ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гамма Тетяна Миколаївна

УДК 338.439:338.512(477)

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОСТУ ПРИБУТКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.06.01 – „Економіка, організація і управління підприємствами”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: |

кандидат економічних наук, доцент

Дяченко Людмила Едуардівна

Одеський державний

економічний університет,

професор кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заїнчковський Анатолій Олександрович

Національний університет

харчових технологій, м. Київ,

завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент

Богатирьов Анатолій Михайлович

Одеська національна

академія зв’язку ім. А.С.Попова,

професор кафедри

менеджменту й маркетингу

Провідна установа:

Харківський національний економічний університет,

пр-кт. Леніна, 9а.

Захист відбудеться ” 16 ” грудня__2005 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий 15 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук , доцент А.І.Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Харчова індустрія є стратегічною галуззю народного господарства, від якої залежить добробут українського народу. У загальному обсязі промислового виробництва країни її частка у 2004 році складала 17,8 відсотки. За цим показником харчова промисловість поступається лише металургії. Важливе місце в її структурі займає молокопродуктовий підкомплекс, від рівня розвитку якого залежить ступінь задоволення потреб населення в найважливіших продуктах харчування – молоці та молочній продукції. За науково обґрунтованими нормами молоко та молокопродукти складають до третини харчового раціону людини, оскільки є основним джерелом надходження білка в організм. Від рівня споживання молока значною мірою залежить здоров’я нації.

Криза 90-х років, яка охопила економіку країни значно погіршила економічний стан підприємств молокопереробної галузі. Суттєво скоротився обсяг виробництва молочної продукції за основними асортиментними групами, що призвело до зниження рівня рентабельності продукції, зменшення прибутку молокопереробних підприємств та їх збитковості.

Об’єктивна необхідність зупинення негативних процесів, що відбуваються в індустрії переробки молока в умовах трансформації економіки країни, вирішення проблем ефективного функціонування підприємств галузі вимагають обґрунтування, подальшої розробки та реалізації економічної стратегії. Розробка стратегії розвитку надає можливість підприємствам адаптуватися до високого рівня нестабільності та складних ринкових умов. Оскільки в умовах сьогодення саме прибуток є основним джерелом самофінансування молокопереробних підприємств, поставлені у дисертації проблеми полягають у розробці та практичній реалізації системного підходу до формування стратегії зростання.

Основу формування теорії економічної стратегії складають теоретичні положення відображені у наукових роботах А. Чандлера, К. Ендрю, І. Ансоффа, М. Портера, Р. Акоффа, Г. Мінцберга, С. Стрікленда, А. Томпсона та інших. Суттєвий вклад у подальший розвиток теорії формування та реалізації стратегії внесли сучасні автори, такі як О. Віханський, О. Градов, Є. Бельтюков, З. Шершньова та інші. Їхні розробки більш адаптовані до умов трансформаційної економіки. Однак, складність та недостатність розв’язання проблем формування стратегії розвитку підприємств потребують подальшого системного наукового дослідження.

Невирішеність завдань щодо підвищення ефективності функціонування молокопереробних підприємств та збільшення прибутку визначили вибір теми дисертаційної роботи, мету та побудову структури дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах НДР “Організаційно-економічні умови підвищення ефективності реструктурованих господарських систем” в Одеському державному економічному університеті, державний реєстраційний номер - 0103U000351.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення науково-методичних підходів формування стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі та надання практичних рекомендацій щодо їхньої реалізації.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань дослідження:

- систематизувати та поглибити теоретико-методологічні засади формування стратегії підприємств в умовах складного, нестабільного, невизначеного ринкового середовища;

- розробити економічний механізм формування та реалізації стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств;

- проаналізувати сучасний стан та виявити фактори, що впливають на результати діяльності підприємств молокопереробної галузі;

- виявити галузеві особливості та узагальнити тенденції й закономірності розвитку молокопереробних підприємств з метою формування стратегії зростання прибутку;

- обґрунтувати пропозиції щодо реалізації стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес формування стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі.

Предметом дослідження є теоретичні та методико-практичні аспекти формування та реалізації економічної стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємопов’язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: порівняльно-історичний метод використовувався для аналізу еволюції теорії стратегії та управління прибутком; метод структурно-логічного аналізу – при побудові логіки та структури роботи; метод деталізації та синтезу застосовувався для вивчення предмету в цілісності, єдності й взаємозв’язку його складових частин; економіко-статистичний метод – при вивченні та узагальненні тенденцій і закономірностей динаміки розвитку підприємств молокопереробної галузі. Використовувались також методи: порівняльного аналізу – для зіставлення фактичних даних звітного та попередніх років; рядів динаміки – в аналізі багаторічних даних для виявлення часових змін показників розвитку об’єкта дослідження; графічний – для наочного відображення динаміки відносних та абсолютних показників; стратегічного аналізу й експертних оцінок – при визначенні основних напрямків формування стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні наукові положення зарубіжної та вітчизняної економічної думки у сфері теорії та практики формування стратегії та управління прибутком. Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали конференцій, публікації в друкованих та електронних економічних виданнях, першоджерела та дані фінансової звітності молокопереробних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та обґрунтуванні низки теоретичних положень, що у комплексі визначають концептуальні основи й організаційну базу механізму формування та реалізації стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Найбільш вагомі результати дисертаційного дослідження, що автор виносить на захист, наступні.

Вперше:

- розроблено концептуальну модель формування стратегії зростання прибутку, обумовленої галузевими особливостями функціонування молокопереробних підприємств та спрямованої на їх подальший розвиток. Запропонована стратегія базується на сукупності послідовних дій цілеспрямованого впливу чинників на збільшення прибутку, зокрема, асортиментного портфелю підприємства;

- запропоновано комплексний підхід до формування асортиментної стратегії щодо зростання прибутку досліджуваних підприємств та забезпечення потреб населення в молокопродуктах. Новизна й принципова відмінність полягає в використанні принципу раціонального сполучення концептуального й детермінованого етапів розробки товарної стратегії, що дає можливість підвищити обґрунтованість рішень при визначенні виробничого портфелю підприємств галузі.

Удосконалено:

- обґрунтування економічних передумов формування стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі, пов’язаних із необхідністю збільшення постачань сировини на переробку за рахунок створення та усталення підприємствами власних сировинних зон, з метою підвищення ефективності функціонування молокопереробних підприємств;

- кількісне багатоваріантне оцінювання впливу зовнішніх чинників на прийняття ефективних управлінських рішень при застосуванні методу стратегічного аналізу (SWOT). Це надає можливість своєчасно й відповідно реагувати на зовнішні загрози та адаптуватися до мінливого й нестабільного ринкового середовища.

Дістало подальший розвиток:

- трактування економічної стратегії як багатоаспектної категорії, що формує напрямки діяльності підприємства відповідно до сформованих цілей, з урахуванням оптимального розподілу й використання ресурсів для досягнення конкурентних переваг на цільових ринках за мінімальних витрат;

- якісно-кількісний підхід до оптимізації виробничої програми підприємств з використанням економіко-математичної моделі, що надає можливість приймати тактичні рішення щодо формування асортименту та управління прибутком досліджуваних підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретико-методичні засади, використані в дисертації, отримані висновки та рекомендації можуть бути застосовані для практичного вирішення проблеми щодо формування та реалізації механізму стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Розроблені у ході дослідження рекомендації мають практичне застосування, що підтверджують довідки про впровадження окремих результатів дисертаційної роботи. Зокрема, отримані наукові результати рекомендовані Головним Управлінням Економіки в Одеській області до практичного використання на підприємствах молокопереробної галузі Одеської області (довідка №386 від 02.03.2005р), ВАТ “Балтський молочноконсервний комбінат (довідка № 1215-61 від 05.03.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати досліджень, що наведені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, належать особисто автору. Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, вказаний у списку опублікованих праць.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого середовища” (м. Київ, КНЕУ, 3-4 квітня 2003), Міжнародній науково-технічній конференції “Розроблення та виробництво продуктів функціонального харчування, інноваційні технології та конструювання обладнання для переробки сільгоспсировини, культура харчування населення України” (м. Київ, НУПТ, 21-23 жовтня 2003), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики (м. Дніпропетровськ, ДНУ, 23 березня 2004), ІІ Всеукраїнських наукових зборах по подальшому розвитку ідей В.І. Вернадського “Пріоритети еколого-економічного розвитку України” (м. Миколаїв, МНУ, 18-19 жовтня, 2004).

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 8 наукових друкованих праць загальним обсягом 2,7 друкарських аркуша у збірниках наукових праць, з яких 6 є фаховими.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках комп’ютерного тексту, в тому числі основний зміст викладений на 172 сторінках, і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 175 найменувань, 3 додатків, 34 таблиць, 15 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційного дослідження, визначена тема, основні завдання і методи дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи формування стратегії зростання прибутку підприємств” досліджено еволюцію наукових поглядів на зміст категорії „стратегія”; обґрунтовано роль стратегії в системі категорій стратегічного управління. Сформовано узагальнююче визначення поняття „економічна стратегія підприємства”. Економічна стратегія характеризує модель прийняття рішень на довгостроковий період з оптимального розподілу і використання ресурсів з метою досягнення конкурентних переваг на цільових ринках, із врахуванням факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства. Стратегія формулює мету та засоби її досягнення так, щоб надати підприємству визначений напрямок його розвитку. Розроблені теоретичні підходи та напрямки формування стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Стратегія розвитку підприємств харчової промисловості, за умов збереження загальних принципів формування та функціонування, характеризується певними особливостями, притаманними конкретній галузі. Запропонована модель економічного механізму формування стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств, яка базується на сукупності дій цілеспрямованого впливу на чинники збільшення прибутку з урахуванням галузевих обмежень.

У дисертаційному дослідженні виконано аналіз існуючих підходів до формування стратегії, якій виявив відсутність єдиної думки вчених щодо складу та послідовності основних етапів даного процесу. Тому, відповідно до логіки управління та з використанням методів системного аналізу, запропонована логічна модель процесу формування та реалізації стратегії зростання прибутку, яка відображена на рис. 1.

Дослідженням встановлено, що важливим чинником зростання прибутку молокопереробних підприємств у контексті нестабільних ринкових умов є формування товарної стратегії та асортиментної політики, що визначають обсяги виробництва молочної продукції, її асортимент та якість у контексті потреб ринку. Крім того ефективна товарна стратегія забезпечує конкурентні переваги господарського портфелю та його довгострокову прибутковість.

Рис. 1 Процес формування та реалізації стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств

Розроблені| наступні етапи формування товарної стратегії спрямовані на досягнення реалізації поставленої мети молокопереробних підприємств: перший - формування концептуальної частини товарної стратегії та другий - формування детермінованої частини товарної стратегії.

Розглянута концептуальна частина товарної стратегії, що встановлює напрямки розвитку господарського портфелю. Показана розробка детермінованої частини товарної стратегії, що визначає вимірювані стратегічні характеристики товарів, досягнення яких забезпечує зростання прибутку підприємств.

У другому розділі „Передумови формування стратегії зростання прибутку підприємств харчової промисловості” представлена загальна характеристика сучасного економічного стану ринку молока та молочної продукції України та Одеської області; проаналізовано тенденції та надана оцінка досягнутого рівня виробництва молочної продукції; внутрішнього середовища функціонування молокопереробних підприємств; розкриті основні причини неповного використання виробничого потенціалу та збиткової діяльності молокопереробних підприємств.

Здійснено ретроспективний аналіз структури вітчизняного виробництва молочної продукції за обсягами та асортиментом.

Динаміка виробництва основних видів молочної продукції представлена на рис.2.

Рис. 2. Динаміка виробництва основних молочних продуктів в Україні

Як свідчать дані представлені на рис.2, до 2000 року в Україні спостерігалося постійне зменшення обсягів виробництва молочної продукції. Порівняно з 1990 роком це зниження складало 51,4 відсотки. У 2000 році почалися позитивні зміни у випуску основних різновидів молочних продуктів. Однак, незважаючи на тенденції збільшення обсягів виробництва продукції, його рівень становить лише 54,8 відсотка на противагу рівня 1990 року.

За допомогою проведеного SWOT-аналізу (сила (strength), слабкість (weakness), можливості (opportunities), загрози (threats)) визначено, що найсуттєвішою загрозою молокопереробної промисловості є її залежність від сировинної бази. В умовах сьогодення переробні підприємства втратили свої усталені взаємовідносини з традиційним партнером – сільським господарством та не налагодили нових стосунків.

Подальший розвиток молокопереробних підприємств та зростання їх прибутку залежить від забезпечення сировиною, на яке впливає чисельність поголів'я корів та їхня продуктивність. У загальному обсязі витрат на виробництво молочної продукції частка сировини складає більше ніж 70 відсотків. Дані, проаналізовані в роботі, показали стійку тенденцію до зниження поголів’я корів та, відповідно, значне скорочення обсягів виробництва молокопереробної галузі. У цілому по Україні в 2004 році порівняно з 1990-м поголів’я корів скоротилося на 46 відсотків, а виробництво молока – на 44,1 відсотки, по Одеській області ці показники відповідно становили 35,2 та 20 відсотків.

Однією з найважливіших причин такої негативної ситуації є ціновий диспаритет, що склався у взаєминах у сфері виробництва та переробки молока. Закупівельні ціни на молоко, як сировину, зростають у декілька разів повільніше ніж гуртові і роздрібні ціни на продукцію його переробки.

Порушення цінової пропорції негативно відбилося на інтересах не тільки виробників молока, але і переробних підприємств, і, у підсумку, призвело як до спаду виробництва молока, так і обсягів його переробки.

Внаслідок нерегульованої цінової політики між підприємствами з переробки молока та аграрними підприємствами, останні відмовляються постачати молоко на переробку промисловим підприємствам та створюють власні переробні ланки, які нездатні задовольнити потреби населення в якісній та різноманітній молочній продукції. Виробничі потужності молокопереробної галузі простоюють, що завдає великої шкоди економічному стану підприємств харчової промисловості. Існує пряма залежність між обсягами сировини, що надходить на переробку та завантаженістю виробничих потужностей.

На переробку з приватного сектора надходить понад 60% молока низької санітарної якості. Не забезпечена система контролю якості молочної сировини. Молокопереробні підприємства змушені знизити вимоги до якості молока, що природно зумовлює скорочення асортименту та зменшення рівня їх прибутку.

На рис. 3 показана динаміка прибутку досліджуваних підприємств. що відбиває загальну ситуацію підприємств галузі.

Рис.3. Динаміка чистого прибутку на ВАТ „Балтський молочноконсервний комбінат дитячого харчування” (БМКК) та ВАТ „Янтар”

Основними причинами збиткової діяльності підприємств виступають: недостатність фінансових ресурсів, відсутність упровадження досягнень науково-технічного прогресу; недостатність сировинних ресурсів; скорочення споживчого попиту, зниження рівня платоспроможності населення; недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази; несприятлива кон'юнктура на зовнішньому ринку. Збільшення рівня прибутку не обумовлене стійкими тенденціями зростання постачань сировини на переробку та пов’язане з позитивними змінами у вирішенні зазначених вище проблем.

Проведено стратегічний аналіз виробничого портфелю підприємства, результати якого дозволили розробити рекомендації щодо формування раціональної асортиментної стратегії.

Запропоновано методичний підхід до використання рангового аналізу з метою формування раціональної структури асортименту продукції підприємства, яка полягає в збільшенні обсягів виробництва продукції з|із| високим рівнем рентабельності при значній питомій вазі її випуску в загальному|спільному| обсязі виробництва та у відповідності до попиту споживачів.

Вирішення зазначеного завдання здійснювалося за допомогою методу BCG (Boston Consulting Group), для деталізації якого були розроблені додаткові матриці, зокрема, матриця питомої ваги, що є моделлю оцінювання вкладу кожної групи продукції в динаміку спільного|спільного| обсягу|обсягу| реалізації, та матриця “прибутковість – питома вага”, яка дає можливість|спроможність| показати вплив різних груп продукції на рівень доходу підприємства.

Запропоновані матриці дозволили проаналізувати продуктовий портфель досліджуваних підприємства за період 1996-2003 рр. за наступними показниками: відносна частка на ринку, темпи зростання обсягів реалізації, відносна частка в загальному обсязі реалізації та прибутковість кожної групи продукції. У результаті проведеного аналізу було виявлено ступінь збалансованості виробничого портфелю підприємств, прибутковість кожного різновиду продукції, його вплив на зміну загального обсягу реалізації, визначено напрямки перерозподілу фінансових ресурсів підприємств між групами продукції з метою оптимізації всього виробничого портфелю та збільшення прибутку.

У третьому розділі „Напрямки формування стратегії зростання прибутку молокопереробних підприємств у системі ринкових відносин” сформульовано системне застосування розроблених теоретичних положень щодо стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі; розроблена економіко-математична модель залежності прибутку від визначених чинників, яка дозволяє спрогнозувати динаміку прибутку від реалізації на майбутнє; запропонована до використання методика формування ціни на молочну продукцію з урахуванням у ній якості отриманої молочної сировини; сформована модель оптимальної виробничої програми молокопереробних підприємств, а її розв’язання дозволило визначити конкретні кількісні обсяги виробництва окремих різновидів продукції для досягнення максимального прибутку.

Показана необхідність формування ефективної субстратегії постачання сировини, яка спрямована на створення і розвиток власної сировинної зони. Одним із напрямків такої субстратегії є формування ціни на продукцію переробки молока. Вона повинна забезпечувати перерозподіл прибутку переробного підприємства з метою підвищення економічної зацікавленості сільськогосподарських товаровиробників у виробництві молока та налагодження партнерських відносин з ними.

Це зумовило необхідність використання параметричного методу ціноутворення, в основі якого покладено залежність ціни від різних параметрів товару. Основою виробництва молочної продукції є молочна сировина, а її основними якісними характеристиками є відсоток вмісту жиру та білку. Використання саме цих показників у якості параметру ціноутворення дозволило розрахувати ціни на основні молочні продукти, що відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Параметричні ціни на базові молочні вироби

Продукція | Базові ціни за 1кг | Параметричні ціни за 1 кг

Ж – 3,6%

Б – 2,8%* | Ж –3,8%

Б – 3,2% | Ж – 4,0%

Б – 3,4% | Ж – 4,6%

Б – 3,4%

Сир жирний | 10,0 | 9,86 | 12,03 | 12,43 | 13,74

Масло селянське | 11,89 | 11,72 | 13,56 | 14,77 | 16,34

Молоко пастеризоване | 1,95 | 1,92 | 2,22 | 2,42 | 2,68

? ж – вміст жиру в молочній сировині, з якої виробляється продукція; б – вміст білку в ній.

Підвищення ціни обумовлено поліпшенням якості та можливістю розширення асортиментної лінійки виробленої продукції молокопереробних підприємств. Застосування розрахованих цін дозволить підприємствам молокопереробної галузі покращити власні позиції на ринку, збільшити прибуток та за його рахунок компенсувати витрати сільськогосподарських виробників молока, оскільки таке формування ціни передбачає збільшення ціни при покращанні якості продукції, що залежить від якості молочної сировини.

Подальші розрахунки показали вплив на розмір прибутку підприємств молокопереробної галузі рівня завантаження виробничих потужностей, яке дозволяє розширити асортимент та випускати більше затребуваної ринком продукції. Математичні взаємозв’язки між цими чинниками були кількісно визначені методом кореляційно-регресійного аналізу (КРА), результати якого представлені в рівняннях 1 та 2.

Для ВАТ „Янтар” рівняння лінійно-логарифмічної функції становило:

Y = -7633,71+1424,49lnХ1 +163,864lnХ2 (1),

де:

Y – прибуток від реалізації; Х1 – витрати на молоко-сировину; Х2 – обсяги виробництва молочної продукції.

Коефіцієнт кореляції (R) склав 0,9888902, що підтверджує достатній взаємозв'язок між Y та X1, X2.

Для ВАТ “БМКК” результат розрахунків поданий у рівнянні лінійно-логарифмічної функції (2):

Y = -2081,9 +7,61283lnХ1 +241,4034lnХ2 (2)

коефіцієнт кореляції (R) склав 0,7603, що підтверджує достатній взаємозв'язок між Y та X1, X2.

Розрахований коефіцієнт еластичності прибутку за витратами на сировину (Х1) визначив, що одновідсоткове збільшення цих витрат призведе до збільшення прибутку на 0,56 відсотків на ВАТ „БМКК” та на 0,004% на ВАТ ”Янтар”. Еластичність прибутку за обсягами виробництва молочної продукції (Х2) показала, що при збільшенні даного показника на 1 відсоток, прибуток зростає на 0,02% на ВАТ ”Янтар” та майже на 2% на ВАТ „БМКК” .

Результати дослідження показали, що розробка та реалізація ефективної товарної стратегії залежать від групування товарів відповідно до їхньої стратегічної позиції, яка визначає спільність раціональних стратегій розвитку окремих товарів (продуктових стратегій).

На рис.4 показана модель продуктового портфелю ВАТ „БМКК” на ринку молочної продукції Одеської області в 2003 році.

Рис. 4. Модель продуктового портфелю ВАТ БМКК

Результати проведеного аналізу товарного портфелю методом BCG дозволили розробити рекомендації щодо пріоритетних напрямків формування асортиментної політики ВАТ “Балтський Молочноконсервний Комбінат дитячого харчування” в рамках стратегії зростання прибутку підприємства. Ці рекомендації представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Рекомендації до формування асортименту

Різновиди продукції | Рекомендації з формування асортименту

1.Масло селянське | Напрямок коштів на стабілізацію темпів зростання обсягів виробництва й реалізації даного різновиду молочної продукції, на розвиток і позиціонування в квадрант “Зірка” за рахунок переінвестування коштів з виробництва молока сухого цільного.

2. Молоко сухе цільне | Ліквідувати виробництво продукції й реінвестувати кошти у виробництво масла селянського і сухих дитячих сумішей, як найбільш рентабельних і привабливих видів продукції.

3.Сухі дитячі суміші | Істотно збільшити обсяги виробництва й реалізації, та підвищити питому вагу в структурі асортименту продукції, що випускається. Потенційна “Зірка”.

4.Молоко знежирене | Стабілізувати обсяги виробництва реалізації, оскільки позиція продукту дозволяє генерувати фінансові засоби й інвестувати їх потім у виробництво найбільш рентабельних і привабливих продуктів.

5. Продукція з незбираного молока | Збільшити обсяги виробництва й реалізації. Підвищити питому вагу продукції в загальному обсязі виробництва. Позиціонувати як потенційну “Зірку”.

Попередні розрахунки дозволили розробити економіко-математичну модель формування детермінованої частини товарної стратегії та планування виробничої програми, за допомогою якої можна визначити кількісні пропорції виробництва кожного виду продукції.

На базі стратегічного аналізу, проведеного здобувачем, та результатів побудови економіко-математичної моделі розраховано результат зміни асортиментної політики та її впливу на розмір прибутку молокопереробних підприємств (табл. 3).

Таблиця 3

Прибуток за видами продукції до і після оптимізації асортименту

ВАТ “БМКК”.

Різновиди продукції | Прибуток до оптимізації асортименту, тис. грн. | Прибуток після оптимізації асортименту, тис. грн.

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Км=100% | Км=50%

Масло селянське | 650 | 100 | 40 | 24 | 85 | 21

Сухі дитячі суміші | 390 | 525 | 440 | 587 | 7200 | 1800

Молоко сухе | 380 | -115 | -250 | -220 | - | -

Продукція з незбираного молока |

- |

- |

10 |

96 |

1800 |

450

Знежирене молоко | -132 | -529 | -904 | -104 | 1008 | 252

Загальний прибуток від реалізації продукції |

1288 |

-19 |

-676 |

373 |

9821 |

2455

? де Км – коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємства.

Запропоновані рекомендації щодо збільшення постачання сировини дозволять ВАТ „БМКК” істотно збільшити обсяги постачань молочної сировини на переробку. Надходження сировини в прогнозованому обсязі та оптимальна структура асортименту дозволять підприємству підвищити коефіцієнт використання виробничої потужності з 0,3 до 0,5, що надасть можливість збільшити прибуток на 1,2 млн. грн. Це майже вдвічі перевищує максимально отриманий рівень прибутку ВАТ „БМКК”.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження проблем формування та реалізації стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі харчової промисловості дозволили зробити висновки та рекомендації концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру, основними з яких є наступні:

1. Проведені дослідження засвідчили необхідність систематизації основних підходів до розробки економічної стратегії підприємства та трактування поняття економічної стратегії у контексті вдосконалення методологічної основи її формування.

Економічна стратегія підприємства розглядається як модель прийняття рішень підприємства на довгостроковий період з оптимального розподілу й використання ресурсів та досягнення конкурентних переваг на цільових ринках, з урахуванням факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства. Стратегія формулює мету та засоби досягнення так, щоб надати підприємству напрямок розвитку.

Стратегія розвитку молокопереробних підприємств харчової промисловості сформована за умов збереження загальних принципів формування та функціонування, характеризується певними особливостями, притаманними конкретній галузі виробництва.

На досліджуваних підприємствах запропонована та використана модель формування та реалізації стратегії, яка базується на сукупності дій цілеспрямованого впливу на чинники збільшення прибутку з урахуванням галузевих обмежень.

2. У процесі дослідження тенденцій виробництва основних видів продукції молокопереробної промисловості виявлено, що ця галузь знаходиться у кризовому стані, викликаному негативними тенденціями, характерними для періоду трансформації економіки.

Низькі щорічні темпи приросту обсягу виробництва молочної продукції потребують десятиріччя, для того, щоб досягти позицій 1990 року. Протягом 1990 - 2003 рр. обсяг виробництва молочних продуктів знизився на 44,1 відсотки. Така ситуація склалася внаслідок дефіциту молочної сировини, обумовленого кризою в молочному тваринництві. Про катастрофічну ситуацію молочного тваринництва свідчать наступні факти: поголів’я корів у 2003 році порівняно з 1990 роком скоротилося майже вдвічі. Суттєво знизилася продуктивність корів: в 2003 році цей показник становив 60,5 відсотків від рівня 1990 року. Виробництво молоко збиткове: рентабельність продукції сільськогосподарських виробників в 2003 році склала -10,9 відсотків, що відображає загальну тенденцію останніх років. Стан сільськогосподарських постачальників молочної сировини ускладнюється монополізмом переробних підприємств галузі.

Висока соціальна значущість підприємств молокопереробної галузі та потреба в забезпеченні продовольчої безпеки країни є основними чинниками, які визначають необхідність та напрями розвитку зазначеного виробництва.

3. За результатами аналізу, проведеного методом SWOT, з’ясували, що одним із основних чинників незадовільного стану підприємств молокопереробної галузі є економічні складнощі щодо забезпечення ефективних взаємовідносин між виробниками та переробниками молочної сировини.

Розрив сформованих економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими та молокопереробними підприємствами призвів до значного спаду виробництва практично всіх різновидів молочної продукції.

Ефективність роботи молокопереробних підприємств в умовах сьогодення, їхня економічна стабільність і можливість збільшення рівня рентабельності власної продукції та зростання прибутку залежать від налагодження партнерських взаємин із сільськогосподарськими виробниками, з метою створення і підтримки стабільності власної сировинної бази.

Формування нових партнерських взаємовідносин надає можливість збільшити виробництво молочної продукції, підвищити її якість, розширити асортимент молокопереробних підприємств відповідно до попиту ринку.

З метою налагодження партнерських взаємовідносин запропоновано побічну продукцію молокопереробних підприємств (а саме: обрат і сироватку) реалізовувати сільським господарствам для годування молодняку. Це призведе до підвищення економічної зацікавленості аграріїв у збільшенні обсягів виробництва молочної сировини та її постачання на переробку саме на ці переробні підприємства.

4. Розроблений комплексний підхід до формування товарної стратегії молокопереробного підприємства забезпечує вирішення стратегічних напрямків розвитку товарного асортименту та встановлення конкретних виробничих завдань у взаємозв’язку з цими напрямками.

Застосований методичний підхід до використання рангового аналізу з метою формування раціональної структури асортименту продукції молокопереробного підприємства, яка полягає в збільшенні обсягів виробництва продукції з|із| високим рівнем рентабельності при значній питомій вазі випуску в загальному|спільному| обсязі виробництва та відповідно до попиту споживачів.

5. З метою удосконалення теоретико-методологічних засад формування стратегії зростання прибутку процес розробки товарної стратегії здійснювався в два етапи: етап формування концептуальної частини товарної стратегії та етап формування детермінованої частини товарної стратегії.

Розробка концептуальної частини товарної стратегії встановлює пріоритетні напрямки розвитку господарського портфелю.

6. Детермінована частина товарної стратегії визначає вимірні стратегічні характеристики товарів, досягнення яких забезпечує зростання прибутку підприємств.

Формування детермінованої частини товарної стратегії було здійснено за допомогою економіко-математичної моделі оптимізації виробничої програми, завдяки використання якої отримали можливість визначити кількісні пропорції виробництва кожного різновиду продукції.

7. Визначення тенденцій позиціонування товарів на основі групування відповідно до стратегічної позиції здійснювалося за допомогою методу BCG. Результати використання даного методу аналізу дозволили сформувати основні напрямки асортиментної політики за кожним видом продукції з метою максимізації прибутку.

Для деталізації результатів аналізу вищезазначеним методом були розроблені додаткові матриці. Зокрема, матриця питомої ваги, що є моделлю оцінювання вкладу кожної групи продукції в динаміку спільного|спільного| обсягу|обсягу| реалізації, та матриця “прибутковість – питома вага”, яка надає можливість|спроможність| обґрунтувати вплив різних груп продукції на рівень доходу підприємства.

8. Загалом, зростання прибутку молокопереробних підприємств може бути досягнуто завдяки:

- збільшенню обсягів виробництва молочної продукції;

- розширенню асортименту продукції відповідно до вимог ринку;

- формуванню ефективної товарної стратегії, що забезпечує конкурентні переваги господарського портфелю та його довгострокову прибутковість;

- налагодженню інтеграційно-партнерських відносин молокопереробним та сировинним секторами галузі;

- створенню власної сировинної зони.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Гамма Т.М. Економічна стратегія та її роль у розвитку підприємства //Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - №12. – 2002. – С. 118-121.

2. Гамма Т.М. Кризові явища та шляхи їх подолання в молочній промисловості Одеської області // Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - №15. - 2004. – С. 51-56.

3. Гамма Т.М. Чинники максимізації прибутку на підприємствах молочної галузі // Економіка: проблеми теорії та практики, Дніпропетровськ. - 2004. - Вип.189. - том ІІІ. – С. 774-780.

4. Гамма Т.М. Виробнича політика як елемент стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі // Економіка: проблеми теорії та практики, Дніпропетровськ. - 2004. - Вип.191. - том ІІІ. – С. 898-906.

5. Дяченко Л.Е., Гамма Т.М. Асортиментна стратегія як елемент формування прибутку // Вісник соціально-економічних досліджень, ОДЕУ. - №17. - 2004. – С. 62-67.

6. Гамма Т.М. Удосконалення управління сировиною на молокопереробних підприємствах з метою зростання їх прибутку // Вісник Технологічного університету Поділля, Хмельницький. – 2004 - № 4. - ч. 1. - т.І. – С.195-1999.

Публікації в інших виданнях

7. Гамма Т.М. Виробнича політика як елемент стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Том ІІ. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. - 2004. – С. 8-10.

8. Гамма Т.М. Агропромислове партнерство – шлях до зростання прибутку агропромислових підприємств // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення”. – Ялта. - 2005. – С. 42-45.

АНОТАЦІЯ

Гамма Т.М. Формування стратегії росту прибутку на підприємствах харчової промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних науки за спеціальністю 08.06.01 – Економіка. організація та управління промисловими підприємствами. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена проблемам теоретичного обґрунтування, розробки та реалізації стратегії зростання прибутку на підприємствах молокопереробної галузі Одеської області.

Доцільність цієї проблеми обумовлена необхідністю розвитку та поглиблення теоретичних та концептуальних засад формування стратегії підприємств стратегічної галузі харчової промисловості з метою зростання прибутку.

У дисертації представлено дослідження теоретичних, методичних та методологічних засад формування та реалізації економічного механізму стратегії зростання прибутку підприємств молокопереробної галузі в умовах високого рівня невизначеності ринкового середовища. Конкретизовано сутність економічної стратегії, як категорії що відтворює взаємозв’язок та взаємообумовленість прийняття рішень на різних рівнях функціонування підприємства з метою досягнення поставленої мети.

Виявлені галузеві особливості та узагальнені тенденції й закономірності розвитку молокопереробних підприємств з метою формування стратегії зростання прибутку.

Розроблено модель формування та реалізації стратегії зростання прибутку. Запропоновано комплексний підхід до формування товарної стратегії як важливого чинника зростання прибутку молокопереробних підприємств.

Ключові слова: економічна стратегія, прибуток, товарна стратегія, товарний асортимент, виробнича програма, харчова промисловість, молокопереробна галузь.

АННОТАЦИЯ

Гамма Т.М. Формирование стратегии роста прибыли на предприятиях пищевой промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание|снискание| научной степени кандидата экономических|экономичных| наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление промышленными предприятиями. – Одесский государственный экономический|экономичный| университет, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена проблемам теоретического обоснования, разработки и реализации стратегии роста прибыли на предприятиях молокоперерабатывающей отрасли Одесской области.

Целесообразность этой проблемы обусловлена необходимостью развития и углубления теоретических и концептуальных принципов формирования стратегии предприятий пищевой промышленности с целью роста их прибыли.

В диссертации представлено исследование теоретических, методических и методологических принципов экономического|экономичного| механизма формирования и реализации стратегии роста прибыли молокоперерабатывающих предприятий в условиях высокого уровня неопределенности рыночной среды.

Конкретизирована сущность экономической|экономичной| стратегии, как многоаспектной категории, определяющей взаимосвязь и взаимообусловленность| принятия решений на различных|различных| уровнях функционирования предприятия с целью достижения поставленной цели. Стратегия формирует направления деятельности предприятия в соответствии с поставленными целями, с учетом оптимального распределения и использования ресурсов и компетенций и достижения конкурентных преимуществ на целевых рынках при минимальных затратах.

Выявлены отраслевые особенности, обобщены тенденции и закономерности развития молокоперерабатывающих предприятий с целью формирования стратегии роста прибыли.

Разработана концептуальная модель формирования и реализации стратегии роста прибыли, обусловленной отраслевыми особенностями функционирования молокоперерабатывающих предприятий и направленной на их дальнейшее развитие, которая гармонично встроена в их экономическую систему, основывается на совокупности последовательных действий целенаправленного влияния на факторы увеличения прибыли и содержит следующие этапы: стратегический анализ; выбор направлений стратегии роста прибыли; стратегическое формирование производственного портфеля предприятия; разработка плана реализации стратегии.

Предложен комплексный подход к|до| формированию товарной стратегии как важного фактора роста прибыли молокоперерабатывающих предприятий. Новизна и принципиальное отличие данного подхода заключается в использовании принципа рационального соединения концептуального и детерминированного этапов разработки товарной стратегии, что дает возможность повысить обоснованность решений при определении производственного портфеля предприятий отрасли.

Обоснованы экономические предпосылки формирования стратегии роста прибыли предприятий молокоперерабатывающей отрасли, связанные с необходимостью увеличения поставок молочного сырья на переработку за счет создания собственной сырьевой базы исследуемых предприятий.

Усовершенствован подход к выбору портфеля стратегий развития предприятий, который, в отличие от существующих, основывается на многовариантном количественном оценивании влияния внешних угроз предприятия и возможностей своевременно и соответственно реагировать на них, адаптироваться к изменчивой и нестабильной рыночной среде. Такой подход позволяет повысить обоснованность и эффективность принятия управленческих решений по выбору портфеля стратегий развития предприятия.

Ключевые слова: экономическая|экономичная| стратегия, прибыль, товарная стратегия, товарный ассортимент, производственная программа, пищевая промышленность, молокоперерабатывающая отрасль.

ABSTRACT

Gamma T. M. Forming of growth profit |height| profit strategy on the food-processing industry. - Manuscript.

The dissertation|thesis| on competition of a scientific degree of Cand.Econ.Sci on a speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of industrial enterprises. - Odessa state economic university, Odessa, 2005.

Dissertation|thesis| is devoted to questions of theoretical substantiation, development|elaboration| and realization of growth|height| profit strategy |comes| on the enterprises of the Odessa region dairy industry|branch,field| |area,domain|.

The expediency of this problem is dictated by the necessity of development and a deepening of theoretical and conceptual principles of forming enterprises strategy of food industry with the purpose of growth|height| of their income.

In dissertation|thesis| research of theoretical, methodical and methodological principles of forming and realization growth strategy economic mechanism |height| is represented|presented| arrived|comes| dairy enterprises in the conditions of high level of market environment vagueness|Wednesday|. Essence of economic strategy is specified, as category determining intercommunication|relationship| decision-making at all levels of enterprise functioning from by a purpose achievement of the put|staged| purpose. Complex approach is offered to the forming of commodity strategy as the important factor of dairy| enterprises profit growth|height| |comes|.

Key words: economic strategy, profit, commodity strategy, commodity assortment, production program, food industry, dairy industry|branch,field|.