Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Гасім салах

УДК 339.9 (477+64_

Международное экономическое сотрудничество Украины и Королевства Марокко: состояние и перспективы

Спеціальність 08.05.01 – Світове господарство і

міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин, країнознавства і туризму Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор географічних наук, професор

Голіков Артур Павлович,

Харківський національний університет

ім. В.Н.Каразіна, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, країнознавства і туризму

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Грабинський Ігор Михайлович,

Львівський національний університет

ім. Івана Франка, завідувач кафедри

міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, доцент

Рубцова Марина Юріївна,

Інститут світової економіки і

міжнародних відносин НАН України,

старший науковий співробітник відділу Азії і Африки

Провідна установа Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки, м. Донецьк

Захист відбудеться 26 грудня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 25 листопада 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання розвитку міжнародного співробітництва є одним з пріоритетних завдань зовнішньоекономічної політики України, зокрема, в контексті її інтеграції у систему світогосподарських зв`язків. Нині проблеми розширення економічного співробітництва України набувають особливої актуальності, що пов’язано з необхідністю коригування галузевої спеціалізації та географічної структури зовнішньої торгівлі через посилення міжнародної конкуренції. В цьому зв'язку значні перспективи для України відкриває економічне співробітництво з країнами Близького Сходу і Північної Африки, в тому числі з Королівством Марокко.

Виявлення специфіки економічного розвитку України та Королівства Марокко, їхньої спеціалізації, ролі та місця у системі міжнародного поділу праці, а також визначення шляхів розширення ринків збуту українських і марокканських товарів на світовому ринку є необхідною передумовою для спільного розв`язання завдань економічного і технологічного розвитку. Ці положення характеризують актуальність і практичну цінність обраної теми дослідження, що підтверджується як урядовими документами, так і практичними діями України та Королівства Марокко.

Теоретичну основу міжнародного економічного співробітництва заклали роботи А.Сміта і Д.Рікардо, доповнені та посилені у подальшому працями В.Леонтьєва, Б.Оліна, , М.Портера, Г.Хабберлера, Е.Хекшера та інших вчених.

Дослідження світогосподарських зв'язків України у контексті її економічного розвитку здійснено у наукових дослідженнях В.Будкіна, І.Грабинського, А. Голікова, М.Дудченка, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, С. Макухи, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Рогача, М.Рубцової, А.Рум’янцева, С.Соколенка, А. Філіпенка, О.Шниркова та інших.

Доцільність розвитку широкомасштабних і взаємовигідних зв'язків України з країнами Північної Африки та Близького Сходу обґрунтовують у своїй роботах Ю.Харес, Халед Мохамед Махмуд абу-Аліг та інші. На значний потенціал українсько-марокканського економічного співробітництва вказують роботи А.Буеклі, Н. Крилова, Р. Ланда, Ю.Романова, Л. Фітуні, Фатх Алла Валалу, в яких розглядається історичний аспект співробітництва СРСР із Марокко.

В сучасних умовах український вектор північно-африканського та близькосхідного економічного співробітництва характеризується відносно слабким розвитком і вимагає науково-обґрунтованого підходу до управління економічним співробітництвом, а також вибору відповідної моделі його розвитку. Розробці моделей економічних процесів присвячені роботи С. Айвазяна, О.Бакаєва, К. Грейнджера, П.Іващенко, М.Кендела, Ю.Лукашина, І.Лук’янченка, В.Макарова, та інших вчених.

Українсько-марокканське економічне співробітництво як складова економічних відносин України з країнами Північної Африки на сьогоднішній день є недостатньо науково розробленою проблемою. Визначення характеру, можливих форм та очікуваних результатів двостороннього співробітництва постали в центрі уваги дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Окремі положення дисертаційної роботи ввійшли в науково-дослідну держбюджетну тему кафедри міжнародних економічних відносин, країнознавства та туризму Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Стратегія регіонального розвитку в умовах членства України в Світовій організації торгівлі”

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування перспектив і пріоритетів розширення співробітництва України із Королівством Марокко. Зокрема, передбачена діагностика торговельно-економічних відносин України і Королівства Марокко слугує базисом у розробці механізмів взаємовигідної торгівлі та інших форм кооперації між Україною і рештою країн Африки.

Досягнення поставленої мети здійснювалося вирішенням наступних завдань:

визначити місце і роль Королівства Марокко у сучасному міжнародному поділі праці;

проаналізувати сучасний стан зовнішньоторговельних відносин між Україною та Королівством Марокко, а також визначити тенденції їх розвитку;

виявити секторальні ніші в господарському комплексі Королівства Марокко, що мають стратегічне значення для реалізації зовнішньоекономічних інтересів України на Африканському континенті;

обґрунтувати найбільш доцільні форми торговельно-коопераційного співробітництва між Україною і Королівством Марокко з урахуванням наявних економічних потенціалів і взаємовідносин, що склалися;

розробити концептуальні засади розвитку двосторонньої торговельно-економічної кооперації, що дозволять активізувати взаємовигідне співробітництво між Україною і країнами Африки та Королівством Марокко, зокрема.

Об'єктом дослідження є міжнародні економічні відносини в аспекті двостороннього торговельно-економічного співробітництва України і Королівства Марокко.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні питання оптимізації торговельно-економічних відносин та розвитку інших форм кооперації між Україною і Королівством Марокко.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні застосовано логіко-теоретичний метод системного аналізу, індукції та дедукції, а також економіко-математичне моделювання для дослідження динаміки зовнішньої торгівлі України і Марокко, на основі якого зроблено прогноз розвитку торговельних відносин між двома країнами. Серед інших методів дослідження були використані: історичний метод (для здійснення ретроспективного аналізу розвитку співробітництва між країнами, що досліджуються - розділ 1), статистичний (для дослідження тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України і Королівства Марокко, України та країн Африки), порівняльно-описовий (для порівняння характеру, структури, обсягів і динаміки зовнішньої торгівлі України і Марокко в системі світового господарства), економіко-математичне моделювання сучасного стану торговельно-економічних зв’язків та їх прогнозування. Вибір і сполучення методів, використаних у дисертації, обумовлені об'єктом дослідження та завданнями поставленими в роботі.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму і підвищенню ефективності українсько-марокканських торговельно-економічних відносин, зокрема:

вперше:

в методологічному апараті дослідження зовнішньої торгівлі застосовано синтез методів, що дозволили аналізувати ці процеси в трьох гносеологічних вимірах: від формалізації окремих економічних показників, виявлення функціональних і кореляційних залежностей до визначення тенденцій подальшого розвитку, зокрема, поєднано регресійний аналіз з процедурою „експоненціального згладжування” Хольта для прогнозування динаміки торгівлі;

використано “ізоморфну модель” в діагностиці торговельно-економічних відносин між Україною і Королівством Марокко для подальшого аналізу аналогічних відносин України з рештою країн Африки. Даний підхід дав можливість розкрити закономірності в тенденціях розвитку і перспективах співробітництва між Україною і країнами Африканського континенту. Так, на основі моделі виявлено, що основні показники обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Африки описуються також рівняннями лінійного тренду, але з більшою інтенсивністю до зростання, що дозволило визначити взаємозв`язок у диспропорціях в структурах експорту-імпорту “Україна-Марокко” та “Україна-Африка”;

удосконалено:

заходи по підвищенню ефективності економічної співпраці з урахуванням спеціалізації кожної країни, впливу на кон’юнктуру їх товарних ринків в контексті розвитку науково-технічних зв`язків, особливостей зовнішнього середовища та міжнародної конкуренції. В першу чергу це: удосконалення нормативно-правової бази, організаційно-економічних механізмів міждержавного співробітництва, диверсифікація товарної структури, збалансованість інтересів і функцій відповідних структур і організацій;

оцінку стану двосторонньої торгівлі між Україною і Марокко. На основі застосування комплексної діагностики її основних показників, методу графічної ілюстрації та регресійно-кореляційного аналізу визначено основні характерні риси взаємної торгівлі, котрі свідчать про асиметричність між експортними можливостями та імпортними потребами обох країн і підтверджуються від’ємним сальдо торговельного балансу Марокко та деформованою товарною структурою України щодо Марокко. Доведено, що зростання товарообігу між країнами відбувається переважно за рахунок українського експорту при одночасному збільшенні від`ємного сальдо Марокко. Причому зазначена тенденція буде спостерігатися і в подальшому без радикальних змін в товарних та географічних структурах експорту України і Марокко;

дістало подальшого розвитку:

аналіз тенденцій розвитку міжнародного економічного співробітництва Королівства Марокко, його місця і значення в регіоні. Встановлено переважання експортно-імпортних операцій з країнами ЄС, що пов’язано, з одного боку, географічною близькістю і високим рівнем розвитку країн ЄС, а з іншого – історичними передумовами стратегічного партнерства Марокко і Франції; низька частка Африки в зовнішньоторговельних операціях Марокко пояснюється слабким економічним розвитком країн континенту і малоефективною спеціалізацією;

виявлення перспективних сегментів національних ринків Королівства Марокко і України, що ґрунтуються на оцінці виробничих потенціалів обох країн з урахуванням існуючого партнерства і пріоритетів торговельно-економічного співробітництва. Визначено порівняльні переваги основних товарних груп експорту та імпорту обох країн і окреслено напрями подальшого співробітництва, а саме: розширення поставок до Марокко продукції української металургії та хімії, зернових та технічних культур, а також розвиток торгівлі продукцією важкого машинобудування, літакобудування, ВПК і високотехнологічних галузей України; налагодження поставок до України марокканських фосфатів, морепродуктів та окремих видів сільськогосподарської продукції;

стратегічні засади та механізм співробітництва між Україною і Королівством Марокко з огляду соціально-економічного, торговельно-коопераційного та виробничо-галузевого потенціалу країн. Передбачено напрями удосконалення інституціональної системи України, а також розвиток на партнерських засадах промислового виробництва, енергетики, транспорту, освітянських програм в Марокко, що забезпечать підвищення конкурентоспроможності обох країн і зміцнення національної економіки за рахунок взаємовигідних зв'язків.

Практичне значення і реалізація результатів роботи. Теоретичні висновки і узагальнення, а також отримані результати та практичні рекомендації можуть бути використані в міністерствах і відомствах та інших структурах, пов’язаних з зовнішньоторговельною діяльністю, у тому числі в посольстві Королівства Марокко в Україні та у посольстві України в Королівстві Марокко, оскільки містять комплексний науково-практичний підхід до аналізу і прогнозуванню розвитку торговельних відносин як основи розвитку інших форм міжнародного економічного співробітництва. Практичні рекомендації можуть бути також корисними суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності обох країн для розширення ринків збуту товарів і послуг як у Королівстві Марокко, так і в Україні.

Отримані результати використані управлінням зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності Харківської обласної адміністрації (довідка №01-42/108 від 17.02. 2005 р.); в марокканській компанії "CONFORAMA" у формуванні концепції виходу фірми на український ринок ( довідка №717 від 15.04.2005 р.), а також в навчальному курсі “Економіка України”, що викладається в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна для студентів спеціальності “Міжнародні економічні відносини” та “Туризм” ( довідка від 24.01.2005 р.).

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, самостійно виконаним автором, що має наукове й практичне значення.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації та її результати обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, доповідалися і отримали схвалення на таких конференціях, як: Міжнародна науково-практична конференція “Регіон 2003: стратегія оптимального розвитку”, (м. Харків, 2003р.); Науково-практична конференція молодих вчених “Міжнародне економічне співробітництво та регіоналістика”, (м. Харків, 2003); Міжнародна науково-практична конференція “Наука i освіта 2004 року”, (м. Дніпропетровськ, 2004р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил країни”, (м. Київ, 2004р.); Міжнародна науково-практична конференція “Моделювання міжнародних відносин” (Київ, IMB, 2004р.); Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень ’2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладені автором у 16 наукових працях, в тому числі 8 статей у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 6,16 друк. акр., з яких особисто автору належать 6 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Виходячи з поставлених цілей і завдань структура дисертаційної роботи включає: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг дисертації складає 223 сторінки, з них основного тексту – 209 сторінок. Дослідження містить 14 додатків, 50 рисунків, 43 таблиці. Список опрацьованої літератури налічує 175 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, показано ступінь розробки теми, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження
участі Королівства Марокко і України в світогосподарських процесах” викладені теоретичні положення та методологія вивчення міжнародного економічного співробітництва, а також методи його дослідження.

Дослідження міжнародних економічних відносин та економічної співпраці потребує певного теоретичного фундаменту. Основу вивчення сучасних міжнародних економічних відносин, зокрема, економічного співробітництва України і Марокко, складають положення класичної та неокласичної теорії, перш за все, теорії А. Сміта, Р. Рікардо, Е. Хекшера, Б. Оліна, “парадокс” В. Леонтьєва та ін.

Для оцінки конкурентоспроможності товарів, які складають спеціалізацію країн на світовому ринку, прийнятні розробки М.Портера та положення теорії “периферійної економіки”. Останні, зокрема, вказують на те, що світогосподарські зв’язки не завжди є головним двигуном економічного розвитку національних економік країн “периферії” та “напів-периферії”. Тому особливе значення для цих країн набуває диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків за рахунок налагодження економічних відносин як з розвиненими країнами, так і з країнами, що розвиваються.

У методологічному плані апарат дослідження зовнішньоторговельних зв’язків України і Марокко включає широкий спектр методів та прийомів наукового пізнання – системний аналіз, порівняльний метод, економіко-математичне моделювання та інші. Відповідно до даного дослідження особисту результативність має поєднання регресійного аналізу з процедурою „експоненціального згладжування” Хольта, використане для прогнозування динаміки торгівлі.

При розробці концептуальних засад щодо розширення двосторонньої торговельно-економічної кооперації між Україною і Марокко, яка сприятиме активізації взаємовигідного співробітництва між Україною та іншими країнами Африки, у дослідженні застосовано ізоморфна модель, яка відображає подібність форм різного роду явищ і процесів, що вивчаються, із збереженням масштабності зв’язків та ідентичності співвідношень між елементами систем. За допомогою ізоморфної моделі автором обґрунтовується подібність україно-марокканських економічних відносин до економічних відносин України з країнами Африки.

Методологія дослідження участі країн у світогосподарських процесах вимагає проведення діагностики процесів, що розглядаються з використанням логічно-діалектичних методів наукового пізнання, методів системного аналізу та економіко-математичного моделювання. Дотримуючись історичного підходу, подано ретроспективний аналіз передумов двостороннього економічного співробітництва, проаналізовано напрями і основні тенденції розвитку торговельних відносин між двома країнами. Автором зроблена оцінка зовнішньоторговельного співробітництва між країнами шляхом визначення “патологічних” відхилень від норми, за яку приймається оптимальний зовнішньоторговельний баланс. Діагностику зовнішньоторговельних відносин між Україною і Марокко здійснено за допомогою системи індикаторів, яка включає: зовнішньоторговельне сальдо, обсяги експорту/імпорту, товарну і географічну структуру експорту/імпорту, купівельну спроможність населення країн, ступінь диверсифікованості зовнішньої торгівлі.

Традиційно вважається, що наявність позитивного сальдо в країни є позитивною ознакою розвитку її зовнішньої торгівлі та економіки в цілому. Розглядаючи українсько-марокканські торговельні відносини, автор приходить до висновку, що існують певні межі, коли завелике позитивне сальдо в однієї з двох торгуючих країн вказує не на позитивні тенденції в зовнішній торгівлі, а на недостатню розвиненість двосторонніх відносин.

Доведено, що наявність позитивного сальдо в однієї з торгуючих країн і негативного сальдо в іншої оцінюється як “нормальне” тільки в тому випадку, коли обидві країни максимально використовують переваги міжнародного поділу праці. Діагностування відхилень від норми у товарообміні між країнами, що досліджуються, дозволило сформулювати висновки і пропозиції щодо науково-обґрунтованого управління співробітництвом, які покладені в основу концепції розвитку двосторонніх відносин між Україною та Королівством Марокко.

Концепція українсько-марокканських відносин побудована на класичній схемі і включає як аналіз зовнішньої торгівлі двох країн, так і стратегію її подальшого розвитку (рис.1). За структурою схема складається з чотирьох послідовних блоків, згідно яких автор досліджує українсько-марокканські економічні відносини: а) формування мети; в) постановка завдань; с) розробка стратегії; д) реалізація стратегії.

Рис.1. Концепція і стратегія розвитку економічного співробітництва двох країн

Таким чином, зазначена концепція охоплює не лише історично зумовлену зовнішньоторговельну сферу кооперації, а також передбачає й всебічний розвиток двосторонніх економічних відносин. Універсальність розробленої концепції дозволяє розглядати економічні відносини між двома країнами незалежно від рівня розвитку їхнього партнерства. Отже, незважаючи на задовільний стан сучасного економічного співробітництва між Україною і Марокко автор вказує на доцільність диверсифікації географічної і товарної структури обох країн і перспективність їх подальшої співпраці в інших формах міжнародних економічних відносин.

У другому розділі “Оцінка економічного співробітництва між Україною і Королівством Марокко”, згідно з методологією побудови концепції і визначення стратегії розвитку економічного співробітництва країн-партнерів (див. блок А рис. 1), здійснено аналіз стану зовнішньої торгівлі Королівства Марокко і України в системі світогосподарських відносин, а також наведено прогнозна оцінка подальшого розвитку співробітництва між країнами.

Відповідно до завдань дослідження, визначено місце країн у сучасному міжнародному поділі праці. Основу спеціалізації Марокко об`єктивно становлять його природні ресурси: фосфати, що експортуються у вигляді сировини і напівфабрикатів, продукти моря і продукція сільського господарства. Аналіз сучасного стану зовнішньої торгівлі Королівства Марокко показав, переважання експортно-імпортних операцій з країнами ЄС, що пояснюється, географічною близькістю і історичними передумовами стратегічного партнерства Королівства Марокко і Франції. Динаміка зовнішньої торгівлі Марокко з країнами ЄС свідчить про стійке зростання марокканського експорту, що включає в основному міжнародно-спеціалізовані товари Королівства Марокко.

Аналіз зовнішньої торгівлі України виявив характері риси в її товарній структурі. В структурі експорту України до Марокко переважає пшениця, продукція металургійної і хімічної промисловості, в загальному обсязі 107,2 млн. дол. В структурі імпорту – продукти харчування, рослинництва і тваринництва в загальному обсязі 3,1 млн. дол., що й пояснює позитивне сальдо торговельних операцій України з Марокко.

За допомогою регресійно-кореляційного аналізу автором здійснено діагностику стану українсько-марокканських торговельно-економічних відносин, яка базується на системі індикаторів – обсягах експорту/імпорту, товарообігу, зовнішньоторговельному сальдо та аналізу динаміки відповідних показників. Базові індикатори – експорт, імпорт та їх похідні – товарообіг та зовнішньоторгове сальдо – автор описує рівняннями лінійного тренду:

IMt = 0,283 * t – 0.074 (1)

де IM – змінна імпорту України з Марокко;

t – змінна часу ;

EX t = 11.053 * t + 8,111 (2)

де EX – змінна експорту України в Марокко;

t – змінна часу.

За результатами діагностування визначено основні характерні риси двосторонніх торговельних операцій. Серед них:

1) зростання товарообігу відбувається переважно за рахунок українського експорту при одночасному збільшенні негативного сальдо Марокко;

2) існуючий між двома країнами дисбаланс в зовнішній торгівлі зумовлений швидкими темпами зростання експорту України за незначного й нестабільного імпорту з Марокко, що вказує на прямо пропорційну залежність динаміки товарообігу від обсягів українського експорту;

3) за допомогою методу графічної ілюстрації показано, що торговельне сальдо Марокко представляє собою практично дзеркальне відображення товарообігу та імпорту Марокко з України, в той час як марокканський експорт в Україну у взаємному товарообміні знаходиться на нульовій відмітці осі ординат ( рис.2).

Рис. 2 Динаміка зовнішньої торгівлі Марокко з Україною за період 1996-2003 рр. (млн. дол.).

Проведена діагностика стану зовнішньої торгівлі України з Марокко дозволила виявити відхилення від норми торгівлі, що характеризується значним зростанням дисбалансу зовнішньоторговельного сальдо. Доведено, що товарообіг між Україною і Королівством Марокко більш ніж на 90% складається з українського експорту, в той час як товари, що становлять міжнародну спеціалізацію Марокко, мало представлені у структурі українського імпорту (рис. 3, рис. .)

Рис.3 Структура експорту України в Марокко Рис.4 Структура імпорту України з Марокко

Використовуючи ізоморфну модель у діагностиці українсько-марокканських торговельно-економічних відносин, і застосовуючи аналогічну методику дослідження для діагностування зовнішньої торгівлі України з країнами Африки, виявлено, що експорт та імпорт України з країнами Африки, та їх похідні – товарообіг і зовнішньоторговельне сальдо – також описуються рівняннями лінійного тренду, але з більшою інтенсивністю до зростання, що пояснюється пропорційною масштабністю Африканського регіону відповідно до однієї країни (Марокко):

IMt = 13,94 * t +101,72 (3)

Де IM – змінна імпорту України;

t – змінна часу.

EX t = 134,06 * t + 118,59 (4)

Де EX – змінна експорту України;

t – змінна часу.

Встановлено, що відхилення від норми торгівлі, а саме зростаючий у динаміці дисбаланс експортно-імпортних операцій, є характерним також і для зовнішньої торгівлі України з більшістю країн Африки. Винятком є лише деякі з них – Гвінея, Гана та ПАР, які поставляють до України різні види сировини.

Графічне зображення рівнянь лінійного тренду, що відображає подібність форм в торговельно-економічних відносинах Україна-Марокко та Україна-Африка, підтверджує справедливість застосування ізоморфної моделі та наглядно доводить можливість її використання в дослідженні торговельного співробітництва України з рештою країн Африканського континенту (рис. 5).

Рис.5. Динаміка зовнішньої торгівлі України з країнами Африки за період 1994-2003 рр. (млн. дол.)

У роботі автором дана оцінка розвитку торгівлі послугами між Україною і Королівством Марокко. Показано, що незважаючи на міжнародну спеціалізацію Марокко у сфері туризму, а України – в транспортних, інжинірингових, консалтингових та інших послугах, між країнами помітний розвиток одержали лише освітні послуги, що надаються Україною. За підрахунками автора, середньорічні надходження від перебування марокканських студентів лише в Харкові становить 2-3 млн. дол. США на рік, що перевищує середньорічний марокканський імпорт в Україну (табл.1).

За умов зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг з боку Франції, Іспанії, Сенегалу, Тунісу та інших країн, автор пропонує вдосконалити механізм надання освітніх послуг Україною марокканським громадянам. Зокрема, потребують вирішення проблема удосконалення процедури визнання українських дипломів в Марокко та ін.

На основі проведеної діагностики двосторонніх торговельно-економічних відносин автор робить висновок, що Королівство Марокко виокремлюється як один з найбільш перспективних партнерів України серед країн Африки. Проте, на цей час двостороння торгівля товарами не одержала належного розвитку, а в торгівлі послугами також залишається невикористаний потенціал.

Таблиця 1

Розрахунок надходжень іноземної валюти в Україну від навчання і перебування громадян Марокко в м. Харкові у 2003р.*

Види витрат | Витрати в середньому* | Коментарі

Вартість навчання у рік | 1750 USD  | Вартість навчання у вузах Харкова від 1000 $ до 2500$ у рік. Найбільша кількість студентів навчається у фармацевтичній академії м. Харкова, вартість навчання в якій 2000$ у рік.

Медична страховка та реєстрація | 61,5 USD  | Обов'язкове медичне страхування становить від 20USD до 75USD + обов'язкова реєстрація іноземних громадян - 9USD

Витрати на життя | 1000 USD | Щомісяця одним студентом витрачається не менш 100 USD на харчування, транспорт та інші цілі (у розрахунок беремо 10 місяців перебування в Україні за мінусом 2 місяців канікул).  

Разом: | 2811,5 USD  | ,5*671=1886516,5 USD

*розрахунки, наведені автором, враховують мінімальні витрати на проживання іноземних громадян в Україні.

В третьому розділі “Конкурентоспроможність марокканських і українських підприємств в контексті розширення їх співробітництва” автор розглядає торговельно-економічні відносини між Марокко й Україною з урахуванням кон'юнктури сегментів товарного ринку, міжнародної спеціалізації країн та їх місця у міжнародному поділі праці. Проведено сегментація ринків України і Королівства Марокко з метою визначення порівняльних переваг їх основних товарних груп.

За наявності конкурентних переваг в деяких галузях національного промислового комплексу, Україна досягла високого рівня міжнародної спеціалізації із виробництва продукції металургії та хімії; в сільському господарстві – із виробництва зернових і технічних культур (соняшника). Відповідно, основна експортна група до Марокко включає: сталь, аміак, оксиди титану, пшеницю, ячмінь, насіння соняшника та олію.

На основі теорії М.Портера автором зроблено оцінку конкурентоспроможності товарів України (сталь, аміак, зерно) на марокканському ринку за п’ятьма факторами, що впливають на конкурентоспроможність: загроза появи нових конкурентів, суперництво між наявними конкурентами, загроза появи товарів-субститутів, здібність покупця торгуватися, здібність продавця торгуватися.

Автором показано, що не зважаючи на існуючий з боку Королівства Марокко попит на продукцію важкого машинобудування, літакобудування, ВПК і високотехнологічних галузей України, зазначені види продукції ще не знайшли свого місця в структурі українського експорту до Марокко, на відміну від експортної спрямованості країн Євросоюзу. Разом з тим, означена група українських товарів може скласти помітну конкуренцію подібним товарам з ЄС за умов диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків Марокко.

Основними товарами експорту Королівства Марокко є: фосфати, продукти моря, окремі види сільськогосподарської продукції (оливки, оливкова олія, цитрусові), текстиль, в виробництві яких Марокко має конкурентні переваги. Конкурентоспроможність марокканських товарів (за винятком текстилю) зумовлюється, в першу чергу унікальністю природних умов країни. Однак, зазначені товари, що становлять міжнародному спеціалізацію Марокко, і виробництво яких через природні умови не можливо в Україні, представлені в її імпорті у незначному обсязі, незважаючи на існуючий попит з боку українських споживачів.

Для прогнозування подальшого розвитку торговельно-економічних відносин України і Марокко автор застосував регресійний аналіз та метод „експоненціального згладжування” Хольта, з яких останній виявися більш достовірним (рис.6).

Рис.6 Прогнозування зовнішньої торгівлі України з Марокко за методом „експоненціального згладжування” Хольта

Отримані результати свідчать про збереження існуючої тенденції дисбалансу двосторонньої торгівлі, завдяки нерозвиненості і однорідності імпорту Марокко (табл. 2).

Перераховані вище об'єктивні передумови розвитку двосторонніх відносин, та проведене прогнозування зовнішньої торгівлі між Україною і Марокко (рис.6) вказують на неоптимальний характер, що проілюстровано значним дисбалансом зовнішньоторговельного сальдо і додатково підтверджено висновками автора про необхідність диверсифікації товарних структур експорту/імпорту України і Марокко.

Таблица 2

Результати прогнозу зовнішньої торгівлі України з Марокко по методу „експоненціального згладжування” Хольта (млн.дол. США)

роки | Експорт України в Марокко | Імпорт України з Марокко

2005 | 107,2 | 3,1

2006 | 116,5 | 3,4

2007 | 125,8 | 3,7

2008 | 135,1 | 3,9

Джерело: складено автором

Серед основних причин дисбалансу в експортно-імпортних операціях Королівства Марокко і України автор називає високі митні ставки, недостатня диверсифікованість товарної структури України і Марокко, недолік інформації в ділових колах про тенденції на товарних ринках обох країн, відсутність програми розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами, негативний вплив тіньової економіки в Україні.

В роботі запропоновано механізм активізації зовнішньоекономічної діяльності Марокко і України, який включає організаційно-управлінські, адміністративно-правові та економічні важелі (рис.7).

Для розширення взаємної торгівлі між країнами та розвитку інших форм міжнародного співробітництва, автор наголошує на посиленні дії важелів механізму активізації двостороннього співробітництва. Серед них особливої актуальності набуває інформаційне забезпечення державних і бізнесових установ щодо потенційних можливостей і потреб обох країн, а також розробка і реалізація спільних навчальних, науково-технічних та науково-дослідних програм з підготовки фахівців, адаптованих до умов ведення бізнесу як в Україні, так і в Королівстві Марокко. Запропонований механізм сприяє реалізації потенціалу економічного співробітництва між Україною і Марокко і в інших формах міжнародних економічних відносин.

ВИСНОВКИ

1. За час існування як самостійного суб'єкту світогосподарських процесів Україна досягла значних успіхів у процесах інтернаціоналізації господарського життя та визначила свою роль і місце в системі міжнародного поділу праці. В той же час аналіз сучасного стану зовнішньоекономічних відносин України з країнами Африки на прикладі співробітництва з однією з африканських країн – Королівством Марокко вказує на низку результативність співпраці і доцільність подальшого розвитку міжнародних економічних відносин між країнами починаючи з покращання умов зовнішньої торгівлі в Україні.

2. Основу спеціалізації Королівства Марокко на сучасному етапі об’єктивно становлять його природні ресурси: фосфати, що експортуються у вигляді сировини і напівфабрикатів, морепродукти і продукція сільського господарства. Першочерговими завданнями розширення географії зовнішньої торгівлі Марокко є її диверсифікація, адже на сучасному етапі експортно-імпортні операції здебільшого зорієнтовані на країни ЄС. Одним з головних завдань національної економіки Королівства Марокко є розвиток виробництв завершеного циклу, які дозволять розширити структуру експорту товарами з більшою доданою вартістю і посилити позиції на світовому ринку.

3. Діагностика стану двосторонньої зовнішньої торгівлі України і Королівства Марокко дозволила виявити значні диспропорції в експортно-імпортних операціях країн, що мають постійну тенденцію до зростання. Товарообіг між Україною й Марокко більш ніж на 90% складається з українського експорту. Товари, що становлять міжнародну спеціалізацію Марокко і необхідні Україні, мало представлені в структурі українського імпорту. Економіко-математичне моделювання прогнозу торговельно-економічних відносин України і Марокко показує, що існуюча тенденція збережеться і в найближчий час (темпи зростання українського експорту значно перевищують темпи зростання імпорту).

4. Застосування ізоморфної моделі показало, що в зовнішньоторговельних відносинах України з країнами Африки спостерігаються тенденції аналогічні українсько-марокканським: характерним є зростаючий дисбаланс експортно-імпортних операцій на користь України. Винятком є лише Гвінея, Гана і ПАР, з яких Україна імпортує деякі види сировини. Прогнози розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами Африки ідентичні прогнозам щодо україно-марокканської торгівлі.

5. Для оптимізації зовнішньої торгівлі України з більшістю країн Африки, і зокрема з Марокко, доцільно розширити структуру імпорту з Африки на основі сегментації африканських товарних ринків та ефективного їх використання, що дозволить забезпечити зростаючі потреби українського внутрішнього ринку. В умовах відносного надлишку інтелектуального потенціалу та кваліфікованої робочої сили в Україні і їх відносної нестачі в Марокко й інших країнах Африки запропоновано інтенсифікувати торгівлю послугами: освітянськими, консультаційними, інжиніринговими та іншими. В цьому контексті великого значення набуває необхідність удосконалення механізму надання освітніх послуг.

6. Збільшення фізичних обсягів імпорту марокканських товарів на український ринок становить взаємний інтерес, як для України, так і для Марокко, оскільки дозволить вирішити низку важливих економічних завдань. Україна зможе більш повно забезпечувати свій ринок відсутніми у неї товарами, а Марокко розширити географічну структуру експорту. Подальшому поглибленню науково-коопераційного та виробничо-інвестиційного співробітництва обох країн, а також забезпеченню оптимального використання конкурентних переваг Королівства Марокко і України сприятиме набуття Україною статусу країни з ринковою економікою та її вступ до Світової організації торгівлі.

7. Позитивним фактором розвитку українсько-марокканського співробітництва є існування секторальних ніш в господарському комплексі Королівства Марокко, які мають стратегічне значення для реалізації зовнішньоекономічних інтересів України на Африканському континенті. У двосторонніх відносинах значні перспективи має експорт до Марокко продукції українського машино-, літако-, голікоптеробудування, високотехнологічної продукції, а також продукції ВПК, враховуючи хоча б той факт, що Марокко входить до інтеграційного об’єднання МАГРИБ і має сформовані передумови для зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

8. Покращення українсько-марокканських економічних відносин багато в чому залежить від діяльності дипломатичних служб. Розвиток співробітництва між країнами доцільно здійснювати в два етапи. На першому – намітити та провести зустрічі державних осіб для обговорення проблемних питань економічного співробітництва; на другому – за результатами зустрічей, удосконалити організаційно-управлінську структуру, яка на сучасному етапі розвитку двосторонніх економічних відносин остаточно не сформована. Її функціонування вимагає створення торговельних представництв, а також комісій з освіти, науково-технічного співробітництва, інвестицій. Першочерговим завданням повинно стати організація змішаної торговельної комісії, в завдання якої входить розробка і реалізація практичних програм з розвитку взаємовигідних торговельних відносин і вирішенню проблем, що виникають у ході їх реалізації.

Список публікацій автора за темою дисертації

в наукових фахових виданнях:

Гасим С. История экономического сотрудничества СССР и Королевства Марокко, как опыт мароккано-украинских экономических отношений // Вестник ХНУ. Экономическая серия - Харьков – 2003. - С. 266-268.

Гасим С. Королевство Марокко в системе хозяйственных связейВестник ХНУ № 575. Экономическая серия - Харьков – 2002. - С.302-305.

Гасим Салах. Моделирование экономики Королевства Марокко и прогнозирование мароккано-украинских внешнеторговых отношений // Вестник ХНУ № 634 Экономическая серия - Харьков – 2004 – С. – С. 267-274

Гасим С. Нормативно-правовая база внешнеэкономической деятельности между королевством Марокко и Украиной // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник праць. Вип. 41.- Ч.2-К.: Київський університет. – 2004. – С.261-265.

Гасим С. Общие тенденций развития экономики Королевства Марокко // Вестник ХНУ № 503. Экономическая серия - Харьков – 2001.- С. .

Гасим С. Проблемные вопросы Украинско-Марокканского экономического сотрудничества // Экономика Украины. – Киев, 2003, № 5. – С. 79-81.

Гасим С. Современный характер и тенденции развития внешней торговли Марокко как партнера Украины // Вестник ХНУ № 608. Экономическая серия - Харьков – 2003. –С. 182-186.

Гасим С. Украино-марокканские торговые отношения в контексте проблемы развития сотрудничества Украины со странами Африки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник праць. Вип. 44.- Ч.1-К.: Київський університет. – 2004. – С.225-230.

в інших виданнях:

Гасим С. Голиков А.П. Марокко. Внешняя торговля – двигатель экономики // Азия и Африка сегодня – Москва, 2001, №9 – С.50-51. (у співавторстві). Особистий внесок автора: аналіз фактичних даних, що стосуються зовнішньої торгівлі Королівства Марокко та її впливу на розвиток її національної економіки.

Гасим С. Украина – Королевство Марокко: сотрудничество, приоритеты, проблемы, перспективы. Харьков: „Крок” – 2002. – 80 с.

Gacim S. Le developpement de la coopиration economique entre le Royaume du Maroc et l’ Ukraine // francophonie d’ukraine- kharkov. 2003 - № (14) с.3

матеріали конференцій:

Гасим С. Иващенко П.А Непараметрический тест наличия эффекта случайности во взаимодействии двух факторов и его применение в моделировании международных отношений // Тези Мiжнародної науково-практичної конференцiї “Моделювання міжнародних відносин”. – Київ: ІМВ, –2004. – С. (у співавторстві). Особистий внесок автора: підбір даних, їх систематизація та аналіз результатів їх математичної обробки.

Гасим С. Организационно-управленческие рычаги гармонизации экономического сотрудничества Украины и Королевства Марокко // Тези “Мiжнародної науково-практичної конференцiї “Наука i освiта 2004”, 10-25 лютого 2004 року м. Днепропетровск. – С. 45-47;

Гасим С. Проблемы украино-марокканского экономического сотрудничества // Тези “Мiжнародної науково-практичної конференцiї “Регіон 2003: стратегія оптимального розвитку”, 22-25 квітня 2003 року м. Харків. – С. 117-118;

Гасим С. Региональное сотрудничество с ЕС: опыт Марокко для Украины // Тези “Мiжнародної науково-практичної конференцiї “Наука i освiта 2004”, 10-25 лютого 2004 року м. Дніпропетровськ. – С. 38-40;

Гасім Салах. Розвиток чорної металургії в Україні, як фактор інтенсифікації співробітництва з Королівством Марокко // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил країни”, 20-21 квітня 2003 року м. Київ. С . 279-280.

АНОТАЦІЯ

Гасім С. Міжнародне економічне співробітництво України і Королівства Марокко: проблеми та перспективи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченко, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню стану і перспектив україно-марокканського торговельно-економічного співробітництва. Визначено місце України і Марокко в міжнародному поділі праці; здійснено системний аналіз зовнішньої торгівлі кожної з двох країн; дана оцінка сучасного стану зовнішньоторговельних відносин України і Марокко, окреслені тенденції їх подальшого розвитку. Методом економіко-математичного моделювання виявлено дисбаланс у зовнішній торгівлі між двома країнами та розкрито причини однобічного розвитку торговельно-економічних відносин між Україною і Королівством Марокко.

В роботі сформульовано концепцію та стратегію реалізації експортного потенціалу України і Королівства Марокко в їх взаємних зовнішньоторговельних відносинах. Розроблено механізм регулювання ЗЕД Марокко і України, що включає важелі активізації двостороннього співробітництва та запропоновано рекомендації щодо оптимізації організаційно-управлінської структури.

Ключеві слова: ізоморфна модель торговельно-економічних відносин, зовнішньоторговий баланс, дисбаланс експортно-імпортних операцій, діагностика торговельно-економічних відносин, механізм активізації зовнішньоекономічної діяльності, Україна, Королівство Марокко, українсько-марокканські економічні відносини.

АННОТАЦИЯ

Гасим С. Международное экономическое сотрудничество Украины и Королевства Марокко: состояние и перспективы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию состояния и перспектив украино-марокканского торгово-экономического сотрудничества. Определено место Украины и Марокко в международном разделении труда; осуществлен системный анализ внешней торговли каждой из стран; дана оценка современного состояния внешнеторговых отношений Украины и Марокко, очерчены тенденции их дальнейшего развития. Методом экономико-математического моделирования определен дисбаланс внешней торговли между двумя странами и раскрыты причины одностороннего развития торгово-экономических отношений между Украиной и Королевством Марокко.

В работе сформулированы концепция и стратегия реализации экспортного потенциала Украины и Королевства Марокко в их взаимных внешнеторговых отношениях. Разработан механизм регулирования ВЭД Марокко и Украины, включающий рычаги активизации двустороннего сотрудничества и предложены рекомендации по оптимизации организационно-управленческой структуры.

Ключевые слова: изоморфная модель торгово-экономических отношений, внешнеторговый баланс, дисбаланс экспортно-импортных операций, диагностика торгово-экономических отношений, механизм активизации внешнеэкономической деятельности, Украина, Королевство Марокко, украино-марокканские экономические отношения.

ANNOTATION

Gacim S. International cooperation of Ukraine and Kingdom of Morocco: actuality and perspectives. – Manuscript.

Dissertation for gaining scientific degree of Candidate of economic science (PhD) on the speciality 08.05.01. – World Economy and International Economic Relations. – “Taras Shevchenko” Kyiv National University, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the research of actuality and perspectives of Ukrainian-Moroccan trade-economic cooperation. It also covers the matters of external trade of Ukraine with the countries of Africa.

The author discovers places of Ukraine and Morocco in international division of labour and makes