ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою надійного захисту сходів цукрових буряків від пошкоджень звичайним буряковим довгоносиком та зменшення втрат врожаю від нього в зоні Центрального Лісостепу України слід використовувати такі захисні заходи:

1. Знищувати бур’яни родини лободових (Chenopodiaceae) механічними, агротехнічними чи хімічними способами як на бурякових плантаціях, так і на інших полях сівозміни та прилеглих стаціях.

2. Сіяти цукрові буряки лише насінням, обробленим Круїзером, 35 % т.к.с. (21 мл /п.о.), або його сумішшю з Адіфуром, 35 % т.п. у половинних нормах витрати (10+25 мл /п.о.).

3. При пізньому заселенні посівів буряковими довгоносиками, чисельність яких значно перевищує ЕПШ, застосовувати обприскування інсектицидом Актара, 25 % в.р.г. (0,1 кг /га).

4. У періоди значного і максимального пішого ходу жуків з буряковищ проводити затруювання крайових ловильних канавок Парашутом, 45 % мк.с. (1,2 л /га). Двох -, трьохкратне обприскування дна таких канавок з інтервалом у 10-15 днів дає можливість підвищити їх уловлюючу здатність та суттєво обмежити розселення шкідника з місць зимівлі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дем’янюк М.М. Особливості етології звичайного бурякового довгоносика у сучасний період // Зб. наук. пр. – К.: ІЦБ УААН, 2003. – С. 292-300.

2. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Інсектициди проти бурякових довгоносиків // Захист і карантин рослин: Зб. наук. пр. – К., 2003. – № 49. – С. 3-9. (Особистий внесок здобувача 60 %. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

3. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Тривалість токсичної дії сумішей інсектицидів // Захист рослин. – 2003. – № 11. – С. 10-12. (Особистий внесок здобувача 70 %. Виконано експериментальну частину досліджень, проаналізовано результати, сформульовано висновки).

4. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Заселення агроценозів звичайним буряковим довгоносиком // Захист рослин. – 2004. – № 1. – С. 9-10. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки ).

5. Дем’янюк М.М. Звичайний буряковий довгоносик. Життєздатність під впливом протруювання насіння цукрових буряків інсектицидами // Захист рослин. – 2004. – № 6. – С. 21-23.

6. Дем’янюк М.М. Літ звичайного бурякового довгоносика // Захист рослин. – 2004. – № 9. – С. 24-26.

7. Федоренко В.П., Демьянюк Н.Н. Динамика заселения агроценозов обыкновенным свекловичным долгоносиком // Защита и карантин растений. – 2004. – № 11. – С.19-20. (Особистий внесок здобувача 70 %. Виконано обліки та спостереження, узагальнено отримані матеріали, сформульовано висновки).

8. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Екологічні закономірності весняної появи звичайного бурякового довгоносика та контроль його чисельності // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Київ, 2005. – № 50. – С. 29-41. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено дослідження, проаналізовано отримані результати, зроблено висновки).

9. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Вплив екологічних умов на етологію звичайного бурякового довгоносика // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС): Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Ніжин, 2001. – С. 115-117. (Особистий внесок здобувача 60 %. Виконано дослідження, узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки)

10. Федоренко В.П., Дем’янюк М.М. Закономірності розселення звичайного бурякового довгоносика з місць зимівлі // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства: Тези доповідей. – Біла Церква, 2003. – С. 129-130. (Особистий внесок здобувача 70 %. Проведено обліки та спостереження, проаналізовано отримані матеріали, зроблено висновки).

11. Дем’янюк М.М. Особливості пішого ходу звичайного бурякового довгоносика на бурякових плантаціях / /Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конф. молодих вчених. – Київ: Колобіг, 2005. – С. 15-16.

Дем’янюк М.М. Сезонна динаміка чисельності звичайного бурякового довгоносика та обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від нього в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2005.

Досліджено екологічні закономірності поведінки та сезонну динаміку чисельності звичайного бурякового довгоносика. Вивчено характер вертикальної міграції жуків під час виходу з грунту у весняний період, їх першої та масової появи, а також динаміку чисельності на буряковищах та культурах цукрових буряків. Обгрунтовано роль міграційних процесів довгоносика у заселенні ним стацій польової сівозміни і інших угідь. Зокрема, визначено строки та інтенсивність пішого ходу, початку та масового льоту у залежності від погодних умов.

Виявлено особливості фенології фітофага на токсикованих посівах цукрових буряків у весняно-літній період. Уточнено вікову структуру його популяції упродовж передімагінального розвитку та досліджено вплив температурних умов середовища на строки появи різних стадій.

Встановлено особливості біології звичайного бурякового довгоносика в умовах широкого застосування токсикації сходів цукрових буряків. Зокрема, визначено плодючість самиць та тривалість відкладання ними яєць, залежно від залишкових доз інсектицидів, що застосовуються для обробки насіння.

Уточнено розподіл популяції шкідника по стаціях польової сівозміни.

Вивчено ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків, обприскування сходів та затруювання ловильних канавок проти звичайного бурякового довгоносика.

Ключові слова: звичайний буряковий довгоносик, цукрові буряки, сезонна динаміка чисельності, плодючість, інсектициди, обробка насіння, обприскування, ефективність дії.

Демьянюк Н.Н. Сезонная динамика численности обыкновенного свекловичного долгоносика и обоснование приёмов защиты сахарной свеклы от него в условиях Центральной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельско-хозяйственных наук по специальности 16.00.10 – энтомология. – Институт защиты растений УААН, Киев, 2005.

Исследовано особенности фенологии обыкновенного свекловичного долгоносика, экологические закономерности его поведения и сезонной динамики численности на свеклянищах и культурах сахарной свеклы.

Установлено, что первые жуки на поверхности почвы свеклянищ после перезимовки появляются в начале первой – в конце второй декады апреля при среднесуточных температурах воздуха +7,5...+9,3 0С. Массовый выход из почвы в условиях ранней или средней весны начинается из середины апреля, поздней и затяжной – в начале мая и происходит 1-2 „волнами”. Расселяясь из мест зимовки пешим ходом, жуки сначала концентрируются на высадках сахарной свеклы и некоторых других стациях, а с появлением всходов культуры переселяются на фабричные посевы. В период максимального лета на свекловичные плантации они мигрируют как со свеклянищ, так и с других, предварительно заселенных стаций. Появление личинок в почве наблюдается в конце мая – в начале июня при суме температур выше +7 0С – 379-441 0С. Имаго нового поколения появляются в конце июля – в начале августа при суме 1098-1273 0С.

Уточнено распределение популяции вредителя по стациях полевого севооборота. Наибольшая часть его популяции (78-84 %) залегала зимовку на сахарной свекле.

Установлено особенности биологии обыкновенного свекловичного долгоносика в условиях широкого использования интоксикации всходов сахарной свеклы. В частности, определено плодовитость самок в зависимости от остаточных доз инсектицидов для обработки семян. Микродозы карбофурана, которые остаются в растениях после окончания его летального действия, способствуют повышению плодовитости на 28 %.

Изучено эффективность и продолжительность токсического действия против долгоносика смесей защитно-стимулирующих веществ для обработки семян, а также инсектицидов для опрыскивания всходов и затравки ловчих канавок.

Наиболее эффективным инсектицидом-протравителем оказался Круизер, 35 % т.к.с. (д.в. тиаметоксам) с нормой расхода 25 мл /100 тыс. шт. семян. В течение первых 2-х недель после появления всходов его эффективность составляла 94-100 %, а продолжительность токсического действия вдвое превышала этот показатель у Адифура, 35 % т.п. (д.в. карбофуран) с нормой 50 мл /100 тыс. шт. семян.

При опрыскивании посевов без обработки семян у фазу всходов Коброй, 40 % к.е. (д.в. диметоат) - 1,5 л /га, Принцом, 20 % к.с. (д.в. фипронил) - 0,08 л/га и Кинтопом, 25 % к.е. (д.в. киналфос+бета-циперметрин) - 1,5 л /га эффективность против долгоносика достигала 92-95 %.

Затравка краевых ловчих канавок вокруг свелянищ Парашютом, 45 % мк.с. (д.в. метил-паратион) с нормой расхода 1,2 л /га обеспечила эффективность действия против мигрирующих жуков на уровне 85 %. Двух -, трехкратная обработка канавок с интервалом 10-15 дней повышает их улавливающую способность и существенно ограничивает расселение вредителя с мест зимовки.

Ключевые слова: обыкновенный свекловичный долгоносик, сахарная свекла, сезонная динамика численности, плодовитость, инсектициды, обработка семян, опрыскивание, эффективность действия.

Demyaniuk M. M. Seasonal dynamics of abundance of beetroot weevil and foundations of measures of sugar beet protection from it under conditions of the Central forest - steppe zone of Ukraine. – Manuscript.

The thesis for receiving the degree of candidate of agricultural sciences on the speciality 16. 00. 10 – еntomology. – The Institute of Plant Protection of UAAS, Kyiv, 2005.

Ecological regularities of etology and seasonal dynamics of abundance of beetroot weevil (Bothynoderes punctiventris Germ.) were investigated. The nature of vertical migration of the weevils during their going out from the soil in spring, their first and mass appearance, as well as abundance dynamics on both old and growing beet fields were studied. The role of migration processes of the weevil in their colonization of fields of a arable crop rotation and other lands was founded. In particular, the time and intensity of walking of the beginning and mass fly depending on weather conditions were studied.

Phenological features of the phytophage on intoxicated stands of sugar beet in the spring - summer period were revealed. Age structure of the pest population during preimaginal development was specified and the influence of temperature regime of the environment on the time of appearance of different stages was investigated.

Features of biology of the beetroot weevil under conditions of the wide use of intoxication of sugar beet seedlings were established. In particular, fertility of females and length of their oviposition depending on rest doses of the insecticides used for seed treatment were studied.

The distribution of a pest population on fields of the arable crop rotation was specified.

The efficiency and duration of the toxic action of the insecticides used for sugar beet seed treatment, for seedling spraying and poisoning of trap trenches against the beetroot weevil were studied.

Key words: beetroot weevil, sugar beet, seasonal dynamics of abundance, fertility, insecticides, seed treatment, spraying, efficiency of action.