Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН

ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН

ДЕМ’ЯНЮК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 633.63: 632.9: 595.768.23

CЕЗОННА ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД НЬОГО В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституту цукрових буряків УААН у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

ФЕДОРЕНКО ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ,

Інститут захисту рослин УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

САНІН ВІКТОР АРСЕНЬОВИЧ,

ТОВ „Україна-Агро”, головний агроном

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ЛІКАР ЯРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ,

Національний аграрний університет Кабінету

Міністрів України, доцент кафедри ентомології

Провідна установа - Уманський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра захисту рослин, м. Умань

Захист відбудеться 18.11.2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65

Автореферат розісланий 17.10.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Охрімчук В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливо небезпечним шкідником цукрових буряків є звичайний буряковий довгоносик, чисельність та шкідливість якого зросла в останні роки завдяки: сприятливим умовам перезимівлі, підвищенню температур, зміні умов зволоження грунту, сонячній активності, повсюдному застосуванню інтоксикації та спрощенню агротехніки вирощування культури.

Карбофуранові препарати для обробки насіння цукрових буряків не здатні захистити сходи від довгоносиків на пізніших етапах органогенезу культури, оскільки мають короткий термін токсичної дії, а їх ефективність залежить від перебігу погодних умов, фізичних та хімічних властивостей грунту.

Основні дослідження біологічних та екологічних особливостей звичайного бурякового довгоносика на території України проводились в 50-х – 60-х роках минулого століття. Враховуючи нову екологічну та економічну ситуацію, що склалася в останній період, виникла нагальна потреба уточнення особливостей біології, екології й етології цього шкідника для розробки ефективних захисних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2001 – 2003 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно завдання 03. науково-технічної програми УААН (державний реєстраційний номер – 0101U001242) та річних тематичних планів Інституту цукрових буряків.

Мета і завдання досліджень. Вивчення особливостей екології, етології і біології звичайного бурякового довгоносика та пошук екологічно-обгрунтованих захисних заходів проти цього шкідника в зоні Центрального Лісостепу України.

Дослідження спрямовані на вирішення наступних завдань:

- встановлення особливостей фенології звичайного бурякового довгоносика в умовах широкого застосування інкрустації насіння цукрових буряків системними інсектицидами;

- виявлення екологічних закономірностей поведінки довгоносика у весняно-літній період;

- визначення плодючості цього шкідника в залежності від впливу мікродоз інсектицидів-протруйників;

- вивчення ефективності та тривалості токсичної дії проти довгоносиків різних сумішей захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння;

- оцінка ефективності обприскування сходів новими інсектицидами з метою оновлення їх асортименту;

- удосконалення механічного методу захисту цукрових буряків.

Об’єкти досліджень. Звичайний буряковий довгоносик, рослини цукрових буряків, нові інсектициди.

Предмет досліджень. Система захисту цукрових буряків від звичайного бурякового довгоносика.

Методи досліджень. Спостереження – встановлення особливостей фенології, екології та біології звичайного бурякового довгоносика в польових умовах; лабораторні досліди – визначення плодючості довгоносика залежно від мікродоз інсектицидів-протруйників насіння; визначення тривалості токсичної дії різних сумішей захисно-стимулюючих речовин; польові досліди – дослідження ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів; статистичний – дисперсійний аналіз отриманих результатів та формування висновків на основі критеріїв достовірності.

Наукова новизна одержаних результатів. В зоні правобережної частини Центрального Лісостепу України вперше в сучасних умовах встановлено особливості фенології, екології, етології та біології звичайного бурякового довгоносика. Досліджено екологічні закономірності його поведінки та сезонної динаміки чисельності.

Уточнено розподіл популяції довгоносика по стаціях зерно-бурякової сівозміни.

Визначено плодючість фітофага залежно від дії сублетальних доз інсектицидів, що найширше застосовуються для протруювання насіння буряків.

Встановлено ефективність та тривалість токсичної дії різних сумішей захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння проти довгоносиків.

Обгрунтовано можливість контролю чисельності фітофага новими інсектицидами при обприскуванні рослин цукрових буряків, особливо на більш пізніх етапах їх росту і розвитку.

Проведено оцінку сучасних інсектицидів різних хімічних груп при затруюванні крайових ловильних канавок, які викопувались навколо буряковищ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Київській області. Ефективність обробки насіння буряків сучасними інсектицидами та їх сумішами оцінювалась в господарствах Білоцерківського району, а обприскування рослин – у ТОВ „Прогрес” Білоцерківського району.

Встановлено, що токсикація сходів сумішшю Фурадану, 35 % т. п. з Круїзером, 35 % т.к.с. (25+10 мл /п.о.) зменшує їх пошкоджуваність (коефіцієнт пошкодження) в 1,4 рази, порівняно з Фураданом (50 мл /п.о.), що був еталоном. Це дало можливість підвищити урожайність коренеплодів на 2,9 т /га та додатково отримати 231 грн. /га прибутку. Рівень рентабельності при цьому збільшувався на 4 %.

Застосування Круїзеру у повній нормі (21 мл /п.о.) забезпечувало надійніший захист рослин, ніж його суміш з Фураданом у половинних нормах. По відношенню до еталону, коефіцієнт пошкодження зменшувався майже вдвічі, а збереження урожайності становило 6,3 т /га. Економічна ефективність обробки насіння Круїзером досягала 786 грн. /га, а рентабельність заходу підвищувалась на 15 %.

Доведено високу ефективність Кінтопу, 25 % к.е. (1,5 л /га) при обприскуванні рослин. Порівняно з еталоном (Базудин, 60 % к.е. – 2,0 л /га) цей інсектицид краще захищає посіви буряків від пошкодження та зрідження довгоносиками, запобігаючи втратам урожаю коренеплодів на рівні 4,1 т /га. Розрахунками підтверджено, що обприскування Кінтопом є економічно вигіднішим, оскільки прибуток від його використання збільшувався на 556 грн. /га, а рівень рентабельності – на 14 %.

Особистий внесок здобувача. Планування досліджень (постановка мети та завдань, складання схем дослідів, робочих програм, загального та календарного планів, підбір методик) підготовка, закладання та проведення дослідів, спостережень та обліків здійснювались за власної безпосередньої участі. Узагальнення отриманих даних, формування висновків, підготовка наукових звітів та друкованих праць, впровадження у виробництво отриманих результатів виконувались за власної участі разом із науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати виконаних досліджень з теми дисертаційної роботи доповідались: на міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС)” (м. Ніжин, НДПУ, 2001 р.); всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, ДНУ, 2001р.); засіданнях наукової ради Білоцерківської дослідно-селекційної станції (м. Біла Церква, 2002-2005 рр.); координаційних нарадах спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його наукових установ (м. Київ, 2002-2005 рр.); науковій конференції докторантів і аспірантів „Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науково-практичній конференції „Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науково-практичній конференції „Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); науковій конференції докторантів і аспірантів „Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, БДАУ, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Перспективи та шляхи вирішення проблем у сучасному буряківництві” (м. Київ, ІЦБ, 2003 р.); VI з’їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, БДАУ, 2003 р.); конференції молодих учених „Сучасні проблеми захисту рослин” (м. Київ, ІЗР, 2004 р.).

Публікації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 8 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 209 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, шести розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 39 таблиць і 21 рисунок. Список використаної літератури включає 351 найменування, в тому числі 41 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В огляді літератури розглядається систематичне положення, поширення, господарське значення, біологічні та екологічні особливості звичайного бурякового довгоносика, які досліджувались у попередні роки. Подається історія розвитку різних методів контролю чисельності цього шкідника.

 

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по темі дисертаційної роботи проводили в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції (БЦДСС) Інституту цукрових буряків УААН та в зоні її діяльності упродовж 2001 – 2003 рр.

Вивчення особливостей фенології звичайного бурякового довгоносика, біологічних та екологічних закономірностей його розвитку, поведінки і сезонної динаміки чисельності здійснювали згідно загальноприйнятих та спеціальних методик досліджень на цукрових буряках (Бабчук И.В., Рубец Н.М., Григоренко В.Г. и др., 1981; Добровольский Б.В., 1961; Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я. и др., 1986; Кожанчиков И.В., 1961; Пятницкий Г.К., Менде П.Ф., 1938). Польові та лабораторно-польові досліди з вивчення ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів закладали та проводили за загальноприйнятими методиками (Гар К.А., 1963; Доспехов Б.А., 1985; Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я. и др., 1986; Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О., 2001; Пересыпкин В.Ф. и др., 1989). Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп’ютерної програми MS Excel 5.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОВЕДІНКИ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА НА БУРЯКОВИЩАХ

Дослідження характеру весняного виходу з грунту звичайного бурякового довгоносика, першої та масової появи його на буряковищах а також сезонної динаміки чисельності дає можливість вдосконалити існуючі та розробити нові системи заходів захисту проти цього шкідника поза буряковими плантаціями, і таким чином, зменшити загрозу для майбутніх посівів.

Вертикальний розподіл популяції довгоносика в грунті під час перезимівлі залежить від перебігу погодних умов у пізньоосінній та зимовий періоди. В 2001-2003 рр. шкідник зимував на глибині до 60 см, проте основна частина популяції – в шарі 15-60 см. Пробудження та слабкий рух довгоносиків у грунті навесні вперше спостерігали за температури на глибині 40 см - +4,7...+5,3 0С. Початок інтенсивної вертикальної міграції до поверхні відмічався при її підвищенні до +6,0...+7,5 0С. Масове переміщення комах у грунті розпочиналося, зазвичай, одночасно з першою появою їх на поверхні. При ранній весні 2002 р. та за умов, близьких до багаторічної норми (2001 р.), це спостерігалося в І декаді квітня, а при пізній весні 2003 р. – в кінці ІІ-ї та в ІІІ-й декадах. Залежно від погодних особливостей року, до 13 % імаго, що перезимували, не виходили на поверхню грунту, перебуваючи у стані діапаузи.

Перші імаго звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту в місцях зимівлі з’являлися, зазвичай, від початку І і до кінця ІІ декади квітня за середньодобових температур повітря – +7,5...9,3 0С; максимальних температур повітря – вище +13,0 0С; максимальних температур на поверхні грунту – вище +24,0 0С; при сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 125,6 – 145,3 0С, у роки з теплою зимою та весною – до 293,2 0С. Масову появу довгоносиків на поверхні буряковищ обумовлювали: середньодобові температури повітря – +7,3...+24,3 0С; максимальні температури повітря – +11,5...+32,3 0С; максимальні температури на поверхні грунту – +18...+56 0С; сума позитивних середньодобових температур повітря 209,5 – 343,7 0С. В умовах 2001-2002 рр. масовий вихід розпочинався із середини квітня, при пізній та затяжній весні 2003 р. – з початку травня.

У період досліджень спостерігали 1-2 „хвилі” масового виходу жуків з грунту, які зумовлені різною глибиною залягання шкідників та впливом погодних чинників. Так, у 2001 та 2003 роках довгоносик виходив з грунту однією „хвилею”. У 2002 році відмічалося 2 максимуми чисельності жуків на поверхні буряковищ: І-й – на початку квітня, 2-й – у І декаді червня (рис.1).

Рис. 1. Динаміка чисельності жуків звичайного бурякового довгоносика на поверхні буряковищ (БЦДСС, 2001-2003 рр.)

Характер пішохідного розселення звичайного бурякового довгоносика з місць зимівлі залежав, головним чином, від перебігу погодних умов, що складалися у весняно-літній період, зокрема температур повітря та поверхні грунту. У період досліджень міграція жуків з буряковищ розпочиналася через 2-4 дні після першої появи їх на поверхні грунту. Масове розселення пішим ходом проходило двома-трьома „хвилями”, які визначалися поетапним виходом на поверхню грунту імаго, що залягали в різних його шарах (рис. 2).

В умовах ранньої та середньої весни (2001-2002 р.) перша „хвиля” масового пішого ходу, що була найбільшою, відмічалася в другій декаді квітня, друга, менш значна, ? в кінці квітня - на початку травня. Під час останньої „хвилі” розселення, яка спостерігалася в червні, з місць зимівлі мігрували довгоносики, що зимували найглибше і вийшли на поверхню грунту, відповідно, найпізніше.

Рис. 2. Сезонна динаміка чисельності жуків звичайного бурякового довгоносика в крайових канавках буряковищ (БЦДСС, 2001-2003 рр.)

Найбільше довгоносиків у крайові канавки буряковищ потрапляло під час першої „хвилі” масового розселення. Встановлено, що за п’ятиденку найзначнішого ходу ці стації залишало від 12,2 % до 26 % мігруючих таким способом комах.

Літ звичайного бурякового довгоносика відбувається при ясній сонячній погоді, середній швидкості вітру 1,5-4,0 м/с змінних напрямків. Із спостережень випливає, що розпочинається він з останньої декади квітня або першої травня, і може тривати до закінчення весни. Загальна тривалість льотного періоду в зоні досліджень становила 1-16 днів, протягом якого літ спостерігався від 1 до 9 днів з перервами різної тривалості.

Жуки починали літати при середньодобових температурах повітря +12,1...+19,3 0С; максимальних температурах на поверхні грунту - +41...+43 0С та сумі температур повітря понад +7 0С – від 91,8 0С до 129,0 0С. Масовий літ розпочинався при більших значеннях даних температурних показників, що складали, відповідно, +14,3...+20,9 0С, +43...+49 0С та 121,4–149,0 0С. Упродовж 2001-2003 років масові перельоти тривали 1-2 дні і проходили в травні.

БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА НА ЦУКРОВИХ БУРЯКАХ

За інтенсифікації бурякоцукрового виробництва, коли висівають обмежену кількість насіння з розрахунку на отримання кінцевої густоти стояння рослин, особливої гостроти набула проблема вчасності та оперативності захисних заходів. У зв’язку з цим, постала необхідність дослідження біологічних особливостей розвитку та екологічних закономірностей концентрації звичайного бурякового довгоносика на бурякових культурах.

Встановлено, що перші мігруючі довгоносики в крайові ловильні канавки навколо бурякових плантацій потрапляють за 1-3 дні до появи їх на поверхні грунту цих полів і завжди – до появи сходів цукрових буряків. Упродовж весняно-літнього періоду піший хід жуків проходив тут у 2-х взаємопротилежних напрямках. Навесні відбувалося заселення посівів буряків, а в першій половині літа вони залишали плантації. У зв’язку з цим, спостерігалося два максимуми пішого ходу: перший – у травні, а другий – із середини червня до середини липня. Навколо бурякових полів піший хід триває довше і проходить більш розтягнуто, ніж у канавках буряковищ. Відмічено, що в 2001-2002 рр. він продовжувався до кінця липня, а в 2003 році останніх довгоносиків спостерігали і в кінці серпня.

Розселяючись із місць зимівлі, жуки звичайного бурякового довгоносика спочатку зосереджувалися на висадках цукрових буряків та деяких інших стаціях і лише з появою сходів цієї культури переселялися на фабричні плантації (табл. 1).

На посівах цукрових буряків мігруючі жуки з’являлися в день або через день після появи сім’ядоль культури. Встановлено, що за максимального льоту на бурякові плантації довгоносики мігрують як з буряковищ, так і з інших попередньо заселених площ. З появою сходів пізніших строків сівби, із заселених ранніх посівів ні пішим ходом, ні перельотами вони сюди майже не переселяються. У червні після останньої „хвилі” виходу з ґрунту шкідник зосереджується на різноманітних стаціях з лободовими бур’янами, тому чисельність його на посівах та висадках буряків у цей час не зростає. Отже, для сезонної динаміки чисельності фітофага на культурах цукрових буряків характерна одна розтягнута і тривала „макрохвиля” заселення.

Таблиця 1 - Сезонна динаміка чисельності жуків звичайного бурякового довгоносика на культурах цукрових буряків (БЦДСС)

Період обліку | Чисельність жуків на поверхні ґрунту, екз./ м2місяць | декада | п’яти

денка | посіви цукрових буряків | висадки цукрових буряків | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2002 р. | 2003 р. | Квітень | І | 1 | Ї | Ї | Ї | Ї | Ї | 2 | Ї | Ї | Ї | Ї | ІІ | 3 | 0,0 | Ї | Ї | 0,0 | Ї | 4 | 0,0 | Ї | 1,2 | 0,0 | ІІІ | 5 | 0,0 | 0,0 | Ї | 1,9 | 0,01 | 6 | 0,05 | 0,0 | 2,5 | 0,01 | Травень | І | 1 | 0,1 | 0,1 | 0,01 | 0,8 | 0,3 | 2 | 1,4 | 0,1 | 0,8 | 3,8 | ІІ | 3 | 0,07 | 1,5 | 0,5 | 1,0 | 3,5 | 4 | 1,5 | 1,1 | 1,2 | 2,1 | ІІІ | 5 | 0,05 | 1,0 | 1,3 | 1,0 | 1,75 | 6 | 0,7 | 0,7 | 0,8 | 1,0 | Червень | І | 1 – 2 | 0,05 | 0,4 | 0,3 | 1,0 | 0,5 | ІІ | 3 – 4 | 0,05 | 0,3 | 0,2 | 0,9 | 0,3 | ІІІ | 5 – 6 | 0,05 | 0,2 | 0,2 | 0,9 | 0,2 | Липень | І | 1 – 2 | 0,04 | 0,1 | 0,1 | 0,8 | 0,2 | ІІ | 3 – 4 | 0,01 | 0,01 | 0,1 | 0,5 | 0,2 | ІІІ | 5 – 6 | 0,0 | 0,0 | 0,01 | 0,4 | 0,1 |

Останнім часом з метою економії інсектицидів нерідко допускають зниження норм їх витрати порівняно з рекомендованими. Окрім зменшення ефективності захисного заходу, недотримання регламентів застосування пестицидів має ще й інші, не менш небезпечні наслідки.

Після закінчення термінів летальної дії відповідних інсектицидів та їх сумішей у скляні лабораторні ізолятори підсаджували жуків для відкладання яєць. Проведеними дослідженнями було встановлено, що при живленні довгоносиків рослинами буряків з мікродозами інсектицидів кількість відкладених самицями яєць суттєво варіювала залежно від класу хімічних сполук та норм їх витрати при обробці насіння (рис. 3).

Так, сублетальні дози карбаматних інсектицидів, що залишаються в рослинах цукрових буряків після закінчення термінів їх летальної дії, підвищують плодючість звичайного бурякового довгоносика. При застосуванні Адіфуру, 35 % т.п. для токсикації сходів кількість яєць, відкладених самицями шкідника, збільшувалася на 28 %. Неонікотиноїдний препарат Круїзер, 35 % т.к.с. з різними нормами витрати в сублетальних концентраціях пригнічував репродуктивну здатність довгоносика на 22 – 31 %.

Рис. 3. Вплив сублетальних доз інсектицидів на плодючість самиць звичайного бурякового довгоносика (БЦДСС, 2001 - 2003 рр.)

Поряд із зміною плодючості під дією мікродоз інсектицидів спостерігалося порушення строків та динаміки яйцекладки. При цьому тривалість відкладання яєць скорочувалась на 6-21 день, залежно від класу та концентрації інсектициду в рослинах.

Таким чином, для ефективного контролю звичайного бурякового довгоносика та обмеження наростання чисельності наступних поколінь, при протруюванні насіння цукрових буряків слід віддавати перевагу неонікотиноїдним інсектицидам, зокрема Круїзеру. При застосуванні карбофуранових препаратів – використовувати лише повні норми їх витрати, що забезпечують подовжений період летальної дії.

Аналіз динаміки стану популяції шкідника під час його розвитку в грунті показав, що прохолодна дощова погода у травні-липні затримує яйцекладку та подовжує періоди формування передімагінальних стадій. І навпаки, суха спекотна погода сприяє інтенсивному та тривалому відкладанню самицями яєць, прискореному проходженню фаз розвитку та ранній появі жуків нового покоління, як це відбувалося, наприклад, у 2003 році.

У період досліджень перша поява личинок довгоносика відмічалася в кінці травня - на початку червня за суми температур вище +7 0С - 379-441 0С. Перші лялечки в грунті з’являлися в період із середини і до кінця липня за 922-1101 0С, а імаго – з кінця липня і до закінчення першої декади серпня при значеннях цього показника в межах 1098-1273 0С.

Щільність популяції звичайного бурякового довгоносика на стаціях польової сівозміни визначається: наявністю придатних для живлення рослин, попередниками, насиченням певною культурою сівозміни та міграціями шкідника. Проте, найбільше значення серед них має кормова база.

Грунтові розкопки, які проводились восени, засвідчили, що найвища відносна чисельність довгоносика була на посівах цукрових буряків і становила 81,3 % в середньому за 3 роки. Оскільки озима пшениця в сівозміні займала до 30 % посівних площ і нерідко засмічувалась лободовими, то частка жуків тут сягала 6 %. Досить високим був їх процент на посівах ячменю та кукурудзи на силос, які розміщувались на минулорічних буряковищах - по 4 % від загальної кількості довгоносиків, виявлених на всіх стаціях (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл популяції звичайного бурякового довгоносика по культурах польової сівозміни (осінні ґрунтові розкопки, БЦДСС, 2001-2003 рр.)

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЗВИЧАЙНОГО БУРЯКОВОГО ДОВГОНОСИКА ХІМІЧНИМИ ЗАСОБАМИ

Враховуючи високу чисельність та шкідливість звичайного бурякового довгоносика протягом останнього періоду, проводився пошук сумішей захисно-стимулюючих речовин для обробки насіння зі стабільно високою ефективністю дії, тривалим терміном токсичності та безпечних для теплокровних і навколишнього середовища.

Дослідження проводились у лабораторних, лабораторно-польових та польових умовах. У спеціальному лабораторно-польовому досліді ефективність інсектицидів визначали через підсадки жуків у ентомологічні садки-ізолятори, які виставляли на рядки з рослинами цукрових буряків.

Аналіз стану жуків показав, що найефективнішим інсектицидом для обробки насіння цукрових буряків проти довгоносика був Круїзер, 35 % т.к.с. з нормою витрати 25 мл /п.о. Протягом перших двох тижнів після появи сходів його ефективність дії становила 94-97 % (в лабораторних умовах досягала 100 %). При цьому термін токсичної дії був удвоє довшим, ніж у карбофуранового препарату Адіфур, 35 % т.п. (50 мл /п.о.). Період токсичності сходів буряків, вирощених з насіння, обробленого Адіфуром (50 мл /п.о), при якій уражувалося більше 50 % жуків, як правило, не перевищував 15-20 днів (табл. 2).

Таблиця 2 - Ефективність дії (%) сумішей захисно-стимулюючих речовин при обробці насіння цукрових буряків (лабораторно-польовий дослід, БЦДСС, 2001-2003рр.)

Варіант | Ефективність дії (%)1 після ……підсадки через ...... діб від появи сходів

першої | другої | третьої | четвертої | п’ятої | шостої | сьомої | восьмої

10 | 15 | 20 | 25 | 30 | 35 | 40 | 45

Контроль-

без обробки 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0

Адіфур, 35% т.п.

50 мл /п.о | 76 | 50 | 47 | 40 | 37 | 18 | 9 | 9

Круїзер, 35%т.к.с.

25 мл /п.о. | 94 | 94 | 93 | 90 | 88 | 65 | 37 | 27

Адіфур + Круїзер

(25+12) мл /п.о | 92 | 84 | 83 | 67 | 65 | 27 | 11 | 9

Круїзер + Міком

(25 +30) мл / п.о. | 95 | 97 | 93 | 93 | 86 | 60 | 40 | 31

Примітки: 1. ефективність дії захисно-стимулюючих речовин розраховувалась з поправкою на загибель у контролі; 2. у всіх варіантах насіння цукрових буряків обробляли фунгіцидом Тачигарен, 70 % з.п. – 9 г /п.о.

Ефективність дії суміші Круїзеру з Адіфуром у половинних нормах витрати перевищувала ефективність Адіфуру, але була нижчою, ніж Круїзеру, що застосовувались у повних нормах.

Отже, всі досліджені суміші захисно-стимулюючих речовин, де одним із складових є Круїзер, достатньо токсичні для ефективного контролю чисельності звичайного бурякового довгоносика. Особливо важливе значення вони мають на більш пізніх етапах розвитку цукрових буряків, коли закінчується токсична дія карбофуранових препаратів, тобто через 15 - 20 днів.

Ефективність інсектицидів для обробки насіння, що найширше застосовуються у виробництві, значною мірою залежить від погодних умов, що складаються у весняний період, особливо від температурних факторів та опадів. Крім того, при ранній і масовій появі бурякових довгоносиків на посівах, коли щільність їх популяції у декілька разів перевищує ЕПШ, протруйники не можуть гарантувати збереження сходів. Тому, за таких умов необхідні інші заходи, що доповнюють обробку насіння – зокрема, обприскування рослин.

Щоб встановити ефективність дії нових інсектицидів проти звичайного бурякового довгоносика після обприскування ними сходів цукрових буряків підсаджували жуків Bothynoderes punctiventris Germ. у польові ізолятори.

Серед нового асортименту інсектицидів, що можуть застосовуватися для захисту рослин цукрових буряків обприскуванням, найбільш ефективними проти довгоносика були Кобра, 40 % к.е. (1,5 л /га), Принц, 20 % к.с. (0,08 л /га) та Кінтоп, 25 % к.е. (1,5 л /га). Їх ефект дії досягав 92-95 %. Достатньо токсичною виявилась і Актара, 25 % в.р.г. (0,1 кг /га), показники ефективності якої дають підстави рекомендувати цей препарат виробництву (рис. 5).

Рис. 5. Ефективність дії інсектицидів проти звичайного бурякового довгоносика при обприскуванні рослин цукрових буряків (БЦДСС, 2001 - 2003 рр.)

Таким чином, в комплексі заходів хімічного захисту від звичайного бурякового довгоносика можна рекомендувати до реєстрації в Україні на цукрових буряках такі високоефективні інсектициди, як Кобра, 40 % к.е. (1,5 л /га), Принц, 20 % к.с. (0,08 л /га) та Кінтоп, 25 % к.е. (1,5 л /га), а до застосування у виробництві – Актара, 25 % в.р.г. (0,1 кг /га).

У роки з масовим розмноженням звичайного бурякового довгоносика (що спостерігається останнім часом) традиційні захисні заходи, що проводяться на бурякових плантаціях, не завжди здатні обмежити його чисельність та шкідливість. В таких ситуаціях більш доцільно та безпечніше обмежити переселення жуків на нові посіви під час їх міграції, аніж проводити тут хімічний захист. Зважаючи на це, знову привертають до себе увагу заходи захисту в місцях зимівлі – крайові ловильні канавки, оброблені інсектицидами.

При застосуванні Парашуту, 45 % мк.с. (1,2 л /га) для затруювання ловильних канавок навколо буряковищ ефективність дії проти звичайного бурякового довгоносика складала 85 %. Тривалість токсичної дії за однократного обприскування, коли уражувалося більше 70 % жуків, досягала двох тижнів. Враховуючи періоди значного та максимального пішого ходу довгоносика на цих стаціях, 2-3 - кратна обробка Парашутом (1,2 л /га) з інтервалом 10-15 днів здатна підвищити уловлюючу здатність крайових канавок та суттєво обмежити розселення шкідника з місць зимівлі.

ВИРОБНИЧА ОЦІНКА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД ДОВГОНОСИКІВ

Виробнича перевірка ефективності обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти довгоносика проводилася в господарствах Білоцерківського району Київської області на загальній площі 850 га.

Обробка насіння Круїзером, 35 % т.к.с. у повній рекомендованій нормі витрати (21 мл /п.о.) або його сумішшю з Фураданом, 35 % т.п. (10+25 мл /п.о.) була економічно більш вигідною, ніж протруювання виключно Фураданом (50 мл /п.о.). Використання у виробництві цього неонікотиноїдного інсектициду окремо та разом із карбофурановим препаратом, дозволило додатково отримати 786 грн. /га та 231 грн. /га прибутку. Рівень рентабельності при цьому зростав, відповідно, до 29 % і 18 %.

Обприскування сходів буряків Кінтопом, 25 % к.е. (1,5 л /га) краще захищало посіви від зрідження довгоносиками, збільшуючи урожайність коренеплодів, порівняно з Базудином, 60 % к.е. (2,0 л /га), на 4,1 т /га. Економічно підтверджено, що застосування Кінтопу забезпечує зростання прибутку на 556 грн. /га, підвищуючи рентабельність заходу до 31 %.

ВИСНОВКИ

Основним шкідником сходів цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України є звичайний буряковий довгоносик, чисельність якого майже щорічно перевищує ЕПШ в декілька разів.

1. Зимує цей вид у стадії імаго переважно на глибині до 60 см, проте більша частина популяції – в шарі 15-60 см. Весняне пробудження та рух комах розпочинається при температурі на глибині 40 см - +4,7...+5,3 0С. Початок вертикальної міграції жуків співпадає із значеннями цього показника +6,0...+7,5 0С, що, як правило, збігається з першою появою їх на поверхні грунту. При ранніх та середніх веснах це спостерігається в І декаді квітня, при пізній – в кінці ІІ-ї та в ІІІ-й декадах цього місяця. До 13 % жуків, що перезимували, весною з грунту не виходять, залишаючись на повторну діапаузу.

2. Перша поява звичайного бурякового довгоносика на поверхні грунту, зазвичай, спостерігається з початку першої і до кінця другої декади квітня при середньодобових температурах повітря +7,5...+9,3 0С, максимальних температурах на поверхні грунту +24,0...+33,0 0С та сумі позитивних середньодобових температур повітря в межах 126-145 0С (у роки з теплою зимою та весною – до 293 0С). Масовий вихід з грунту за умов ранньої або середньої весни розпочинається із середини квітня, при пізній і затяжній весні – з початку травня і проходить 1-2 хвилями. В окремі роки остання хвиля виходу відмічається в І декаді червня. Масову появу жуків на поверхні буряковищ обумовлюють середньодобові температури повітря від +7,3 до +24,3 0С, максимальні температури на поверхні грунту +18...+56 0С, суми позитивних температур – 209,5-343,7 0С.

3. З буряковищ жуки починають мігрувати, як правило, через 2-4 дні після першої появи їх на поверхні грунту. Масове розселення пішим ходом відбувається двома-трьома хвилями і приурочене до поетапного виходу на поверхню грунту імаго, що залягають у різних його горизонтах. За умов ранньої та середньої весни перша (найбільша) хвиля пішого ходу, зазвичай, відмічається у другій декаді квітня; друга, менш значна, – в кінці квітня - на початку травня. За останньої хвилі, яка спостерігається в червні, з буряковищ мігрують жуки, що зимували найглибше і вийшли на поверхню грунту найпізніше. Максимальний хід у крайових канавках буряковищ відбувається на початку масового розселення, коли за п’ятиденку ці стації залишають від 12 до 26 % мігруючих таким способом комах.

4. Перельоти жуків розпочинаються з останньої декади квітня або першої травня і можуть тривати до закінчення весни. Загальна тривалість льотного періоду становить 1-16 днів, протягом якого літ спостерігався від 1 до 9 днів з різними перервами. Літ відбувається при ясній сонячній погоді, середній швидкості вітру 1,5-4,0 м /с, що дме з різних напрямків, та певних температурах середовища. Найчастіше його початок співпадає із середньодобовими температурами повітря +12,1...+19,3 0С, максимальними температурами на поверхні грунту - +41...+43 0С та сумами ефективних температур (вище +7 0С) – від 91,8 0С до 129,0 0С. Масова міграція перельотами розпочинається при більших значеннях даних температурних показників, що складають, відповідно, +18,7...+27,1 0С; +43... +49 0С та 121,4 - 149,0 0С. Загалом, масовий літ триває 1-2 дні і проходить у травні.

5. Перші мігруючі жуки навколо бурякових плантацій починають зустрічатися за 1-3 дні до появи їх власне не поверхні грунту цих стацій і завжди – до появи сходів цукрових буряків. Піший хід довгоносиків тут визначається різними чинниками і відбувається у двох взаємопротилежних напрямках. Навесні відбувається заселення посівів культури, а в першій половині літа вони залишають плантації. Відповідно, спостерігаються 2 максимуми пішого ходу: перший – у травні, а другий – із середини червня до середини липня. Зазвичай, перший максимум є меншим за другий. Як правило, хід продовжується до кінця липня, а останніх довгоносиків інколи спостерігають і в кінці серпня.

6. Мігруючи з місць зимівлі пішим ходом, довгоносики спочатку заселяють цукрові буряки ІІ року життя та деякі інші стації, і лише з появою сходів культури переселяються на фабричні посіви. Зазвичай, перші жуки тут з’являються в день або через день після виходу сім’ядоль на поверхню. В період максимального льоту на бурякові плантації вони мігрують як з буряковищ, так і з інших попередньо заселених площ. З появою сходів буряків пізніших строків сівби, із заселених ранніх посівів ні пішим ходом, ні перельотами міграція сюди майже не відбувається. У червні після останньої хвилі виходу з грунту шкідник зосереджується на різноманітних стаціях з лободовими бур’янами, тому зростання чисельності на посівах та висадках буряків у цей час не спостерігається.

7. Перші личинки звичайного бурякового довгоносика з’являються в грунті в кінці травня – на початку червня при сумі температур вище +7 0С – 379 - 441 0С. Поява лялечок відмічається із середини і до кінця липня при значеннях цього показника в межах 922 – 1101 0С, а імаго – з кінця липня і до закінчення першої декади серпня при 1098 – 1273 0С.

8. На розподіл популяції звичайного бурякового довгоносика по стаціях зерно-бурякової сівозміни найбільше впливає наявність придатних для його живлення рослин (цукрові буряки, лободові бур’яни). Встановлено, що восени на цукрових буряках зосереджується від 78 % до 84 % популяції цього виду. Значно меншою її частка була на буряковищах – 7-10 % і складалася як з особин нового покоління, так і старих діапаузуючих комах. Заселеність попередників буряків перебувала на рівні 6-7 %, а інших полів сівозміни – у межах 3-6 % від загальної кількості довгоносиків, виявлених на всіх стаціях.

9. Обробка насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. у повній нормі витрати (25 мл /п.о.) є високоефективним прийомом контролю чисельності довгоносика. Упродовж перших двох тижнів після появи сходів ефективність дії цього інсектициду становила 94-100 %. Термін його токсичної дії вдвоє перевищував цей показник у Адіфуру, 35 % т.п. Період токсичності сходів за протруювання насіння Адіфуром, 35 % т.п. (50 мл /п.о.), при якій уражувалося більше 50 % жуків, не перевищував 15-20 днів. Поєднання в суміші Адіфуру з Круїзером у половинних нормах витрати забезпечувало вищу ефективність, ніж обробка насіння Адіфуром, проте нижчу – ніж Круїзером, що застосовувались у повних нормах.

10. Мікродози Адіфуру, 35 % т.п., що залишаються в рослинах цукрових буряків після закінчення термінів його летальної дії, сприяють підвищенню плодючості звичайного бурякового довгоносика на 28 %. Круїзер, 35 % т.к.с. з різними нормами витрати, навпаки, пригнічує репродуктивну здатність довгоносиків на 22-31 %. Під впливом інсектицидів порушуються строки та динаміка відкладання самицями яєць. Залежно від класу та концентрації інсектициду в рослинах, тривалість яйцекладки скорочувалась на 6-21 день.

11. Обприскування посівів цукрових буряків у фазу сходів Коброю, 40 % к.е. (д.р. диметоат) - 1,5 л /га, Принцом, 20 % к.с. (д.р. фіпроніл) - 0,08 л /га та Кінтопом, 25 % к.е. (д.р. кіналфос + -циперметрин) - 1,5 л /га мало високу ефективність проти довгоносиків, що досягала 92-95 %. Ці інсектициди надійно захищають рослини від пошкоджень на ранніх етапах розвитку, зберігаючи їх густоту та підвищуючи урожайність коренеплодів на 58-63 %.

12. Затруювання ловильних канавок навколо буряковищ Парашутом, 45 % мк.с. (д.р. паратіон-метил) - 1,2 л /га забезпечує ефективність дії проти мігруючих довгоносиків на рівні 85%. Тривалість токсичної дії за однократного обприскування, коли уражується більше 70 % жуків, досягає 2-х тижнів.

13. Економічна ефективність обробки насіння цукрових буряків Круїзером, 35 % т.к.с. (21 мл /п.о.) та його сумішшю з Фураданом, 35 % т.п. (10+25 мл /п.о.) порівняно із самостійним застосуванням Фурадану (50 мл /п.о.), становить 786 грн. /га та 231 грн. /га. При цьому рентабельність заходу підвищується, відповідно, до 29 % та 18 %. Обприскування сходів буряків Кінтопом, 25 % к.е. (1,5 л /га) економічно є більш вигідним, ніж застосування з цією метою Базудину, 60 % к.е. (2,0 л /га), оскільки це дає можливість збільшити прибуток на 556 грн. /га та підвищити рівень


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Удосконалення механізмів управління розвитком венчурного бізнесу в Україні - Автореферат - 22 Стр.
ВІДНОВЛЕННЯ МАКРОПАРАМЕТРІВ СИЛЬНОРОЗСІЮЮЧИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА СПЕКЛ-ПОЛЕМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ОПОРНОЇ ХВИЛІ - Автореферат - 22 Стр.
фОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ 9-11 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ) - Автореферат - 28 Стр.
ГЕОХІМІЯ ТА РУДОНОСНІСТЬ ПАЛЕОЗОЙСЬКИХ МАГМАТИЧНИХ ПОРІД ЗОНИ ЗЧЛЕНУВАННЯ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ З ПРИАЗОВСЬКим мегаблоком УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА - Автореферат - 26 Стр.
Особливості одонто- та кефалометричних показників у підлітків з ортогнатичним прикусом - Автореферат - 33 Стр.
КАТЕГОРІЯ СУБ’ЄКТА В ПОЛІТИЧНІЙ ПРОМОВІ (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду) - Автореферат - 29 Стр.
САМОВРЯДУВАННЯ ВІРМЕНСЬКОЇ ГРОМАДИ У МІСТІ ЛЬВОВІ (XIV-XVIII ст.) - Автореферат - 24 Стр.