МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ГІРНА ОЛЬГА БОГДАНІВНА

УДК (658.7+65.012.34):665.7

ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК НА ТОВАРНОМУ РИНКУ

ПІДПРИЄМСТВ НАФТОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу і логістики Національного університету „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Чухрай Наталія Іванівна,

Національний університет „Львівська політехніка”,

професор кафедри маркетингу і логістики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Окландер Михайло Анатолійович,

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Іщук Світлана Олексіївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

докторант

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил

України НАН України,

відділ проблем розвитку та розміщення

паливно-енергетичного комплексу, м.Київ

Захист відбудеться „ 25 ” січня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті „Львівська політехніка”  за адресою:  , м. Львів-13, вул. Ст. Бандери,  ,

ІV корпус, ауд.209-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий „14” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Алєксєєв І.В.

д.е.н., професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація економіки України на сучасні ринкові засади призводить до необхідності формування принципово нових підходів у діяльності вітчизняних підприємств у зв’язку з тим, що традиційні системи управління процесами постачання, виробництва та збуту не забезпечують адекватного реагування на швидкі зміни ринкового середовища. Для забезпечення конкурентних позицій підприємства на товарному ринку актуальним є використання інтегрованого підходу для управління його ключовими процесами краще від конкурентів. При цьому до ключових процесів можна віднести розвиток нових продуктів, розвиток партнерства з постачальниками, цикли реалізації замовлення та управління контактами зі споживачами. Одним з таких пріоритетних напрямів, який в сучасних умовах сприяє досягненню успіхів на ринку, є управління сферами постачання і дистрибуції на засадах логістики. Скорочення життєвого циклу товарів, зростання популярності практики “вчасних поставок”, перетворення ринку продавців у ринок покупців, здатності підприємства швидко і гнучко реагувати на попит завдяки концепції логістики може забезпечити йому стійкі конкурентні переваги.

Ланцюг поставок – це одна з концепцій, яка найдинамічніше розвивається протягом останніх років і є об’єктом інтенсивних досліджень як у теорії, так і на практиці. Зростання інтересу до ланцюгів поставок є наслідком багатьох чинників, які безпосередньо чи опосередковано сприяють його розвитку.

На багатьох ринках спостерігається явище консолідації попиту (тобто зростає величина впливу покупців за одночасного зменшення їх кількості). В результаті цього явища на ринку з’являється більше впливових покупців, які одночасно ставлять вищі вимоги у сфері обслуговування, запропонованого постачальниками. З іншого боку все частіше споживачі намагаються утримувати торгівельні контакти з меншою кількістю постачальників, насамперед на засадах довготривалої співпраці, що зумовлює залежність успіху підприємств від вміння налагодити тіснішу співпрацю з постачальниками та близькі контакти з ключовими споживачами у ланцюгу поставок.

Проблематика ефективного управління матеріальними, інформаційними потоками від постачальника до кінцевого споживача на основі концепції ланцюга поставок знайшла певне відображення у працях багатьох вітчизняних науковців, зокрема, Герасимчука В.Г., Долішнього М.І., Іщук С.О.,  Кузьміна О.Є., Крикавсь-кого Є.В., Лактіонової О.Е., Ларіної Р.Р., Николайчука В.Е., Окландера А.М., Пет-ровича Й.М., Чухрай Н.І., та зарубіжних вчених, зокрема, Бауерсокса  Д.,  Вуда Д.,Гаджинського А.М., Джонсона Д., Друкера П., Кристофера М., Котлера Ф., Міротіна Л.Б., Пфоля Г., Роднікова А.Н., Сєргєєва В.І., Ташбаєва И.Е., Уотерса Д. Особливо актуальним є формування ланцюга поставок у нафтохімічній промисловості, організаційно-економічними  питаннями  якої  займаються вітчизняні вчені: Бурлака Г.Г., Лапко О.О., Лір В.Е., Піріашвілі Б.З.

Водночас, в працях згаданих вище науковців не достатньо дослідженні специфічні вимоги до формування ланцюга поставок на конкретному товарному ринку, особливо на такому ринку стратегічного значення, як нафтохімічний, який істотно впливає на розвиток інших товарних ринків. Сьогодні між учасниками, що представляють нафтохімічний ринок, існують певні відносини, однак вони недосконалі. Формування ланцюга поставок вимагає взаємовідносин партнерства, наявності довгострокових зобов’язань, що гарантує збереження взаємних вигод у майбутньому та передбачає інтеграцію не тільки підприємства зі споживачами для задоволення їх індивідуальних потреб, але й з постачальниками.

Важливість та актуальність розв’язання окреслених вище проблем формування та розвитку ланцюга поставок на нафтохімічному ринку, а також широкий діапазон наукового пошуку в цій важливій сфері економіки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний з держбюджетною темою Національного університету „Львівська політехніка” ДБ/87ВГС “Формування і використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (розділ 1.8. Розроблення методології соціально-економічної оцінки результатів реалізації механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур, підрозділ 1.8.6. Розроблення методичного підходу до елімінації вузького місця в ланцюгу поставок), номер державної реєстрації 0104U002289, затвердженою рішенням науково-технічної ради Національного університету “Львівська політехніка”, протоколом № 4 від 24 квітня 2003 р., та з госпдоговірними роботами кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка”: г/д 5.76-2/1 НДР/7144 “Нормування матеріально-технічних ресурсів. Розроблення, погодження, затвердження та впровадження нормативів матеріально-технічних запасів в нафтогазовій галузі України. Основні положення” (розділ . Розроблення нормативів матеріально-технічних запасів), номер державної реєстрації 0105U004387, затвердженою рішенням науково-технічної ради Національного університету “Львівська політехніка”, протокол № 5 від 14 грудня 2004 р.; г/д 5.77-3/1 НДР/7145 “Мате-ріально-технічні ресурси. Розрахунок нормативів складських запасів для ремонтно-експлуатаційних витрат підприємства НАК “Нафтогаз України”. Методика”розділ 3. Розрахунок нормативів складських запасів в натуральних величинах та грошових коштах), номер державної реєстрації 0105U004388, затвердженою рішенням науково-технічної ради Національного університету “Львівська політехніка”, протокол № 5 від 14 грудня 2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій стосовно формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічного комплексу на основі концепції логістики.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:–

здійснити систематизацію категорійного апарату ланцюга поставок шляхом вивчення співвідношення понять “логістичний канал”, “технологічний ланцюг”, “ланцюг поставок”, “логістична мережа”;–

обґрунтувати напрями формування корисностей в ланцюгу поставок для його учасників;–

вивчити логістичні підходи до обґрунтування довжини та ширини ланцюга поставок; –

розробити положення щодо оцінки конкурентоспроможності товару нафтохімічного ринку;–

розробити методичний підхід до усунення вузьких місць в ланцюгу поставок.

Об’єктом дослідження є процеси формування відносин підприємств у ланцюгу поставок: виробництво сировини – виробництво готової продукції – реалізація готової продукції.

Предметом дослідження є теоретичні засади та методичні положення формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичну основу досліджень склали фундаментальні положення сучасної економічної науки, основні положення логістики, маркетингу, виробничого менеджменту, економіко-математичного моделювання, економічного аналізу, статистики. Інформаційною базою дослідження послужили офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, дані статистичної звітності й аналітичні матеріали вітчизняних підприємств, зокрема ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” та нафтопереробних заводів України.

У роботі використано сучасні методи дослідження: системний підхід – у процесі дослідження методологічних підходів формування ланцюга поставок (підрозділ 1.2); методи економіко-статистичного аналізу – для вивчення обсягів споживання деемульгатора марки ПМ (підрозділ 2.1), для дослідження динаміки потужностей основних елементів ланцюга поставок (підрозділ 3.1); функціонально-вартісний аналіз – у процесі формування корисностей в ланцюгу поставокпідрозділ .3), при розробці положення щодо оцінки конкуренто-спроможності товару нафтохімічного ринку (підрозділ 2.2); метод експертних оцінок – для визначення коефіцієнтів вагомості параметрів при розрахунку індексу якості (підрозділ 2.2), для вибору величини дисконтної ставки з урахуванням фактора ризику (підрозділ 3.3); метод найменших квадратів – для побудови економетричної моделі та проведення прогнозів обсягів споживання деемульгатора марки ПМ (підрозділ 2.1).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні та розвитку теоретичних і методологічних засад формування ланцюга поставок в умовах ринкової трансформації економіки на основі застосування концепції логістики. Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:–

запропоновано дефініцію функцій взаємовідносин “постачальник-споживач” із поділом їх на безпосередні та опосередковані, що дає можливість обґрунтувати напрями формування корисностей для постачальника сировини і споживача готового продукту;

дістало подальшого розвитку:–

положення щодо оцінки конкурентоспроможності товару. На відміну від існуючих положень, які ґрунтуються на одному методі дослідження, розроблений автором підхід включає два методи: метод оцінки ефективності товару у споживанні та розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару, що дає можливість об’єктивніше врахувати основні технічні параметри досліджуваного товару порівняно з товарами-аналогами та сформувати практичні засади для розрахунку індексу якості;–

методичний підхід до усунення вузьких місць у ланцюгу поставок з допомогою методу ітерацій. На противагу існуючим підходам, які передбачають проходження одного ітераційного циклу, розроблений підхід містить декілька ітераційних циклів, що дає змогу підвищити ефективність впровадження управлінських рішень та сприяє покращенню функціонування ланцюга поставок за рахунок постійного моніторингу та подальшої координації його потужностей і попиту на товар на ринку;

удосконалено:–

категорійний апарат ланцюга поставок шляхом проведення чіткого розмежування понять: “логістичний канал”, “технологічний ланцюг”, “ланцюг поставок”, “логістична мережа” на основі представлення еволюції концепції ланцюга поставок, що дає змогу усунути суперечності, які існують в наукових поглядах зарубіжних і вітчизняних вчених стосовно даної проблематики;–

трактування понять “ширина” та “довжина” ланцюга поставок. На відміну від концепції маркетингу, яка розглядає ці поняття в розрізі “виробник-посередник-споживач”, автор, спираючись на концепцію логістики, досліджує ланцюг поставок в контексті “постачальник-виробник-посередник-споживач”, що дає змогу обґрунтувати суть ланцюга поставок на основі комплексного підходу та провести відповідну його класифікацію.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає у розробці методичних положень стосовно формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості. Визначені основні напрями його формування, які охоплюють обґрунтування доцільності додаткових капіталовкладень у розширення вузьких місць матеріального потоку та розробку системи управління запасами.

Розроблені теоретичні положення і практичні рекомендації використані для проектування розширення величини матеріального потоку на заводі „Оргсинтез”довідка № /297 від 01.09.2005 р.), для усунення вузького місця у сфері постачання вихідної сировини на ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” (довідка № від 02.09.2005 р.), для налагодження партнерських відносин із споживачем Кременчуцьким НПЗ (довідка №  від 06.05.2005 р.).

Окремі науково-методичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Національного університету „Львівська політехніка” під час вивчення  дисциплін „Організація та проектування  логістичних систем”розраху-нок проектних, фактичних та резервних потужностей; формування корисностей для усіх учасників ланцюга поставок; представлення рівнів розвитку ланцюга поставок) та „Логістичний менеджмент” (розрахунок основних параметрів моделі управління запасами з постійним обсягом замовлення) для студентів спеціальності 8.050208 “Логістика” (довідка №  від 16.09.2005 р.) та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу під час вивчення дисциплін „Логістика”, „Маркетинг у галузі” для студентів базових напрямів 6.0502 “Менеджмент” та 6.0501 “Економіка і підприємництво” (довідка № 46-131 від 12.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в напряму формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати досліджень, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювались та схвалені на Міжвузівській науково-практичної конференції „Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м.Рівне, 17-18 квітня 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичної конференція „Управління у державі ІІІ тисячоліття” (м.Львів, 24-26 березня 2003 р.); ІV науковій конференції студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м.Донецьк, 9-12 грудня 2003 р.); IV, V Міжнародній науково-практичній конференції “Марке-тинг та логістика в системі менеджменту”м.Львів, 7-9 листопада 2002 р.,  7-9 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Особливості використання маркетингових технологій в умовах інноваційних змін в економіці” (м.Харків, 4 лютого 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ століт-ті:національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м.Тернопіль, 24-25 лютого  р.);  Міжнародному  форумі  молодих  вчених “Ринкова  транс-формація економіки постсоціалістичних країн”м.Харків, 19-20 травня 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 15 працях, з них 8 у виданнях, що входять до переліку фахових видань ВАК України. Загальний обсяг публікацій 4,3 д.а., з яких автору належать 4 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, які викладено на 195 сторінках друкованого тексту. Дисертація включає 36 таблиць, 48 рисунків, які наведено на 22 сторінках, 160 найменувань використаних джерел – на 14 сторінках та 2 до-датків – на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні та прикладні засади формування ланцюга поставок” представлено еволюцію концепції ланцюга поставок в аспекті світових тенденцій розвитку, проведено систематизацію категорійного апарату ланцюга поставок, ідентифіковано формування корисностей в ланцюгу поставок для споживача готового продукту і постачальника сировини, матеріалів.

Дослідження історичної трансформації ланцюга поставок як наукового напряму дає можливість виділити такі рівні розвитку ланцюга поставок: внутрішній ланцюг поставок, логістичний канал, ланцюг поставок, логістична мережа. Для внутрішнього ланцюга поставок та логістичного каналу характерним є наявність короткострокових відносин на рівні підприємства, які в подальшому можуть послужити основою для формування партнерських відносин в ланцюгу поставок. Логістична мережа, у свою чергу, виступає сучасним виміром логістики в аспектах світових тенденцій розвитку та відображає нове сприйняття бізнесу, коли окремі фірми, підприємства, організації співпрацюють між собою не тільки на засадах партнерства, як в ланцюгу поставок, а й конкуренції для більш повного та якісного задоволення специфічних потреб споживача.

Проведена систематизація категорійного апарату дала змогу провести розмежування таких понять: “логістичний канал”, “технологічний ланцюг”, “ланцюг поставок”, “логістична мережа”. Удосконалено визначення логістичного каналу, яке на відміну від концепції маркетингу, яка розглядає маркетинговий канал як “виробник-посередникспоживач”, представляє логістичний канал як частково впорядковану сукупність підприємств, організацій, що здійснюють переміщення матеріального потоку від постачальника початкового рівня до конкретного виробника, а також від конкретного виробника через посередників різних рівнів до кінцевого споживача. Під технологічним ланцюгом поставок розуміють сукупність усіх постачальників сировини, матеріалів та напівфабрикатів і конкретного виробника, який виготовив певний продукт чи надав певну послугу. Удосконалення визначення ланцюга поставок полягає в тому, що автор вводить поняття постачальників та посередників відповідних рівнів, тобто, під ланцюгом поставок розуміють лінійно впорядковану сукупність фізичних та юридичних осіб, серед яких можна виділити постачальників початкового та кінцевого рівнів, виробника, посередників початкових та кінцевих рівнів, кінцевих споживачів, які беруть участь у здійсненні логістичних операцій з метою доведення матеріального та супутніх йому потоків від однієї логістичної системи до іншої або до кінцевого споживача. На основі концепції логістики у роботі удосконалено трактування понять “довжини” та “ширини” ланцюга поставок. На відміну від маркетингової концепції, яка розглядає довжину маркетингового каналу як “виробник-посередник-споживач”, автор, спираючись на концепцію логістики, розширює дане поняття за рахунок постачальника та дає таке визначення довжини ланцюга поставок – це кількість залежних учасників ланцюга поставок, які спрямовують свої зусилля на зміну матеріального потоку шляхом його перетворення з сировини, матеріалів, напівфабрикатів на готову продукцію та прагнуть за допомогою останнього задовольнити індивідуальні потреби кінцевого споживача. Кількість незалежних учасників, які знаходяться на одному рівні функціонування ланцюга поставок і спрямовують свої зусилля на переміщення матеріального потоку від одного учасника ланцюга поставок до іншого по його довжині, визначають ширину ланцюга поставок. Наведені трактування понять “довжини” та “ширини” дають можливість провести класифікацію ланцюгів поставок на: прості, складні; елементарні, розгалужені та повні. У роботі представлено галузеву класифікацію, яка ґрунтується на використанні класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) та дає змогу усунути ряд суперечностей в наукових поглядах стосовно галузевого поділу ланцюгів поставок; запропоновано нову VAT- класифікацію залежно від кількості постачальників, які залучені у виробничий процес та видів продукції, що виготовляється.

Проведене автором дослідження системних зв’язків у ланцюгу поставок дало можливість виявити, що серед матеріальних, інформаційних, фінансових, транспортних, адміністративних, інтеграційних, синергічних зв’язків пріоритетна роль належить синергічним, бо вони є результатом взаємодії всіх елементів ланцюга поставок для взаємного обміну, співпраці та партнерства.

Запропоновано дефініцію функцій взаємовідносин “постачальник-споживач” із поділом їх на безпосередні та опосередковані функції партнерських відносин, що дає змогу вирішити проблематику ідентифікації корисностей в ланцюгу поставок для всіх його учасників. Безпосередні функції включають: функцію прибутку, що формується на основі довготривалих відносин споживача та постачальника і дає можливість останньому одержувати постійні прибутки; функцію кількості, що зорієнтована на ефект масштабу виробництва; функцію забезпечення, що ґрунтується на безпеці реалізації операцій. Опосередковані функції складають: функцію ринку, яку формують постійні споживачі завдяки своїй позитивній репутації про постачальника на ринку; функцію інновації – це спільне введення на ринок нових продуктів, технологій; функцію доступу – споживач здатний розширити ринкову інформацію постачальника на основі власної бази даних про ринок (рис.1). Проведений поділ дав змогу виявити чотири групи відносин „постачальник-споживач” (малоефективні, відносини на рівні продажу, відносини на рівні ланцюга поставок, високоефективні відносини) та представити при цьому зростання масштабу корисностей від малоефективних відносин на рівні разової трансакції до високоефективних відносин на рівні стратегічних союзів (рис.2).

Рис.1. Функції взаємовідносин “постачальник-споживач”

Рис.2. Класифікація відносин через реалізацію

функцій взаємовідносин “постачальник-споживач”

Автором запропоновано ідентифікацію корисностей в ланцюгу  поставок  на основі ринкової пропозиції шляхом побудови основного та додаткового набору послуг, які  дають можливість створити додаткову корисність для споживача та відрізнити пропозицію, запропоновану підприємствами, від альтернативних пропозицій, які пропонують конкуренти. Важливими елементами виступають оцінка корисностей для споживача, оцінка витрат постачальника та побудова на основі даних оцінок ринкової пропозиції для цільового сегменту ринку.

У другому розділі „Обґрунтування доцільності формування ланцюга поставок на нафтохімічному ринку” представлено основні тенденції розвитку нафтохімічного ринку України, зроблено акцент на ключових аспектах, які обумовлюють доцільність формування ланцюга поставок. З метою вибору найкращого товару для формування ланцюга поставок розроблено положення щодо оцінки конкурентоспроможності досліджуваного товару, проведено дослідження відносин “постачальник-споживач” для обраного товару та зроблено їх оцінку стосовно переходу до партнерства.

Проведені дослідження на нафтохімічному ринку України продемонстрували погіршення політики диверсифікації стосовно обсягів постачання нафти в умовах постійно зростаючого попиту на неї, зменшення частки української нафти (8,5%), яка за своїми параметрами належить до високоякісних, зокрема, таких як арабська, алжирська, каспійська та зростання питомої ваги важкої російської нафти (88%). Сьогоднішній український ринок представлений нафтою, яка потребує покращення своїх вихідних параметрів, зокрема, шляхом використання такого продукту нафтохімічної промисловості як деемульгатор. Це дасть можливість не тільки зменшити кількість води та хлористих солей в нафті, але й підвищить коефіцієнт тепловіддачі поверхонь нагрівання й охолодження, зменшить корозію труб, зменшить втрати нафти під час транспортування та переробки. Тому доцільним є представлення обсягів споживання деемульгатора на нафтохімічному ринку України (табл.1). Зазначені вище ключові аспекти нафтохімічного ринку підкреслюють необхідність формування ланцюга поставок для досліджуваного товару деемульгатора.

Таблиця 1

Обсяги споживання деемульгатора нафтопереробними заводами (НПЗ) України

НПЗ | Марка | Обсяги споживання, т | Ланцюгові темпи зростання обсягів споживання, %

Роки | Роки

2002 | 2003 | 2004 | 2003/2002 | 2004/2003

Кременчуцький | ПМ | 116,98 | 112,69 | 112,28 | - 3,67 | - 0,36

Херсонський | ПМ | 33,46 | 39,51 | 31,2 | 18,1 | - 21,03

Одеський | Дисольван | 37,35 | 42,47 | 36,75 | 13,7 | - 13,46

Дрогобицький | ПМ | 33,65 | 41,32 | 41,53 | 22,8 | 5,79

Надвірнянський | ПМ | 17,31 | 29,7 | 35,38 | 71,6 | 19,09

Лисичанський | Геркулес | 87,43 | 93,04 | 99,18 | 6,42 | 6,6

Всього | 324,49 | 356,67 | 356,32 | 9,92 | - 0,1

Наявність на нафтохімічному ринку України трьох марок деемульгаторів різних виробників призводить до необхідності доведення формування ланцюга поставок для тієї марки, яка порівняно з товарами-аналогами має найкращі технічні та економічні параметри.

У роботі дістало подальшого розвитку положення щодо оцінки конкурентоспроможності досліджуваного товару (рис.3).  Дане  положення грун-

Рис.3. Етапи оцінки конкурентоспроможності деемульгатора

тується на використанні двох методів, перший з яких передбачає оцінювання ефективності товару у споживанні (етап 1), що дає можливість вивчити основні технічні параметри досліджуваного товару порівняно з товарами-аналогами в лабораторних умовах і на виробництві та сформувати практичні засади для використання другого методу – розрахунку інтегрального показника конкуренто-спроможності товару (етап 2). Проведення розрахунку другим методом дає змогу усунути ряд суперечностей, які виникають при розрахунку індексу якості, зокрема виявити ті технічні параметри, які обов’язково повинні бути враховані в розрахунках, визначити питому вагу кожного з них з урахуванням їх позитивного та негативного впливу на кінцевий результат. Запропоноване положення дозволяє досліджувати товари, що зазнають різностороннього впливу багатьох чинників та потребують об’єктивної оцінки. У результаті проведених досліджень виявлено, що деемульгатор марки ПМ володіє найкращими конкурентними перевагами, які зумовлюють доцільність формування ланцюга поставок для даного товару нафтохімічної промисловості.

Важливим аспектом формування ланцюга поставок слугує дослідження існуючих відносин між основними елементами майбутніх учасників ланцюга поставок та оцінка їх можливостей переходу до партнерства. Автором проведено дослідження відносин у двох напрямках: „постачальник-виробник” та „виробник-споживач”. Дослідження першого напряму відносин між фірмою “Нафтохім” (постачальником оксиду етилену) та ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” (виробником деемульгатора марки ПМ) за допомогою матриці оцінки відносин дало змогу продемонструвати позитивні аспекти в переході від довготривалих відносин до партнерства. Вивчення відносин “постачальник-виробник” між заводом “Оргсинтез” (постачальником оксиду пропілену) та ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” (виробником деемульгатора марки ПМ) за допомогою критеріїв оцінки постачальника підкреслило наявність ряду слабких сторін, які служать перешкодою стосовно переходу до партнерства. Дослідження другого напряму відносин між ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „Барва” (виробником деемульгатора марки ПМ) та чотирма нафтопереробними заводами України експертним методом продемонстрували позитивні аспекти стосовно формування ланцюга поставок. Загалом між даними суб’єктами господарської діяльності за умови усунення тривалих термінів постачання оксиду пропілену, порушення графіків постачання сировини, обмеженого об’єму постачання сировини може бути сформований ланцюг поставок.

У третьому розділі „Логістичне забезпечення формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості” здійснено оцінку основних елементів ланцюга поставок на основі дослідження його потужностей, виявлено вузькі місця, для яких запропоновано методичний підхід стосовно їх усунення.

Проведене автором дослідження потужностей ланцюга поставок продемонструвало, що поняття “потужність ланцюга поставок” є повнішим за “виробничу потужність”, оскільки воно охоплює не тільки одне підприємство, а ряд елементів: постачальник-виробник-посередник-споживач і робить акцент у першу чергу на кінцевого споживача, до якого повинна бути доставлена оптимальна кількість товару, з мінімальними витратами, за мінімальний проміжок часу, відповідної якості, в необхідне місце. Поява вузьких місць, тобто будь-якого ресурсу, потужність якого є меншою, ніж потреба в ньому, є характерною як для виробничих потужностей, так і для потужностей ланцюга поставок, оскільки саме вузькі місця є тим ресурсом, які працюють увесь час і дають можливість бути впевненим, що не випускається надлишкового об’єму продукції, не створюються надлишкові запаси. Основною причиною виникнення вузьких місць є зростання попиту на досліджуваний товар на ринку в певний проміжок часу і тому будь-який елемент ланцюга поставок може стати основою для появи в ньому вузького місця. Для досліджуваного товару деемульгатора марки ПМ було вивчено фактичну, проектну та резервну потужності ланцюга поставок та виявлено вузьке місце у сфері постачання оксиду пропілену, яке не дає змогу задовольнити прогнозований попит на нафтохімічному ринку в аналізований період часурис.4)

Рис. 4. Проектна потужність ланцюга поставок на нафтохімічному ринку

У роботі дістав подальшого розвитку методичний підхід (рис.5) стосовно усунення вузького місця в ланцюгу поставок, який на відміну від попередніх, ґрунтується на використанні ряду ітераційних циклів, зокрема, при виборі економетричної моделі та її прийнятності, виявленні відхилень між попитом на ресурси та їх наявністю. Розроблений методичний підхід дає можливість підвищити точність розрахунків, покращити функціонування самого ланцюга поставок  за  рахунок постійного моніторингу потужностей ланцюга поставок та попиту на продукт нафтохімічної промисловості. Даний підхід є універсальним, оскільки дозволяє виявляти вузькі місця в будь-якому елементі ланцюга поставок у будь-який період часу.

Для досліджуваного товару деемульгатора марки ПМ з метою усунення вузького місця у сфері постачання сировини оксиду пропілену пропонуються такі

Рис.5. Порядок усунення вузьких місць у ланцюгу поставок

заходи: 1) оптимізація системи управління запасами для оксиду пропілену на ЗАТ “Завод тонкого органічного синтезу “Барва”; ) економічне обґрунтування доцільності залучення додаткових капіталовкладень у розширення вузьких місць матеріального потоку через закупівлю  спеціальної залізничної цистерни для транспортування  додаткової  кількості  оксиду пропілену.  Запропоновані заходи дають змогу задовольнити прогнозований попит на ринку, оскільки при усуненні даного вузького місця інші елементи ланцюга поставок не будуть слугувати основою для появи вузьких місць в аналізований період 2005-2006 рр. Водночас, на практиці існують ситуації, коли усунення вузького місця в одному з елементів ланцюга поставок є недостатнім для задоволення попиту на ринку через виникнення вузького місця в іншому елементі ланцюга поставок. У таких випадках необхідно провести усунення декількох вузьких місць.

Для оптимізації системи управління запасами обрано модель з постійним обсягом замовлення, що зумовлено такими чинниками: 1) постачання сировини здійснюється сталими партіями, які визначаються місткістю цистерни; 2) обмежень стосовно циклу поставки не існує; 3) склади на підприємстві дають можливість утримувати достатню кількість страхових запасів.

Для прийняття логістичного рішення автором сформульовано необхідні умови досягнення екстремуму

,

де – загальні витрати запасів, грн.;

– витрати утримання запасів на складі, грн.; –

витрати замовлення, грн.;

– витрати утримання запасів в дорозі, грн.;

для функції , визначено Q опт= ,5 т і здійснено порівняння величини загальних витрат запасів для Q =33 т, 66 т та 99 т (величин, кратних місткості цистерни)табл.2).  Виявлено, що найменші   загальні

Таблиця 2

Динаміка витрат залежно від величини партії поставки

Величина

партії поставки, т | Витрати запасів, грн.

Витрати утримання запасів на складі | Витрати замовлення | Витрати утримання запасів у “дорозі” | Загальні

витрати

33 | 1 257,79 | 1 228,95 | 357,84 | 2 844,58

46,5 | 1 509,38 | 872,16 | 2 739,38

66 | 1 876,54 | 614,5 | 2 848,85

99 | 2 495,29 | 409,65 | 3 262,78

витрати будуть для Qопт. Згідно з технічними вимогами про транспортування оксиду пропілену величина партії поставок для оксиду пропілену за прогнозованого обсягу споживання деемульгатора марки ПМ 27,9 т/міс не може бути рівна оптимальній величині партії поставки, а повинна складати величину, яка кратна місткості цистерни. Тому величина партії поставки рівна об’єму однієї спеціальної залізничної цистерни – 33 т/міс, цикл поставки при цьому в середньому складатиме 21 день, якщо час реалізації замовлення 15 днів, точка складання замовлення – 41 т та величина страхового запасу – 17 т.

Проведений розрахунок основних параметрів моделі управління запасами дасть можливість забезпечити виробництво необхідною сировиною партіями оптимальних розмірів, уникнути небезпеки пізньої поставки чи взагалі неможливості реалізації замовлення на сировину, негативного впливу зовнішніх чинників, неефективної економічної політики і сформувати такий ланцюг поставок, який здатний ефективно функціонувати в будь-яких умовах та задовольняти потенційний попит споживачів на нафтохімічному ринку. Впровадження запропонованої системи управління запасами вимагає проведення закупівлі однієї спеціальної залізничної цистерни, оскільки обсягів постачання оксиду пропілену, що існують на даний момент (21,8т/міс.) є недостатньо.

У роботі проведено економічне обґрунтування доцільності додаткових капіталовкладень у закупівлю однієї спеціальної залізничної цистерни для транспортування оксиду пропілену за допомогою методу чистої теперішньої вартості. Використовуючи вартість цистерни 60 тис.дол.амер., амортизацію 20 річних, дисконтну ставку у розмірі 20ціну деемульгатора марки ПМ 8  грн./т та рентабельність деемульгатора 24 %, одержано, що окупність проекту відбудеться на другому році його впровадження. Такий короткий період окупності даного проекту зумовлений тим, що в 2005-2006 рр. значно зростають обсяги реалізації продукції (на 114,4 т в 2005 р. порівняно з 2004 р.), що має досить високий рівень рентабельності. Збільшення пропускної здатності ланцюга поставок у сфері транспортування оксиду пропілену на ЗАТ “Завод тонкого органічного синтезу “Барва” дасть можливість збільшити його обсяги виробництва в 2005 р. до 334,8 т, а в 2006 р. – до 494,78 т та повністю задовольнити споживчий попит на нафтохімічному ринку.

Кінцевим етапом впровадження даного методичного підходу стосовно усунення вузького місця в ланцюгу поставок виступає розрахунок економічної ефективності від реалізації запропонованого комплексу заходів, який продемонстрував, що, незважаючи на значні витрати на закупівлю спеціальної залізничної цистерни, на сплату відсотків за кредит, на формування системи управління запасами в 2006 р. у ланцюгу поставок буде одержано прибуток у розмірі 153 256,85 грн. Розроблений методичний підхід дає змогу не тільки послабити залежність між постачальником сировини – оксиду пропілену та виробником деемульгатора марки ПМ, а дає можливість сформувати між ними партнерські відносини, які слугують основою для формування ланцюга поставок.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі аналізу світових тенденцій розвитку й умов інтеграції суб’єктів господарської діяльності розв’язана наукова задача стосовно формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості України, що дає можливість ефективно управляти ресурсами, підвищити конкурентоспроможність підприємств, які формують ланцюг поставок, налагодити партнерські відносини між його учасниками. На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки.

1. Доведено, на основі аналізу еволюції концепції ланцюга поставок в аспекті світових тенденцій розвитку, що сучасним виміром логістики виступає не ланцюг поставок, а логістична мережа, в якій підприємства не тільки співпрацюють між собою в рамках ланцюга поставок, але й конкурують між собою за статус партнера у конкурентних ланцюгах поставок з метою ефективного надходження товарів, послуг, інформації відповідно до потреб споживача.

2. Сформовано категорійний апарат для функціонування та розвитку ланцюга поставок. Зокрема, вдосконалено поняття логістичного каналу, ланцюга поставок, трактування понять “довжини” та “ширини” ланцюга поставок, запропоновано класифікацію ланцюга поставок залежно від: довжини та ширини ланцюга поставок (проста, складна; елементарна, розгалужена, повна); кількості постачальників, що залучені у виробничий процес, та видів продукції, що виготовляється (VAT- класифікація); галузевих особливостей (класифікація за КВЕДами). Це дало можливість усунути ряд суперечностей, що існують у поглядах науковців на дану проблему та сформувати практичні основи для подальших досліджень формування ланцюга поставок на товарному ринку.

3. Запропоновано два підходи до формування корисностей в ланцюгу поставок: на основі функцій взаємовідносин “постачальник-споживач”, які дають можливість через їх поділ на безпосередні та опосередковані представити масштаби корисностей, які постачальник може одержати, формуючи партнерські відносини зі споживачем; на основі ринкової пропозиції, яка ґрунтуючись на основному та додатковому наборі послуг для споживача, дає змогу більш повно та якісно задовольнити його індивідуальні потреби. Розроблені автором підходи дають можливість сформувати більш вагомі корисності для учасників ланцюга поставок, ніж у конкурентів та створити вищу корисність для споживача готового продукту і постачальника сировини.

4. Глобалізація бізнесу, перетворення ринку продавців у ринок покупців, скорочення життєвого циклу товарів висувають більш жорсткі вимоги до якості продукції та підвищення рівня її конкурентоспроможності. Тому розроблене положення щодо оцінки рівня конкурентоспроможності для досліджуваного товару, яке ґрунтується на двох методах: методі оцінки ефективності товару в споживанні та розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності товару, дає можливість визначити саме ті технічні параметри, які найбільш повно відображають характерні особливості досліджуваного товару, та виявити питому вагу кожного з них і напрям їх впливу: позитивний чи негативний.

5. Обґрунтовано, що кожний окремий елемент ланцюга поставок має свої локальні інтереси, які можуть бути узгодженні таким чином, щоб економічна доцільність їх співпраці була вищою, ніж рівень задоволення свого інтересу при окремому функціонуванні з допомогою налагодження більш тісної співпраці через партнерство з усіма учасниками в ланцюгу поставок. Запропонований в роботі інтегрований підхід до функціонування підприємств на основі формування ланцюга поставок може бути використаний керівниками відділів логістики на підприємствах.

6. Розроблені положення стосовно проектної, фактичної та резервної потужностей ланцюга поставок, що, на відміну від виробничих потужностей підприємства акцентують свою увагу на концепції логістики та задоволенні потреб кінцевих споживачів, дають змогу виявити вузькі місця в ланцюгу поставок, які зменшують його пропускну здатність і формують певні обмеження стосовно задоволення прогнозованих обсягів споживання даного товару.

7. Запропонований методичний підхід до усунення вузьких місць в ланцюгу поставок дає можливість збільшити точність розрахунків за допомогою використання методу ітерацій, зокрема, перевірки прийнятності вибраної моделі для прогнозування, виявленні відхилень між попитом на ресурси та їх наявністю, оцінки прийнятності розробленого плану. Універсальність дає змогу застосовувати даний методичний підхід не лише для ланцюга поставок досліджуваного товару деемульгатора марки ПМ у сфері постачання вихідної сировини, але й для будь-якого іншого товару в будь-якому місці виникнення обмежень руху матеріального потоку.

8. На підставі дисертаційного дослідження вносяться такі рекомендації:–

Міністерству освіти і науки України рекомендується використовувати теоретичні аспекти систематизації категорійного апарату ланцюга поставок для розробки навчальних програм з циклу дисциплін спеціальності 8.050208. – “Логістика”;–

Міністерству палива та енергетики України пропонується рекомендувати підприємствам нафтохімічної промисловості використовувати положення щодо оцінки конкурентоспроможності товару для підвищення конкурентоспроможності продукції нафтохімічної промисловості;–

Міністерству економіки України пропонується рекомендувати підприємствам використовувати методичний підхід для усунення вузького місця в ланцюгу поставок з метою покращення їх діяльності в сучасних ринкових умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1) Таранський І.П., Гірна О.Б., Довба О.М. Складське підприємство в сучасних умовах // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Логістика.– 2002. – №446. – С.95-99. (Особистий внесок автора: представлено експедитування як сферу послуг складського підприємства).

2) Гірна О.Б. Аналіз українського ринку нафти і нафтопродуктів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Логістика. – 2003. – №472.– С.443-447.

3) Гірна О.Б. Формування теоретичних засад функціонування ланцюга поставок Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2003. – № 494. – С.41-47.

4) Гірна О.Б. Розвиток трубопровідного транспорту на засадах логістики // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Проблеми економіки та управління. – 2004. – №504. – С.106-110. 

) Гірна О.Б. Стратегія формування стосунків “постачальник-покупець” на нафтовому ринку Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Логістика. – 2004. – № 499. – С.274-280.

6) Чухрай Н.І., Гірна О.Б. Методичні засади узгодження потужностей ланцюга поставок Вісник Національного університету „Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2004. – №517. – С.173-178. (Особистий внесок автора: проведено розрахунок потужностей ланцюга поставок).

7) Гірна О.Б., Максимик В.Я. Оцінка рівня конкурентоспроможності деемульгатора ПМ // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2004. – №3. – С.107-113. (Особистий внесок автора : проведено розрахунок інтегрального показника).

8) Гірна О.Б. Елімінація вузького місця в ланцюгу поставок Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Логістика. – 2005. – №526.– С.23-28.

Публікації в інших виданнях

9) Гірна О.Б. Досвід корпоративного управління на світовому ринку нафти і нафтопродуктівУправління у державі ІІІ тисячоліття: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (24-26 березня р.).– Львів: ЛвЦНТЕІ, 2003. – С.130-134.

10) Гірна О.Б. Брендинг на вітчизняному ринку нафтопродуктів // Збірник тез регіональної міжвузівської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (17-18 квітня 2003р.). – Рівне, 2003. – С.68-69.

11) Гірна О.Б. Характеристика системних зв’язків у логістичному ланцюгу поставок // Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (9-12 грудня 2003р.).– Частина 5. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.199-202.

12) Гірна О.Б. Усунення вузького місця в ланцюгу поставок на нафтовому ринку // Особливості використання маркетингових технологій в умовах інноваційних змін в економіці: Збірник наукових праць (4 лютого 2005р.). – Харків: ХІБМ, 2005. – С.176-179.

13) Гірна О.Б. Оцінка стосунків “постачальник-покупець” в ланцюгу поставок // Збірник тез доповідей ІІ – ої Міжнародній науково - практичної конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ  столітті: національна  ідентичність та тенденції  глобалізації” лютого 

2005р.). – Частина1. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – С.148-150.

14) Гірна О.Б. Еволюція концепції ланцюга поставок в умовах світових тенденцій розвитку // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (19-20 травня 2005р.). – Т.2. – Харків: ХНТУСГ, 2005. – С.34-35.

15) Гірна О.Б. Розробка оптимальної системи управління запасами на підприємстві // Збірник наукових праць факультету менеджменту і маркетингу НТУУ “КПІ”. – 2005. – №.2. – С.158-163.

АНОТАЦІЯ

Гірна О.Б. Формування ланцюга поставок для підприємств нафтохімічної промисловості. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методичним і прикладним питанням формування ланцюга поставок підприємств нафтохімічної промисловості. У роботі розглянуто еволюцію концепції розвитку ланцюга поставок в аспекті світових тенденцій розвитку, удосконалено категорійний апарат функціонування ланцюга поставок, вперше введено поняття функцій взаємовідносин “постачальник-споживач” на основі ідентифікації корисностей в ланцюгу поставок для споживача через створення корисностей для постачальника. Обґрунтовано доцільність формування ланцюга поставок на товарному ринку підприємств нафтохімічної промисловості шляхом проведення перспективного аналізу нафтохімічного ринку України. Вдосконалено положення