ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГУСАК Надія Іванівна

УДК 373.5.035

ПІДГОТОВКА ЮНАКІВ-СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИКОНАННЯ

СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ ЧОЛОВІКА ТА БАТЬКА

13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Веретенко Тетяна Григорівна,

Харківський національний університет

ім. В.Н.Каразіна, доцент кафедри

педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, старший

науковий співробітник Звєрєва Ірина

Дмитрівна, Християнський дитячий фонд

(м. Київ ), координатор програм;

кандидат педагогічних наук, доцент

Безпалько Ольга Володимирівна,

Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова (м. Київ),

доцент кафедри соціальної педагогіки.

Провідна установа: Запорізький національний університет,

кафедра управління і соціальної педагогіки,

Міністерство освіти і науки України,

м. Запоріжжя.

Захист відбудеться 22 квітня 2005 року о 11.00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011 м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 22 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ЛЛ. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стрімкі суспільно-економічні перетворення, що відбуваються в незалежній Україні, висувають перед школою і педагогічною наукою принципово нові проблеми духовного відродження, вдосконалення всіх ланок життя, особливо навчання та виховання молоді, її соціальної адаптації. Це визначає нові соціально-педагогічні умови роботи тих соціальних інститутів, які займаються підготовкою молоді до життя.

Проблеми сімейного виховання завжди привертали увагу мислителів, державних діячів, соціологів, економістів, педагогів і психологів, були і залишаються в усьому світі, в тому числі і в Україні, одним з пріоритетних напрямів державної політики. Останні десятиріччя XX століття сім’я та сімейні стосунки були в центрі уваги дослідників, але висвітлювалися переважно з позицій вирішення жіночих проблем. Особливості становлення молодої сім’ї розглядалися здебільшого з позицій жінки і матері. Переважна більшість досліджень з проблем сім’ї проводилася тільки серед жінок, спеціальних досліджень чоловічих проблем у сім’ї не проводилося.

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні зумовлює значні ускладнення у виконанні сім’єю своїх функцій. Деформація соціальних і моральних цінностей, яка спостерігається останніми роками, велика кількість розлучень, збільшення кількості неповних сімей, осіб шлюбного віку, які не укладають шлюбу, зниження народжуваності, збільшення кількості дітей-сиріт, покинутих батьками, та інші негативні явища зменшили виховний потенціал сім’ї. Все це знижує престиж сім’ї та її значення як виховного соціального інституту. За таких умов підготовка юнаків-старшокласників до сімейного життя, виконання соціальних ролей чоловіка та батька є актуальною проблемою.

Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Закони „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті та Національна програма „Планування сім’ї”, розроблені на їх основі регіональні програми, діюча нормативно-правова база, як і раніше, не враховують гендерного чинника. Внаслідок цього значний потенціал закладів освіти, соціальних та психологічних служб використовується не повною мірою.

Концептуальною основою дисертаційного дослідження є вихідні теоретико-методологічні позиції наукових праць П. Блонського, Г. Ващенка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, К. Ушинського.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім’ї присвятили свої роботи І. Бестужев-Лада, Е. Васильєва, М. Верб, О. Ганська, І. Гребенніков, Г. Гурко, Т. Дейнега, В. Зацепін, А.Капська, А. Прихожан. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя висвітлені у дослідженнях І. Арабова, Т. Афанасьєвої, С. Голода, І. Дубровіної, В. Кравця, Г. Лактіонової, І. Мезері, А. Тимощенко, І. Трубавіної, Р. Овчарової, І. Шалімової та ін.

Дослідники І. Кон, Б. Кочубей, О. Лосєва, З. Янкова, Т. Юферова акцентували увагу на питаннях статевої відмінності та диференціації соціальних ролей. Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько, І. Братусь, Т. Веретенко, В. Гурова, І. Звєрєвої, Г. Лактіонової, Р. Овчарової.

Проблема виховання особистості сім’янина знайшла відображення в ряді дисертаційних і монографічних досліджень вітчизняних психологів і педагогів (М. Вовчик-Блакитна, Т. Говорун, А. Даник, К. Журба, С. Закопай-ло, В.Каган, І.Кон, В.Кравець, Г. Лактіонова, І. Мачуська, І. Мезеря, О.Гарган, Р. Федоренко). Моральні аспекти статевого виховання досліджують О. Главацька, І. Ковальчук, В. Левицький, Н. Новікова, В.Макаров, І. Трухін.

Аналіз проведених досліджень дає підстави стверджувати, що особливо гострими є сукупність протиріч між: зростанням ролі сім’ї як основи сучасного суспільства та неготовністю юнаків до створення сім’ї; визнанням зростаючої ролі жінки у суспільстві та небажанням чоловіка прийняти це у власній сім’ї; декларованою рівністю жінок та чоловіків у сім’ї й існуючою реальною тенденцією невиконання чоловіками повною мірою соціальних ролей чоловіка та батька; розумінням сімейних цінностей і стандартів статево-рольової поведінки та нестабільністю сучасних подружніх стосунків, зростанням кількості розлучень, особливо серед молоді; статевим та соціальним дозріванням юнаків-старшокласників; гармонізацією сексуально-емоційних відносин у сім’ї та пропагандою ранніх статевих відносин, невпорядкованістю сексуального життя; необхідністю підвищення науково-методичного рівня системи підготовки молоді до сімейного життя і рівнем розвитку теорії та методики підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; новими вимогами, обумовленими особливостями функціонування сучасної сім’ї та змістом підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Але, незважаючи на здійснені наукові дослідження щодо підготовки молоді до сімейного життя, проблема підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька ще не стала предметом спеціального соціально-педагогічного дослідження. Усе це зумовило вибір теми „Підготовка юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Сучасні педагогічні технології в організації відносин особи з довкіллям” (держреєстрація №9-35-03) та „Формування особистісної культури студента як складника правильного вибору” (держреєстрація №019U002253). Тема дисертації погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 27. 01.2004 р.).

Об’єкт дослідження – соціальне становлення юнаків-старшокласників.

Предмет дослідження – процес підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька в умовах загальноосвітньої школи.

Мета дослідження: науково обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми та методи ефективної підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька стане ефективною, якщо вона буде організована як соціально-педагогічний процес, що ґрунтується на гендерному підході та результативній методиці його реалізації, здійснюваній в умовах сприятливого мікросередовища та скоординованих зусиль соціальних інститутів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було сформульовано такі завдання:

1. Визначити особливості становлення, розвитку української сім’ї та її функцій.

2. Вивчити стан розробки проблеми підготовки юнаків- старшокласників до майбутнього сімейного життя у сучасних наукових дослідженнях.

3. Розробити критерії підготовки юнаків-старшокласників загальноосвітньої школи до виконання соціальних ролей чоловіка та батька і рівні її сформованості.

4. Визначити сутність, зміст і особливості процесу підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

5. Розробити методику підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька, авторську програму спецкурсу „Майбутній чоловік і батько” та провести аналіз їх ефективності.

Методологічну основу проведеного дослідження складають основні положення філософії освіти, соціології, культурології, психології, загальної та соціальної педагогіки щодо наукової організації навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів та розвитку особистості в соціальному середовищі, гендерний підхід до формування особистості юнаків, взаємозв’язок процесів соціалізації і розвитку особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять положення міждисциплі-нарних досліджень педагогіки, психології, філософії та соціології про проблеми молодої сім’ї, закономірності її буття і розвитку (М. Бердяєв, С.Гессен, Б. Лихачов, В. Шадриков); про соціальну орієнтацію та етичне виховання молоді (Т. Афанасьєва, К. Баздирев, О. Безпалько, І. Бестужев-Лада, В. Бочарова, С. Голод, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Л.Нечепоренко, В. Переведенцев, А. Харчев); про аналіз соціально-психологічних механізмів розвитку в юнацтва готовності до повноцінного сімейного життя (О. Бодальов, К. Вітакер, А.Іванов, Т. Говорун, І. Дубровіна, В. Зацепін, І. Кікінеджі, І. Кон, С. Ковальов, В. Колбановський, Г. Навайтіс, А. Обозова, Р. Овчарова, В. Чудновський, В. Штільбанс, П. Якобсон), про гендерні аспекти соціальних відносин (В. Алексеєва, О. Балакірева, В.Бондаровська, Т. Говорун, Н.Грицяк, В. Кравець, І. Мунтян, Г. Назаренко, С. Федорова) про взаємозв’язок морального та статевого виховання учнів, їх становлення та самоствердження (Л. Верб, В. Кравець, В. Карпиков, І.Мар’єнко, І. Мезеря, В. Постовий, М. Стельмахович, А. Суворова, А.Тимощенко).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки припущення використано комплекс методів: теоретичні: аналіз наукової і методичної літератури, робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань соціально-педагогічної діяльності, синтез, систематизація для обґрунтування змісту і методики підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; емпіричні: вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду підготовки школярів юнацького віку до формування повноцінної сім’ї та виконання у ній соціальних ролей чоловіка та батька з метою виявлення можливостей застосування ефективних форм та методів; інтерв’ювання, анкетування, бесіди, опитування для визначення рівнів підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; методи діагностики, безпосереднє і опосередковане спостереження, тестування, статистичний аналіз результатів експерименту з метою визначення ефективності проведеної дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у педагогічній науці визначено специфіку підготовки юнаків-старшокласників до створення повноцінної сім’ї та виконання в ній сімейних функцій; доповнено та набули подальшого розвитку наукові ідеї щодо моделі сприятливого мікросередовища підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; дістав подальшого розвитку зміст підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька з урахуванням гендерного підходу; удосконалено методику підготовки юнаків-старшокласників до формування повноцінної сім’ї та виконання у ній соціальних ролей чоловіка та батька.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено в загальноосвітніх навчальних закладах сучасні форми, методи і прийоми навчально-виховної роботи, які оптимально сприяють підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; авторську програму шкільного спецкурсу „Майбутній чоловік і батько”, в рамках якої здійснено нові підходи щодо підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; дидактичні матеріали до спецкурсу для працівників загальноосвітніх закладів та шкіл нового типу. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності вчителів, вихователів загальноосвітніх закладів та шкіл нового типу, соціальних педагогів, психологів при викладанні спецкурсів і спецсемінарів у педагогічних ВНЗ, а також у закладах післядипломної освіти.

Основні положення і рекомендації щодо організації підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька впроваджено: у Роганському навчально-виховному комплексі з аграрно-економічним ліцеєм (довідка про впровадження № 104 від 21.02.2004 р.), Пісочинському колегіумі (довідка про впровадження № 148 від 15.06.2004р.), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 смт Рогань (довідка про впровадження № 114 від 11.03.2004 р.), ЗОШ I-III ступенів Малої Рогані Харківської області (довідка про впровадження № 111 від 4.03.2004 р.).

Особистий внесок автора у роботах, які опубліковані у співавторстві, полягає у розробці моделі сприятливого мікросередовища; у визначенні форм та методів розв’язання проблеми підготовки юнаків-старшокласників до виконання сімейних функцій; в уточненні методики ефективної підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на II Міжнародній науково-практичній конференції „Статеве виховання й сексуальна просвіта молоді в контексті статевої соціалізації” (Харків, 2003 р.), I Всеукраїн-ській науковій конференції „Виховання культури статевих стосунків у молоді” (Харків, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Психолого-педагогічні проблеми підготовки молоді до сімейного життя в умовах шкіл нового типу” ( Полтава, 2003 р.). Результати дослідження були представлені на засіданнях педагогічних нарад експериментальних шкіл, науково-педагогічних конференціях учителів Харківщини, засіданнях кафедри педагогіки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені у 13 публікаціях автора, 3 з яких виконані у співавторстві, 6 – опубліковані у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 4 додатків на 16 сторінках. Список використаних джерел становить 272 найменування, з яких 3 – іноземною мовою. Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку. Робота містить 20 таблиць і 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, сформульовані завдання, методологічні й теоретичні основи, методи дослідження, розкрито його наукову новизну та практичне значення, подано дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні передумови ефективного вирішення проблеми підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька” здійснено аналіз теоретичних основ розвитку інституту шлюбу і сім’ї в контексті ролі та місця сімейних відносин у житті людини і суспільства, розглянуто різні підходи дослідників до цієї проблеми.

Аналіз літератури та наукових досліджень даної проблеми показав її складність і багатогранність, оскільки вона поєднує в собі великий обсяг наукових знань з різних галузей: філософії, психології, соціальної педагогіки, права, економіки.

Ретроспективний аналіз розвитку інституту шлюбу і сім’ї від давніх форм до розмаїття сучасних, характерних для початку XXI століття, підтвердив, що за усіх часів молодому поколінню передавалися знання про сім’ю, устрій родинного життя, виконання подружніх і батьківських ролей. Сім’я-родина забезпечувала людині стабільність, визначала міцність народу та держави.

Змістовний аналіз наукової літератури переконливо засвідчив особливості сучасної сім’ї, що зазнає великих змін у період становлення незалежної України. Характерні для початку ХХІ століття тенденції розвитку сім’ї викликають необхідність формування нових теоретико-методичних підходів щодо підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Проведений аналіз досліджень показав, що не існує єдиної класифікації функцій і типів сім’ї. Нами виокремлені основні функції сучасної сім’ї (економічна, репродуктивна, виховна, комунікативна, феліцитологічна) та її типи: традиційна (або патріархальна), „сучасна”, постсучасна (або подружня), неповна, однодітна, конфліктна, позашлюбна, альтернативна (конкубінат, полігамія). Знання їх є необхідною складовою підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Вивчення соціально-психологічного портрета сучасного чоловіка дало можливість виділити такі моральні вимоги до нього: знання про взаємні, особисті права і обов’язки сім’янина; рівність чоловіка і жінки при розподілі внутрішньосімейних обов’язків; спільне вирішення всіх питань життя сім’ї; надання один одному необхідної допомоги; активна участь у повсякденному житті родини; взаємна підтримка; бережливе ставлення до сімейної честі; потреба мати і виховувати дітей; увага і взаєморозуміння в сім’ї; вимогливість до себе і членів сім’ї; рівноправність подружжя в сімейних стосунках. Характерним для сучасного шлюбу є інший, ніж раніше, розподіл ролей і функцій чоловіків та жінок у сім’ї, виникнення нового типу взаємовідносин у ній, своєрідного поєднання колишніх, традиційних і нових стосунків.

Аналіз численних досліджень даної проблеми підтвердив, що традиційна роль батька, яка залишалася незмінною протягом багатьох поколінь, набуває суттєвих змін: раніше батько уособлював владу, силу, рішучість дій, а сьогодні він повинен бути відповідальним, лагідним і турботливим у відношеннях з дітьми. Зростає і роль батька у вихованні дітей, при цьому його влада значно зменшується.

Вивчення зарубіжних та вітчизняних підходів і програм підготовки молоді до сімейного життя дає підстави стверджувати, що у сучасному світі не існує єдиної уніфікованої моделі підготовки молоді до подружнього життя, проте спостерігається тенденція переходу від класичної моделі, що обмежується сексуальним вихованням, до всебічної підготовки молоді до сімейного життя. Урахування цієї тенденції покладено нами в основу побудови методики підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

У ході дослідження з’ясовано, що психологічні особливостi представникiв чоловiчої статi в цiлому вивченi менше, нiж жіночі. В процесі підготовки юнаків-старшокласників до сімейного життя майже не враховуються фiзiологiчні і психологічні особливості їх розвитку.

Проведений аналіз досліджень показав, що методологічно важливим в процесі підготовки юнаків до майбутнього сімейного життя є гендерний підхід як усвідомлення юнаками своєї приналежності до чоловічої статі, набуття психологічних, поведінкових, соціальних та культурних властивостей, що пов’язано із засвоєнням певної гендерної ролі, стереотипу, який традиційно асоціюється із чоловічою соціальною функцією.

Зазначені теоретичні уявлення про ролі чоловіка та батька в сучасній сім’ї є найважливішими орієнтирами в розробці ефективної методики процесу підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

На основі аналізу соціологічних, психологічних та соціально-педагогічних підходів до визначення сутності поняття „соціальна роль” ми в нашому дослідженні розуміємо соціальну роль чоловіка як сукупність норм, які визначають його поведінку в системі „чоловік-дружина”, й обумовлені сформованими у чоловіка загальнокультурними, моральними, матеріальними цінностями та традиціями сім’ї. Соціальна роль батька – це сукупність функцій, реалізація яких забезпечує створення сприятливих умов для розвитку та виховання дитини на основі дотримання батьківських прав та обов’язків.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, а також результати власного дослідження дали змогу виділити такі критерії підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька: розуміння соціальної значущості сім’ї та можливості самореалізації у ній сутності чоловіка; самооцінка юнаками-старшокласниками морально-етичних якостей готовності до виконання соціальних ролей чоловіка та батька; знання основних сімейних функцій та практичні навички їх виконання; статева вихованість - передумова відповідального партнерства. Виходячи з розроблених критеріїв, у даному дисертаційному дослідженні виділені три рівні підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька (високий, середній, низький).

Проведений нами аналіз підготовленості юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька свідчить про недостатню їх готовність до майбутнього сімейного життя, про необхідність урахування статевої приналежності, яка є не лише біологічною, а й соціальною характеристикою, оскільки з нею пов’язані особливості психології і поведінки чоловіків, диференціація соціальних ролей чоловіка та жінки; про низьку ефективність виховної роботи загальноосвітніх шкіл, батьківського виховання, соціальних служб з підготовки юнаків-старшокласників до сімейного життя. Тому в нинішній час виникає нагальна потреба цілеспрямованої систематичної скоординованої виховної роботи вчителів, батьків, психологів, фахівців медицини, права, робітників соціальних служб з підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

У другому розділі „Зміст, форми та методи підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька” розглядаються особливості підготовки юнаків-старшокласників як майбутніх чоловіків та батьків, подано й теоретично обґрунтовано зміст, форми та методи підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька у загальноосвітніх школах та школах нового типу.

Здійснене в першому розділі дисертації багатоаспектне вивчення юнацького віку стало достатньою науковою підставою для визначення цього віку як найбільш сприятливого для виховання справжніх чоловіків, коли інтенсивніше формується внутрішня позиція молодих чоловіків, активізується вироблення особистих поглядів на характер взаємин чоловіка і жінки, виникає своє ціннісно-смислове розуміння тих якостей людини, які характеризують її як представника певної статі. Це період морального самовизначення і формування світогляду юнаків-старшокласників, якому належить особлива роль у засвоєнні сексуальної моралі, набутті досвіду маскулинної поведінки, розвитку гендерного Я.

Вся дослідно-експериментальна робота з підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька ґрунтувалась на гендерному підході розвитку особистості, сутність якого полягає в тому, що соціально-психологічні механізми становлення особистості чоловіка та жінки розглядаються як різні біологічні, проте рівні соціальні істоти.

Експериментальна робота проводилась у Роганському навчально-виховному комплексі з аграрно-економічним ліцеєм, Пісочинському колегіумі, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 смт Рогань, ЗОШ I-III ступенів Малої Рогані Харківської області, у якій брали участь 547 старшокласників.

Формуючий етап дослідно-експериментальної роботи проводився з урахуванням необхідності здійснення різних аспектів підготовки юнаків- старшокласників до гідного виконання соціальних ролей батька і чоловіка: загальносоціального, етичного, правового, психологічного, фізіолого-гігієнічного, педагогічного, господарсько-економiчного.

Формування у юнаків особистісних утворень кожного з вищеназваних аспектів здійснювалося у процесі навчання, позакласній роботі, викладання спеціального курсу з урахуванням соціального оточення юнаків та впливу батьківської сім’ї, дієвості соціальних служб у мікрорайоні.

Одним з найважливіших елементів змісту підготовки юнаків-старшокласників до сімейного життя є навчальна робота, а конкретними формами – уроки літератури, історії, права, біології, валеології та ін.

Актуальні питання формування знань юнаків про соціальні ролі чоловіка та батька розглядалися у позакласній виховній роботі з юнаками-старшокласниками. Важливим було розкриття таких морально-етичних понять, як обов’язок, відповідальність, вірність, чесність, гордість і гідність –з одного боку – і невірність, егоїзм, розбещеність, недооцінка соціальної ролі жінок у сучасному суспільстві, зневажливе ставлення до жінки-матері – з другого.

Основна роль в експериментальній роботі з підготовки юнаків-старшокласників до сімейного життя і виконання соціальних ролей чоловіка та батька відводилася спецкурсу „Майбутній чоловік та батько”. У процесі вивчення спецкурсу вирішувалися такі завдання: формування в юнаків-старшокласників упевненості в соціальній і особистісній значущості всебічної підготовки себе до створення благополучної сім’ї, виховання моральних якостей, необхідних сучасному чоловіку та батьку; розширення уявлень і понять про особливості життя сучасної молодої сім’ї, актуальні проблеми виховання дітей; набуття необхідних знань про фізіологію і психологію представників власної та протилежної статі; вироблення вмінь і навичок спілкування, керування власними емоціями; формування вмінь та навичок, необхідних для виконання сімейних функцій. Основними методичними засобами, які ми використовували в експериментальному спецкурсі, були проблемні ситуації і рольові ігри як найбільш адекватні особливостям юнацького віку.

Особлива увага у дослідно-експериментальній роботі приділялася батьківській сім’ї, оскільки вирішальна роль виховання молодого чоловіка та батька належить батьківському дому, де він отримує не лише знання, а й набуває навичок міжособистісного спілкування, уявлень про норми поведінки чоловіка та батька, де у нього формується модель сімейних стосунків.

Урахування в процесі підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловік та батька впливу найближчого соціального оточення, виявлення причин неформального спілкування, їх ідеології, ставлення до сім’ї, шлюбу, статевої поведінки, способу проведення дозвілля було необхідною складовою дослідно-експериментальної роботи. Відкритість, зняття „табу” з проблем майбутнього сімейного життя на заняттях з фахівцями різних спеціальностей (лікарів, сексологів, працівників соціальних служб, психологів) сприяло підвищенню рівня статевої вихованості та відповідальності за статево-рольову поведінку чоловіка у подружніх стосунках.

Результатом теоретико-аналітичної роботи щодо підготовки юнаків до майбутнього сімейного життя стало створення сприятливого мікросередовища. Сприятливе мікросередовище – це сукупність таких соціальних інститутів як навчальний заклад, батьківська сім’я, соціальні служби, взаємодія між якими забезпечує оптимальні умови для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки юнаків старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька. Модель сприятливого мікросередовища подана на рис.1.

|

Рис.1. Модель сприятливого мікросередовища підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька

Координація зусиль інститутів соціалізації у справі підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька дала позитивні результати. Учителі Роганського ліцею разом з працівниками соціальних служб Харківського районного центру соціальних служб для молоді, юристами, психологами, лікарями, сексологами, наркологами, венерологами, працівниками органів правопорядку використовували різноманітні форми та методи підготовки юнацтва до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Проведена робота з підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька сприяла створенню телевізійних передач місцевого каналу, які розкрили сучасні погляди на підготовку молоді до сімейного життя. Телепередачі каналу „Тоніс” (м.Харків) викликали позитивний резонанс серед молоді, вихователів, психологів, соціальних працівників. Відеокасети цих передач використовуються у подальшій роботі ліцею та знайшли розповсюдження серед інших навчальних закладів Харківщини.

З метою підготовки до виконання сімейних функцій, набуття практичних навичок їх виконання у методику підготовки юнаків нами були розроблені різноманітні заняття та заходи: тренінги „Сімейний бюджет”, „Чоловічі руки”, робота у групах та парах „Чи вмієте ви рахувати?”, „Економія – справа жіноча?”; ділові та рольові ігри; розв’язання проблемних сімейних ситуацій; лекції та бесіди „Щастя батьківства”, „Коли стати батьком?”, „Бажана дитина”; вечори запитань та відповідей „Ти + Я – починається сім’я”; індивідуальні консультації спеціалістів (юриста, психолога, інспекторів, слідчих відділу міліції, венеролога, сексопатолога, робітників центру планування сім’ї, соціальних педагогів).

Результати підготовки юнаків-старшокласників до майбутнього сімейного життя в експериментальних та контрольних групах за критеріями відображені у табл. 1.

Таблиця 1

Результати дослідно-експериментальної роботи з підготовки
юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей
чоловіка та батька за критеріями

Критерії

| Шкала % | Констатую-

чий

експеримент |

Формуючий
експеримент |

Оцiнка суттєвостi відмінностей ре-зультатів(t-крите-рій нормального

розподілу) | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | Розуміння соціальної значущості сім’ї та можливості самореалізації у ній сутності чоловіка | 29,2 | 30,1 | 38,9 | 31,0 | -1,99

суттєва | -0,19

несуттєва | Самооцінка морально-етичних якостей готовності до виконання соціальних ролей чоловіка та батька | 55,8 | 54,2 | 72,6 | 55,2 | -3,44

суттєва | - 0,19

несуттєва | Знання основних сімейних функцій та практичні навички їх виконання | 52,3 | 51,7 | 68,2 | 52,1 | -3,18

суттєва | - 0,08

несуттєва | Статева вихованість як передумова відповідального партнерства | 43,2 | 39,5 | 66 | 41,2 | -4,55

суттєва | -0,33

несуттєва |

За допомогою методів статистики визначався t-критерій нормального розподілу та була розрахована оцінка суттєвості відмінностей результатів проведеного дослідження окремо в експериментальних та контрольних групах на констатуючому та формуючому етапах експерименту. Одержані дані оцінки свідчать про суттєвість відмінностей результатів дослідження в експериментальних групах і несуттєвість - в контрольних групах.

Динаміка рівнів підготовки юнаків-старшокласників експеримен-тальних та контрольних груп до виконання соціальних ролей чоловіка та батька (у % до загальної кількості) представлена у табл.2

Таблиця 2

Динаміка рівнів підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька

Р І В Н І |

Шкала, % | t-критерій суттєвості відмінностей результатів | Оцінка суттєвості відмінностей результатів | Конст.

експер. | Формуюч.

експер. | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | Високий | 17,8 | 16,8 | 29,3 | 18,6 | 2,65 | 0,46 | суттєва | несуттєва | Середній | 37,5 | 35,9 | 46,2 | 41,4 | 1,79 | 1,09 | несуттєва | несуттєва | Низький | 44,7 | 41,3 | 24,5 | 40,0 | 4,20 | 0,26 | суттєва | несуттєва |

Так, високий рівень підготовки продемонстрували 29,3 % досліджуваних (17,8 % - на етапі констатуючого експерименту; середній рівень - 46,2 % (37,5 % - констатуючий експеримент) і 24,5 % - низький рівень (44,7 % - на етапі констатуючого експерименту).

Достовірність і вірогідність отриманих результатів забезпечується: використанням системи форм та методів, адекватних меті і завданням дослідження, довготривалістю експерименту, поєднанням якісного і кількісного аналізу одержаних результатів.

На основі аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи зроблено такі загальні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька, що виявляється у визначенні сутності, змісту і особливостей процесу підготовки, систематизації форм та методів, спрямованих на засвоєння соціальних ролей, обґрунтуванні й перевірці ефективності методики підготовки до майбутнього сімейного життя як засобу соціалізації юнаків-старшокласників.

2. Вивчення особливостей становлення української сім’ї як соціального інституту, тенденцій її розвитку на сучасному етапі дало можливість виділити характерні ознаки, типи та функції сучасної сім’ї, знання яких є необхідною складовою підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

3. Результати аналізу філософської, соціально-педагогічної, психологічної літератури, досвід соціально-педагогічної практики з теми дослідження дозволяють визначити її складність, багатогранність, недостатню розробленість, відсутність системного підходу у використанні різноманітних форм та методів щодо вирішення проблеми підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька. Це підтверджує актуальність теми даної роботи і вимагає комплексної розробки нових підходів її вирішення.

На основі аналізу наукових підходів до визначення сутності поняття „соціальна роль” ми в нашому дослідженні розуміємо соціальну роль чоловіка як сукупність норм, які визначають його поведінку в системі „чоловік-дружина”, й обумовлені сформованими у чоловіка загальнокультурними, моральними, матеріальними цінностями та традиціями сім’ї. Соціальна роль батька – це сукупність функцій, реалізація яких забезпечує створення сприятливих умов для розвитку та виховання дитини на основі дотримання батьківських прав та обов’язків.

4. Методологічно важливим в процесі підготовки юнаків до майбутнього сімейного життя є гендерний підхід як усвідомлення юнаками своєї приналежності до чоловічої статі, набуття психологічних, поведінкових, соціальних та культурних властивостей, що пов’язано із засвоєнням певної гендерної ролі, стереотипу, який традиційно асоціюється із чоловічою соціальною функцією.

5. Результати дослідження дали змогу виділити такі критерії підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька:

розуміння соціальної значущості сім’ї та можливості самореалізації у ній сутності чоловіка, самооцінка юнаками-старшокласниками морально-етичних якостей готовності до виконання соціальних ролей чоловіка та батька, знання основних сімейних функцій та практичні навички їх виконання, статева вихованість – передумова відповідального партнерства. Виходячи з розроблених критеріїв, у даному дисертаційному дослідженні виділені три рівні (високий, середній та низький) підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

6. Визначення сутності, змісту і особливостей процесу підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька ґрунтувалося на аналізі світового та вітчизняного досвіду підготовки молоді до сімейного життя, що дало можливість виділити тенденцію переходу від класичної моделі, що обмежується сексуальним вихованням, до всебічної підготовки виконання юнаками сімейних ролей та функцій. У змістовному плані процес підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька враховував вікові, психофізіологічні особливості юнаків, необхідність формування їх особистісних, індивідуальних якостей та включав аспекти: загальносоціальний, етичний, правовий, психологічний, фізіолого-гігієнічний, педагогічний, господарсько-економiчний.

7. У процесі дослідно-експериментальної роботи апробовано досить широкий арсенал форм та методів, авторський спецкурс „Майбутній чоловік та батько”, що забезпечили ефективність підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька. Їх застосування в контексті гендерного підходу дозволило створити нову методику, у якій розрізнені соціально-педагогічні методики перетворюються на структурні елементи єдиної педагогічної системи.

8. Результатом теоретико-аналітичної роботи щодо підготовки юнаків до майбутнього сімейного життя стало створення сприятливого мікросередовища. Сприятливе мікросередовище – це сукупність таких соціальних інститутів як навчальний заклад, батьківська сім’я, соціальні служби, взаємодія між якими забезпечує оптимальні умови для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки юнаків старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

9. Проведення різноманітних занять і заходів працівниками соціальних служб, залучення фахівців різних спеціальностей (лікарів, сексопатологів, сексологів, юристів, економістів, психологів) дало можливість поглибити знання юнаків-старшокласників про сімейні функції, сформувати уміння та навички їх виконання, що забезпечило ґрунтовну підготовку юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька у майбутній сім’ї.

10. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи підтвердив гіпотезу, що підготовка юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька є єфективною, якщо вона організована як соціально-педагогічний процес, що ґрунтується на гендерному підході, результативній методиці її реалізації та здійснюється в умовах сприятливого мікросередовища й скоординованих зусиль соціальних інститутів.

11. Експериментальна перевірка форм та методів підготовки юнаків-старшокласникiв до виконання соціальних ролей чоловіка та батька, впровадження її положень в практику навчально-виховного процесу ряду середніх загальноосвітніх шкіл довели її ефективність та дієвість. Отримані результати роботи дозволяють відзначити, що поставлену мету досягнуто, а завдання дослідження розв’язані.

Проведене дослідження не вичерпує всю багатогранність проблеми. Потребують педагогічного дослідження проблеми правової, економічної і екологічної підготовки шкільної молоді до сімейного життя; особливості підготовки до сімейного життя юнаків-старшокласників із неблагополучних сімей; порівняння досвіду підготовки юнаків до виконання соціальних ролей чоловіка та батька у різних країнах; розробка методичних рекомендацій та навчальних посібників з даної проблематики.

Основні положення дисертації відображено в публікаціях:

1. Гусак Н.І. Педагогічні проблеми підготовки юнацтва до сімейного життя // Вісн. Харк. держ. пед. ун - ту ім. Г.С. Сковороди. – 1998. – №3. – С.99-103.

2. Гусак Н.И. Формирование ответственного отношения к супружескому долгу в процессе подготовки старшеклассников к будущей семейной жизни // Пробл. биологии и медицины: Вестн. Укр. акад. наук нац. прогресса. – 1998. – № 11. – С. 128-134.

3. Гусак Н.І. Роль школи та сім’ї в процесі підготовки юнацтва до сімейного життя // Інформ.-метод. вісн. упр. освіти Харк. облдержадмін. – 1999. – № 17. – С. 164-169.

4. Гусак Н.І. Інноваційні форми і методи орієнтації юнаків-старшокласників на створення повноцінної сім’ї // Наукові записки кафедри педагогіки. Вип. IX. – Харків: Основа, 2002. – C. 89-98.

5. Гусак Н.І. Оптимум об’єктивних і суб’єктивних умов успішності підготовки юнаків-старшокласників до створення сім’ї і сімейного життя // Пед. і психол. формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр./ Редкол.: Т.І. Сущенко (Відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2002.– Вип.26– С. 139-144.

6. Гусак Н.І. Аналіз підготовленості юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Наук. зап. каф. педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр.– Вип.– X.–Харків: Основа, 2003.– С.49-55.

7. Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. / Редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. – Вип.1(11). – (Сер. 16).– К.:НПУ, 2004.– С. 237-243.

8. Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. З досвіду підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Соціалізація особистості: Зб. наук. пр. / За заг.ред. А.Й. Капської. – Т. XXII.–К.:Логос, 2004.– С. 222-233.

9. Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Методика підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Діти-батьки-сім’я. – Вип. 2.– К.: Наук.світ, 2004.– С. 24-33.

10. Гусак Н.І. Методика підготовки юнаків-старшокласників до виконання сімейних функцій // Наук. зап. каф. педагогіки ХНУ ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр.– Вип. XI.– Х.:Основа, 2004.– С.60-69.

11. Гусак Н.І. Статеве виховання й сексуальна просвіта юнаків в контексті статевої соціалізації // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених. – Харків: ХАІ, 2003. – C. 146-148.

12. Гусак Н.І. Виховання культури статевих стосунків у молоді // Актуальні проблеми безперервної освіти: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.– Харків: ХНУ, 2003. – С.8.

13. Гусак Н.І. Психолого-педагогічні проблеми підготовки молоді до сімейного життя в умовах шкіл нового типу // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості: Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. – Полтава: Полтавський держ. пед. ун-т, 2003. – С. 80-83.

Гусак Н.І. Підготовка юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.– Луганськ, 2005.

У дисертації на основі теоретичного аналізу наукових досліджень, присвячених проблемі підготовки молоді до сімейного життя та виконання сімейних функцій, практики такої підготовки, вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки молоді до сім’ї та сімейного життя розкрито сутність та виявлено особливості роботи з юнаками-старшокласниками з проблеми їх підготовки до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Важливою умовою в ході експерименту було використання потенціалу сприятливого мікросередовища в процесі підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька: шкільні навчальні дисципліни, позаурочна виховна діяльність, спецкурс ”Майбутній чоловік та батько”, батьківська сім’я, соціальне оточення та соціальні служби.

У виконаному дослідженні виокремлені критерії і рівні підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька, розроблено та експериментально перевірено форми та методи ефективної підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Ключові слова: юнаки-старшокласники, соціальні ролі чоловіка та батька, сприятливе мікросередовище, зміст роботи з юнаками-старшокласниками, методика підготовки юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька.

Гусак Н.И. Подготовка юношей-старшеклассников к выполнению социальных ролей мужа и отца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. Луганский национальный педагогический университет им. Тараса Шевченко.– Луганск, 2005.

В диссертации на основе теоретического анализа научных исследований, посвященных проблеме подготовки молодежи к семейной жизни и выполнению семейных функций, практики данной подготовки, зарубежного и отечественного опыта раскрыта сущность и определены особенности работы с юношами-старшеклассниками по проблеме их подготовки к выполнению социальных ролей мужа и отца. Проведенный анализ позволил выделить ряд существенных недостатков данной подготовки: социальный инфантилизм, незрелость большинства