Загальна характеристика роботи
Міністерство промислової політики України
Державне підприємство“
Науково-виробнича корпорація
“Київський інститут автоматики””
Євтухова Тетяна Іванівна
УДК 681.3.01: 618.518
Методи і засоби інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій
Спеціальність 05.13.06 — автоматизовані системи управління та
прогресивні інформаційні технології
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ — 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському державному центрі науково-технічної
і економічної інформації Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник — заслужений діяч науки і техніки України,
доктор технічних наук, професор
Герасимов Борис Михайлович,
професор кафедри АСУ Військового
інституту Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти — доктор технічних наук, професор
Бєляєв Юрій Борисович,
головний науковий співробітник
НВП „Київський інститут автоматики”,
— кандидат технічних наук ,
старший науковий співробітник
Рабчук Віталій Львович,
завідуючий відділом проектування
ЗАТ „Інфоком – супутникові комунікації”.
Провідна установа — Київський національний університет будівництва
та архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра інформаційних технологій.
Захист відбудеться “28” вересня 2005р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.818.01 ДП “НВК “Київський інститут автоматики”” за адресою: 04107, Київ-107, вул. Нагірна,22, корп.1, к.219.
Відгуки на автореферат у двох примірниках, засвідчені печаткою установи, просимо надсилати за адресою: 04107, Київ-107, вул. Нагірна,22, ДП “НВК “КІА””, вченому секретарю.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДП “НВК “Київський інститут автоматики””.
Автореферат розісланий “ 25 ” серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат технічних наук Л.П.Тронько
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дисертації. Поступове становлення і розвиток в Україні системи визначення і реалізації об’єктів інтелектуальної власності приводить до формування і розвитку ринку нового для України товару – ліцензій на використання розробок як об’єктів промислової власності.
Формування ринку ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності розпочалося у 1992 р. з моменту прийняття законів про порядок передачі прав на об’єкти промислової власності (ОПВ), який передбачає передачу прав власності на підставі договору або ліцензії.
Світовий досвід говорить про те, що питома вага інтелектуальної власності може становити до 35% капіталу виробничих фірм та підприємств.
За 1992-1999 рр. в Україні закладено основи системи охорони та передачі прав на ОПВ для розвитку ліцензійного ринку, який в основному пройшов стадію формування і виявлення основних тенденцій розвитку.
Як показав закордонний і вітчизняний досвід, необхідним є створення центрів консалтингу і трансферу, які б сприяли творчому пошуку, науково-технічній і економічній оцінці інвестиційної привабливості розробок та передачі їх споживачам інтелектуальної продукції, що дозволить українським і закордонним підприємцям ефективніше використовувати ОПВ для успішного розвитку промисловості.
Такий центр трансферу технологій був створений в 1999 р. в складі Київського центру науково-технічної та економічної інформації. Робота цього центру базується на використанні автоматизованого банку даних фірми „ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION”, набутого за умов виключного права використання його на території України у фірми „ЮрПромКонсалтинг”.
Діяльність центру трансферу технологій на протязі 1999-2004 рр. була достатньо ефективною. Наприклад, загальна чисельність промислових технологій, які передавались щорічно в Міжнародний банк технологій і ділових можливостей, склала в середньому 150 технологій.
Однак на основі досвіду роботи центру трансферу технологій виявили необхідність удосконалення методів рішення проблемних питань, які виникали при трансфері технологій. Особливе місце серед них займає інформаційно-аналітичне забезпечення трансферу технологій, оскільки воно безпосередньо впливає на організацію трансферу технологій і визначає його ефективність. Слід також підкреслити, що наукові роботи, в яких із системних позицій розглядались би питання організаційно-технічного проектування діяльності центру трансферу технологій як специфічної складної системи, практично відсутні.
У зв’язку зі сказаним тема дисертаційних досліджень, які присвячені розробці та використанню на практиці методів та технологічних засобів інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій в Україні на базі сучасних інформаційних технологій, є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлені в дисертації дослідження проводились в рамках тематичного плану науково-дослідних робіт, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету Міністерства освіти і науки України, таких як „Створення та забезпечення функціонування системи інформаційного забезпечення трансферу вітчизняних технологій” (№ державної реєстрації 0199U002442); „Розроблення механізму організаційно-методичного інформаційного забезпечення активізації інноваційної діяльності в регіоні на прикладі підприємств військово-промислового комплексу (ВПК) м. Києва” (№ державної реєстрації 0199U004247); „Створення бази даних вітчизняних інновацій і забезпечення їх функціонування в Міжнародному банку технологій і ділових можливостей” (№ державної реєстрації 0101U004447).
Мета та задачі досліджень. Метою досліджень, які проводилися в дисертаційній роботі, є підвищення ефективності процесу трансферу технологій за рахунок впровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем.
Об’єкт дослідження — процес трансферу технологій.
Предмет дослідження – методи інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі розробляються методи і засоби проектування інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій. Вирішення вказаної задачі забезпечується її декомпозицією на ряд тісно взаємопов’язаних частинних задач дослідження в рамках системного підходу. Це наступні задачі:
1. Аналіз сучасних методів і моделей інформаційного пошуку технологій в базах даних.
2. Удосконалення методики пошуку технологій в базах даних і оцінка релевантності інформації, яка знайдена.
3. Розробка методики проведення експертизи технологій в процесі її підготовки до трансферу.
4. Розробка методики оцінки ступеня готовності технологій до трансферу на основі експертних оцінок.
5. Розробка методики оцінки близькості технології, що вибрана для трансферу для потрібної технології.
6. Аналіз досвіду робіт центру трансферу технологій і розробка рекомендацій по підвищенню ефективності його роботи.
Наукова новизна отриманих результатів. До числа нових наукових результатів, отриманих в дисертаційній роботі, можна віднести :
1. Удосконалену методику пошуку технологій в банку даних і оцінки релевантності результатів пошуку.
2. Методику обґрунтування раціональної чисельності і кваліфікації експертної групи для проведення експертизи технологій при їх трансфері.
3. Методику вибору технології-прототипу за критеріями близькості до технології, яка потрібна.
4. Методику оцінки ступеня готовності технології до трансферу.
Наукова новизна вказаних методик полягає в тому, що вперше для інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій застосовані методи обробки експертної інформації на основі теорії нечітких множин.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Наукове значення роботи полягає в тому, що вона дає можливість подальшого розвитку методів теорії проектування інформаційно-аналітичного забезпечення центру трансферу технологій в умовах невизначеності вихідних даних, а практичне значення – в тому, що отримані в ній наукові результати дозволяють проектувати центри трансфера технологій при неповній й неточній інформації, що особливо важливо на початкових етапах проектування.
Отримані в десертації нові наукові результати збагачують наукові основи теорії системного проектування центрів трансферу технологій як специфічного класу складних технологічних систем на початкових етапах проектування, коли вихідні дані неповні й неточні.
Наведені в роботі методики дозволяють проводити експертизу та обробляти дані, а також вирішувати задачу вибору раціонального варіанта побудови системи з врахуванням кількісних та якісних вимог.
Таким чином, розроблені методи та засоби проектування інформаційно-аналітичного забезпечення дозволяють підвищити ефективність діяльності центру трансферу технологій. В цілому, можна зробити висновок, що мета, яка поставлена в десертації, виконана.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів роботи полягає у тому, що отримані в роботі методики і алгоритми можуть бути практично використані при удосконаленні інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій.
Результати досліджень реалізовані в НДР [6-9] (акт запровадження Київського ЦНТЕІ від 4. 03. 2005 р.) і при проведенні експертизи патентів для оцінки можливості їх трансферу (акт запровадження від 10. 03. 2005 р.).
Особистий вклад здобувача. Основні наукові результати дисертаційної роботи належать здобувачу. Із спільних публікацій особисто здобувачу належить наступне: проведення аналізу нових інформаційних технологій з точки зору підтримки прийнятих рішень при трансфері технологій [1]; розроблення структури інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій і принципів її функціонування [2].
Із спільних публікацій в дисертаційну роботу включені лише результати, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Наукові і практичні результати дисертації доповідались на наступних науково-технічних конференціях і семінарах в період 2001-2004 рр.: на конференції УкрІНТЕІ „Інформаційне забезпечення трансферу технологій” (м. Київ, 2002 р.); XX Міжнародному київському симпозіуму з науковедення, історії науки і техніки „Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє ” (м.Київ, 12-13 жовтня 2004 р.).
Публікації. Основні наукові результати роботи опубліковані в 9 роботах; із них 3 статті в видавництвах, які приведені у переліку ВАК України, 2 тезах доповідей на науково-технічних конференціях [4,5] ,4 звітах по НДР [6-9].
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків, які містять документи щодо впровадження результатів роботи. Список використаних джерел містить 63 найменувань. Обсяг дисертації 170 сторінок. Робота містить 35 рисунків та 3 додатка. Список використаних літературних джерел на 5 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі відображена актуальність тематики, мета, наукова задача і приватні задачі дослідження, наукова новизна отриманих результатів і їхнє практичне значення, приведені дані про обсяг, публікації та апробації роботи.
У першому розділі приведені поняття і визначення, що стосуються трансферу технологій. Розглянуто основні задачі і способи трансферу технологій. Дано загальну характеристику можливих типів трансферу технологій: внутрішньогалузевих, міжгалузевих, міжрегіональних, міждержавних, стихійних.
Приведено загальну схему, що відображає основні етапи виходу інноваційних технологій на ринок. Показано, що найбільш важливим і першочерговим є питання створення бази даних технологій для тієї чи іншої області науки і техніки. Вона реалізується як шляхом офіційної реєстрації технологій, так і шляхом обробки і занесення в базу даних інформації з інших джерел (конференції, семінари, анкети, інформаційні аркуші і т.д.). Зі створеної бази даних технологій формується портфель технологій вузького напрямку і з нього вибираються пріоритетні технології. Важливими етапами трансферу технологій є вивчення запитів на технологію, оцінки її конкурентоздатності, вибір стратегії продажу, формування ринку збуту. Проведено аналіз ролі і місця патентної інформації при трансфері технологій. Описано основні властивості патентної інформації, технологія її збереження і використання.
Показано, що для забезпечення трансферу технологій повинні застосовуватися сучасні інформаційно-аналітичні системи.
Розглянуто концепції побудови і реалізації інформаційно-аналітичних систем: організації даних (сховище і вітрини даних), аналізу даних (OLAP-, MOLAP-,ROLAP-, HOLAP- системи), отримання поставлених завдань (ДАТА MINING), формування знань (KNOWLEDGE DISCOVERY in DATABASES).
Проведено аналіз систем керування базами даних (СУБД) і можливостей їхнього застосування при інформаційному забезпеченні трансферу технологій. Показано, що доцільно застосовувати бази даних на основі багатовимірних моделей, що у більшій мірі орієнтовані на обробку довільних, заздалегідь не регламентованих запитів.
Приведено структурну схему інтегрованої бази даних при трансфері технологій (рис.1).
Наприкінці розглянуто сформульовані основні завдання дослідження, описано їхній взаємозв'язок і визначено етапи інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій.
Другий розділ присвячений найважливішому питанню інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій – інформаційному пошуку технологій у базах даних.
Проведено детальний аналіз основних моделей інформаційного пошуку: булевої моделі, моделей векторного простору, ймовірносних моделей, латентно-семантичного індексування, ймовірного латентно-семантичного індексування, інформаційного пошуку на основі мультиагентного підходу.
Рис. 1. Структурна схема інтегрованої бази даних
інноваційних технологій
Аналіз показав, що всім зазначеним методам інформаційного пошуку властивий один головний недолік – недостатньо високий ступінь їхньої відповідності первинному запиту (мала релевантність).
Для підвищення ефективності пошуку й одержання інформації про нові технології, що задовольняють запитам споживача в інтегрованій базі даних, розроблена нова методика пошуку.
Відмінними рисами даної методики є: додаткове корегування інформаційної ваги вислову; облік міри його перетину з заголовком; виділення інформаційної ваги абзацу, у котрий входить дане речення, та міри перетину цього абзацу з заголовком.
Методика складається з наступних кроків:
1.Обчислення частоти зустрічаємості значущих термів в тексті документа.
2. Встановлення інформаційної ваги речення:
, (1)
де - імовірність появи і-го терму, що входить у j-е речення;
– частота зустрічаємості і-го терму, що входить у j-е речення;
М – загальне число термів у тексті;
– число термів у j-му реченні.
3. Визначення інформаційної ваги абзацу як середнього значення ваг речень, що входять у цей абзац:
, (2)
де – число речень, що входять у t-й абзац.
4. Одержання (за результатами обчислення ваг абзацу і речень) ваги j-го речення, що входить у t-й абзац:
. (3)
5. Обчислення міри перетину термів заголовка і j-го речення:
, (4)
де – імовірність появи k-го терму, який входить у заголовок і j-те речення; –
число однакових слів у заголовку і j-му реченні.
6. Установлення міри перетину абзацу з заголовком як середнього значення мір перетину вхідних у t-й абзац речень:
. (5)
7. Визначення міри перетину j-го речення, що входить у t-й абзац, із заголовком:
. (6)
8. Обчислення остаточної інформаційної ваги j-го речення:
. (7)
9. Коректування частоти зустрічаємості термів з урахуванням інформаційних ваг пропозицій, у які ці терми входять. Остаточні ваги визначаються за формулою:
, (8)
де – інформаційна вага і-го терму;–
число речень, у які входить і-й терм.
10. Обчислення порогів інформативності термів
, (9)
де М – число термів у тексті,
і речень
, (10)
де N – число речень у тексті.
11. Визначення інформативної області тексту і ключових термів, що утворяться в результаті виключення речень з і термів з .
Обробці підлягає весь текст за винятком заголовка, що надалі цілком включається у виділену інформативну область. Усі терми, що входять у заголовок, так само вважаються інформативними і заносяться в список ключових слів.
12. Зіставлення вектору ключових слів , який визначає j-й документ, з пошуковим вектором q, який складається з термів запросу q, за формулою :
, (11)
де – міра подібності бінарних векторів j-го документа і-му запиту, яка змінюється від 0 до 1.
Для оцінки релевантності знайдених документів під час вирішення задач інформаційного пошуку запропонована методика оцінки релевантності, в основу якої покладено теорію нечітких множин.
Виходячи з аналізу роботи сучасних пошукових систем, визначимо лінгвістичну змінну “релевантність” – Rel сукупністю її термів:
Frel = {F1, F2, …, Fi}.
Нехай T = {t1, t2…, tn} – множина слів (термів) певної мови;
K = {T1, T2 ,…, Tn} – покриття U: Ti ; T1T2, … , Tn = U – сукупність підмножин мови, що включають в собі документи, які розташовані в інформаційному просторі;
Z = {t1, t2…, tk } U – множина слів, що міститься у запиті до пошукової системи.
В цьому випадку Z можна розглянути як нечітку підмножину K із наступною функцією приналежності :
(12)
де | Ti | – число елементів у T.
Цілком очевидно, що |Ti| >> |Z|, тобто потужність множини Ti значно перевищує потужність множини Z. Дійсно, кількість слів, що включає певний документ, який аналізується пошуковою системою, може досягати сотень (тисяч) слів, а кількість ключових слів у запиті в основному не перевищує п’яти (десяти), тому вираз (12) може бути приведеним до наступного вигляду:
(13)
де |Z | – число елементів у Z.
Алгоритм реалізації методики оцінки релевантности приведений на рис.2.
У третьому розділі викладаються методичні основи проведення науково-технічної експертизи трансферу технологій.
Основними задачами проведення експертизи при трансфері технологій є:
- об'єктивне комплексне дослідження об’єктів экспертизи;
- підготовка науково обґрунтованих експертних висновків;
- раціональний вибір об'єкта - прототипу при трансфері технологій;
- оцінка ступеня готовності технології до трансферу.
Проведення експертизи включає формування експертної групи, планування і проведення експертизи, аналіз і інтерпретацію отриманих результатів. У свою чергу при формуванні експертної групи вирішуються задачі визначення її кількісного складу, визначення коефіцієнтів авторитету експертів і підбору експертів відповідно до їхньої компетентності.
Кількісний склад експертної групи обчислюється за формулою:
, (1)
де — варіація (міра надійності експертизи);
у – середньоквадратична помилка експертних оцінок; х – середнє значення оцінки; tp,k-1 – коефіціент ; ?- відносна ширина довірчого інтервалу.
Рис. 2. Алгоритм оцінки релевантності документів, знайдених інформаційно-пошуковою системою
Коефіціент авторитету експерта показує, з якою вагою включаються в статистичну обробку оцінки даного експерта. Для його визначення запропоновано використовувати метод парних порівнянь із застосуванням стандартної 9-бальної шкали домінування.
Задача формування експертної групи, що має найбільшу компетентність, сформульована як задача лінійного програмування
(2)
при обмеженнях
, (3)
1, якщо i-й експерт включений у групу;
0 – в протилежному випадку;
µi – вага (компетентність) i-го експерта;
hi – умовна вартість роботи i-го експерта;
ho - гранична сумарна вартість експертизи.
Розроблено методику обробки експертної інформації, що включає визначення коефіцієнтів важливості частинних показників якості інноваційних технологій і побудову функцій приналежності цих показників заданому рівню якості.
Проведено аналіз літератури, що дозволяє визначити основні фактори, які впливають на вибір методу оцінки вагових коефіцієнтів: фізичну сутність показників і відносини між ними; складність проведення експертизи і трудомісткість одержання експертної інформації; ступінь погодженості думок експертів; трудомісткість обробки експертних даних.
З урахуванням цих факторів для визначення вагових коефіцієнтів обрано метод Сааті. У цьому методі вихідною експертною інформацією є результати попарного порівняння важливості показників, представлені у виді матриці
. (4)
Вагові коефіцієнти визначаються з рівняння
, (5)
де Е – одинична матриця; – вектор вагових коєфіціентів.
Проведено аналіз методів побудови функцій приналежності показників заданому рівню якості. Для побудови функцій приналежності обраний наближений метод Ротштейна.
Співвідношення для розрахунку функцій приналежності ?(х) мають вигляд:
, (6)
де r1, .... , rn – ранги показників, обумовлені експертами.
При організації трансферу технологій виникає необхідність вибору об'єкта трансферу, який найбільшим чином задовольняє вимогам замовника.
Загальна постановка задачі може бути описаною наступним чином.
Існує безліч об'єктів-прототипів, вибраних для оцінки придатності до трансферу Кожний i-й об'єкт характеризується ступенем значущості визначених властивостей, що описуються у вигляді вектора показників . Будемо вважати, що серед показників є l кількісних (), приведених до нормованого виду (), та якісних показників, представлених у виді функцій приналежності . Необхідно вибрати такий об'єкт-прототип, який забезпечить оптимальне (раціональне) значення вектора-критерію вибору , тобто
. (7)
Найкращий об'єкт вибирається шляхом співставлення його показників з вимогами, сформульованими замовником (еталонними показниками). Правило вибору найкращого об'єкта може бути записано в наступному виді:
, (8)
, (9)
де – ваговий коефіцієнт j-го показника;
; , – показники відмінності між обраним та еталонним варіантами об'єкта за j-м показником.
На практиці найбільш часто показник відмінності приймається лінійним, тобто
. (10)
Тоді задача раціонального вибору об'єкта для трансферу зводиться до задачі вибору з адитивним показником якості
. (11)
Оскільки кількість об'єктів, що оцінюються, практично є невеликою, то задача вирішується методом повного перебору варіантів.
Друга методика базується на порівнянні окремих властивостей об'єктів (технологій). Найбільш "подібними" є об'єкти, в яких спостерігається співпадання (збігання) великої кількості найбільш важливих властивостей.
Зокрема для оцінки близькості об’єктів (технологій) у роботі запропоновано використовувати коефіцієнт Танімото-Роджерса, рівний
, (12)
де n11 – число співпадаючих ознак у i-му і j-му об’єктах; n1i,n1j – число одиничних ознак у i-му і j-му об’єктах відповідно.
На закінчення розділу приведена методика оцінки ступеня готовності технології до трансферу. Суть методики полягає в побудові функції приналежності лінгвістичної перемінної “ступінь готовності”, заданої на безлічі оцінюваних технологій. Для побудови функції приналежності застосована методика, описана раніше. Замовник вибирає технологію з максимальним ступенем готовності (максимальним значенням функції приналежності). Приведений приклад побудови функції приналежності і ступеня готовності технології до трансферу.
У четвертому розділі приведені результати аналізу досвіду трансферу технологій в Українському центрі трансферу технологій, що входить у ДП „Київський центр науково-технічної і економічної інформації” (КиївЦНТЕІ).
Робота центру базується на використанні автоматизованого банку даних фірми “Enterprise Development Сorporation, USA”. Банк містить більше 34 тисяч пропозицій по нових технологіях, може працювати з 60-ю країнами світу. База даних підрозділяється на 56 областей науки і промисловості. У базі міститься близько 1500 технологій, розроблених в Україні, від 750 наукових організацій і навчальних закладів.
Створено електронні бази інноваційних науково-технічних розробок та наукових спеціалістів.
Інформаційно-пошукова система науково-технічних розробок забезпечує ведення, зберігання, пошук та виведення інформації як у локальній мережі, так і в Internet. Система забезпечує роботу на трьох рівнях: клієнт, оператор та адміністратор. Пошук науково-технічної розробки здійснюється за такими параметрами: назва розробки, відповідна галузь застосування, ключове слово. Реєстрація клієнта здійснюється автоматично при заповненні ним реєстраційної картки.
Інформаційно-пошукова система „База наукових спеціалістів” вміщує інформацію щодо наукових спеціалістів України. Вона забезпечує роботу в режимах “пошук”, “заповнення анкети”, “статистика”.
Дано докладний опис інтерфейсу бази даних Міжнародного банку технологій і ділових можливостей.
Узагальнено досвід роботи центру трансферу технологій з підприємствами Києва з погляду використання інноваційних технологій.
Було проаналізовано діяльність близько 400 підприємств, серед яких відібрано 64 підприємства, з котрими проводилася робота щодо бажання та можливостей виробництва нової конкурентоспроможної продукції при наявності інвестицій. Конкретні пропозиції щодо залучення науковців до вирішення проблем виробництва містяться в матеріалах АТ НВП “Сатурн”, ЗАТ “Лакма”, заводу “Радіовимірювач”, АТ “Київський вітамінний завод”, ВАТ “Більшовик”.
З застосуванням методики аналізу, описаної в розділі 3, були проведені роботи з визначення переліку технологій, що можуть бути рекомендовані до трансферу за кордон. Отримано конкретні запити на нові технології, розроблені в Україні, від ряду країн (Китай, Індія, США й ін.).
Приведені результати практичної діяльності центру трансферу технологій свідчать про високу продуктивність його діяльності, що, безсумнівно, буде зростати по мірі накоплення досвіду.
ВИСНОВКИ
В дисертації одержані основні наукові й практичні результати:
1. Розроблені методичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центру трансферу технологій, що включають математичні моделі, методики й алгоритми, які практично застосовані при створенні центру й у процесі його діяльності.
2. Розроблені методичні основи проектування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центру трансферу технологій на основі:
· аналізу сучасних методів і моделей інформаційного пошуку технологій в базах даних;
· удосконалення методики пошуку технологій в базах даних і оцінки релевантності інформації, яка знайдена;
· розробки методики проведення експертизи технологій в процесі її підготовки до трансферу;
· розробки методики оцінки ступеня готовності технологій до трансферу на основі експертних оцінок;
· розробки методики оцінки близькості технології, що вибрана для трансферу, для потрібної технології;
· аналізу досвіду робіт центру трансферу технологій і розробки рекомендацій по підвищенню ефективності його роботи.
3. Завдяки розробці цих методичних основ отримані окремі наукові результати вдосконалення методики пошуку технологій в банку данних; методики проведення експертизи при трансфері технологій; методики вибору технології-прототипу; методики оцінки ступеня готовності технології до трансферу.
Зазначені вище наукові результати є новими. Їх новизна полягає в тому, що вперше для вирішення задач проектування інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій використані методи експертної оцінки теорії нечітких множин.
Достовірність результатів забезпечена коректними постановками задач, використанням сучасного математичного апарату й підтверджена гарною збіжністю отриманих рекомендацій з результатами практичної діяльності центру трансферу технологій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Герасимов Б.М., Субач І.Ю., Євтухова Т.І. Нові інформаційні технології та перспективи їх запровадження для побудови систем підтримки прийняття рішень // Автоматизація виробничих процесів. – 2004.– №1(18). – C.9-14.
2. Герасимов Б.М., Евтухова Т.И. Информационно-аналитическое обеспечение трансфера технологий // Автоматизація виробничих процесів. – 2004. - №2 (19). – С. 118-124.
3. Євтухова Т.І. Пошук та здобуття інформації по технологіях в базах даних і оцінка її релевантності // Технологические системы. – 2005. – № 1 (27). –
С. 54-56.
4. Євтухова Т.І. Інформаційне забезпечення трансферу вітчизняних технологій // Тези доповідей конференції УкрІНТЕІ “Інформаційне забезпечення трансферу технологій”. (м. Київ, 2002 р.). – К.: УкрІНТЕІ, 2002. – С.37.
5. Євтухова Т.І. Проблеми пошуку інформації щодо трансферу технологій // Тези доповідей XX Міжнародного київського симпозіуму з науковедення, історії науки і техніки “Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє”. (м.Київ, 12-13 жовтня 2004 р.). – К.: Наукова думка. – С.5.
6. Створення та забезпечення функціонування системи інформаційного забезпечення трансферу відчизняних технологій // Звіт НДР. – К.: ЦНТЕІ, №ДР 0199V002442, 1999.– С.5-6; 23-32.
7. Розроблення механізму організаційно-методичного та інформаційного забезпечення активізації інноваційної діяльності в регіоні на прикладі підприємств ВПК м. Києва // Звіт НДР.– К.: ЦНТЕІ, №ДР 0199V004247, 1999.– С.10-20.
8. Створення бази даних вітчизняних інновацій і забезпечення їх функціонування в Міжнародному банку технологій та ділових можливостей // Звіт НДР (заключний). – К.: ЦНТЕІ, №ДР 0101V004447, 2001.– С.7-18.
9. Створення бази даних вітчизняних інформацій і забезпечення їх функціонування в Міжнародному банку технологій та ділових можливостей // Звіт НДР (заключний). – К.: ЦНТЕІ, №ДР 0101V004447, 2003. – С.4-8.
АНОТАЦІЇ
Євтухова Т.І. Методи і засоби інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальності 05.13.06 – автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології. – ДП “Науково-виробнича корпорація Київський інститут автоматики”, Київ, 2005.
Дисертація присвячена розробці методичних основ інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центру трансферу технологій з урахуванням невизначеності вихідних даних при проектуванні.
Запропоновано методику пошуку й здобуття інформації та знань у банку даних інноваційних технологій. Ця методика дозволяє знаходити найбільш релевантні документи з точки зору їх інформативності.
З ростом числа інформаційних ресурсів стає гостра проблема пошуку інформації і знань, релевантних запиту користувача. Існує багато різноманітних методів, що покликані вирішити цю проблему. Однак, розбираючи кінцеві результати, отримані за допомогою подібних методів, ми переконуємося в малому ступені їхньої відповідності первісному запиту (малої релевантности). Не зважаючи на спроби удосконалювання пошукових машин, малий ступінь релевантности є їхнім фундаментальним обмеженням. Дана методика розроблена для підвищення якості пошуку й здобуття інформації і знань в інтегрованій базі даних.
Розроблено методику оцінки релевантності знайдених документів інформаційно-пошуковою системою. Основною проблемою інформаційного пошуку є надання користувачу якісної інформації, в якій він є зацікавленим. На жаль, формалізація інформаційних потреб користувачів є складним процесом і найчастіше це здійснюється за допомогою формування запиту, що містить ключові слова, які характеризують потреби користувача. Вона дозволяє на основі теорії нечітких множин оцінювати релевантність документів, що були знайдені в результаті виконання запиту.
В якості оцінки очікуваної корисності знайденого документа вважають оцінку його наближення до тематики запиту – релевантність.
Наведені методичні рекомендації по проведенню експертизи при трансфері технологій. Згідно з цим методом розрізняють наступні етапи проведення експертизи: визначення кількісного складу експертної групи, виконання експертизи визначенням ступеня компетентності експертів, формування експертної групи. Тоді задачу формування експертної групи можна записати як задачу лінійного програмування.
При вирішенні ряду задач, що забезпечують трансфер технологій, виникає необхідність мати результати обробки експертної інформації у вигляді початкових даних для прийняття рішення. Такими початковими даними є коефіцієнти ваг (важливості) частинних показників. Одним з найбільш застосовуваним є метод парних порівнянь (метод Сааті).
Розроблена методика раціонального вибору об’єкта-прототипа. Вибір ступеня близькості показників, де найкращий об’єкт вибирається шляхом співставлення його показників з вимогами, сформульованими замовником (еталонними показниками), базується на порівнянні окремих властивостей об’єктів (технологій). Найбільш “подібними” є об’єкти, в яких спостерігається співпадання (збігання) великої кількості найбільш важливих можливостей..
Розроблена методика оцінки ступеня готовності технології до трансферу, де експертна група повинна вирішити питання, в якій стадії готовності знаходиться технологія. При трансфері технологій розглядається лише три стадії: продукт-виріб-товар. В процесі обробки експертної інформації необхідно побудувати функції приналежності, які відносять технологію до однієї з вказаних трьох стадій.
Узагальнено досвід роботи центру трансферу технологій Київського державного центру науково-технічної і економічної інформації і наведено рекомендації з підвищення ефективності його роботи.
Работа центру трансферу технологій базується на використанні автоматизованого банку даних фірми “ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION”, набутого за умов виключного права використання на території України у фірми “ЮрПромКонсалтинг”.
Діяльність центру трансферу технологій на протязі 1999-2004 рр. була достатньо ефективною. Наприклад, загальна чисельність промислових технологій, які передавались щорічно в Міжнародний банк технологій і ділових можливостей, складали в середньому 150 технологій. Нині банк нараховує понад 20 тис. користувачів. Остання версія бази включає понад 34 тис. пропозицій.
База даних поділяється на 56 галузей, практично презентовані всі галузі промисловості.
Ключові слова: центр трансферу технологій, патентна інформація, інформаційно-аналітичні системи, експертна інформація, теорія нечітких множин.
Евтухова Т.И. Методы и средства информационно-аналитического обеспечения трансфера технологий. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 – автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии. – ГП “Научно-производственная корпорация “Киевский институт автоматики””, Киев, 2005.
Диссертация посвящена разработке методических основ информационно-аналитического обеспечения деятельности центра трансфера технологий с учетом неопределенности исходных данных при проектировании.
Разработана методика оценки релевантности найденных документов информационно-поисковой системой. Методика позволяет на основе теории нечетких множеств оценивать релевантность документов, которые были найдены в результате выполнения запроса пользователя.
Разработаны методические рекомендации по проведению экспертизы при трансфере технологий, а также обработки экспертной информации методами теории нечетких множеств.
Разработана методика рационального выбора объекта - прототипа, а также оценка степени готовности технологии к трансферу на основе построения функций принадлежности технологий заданному уровню готовности.
Ключевые слова: центр трансфера технологий, патентная информация, информационно-аналитические системы, экспертная информация, теория нечетких множеств.
Evtukhova T.I. Methods and means of informational-analytical support of technologies transfer. – Hand writing.
Thesis for obtaining Master of Technical Sciences grade for specialty 05.13.06 – automatic systems of management and progressive informational technologies – research-and-production corporation “Kyiv Institute of Automation”, 2005.
Thesis is devoted to development of methodological fundamentals of informational-analytical support of transfer technologies center functioning, considering uncertainty of outcoming data of designing.
Methodology for search and obtaining of information and knowledge in data base of innovation technologies is suggested. This methodology allows to find more relevant documents from informational point of view.
Methodology for estimation of documents relevance found by informational-search system is development. It allows to estimate relevance of documents found as a result of user request completion on the basis of theory of odd magnitudes.
Methodological recommendation was developed for conduction of expertise of technologies transfer, as well as for processing of expert information using methods of odd magnitudes theory.
Methodologies for rational choice of object – prototypical were developed, as well as for estimation of technology’s readiness degree for transfer on basis of technology’s affiliation functions building for pre-set degree of readiness.
Experience of technologies transfer center of Kiev state center of scientific-and-engineering and economic information is generalized. Thesis contains recommendations on effectiveness increase.
Key words: technologies transfer center, patent information, informational-analytical systems, expert information, theory of odd magnitudes.
