СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ГЕВЛИЧ ЛАРИСА ЛЕОНІДІВНА

УДК 658.5.012.42

ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В РОЗРОБЦІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління

підприємствами

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент

Тарасенко Леонід Михайлович,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Воронкова Алла Еженівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Луганськ);

кандидат економічних наук, доцент Жеребйов Ярослав Іванович, Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту організацій (м. Макіївка).

Провідна установа – Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства та підприємництва (м. Хмельницький).

Захист відбудеться 21 грудня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 21 листопада 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Г.В.Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки для кожного підприємства важливим є створення, збереження та зміцнення конкурентних позицій у довгостроковій перспективи, що неможливо без розробки стратегії розвитку та її успішного впровадження. Питанням розробки стратегії діяльності підприємства та визначенню її впливу на результати його діяльності у світовий і вітчизняній економічній літературі приділено велику увагу, але торкаються вони переважно теоретичних положень науки управління в цілому і стратегічного управління зокрема.

Вивчення економічної літератури, наявних методичних розробок і рекомендацій щодо стратегічного управління показує, що питанням обґрунтування бази розробки стратегії підприємств у сучасних умовах динамічного розвитку ринкової економіки, підготовки необхідної інформації, встановленню тенденцій змін у зовнішньому середовищі підприємства приділено недостатньо уваги. Такі питання мають описовий характер. Їх детальне вирішення, що сприятиме більш точному встановленню стратегічних орієнтирів, можливе в межах стратегічної діагностики підприємства. Але стратегічна діагностика підприємства ще не вивчається широко. Зокрема, не досліджено її зміст, не розроблена послідовність її проведення, відсутні методичні положення щодо визначення впливу різноманітних чинників на кінцеві результати розробки стратегії.

Недостатня розробка зазначених питань у теорії негативно впливає на якість розробки стратегії конкретного підприємства у вітчизняній господарській практиці, призводить до негативних наслідків, втрати часу та коштів, помилок і, зрештою, до стримування розвитку підприємства або вибору неправильних стратегічних альтернатив. Усе це робить тему дослідження актуальною, оскільки вона має не тільки теоретичне, але й практичне значення, особливо з урахуванням важливості стратегічного управління для українських підприємств.

Необхідність теоретичного обґрунтування стратегічної діагностики, розробки практичних рекомендацій щодо її використання у стратегічному управлінні на вітчизняних підприємствах зумовили вибір теми, мету, коло завдань, обсяг і структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. Дослідження проводилися за темою № 99.06.02 “Розробка методів оновлення і розвитку організацій і підприємств” (номер держреєстрації 0199U003654), а також у межах Договору про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту в невиробничій сфері Донецького державного університету управління та відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2004 роках. У межах виконання цих досліджень автором розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на використання стратегічної діагностики підприємства при розробці його стратегії.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка та реалізація принципових підходів щодо використання результатів стратегічної діагностики при розробці стратегії діяльності підприємства.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі теоретичні та практичні завдання:

розглянуто процес стратегічного управління підприємства з позиції процесного підходу;

вивчено роль і визначено місце стратегічної діагностики у стратегічному управлінні підприємства;

розкрито зміст стратегічної діагностики підприємства;

виділено та досліджено чинники, які мають бути враховані при проведенні стратегічної діагностики підприємства;

розкрито сутність і зміст послідовності стратегічної діагностики на підприємстві;

запропоновано спосіб урахування впливу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства на стратегію підприємства;

розроблено підходи щодо врахування особливостей виробництва й управління підприємством у стратегічній діагностиці при розробці стратегії підприємства;

використано в діяльності підприємств розроблені рекомендації.

Об'єктом дослідження є процес стратегічного управління на промислових підприємствах. Предметом дослідження є логіка, принципи та способи проведення стратегічної діагностики підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи стали пізнавальні засоби, методи, загальнонаукові принципи проведення досліджень і прийоми, що використовувалися в сукупності, а також фундаментальні положення теорії управління. Теоретичною основою дослідження послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі менеджменту, стратегічного управління, діагностики й аналізу. Інформаційною базою є статистичні дані про діяльність машинобудівних підприємств м. Донецьк та Донецької області.

У роботі використані процесний підхід (при розгляді стратегічного управління підприємства та з’ясуванні місця стратегічної діагностики в цьому процесі); ситуаційний підхід (при розробці підходів щодо врахування особливостей виробництва й управління підприємством у стратегічній діагностиці); класичні методи аналізу господарської діяльності підприємства та методи експертної оцінки (при дослідженні факторів, які мають бути враховані у стратегічній діагностиці діяльності підприємства, та розробці інтегрованих показників фінансового стану підприємства); метод графічного зображення аналітичних даних – аналітичні таблиці та пузирчаста діаграма (при оцінці конкурентоспроможності підприємства при складанні карти стратегічних груп конкурентів); способи інтегрування показників (при розробці системи інтегрованих показників внутрішнього середовища підприємства);

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у визнанні стратегічної діагностики етапом процесу стратегічного управління підприємства і формуванні підходу щодо використання її результатів при розробці стратегії промислового підприємства на основі аналізу впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність підприємства.

Наукова новизна основних результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

стратегічна діагностика розглядається як етап процесу стратегічного управління, що передує стратегічному аналізу, визначає його напрями й обсяг;

розкрито зміст стратегічної діагностики підприємства, який полягає у визначенні становища підприємства, що склалося під впливом чинників макросередовища, мікросередовища та внутрішнього середовища підприємства;

удосконалено:

спосіб оцінки конкурентоспроможності підприємства шляхом побудови стратегічних карт груп конкурентів, які дають можливість наочно відобразити ринкову позицію підприємства;

інструментарій стратегічної діагностики підприємства за результатами дослідження й узагальнення існуючих моделей аналізу стратегічних альтернатив, аналізу переваг підприємства та небезпек, аналізу домінантних ресурсів підприємства;

уточнено:

послідовність проведення стратегічної діагностики підприємства шляхом визначення її етапів, які передбачають аналіз ситуації, що склалася; аналіз стратегії, що реалізується, та визначення доцільності її подальшого проведення або необхідності корегування через зміну впливу виділених груп чинників; оцінку потенційних і реальних сильних і слабких сторін підприємства, небезпек і можливостей; розробку комплексу заходів за результатами діагностики;

структуру середовища підприємства шляхом виділення макросередовища, мікросередовища, внутрішнього середовища та склад чинників кожного з них, аналіз яких проводиться в межах стратегічної діагностики підприємства.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну базу проведення стратегічної діагностики підприємства. До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

послідовності проведення стратегічної діагностики підприємства;

складових інструментарію стратегічної діагностики підприємства.

Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності промислових підприємств. Це підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації: ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики” (акт упровадження № 98 від 22.09.2004 р.), ВАТ “Донецький завод гірничорятувальної апаратури” (довідка про використання № 114 від 12.04.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі стратегічного управління підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку маркетингу і логістики в транзитивній економіці” (Донецьк-Слов'яногірськ, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво, менеджмент, маркетинг: стан та перспективи розвитку в Україні” (Донецьк, 2002 р.), Міжнародному семінарі “Нова економіка і вища освіта” (Донецьк, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні” (Львів, 2005 р.), II Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (Донецьк, 2005 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (Кіровоград, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 13 наукових працях, серед яких 2 статті – у наукових журналах, 7 статей – у збірниках наукових праць і 4 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,05 д.а., з яких особисто автору належать 2,1 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 193 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 31 таблицю і 26 рисунків, які подано на 31 сторінці. Список використаних джерел із 172 найменування уміщено на 14 сторінках, 6 додатків – на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи стратегічної діагностики підприємства. При великій розмаїтості дефініцій стратегічного управління найбільш прийнятливим у межах проведеного дослідження є розгляд його як процесу, що визначає послідовність дій підприємства щодо розробки й реалізації стратегії, яка складається з постановки цілей, розробки стратегії, пошуку необхідних ресурсів і підтримки зв'язків із зовнішнім середовищем, що відповідають потенціалу й можливостям підприємства та дозволяють миттєво реагувати на зовнішні зміни.

Процесний підхід до розробки стратегії підприємства базується на структуруванні процесу стратегічного управління, що передбачає виділення таких етапів: стратегічний аналіз, стратегічне прогнозування та стратегічне планування. З позиції процесного підходу роль стратегічного аналізу в стратегічному управлінні підприємством є дуже важливою. На цьому етапі не тільки виявляються основні закономірності та довготривалі тенденції між вхідними й вихідними параметрами підсистем підприємства, визначається вплив головних та обурюючих чинників, оцінюється ступінь невизначеності в системі забезпечення виробництва, але й визначається передпрогнозна орієнтація підприємства. В межах стратегічного аналізу вивчається багато питань – техніко-економічного та математико-статистичного аналізу масивів вихідної інформації, розробляються пошукові науково-технічні прогнози галузей, маркетингові прогнози, що спираються на перспективний прогноз потреб. Від якості результатів стратегічного аналізу значною мірою залежать зміст та ефективність подальших стадій стратегічного управління – стратегічного прогнозування та стратегічного планування. Враховуючи вимоги до результатів стратегічного аналізу й обсяги різноманітних робіт, що виконуються на цьому етапі стратегічного управління, пропонується дещо зменшити обсяг стратегічного аналізу шляхом уведення такого етапу, як стратегічна діагностика, яка має передувати стратегічному аналізу.

Діагностичний підхід припускає визначення характеру порушень господарської діяльності, у якій відбуваються відхиляння від нормальної динаміки різноманітних процесів, що виражаються через темпи зміни відповідних показників. Стратегічна діагностика розглядається як передумова стратегічного аналізу, як своєрідний експрес-аналіз, метою якого є виявлення обсягу та горизонту стратегічного аналізу, що дає можливість отримати як інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень у ході розробки стратегії, так і сукупність прийомів і методів обробки інформації та прийняття рішень, необхідних для розробки низки заходів для ліквідації стратегічного розриву або перегляду стратегії. Це значно підвищує якість управлінських рішень у стратегічному управлінні на подальших етапах, особливо на етапах стратегічного аналізу та стратегічного прогнозування. Місце стратегічної діагностики в стратегічному управлінні підприємства показано на рис. 1.

Стратегічна діагностика підприємства, що розглядається як етап процесу стратегічного управління, спрямована на визначення поточного стану підприємства з метою виявлення його відповідності вибраній стратегії, оцінки стратегії, що реалізується, а також розробку системи заходів для ліквідації стратегічних розривів або корегування стратегії. На відміну від стратегічного аналізу стратегічній діагностиці властива цільова проблемна спрямованість і використання заздалегідь відомого інструментарію.

Стратегічна діагностика багато в чому спирається на отримані в минулому знання та досвід у діяльності підприємства для перенесення їх на майбутнє з урахуванням можливих змін зовнішнього середовища. Стратегічна діагностика впливає на процес розробки стратегії діяльності підприємств, значно підвищуючи ефективність останнього шляхом скорочення часу та витрат при прийнятті управлінських рішень за рахунок надання інформаційно-аналітичного забезпечення й чіткої структуризації процесу розробки та реалізації рішень.

Основна мета стратегічної діагностики – це надати інформацію про стан підприємства в порівнянні із станом конкурентів, показати вплив виявлених чинників на діяльність підприємства, визначити можливості підприємства та можливі загрози його діяльності. Тобто у стратегічній діагностиці має бути підготовлена інформація про подальші напрями стратегічного аналізу. Період стратегічної діагностики підприємства може охоплювати тривалий час – до трьох–п’яти років за умов української економіки.

Головною відмінною рисою стратегічної діагностики є аналіз як окремої стратегії, так і функціонування підприємства в цілому, а також підприємства, що тільки створюється. Крім того, стратегічна діагностика розглядає такі підприємства в нерозривному зв’язку із зовнішнім середовищем, що постійно змінюється, досліджує можливі взаємні впливи середовища та підприємства, реальні та потенційні можливості й загрози, шляхи їх ініціації чи усунення, адаптації підприємства до середовища, що змінюється.

При врахуванні впливу різноманітних чинників у межах стратегічної діагностики оцінюються ймовірності майбутніх подій для побудови прогнозів, що потребує використання статистичних, бухгалтерських, звітних і стохастичних даних.

Одним з головних у стратегічній діагностиці є питання інструментарію, що застосовується. У стратегічній діагностиці використовуються переважно аналітичні інструменти для дослідження внутрішніх і зовнішніх середовищ діяльності підприємств.

Для їх розробки розглянуто й узагальнено існуючі моделі аналізу стратегічних альтернатив, аналізу переваг підприємства та загроз, аналізу домінантних ресурсів підприємства. Такі результати використані при розробці інструментарію стратегічної діагностики підприємства.

Розділ 2. Дослідження змісту та інструментів стратегічної діагностики підприємства. Стратегічна діагностика базується на вивченні зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на діяльність підприємства.

У дисертаційній роботі запропоновано при здійсненні стратегічної діагностики розглядати не дві, а три складові – макросередовище (загальне середовище), мікросередовище (середовище найближчого оточення) та внутрішнє середовище підприємства. Критерієм такого розподілу є інтенсивність і періодичність (частота) впливу чинників на діяльність підприємства. Інтенсивність впливу розглядається як міра збитків або зменшення прибутковості підприємства за впливом того чи іншого чинника. Запропонований розподіл дозволяє більш детально врахувати ті чинники, що безпосередньо впливають на стратегічний вибір підприємства.

Змістом стратегічної діагностики макросередовища підприємства є моніторинг і аналіз таких тенденцій та подій, які не підконтрольні підприємству, але можуть вплинути на його стратегічний вибір. З огляду на важливість маркетингової стратегії і її впливу на формування стратегії підприємства запропоновано доповнити стратегічну діагностику макросередовища розглядом низки ринкових чинників, зокрема ємності ринку, його захищеності урядом, рівня й розподілу доходів, географічного розміщення підприємства та ринків збуту його продукції, чинників форс-мажорних обставин (випадку). Аналіз макросередовища підприємства за виділеними чинниками виконується за напрямами, поданими в табл. 1.

Метою стратегічної діагностики мікросередовища підприємства необхідно вважати отримання характеристики ситуації в галузі в цілому для винесення суджень про її відносну привабливість (непривабливість) у найближчій і довгостроковій перспективі. Аналіз мікросередовища підприємства передбачає аналіз учасників ринку, що безпосередньо контактують з підприємством, впливають на нього і, у свою чергу, піддаються впливу з боку підприємства (споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, кредитори, компаньйони). Суперечливість інтересів цих груп і їх пріоритети потрібно враховувати при прийнятті кожного стратегічного рішення й розробці стратегії в цілому. Вплив чинників мікросередовища на діяльність підприємства охарактеризовано в табл. 2.

Напрямами стратегічної діагностики внутрішнього стану підприємства в роботі запропоновано визначити експрес-аналіз, оцінку конкурентної позиції та виявлення конкретних стратегічних проблем, а результатом – комплекс заходів для збереження, перегляду або зміни поточної стратегії на основі використання сильних і слабких сторін підприємства, його ключових чинників успіху, усунення погроз середовища.

Вплив виділених чинників аналізується шляхом складання двовимірної карти, що поєднує результати аналізу галузі в цілому й оцінку стану кожного підприємства окремо. Для її складання запропоновано таку послідовність дій: розробка переліку критеріїв; нанесення на карту за осями координат пар характеристик щодо кожного підприємства; об'єднання підприємств, що потрапили в один стратегічний простір, у стратегічні групи; нанесення кіл навколо кожної стратегічної групи, дотримуючись пропорційності діаметра частині групи в загальному обсязі продажів галузі, що дозволяє графічно відобразити та швидко оцінити конкурентне становище галузі в цілому й позицію конкретного підприємства зокрема.

У ході стратегічної діагностики мають розглядатися складні економічні процеси, що не завжди піддаються кількісній оцінці. Тому виникає потреба не тільки встановити існуючі на даний час тенденції, але й відстежити їхню зміну на майбутнє, що припускає необхідність використання різноманітних інструментів – методу експертних оцінок, аналізу витрат і кривої досвіду, моделі “продукт-ринок”, аналізу динаміки ринку, моделі життєвого циклу, портфельних моделей аналізу стратегії (матриць БКГ і Мак-Кінсі), комплексного ділового аналізу PIMS, SWOT-аналізу, аналізу ланцюжка цінностей, аналізу витрат й оцінки конкурентоспроможності або їх поєднання. Порівняльний аналіз зазначених інструментів дозволив встановити їх переваги та недоліки, а узагальнення – розробити інструментарій стратегічної діагностики підприємства. Результати проведеного аналізу свідчать про доцільність використання SWOT-аналізу та його модифікацій, аналізу витрат й оцінки конкурентоспроможності, функціонально-вартісного аналізу. Для їх використання розроблено інтегровані показники рентабельності, ліквідності та детермінована залежність обсягу поставок від особливостей виробництва.

Вплив чинників макро-, мікро- та внутрішнього середовищ проаналізовано на прикладі ВАТ “Макіївський завод “Факел” і ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики”. Аналіз показав таке. Незважаючи на окремі негаразди їх макросередовище є стабільним, а основними його чинниками є економічні, ринкові та технологічні. Стан макросередовища не дає переваг підприємствам, але й не створює невигідні умови діяльності. Тому при реалізації стратегії чинники макросередовища не перешкоджатимуть зміцненню конкурентного стану підприємств. Економічні показники мікросередовища – машинобудування – свідчать не тільки про наявність проблем, але й перспективи зростання. Виробництво підприємств є специфічним, тому вони можуть до певної міри не боятися нових конкурентів або появи товарів-замінників, але небезпека з боку існуючих конкурентів є досить серйозною. Однорідність основної продукції і її специфічність у застосуванні не дозволяють розширити сфери бізнесу за рахунок нових видів діяльності без значних капіталовкладень і перепрофілювання виробництва. Тому одним з перспективних напрямів розвитку є мобілізація внутрішніх можливостей для набуття переваг за собівартістю або якістю продукції. Важливою є боротьба за переваги, що їх надає уряд країни вітчизняним виробникам.

Розділ 3. Процедура стратегічної діагностики підприємства та використання її результатів у стратегічному управлінні. Процедура стратегічної діагностики підприємства потребує відповідного методичного забезпечення.

Стратегічна діагностика макро-, мікро- та внутрішнього середовищ підприємства має як спільні риси, так і свої особливості, однією з яких є виділення критичних елементів. Критичними елементами вважаються найбільш вагомі чинники макро-, мікро- та внутрішнього середовищ, які значною мірою впливають на стратегічні напрями діяльності конкретного підприємства або умови реалізації його стратегії. Саме тому вони підлягають аналізу в першу чергу. Виділення критичних елементів дозволяє заощадити час і витрати на збір і обробку виключно релевантної інформації. Межі стратегічної діагностики середовища залежать від числа й характеру критичних елементів макро-, мікро- та внутрішнього середовищ.

Умовою здійснення якісної стратегічної діагностики підприємства є наявність відповідної комплексної системи інформаційно-аналітичного забезпечення, яка, зокрема, передбачає ретельне коригування інформації через її поточні зміни.

Результати стратегічної діагностики макросередовища підприємства подано у вигляді оцінки впливу кожного з чинників середовища певною кількістю балів. Виходячи з балів, що виставлені кожному чиннику макросередовища, будується його профіль: у таблиці проти кожного чинника експерти оцінюють значення його впливу (значний – 3, середній –2, слабкий – 1 бал); вплив на підприємство (відчутний – 3, середній – 2, слабкий – 1, відсутність впливу – 0 балів); спрямованість впливу (позитивна +1, негативна –1). На базі експертних оцінок формується інтегральна оцінка важливості кожного з чинників макросередовища для підприємства.

За результатами регулярної стратегічної діагностики макросередовища підприємства переглядається поточна стратегія, уточнюються часові горизонти стратегічного планування.

У стратегічній діагностиці мікросередовища основну увагу приділено аналізу конкурентної позиції підприємства та його конкурентів. Оцінка конкретних показників у межах напрямів аналізу розглядається з точки зору їх впливу на поточну стратегію й дозволяє визначати небезпеки та можливості, що надає мікросередовище сьогодні й у перспективі. Це необхідно для характеристики ситуації в галузі та на ринку. Саме ці висновки будуть базою для розробки комплексу заходів реалізації поточній стратегії або її корегування.

Аналіз галузі можна здійснювати за тими ж чинниками, що й у стратегічній діагностиці макросередовища, але в межах конкретної галузі, до якої належить підприємство. Проте є й важливі відмінності між використовуваними методами та прийомами діагностики макро- та мікросередовища. При аналізі галузі необхідно не тільки визначати рівень конкуренції в галузі, можливості виходу на ринок потенційних вітчизняних чи зарубіжних конкурентів, ємність ринку та його захищеність урядом на основі експертних оцінок потенційного попиту й наявної пропозиції, як це здійснюється при аналізі чинників макросередовища, але й розглянути такі показники: реальний і потенційний розміри галузі, темпи зростання ринку, його географічні характеристики; тенденції й перспективи розвитку галузі та стадії її життєвого циклу; структура галузевих витрат; стан системи збуту продукції.

В оцінці конкурентної позиції підприємства особливу увагу приділено частині ринку, яка належить підприємству, здатності конкурувати за ціною, якістю, знанням споживача та ринку. Ранжируванням значущості кожного з показників у частках одиниці визначається його питома вага, а експертна оцінка конкурентоспроможності підприємства за кожним з показників (за 10-бальною системою) дозволяє давати кількісну оцінку конкурентної позиції підприємства – як суму зважених оцінок. Така оцінка є універсальною, дає можливість встановити якісні категорії за допомогою кількісних показників і порівнювати конкурентоспроможність різних підприємств, щоправда, однієї галузевої належності. При цьому важливим є визначення тенденцій зміни конкурентної позиції самого підприємства та його потенційних і реальних конкурентів у близькій і далекій перспективі. У табл. 3 показано визначення інтегральної оцінки чинників мікросередовища за методом складання профілю середовища для ВАТ “Макіївський завод “Факел”.

На основі результатів діагностики макро- та мікросередовища підприємства можна визначати тип зовнішнього середовища: середовище, що змінюється (технічні інновації, економічні чи політичні зміни, зміни законодавства); вороже оточення (умови жорсткої конкуренції, боротьби за споживачів і ринки збуту); різноманітне оточення (характерне для глобального бізнесу); технічно складне середовище (потребує складної інформації та висококваліфікованих кадрів).

Залежно від типу зовнішнього середовища формується поведінка підприємства щодо використання реактивного управління (прийняття заходів після здійснення змін); розширення сфер діяльності (диверсифікація виробництва та капіталу) як засіб можливого зменшення комерційного ризику при зміні чинників зовнішнього середовища; удосконалення організаційної структури управління для підвищення його гнучкості шляхом створення структур, що орієнтуються на досягнення кінцевих результатів (центри прибутку, стратегічні одиниці бізнесу); стратегічне управління як засіб підвищення конкурентної активності.

Стратегічна діагностика макро- та мікросередовища не дозволяє здійснити остаточний вибір стратегії або дати оцінку існуючій, бо залишає поза увагою вагому частину – діагностику внутрішнього середовища підприємства. Вибір чинників внутрішнього середовища для аналізу залежить від стану підприємства: воно є діючим, підлягає реконструкції або створюється. В залежності від стану підприємства стратегічна діагностика проводиться або періодично, або час від часу.

У стратегічній діагностиці внутрішнього середовища на основі аналізу змісту стратегії, що реалізується, оцінки конкурентної позиції підприємства та стратегічних проблем виявляють сильні та слабкі сторони, ключові чинники успіху та чинники небезпек і можливостей підприємства для розробки рішень щодо збереження, корегування або докорінного перегляду діючої стратегії.

У межах стратегічної діагностики внутрішнього середовища підприємства розглядаються різноманітні питання, зокрема, проводиться аналіз показників фінансового стану підприємства, технології управління підприємством.

Аналіз показників фінансової звітності базується на використанні відомих показників фінансового стану підприємства (показники рентабельності, ліквідності). Їх вибір зумовлений тим, що ці показники є універсальними та зрозумілими для користувачів, а дані для їх розрахунку містяться у звітності підприємств. З метою нівелювання галузевих особливостей, тобто забезпечення універсальності підходу, запропоновано використовувати інтегровані показники рентабельності та ліквідності. Інтегрованість цих показників забезпечується розрахунком їх середнього геометричного. На базі інтегрованих показників рентабельності та ліквідності розраховується узагальнюючий коефіцієнт фінансового стану підприємства.

Аналіз технології управління підприємством передбачає складання функціональних матриць підрозділів підприємства, діагностування функціональних матриць підрозділів підприємства, оцінку ефективності функціональної структури управління підприємством. Аналіз дозволяє з’ясувати таке: якою є технологія управління за функціями, що є вузьким місцем; чи відповідає оргструктура завданням управління; чи дотримуються вимог, що містяться в інструкціях, регламентах, положеннях структури; чи відповідає правилам технології управління здійснення функцій, що є вузьким місцем.

Після завершення стратегічної діагностики підприємства має бути сформований перелік зовнішніх небезпек і внутрішніх можливостей, які є основою для розробки альтернативних варіантів стратегічного розвитку, рекомендації щодо вибору виду стратегії та, відповідно, обсягів і напрямів стратегічного аналізу та стратегічного прогнозування.

Проведення стратегічної діагностики макро-, мікро- та внутрішнього середовищ ВАТ “Макіївський завод “Факел” і ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики” дозволило розробити систему заходів для оцінки діючої стратегії і її корегування. За результатами стратегічної діагностики мікросередовища зроблено такі висновки.

Незважаючи на непевне конкурентне становище за основними видами продукції перспективи розвитку ВАТ “Макіївський завод “Факел” досить оптимістичні, бо він є єдиним вітчизняним виробником вогнегасників, які рекомендовані урядом для застосування на вугільних підприємствах. Тому при збереженні рівня якості та сприятливих перспективах розвитку вугільної промисловості, а також наявності державної підтримки існує велика ймовірність значного покращення конкурентної позиції заводу. Однак ці конкурентні переваги не можна вважати надійними, бо якщо конкуренти проявлять більшу увагу до рівня якості аналогічної продукції із збереженням частки ринку та рівня цін, то наявні конкурентні переваги ВАТ “Макіївський завод “Факел” будуть зведені нанівець. Тому необхідними є дії для покращення позиції в контексті збереження частки ринку та рівня цін. Буде логічним запропонувати ВАТ “Макіївський завод “Факел” оборонну стратегію, спрямовану на покращення конкурентної позиції на ринку за рахунок заходів для реалізації потенціалу підприємства. У складі заходів для покращення конкурентоспроможності основних видів продукції ВАТ “Макіївський завод “Факел” рекомендовано звернути увагу на зменшення собівартості одиниці виробів за рахунок економії за масштабами виробництва, удосконалення виробничих процесів, використання можливості повторного заправлення вогнегасників.

З метою розробки стратегії ВАТ “Макіївський завод “Факел” здійснено оцінку виконання функціональних обов'язків фахівцями підприємства за категоріями з основних і допоміжних функцій (у процентному співвідношенні). За результатами аналізу запропоновано перерозподілити функції спеціалістів.

Проблемою ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики” є не тільки “слабкі місця” за видами продукції, чия зважена оцінка конкурентоспроможності нижча, ніж у конкурентів, але й наявність переваг за успішними видами продукції лише сьогодні. Якщо вітчизняні конкуренти (Київський радіозавод, Торезький електротехнічний завод, Донецький енергозавод), рівень завантаження виробничих потужностей яких не перевищує 50%, вирішать звільнитися від зайвого обладнання (що різко скоротить величину амортизаційних відрахувань у собівартості), а на державному рівні буде прийнято рішення про підвищення рівня мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму (що змусить ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики” збільшити рівень оплати праці основних працівників з метою збереження кваліфікованих кадрів на підприємстві), підприємство не зможе підтримувати відносно низький рівень собівартості продукції та втратить цю конкурентну перевагу. Тому для цього підприємства доцільно прийняти агресивну стратегію експансії за рахунок збільшення росту (витиснення конкурентів), що дозволить утримати позицію лідера на довгострокову перспективу, а також низку заходів для покращення виробничої стратегії.

Виконання цих рекомендацій ЗАТ “НВП “Макіївський завод шахтної автоматики” сприятиме підвищенню якості комплексу пристроїв управління забойними машинами, збільшенню зваженої оцінки конкурентоспроможності та перетворенню її у довгострокову перевагу, що є дуже важливим для підприємства. Це може викликати збільшення відносної частки ринку щодо комплексу пристроїв автоматизації прохідних комбайнів, щодо апаратури управління й автоматизації комбайна, зростання основних показників конкурентоспроможності, що приведе до збільшення зваженої оцінки конкурентоспроможності стосовно зваженої оцінки конкурентоспроможності конкурента – Київського радіозаводу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання щодо використання стратегічної діагностики в розробці стратегії підприємства. Воно полягає у визнанні нового призначення стратегічної діагностики, що розглядається як передумова стратегічного аналізу, і основним завданням якої є визначення стану підприємства. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Стратегічне управління розглядається з позиції процесного підходу, що спричиняє виділення таких його етапів як стратегічний аналіз, стратегічне прогнозування та стратегічне планування. Процесний підхід дозволяє структурувати стратегічне управління шляхом виділення цих етапів, визначити їх зміст, взаємозалежність і взаємозв’язок.

2. Стратегічна діагностика поряд із стратегічним аналізом, стратегічним прогнозуванням і стратегічним плануванням розглядається як етап процесу стратегічного управління підприємства. Вона передує стратегічному аналізу, дозволяє виявити його обсяг і горизонт, отримати інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень і самої стратегії. Стратегічна діагностика підприємства передбачає визначення поточного стану підприємства, його відповідності вибраній стратегії шляхом аналізу різноманітних чинників, які впливають на поточну та перспективну діяльність підприємства. Її введення дозволить значно підвищити якість управлінських рішень у галузі стратегічного управління, скоротити час їх прийняття.

3. Зміст стратегічної діагностики підприємства полягає в аналізі різноманітних чинників й оцінці їх впливу на стратегічний вибір підприємства. Це викликало необхідність систематизації цих чинників. Стратегічна діагностика розглядає підприємства в нерозривному зв’язку із зовнішнім середовищем, що постійно змінюється, досліджує можливі взаємні впливи середовища та підприємства, реальні та потенційні можливості й небезпеки, шляхи їх ініціації чи усунення, адаптації підприємства до середовища, що змінюється.

4. Для проведення стратегічної діагностики підприємства доцільно більш детально структурувати середовище підприємства. Тому пропонується виділити макросередовище, мікросередовище та внутрішнє середовище за критерієм інтенсивності й періодичності (частоти) впливу їх чинників. Головною відмінною рисою стратегічної діагностики є аналіз як окремої стратегії, так і діючого підприємства, а також підприємства, що тільки створюється, проектується.

5. Макросередовище, мікросередовище та внутрішнє середовище підприємства представлені сукупністю чинників, вплив яких на діяльність підприємства, його стратегічний вибір аналізується в ході стратегічної діагностики. В роботі докладно розглянуто чинники цих середовищ, показано особливості їх впливу на вибір і реалізацію стратегії.

6. Вплив виділених груп чинників макро-, мікро- та внутрішнього середовищ підприємства аналізується шляхом складання двовимірної карти, що поєднує аналіз галузі в цілому й оцінку стану кожного підприємства окремо. Для її складання запропоновано певну послідовність дій.

7. У ході стратегічної діагностики мають розглядатися складні економічні процеси, що не завжди піддаються кількісній оцінці. Тому виникає потреба не тільки встановити існуючі на даний час тенденції, але й відстежити їхню зміну на майбутнє, що припускає необхідність використання різноманітних інструментів. Для їх розробки розглянуто й узагальнено існуючі моделі аналізу стратегічних альтернатив, аналізу переваг підприємства та небезпек, аналізу домінантних ресурсів підприємства, а також проведено порівняльний аналіз інструментів стратегічного управління. Цей аналіз інструментів дозволив установити їх переваги та недоліки, а узагальнення – розробити інструментарій стратегічної діагностики підприємства.

8. Для проведення стратегічної діагностики підприємства розроблено відповідне методичне забезпечення. В послідовності проведення стратегічної діагностики підприємства визначено її етапи, які передбачають аналіз ситуації, що склалася; аналіз стратегії, що реалізується, та визначення доцільності її подальшого проведення або необхідності корегування через зміну впливу виділених груп чинників; оцінку потенційних і реальних сильних і слабких сторін підприємства, небезпек і можливостей; розробку комплексу заходів за результатами діагностики. Стратегічна діагностика макро-, мікро- та внутрішнього середовищ підприємства має як спільні риси, так і свої особливості, які визначають особливості її проведення.

9. Запропонована послідовність проведення стратегічної діагностики підприємства апробована на машинобудівних підприємствах. Її апробація не тільки показала її дієвість, але й можливість використання як у повному обсязі у вигляді цілісної системи, так і частково в залежності від умов діяльності підприємства та цілей стратегічної діагностики.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Тарасенко Л.М., Гевлич Г.І., Гевлич Л.Л. Оптимізація обсягу виробничих запасів в умовах ринку // Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. – 2002.– №5(21). – С.141–143.

Особистий внесок здобувача: запропонована адаптована закордонна методика визначення оптимального рівня запасів.

2. Тарасенко Л., Гевлич Г., Гевлич Л. Методи визначення обсягів беззбитковості виробництва та їх вплив на прийняття управлінських рішень // Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. Вип. 14. Т.1. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – С.368–373.

Особистий внесок здобувача: запропонований інвестиційний обсяг беззбитковості в складі загальної методики.

3. Тарасенко Л.М., Гевлич Г.І., Гевлич Л.Л. Вплив оптимального розміру виробничих запасів підприємства на суму прибутку з використанням закордонного досвіду // Вісник Донецького національного університету. Сер. В: Економіка і право. – 2002. – №2. – С. 191–195.

Особистий внесок: розроблено формулу урахування особливостей виробництва при визначенні оптимального обсягу постачання.

4. Гевлич Л.Л. Досягнення ефективності управлінських рішень на засадах стратегічної діагностики // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 190. Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 91–97.

5. Гевлич Г.І., Гевлич Л.Л. Етапи та методика стратегічної діагностики як інструмент процесу розробки та реалізації стратегічних рішень та стратегії // Вісник Донецького національного університету. Серія В: Економіка і право. – 2004. – № 1. – С. 95–103.

Особистий внесок здобувача: розроблено основні показники, методику та етапи стратегічної діагностики підприємств.

6. Гевлич Л.Л. Вплив організаційних структур управління на процес прийняття облікових рішень // Финансы, учет, банки. Сб. науч. трудов Донецкого национального университета. Вып. 10. – Донецк: Каштан, 2004. – С. 199–205.

7. Гевлич Л., Гевлич Г., Гевлич І. Вплив особливостей виробництва на обсяг постачання // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2005. – № 1. – С.36–40.

Особистий внесок здобувача: показано напрями використання математичної залежності, що враховує особливості виробництва, в управлінні обсягами постачання.

8. Гевлич Л., Гевлич Г. Стратегічна діагностика в рамках процесу розробки та реалізації стратегії підприємства в умовах дінамічного ринку // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб. Львівського національного університету імені Івана Франка. Спецвип. 15. Обліково–аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні. – Львів: Інтереко, 2005. – С. 68–73.

Особистий внесок здобувача: розкрито місце стратегічної діагностики на кожному з етапів розробки стратегії.

9. Гевлич Г.І., Гевлич Л.Л. Стратегічна діагностика як практичне втілення прогнозування в умовах сучасного підприємства // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип. 7. Ч.I. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 122–127.

Особистий внесок здобувача: розглянуті принципи, методи прогнозування, види прогнозів, що використовуються під час стратегічної діагностики.

Друковані праці наукових конференцій

10. Полонський О.М., Гевлич Л.Л., Гевлич Г.І. Напрями використання функціонально-вартісного аналізу в управлінні підприємством // Матеріали Міжнародного семінару “Нова економіка і вища освіта”. Т.II. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С.83–88.

Особистий внесок здобувача: розроблено схему генерації нових ідей та напрями використання функціонально-вартісного аналізу в управлінні персоналом і проектами.

11. Полонський О.М., Гевлич Л.Л., Полянський В.В. Комплексна система інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки та прийняття управлінських рішень як стратегічний ресурс сучасного підприємства. // Матеріали Міжнародної науково–практичної конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”. Т.2. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С. 136–138.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність створення комплексної системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, розроблено складові, принципи її побудови на підприємстві, наведено нове визначення стратегічної діагностики.

12. Гевлич Л. Застосування аналізу в рамках стратегічної діагностики при розробці стратегії діяльності підприємств // Тези доповідей II Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу”. – Донецьк: Юго–Восток, 2005. – С. 94-95.

13. Гевлич Л.Л. Вплив стратегічної діагностики на розробку стратегії діяльності підприємств // Матеріали IV Міжнародної науково–практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2005”. Т.11. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 23–26.

АНОТАЦІЯ

Гевлич Л.Л. Використання стратегічної діагностики