ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ДРОЗД Олександр Миколайович

УДК 633.521:631.5:631.84

ПРОДУКТИВНІСТЬ НОВИХ СОРТІВ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ І ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ СІВБИ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництв

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства Української академії

аграрних наук протягом 2002 – 2004 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, заслужений працівник сільського

господарства України

КАРПЕЦЬ Іван Панкратович | завідувач відділу льону Інституту землеробства УАА

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

АНДРУШКІВ Михайло Іванович,

головний науковий співробітник

лабораторії рослинництва Інституту

землеробства і тваринництва західного

регіону УААН

кандидат сільськогосподарських наук

РИБАК Микола Федорович,

доцент кафедри рослинництва

Державного агроекологічного університету

Мін АП України

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН

Захист відбудеться "23" листопада 2005р. о "10" годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо направляти за адресою: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібіліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий " 20 " жовтня 2005р

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток галузі льонарства в сучасних умовах не можливий без виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, яка б користувалася попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це в значній мірі залежить від використання нових сортів льону і економічно вигідних технологічних прийомів вирощування, здатних забезпечувати високі врожаї насіння та волокна льону-довгунця й олійного з високою їх якістю.

Актуальність теми. Сорти льону неоднаково реагують на окремі технологічні прийоми при їх вирощуванні. Тому важливим було для умов центрального Полісся України встановити оптимальні способи сівби та дози удобрення після стерньового попередника для нових сортів, зокрема льону-довгунця Український 3 і олійного льону Південна ніч та визначити їх вплив на формування неполеглого стеблостою, підвищення врожайності, поліпшення якості льоносировини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи відділу льону Інституту землеробства УААН “Удосконалити методи селекції і насінництва, створити та передати в державне сортовипробовування високопродуктивні сорти, опрацювати технологію вирощування, збирання урожаю та післязбиральної доробки продукції льону-довгунця”, що входить до державної науково-технічної програми “Луб’яні культури”, номер державної реєстрації 011U003844.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення особливостей росту, розвитку та формування врожаю і якості продукції нових сучасних сортів льону-довгунця і олійного за різних способів сівби й доз мінеральних добрив та розробити рекомендації їх вирощування в умовах центрального Полісся України.

Для досягнення поставленої мети в програму наших досліджень входило:

- виявити особливості росту й розвитку нових сортів льону-довгунця і олійного за різних способів сівби і густоти посівів;

- встановити темпи росту і розвитку рослин льону-довгунця та олійного за внесення різних доз мінеральних добрив;

- визначити врожайність соломи і насіння за різних способів сівби та доз мінеральних добрив;

- визначити фізико-механічні властивості льонотрести, вміст волокна в стеблах та його якість залежно від способів сівби і доз мінеральних добрив;

- дати економічну оцінку технологічним прийомам вирощування льону-довгунця та олійного.

Об’єкт дослідження – процес формування врожаю рослин льону-довгунця сорту Український 3 і олійного сорту Південна ніч, їх якісних показників за різних способів сівби й доз мінеральних добрив.

Предмет дослідження – способи сівби й дози мінеральних добрив для нового сорту льону-довгунця Український 3 та нового сорту олійного льону Південна ніч.

Методи дослідження – польовий – для визначення взаємодії об’єкта досліджень із природними та агротехнічними факторами; вимірювально-ваговий – для визначення висоти рослин, урожайності соломи, насіння, накопичення ними повітряно-сухої маси; аналітичний – для вивчення якості трести, волокна та їх фізико-механічних властивостей; розрахунково-порівняльний – для економічної оцінки різних доз мінеральних добрив і способів сівби; статистичний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей формування врожайності і якості продукції нових сортів льону-довгунця та олійного залежно від способів сівби та доз мінеральних добрив, в удосконаленні технології їх вирощування. Визначено найбільш доцільні способи сівби льону залежно від цільового вирощування: на волокно, насіння, чи одночасно на насіння і волокно. Встановлено оптимальні дози мінеральних добрив для нових сортів льону-довгунця Український 3 та олійного Південна ніч, що забезпечують формування неполеглого й придатного до механізованого збирання стеблостою та виготовлення волокна з високою прядивною здатністю. Визначено, що розроблені способи вирощування льону-довгунця та олійного за економічними показниками забезпечують рівень конкурентоспроможності галузі льонарства в сучасних умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій з удосконалення елементів технології вирощування льону, які дозволяють в сучасних умовах виробництва одержати по 0,9 – 1,3 т/га волокна і 0,7 – 0,8 т/га насіння льону-довгунця та 1,5 – 2,0 т/га насіння і 0,5 – 0,6 т/га волокна льону олійного.

Застосування рекомендацій в агрофірмі „Брусилів” Брусилівського району Житомирської області, СТОВ “Можарівське” Овруцького району Житомирської області та інших сільськогосподарських формуваннях підтвердило високу ефективність удосконалених заходів агротехніки нових сортів льону-довгунця та олійного.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі та узагальненні наукових даних вітчизняної та іноземної літератури за темою дисертаційної роботи, закладенні польових дослідів, проведенні фенологічних та лабораторних досліджень, узагальненні отриманих даних, написанні тексту дисертації та підготовці загальних висновків й рекомендацій виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації оприлюднені та обговорені на науково-практичних конференціях молодих вчених “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” (смт. Чабани, 2003 р), “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур” (м. Глухів, 2004 р), на засіданнях методичної комісії з питань землеробства і рослинництва Інституту землеробства УААН (2005 р).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 5 наукових праць, із яких 3 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 4 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, включає 29 таблиць, 17 рисунків у тексті, додатків, що містять 27 таблиць, списку використаних джерел літератури із 163 найменувань, у тому числі 11 латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ І ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З ОГЛЯДУ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

(огляд літератури)

У розділі узагальнено результати багаторічних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців із питань впливу агротехнічних заходів щодо зміни врожайності та якості льонопродукції. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень із питань розробки технології вирощування льону-довгунця і олійного та визначені основні напрямки її вдосконалення в умовах Полісся, а також розроблено програму досліджень за темою дисертації.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконувалася протягом 2002 – 2004 рр. у дослідному господарстві “Чабани” Києво-Святошинського району Київської області. Анатомо-морфологічні, технологічні та біохімічні дослідження, визначення якості насіння і волокна льону-довгунця та олійного проводилися у відділі льону Інституту землеробства УААН.

Грунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий пилувато супісчаний, тобто характерний для агрогрунтового району Полісся України з такими агрохімічними характеристиками орного шару: вміст гумусу – 1,0-1,6%, рНсольовий 5,4 – 6,0, легкогідролізованого азоту – 5,5 – 7,0 мг/100 г грунту, рухомого фосфору та обмінного калію відповідно – 12,3 – 13,6 і 7,0 – 8,4 мг на 100 г грунту.

Погодні умови за основними гідротермічними показниками (температурний режим та кількість опадів) різнились за роки проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Найбільш сприятливий був 2002 рік, погодні умови якого відповідали біологічним вимогам льону-довгунця і олійного й був сформований найвищий врожай насіння, соломи і волокна. Проте 2003 рік по урожайності насіння перевищив два інших за рахунок утворення нових пагонів суцвіть, які дали насіння після випадання великої кількості опадів у другій половині червня.

Мінеральні добрива вносили у вигляді аміачної селітри (34% д.р.), - навесні, гранульований суперфосфат (19%) та калійна сіль (40%) - восени.

Сівба проведена насінням нового сорту льону-довгунця Український 3 та олійного Південна ніч.

Попередник – озиме жито. Агротехніка в досліді загальноприйнята для зони Полісся. Площа облікової ділянки – 4 м2, повторність досліду шестикратна.

Польові досліди, обліки та спостереження в них проводили згідно “Методики по проведенню польових дослідів із льоном-довгунцем” (ВНДІЛ, 1978). Аналізи волокнистої продукції та насіння з дослідів проводили згідно з діючими ДСТУ. Обробку врожайних даних проведено за методикою у викладенні Б.О.Доспєхова (1979). Економічну ефективність розраховували згідно з технологічною картою та існуючими цінами на льонопродукцію.

Дослід закладався за наступною схемою:

Спосіб сівби | Дози добрив

Вузько-рядний | без добрив | Р60К90 | N15Р60К90 | N30Р60К90 | N45Р60К90

Рядковий | без добрив | Р60К90 | N15Р60К90 | N30Р60К90 | N45Р60К90

Рядковий-розріджений | без добрив | Р60К90 | N15Р60К90 | N30Р60К90 | N45Р60К90

Широко-рядний | без добрив | Р60К90 | N15Р60К90 | N30Р60К90 | N45Р60К90

Для вирішення поставлених задач проводився комплекс досліджень, підрахунків і спостережень:

- спостереження за ростом і розвитком рослин у посівах, морфологічні показники проводилися згідно “Методики по проведенню польових дослідів із льоном-довгунцем” (ВНДІЛ, 1978);

1. облік урожаю льоносоломи і насіння, волокна визначали поділяночно;

- вихід і якість льонотрести та льоноволокна визначали згідно “Методичних вказівок по проведенню технологічної оцінки льоносоломи і дослідів по первинній обробці льону” (1972), ДСТУ 24383-89 “Треста лляна. Вимоги при заготівлях”;

- оцінку якісних показників насіння (вміст жиру, азоту, фосфору і калію) визначали методом інфрачервоної електроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIP Systems 4500.

- економічну ефективність від вивчаємих елементів технології вирощування льону-довгунця і олійного розраховували згідно “Методичних вказівок по визначенню економічної та енергетичної ефективності вирощування сільськогосподарських культур” 1999;

- математичний аналіз результатів польового досліду проводили за дисперсійним та кореляційно-регресійним методом ( Б.О. Доспєхов, 1979 ).

РОЗДІЛ 3. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ І ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

Вплив способів сівби та доз мінеральних добрив на процес формування стеблостою рослин льону-довгунця і льону олійного. Встановлено, що густота стеблостою найбільшою мірою залежала від способів сівби, ніж від доз мінеральних добрив. Найбільше число рослин на 1 м2 в період повних сходів було за вузькорядного способу сівби. У льону-довгунця цей показник становив 1633 рослини, а у олійного льону 1541 рослину. Внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах збільшує кількість рослин на одному квадратному метрі й максимум становить при N15P60K90. За вузькорядного способу сівби цей показник становив у льону-довгунця – 1697 шт/м2, у олійного – 1592 шт/м2. Також у цьому варіанті кількість рослин на період збирання врожаю є найвища: у льону-довгунця – 1471, у олійного - 1393 рослини на 1 м2. Із підвищенням дози азоту цей показник знижується по всіх способах сівби, що пояснюється негативною дією підвищених доз азоту на схожість насіння.

Повнота сходів рослин льону-довгунця і льону олійного залежно від способів сівби та удобрення. У процесі досліджень встановлено, що найвища повнота сходів спостерігається у льону-довгунця за широкорядного способу сівби, а у льону олійного дещо вищий показник за рядкового-розрідженого способу. Щодо доз мінеральних добрив, то оптимальною є N15P60K90, за якої показник повноти сходів у згаданих вище способах сівби становить по підвидах льону відповідно 95,8 та 90,2%.

Вплив способів сівби та доз мінеральних добрив на загальну та технічну довжину рослин льону-довгунця і льону олійного. Відомо, що врожайність і якість волокнистої продукції льону великою мірою залежить від довжини стеблостою. В середньому за трирічними даними загальна висота рослин льону-довгунця по способах сівби коливалась в межах 74,5-84,8 см, а в олійного льону 47,7-53,7 см. Найкращим способом сівби є широкорядний, а доза добрив N45P60K90.

Однак дуже важливе значення має технічна довжина рослини. Порівняно з олійним льоном у льону-довгунця цей показник більший у 2-3 рази. В обох випадках вона зменшується із збільшенням ширини міжрядь. В межах варіанту досліду дози добрив мали незначний вплив, але дещо ефективнішою була доза N15P60K90. Найвища технічна довжина за вузькорядного способу сівби як льону-довгунця, так і олійного відповідно 63,0 та 30,8 см, про що свідчать дані таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив способів сівби та доз мінеральних добрив на загальну і технічну довжину рослин льону-довгунця і олійного під час достигання

(середнє за 2002-2004 рр.), см

Спосіб сівби | Дози мінеральних добрив | Льон-довгунець | Льон олійний | загальна | технічна | загальна | технічна | Вузькоря-дний | без добрив | 74,5 | 61,7 | 47,7 | 29,7 | Р60К90 | 76,1 | 62,3 | 48,6 | 30,2 | N15P60K90 | 77,6 | 63,0 | 49,4 | 30,8 | N30P60K90 | 78,4 | 62,9 | 50,6 | 30,4 | N45P60K90 | 79,4 | 61,5 | 51,4 | 29,3 | Рядковий |

без добрив | 77,7 | 58,8 | 49,2 | 28,1 | Р60К90 | 80,1 | 59,6 | 50,2 | 28,7 | N15P60K90 | 81,4 | 60,8 | 51,4 | 29,2 | N30P60K90 | 81,7 | 60,8 | 52,4 | 29,0 | N45P60K90 | 82,4 | 58,6 | 52,9 | 27,9 | Рядковий розрідже-ний | без добрив | 78,9 | 58,2 | 48,8 | 26,6 | Р60К90 | 80,6 | 59,0 | 50,3 | 27,0 | N15P60K90 | 81,8 | 59,3 | 51,2 | 27,6 | N30P60K90 | 82,5 | 59,2 | 52,3 | 27,7 | N45P60K90 | 82,8 | 57,6 | 53,1 | 26,7 | Широ-корядний | без добрив | 82,4 | 56,3 | 49,2 | 22,1 | Р60К90 | 83,2 | 56,7 | 50,8 | 23,3 | N15P60K90 | 84,0 | 58,2 | 52,7 | 23,7 | N30P60K90 | 84,7 | 57,5 | 53,6 | 23,7 | N45P60K90 | 84,8 | 56,5 | 53,7 | 22,0 |

Накопичення повітряно-сухої маси рослин льону-довгунця і льону олійного залежно від способів сівби та удобрення. Процес накопичення повітряно-сухої маси рослин льону залежить, як від способів сівби, так і доз мінеральних добрив. Найвищі показники маси 500 повітряно-сухих рослин отримано на варіанті внесення мінеральних добрив у дозі N45P60K90. Ця тенденція спостерігалась по всіх фазах росту та розвитку рослин й за всіх способів сівби. Найвищий цей показник за широкорядного способу сівби й під час достигання був у льону-довгунця – 1159,2 г, в олійного льону – 2128,3г.

Вплив способів сівби та доз мінеральних добрив на морфологічні показники рослин льону-довгунця та льону олійного. Діаметр соломи значною мірою залежить від способів сівби. Найменший він за вузькорядного способу сівби у льону-довгунця і на контролі становить 1,4 мм., тоді як за широкорядного – 2,3 мм. Із збільшенням дози азоту на фоні P60K90 діаметр стебла збільшується та максимальний показник при внесенні 45 кг/га, відповідно 1,6 і 2,6 мм.

В олійного льону, навпаки, менший діаметр соломи за широкорядного способу сівби й на контролі становить – 1,4 мм. Найбільший показник за рядкового способу сівби – 1,8 мм. Внесення добрив у дозі N45P60K90 його підвищили до 1,7 та 2,2 мм.

Кількості коробочок на одній рослині найвища за широкорядного способу сівби як льону-довгунця, так і олійного. Збільшення кількості коробочок на рослині (2,6 шт./росл.), порівняно з контрольним варіантом, одержано на варіанті внесення дози мінеральних добрив (N45P60K90) у льону-довгунця, у олійного льону - 13,2 шт./росл.

На масу 1000 насінин способи сівби впливали в меншій мірі, ніж на інші показники. Але дещо вища вона за вузькорядного способу як льону-довгунця, так і олійного. По всіх варіантах досліду вона була за середніми трьохрічними даними у льону-довгунця – 4,4-4,7, олійного льону – 6,3-7,0 грам. Внесення добрив у дозі N15-30P60K90 по всіх способах сівби збільшувало масу на 0,1-0,3 грами.

Насіннєва продуктивність рослин льону-довгунця та льону олійного залежно від способів сівби і доз мінеральних добрив. За результатами досліджень найвищу врожайність насіння льону-довгунця отримано за широкорядного способу сівби та дози мінеральних добрив N15P60K90 – 1,10 т/га, що більше на 0,03 т/га за вузькорядний; на 0,13 т/га за рядковий і 0,17 т/га за рядковий-розріджений способи сівби (табл. 2). Підвищення дози азоту до 30-45 кг/га дещо знижували урожайність насіння льону-довгунця, тому що відбувалося вилягання рослин.

Олійний льон забезпечив найвищу врожайність насіння за вузькорядного способу сівби й на контролі цей показник становив 1,54 т/га. Внесення добрив у дозі N15P60K90 збільшувала урожайність насіння на 0,31 т/га.

Вплив факторів, які ми вивчали в досліді, в середньому за три роки досліджень був мінімальним і становив: для льону-довгунця – спосіб сівби – 8,4%, удобрення – 3,4%, для олійного льону відповідно – 1,5 та 7,6%. Урожайність насіння значно залежить від погодних умов у роки досліджень у льону-довгунця на 83,3%, олійного льону – 73,3%.

Таблиця 2

Урожайність насіння рослин льону-довгунця і олійного залежно від способів сівби та доз мінеральних добрив, т/га

Спосіб сівби | Дози мінеральних добрив | Льон-довгунець | Олійний льон | рік | 2002 | 2003 | 2004 | середнє | 2002 | 2003 | 2004 | середнє | Вузько-рядний | без добрив | 0,93 | 1,21 | 0,62 | 0,92 | 1,44 | 2,18 | 1,01 | 1,54 | Р60К90 | 0,97 | 1,38 | 0,68 | 1,01 | 1,52 | 2,44 | 1,04 | 1,67 | N15P60K90 | 1,15 | 1,33 | 0,73 | 1,07 | 1,83 | 2,54 | 1,17 | 1,85 | N30P60K90 | 1,12 | 1,31 | 0,74 | 1,06 | 1,72 | 2,51 | 1,23 | 1,82 | N45P60K90 | 1,10 | 1,29 | 0,71 | 1,03 | 1,48 | 2,20 | 1,11 | 1,60 | Рядковий |

без добрив | 0,87 | 1,09 | 0,58 | 0,85 | 0,92 | 2,07 | 0,96 | 1,32 | Р60К90 | 0,95 | 1,35 | 0,60 | 0,97 | 1,40 | 2,33 | 0,99 | 1,57 | N15P60K90 | 1,04 | 1,32 | 0,66 | 1,01 | 1,53 | 2,47 | 1,06 | 1,69 | N30P60K90 | 0,98 | 1,25 | 0,67 | 0,97 | 1,45 | 2,26 | 1,14 | 1,62 | N45P60K90 | 0,96 | 1,18 | 0,60 | 0,91 | 1,33 | 2,14 | 1,01 | 1,49 | Рядковий розрідже-ний | без добрив | 0,78 | 0,97 | 0,51 | 0,75 | 1,14 | 2,03 | 0,88 | 1,35 | Р60К90 | 0,82 | 1,22 | 0,58 | 0,87 | 1,20 | 2,27 | 0,91 | 1,46 | N15P60K90 | 0,99 | 1,19 | 0,61 | 0,93 | 1,32 | 2,46 | 0,97 | 1,58 | N30P60K90 | 0,87 | 1,14 | 0,63 | 0,88 | 1,26 | 2,34 | 0,94 | 1,51 | N45P60K90 | 0,85 | 1,05 | 0,56 | 0,82 | 1,19 | 2,12 | 0,89 | 1,40 | Широко-рядний | без добрив | 1,02 | 1,30 | 0,64 | 0,99 | 1,11 | 1,81 | 0,79 | 1,24 | Р60К90 | 1,07 | 1,48 | 0,69 | 1,08 | 1,14 | 2,22 | 0,82 | 1,39 | N15P60K90 | 1,12 | 1,43 | 0,75 | 1,10 | 1,33 | 2,35 | 0,89 | 1,52 | N30P60K90 | 1,09 | 1,38 | 0,73 | 1,07 | 1,29 | 2,28 | 0,90 | 1,49 | N45P60K90 | 1,05 | 1,34 | 0,68 | 1,02 | 1,12 | 2,09 | 0,91 | 1,37 | НІР05 | 0,09 | 0,07 | 0,04 | 0,07 | 0,21 | 0,24 | 0,05 | 0,19 |

Вплив способів сівби та доз мінеральних добрив на урожайність соломи рослин льону-довгунця та льону олійного. Встановлено, що показники урожайності соломи льону змінювалися залежно від умов року та істотно реагували на дію факторів, які ми досліджували. Найвища урожайність соломи, в середньому за трьохрічними даними, була за вузькорядного способу сівби як льону-довгунця, так і олійного. При внесенні максимальної дози азоту (45 кг/га) на фоні P60K90 вона становила відповідно – 5,51 і 3,62 т/га (табл. 3).

Частка участі факторів, які вивчали в дослідах, склала в середньому: для льону-довгунця: спосіб сівби – 15,3%, удобрення – 7,3%; для олійного льону відповідно 36,8 і 16,5%. Проте значною мірою урожайність соломи льону залежала від погодних умов у роки досліджень, у льону-довгунця на 63,5%, олійного льону на 28,0%.

Урожайність та вихід волокна рослин льону-довгунця і льону олійного залежно від способів сівби й удобрення. Встановлено, що урожайність волокна значною мірою залежить від способів сівби й удобрення. Результати досліджень, наведені в табл. 4, засвідчують, що найвищу урожайність всього волокна льону-довгунця – 1,35 т/га забезпечує вузькорядний спосіб сівби за внесення добрив у дозі N15Р60К90. Даний показник вищий ніж на контролі на 0,22 т/га. Відносно інших способів сівби за такої дози удобрення збільшення становить: рядковий – 0,29, рядковий-розріджений – 0,42 і широкорядний – 0,53 т/га.

Таблиця 3

Урожайність соломи рослин льону-довгунця і олійного залежно від способів сівби й доз мінеральних добрив, т/га

Спосіб сівби | Дози мінеральних добрив | Льон-довгунець | Олійний льон | рік | 2002 | 2003 | 2004 | середнє | 2002 | 2003 | 2004 | середнє | Вузько-рядний | без добрив | 5,25 | 4,65 | 3,55 | 4,48 | 3,59 | 2,79 | 2,12 | 2,83 | Р60К90 | 5,78 | 5,30 | 3,74 | 4,94 | 3,80 | 2,82 | 2,33 | 2,98 | N15P60K90 | 6,20 | 5,56 | 3,92 | 5,23 | 3,91 | 3,32 | 2,68 | 3,30 | N30P60K90 | 6,31 | 5,63 | 3,98 | 5,31 | 4,04 | 3,37 | 2,73 | 3,38 | N45P60K90 | 6,49 | 5,97 | 4,07 | 5,51 | 4,42 | 3,62 | 2,82 | 3,62 | Рядковий |

без добрив | 4,67 | 4,17 | 2,98 | 3,94 | 2,73 | 2,52 | 1,73 | 2,33 | Р60К90 | 4,85 | 4,35 | 3,13 | 4,11 | 2,99 | 2,67 | 1,84 | 2,50 | N15P60K90 | 5,22 | 4,47 | 3,52 | 4,40 | 3,09 | 2,78 | 2,13 | 2,67 | N30P60K90 | 5,26 | 4,59 | 3,65 | 4,50 | 3,29 | 2,83 | 2,27 | 2,80 | N45P60K90 | 5,41 | 4,74 | 3,73 | 4,63 | 3,73 | 2,97 | 2,44 | 3,05 | Рядковий розрідже-ний | без добрив | 3,70 | 3,74 | 2,54 | 3,33 | 2,49 | 2,47 | 1,52 | 2,16 | Р60К90 | 4,23 | 4,14 | 2,67 | 3,68 | 2,69 | 2,62 | 1,65 | 2,32 | N15P60K90 | 5,04 | 4,23 | 2,88 | 4,05 | 2,84 | 2,76 | 1,77 | 2,46 | N30P60K90 | 5,37 | 4,32 | 2,97 | 4,22 | 3,00 | 2,78 | 1,83 | 2,54 | N45P60K90 | 5,51 | 4,47 | 3,16 | 4,38 | 3,12 | 2,95 | 1,92 | 2,66 | Широко-рядний | без добрив | 5,16 | 4,26 | 2,37 | 3,93 | 3,19 | 2,62 | 1,06 | 2,29 | Р60К90 | 5,29 | 4,47 | 2,49 | 4,08 | 3,26 | 2,74 | 1,19 | 2,40 | N15P60K90 | 5,51 | 4,53 | 2,63 | 4,22 | 3,54 | 2,82 | 1,31 | 2,56 | N30P60K90 | 5,73 | 4,72 | 2,72 | 4,39 | 3,79 | 2,87 | 1,38 | 2,68 | N45P60K90 | 5,93 | 4,91 | 2,88 | 4,57 | 3,91 | 3,01 | 1,43 | 2,78 | НІР05 | 0,65 | 0,24 | 0,14 | 0,41 | 0,19 | 0,41 | 0,10 | 0,27 |

Урожайність довгого волокна найвища також за вузькорядного способу сівби, який значно перевищує інші. На контролі (без добрив) вона становила 0,67 т/га. Внесення мінеральних добрив підвищувало урожайність довгого волокна й максимальний показник за дози N15Р60К90 – 0,85 т/га.

Щодо льону олійного, то відмічається така ж закономірність, як і в льону-довгунця. За вузькорядного способу сівби урожайність волокна без внесення добрив становила 0,53 т/га. Найвищі показники були при дозі добрив N15-30Р60К90 – 0,66т/га.

Аналіз частки впливу способів сівби й удобрення на формування врожаю загального волокна льону-довгунця (рис.1) засвідчує, що найбільшою мірою вона залежить від способів сівби – 80,4 – 93,6%. Добрива мають значний вплив лише у сприятливий за погодними умовами рік для вирощування льону, яким був 2002 – 16,1%. У 2003 – 2004 роках вплив незначний і становив відповідно – 4,62 – 4,87%.

Таблиця 4

Урожайність волокна рослин льону-довгунця і олійного залежно від способів сівби й доз мінеральних добрив, т/га

Спосіб сівби | Дози мінеральних добрив | Льон-довгунець | Олійний льон | загальна урожайність | довгого волокна | загальна урожайність | Вузькоря-дний | без добрив | 1,13 | 0,67 | 0,53 | Р60К90 | 1,25 | 0,75 | 0,58 | N15P60K90 | 1,35 | 0,85 | 0,66 | N30P60K90 | 1,33 | 0,82 | 0,66 | N45P60K90 | 1,27 | 0,71 | 0,63 | Рядковий |

без добрив | 0,94 | 0,52 | 0,42 | Р60К90 | 0,97 | 0,55 | 0,46 | N15P60K90 | 1,06 | 0,61 | 0,49 | N30P60K90 | 1,04 | 0,59 | 0,49 | N45P60K90 | 0,99 | 0,54 | 0,47 | Рядковий розрідже-ний | без добрив | 0,74 | 0,39 | 0,37 | Р60К90 | 0,82 | 0,43 | 0,40 | N15P60K90 | 0,91 | 0,49 | 0,45 | N30P60K90 | 0,91 | 0,47 | 0,43 | N45P60K90 | 0,85 | 0,44 | 0,42 | Широ-корядний | без добрив | 0,69 | 0,34 | 0,38 | Р60К90 | 0,74 | 0,35 | 0,41 | N15P60K90 | 0,82 | 0,39 | 0,43 | N30P60K90 | 0,80 | 0,38 | 0,42 | N45P60K90 | 0,76 | 0,36 | 0,42 | НІР05 | 0,05 | 0,03 | 0,03 |

На урожайність довгого волокна вплив був аналогічним, як і на загальну урожайність (рис.2).

Щодо частки впливу факторів на урожайність волокна олійного льону, то ми бачимо, що спосіб сівби мав найбільше значення – 66,7-90,4% (рис.3). Порівняно із льоном-довгунцем фактор удобрення був дещо вищим й коливався в межах – 6,8-17,3%.

За результатами досліджень способи сівби й удобрення впливають на вихід волокна льону. У льону-довгунця найвищі показники за вузькорядного способу сівби – 31,7%, а найменші за широкорядного – 23,7%, а внесення добрив у дозі N15Р60К90 підвищило показник до 32,3 та 26,0%. Для олійного льону вміст волокна знаходиться майже на одному рівні по всіх варіантах способів сівби. За внесення оптимальної дози добрив (N15Р60К90) показник підвищився на 1,0-2,0%.

Рис. 1. Частка впливу факторів на загальну урожайність волокна льону довгунця, %

Рис. 2. Частка впливу факторів на урожайність довгого волокна льону-довгунця, %

Рис. 3. Частка впливу факторів на урожайність волокна олійного льону, %

Номер льонотрести та якісні показники рослин льону-довгунця залежно від способів сівби та доз мінеральних добрив. Важливе значення має отримання льонотрести з високою його якістю. Такі показники як: жменева довжина, вміст волокна, міцність і номер еталону по кольору волокна залежать від способів сівби і доз мінеральних добрив, які в свою чергу визначають свою залежність від метеорологічних умов. Жменева довжина збільшується при збільшенні ширини міжрядь й меншої норми висіву насіння. За середніми даними років досліджень, максимальний показник за широкорядного способу сівби та внесення мінеральних добрив у дозі N45Р60К90 – 78,3 см, що більше за контроль на 3,0 см. Вміст волокна, як зазначалося вище, найвищий за вузькорядного способу сівби. Щодо міцності волокна, то вона має суттєву різницю по способах сівби. За середніми даними 2002-2004 років на контролі вона становила за вузькорядного способу сівби – 16,3, рядкового – 14,0, рядкового-розрідженого – 8,7 і широкорядного – 6,3 кгс. Доза добрив N15Р60К90 підвищила цей показник відповідно до: 17,7; 15,3; 10,3 та 7,7 кгс. Показник придатності до оброблення змінювався неістотно і за варіантами досліду був в межах – 0,85-0,89. Колір волокна із трести третьої групи, тобто волокно має сіре забарвлення. Вище наведені показники оцінюються балами й згідно їх суми встановлюємо номер льонотрести. Він найвищий на контролі (без внесення добрив) за вузькорядного способу сівби – 1,97, а доза N15Р60К90 підвищила його на 0,28 номера.

Фізико-механічні властивості чесаного волокна. Аналіз показників, що характеризують фізико-механічні властивості чесаного волокна (табл. 5), показав, що найвищу міцність мало волокно за сівби насіння вузькорядним способом на контролі (без добрив) становила – 20,3 кгс, а найменша за широкорядного – 10,0 кгс. При внесенні мінеральних добрив у дозі N15Р60К90

Таблиця 5

Фізико-механічні властивості чесаного волокна (середнє за 2002-2004 рр.).

Спосіб сівби | Дози мінераль-них добрив | Міцність, кгс | Гнучкість, мм | Тонина | Розрахункова добротність пряжі, км | Вузькоря-дний | без добрив | 20,3 | 55 | 238 | 14,8 | Р60К90 | 20,7 | 57 | 247 | 15,2 | N15P60K90 | 21,7 | 60 | 256 | 15,8 | N30P60K90 | 21,3 | 59 | 252 | 15,5 | N45P60K90 | 20,0 | 56 | 242 | 14,8 | Рядковий |

без добрив | 18,0 | 54 | 233 | 14,1 | Р60К9018,7 | 56 | 241 | 14,6 | N15P60K90 | 19,7 | 59 | 250 | 15,2 | N30P60K90 | 19,3 | 58 | 246 | 15,0 | N45P60K90 | 17,7 | 55 | 237 | 14,2 | Рядковий-розрідже-ний | без добрив | 13,0 | 52 | 223 | 12,8 | Р60К9013,7 | 54 | 232 | 13,2 | N15P60K90 | 14,7 | 57 | 240 | 13,9 | N30P60K90 | 14,0 | 56 | 237 | 13,6 | N45P60K90 | 12,7 | 53 | 228 | 12,9 | Широ-корядний | без добрив | 10,0 | 48 | 213 | 11,7 | Р60К90 | 10,3 | 50 | 218 | 12,0 | N15P60K90 | 11,3 | 52 | 227 | 12,5 | N30P60K90 | 10,7 | 51 | 223 | 12,2 | N45P60K90 | 9,7 | 48 | 216 | 11,6 | цей показник підвищився відповідно на – 1,4-1,3 кгс. Показник гнучкості й тонини чесаного волокна були найвищими за вузькорядного способу сівби і удобрення в дозі N15Р60К90 і становили відповідно – 60 мм та 256 штук волоконець. Високі показники міцності, гнучкості і тонини чесаного волокна за сівби вузькорядним способом зумовили й найвищий показник розрахункової добротності пряжі – 14,8 км. Внесення дози добрив N15Р60К90 підвищила його до 15,8 км.

Залежність якості насіння льону-довгунця і олійного від різних способів сівби. Найвищий вміст протеїну був у льону-довгунця, ніж у олійного (табл. 6). В середньому за трьохрічними даними він найвищий за широкорядного способу сівби і становив відповідно – 27,46 та 24,47%. Вміст жиру, навпаки, вищий у олійного льону в середньому на 3% по способах сівби. У льону-довгунця за вузькорядного способу сівби цей показник становив 42,36%, а за широкорядного – 41,94%. У олійного льону вміст жиру був відповідно – 45,36 та 45,05%. Показники вмісту К2О і Р2О5 дещо вищі у олійного льону. Кращим способом сівби для льону-довгунця є вузькорядний, а олійного льону – широкорядний.

Таблиця 6

Біохімічний склад насіння льону-довгунця і олійного залежно від способів сівби, %

Сорти льону | Спосіб сівби | Роки | Протеїн | Жир | Р2О5 | К2О | Український-3 | вузькорядний | 2002 | 24,26 | 43,71 | 1,56 | 1,09 | 2003 | 29,23 | 41,15 | 1,49 | 1,18 | 2004 | 27,05 | 42,23 | 1,47 | 1,07 | середнє | 24,85 | 42,36 | 1,51 | 1,11 | широкорядний | 2002 | 25,31 | 43,58 | 1,53 | 1,01 | 2003 | 29,41 | 40,45 | 1,49 | 1,05 | 2004 | 27,67 | 41,79 | 1,49 | 1,07 | середнє | 27,46 | 41,94 | 1,50 | 1,04 | Південна ніч | вузькорядний | 2002 | 21,86 | 47,10 | 1,57 | 1,06 | 2003 | 25,92 | 43,94 | 1,59 | 1,09 | 2004 | 25,03 | 45,05 | 1,50 | 1,09 | середнє | 24,27 | 45,36 | 1,55 | 1,08 | широкорядний | 2002 | 21,84 | 46,98 | 1,62 | 1,09 | 2003 | 26,99 | 42,33 | 1,57 | 1,18 | 2004 | 24,58 | 45,84 | 1,50 | 1,17 | середнє | 24,47 | 45,05 | 1,56 | 1,15 |

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПОСОБІВ СІВБИ Й УДОБРЕННЯ

Згідно з проведеними розрахунками економічної ефективності різних способів сівби та доз мінеральних добрив отримані результати свідчать, що найвищий чистий прибуток з 1 га посіву отримано за вузькорядного способу сівби та внесенні мінеральних добрив у дозі N15Р60К90 у льону-довгунця сорту Український 3 – 6052 грн., та льону олійного сорту Південна ніч – 3255 грн (за цінами 2004 року).

Економічна ефективність застосування мінеральних добрив була найвищою в льону-довгунця за вузькорядного способу сівби та дози добрив N15Р60К90. Чистий прибуток при цьому склав 822 грн./га, а рівень рентабельності – 108,7%. У льону олійного економічні показники за рахунок внесення мінеральних добрив були значно меншими, ніж у льону-довгунця. Найвищими вони були за рядкового способу сівби та дози мінеральних добрив N15Р60К90 і становили: чистий прибуток – 350 грн./га та рівень рентабельності – 42,0%

ВИСНОВКИ

У дисертації подається теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні окремих технологічних прийомів вирощування льону-довгунця сорту Український 3 і льону олійного сорту Південна ніч в умовах Полісся. Експериментальним шляхом виявлено найкращі способи сівби, норми висіву насіння та дози мінеральних добрив із метою підвищення врожайності та якості льонопродукції.

1. В оптимальних співвідношеннях дози мінеральних добрив підвищують показник повноти сходів. Найбільша вона на фоні N15Р60К90 за широкорядного і рядкового способів сівби, відповідно 95,8 і 81,6 %. За дози азоту 45 кг/га на фоні Р60К90 вона знижується в порівнянні із контролем на 0,8 % за широкорядного і на 0,2 % за рядкового способів сівби. В олійного льону відмічено аналогічну закономірність як і в льону-довгунця, але абсолютні показники є дещо нижчими.

2. В умовах Полісся України найбільша технічна довжина стебла льону-довгунця (63 см) формується за умов внесення мінеральних добрив у дозі N15Р60К90 за вузькорядного способу сівби, тоді як на контролі (без добрив) вона становить – 61,7 см. У льону олійного така ж закономірність і показники становили відповідно – 30,8 і 29,7 см.

3. Діаметр стебла у льону-довгунця зростає разом із збільшенням ширини міжрядь: з 1,4 мм за вузькорядного способу сівби до 2,3 мм за широкорядного. Підвищення дози азоту на фоні Р60К90 збільшує цей показник в межах 0,2 – 0,3 мм у кожному варіанті досліду.

В олійного льону, навпаки, менший діаметр при зріджених посівах та на фоні без добрив становив за широкорядного способу сівби