КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГАЙ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 519.865:336.72:330.131.7
СИСТЕМА МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ
ДЕПОЗИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ ДОМОГОСПОДАРСТВА
Спеціальність: 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Кіровоградському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник | доктор економічних наук, професор
Вітлінський Вальдемар Володимирович
Київський національний економічний університет,
професор кафедри економіко-математичних методів
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Галіцин Володимир Костянтинович,
Київський національний економічний університет,
завідувач кафедрою інформаційного менеджменту;
кандидат фізико-математичних наук, доцент
Максишко Наталія Костянтинівна,
Запорізький національний університет,
доцент кафедри економічної кібернетики
Провідна установа | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра економічної кібернетики, м. Київ.
Захист відбудеться “ 24 “ жовтня 2005 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, кім. 201.
Автореферат розісланий “ 16 “ вересня 2005 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шарапов О.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Джерелом формування інвестиційних ресурсів будь-якої країни є, зокрема, національні заощадження, вагому частку котрих складають грошові кошти населення. Сукупність заощаджень фізичних осіб (домогосподарств) характеризується значними обсягами, стабільністю та тривалістю термінів зберігання, що зумовлює їх важливу роль у формуванні пасивів банків і кредитних ресурсів для реального сектора економіки.
Заощадження посідають провідне місце в класичному економічному вченні – у працях Л. Вальраса, Дж.М. Кейнса, К. Маркса, А. Маршалла, Ж-Б. Сея, А. Сміта. Вони знайшли відображення в моделях Р. Голдсміта, Дж. Д’юзенбері, С. Кузнєця, Г. Марковіца, А. Модільяні, Р. Солоу, Д. Тобіна, І. Фішера, М. Фрідмена, Е. Хансена, А. Шарпа. Проблемою заощаджень займаються і вчені сучасності: М. Алексеєнко, Ю. Кашин, Б. Кваснюк, В. Марцин, А. Мороз, М. Савлук, Т. Смовженко, А. Яковлєв, О. Ястремський.
Сучасний період розвитку економіки України – це трансформаційний, перехідний період, який характеризується підвищеним рівнем економічного, політичного і соціального ризиків, зумовлених невизначеністю, неоднозначністю, конфліктністю. За таких умов виникає необхідність розроблення й застосування адекватних методів підтримки прийняття рішень, які дозволили б ураховувати імовірнісні чинники, прогнозувати рівень ризикованості альтернатив, будувати раціональні стратегії. Зокрема, це стосується рішень домогосподарств стосовно заощадження своїх тимчасово вільних коштів.
Як свідчать численні дослідження, через недовіру населення до кредитно-фінансових установ значна частка тимчасово вільних грошових коштів домогосподарств має неорганізований характер. З огляду на це заходи, спрямовані на стимулювання організованих заощаджень населення, зокрема у формі банківських депозитів, мають пріоритетне значення.
Вирішення завдання щодо залучення у народногосподарський обіг тимчасово вільних грошових коштів домогосподарств необхідно здійснювати шляхом активізації державної політики, спрямованої на відновлення довіри громадян до державних інституцій, до банківської системи, розбудови інфраструктури фінансових ринків, а також розроблення зручних та дешевих програмно-методичних засобів, які допоможуть фізичній особі інтерпретувати складну інформацію про „якість” банківських послуг, ризик, яким обтяжені комерційні банки, і виважено приймати рішення щодо розміщення своїх заощаджень на депозитних рахунках.
З урахуванням важливості акумуляції заощаджень домогосподарств та інвестування цих коштів актуальним є завдання розроблення засобів підтримки прийняття домогосподарствами виважених фінансових рішень на підґрунті застосування економіко-математичних методів і моделей, які дозволять оптимізувати співвідношення ризику та доходності.
Слід також наголосити на необхідності проведення подальших досліджень щодо розбудови теорії депозитного портфеля стосовно раціонального розміщення тимчасово вільних грошових коштів фізичних осіб на депозитних рахунках у кількох банках і побудови відповідних економіко-математичних моделей з метою зниження ступеня ризику та підвищення надійності зберігання заощаджених коштів. Отже, необхідність розбудови методології та інструментарію стосовно формування фінансової поведінки фізичної особи (домогосподарства) і практична значущість стимулювання організованих заощаджень визначили вибір теми даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт економічного факультету Кіровоградського національного технічного університету, НДР „Система моделей управління депозитним портфелем домогосподарства” (державна реєстрація № 0105U001910), а також у рамках теми „Теоретичні та практичні аспекти математичного моделювання економічних об’єктів і процесів” (державна реєстрація № 0101U009214) кафедри ЕММ КНЕУ.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розроблення концептуальних положень стосовно стимулювання організованих заощаджень, формування оптимальної структури депозитного портфеля домогосподарства й управління ним на підґрунті побудови та застосування адекватних економіко-математичних моделей і методів.
Досягнення мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
- аналіз теоретико-методологічних положень формування заощаджень домогосподарств та особливостей цього процесу в умовах трансформаційної економіки;
- системний аналіз існуючих підходів до моделювання споживання і заощаджень домогосподарств;
- аналіз та розвиток концептуальних положень з проблем стимулювання і диверсифікації організованих заощаджень домогосподарств;
- визначення показників ефективності депозитного портфеля домогосподарства з урахуванням ризику можливого банкрутства комерційного банку;
- побудова математичних моделей формування оптимальної структури депозитного портфеля домогосподарства й управління ним;
- розроблення програмного комплексу реалізації запропонованої методики з питань формування та управління оптимальною структурою депозитного портфеля домогосподарства.
Об’єкт дослідження – оптимальне управління тимчасово вільними грошовими коштами домогосподарств в умовах перехідної економіки України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та економіко-математичне моделювання стосовно проблем формування й управління депозитним портфелем домогосподарства.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження є теоретичні положення економічної науки, системний аналіз, методологія та інструментарій економіко-математичного моделювання. У роботі використано праці вітчизняних і закордонних вчених у сфері управління тимчасово вільними грошовими коштами населення, аналізу банківської діяльності, законодавчі акти України, що регулюють діяльність учасників фінансових ринків.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:
вперше:
- розроблено концепцію формування та управління депозитним портфелем домогосподарства з урахуванням невизначеності зовнішнього середовища й зумовленого цим ризику, яка дозволяє знизити вплив „асиметрії інформації”, котра є характерною особливістю фінансових ринків;
- побудовано економіко-математичні моделі формування оптимальної структури депозитного портфеля та управління депозитним портфелем домогосподарства;
одержали подальший розвиток:
- концептуальні положення стосовно стимулювання організованих заощаджень домогосподарств шляхом розбудови інфраструктури фінансових ринків, зокрема розвитку рейтингових і консалтингових агентств для надання населенню інформаційних послуг щодо розміщення тимчасово вільних грошових коштів на депозитних рахунках;
- методологічні засади стосовно визначення і врахування невизначеності у прийнятті рішень приватними вкладниками з урахуванням ставлення домогосподарства до ризику можливих банкрутств комерційних банків;
- застосування рейтингових оцінок комерційних банків у питаннях формування та управління організованими заощадженнями домогосподарств на депозитних рахунках у кількох комерційних банках;
- підходи до оцінювання можливих збитків фізичних осіб, зокрема, запропоновано інтегрований кількісний показник оцінки ступеня ризику, яким обтяжений депозитний портфель домогосподарства;
удосконалено:
- підходи до розміщення тимчасово вільних коштів домогосподарств з використанням економіко-математичних методів і моделей;
- методи та конструктивні особливості інструментального забезпечення щодо побудови інформаційної системи підтримки прийняття фінансових рішень фізичними особами.
Практичне значення отриманих результатів. Запропонований концептуальний підхід, створені на його підґрунті методики, відповідний алгоритм, економіко-математичні моделі та програмний комплекс можуть використовуватися:
- рейтинговими і консалтинговими агентствами при наданні послуг фізичним особам, які мають намір розмістити свої заощадження в комерційних банках;
- комерційними банками для визначення кон’юнктури та розробки стратегії щодо депозитних ставок і вдосконалення роботи з потенційними вкладниками;
- фізичними особами (домогосподарствами) для вироблення заощаджувальної поведінки стосовно формування й управління структурою свого депозитного портфеля з урахуванням ризику.
Результати наукового дослідження впроваджені в практику Кіровоградської філії КБ „ПриватБанк” (довідка № Р.26.08.0.0.0/12-649 від 15.12.2004), Кіровоградської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” (довідка №12-25/698 від 20.07.2004).
Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі КНЕУ при викладанні курсу „Математичні моделі трансформаційної економіки” (довідка від 10.01.2005), Кіровоградського національного технічного університету в курсах “Методи прийняття рішень” та “Економічний ризик і методи його вимірювання” (довідка № 18-18/2-15-77 від 19.07.2004).
Особистий внесок здобувача. Матеріали, наведені у дисертаційній роботі, та результати, що опубліковані у наукових працях за темою дисертації, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Информационные технологии в экономике и предпринимательстве” (Запоріжжя, 2002 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблемы экономической кибернетики” (Запоріжжя, 2002 р.); Всеукраїнському науковому семінарі „Моделювання та ризикологія в економіці” (Київ, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових робіт (6 статей, 3 доповіді на наукових конференціях) загальним обсягом 4,17 друк. арк., із них особисто автору належить 3,34 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, у тому числі 9 рисунків і 2 таблиці, висновків, списку використаних джерел, який містить 135 джерел і наведений на 12 сторінках, та 2 додатків на 3 сторінках. Повний обсяг роботи становить 175 сторінок комп’ютерного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету дослідження, сформульовано завдання, предмет і об’єкт дослідження, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.
У розділі 1 „Аналіз теоретичних положень та підходів до стимулювання організованих заощаджень домогосподарств” проаналізовано існуючі теоретико-методологічні положення щодо споживання та накопичення, розглянуто особливості процесу формування заощаджень у сучасних умовах, досліджено економічні, соціальні і психологічні чинники, які визначають обсяги та форми накопичення. На основі проведеного аналізу обґрунтовано комплекс заходів, умов стимулювання залучення існуючих „неорганізованих” заощаджень домогосподарств до банківської системи України.
Домашнє господарство в умовах ринкової економіки є самостійно господарюючим суб’єктом. Раціональне ведення домашнього господарства, забезпечення неперервності його розвитку в умовах ринку не можливе без створення грошових фондів. Грошові заощадження мають велике значення не лише з позиції домашнього господарства, вони є основним джерелом „довгих” грошей у цивілізованому ринковому середовищі. На відміну від депозитів підприємств, грошові засоби яких за своєю природою є короткотерміновими (бо призначені для обслуговування господарського обігу), заощадження населення у стабільній економіці зазвичай орієнтовані на довгострокові цілі (підвищення рівня добробуту в майбутньому періоді, набуття благ, які потребують значних коштів, тощо) і є достатньо стійким джерелом інвестиційних вкладень. Тенденція розвитку передових країн свідчить саме про збільшення частки заощаджень населення, що спрямовуються на розвиток економіки.
В умовах переходу України до ринкових відносин заощадження населення набувають пріоритетного значення як важливе джерело стабільності національної економіки і важливий інвестиційний ресурс для реального сектора.
Населення України, через недостатній розвиток фінансових ринків, має досить обмежений вибір інструментів для капіталізації, зокрема гривневих заощаджень. Банківські депозити є поки що найдоступнішим із них. Але й цим інструментом населення користується лише за умови достатньої довіри до банків. Теоретичні положення та практика свідчать, що велика частка громадян переконана у необхідності диверсифікації депозитів, у вигідності зберігання коштів у кількох банках. За даними статистики, переважна частина вкладів населення не перевищують 3,0 тис. грн. Це можна пояснити існуючим розміром гарантованих виплат (3,0 тис. грн.), а також тим, що найактивніші вкладники – це значна частина пенсіонерів. Виходячи з середнього розміру депозитного вкладу, можна зробити висновок про подрібнення вкладів на депозитних рахунках у кількох банках, тобто інтуїтивне використання частиною домогосподарств диверсифікації як одного із способів зниження ступеня ризику. Диверсифікація – це, зокрема, процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення. І хоча роздрібнення вкладів населення створює певні незручності для вкладників, водночас дозволяє знизити ступінь ризику можливих збитків.
Депозитний портфель домогосподарства має відповідати певним критеріям доходності, ризику, ліквідності. Управління портфелем – це планування, аналіз і регулювання структури портфеля, діяльність щодо його формування та керування ним з метою досягнення поставлених цілей за умови збереження допустимого рівня ризику і мінімізації затрат. Отже, формування й управління депозитним портфелем - це безперервний процес аналізу наявної інформації та прийняття відповідних рішень, який складається з наступних етапів: аналіз фінансово-кредитного ринку; розроблення фінансової стратегії; визначення фінансових інструментів; визначення кола кредитно-фінансових установ; аналіз умов здійснення організованих заощаджень; формування депозитного портфеля домогосподарства; управління портфелем (його реструктуризація).
Формуючи оптимальну структуру свого депозитного портфеля, необхідно, аби домогосподарство враховувало, оцінювало та було в змозі управляти ризиком можливих збитків. Для цього треба вміти оцінювати кількісні показники ступеня ризику, котрим обтяжений депозитний портфель домогосподарства. Під ступенем ризику ми розуміємо вектор, одна група компонент якого кількісно характеризує ступінь окремих граней ризику як об’єктивної категорії, решта враховує ставлення його суб’єктів (домогосподарств) до невизначеності, конфлікту і, відповідно, до ризику.
Проведені дослідження підтверджують актуальність розбудови інфраструктури відповідних сегментів фінансових ринків (консалтингових фірм, рейтингових агентств), обґрунтовують необхідність створення адекватних економіко-математичних моделей щодо формування та управління депозитним портфелем домогосподарства, зручного програмно-методичного забезпечення.
Здійснюючи моніторинг, здобуваючи своєчасну необхідну та достовірну інформацію, маючи у своєму розпорядженні відповідний програмно-методичний комплекс, консалтингові фірми могли б надавати домогосподарствам відповідні кваліфіковані послуги, що суттєво стимулювало б зростання організованих заощаджень домогосподарств.
У розділі 2 „Економіко-математичні моделі формування та управління депозитним портфелем домогосподарства” запропоновано й обґрунтовано набір критеріїв оптимальності, завдяки яким можна сформувати оптимальну структуру депозитного портфеля домогосподарства, побудовано цільові функції задач щодо формування та управління депозитним портфелем.
Для розміщення вільних грошових коштів (позначимо їх обсяг через А) на депозитних рахунках у кількох банках домогосподарству необхідно з множини банків обрати підмножину конкретних банків , для котрих значення певного комплексного показника ефективності були б найкращими.
З метою зниження ступеня асиметрії інформації, яка є невід’ємною характеристикою фінансових ринків, в роботі запропоновано ставку відсотка зіставити зі ступенем ризику, котрим обтяжені депозити домогосподарства, що вкладає свої заощадження до банку, а також з рейтинговою оцінкою банку. Для побудови такої відносної оцінки – „ефективної депозитної ставки відсотка” – потрібно визначити наступні показники щодо кожного з комерційних банків: – інтегральний показник ступеня ризику можливого банкрутства і-го банку,), значення характеризує банк з найменшим, а – банк з найбільшим ступенем ризику можливого банкрутства серед вибірки з банків; – рейтингова оцінка і-го банку серед їх вибірки. Вважатимемо, що рейтингові оцінки є нормованими так, що , і значення характеризує найкраще значення рейтингової оцінки серед вибірки з банків, а – найгірше.
„Ефективна депозитна ставка відсотка” може обчислюватися, зокрема, за формулою:
(1)
Використовуючи (1), можна з вибірки, що складається з банків, вибрати конкретних банків, тих, для яких значення показника виявиться більшим, ніж у решти банків з цієї вибірки.
При побудові „ефективної депозитної ставки відсотка” ми використовуємо інтегральний показник ступеня ризику. Однією із компонент кількісних показників векторної оцінки ступеня ризику, яким обтяжений комерційний банк, є ймовірність його банкрутства (), що трактується як випадкова величина, яку можна розглядати як індикатор „якості послуг” банку.
До складу цієї векторної оцінки ступеня ризику входять семіквадратичне відхилення та рівень значущості . Задавшись величиною , можна обчислити ефективне для даної особи значення ймовірності банкрутства певного комерційного банку (), що може відбутися з ризиком (Р), тобто з ймовірністю його можливого перевищення не більшою, ніж , тобто
де – оператор математичного сподівання.
Отже, ефективна ймовірність можливого банкрутства обраного (певного) банку для даної особи складає
а ризик перевищення цього рівня ймовірності банкрутства становить величину . За даним рівнем знаходиться відповідне значення
Введемо наступні позначення:
– частка грошових коштів домогосподарства на депозитному рахунку в і-му банку , котру можна розподілити на дві складові:
– частка грошових коштів на депозитному рахунку домогосподарства в і-му банку , обсяг яких не перевищує обсягу гарантованих виплат у цьому банку, котру, в свою чергу, можна розподілити на дві складові:
та – відповідно частки грошових коштів на строковому депозитному та на рахунку до запитання в і-му банку , сума яких не перевищує обсягу гарантованих виплат у цьому банку;
– частка грошових коштів на депозитному рахунку домогосподарства в і-му банку , обсяг яких становить величину понад обсяги гарантованих виплат у цьому банку, котру, в свою чергу, можна розподілити на дві складові:
та – відповідно частки грошових коштів на строковому депозитному та на рахунку до запитання в і-му банку , що становлять суму понад обсяги гарантованих виплат домогосподарству в цьому банку;
– обсяг гарантованих виплат за депозитами в і-му банку ;
– рейтингова оцінка і-го банку ;
та – відповідно відсотки за строковими вкладами фізичних осіб та вкладами до запитання в і-му банку , обсяги яких не перевищують обсягів гарантованих виплат вкладникам у цьому банку;
та – відповідно відсотки за строковими вкладами фізичних осіб та вкладами до запитання в і-му банку , обсяги яких становлять суму понад обсяги гарантованих виплат вкладникам у цьому банку;
Ясно, що повинні виконуватися наступні умови:
; (2)
; (3)
; (4)
; (5)
; (6)
(7)
Одним із важливих критеріїв оптимальності, що дозволяє сформувати оптимальну структуру депозитного портфеля домогосподарства, цілком слушно обрати доходність за депозитами, що еквівалентна зваженій середньоарифметичній за частками коштів на депозитних рахунках депозитного портфеля домогосподарства :
(8)
Ми пропонуємо ввести також критерій оптимальності, що відображає рейтингову оцінку депозитного портфеля домогосподарства :
(9)
Обираючи оптимальну структуру депозитного портфеля домогосподарства, потрібно сформувати та враховувати систему кількісних показників ступеня ризику, яким обтяжене домогосподарство, що зберігає заощадження в банках.
Критерій ризику (), яким обтяжений депозитний портфель домогосподарства, запишеться так:
, (10)
де – ставка відсотка Ощадбанку за кредитами на відповідний термін.
Для комплексного врахування запропонованих критеріїв оптимальності – (8), (9), (10) – побудуємо інтегровану цільову функцію (адитивна згортка):
,
де ;
Отже, матимемо наступну задачу математичного програмування:
,
за умов (2) – (7).
Використання запропонованого підходу дозволяє сформувати оптимальну структуру депозитного портфеля домогосподарства на певну дату відповідно до певних умов. У випадку, коли надходить нова інформація, зокрема щодо зміни рейтингових оцінок комерційних банків, у яких зберігаються заощаджені кошти домогосподарства, зміни ставок відсотків за депозитами, зміни оцінок ризику можливого банкрутства, яким обтяжені банки, тощо, виникає необхідність управління (реструктуризації) депозитним портфелем домогосподарства. Окрім того, особа (домогосподарство) може виявити бажання стосовно вкладання додаткових коштів або вилучення певної суми грошових коштів, які вже знаходяться на депозитних рахунках.
Введемо такі позначення:
- множина банків, в яких уже відкрито депозитні рахунки, n – множина банків, які відповідають новому (реструктуризованому) депозитному портфелю;
- сума коштів, що зберігається в банках, а обсяги додатково заощаджених коштів через . Величина може приймати як додатне, так і від’ємне значення або дорівнювати нулеві. Звісно, що повинна виконуватися нерівність:
та – відповідно обсяги грошових коштів на строковому депозитному рахунку домогосподарства та на рахунку до запитання в і-му банку (), сума яких не перевищує обсягу гарантованих виплат у цьому банку ();
та – відповідно обсяги грошових коштів домогосподарства на строковому депозитному рахунку та на рахунку до запитання в і-му банку (), сума яких становить величину понад обсяги гарантованих виплат щодо цього банку. Зрозуміло, що
та - відповідно обсяги зменшення коштів домогосподарства на існуючих депозитних рахунках до запитання в і-му банку , сума яких не перевищувала та перевищувала обсяги гарантованих виплат у цьому банку;
та – відповідно обсяги зменшення коштів домогосподарства на існуючих строкових депозитних рахунках в і-му банку , сума яких не перевищувала та перевищувала обсяги гарантованих виплат у цьому банку. Зрозуміло, що обсяги зменшення коштів є невід’ємними та не перевищують відповідних існуючих вкладів.
Для цих змінних повинні виконуватися такі умови:
; (11)
; (12)
; (13)
; (14)
та (15)
та (16)
та (17)
та (18)
У результаті формування нового депозитного портфеля домогосподарство отримає доход, сподіване значення котрого становитиме величину :
У разі вилучення коштів, що знаходилися до цього часу на депозитних рахунках, домогосподарство матиме наступні обсяги сподіваних втрат :
де та – відповідно відсотки, що їх втрачає домогосподарство, достроково вилучаючи (частково чи повністю) свої строкові вклади в і-му банку , обсяги яких не перевищують та перевищують суму гарантованих виплат щодо цього банку, зазначимо, що .
Отже, в результаті реструктуризації свого депозитного портфеля домогосподарство може отримати сподівану доходність ():
Інтегрована цільова функція задачі реструктуризації депозитного портфеля домогосподарства має наступний вигляд:
,
де ;
Отже, матимемо наступну задачу математичного програмування:
,
за умов (2) – (7) та (11) – (18).
У розділі 3 „Інструментальне забезпечення, кількісні методи та інформаційні технології управління депозитним портфелем домогосподарства” запропоновано алгоритм та відповідну програму застосування розроблених економіко-математичних моделей.
Для вирішення задачі побудови оптимальної структури депозитного портфеля домогосподарства нами було використано MathCAD 2000 Professional.
Першим кроком безпосередньо формування депозитного портфеля є визначення і введення суми грошових коштів, які будуть розміщені на депозитних рахунках у визначених банках. Введення суми А здійснюється у гривнях. Після введення суми А програма розраховує і пропонує кількість банків n (n = N) для розміщення відповідно до запропонованого нами алгоритму заощаджених коштів так, щоб весь їх обсяг було захищено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначимо, що розрахунок величини n є першим кроком вибору, тобто якщо вкладника не влаштовує кількість банків для укладення договорів, величину n можна задати, користуючись суб’єктивними міркуваннями, але так, щоб n було ціле та виконувалась умова n = N. Поряд із пропонованою величиною розміщено
підказки „ТАК”, „НІ”, які коментують вибір величини n.
Обрання підмножини банків n з множини N здійснюється за допомогою запропонованого нами показника - „ефективної депозитної ставки”.
Наступним кроком вибору є визначення коефіцієнтів вагомості k. Коефіцієнти вагомості використовуються у побудові інтегрованої цільової функції, вони дозволяють враховувати пріоритети особи, котра приймає рішення, і можуть бути визначені, наприклад, методом аналізу ієрархій.
Далі, відповідно до розробленої економіко-математичної моделі, програма здійснює оптимальний розподіл наявних грошових засобів на строкових рахунках та рахунках до запитання у n банках. Результатом оптимального розподілу є знаходження відповідних часток ,,,(структура депозитного портфеля домогосподарства).
Розраховані частки можна переглянути, „розгорнувши” відповідну „область” робочої сторінки програми, а на дисплей виводяться розраховані обсяги коштів (добуток зазначених часток на суму А).
Оптимальним розподілом є розв’язок задачі математичного програмування: знаходження максимуму цільової функції, до складу якої входить доходність, рейтинг та ризик депозитного портфеля за умови виконання низки обмежень.
Запропонований розподіл тимчасово вільних грошових коштів фізичної особи є першим наближенням, тобто відправною точкою для прийняття рішень. Далі автоматично розраховуються значення доходності, рейтингу і ризику портфеля, що відповідають обчисленій структурі депозитного портфеля, а також розподіл грошових коштів в абсолютному вираженні та очікувана доходність, відповідно до запропонованої структури розподілу вкладень.
Отримані результати за бажанням використовуються для формування інших варіантів розподілу грошових коштів. Користувач має можливість обмежувати конкретні значення доходності, ризику та рейтингу депозитного портфеля, накладаючи відповідні обмеження („не менше, ніж..”, „не більше, ніж..”). Для цього необхідно „розгорнути” відповідну „область” робочої сторінки програми.
Після внесення зазначених обмежень розрахунок повторюється і формується нова структура депозитного портфеля домогосподарства. Слід наголосити на необхідності логічного контролю, тобто, обмежуючи показники ступеня ризику, рейтингу та доходності портфеля, не можна задавати значення, що виходять за межі граничних значень відповідних показників. В такому випадку програма показує „нульову” структуру депозитного портфеля, що свідчить про помилку.
Отримавши відповідні результати, користувач може багаторазово виконувати процедуру формування структури депозитного портфеля, змінюючи показники ризику, рейтингу, доходності портфеля. При необхідності отримані розрахунки можна зберігати, аналізувати та порівнювати між собою.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в подальшому розвитку теоретичних положень та розробці нових економіко-математичних моделей управління тимчасово вільними коштами домашніх господарств, які дають змогу враховувати ставлення фізичних осіб до ризику у прийнятті рішень та формувати раціональні стратегії фінансової поведінки, що є важливим аспектом стимулювання організованих заощаджень фізичних осіб у формі банківських депозитів.
На методологічному, теоретичному та інструментальному рівнях у дисертації проведено розробку методики формування та управління депозитним портфелем домогосподарства. Основні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному:
1. В умовах переходу України до ринкових відносин та відносно слабкого розвитку фінансових ринків населення має досить обмежений вибір інструментів для капіталізації гривневих заощаджень. Банківські депозити є поки що найдоступнішим із них, але й цим інструментом населення активно користуватиметься лише за умови достатньої довіри до банків. Однією з ключових проблем є можливість доступу, особливо для домогосподарств і дрібних власників, до інформації про поточний фінансовий стан банків. Інформація на фінансових ринках характеризується значною асиметрією, що притаманне усім країнам, а особливо є характерним для перехідної, трансформаційної економіки України. Забезпечення населення адекватною і зрозумілою інформацією є основою для прийняття домогосподарствами виважених, обґрунтованих рішень щодо розміщення вільних грошових коштів на депозитних рахунках та вимагає проведення досліджень і розробки відповідних економіко-математичних моделей, що враховують невизначеність та ризик.
2. У дисертації пропонується створення необхідних умов і надання державної підтримки щодо розбудови інфраструктури відповідних секторів фінансових ринків, зокрема розвитку широкої мережі рейтингових агентств та консалтингових фірм, котрі, використовуючи адекватні економіко-математичні моделі та інформаційні технології, могли б надавати кваліфіковані й недорогі послуги домогосподарствам стосовно оптимального розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках.
3. Схильність фізичних осіб до організованих заощаджень залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників, важливе місце серед яких посідає ставлення до ризику, особливо в умовах нестабільної економіки. Використання диверсифікації депозитів дозволяє суттєво знизити ризик втрати заощаджень через банкрутство банківської установи. Запропоновано задачу оптимального, з точки зору співвідношення ризик/доходність, розміщення тимчасово вільних коштів домогосподарства вирішувати побудовою депозитного портфеля.
4. Запропоновано концепцію, згідно з якою критеріями ефективності депозитного портфеля домогосподарства використовуються оцінки доходності, рейтингу та багатокомпонентного критерію ризику можливих збитків. Обґрунтовано застосування відносної величини - „ефективної депозитної ставки відсотка”, яка дозволяє адекватно здійснити оцінку „якості” банківських послуг.
5. Побудовано інтегрований критерій ризику можливих збитків, яким обтяжений депозитний портфель домогосподарства.
6. Відповідно до запропонованої концепції розроблено економіко-математичні моделі формування оптимальної структури депозитного портфеля домогосподарства. Сформовано багатокритеріальну оптимізаційну задачу та побудовано інтегровану функцію згортки, що дає можливість перейти до однокритеріальної задачі математичного програмування, розв’язок якої дозволяє отримати оптимальну структуру депозитного портфеля домогосподарства.
7. Враховуючи можливість змін на фінансовому ринку і відповідну необхідність реструктуризації депозитного портфеля домогосподарства, розроблено економіко-математичні моделі управління цим портфелем.
8. Запропоновано концептуальні положення, багатокрокову формалізовану процедуру та відповідний алгоритм формування оптимальної структури депозитного портфеля домогосподарства, які передбачають багатоваріантне формування рішень і враховують ставлення фізичної особи до ризику.
9. Відповідно до запропонованих концептуальних положень і розроблених економіко-математичних моделей формування та управління депозитним портфелем домогосподарства розроблено програмний комплекс і доведено його до практичної реалізації засобами системи автоматизованих математичних розрахунків MathCAD.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях
1. Гай О.М. Оцінка ризику вкладення заощаджень у комерційному банку // Фінанси України. – 2004. – № 3. – С. 118-122. – 0,32 друк. арк.
2. Вітлінський В.В., Гай О.М. Моделювання раціональної структури депозитного портфеля домогосподарства // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 190. – С. 901-916. – 1,01 друк. арк. (особисто автору належить 0,5 друк. арк., формування критеріїв ефективності депозитного портфеля).
3. Гай О.М. Формування депозитного портфеля домогосподарства з урахуванням ставлення до ризику // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип.193. – С. 984-992. – 0,57 друк. арк.
4. Гай О.М. Стимулювання організованих заощаджень домогосподарств // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Вип. 195. – С.1005-1012. – 0,57 друк. арк.
5. Вітлінський В.В., Гай О.М. Управління депозитним портфелем домогосподарства // Фінанси України. – 2004. – № 10. – С. 131-140. – 0,64 друк. арк. (особисто автору належить 0,32 друк. арк., формування критеріїв ефективності реструктуризованого депозитного портфеля).
6. Гай О.М. Застосування інформаційних технологій в управлінні депозитним портфелем домогосподарства // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Вип. 201. – С. 272-281. – 0,63 друк. арк.
За матеріалами конференцій
1. Гай О.М. Визначення схильності до заощадження з урахуванням ризику // Матеріали Міжнар. конф. „Ризикологія в економіці та підприємництві”. – К. : КНЕУ. – 2001. – С. 92-94. – 0,1 друк. арк.
2. Гай О.М. Ризик у прийнятті рішень приватними вкладниками // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – С. 324-327. – 0,14 друк. арк.
3. Гай О.М. Аналіз та аспекти моделювання схильності домашніх господарств до заощаджень // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – С. 331-333. – 0,19 друк. арк.
АНОТАЦІЯ
Гай О.М. Система моделей управління депозитним портфелем домогосподарства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Київський національний економічний університет, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено проблемам стимулювання організованих заощаджень населення у формі банківських депозитів. У роботі досліджено чинники, що впливають на рівень організованих заощаджень домогосподарств, розроблено багатокрокову процедуру формування та управління оптимальною структурою депозитного портфеля домогосподарства, побудовану на оптимальному співвідношенні доходності і ризикованості.
Запропоновано концептуальні положення, алгоритм, оптимізаційні економіко-математичні моделі і відповідний програмний комплекс щодо формування та управління оптимальною структурою депозитного портфеля домогосподарства, що дає можливість визначити конкретні банки з певної множини для розміщення вільних коштів домогосподарства, враховуючи банківські рейтинги, ступінь ризику банкрутства банку та відсоткові ставки за депозитами.
Ключові слова: заощадження домогосподарств, ставка відсотка, рейтинг, ризик, моделювання структури депозитного портфеля.
АННОТАЦИЯ
Гай О.М. Система моделей управления депозитным портфелем домохозяйства. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2005.
Диссертация посвящена проблемам стимулирования организованных сбережений населения в форме банковских депозитов.
В первом разделе проанализированы теории потребления и накопления, рассмотрены особенности процесса формирования сбережений в современных условиях, исследованы экономические, социальные и психологические факторы, определяющие объемы и формы накопления. На основе проведенного анализа обосновано комплекс мероприятий по созданию условий стимулирования привлечения существующих „неорганизованных” сбережений домохозяйств в банковскую систему Украины. Проведен анализ существующих подходов к моделированию размещения временно свободных средств и обоснована необходимость разработки методологических основ управления денежными средствами физических лиц (домохозяйств).
Задачу оптимального с точки зрения соотношения риск/доходность размещения временно свободных средств домохозяйства предложено решить построением депозитного портфеля (на практике он может включать и один вид депозитов лишь в одном из банков), который должен отвечать определенным критериям доходности, риска, ликвидности.
Проведенные в первом разделе диссертации исследования обосновывают необходимость создания адекватных экономико-математических моделей формирования и управления депозитным портфелем домохозяйства, удобного программно-методического обеспечения.
Во втором разделе предложено и формализовано набор критериев оптимальности, благодаря которым возможно сформировать оптимальную структуру депозитного портфеля домохозяйства. С целью снижения степени асимметрии информации, которая является неотъемлемой характеристикой финансовых рынков, в работе предложено использовать „эффективную депозитную ставку” – относительную величину, позволяющую сопоставить ставку процента со степенью риска банкротства банка, а также с рейтинговой оценкой банка. В качестве критериев эффективности депозитного портфеля домохозяйства построены взвешенные оценки доходности, рейтинга и многокомпонентного критерия риска. Построены система экономико-математических моделей и целевые функции формирования и управления оптимальной структурой депозитного портфеля.
В третьем разделе предложены концептуальные положения, алгоритм и соответствующий программный комплекс формирования оптимальной структуры депозитного портфеля домохозяйства, что дает возможность определить конкретные банки из определенного множества для размещения свободных средств домохозяйства, учитывая банковские рейтинги, степень риска банкротства банка и процентные ставки по депозитам.
Разработанный программно-методический комплекс позволяет в интерактивном режиме формировать многовариантные расчеты, гибко реагировать на изменения финансовых рынков, учитывать отношение физического лица к риску и, соответственно, принимать обоснованные, взвешенные решения, строить рациональные стратегии финансового поведения.
Ключевые слова: сбережение домохозяйств, ставка процента, рейтинг, риск, моделирование структуры депозитного портфеля.
ANNOTATION
Gai O.M. System of management models for household deposit portfolio. – Manuscript.
Dissertation on gaining a scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.03.02 – economic and mathematical simulation. – Kyiv national economic university, Kyiv, 2005.
Dissertation is devoted to the problems of stimulation of people’s organized savings in the form of bank deposits. In the work there have been studied the factors that affect the level of household organized savings. There has been elaborated a multistage procedure of forming and managing an optimal scheme for household deposit portfolio built on optimal profitability and risk correlation.
There have been offered conceptual provisions, algorithm, optimization economic and mathematical models and appropriate program complex for forming and managing an optimal scheme for household deposit portfolio. This enables to determine certain banks out of many for placement of free household funds taking into account bank ratings, degree of bank insolvency risk and deposit interest rates.
Key words: household savings, interest rate, rating, risk, modeling of deposit portfolio scheme.
