Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

ФОМЕНКО Світлана Володимирівна

УДК 330.131.5:633.1:664.7

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Стельмащук Антон Михайлович
Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри агробізнесу.

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, старший
науковий співробітник
Коденська Марія Юхимівна,
ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН,
головний науковий співробітник
відділу інвестицій;

кандидат економічних наук,Захарчук Олександр Васильович,
інститут експертизи сортів рослинДержавної служби з охорони прав на сорти рослин Міністерства аграрної політики України, заступник директора з економічних та організаційних питань.

Провідна установа – Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м.Житомир.

Захист відбудеться “15“ березня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10.

Автореферат розіслано “10“ лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні нарощування виробництва зерна має стратегічне значення для підвищення ефективності АПК, успішного його розвитку та подолання кризового стану в суміжних (тваринницьких) галузях. Однак протягом останніх років обсяги виробництва постійно скорочувались. З огляду на вищевикладене, підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням, від вирішення якого залежить забезпечення ефективної діяльності зернопродуктового підкомплексу і продовольчої безпеки країни. Розв’язання цієї проблеми повинно здійснюватися не тільки на державному, а й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та зернопродуктового підкомплексу зокрема досліджують відомі вітчизняні вчені: П.Т.Саблук, П.І.Гайдуцький, В.І.Бойко, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин, В.Я.Месель-Веселяк, О.А.Бугуцький, Л.М.Худолій, Г.В.Черевко, А.М.Стельмащук, М.Ю.Коденська, В.Г.Андрійчук, П.М.Гарасим, Т.Г.Дудар, В.Г.Поплавський, О.В.Захарчук та інші. Ними розроблені стратегічні аспекти зміцнення зернового виробництва в Україні, структурної перебудови галузей виробництва, заготівлі та переробки зерна, підвищення економічної ефективності використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів, ціноутворення, формування та функціонування ринків зерна і продуктів його переробки.

Однак в даний час відсутній комплексний аналіз виробничого потенціалу з метою раціонального використання внутрішньовиробничих резервів, подальшого розвитку інтеграційних процесів та удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками зерна. У сукупності це зумовлює вибір теми дисертаційної роботи і визначає її актуальність. Результати дослідження сприятимуть раціональному розвитку регіонального зернопродуктового підкомплексу, підвищенню його ефективності, забезпеченню населення високоякісними й дешевими хлібопродуктами.

Особливістю дисертаційної роботи є те, що вона охоплює всі взаємопов’язані сфери зернопродуктового виробництва, функціонування яких ґрунтується на ринкових відносинах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи відділу продовольчих ресурсів Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за темою “Розробити наукові основи макро- і мікрорайонування сільськогосподарського виробництва на період до 2010 року” (№ державної реєстрації 0102U000258) науково-технічної програми на 2001-2005 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення шляхів підвищення економічної ефективності зернопродуктового виробництва й обґрунтування механізму його раціонального розвитку в регіоні на прикладі Львівської області.

Основними завданнями дослідження є:

- визначення напрямів раціонального використання зерна;

- удосконалення міжгалузевих економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі;

- узагальнення теоретико-методичних основ ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу;

- оптимізація структури виробництва зерна;

- обґрунтування розвитку інтеграційних процесів у зернопродуктовому підкомплексі;

- визначення тенденцій змін, які відбулися у зернопродуктовому підкомплексі у досліджуваному регіоні.

Об’єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність аграрних та промислових формувань Львівської області, зокрема сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, особистих господарств населення, хлібоприймальних підприємств і комбінатів, підприємств з виробництва хлібопродуктів.

Предметом дослідження є методичні та прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу, а також тенденції розвитку виробництва зерна в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження автором використано методи порівняльного та економіко-статистичного аналізу, за допомогою яких виявлено особливості стану і тенденції розвитку виробничої та переробної галузей зернопродуктового підкомплексу. При розкритті змісту понять “ефективність”, “ефект”, “резерви підвищення ефективності”, “економічні відносини” та визначенні їх місця у сучасній системі виробництва, заготівлі та переробки зерна застосовувався системний підхід. Для оцінки виробничо-економічного потенціалу регіонів області та сучасного стану виробництва було застосовано метод групування. За допомогою економіко-математичного моделювання оптимізовано розміри посівних площ та визначено ефективність виробництва певних зернових культур. Методом техніко-економічних розрахунків були виявлені внутрішньовиробничі резерви та запропоновано шляхи удосконалення економічних відносин у сфері виробництва, заготівлі та переробки зерна.

Ґрунтовно вивчалися праці вітчизняних і зарубіжних учених з економіки та організації сільськогосподарського виробництва. Зокрема роботи, присвячені питанням ефективності й резервам її підвищення, а також ефективності інтенсифікації та підвищення рентабельності виробництва.

У дисертаційній роботі використані матеріали статистичної звітності по Україні та Львівській області, результати досліджень наукових установ, нормативна й довідкова література, наукові спостереження й узагальнення автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні економічної суті та особливостей формування виробничого потенціалу зернопродуктового підкомплексу Львівської області, а також факторів підвищення ефективності його функціонування в умовах ринкової економіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- обґрунтовано оптимальний баланс зерна на основі врахування норм споживання зернопродуктів населення і потреб тваринництва та забезпечення максимальної прибутковості галузі переробки зерна, що дозволяє спрогнозувати темпи подальшого розвитку регіонального зернопродуктового підкомплексу;

- запропоновано напрям удосконалення економічних взаємовідносин між галузями зернопродуктового підкомплексу, що передбачає реформування механізму ціноутворення, забезпечення перерозподілу прибутку від кінцевих результатів діяльності між учасниками технологічного ланцюга на основі обґрунтованої норми прибутку на вкладений капітал для кожної галузі.

Дістало подальший розвиток:

- удосконалення методологічних підходів до оцінки економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу в ринкових умовах господарювання, що враховують рівень використання ресурсного потенціалу і максимальне задоволення потреб споживача;

- адаптація економіко-математичної моделі оптимізації розмірів і структури посівних площ зернових культур до регіональних умов, що враховує природно-економічні фактори, забезпечує раціональне використання ресурсів, сприяє підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції;

- визначення напрямів інтеграції партнерів агропромислового комплексу, що включає використання кооперативних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників, заготівельних і переробних підприємств та забезпечує стабілізаційний розвиток зернопродуктового підкомплексу.

Доповнені раніше сформульовані положення:

- узагальнено тенденції змін у становленні зернопродуктового підкомплексу Львівської області на основі комплексної оцінки показників рівня ефективності виробництва, заготівлі та переробки зерна.

Практичне значення одержаних результатів. Оцінка стану та тенденції зміни виробництва у зернопродуктовому підкомплексі Львівської області; пропозиції щодо реалізації комплексу заходів для підвищення його економічної ефективності, спрямованих на зростання прибутковості сільськогосподарських підприємств з виробництва, заготівлі та переробки зерна в ринкових умовах, які б сприяли подальшому розвитку й формуванню нових організаційно-правових структур. Обґрунтування оптимізації розмірів і структури посівних площ, внаслідок якої підвищиться ефективність виробництва зернових культур. Запропонована організація акціонерних товариств, схема розподілу акцій між її учасниками, створення обслуговуючих кооперативів у зернопродуктовому підкомплексі спрямовані на поліпшення економічних відносин між його ланками.

Результати дослідження використані обласними та районними сільськогосподарськими органами управління, а також сільськогосподарськими підприємствами для складання перспективних планів, бізнес-планів і бізнес-прогнозів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним дослідженням, проведеним на основі загальних і власних методичних підходів. Суть комплексу стабілізаційних і регулятивних заходів, обґрунтованих автором, полягає у розробці науково-методичних й організаційно-економічних аспектів територіального розміщення та пропозицій щодо підвищення функціонування підкомплексу.

Окремі пропозиції і рекомендації дисертанта впроваджені у практичну діяльність у аграрних формуваннях Жовківського району Львівської області.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і одержали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001р.) та на науково-практичній конференції “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, 2001р.).

Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані в 9 наукових працях, з яких 4 – у фахових виданнях опублікованих автором одноосібно, 2 у тезах міжнародних наукових конференцій і 3 статті в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,3 др. арк., в тому числі у фахових виданнях – 1,5 др. арк., в інших виданнях – 0,8 др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 167 найменувань, 14 додатків. Основна частина дисертації викладена на 179 сторінках комп’ютерного тексту, містить 30 таблиць, 15 рисунків.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу” розглядаються теоретичні аспекти ефек-тив-ності виробництва в умовах ринкової економіки, організаційно-економічні передумови її підвищення ефективності виробництва, переробки та заготівлі зерна, наводиться методика аналізу ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу.

У сучасних умовах поняття ефективності сільсько-гос-по-дар-сь-ко-го виробництва не можна зводити до критерію отримання макси-маль-ної кількості продукції з одиниці земельної площі. У ринкових умо-вах оцінка ефективності розглядається з точки зору максимального задоволення потреб споживачів і включає такі аспекти:

- обмежені ресурси регіону повинні розподілятися так, щоб асортимент продукції задовольняв потреби суспільства;

- кожен вид товару цього асортименту необхідно виробляти найбільш дешевим способом.

Усі фактори впливу на ефективність зернопродуктового підкомплексу поділяються на зовнішні та внутрішні. Внутрішні фактори об’єднані у три групи: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.

Відповідно до особливостей зернопродуктового підкомплексу найбільш характерними факторами зовнішнього впливу є форми і зміст економічних взаємовідносин з виробниками зерна та постачальниками техніки, рівень розвитку зернового ринку, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку інформаційно-аналітичного і маркетингового сервісу.

Визначені в результаті дослідження зовнішні фактори впливу на ефективність діяльності підприємств з виробництва та переробки зерна важко представити у числовому виразі, однак у кінцевому підсумку їх вплив визначає рівень розвитку зернового ринку, оскільки попит та пропозиція зерна суттєво залежать від ефективності державного регулювання, форми і змісту економічних відносин між сферами АПК, фінансово-кредитних відносин тощо. Сформована відповідна система показників, аналіз яких дозволяє простежити кількісні зміни обсягів виробництва і переробки зерна в області, структурні зміни у формуванні пропозицій зернових культур, асортименті продукції зернопереробки тощо.

Нині реформування зернопродуктового підкомплексу спрямовано на вдосконалення господарського механізму на рівні виробничої ланки (фермерські господарства, селянські спілки). Необхідно враховувати регіональний аспект економічного розвитку, оскільки у межах регіонів більш чітко виявляються міжгалузеві та міжгосподарські зв’язки, на яких базується розвиток ринку продовольства. Вони розвиваються у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання продуктів харчування та сільськогосподарської сировини. В умовах ринкових відносин економічні зв’язки регіонального зернопродуктового підкомплексу повинні здійснюватися за такими принципами: пріоритет споживача даного регіону; свобода вибору кожною господарською одиницею стратегії і тактики розвитку, враховуючи товарно-грошові відносини, що сприятиме ефективному функціонуванню та подальшому розвитку ринку зерна.

У другому розділі “Сучасний рівень ефективності виробництва, заготівлі та переробки зерна у Львівській області” проведений аналіз механізму формування пропозиції на регіональному зерновому ринку, впливу зовнішніх і внутрішніх організаційно-економічних факторів на ефективність діяльності підприємств усіх галузей зернопродуктового підкомплексу в цілому та виробничої галузі зокрема, а також вплив ефективності виробництва на ефективність всього підкомплексу.

У ході дослідження стану регіонального зернового ринку найбільша увага приділялася оцінці наявної пропозиції зерна, її кількісних та якісних показників. Необхідність поглибленого аналізу механізму формування пропозиції зерна обумовлюється наступним:

- формування пропозиції зерна є керованим фактором, який безпосередньо впливає на ефективність діяльності підприємств зернозаготівельної та зернопереробної галузей;

- виявлення та задіяння резервів підвищення ефективності зернопереробних та зернозаготівельних потужностей, які перебувають на балансі зерновиробничих підприємств, може здійснюватися на будь-якій стадії виробничого циклу – від формування структури посівних площ до реалізації кінцевої продукції зернопереробки.

Аналіз стану регіонального зернового ринку щодо формування пропозиції зернових культур засвідчив відсутність екстенсивних передумов розвитку зернового господарства Львівщини. Про це, зокрема, свідчить низьке значення показника кількості сільськогосподарських угідь, що припадає на душу населення області (0,41 га) порівняно із середнім значення по Україні (0,78 га) та незначна частка ріллі у структурі угідь (у середньому по області рілля займає 67,2% від загальної кількості сільськогосподарських угідь, то в таких районах як Сколівський і Турківський, які належать до гірської зони, цей показник відповідно становить 46,9 і 42,3%), що зумовлено особливостями рельєфу гірських і передгірних районів, передачею землі у власність та наданням її у користування громадянам для ведення особистого господарства, колективного та індивідуального садівництва, а також відведенням земель для несільськогосподарських потреб.

Курс на розширення посівних площ під зернові, обраний переважною більшістю господарств України, безумовно, збільшив пропозицію зерна на ринку. Так, у 2001 році порівняно з 2000 роком обсяги виробництва зерна в Україні зросли на 38,9% і становили 41640 тис. тонн. У Львівській області таке зростання досягло 18,5%. Однак, якщо по Україні під урожай 2001 року посівні площі розширились на 14%, то у Львівській області – лише на 6,2%.

Важливим чинником розвитку зернового господарства Львівської області є дотримання гнучкого регіонального підходу до розвитку галузі та структури виробництва. У структурі зернових провідною культурою у Львівській області залишається пшениця (озима та яра), яка займає 142,0 тис. га, або 50,2% посівних площ. Серед круп'яних культур найбільш поширена гречка, площа посіву якої в 2003 році досягла 8,4 тис. га, або 3,3% посівних площ зернових і зернобобових.

Характерно, що структура посівних площ сільськогосподарських підприємств і особистих господарств населення (рис.1) зберігає однакове співвідношення між культурами, за винятком кукурудзи, яка в сільськогосподарських підприємствах займає 10,5 тис. га, а в особистих господарствах – 6,1 тис. га та гречки – відповідно 5,7 та 2,9 тис. гектарів.

Рис. 1. Структура посівних площ зернових культур у господарствах Львівської області, 2003 р.

Отже, посівні площі в області слід розглядати як основний резерв формування потенційної пропозиції на зерновому ринку. З огляду на це важливого значення набуває врахування всіх місцевих умов й об’єктивних факторів і на цій основі раціональний розподіл земельного фонду для вирощування різних сільськогосподарських культур, вибір оптимальної структури посіву зернових, дотримання сівозмін тощо. Ці заходи, безумовно, вплинуть на ефективність використання ріллі, основною характеристикою якої є урожайність.

Для виявлення внутрішньобласних резервів щодо формування потенційної пропозиції зерна розглянули локалізацію зон вирощування зернових культур на території Львівської області у 2002 році. Для цього об’єднали всі райони області у групи, за показником кількості вирощеного зерна, що припадає на душу населення району (табл.1).

Таблиця 1

Групування районів Львівської області за обсягом виробленого зерна, що припадає на душу населення, 2002 р.

Група | Райони | Позначен-ня на кар-тограмі | Величина інтервалу групи, т/люд.рік | Середнє значення показника по групі, т/люд.рік | Кількість районів у групі, одиниць

I | Сколівський Турківський Яворівський | 0,018-0,173 | 0,080 | 3

II | Дрогобицький Миколаївський Пустомитівський Старосамбірський, Стрийський | 0,222-0,318 | 0,250 | 5

III | Городоцький Жидачівський Жовківський Золочівський Мостиський Самбірський | 0,375-0,518 | 0,440 | 6

IV | Буський Перемишлянський Сокальський | 0,665-0,838 | 0,750 | 3

V | Бродівський Камянка-Бузький Радехівський | 0,840-1,174 | 0,960 | 3

Збільшення параметрів зернової сировинної бази Львівщини вимагає концентрації зусиль щодо здійснення заходів з інтенсифікації вирощування зернових культур у тих локальних зонах, які характеризуються найбільш сприятливими грунтово-кліматичними умовами (райони IV-V груп). Це дасть змогу найефективніше використовувати як місцеві ресурси, так і кошти обласного бюджету. Поряд з цим, у районах, не сприятливих для вирощування зернових культур (І група), необхідно змінювати структуру використання ріллі, орієнтуючись на найбільш урожайні сільськогосподарські культури для даної місцевості з подальшим підвищенням рівня концентрації та спеціалізації.

Ефективне використання ріллі, дотримання регіонального підходу до структури зернових, запровадження передових досягнень селекції, дотримання сівозмін (парові попередники), агрохімічне і технічне забезпечення – це основні заходи з інтенсифікації виробництва, що в сукупності позитивно впливають на кінцевий результат – валовий збір зерна.

Зростає частка приватного сектору у формуванні пропозиції зерна. Порівняно з 1990 роком вона збільшилась у 21,9 раза і в 2002 році становила 413 тис. тонн (рис. 2). У структурі приватного сектору найбільший валовий збір зерна спостерігається в особистих господарствах населення, який становив 358,9 тис. тонн (86,9%), тоді як фермерські й орендні господарства одержали відповідно 49,6 тис. (12%) і 4,5 тис. тонн (1,1%).

Рис. 2. Динаміка обсягів валових зборів зернових та зернобобових культур у господарствах Львівської області

Із загальної пропозиції зернових культур найбільша частка надходить на ринок фуражного зерна. Поряд з цим, продовольча і промислова переробка зерна, на потреби якої у Львівській області використовується відповідно 21,6 та 3,3% у структурі загальної пропозиції, перевищує середнє значення по Україні відповідно на 4,7 та 1,3%, що пояснюється значною концентрацію в досліджуваній області підприємств, які переробляють зерно або використовують продукцію зернопереробки як сировину.

Розрахунки показують, що виробництво зерна на площі менше 190 га (валовий збір до 300 тонн) є збитковим. Тому необхідно сформувати позитивне ставлення власників земельних паїв до того, що у разі передачі ними своєї частки в оренду господарському товариству (агрофірмі), вони зможуть забезпечити одержання прибутку, оскільки чим більший обсяг виробництва, тим менша його собівартість і вищий прибуток (табл.2). Господарств, у яких рівень рентабельності становить 43,7%, у Львівській області налічується 57, або тільки 12% від загальної кількості.

Таблиця 2

Виробництво зерна та його ефективність у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, 2002 р.

Групи за обсягом виробництва, ц | Кількість господарств у групі | Вироблено на одне господарство, ц | Реалізовано на одне господарство, ц | Виробнича собівартість 1ц зерна, грн. | Собівартість 1ц реалізованого зерна, грн. | Ціна реалізації 1ц, грн. | Рентабельність, %

До 1000 | 95 | 534 | 327 | 58,35 | 57,51 | 40,30 | -29,92

1001-2000 | 97 | 1474 | 850 | 47,58 | 45,86 | 38,47 | -16,12

2001-3000 | 65 | 2497 | 1506 | 42,55 | 43,32 | 37,78 | -12,79

3001-4000 | 48 | 3493 | 1879 | 37,17 | 37,46 | 37,74 | 0,74

4001-5000 | 32 | 4564 | 2596 | 36,9 | 37,79 | 38,87 | 2,87

5001-10000 | 62 | 7222 | 4155 | 30,61 | 31,89 | 36,61 | 14,79

Понад 10000 | 57 | 17903 | 10667 | 24,84 | 26,56 | 38,18 | 43,71

Всього | 456 | 4688 | 2742 | 31,50 | 32,55 | 37,91 | 16,48

Аналіз економічного стану галузей зернопродуктового підкомплексу свідчить, що, незважаючи на певні особливості кожної, з них визначальним є виробництво зерна. Тому основним шляхом підвищення ефективності функціонування підкомплексу визначено подальший розвиток зерновиробничої галузі у різних формах господарювання та власності, в тісному взаємозв’язку з підприємствами переробної сфери, з переоснащеною технічною базою.

Третій розділ „Механізм підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу” – це узагальнюючий етап дослідження, який визначає напрями ефективного використання виявлених за результатами комплексного системного аналізу внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК.

На основі прогнозу, темпів збалансованого розвитку регіонального зернопродуктового підкомплексу за допомогою математичного моделювання. було обґрунтовано раціональне співвідношення обсягів виробництва зерна та його переробки великими промисловими підприємствами, формування структури споживання зернопродуктів населенням і потреб тваринництва, а також спрогнозовано баланс зерна в області на перспективу (табл.3).

Таблиця 3

Оптимальний баланс зерна у Львівській області на 2010 рік, тис. тонн

Показники | Фактично у 2001 р. | Прогноз на 2010 р. | Прогноз до фактичних показників, %

Надходження

Запаси на початок року | 149,5 | 266,3 | 178,7

Вироблено | 597,9 | 1157,7 | 193,6

Використання

Витрачено на сівбу | 89,7 | 109,6 | 122,2

Витрачено на корм | 199,7 | 352,6 | 176,6

Передано на переробку | 142,0 | 370,4 | 260,8

Продано на ринку | 50,8 | 99,6 | 196,1

Видано в рахунок оплати праці й майнових паїв | 93,4 | 170,8 | 182,8

Інші витрати | 7,4 | 12,4 | 167,6

Запаси на кінець року | 164,4 | 311,6 | 189,5

Аналіз одержаних варіантів оптимального розв’язання показав, що в умовах Львівської області важливим фактором стабілізації зернопродуктового підкомплексу є удосконалення структури посівних площ зернових культур (рис.3).

Рис. 3. Динаміка зміни посівних площ зернових

За результатами розрахунків необхідно збільшити посівні площі озимої пшениці, оскільки ця культура в основному забезпечує потребу області в товарному зерні. З урахуванням забезпечення тваринництва повноцінним фуражем (згідно з науково обґрунтованими нормами), структуру і площу посівів ярих культур можна змінити внаслідок збільшення частки вівса і зменшення частки ячменю. Нестабільність економічної ситуації на ринку продовольства і зниження купівельної спроможності населення призвели до зміни структури споживання продуктів харчування у бік збільшення попиту на відносно недорогі продукти.

Розв’язання задачі передбачає також застосування оптимальної дози добрив на 1га посівної площі, що збільшить рівень рентабельності виробництва зерна до 60,2% внаслідок виробництва конкурентоспроможної продукції з низькою собівартістю і високою реалізаційною ціною, що підтвердили наші розрахунки (табл.4).

Таким чином, Львівська область має реальні можливості для збільшення виробництва продукції зернопродуктового підкомплексу за рахунок внутрішніх ресурсів і розвитку міжрегіональних продовольчих зв’язків, експорту всього асортименту й одержання найбільшого економічного ефекту.

Таблиця 4

Прогнозована економічна ефективність зернопродуктового підкомплексу Львівської області

Показники | Фактично в 2001р. | Прогноз на 2010р. | Відхилення прогн. від факт. показників, разів

Валове виробництво зерна,

тис. тонн | 597,9 | 1157,7 | 2,0

Товарне зерно, тис. тонн | 276,3 | 618,2 | 2,4

Рівень рентабельності виробництва зерна, % | 50,8 | 69,3 | 1,4

Прибуток підкомплексу, млн. грн. | 293,5 | 440,2 | 1,5

Рівень рентабельності продукції підкомплексу, % | 32,0 | 43,6 | 1,4

Проаналізувавши дію зовнішніх організаційно-економічних факторів на відносини між виробниками зерна та його переробниками виявили, що основні протиріччя між ними виникають у питаннях ціноутворення на сировину й виконання договірних зобов’язань. Наслідками цих протиріч є відповідно диспаритет цін між сільськогосподарською та промисловою продукцією, від якого потерпають сільськогосподарські товаровиробники, прибутки яких не забезпечують умов для розширеного відтворення виробництва, а також криза неплатежів, яка погіршує становище сільськогосподарських підприємств.

Значний стабілізуючий вплив на вдосконалення виробничих відносин між сферами виробництва й переробки зерна може забезпечити дієва інтеграція партнерів агропромислового комплексу, зокрема шляхом створення кооперативних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників. Вирішальна роль у забезпеченні паритетності цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією має покладатися на державу. Питання цін і ціноутворення в умовах формування ринкових відносин є надзвичайно важливою проблемою, яка вимагає контролю з боку держави як щодо доступності цін для споживачів, так відшкодування витрат виробника.

Вирішальна роль у забезпеченні паритетності цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією має покладатися на державу. Питання цін і ціноутворення в умовах формування ринкових відносин є надзвичайно важливою проблемою, яка вимагає контролю з боку держави як щодо доступності цін для споживачів, так відшкодування витрат виробника.

Таким чином, удосконалення системи економічних взаємовідносин між підприємствами сфери виробництва та переробки зерна є значним резервом підвищення ефективності агропромислового виробництва, зернопродуктового підкомплексу зокрема та важливим етапом на шляху забезпечення продовольчої безпеки країни. Це підтверджує актуальність заходів щодо розроблення конкретних дій для вирішення цієї проблеми. Даний процес вимагає не лише використання ринкових механізмів, а й підтримки та координаційно-регулюючих дій з боку держави.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у виявленні можливості виробити науково обґрунтовані положення щодо підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу в цілому та його галузей зокрема. В результаті проведення дисертаційного дослідження одержані висновки, суть яких полягає в наступному:

1. Встановлено, що основним шляхом зміцнення продовольчої безпеки України є задоволення внутрішньодержавних потреб власною сільськогосподарською продукцією, використовуючи для цього аграрний протекціонізм на основі державної підтримки галузі.

2. Удосконалено методологічні підходи до оцінки економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу в ринкових умовах господарювання, що враховують рівень використання ресурсного потенціалу і максимальне задоволення потреб споживача.

3. Спрогнозовано подальший розвиток регіонального зернопродуктового підкомплексу та обґрунтовано оптимальний баланс зерна на основі врахування норм споживання зернопродуктів населенням і потреб тваринництва.

4. У зв’язку з наявністю різних природно-кліматичних зон області проблема підвищення ефективності функціонування зернового господарства значною мірою залежить від вирівнювання економічних умов виробництва зерна. Розроблено методику раціонального розміщення виробництва з урахування природних та економічних відмінностей адміністративних районів.

5. Основною причиною зниження виробництва зерна є недостатньо адаптовані до ринкової економіки виробничі відносини. Запропоновано напрям удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками та переробниками зерна, що передбачає реформування ціноутворення, забезпечення перерозподілу прибутку від кінцевих результатів діяльності між учасниками технологічного ланцюга на основі обґрунтованої норми прибутку на вкладений капітал для кожної галузі.

6. Розроблена модель оптимізації розмірів і структури посівних площ зернових культур дозволить за рахунок внутрішніх резервів (поліпшення якості зерна, підвищення урожайності) та комплексного використання факторів інтенсифікації значно підвищити виробництво зерна.

7. Визначено напрями інтеграції партнерів агропромислового комплексу та доведено доцільність створення кооперативних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників, заготівельних і переробних підприємств, що забезпечить стабілізаційний розвиток зернопродуктового підкомплексу.

8. Запропоновано механізм регулювання рівня прибутковості кооперативів, асоціацій та інших агропромислових формувань шляхом встановлення граничних норм у структурі роздрібної торгівлі, з метою запобігання негативних впливів монополізму посередницьких структур і підтримки процесів кооперування та розвитку власної торгівлі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Фоменко С.В. Організаційно-технологічні основи ефективного зерновиробництва //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2001. – №8. – С.517-521.

2. Фоменко С.В. Формування зернопродуктового підкомплексу АПК //Економіка АПК. – 2002. – №12. – С.60-62.

3. Фоменко С.В. Механізм ресурсозбереження в зернопродуктовому підкомплексі //Вісник Львівського аграрного університету: Економіка АПК. – 2003. – №10(2). – С.48-51.

4. Фоменко С.В. Проблеми зернопродуктового підкомплексу Львівщини //Вісник Сумського НАУ: Економіка та менеджмент. – №3-4. – 2004. – С.281-283.

У інших виданнях

5. Фоменко С.В. Удосконалення економічних відносин у сфері виробництва, заготівлі та переробки зерна //Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Зб. наук. пр. – Київ: ІАЕ, 2001. – С.242-246.

6. Фоменко С.В. Ефективність зернопродуктового підкомплексу АПК і необхідність її підвищення //Проблеми колективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1/За ред. П.Т.Саблука. – Київ: ІАЕ, 2001. – С.507-509.

7. Фоменко С.В. Життєвий цикл технологічного продукту //Інноваційна діяльність: Навчальне видання. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2000. – С.98-100.

8. Фоменко С.В. Сутність і системний аналіз виробничих технологій //Інноваційна діяльність: Навчальне видання. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С.98-100.

9. Фоменко С.В. Ринкова система матеріально-технічного забезпечення //Аграрний сервіс (організаційно-технічний аспект): Навч. посіб. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С.87-93.

Анотація

Фоменко С.В. Підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу Львівської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, м.Київ, 2005.

У дисертаційній роботі викладені результати теоретичних досліджень ефективності в ринковій економіці, визначені фактори впливу на ефективність діяльності підприємств галузей виробництва, зберігання та переробки зерна, розроблено методику аналізу ефективності функціонування досліджуваної сфери виробництва, враховуючи її специфіку. Проведено комплексний системний аналіз ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК Львівщини, досліджено статистичні залежності між показниками ефективності виробництва та переробки зерна. Розроблені пропозиції щодо задіяння виявлених резервів підвищення ефективності підкомплексу, за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу і вдосконалення взаємозв’язків між підприємствами сфер виробництва, зберігання та переробки зерна.

Ключові слова: ефективність, виробництво та переробка зерна, зернопродуктовий підкомплекс, ринок зерна, фактори, резерви, аналіз виробництва та переробки зерна.

Аннотация

Фоменко С.В. Повышение эффективности функционирования зернопродуктового полкомплекса Львовской области. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Национальный научный центр “Институт аграрной экономики”, г.Киев, 2004.

В диссертации изложены результаты теоретических исследований понятия эффективности в рыночной экономике. Определены виды эффекта, концептуальные и методические подходы к его оценке. Исследованы функциональные взаимосвязи в процессе оценки эффективности с точки зрения общества и предприятия по критериям наибольшей объективности и полезности. Рассмотрены вопросы, связанные с количеством критериев оценки экономической эффективности производства, целесообразности использования стоимостных и натуральных показателей, а также интегрального показателя эффективности.

В связи с тем, что районы Львовской области расположены в разных природо-климатических зонах, проблема повышения эффективности функционирования зерновой отрасли зависит от выравнивания экономических условий производства. Поэтому, для наиболее полного использования резервов необходимо усовершенствовать размещение производства с учетом экономической выгоды каждого района.

Определены и классифицированы факторы, влияющие на эффективность деятельности предприятий зернового подкомплекса, а также резервы ее повышения. С учетом особенностей исследуемой сферы производства разработана методика экономического анализа эффективности производства и переработки зерна. Проведена систематизация и классификация всех объектов, которые задействованы на рынке зерна. Сформирована система показателей оценки эффективности и обоснован выбор интегрального показателя, целесообразность его применения для анализа вариантов усовершенствования производства зерна.

В диссертационной работе исследованы причины снижения производства зерна, в первую очередь не соответствующие рыночной экономике взаимоотношения. Предложены меры усовершенствования сотрудничества между предприятиями по производству и переработке зерна, предусматривающие реформирование системы формирования цен и распределения прибыли в зависимости от конечного результата деятельности между членами технологической цепи, в основе чего будет норма прибыли на капиталовложения каждой отрасли.

Проведен анализ механизма формирования предложений на региональном зерновом рынке. Исследовано влияние внешних организационно-экономических факторов на эффективность функционирования зернопродовольственного подкомплекса.

Сформулированы предложения для задействованния внутрипроизводственных резервов повышения эффективности предприятий по производству и переработки зерна. Изучено состояние информационного и маркетингового обслуживания предприятий АПК в современных условиях, а также исследованы основные составляющие информатизации агропромышленного подкомплекса.

Предложены меры по усовершенствованию экономических взаимосвязей между сельскохозяйственными производителями зерна и перерабатывающими предприятиями.

Ключевые слова: эффективность, производство и переработка зерна, зернопродуктовый подкомплекс АПК, зерновой рынок, факторы, резервы.

Annotation

Fomenko S.V. The effectiveness increasing of functioning of grain-provision subcomplex in Lviv region. Manuscript.

The dissertation for competing the scientific degree of a candidate of economic sciences in specialyty 08.07.02 – Economics of agriculture and agro-industrial complecs – NSC “Institute agrarian economics”, Kiev, 2005.

The results of theoretical researches concerning the effectiveness in the market economic are expounded, factors that influenced work of grain-processing enterprises are define, method for analysis of the effectiveness of researched production sphere functioning including its specific features are developed. Complex system analysis of grain subcomplex of Lviv Agri-Industrial Complex effectiveness is investigated. Proposals concerning of found reserves for increasing the effectiveness of food and forage grain processing by means of using internal production reserves, the development of information analytic and marketing service and modernization of mutual links between enterprises of grain production and grain processing spheres in Agri-Industrial Complex are devised.

Key words: effectiveness, grain processing, grain subcomplex of Lviv Agri-Industrial, grain market, factors, reserves, analysis of the variants of grain production.