Всеукраїнський ТЗЕТ мав прийти на зміну ліквідованим традиційним єврейським національним організаціям з метою втілити в життя політику партійно-державних органів. З початку своєї діяльності товариство розглядалося як пропартійна організація. В період лібералізації суспільних відносин, саме через товариство єврейське населення містечок Правобережної України залучалося до участі у господарських та культурних перетвореннях. В подальшому неухильно знижувався рівень зацікавленості владних структур у національних громадських організаціях. Товариство поступово перетворювалося на інтернаціональну організацію з низькою часткою єврейського населення. В добу колективізації та голодомору партійні функціонери використовували товариство у здійсненні соціально-мобілізаційних акцій, у виробничому змаганні та інших акціях. Робота товариства розгорталася в напрямках, визначених владними органами, і підпорядковувалась завданням залучення єврейства містечок до соціалістичних перетворень в УСРР. Не дивлячись на свій організаційний та господарсько-політичний вплив на єврейську людність, після участі в колективізації переселенських районів ТЗЕТ втрачає підтримку у рядових переселенців. В останні роки своєї діяльності товариство залишалося знаряддям впливу тоталітарної влади на єврейську громаду. ТЗЕТ, як і решта громадських організацій був лише компонентом політичної системи „диктатури пролетаріату”, і використовувався владою для маніпуляції свідомістю громадян. Входячи до системи радянських громадських організацій, товариство протягом свого існування піддавалося різним проявам тоталітарного впливу компартійного режиму. Використовувалися як економічні, агітаційно-пропагандиські, так і карально-репресивні методи (репресії керівного складу, обмеження фінансування товариства, направлення коштів на нецільові програми тощо). Згідно з рішенням партійних органів України місцева єврейська інтелігенція, партійні працівники, інженери, службовці складали кістяк товариства. В директивному порядку визначались квоти для кожної округи та кількість представників єврейської меншини. Структурні одиниці товариства створювались і функціонували за директивами НКВС. Осередки ТЗЕТу не мали підтримки серед місцевого населення. –

Товариство брало активну участь у ідеологічно заангажованих кампаніях, які очолювали партійні функціонери. Різноманітні заходи товариства виступали засобом пропаганди радянського способу життя, радянської культури. Новостворені товариством заклади культури були осередками партійної та радянської пропаганди. На початку 1930-х років згортається процес переселення і облаштування єврейства на території УСРР. Відбувалися зміни і в роботі товариства. Воно перетворюється на інтернаціональну організацію. ТЗЕТ все частіше використовувався для роботи за кордоном України. Кошти товариства витрачалися для проведення суцільної колективізації єврейських переселенських господарств. Його робота повністю залежала від волі партійних чиновників і розглядалася через призму партійно-радянської ідеології. –

З моменту проголошення кампанії землеоблаштування пріоритетним напрямом діяльності товариства є формування переселенських колективів. Вже на першому етапі переселення держава встановила ряд обмежень. Заборонявся самостійний переїзд бажаючих, створення індивідуальних господарств. В постановах радянських органів зазначалось, що організація єврейських сільськогосподарських комун і кооперативів не повинна мати специфічних особливостей. КОМЗЕТ і ТЗЕТ мали чітко стежити за соціальним складом переселенців, за дотриманням правильної організації єврейських колективів, ліквідовуючи в процесі їх переселення різні форми господарювання і залишаючи виключно одну – колективну. На товариство покладався контроль за діяльністю закордонних благодійних організацій у справі переселення. ТЗЕТ активно використовувався для ліквідації серед єврейських переселенців приватновласницьких господарств, приймав участь у перетворенні фермерських поселень на централізовані, чітко адміністровані гоподарські колективи, в яких виробник відчужувався від землі і результатів своєї праці. Робота товариства та партійних органів призводила до підриву серед єврейства основ самодіяльності, ініціативності у виробництві, єврейські селяни втрачали стимул до сільськогосподарської праці та переселення.

Основний зміст та висновки дисертації викладені у публікаціях:

1. Журба М.А. Доценко В.О. Шестикутна зірка над полем: Життя і смерть єврейського землеоблаштування в Україні (20-30-ті роки ХХ століття): Монографія. – К.: „МП Леся”, 2005. – 230с. (зібрано та проаналізовано літературу, розроблено концепцію).

2. Доценко В.О. Всеукраїнське Товариство по землеоблаштуванню єврейських трудящих у переселенні єврейського населення Правобережної України на Південь України та Крим в другій половині 20-х років ХХ століття // Культура народов Причерноморья. 2005. – № 64. – С. 50-56.

3. Доценко В.О. Загальносоюзні кампанії щодо українського єврейства у 20-х – 30-х роках ХХ століття та участь у них Товариства по землеоблаштування єврейських трудящих УСРР // Українознавство. 2005. – № 3. – С. 99-103.

4. Доценко В. Початок державної програми єврейського переселення на південь України в другій половині 20-х років ХХ століття та участь в ній всеукраїнського товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих // Знаки питання в історії України: українська історія у європейському контексті: Збірник матеріалів ІІ міжнародної конференції /Упор. Страшко Є.М. – Ніжин: Видавництво НДУ ім.. М. Гоголя, 2005. – С. 96-99.

5. Доценко В.О. Журба М.А. Товариства по землеоблаштуванню трудящих євреїв. Культурницька діяльність в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.) // Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2001.- №3. - С. 96-104. (підготовлено план статті матеріали про культурну і освітню роботу).

6. Доценко В.О. Чернега П.М Єврейська проблема міст порубіжних районів Лівобережжя в 20-30-х рр. ХХ ст. // Література та культура Полісся. Випуск 17. Ніжин – 2002. – С. 102-106. (аналіз літератури, висновки)

7. Доценко В.О. Журба М.А. До проблеми історіографії діяльності Товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих в Україні // Избранные труды Запорожских еврейских чтений 1991-2004. – Зопорожье: “ДИВО”, 2005. – С. 190-214. (концепція, аналіз джерел радянського періоду).

8. Доценко В.О. Участь Всеукраїнського Товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих в державній програмі єврейського переселення на Південь України в другій половині 20-х років ХХ століття // Еврейская мысль сквозь века. Выпуск 6. Днепропетровск – 2002. – С. 131-146.

9. Доценко В.О. До питання про початковий період діяльності товариства по земельному облаштуванню єврейських трудящих(ТЗЕТ) в Україні // Запорожские еврейские чтения Выпуск 5. Запорожье. – 2001. – С. 189-194.

10. Доценко В.О. Ліквідація ТЗЕТу органами державної влади // Запорожские еврейские чтения Выпуск 6. Запорожье. – 2002. – С. 149-153.

11. Доценко В.О. Боротьба органів Радянської влади з єврейським національним рухом та участь в ній ТЗЕТу в 20-30-х рр.. ХХ ст. // Запорожские еврейские чтения Выпуск 7. Запорожье. – 2003. – С. 160-164.

12. Доценко В.О. Товариство по землеоблаштуванню єврейських трудящих УСРР в загальносоюзних господарських кампаніях // Запорожские еврейские чтения Выпуск 8. Запорожье. – 2004. – С. 157-165.

13. Доценко В.О. Громадська ініціатива українського єврейства чи витвір більшовицького режиму? До питання діяльності Товариства по земельному облаштуванню єврейських трудящих в Україні в 20 – 30-ті роки ХХ ст. // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. – К.: Поліграфічний центр „Фоліант”, 2005. – Т.VІ. – С.372-385.

14. Доценко В.О.Боротьба органів радянської влади з єврейським національним рухом та участь в ній ТЗЕТу у двадцяті–тридцяті роки ХХ століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали міжнародної наукової конференції (18–20 листопада 2003 р.). Збірник наукових праць. – С. 21-28.

АНОТАЦІЯ

Доценко В.О. Єврейське громадське землеоблаштування в Україні (20-ті – 30-ті роки ХХ століття). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню діяльності Товариства по землеоблаштуванню єврейських трудящих України і державних структур по здійсненню політичних та соціокультурних перетворень. Проаналізовано механізм адміністративно-полі-тичної та фінансово-господарської взаємодії товариства з органами радянської вертикалі управління, з іншими єврейськими громадськими організаціями в контексті здійснення політики залучення єврейських трудящих до с/г праці в 20-30-ті ХХ ст. В роботі на широкому архівному матеріалі розкриті особливості проведення колективізації єврейських переселенських колективів. У дослідженні простежується участь єврейських громадсько-політичних організацій у здійсненні аграрно-соціальних перетворень, реалізації культурницьких та переселенських програм більшовицького режиму у 20-30-х роках ХХ століття.

Ключові слова: громадська організація, переселення, землеоблаштування, коренізація, євреї.

АННОТАЦИЯ

Доценко В.О Еврейское общественное землеустройство в Украине (20-е – 30-е годы ХХ века). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. – история Украины. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2005.

Диссертация посвящена комплексному исследованию деятельности Общества по землеустройству еврейских трудящихся (ОЗЕТ) Украины и государственных структур по осуществлению социально-экономических, политических и культурных преобразований. Проанализировано механизм административно-политического и финансово-хозяйственного взаимодействия общества с органами советской вертикали управления, с другими еврейскими общественными организациями в контексте осуществления политики содействия переходу еврейских трудящихся к занятиям сельским хозяйством в 1920-30-е годы ХХ века.

В работе на широком архивном материале рассмотрено причины, приведшие еврейское население местечек Правобережной Украины к экономическому упадку в начале 20-х годов ХХ века. Сильное влияния на экономическое положения евреев имели последствие первой мировой и гражданской войны, погромов, а также политики “военного коммунизма” проводимой большевицкой партией. Автор отмечает, что экономическая политика большевицкой партии в отношении еврейского населения местечек определялась негативным отношениям к мелкобуржуазным элементам, участникам еврейских национальных партий. Политика, проводимая партийными органами, вызывала активное недовольство советской властью среди евреев местечек. Усиливается влияния сионистских партий и небольшевицких молодежных объединений. Еврейское население ищет выход из сложившейся ситуации в смене рода деятельности, стихийном переходе к занятиям сельским хозяйством. Это привело к смене приоритетов деятельности большевицкой партии. По мнению автора большевицкое руководство преднамеренно возглавило процесс переселения евреев. Этот курс привел к усилению влияния партийного руководства на еврейское населения Украины и ликвидации национального антибольшевицкого подполья.

В диссертации раскрыто особенности организации и проведения переселенческой кампании второй половины 20-х – 30-х годов. Показано позитивное участие в организации переселения еврейских общественных организаций на примере Общества по землеустройству еврейских трудящихся. Деятельность ОЗЕТа, по мнению автора, позволила партийным функционерам использовать финансовые ресурсы иностранного еврейства, заинтересовать и привлечь к реализации программы большую часть бывших антисоветских элементов. Автор подчеркивает, что переселения евреев на юг Украины и Крым целиком и полностью зависело от воли партийного руководства, которое определяло формы работы общественных организаций, устанавливало требования к формированию переселенческих групп. Исследования показывает, неподготовленность проводимой режимом кампании.

В результате исследования истории ОЗЕТа, автор выделил пять основных этапов его деятельности, которые совпадают с изменениями политики правящей партии по реализации программы еврейского землеустройства. Политика общества полностью зависела от воли партийных чиновников. Все программы, которые осуществлял ОЗЕТ, согласовывались с государственными организациями, в частности Комитетом по землеустройству еврейских трудящихся, и использовались компартийным режимом для советизации еврейского населения, а также для его интеграции в систему советского общества. ОЗЕТ принимал участие в ликвидации еврейских национальных партий, в осуществлении программы коллективизации еврейских переселенческих коллективов.

В месте с тем, в работе рассмотрено осуществления обществом культурного строительства среди еврейских переселенцев. Общество финансировало организацию школьного строительства в переселенческих районах, помогало школам педагогическими кадрами. На средства ОЗЕТа содержались медицинские и дошкольные учреждения. Но автор отмечает, что активисты общества использовали культурные и образовательные учреждения для открытой пропаганды успехов партии большевиков в осуществлении государственного и национального строительства. Идеологический аспект и антирелигиозная пропаганда занимали существенное место в работе общества.

Акцентируется внимания на процессе переселения еврейского населения Украины на Дальний Восток в Еврейскую автономную область. Определены основные факторы, приведшие к сворачиванию программы, рассмотрена роль ОЗЕТа в осуществлении кампании.

Ключевые слова: общественная организация, переселение, землеустройство, коренизация, евреи.

ANNOTATION

Dotsenko V.O. Jewish Social Land Location in Ukraine (20th-30th years of the XX century). – Manuscript.

Thesis for achieving the scientific degree of a candidate of historic sciences for speciality 07.00.01 – history of Ukraine. – M.P.Dragomanov National Pedagogic University. – Kyiv, 2005.

Dissertation is dedicated to the complex investigation of Community on of jewish masses activity of Ukraine and state structures on realization of social-economic, political and cultural transformations. Mechanism of administrative-political and financial-economic community interaction with organs of soviet power vertical line of administration, with other jewish social organizations in the context of realization the policy of enlisting the policy of involving jewish masses to agricultural work in 20th-30th of the XX-th century is analyzed. Pecularities of carrying out collectivization in jewish resettlement communities are come down in the article using wide archives materials. The participation of jewish social-political organizations in realization agrarian-social transformations, realization of cultural and resettlement programme of bolshevik regime in 20th-30th of the XX-th century is traced in the investigation.

Key words: social organization, resettlement, land location, rootness, jews.