властивими для цього віку видами діяльності. Тому психолог максимально використовує ці види діяльності і конструює такі ситуації, у яких дитина може спробувати виразити свої почуття, переживання, використати нові способи ефективної взаємодії з дорослими й однолітками. Психолог організовує такі ситуації, у яких члени групи можуть усвідомити та опробувати нові способи поведінки, чим підсилює суб’єктність дитини.
Особливе значення надавалося консультативній роботі з батьками. У процесі консультування з батьками психолог пропонував рекомендації, що сприяли поліпшенню статусної ролі кожного члена сім’ї на основі взаємоповаги. Сім’я, у якій кожен її член має право голосу, до думки якого прислухаються, позитивно впливає на психічне здоров’я дитини.
Сутність консультативної роботи з батьками – уміння психолога висвітити позитив у розвитку дитини і донести до батьків розуміння того, що образ їх життя є основним чинником формування гармонійної особистості.
Комплексне дослідження підтвердило ряд змін, що відбулися в характерологічній сфері, стилі поведінки: у дітей епілептоїдного типу підвищилися показники по факторах А, С; у дітей гіпертимного типу підвищилися показники по фактору Q3, G; у дітей нестійкого типу підвищилися показники по факторах А, С і знизилися по факторах О і Q4; у дітей демонстративного типу підвищилися показники по фактору С і знизилися по фактору О; у дітей замкнутого типу підвищилися показники по фактору А, С і знизилися по фактору Q4; у дітей чутливого типу підвищилися показники по фактору А, С і знизилися по фактору О, Q4.
Отже, в процесі експерименту, вдалося найбільш успішно впливати на якості особистості, подані факторами “товариськість” (p = 0,001), “упевненість” (p = 0,001), “сумлінність” (p = 0,001), “тривожність” (p = 0,001), “фрустрованість” (p = 0,001). Ряд змін відбувся в батьків у плані взаємовідносин з дітьми – значно підвищився рівень інтегрального позитивного емоційного ставлення до дітей (шкала “прийняття”), а також знизилися результати поза фактором “маленький невдаха”, що свідчить про зниження тенденції інфантилізувати дитину, приписувати їй особисту і соціальну неспроможність. У вибірці “ПНД” тенденцією, можна відзначити те, що батьки стали більш адекватно оцінювати потенціал своєї дитини, заохочувати її ініціативу, відповідно, з’явилися спроби прояву самостійності самої дитини. Взаємини, що змінилися, сприяли формуванню позитивних якостей характеру, покращилися показники “згуртованості” сім’ї.
Разом із тим, у дітей з контрольної групи відзначається небажане підвищення (фактори A, D, E, F, O, Q4) або зниження показників (C, G, Q3) по ряду факторів опитувальника Р. Кеттелла, опитувальника Г. Айзенка та інших методик, що свідчить про загострення ряду рис характеру. У батьків відмічено неадекватне підвищення контролю за дітьми, зменшення міжособистісної дистанції, що, у свою чергу, обумовлює інфантилізацію, провокує реакції протесту дітей залежно від їх типу акцентуації характеру.
Результати теоретико-експериментального дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Згідно з теоретичним аналізом спеціальної літератури у молодшому шкільному віці зростає ймовірність розвитку характеру по дисгармонійному типу. Причини виникнення різних варіантів дисгармонійного розвитку особистості різноманітні, феноменологічні прояви знаходять висвітлення в особливостях емоційно-вольової, мотиваційної сфер, у поведінці. Порушення поведінки дітей виявляються у загальній дисгармонізації особистості, у взаєминах дитини з дорослими й однолітками. Патогенність соціопсихологічних причин визначається як об’єктивним характером психотравмуючих ситуацій, так і суб’єктивним відношенням до них самої дитини.
2. На основі типів розвитку характеру, що є загальновизнаними, нами виділено шість типів акцентуацій характеру у дітей молодшого шкільного віку: епілептоїдний, гіпертімний, нестійкий, демонстративний, замкнутий, чутливий, типологія зазнала уточнення відповідно до особливостей дітей. По кожному типу виділений ряд особистісних особливостей дітей, що, у своїй сукупності, у несприятливих умовах, можуть надалі визначити загострення розвитку особистості по дисгармонійному типу – невротичному чи психопатичному. Такими рисами особистості є демонстративність, гіпертрофоване бажання бути в центрі уваги, підвищена тривожність і вразливість, пасивне підпорядкування оточенню або ж виражена схильність до самоствердження (не завжди в адекватній формі), підвищена емоційна лабільність, а також слабість виразності вольових процесів.
3. Підкреслюється, що сім’ї дітей з дисгармонійним розвитком мають певну специфіку у виховному плані: особистісні особливості дітей з дисгармонійним розвитком не враховуються в 70,6% сімей, вікові особливості не беруть до уваги 53,3% родин з вибірки “ПНД”.
4. Виявлено, що ряд характерологічних особливостей дітей зазнав змін у результаті проведення корекції і наступного закріплення результатів протягом року. Це якості подані факторами тесту Р. Кеттелла “товариськість” (p = 0.001), “упевненість” (p = 0.001), “сумлінність” (p = 0.001), “тривожність” (p = 0.001), “фрустрованість” (p = 0.001).
5. Встановлено, що неадекватне батьківське ставлення (коли батьки одночасно приймають дитину, інфантилізують її та авторитарно ставляться, а також, коли відштовхують, інфантилізують і авторитарно ставляться) може змінитися в результаті співробітництва батьків з психологом і модифікації ряду звичних стереотипів реагування дитини в процесі психокорекційної роботи. Про це свідчить підвищення рівня інтегрального позитивного емоційного ставлення до дитини в експериментальній групі з боку батьків, зниження в них тенденції до інфантилізації. При цьому батьки хлопчиків легше змінювали сформовані поведінкові стереотипи у виховному аспекті, чим батьки дівчаток.
6. Відсутність емоційної близькості між батьками, конфліктні взаємини між ними, неприйняття визначених якостей один одного і виділення цих же якостей у дитини, центрація батьків на собі чи роботі; неадекватність рольових аспектів взаємин у сім’ї з різноманітного ряду причин, є причиною неправильного виховання, а також наслідком недоліку любові до своєї сім’ї, своєї дитини.
7. Розроблено тренінг для дітей молодшого шкільного віку “Знайомство з моїм внутрішнім світом і уміння керувати ним”. Результатами тренінгу є удосконалення навичок спілкування, усвідомлення своїх особливостей характеру дітьми, розвиток у них емпатії, самоконтролю, адекватної самооцінки. Ефективність тренінгу доведена апробацією.
8. Проведене припущення підтверджує, що при створенні певних психолого-педагогічних умов у системі взаємодії “сім’я – школа – ПНД” можливо нівелювати прояв і запобігти виникненню дисгармонійного розвитку характеру.
9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів вивчення даної проблеми. Вимагає подальшого вивчення проблема збереження досягнутого рівня саморегуляції проблемних дітей і його поліпшення на наступних вікових етапах в умовах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу.
Основний зміст дисертації викладено у публікаціях:
1.
Эрастова Л.Е. Личностные особенности детей, способствующие возникновению школьной и социально-психологической дезадаптации // Науковий вісник Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2002. – Вип. 11-12.– С. 95 – 101.
2.
Эрастова Л.Е. Взаимосвязь личностных особенностей ребёнка и типов воспитания //Наука і освіта – Одеса, 2003. – №4.– С. 74 – 76.
3.
Эрастова Л.Е. Вплив батьківського ставлення до дитини на розвиток її особистості //Педагогічний процес: теорія і практика / Збірник наукових праць. – К., 2003.– №2. – С. 246 – 254.
4.
Эрастова Л.Е. Коррекция дисгармонизации характера у детей младшего школьного возраста // Наука і освіта. – Одеса, 2004. – №1.– С. 69 – 72.
5.
Эрастова Л.Е. Коррекционная работа с младшими школьниками, предрасположенными к социальной дезадаптации /Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Міленіум, 2002. – С.334 – 339.
АНОТАЦІЯ
Ерастова Л.Є. Психологічні чинники подолання дисгармонійного розвитку характеру молодшого школяра. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена попередженню розвитку дисгармонійного розвитку характеру дітей у молодшому шкільному віці.
Теоретичну основу зміцнення психічного здоров’я дітей визначили положення особистісно орієнтованого підходу.
Розглянуто особливості дисгармонійного кола взаємодії між дитиною і дорослим, які приводять до розвитку порушень у характері дитини. Показані причини негативних тенденцій у розвитку характеру дітей і шляхи їхнього подолання. Особливості молодших школярів експериментально вивчались у різноманітних проявах – у навчальній діяльності, спілкуванні з дорослими і дітьми, у побутовій праці. Показані можливості психокорекційної роботи психолога психоневрологічного диспансеру з проблемними дітьми та їх батьками.
Запропоновано авторську методику роботи з подолання тенденцій дисгармонійного розвитку особистості дітей молодшого шкільного віку. Актуалізується важливість виховання дитини образом життя її сім’ї з характерною системою відносин батьків та дітей.
Характеристикою обраних методик є те, що їх можна використовувати як шкільними психологами, так і психологами - клініцистами.
Ключові слова: особистість, молодший школяр, характер, тенденції дисгармонізації.
АННОТАЦИЯ
Эрастова Л.Е. Преодоление дисгармонизации характера младших школьников. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, Одесса, 2005.
Диссертация посвящена предупреждению развития дисгармонического характера у детей младшего школьного возраста.
Рассмотрены особенности дисгармонического круга взаимодействия между ребёнком и взрослым, приводящие к развитию определённых нарушений в поведении ребёнка. Причины возникновения различных вариантов дисгармонического развития личности многообразны, феноменологические проявления находят отражение в особенностях эмоционально-волевой, мотивационной сфер ребёнка, поведенческих проявлениях. Выраженность нарушения поведения детей определяется не только степенью дисгармонизации личности, но и в значительной мере предопределяется нарушением взаимоотношений ребёнка со взрослыми и сверстниками. Одной из основных причин возникновения дисгармонизации личности ребёнка являются деструктивные детско-родительские отношения и что только при создании определенных психолого-педагогических условий в системе взаимодействия “семья – школа – ПНД”, возможно нивелировать проявления и предотвратить риск возникновения дисгармонических вариантов развития характера.
Предпринимались попытки изучить личность младшего школьника в многообразных проявлениях – в учебной деятельности, общении со взрослыми и детьми. Опираясь на основные теоретические положения возрастной психологии о детях младшего школьного возраста проведено исследование характерологических особенностей детей шести типов акцентуаций характера. В качестве каналов обратной связи использовался процесс тестирования, тренинг, беседы, результаты выполнения различных заданий. Одним из наиболее информативных каналов обратной связи является рисунок, в частности, “Рисунок семьи”.
Учитывая результаты экспериментальных исследований причин дисгармонизации характера, предложена авторская методика работы по преодолению тенденций к дисгармоническому развитию личности ребёнка. Тренинг составлен таким образом, чтобы в нём сочетались когнитивные и поведенческие способы коррекции. Разработанный тренинг можно использовать как в профилактической, так и психокоррекционной работе школьного психолога и коррекционной работе психолога - клинициста.
Выявлено, что в поведении детей экспериментальной группы спустя год после проведённого тренинга, а также определённой коррекционной работы с родителями произошло ряд изменений. В процессе эксперимента удалось наиболее успешно воздействовать на качества личности ребёнка, представленные факторами “общительность”, “уверенность”, “добросовестность”, “тревожность”, фрустрированность и в слабо выраженной степени - на фактор “самоконтроль”.
У родителей в плане взаимоотношений с детьми также произошло ряд изменений – значительно повысился уровень интегрального положительного эмоционального отношения, а также снизились результаты по фактору “маленький неудачник”. Данные результаты свидетельствуют о том, что разработанная нами коррекционно-профилактическая система работы с младшими школьниками и родителями является результативной.
Для получения реальных результатов в изменении поведения ребёнка наряду с тренингом необходимо проводить систематическое консуль-тирование родителей, так как именно совместная работа с родителем по преодолению нарушений поведения у ребёнка является одним из важнейших условий эффективности. Личностно-ориентированный поход является конструктивным для коррекции тенденций дисгармонизации характера.
Ключевые слова: личность, семья, младший школьник, характер, тенденции дисгармонизации.
SUMMARY
Erastova L. Prevention of development of disharmonious character of younger school age children - Manuscript
The dissertation оn competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – Odessa national university named after I. Mechnikov. Odessa, 2005.
The dissertation is devoted to the prevention of development of disharmonious character of younger school age children.
Features of disharmonious circle of interaction between the child and the adult, resulting in development of certain infringements in behaviour of the child are considered. The reasons of negative tendencies in development of the character and ways of their removal are shown. Taking into account the results of experimental character disharmonization reasons researches, a number of aspects of psychological correction work conducted with children of problem is developed for the psychologists of psychoneurological clinics, which may be taken into consideration and used in teachers and psychologists work, and education of parents.
The author's technique of removal of tendencies of disharmonious development of a child’s personality is offered. Psychological correction work under the leading role of a psychologist within the system “family-school” is considered. The developed training can be used both in preventive, and psychological correction work of the school psychologist and correctional work of the psychologist - clinical physician.
_________________________________________________
Підписано до друку 30.11.04. Формат 60х90/16
Папір друкарський. Обсяг 0,9 д.а. Наклад 100 прим. Зам. №47/04
Видавництво Одеського юридичного інституту НУВС
(Свідоцтво ОД №25 від 15.07.2003 р.)
м. Одеса, вул. Успенська, 1
тел. (0482) 28-28-84, (048) 743-90-17