???????? ?????????? ??? ???????

ДИБА СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА

УДК 374.06.27. (14.27.21.)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В СКАУТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

(ВІТЧИЗНЯНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД)

13.00.01 – “Загальна педагогіка й історія педагогіки”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник

ЛАВРИЧЕНКО Наталія Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідуюча лабораторією порівняльної педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

ЛАКТІОНОВА Галина Михайлівна,

Християнський дитячий фонд, директор;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник РОМАНОВА Світлана Михайлівна,

Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету, доцент кафедри педагогіки

Провідна установа Уманський державний педагогічний університет
ім. Павла Тичини, кафедра педагогіки,
Міністерство освіти України, м. Умань

Захист відбудеться " 13 " жовтня 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України
за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий “ 12 ” вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д.Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості теми. У контексті сучасного демократичного розвитку України особливо актуальним є формування творчої, соціально-активної, життєво-компетентної особистості. Виконання цих завдань вимагає активізації зусиль усіх без винятку освітньо-виховних інститутів, покликаних створювати належні умови для соціального становлення молодих людей, їх навчання, виховання та соціалізації.

Зі становленням в Україні правової демократичної держави і розвитком громадянського суспільства значно зростає роль громадських дитячих та молодіжних об'єднань і організацій як важливих осередків соціалізації, що забезпечують сприятливі умови для розвитку самодіяльності, творчої та громадської активності дітей та молоді. Ефективність виховної та соціалізуючої роботи з молоддю у цих організаціях досягається завдяки їхній самостійності та автономії, послідовному дотриманню принципу добровільності членства та демократичності відносин між суб’єктами педагогічного процесу.

Громадський рух в Україні змінюється як за формами, так і за змістом діяльності. Це потребує пошуку і застосування нових форм та методів роботи з дітьми та молоддю, визначення перспективних напрямів діяльності громадських організацій, а також ефективної співпраці з органами влади, інтеграції у міжнародні молодіжні структури.

Чільне місце серед громадських об'єднань посідають сучасні скаутські організації. Для них характерні відсутність формалізму в роботі, спрямованість на надання їх членам життєво необхідних знань, формування практичних умінь та навичок, що дає змогу підвищувати адаптивні можливості скаутської молоді у динамічному соціумі та сприяє засвоєнню нею соціального досвіду. Гуманістичні засади організації роботи, акцент на вихованні особистості з високоморальною громадянською позицією і плюралістичним світоглядом, застосування ефективних і педагогічно виважених методик роботи з дітьми та молоддю не тільки забезпечують життєздатність та популярність цих організацій у сучасному світі, а й дають підстави розглядати їх як важливих партнерів школи у соціалізації учнівської молоді.

Дослідження соціалізуючої складової в діяльності сучасних скаутських організацій зумовило необхідність ґрунтовного вивчення теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних науковців із даної проблематики.

Соціально-філософські аспекти проблеми активного входження особистості в суспільство, засвоєння нею соціального досвіду та системи соціальних зв'язків розкриті в працях Л.Буєвої, Л.Виготського, В.Гурова, І.Кона, А.Леонтьєва, А.Харчева та ін. Психолого-педагогічні проблеми соціального виховання розглядають Б.Ананьєв, І.Бех, А.Петровський та ін. Безпосередньо педагогічні проблеми соціалізації учнівської молоді досліджують Г.Балл, В.Болгаріна, М.Ільчиков, Л.Коваль, Н.Лавриченко, М.Лукашевич, А.Мудрик, Ф.Мустафаєва, Н.Ничкало, Б.Смирнов, С.Харченко та ін.

Порівнянню та осмисленню сучасної освітньо-виховної політики у різних країнах світу присвячені праці педагогів-компаративістів Н.Абашкіної, Г.Єгорова, К.Корсака, О.Локшиної, Б.Мельниченка, А.Сбруєвої, О.Першукової, Л.Пуховської та ін.

Проблеми соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні, особливості впливу дитячого та молодіжного середовища на соціальне становлення особистості, створення сприятливих педагогічних умов для оптимізації цього процесу досліджують Н.Заверико, І.Звєрєва, В.Іванов, А.Капська, О.Караман, О.Карпенко, Л.Коваль, О.Кузьменко, В.Куєвда, Г.Лактіонова, Л.Міщик, В.Оржеховська, Л.Середюк, С.Толстоухова, Г.Троцко, І.Трубавіна та ін.

Наукові дослідження, які безпосередньо стосуються організації педагогічного процесу в системі скаутингу, здійснюють українські дослідники О.Бондар, Ю.Жданович, В.Окаринський, М.Окаринський, Л.Ярова та ін.

Значний інтерес для нашого дослідження становлять сучасні праці російських учених-дослідників дитячих та молодіжних рухів, і скаутського зокрема, Л.Алієвої, А.Волохова, Л.Грибанової, В.Григорової, В.Кудінова, Ю.Кудряшова, Л.Легошиної, Р.Литвака, М.Рожкова та ін.

На особливу увагу заслуговують праці зарубіжних фахівців, які стосуються загальних проблем соціалізації людини: А.Адлера, Е.Еріксона, Г.Келлі, А.Маслоу, Т.Парсонса, К.Роджерса, Н.Смелзера та ін. Важливе значення у контексті нашого дослідження мають праці зарубіжних фахівців з проблем скаутського руху М.Балестріно, Дж.Барра, Р.Біркбі, Б.Лава та ін.

Вивчення історичних, педагогічних, соціально-психологічних праць свідчить, що педагогічній системі скаутингу приділяється значна увага в сучасній вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Однак на сьогодні в Україні відсутні наукові праці, предметом дослідження яких є педагогічні умови соціалізації учнівської молоді в організаціях скаутського типу. Зауважимо, що педагогічні умови створюються шляхом цілеспрямованого добору і комплексного застосування педагогічними фахівцями змісту, форм, методів, засобів та прийомів соціалізуючої діяльності. Бракує також праць, в яких би аналізувався відповідний зарубіжний досвід. Враховуючи ці обставини, ми вважаємо, що тема дослідження "Педагогічні умови соціалізації учнівської молоді в скаутських організаціях (вітчизняний і зарубіжний досвід)" є актуальною для вітчизняної педагогічної науки і практики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України "Тенденції розвитку змісту загальної освіти в зарубіжній школі" (Державний обліковий номер 02020000055; Державний реєстраційний номер 0198 U 007853). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № від 11.04.2001 р.).

Об'єкт дослідження: педагогічно керований процес соціалізації учнівської молоді у вітчизняному та зарубіжному скаутингу.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи та напрями соціалізації учнівської молоді у скаутських організаціях Європи та Америки.

Мета дослідження полягає у системному вивченні педагогічних умов соціалізації учнівської молоді в скаутингу, визначенні ролі скаутських організацій як осередків соціалізації молоді в розвинених країнах Європи та у США, окресленні перспектив використання досвіду соціалізуючої діяльності цих організацій в Україні.

Відповідно до об'єкта, предмета і мети роботи були сформульовані такі завдання:

– здійснити історико-педагогічний аналіз розвитку скаутського руху протягом ХХ століття та визначити його основні етапи;

– узагальнити ідейні та організаційно-педагогічні засади системи скаутингу та визначити сукупність педагогічних умов конструктивної соціалізації скаутської молоді;

– виявити особливості змісту, форм та методів навчально-виховної та соціалізуючої діяльності скаутських організацій у розвинених країнах Європи, у США та в Україні;

– здійснити аналіз фахової підготовки педагогічних кадрів у системі зарубіжного і вітчизняного скаутингу;

– обґрунтувати можливості застосування досвіду зарубіжних скаутських організацій у вітчизняному освітньо-виховному просторі.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: концептуальні положення філософії, соціології, психології про соціальну сутність людини та провідну роль людської діяльності у соціальному становленні та розвитку особистості (Л.Виготський, І.Кон, О.Леонтьєв та ін.); гуманістичні ідеї щодо значущості загальнолюдських цінностей у соціалізації підростаючого покоління (І.Бех, В.Болгаріна, О.Сухомлинська та ін.) та їх ролі в гуманізації освітньо-виховного середовища (С.Гончаренко, І.Зязюн, Г.Лактіонова, О.Пометун та ін.); конкретно-історичний та порівняльно-педагогічний підходи до аналізу педагогічних систем, явищ та процесів (К.Корсак, Н.Ничкало, Л.Пуховська та ін.); системний підхід до вивчення процесу соціалізації особистості та його чинників (А.Капська, О.Карпенко, Н.Лавриченко, А.Мудрик та ін.); сучасні теорії організації соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у громадських дитячих організаціях (Д.Барр, Р.Біркбі, О.Бондар, І. Звєрєва, О.Кузьменко, Б.Лав, Р.Литвак та ін.).

Для вирішення науково-пошукових завдань застосовано комплекс взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження:

– теоретичне узагальнення історичних фактів, подій, явищ, аналіз наукових праць сприяли виявленню історико-культурної специфіки становлення та розвитку педагогічної системи скаутингу;

– застосування конструктивно-генетичного методу забезпечило визначення періодизації скаутського руху;

– метод компаративного аналізу використовувався з метою виявлення особливостей соціалізації молоді у скаутських організаціях розвинених європейських країн, України та США, а також для визначення тенденцій та закономірностей розвитку скаутизму у сучасному світі;

– емпірично-діагностичні методи (спостереження за особливостями виховного процесу в скаутингу, інтерв’ювання скаут-лідерів, анкетування, опитування учасників скаутського руху під час проведення вітчизняних та міжнародних скаутських конференцій, зустрічей, табірних зборів, вивчення та систематизація статистичних даних).

Джерельну базу дослідження становлять:

– наукові праці, які розкривають філософські, соціальні, психологічні, педагогічні аспекти соціального становлення особистості;

– дисертації, монографії, статті, в яких ідеться про різні аспекти соціалізації учнівської молоді в громадських дитячих та молодіжних організаціях;

– офіційні нормативні документи, зокрема, Конвенція про права дитини, Закони України "Про позашкільну освіту", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", положення Державної національної програми "Освіта" (Україна
ХХІ століття);

– Конституція і статутні документи Всесвітньої організації скаутського руху (ВОСР) та матеріли, що регулюють діяльність скаутських організацій в Україні та за кордоном;

– матеріли скаутських з’їздів, конференцій, які визначають освітньо-виховну політику скаутингу на сучасному етапі;

– посібники і навчально-методична література зі скаутингу, програми організацій скаутів розвинених країн Європи, США та України, зарубіжна педагогічна преса, довідково-бібліографічна література, інформаційні матеріали ресурсного центру посольства США в Україні, бібліотек в Американському Домі та Британській Раді з питань сучасного стану та перспектив розвитку світового скаутингу, інформаційні портали скаутських організацій.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що вперше на порівняльно-педагогічних засадах вивчено досвід соціалізації учнівської молоді в скаутських організаціях європейських країн та США, виділено основні етапи розвитку педагогічної системи скаутингу та показано її еволюцію в бік загальнолюдських гуманістичних засад організації педагогічної діяльності; охарактеризовано комплекс соціально-педагогічних, психологічних та організаційних умов, що сприяють конструктивній соціалізації учасників скаутського руху. Досліджено зміст, форми, методи та перспективні напрями соціалізуючої діяльності в сучасному європейському та американському скаутингу та окреслено шляхи застосування позитивного скаутського досвіду у вітчизняній освітньо-виховній та соціалізуючій роботі з дітьми та молоддю. Дістало подальшого розвитку визначення ролі громадських дитячих та молодіжних організацій, зокрема скаутських, як важливого чинника соціалізації дітей та молоді, пожвавлення їхньої соціальної активності.

Практичне значення дослідження. Висвітлений у дисертації зарубіжний досвід створення сприятливих умов для соціалізації учнівської молоді у педагогічно організованому середовищі скаутингу буде корисним широкому загалу вітчизняних педагогічних працівників – учителям, вихователям, психологам, соціальним педагогам, лідерам громадських дитячих і молодіжних організацій, студентам педагогічних вищих навчальних закладів.

Дослідження дає змогу вдосконалювати та урізноманітнювати зміст, форми та методи навчання та виховання учнівської молоді у вітчизняних дитячих та молодіжних організаціях, громадських об'єднаннях та спілках.

Основні положення та висновки, отримані в результаті дослідження, дають підстави належним чином оцінити вагоме значення навчально-виховної та соціалізуючої роботи з молоддю у скаутських організаціях, і, з огляду на це, активніше залучати ці організації до партнерської взаємодії із шкільними навчальними закладами у соціалізації учнівської молоді.

Вірогідність, об'єктивність та достовірність наукових результатів та висновків дослідження забезпечується комплексним підходом до розгляду проблем соціалізації молоді у системі скаутингу, спираючись на теоретичні здобутки педагогіки, психології, соціології, культурології; достатньою кількістю та належною якістю залучених першоджерел, адекватним застосуванням методів дослідження відповідно до його мети та завдань.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях лабораторії порівняльної педагогіки Інституту педагогіки АПН України у 2000–2005 рр. Про результати дослідження доповідалось на науково-звітних конференціях Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти" (2001, 2004, 2005 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “До витоків становлення української педагогічної думки” (жовтень 2002 р., м. Умань), на Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій теоретико-методичним проблемам виховання дітей та учнівської молоді (жовтень 2002 р., м. Київ).

Зміст основних положень дисертаційного дослідження висвітлено в
9 одноосібних публікаціях автора, із них 6 у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації становить 231 с., із них 175 c. основного тексту. Список використаних джерел становить 326 найменувань і розміщено на 25 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСТЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано методологічну основу, завдання та методи дослідницької роботи, розкрито джерельну базу, наукову новизну, практичне значення роботи, вірогідність здобутих результатів.

У першому розділі "Розвиток скаутських організацій як осередків соціалізації молоді (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)" охарактеризовано основні етапи розвитку педагогічної системи скаутингу, проаналізовано ідейні та організаційно-педагогічні засади соціалізуючої діяльності сучасних вітчизняних та зарубіжних скаутських організацій.

Скаутський рух, засновником якого був англійський педагог Р.Баден-Пауелл, виник на початку ХХ ст. в Англії і завдяки інноваційності та різноманітності змісту, форм та методів педагогічної роботи з дітьми швидко набув популярності та визнання у багатьох країнах світу.

Виявлено, що особливістю першого періоду розвитку скаутингу (початок ХХ ст. – 20-і рр.) було його інтенсивне поширення у світі та адаптація засадових ідей до культурно-історичних обставин розвитку різних країн. Так, в Америці скаутинг розглядався як засіб підготовки ідейно-переконаних і активних захисників демократичних цінностей, здатних досягати успіху в умовах високої конкуренції та змагальності американського суспільства. В Україні скаутська організація Пласт ставила за мету готувати провідників-лідерів, борців за свободу та незалежність країни. У дореволюційній Росії, в Німеччині, Італії, Польщі, Бельгії, Данії, Японії скаутська методика використовувалася переважно для військово-фізичного загартування молоді. На початковому етапі розвитку скаутський рух набув значної мілітаризації, що позначилося на організаційній будові загонів, змісті та формах роботи зі скаутами.

На другому етапі, починаючи з середини 20-х рр. ХХ ст., в умовах часткової стабілізації міжнародної ситуації відбувалася поступова відмова від вузької військово-спортивної спрямованості скаутингу. Дослідження показало, що значна увага в роботі скаутських організацій приділялася фаховій підготовці дітей, трудовій, культурно-освітній та громадсько-корисній роботі, таборуванню та мандрівкам. У світовому скаутському русі посилюються тенденції до консолідації та координації дій у міжнародному масштабі, завдяки чому виникли сприятливі умови для обміну педагогічним досвідом, технологіями і методиками навчання, виховання та соціалізації скаутської молоді.

Якщо у країнах зі сталою демократією скаутинг ставав вагомим чинником соціалізації учнівської молоді, то в колишньому СРСР він піддавався критиці і в середині 20-х рр. був ліквідований. Проте деякі елементи скаутської методики були використані під час створення піонерської організації.

Ознакою третього етапу (кінець 40-х рр. – 80-і рр. ХХ ст.) є утвердження гуманістичних цілей та принципів організації скаутської діяльності, відповідно до яких модернізуються навчально-виховні програми, урізноманітнюються напрями та методика педагогічної роботи зі скаутами, розробляються програми професійної підготовки з урахуванням останніх досягнень науки і техніки, новітніх тенденцій суспільного розвитку. У більшості скаутських організацій світу чітко визначились три основні вікові групи скаутів (каб-скаути віком 7-10 років, бойскаути та герл-скаути (або гайди) – 11-14 років та дослідники – 15-21 рік). Скаутські технології застосовуються у педагогічній практиці загальноосвітніх шкіл, коледжів, вищих навчальних закладів, релігійних організацій, спортивних товариств.

Вивчення досвіду діяльності скаутських організацій сучасного етапу
(90-і рр. ХХ – останнє десятиліття ХХІ ст.) свідчить про зростання ролі скаутингу у сфері неформальної освіти, застосування інноваційних підходів у доборі змісту та методів соціалізуючої роботи зі скаутською молоддю, консолідацію зусиль міжнародних скаутських організацій з метою створення належних умов для підготовки скаутської молоді до життєдіяльності у багатокультурному, технологічно та інформаційно розвиненому суспільстві.

Якісному та кількісному зростанню скаутських організацій упродовж минулого століття (скаутингом охоплено близько 28 млн. дітей більш ніж у 100 країнах світу) сприяє поступальне утвердження гуманістичних засад їхньої педагогічної діяльності, удосконалення методичного арсеналу, гнучкість організаційної політики скаут-лідерів, опікування фізичним, розумовим, соціальним розвитком молодої людини, її духовним зростанням, вихованням громадянина, відповідального члена місцевої, національної і міжнародної громади.

Аналіз ціннісної системи скаутингу показав, що в її центрі є людина з її особистісними та соціальними інтересами. Пріоритетними цінностями скаутингу є цінності особистісного розвитку – актуалізація індивідуальності дитини, самовиховання, самореалізація; моральні цінності – добро, справедливість, людяність, порядність, терпимість, чесність, альтруїзм; інтелектуальні та естетичні цінності – здоровий глузд, уміння орієнтуватися в різних аспектах соціальної дійсності, здатність до самостійних суджень, оцінка та передбачення результатів власних рішень та вчинків, уміння цінувати красу; валеологічні цінності – здоров’я, особиста безпека.

Характеризуються основоположні принципи скаутського руху – "Обов’язок перед іншими людьми" та "Обов’язок перед Батьківщиною", які ставлять в розряд визначальних громадянські цінності, а саме: патріотизм, відданість батьківщині, суспільне благо, толерантність, права людини, соціальна солідарність, громадська активність, мобільність у соціальній сфері. Орієнтація скаутських організацій на загальнолюдські гуманістичні цінності сприяє гуманізації процесу соціального становлення особистості у скаутингу і виступає важливою умовою конструктивної соціалізації учасників скаутського руху.

У руслі цих гуманістичних ідей у скаутських організаціях підтримуються гуманні суб’єкт-суб’єктні відносини та діалогічний стиль спілкування скаут-лідерів з учасниками руху, які узагальнено визначаються як виховне партнерство. Таке партнерство передбачає співробітництво та співтворчість дорослих та дітей у досягненні соціалізуючих цілей і забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання та виховання у скаутингу.

Аналіз організаційно-педагогічних засад скаутської системи виховання дав можливість виокремити комплекс педагогічних умов, завдяки яким відбувається соціалізація скаутської молоді на гуманістичних та демократичних принципах. До найважливіших із них належать:

соціально-педагогічні (залучення скаутів до соціально значущої діяльності з метою їх включення в систему суспільних відносин, формування системи морально-духовних цінностей, засвоєння соціального досвіду, навчання соціальних форм спілкування та поведінки);

психолого-педагогічні (цілеспрямована робота педагогів щодо вивчення індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини та створення адекватних віку та можливостям дітей програм індивідуального та соціального розвитку, стимулювання самовиховання);

організаційно-педагогічні (співпраця з державними установами та освітньо-виховними закладами з метою координації дій та розроблення спільних програм; підготовка педагогічних кадрів на спеціальних курсах, семінарах).

Педагогічно сприятливі умови соціалізації молоді у скаутингу створюються завдяки добровільності членства в організації; стимулюванню самовиховання за педагогічного супроводу і спрямовуючої ролі скаут-майстрів; командній системі організації скаутської роботи. Індивідуалізація навчання та соціально-виховної діяльності реалізується значною мірою через заохочення особистісного зростання скаутів шляхом запровадження системи проб та відзнак, а також завдяки підтримці природного прагнення юнацтва до героїзму, романтики, вихованню через гру. Важливу роль має застосування різноманітних форм навчально-виховної та соціалізуючої роботи зі скаутами. Це, зокрема, організація таборів, проектна діяльність, дослідно-експериментальна та винахідницька робота, семінари, круглі столи, дискусії, тренінги, лекції, зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, походи, громадсько-корисна робота, використання інформаційних та комунікаційних технологій.

Особливе місце в скаутингу відводиться скаут-лідерам як основним провідникам виховної стратегії. У зв’язку з цим проводиться цілеспрямована робота по залученню та психолого-педагогічній підготовці керівних скаутських кадрів через систему спеціалізованих тренінгів, курсів та інструктажів, які організовуються на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Розвиненою мережею підготовки кадрів вирізняються скаутські асоціації Великої Британії та США. Проблема комплектування керівних кадрів зарубіжних організацій в основному розв'язується за рахунок внутрішніх резервів, із числа колишніх лідерів патрулів та загонів. Це дає змогу забезпечувати послідовність та спадкоємність у роботі скаутських організацій, сприяє збереженню скаутських традицій.

У другому розділі "Зарубіжний та вітчизняний досвід соціалізуючої діяльності сучасних скаутських організацій" розглянуто особливості соціалізації скаутської молоді у США, Україні та країнах Європи, з’ясовано основні тенденції та закономірності навчально-виховної та соціалізуючої роботи у вітчизняному та зарубіжному скаутингу.

Вивчення педагогічного досвіду діяльності зарубіжних скаутських організацій показало, що, незважаючи на певну специфіку, зумовлену національно-культурним контекстом, досить виразною є адаптація їхньої діяльності до умов сучасного глобалізаційного світу. Зокрема, в європейському освітньому просторі під впливом інтеграції міжнародних процесів, інформатизації суспільства, ускладнення способів організації суспільного життя, масовизації культурних явищ, технологічних викликів і загроз існуванню людства, активізації міжнародного тероризму виразно виокремлюються такі провідні напрями діяльності скаутських організацій, як:

активне залучення молоді до розбудови європейського громадянського суспільства;

підтримка лідерства та молодіжних ініціатив при визначенні молодіжної політики;

зміцнення демократії, миру та співробітництва в європейському регіоні;

посилення міжнародної інтеграції та координації діяльності скаутських організацій;

сприяння волонтерській діяльності, забезпечення високого рівня педагогічної кваліфікації та методичної підготовки керівних скаутських кадрів.

Інноваційні програми та проекти, які розробляються ресурсними центрами Всесвітнього скаутського бюро та регіональними центрами скаутських організацій (“Європа для тебе”, “Міжнародні табори”, “Діти за майбутнє”, “Круїз миру”, “Молодь за здоровий спосіб життя” та ін.), спрямовані на залучення молодих людей до розбудови громадянського суспільства, утвердження у молодіжному середовищі таких цінностей як демократизм, гуманізм, громадянськість, толерантність, полікультурність, відкритість світові.

Виявлено, що в умовах стрімкого розвитку новітніх технологій, інформатизації суспільного життя і пов’язаної із цим високої динаміки суспільних процесів, лідери сучасного скаутингу вдаються до оновлення та урізноманітнення скаутських програм, приведення їх у відповідність до потреб та запитів сучасного суспільства, широкого застосування в діяльності скаутських організацій інформаційних та комунікаційних технологій. Удосконалення навчально-виховної роботи в сучасному скаутингу, спрямоване на створення сприятливих умов для набуття скаутами фахових і життєвих компетентностей, зокрема:–

економічної – повага до праці, здатність виконувати її на високому професійному рівні, фахова честь;–

правової – повага до законодавства, внутрішня готовність дотримуватися правил і законів колективного співжиття, уміння обстоювати власні права;–

технологічної – вміння використовувати технічні засоби, здатність раціонально взаємодіяти із техносферою, критично оцінювати досягнення НТР;–

екологічної – знання законів екології, вміння і бажання гармонійно співіснувати з довкіллям, сприяти збереженню біосфери;–

соціальної – активність, мобільність, повага до громадських інтересів, зацікавленість у суспільних справах;–

комунікативної – толерантність, емпатія, плюралістичний світогляд, уміння налагоджувати конструктивні стосунки у групі, цивілізовано відстоювати власні переконання та інтереси, долати конфлікти тощо.

У ході дослідження встановлено, що предметом особливої уваги лідерів скаутингу є питання зміцнення миру, забезпечення прав дітей та молоді, подолання гострих соціальних проблем, зокрема в тих регіонах, що потерпають від соціальних, національних конфліктів (балканський, євразійський регіони), допомога національним скаутським рухам постсоціалістичних країн.

Сприятливі умови для реалізації сучасної політики скаутингу у сфері соціалізації учнівської молоді створює активна співпраця та співробітництво скаутських організацій із впливовими міжнародними структурами та громадськими рухами, зокрема з Радою Європи, Американською організацією міжнародного розвитку (USAID), Дитячим фондом ЮНІСЕФ, Європейським Союзом. Європейські скаутські організації є активними членами Європейського молодіжного форуму.

Порівняльно-педагогічне дослідження сучасної педагогічної практики зарубіжних скаутських організацій виявило такі спільні риси їхньої діяльності:–

врахування національно-культурного контексту в навчально-виховній практиці, опора на провідні суспільні цінності;–

відповідність потребам та устремлінням сучасної молоді;–

сприяння розвитку всіх форм освіти та надання рівного доступу до освіти для всіх незалежно від віку, статі, національної, релігійної приналежності;–

орієнтація на формування у дітей та молоді соціальної відповідальності, активне залучення молодих людей до розв'язання суспільних проблем, подолання соціальної несправедливості, зміцнення соціальної солідарності.

Так, соціалізація молоді в американському скаутингу здійснюється з опорою на такі цінності американського суспільства, як громадянськість, демократизм, повага до самоцінності людини та її людської гідності.

Підготовка американських скаутів до широкої соціальної діяльності здійснюється завдяки: а) колективній взаємодії та солідарності; б) стимулюванню індивідуальних зусиль та індивідуальної відповідальності кожного члена організації. Вивчення специфіки американського скаутингу свідчить, що перевага надається тим формам та методам роботи, які стимулюють особистісний розвиток вихованців, сприяють розкриттю їх індивідуальних здібностей, формують навички соціального лідерства, ініціативність, відповідальність. Для скаутингу США характерні інтерактивні методи педагогічної роботи з дітьми, широке застосування тренінгів, рольових ігор, проектної діяльності.

Сприятливі умови для соціалізації скаутів Америки забезпечує ретельно розроблена система стимулювання соціальної активності та заохочення досягнень кожної дитини. Здобуття певного рангу тут обумовлюється не стільки віком скаута, скільки набутими ним знаннями та уміннями. Особисті досягнення фіксуються відзнаками та нагородами, яких нині нараховується більше ста.

Аналіз змісту програм діяльності скаутських організацій США виявив такі характерні риси: спрямованість на всебічну підготовку американських скаутів до життя та діяльності у технологічно та економічно розвиненому суспільстві, на забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці. Першочергова увага приділяється наданню дітям та молоді знань з різних галузей науки, опануванню інформаційними технологіями, програмуванням, політичним управлінням, плануванням успішної професійної кар'єри, а також налагоджуванню громадських зв‘язків, маркетингу, фінансового менеджменту тощо. Значна увага в американському скаутингу надається формуванню лідерських навичок вихованців, тому в усіх вікових підрозділах обов’язковим є проведення тренінгів щодо їх вироблення та удосконалення. Особливістю побудови скаутських навчально-виховних програм у США є обов’язкове врахування етнічного, соціального стану скаутів, їх релігійної належності. Все це створює сприятливі умови для підготовки скаутів до життя та діяльності у складному і багатокультурному американському суспільстві, до виконання ними комплексу соціальних ролей, серед яких найважливішими є ролі громадянина США, активного громадського діяча, відповідального працівника, сім'янина.

Досягненню виховних та соціалізуючих цілей скаутингу Америки сприяє ефективна та виважена організаційна політика керівних органів скаутських організацій, вміла пропаганда реальних заслуг скаутингу у підготовці молоді до життя та створення щодо скаутських організацій атмосфери позитивного очікування з боку громадськості. Ці заходи полегшують роботу із залучення фінансових ресурсів та інших видів матеріальної допомоги скаутським організаціям з боку громадськості.

Встановлено, що діяльність скаутських організацій України (Пласту УСО, Асоціації скаутів України (АСУ), Асоціації гайдів України (АГУ), Українського дитячо-юнацького товариства “Січ”, Спілки дитячих та юнацьких організацій м. Києва СПОК) базується на національній ідеї і спрямовується у площину виховання громадянина, патріота Батьківщини, активного учасника суспільних перетворень.

Залежно від цілеспрямування діяльності та контингенту учасників кожна з вітчизняних скаутських організацій вирішує власні програмні завдання, спираючись на засадові принципи світового скаутингу. Так, для Пласту і Січі характерні історико-патріотичні напрями роботи, акцентуація на духовних цінностях християнської релігії, відродження культурно-історичної спадщини українського козацтва. Асоціація гайдів України ставить за мету формування соціально-зрілої жіночої особистості, актуалізацію творчого та лідерського потенціалу дівчат, їх орієнтацію на активну суспільну діяльність.

Дослідження показало, що для соціалізуючої роботи вітчизняних скаутських організацій характерне поєднання загальних концептуальних та методичних засад скаутингу із національними ідеями і традиціями українського народу, козацько-лицарської педагогіки. У змісті виховної та соціалізуючої діяльності скаутських організацій України переважає тематика українознавства та народної спадщини, які розглядаються скаут-лідерами як важливий засіб формування у молоді морально-духовних цінностей. Реалізації змісту цих програм сприяє застосування різноманітних форм роботи, серед яких проведення масштабних ігрових заходів історико-патріотичного змісту, козацьких боїв, підготовка та проведення національних свят, фестивалів, тематичних вечорів, конкурсів.

В українському скаутингу значна увага приділяється формуванню у дітей та молоді валеологічної та екологічної культури, професійній підготовці, розвитку лідерських навичок учасників скаутського руху. Члени вітчизняних скаутських організацій залучені до активної просоціальної діяльності, основними напрямами якої є національно-культурна, історико-патріотична, туристсько-краєзнавча, громадсько-корисна робота.

Важливим чинником удосконалення вітчизняної скаутської практики є тісне співробітництво зі скаутами зарубіжжя. Це створює сприятливі умови для запозичення та впровадження накопиченого досвіду, обміну новітніми виховними та освітніми технологіями, ресурсними матеріалами, для підвищення методичної підготовки керівних скаутських кадрів у міжнародних скаутських центрах, таборах тощо. Спільні проекти та заходи забезпечують можливості для тісних контактів та спілкування української молоді з представниками інших країн, сприяють інтеграції вітчизняного скаутського руху в систему світового скаутингу, що розглядається українськими скаут-лідерами як один з пріоритетних напрямів роботи.

Аналіз досвіду діяльності сучасних зарубіжних і вітчизняних скаутських організацій у розвинених країнах Європи, у США та в Україні засвідчив, що у позначеному глобалізаційними та інтеграційними тенденціями світі розвиток скаутингу як педагогічної системи відбувається у напрямі уніфікації концептуальних та організаційно-педагогічних засад діяльності. З іншого боку, в умовах багатокультурності та плюралізму сучасного світу національні скаутські рухи адаптують свою діяльність до культурно-національних особливостей розвитку окремих регіонів. На перетині дії суспільних та педагогічних чинників виникає специфіка соціалізації учнівської молоді у національних скаутських організаціях.

ВИСНОВКИ

1. У результаті ретроспективного аналізу історико-культурних особливостей становлення і розвитку скаутського руху впродовж ХХ – на початку ХХІ ст. нами виділено чотири етапи, кожний з яких характеризується зумовленими соціальним замовленням суспільства цілями та завданнями, певними педагогічними підходами до організації навчально-виховної та соціалізуючої діяльності скаутських організацій.

Розвиток скаутського руху протягом цього періоду виразно демонструє його еволюцію в бік гуманістично орієнованих принципів, напрямів і форм організації педагогічної роботи з дітьми та молоддю – від військово-патріотичного спрямування діяльності першого періоду (початок XX ст. – 20-і рр.) та відмови від вузької військово-спортивної спрямованості другого періоду
(20-40-і рр. XX ст.) до поступового утвердження гуманістичних засад навчально-виховної та соціалізуючої діяльності на третьому етапі розвитку (кінець 40-х –
80-і рр. XX ст.) та до зростання ролі скаутингу як важливого чинника соціалізації сучасної молоді у сфері неформальної освіти на четвертому етапі (90-і рр. XX – початок XXI ст.).

2. Визначено, що гуманізація освітньо-виховного середовища скаутингу, як одна з важливих умов конструктивної соціалізації членів скаутського руху, досягається орієнтацією діяльності скаутських організацій на гуманістичні цінності та ідеали. У системі ціннісних орієнтацій скаутингу виділяється підсистема загальнолюдських цінностей, зокрема, ставлення до людини як до найвищої цінності буття, моральні та духовні цінності. Ці цінності є важливим підґрунтям для формування громадянських цінностей скаутів як представників певної етно-національної, культурної спільноти, як громадян тої чи іншої країни.

3. Узагальнення педагогічних засад виховної системи скаутингу дало змогу визначити комплекс педагогічних умов, дотримання яких забезпечує конструктивну соціалізацію скаутської молоді. Найважливішими з них є:

соціально-педагогічні умови (залучення скаутів до соціально значущої діяльності з метою їх включення в систему суспільних відносин, формування морально-духовних цінностей, засвоєння соціального досвіду, навчання соціальним формам поведінки та спілкування);

психолого-педагогічні умови (цілеспрямована робота педагогів щодо вивчення індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини та створення адекватних віку та можливостям дітей програм індивідуального та соціального розвитку, стимулювання самовиховання);

організаційно-педагогічні умови (співпраця з державними установами та освітньо-виховними закладами з метою координації дій та розроблення спільних програм; підготовка педагогічних кадрів на спеціальних курсах, семінарах).

4. Дослідження довело, що педагогічно сприятливі умови для конструктивної соціалізації скаутської молоді створюються також шляхом урізноманітнення напрямів, змісту, форм, методів та засобів навчально-виховної та соціалізуючої діяльності сучасних скаутських організацій.

Основними змістовими компонентами програм скаутингу є громадянська освіта, політико-правове, патріотичне, полікультурне, екологічне, релігійне, фізичне виховання. Характерним є соціально-практична зорієнтованість скаутських програм; їх співзвучність із шкільними дисциплінами; спрямованість на профільну освіту молоді та розвиток її професійних навичок; пропаганда здорового способу життя, превентивне виховання; а також врахування хобі та інтересів молодих людей.

5. Основним засобом реалізації змісту навчально-виховної та соціалізуючої діяльності скаутських організацій у Європі та США виступає скаутська методика, важливими елементами якої є навчання дією в невеликих за кількістю скаутських колективах (патрулях) та врівноважене поєднання різноманітних видів діяльності, форм та методів скаутської роботи. Значну роль у соціалізації сучасної скаутської молоді відіграє використання інноваційних форм та методів роботи: інтерактивних технологій, дослідно-експериментальної, винахідницької, проектної діяльності, широке застосування інформаційних та комунікаційних технологій.

6. Вивчення соціально-культурної специфіки діяльності скаутських організацій в розвинених європейських країнах, Україні та США засвідчило, що в умовах багатокультурності та плюралізму сучасного світу національні скаутські рухи адаптують свою діяльність до культурно-національних особливостей розвитку окремих регіонів.

Зокрема, важливими рисами соціалізуючої практики європейських скаутських організацій є: узгодження політики скаутингу у сфері навчання та виховання молоді з вимогами сучасного глобалізаційного розвитку; відповідність індивідуальним потребам та соціальним прагненням сучасних молодих людей; сприяння розвитку всіх форм освіти та надання рівного доступу до неї всім людям, незалежно від віку, статі, національної, релігійної належності; спрямованість на формування соціальної відповідальності дітей та молоді, їх активне залучення до вирішення суспільних проблем, розбудови громадянського суспільства; підтримка лідерства та молодіжних ініціатив; активізація міжнародної взаємодії та кооперації, співробітництва в окремих регіонах світу (наприклад, Північ–Захід–Схід).

Традиційно сильний для американського суспільства дух індивідуалізму та індивідуальної відповідальності людини зумовив той факт, що серед принципів, форм та методів організації соціально-педагогічної роботи у скаутингу США провідну роль відіграють ті, що стимулюють особисту відповідальність дитини за власний розвиток, сприяють розкриттю індивідуальних здібностей, заохочують активну участь у громадсько-корисній діяльності. Форми, методи педагогічної роботи в американському скаутингу підпорядковані завданням підготовки активних громадських діячів, конкурентоспроможних фахівців, здатних до соціального лідерства в американському суспільстві.

Для вітчизняних скаутських організацій провідною метою діяльності є формування гармонійно розвиненої цілісної особистості, і водночас громадянина з виразною українською ідентичністю, патріота Батьківщини. Відповідно у змісті вітчизняних скаутських програм переважає тематика українознавства та вивчення культурної спадщини українського народу. Форми та методи педагогічної роботи зі скаутською молоддю спираються на багаті традиції українського народу, козацько-лицарської педагогіки.

7. Аналіз навчально-методичних аспектів підготовки педагогічних кадрів для роботи в скаутингу показав, що в скаутських організаціях сучасних розвинених країн склалась чітка система підготовки лідерського активу (тренінги, семінари, курси, інструктажі), які організовуються на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Значні здобутки на цій ділянці педагогічної роботи, на нашу думку, доцільно використовувати в роботі вітчизняних громадських організацій.

Вивчення, систематизація та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо забезпечення належних умов для педагогічно керованої і цілеспрямованої соціалізації молоді у скаутських організаціях дає підстави для пропозицій щодо його застосування у вітчизняному освітньо-виховному просторі. Вважаємо за доцільне пропонувати:

– урізноманітнювати тематику навчально-виховної діяльності вітчизняних громадських організацій, впроваджуючи такі змістові блоки, як європейський вимір, освіта задля миру, права людини, полікультурність, фахова підготовка. В сукупності це сприятиме інтеграції українського скаутингу у європейський та світовий освітній простір;

– впроваджувати в освітньо-виховну практику вітчизняних скаутських та інших громадських організацій проектні, ігрові, інтерактивні технології. Використовувати досвід міжнародних скаутських організацій у застосуванні інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховній та соціалізуючій роботі з дітьми та молоддю;

– ширше висвітлювати діяльність вітчизняних скаутських організацій та пропагувати реальні заслуги скаутингу у сфері навчання, виховання та соціалізації дітей та молоді. Запозичувати зарубіжний досвід створення навколо діяльності організацій атмосфери "позитивного очікування", що на нашу думку, значно полегшить роботу щодо залучення до скаутингу нових членів, сприятиме нагромадженню фінансових ресурсів та мобілізації інших видів матеріальної допомоги;

– запозичувати досвід роботи зарубіжних скаутських організацій щодо залучення до скаутингу дітей з особливими потребами, сприяти інтеграції дітей-інвалідів у суспільство, допомагаючи їм віднайти власне місце у житті, зорієнтуватись у виборі професії та соціалізуватися у суспільство;

– переймати досвід світового скаутингу щодо активного залучення до безпосередньої участі у педагогічній діяльності скаутської організації батьків, членів родини скаутів, друзів, широкої громадськості. Об'єднувати зусилля якомога більшої кількості агентів соціалізації учнівської молоді у скаутингу з метою ефективної реалізації педагогічних цілей скаутських організацій;

– звертати пильну увагу на добір, підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів як безпосередніх провідників освітньо-виховної політики скаутингу, від професійної компетентності, духовного та морального стану яких залежать результати процесу соціалізації учнівської молоді. Доцільним є висунення високих вимог до постаті вихователя, його особистісних та професійних якостей. Важливим є використання зарубіжного досвіду удосконалення системи підготовки скаутських лідерів через впровадження та розвиток системи тренінгів особистісного розвитку, міжособистісного спілкування, набуття життєво важливих навичок тощо.

Виконана робота не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого дослідження потребують окремі компоненти змісту, форми і методи соціалізуючої діяльності у скаутингу, педагогічні підходи до гендерної соціалізації скаутської молоді, реалізація програм професійної орієнтації та фахової підготовки у національних та зарубіжних скаутських організаціях тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.