ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГОЛІЯД НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
УДК 330.45:332.1
МОДЕЛІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНОМ
Спеціальність 08.03.02 –
економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному економічному університеті,
Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент
Раєвнєва Олена Валентинівна,
Харківський національний економічний університет,
доцент кафедри економічної кібернетики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Кизим Микола Олександрович,
Харківський національний економічний університет,
завідувач лабораторії наукових досліджень
соціально-економічних проблем суспільства
кандидат економічних наук, доцент
Волкова Валентина Володимирівна,
Дніпропетровський національний університет,
доцент кафедри економічної кібернетики
Провідна установа Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України,
кафедра економічної кібернетики (м. Київ)
Захист відбудеться ___16_____ червня 2005 р. о ____1300________ на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
Автореферат розісланий „__13__” ____травня__________ 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Красноносова О. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
За роки незалежності в Україні відбулися глибокі економічні зміни, обумовлені трансформаційними процесами. Реформування адміністративно-командної економіки в ринкову значною мірою змінило інфраструктуру ринку, умови функціонування всіх її складових. Відбулися серйозні зміни в структурі управління як на рівні держави, так і на регіональному рівні, пов'язані з перерозподілом управлінських повноважень між центром і регіонами з поступовим розширенням прав останніх. Регіони придбали нові, невідповідні умовам командно-адміністративної системи, характеристики – такі, як самоокупність, самофінансування, самодостатність. Проте одночасно з цим регіони виявилися не готовими вести відносно самостійну економічну діяльність, результатом чого стало виникнення й поступове наростання кризи, що охопила практично всі сфери їх життєдіяльності. За цих умов серед сукупності існуючих способів, методів і механізмів регіонального управління на перший план виходять концептуально-методологічні положення антикризового управління складними системами.
Необхідність антикризового управління регіоном обумовлена, перш за все, природою такої соціально-економічної системи, як регіон, який навіть у разі наявності найглибшої кризи не можна вивести з економічного простору країни шляхом ліквідації. Тому розробкам у даній області на сучасному етапі розвитку України надається особливого значення.
Актуальність теми. Оскільки практика ринкового регіонального управління в нашій країні сформувалася порівняно недавно, ще не відпрацьовані механізми, які забезпечили б достатньо ефективне антикризове управління тим чи іншим регіоном, що дозволяло б попередити виникнення або локалізувати кризові явища і додати йому вектор стійкого висхідного розвитку.
Усе це зумовило інтерес до даної проблематики з боку вчених. Теоретико-методологічними проблемами антикризового управління складними системами, зокрема регіоном, а також проблемами моделювання їх поведінки в стаціонарних і нестаціонарних середовищах присвячені роботи таких зарубіжних і вітчизняних вчених як О. О. Богданов, А. П. Градов, А. Г. Грязнова, П. Ф. Друкер, В. А. Забродський, У. Ізард, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, Е. М. Коротков, В. Плюта, В. С. Пономаренко, О. І. Пушкар, О. В. Раєвнєва, Л. А. Растригін, В. І. Скурихін, О. М. Тридід, Е. А. Уткін, Й. Шумпетер і багатьох інших.
Всебічне вивчення представлених у літературі концепцій та підходів дозволило зробити висновок про те, що широке коло питань, котрі стосуються антикризового управління регіоном, розроблене недостатньо, а також слабко математично формалізоване. Зокрема, заслуговують подальшого дослідження питання циклічності розвитку регіону; механізм побудови системи антикризового управління ним; моделі визначення кризових точок у процесі розвитку регіону. Недостатнє опрацювання даних питань утруднює прийняття ефективних управлінських рішень, що посилює існуючу кризову ситуацію і є джерелом появи нових криз. Усе це зумовило необхідність проведення дослідження в даній області й визначило вибір теми дисертації, цілей та задач дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках держбюджетних дослідницьких тем: „Адаптивні моделі стійкого функціонування соціально-економічних систем” (№ державної реєстрації 0103U000462) і „Управління розвитком економічної системи на підставі моделювання її характеристик” (№ державної реєстрації 0103U008942).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка комплексу економіко-математичних моделей антикризового управління регіоном, який дозволяє на основі запропонованих алгоритмів і методик оцінити рівень розвитку регіону, визначити напрями розвитку кризових явищ, а також розробити комплекс оперативних і тактичних заходів щодо управління розвитком регіону.
Для досягнення поставленої мети вирішені наступні задачі:
проведено аналіз соціально-економічного стану регіонів України;
проведено дослідження існуючих підходів до проблеми антикризового управління регіоном;
проаналізовано існуючі методи визначення рівня розвитку регіону, обґрунтована необхідність модельного підходу до вирішення даної проблеми;
розроблено механізм антикризового управління регіоном на основі оцінки різних сфер життєдіяльності регіону;
побудовано комплекс моделей оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону;
проведено аналіз впливу різних сфер життєдіяльності регіону на загальний рівень його розвитку;
розроблено модель виявлення циклічних складових різних сфер життєдіяльності регіону;
розроблено методику прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном;
розроблено модель визначення точок локальних і глобальних криз у розвитку регіону.
Об'єктом дослідження є процес антикризового управління регіоном.
Предметом дослідження – комплекс економіко-математичних моделей антикризового управління регіоном.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення теорії циклічності, теорії прийняття рішень, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері антикризового управління і економіко-математичних методів.
У процесі дослідження були використані наступні методи: методи системного аналізу – для представлення об'єкта дослідження і його складових, задач та інструментів дослідження; методи експертних оцінок – для обробки думок експертів при формуванні інформаційного простору дослідження; методи таксономії – для побудови інтегральних показників при визначенні часткового та загального рівнів розвитку регіону; методи аналізу часових рядів – для виділення циклічних складових у розвитку регіону; методи спектрального аналізу – для виділення циклічних компонент ряду; методи кластерного аналізу – для віднесення регіону до того або іншого класу регіонів; економетричні методи – для визначення залежності розвитку окремих сфер життєдіяльності та регіону в цілому; методи дискримінантного аналізу – для розпізнавання кластера регіону; методи оптимізації – для визначення точок локальних і глобальних криз у розвитку регіону.
Інформаційною базою дослідження виступали річні дані Державного комітету статистики України про соціально-економічний стан країни; річні, квартальні та щомісячні дані Головного управління економіки й ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації про соціально-економічний стан Харківської області.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці комплексу економіко-математичних моделей антикризового управління регіоном.
У роботі отримані наступні наукові результати:
вперше розроблено:
механізм антикризового управління регіоном, який на відміну від існуючих заснований на моделюванні поведінки сфер його життєдіяльності і дозволяє розробити комплекс антиципативних управлінських дій, виходячи з тенденцій розвитку як самого регіону, так і економіки країни в цілому;
дістали подальший розвиток:
методика прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном, яка на відміну від існуючих заснована на моделі розпізнавання рівня його розвитку і дозволяє підвищити ступінь формалізації та обґрунтованості управлінських рішень щодо локалізації або запобігання розвитку кризових явищ;
моделі аналізу розвитку регіону, які на відміну від існуючих засновані на застосуванні методів спектрального аналізу й дозволяють оперативно діагностувати можливість появи криз в регіональному розвитку;
моделі визначення рівня розвитку регіону, котрі на відміну від існуючих, на основі застосування кластерного й дискримінантного аналізів дозволяють підвищити якість його оцінки;
удосконалено:
алгоритм формування системи показників соціально-економічного розвитку регіону, який на відміну від існуючих враховує специфіку розвитку сфер його життєдіяльності в часовому й порівняльному розрізах.
Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні розробки, викладені в дисертації, доведені до рівня практичних пропозицій і закінчених сценаріїв використання. Застосування запропонованих розробок дозволило проаналізувати соціально-економічний розвиток Харківського регіону; визначити можливі кризи й моменти їх настання; визначити кризові сфери життєдіяльності регіону і, як наслідок, розробити комплекс тактичних та оперативних заходів щодо антикризового управління регіоном. Практичну цінність мають наступні результати: методика антикризового управління регіоном, модель визначення локальних і глобальних криз у розвитку регіону; моделі прогнозування розвитку регіону; алгоритм розробки оперативних і тактичних рішень антикризового управління регіоном.
Матеріали дисертації знайшли практичне використання в роботі Головного управління економіки і ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації (акт про впровадження № 01-3/1861-1 від 08.07.04), Інформаційно-дослідницького центру „Інтеграція і розвиток” (акт про впровадження № 4 від 12.03.04), Регіонального ресурсного агентства „Крим-перспектива” (акт про впровадження № 16 від 12.11.03).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою роботою автора. З наукових праць, виконаних у співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і складають індивідуальний внесок автора, а саме: на підставі аналізу літературних джерел щодо поняття „криза” уточнено її сутність [4]; уточнено економічний зміст попереджуючого та кризового управління [2]; розроблена концептуальна схема механізму антикризового управління регіоном [5]; розроблено модель визначення точок глобальних криз регіону [11]; розроблено алгоритм аналізу інвестиційного клімату регіону [3]; розроблено модель розпізнавання рівня розвитку регіону у вигляді куба ситуацій [10].
Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення і результати дисертації докладалися й обговорювалися на Міжнародному симпозіумі „Наука і підприємництво” (м. Мукачеве, 29.01–03.02.2001 р.); на Міжнародній науково-технічній конференції „Приладобудування – 2001” (м. Вінниця – п. Симеїз, 18–21.09.2000 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 28.10–04.11.2002 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 16–20.06.2003 р.); на II Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 24.03.2004 р.); на III Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк – м. Маріуполь, 23–25.09.2004 р.); на V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 26.10.2004 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 15 наукових працях загальним обсягом 4,58 ум.-друк. арк., з яких автору належить 3,38 ум.-друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 153 сторінки машинописного тексту. Матеріал дисертації ілюстрований 80 таблицями й 35 рисунками, має 6 додатків. Список використаних джерел включає 170 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначена його мета і задачі, а також об'єкт та предмет дослідження, розкрита наукова новизна й практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи антикризового управління регіоном” – проведено аналіз соціально-економічного стану економіки України в цілому й окремих її регіонів, визначені теоретичні основи антикризового управління регіоном, обґрунтовано необхідність антикризового регіонального управління в трансформаційних умовах України, розроблено механізм антикризового управління регіоном.
Перехід України до ринкової економіки характеризується підвищенням рівня самостійності регіонів. Подібні тенденції відкривають якісно інший етап у розвитку економіки держави, оскільки призивають кожний елемент її системи, зокрема регіон, до максимального розкриття потенційних можливостей і прояву економічної ініціативи.
З метою визначення тенденцій розвитку регіонів України, що склалися, в роботі проведено аналіз їх соціально-економічного стану, інформаційною базою якого виступали основні макроекономічні показники, що публікувались у відкритому друці Державним комітетом статистики України за період з 1990 по 2003 рр. Даний аналіз показав загальну негативну тенденцію їх розвитку, що є віддзеркаленням біфуркаційних процесів, пов'язаних з докорінною трансформацією економіки України, яка заснована на зміні форм власності. Так, за досліджуваний період обсяг випуску промислової продукції зменшився і складає 63% від рівня 1990 р.; виробництво продукції сільського господарства скоротилося вдвічі та складає 51% від рівня 1990 р.; інвестиції в основний капітал знизились до 35% від рівня 1990 р. Крім того, спостерігається стійка негативна тенденції зменшення чисельності населення України, яке, починаючи з 1990 р., скоротилося на 5 млн. чоловік. Усе це свідчить про системну кризу, що охопила регіони України й обумовлює необхідність створення цілісної системи антикризового управління регіоном.
У дисертаційному дослідженні розроблено механізм антикризового управління регіоном, який включає чотири основні етапи: I. Формування інформаційного простору дослідження; II. Оцінка рівня соціально-економічного стану (СЕС) регіону; III. Аналіз рівня соціально-економічного розвитку (СЕР) регіону; IV. Прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном. Інструментом досягнення мети кожного з перерахованих етапів є комплекс розроблених економіко-математичних моделей, ієрархічна система взаємозв'язку яких представлена на рис. 1.
На першому етапі запропонованого механізму проводиться вибір й обґрунтування інформаційного простору дослідження, тобто формування системи показників, що характеризують регіон за основними сферами його життєдіяльності. Даний простір складається з двох систем показників, які відповідають двом контурам дослідження: часовому й порівняльному. Виділення даних контурів обґрунтовано логікою дослідження і є початковою інформацією для формування моделі розпізнавання стану регіону у вигляді куба ситуацій.
Другий етап механізму призначений для оцінки СЕС регіону на основі розрахунку інтегральних показників рівня його розвитку. В роботі даний показник отриманий на основі застосування одного з методів таксономії – методу рівня розвитку. Вибір даного математичного інструментарію обґрунтований природою регіону, поведінка якого в часі описується складною сукупністю різнорідних показників, що дозволяє розглядати його як багатовимірний об'єкт.
На третьому етапі проводиться визначення й аналіз тенденцій розвитку регіону в цілому і сфер його життєдіяльності окремо. Регіон, як складна соціально-економічна система, перш за все, представляє інтерес для управління як об'єкт, що має стратегічну спрямованість свого розвитку. Тому для надання розробленому механізму адаптивних властивостей, котрі дозволяють своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища, необхідно виявити й вивчити як довгострокові тенденції, що визначають стратегію його розвитку, так і короткострокові, які дозволяють ухвалювати якісні тактичні й оперативні управлінські рішення.
Четвертий етап призначений безпосередньо для розробки комплексу заходів щодо антикризового управління регіоном. Його інструментом виступає розроблена модель розпізнавання майбутнього стану регіону у вигляді ситуаційного куба, яка дозволяє визначити прогнозовану тенденцію розвитку регіону і розробити комплекс антиципативних управляючих дій відносно локалізації розвитку кризових явищ у регіоні.
У другому розділі – „Моделі оцінки та аналізу соціально-економічного
Рис. 1. Ієрархічна система моделей антикризового управління регіоном
стану регіону” – розроблено алгоритм формування інформаційного простору дослідження, побудовано комплекс моделей оцінки СЕС регіону, розроблено моделі декомпозиції інтегральних показників СЕС регіону, моделі прогнозування циклів розвитку регіону, проведена кластеризація регіонів за рівнем їх соціально-економічного розвитку.
Обов'язковими умовами формування інформаційного простору (I етап механізму, див. рис. 1) є: об'єктивність відображення процесу, що вивчається, і коректність по відношенню до поставлених в дослідженні цілей. У даний час існують різноманітні підходи до виділення показників, що описують діяльність регіону. В роботі пропонується класифікувати їх на дві групи: для часового й порівняльного контурів дослідження. Показники часового контуру відображають розвиток регіону в динаміці без урахування впливу інших регіонів; показники порівняльного контуру відображають розвиток регіону в системі економіки країни, тобто в порівнянні з іншими її регіонами.
Другий етап механізму антикризового управління регіоном (див. рис. 1) включає комплекс моделей, що дозволяють оцінити рівень СЕР регіону для часового й порівняльного контурів дослідження.
Інструментарієм такої оцінки виступає метод рівня розвитку, що дозволяє отримати однозначну кількісну оцінку, необхідну для економічної інтерпретації результатів. Розраховані значення інтегральних показників як по семи сферах життєдіяльності, так і по регіону в цілому дозволили зробити висновок про відсутність єдиної тенденції в їх розвитку. Так, низхідними тенденціями характеризуються сфери: „Трудові ресурси”, „Демографія”; стагнаційні тенденції властиві сферам „Фінансово-інвестиційній”, „Сільському господарству”, „Промисловості”, „Соціальній інфраструктурі”; висхідна тенденція характерна для сфери „Споживання”. Дана суттєва неоднорідність розвитку сфер життєдіяльності регіону зумовила постановку та вирішення задачі визначення ступеня впливу певної сфери на загальний стан регіону.
Розроблена економетрична модель, що відображає дану взаємообумовленість, має вигляд:
, (1)
де – загальний інтегральний показник рівня розвитку регіону;
– часткові інтегральні показники сфер життєдіяльності Харківського регіону.
З метою дослідження циклічності розвитку економічних процесів регіону в рамках часового контуру дослідження в роботі побудовано комплекс моделей декомпозиції часового ряду, який дозволяє аналізувати основні тенденції їх розвитку та циклічні коливання показників (III етап механізму, див. рис. 1). У результаті декомпозиції виділені тренд і циклічна складова для кожної сфери життєдіяльності. Аналіз виділених трендів дозволив зробити висновок про низхідну тенденцію у сферах „Демографія” і „Трудові ресурси”, відсутності тренда за сферою „Сільське господарство” та про наявність слабко зростаючих трендів для решти сфер життєдіяльності регіону.
Для аналізу циклічної складової й прогнозування циклів в дисертаційному дослідженні використаний один із методів спектрального аналізу – розкладання в ряд Фур’є, яке має наступний вигляд:
(2)
де T – період окремого циклу.
Використовуючи дане розкладання, отримано формули розрахунку циклічної складової для кожної сфери життєдіяльності Харківського регіону. Моделі циклічних складових для сфери “Промисловість” та “Фінансово-інвестиційної” сфери наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Моделі циклічної складової
Сфера життєдіяльності | Циклічна складова
Промисловість
Фінансово–інвестиційна
На основі розкладання в ряд Фур’є виділені найбільш значущі цикли для кожної з аналізованих сфер життєдіяльності Харківського регіону, що представлені в табл. 2.
Розвиток регіону без взаємодії його з іншими структурними одиницями економіки – регіонами – неможливий, тому необхідно визначати рівень його стану при такій взаємодії та місце регіону в загальній їх сукупності.
З метою визначення стану регіону при його взаємодії з іншими регіонами
Таблиця 2
Період найбільш значущих циклів
Сфера життєдіяльності
регіону | Період циклів (місяці)
Промисловість | 3 | 4 | 3,13 | 12 | 4,5 | - | -
Сільське господарство | 72 | 36 | 12 | 6,55 | 10,29 | - | -
Соціальна інфраструктура | 72 | 12 | 2,06 | 9 | 3,13 | 2,57 | -
Фінансово-інвестиційна | 12 | 24 | 3 | 14,4 | 18 | 10,29 | 2,67
Демографія | 12 | 6 | 72 | 8 | 4,24 | 2,18 | -
Трудові ресурси | 72 | 36 | 12 | 24 | 10,29 | - | -
Споживання | 72 | 36 | 14,4 | 4 | 12 | 8 | -
Загальний рівень розвитку | 72 | 12 | 36 | 3,13 | 2,48 | - | -
(порівняльний контур дослідження) на основі розрахованих значень інтегральних показників здійснена кластеризація регіонів України за період 1997-2003 рр. в річному розрізі. Аналіз отриманих результатів дозволив зробити наступні висновки: за досліджуваний період Харківський регіон постійно знаходився в кластері з найбільшим рівнем розвитку, що дозволяє говорити про достатньо стійке положення даного регіону по відношенню до решти регіонів України; велика частина регіонів України (60%) належить до кластерів з низьким і дуже низьким рівнем соціально-економічного розвитку, що свідчить про продовження розвитку негативних тенденцій в економіці України.
У третьому розділі – „Моделювання антикризового управління регіоном” – розроблено методику прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном, модель розпізнавання рівня розвитку регіону у вигляді куба ситуацій; запропоновано алгоритм розробки оперативних і тактичних рішень щодо антикризового управління регіоном; побудовано моделі прогнозування інтегральних показників для часового й порівняльного контурів дослідження, здійснено прогноз ситуації соціально-економічного розвитку Харківського регіону.
З метою підвищення якості антикризового управління регіоном розроблено методика прийняття рішень, алгоритм якої містить три етапи: формування моделі розпізнавання рівня розвитку регіону у вигляді куба ситуацій; прогнозування рівня розвитку регіону і точок кризи в розвитку регіону; розробка комплексу управлінських рішень щодо антикризового управління регіоном.
Основою першого етапу є побудова моделі розпізнавання рівня розвитку регіону у вигляді куба ситуацій. Структурна форма даної моделі представлена наступним кортежем:
, (3)
де – розвиток регіону в t-ий момент часу; – рівень розвитку регіону в часовому розрізі в t-ий момент часу; – рівень розвитку регіону в порівняльному розрізі в t-ий момент часу; – показник, що характеризує, до якого кластера відноситься регіон.
Дана модель дозволяє отримати комплексне уявлення про рівень розвитку регіону і виконує дві основні задачі: позиціонування стану економіки регіону на основі трьохрівневої оцінки, обумовленої структурними елементами моделі; визначення можливих і переважних переходів в ті квадранти куба, які дозволяють досягати оперативної й тактичної мети антикризового управління регіоном.
Графічне представлення моделі приведено на рис. 2.
Рис. 2. Графічне представлення моделі розпізнавання у вигляді куба ситуацій
Змістом другого етапу методики є прогнозування поведінки регіону в майбутньому, яке пропонується здійснювати за двома основними напрямами: прогнозування рівня розвитку регіону; прогнозування точок кризи в розвитку регіону.
Оскільки процес розвитку регіону пропонується досліджувати на основі трьох характеристик, що формують куб ситуацій, то прогнозування його рівня доцільно здійснювати за цими показниками.
Визначення прогнозу загального інтегрального показника рівня розвитку в часовому розрізі здійснюється за формулою (1). Модель прогнозування загального інтегрального показника в порівняльному розрізі має наступний вигляд:
(4)
Результати прогнозу, отримані на основі розроблених моделей, приведені в табл. 3.
Таблиця 3
Прогнозні значення загальних рівнів розвитку |
У порівняльному розрізі | Темп приросту | У часовому розрізі | Темп приросту
Інтегральний показник загального рівня розвитку регіону | 0,713709 | -4,00815 | 0,63099 | -4,4606
Розпізнавання того, в який кластер потрапить регіон в t+1 момент часу , пропонується проводити з використанням дискримінантного аналізу. Розроблені дискримінантні функції представлені в табл. 4.
Таблиця 4
Дискримінантні функції
Кластер | Функція
НВ
В
С
Н
НН
В табл. 5 приведені прогнозні значення дискримінантних функцій для Харківського регіону на 2004 рік, які свідчать про те, що даний регіон буде знаходиться в кластері з найвищим рівнем розвитку.
Таблиця 5
Значення дискримінантних функцій
Кластер | НВ | В | С | Н | НН
Значення | 336,09 | 315,7 | 294,6 | 301,3 | 258,1
Для прогнозування точок кризи в розвитку регіону використовуються розроблені моделі циклічних складових, за допомогою яких вирішуються наступні завдання: прогнозування локальних криз за всіма циклічними компонентами для окремої сфери життєдіяльності регіону; прогнозування глобальних криз за окремою сферою життєдіяльності регіону; прогнозування глобальних криз по всьому регіону в цілому .
Модель визначення точок криз має наступний вигляд:
(5)
У результаті використання даної моделі визначені точки виникнення глобальних криз як окремих сфер життєдіяльності, так і Харківського регіону в цілому (табл. 6).
Таблиця 6
Результати прогнозування точок глобальних криз
Сфера життєдіяльності | Точки криз (місяць)*
Промисловість | 73 | 75–76 | 79–80 | 82
Сільське господарство | 73 | 76– | 82–85
Фінансово–інвестиційна | 73 | 74–76 | 77–79–
Соціальна інфраструктура | 73 | 76–78 | 79–80 | 82–83
Демографія | 72 | 75–76 | 78–80–
Споживання–– | 78–
Трудові ресурси | 73–74–––
Загальний розвиток | 73 | 75–76––
* – Довжина ретроспективного ряду – 72 міс.
Аналіз отриманих результатів дозволив виділити дві глобальні кризи регіону. Перша буде викликана кризами практично у всіх сферах життєдіяльності регіону, окрім сфери „Споживання”. Джерелами виникнення другої кризи виступають прогнозовані кризи у сферах: „Промисловість”, „Соціальна інфраструктура”, „Фінансово–інвестиційна сфера” і „Демографія”.
На третьому етапі методики здійснюється розробка тактичних й оперативних рішень щодо антикризового управління регіоном. Алгоритм формування даних рішень містить п’ять кроків.
Перший крок призначений для прогнозного позиціонування досліджуваного об'єкта в моделі розпізнавання. Проведені розрахунки (див. табл. 3, 5) дозволили зробити висновок, що Харківський регіон у 2004 році знаходитиметься в ситуації 5 (див. рис. 2). Ця ситуація характеризується стабільністю регіону в часовому розрізі, що супроводжується стабільним його положенням на рівні країни.
На другому кроці проводиться аналіз часткових інтегральних показників. Результати прогнозних розрахунків часткових інтегральних показників в часовому розрізі, а також темпи їх приросту приведені в табл. 7.
Таблиця 7
Прогнозні значення часткових інтегральних показників у часовому розрізі
Сфера життєдіяльності | 2003 | 2004 | Темп приросту %
Промисловість | 0,28323 | 0,287694 | 1,57616
Сільське господарство | 0,44228 | 0,636014 | 43,80354
Фінансово-інвестиційна | 0,31927 | 0,29731 | -6,87817
Соціальна інфраструктура | 0,7334 | 0,713387 | -2,72879
Демографія | 0,40649 | 0,48232 | 18,65491
Трудові ресурси | 0,32742 | 0,409857 | 25,1778
Споживання | 0,74757 | 0,880258 | 17,74928
Аналіз даних таблиці показав, що при дослідженні розвитку регіону як самостійного структурного елемента економіки в більшості сфер буде спостерігатися підвищення значень інтегрального показника, і лише в двох сферах: „Фінансово-інвестиційній” та „Соціальної інфраструктурі” – його зменшення. На цій підставі можна зробити висновок, що останні дві сфери є потенційними джерелами виникнення кризи в регіоні.
Часткові інтегральні показники і темпи їх приросту в порівняльному розрізі приведені в табл. 8.
Таблиця 8
Прогнозні значення часткових інтегральних показників в порівняльному розрізі
Сфера життєдіяльності | 2003 | 2004 | Темп приросту %
Промисловість | 0,497 | 0,406003 | -18,3553
Сільське господарство | 0,323 | 0,334248 | 3,539975
Фінансово-інвестиційна | 0,533 | 0,579854 | 8,741735
Соціальна інфраструктура | 0,447 | 0,415509 | -7,02837
Трудові ресурси | 0,523 | 0,53881 | 3,054532
Демографія | 0,463 | 0,459544 | -0,80647
Споживання | 0,663 | 0,590661 | -10,8462
Отримані результати свідчать про те, що при дослідженні Харківського регіону у взаємодії з іншими регіонами України до потенційно кризоутворюючих сфер відносяться: „Промисловість”, „Споживання”, „Соціальна інфраструктура”, „Демографія”.
На третьому кроці алгоритму визначаються точки виникнення глобальних криз розвитку регіону. Так, результати прогнозування (див. табл. 6) дозволяють зробити висновок, що глобальна криза регіону прогнозується на 73 і 75–76 місяці, що відповідає січню і березню–квітню 2004 року.
На четвертому та п'ятому кроках алгоритму здійснюється тактичне й оперативне управління регіоном відповідно. Тактичне управління полягає в розробці заходів, спрямованих на виведення регіону з кризового стану й переведення його в привабливіший квадрат куба ситуацій (див. рис. 2). Оперативний рівень призначений для деталізації тактичних заходів щодо тих сфер життєдіяльності регіону, які є джерелами розвитку кризи. Основою розробки оперативних рішень виступають економетричні моделі (1, 4), а також результати таблиць 6–8.
Оскільки в 2004 році очікується, що Харківський регіон за рівнем свого розвитку відповідатиме ситуації 5, то як тактичні і оперативні рекомендації виступають:–
перехід у ситуацію 4 на основі збільшення значення загального інтегрального показника в часовому розрізі на 1,58%. Імітаційні розрахунки показують, що це збільшення може бути досягнуте за рахунок локалізації розвитку кризових явищ і збільшення значення інтегрального показника фінансово-інвестиційної сфери; –
перехід в ситуацію 2 на основі збільшення значення загального інтегрального показника на 5,43% в порівняльному розрізі. Дане збільшення може бути забезпечене за рахунок зростання значення інтегрального показника або сфери „Промисловість”, або сфери „Споживання”; –
перехід у ситуацію 1 може бути здійснений при злагодженому поєднанні наведених вище рекомендацій.
Отримані результати виступають базою розробки більш детальних антикризових рішень для спеціалізованих комісій Головного управління економіки і ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації.
Таким чином, запропонований в роботі механізм антикризового управління регіоном дозволяє на основі комплексної системної оцінки рівня його розвитку в теперішньому і майбутньому часі визначити основні кризоутворюючі сфери життєдіяльності регіону, розрахувати точки виникнення криз в них та розробити збалансований комплекс управлінських дій, направлений на своєчасну локалізацію або усунення негативних наслідків кризових явищ. Виходячи з цього, даний механізм виступає, перш за все, засобом превентивного антикризового управління складною соціально-економічною системою.
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дисертаційного дослідження отримані наступні висновки:
1. Проведений аналіз практики антикризового управління показав, що існуючі підходи і методи антикризового управління направлені на управління з погляду проблем як на мікрорівні, так і на макрорівні. Проте сучасні методи та моделі не завжди вирішують проблеми антикризового управління на мезорівні – тобто рівні регіонів. Це обумовило необхідність економіко-математичного моделювання антикризового управління регіоном.
2. Розроблено механізм антикризового управління регіоном, заснований на комплексі економіко-математичних моделей, що дозволяє провести системну оцінку стану регіону, визначити певні сфери його життєдіяльності, що є кризоутворюючими, спрогнозувати точки виникнення криз та на цій підставі розробити комплекс антиципативних управлінських заходів щодо локалізації розвитку кризових явищ у регіоні в цілому.
3. Розроблено методика прийняття рішень щодо антикризового управління регіоном, яка заснована на об'єднанні елементів оперативного й тактичного управління та дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень щодо подолання розвитку кризових явищ в регіоні.
4. Побудовано модель розпізнавання у вигляді куба ситуацій, яка дозволяє отримати комплексне уявлення про рівень розвитку регіону і виконує два основних завдання: позиціонування стану регіону на основі трьохрівневої оцінки, обумовленої структурними елементами моделі; визначення можливих і переважних переходів в ті ситуації куба, які дозволяють досягати оперативної й тактичної мети антикризового управління регіоном.
5. Побудовано моделі аналізу розвитку регіону, засновані на виділенні циклічної складової інтегрального показника, що є підґрунтям діагностування точок виникнення локальних і глобальних криз та є вихідною інформацією для своєчасної розробки антикризових заходів.
6. Розроблено комплекс моделей визначення рівня розвитку регіону на основі кластерного й дискримінантного аналізів, який дозволяє підвищити якість оцінки стану регіону в загальній сукупності регіонів країни. Даний комплекс виступає інструментом дослідження поточного й прогнозного стану регіону, а також джерел його переходу з кластера в кластер.
7. Вдосконалено алгоритм формування системи показників соціально-економічного розвитку регіону, що дозволяє сформувати дві основні групи: для часового й порівняльного контурів дослідження. Показники часового контуру відображають розвиток регіону в динаміці без урахування впливу інших регіонів; показники порівняльного контуру відображають розвиток регіону в системі економіки країни, тобто в порівнянні з іншими її регіонами.
8. Побудовано оптимізаційна модель визначення точок кризи в процесі розвитку регіону. В результаті використання даної моделі спрогнозовані точки виникнення глобальних криз як в окремих сферах життєдіяльності, так і в Харківському регіоні в цілому.
9. Реалізація розробленого механізму антикризового управління регіону здійснювалася за даними Державного комітету статистики України про її соціально-економічний стан та даними про соціально-економічний стан Харківської області, наведеними Головним управлінням економіки і ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Голияд Н. Ю. Банкротство как элемент государственного управления процессом оздоровления национальной экономики // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 97. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 19–23.
2. Раевнева Е. В., Голияд Н. Ю. Содержание и некоторые инструменты антикризисного управления // Теорія i практика перебудови економіки. Збірник наукових праць Спец. випуск “Матеріали міжнародного симпозіуму “Наука i підприємство”. – Черкаси: ЧIТI, 2001. – С. 24–28.
3. Раевнева Е. В., Стрижиченко К. А., Голияд Н. Ю. Принятие решений при оценке инвестиционного климата в регионе. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 133. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 191–198.
4. Раевнева Е. В., Голияд Н. Ю. Методологические аспекты антикризисного управления регионом // Економіка розвитку. Науковий журнал. – Харків: ХДЕУ, 2003. – № 1 (25). – С. 25–27.
5. Раевнева Е.В., Голияд Н.Ю. Модель антикризисного управления регионом // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 178. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 68–77.
6. Голияд Н. Ю. Алгоритм формирования системы показателей социально-экономического развития региона // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 191. Том III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 884–890.
7. Голияд Н. Ю. Анализ уровня развития трудовых ресурсов Харьковского региона // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 2 т. – Том 2. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2004. – С. 114–120.
8. Голияд Н. Ю. Анализ циклов в социально-экономическом развитии региона // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник. Выпуск 56. Серия: Экономические науки. – К.: Техника, 2004. – С. 96–101.
9. Голияд Н. Ю. Методика антикризисного управления регионом // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – Кременчук: Асоціація „Перспектива”, 2004. – № 6 (43). – С. 25–27.
10. Стрижиченко К. А., Голияд Н. Ю. Анализ ситуаций социально-экономического развития региона // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 195: в 4 т. Том I. – Дніпропетровськ, ДНУ, 2004. – С. 213–220.
11. Раєвнєва О. В., Голіяд Н. Ю. Модель визначення локальних і глобальних криз розвитку регіону // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 197. Том 3 – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.– С.692–697.
12. Голияд Н. Ю. Структурная модель антикризисного управления регионом // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. – Том 20 „Економіка”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 21–24.
13. Голияд Н. Ю. Построение модели оценки инвестиционного потенциала региона // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова 2003”. – Том 23 „Економіка”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 10-12.
14. Голияд Н. Ю. Проблемы формирования системы показателей социально-экономического развития региона // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіко-математичні методі прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 39–40.
15. Голияд Н. Ю. Сущность и основные направления регионального развития // Збірник праць міжнародної науково-технічної конференції “Приладобудування – 2001”. Вінниця – Сімеїз: Вісник черкаського інженерно–технологічного інституту, 2001. – С. 282-286.
АНОТАЦІЯ
Голіяд Н. Ю. Моделі антикризового управління регіоном. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.
В дисертації розглядається актуальна проблема розробки комплексу економіко-математичних моделей антикризового управління регіоном.
Проведений аналіз рівня соціально-економічного розвитку як усієї України в цілому, так і окремих регіонів дозволив зробити висновок про існуючу економічну кризу. Подібний стан економіки обумовлює необхідність розробки механізму антикризового управління регіоном.
Запропонований у роботі механізм антикризового управління регіоном дозволяє на основі комплексної системної оцінки рівня його розвитку в теперішньому та майбутньому часі визначити основні кризоутворюючи сфери життєдіяльності регіону, розрахувати точки виникнення криз в них та розробити збалансований комплекс управлінських дій, який направлено на своєчасну локалізацію або усунення негативних наслідків кризових явищ. Виходячи з цього, даний механізм виступає, перш за все, засобом превентивного антикризового управління складною соціально-економічною системою.
Розроблений комплекс економіко-математичних моделей, що містить моделі оцінки та аналізу рівня СЕР регіону, модель циклічних складових сфер його життєдіяльності, модель визначення точок виникнення криз у розвитку регіону є математичним підґрунтям запропонованого механізму.
Ключові слова: регіон, механізм антикризового управління регіоном, економіко-математична модель, циклічна складова, дискримінантна модель, точка кризи, цикл, тактичне управління, оперативне управління.
АННОТАЦИЯ
Голияд Н.Ю. Модели антикризисного управления регионом. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2005.
В диссертации рассматривается актуальная проблема разработки комплекса экономико-математических моделей антикризисного управления регионом.
Проведенный анализ уровня социально-экономического развития как всей Украины в целом, так и отдельных регионов, позволил сделать вывод о существующем экономическом кризисе. Подобное состояние экономики обуславливает необходимость разработки механизма антикризисного управления регионом.
Предложенный в работе механизм антикризисного управления регионом основан на моделировании поведения сфер его жизнедеятельности и состоит из четырех основных этапов: формирования информационного пространства исследования, оценки социально-экономического состояния региона, анализа социально-экономического развития региона, принятия решений по антикризисному управлению регионом. Данный механизм позволяет разработать комплекс антиципативных управленческих воздействий исходя из тенденций развития как самого региона, так и экономики страны в целом. Математическим инструментарием разработанного механизма выступает комплекс моделей антикризисного управления регионом.
Разработана методика принятия решений по антикризисному управлению регионом, основанная на модели распознавания уровня его развития, позволяющая повысить степень формализации и обоснованности управленческих решений по локализации или предотвращению развития кризисных явлений. Разработан алгоритм формирования системы показателей социально-экономического развития региона. Построены модели анализа развития региона, основанные на применении методов анализа временных рядов, которые позволяют диагностировать возможность появления кризисов в региональном развитии, а также модели определения уровня развития региона, позволяющие на основе применения кластерного и дискриминантного анализов повысить качество его оценки. Разработана эконометрическая модель, на основании которой осуществляется прогнозирование общего уровня развития региона, а также определяется степень влияния на него отдельных сфер жизнедеятельности региона. Построен комплекс моделей декомпозиции временного ряда по сферам жизнедеятельности региона, позволяющий выделить наиболее значимые циклы в развитии экономики региона. Разработана модель распознавания уровня развития региона в виде куба ситуаций, которая позволяет прогнозировать поведение региона в будущем. Разработана оптимизационная модель нахождения глобальных кризисов региона, которая позволяет прогнозировать точки глобальных кризисов в развитии региона.
Ключевые слова: регион, механизм антикризисного управления регионом, экономико-математическая модель, циклическая составляющая, дискриминантная модель, точка кризиса, цикл, тактическое управление, оперативное управление.
ANNOTATION
Goliyad N. Y. Models of anticrisis regional management. – Manuscript.
Thesis for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences, specialty 08.03.02 – Economical and Mathematical Modeling. – Kharkov National University of Economics, Kharkiv, 2005.
In the thesis the actual problem of the development of economical-mathematical complex models of the anticrisis management is considered.
The analysis of the social and economical development level, both the Ukraine as a whole and
