НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На правах рукопису

ДЕМЕНІНА Олена Миколаївна

УДК 658.012.12 (048)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛІНГУ

НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат технічних наук зі спеціальності 08.00.05, доцент

Яцишина Лариса Карпівна,

Київський національний університет технологій та дизайну,

декан інженерно-економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний аграрний університет, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Беренда Надія Іванівна,

Національний університет харчових технологій,

доцент кафедри обліку і аудиту

Провідна установа: Хмельницький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра обліку та аудиту, м. Хмельницький

Захист відбудеться “ 10 лютого 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, корпус В, ауд. 502.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий “ 5 січня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Марченко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою умовою забезпечення стійкого розвитку економіки України є вдосконалення систем управління підприємствами на основі впровадження досягнень світової науки та практики менеджменту. Особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває проблема підвищення координованості бізнес-процесів підприємства та ефективності прийняття управлінських рішень для вирішення стратегічних та оперативних задач.

Необхідність в системній інтеграції різноманітних аспектів управління бізнес-процесами підприємства стала однією із основних причин виникнення контролінгу в світовій теорії та практиці управління. Впровадження контролінгу дозволяє підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу і регулювання на підприємстві, забезпеченості їх методичною та інформаційною базою, за рахунок чого дозволяє підвищити якість управлінських рішень та ефективність системи управління в цілому.

Великий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань контролінгу здійснили західні вчені-економісти Й. Вебер, А. Дайле, Д. Джексон, Р. Ентоні, Е. Майер, Т. Райхман, К. Серфлінг, Х. Фольмут, Д. Хан, П. Хорват, а також вчені-економісти України та країн СНД, зокрема: О. О. Ананькіна, С. Ф. Голов, Н. Г. Данілочкіна, О. М. Кармінський, С. Н. Петренко, М. С. Пушкар, В. П. Савчук, Л. А. Сухарева, О. О. Терещенко та ін.

При всій значимості проведених наукових досліджень, окремі питання оперативного контролінгу на промисловому підприємстві вивчені недостатньо. В науковій літературі немає однозначного підходу до визначення економічної сутності контролінгу, недостатньо досліджено механізм оперативного контролінгу на промисловому підприємстві, недостатньо вивчено методологічні та методичні питання підвищення ефективності оперативної планово-контрольної діяльності підприємства та оперативного регулювання діяльності на основі механізму контролінгу.

Об’єктивні зміни в методології та в методиці планування і контролю діяльності підприємства в умовах ринку, а також в системі прийняття управлінських рішень потребують комплексної розробки питань організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу.

Актуальність проблеми розробки науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму оператив-ного контролінгу на промисловому підприємстві зумовила вибір теми дисертаційної роботи, об’єкта та предмета дослідження, обґрунтування мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного університету технологій та дизайну (тема 6.23 ДБ „Розробка механізму стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів, автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використанням методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки”, № державної реєстрації 01024001413 (підстава для виконання – наказ ОНР МОН України, протокол №2 від 30.10.01) та „Економічні та соціально-політичні проблеми розбудови державності України”, наказ № 4 по КНУТД від 02.01.03).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних положень та методичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

Відповідно до мети у дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

з’ясувати сутність та зміст контролінгу в управлінні промисловим підприємством, узагальнити теоретичні засади організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу;

виявити особливості процесу прийняття управлінських рішень в системі оперативного контролінгу;

визначити економічні передумови становлення механізму оперативного контролінгу на промислових підприємствах України;

обґрунтувати систему показників оперативного контролінгу;

виявити специфічні особливості руху грошових потоків та дослідити процеси та процедури бюджетування діяльності промислового підприємства;

обґрунтувати методологічні положення бюджетного контролю діяльності підприємства;

розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення оперативного регулювання діяльності підприємства на основі концепції контролінгу;

розробити методичні основи підвищення ефективності механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

Об’єктом дослідження є система оперативного управління діяльністю промислових підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і методичних аспектів формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є розробки класичної та сучасної економічної науки, присвячені проблемам контролінгу, економічного прогнозування та планування, управлінського обліку, контролю, бюджетування, теорії прийняття управлінських рішень.

В дослідженні реалізовано комплексний та системний підхід, застосовано методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, моделювання для обґрунтування системи показників оперативного контролінгу, розробки методологічних положень бюджетного планування і контролю діяльності підприємства та методичних основ підвищення ефективності організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу. При розробці методологічних та методичних положень вдосконалення оперативного регулювання діяльності підприємства застосовано системний та ситуаційний підходи до управління.

Прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу досліджено на основі чинного нормативно-правового забезпечення діяльності підприємства. При цьому застосовано методи кореляційно-регресійного аналізу – для обґрунтування оптимального рівня витрат на оперативне регулювання діяльності підприємства, методи експертних оцінок – для вдосконалення методики оцінки ризиків зведеного бюджету підприємства, методи інвестиційних розрахунків – для розробки методики оцінки ефективності впровадження системи контролінгу на підприємстві, методи імітаційного моделювання, порівняльного аналізу, статистичного оцінювання експериментальних даних.

Інформаційна база дослідження включає законодавчу та нормативну базу, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, наукові літературні джерела, дані статистичної звітності підприємств легкої промисловості тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку та поглибленні теоретико-методологічних та методичних положень щодо формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві. До найбільш важливих результатів відносяться такі:

вперше:

§ розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення бюджетного контролю діяльності підприємства, обґрунтовано процедури попереднього, поточного і заключного контролю виконання бюджету та періодичність проведення процедур бюджетного контролю, що дозволяє підвищити якість інформаційного забезпечення механізму оперативного контролінгу за рахунок вчасного виявлення відхилень від плану;

§ обґрунтовано методологічний підхід до визначення оптимального рівня витрат на оперативне регулювання діяльності підприємства, який базується на концепції аналізу та мінімізації загальних економічних витрат;

§ розроблено методичні положення регулювання стану фінансової рівноваги промислового підприємства на основі матричної моделі управління грошовими коштами, що дозволяє вчасно виявити відхилення від стану фінансової рівноваги та прийняти необхідні регулюючі рішення;

удосконалено:

§ методи оцінки та вибору оперативних управлінських рішень в системі контролінгу на основі застосування показника планового ефекту від реалізації рішення;

§ методи оцінки економічної ефективності оперативного регулювання діяльності підприємства та загальної оцінки ефективності впровадження системи контролінгу на промисловому підприємстві, що дає змогу комплексно оцінити ефективність механізму оперативного контролінгу;

дістали подальшого розвитку:

§ визначення понять „контролінг” та „механізм оперативного контролінгу”;

§ процедури формування бюджетів в системі контролінгу промислового підприємства на основі дослідження особливостей циклів його грошових потоків;

§ система показників оперативного контролінгу на основі поєднання функцій діагностування та цільової орієнтації оперативної діяльності промислового підприємства;

§ методи оцінки ризиків зведеного бюджету промислового підприємства, що дає змогу оцінити зони ризиків бюджету та обґрунтувати допустимі межі відхилень бюджетних показників.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що викладені в ньому науково-методичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані промисловими підприємствами для підвищення ефективності їх діяльності на основі впровадження організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу.

Положення, висновки і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, апробовані на швейних підприємствах ЗАТ ВТШФ „Дана” та ЗАТ ПФ „Ворскла”. Отримані позитивні результати підтверджують достовірність та практичну значимість проведеного дослідження. Згідно результатів апробації, вдосконалення системи оперативного управління діяльністю підприємства на основі запропонованих в роботі науково-методичних розробок сприяло приросту грошового потоку ЗАТ ПФ „Ворскла” на суму до 80 тис.грн. на рік (акт впровадження від 23.06.2004 р.) та приросту грошового потоку ЗАТ ВТШФ „Дана” на суму до 110 тис.грн. на рік (акт впровадження від 19.05.2004 р.).

Окремі теоретичні та методичні розробки дисертаційного дослідження впроваджено у навчальному процесі інженерно-економічного факультету КНУТД при підготовці і викладанні курсів лекцій „Маркетинговий менеджмент”, “Прогнозування та макроекономічне планування”, „Економіка підприємства”, „Економічний ризик і методи його вимірювання”.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі і винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, які видані у співавторстві, в дисертації використано ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювались та здобули позитивну оцінку на науково-практичних конференціях:

§ Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Технологічний університет Поділля (м. Хмельницький), м. Алушта, 1–3 жовтня 2002 р.);

§ Всеукраїнська науково-практична конференція „Підприємництво та менеджмент: українські реалії та перспективи розвитку” (Львівський інститут менеджменту, м. Львів, 21–23 березня 2003 р.);

§ Міжнародна науково-практична конференція „Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, 17–20 вересня 2003 р.);

§ Міжнародна наукова конференція „Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль, 24 березня 2003 р.);

§ Всеукраїнські наукові конференції молодих вчених та студентів (Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, 2001–2004 рр.) та наукові семінари кафедри маркетингу КНУТД у 2000–2004 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано десять наукових праць, з них дев’ять загальним обсягом 2,8 д.а. у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Обсяг дисертації складає 182 сторінки. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (193 назви) та додатків. Робота містить 37 таблиць та 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Методологічні засади оперативного контролінгу на промисловому підприємстві” досліджено концептуальний та змістовний розвиток контролінгу в теорії та практиці управління, узагальнено теоретичні засади організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

В результаті дослідження та систематизації різних точок зору на проблему сутності та змісту контролінгу в управлінні промисловим підприємством в роботі уточнено поняття „контролінг” та „механізм оперативного контролінгу”.

Контролінг розглядається як система управління за відхиленнями від запланованих цільових показників підприємства, яка базується на принципах зворотного зв’язку та представляє механізм саморегулювання його діяльності.

Такий підхід дає можливість врахувати різні аспекти процесу контролінгу, виокремлюючи сутність механізму контролінгу, що є спільною для різних історично сформованих концепцій: концепції контролінгу, орієнтованої на систему обліку; концепції, орієнтованої на інформаційну систему та концепції, орієнтованої на систему управління.

Організаційно-економічний механізм оперативного контролінгу розглядається як сукупність організаційних, ресурсних, методичних та інших складових, які виконують функцію забезпечення ефективного функціонування процесу оперативного контролінгу на підприємстві.

В роботі визначено, що для забезпечення ефективності оперативного контролінгу необхідне досягнення збалансованої роботи всіх складових його організаційно-економічного механізму:

інформаційного забезпечення оперативного контролінгу (сукупності інформаційних потоків, що забезпечують безперервне функціонування процесу оперативного контролінгу);

матеріально-технічного забезпечення оперативного контролінгу (засобів, що забезпечують виконання необхідних операцій щодо збирання, обліку, обробки, зберігання та передавання інформації в системі оперативного контролінгу);

методичного забезпечення оперативного контролінгу (сукупності методів оперативного планування, організації, обліку, контролю, аналізу та регулювання в межах системи контролінгу);

кадрового забезпечення оперативного контролінгу, а також системи розподілу задач і функцій оперативного контролінгу між підрозділами підприємства;

механізму оцінки ефективності системи оперативного контролінгу та окремих управлінських рішень в системі оперативного контролінгу;

конкретних інструментів оперативного контролінгу (системи показників оперативного контролінгу, що відображає цілі та обмеження системи оперативного управління та ін.).

Оперативний та стратегічний контролінг є взаємодоповнюючими та взаємозалежними системами. Стратегічний контролінг визначає цілі та задачі для оперативного контролінгу, тобто встановлює нормативні рамки та обмеження для процесів цілеутворення, планування, організації, обліку, контролю та регулювання в межах оперативного контролінгу. Стратегічний контролінг, в першу чергу, орієнтований на сприяння керівництву в ефективному використанні наявних конкурентних переваг, забезпеченні розвитку та створенні нових потенціалів для успішної діяльності підприємства в перспективі. Основна задача оперативного контролінгу полягає у сприянні керівництву досягнення запланованих оперативних цілей, що є узгодженими зі стратегічними цілями підприємства.

Стратегічний та оперативний контролінг мають спільну мету – підвищення якості управлінських рішень для досягнення цілей підприємства. Доцільність виокремлення в межах контролінгу стратегічного та оперативного аспектів зумовлена наявністю в сучасній теорії управління розподілу цілей діяльності підприємства на стратегічні та оперативні цілі.

Сучасний стан системи оперативного управління діяльністю вітчизняних промислових підприємств характеризується недостатньою координованістю та ефективністю процесів оперативного планування і контролю, а також відсутністю дієвих механізмів оперативного регулювання. В роботі визначено, що для підвищення ефективності оперативної діяльності промислового підприємства необхідним є впровадження механізму оперативного контролінгу.

Основою ефективності оперативної діяльності підприємства є ефективність оперативних управлінських рішень. Процес прийняття управлінських рішень в системі оперативного контролінгу має певні особливості, як організаційного так і методологічного характеру. Прийняття оперативних управлінських рішень є основою системи оперативного регулювання та відображає необхідну реакцію механізму оперативного контролінгу у відповідь на виявлені відхилення від оперативного плану.

В другому розділі „Становлення механізму оперативного контролінгу на промислових підприємствах України” визначено економічні передумови формування механізму оперативного контролінгу на вітчизняних промислових підприємствах, розглянуто методологічні та методичні аспекти вдосконалення оперативного планування і контролю діяльності підприємства на основі концепції контролінгу.

Система показників оперативного контролінгу є основою планово-контрольних розрахунків оперативного управління підприємством. Для забезпечення відповідності цілям ефективного управління підприємством система показників оперативного контролінгу повинна відповідати наступним вимогам:

§ адекватність цілям управління та можливість інтеграції на різних етапах управлінського процесу;

§ врахування основних факторів, що впливають на реалізацію цілей підприємства та врахування взаємозв’язків між ними;

§ врахування особливостей організаційної структури підприємства, деталізація показників для всіх рівнів управління підприємства;

§ висока гнучкість та адаптованість до умов вирішення проблеми;

§ ефективність, що полягає у перевищенні результатів від функціонування системи показників над витратами на реалізацію даної системи.

Система показників оперативного контролінгу повинна забезпечувати можливість діагностування стану підприємства та цільової орієнтації діяльності підприємства у відповідності до оперативних цілей. Такі вимоги до системи показників зумовлюють необхідність комплексного застосування в межах оперативного контролінгу діагностичної та інтерактивної систем показників, що обґрунтовано на основі матриці моделювання ситуацій управління оперативною діяльністю підприємства (рис. 1). |

Інтерактивна система показників оперативного контролінгу | Використовується | Не використовується | Діагностична система показників оперативного контролінгу |

Використовується |

І

Повний контроль

за оперативною діяльністю | ІІ

Відсутність орієнтирів оперативної діяльності | Не використовується |

ІІІ

Небезпека надмірного фокусування на цільових показниках та втрати можливості комплексної оцінки стану підприємства

ІV

Втрата контролю (відсутність орієнтирів діяльності та можливості комплексної оцінки стану підприємства) | Рис. 1. Матриця моделювання ситуацій управління підприємством на основі діагностичної та інтерактивної системи показників оперативного контролінгу

Діагностична система показників призначена для періодичного контролю оперативної діяльності підприємства та виявлення відхилень від встановлених обмежень, що відображають необхідні умови функціонування підприємства (рівень ліквідності, рентабельності, фінансової стійкості). Діагностичну систему показників можна вважати ефективною, якщо вона дозволяє робити висновки про причини погіршення фінансового стану підприємства та розробляти заходи щодо його покращення.

В роботі обґрунтовано діагностичну систему показників оперативного контролінгу та схему аналізу основних причин погіршення фінансового стану підприємства, якими є:

§ недостатній рівень результатів діяльності підприємства (грошових потоків, що генерує підприємство);

§ нераціональне використання результатів діяльності підприємства.

Інтерактивна система містить показники, які фокусують діяльність підприємства на досягненні його основних цілей.

В роботі обґрунтовано інтерактивну систему показників оперативного контролінгу, яка містить показники динаміки та структури грошових потоків підприємства. Грошові потоки є основними чинниками створення вартості підприємства; зростання вартості підприємства, в свою чергу, є його основною стратегічною ціллю. Такий підхід до формування інтерактивної системи показників забезпечує вирішення основної задачі оперативного контролінгу, що полягає в сприянні керівництву у досягненні запланованих оперативних цілей, які узгоджені зі стратегічними цілями підприємства.

Результати аналізу системи оперативного управління діяльністю вітчизняних промислових підприємств свідчать, що більшість підприємств не мають чітких орієнтирів діяльності внаслідок невикористання інтерактивної системи показників; діагностична система показників, що використовується на даних підприємствах, також здебільшого є неефективною (ситуація ІІ на рис. 1).

Основою ефективності оперативної діяльності підприємства є ефективність циклічних процесів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, їх внутрішня рівноважна динаміка та збалансованість, що визначають фінансову рівновагу підприємства. Діяльність вітчизняних промислових підприємств характеризується значною тривалістю операційного, виробничого та фінансового циклу, що свідчить про наявність резервів щодо внутрішньої координації циклічних процесів та недостатню ефективність управління грошовими потоками.

На основі дослідження особливостей циклу грошових потоків промислового підприємства в роботі вдосконалено процедури формування бюджетів та розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення бюджетного контролю діяльності підприємства. Обґрунтовані процедури попереднього, поточного і заключного контролю виконання бюджету та періодичність проведення планово-контрольних розрахунків дозволяють підвищити якість інформаційного забезпечення механізму оперативного контролінгу за рахунок вчасного виявлення відхилень від плану (рис. 2).

В роботі вдосконалено методику оцінки ризиків зведеного бюджету промислового підприємства. Запропоновані рекомендації дають змогу вирішити ряд важливих задач: сформувати бюджет підприємства на основі допустимого рівня ризику, оцінити зони ризиків бюджету та обґрунтувати допустимі межі відхилень бюджетних показників.

Зафіксовані значення допустимих меж відхилень показників на етапі попереднього контролю є критерієм необхідності прийняття регулюючих рішень на наступних етапах контролю – поточному та заключному.

Вихідна інформація системи трирівневого бюджетного контролю є вхідною інформацією для процесу прийняття регулюючих оперативних рішень. Якість інформації оперативного контролю є одним з найважливіших факторів, що зумовлюють ефективність оперативного регулювання діяльності підприємства.

У третьому розділі „Вдосконалення організаційно-методичного забезпечення оперативного контролінгу на промисловому підприємстві” розглянуто методичні та організаційні питання вдосконалення оперативного регулювання діяльності підприємства на основі контролінгу та підвищення ефективності механізму оперативного контролінгу на підприємстві.

З організаційної точки зору процес прийняття оперативних регулюючих рішень складається з таких основних етапів:

§ діагностика причин виникнення відхилень від плану;

§ формулювання обмежень та критеріїв для прийняття рішень;

§ виявлення альтернативних шляхів ліквідації відхилень;

§ оцінка альтернатив та кінцевий вибір кращої альтернативи.

Рис. 2. Процеси та процедури бюджетного контролю

В роботі вдосконалено методичний підхід до оцінки та вибору оперативних управлінських рішень в системі контролінгу.

Запропонований алгоритм оцінки альтернатив та вибору кращої альтернативи щодо ліквідації відхилення дозволяє формалізувати відповідні етапи процесу прийняття рішень та базується на використанні показника планового ефекту від реалізації рішення.

Сутність запропонованого алгоритму полягає в наступному.

1. В контрольній точці, що відповідає моменту часу tф (рис. 3), знаходять відхилення ?Stф фактичного значення контрольного показника (Stффакт) від його планового значення (Stфплан):

?Stф = Stффакт - Stфплан. (1)

За умови, що величина ?Stф свідчить про необхідність прийняття регулюючих рішень, оцінка альтернатив і кінцевий вибір кращої альтернативи щодо ліквідації відхилення здійснюється на основі показника планового ефекту від реалізації рішення.

2. Визначають відхилення цільового показника підприємства в момент часу t від його планового значення за умови реалізації i-го альтернативного варіанту регулюючого рішення (?Sit):

?Sit= Sit – Spt, (2)

де Sit – значення цільового показника в момент часу t за умови реалізації i-го варіанту рішення (згідно прогнозу впливу рішення на показники діяльності підприємства); Spt – планове значення цільового показника в момент часу t (згідно бюджету).

Момент часу t представляє плановий початок проведення заключного контролю та, згідно запропонованої в роботі методики, є моментом завершення поточного кварталу. Отже, момент часу t процесу реалізації бюджету характеризується квартальними бюджетними показниками.

3. Визначають відхилення цільового показника підприємства в момент часу t від його планового значення за умови відсутності регулюючих заходів (?Snt):

?Snt= Snt – Spt, (3)

де Snt значення цільового показника в момент часу t за умови відсутності регулюючих заходів (згідно прогнозу розвитку ситуації).

4. Плановий ефект від реалізації i-го альтернативного варіанту регулюючого рішення (Vit) розраховують за співвідношенням:

Vit= ?Sit – ?Snt= Sit – Snt. (4)

За умови, що цільовий показник підприємства в оперативному періоді представляє його грошовий потік, величина Vit може бути визначена як грошова вартість втрачених можливостей при ігноруванні i-го варіанту регулюючого рішення та відсутності регулюючих заходів.

5. Прийняття оперативних регулюючих рішень здійснюють згідно правил:

§ якщо Vit=0, то i-й варіант регулюючого рішення вважається незадовільним;

§ якщо Vit>0, то i-й варіант регулюючого рішення є допустимим і входить до множини допустимих альтернативних варіантів рішень V;

§ найкращим рішенням з множини допустимих альтернативних варіантів рішень V вважається рішення, якому відповідає максимальне значення Vit.

Практична реалізація даного алгоритму здійснена в роботі на базі системи бюджетування. Застосування системи бюджетування дає можливість розробити прогноз розвитку ситуації за умови відсутності регулюючих заходів та прогноз впливу регулюючих рішень на цільові показники підприємства, що є основою розрахунку показника планового ефекту від реалізації рішення. Регулюючі рішення в межах даної задачі оперативного контролінгу спрямовані на ліквідацію відхилень цільових показників підприємства від плану.

Рис. 3. Оцінка альтернативних варіантів рішень щодо ліквідації відхилення

Завданням оперативного контролінгу є сприяння керівництву у досягненні запланованих оперативних цільових показників за умови дотримання фінансової рівноваги підприємства, тобто необхідного рівня ліквідності.

В роботі запропоновано методичний підхід до аналізу і регулювання стану фінансової рівноваги підприємства на основі матричної моделі управління грошовими коштами (рис. 4).

При побудові матриці для оцінки стану фінансової рівноваги підприємства використано показники, що відображають відношення результату господарської та фінансової діяльності до суми доданої вартості підприємства (Rear та Rfar) а також сумарний показник Rfear, що є відношенням загального результату фінансово-господарської діяльності підприємства до величини його доданої вартості.

Запропонований підхід дає можливість контролю зони допустимих відхилень від стану фінансової рівноваги промислового підприємства (зона OMKN). Відхилення за межі допустимої зони зумовлює необхідність прийняття управлінських рішень щодо регулювання стану фінансової рівноваги. В роботі досліджено характеристики зон відхилень від стану фінансової рівноваги та розроблено рекомендації щодо прийняття регулюючих управлінських рішень відповідно до здійсненої систематизації відхилень.

Рис. 4. Матриця управління грошовими коштами промислового підприємства

Результати апробації методичного підходу до регулювання стану фінансової рівноваги на ЗАТ ВТШФ „Дана” та ЗАТ ПФ „Ворскла” свідчать про те, що за рахунок застосування запропонованих рекомендацій керівництво підприємств мало змогу вчасно відреагувати на виявлені ситуації дефіциту і надлишку грошових коштів, що сприяло покращенню фінансових результатів підприємств в цілому та зменшенню кількості ситуацій порушення фінансової рівноваги впродовж бюджетного періоду.

Важливим завданням, яке було поставлено та вирішено в роботі, є розробка методичних основ підвищення ефективності механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

В роботі вдосконалено методи оцінки економічної ефективності оперативного контролінгу за двома напрямами: оцінка ефективності оперативного регулювання діяльності підприємства в системі контролінгу та загальна оцінка ефективності впровадження контролінгу на промисловому підприємстві.

Дослідження етапів розвитку системи контролінгу на промисловому підприємстві дає можливість обґрунтувати види витрат, що пов’язані з функціонуванням системи контролінгу на кожному з етапів (рис. 5).

При оцінці ефективності оперативного регулювання в бюджетному періоді пропонується враховувати лише операційні витрати на управління, пов’язані із експлуатацією та діагностикою системи контролінгу. При загальній оцінці ефективності впровадження системи контролінгу необхідно враховувати всі види витрат, пов’язані з впровадженням та розвитком системи контролінгу на підприємстві.

Рис. 5. Етапи розвитку системи контролінгу на підприємстві та види витрат на даних етапах

Для оцінки ефективності системи оперативного контролінгу впродовж бюджетного періоду в роботі пропонується використовувати показник ефективності оперативного регулювання (Еор):

(5)

де ?CF – приріст грошового потоку внаслідок регулювання діяльності на основі системи оперативного контролінгу; CF0, CF1 – величина грошового потоку відповідно без врахування та з врахуванням регулювання діяльності на основі системи контролінгу; ?M – величина додаткових витрат на управління, пов’язаних з функціонуванням системи контролінгу; М0, М1 витрати на управління відповідно без врахування та з врахуванням функціонування системи оперативного контролінгу.

Дослідження сфер прояву економічної ефективності оперативного регулювання в системі контролінгу на основі аналізу області допустимих значень складових величин показника Еор (рис. 6), дає можливість виділити два види ефективності:

§ ефективність оперативного регулювання, зумовлена перевищенням ефекту зростання грошового потоку над величиною додаткових оперативних витрат на управління;

§ ефективність оперативного регулювання, зумовлена зниженням величини витрат на управління за умови зростання величини грошового потоку внаслідок дії системи оперативного контролінгу.

Рис. 6. Схема оцінки економічної ефективності оперативного регулювання в системі контролінгу

Коефіцієнт ефективності оперативного регулювання (Кеор) за економічним змістом є коефіцієнтом еластичності грошового потоку підприємства за величиною додаткових витрат на оперативне управління в бюджетному періоді:

(6)

де ?%CF – процентний приріст грошового потоку внаслідок регулювання діяльності на основі системи оперативного контролінгу; ?%М – процентний приріст величини додаткових витрат на управління внаслідок функціонування системи оперативного контролінгу.

Запропонована методика оцінки ефективності оперативного регулювання в системі контролінгу дозволяє підприємству оцінити та обґрунтувати оперативні заходи управління, оцінити ефективність оперативних рішень.

При загальній оцінці ефективності впровадження системи контролінгу на підприємстві в роботі пропонується розглядати дане впровадження як інвестиційний проект та застосовувати показник чистої теперішньої вартості впровадження системи контролінгу (NPVCS):

(7)

де ?CFt, ?Mt – відповідно величина приросту грошового потоку та величина додаткових витрат на управління, пов’язаних із функціонуванням системи контролінгу в період t; IK0 – величина початкових інвестиційних витрат на впровадження системи контролінгу; IPt – величина додаткових інвестиційних витрат в період t, пов’язаних із необхідністю вдосконалення системи контролінгу; r – ставка дисконтування.

Результати апробації запропонованого методичного підходу до оцінки ефективності оперативного контролінгу на підприємствах ЗАТ ВТШФ „Дана” та ЗАТ ПФ „Ворскла” підтверджують достовірність та практичну значимість проведеного дослідження.

Для кожного вітчизняного промислового підприємства актуальним є питання раціонального обґрунтування необхідного рівня операційних витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу.

В роботі обґрунтовано методичний підхід до визначення оптимального рівня витрат на оперативне регулювання діяльності підприємства, який базується на концепції аналізу та мінімізації загальних економічних витрат (рис. 7). Запропонований підхід передбачає дослідження функцій:

f1 – функція залежності відхилення цільового показника діяльності підприємства в період t (?St) від величини операційних витрат на функціонування системи оперативного контролінгу в період t (?Мt);

f2 – функція, що відображає альтернативні витрати системи оперативного управління у зв’язку з неотриманням частини запланованого цільового результату (відхилення цільового показника від плану ?St). В нашому випадку, коли в якості цільового показника діяльності обрано грошовий потік підприємства, функція f2 набуває вигляду: ?Мt=?St. Такий вид функції f2 показує, що відхилення цільового значення грошового потоку підприємства від плану відображає альтернативні витрати системи оперативного контролінгу;

f3 – функція, що відображає загальні економічні витрати на оперативне регулювання в системі контролінгу, які, в свою чергу, складаються з операційних витрат на функціонування системи оперативного контролінгу та з альтернативних витрат системи оперативного контролінгу:

Величина операційних витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу може змінюватись та знаходиться в межах певного інтервалу, що відображає допустимі значення бюджету витрат на оперативне регулювання:

де ?Мкрит – критичне, мінімально допустиме значення величини витрат на оперативне управління, якому відповідає критичне значення відхилення цільового показника ?Sкрит. Відхилення цільового показника, що перевищує його критичне значення, свідчить про необхідність перегляду оперативного плану;

?Мпорог порогове, максимально допустиме значення величини витрат на оперативне управління, якому відповідає порогове значення відхилення цільового показника ?Sпорог. Вважаємо, що зниження відхилень в оперативній діяльності підприємства є можливим до певного порогового значення, яке зумовлене невизначеністю та наявністю випадкових непередбачуваних факторів в діяльності.

Рис. 7. Графічна модель визначення оптимального бюджету витрат на оперативне регулювання

Оптимальний бюджет витрат на оперативне регулювання ?Мопт може бути визначений на основі знаходження мінімального обсягу загальних економічних витрат на оперативне регулювання, що виникає в точці екстремуму функції f3 (точка А на рис.7). Тоді точці В, що належить графіку функції f1, відповідатиме значення оптимального бюджету витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу ?Мопт та відповідний йому оптимальний рівень допустимого відхилення цільового показника ?Sопт.

Для оптимізації бюджету витрат на оперативне регулювання діяльності промислового підприємства необхідно формалізувати функцію f1.

В роботі досліджено взаємозв’язок та побудовано кореляційно-регресійну модель, що відображає залежність між фактором величини операційних витрат на оперативне регулювання та результуючим показником відхилення грошового потоку підприємства на основі зібраного статистичного матеріалу в розрізі місячних бюджетних звітів ЗАТ ПФ „Ворскла”. Функція загальних економічних витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу ЗАТ ПФ „Ворскла” має вигляд:

(8)

де Y – рівень відхилення показника грошового потоку від плану.

Оптимальний бюджет витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу ЗАТ ПФ „Ворскла”, згідно розрахунків, становить 14,065 тис.грн. (рис. 8). Результати вирішення даної задачі свідчать, що фактичний бюджет витрат на оперативне регулювання ЗАТ ПФ „Ворскла” є заниженим відносно його оптимального рівня, підприємство не використовує всіх можливостей оперативного регулювання в системі контролінгу.

Рис. 8. Оптимальний бюджет витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу ЗАТ ПФ „Ворскла”

Результати апробації результатів дослідження на підприємствах ЗАТ ВТШФ „Дана” та ЗАТ ПФ „Ворскла” свідчать, що впровадження запропонованих методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу дозволяє підвищити ефективність оперативної діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в необхідності підвищення ефективності оперативної діяльності промислового підприємства на основі механізму оперативного контролінгу.

2. Підвищення ефективності системи оперативного управління підприємством пов’язане із задачами підвищення координованості бізнес-процесів підприємства та ефективності прийняття оперативних управлінських рішень. Впровадження оперативного контролінгу на промисловому підприємстві дозволяє підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу і регулювання діяльності, за рахунок чого дозволяє підвищити якість оперативних управлінських рішень та ефективність системи оперативного управління в цілому.

3. Контролінг – це система управління за відхиленнями від запланованих цільових показників підприємства, яка базується на принципах зворотного зв’язку та представляє механізм саморегулювання його діяльності. Забезпечення ефективності оперативного контролінгу передбачає досягнення збалансованої роботи всіх складових його організаційно-економічного механізму.

4. Застосування в межах оперативного контролінгу діагностичної та інтерактивної систем показників дає можливість поєднати функції діагностування стану підприємства та цільової орієнтації діяльності підприємства на досягнення оперативних цілей.

5. Вітчизняні промислові підприємства характеризуються недостатньою ефективністю оперативної діяльності, основою якої є ефективність циклічних процесів в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності, їх внутрішня рівноважна динаміка та збалансованість, що визначають фінансову рівновагу підприємства. Застосування методичних положень регулювання стану фінансової рівноваги промислового підприємства на основі матричної моделі управління грошовими коштами дозволяє вчасно виявити відхилення від стану фінансової рівноваги та прийняти необхідні регулюючі рішення.

6. Важливим фактором ефективності оперативного регулювання в системі контролінгу є якість інформації системи бюджетного контролю. Застосування методичних рекомендацій щодо вдосконалення бюджетного контролю діяльності підприємства, що включають процедури попереднього, поточного і заключного контролю виконання бюджету дає можливість підвищити якість інформаційного забезпечення механізму оперативного контролінгу.

7. Прийняття оперативних управлінських рішень є основою оперативного регулювання та відображає необхідну реакцію механізму оперативного контролінгу у відповідь на виявлені відхилення від оперативного плану. Підвищення ефективності оперативного регулювання діяльності підприємства можна забезпечити шляхом застосування вдосконалених методів оцінки та вибору оперативних управлінських рішень з використанням показника планового ефекту від реалізації рішення.

8. Застосування запропонованих методів оцінки економічної ефективності оперативного регулювання діяльності підприємства та загальної оцінки ефективності впровадження системи контролінгу на промисловому підприємстві дає можливість комплексно оцінити ефективність механізму оперативного контролінгу.

9. Необхідною умовою підвищення ефективності механізму оперативного контролінгу є раціональне обґрунтування рівня витрат на оперативне регулювання діяльності підприємства. Оптимізація рівня витрат на оперативне регулювання базується на концепції аналізу та мінімізації загальних економічних витрат.

10. Наукові розробки дисертації апробовані на промислових підприємствах ЗАТ ВТШФ „Дана” та ЗАТ ПФ „Ворскла”. Згідно результатів апробації, вдосконалення оперативного управління діяльністю підприємств на основі впровадження організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу дає можливість забезпечити приріст грошового потоку ЗАТ ПФ „Ворскла” до 80 тис.грн. на рік та грошового потоку ЗАТ ВТШФ „Дана” до 110 тис.грн. на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Деменіна О. М. Аналіз формування грошових потоків підприємства // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2003. – №7. – С. 73–79. | 2. Деменіна О. М. Інноваційний підхід до регулювання фінансової рівноваги підприємства // Проблеми науки. – 2004. – №4. – С. 16–21. | 3. Деменіна О. М. Контроль виконання бюджету в системі бюджетування підприємства // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – 2003. – №4. – С. 5–9. | 4. Деменіна О. М. Методика визначення оптимального рівня витрат на оперативне регулю-вання в системі контролінгу // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №10 (40). – С. 114–120. | 5. Деменіна О. М. Методика оцінки ефективності системи оперативного контролінгу на про-мисловому підприємстві // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №8 (38). – С. 158–163. | 6. Деменіна О. М., Яцишина Л. К. Передумови становлення механізму оперативного контролінгу на промислових підприємствах // Легка промисловість. – 2004. – №3. – С. 48–49. | 7. Деменіна О. М. Продуктова реструктуризація малих підприємств // Маркетинг в Україні. – 2000. – №3 (5). – С. 11–13. | 8. Деменіна О. М. Ретроспективний та перспективний аспект концепцій контролінгу // Маркетинг в Україні. – 2002. – №4 (14). – С. 55–58. | 9. Деменіна О. М. Управління грошовими потоками в межах концепції фінансової рівноваги підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №7 (37). – С. 14–18. | 10. Деменіна О. М. Цілеутворення та процес прийняття рішень в системі контролінгу // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. – Т.1 (Ч.2), №4. – С. 181–185. | АНОТАЦІЯ

Деменіна О. М. Організаційно-економічний механізм оперативного контролінгу на промисловому підприємстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 „Економіка, організація і управління підприємствами”. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці методологічних положень та методичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві. Обґрунтовано методичні основи підвищення ефективності оперативної планово-контрольної діяльності та оперативного регулювання діяльності промислового підприємства на основі механізму контролінгу.

В роботі обґрунтовано систему показників оперативного контролінгу, розроблено методологічні положення бюджетного контролю діяльності підприємства та методичні рекомендації щодо вдосконалення оперативного регулювання діяльності на основі бюджетного контролю. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності механізму оперативного контролінгу на промисловому підприємстві.

Ключові слова: оперативний контролінг, промислове підприємство, планування, контроль, регулювання, бюджет, фінансова рівновага, ефективність.

ANNOTATION

Demenina O. M. The organizational and economical mechanism of the operational controlling of the industrial enterprise. – Manuscript.

The thesis is for obtaining the economic sciences scientific degree on speciality 08.06.01 – “Economics, Organization and Management of the enterprises”. – National University of foodstuff technologies, Kyiv, 2005.

Dissertation is devoted to the development of methodological fundamentals and methodical recommendations of the operational controlling organizational and economical mechanism forming. The methodical fundamentals of the operational planning and control activities and of the operational regulation efficiency increase based on the operational controlling mechanism were founded.

The system of the operational controlling indicators was presented. The methodological fundamentals of budget control system and methodical recommendations of the improvement of the operational regulation based on the budget control system were proposed. The methodical recommendations of the operational controlling mechanism efficiency increase were developed.

Key words: operational controlling, industrial enterprise, planning, control, regulation, budget, financial equilibrium, efficiency.

АННОТАЦИЯ

Деменина Е. Н. Организационно-экономический механизм оперативного контроллинга