ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ГОРОБЕЦЬ ОКСАНА МИХАЙЛІВНА
УДК 314.7:314.186(477.84+477.43+477.44)
МІГРАЦІЯ У ВІДТВОРЕННІ НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЛЯ
Спеціальність: 08.09.01 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Тернопільському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор
Стешенко Валентина Сергіївна,
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу демоекономіки.
Офіційні опоненти: | доктор географічних наук, професор
Хомра Олександр Ульянович,
Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, завідувач відділу
соціально-економічної та демографічної безпеки;
доктор економічних наук,
старший науковий співробітник
Семів Любов Казимирівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник.
Провідна установа: | Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем охорони праці
і соціальної політики, м. Донецьк.
Захист відбудеться 26 вересня 2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розіслано 26 серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки ознаменований серйозними випробуваннями для основної частини населення. Стрімке падіння рівня життя, інфляція, втрата низки соціальних гарантій і пільг, безробіття, невизначеність у подальшому житті – все це спричинило хаотичний пошук громадянами нових шляхів вирішення життєво важливих проблем, у тому числі за рахунок поїздок за межі України. Перебіг соціально-економічних та політичних змін у суспільстві позначився на основних показниках відтворення населення – зазнавши значних несприятливих змін, вони набули ознак демографічної кризи. Про це також засвідчили і результати Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Вказані негативні явища посилили інтерес вітчизняних науковців до демографічних проблем, які характеризуються специфічними формами прояву в окремих регіонах України. Це пов’язано з особливостями соціально-економічного розвитку областей, рівнем доходів жителів, спеціалізацією господарств, розподілом трудових ресурсів за місцем проживання тощо.
Питання міграції та її впливу на відтворення населення у регіонах залишаються недостатньо дослідженими, хоча саме на рівні регіону можна глибше вивчити демографічні процеси, виявити їх чинники, проаналізувати структурні зміни населення, розкрити роль міграцій в останніх, а також розробити науково обґрунтовані заходи щодо покращання управління міграцією населення. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною, вона відповідає потребам практики, дає можливість осмислити і науково обґрунтувати шляхи виходу з демографічної кризи як у країні загалом, так і в обраному для дослідження регіоні – Поділлі (Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області).
Визначальною теоретичною основою сучасних досліджень проблем відтворення населення стали наукові положення, висвітлені у працях провідних українських та зарубіжних дослідників: А.Я. Боярського, Д.І. Валентея, А.Г. Вишневського, К.Г. Воблого, А.Г. Волкова, А.Ф. Загробської, А.Я. Кваші, М. Кордоби, Ю.Т. Краснощока, Ю.О. Корчака-Чепурківського, В.М. Кубійовича, Е.М. Лібанової, О.А. Малиновської, В.І. Перевєдєнцева, Т.П. Петрової, С.І. Пирожкова, С.О. Подолинського, О.В. Позняка, І.М. Прибиткової, М.В. Птухи, Л.І. Рибаковського, Т.Р. Рильського, О.О. Русова, С.Г. Стеценко, В.С. Стешенко, В.І. Товкуна, С.А. Томіліна, Е. Фільрозе, О.У. Хомри та ін.
Окремо виділяємо науковців Львівської економічної школи, які досліджували проблему взаємозв’язку демографічних процесів і становлення якісних характеристик трудового та людського потенціалів: С.Й. Вовканич, М.І. Долішній, С.М. Злупко, Б.С. Мар’єнко, В.П. Мікловда, М.П. Пітюлич, У.Я. Садова, Л.К. Семів, Н.А. Тітова, С.О. Цапок, Л.Т. Шевчук та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, спрямоване на розв’язання проблем міграції та її впливу на відтворення населення Поділля, є частиною наукових досліджень відділу демографії Інституту економіки НАН України за темами: “Теоретичні основи і напрями протидії демографічній кризі в Україні” (номер державної реєстрації 0198U000104) та “Особливості відтворення демографічного і трудового потенціалів населення України” (номер державної реєстрації 00100U006261). Тема дисертації пов’язана з колективною темою кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільського державного економічного університету “Регіональні проблеми вдосконалення розміщення продуктивних сил” (номер державної реєстрації 0105U000860).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є опрацювання теоретико-методичних основ міграції та відтворення населення, їх дослідження на матеріалах Поділля та розробка на цій основі заходів демографічної політики у контексті попередження негативного впливу зовнішньої міграції на відтворення населення. Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
– на основі аналізу та узагальнення наукових праць економістів-демо-графів різних наукових шкіл розкрити теоретико-методологічні підходи до відтворення населення в сучасних демографічних концепціях;
– розробити критерії оцінки та узагальнити методику вивчення впливу міграції на відтворення населення;
– проаналізувати зовнішню міграцію як комплексний соціально-еконо-мічний процес і оцінити її вплив на чисельність, віковий склад та якісні характеристики населення Поділля;
– визначити міграційні орієнтації та дітородну поведінку населення Поділля в соціологічній оцінці;
– узагальнити напрями вдосконалення інформаційного забезпечення міграційних процесів;
– розробити моделі впливу соціально-економічних чинників на міграцію населення Поділля;
– обґрунтувати основні напрями та заходи демографічної політики щодо зменшення несприятливого впливу міграції на відтворення населення Поділля.
Об’єктом дослідження є процеси міграції і відтворення населення Поділля.
Предмет дослідження — теоретико-методологічні та прикладні аспекти впливу міграції на відтворення населення Поділля з урахуванням умов ринкових перетворень.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи слугували наукові положення, викладені у працях українських і зарубіжних дослідників з теорії народонаселення і методики демографічного аналізу.
Поставлені у дисертації завдання вирішувалися за допомогою наступної сукупності методів дослідження: теоретичного – для висвітлення теоретико-методологічних основ дослідження відтворення та міграції населення; системного аналізу – для дослідження взаємозв’язку міграційних процесів з різноманітними параметрами соціально-економічного життя регіону; регіонального підходу – для обґрунтування основних напрямів та заходів демографічної політики щодо зменшення негативного впливу міграції на відтворення населення Поділля; статистичного моделювання – для моделювання міграційних процесів у площині системних взаємодій міграції з соціально-економічними факторами розвитку Поділля; демографічного моделювання – для дослідження впливу екзогенних та ендогенних факторів на демографічні процеси; графічного – для визначення особливостей різноманітних параметрів відтворення та міграції населення Поділля; кореляційно-регресійного – для побудови гравітаційної та відцентрової факторних моделей міграції населення Поділля; соціологічних опитувань – для дослідження міграційних орієнтацій та дітородної поведінки населення Поділля.
Емпіричною і фактологічною основою дослідження слугували наукові і методичні джерела з проблем міграції і відтворення населення, первинні статистичні матеріали Держкомстату України, Міжнародного статистичного комітету СНД, Вінницького, Тернопільського та Хмельницького обласних управлінь статистики, матеріали переписів населення у 1989 і 2001 рр., дані поточної статистики, результати соціологічних досліджень, проведених автором у регіоні, матеріали періодичної преси та Інтернет-видань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі концептуальних доктрин світової та української демографічної науки, екстрапольованих на специфіку соціально-економічних умов в Україні, в межах комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем міграції поглиблено засади системного підходу до вивчення її впливу на відтворення населення Поділля як специфічного регіону. У процесі дослідження отримано такі наукові результати, що характеризуються новизною:
Вперше:
– на теоретичному та методичному рівні розкрито різні аспекти впливу міграції на відтворення населення, зроблено аналітичну оцінку взаємодій соціально-демографічних процесів з міграцією на матеріалі областей Поділля, що дозволило з наукових позицій обґрунтувати заходи регіональної демографічної політики;
– на новому теоретико-методологічному рівні узагальнено підходи до інформаційного забезпечення дослідження зовнішньої міграції та з’ясовано її вплив на процеси відтворення населення на основі використання даних перепису населення, поточної статистики природного та міграційного руху населення, обчислень чисельності і складу населення у міжпереписний період, даних прикордонного контролю; реєстрів населення; обстеження населення (вибіркових, соціологічних тощо);
– на основі системного підходу побудовано гравітаційну та відцентрову факторні моделі міграції населення Поділля за період 1995-2003 рр. Кожна з них, кількісно відображаючи вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на міграційні процеси, дозволяє моделювати наслідки здійснення міграційної політики не тільки на Поділлі, але й в інших регіонах України;
– оцінено вплив факторів соціально-економічного розвитку областей Поділля за період 1995-2003 рр. на кількість прибулих (гравітаційна модель) та кількість вибулих (відцентрова модель). Доведено, що найвагомішими з них є такі фактори: відтворення населення, рівня життя, освітньої підготовки, соціального самопочуття та екологічний.
Удосконалено:
– на основі аналізу та узагальнення наукових праць економістів-демографів різних наукових шкіл уточнено концепцію відтворення населення в соціально-економічній системі перехідного типу, яку запропоновано розглядати у вузькому (як систему взаємодії процесів природного руху населення) і широкому (як систему процесів, що забезпечують реальне буття населення як суб’єкта соціального життя) сенсах;
– на матеріалах вибіркового соціологічного обстеження населення Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей виявлено міграційні орієнтації населення (переважного економічного характеру) та пов’язані з ними особливості дітородної поведінки.
Набуло подальшого розвитку:
– аналітична оцінка впливу міграції на чисельність і вікову структуру, а також на якісні характеристики населення областей Поділля у міжпереписний період (1989-2001 рр.) та у наступні роки, що послужило основою запропонованих заходів регіональної демографічної політики;
– основні заходи демографічної політики, представлені у вигляді системи скоординованих дій за основними складовими природного та міграційного руху населення Поділля, запропоновано реалізувати за такими напрямами: політико-правовий, економічний, соціальний, медико-оздоровчий, морально-психологічний.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють базу для вирішення проблеми зменшення несприятливого впливу міграції на відтворення населення регіонів. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями, які займаються вирішенням соціально-демографічних та економічних проблем розвитку регіонів України, при складанні регіональних програм соціально-економічного розвитку, насамперед областей Поділля, розробці механізмів реалізації основних напрямів демографічної політики на тривалу перспективу. Обґрунтовані в дисертації практичні рекомендації знайдуть застосування в діяльності відповідних відділів обласних державних адміністрацій. Основні положення дисертації можуть бути зреалізовані під час викладання окремих спецкурсів з демографії, економіки праці, соціальної регіональної політики у вищих навчальних закладах.
Наукові розробки здобувача впроваджені у діяльності державних адміністрацій Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей: запропонований підхід до побудови гравітаційної та відцентрової моделі факторного впливу на міграцію населення, пропозиції щодо сприяння зайнятості і нейтралізації негативних міграційних процесів використовується Головним управлінням економіки Вінницької ОДА в рамках регіональної програми соціально-економічного розвитку Вінницької області на 2005 р. (розділ “Демографічна ситуація та міграційні процеси”) та Стратегії розвитку Вінницької області на період 2005-2015 рр. (лист №1788-04 від 7.07.2005 р.); соціально-статистична оцінка демографічної ситуації і методика визначення впливу міграції на кількісну і якісну характеристики населення застосовуються Головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької ОДА в ході реалізації програми соціально-економічного та культурного розвитку області (лист № 01-7077 від 22.08.2005 р.), Тернопільським відділом міграційної служби Державного комітету України у справах національностей та міграції у процесі здійснення заходів регіональної міграційної політики та під час проведення семінарів для місцевих органів міграційної служби (лист №17-6-37 від 11.05.2005 р.); прикладні результати дисертаційного дослідження, спрямовані на посилення мотивації повернення в регіон мігрантів, враховані Управлінням промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Тернопільської ОДА в ході підготовки обласної Програми зайнятості населення Тернопільської області (довідка № 335/11-03-4 від 11.08.2005 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження викладено у доповідях і повідомленнях на: Міжнародній науково-практичній конференції “Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (Хмельницький, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Трудова міграція як складова міграційного обміну Поділля” (Рівне, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка України: сучасні проблеми капіталоутворення та напрями інтеграції в світове господарство” (Умань, 2002 р.); Міжнародній конференції “Праця, завод, ринок праці” (Зелена Гура, 2003 р., Польща); звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського державного педагогічного університету з суспільних, природничих, технічних та гуманітарних наук (Тернопіль, 1998 р., 2000 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, загальним обсягом 2,2 д.а., з них 5 у фахових виданнях. Усі публікації одноосібні.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Дисертація викладена на 234 сторінках комп’ютерного набору, з яких 171 – основний текст, містить 26 таблиць, 12 рисунків, 11 додатків. Список використаних джерел нараховує 196 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Теоретико-методичні основи дослідження відтворення та міграції населення” на основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених розкрито підходи до аналізу відтворення та міграції населення, розроблено критерії оцінки та узагальнено методику вивчення впливу міграції на відтворення населення.
Проблеми відтворення населення в різні періоди були в полі зору багатьох науковців, які ув’язували їх як із загальною біологічною еволюцією людини, так і з соціально-економічними процесами в суспільстві. Цілісне уявлення про народонаселення дала система наукових знань, сформована в загальній теорії народонаселення (О.Сові). Її особливістю та перевагою є те, що закономірності відтворення народонаселення тісно пов’язуються з соціально-економічним розвитком відповідних суспільств.
Процес становлення української наукової школи демографії відбувався у руслі тих концептуальних доктрин, які формували загальну демографічну теорію. Серед учених, що досліджували проблеми народонаселення в Україні, особливе місце належить Т.Р. Рильському (дослідження впливу роду занять на рух населення), С.О. Подолинському (вивчення демографічних процесів в контексті вирішення проблем здоров’я), Ю.О. Корчак-Чепурківському (розкриття структурних зв’язків у віковому складі населення і визначення впливу на цей склад міграції). Не применшуючи заслуг інших науковців початку і середини 20 ст., ми звертаємо увагу на те, що саме ці вчені пов’язують проблеми розвитку народонаселення з соціально-економічним розвитком суспільства, з процесами руху населення. Роботи К.Г. Воблого, О.О. Русова, М.В. Птухи заклали основи сучасних підходів до вивчення народонаселення в Україні.
В умовах глобалізації, формування інформаційного суспільства мають право на існування й інші підходи до відтворення населення. Загальновизнаним стало розуміння населення як феномену, який має систему конкретно-історичних соціальних властивостей, інтересів та потреб (не тотожних властивостям індивіда), а його відтворення – як особливої властивості соціального життя, суть якої полягає у збереженні у часі-просторі міри населення (відповідної єдності якості й кількості). У межах цієї концепції відтворення населення трактується як процес формування суб’єктів соціального життя, який проходить з їх участю у всіх сферах суспільного життя, тобто відтворення населення у широкому розумінні розглядається як система процесів, що забезпечують його реальне буття як суб’єкта соціального життя (концепція, розроблена науковцями Інституту економіки НАН України). Водночас у вузькому розумінні відтворення населення трактується як система процесів природного руху населення (народжуваність, смертність, природний приріст та ін.). Широкий демографічний підхід до суспільних явищ і фактів відображає поняття самовідтворення населення, яке, у свою чергу, пов’язане з поняттями: демопроцес, функціонування і розвиток населення, демовідтворення, деморепродукція, оновлення та ін. Запропонована система понять не може розглядатися як остаточна, оскільки з розвитком людської цивілізації і конкретних суспільств поняття самовідтворення населення теж буде піддаватися певному коригуванню.
Зведення відтворення населення до його природного руху дає неповне знання, заважає його системному аналізу, унеможливлює вивчення дійсних механізмів даного процесу, виключаючи зі сфери демографічного розгляду ефективні напрямки впливу на відтворення людей як суб’єктів усіх суспільних, трудових і виробничих відносин. Вказаний широкий підхід дозволяє розглядати демографічні проблеми у широкому соціально-економічному контексті, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, що зумовлюють відтворення населення конкретно-історичної якості. Так, посилена увага до людини як до виробника речей чи товарів при недостатній увазі до неї як продуцента власного і нового життя приводить до загострення багатьох проблем: зокрема, до відставання у сфері освіти, появі несприятливих тенденцій у дитячій захворюваності тощо.
Уже перші дослідження міграційних процесів показали їх зв’язок із соціально-економічними проблемами країни і зафіксували окрім демографічних, економічні характеристики цього складного феномену. Було встановлено факт різного впливу міграції на відтворення населення у місцях виходу і входу. Пропонувалися конкретні заходи щодо регулювання міграційних потоків. Дослідження сучасних українських демографів (Е.М. Лібанової, О.А. Малиновської, С.І. Пирожкова, О.В. Позняка, О.У. Хомри та ін.) не тільки поглиблюють теорію відтворення населення, а й з’ясовують нові соціально-економічні особливості трудових міграцій українців в умовах глобалізації, європейської інтеграції, розширення Євросоюзу. Вагоме теоретичне значення і творчий потенціал мають праці зарубіжних вчених із зазначеної проблематики.
Важливість дослідження впливу міграції на відтворення населення зумовлена передусім тим, що міграційні процеси охоплюють значну частину населення репродуктивного і працездатного віку, а це актуалізує різноманітні напрями соціально-економічних досліджень міграції. Аналіз величезного пласту проблем теоретичного та прикладного характеру з досліджуваної теми, підтверджує їх значущість для Поділля – регіону із яскраво окресленою сільськогосподарською спеціалізацією і традиціями міграції, які складалися впродовж тривалого періоду часу.
У другому розділі “Особливості впливу міграції на відтворення населення Поділля” подано аналітичну оцінку впливу міграції на кількісні та якісні характеристики відтворення населення областей Поділля, з’ясовано зміну якісних характеристик населення в процесі активізації зовнішніх міграційних переміщень, визначено міграційні орієнтації та особливості дітородної поведінки населення Поділля в соціологічній оцінці.
Аналіз засвідчує, що за вказаний період чисельність населення Поділля скоротилася на 364,7 тис. осіб, головним чином за рахунок природного зменшення, яке становить 311,8 тис. осіб. Від’ємний внесок міграції у формування населення становив 59,2 тис. осіб, що складає 14,5% загальних змін (табл.1).
Таблиця 1.
Складові змін чисельності населення областей Поділля за 1989-2003 рр. (тис. осіб)
Області | Загальний приріст
(скорочення) | Природний приріст
(скорочення) | Міграційний приріст
(скорочення)
міські та сільські поселення | міські
поселення | сільська
місцевість | міські та сільські поселення | міські
поселення | сільська
місцевість | міські та сільські поселення | міські
поселення | сільська
місцевість
Вінницька | -196,3 | -42,9 | -153,4 | -166,4 | -1,6 | -164,8 | -29,9 | -41,3 | 11,4
Тернопільська | -42,3 | 5,1 | -47,4 | -40,2 | 23,6 | -63,8 | -2,1 | -18,5 | 16,4
Хмельницька | -125,9 | 1,6 | -127,5 | -105,2 | 18,5 | -123,6 | -20,7 | -16,9 | -3,9
Поділля | -364,7 | -36,3 | -328,4 | -311,8 | 40,5 | -352,3 | -52,9 | -76,8 | 23,9
У різні роки на скорочення загальної чисельності населення Поділля її складові впливали по-різному: якщо на початку досліджуваного періоду домінувало міграційне скорочення, то у наступні роки визначальним чинником зменшення загальної чисельності населення стало його природне скорочення, причому у кожній з областей різне за інтенсивністю (рис.1).
Вінницька область |
Тернопільська область
Хмельницька область |
Поділля
Рис. 1. Загальні коефіцієнти змін складових формування чисельності
населення Поділля за 1989-2003 рр. (у ‰)
Таблиця 2
Показники природного руху та відтворення населення Поділля (у ‰)
Роки | Міські поселення
та сільська місцевість | Міські
поселення | Сільська
місцевість
1989 р. | 2003 р. | 1989 р. | 2003 р. | 1989 р. | 2003 р.
Показники реального населення
Загальні коефіцієнти
народжуваності
смертності
природного приросту |
13,3
13,1
0,2 |
8,8
16,3
-7,5 |
16,0
8,5
7,5 |
9,5
11,2
-1,7 |
11,2
16,8
-5,6 |
8,2
20,8
-12,6
Показники стабільного населення
Загальні коефіцієнти
народжуваності
смертності
природного приросту |
13,8
14,4
-0,6 |
5,6
27,7
-22,1 |
12,0
16,0
-4,0 |
3,8
33,3
-29,5 |
16,4
12,5
3,9 |
8,6
22,0
-13,4
Брутто-коефіцієнт
відтворення населення | 1,0 | 0,6 | 0,9 | 0,5 | 1,1 | 0,8
Нетто-коефіцієнт
відтворення населення | 0,962 | 0,599 | 0,905 | 0,476 | 1,098 | 0,770
Аналіз показників природного руху та відтворення населення Поділля показав, що загальні коефіцієнти народжуваності реального (фактичного) населення Поділля у 1989 та 2003 рр. були вищі, ніж стабільного, а відповідні загальні коефіцієнти смертності стабільного населення вищі за аналогічні показники реального (табл. 2). Це є свідченням послаблення демовідтворювального потенціалу та поглиблення негативних тенденцій у відтворенні населення.
Для визначення впливу міграції на віковий склад населення Поділля автором побудовано модель стабільного населення регіону, яку використано для порівняння статево-вікових пірамід стабільного і реального населення. Вікова структура стабільного населення – це та гранична теоретична структура, яка склалась би за тривалого збереження (протягом 3-4 поколінь) даного рівня повікової народжуваності і смертності в “закритому” населенні (без міграції). Як представлено на рис. 2, у 2003 р. порівняно з 1989 р. у стабільному населенні було суттєво менше дітей і більше людей похилого віку, ніж у реальному (сформованому з впливом міграції), що свідчить про значний потенціал подальшого старіння населення і про роль міграційних процесів у формуванні вікового складу населення Поділля.
1989 р. | 2003 р.
Рис. 2. Статево-вікові піраміди стабільного та реального населення Поділля
Проведений також аналіз змін якісних характеристик населення Поділля, спричинених міграцією. Виявлено, що у 1989-2003 рр. життєвий потенціал населення суттєво зменшився. На першому місці за його втратами знаходиться вікова група 25-34 роки, що зумовлено, головним чином, впливом міграційних процесів. Встановлено, що значення життєвого потенціалу мігрантів відрізняється від аналогічного показника немігруючого населення, у мігрантів він менший. Проте у працездатному віці – навпаки: життєвий потенціал мігрантів вищий, ніж у немігруючого населення, оскільки у міграційних потоках менше дітей та людей старших вікових категорій, а більше молодих працездатних.
Іншими важливими якісними характеристиками населення, на які впливає міграція, є його трудовий потенціал і рівень освіти. У 1989 р. відбулися позитивні зрушення у впливі міграції на освітній потенціал регіону, в результаті яких чисельність населення, яке має певний рівень освіти, поповнилася (головним чином, за рахунок чоловіків, оскільки жінки мали від’ємне сальдо міграції). Найбільший міграційний приріст склали особи із середньою спеціальною освітою. У 2003 р. картина кардинально змінилася на гірше – чисельність населення усіх рівнів освіти зменшилася.
У цілому якісні показники відтворення населення Поділля у 2003 р., порівняно із 1989 р., вказують на погіршення демографічної ситуації та поглиблення демографічної кризи. Усі його складові це відображають – відбулися зміни статево-вікової структури населення у бік постаріння, зумовлені низьким рівнем народжуваності та високою міграційною активністю населення працездатного віку; погіршується стан здоров’я; скорочується середня тривалість майбутнього життя; знизилися життєвий, трудовий та освітній потенціали. Зростання частки працездатних осіб у період збільшення числа безробітних активізувало міграційну активність населення навіть в осіб старше 60 років.
Міграція як багатопланове соціально-економічне явище вимагає вдосконалення інструментів її фіксації, виявлення чинників, які впливають як спонукальні мотиви до різного типу переміщень. Відомі методи статистичного обліку не дають можливості вивчити всі прояви міграційних мотивацій, і навіть установити сам факт міграцій. Недосконалість статистичної бази засвідчує доцільність поєднання демографічного аналізу впливу міграції населення на демографічні процеси з соціологічним аналізом. Для виявлення основних причин, що спонукають населення до різних міграційних переміщень, автором було проведено відповідне вибіркове соціологічне обстеження населення областей Поділля. Вибіркова сукупність формувалася на основі відносно рівномірного розподілу опитуваних в кожній з областей шляхом цільового відбору респондентів з дотриманням квотного принципу. Всього в опитуванні взяло участь понад 500 респондентів віком 16-65 років. Серед опитаних – 41,1% особи чоловічої статі та 58,9– жіночої. З них 23,5% респондентів мають вищу освіту; 40,1% – незакінчену вищу; 25,9 % – середню спеціальну; 10,5 % – загальну середню освіту.
Як свідчать результати вибіркового обстеження, орієнтація на переселення за кордон є надзвичайно високою. Бажання виїхати на постійне проживання за кордоном висловила майже третина опитаних – 32,2% респондентів, з них мають намір переселятися за межі країни більше чоловіків, ніж жінок (57,5% осіб чоловічої статі). Понад 60опитаних, що пов’язують своє майбутнє з переїздом в іншу країну, становлять молоді особи віком до 20 років. Серед причин, які ”провокують” міграційні орієнтації, домінують ті, що пов’язані зі сферою праці – це незадоволення змістом праці, розпорядком робочого дня, темпами просування по службовій драбині, галуззю, в якій змушені працювати через відсутність іншого місця роботи, низьким рівнем заробітної плати, труднощами в одержанні відповідної освіти чи кваліфікації, обмеженими можливостями оплатити лікування тощо. Саме через це хочуть змінити постійне місце проживання 70опитаних, причому 16,3планують при нагоді одразу виїхати до країн далекого зарубіжжя. Серед головних причин, які зумовлюють вибір певного місця проживання, названо: можливість отримати високі заробітки – 57,8%, забезпеченість роботою – 51,9%, можливість мати власне житло – 40,9%, сприятливий стан навколишнього середовища – 32,1%, бажання проживати поблизу родини – 24,7%, розвиненість соціальної інфраструктури – 25,1% (наявність комунальних зручностей – 27,4%, хороше транспортне сполучення з даним населеним пунктом – 22,7%).
Основна мотивація зовнішньої міграції зумовлена економічними причинами, тобто фактично є трудовою міграцію. Відповідно, висока міграційна активність населення з метою працевлаштування окреслює віковий склад мігруючого контингенту, а саме — вказує на значну перевагу осіб працездатного віку (15-59 років) і серед жінок, і серед чоловіків. Так, частка мігрантів вказаного віку (як прибулих, так і вибулих) у 1989 й у 2003 рр. становила майже 4/5 всіх мігрантів. У 2003 р., порівняно з 1989 р., дещо знизився відсоток мігрантів-дітей (як дівчаток, так і хлопчиків) і, відповідно, збільшилася міграційна активність населення пенсійного віку. Це відбувалося і у міських поселеннях і в сільській місцевості в кожній з областей Поділля.
До причин, які викликають бажання відкласти появу дитини в сім’ї, відносяться: невпевненість у майбутньому своєї дитини через складні економічні умови у суспільстві і сім’ї – 56% опитаних; острах, що несприятлива екологічна ситуація може спричинити народження неповноцінної дитини – 13%; проблеми із забезпеченням власною житловою площею – 15%. Причинами, що обмежують бажану кількості дітей у сім’ї, є також зайнятість батьків на роботі, намагання зробити кар’єру – 5,5% відповідей; стан здоров’я батьків – 3%. Переконані, що сім’я має бути невеликою лише 7,5 % респондентів.
У третьому розділі “Тенденції і перспективи вдосконалення регіональної міграційної політики” висвітлюється питання вдосконалення інформаційного забезпечення регулювання міграційних процесів, запропоновано підходи до моделювання системних взаємодій з соціально-економічними факторами розвитку Поділля, а також висвітлено теоретико-прикладні аспекти демографічного моделювання, обґрунтовано основні напрями та заходи демографічної політики у контексті попередження негативного впливу міграції на відтворення населення.
Існуючі економічні та демографічні проблеми в Україні підтверджують потребу вдосконалення інформаційного забезпечення регулювання міграційних процесів та їх впливу на відтворення населення. Різноманітні, переважно нелегальні, способи здійснення зовнішньої трудової міграції не дозволяють достовірно оцінити її обсяги, оскільки офіційна статистика нагромаджує інформацію лише про незначну частину потоків мігрантів, тоді як левова їх частина перебуває в тіні, здійснюється у формі нелегальної трудової міграції, що утруднює формування надійної інформаційної бази міграційної політики.
Запропоноване в дисертації моделювання міграційних процесів базується на використанні системного поняття “взаємодія”, яке охоплює відносини і зв’язки між елементами системи, передбачає, що зміна одного відношення, явища, процесу супроводжується зміною іншого компонента системи. У залученій до побудови моделей системі факторів виділяється зовнішній та внутрішній контекст (сфера впливу чинників). Для моделювання впливу внутрішніх чинників (внутрішній контекст) на міграцію населення Поділля у роботі було відібрано 11, але при побудові моделей впливу на цей процес внутрішніх соціально-економічних складових у розрахунок включено лише 9. Це ті чинники, які можна представити показниками, що їх розробляє вітчизняна статистика (рис. 3).
Інформаційний фактор може бути представлений показниками, що характеризують розвиток мережі Інтернет, рівень впровадження етапів концепції “електронного уряду”; функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості України (ЄІАС) тощо. Інституційний фактор характеризують такі індикатори: рівень законодавчого забезпечення міграції; параметри, які визначають юридичний супровід відкриття власного бізнесу; навчання та працевлаштування за кордоном; організація туризму тощо. Про успішність здійснення державної міграційної політики можуть свідчити показники ефективності діяльності державних та місцевих органів у сфері управління міграцією тощо. Включення інформаційного та інституційного чинників у побудову гравітаційної та відцентрової факторної моделей міграції населення Поділля можливе за умови розробки відповідних статистичних показників, проведення експертних соціологічних обстежень.
Для моделювання взаємозв’язку міграції населення з факторами соціально-економічного розвитку Поділля використано апарат кореляційно-регресійного аналізу. Змодельований вплив кожного фактора на міграцію населення не однозначний. Вплив фактора відтворення на міграцію населення опосередковується впливом всіх інших факторів, між якими існує складнопідпорядкована система відношень. Для того, щоб досягнути головної мети – виявити і кількісно виміряти вплив кожного з відібраних факторів (факторні змінні Х1, ...Х29) на міграцію населення (незалежні змінні У1, У2), необхідно усунути вплив інших факторів, умовно прийнявши їх незмінними. Тому в дисертації розраховані регресійні моделі, які описують вплив кожної групи факторів окремо – над кожним причинно-наслідковим зв’язком стрілкою показано значення множинного коефіцієнта кореляції (R), який характеризує міру впливу кожної групи факторів на показники міграції. Поряд (під стрілкою) аналітично оцінено залишок (1 - v R2), який не пояснює вплив даної групи факторів. Таким аналітичним представленням ми абстрагувались від впливу несуттєвих, другорядних чинників у кожній групі факторів.
Аналіз розрахованих економіко-статистичних моделей підтверджує, що реально існує складна багатовекторна залежність між параметрами міграційних процесів та факторами, котрі визначають стан, структуру населення, рівень соціально-економічного та екологічного розвитку Поділля.
Результати проведених розрахунків за двома типами моделей дають органам регіонального управління нову аналітичну інформацію щодо оцінки результативності міграційної політики та визначають її пріоритетні вектори. Моделювання міграції в системі чинників соціально-економічного розвитку регіону дозволить застосовувати різні методи державного регулювання для того, щоб посилити необхідні переміщення і тим самим буферувати небажані міграційні процеси, що ведуть до втрати людських ресурсів.
Для подолання демографічної кризи і налагодження ефективних взаємозв’язків між демографічними процесами важлива послідовна реалізація базових положень Уряду “Назустріч людям”, враховуючи на всіх рівнях управління, що стратегія соціально-економічного розвитку має передбачати орієнтацію на кардинальне покращання умов життя, праці, побуту, дітородної діяльності. Здійснення такого підходу сприяло б зменшенню відтоку населення з Поділля і тим самим пом’якшило б її негативний вплив на відтворення населення. В рамках реалізації цієї програми необхідно:–
з метою запобігання міграційному відпливу населення вжити термінових заходів для створення нових додаткових робочих місць, особливо для випускників системи професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладів; всебічно сприяти виробничій діяльності підприємств малого, включаючи сімейний, та середнього бізнесу; хоча іноземний капітал сьогодні відіграє певну прогресивну роль у становленні господарського комплексу Поділля, проте в сучасних умовах він не може радикально поліпшити соціально-економічну ситуацію;–
вжити ефективних заходів щодо підвищення заробітної плати як основної економічної умови відтворення населення. Вона у своєму складі повинна містити частку, достатню для покриття витрат на відтворення функціонуючої робочої сили (відпочинок, оздоровлення) і на створення нової (тобто на утримання і виховання дітей), що протидіятиме виїзду населення за кордон;–
для посилення мотивації рееміграції (повернення в регіон мігрантів, що виїхали давніше і накопичили за кордоном певний капітал) створити систему інноваційних проектів, програм, які на високому рівні гарантування дали б можливість залучати до їх реалізації зароблені мігрантами кошти і тим самим сприяти умотивованості їх зайнятості на таких підприємствах, де вони були б їх асоційованими співвласниками;–
окрім збільшення виплати по догляду за новонародженою дитиною, вдосконалювати систему допомоги на дітей, диференціювавши її за числом дітей в сім’ї, поєднати із пільгами в оплаті медичних послуг (безкоштовне забезпечення медичними препаратами, хоча б першої необхідності) та налагодити безкоштовне харчування школярів усіх верств населення, незалежно від рівня доходу сім’ї та ін.;–
розробити і здійснити державну програму “Соціальне житло – XXI ст.”, послідовно вдосконалювати пільгове кредитування молодіжних кооперативів; –
для поліпшення стану здоров’я населення дослідити демографічну ефективність основних заходів очікуваної реформи охорони здоров’я, враховуючи те, що пріоритетними напрямами соціально-демографічної політики на перспективу має бути поліпшення здоров’я населення, створення сприятливих умов для самореалізації й забезпечення відповідного рівня життя, належний соціальний захист непрацездатних і підростаючого покоління.
Несформованість механізму міграції населення, складність його пізнання при нечіткій державній політиці у цій сфері утруднюють визначення напрямків змін характеристик міграції населення навіть на близьку перспективу. Розроблені Міністерством економіки України прогнози, що відплив населення з України на постійне місце проживання в інші країни зміниться незначним припливом населення вже з 2000 р., виявились невиправданими. У територіальній структурі від'ємного сальдо міграції населення Поділля висока частка країн далекого зарубіжжя, зберігається провідна роль Росії як країни протягування мігрантів з України.
Стратегія державної політики у сфері регулювання процесів трудової міграції повинна передбачити законодавчий захист у різних напрямах:
– визнання за кордоном рівня кваліфікації (дипломів) мігрантів, а не тільки можливості їх включення у вторинний ринок праці. Цьому сприятиме перехід України до європейської класифікації професій і наукових напрямів діяльності, включення держави до Болонського процесу;
– розширення практики багатосторонніх та двосторонніх державних домовленостей про захист своїх громадян, які працюють за кордоном, у плані пенсійного забезпечення, соціального страхування, медичного страхування відповідно до стандартів ЄС і поступове досягнення загальноєвропейського рівня соціального забезпечення і захисту населення;
– вирішення питань щодо формування системи регульованих потоків закордонних заробітчан, виділення квот для працевлаштування українців у тих країнах, з якими угоди вже укладені, що має перебувати в компетенції відповідних підрозділів державних служб;
– закінчення перегляду нормативно-правової бази України у сфері візової політики та досягнення необхідного рівня її адаптації до відповідних нормативно-правових документів ЄС;
– формування спільної статистики міграційних потоків в ЄС, яка б відповідала вимогам достовірності, неупередженості, об’єктивності, ефективності видатків тощо для покращення регулювання міграційних процесів; з цією метою необхідно створити ефективну систему збору та обміну інформацією у сфері міграції з країнами ЄС;
– запровадження відповідно до світових стандартів інформаційної системи обліку та ідентифікації осіб, які шукають притулку в Україні, та біженців для того, щоб знизити рівень деструктивного впливу такої категорії осіб на соціально-економічну і демографічну ситуацію в країнах входу і виходу нелегальних мігрантів.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Зважаючи на значне скорочення чисельності населення України, в центрі уваги на всіх рівнях управління має бути нейтралізація факторів, які зумовлюють зниження народжуваності й підвищення захворюваності та смертності, а також протидія високій еміграційній активності населення. Останнє актуалізує проблему дослідження впливу міграційних процесів на відтворення населення та його кількісні і якісні характеристики.
2. Негативний характер впливу зовнішньої міграції на відтворення населення зумовлений передусім тим, що він в основному провокується економічними негараздами. Міграція впливає на відтворення населення через зміни його якості, статево-вікового та шлюбно-сімейного складу, рівня здоров’я, освіти й трудового потенціалу. Міграційні процеси характеризуються значними масштабами, охоплюючи значну частину населення репродуктивного і працездатного віку. Несприятливе співвідношення між кількістю емігрантів та іммігрантів зумовило від’ємне сальдо міграції (за винятком 1992 р.). Найвищі темпи міграційного скорочення загальної чисельності населення спостерігались у Вінницькій області. На другому місці – Хмельницька область. Тернопільщина характеризується найнижчим рівнем міграційного скорочення чисельності населення Поділля.
3. Поділля – регіон із яскраво окресленими традиціями міграції. І в період переходу до ринкових відносин несприятливі умови життя спонукали і спонукають населення до небажаних для формування демографічних процесів територіальних переміщень, що потребує розробки і впровадження системи дієвих практичних заходів, орієнтованих на формування обґрунтованої регіональної демографічної політики, включаючи міграційну, з метою запобігання руйнівним тенденціям у перебігу демографічних процесів.
4. Трудова міграція, переважно зовнішня, стала єдиним можливим способом виживання для значної частини населення Поділля. Як засвідчують результати соціологічних досліджень, трудові мігранти мають високий рівень адаптованості до трансформаційних процесів. Тому суспільство, щоб не втратити найбільш продуктивний (у сенсі відтворення населення) прошарок своїх членів, повинно формувати механізми реалізації таких економічних стратегій, які мотивували б мігрантів повернутися на Батьківщину і продуктивно використовувати зароблені кошти (сприяння сімейному та малому бізнесу).
5. Проблема інформаційного забезпечення дослідження міграційних процесів є актуальною не лише для України. Зважаючи на сучасні несприятливі для регіону і країни в цілому тенденції міграції наших співвітчизників до країн ЄС, особливо важливим є налагодження співпраці з цими країнами для спільного вирішення міграційних проблем, зокрема удосконалення міграційного контролю та упередження нелегальної міграції.
6. Існує складна багатовекторна залежність між параметрами міграційних процесів та факторами, які визначають стан, структуру населення, рівень соціально-економічного та екологічного розвитку Поділля. Нами виділено фактори зовнішнього впливу на міграційні процеси в регіоні (глобалізація, соціально-економічна ситуація в Україні, європейський вектор розвитку нашої держави), які утворюють причинно-наслідкові взаємодії один з одним та зв’язані з факторами нижчого порядку. Інформаційна база моделей, представлена у вигляді просторово-часових рядів, є аналітичним матеріалом із досить високим рівнем достовірності, який допомагає розкрити тенденції та закономірності у сфері впливу факторів соціально-економічного розвитку регіону на міграційні процеси та висвітлює їх динаміку.
7. Запропонований в дисертації підхід до побудови гравітаційної та відцентрової моделей факторного впливу на міграцію населення може бути застосований для моделювання міграційних процесів у регіонах України з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
