НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО–ЕКОЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Дубенко ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 338.439.009.12: 664.8 (477)

вимір і оцінкА конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості

Спеціальність 08.07.01 Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській національній академії харчових технологій Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Осіпов Павло Володимирович,

Одеська національна академія харчових технологій

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки промисловості

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заїнчковський Анатолій Олександрович,

Український національний університет харчових

технологій Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки і права

кандидат економічних наук

Степаненко Євген Федорович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник

відділу ринкових механізмів та структур

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН

України, відділ проблем розвитку і розміщення

харчової і переробної промисловості, м. Київ

Захист відбудеться 24 листопада 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 19 жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одна з основних проблем розвитку харчової промисловості сьогодні полягає в тому, що в умовах непрозорості товарного ринку, в умовах дефіциту економічної інформації про діяльність суб'єктів господарювання відсутній надійний інструментарій для характеристики рівня конкурентоспроможності підприємств. Його відсутність не сприяє діловій активності підприємств, збільшенню обсягів збуту продукції для повного забезпечення товарного ринку, адаптації до постійно мінливих умов конкурентної боротьби.

Надійний інструментарій дозволяє виявляти лідерів ринку і аутсайдерів, тобто визначати стратегічні шляхи виходу підприємств на нові ринки, розширювати збут продукції, модернізувати виробництво в економічно вигідний строк в умовах конкуренції. Визначення ролі кожного підприємства в галузі та у національній економіці не тільки дозволяє порівнювати діяльність підприємств-конкурентів, але й контролювати ринок вільної конкуренції, який почав формуватися в Україні.

Необхідність адаптації підприємства до зовнішніх умов, посилення конкурентної боротьби, з одного боку, висока швидкість старіння ринкової інформації, з другого, визначають необхідність формування нових наукових підходів до виміру та оцінки конкурентоспроможності підприємства, до повного використання потенціалів підприємств, зокрема конкурентного.

В основу розробки теоретичної частини дисертаційної роботи були покладені теоретико-методологічні роботи відомих учених провідних наукових і освітніх установ України, таких як: Донецький національний університет, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Київський національний економічний університет, Одеський державний економічний університет, Одеська національна академія харчових технологій, Одеський національний політехнічний університет, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ), Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля (м. Луганськ), Український національний університет харчових технологій (м. Київ).

Проведений аналіз відомих методів визначення конкурентоспроможності підприємств показав, що вони мають низку недоліків, які знижують вірогідність оцінки рівня конкурентоспроможності, не дозволяють виділити істотні особливості формування рівня конкурентоспроможності підприємства, групи підприємств, галузі і розглянути показник конкурентоспроможності як показник рівня використання конкурентного потенціалу підприємства.

Діяльність підприємств плодоовочевої консервної галузі України на даному етапі розвитку економіки відповідає вимогам розвитку конкурентного середовища на ринку плодоовочевої продукції: на ринку не існує заборони та обмежень на будів-ництво нових підприємств, створення нових видів продукції, обмежень прав суб'єк-тів господарювання на придбання сировини і реалізацію товарів. З огляду на досить широкий спектр досліджень в сфері конкурентоспроможності, багато питань щодо зробленого і достовірного інструментарію виміру, оцінки і аналізу конкуренто-спроможності підприємств харчової промисловості України, зокрема плодоовочеко-нсервних підприємств, розкриті поки що недостатньо. Це обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його мету і задачі, які необхідно вирішувати відповідно до вимог часу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт ДНПКІ ”Консервпромкомплекс” “Розробити інноваційний проект створення та освоєння виробництва продуктів дитячого харчування в програмі “Агротехнопарк” (2003 р., номер державної реєстрації 0100U004683). Автором було проведено діагностику конкурентного середовища і конкурентного потенціалу заводів дитячого харчування. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми Одеської національної академії харчових технологій Міністерства освіти і науки України “Розробити й апробувати економіко-математичні моделі і методи оцінки й оптимізації економічних процесів в окремих галузях харчової промисловості” (20042005 рр., номер державної реєстрації 0104U009755). Автором розроблено методику виміру, оцінки і аналізу конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методичних положень виміру, оцінки та аналізу конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості. Досягнення зазначеної мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких основних задач:

- розглянути поняття “конкурентний потенціал підприємства” і визначити принципи його формування і забезпечення, поняття “конкурентоспроможність” підприємства у взаємозв'язку з конкурентоспроможністю на інших рівнях господарювання;

- визначити резерви конкурентного потенціалу як основи підвищення конкурентоспроможності;

- проаналізувати структуру і динаміку ринку плодоовочевих консервів і дослідити форми, види і напрямки підвищення інтенсивності конкуренції;

- розробити алгоритм аналізу конкурентоспроможності підприємства, зокрема підприємств плодоовочевої консервної галузі;

- визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств у галузі на основі загальних тенденцій розвитку лідерів ринку плодоовочевої консервної продукції.

Об'єктом дослідження є процес формування та розвитку конкурентного потенціалу суб'єкта господарювання.

Предметом дослідження виступає теоретичні та методичні основи формування конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних учених з проблем визначення конкурентного потенціалу і управління конкурентоспроможністю підприємства.

У роботі використано системно-структурний аналіз (при аналізі ринку плодоовочевих консервів України); методи статистичного аналізу, моделювання, метод експертних оцінок (при розробці методики виміру і оцінки конкурентоспроможності); методи кластерного аналізу і кореляційно-регресійні методи прогнозування (при прогнозуванні резервів використання конкурентного потенціалу, при аналізі конкурентоспроможності групи підприємств, промисловості, галузі).

Інформаційною базою дисертації є економічна література з питань конкуренції на ринку і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, офіційні статистичні дані виробничо-господарської діяльності підприємств і об'єднань галузі, законодавчі і нормативні документи.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни основних результатів дослідження полягає в наступному:

Вперше:

- теоретично обґрунтовано і визначено взаємозв'язки виробничого, фінансового, інноваційного і маркетингового потенціалів підприємств і інтегровано їх у конкурентний потенціал підприємства плодоовочевої консервної промисловості на основі їх взаємозалежності і взаємообумовленості;

- розроблено методичні положення виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості України, які дозволяють виявляти лідерів ринку консервної продукції та аутсайдерів, визначати стратегічні шляхи виходу підприємств на нові ринки і шляхи підвищення конкурентоспроможності, модернізувати виробництво в економічно вигідний строк в умовах конкуренції на основі визначених резервів використання конкурентного потенціалу.

Удосконалено:

- методи оцінки конкурентоспроможності підприємств, засновані на теорії ефективної конкуренції і теорії конкуренції на різних рівнях господарювання;

- принципи агрегування і взаємодії часткових потенціалів підприємства, які дозволяють будувати модель конкурентного потенціалу підприємства з урахуванням взаємозв'язку елементів, які формують цей потенціал.

Набуло подальшого розвитку:

- теорія інтенсивності конкуренції на ринку плодоовочевої консервної продукції, яка дозволяє діагностувати конкурентне середовище для виробників консервної продукції, сприятливо впливає або обмежує економічне зростання промислових підприємств-конкурентів;

- методи визначення шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена в дисертації методика і отримані результати є основою для економічного впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства, на ефективне функціонування підприємств плодоовочевої консервної промисловості.

До результатів, які мають найбільш практичне значення, віднесено:

- методику визначення рівня використання конкурентного потенціалу підприємства, яка дає можливість зв'язати моделі конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства, визначати роль кожного підприємства у галузі й у національній економіці, кількісно оцінити ступінь впливу ринкових умов господарювання на конкурентоспроможність підприємства і визначити резерви і напрямки підвищення рівня використання конкурентного потенціалу підприємства;

- метод визначення і прогнозування розміру резервів використання конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства, який дозволяє підвищити ефективність прийняття рішень у сфері управління використанням конкурентного потенціалу підприємства і поліпшити його інформаційну забезпеченість.

Результати дослідження впроваджені на промислових підприємствах ВАТ “Демидівський консервний завод” (акт впровадження № 04/33 від 13.05.04), ТОВ “Агро-Дар” (акт впровадження № 04/34 від 03.09.04), ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” (акт впровадження № 05/02 від 10.01.05); у навчальному процесі при викладанні курсів “Стратегія ринкової економіки” в Одеському інституті післядипломної освіти Національного університету харчових технологій (довідка від 11.04.05); в лекційних курсах і практичних заняттях таких навчальних дисциплін: “Сучасні економічні проблеми розвитку переробних галузей АПК”, “Управління витратами”, “Міжнародна економіка” Одеської національної академії харчових технологій (довідка від 02.03.05); “Моделювання економіки”, “Економічна кібернетика”, “Інтелектуальні інформаційні технології” в Одеському державному економічному університеті (акт впровадження від 15.04.05).

Особистий внесок здобувача. Наукові розробки і висновки, які наведені в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно. Основні наукові праці опубліковані без співавторів і наведені в списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки і пропозиції доповідалися, обговорювалися і одержали схвалення на Першій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова '2001” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова '2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародному молодіжному економічному форумі (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), наукових конференціях ОНАХТ (м. Одеса, 20012005 рр.), науковопрактичній конференції професорськовикладацького складу ОДЕУ (м. Одеса, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 13 наукових працях, з яких – 6 статей у збірниках наукових праць, 7 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,52 д.а., з яких усі належать особисто авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 202 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 31 таблицю і 19 рисунків, які наведені на 10 сторінках. Список використаних джерел з 170 найменувань розміщений на 17 сторінках, 8 додатків – на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету і задачі дисертації, наведено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі “Конкуренція і конкурентоспроможність підприємств у сучасних умовах господарювання в Україні” викладено сутність таких економічних категорій як “конкуренція”, “конкурентоспроможність”, “конкурентний потенціал” підприємства і їх формування у різних галузях промисловості; досліджено проблеми конкуренції між виробниками плодоовочевої консервної продукції; визначено місце показника “конкурентоспроможність” в системі показників управління підприємством; розглянуто організаційно-економічні механізми впливу на рівень цього показника.

Встановлено, що конкурентні відносини стали невід'ємною частиною функціонування вітчизняної економіки, і що посилення конкуренції між підприємствами і виробленою ними продукцією займає важливе місце серед інших економічних проблем.

Розглянуто питання взаємодії виробників і постачальників продукції або послуг на ринок на конкурентній основі, виділено проблему економічної взаємодії і суперництва підприємств визначеної галузі за обмежений обсяг платоспроможного попиту на продукцію.

Встановлено зв'язок понять конкуренції на рівні країни, галузі, підприємства і продукції.

Визначено такі теоретично значущі положення у сфері вивчення конкуренції і конкурентоспроможності:

- існують значні відмінності понять конкуренції на ринку між товарами і товаровиробниками, а також між конкурентоспроможністю підприємства і конкурентоспроможністю продукції, між конкурентоспроможністю і конкурентним потенціалом;

- рівень конкурентоспроможності підприємства залежить не тільки від конкурентоспроможності продукції, але й від ефективності діяльності підприємства в цілому;

- рівень конкурентоспроможності підприємства ототожнюється з рівнем використання конкурентного потенціалу підприємства;

- мається необхідність виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств на основі декількох економічних показників, які визначають багатогранність цього поняття.

Розроблено класифікацію факторів зовнішнього середовища господарювання, які впливають не тільки на стан ринку, але й на формування і підтримку конкурентного потенціалу підприємства, і внутрішнього середовища, які визначають рівень використання конкурентного потенціалу:

- зовнішні фактори: наявність монополій, підтримка чесної економічної конкуренції з боку держави, природно-ресурсний потенціал країни, інвестиційний клімат у країні, платоспроможність населення, зацікавленість населення в розвитку галузі і т.ін.;

- внутрішні фактори: стан елементів виробництва, ефективність їх використання і відтворення, стан фінансових ресурсів, організаційно-технічний рівень виробництва, конкурентоспроможність продукції і т.ін.

Обґрунтовано значення попереднього етапу підвищення конкурентоспроможності підприємства – визначення місця кожного підприємства в ринковому середовищі на базі порівняння рівня використання конкурентного потенціалу підприємств галузі.

На основі аналізу існуючих методичних підходів до визначення конкурентоспроможності та конкурентного потенціалу підприємств визначено вимоги до побудови моделі конкурентоспроможності підприємства:

- при формуванні конкурентного потенціалу необхідно використовувати системний підхід;

- часткові потенціали, які входять до складу конкурентного, мають бути взаємодоповнюючими;

- показник конкурентоспроможності підприємства має характеризувати рівень використання конкурентного потенціалу підприємства або інтегральний рівень використання часткових потенціалів підприємства.

В другому розділі “Методичні основи виміру, оцінки і аналізу конкурентоспроможності підприємств” здійснено розробку методології формування моделі конкурентоспроможного підприємства, удосконалено інструментарій виміру, оцінки і аналізу конкурентоспроможності підприємства.

Визначено, що конкурентний потенціал підприємства – це сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених потенціалів: виробничого, фінансового, інноваційного і маркетингового, які дозволяють підприємству отримувати прибуток, достатній для відтворення елементів виробництва, удосконалювання процесу виробництва, підтримки і поліпшення якості продукції, стимулювання виробництва в умовах постійних змін конкурентного середовища.

Встановлено, що конкурентний потенціал підприємства є інтегральним, а складові його потенціали – частковими. Часткові потенціали: виробничий, фінансовий, інноваційний і маркетинговий мають специфічні особливості формування, використання, відтворення і розвитку, знаходяться під впливом специфічних зовнішніх і внутрішніх факторів, які характеризують ці процеси (рис. ).

Розроблено модель конкурентного потенціалу, яка відображає взаємозв'язок і взаємозумовленість елементів інтегрального потенціалу підприємства. Розглянуто можливість впливу на конкурентний потенціал за допомогою кожного зі складових його часткових потенціалів.

Виявлено, що головним із часткових потенціалів підприємства харчової промисловості є виробничий, який визначається максимальним обсягом виробництва продукції в натуральному виразі на рік. Показано, що виробничий потенціал можна охарактеризувати коефіцієнтом використання виробничої потужності.

Рис. 1. Фактори формування і використання конкурентного потенціалу підприємства

Визначено роль фінансового потенціалу у формуванні інтегрального потенціалу підприємства. Під фінансовим потенціалом розуміється максимально можливий обсяг власних коштів підприємства, які формуються за рахунок чистого прибутку підприємства, амортизаційних накопичень, іммобілізації внутрішніх фінансових ресурсів. Запропоновано визначати ступінь використання фінансового потенціалу зі співвідношення фактичного обсягу фінансових коштів на рік до максимально можливого.

Встановлено, що інноваційний потенціал являє собою такі можливості підприємства, які дозволяють проводити на підприємстві науково-дослідні і конструкторські роботи, впроваджувати передові технології у виробничому процесі і у процесі управління підприємством. Запропоновано визначати рівень використання інноваційного потенціалу з відношення фактичних інноваційних витрат на підприємстві на рік до максимально можливого.

Виявлено, що маркетинговий потенціал формує конкурентний потенціал підприємства. Його розмір дорівнює максимальній місткості ринку, який за даних умов господарювання може зайняти конкретне підприємство. Запропоновано розраховувати коефіцієнт використання маркетингового потенціалу як частку на ринку або на сегменті ринку, тобто як відношення фактично реалізованого на рік обсягу продукції у світових цінах до місткості ринку продукції відповідної галузі.

Запропоновано використовувати модель показника конкурентоспроможності підприємства (КС) у вигляді:

(1)

де ККП – коефіцієнт використання конкурентного потенціалу на рік;

- фактичний рівень використання i-го потенціалу підприємства на рік;

- максимальний рівень використання i-го потенціалу підприємства на рік;

- коефіцієнт значущості i-го потенціалу, визначений експертним шляхом;

N – кількість видів потенціалів підприємства.

L – кількість підприємств у вибірці;

j – порядковий номер підприємства у вибірці.

Модель конкурентоспроможності підприємства консервної промисловості у розгорнутому вигляді така:

, (2)

де К(ВП, ФП, ІП, МП) - коефіцієнти використання відповідно часткових (виробничого, фінансового, інноваційного, маркетингового) потенціалів підприємства;

Кmax (ВП, ФП, ІП, МП) - максимальний рівень використання часткових потенціалів.

Визначено, що повне використання кожного з потенціалів дає відсоткове використання конкурентного потенціалу, тобто таке використання характеризує найвищий рівень конкурентоспроможності. Нульове значення використання конкурентного потенціалу визначає нижню межу припустимого рівня показника конкурентоспроможності.

Алгоритм проведення розрахунків рівня конкурентоспроможності підприємства включає:

1. Розрахунок коефіцієнтів використання часткових потенціалів підприємств галузі.

2. Визначення коефіцієнта використання часткових потенціалів, який має найбільше значення.

3. Визначення коефіцієнтів значущості часткових потенціалів.

4. Розрахунок значення конкурентоспроможності підприємства.

Наявність інформації про діяльність декількох суб'єктів господарювання галузі дає можливість виміряти конкурентний потенціал групи підприємств або галузі в цілому і рівень його використання. Установлено, що рівень конкурентоспроможності галузі складається з рівнів конкурентоспроможності підприємств, які входять до її складу.

Запропоновано розраховувати резерв росту конкурентоспроможності як різницю між показником конкурентного потенціалу і рівнем його використання. Тенденція до зниження резерву росту дає можливість спостерігати поліпшення економічного стану підприємства зокрема і галузі в цілому.

У третьому розділі “Аналіз використання конкурентного потенціалу підприємств плодоовочевої консервної промисловості України” розглянуто стан і шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної галузі України.

Запропонований метод був використаним для виміру, оцінки і аналізу рівня конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної галузі за період з по 2003 р.р.

Проаналізовано інтенсивність конкуренції на ринку консервної продукції. Визначено показник динаміки ринку: до 2000 р. ринок консервної продукції характеризувався найменшим темпом зростання, а до 2003 р. – найбільшим, хоча темп зростання за цей період був низьким (приріст склав 1,1 %). Таким чином, у 2000 р. за даним фактором конкуренція загострена, а до цього періоду ринок охарактеризовано як ринок монополістичної конкуренції.

Встановлено, що інтенсивність конкуренції за рахунок фактора середньої рентабельності продукції в динаміці знижується при зростанні самого розміру рентабельності продукції.

Виявлено, що зростання інтенсивності конкуренції в деяких випадках спостерігалось за рахунок фактора розподілу ринкових часток. Визначено специфіку даного показника в плодоовочевій консервній промисловості: незначна дисперсія ринкових часток у порівнянні із середньогалузевим значенням. Найбільший показник інтенсивності конкуренції за рахунок розподілів часток на ринку у 2003 році свідчить про появу лідерів і аутсайдерів у консервній промисловості за обсягами продажу на ринку України.

Встановлено, що в результаті своєчасної зміни законодавчої бази у 2002 р. інтенсивність конкуренції знизилась при відсутності галузевих монополій. Подальше зростання показника інтенсивності конкуренції свідчить про сприятливу ситуацію на ринку. До 2003 р. у порівнянні з початковим періодом досліджень, інтенсивність конкуренції збільшилася приблизно в 4 рази. Тобто, з боку держави заходи щодо стимулювання вступу нових суб'єктів господарювання на раніше монополізований ринок протягом 1-2 років виявилися достатніми для розвитку даної галузі. До того ж, ці міри не привели до витиснення з ринку ефективно діючих суб'єктів.

На основі проведеної діагностики конкурентного середовища виявлено резерви підвищення конкурентоспроможності підприємств-представників галузі.

Графічно зона конкурентоспроможності 60-ти підприємств в останньому спостереженні наведена на рис. 2.

Розрахунки рівня використання конкурентного потенціалу підприємств показали, що резерв підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі у 2003 р. склав 68,3 %. Встановлено збільшення резерву використання конкурентного потенціалу в галузі, що є негативним чинником у її розвитку і що визначає необхідність пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств плодоовочеконсервної промисловості.

Рис. 2. Зона конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної

галузі у 2003 р.

Проведений аналіз рівня конкурентоспроможності підприємств дозволив виявити дві групи підприємств лідерів і аутсайдерів ринку плодоовочевої консервної продукції України (табл. 1.).

Доведено, що на ринку консервної продукції в сучасних умовах господарювання 30–відсоткове використання конкурентного потенціалу може свідчити про лідируюче положення підприємства.

Дослідження торгівельних марок консервної промисловості в Україні за останні роки свідчить, що тільки три-чотири торговельні марки є лідерами. Ці торговельні марки різними способами прийшли до такого лідерства на ринку консервної продукції за рахунок:

- збільшення інтенсивності інноваційної діяльності і зростання обсягів виробництва продукції високої якості без додаткових витрат в сфері маркетингу і реклами;

- незмінності або зниження цін на готову продукцію в умовах зростання/спаду врожайності плодоовочевих культур;

- незначного коливання цін на продукцію, орієнтовану на більш вузький сегмент ринку, ніж у конкурентів, при поступовому удосконалюванні техніки і технології виробництва, при дозованому проведенні рекламних акцій.

Доведено, що інтеграція між підприємствами і створення сировинних зон, підвищення віддачі від використання виробничих фондів, сировинних, трудових і інших виробничих ресурсів; проведення рекламної компанії і популяризація торговельних марок; впровадження нових технологій і техніки у виробничому процесі, для автоматизації управлінської праці; розширення ринку збуту продукції, у тому числі за рахунок налагодження експортних зв'язків, сприяють зростанню конкурентоспроможності підприємств і галузі в цілому.

Таблиця 1

Показники використання потенціалів підприємств і конкурентоспроможність групи лідерів і аутсайдерів плодоовочевої консервної галузі України у 2003 р. (%)

Підприємство | Рівень використання часткових потенціалів,

у тому числі: | Рівень конкурентоспроможності | виробничого | фінансового | інноваційного | маркетингового | Лідери | ЗАТ “Мукачівський консервний завод” | 70,00 | 96,28 | 9,59 | 0,20 | 74,82 | ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування” | 34,49 | 34,76 | 1,12 | 0,50 | 69,43 | ДП “Скадовський консервний завод” | 17,50 | 97,28 | 26,42 | 0,14 | 61,50 | ЗАТ “Агроекопродукт” | 13,78 | 91,74 | 22,58 | 0,86 | 59,46 | ТОВ “Гайсинський консервний комбінат” | 38,50 | 69,98 | 8,78 | 1,14 | 56,30 | Аутсайдери | ВАТ “Маріупольський консервний завод” | 2,23 | 1,70 | 0,02 | 0,15 | 2,73 | ТОВ “Дніпропетровський консервний завод” | 1,85 | 3,65 | 0,43 | 0,04 | 2,71 | ТОВ “Агрофуд” | 0,14 | 4,34 | 0,72 | 0,01 | 2,03 | ВАТ “Кодимський консервний завод” | 3,30 | 1,00 | 0,00 | 0,01 | 1,59 | Середнє максимальне значення у 19972003 рр. | 59,06 | 82,52 | 25,39 | 0,86 | 76,54

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в створенні методології виміру і оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства плодоовочевої консервної промисловості України.

Основні висновки і результати, які отримані автором в ході досліджень, зводяться до такого:

1. Автором доведено, що посилення конкуренції на ринку продукції харчової промисловості в цілому і зокрема на ринку плодоовочевої консервної продукції визначило низку проблем теоретичного і практичного характеру, які необхідно вирішувати в першу чергу. Перехід до ринкових відносин в Україні здійснюється в умовах відсутності єдиних науково-методологічних основ виміру й оцінки конкурентоспроможності підприємств. Це ускладнює дослідження діяльності суб'єктів господарювання і визначення ролі і місця кожного підприємства в галузі і у національній економіці.

2. Здобувач довів, що відсутність надійного інструментарію виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств знижує ділову активність суб'єктів господарювання і сповільнює адаптацію до постійно мінливих умов ринку, що визначило необхідність розробки автором відповідних теоретичних і методичних питань.

3. У роботі запропоноване нове трактування поняття “конкурентний потенціал підприємства” як сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених потенціалів: виробничого, фінансового, інноваційного і маркетингового, які дозволяють підприємству отримувати прибуток, достатній для відтворення елементів виробництва, удосконалювання процесу виробництва, підтримки і поліпшення якості продукції, стимулювання виробництва в умовах постійних змін конкурентного середовища. Пропонується ототожнювати рівень конкурентоспроможності і рівень використання конкурентного потенціалу підприємства, що дає можливість визначити ріст показника конкурентоспроможності, а також порівняти діяльність підприємств галузі.

4. Автором розроблено методику виміру і оцінки конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства і методичні основи аналізу цих категорій. Практичне використання запропонованої концепції має явні переваги в порівнянні з методами, заснованими на рейтингових і ієрархічних моделях: використання конкурентного потенціалу як інтегрального для часткових потенціалів підприємства дозволяє характеризувати сукупні можливості підприємства з різних сторін, визначати рівень використання конкурентного потенціалу і величину резервів використання цього потенціалу.

5. Авторський підхід до виміру і оцінки конкурентоспроможності підприємств апробовано на 60-ти підприємствах, що складає близько 10 % загальної кількості підприємств плодоовочевої консервної галузі України різних форм власності, різної потужності, підприємств більшості областей країни. Були виявлені дві групи підприємств лідери й аутсайдери ринку, за допомогою запропонованої методики був визначений рівень використання їхнього конкурентного потенціалу. Середній рівень конкурентоспроможності лідерів коливається від 23до 48аутсайдерів – від 3до 5 Як показали дослідження, такий розрив між показниками лідерів ринку обумовлений низьким рівнем матеріально-технічного та інноваційного розвитку галузі в цілому. Автором прогнозується збільшення резерву використання конкурентного потенціалу підприємств галузі на 2030що свідчить про невідкладність заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності всіх підприємств галузі.

6. Факторний аналіз конкурентоспроможності підприємств-лідерів на ринку консервної продукції України показав, що підвищення рівня використання конкурентного потенціалу неможливе без додаткових витрат на створення стабільної сировинної зони, зміцнення матеріально-технічної бази, рекламу, у зв'язку з чим лідери ринку об’єднуються і виробляють продукцію під єдиною торговельною маркою.

7. Лідерство на ринку встановлено для 3х вітчизняних торговельних марок - “Верес”, “Чумак”, “Jaffa”. Автором був проведений кластерний аналіз конкурентоспроможності підприємств і встановлено переломні періоди господарської діяльності цих підприємств: підприємства, які утворюють із ТМ “Верес” кластер, у 2000 році різко скоротили інноваційну діяльність і виробляли продукцію високої якості без додаткових витрат на нововведення в сфері технологій і маркетингу, що привело до зниження рівня конкурентоспроможності в середньому на 20 %; підприємства, які утворюють кластер із ТМ “Чумак”, у 2002 році в зв'язку з неврожаєм плодоовочевих культур зайво завищили ціни на готову продукцію, що привело до зниження рівня конкурентоспроможності до 3-го місця в списку лідерів у 2003 р.; підприємства, які утворюють кластер із ТМ “Jaffa”, з урахуванням незначного коливання цін на продукцію поступово удосконалювали техніку і технологію виробництва, що дозволило вийти в лідери консервного ринку.

8. Автором встановлено, що інтеграція між підприємствами і створення сиро-винних зон; впровадження нових технологій і техніки у виробничому процесі; проведення рекламної компанії і популяризація торгівельних марок; утримання цін на доступному для споживача рівні це основні шляхи підвищення конкуренто-спроможності підприємств харчової промисловості і зокрема плодоовочеконсервної.

ОСНОВНІ ПУБЛІКації АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Дубенко О.О. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємств переробних галузей АПК // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 151. – Дніпропетровськ: ДНУ. 2002. С. 5359 (0,33 д.а.).

2. Дубенко О.О. Концепція виміру й оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 175. – Дніпропетровськ: ДНУ. 2003. – С. 189193 (0,2 д.а.).

3. Дубенко Е.А. Резервы повышения конкурентоспособности предприятий плодоовощной консервной промышленности Украины // Труды Одесского политехнического университета: научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. Выпуск . – Одесса: ОПУ. 2004. – С. 316 (0,23 д.а.).

4. Дубенко Е.А. Диагностика конкурентного потенциала плодоовощных консервных предприятий Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 194. Том 4. – Дніпропетровськ: ДНУ. 2004. – С. 1097 (0,34 д.а.).

5. Дубенко Е.А. Конкурентный потенциал и конкурентоспособность предприятий перерабатывающих отраслей АПК Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 201. Том 2. – Дніпропетровськ: ДНУ. 2005. – С. 405413 (0,42 д.а.).

6. Дубенко О.О. Вимір та оцінка конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості України // Вісник соціальноекономічних досліджень. Випуск . Одеса: ОДЕУ. 2005. С. 7276 (0,32 д.а.).

Тези доповідей

7. Дубенко Е.А. Оценка конкурентного статуса плодоовощных консервных предприятий // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2002”. Том 9. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2002. – С. 47 (0,1 д.а.).

8. Дубенко Е.А. К вопросу об оценке конкурентоспособности современных предприятий // Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова ’2002”. Том 3. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2002. С. 1819 (0,1 д.а.).

9. Дубенко О.О. Взаємозв’язок показників конкурентоспроможності країни, галузі, підприємства і товарної конкурентоспроможності в різних економічних теоріях // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 21. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2002. – С. 9 (0,12 д.а.).

10. Дубенко О.О. Експрес-аналіз використання конкурентного потенціалу підприємств харчової промисловості // Збірник матеріалів Міжнародного молодіжного економічного форуму. К.: КНЕУ. 2003. – С. 5054 (0,12 д.а.).

11. Дубенко О.О. Фактори підвищення конкурентоспроможності плодоовочеконсервних підприємств // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2004”. Том 27. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта.  . – С. 2223 (0,04 д.а.).

12. Дубенко Е.А. Управление конкурентным потенциалом предприятия пищевой промышленности // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу ’2004”. Том 19. Економіка промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2004. – С. 810 (0,12 д.а.).

13. Дубенко Е.А. Латентность показателя конкурентоспособности предприятияМатеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2005”. Том 85. Економіка промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта.  . – С. 2526 (0,08 д.а.).

Дубенко О.О. Вимір і оцінка конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної промисловості. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.

Визначено поняття, принципи, структуру і послідовність формування конкурентного потенціалу підприємства. Визначено специфіку виміру, оцінки і аналізу конкурентоспроможності підприємств плодоовочевої консервної галузі України. Розроблено моделі конкурентного потенціалу і конкурентоспроможності підприємства, визначено основні вимоги до формування і використання цих моделей у консервній галузі.

Визначено напрямки підвищення рівня використання конкурентного потенціалу з метою забезпечення більшої кількості конкурентоспроможних підприємств і торгівельних марок у галузі.

Теоретичні положення, науковометодичні розробки та практичні рекомендації, отримані за результатами проведеного дослідження, використані в практиці роботи підприємств харчової промисловості і у навчальному процесі.

Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентний потенціал, рівень використання потенціалу, резерви використання потенціалу.

Дубенко Е.А. Измерение и оценка конкурентоспособности предприятий плодоовощной консервной промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – экономика промышленности. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2005.

Определены понятие, принципы, структура и последовательность формирования конкурентного потенциала предприятия, его частных составляющих потенциалов, таких как производственный, финансовый, инновационный и маркетинговый. Обосновано влияние эффективности производственной, финансовой, инновационной и маркетинговой деятельности на уровень использования конкурентного потенциала.

Дана общая характеристика конкуренции на рынке консервной продукции и влияния интенсивности конкуренции на привлекательность данного рынка для потенциальных конкурентов. Доказано, что уровень использования конкурентного потенциала зависит как от внешних факторов развития предприятия, в частности, от интенсивности конкуренции на рынке, так и от внутренних факторов: наличие, эффективность использования и воспроизводства основных и оборотных средств, персонала, собственных финансовых средств, лицензий и патентов, конкурентоспособности продукции.

Определена специфика измерения, оценки и анализа конкурентоспособности предприятий плодоовощной консервной промышленности. Разработаны модели конкурентного потенциала предприятия и конкурентоспособности предприятия, определены основные требования к формированию и использованию этих моделей. Показано, что уровень использования конкурентного потенциала предприятия плодоовощной консервной промышленности тождественен уровню конкурентоспособности предприятия. Резерв использования конкурентного потенциала позволяет рассчитать величину прироста уровня конкурентоспособности предприятия в создавшихся условиях хозяйствования.

Выделены лидеры и аутсайдеры рынка плодоовощной консервной про-дукции с использова-нием кластерного анализа, определена необходимость не-прерывного повышения конкурентоспо-собности, также определена последова-тельность этого процесса. Предложены пути повышения конкурентоспособно-сти на основе анализа динамики изменения уровня конку-рентоспособности ли-деров рынка.

Охарактеризованы направления повышения уровня использования конкурент-ного потенциала с целью обеспечения большего числа конкурентоспособных предприятий, среди которых более эффективными выявлены следующие: соз-дание сырьевых зон, внедрение новой техники и технологий в производствен-ном процессе, проведение рекламных мероприятий и популяризация торговых марок предприятия. Обос-нованна актуаль-ность комплексного подхода к повышению конкурентоспособ-ности предпри-ятия, группы предприятий отрасли.

Предложен подход к прогнозированию резервов использования конку-рентного потенциала, который дает возможность оценить угрозу снижения ин-тенсивности конкуренции на рынке и деловой активности предприятий от-расли. Дан прогноз развития предприятий плодоовощной консервной промышленности, уровня использования конкурентного потенциала предпри-ятий, который свидетельствует о неотложности мер по повышению экономиче-ской эффективности производственно-хозяйственной деятельности предпри-ятий.

Теоретические положения, научнометодические разработки и практиче-ские рекомендации, полученные по результатам проведенного исследования, использованы в практике работы предприятий пищевой промышленности и в учебном процессе.

Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентный потенциал, уро-вень использования потенциала, резервы использования потенциала.

Dubenko O.O. Measurement and estimation of competitiveness of the fruit-and-vegetable canning industry enterprises. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Candidate of Economic Sciences on a speciality 08.07.01 - economy of industrial. - The Institute of Market problems and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2005.

The thesis is devoted to the concepts, principles, structure and sequence of formation of competitive potential of the enterprise. Specificity of measurement, estimation and the analysis of competitiveness of the enterprises of fruit-and-vegetable canning branch of Ukraine are offered.

Models of competitive potential and competitiveness of the enterprise are developed; the basic requirements to formation and using of these models in canning branch are determined.

The increase of reserves of using of competitive potential of enterprises and trademarks are predicted. Ways of the increasing of food industry enterprises competitiveness of Ukraine are determined.

The theoretical positions, scientific and methodical developments and the practical recommendations received as a result of the made investigation, have been used in practice of food industry enterprises work and in the educational process.

Keywords: competitiveness, competitive potential, level of using of potential, reserves of using of potential.