ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

УДК 159.923

ЄВДОКИМОВА НАТАЛЯ ОЛЕКСІЇВНА

УЧАСТЬ У СКАУТСЬКОМУ РУСІ

ЯК ПСИХОЛОГІЧНА УМОВА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка

АПН України, лабораторія психології навчання

Науковий керівник

- дійсний член АПН України,

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор психологічних наук,

професор Максименко Сергій Дмитрович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

директор

Офіційні опоненти

- член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Боришевський Мирослав Йосипович,

лабораторія психології особистості ім. П.Р.Чамати,

завідувач

- кандидат психологічних наук, доцент

Хоружий Сергій Миколайович,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри психології

Провідна установа - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України (м.Київ), кафедра психології

Захист відбудеться 06 квітня 2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ - 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Автореферат розісланий 05 березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В.Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Проблема національного виховання для молодої української держави є нагальною, та, на жаль, найменш розробленою у концептуальному та прикладному відношеннях, особливо це стосується таких її аспектів, як виховання у підростаючого покоління національної свідомості та самосвідомості. Незважаючи на те, що у колишньому Радянському Союзі проводилось чимало психологічних досліджень проблеми самосвідомості (Б.Ананьєв, М.Боришевський, Л.Виготський, І.Кон, В.Москалець, К.Платонов, С.Рубінштейн, В.Третьякова, М.Томчук, Т.Шашло), серед них бракувало таких, у яких предметом вивчення виступала б самосвідомість національна.

Дещо покращилась ситуація в наш час. Проголошення незалежності та самостійності української держави поставило завдання консолідації єдиної української нації, розвитку національної та громадянської самосвідомості українців. Нові умови функціонування українського суспільства привернули до цієї проблеми увагу філософів (М.Возняк, В.Жмир, Ю.Римаренко), психологів (А.Березін, М.Боришевський, В.Куєвда, С.Максименко, В.Москалець, Л.Орбан), істориків (І.Кресіна, Л.Нагорна), педагогів (В.Кузь, Ю.Руденко, Б.Ступарик, Д.Тхоржевський, М.Шкіль). Проте залишається практично не розробленою низка аспектів, що складають основу структури національної самосвідомості, психологічних умов її розвитку, ціннісних орієнтацій.

Як відомо, сенситивним віковим періодом для формування національної самосвідомості, патріотичних якостей у процесі виховання є старший підлітковий та період ранньої юності (Г.Костюк, С.Максименко, А.Сафін, М.Томчук, Д.Фельдштейн).

Здійснений нами аналіз літературних джерел (Г.Ващенко, В.Гонський, І.Мартинюк, В.Поплужний, А.Розенберг) доводить, що вивченню особливостей національного виховання у цей період присвячено недостатню кількість робіт, які сприяли б встановленню психологічних особливостей умов і засобів формування у підлітковому віці національної свідомості і самосвідомості.

Дійовим засобом формування національної самосвідомості особистості, на нашу думку, є скаутський рух, адже він відкриває широкі можливості для духовного та фізичного становлення підростаючого покоління незалежної української держави. У світі цей рух надзвичайно популярний, та в Україні він відродився лише у 90-і роки. Вплив скаутського руху на розвиток особистості не досліджувався.

Зважаючи на актуальність, соціальну значущість проблеми, недостатнє її розроблення у сучасній психології, було визначено тему дисертаційного дослідження: “Участь у скаутському русі як психологічна умова розвитку національної самосвідомості підлітків”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України “Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти”. Номер держреєстрації 0100U00660.

Тема затверджена 02.12.2002 р. на Вченій раді Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол №12) та погоджена з координаційною Радою АПН України 25.02.2003 р. (протокол №2).

Об’єктом дослідження є процес розвитку національної самосвідомості підлітків.

Предмет дослідження - психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків.

Метою дослідження є вивчення закономірностей та механізмів впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості у підлітковому віці.

Відповідно до мети та предмета дослідження основна гіпотеза полягає у припущенні, що участь у скаутському русі суттєво сприятиме розвитку національної самосвідомості підлітків.

Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези було поставлено такі завдання:

1. Узагальнити основні теоретичні підходи до феномену національної самосвідомості та визначити його структурні компоненти.

2. Розробити критерії та визначити рівні сформованості національної самосвідомості підлітків.

3. Розкрити особливості впливу скаутського руху на формування у підлітків національної свідомості й самосвідомості.

4. Створити та апробувати програму розвитку у підлітків національної самосвідомості методами, що застосовуються у скаутському русі.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз наукових джерел, спостереження, анкетування, тестування, опитування, констатуючий та формуючий експерименти, статистичні прийоми оброблення експериментальних даних.

Методологічною основою дослідження є концепції та положення про сутність національної свідомості і самосвідомості (А.Березін, М.Боришевський, П.Ігнатенко, І.Кон, І.Мартинюк, В.Мерлін, В.Павленко, Г.Солдатова, В.Хотинець, П.Чамата), про особистість як суб'єкт діяльності (Б.Ананьєв, Л.Виготський, І.Кон, Г.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Максименко, В.Моляко, Ж.Піаже, С.Рубінштейн), розвиток особистості у процесі діяльності (Б.Ананьєв, І.Бех, Л.Божович, Л.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Максименко), специфіку формування у підлітковому віці національної самосвідомості (Л.Божович, М.Боришевський, Т.Драгунова, Д.Ельконін, І.Кон, Г.Костюк, С.Максименко, Ж.Піаже, В.Сухомлинський).

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні поняття національної самосвідомості та розкритті змісту її структурних компонентів, розробці структурно-динамічної моделі національної самосвідомості; визначенні показників та критеріїв діагностики рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків; науковій інтерпретації впливу скаутського руху на процес формування національної самосвідомості підлітків; теоретичному обґрунтуванні і практичній апробації нової технології розвитку національної самосвідомості підлітків засобами скаутського руху. У результаті теоретичного та емпіричного дослідження визначено і уточнено зовнішні та внутрішні детермінанти розвитку, активізації та формування національної самосвідомості у підлітковому віці.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у розширенні та поглибленні знань про структуру національної самосвідомості, вплив скаутського руху на формування і розвиток національної самосвідомості підлітків, у розробці рекомендацій, які можуть бути використані для удосконалення змісту та форм національної освіти та виховання, підвищення їх ефективності, розвитку національної самосвідомості підлітків. Розроблена цілісна система взаємопов'язаних, взаємодоповнювальних тренінгів розвитку національної самосвідомості підлітків може застосовуватись практичними психологами, працівниками соціальних служб, педагогами, скаут-майстерами.

Апробація та впровадження. Основні положення та результати наукового дослідження були опубліковані у наукових збірках, доповідалися й обговорювалися на Третій міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2002); Всеукраїнській науковій конференції “Освіта як фактор національної безпеки” (Київ, 2002); Третій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Ужгород, 2002); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2003); Четвертій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Ялта, 2003); П'ятій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Алушта, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Розбудова держави: освіта, наука, економіка” (Хуст, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми безперервності та наступності в системі ступеневої освіти” (Миколаїв, 2004), а також на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Зміст роботи відбито у 14 публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (240 найменувань) і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках. Робота містить 12_таблиць, 17 діаграм і 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми розвитку національної самосвідомості у підлітків" - викладено матеріали аналізу наукових джерел та основні теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми національної самосвідомості.

У розділі зазначається недостатня теоретична розробленість низки аспектів проблеми національної самосвідомості, зокрема, тих, що стосуються її структури, основних ціннісних орієнтацій, співвідношення національної самосвідомості та інших форм суспільної самосвідомості.

На основі здійсненого у розділі теоретичного аналізу національна самосвідомість подається нами як особлива динамічна якість особистості, яка полягає в усвідомленні особистістю своєї національної належності, специфічних рис нації (що відрізняють її від інших націй), її історичного минулого, сучасного і майбутнього, ставлення до цінностей, які нація напрацювала у процесі розвитку; у готовності підпорядковувати особисті інтереси інтересам нації; відповідальності за збереження і розвиток культурно-історичних надбань; повазі у ставленні до представників інших націй; у самореалізації особистості як суб’єкта соціальної дійсності, відображає її позицію в державотворчих процесах.

В результаті узагальнення відповідних джерел основними складовими національної самосвідомості було визначено такі: усвідомлення особистістю своєї національної належності (Б.Андресюк, А.Бичко, М.Боришевський, В.Васильєв, І.Грабовська, А.Дашдамиров, В.Мерлін, В.Храмова, Н.Шульга), володіння мовою своєї нації та шанобливе ставлення до неї (Г.Ващенко, Л.Кобилянська, П.Тичина, К.Ушинський), усвідомлення історії своєї національної спільноти, вміння робити адекватні висновки та діяти відповідно до них (М.Бердяєв, О.Бойко, М.Грушевський, Н.Косарєва, М.Костомаров, Є.Маланюк, Ю.Римаренко, Ю.Руденко), плекання національної культури (Р.Береза, В.Болгаріна, С.Борисова, О.Воропай, І.Єгорова, Ю.Єлісовенко, О.Коротиш, О.Красовська, В.Куєвда, Н.Лемещенко, І.Огієнко, Р.Осипець, М.Семчишин), розуміння сутності національного інтересу та готовність діяти відповідно до нього (Д.Алгазін, А.Аронов, А.Березін, О.Бойко, Г.Ващенко, В.Винниченко, В.Гонський, М.Жулинський, Ф.Канак), відчуття власної відповідальності за долю нації, народу, “чуття єдиної родини” (П.Ігнатенко, Н.Косарєва, Л.Крицька, В.Мадзігон, І.Мартинюк, В.Поплужний, С.Русова, П.Тичина, Д.Тхоржевський, П.Щербань), самокритичне ставлення до певних проявів національних вад та дії щодо усунення їх у власній поведінці, психології, звичках, житті (В.Бойченко, О.Кульчицький, О.Надибська, А.Погрібний, Б.Червак).

Національна самосвідомість розглядається нами як цілісне утворення, складові компоненти якого перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємодії й представляють різні рівні становлення та розвитку самосвідомості. Зазначені вище складові національної самосвідомості були доповнені нами такими, як: усвідомлення особистістю значення національної мови, національна самоідентифікація; усвідомлення особистістю місця походження (території) і державності своєї національної спільноти, її культурно-освітніх традицій; усвідомлення особистістю психологічних особливостей власної нації, її самості і неповторності; усвідомлення інтересів свого народу і вміння підпорядковувати особисті інтереси інтересам нації; моральна оцінка соціальних аспектів національної дійсності; самооцінка у контексті реальної системи національних цінностей; толерантність, національний такт і повага у ставленні до представників інших націй.

Наведене уявлення (з уточненнями і доповненнями) структури національної самосвідомості ми узагальнили у відповідній структурній моделі (див.рис.1).

Зазначається, що саме підлітковий вік є сенситивним для формування національної самосвідомості, початком свідомого пошуку, визначення сенсу життя, напрямків життєтворчості. Розвиток національної самосвідомості у підлітків зумовлений такими факторами: переміна ціннісних орієнтацій, виховних ідеалів, інтенсифікація процесу соціалізації, посилення уваги до виховання волі, принциповості, прагнення до самостійності, дорослості, підвищення самооцінки, самовиховання, самоудосконалення.

Стверджується, що розвиток національної самосвідомості підлітків відбувається під впливом соціального довкілля, у процесі активної соціальної взаємодії, у якій реалізуються суспільно важливі цілі та цінності, еталони поведінки.

Констатується, що психологічною умовою розвитку національної самосвідомості є участь підлітків у скаутському русі - добровільному виховному русі для молоді, спрямованому на всебічний розвиток та виховання особистості-громадянина, усвідомлення відповідальності за свій розвиток та долю нації, стимулювання творчої та соціальної активності підлітків, створення умов для їхньої самореалізації.

У розділі наголошується, що вплив скаутського руху на розвиток національної самосвідомості може бути ефективним лише за умови взаємодії всіх елементів його складових: скаутського закону та обіцянки, символічної основи, навчання через справу, життя у гармонії з природою, командної системи, підтримки дорослих, особистісного прогресу. Психологічні механізми скаутського руху сприяють розвитку соціальної активності особистості, її цілісного національного самоусвідомлення і відповідального ставлення до власного розвитку.

Загальна організація принципів скаутського руху як детермінанти впливу на національну самосвідомість підлітків подається на рис.2.

У другому розділі - "Організація та засоби емпіричного дослідження" - обґрунтовано програму і методичні прийоми дослідження, проаналізовано результати, отримані впродовж констатуючого експерименту.

Мета дослідження полягала у вивченні чинників і механізмів впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків.

Завдання експерименту полягало у доборі надійних і валідних показників стану національної самосвідомості, а також у виявленні факторів та механізмів, що детермінують розвиток національної самосвідомості. Розв’язання вказаного завдання досягалося шляхом експертного оцінювання та аналізу якісних та кількісних характеристик отриманих показників. Інструментальна частина дослідження складалась із комплексу методик, спрямованих на діагностику рівня національної самосвідомості, мотивації, ставлення підлітків до громадянських цінностей та певних норм поведінки у суспільстві.

У дослідженні взяли участь школярі та скаути міста Миколаєва (загальною кількістю 240 осіб). Кожна група складалась із 120 підлітків віком від 11 до 14_років. Дослідження проводилось впродовж 2001-2004 років.

На початку експерименту вивчались уявлення підлітків про зміст понять: громадянин, громадянство, громадянський обов'язок, батьківщина, держава, нація, національна ідея, державна мова, національні цінності. Було виявлено показники мовної ідентифікації, емоційного переживання підлітками факту свого громадянства, досліджено мотиваційний компонент національної самосвідомості за допомогою розроблених нами анкет та опитувальних листів, бесід та спостережень, складання ідеального образу людини-громадянина. Впродовж експерименту велося спостереження за дотриманням підлітками норм і правил поведінки в родині та суспільстві, спрямованістю їхніх прагнень у майбутнє, здатністю керуватися в своїй діяльності загальнолюдськими та національними цінностями.

Співставлення результатів анкетування з даними, що були отримані нами за допомогою бесід та спостережень за навчанням, діяльністю та поведінкою підлітків дало підставу для визначення рівня розвитку їхньої національної самосвідомості. Відповіді на запитання анкети оцінювалися по п'ятибальній системі за допомогою розробленої нами комп'ютерної програми обробки даних, у якій реалізована реляційна система управління базами даних. Залежно від кількості набраних балів підлітки були розподілені на три групи. Першу групу склали підлітки, що набрали 85-115 балів, другу - 55-84 бали, третю - 25-54 бали. В результаті було виділено три рівні сформованості національної самосвідомості підлітків: високий, середній та низький, які оцінювались на основі таких критеріїв: ставлення особистості до рідної землі, рідного краю; ставлення до етносу, нації, українського народу; ставлення до культури українського народу; ставлення до України, розбудови української незалежної держави; ставлення до суспільства і людей; ставлення до себе.

Показниками високого рівня слугували:

- ставлення особистості до рідної землі, рідного краю: дієва любов до Батьківщини, батьків, рідних, роду; повага до старших, допомога близьким; бажання наслідувати родинно-побутові традиції; сповідування культу рідного села чи міста; любов до рідної природи, активна турбота про охорону довкілля;

- ставлення до етносу, нації, українського народу: ідентифікує себе з українським народом, розділяє його долю; дорожить моральними цінностями свого народу, намагається їх наслідувати; оптимістично дивиться на майбутнє свого народу, вірить, що він займе гідне місце у цивілізованому світі; відсутній комплекс національної неповноцінності; розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ;

- ставлення до культури українського народу: має глибокі знання з освітньої й культурно-історичної спадщини українського народу; любить і шанує надбання культури свого народу; пишається українською мовою, володіє нею вільно, користується постійно; вважає рідну мову, українську культуру світовим явищем; українська культура стимулює й задовольняє потреби особистості; дотримується народних традицій, звичаїв, обрядів;

- ставлення до України, розбудови української незалежної держави: активне, зацікавлене; має місце орієнтація власних зусиль на розбудову української держави; підтримує ідею консолідації суспільства в ім'я побудови демократичної, заможної, сильної української держави; вважає щастям, що народився і живе в Україні, має прагнення присвятити своє життя служінню рідній Україні;

- ставлення до суспільства, людей: сповідує культ обов'язку перед суспільством, громадою, людством; найбільше цінує у людей та своїх товаришів почуття людської та національної гідності, патріотизму, моральні принципи, правдивість, справедливість, надійність, доброту, щирість, працелюбство, повагу до батьків, щирість, чесність, толерантність, гостинність, великодушність, терплячість, оптимізм; поважає старших, безкорисливо допомагає рідним, близьким;

- ставлення до себе: переважає звичка бути критичним до власного досвіду, свого характеру, вчинків; вбачає сенс свого життя у спілкуванні, дружбі, доброзичливих стосунках з іншими; в служінні народу та інтересам України, відродженню культури України; в чесній повсякденній праці, яка приносить особисте задоволення та користь суспільству, розбудові України; у творчості, ствердженні ідеалів краси, добра, злагоди; свої успіхи і добробут пов'язує з поступом свого народу, держави; відсутні шкідливі звички.

Середнього рівня:

- ставлення особистості до рідної землі, рідного краю: любов до батьків, рідних, близьких родичів; родинних традицій дотримується епізодично; любов до природи своєї місцевості, але ця любов має споглядальний характер; любов до рідної землі, рідного краю явно не виражена;

- ставлення до етносу, нації, українського народу: усвідомлює свою належність до українського народу, виявляє зацікавленість і повагу до його історії; прагне працювати в ім'я майбутнього свого народу; національні інтереси українського народу сприймає з розумінням і вболіває за їх втілення; властиве почуття національної меншовартості;

- ставлення до культури українського народу: обсяг знань культурно-історичної спадщини українського народу обмежений, але наявне прагнення його поглиблення; українською мовою володіє, але соромиться говорити нею у громадських місцях, користується вимушено як державною; народних традицій та звичаїв дотримується вибірково;

- ставлення до України, розбудови української незалежної держави: позитивне; сприймає незалежність України, але готовності докласти власних зусиль до її становлення не виявляє; національно-патріотична активність відсутня;

- ставлення до суспільства, людей: наявне почуття обов'язку перед суспільством, людьми; цінує в людях та своїх товаришах почуття людської гідності, моральні принципи, правдивість, справедливість, надійність, доброту, щирість, працелюбство, повагу до батьків, чесність, толерантність, гостинність, терплячість, оптимізм; поважає старших, а такі риси, як лагідність, великодушність, доброчинність, щирість вважає другорядними, не виявляє у своїй поведінці;

- ставлення до себе: вбачає сенс свого життя у спілкуванні, дружбі, доброзичливих стосунках з іншими; у творчості, ствердженні ідеалів краси, добра, злагоди, в особистому добробуті, спокої, відсутності проблем; у ставленні до національних цінностей проявляє непослідовність й обережність, з них засвоює те, що є вигідним або диктується обставинами; проявляє непослідовність у ставленні до шкідливих звичок; самооцінка своїх вчинків, рис характеру завищена.

Відповідно низького рівня:

- ставлення особистості до рідної землі, рідного краю: незначні прояви любові до батьків, близьких; відсутній культ предків, бажання наслідувати батьків; родинних традицій не дотримується; до рідної місцевості байдужий, хотів би змінити місце свого проживання;

- ставлення до етносу, нації, українського народу: відсутні патріотичні почуття і почуття національної гідності; вважає себе причетним до української нації, але гордості від цього не відчуває;

- ставлення до культури українського народу: обсяг знань культурно-історичної спадщини українського народу низький; недостатньо володіє українською мовою, вважає її недосконалою, меншовартісною у порівнянні з іншими; народних традицій, звичаїв не дотримується;

- ставлення до України, розбудови української незалежної держави: байдуже; готовий змінити громадянство, виїхати до іншої країни;

- ставлення до суспільства, людей: нерозвинене почуття обов'язку перед суспільством; особисті інтереси ставляться вище за громадські; відсутнє почуття національної гідності; цінує діловитість, ощадливість, підприємливість, уміння “робити гроші”, організовувати й проводити відпочинок; характерні утриманські настрої у ставленні до рідних, близьких людей, суспільства;

- ставлення до себе: сенс життя вбачає у реалізації своїх здібностей; в особистому добробуті, спокої, відсутності проблем; житті заради грошей; діяльність спрямовує в бізнес; ігнорує все національне; некритично ставиться до своєї поведінки; характерна зарозумілість, хворобливо переносить критичні зауваження в свою адресу; має схильність до шкідливих звичок.

Високий рівень національної самосвідомості відзначено у 40 підлітків-членів скаутського руху, що складає 33,3%, і 29 школярів, що складає 24,2%. Середній рівень національної самосвідомості мають 64 скаути (53,3%) і 32 школяра (26,7%). Низький рівень національної самосвідомості відповідно мають 16 скаутів (13,4%) і 59 школярів (49,2%).

Наочно сформованість національної самосвідомості підлітків зобразимо на діаграмі 1.

Діаграма 1. Рівень національної самосвідомості підлітків (порівняльний зріз)

Отримане співвідношення підтвердило припущення про позитивний вплив на національну самосвідомість підлітків факту їх участі у скаутському русі.

Виявлено, що розвиток національної самосвідомості підлітків досягає високого рівня у тому випадку, коли знання та переконання є для підлітків цінностями, на які вони орієнтуються у життєвих ситуаціях, пов'язаних з національним вибором.

У третьому розділі - "Психолого-педагогічні засоби формування національної самосвідомості підлітків" - подається загальна процедура і зміст програми розвитку національної самосвідомості, аналізуються отримані дані, здійснюється порівняльний аналіз розробленої програми, накреслюються перспективи її впровадження у педагогічну практику.

У формувальному експерименті взяли участь 60 підлітків трьох експериментальних груп та 40 підлітків контрольної групи. Експериментальні групи склали підлітки з середнім та низьким рівнем розвитку національної самосвідомості. Контрольну групу склали підлітки-члени скаутського руху з високим рівнем національної самосвідомості.

Експеримент відбувався у три етапи. Завдання першого етапу полягало у якісній зміні національної ідентифікації підлітків шляхом впровадження експериментальної програми "Скаутинг як освітня система", яка включала проведення спеціально організованого тренінгу розвитку національної самосвідомості підлітків, що складався з чотирьох тренінг-модулів, кожен з яких розраховано на десять годин занять. Ці заняття проходили щотижнево протягом п'яти місяців. Загальна тривалість тренінгу становила сорок годин - двадцять занять по дві години кожне.

Встановлено, що реалізація програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, стаючи високоефективними спонуками її навчання, виховання, розвитку.

Перший тренінг-модуль був спрямований на формування у підлітків навичок ефективної комунікації та взаємодії. Другий - стимулював їхню творчу і соціальну активність та самореалізацію. Третій модуль сприяв розвитку у підлітків національної ментальності і світогляду, уявлень про себе як носія національних цінностей. Четвертий модуль передбачав формування та розвиток у підлітків особистісних рис громадянина України, активної життєвої позиції, відповідальності за долю нації та власний розвиток. Усі тренінг-модулі програми побудовані відповідно до основного концептуального положення: набуття і збереження національних і громадянських цінностей, з якими підліток ввійде у суспільство, займе своє місце відповідно до своїх можливостей, тобто у повній відповідності зі своїм “Я”. Вправи, з яких складався тренінг, проведені за методикою партисипаторного навчання, що збагатило підлітків знаннями та сформувало навички за рахунок використання власного досвіду.

На другому етапі використовувалися прийоми створення досліджуваними власних проектів, програм, створення інформаційної мережі, волонтерських загонів. По завершенню кожного етапу проводилось повторне діагностування, на основі отриманих результатів вносилися необхідні корективи у програму експерименту. Завдання завершального етапу полягало у підсумковому узагальненні й аналізі отриманих результатів, визначенні рівнів сформованості національної самосвідомості підлітків.

Отримані результати засвідчили значне зростання кількості досліджуваних, які досягли високого та середнього рівнів національної самосвідомості. Високого рівня національної самосвідомості досягли 20 підлітків експериментальних груп, що склало 32,9%, середнього - 31 (52,8%). 9_підлітків експериментальних груп залишилися на низькому рівні, що становить 14,3% (див. табл.1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів національної самосвідомості підлітків (%)

Рівні національної самосвідомості | До формувального експерименту | Після формувального експерименту

(контрольний зріз)

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | Високий | 100 | 100 | 32,9 | Середній | 50 | 52,8 | Низький | 50 | 14,3 | Наочно динаміку рівнів національної самосвідомості підлітків експериментальних груп зобразимо на діаграмі 2.

Діаграма 2. Динаміка рівнів національної самосвідомості підлітків експериментальних груп

В результаті дослідження встановлено, що в умовах тренінгових занять покращилася здатність підлітків до самовираження. Досліджувані, які брали участь у тренінгах, виявили значне підвищення показників за такими складовими:

а) оволодіння суспільно-політичними поняттями;

б) когнітивний, афективний та конативний компоненти національної ідентифікації;

в) самооцінка національної самосвідомості.

Це свідчить про позитивний вплив тренінгових занять на процес розвитку національної самосвідомості підлітків, в результаті яких покращилася здатність підлітків до саморозкриття, самоаналізу, рефлексії.

Отримані за експериментальною програмою показники ідентичні показникам національної самосвідомості підлітків-членів скаутського руху, отриманим у ході констатуючого експерименту (див. табл.2).

Отримані результати підтверджують ефективність і перспективність експериментальної програми розвитку національної самосвідомості підлітків, доцільність її застосування психологами, вчителями, соціальними працівниками, скаут-майстерами.

Таблиця 2

Порівняльний аналіз показників національної самосвідомості підлітків (%)

Рівні національної самосвідомості | Скаути (констатуючий експеримент) | Експериментальні групи (після формувального експерименту)

Високий | 33,3 | 32,9 | Середній | 53,3 | 52,8 | Низький | 13,4 | 14,3 | Результати експериментального дослідження дозволили визначити такі провідні напрями у розвитку національної самосвідомості підлітків:

- виділення знань і вмінь організовувати та планувати власне життя на основі самостійного вибору, який найбільше відповідає домаганням підлітків у сфері національних цінностей;

- формування уявлення про себе як представників української нації, усвідомлення її самості та внутрішньої єдності (культурної, мовної, національної тощо), розуміння спільного й відмінного з іншими народами;

- виховання у підлітків любові до рідної землі, мови, культури, відповідальності за збереження та розвиток культурно-історичних надбань, прагнення примножити їх своєю працею;

- формування готовності підпорядковувати особисті інтереси загальному добру, здатності до критичної самооцінки, готовності до захисту державної незалежності.

У висновках підведено підсумки проведеного теоретико-експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, накреслено перспективи подальшого розроблення проблеми. Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Виявлено, що національна самосвідомість - особлива динамічна якість особистості, яка полягає у її самореалізації як суб'єкта національної і соціальної дійсності, відображає її позицію в державотворчих процесах.

2. Аналіз результатів констатуючого експерименту підтвердив висунуту гіпотезу, так як засвідчив досить високий рівень сформованості національної самосвідомості у підлітків-членів скаутського руху.

3. У результаті впровадження програми “Скаутинг як освітня система” значно зросла кількість підлітків експериментальних груп, які мають високий і середній рівні сформованості національної самосвідомості, що доводить її позитивний вплив на розвиток національної самосвідомості підлітків.

4. З'ясовано, що участь підлітків у скаутському русі є важливою психологічною умовою зростання соціальної активності підлітків, формування цілісного національного самоусвідомлення, усвідомлення відповідальності за свій розвиток.

Викладені вище висновки не претендують на вичерпне вирішення багатогранної проблеми розвитку національної самосвідомості. Перспектива досліджень убачається у розробці методик психологічного впливу на процес формування і розвитку національної самосвідомості представників різних вікових груп, розробці показників, критеріїв і якостей сформованості їхньої національної самосвідомості.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Євдокимова Н.О. Актуальні проблеми формування українського менталітету (до питання громадянського виховання) // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К., ЛОГОС, 2002. Т.ХХХІІІ. - С.38-43.

2. Євдокимова Н.О. Громадянське виховання студентської молоді як складова навчально-виховного процесу у ВНЗ // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Ужгородський національний університет. 2002. - С.215.

3. Євдокимова Н.О. Громадянське виховання студентської молоді як складова навчально-виховного процесу у ВНЗ // Проблеми науки, освіти та управління. Збірник наукових праць. Випуск ІІІ / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", 2003. - С.61-64.

4. Євдокимова Н.О. Дослідження національної самосвідомості підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка - К.: Генозис, 2004, т.VІ, вип.7. - С.109-115.

5. Євдокимова Н.О. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 4-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-10 травня 2003 р., м. Ялта / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна. 2003. - С.209.

6. Євдокимова Н.О. Особливості становлення національної самосвідомості у підлітковому віці // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 5-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 30 квітня - 10 травня 2004 р., м. Алушта / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна. 2004. - С.183.

7. Євдокимова Н.О. Патріотичне виховання як складова частина української громадянськості // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 18, 2002. - С.35-41.

8. Євдокимова Н.О. Психологічна реабілітація дітей з особливими потребами // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. - К., Університет "Україна", 2003. - С.290-291.

9. Євдокимова Н.О. Психологічні чинники становлення національної самосвідомості підлітків-членів скаутського руху // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. - К., 2002, т.ІV, ч.7. - С.69-74.

10. Євдокимова Н.О. Психологія діяльності особистості // Бюлетень наукових праць Прибужжя, 2003. - №11. - С.10-12.

11. Євдокимова Н.О. Психологія міжособистісних відносин. // Бюлетень наукових праць Прибужжя, 2004. - №2 (14). - С.7-20.

12. Євдокимова Н.О. Розвиток національної самосвідомості підлітків як гарант національної безпеки України // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Освіта як фактор національної безпеки" / К.: Академія муніципального управління, 2002. - С.56-62.

13. Євдокимова Н.О. Роль психології як науки на сучасному етапі розвитку суспільства. // Бюлетень наукових праць Прибужжя, 2003. - №10. - С.5-15.

14. Євдокимова Н.О. Реабілітація осіб з обмеженими фізичними можливостями: історико-психолого-педагогічний аспект // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Збірник наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004. - С.461-466.

АНОТАЦІЯ

Євдокимова Н.О. Участь у скаутському русі як психологічна умова розвитку національної самосвідомості підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню психологічної сутності, структури, складових національної самосвідомості, засобів її формування та розвитку, психологічних особливостей впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків.

В результаті теоретичного та емпіричного досліджень визначено і деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації та розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці. Зокрема, це стосується самоідентифікації, самооцінки, рівня домагань, соціально-психологічних очікувань, “Образу-“Я”, а також цілісної системи тренінгів розвитку національної самосвідомості.

Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, стаючи високоефективними спонуками її навчання, виховання, розвитку.

Встановлені у процесі дослідження факти і сформульовані на їхній основі психологічні висновки і рекомендації можуть бути використані для удосконалення змісту і форм національної освіти та виховання, підвищення їх ефективності, розвитку національної самосвідомості підлітків у процесі їх залучення до участі у скаутському русі.

Ключові слова: національна самосвідомість, національна ідентифікація, самоідентифікація, когнітивний, афективний та конативний компоненти національної ідентифікації, самооцінка, рівень домагань, соціально-психологічні очікування, Образ-"Я", підлітковий вік, скаутинг, скаутський рух.

Аннотация

Евдокимова Н.А. Участие в скаутском движении как психологическое условие развития национального самосознания подростков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. - Киев, 2005.

Диссертация посвящается исследованию психологической сущности, структуры, составляющих национального самосознания, средств его формирования и развития, психологических особенностей влияния скаутского движения на развитие национального самосознания подростков.

Структура национального самосознания представлена в обобщенной структурной модели.

Приведена общая организация принципов скаутского движения как детерминанты влияния на национальное самосознание подростков. Констатируется, что влияние скаутского движения на развитие национального самосознания эффективно только при условии взаимодействия всех элементов его составляющих.

В результате теоретического и эмпирического исследования определено и детализировано внешние и внутренние детерминанты развития, активизации и формирования национального самосознания личности в подростковом возрасте.

Изложены результаты исследования национального самосознания подростков, на основе которых выделено три уровня сформированности этого феномена: высокий, средний и низкий. Критерии национального самосознания подростков включают отношения личности к родной земле, нации, культуре народа, обществу, людям, к себе.

Анализ результатов констатирующего эксперимента подтвердил гипотезу исследования, а также продемонстрировал значительное повышение уровня сформированности национального самосознания у подростков-членов скаутского движения. Доказано, что психологические механизмы скаутского движения способствуют росту социальной активности подростков, формированию целостного национального самосознания, готовности осознать ответственность за свое развитие.

Внедрение экспериментальной программы "Скаутинг как образовательная система" показало, что она позитивно влияет на развитие национального самосознания подростков. Подтверждено, что в результате реализации экспериментальной программы самосознание подростка дополняется положительными мотивами, потребностями, стремлениями, установками, ценностными ориентирами, стимулами, интересами, идеалами, которые детерминируют его обучение, воспитание, развитие.

Установленные в процессе исследования факты и сформулированные на их основе психологические выводы и рекомендации могут быть использованы для усовершенствования содержания и форм национального образования и воспитания, повышения их эффективности, развития национального самосознания подростков в процессе их привлечения к участию в скаутском движении.

Ключевые слова: национальное самосознание, национальная идентификация, самоидентификация, когнитивный, аффективный и конативный компоненты национальной идентификации, самооценка, уровень стремлений, социально-психологические ожидания, Образ-"Я", подростковый возраст, скаутинг, скаутское движение.

Summary

Yevdokymova N.O. Participation in a scout movement as psychological condition of the development of teenagers' national selfestimation. - Manuscript.

The thesis for a candidate of psychological sciences degree competition. Speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Hryhoriy Kostyuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2005.

The thesis focuses on psychological substance, structure, main components of national self-consciousness, ways of its formation and development, psychological peculiarities of the scout movement influence on the formation and development of the national self-consciousness of teenagers.

As a result of the empirical and detailized the internal and external determinations of development, activization and formation of national self-consciousness of a teenager personality. Besides, it deals with self-identification, self-appraisal, the level of demands, social-psychological expectations, I-image and also training integral system of national selfestimation development.

It is proved, that the realization of the experimental program fills selfestimation of a teenager with additional positive motives, needs, expectations, aims, valuable understanding, stimuli, interests, ideals, which influence formation of a personality greatly and also they are considered to be highly effective impacts of his education, up-bringing and development. All the facts received in the process of investigation and formulated on their basis psychological conclusions and recommendations can be used for improving of the content and forms of the national education and up-bringing, increasing of their effectiveness, the development of the national self-consciousness of teenagers in the process of their including to the scout movement.

Key-words: national self-consciousness, national identification, self-identification, cognitive, affective and conative components of national identification, selfestimation, the level of demands, social-psychological expectations, I-image, a teenager, scouting, scout movement.