ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

“ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ”

Євсюков Тарас Олексійович

УДК 332.3:332.64:502.33

ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ЯК ІНФОРМАЦІЙНА ОСНОВА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий керівник: кандидат економічних наук

Кулініч Володимир Васильович,

Перший заступник Голови Державного комітету України по земельних ресурсах

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сохнич Анатолій Якович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри управління земельними ресурсами

кандидат економічних наук Леонець Володимир Олександрович, ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, завідувач відділом проблем землеустрою

Провідна установа:

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем використання і охорони земельних ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться -червня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .865.01 ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.

Автореферат розісланий 10 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Ш.І. Ібатуллін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Еколого-економічна оцінка використання земель є складовою частиною загальної оцінки природних ресурсів. У сучасних умовах необхідність її проведення обумовлюється, в першу чергу, суттєвим антропогенним навантаженням на довкілля, що зумовлює якісні зміни у взаємовідношеннях між людиною та природою. Значною науковою та практичною проблемою стає оцінка використання земельних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, а серед завдань еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення особливого значення набуває визначення рівня відповідності існуючого стану їх використання до екологічно та економічно оптимального.

В таких умовах особливої актуальності набуває розробка та конкретизація теоретико-методологічних основ і методичних принципів ведення державного земельного кадастру в тій його частині, що стосується обліку факторів, суттєвих з точки зору збереження та охорони природного стану довкілля, формування сприятливого навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку територій на засадах еколого-безпечного використання їх земельно-ресурсного потенціалу.

Останнім часом, дослідження в галузі еколого-економічної оцінки використання земельних ресурсів набувають досить широкого характеру. Проблематиці розробки підходів до екологічного та економічного вивчення земель присвячені роботи провідних вчених: Д.І. Бабміндри, І.К. Бистрякова, П.П. Борщевського, С.Ю. Булигіна, П.В. Вєдєнічева, С.М. Волкова, Д.І. Гнатковича, А.С. Даниленка, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, В.В. Докучаєва, С.І. Дорогунцова, О.П. Канаша, В.В. Медведєва, В.Я. Месель-Веселяка, Л.Я. Новаковського, Ю.М. Палєхи, І.А. Розумного, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступеня, А.Г. Тихонова, В.М.Трегобчука, А.М. Третяка, М.М. Федорова, М.А. Хвесика, С.Д. Черьомушкіна та інших науковців.

Разом з тим, враховуючи динамічність перетворень у аграрному секторі, доцільно приділити додаткову увагу питанням, що стосуються інформаційного забезпечення процесу оцінки використання земельних ресурсів на сучасному етапі. Недостатньо вивчені питання комплексної екологічної оцінки стану землекористування, яка б спиралася на наявні інформаційні масиви щодо основних показників як кількісної, так і якісної характеристики землекористування.

Відповідно до цього, в нинішніх умовах, набувають актуальності дослідження в галузі еколого-економічної оцінки використання земель, в тому числі, на основі земельно-кадастрової інформації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з НТП “Розробити наукові основи удосконалення земельних відносин на селі, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою, створення територіальних умов землекористування і охорони земель” (№ ДР 0101U007175), що здійснюється в ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” відповідно до завдань НТП УААН на 2001-2005 роки.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних та методологічних засад формування даних державного земельного кадастру як інформаційної основи еколого-економічної оцінки використання земель. Реалізація мети дисертаційної роботи визначила необхідність розв’язання наступних задач:

проаналізувати історичні, соціальні й економічні передумови розвитку земельного кадастру, як інформаційної бази для еколого-економічної оцінки використання земель;

обґрунтувати принципи формування земельно-кадастрової інформації про еколого-економічну оцінку використання земель;

визначити напрями нормативно-правового забезпечення еколого-економічної оцінки використання земель як природного ресурсу;

здійснити аналіз існуючих принципів економічної, нормативної, експертної грошової оцінки земель, як бази для використання їх в економічних відносинах та розробити пропозиції по їх удосконаленню;

обґрунтувати критерії оцінки ефективності системи земельно-кадастрової інформації;

класифікувати інформацію в складі земельного кадастру;

дати оцінку стану земельно-кадастрової інформації на сучасному етапі;

розробити пропозиції щодо напрямів удосконалення еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації.

Об’єктом дослідження є процес удосконалення еколого-економічної оцінки використання земель на основі земельно-кадастрової інформації.

Предмет дослідження – теоретичні, методологічні і прикладні аспекти здійснення еколого-економічної оцінки використання земель на основі земельно-кадастрової інформації, а також її регіональні аспекти в умовах Київської області.

Методологія та методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на основі діалектичного методу пізнання соціально-економічних та екологічних явищ, системного підходу до аналізу процесу встановлення цінності землі як економічного ресурсу та природного об’єкту. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань встановлення цільового використання земель, класифікації земель за придатністю, консервації деградованих та малопродуктивних земель, нормативних документів з питань землекористування, статистичних збірників); історичний (при визначенні етапності досліджень земельно-кадастрових робіт у процесі регулювання земельних відносин); абстрактно-логічний (при розробці схеми формування земельно-кадастрової інформації для потреб еколого-економічної оцінки використання земель); статистичний, економічного аналізу, розрахунково-конструктивний, групування, індексів, визначення відносних величин, середніх величин, індукції та дедукції (при дослідженні системи інформації про використання земель); групування (при дослідженні впливу факторів на характер використання земель) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних основ і методів удосконалення еколого-економічної оцінки використання земель та земельно-кадастрового обліку, а саме:

розроблено нові теоретико-методологічні підходи до еколого-економічної оцінки використання земель, які базуються на удосконаленій системі земельно-кадастрової інформації;

поглиблено теоретико-методологічні основи екологічної оцінки земель, які спираються на розуміння поняття “екологічна оцінка” як процесу систематичного аналізу екологічних наслідків використання земель, обліку результатів виконаного аналізу та прогнозу подальшої динаміки екологічного стану земельних ресурсів для цілей управління в галузі використання земельних ресурсів, розробки проектних рішень, проведення грошової оцінки земель;

вперше визначено перелік показників якісного та кількісного обліку земель, на базі яких можна здійснювати їх екологічну оцінку через визначення ступеню прояву процесів деградації та аналіз екологічної стабільності структури землекористування;

визначено поняття “еколого-економічна оцінка використання земель” як системи показників, що характеризують ступінь відповідності використання земель існуючим уявленням про екологічно-безпечне та економічно-доцільне землекористування;

обґрунтовано систему земельно-кадастрового обліку, яка зорієнтована на потреби еколого-економічної оцінки використання земель та передбачає включення до її складу низки додаткових характеристик земельних ділянок;

вперше визначено придатність сучасного земельно-кадастрового обліку в Україні для оцінки показників стану земель згідно міжнародним стандартам у сфері оцінки екологічної ефективності заходів у процесі управління в галузі охорони навколишнього середовища;

обґрунтовано доцільність використання показників грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які передбачають врахування їх місцеположення;

вперше розроблено наукові підходи до коригування грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі спеціального земельно-оціночного зонування території за проявом рентоутворюючих факторів, пов’язаних з місцеположенням земельних ділянок;

розроблено методику корегування грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення із врахуванням місцеположення земельних ділянок.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні результати досліджень дисертанта використані при доопрацюванні проекту Закону України “Про державний земельний кадастр”. Обґрунтовану здобувачем методологію і визначені напрями удосконалення структури еколого-економічної інформації щодо стану та використання земель у складі державного земельного кадастру, розроблені геопросторовий підхід до еколого-економічної оцінки земель та до коригування рентного доходу із земельних ділянок, залежно від їх місцеположення, використовуються при підготовці нормативних документів (довідка Держкомзему України від 11.02.2005 р. № 14-03-11/961, довідка ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” від 11.02.2005 р. № 55.1-74).

Практичне значення мають розробки автора щодо уточненої схеми природно-сільськогосподарського районування території Київської області, схеми оціночного зонування території Київської області (довідка Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 22.02.2005 р. № 09-3/01-468).

Результати наукових розробок впроваджено у навчальний процес у Національному аграрному університеті при вивченні дисциплін “Земельний кадастр”, “Земельне право”, “Правовий процес в землеустрої”, “ГІС-аналіз і прикладна геостатистика в управлінні земельними ресурсами” (довідка Національного аграрного університету від 10.02.2005 р. № 4).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які одержані автором особисто, а саме:

“Деякі підходи до екологічної оцінки стану землекористування на основі даних земельного кадастру” – автор визначив перелік кількісних та якісних показників щодо проведення комплексної екологічної оцінки стану землекористування.

“Земельно-кадастрова інформація як інформаційна база еколого-економічної оцінки земель” – автор визначив теоретико-методологічні засади та методичні принципи формування земельно-кадастрової інформації про еколого-економічну оцінку використання земель. Запропонував авторське визначення поняття “еколого-економічна оцінка використання земель”.

“Деякі аспекти удосконалення земельно-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель” – автор обґрунтував необхідність удосконалення сучасного земельно-кадастрового обліку та окреслив напрями удосконалення структури еколого-економічної інформації щодо стану та використання земель.

“Застосування стандарту ISO 14031 для оцінки екологічної ефективності землекористування” – автор визначив придатність сучасного земельно-кадастрового обліку в Україні для оцінки показників стану навколишнього середовища (землі) згідно міжнародного стандарту ISO 14031 “Управління навколишнім середовищем. Оцінка екологічної ефективності”.

“Оціночне зонування земель сільськогосподарського призначення: науково-практичні аспекти” – автор визначив наукові підходи до коригування грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, розробив методики обчислення коефіцієнтів корегування грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з врахуванням місцеположення земельних ділянок.

“Екологічні аспекти алгоритму приватизації земель” – автор визначив причини “помилок” допущених при паюванні, їх екологічні та економічні наслідки на прикладі конкретної території.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень дисертанта пройшли апробацію і одержали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції “Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених” (м. Київ, 25 лютого 2003р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин” (м. Харків, 14-15 жовтня 2003р.); Засіданні круглого столу присвяченого 5-річчю створення кафедри управління земельними ресурсами “Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки”, (м. Дубляни, ЛДАУ, 21 травня 2004 року); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки” (м. Харків 14-15 вересня 2004р.); Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Ломоносов 2005” (м. Москва МДУ ім. М.В. Ломоносова, 12–15 квітня 2005р.); на засіданнях кафедр земельного кадастру та управління земельними ресурсами ННІ земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету.

Публікація результатів досліджень. Теоретичні та практичні результати досліджень, методичні розробки, висновки і пропозиції здобувача по темі дисертації оприлюднені у 12 наукових працях, з них 7 – у фахових виданнях, загальним обсягом 4,9 друк. арк. Шість публікацій належать особисто дисертанту.

Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 170 сторінок комп’ютерного тексту, містить 15 таблиць, 8 рисунків та 6 формул. Повний обсяг дисертації 238 сторінок, до нього входить 11 додатків на 29 сторінках, які містять розрахунково-аналітичний та графічний матеріал. Список використаних джерел складає 208 назв на 21 сторінці друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації” обґрунтовується, що еколого-економічна оцінка використання земель вимагає наявності достатньої, періодично поновлювальної інформації, яка різнобічно характеризує стан земельних ресурсів, а також необхідність високоякісного інформаційного забезпечення еколого-безпечного та економічно-доцільного землекористування.

Зазначається, що наукове осмислення сутності та потреби у земельно-кадастровій інформації обумовлює, в першу чергу, необхідність розгляду та критичного аналізу історичних, соціальних і економічних передумов формування та розвитку, як вітчизняних, так і світових систем земельного кадастру, як у ретроспективі, так і на сучасному етапі.

На основі проведеного аналізу, встановлено, що нинішня земельно-кадастрова система України еволюційно сформувалася починаючи від “провізоріуму”, введеного в Галичині у 1780 році, до нинішнього земельного кадастру, який постійно удосконалюється в умовах реформування земельних відносин. Не зважаючи на те, що земельно-кадастрові роботи в різний час і в різних країнах мали специфіку в змісті і методах ведення, загальним для них було одержання даних про землю і землеволодіння.

Дисертант наголошує, що розвиток земельного кадастру – це, насамперед, удосконалення методів і способів вивчення, обліку й оцінки, класифікації земель по видах угідь і їх якості. Відповідно до цього, від первісних примітивних земельно-облікових систем, сучасний земельний кадастр перетворюється в складний системний захід, що вимагає спеціальних знань і підготовки.

Подано авторське визначення поняття “еколого-економічна оцінка використання земель”, яке розглядається як встановлення рівня відповідності існуючого стану землекористування щодо його екологічно та економічно оптимального стану. Останній розглядається як режим використання земель, завдяки якому будуть гармонійно поєднуватися екологічна безпечність та економічна доцільність землекористування. Завершальним етапом послідовного вивчення різноманітних відмінностей земельних ресурсів визначено бонітування ґрунтів і економічну оцінку земель. Вказується, які на цьому етапі формуються дані, що об’єднують в собі достовірні, обумовлені об’єктивними природними та економічними факторами показники, застосування яких необхідне при еколого-безпечному використанні земель.

Зміст раціонального використання сільськогосподарських угідь, і, перш за все, ріллі, розглядається в контексті такого їх використання, в процесі якого досягається науково обґрунтований економічний ефект для суспільства і забезпечується поліпшення навколишнього середовища і землі.

Автор підкреслює, що агровиробниче групування ґрунтів та природно-сільськогосподарське районування виступають основою, яка логічно пов’язує умови природного середовища та сільськогосподарського виробництва.

Розглядаються принципи здійснення еколого-економічної оцінки використання сільськогосподарських земель, до яких віднесено: законність, повнота, об’єктивність, достовірність, єдність методологічного та інформаційного простору, безперервність, документованість та ін.

Встановлено, що нормативно-правове та методичне забезпечення еколого-економічної оцінки використання сільськогосподарських земель, є легалізованою науково-обґрунтованою системою показників продуктивності та середовище-формуючої цінності земель. Вирішення проблеми запровадження сталого землекористування в умовах формування економіко-правового механізму охорони довкілля має базуватися на системі економічних регуляторів та чіткій нормативно-правовій регламентації. Необхідність нормативно-правового регулювання процесу еколого-економічної оцінки земель зумовлюється, передусім, тим, що правова регламентація положень еколого-економічної оцінки земель визначає їх дієвість та напрями, способи застосування на практиці.

Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням діалектичного методу пізнання екологічних та соціально-економічних явищ, системного підходу до процесу еколого-економічної оцінки використання земель. Виокремлено монографічний, історичний, абстрактно-логічний, статистичний та інші методи, що застосовувалися при виконанні дослідження.

У другому розділі “Оцінка стану інформаційного забезпечення використання земель” визначено, що земельний кадастр об’єднує в собі облікову інформацію, яка дає різнобічну характеристику стану використання земель, формує інформаційну базу для проведення еколого-економічної оцінки земель.

Встановлено, що дані кількісного обліку, матеріали ґрунтових обстежень, показники економіки землекористування, якісної характеристики сільськогосподарських угідь при зокремленому використанні є менш індикативні та фрагментарні, ніж цілісний масив даних, який дозволяє дати комплексну оцінку стану використання земель регіону, розробити науково-обґрунтовані рекомендації подальших напрямів удосконалення землекористування із урахуванням системи екологічних, економічних та соціальних критеріїв.

Обґрунтовано, що інтегровані кадастрові бази даних повинні поєднувати об’єктивну та актуальну інформацію про місцезнаходження земельних ділянок, їх кількісні та якісні характеристики, правовий режим, цільове призначення, цінність та ефективність використання. Джерелом такої інформації повинна слугувати автоматизована система державного земельного кадастру, яка б, по-перше, базувалась на всебічній та повній інформації про земельні ділянки, а по-друге, була б реалізована в середовищі сучасних інформаційних технологій. Еколого-економічне вивчення використання земель у складі земельно-кадастрових робіт є постійним процесом одержання й оновлення даних про стан землекористування. Систематизація земельно-кадастрових відомостей потрібна для цілеспрямованого використання їх у виробничій діяльності власників землі і землекористувачів, а також для державного управління в галузі використання земельних ресурсів. Екологічна оцінка земель має базуватися на показниках кадастрового обліку якості земель, які вказують на ступінь прояву процесів деградації, та кількісній характеристиці структури землекористування, індикативність якої є суттєвою в контексті аналізу антропогенної перетвореності компонентів довкілля.

Поняття “екологічної оцінки” інтерпретується, як процес систематичного аналізу екологічних наслідків використання земель, облік результатів виконаного аналізу та прогнозу подальшої динаміки екологічного стану земельних ресурсів для цілей управління в галузі використання земельних ресурсів, розробки проектних рішень, проведення грошової оцінки земель.

Автор визначає дані бонітування як об’єктивну основу, що дозволяє транскрибувати показники оцінки із екологічної в економічну площину. Поєднання даних екологічної оцінки земель із матеріалами бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь та даними економічної оцінки земель стає інформаційною основою, що дозволяє інтерпретувати широкий спектр показників використання земель у формі їх еколого-економічної оцінки, моделювати оптимальне використання земель, коригувати показники грошової оцінки земельних ділянок.

Розширення складу відомостей земельного кадастру за рахунок тих, що надають можливість об’єктивно характеризувати стан використання території, ступінь забруднення ґрунтів та стан природоохоронної інфраструктури територій дозволить суттєво удосконалити інформаційне забезпечення еколого-економічної оцінки використання земель.

Проаналізувавши сучасну систему земельно-кадастрового обліку, зміст та класифікацію інформації в складі земельного кадастру, дисертант вказує, що на даний час система державного земельного кадастру нездатна у повній мірі забезпечити процес еколого-економічної оцінки відповідною земельно-кадастровою інформацією, а ряд підходів та технологічних прийомів сучасного земельно-кадастрового обліку є дискусійними. Одним з ключових недоліків нинішнього земельно-кадастрового обліку слід вважати його статистичний характер, оскільки, починаючи з радянських часів, актуалізація кадастрових даних в значній мірі підмінялася веденням статистичної звітності з кількісного обліку земель, а просторові характеристики земельних ділянок нерідко обліковувались із недостатньою точністю та ретельністю.

Обґрунтовується, що здійснення еколого-економічної оцінки поточного стану земель та створення інформаційної бази для справедливого оподаткування та ефективного функціонування механізмів ринкового обороту землі стає можливим лише за тієї умови, коли земельно-кадастрова інформація буде насичена актуальними та достатньо точними відомостями, опрацювання яких може здійснюватися за допомогою певних алгоритмів у автоматизованих системах.

Дисертант звертає увагу на нагальну потребу подальшого удосконалення природно-сільськогосподарського районування і агровиробничого групування ґрунтів на підставі детальнішого вивчення впливу екологічних факторів землекористування на регіональному і місцевому рівнях, що має сприяти підвищенню адекватності землеоцінних показників і показників екологічної оцінки земель особливостям природних умов.

У третьому розділі “Удосконалення еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації” визначено, що ключовим напрямом удосконалення земельно-кадастрової інформації у середньостроковій перспективі є облік негативних екологічних впливів на земельні ресурси. В такому контексті необхідно, щоб, з одного боку, інформація про земельні ресурси об’єктивно висвітлювала їх сучасний стан, а з другого – забезпечувала б різносторонній попит на відомості і дані, що потрібні зараз і у найближчій перспективі в сфері земельних відносин при функціонуванні ринкової економіки.

Обґрунтовується, що сучасний земельний кадастр, як інформаційна система землекористування, перебуває під впливом розвитку земельного законодавства, зарубіжних кадастрових систем, ринку земель, процесу реєстрації прав на нерухоме майно та обмежень на них, екологічного стану земель, державної політики у сфері охорони і раціонального використання земель, економічної ефективності використання земель, розвитку фіскальної системи та геоінформаційних систем.

Вказується, що до складу атрибутивної інформації, яка характеризує земельну ділянку, мають бути в обов’язковому порядку внесені відомості про її приналежність до того чи іншого природно-сільськогосподарського регіону, картограми агровиробничих груп ґрунтів мають бути в обов'язковому порядку залучені до земельно-кадастрового обліку у формі окремого інформаційного шару, при веденні земельного кадастру необхідно запровадити облік територій національної екологічної мережі.

Результати геоботанічних обстежень сіножатей та пасовищ доцільно обліковувати у формі окремого інформаційного шару, що містить межі поширення тих чи інших рослинних асоціацій, перспективним для оцінки і організації використання земель є кадастровий облік рельєфу (топографії) земельних ділянок. Одним з перших кроків у подоланні екологічної кризи у вуглевидобувних та гірничо-металургійних регіонах України має стати спеціальний кадастровий облік порушених земельних ділянок із урахуванням їх класифікації за характером порушення та типом техногенного рельєфу.

В основу державного земельного кадастру має бути покладено автоматизовану систему, що, в свою чергу, дозволятиме опрацьовувати та інтегрувати інформацію, яка є суттєвою з точки зору оцінки земель, як у формі атрибутивної інформації, так і у формі геопросторових даних.

Наголошується, що найвищої доказовості результати оцінки екологічної ефективності землекористування набудуть у тому випадку, коли вона буде здійснюватися у відповідності з міжнародними стандартами в галузі управління навколишнім середовищем.

У згаданому контексті, досліджено придатність сучасного земельно-кадастрового обліку в Україні для оцінки показників стану навколишнього середовища (землі) згідно міжнародного стандарту ISO 14031 “Управління навколишнім середовищем. Оцінка екологічної ефективності”. За результатами проведеного аналізу робиться висновок про те, що існуючий земельно-кадастровий облік у значній мірі забезпечує інформаційну базу для здійснення оцінки екологічної ефективності землекористування відповідно до критеріїв міжнародного стандарту ISO 14031.

Вказується, що обґрунтованість показників оцінки земель має важливе соціально-економічне значення, яке обумовлюється їх роллю в процесі захисту майнових інтересів юридичних осіб та громадян, які набули або набувають земельні ділянки у власність чи користування. Однак, сьогодні діючий методичний підхід фактично не передбачає врахування в процесі оцінки такого рентоутворюючого фактору як місцеположення земельної ділянки. Виходячи з цього, обґрунтовано необхідність підвищення об’єктивності та доказовості показників грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі обліку фактору їх місцеположення.

Запропоновано оціночне зонування території Київської області з метою визначення відносно гомогенних зон прояву ряду факторів, що значною мірою впливають на рентний дохід від використання орних земель та встановлено коефіцієнти коригування диференціального доходу з орних земель в залежності від:

- доступності до локальних центрів збуту продукції, що розглядається як віддаль до найближчого населеного пункту;

- доступності до регіональних центрів збуту продукції, яка може бути інтерпретована як віддаль до районних центрів області;

- доступності до магістральної транспортної інфраструктури, що розглядається як віддаль до шляхів державного та обласного значення;

- агроекологічного впливу лісових насаджень, який визначається віддаллю до найближчих лісових масивів (табл. 1, рис. 1);

- особливостями сільськогосподарського землекористування у водоохоронних зонах (табл. 2, рис. 2).

Таблиця 1

Коефіцієнти коригування диференціального доходу з орних земель в залежності від агроекологічного впливу лісових насаджень

Віддаль до лісового масиву

(Н ~ 25 м) | Коефіцієнт коригування диференціального доходу щодо незахищеного поля

до 1Н / до 25 м | 1,741

1-15Н / 25-375 м | 1,830

15-30Н / 375-750 м | 1,321

понад 30Н / понад 750 м | 1,000

Таблиця 2

Коефіцієнти коригування диференціального доходу з орних земель в залежності від їх положення щодо водоохоронних зон

Положення ділянки | Коефіцієнт коригування диференціального доходу

Поза водоохоронною зоною | 1,000

В межах водоохоронної зони | 0,665

Рис. 1. Фрагмент схеми земельно-оціночного зонування Київської області за фактором агроекологічного впливу лісових насаджень на орні землі (район Тетіїва).

Рис. 2. Фрагмент схеми земельно-оціночного зонування Київської області за фактором положення орних земель у водоохоронних зонах (басейни річок Потік та Шевелуха)

За результатами проведеного дослідження дисертантом вперше запропоновано схему формування інформації про еколого-економічну оцінку використання земель, що базується, в першу чергу, на комплексному системному підході до формування інформації про еколого-економічну оцінку використання земель та логічно узгоджує існуючі елементи земельно-кадастрового обліку із тими, перспективність залучення яких буде зростати в майбутньому.

Запропоновано наукові підходи та окреслено практичні аспекти з реалізації заходів щодо удосконалення еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації, схему використання земельно-кадастрових даних для потреб еколого-економічної оцінки земель (рис. 3). Апробація розроблених підходів виконана на прикладі моделювання процесу еколого-економічної оцінки наслідків використання деградованих земель в умовах Київської області.

Використовуючи в якості інформаційної основи складові розробленої схеми, було встановлено перелік та площі земель сільськогосподарського призначення, що піддані згубним процесам деградації, та визначено екологічні та економічні наслідки (втрати) від їх використання у сільськогосподарському обороті.

Встановлено, на території області виділити близько 124,6 тис. га орних земель (9,12 % від загальної площі угіддя), що відповідають критеріям деградованості та низької продуктивності.

З метою диференційованої екологічної характеристики використання земельних ресурсів в розрізі природно-сільськогосподарських районів області розраховано індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель екологічно-доцільному, який кількісно дорівнює відношенню фактичної розораності (за даними кадастрового обліку) до максимальної площі орнопридатних земель. Вказується, що по Київській області коефіцієнт невідповідності сучасного використання орних земель складає 1,10. Зокрема, найвище значення коефіцієнту в Тетіївсько-Богуславському природно-сільськогосподарському районі – 1,28, що обумовлено найвищою питомою вагою деградованих земель – 21,5%.

На основі земельно-кадастрової інформації було дано оцінку загальному рівню економічних втрат, що завдаються сільському господарству певного регіону внаслідок екологічно-неоптимального використання земель. Показано, що використання деградованих та малородючих земель у сільському господарстві Київської області збиткове: величина валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, створеної на цих землях, оцінюється у 133,8 млн. грн., при фактичних затратах у 165,4 млн. грн. Обсяг прямого збитку від використання деградованих орних земель сягає 31,7 млн. грн., або 254,03 грн./га. Економічна ефективність використання цієї частини ріллі має, відповідно, від’ємне значення у -19,1 %

Рис. 3. Схема використання земельно-кадастрових даних для потреб еколого-економічної оцінки використання земель

ВИСНОВКИ

1. Оскільки об’єктивна необхідність виникнення земельного кадастру була зумовлена потребою в отриманні даних про землю, як першоджерела матеріальних благ та об’єкту оподаткування, еколого-економічна оцінка використання земель потребує наявності достатньої, періодично поновлювальної інформації, яка різнобічно характеризує стан земельних ресурсів, визначає необхідність якісного інформаційного забезпечення еколого-безпечного та економічно-доцільного землекористування.

2. Головним завданням еколого-економічної оцінки використання земель є визначення рівня відповідності існуючого стану землекористування щодо його екологічно та економічно оптимального стану. В свою чергу цей стан використання земель слід розглядати як такий, при якому будуть гармонійно поєднуватися екологічна безпечність та економічна доцільність землекористування. Під раціональним землекористуванням доцільно розуміти таке використання земель, в процесі якого досягається науково обґрунтований економічний ефект для суспільства і забезпечується поліпшення навколишнього середовища.

3. Процес оцінки використання сільськогосподарських земель ґрунтується на агровиробничому групуванні ґрунтів та природно-сільськогосподарському районуванні. Такий підхід є підґрунтям, яке поєднує в собі екологічний та економічний аспект оцінки території, і дозволяє створити основу, що утворює зв’язок між природним середовищем та сільськогосподарським виробництвом. Показники бонітування ґрунтів при цьому є об’єктивною основою, яка дозволяє транскрибувати показники оцінки із екологічної в економічну площину.

4. Суспільно-економічна необхідність нормативно-правового регулювання процесу еколого-економічної оцінки використання земель зумовлюється, насамперед, тим, що лише правова регламентація положень такої оцінки визначає їх дієвість, напрями і способи застосування на практиці.

5. Інтегровані кадастрові бази даних повинні поєднувати об’єктивну та актуальну інформацію про місцезнаходження земельних ділянок, їх кількісні та якісні характеристики, правовий режим, цільове призначення, цінність та ефективність використання. Джерелом такої інформації має слугувати автоматизована система державного земельного кадастру, яка б базувалась на всебічній та повній інформації про земельні ділянки, та була реалізована в середовищі сучасних інформаційних технологій.

6. Екологічна оцінка використання земель має базуватися, по-перше, на показниках кадастрового обліку якості земель, які вказують на ступінь прояву процесів деградації та кількісній характеристиці структури землекористування, індикативність якої є суттєвою в контексті аналізу антропогенної перетвореності компонентів довкілля.

7. Одним із ключових недоліків сучасного земельно-кадастрового обліку слід вважати його статистичний характер, оскільки, починаючи з радянських часів, актуалізація кадастрових даних в значній мірі підмінялася веденням статистичної звітності з кількісного обліку земель, а просторові характеристики земельних ділянок нерідко обліковувались із недостатньою точністю та ретельністю. Розширення складу відомостей земельного кадастру за рахунок тих, що надають можливість об’єктивно характеризувати стан використання території, ступінь забруднення ґрунтів та стан природоохоронної інфраструктури територій дозволить суттєво удосконалити інформаційне забезпечення еколого-економічної оцінки використання земель.

8. Існують значні резерви підвищення об’єктивності та доказовості показників грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі обліку фактору їх місцеположення відносно центрів споживання продукції, транспортної інфраструктури та навколишніх природних об’єктів.

9. Діючий земельно-кадастровий облік в значній мірі забезпечує інформаційну базу для здійснення оцінки екологічної ефективності землекористування у відповідності з критеріями міжнародного стандарту ISO 14031.

10. Апробація розробленої схеми використання земельно-кадастрових даних для потреб еколого-економічної оцінки використання земель показала її придатність для оцінки наслідків використання деградованих та малопродуктивних земель у сільському господарстві. Обґрунтовано, що в умовах Київської області величина прямого збитку від використання деградованих орних земель сягає 31,7 млн. грн. або 254,03 грн./га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євсюков Т.О., Мартин А.Г. Деякі підходи до екологічної оцінки стану землекористування на основі даних земельного кадастру // Землевпорядний вісник. – 2004. – № 2. – С. 65-69.

2. Канаш О.П., Мартин А.Г., Євсюков Т.О. Земельно-кадастрова інформація як інформаційна база еколого-економічної оцінки земель // Землеустрій та кадастр. – 2004. – № 1-2. – С. 55-61.

3. Кулініч В.В., Мартин А.Г Євсюков Т.О. Деякі аспекти удосконалення земельно-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель // Землевпорядний вісник. – 2004. – № 4. – С.11-15.

4. Євсюков Т.О., Мартин А.Г. Застосування стандарту ISO 14031 для оцінки екологічної ефективності землекористування // Землеустрій та кадастр. – 2004. – № 3-4. – С. 98-102.

5. Мартин А.Г., Євсюков Т.О. Оціночне зонування земель сільськогосподарського призначення: науково-практичні аспекти // Землеустрій та кадастр. – 2005. – № 1. – С.69-77.

6. Булигін С.Ю., Євсюков Т.О. Екологічні аспекти алгоритму приватизації земель // Землевпорядний вісник. – 2005. – № 1. – С.8-16.

7. Євсюков Т.О. Моніторинг земельних ресурсів із застосуванням геоінформаційних технологій // Науковий вісник НАУ № 67, Київ, НАУ, 2003. – С. 242-249.

8. Євсюков Т.О. Удосконалення механізму моніторингу земель із застосуванням геоінформаційних технологій // Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 лютого 2003р.). – К.: ТОВ ЦЗРУ. – 2003.– С.252-260.

9. Євсюков Т.О. Стан та проблеми планово-картографічного забезпечення земельного кадастру // Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин: Тез. доп. наук.-практ. конф./ Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. –Х., 2003. – С. 104-107.

10. Євсюков Т.О. Принципи формування земельно-кадастрової інформації про еколого-економічну оцінку використання земель // Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – С. 168-171.

11. Євсюков Т.О. Комплексний підхід до формування нормативно-правового забезпечення еколого-економічної оцінки земель // Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки: Тез. доп. наук.-практ. конф. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Х., 2005. – 175с. – С. 88-91.

12. Евсюков Т.О. Некоторые подходы к экологической оценке состояния землепользования на основе данных земельного кадастра // "Ломоносов 2005": Международная конференция студентов, аспирантов и молодых ученых, МГУ им. М.В. Ломоносова, 12–15 апреля 2005 г. Сборник тезисов. Том ІІ / Гл. ред. В.Н. Сидоренко. – М.: Издательство МГУ, 2005. – 336 с. – С. 823-825.

АНОТАЦІЯ

Євсюков Тарас Олексійович. Державний земельний кадастр як інформаційна основа еколого-економічної оцінки використання земель. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2005.

У дисертації подано науковий аналіз механізмів еколого-економічної оцінки використання земель на базі земельно-кадастрової інформації, обґрунтовано теоретичні основи цього процесу. Проаналізовано історичні, соціальні та економічні передумови розвитку земельного кадастру як інформаційної бази для еколого-економічної оцінки використання земель.

Розроблено принципи формування земельно-кадастрової інформації про еколого-економічну оцінку використання земель, а також нормативно-правового забезпечення еколого-економічної оцінки використання земель як природного ресурсу.

Здійснено оцінку сучасного стану інформаційного забезпечення використання земель. Визначено систему земельно-кадастрової інформації та підходи до оцінки її ефективності. Розроблено класифікацію інформації в складі земельного кадастру.

Обґрунтовано напрями удосконалення структури еколого-економічної інформації стосовно стану та використання земель. Розроблено підходи до стандартизації в сфері оцінки екологічної ефективності управління землекористуванням. Запропоновано геопросторовий підхід до еколого-економічної оцінки земель та здійснено його апробацію на прикладі Київської області.

Розроблено комплексну систему еколого-економічної оцінки використання земель на базі державного земельного кадастру.

Ключові слова: земельний кадастр, оцінка земель, використання земель, зонування, районування, еколого-економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Евсюков Тарас Алексеевич. Государственный земельный кадастр как информационная основа эколого-экономической оценки использования земель. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Национальный аграрный университет, г. Киев, 2005.

В диссертации представлен научный анализ механизмов эколого-экономической оценки использования земель на базе земельно-кадастровой информации, обоснованы теоретические составляющие этого процесса. Проанализированы исторические, социальные и экономические предпосылки развития земельного кадастра как информационной базы для эколого-экономической оценки использования земель.

Разработаны принципы формирования земельно-кадастровой информации об эколого-экономической оценке использования земель, а также нормативно-правового обеспечения эколого-экономической оценки использования земель как природного ресурса.

Осуществлена оценка современного состояния информационного обеспечения использования земель. Определена система земельно-кадастровой информации и подходы к оценке ее эффективности. Разработана классификация информации в составе земельного кадастра.

Обоснованы направления усовершенствования структуры эколого-экономической информации о состоянии и использовании земель. Разработаны подходы к стандартизации в сфере оценки экологической эффективности управления землепользованием. Предложен геопространственный подход к эколого-экономической оценке земель и осуществлена его апробация на примере Киевской области.

Разработана комплексная система эколого-экономической оценки использования земель на базе государственного земельного кадастра.

Ключевые слова: земельный кадастр, оценка земель, использование земель, зонирование, районирование, эколого-экономическая эффективность.

SUMMARY

Yevsyukov Taras Oleksiyovych. The State Land Cadastre as an Information Basis of Ecology-Economic Estimation of Land-Use. – Manuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.08.01 – Economics of wildlife management and preservation of the environment. – National agrarian university, Kyiv, 2005.

In the dissertation the scientific analysis of mechanisms of a ecology-economic estimation of land-use is submitted on the basis of the land-cadastral information. Theoretical bases of a ecology-economic estimation of land-use are proved on the basis of the land-cadastral information. Historical, social and economic preconditions of development of a land cadastre, as information base for ecology-economic estimation of land-use are analyzed.

Principles of formation of the land-cadastral information on ecology-economic estimation of land-use, and also legal maintenance of ecology-economic estimation of use of the lands as natural resources are developed.

The estimation of a modern condition of information supply for land-use is carried out. The system of the land-cadastral information and approaches to an estimation of its efficiency is determined. Classification of the information in structure of a land cadastre is developed.

Directions of improvement of structure of the ecology-economic information on a condition and use of the lands are proved.

It is established, that the land-cadastral account appreciably provides information base for realization of an estimation of ecological efficiency of land tenure according to criteria of international standard ISO 14031.

Elaborates to standardization in sphere of ecological management efficiency in land tenure estimation are developed. The geospatial approach to an ecology-economic estimation of the land is offered and its approbation by the example of Kiev region is carried out.

It is developed an estimated zoning territories of Kiev region with the purpose of definition concerning homogeneous zones of displaying some factors which appreciably influence to investment income from use of arable lands. Correcting of the differential income from arable lands are established on their site concerning the centres of consumption of production, a transport infrastructure and environmental natural objects.

It is developed complex system of a ecology-economic estimation of land-use on the base of the state land cadastre.

Approbation of the developed scheme of use of the land-cadastral information for needs of the ecology-economic estimation of use of the lands has shown its suitability for an estimation of consequences of use degradation and the unproductive lands in an agriculture. It is proved, that in conditions of Kiev region a size of the sheer loss from use degradation achieves arable lands 31,7 million hryvnas or 254,03 hrn./ha annually.

Key words: land cadastre, estimation of lands, land-use, zoning, district formation, ecology-economic efficiency.

Підписано до друку 28 квітня 2005 р. Формат 29.7х42 1/4

Наклад 100 прим. Зам. № ______

Віддруковано в ДП “Головний науково-дослідний

та проектний інститут землеустрою”

м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.