державної прикордонної служби УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ГУЛЕВАТИЙ АНДРІЙ анатолійович

удк 37.015.3:004

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ

МАЙБУТНІХ фахівців з вищою освітою

ДО ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

Спеціальність 19.00.07 –

“Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор

Томчук Михайло Іванович,

Вінницький соціально-економічний інститут

Відкритого міжнародного університету

розвитку людини „Україна”, ректор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушин-сь-кого, художньо-графічний факультет, декан факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент Коношевський Леонід Леонідович, Вінницький державний педагогічний університет імені М. М. Коцюбинського, кафедра інформаційних технологій та інноваційних методик навчання, доцент кафедри.

Провідна установа: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 8 грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46

Автореферат розіслано “ 1 ” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Становлення державності, інтеграція України в світове співтовариство передбачають переорієнтацію вищої освіти на формування соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості, високої культури суспільства, визначають пріоритетні напрями підготовки фахівців з вищою освітою, серед яких - формування їх інформаційної культури, психологічної готовності до використання сучасної комп’ютерної техніки (КТ) у професійній діяльності.

Широке розповсюдження КТ в усіх галузях народного господарства, в економіці, у військовій діяльності, прогресивні зміни в характері і змісті професійної діяльності висувають більш високі вимоги до якісних (освітніх, фахових, індивідуально-психологічних) характеристик випускників вищої школи, підготовки їх до роботи із сучасними комп’ютерними системами. Постає проблема здатності випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ) до самостійного використання КТ і розв’язання з її допомогою різноманітних професійних завдань. Проте, як засвідчує практика, рівень психологічної готовності випускників ВНЗ до використання КТ у службовій діяльності недостатній. У значній мірі ці проблеми закладені в процесі підготовки майбутніх фахівців у різних типах ВНЗ та формування у них психологічної готовності до володіння КТ на заняттях з основ інформатики та обчислювальної техніки (ОІОТ). У зв’язку з цим актуальним є формування у майбутніх фахівців з вищою освітою психологічної готовності до використання КТ.

Розвитку психолого-педагогічних проблем використання комп’ютерів у навчальному процесі присвячені праці Г. Вишинської, Т. Ільїної, Л. Коношев-ського, Ю. Максименка, Ю. Машбиця, Н. Морзе, М. Смульсон та ін. Удосконаленням змісту і методики вивчення інформатики займалися А. Довгяло, А. Єршов, В. Житомирський, Ю. Рамський, Г. Фролов та ін. Основи підготовки студентів до використання інформаційних технологій у професійній діяльності викладені в роботах М. Жалдака, Ю. Жука, М. Шкіля та ін. Проте у них переважно розглядаються педагогічні аспекти комп’ютерної підготовки молоді і майже не розкриваються психологічні аспекти формування у неї готовності до використання знань, умінь та навичок у професійній діяльності.

Таким чином, теоретична і практична значущість проблеми, недостатній рівень її наукової розробки визначили тему дисертаційного дослідження: “Формування психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання комп’ютерної техніки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до перспективного плану науково-дослідних робіт Хмельницького інституту економіки та підприємництва (ХІЕП) та Хмельницького національного університету (ХНУ), в рамках НДР “Проблеми розвитку особистості майбутнього фахівця соціально-педагогічної сфери”. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Технологічного університету Поділля (протокол №10 від 24 грудня 2003р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №6 від 15 червня 2004 року).

Об'єкт дослідження - навчальна діяльність студентів ВНЗ та курсантів ВВНЗ.

Предмет дослідження - формування психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання КТ у професійній діяльності.

Мета дослідження полягає у дослідженні особливостей розвитку та формування психологічної готовності до використання комп’ютерної техніки у майбутніх фахівців з вищою освітою.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес становлення психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання КТ проходить неоднозначно. Дещо складніше, проблемніше він реалізується у курсантів, що обумовлено умовами їх навчальної діяльності у ВВНЗ, та у студентів, що мають відносно низький рівень мотивації до вивчення КТ та недостатній рівень емоційно-вольової готовності до роботи на ній. Це призводить до появи у них певних проблем у майбутній професійній діяльності. Розробка моделі та адекватних засобів формування психологічної готовності особистості до використання КТ може суттєво покращити у студентів, курсантів мотивацію її вивчення, здатність до психічної саморегуляції в нестандартних умовах роботи на ній, підвищити якість професійної підготовки.

Завдання дослідження. Згідно з метою дослідження визначено такі його завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури з проблеми формування психологічної готовності особистості до засвоєння комп’ютерної техніки уточнити сутність основних понять та їх зміст.

2. Виокремити структуру психологічної готовності особистості до використання КТ та детермінанти її розвитку в умовах ВНЗ та військового ВНЗ.

3. Вивчити психологічні особливості професійної діяльності офіцерів-прикордон-ників, фахівців-економістів та їх вплив на зазначену готовність.

4. Провести порівняльне дослідження особливостей розвитку мотиваційного, когнітивного, операційно-процесуального та емоційно-вольового компонентів зазначеної психологічної готовності у курсантів вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) і студентів ВНЗ.

5. Розробити та перевірити на ефективність модель формування психологічної готовності студентів та курсантів до використання комп’ютерної техніки у майбутній професійній діяльності.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження:

­ теоретичних: вивчення та аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури з питань, пов'язаних із психологічними особливостями комп’ютерної підготовки студентської та курсантської молоді;

­ емпіричних: спостереження, усного та письмового опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування), тестування, експеримент (констатуючий, формуючий), аналіз результатів навчальної, службової діяльності студентів, курсантів, офіцерів, економістів, метод експертних оцінок та інші;

­ математичних методів обробки результатів дослідження (варіаційний, кореляційний аналіз).

Експериментальне дослідження було проведено на базі Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) імені Богдана Хмельницького (взяло участь 236 курсантів), ХІЕП (взяло участь 265 студентів) ХНУ (взяло участь 185 студентів) у чотири етапи з 2001 по 2005 рік.

На першому етапі дослідження (2001–2002 р.р.) було вивчено педагогічну, психологічну літературу з проблеми дослідження, розроблено теоретико-методологічну основу для реалізації дослідницьких завдань.

На другому етапі (2002–2003 р.р.) проведено констатуюче дослідження, розроблено й апробовано форми і методи експерименту, досліджено особливості розвитку психологічної готовності курсантів НАДПСУ, студентів-економістів (спеціальності “Облік та аудит”, “Економіка підприємств”) ХІЕП і ХНУ до використання КТ. Результатом даного етапу стали: конкретизація завдань і побудова гіпотези дослідження, ґрунтовний аналіз даних констатуючого експерименту, розробка програми формуючого експерименту.

На третьому етапі (2003–2004 рр.) здійснено експериментальну апробацію моделі формування психологічної готовності до використання КТ у майбутній професійній діяльності у курсантів ВВНЗ та студентів ВНЗ.

На четвертому етапі (2004–2005 рр.) проведено узагальнення отриманих результатів, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми, розроблено практичні рекомендації.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

­ уперше визначено структуру психологічної готовності особистості до використання комп’ютерної техніки; виявлені відмінності у розвитку мотиваційної, когнітивної, операційно-процесуальної та емоційно-вольової її складових у курсантів ВВНЗ, студентів ВНЗ; запропоновано модель її формування у навчально-виховному процесі;

­ уточнено сутність та показники оцінки рівнів розвитку психологічної готовності особистості до використання КТ в умовах професійної діяльності;

­ подальшого розвитку набули методи психодіагностики психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання КТ, прийоми та засоби підвищення рівня мотиваційної та емоційно-вольової готовностей до її використання курсантами та студентами.

Практичне значення одержаних результатів полягає у систематизації рекомендацій щодо комп’ютерної підготовки молоді, що навчається у ВВНЗ, ВНЗ, формування у неї психологічної готовності до роботи на КТ.

Матеріали дослідження використані при розробці посібника „Формування психологічної готовності у курсантів та студентів до використання комп’ютерної техніки”, впроваджені у роботу викладачів та психологів ХІЕП (акт від 6 грудня 2004 р.), НАДПСУ (акт від 7 квітня 2005 р), Вінницького соціально-економічного інституту університету “Україна” (довідка від 24 червня 2005р.). Вони можуть бути використані викладачами ОІОТ, психологами ВНЗ, ВВНЗ з метою здійснення оптимального супроводу навчального процесу, надання студентам та курсантам психологічної допомоги у складних ситуаціях роботи на КТ.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечувалась системною організацією дослідження і методологічною обґрунтованістю вихідних положень, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням методів математичної статистики з якісним психологічним аналізом одержаних емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Формування духовно-моральних цінностей у дітей та молоді” (м. Вінниця, 2004 р.), „Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (м. Київ, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (м. Хмельницький, 2004 р.); на міжвузівських науково-практичних конференціях: „Розвиток легкої промисловості і сфери побуту: проблеми, перспективи та підготовка фахівців” (м. Хмельницький, 2003 р.), „Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2005 р.), на засіданнях кафедр педагогіки і психології ХНУ та вищої математики та інформатики ХІЕП (2003 – 2005 р. р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 9 наукових працях, 4 з них – у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (250 найменувань), 6 додатків. Основний текст дисертації викладений на 160 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 4 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет дослідження, мету, гіпотезу та його завдання, представлено методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено їх апробацію та впровадження, а також дані щодо публікацій і структури дисертації.

У першому розділі дисертації - „Теоретичний аналіз психологічної готовності особистості з вищою освітою до використання комп’ютерної техніки” - розкриваються проблеми підготовки фахівців з вищою освітою з ОІОТ. Зазначається, що сучасні інформаційні технології створюють великі можливості для інформатизації суспільства і, перш за все, освіти, економічної сфери та органів державної служби. Проводиться аналіз сучасних підходів до розуміння інформаційних технологій, формування особистості сучасного фахівця в інформатизованому суспільстві. Представлено основні проблеми, які виникають у процесі взаємодії людини з комп’ютером, труднощі освоєння особистістю КТ у навчальному процесі вищої школи.

Описуються вимоги до комп’ютерної підготовки фахівців з вищою освітою, зокрема у ВВНЗ (офіцерів-прикордонників) та у ВНЗ (фахівців економічного напрямку). Проводиться характеристика особливостей їх професійної діяльності та ролі КТ у ній.

У дисертації здійснюється психологічний аналіз процесу взаємодії, спілкування особистості з комп’ютером. В контексті формування психологічної готовності майбутніх фахівців до використання КТ проводиться аналіз результатів досліджень українських та зарубіжних психологів, зокрема, В. Андрієвської, А. Гордєєвої, Ю. Машбиця, Є. Комісарова щодо проблем діалогового спілкування з комп’ютером у процесі навчання,
Ю. Бабаєвої щодо розуміння комп’ютера користувачем і, навпаки, користувача машиною, П. Турзіної щодо динаміки та ефективності взаємодії в системі “машина-людина”, Ю. Максименка, О. Ямкового з використання КТ у психодіагностиці, щодо категорій користувачів комп’ютерів та особливостей їх субкультури (Дж. Мартін, В. Меламуд, М. Раскладкін) та інших.

Науковий аналіз професійної діяльності особистості з використання КТ проводиться з врахуванням досліджень О. Тихомирова, О. Арестової, Т. Корнилової, Ю. Машбиця, Н. Пов’якель, М. Смульсон та ін. Робиться висновок, що психологічні проблеми діалогу випускників ВНЗ з інформаційними системами є малодослідженими і потребують подальшого ґрунтовного психолого-педагогічного аналізу.

Пропонується модель психологічної готовності особистості до засвоєння та використання КТ. Вона представляється як складне системне особистісне утворення, як єдність та взаємозв’язок мотиваційної, когнітивної, операційно-процесуальної та емоційно-вольової готовностей. Описується сутність кожної із них. На реальній групі молоді, що навчається у ВНЗ, проведено експериментальну перевірку зазначеної моделі психологічної готовності та за допомогою методів математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз) встановлюється факторна вага кожного компоненту готовності, сила кореляційних зв’язків між ними та ін. Виявлено, що найбільшу факторну вагу в структурі зазначеної психологічної готовності має мотиваційний компонент, проміжне місце посідають когнітивний та операційно-процесуальний і найменшу вагу у загальній готовності особистості до роботи на комп’ютерній техніці має емоційно-вольова готовність.

У другому розділі дисертації – “Особливості психологічної готовності курсантів та студентів до використання комп’ютерної техніки” – викладено результати експериментального вивчення розвитку кожного із зазначених компонентів готовності у курсантів НАДПСУ та студентів ХІЕП та ХНУ.

Детально описується психологічний інструментарій дослідження компонентів психологічної готовності особистості до засвоєння у ВНЗ та використання у професійній діяльності КТ. Окрім відомих методик, використовуються авторські, розроблені та адаптовані на базі уже відомих у психології (на вивчення мотивації особистості до роботи на КТ, на дослідження рівня розвитку когнітивної та операційно-процесуальної готовності та ін.). Вивчення емоційно-вольової готовності студентів та курсантів до роботи на КТ проводилось на основі аналізу їх поведінки, діяльності та психічних станів.

У констатуючому експерименті встановлено, що в структуру мотивації особистості до занять КТ входять сім груп мотивів: 1) мотиви професійного становлення, 2) пізнавальні мотиви, 3) мотиви планування майбутньої життєдіяльності, 4) мотиви операційно-процесуального характеру, 5) мотиви отримання та обміну інформацією, 6) мотиви використання комп’ютерної техніки як засобу полегшення праці, 7) мотиви-вимоги. Досліджена структура мотиваційної готовності курсантів та студентів (табл. 1).

Встановлено, що до провідних, центральних мотивів, які спонукають студентів, курсантів до вивчення та використання КТ входять мотиви, що пов’язані з плануванням майбутньої життєдіяльності (3-я група мотивів), мотиви отримання та накопичення нової інформації за допомогою КТ (5-а група) та мотиви використання КТ як засобу полегшення праці (6-а група мотивів). Виявлені певні відмінності у структурі провідних мотивів у студентів-економістів та курсантів-прикордонників. Так, у курсантів НАДПСУ в групі провідних відсутні мотиви професійного становлення, в той час як у студентів ВНЗ вони виявились вагомими. Це свідчить, напевне, про те, що вивчення КТ курсанти слабко пов’язують з майбутньою професійною діяльністю на кордоні, не зовсім знають сфери її застосування у майбутній офіцерській службі.

Таблиця 1

Структура мотивації студентів та курсантів щодо засвоєння та використання комп’ютерної техніки у майбутній професійній діяльності

Вагомість мотивів у

Групи молоді

мотивів | Студенти-економісти | Курсанти-прикордонники

1-й курс | 2-й курс | 4-й курс | 1-й курс | 2-й курс | 3-й курс | 4-й

курс

1. Мотиви професійного становлення | 1,90 | 1,98 | 1,58 | 0,21 | 0,28 | 0,31 | 0,15

2. Пізнавальні мотиви | 1,00 | 0,57 | 0,34 | 0,46 | 0,51 | 0,75 | 0,50

3. Мотиви планування майбутньої життєдіяльності | 1,48 | 1,17 | 1,01 | 0,63 | 1,01 | 0,94 | 0,63

4. Мотиви операційно-процесуального характеру | 0,13 | 0,28 | 0,19 | 0,11 | 0,15 | 0,28 | 0,10

5. Мотиви отримання і обміну інформацією | 0,70 | 1,41 | 1,24 | 0,38 | 0,89 | 1,06 | 0,43

6. Мотиви використання КТ як засобу полегшення праці | 0,50 | 0,85 | 0,37 | 0,28 | 0,69 | 1,09 | 0,54

7. Мотиви-вимоги | 0,17 | 0,54 | 0,51 | 0,21 | 0,15 | 0,06 | 0,01

Студенти ж економічних спеціальностей мають дещо вищу мотивацію професійного вдосконалення і краще усвідомлюють роль в цьому КТ. Загалом, оцінюючи провідні мотиви у курсантів-прикордонників та студентів-економістів можна охарактеризувати їх як такі, що є більш-менш вагомими і характерними для всього періоду навчання молоді у ВВНЗ та ВНЗ.

Разом з тим виявлені суттєві відмінності у мотивації майбутніх офіцерів, залежно від того, який фах вони отримують у НАДПСУ. Так, виявлено певні розбіжності у мотиваційній готовності курсантів-філологів та курсантів-юристів. У перших мотивація до вивчення та використання КТ є у 1,5 – 2 рази вагомішою, ніж у других. Це пов’язано, напевне, з тим, що майбутні офіцери-філологи, уявляючи себе в ролі перекладачів, чергових контрольно-перепускних пунктів, більш чітко усвідомлюють значення КТ, технічних пристроїв у виконанні ними своїх службових обов’язків на кордоні. Майбутні ж офіцери-юристи, набагато слабше уявляють місце і роль інформаційних засобів у своїй оперативно-розшуковій діяльності на кордоні.

На превеликий жаль, у структуру провідних мотивів молоді з вивчення КТ не входять пізнавальні мотиви. Вони посідають проміжне місце між групою провідних та групою менш значущих другорядних мотивів, до якої входять мотиви-вимоги та мотиви операційно-процесуального характеру. Все це свідчить про невисокий пізнавальний інтерес значної частини курсантів і студентської молоді до КТ, що може бути зумовлено як низьким рівнем розвитку їх знань, навичок з ОІОТ та емоційно-вольової готовності до роботи на КТ (блокуванням інтересів тривогою, страхами щодо роботи на комп’ютері, невпевненістю в собі тощо), так і відсутністю належної уваги, допомоги їм з боку викладачів, низьким рівнем викладання курсу ОІОТ, відсутністю сучасної КТ.

Проведено порівняльне вивчення структури мотиваційної готовності та рейтингу кожної групи мотивів у курсантів-прикордонників 1-2-х курсів. Саме в цей період ними вивчаються, згідно навчальному плану, ОІОТ. Виявлено, що найбільш високий рейтинг в структурі мотивів, які спонукають курсантів до вивчення та використання КТ, посідають мотиви, що пов’язані з плануванням майбутньої життєдіяльності (3-я група мотивів), мотиви отримання та накопичення нової інформації за допомогою КТ (5-а група), мотиви використання комп’ютера як засобу полегшення праці людини (6-а група) та пізнавальні мотиви (2-га група). Вони входять в ядро мотиваційної сфери. У групу ж периферійних входять мотиви-вимоги, мотиви операційно-процесуального характеру.

Встановлено, що при переході курсантів з першого на другий курс, певною мірою знижується вагомість і рейтинг пізнавальних мотивів у структурі загальної мотивації, що свідчить, на нашу думку, не стільки про повне і успішне засвоєння ними на другому році навчання ОІОТ, скільки про деяке зниження їх інтересів до занять, до процесу самовдосконалення з курсу ОІОТ та з КТ, а також про відсутність належної допомоги їм з боку викладачів, про нездатність окремих педагогів розвивати пізнавальні інтереси молоді через зміст та методику викладання дисципліни. Майбутні офіцери-перекладачі значно краще, ніж їх однолітки юристи, усвідомлюють важливість КТ для їх професійної діяльності, прагнуть постійно працювати на ній.

Значущим представлялось вивчення відмінностей у мотивації вивчення та використання КТ молоддю різної статі. У мотивації юначок та юнаків ВНЗ та ВВНЗ виявлені певні відмінності. Так, у курсанток більш ніж втричі, а у студенток у 1,5 рази, порівняно з юнаками, вагомішими є професійно значущі мотиви. Це може бути пов’язано з тим, що дівчата дещо краще за юнаків усвідомлюють роль і значення КТ в своїй майбутній професійній діяльності і більше переконані в тому, що вона сприятиме їх фаховому становленню. Водночас це свідчить про необхідність проведення психокорекційної роботи з юнаками як цивільного, так і військового ВНЗ щодо підвищення у них вагомості професійно значущих мотивів оволодіння КТ. Проте у юнаків виявлено дещо вищий рівень розвитку пізнавальних мотивів вивчення КТ, ніж у дівчат. Це пов’язане скоріше за все з тим, що робота на КТ на заняттях з ОІОТ викликає у юначок більші, ніж у юнаків, емоційні хвилювання, що значно знижує їх пізнавальний інтерес до техніки, бажання на ній самостійно працювати. Подібні негативні психічні стани особливо виявляються у тих осіб, які зустрілися з неподоланими перешкодами, неполадками з технікою, складностями під час роботи на КТ.

У студентів ХІЕП та ХНУ відзначений достатньо високий рівень розвитку мотивів-вимог. Їх вагомість зростає після засвоєння курсу ОІОТ. Так, до роботи на КТ більшість студентів та курсантів старших курсів спонукають лише особливі обставини: вимоги викладачів, необхідність комп’ютерного оформлення курсових, дипломних робіт тощо. Тобто, значна частина молоді працює на КТ неусвідомлено, за відсутності стійкої внутрішньої потреби, мотивації, а лише під примусом, через необхідність виконати вимоги педагогів, навчальний план. Подібне демонструють переважно ті студенти, які мають низькі показники в навчанні не лише з ОІОТ, а й з інших навчальних дисциплін і характеризуються щодо навчання здебільшого негативно. Вони проявляють пасивність і небажання успішно навчатись. У структурі інших груп мотивів у юнаків та дівчат НАДПСУ, ХІЕП та ХНУ суттєвих відмінностей не виявлено.

Аналіз динаміки розвитку мотивації занять КТ у курсантів та студентів протягом всього періоду навчання у ВНЗ засвідчив, що найвищу мотивацію до навчання має молодь, що навчається переважно на 2 - 3-ому курсах. Це можна пояснити тим, що в процесі вивчення складної КТ у майбутніх фахівців з вищою освітою дещо зростають пізнавальні мотиви, мотиви її використання як засобу збереження і отримання нової інформації, планування майбутньої життєдіяльності. Разом з тим, після завершення занять з ОІОТ, складання підсумкової атестації, за відсутності систематичної роботи на КТ, їх мотивація знову знижується. У курсантів випускних курсів втрачаються отримані раніше знання, навички роботи на КТ, знижується мотивація щодо її використання у навчальному процесі, при вирішенні професійних завдань. Це вказує на необхідність проведення цілеспрямованої корекційної роботи зі студентами та курсантами щодо розвитку у них стійкої мотивації до використання КТ у навчанні та у майбутній професійній діяльності.

В процесі дослідження виявлено, що в структурі психологічної готовності до роботи на КТ недостатній рівень сформованості як у студентів, так і у курсантів, мають когнітивна та операційно-процесуальна її складові (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл курсантів, студентів 2-3-х курсів з низьким рівнем розвитку

когнітивної та операційно-процесуальної готовності до використання КТ

Низький рівень розвитку

компонентів готовності: | Виявлено за самооцінкою курсантів, студентів у: | Виявлено за оцінкою викладачів-експертів у:

філологів (у %) | юристів

(у %) | економістів

(у %) | філологів

(у %) | юристів

(у %) | економістів

(у %)

когнітивного | 21,74 | 15,63 | 18,50 | 26,70 | 22,67 | 23,00

операційно-процесуального | 26,08 | 12,50 | 24,00 | 29,86 | 19,89 | 25,60

Так, рівень їх розвитку вивчався нами за показниками як суб’єктивних самооцінок курсантами, студентами труднощів із засвоєння знань та навичок з КТ, так і за оцінками експертів. Встановлено, що значно більші проблеми зі засвоєння КТ, формування знань та умінь існують у курсантів філологічного профілю, порівняно з курсантами-юристами. У майже кожного четвертого-п’ятого курсанта, як за їх самооцінкою, так і за оцінкою експертів, виявлено низький рівень успішності з ОІОТ. Окрім того, курсанти дещо завищують рівень своїх реальних знань та навичок порівняно з тією оцінкою показників, яку дають їм викладачі-експерти.

Значна кількість студентів з низьким рівнем знань, навичок і умінь виявлено серед студентів других-третіх курсів економічного напряму, що свідчить як про процес зниження їх загальної мотивації до занять КТ, так і про неадекватність умов їх навчання.

У дослідженні зроблена спроба диференціювати курсантів-прикордонників, студентів-економістів за рівнем засвоєння ними знань та навичок роботи на КТ. Враховувались як результати їх поточного, рубіжного контролю, так і наслідки тестування студентів та курсантів за допомогою спеціальних завдань. Найвищі успіхи у навчанні має переважна більшість молоді на другому курсі. З часом рівень їх знань та навичок знижується. Уже на четвертому курсі залишкові знання, навички з ОІОТ дуже низькі, що свідчить про їх нестабільність, а також про неадекватну мотивацію їх засвоєння на молодших курсах. Причиною цього є також відмежування студентів і курсантів від роботи на КТ на старших курсах, що призводить до втрати умінь роботи на КТ. Високий рівень підготовки залишається у тих студентів і курсантів, які протягом всього періоду навчання, в тому числі і на старших курсах, мали можливість вдома чи у ВНЗ більше працювати на КТ. Це сприяло закріпленню, вдосконаленню навичок, отриманих ними на 1 – 2-му курсах.

Виявлено, що перелік труднощів, складних розділів, тем, змістових модулів з ОІОТ як у курсантів, так і у студентів є майже однаковим. Разом з тим, більше труднощів у процесі роботи на КТ мають студенти ВНЗ. Встановлено, що майже у кожного курсанта чи студента найбільші труднощі виникають при роботі з текстовим редактором, що може бути пов’язано із недостатньою кількістю годин на практичну роботу з текстами, певними труднощами з їх засвоєнням. Майже у кожного сьомого з них виникали труднощі зі засвоєнням будови, принципів роботи операційної системи персонального комп’ютера, нелегко даються операції з електронними таблицями тощо. Причиною цього всього, на думку майже кожного десятого курсанта, є слабкі знання, які вони отримали з ОІОТ.

Неналежним чином сформовані у майбутніх фахівців з вищою освітою організаційні, інформаційно-пошукові, контрольно-оцінювальні, експлуатаційні уміння (основи роботи на КТ, оцінка якості роботи комп’ютера, периферійних пристроїв), спеціальні (робота з навчальними програмами, застосування систем програмування, використання текстового редактора і табличного процесора, формування графічних зображень, організація збору, збереження та обробки інформації на базі даних) та інші.

Певні проблеми існують у молодих людей з відпрацювання пропущених занять з КТ, що потребує додаткових зусиль, практичних занять, які можуть мати ефект у випадку надання студентам і курсантам допомоги з боку одногрупників чи викладачів. З іншого боку, 40% курсантів НАДПСУ, 32% студентів-економістів вважають, що оцінка, яку вони отримують на занятті з ОІОТ, не впливає на їх самопочуття і лише 15-20% їх висловились про те, що вона має для них певне значення. Це ще раз підтверджує факт наявності низького рівня домагань у значної частини студентів і курсантів щодо засвоєння КТ. Цей факт підтверджують і експерти - досвідчені викладачі ВНЗ, ВВНЗ, командири.

Погляди студентів та курсантів на шляхи виходу зі складних ситуацій із засвоєння КТ наступні: кожен день працювати на КТ – заявило 65% з числа опитаних курсантів та 61,6% - студентів; працювати додатково по можливості вдома, в Інтернет-клубі, відповідно, 45% та 48,2; наполегливо самостійно вдосконалювати свою майстерність – заявило 9% курсантів та 4,4% студентів; необхідно побачити особистісний смисл та практичне значення такої роботи – 6% майбутніх офіцерів-прикордонників та 12,8% - майбутніх економістів.

В процесі дослідження виявлено, що кожен третій курсант, близько половини студентів мають проблеми з емоційно-вольовою готовністю до використання КТ (труднощі управління своїми негативними емоціями під час роботи на КТ, на заняттях з ОІОТ тощо). Найбільші хвилювання виникають через усвідомлення ними низького рівня своїх знань та навичок з інформатики, які вони отримали ще до навчання у ВНЗ та ВВНЗ та безпосередньо під час навчання у вищій школі, тобто, через несформованість когнітивного та операційно-процесуального компонентів психологічної готовності особистості до роботи на КТ. Значно вищий рівень тривожності при роботі на КТ у студентів, в порівняно з курсантами, спричинений, на нашу думку, не стільки низьким рівнем розвитку їх когнітивної та операційно-процесуальної складових готовності, скільки нижчим рівнем сформованості їх вольових якостей. У курсантів, через особливості їх навчальної діяльності та служби, краще розвинена здатність до емоційно-вольової саморегуляції психічних станів. Проте, майже кожен третій курсант НАДПСУ також заявив про проблеми з управлінням своїми емоціями під час роботи на КТ, на заняттях з ОІОТ. Негативно позначаються на процесах засвоєння КТ психологічний клімат на занятті, ставлення викладача до курсантів та ін. Встановлено, що значно нижчі тривожність, хвилювання відчувають на заняттях майбутні інженери-прикордонники у порівнянні з курсантами філологами та юристами. На нашу думку, це може бути зумовлене й тим, що перші мають значно вищу вагомість мотивів щодо засвоєння будь-яких технічних систем, пристроїв, в тому числі й КТ. При роботі на ній вони себе почувають набагато впевненіше, сміливіше, більшість їх здатні швидко знайти вихід з екстремальних ситуацій роботи на КТ. Саме тому у них рідше, ніж в інших, проявляються негативні психічні стани у формі тривожності, страхів, фрустрацій.

У третьому розділі – “Розвиток у студентів та курсантів психологічної готовності до використання комп’ютерної техніки” - представлені програма та результати формуючого експерименту з розвитку компонентів психологічної готовності. У відповідності з гіпотезою дослідження була розроблена та перевірена на ефективність модель формування психологічної готовності особистості (рис. 1). Вона являє собою алгоритм дій, особливості функціональних зв’язків між визначеними компонентами психологічної готовності: мотиваційним, когнітивним, операційно-процесуальним та емоційно-вольовим і передбачала забезпечення змістом психолого-педагогічних засобів впливу на свідомість курсантів та студентів.

У дисертації розкритий зміст організації таких форм впливу на особистість, як лекцій, бесід, консультацій, групових дискусій, рольових ігор, соціально-психологічного тренінгу. Кожна з них реалізовувала основну мету формуючого експерименту, а саме, сприяла підвищенню кожного з компо-нентів психологічної готовності. В експерименті використано низку методик, вправ на корекцію “Я-концепції” особистості, самовиховання, формування адекватної самооцінки, позитивних самосприйняття, мислення та ін.

Рис.1. Модель формування психологічної готовності особистості майбутнього

фахівця з вищою освітою до використання КТ

У формуючому експерименті взяли участь другокурсники: студенти ХІЕП, курсанти-юристи НАДПСУ (експериментальні групи), студенти ХНУ, курсанти НАДПСУ (контрольні групи). З табл. 3. видно, що у курсантів та студентів дослідження груп порівняно з початковим етапом експерименту, суттєво покращилась мотивація засвоєння та використання КТ: приблизно в 1,3 рази підвищилась вагомість пізнавальних мотивів, що позитивно вплинуло на формування рівня їх знань та навичок з КТ. Зазнала змін також група професійно значущих мотивів засвоєння ОІОТ. Більш суттєво (в 1,64 рази) зросла вагомість цієї групи мотивів у курсантів, дещо менше (в 1,43 рази) вагомішими стали професійно значимі мотиви у студентів-економістів. Бесіди, спостереження за учасниками експериментальних груп засвідчили про зростання рівня усвідомлення молоддю зазначених груп важливості вмінь та навичок роботи з КТ у їх професійній діяльності, у майбутньому житті.

Таблиця 3

Результати формування у студентів мотивації

до роботи на комп’ютерній техніці

Групи | Рівні сформованості мотивації особистості (у %):

високий | середній | низький

до експер. | після експер. | до експер. | після експер. | до експер. | після

експер.

Експериментальні | 13,5 | 22,0 | 46,5 | 68,5 | 40,0 | 9,5

Контрольні | 14,5 | 16 ,0 | 44,5 | 59,0 | 41,0 | 25,0

Зазнали позитивних змін й інші групи мотивів, зокрема, мотиви планування майбутньої життєдіяльності, операційно-процесуальні та ін. Дещо знизилась вагомість групи мотивів-вимог як у студентів, так і у курсантів. Як видно з табл. 3, кількість студентів з високим та середнім рівнями сформованості мотивації до засвоєння та використання КТ за підсумками проведеного формуючого експерименту зросло також приблизно у 1,5 рази. Темпи розвитку професійної мотивації у студентів контрольної групи значно нижчі, ніж у студентів експериментальних груп. Покращання рівня когнітивної та операційно-процесуальної складових готовності проводилось шляхом організації модульного навчання з ОІОТ, що дало можливість диференціювати блоки знань загальноосвітнього призначення таких, що мають спрямування на формування професійних навичок і умінь. Останні можуть мати варіантний характер відповідно до конкретних завдань тієї чи іншої професійної орієнтації в межах загально-професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників та фахівців економістів.

До позитивних можливостей модульної організації навчального процесу з ОІОТ належить те, що воно дає більші можливості міжпредметних зв’язків з іншими дисциплінами. Часткові зміни програми підготовки з ОІОТ студентів спеціальності “Облік і аудит”, “Економіка підприємств” в ХІЕП дало свої позитивні наслідки. На 10-15% покращився рівень знань, умінь і навичок з ОІОТ, темп просування студентів на заняттях став дещо вищим.

Результати формування емоційно-вольової готовності, шляхом навчання студентів і курсантів прийомам довільної психічної саморегуляції негативних станів, представлені в табл. 4.

Таблиця 4

Вплив формуючого експерименту на розвиток у студентів та курсантів

емоційно-вольової готовності до використання КТ

Показники

емоційно-вольової готовності особистості до використання КТ | Експериментальні групи:

фахівців-економістів (у %) | курсантів-юристів (у %)

до

експерименту | після експерименту | до експерименту | після експерименту

Висока тривожність через слабкі знання з КТ | 24,60 | 13,32 | 15,63 | 9,97

Висока тривожність через недостатні навички роботи

на КТ | 28,80 | 16,65 | 12,50 | 9,17

Висока тривожність у нестандартних ситуаціях під час роботи на КТ | 34,20 | 10,73 | 12,50 | 5, 84

Висока тривожність через несприятливий морально-психологічний клімат | 10,20 | 9,71 | 9,38 | 6,08

Тривожність через неадекватне ставлення викладача | 6,40 | 4,20 | 6,25 | 3,50

В ході експерименту увага студентів і курсантів зосереджувалась на тому, що в різних навчальних та близьких до них службових ситуаціях, дуже важливо вміти вчасно помітити вплив стресогенних факторів і швидко й ефективно розрядити психічну напруженість, що виникла, зняти негативний емоційний стан чи втому, отримати внутрішню стабільність. В експерименті у них формувались здатність здійснювати вольову мобілізацію, сконцентровувати в необхідний момент часу всі свої фізичні і психічні сили. Як видно з табл. 4, участь студентів та курсантів у експерименті сприяла покращанню їх емоційно-вольової готовності до перебуває та використання КТ. Більш суттєвих змін вона зазнала у курсантів-прикордонників, ніж у студентів економічних спеціальностей, що може бути зумовлене різними мотивацією та умовами їх життєдіяльності. Достовірність відмінностей у показниках обох груп до і після експерименту знаходиться на рівні р=0,01. Спостереження, аналіз навчальної і професійної діяльності студентів та курсантів засвідчили, що біля 30% курсантів, 43% студентів експериментальних груп навчились певною мірою знімати негативні психічні стани, вплив травмуючих факторів, використовуючи прийоми самонавіювання, саморегуляції.

Загалом, за результатами дослідження, за оцінками експертів та самооцінками самих учасників експерименту, відбулись суттєві зрушення у формуванні їх емоційно-вольової готовності до майбутньої професійної діяльності, до роботи на КТ. Про це заявило 75,6% з числа опитаних студентів та курсантів – членів експериментальних груп.

ВИСНОВКИ

За підсумками теоретико-експериментального дослідження зроблені наступні загальні висновки:

1. Проблема психологічної готовності майбутніх фахівців з вищою освітою до використання КТ є малодослідженою у галузі педагогічної психології і має актуальне наукове та практичне значення. У дослідженнях вчених залишились поза увагою власне психологічні аспекти мотивації студентів ВНЗ та курсантів ВВНЗ до вивчення КТ та використання її у майбутній професійній діяльності, формування у них адекватних уявлень, знань про її можливості. Розкриті психологічні особливості професійної діяльності офіцера-прикордонника, фахівця-економіста, вимоги щодо комп’ютерної підготовки та сфери службового використання інформаційних засобів.

2. Встановлено психологічні особливості взаємодії особистості з персональним комп’ютером, проблеми спілкування та діалогу з ним, вказується на основні завдання ВНЗ щодо формування інформаційної культури майбутнього офіцера, фахівця економіста.

3. Запропонована та перевірена методами математичної статистики структура психологічної готовності особистості до використання КТ у професійній діяльності. Вона представляє собою єдність та взаємозв’язок таких компонентів готовності, як мотиваційного, когнітивного, операційно-процесуального та емоційно-вольового. Розкрито показники і критерії їх розвитку у курсантів та студентів.

4. На основі розробленої структури психологічної готовності здійснено порівняльний констатуючий експеримент з вивчення особливостей розвитку зазначених компонентів готовності у курсантів НАДПСУ, студентів економічних спеціальностей ХІЕП, ХНУ. Робиться висновок про те, що у майбутніх офіцерів-прикордонників, студентів-економістів низький рівень розвитку мотивації до вивчення та засвоєння КТ. Слабко сформованими є такі важливі групи мотивів як професійно значущі та пізнавальні, які суттєво впливають на розвиток когнітивної, операційно-процесуальної та емоційно-вольової готовностей особистості до роботи на КТ.

5. Виявлено значні проблеми з розвитку у майбутніх фахівців з вищою освітою когнітивного та операційно-процесуального компонентів готовності до використання КТ. Вони, окрім об’єктивного, мають суб’єктивний характер (неадекватна мотивація, негативні установки щодо вивчення КТ, низький рівень знань та навичок з шкільної програми інформатики, недостатній рівень усвідомлення професійної та особистісної значущості інформаційних засобів та ін.).

6. Встановлено, що готовність курсантів та студентів до роботи на КТ суттєво знижується за рахунок недостатнього рівня розвитку їх емоційно-вольової готовності. Хвилювання, що виникають у значної частини майбутніх офіцерів та економістів, призводять до зниження результативності занять з ОІОТ, низького рівня сформованості знань та умінь щодо роботи