КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГОЛЮК ВІКТОРІЯ ЯРОСЛАВІВНА

УДК: 339.9.012:339.5 (477)

ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник Румянцев Анатолій Павлович,

доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: Лапко Олена Олександрівна,

доктор економічних наук, професор,

керівник відділення економічних досліджень у нафтогазовій галузі Іституту нафтогазової промисловості НАК „Нафтогаз України”

Базилюк Ярослава Борисівна,

кандидат економічних наук, доцент

завідувач сектора світових економічних тенденцій Національного інституту стратегічних досліджень

Провідна установа Українська академія зовнішньої торгівлі, кафедра міжнародної економіки, Київ

Захист відбудеться „26” грудня 2005 р. о „16” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119,

м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.

Автореферат розісланий „26” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена дослідженню взаємодії суб’єктів євразійського ринку енергоносіїв в умовах розвитку процесів глобалізації та транснаціоналізації світового господарства. На сучасному етапі трансформації системи економічних відносин країн Європи та СНД це питання є особливо актуальним, оскільки з переходом господарств постсоціалістичних країн до принципів ринкової та відкритої економіки та зміни геополітичної системи стосунків між країнами Європи та СНД виникла потреба у формуванні нової моделі економічних та політичних взаємовідносин цих держав.

Система енергетичних стосунків держав Євразії є одним з основних елементів цієї моделі і нині також перебуває у стадії активного розвитку. Україна з огляду на своє географічне положення є активним учасником згаданих процесів, що визначає актуальність дослідження її паливно-енергетичного комплексу у цьому аспекті. Необхідність розробки стратегії розвитку ПЕКу України в умовах трансформації системи економічних і політичних відносин держав Євразії зумовила потребу дослідження впливу на паливно-енергетичний комплекс держави з боку її зовнішнього середовища – системи міжнародних економічних відносин в Євразії.

Вплив зовнішнього середовища на паливно-енергетичний комплекс держави неможливо розглядати відокремлено від питань економічної глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства. Тому у процесі дисертаційного дослідження особливу увагу було звернено на роботи, в яких вивчається ця проблематика. Це праці В.Г. Андрійчука, Я.Б. Базилюк, О.Г. Білоруса, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, З.С. Варналія, В.А.Вергуна, О.В. Гаврилюка, А.С. Гальчинського, М.А. Дудченка, П.С. Єщенка, Л.Л. Кістерського, Г.Н. Климка, А.І. Кредісова, Д.Г. Лук’яненка, З.О. Луцишин, Ю.В. Макогона, В.Є. Новицького, Ю.М. Пахомова, А.М. Поручника, І.І. Пузанова, О.І. Рогача, В.В. Рокочі, А.П. Румянцева, В.І. Савчука, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, О.І Шниркова. У процесі написання дисертації було також досліджено праці іноземних вчених. Над питаннями, що пов’язані з темою цього дослідження, працювали Б. Бергман, Дж. Даннінг, Дж. Дженсен, Ф. Келлер, Р. Кемпер, Дж. Мак, І. Мюррей, Д. Нільсер, М. Портер, Д. Роджерс, Ф. Рут, Дж. Стерн, Н. Хартлі, М. Шніцер, Д. Шульт.

Питання енергетичної безпеки нашої держави вивчали М.П. Ковалко, М.М. Кулик, В.Е. Лір, О.О. Лапко, І.В. Недін, А.К. Шидловський. Їх роботи містять аналіз сучасного стану паливно-енергетичного комплексу України, передумов та причин залежності національного господарства від іноземних постачальників палива.

Отже, різні аспекти теми цього дисертаційного дослідження потрапили до кола інтересів вітчизняних та іноземних науковців. Однак розгляд особливостей розвитку паливно-енергетичного комплексу України під впливом зовнішніх чинників в умовах глобалізації ще не знайшов достатнього висвітлення у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та пов’язано з науково-дослідною темою кафедри „Механізми взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” в рамках науково-дослідної загальноінститутської теми „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (тема № 01БФО4801) на 2001-2005 рр., яка є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні процесу формування та дії механізму впливу зовнішніх факторів на паливно-енергетичний комплекс України і обґрунтуванні пріоритетних напрямів її участі у розвитку європейського ринку енергоносіїв.

Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

розкрити теоретичні та методологічні аспекти аналізу взаємодії суб’єктів євразійського ринку енергоносіїв;

провести системне дослідження паливно-енергетичного комплексу України, розглянути особливості структурних елементів ПЕКу та їх взаємозв’язків із зовнішнім середовищем;

розробити класифікацію факторів, які впливають на паливно-енергетичний комплекс України;

розкрити вплив процесів глобалізації та транснаціоналізації на розвиток паливно-енергетичного комплексу України;

розглянути кон’юнктуру та дослідити вплив інфраструктури євразійського ринку енергоносіїв у аспекті її впливу на розвиток вітчизняного ПЕКу;

визначити роль російських транснаціональних компаній у розвитку вітчизняного ПЕКу;

визначити варіанти дій Російської Федерації з послаблення її залежності від України у питанні транзиту природного газу;

узагальнити закордонні інвестиційні проекти НАК „Нафтогаз України” та визначити перспективні напрями їх використання;

обґрунтувати напрями дій, спрямованих на підвищення рівня енергетичної безпеки України.

Об’єкт дисертаційного дослідження – особливості розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації.

Предмет дослідження – процес формування та дії системи зовнішніх факторів на паливно-енергетичний комплекс України.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, роботи вітчизняних та зарубіжних вчених. Методичний апарат дослідження становлять метод системного аналізу, описово-аналітичний метод, компаративний аналіз, метод статистичних спостережень. Зокрема було використано системно-структурний аналіз для дослідження паливно-енергетичного комплексу України та виявлення його зв’язків з зовнішнім середовищем (розділ 1). Застосування описово-аналітичного методу відіграло провідну роль у проведенні узагальнення та аналізу даних щодо сутності та особливостей факторів впливу на паливно-енергетичний комплекс України – процесів глобалізації та транснаціоналізації, кон’юнктури євразійського ринку енергоносіїв, інфраструктури їх постачання та суб’єктів цього ринку (розділ 2), крім того, без застосування цих методів була б неможливою робота і над іншими розділами дисертації (розділи 1, 3). Для дослідження конкурентних переваг українського ПЕКу у боротьбі з російськими нафтовими компаніями на вітчизняному ринку нафти та нафтопродуктів використано компаративний аналіз. Завдяки методу статистичного спостереження та регресійного аналізу проведено дослідження системи відносин взаємозалежностей суб’єктів євразійського ринку природного газу та впливу на ступінь залежності України від ціни російського газу та обсягів його транзиту територією України (розділ 3).

Статистичною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Міністерства палива та енергетики України, Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки, Міжнародної Енергетичної Агенції.

Наукова новизна дисертаційної роботи. У процесі дослідження автор одержав такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, а також характеризують новизну роботи:

вперше:

запропоновано методологічні підходи для аналізу взаємозалежностей між суб’єктами світового господарства, які, окрім суто економічних відносин, враховують й політичну складову їх стосунків. Зокрема, розроблено: 1) показники та механізми, які спрямовані на дослідження системи відносин між суб’єктами євразійського ринку палива; 2) методи дослідження альтернативних варіантів розвитку паливно-енергетичного ринку; 3) методичні засади аналізу місця та ролі України у системі взаємовідносин суб’єктів євразійського ринку енергоносіїв;

удосконалено:

класифікацію факторів, що спричиняють вплив на розвиток суб’єктів міжнародних економічних відносин. Згідно з цією класифікацією пропонується виділяти фактори: за ступенем впливу (незначний, коригувальний, визначальний), за опосередкованістю (фактори прямого та опосередкованого впливу), за належністю до сфери суспільного життя (економічні, політичні, технологічні, екологічні), за напрямом дії (внутрішні та зовнішні), за динамікою (статичні та динамічні), за масштабом (національний, міжнародний, світовий). На основі цієї класифікації конкретизовані напрями впливу зовнішніх факторів на паливно-енергетичний комплекс України;

дістали подальшого розвитку:

системно-структурний аналіз паливно-енергетичного комплексу держави та його місце у світовому господарстві. Зокрема, обґрунтовано, що паливно-енергетичний комплекс України є складною ієрархічною системою, яка характеризується, по-перше, внутрішньою органічністю та наявністю кількох типів структурних зв’язків. По-друге, відкритістю до зовнішніх умов окремих елементів цієї системи. По-третє, об’єктивними зв’язками та взаємодією з іншими екзогенними системами. Ці ознаки визначають характер взаємодії ПЕКу з конкретними елементами міжнародного господарського середовища;

поетапне обґрунтовання всього комплексу факторів, які впливають на остаточну ціну імпортних нафти та газу, і, відповідно, на ціну нафтопродуктів та електроенергії в Україні. Найвагомішими зовнішніми факторами безпосереднього впливу на ціну електроенергії та нафтопродуктів в Україні є ціна первинних енергоносіїв, витрати на їх транспортування до місця споживання і переробки та податки, сплачені при перетині митних кордонів;

розкриття сутності впливу на паливно-енергетичний комплекс України глобалізації, транснаціоналізації, кон’юнктури та інфраструктури євразійського ринку енергоносіїв. Аргументовано, що зазначені чинники є визначальними у розвитку паливно-енергетичного комплексу України на етапі інтеграції національного господарства у світовий економічний простір;

обгрунтування ролі російських транснаціональних компаній у розвитку вітчизняного ПЕКу. По-перше, доведено, що вплив російських ТНК на ПЕК України протягом останніх десяти років перебував у стадії активного розвитку і зараз досяг найвищого рівня. По-друге, виявлено, що паливно-енергетичний комплекс України загалом та підприємства, що входять до його складу, неефективно використовують наявні та потенційні порівняльні переваги у боротьбі з російськими транснаціональними компаніями на вказаних ринках. По-третє, запропоновано низку заходів, спрямованих на посилення конкурентних позицій ПЕКу України на євразійському ринку енергоносіїв та послуг щодо їх транспортування;

варіанти дій Російської Федерації, у тому числі: а) спрямовані на послаблення її залежності від транзитних потужностей України; б) на отримання вищого прибутку від реалізації газу у нашій державі; в) реалізацію окремих проектів транспортування газу в обхід території України; г) встановлення певних цінових умов для постачання природного газу в Україну. Зроблено висновок про погіршення стану енергетичної безпеки України у разі реалізації Росією проектів із транспортування природного газу в обхід території України, а також про зменшення ступеня залежності національного господарства України від російського газу при підвищенні ціни на газ для України до рівня західноєвропейських тарифів;

заходи, спрямовані на посилення енергетичної безпеки України. Серед них: 1) підвищення рівня диверсифікації джерел постачання енергоносіїв; 2) збільшення обсягів робіт щодо розвідування та видобутку нафти і природного газу в Україні та за рубежем; 3) зниження енергоємності економіки України; 4) використання альтернативних джерел енергії;

головні напрями диверсифікації діяльності НАК „Нафтогаз України” з розвідування та розробки нафтогазових родовищ за кордоном та транспортування видобутого палива до України. Визначено, що найперспективнішими слід вважати діяльність НАК „Нафтогаз” стосовно розробки нафтових родовищ у Лівії, газових покладів Ірану, участь у спорудженні газопроводу для постачання іранського газу до країн Європейського Союзу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні узагальнення, основні положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади України, а саме: при розробці концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу держави, розвитку її нафто- і газотранспортної системи та проведенні зовнішньоекономічної політики України, спрямованої на посилення її енергетичної безпеки.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в науково-педагогічну роботу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт № 182-34 від 10.10.2005р.), а також їх використано у підготовці рекомендацій парламентських слухань Верховної Ради України на тему „Реформування паливно-енергетичного комплексу України” 15.06.2006 року (довідка № 06-17/19-248 від 23.06.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Усі наукові висновки, результати та рекомендації, викладені у дисертаційному дослідженні, які виносяться на захист, автор отримав особисто.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Теоретичні й практичні висновки дисертації також були оприлюднені на 7 наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції „Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (21.11.2002, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ), всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблемы и перспективы транзитивной экономики” (20.12.2002, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, м. Сімферополь), міжнародній науково-практичній конференції „Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (20.11.2003, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ), науково-практичній конференції „Формування регіонального механізму управління народногоподарським комплексом України” (25.12.2003, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, м. Сімферополь), другій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (15.05.2004, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (Луцьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 року), міжнародній науково-практичній конференції „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (Київ, 18-19 листопада, 2004 р.).

Публікації результатів дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,8 д.а. З них 6 – у фахових наукових виданнях, які включені до відповідного переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, списку використаних джерел із 191 найменувань на 18 сторінках та 6 додатків на 11 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 175 сторінках, що містять 5 таблиць і 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано на практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи дослідження паливно-енергетичного комплексу України” увага зосереджена на аналізі об’єкта та теоретичного підґрунтя предмета дослідження. Розглянуто низку класифікацій факторів впливу на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. На їх основі та з урахуванням специфіки досліджуваного предмета автор розробив класифікацію факторів впливу на паливно-енергетичний комплекс України. Згідно з цією класифікацією пропонується виділяти фактори: за ступенем впливу (незначний, корегувальний, визначальний), за опосередкованістю (фактори прямого та опосередкованого впливу), за належністю до сфери суспільного життя (економічні, політичні, технологічні, екологічні), за напрямом дії (внутрішні та зовнішні), за динамікою (статичні та динамічні), за масштабом (національний, міжнародний, світовий). Визначено, що найбільшому впливу паливно-енергетичний комплекс України піддається з боку: процесів глобалізації та транснаціоналізації, кон’юнктури та транспортної інфраструктури євразійського ринку енергоносіїв, діяльності суб’єктів цього ринку. Вплив саме цих факторів розглянуто у другому та третьому розділах роботи.

З допомогою системного аналізу проведено комплексне дослідження паливно-енергетичного комплексу України як системного об’єкта. Розглянуто не тільки внутрішню структуру паливно-енергетичного комплексу України в цілому, але й структуру його окремих елементів. Визначено, що за структурою споживання первинної енергії в Україні за минулі роки найбільший обсяг споживання припадає на природний газ і нафту – відповідно 41% і 19%, тобто на енергоносії, власні ресурси яких не повністю забезпечують потреби національної економіки. Так, протягом останніх років Україна за рахунок власного видобутку задовольняла потреби у природному газі лише на 24-27%, а в нафті – на 20%. Цей рівень енергозалежності близький до середньоєвропейського, однак на відміну від країн ЄС, наша держава характеризується низьким рівнем диверсифікації енергозабезпечення. Зроблено висновок щодо високого рівня енергоємності ВВП України яка у 2,6 рази перевищує середній рівень енергоємності в розвинутих країнах світу.

До точок взаємодії паливно-енергетичної системи із зовнішнім середовищем належать: природні ресурси (Т1, Т2, Т3), природне середовище функціонування досліджуваної системи (Т6, Т7), ситуація на українському та світовому ринках енергоносіїв, умови постачання імпортної сировини (Т4, Т5), показники функціонування всього господарства держави (Т8, Т9), умови реалізації електроенергії (Т 10) (рис 1.).

Рис. 1. Схема розміщення точок впливу зовнішніх факторів на паливно-енергетичний комплекс України.

Поетапне дослідження всього комплексу факторів, які впливають на остаточну ціну імпортних нафти та газу для українських споживачів і продукції, для виробництва якої вони використовуються, дало змогу зробити висновок, що найвагомішими зовнішніми факторами безпосереднього впливу на ціну електроенергії в Україні є ціна первинних енергоносіїв, витрати на їх транспортування до місця споживання і переробки та податки, сплачені при перетині митних кордонів. Ці ж фактори є визначальними при формуванні ціни на нафтопродукти. Автор дослідив і низку факторів, що мають опосередкований вплив на ціни на нафтопродукти та електроенергію в Україні. Це – обсяги запасів енергоносіїв у країнах-постачальниках, рентабельність їх видобутку, світові ціни на відповідні види енергоносіїв, поточна кон’юнктура ринку відповідного виду палива, квоти країни-постачальника на експорт енергоносіїв, транспортні і/чи транзитні квоти, ситуація на ринку інфраструктурного забезпечення та ін. У дисертаційній роботі запропоновано графічні моделі впливу імпорту нафти та природного газу на ціну електроенергії та нафтопродуктів в Україні.

Другий розділ “Особливості дії зовнішнього середовища на розвиток паливно-енергетичного комплексу України” присвячено дослідженню тих зовнішніх факторів, що мають на паливно-енергетичний комплекс України найбільший вплив, – процесів глобалізації та транснаціоналізації, кон’юнктури та інфраструктури євразійського ринку енергоносіїв, діяльності його найвпливовіших суб’єктів.

Проаналізовано основні концепції, які становлять теоретичне підґрунтя для аналізу впливу процесів глобалізації та транснаціоналізації на розвиток світової економіки. Усі принципи й тенденції цих процесів повною мірою стосуються і України, а також об’єкта цього дослідження – паливно-енергетичного комплексу. Починаючи з становлення економічної незалежності України, процеси глобалізації та транснаціоналізації є одними з визначальних у розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу. Нині одне з чільних місць у торговельному балансі України належить продукції енергетичної галузі, саме нафтові компанії є одними з найвпливовіших іноземних ТНК в Україні. ПЕК відіграє одну з визначальних ролей у залученні України до процесів глобалізації та транснаціоналізації світової економіки, є одним з факторів міжнародної конкурентоспроможності нашої держави на ринках різноманітних товарів та послуг, гарантом економічної безпеки держави.

Основною характерною рисою кон’юнктури євразійського ринку енергоносіїв є їх нерівномірний територіальний розподіл. Спостерігається концентрація паливно-енергетичних ресурсів перш за все у Російській Федерації, північноєвропейських країнах, державах Близького та Середнього Сходу, а також країнах Північної Африки. Потреби європейської економіки у енергоносіях значно перевищують її можливості стосовно забезпечення їх власною сировиною. Саме це зумовлює високий ступінь залежності Європи від імпорту енергоносіїв, у тому числі з Росії. Це також характерно для України. У 2000-2004 роках її енергетична залежність від поставок імпортного органічного палива становила 60,7%, країн ЄС – 51%. Україні, як державі, економіка якої також залежить від імпортних енергоносіїв, слід з іншими європейськими країнами скоординувати свої зусилля зі зменшення імпортної залежності від Російської Федерації.

Україна характеризується високим ступенем розвитку нафто- та газотранспортних мереж, які, однак, використовуються неповністю. Річна пропускна здатність нафтотранспортної системи становить: на „вході” – 114 млн. тон, на „виході” – 56 млн. тонн. У 2004 році резерви системи налічували: по нафтопроводу „Дружба” – 8 млн. тонн на рік, по Лисичансько-Тихорецькому напряму – 14,5 млн. тонн на рік. Пропускна здатність газотранспортної системи на „вході” становить 290 млрд. куб. м, а на „виході” – 175 млрд. куб. м природного газу, у тому числі 140 млрд. куб. м до країн Західної та Центральної Європи. Нині Україна опинилася у ситуації коли на сході від неї зосереджені основні поклади енергоносіїв, а на заході – їх поточні та потенційні споживачі. Цей фактор у поєднанні зі значним ступенем розвитку української нафто- та газотранспортної систем визначає можливості нашої держави посісти одне з чільних місць на євразійському ринку послуг по транспортування нафти і газу.

Обґрунтовано необхідність використання трубопроводу Одесса – Броди для транспортування каспійської нафти до Європи, визначено коло завдань для реалізації цього проекту. Проаналізовано потенційні можливості співпраці України з іншими державами у питаннях транспортування нафти та газу до Європи та у її межах.

Досліджено сукупність економічних та геополітичних інтересів окремих держав, до реальної чи потенційної сфери впливу яких належить Україна: Російської Федерації, Туркменистану, Польщі, Німеччини, країн Каспійського трубопровідного консорціуму та інших. Серед них найпотужнішим фактором впливу на розвиток і функціонування паливно-енергетичного комплексу України є Російська Федерація. В роботі проаналізовано систему економічних інтересів великих компаній, які діють на території нашої держави або активно співпрацюють з її підприємствами.: ВАТ „Газпром”, „Транснефть”, ВАТ „ЛУКойл”, „Тюменская нефтяная компания”, „Татнефть”, „КазахОйл”, „Група „Альянс” та РАО „ЕЭС”. Проведений компаративний аналіз конкурентних преваг російських нафтових компаній та українського паливно-енергетичного комплексу в аспекті їх конкурентної боротьби на українському ринку нафтопродуктів виявив слабкі та сильні сторони українського ПЕКу як суб’єкта конкурентної боротьби та допоміг визначити пріоритетні шляхи його розвитку з цього погляду.

Третій розділ роботи “Моделювання взаємовідносин України з суб’єктами євразійського ринку палива” присвячено дослідженню механізмів впливу зовнішніх факторів на ПЕК України та аналізу ступеня взаємозалежності України від інших суб’єктів євразійського ринку ерегоносіїв.

Модель аналізу взаємозалежностей суб’єктів євразійського ринку палива складається з показників та механізмів, які дають змогу проаналізувати систему відносин між суб’єктами євразійського ринку палива та визначити ступені взаємозалежностей, що властиві цим відносинам (рис. 2). Модель передбачає реалізацію шести типів відносин залежності між трьома групами суб’єктів євразійського ринку енергоносіїв – постачальниками, споживачами і транзитерами. Це – залежність споживача від транзитера і постачальника, залежність постачальника від транзитера і споживача, і залежність транзитера від постачальника і споживача (відносини залежності відображені стрілками на схемі, зображеній на рис 2). Відносини залежності аналізуються з допомогою показників, згрупованих за типом залежності.

Для порівняльного аналізу залежності споживача від кількох постачальників за ціновим принципом слід використати коефіцієнт цінової залежності (К.ц.з.с.):

Кцзс = Нвц/ Кц,

де Нвц – ціна товару, найвища серед тих, за якими здійснюється постачання різними постачальниками,

Кц – ціна одиниці товару, за якою здійснюється постачання певним постачальником.

Коефіцієнт залежності від постачальника за найвищою ціною становитиме 1, значення коефіцієнта залежності від інших постачальників (від постачальників за ціною певного постачальника) буде > 1.

Порівняльний аналіз взаємозалежності постачальника від споживачів можна провести з допомогою такого показника:

Кцзп = Іц / Нмц,

де Кцзп – коефіцієнт залежності постачальника за ціною палива,

Нмц – найменша ціна, за якою здійснюються поставки,

Іц – ціна, за якою проводяться поставки іншим споживачам.

Кцзп від споживача, який отримує паливо за найменшою ціною, становитиме 1, інші значення цього показника перевищуватимуть 1.

Для здійснення порівняльного аналізу ступенів залежності споживача від кількох постачальників було розроблено формулу розрахунку коефіцієнту залежності за значенням контракту (Кз):

Кз = Орп / Цот,

де Орп – обсяг річних поставок,

Цот – ціна одиниці товару.

транзитер

залежить від постачальника | залежить від споживача

за ціною транзиту

за вартістю транзиту | за ціною транзиту

- за вартістю транзиту

постачальник | споживач

залежить від транзитера | залежить від споживача | залежить від постачальника | залежить від транзитера

за загальною вартістю транзиту

за обсягом транзиту

за загальною вартістю контракту

за доходом від реалізації контракту | за загальною вартістю контракту

- за ціною | за обсягом поставок

за ціною

за значенням котракту | за обсягами

за ціною

за значенням контракту

- за загальною вартістю транзиту

Рис 2. Схема аналізу взаємозалежностей суб’єктів євразійського ринку палива.

Аналіз ступеня залежності споживача від постачальника за цим показником слід зробити через розрахунок питомої ваги кожного постачальника у загальній залежності споживача. При підрахунку загальних взаємозалежностей суб’єктів ринку енергоносіїв треба враховувати, за якими саме показниками суб’єкт А залежить від суб’єкту В і за якими – від суб’єкту С. Підсумувавши показники залежностей кожного суб’єкту від решти суб’єктів, слід визначити процентне співвідношення отриманих чисел. Саме це процентне співвідношення відображатиме ступінь залежності суб’єкту А від суб’єкту В у порівнянні зі ступенем залежності від суб’єкту С. При проведенні цього аналізу слід враховувати можливість суміщення кількох ролей одним суб’єктом (наприклад, ролей постачальника і транзитера).

До складу запропонованої моделі належать механізми, які забезпечують аналіз поточної ситуації на ринку, а також дослідження різних варіантів розгортання подій на даному ринку – так званих альтернативних варіантів. Ця модель може бути використана для дослідження місця та ролі України у системі взаємовідносин на європейському ринку палива.

Проведене дослідження дало змогу зробити висновок про високий ступінь залежності України від Росії як від постачальника та транзитора природного газу. Ступінь залежності Росії від України як від споживача та транзитера є значно нижчим, що визначає перевагу Російської Федерації не тільки на ринку самого природного газу, але й на ринку послуг з його транспортування. Порівнюючи показники взаємозалежності України і Росії, доходимо висновку про значно вищий рівень залежності України від Російської Федерації у порівнянні зі ступенем залежності останньої від нашої держави. Аналогічну ситуацію маємо і на ринку нафти. З огляду на проведені розрахунки можна стверджувати, що у цій галузі спостерігається навіть вищий рівень залежності нашої держави від поставок з Російської Федерації, ніж у постачанні природного газу.

У процесі дослідження газового ринку Євразії з допомогою цієї моделі було проаналізовано варіанти ймовірних дій Росії, спрямованих на зменшення її залежності від України як суб’єкта євразійського ринку природного газу. Аналіз альтернативних варіантів розвитку євразійського ринку природного газу дає змогу зробити висновок щодо наявності лінійної залежності між показниками ціни російського газу для України і обсягом транзиту цього газу українською територією, з одного боку, та ступеня взаємозалежності між Україною та Російською Федерацією – з іншого (рис 3). Цю залежність можна описати лінійними рівняннями:

y = в? + в1?1, (1)

y = в? + в2?2 (2)

де y – ступінь залежності України від Росії як від суб’єкта євразійського ринку палива,

х1 – ціна російського газу для України,

х2 – обсяг транзиту російського газу територією України,

в? не визначається, оскільки х у цьому випадку не може дорівнювати нулю,

в1 ? в2 – ?ідображає нахил прямих, тобто залежність y від х1 та х2.

У результаті проведених розрахунків було виявлено, що за досліджуваних альтернативних умов ціна російського газу для України чинить значно більший вплив на показник залежності України від РФ, ніж обсяг транзиту російського газу територією України. Так, ?1 = 2,1в2.

Зроблено висновок, що найнижчий ступінь залежності України від Російської Федерації спостерігається у випадку відмови Росії від транзитних послуг Білорусі. Найвищий ступінь залежності України від РФ матиме місце у разі реалізації проектів „Ямал – Європа”, „Кобрин – Великі Капушани” та „Північноєвропейський газопровід”.

Рис 3. Вплив ціни російського газу та обсягу його транспортування територією України на ступінь залежності України від Росії.

Проведено дослідження, метою якого було визначення найперспективніших проектів закордонних інвестицій НАК „Нафтогаз України” в аспекті їх ролі у підвищенні енергетичної безпеки держави. При визначенні переліку оціночних показників та коефіцієнтів їхньої вагомості було використано експертне опитування більш як 20 експертів – керівників підприємств нафтогазової промисловості, політиків, економістів-теоретиків. Із запропонованих 18 оціночних показників обрано чотири найвагоміші показники для визначення перспективності проекту в аспекті підвищення рівня енергетичної безпеки України.

Оцінювання проектів проводилося за п’ятибальною шкалою за кожним з показників. У цьому опитуванні взяло участь п’ять експертів з Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки, Інституту економічного прогнозування НАН України. Результати опитування наведені у таблиці 1.

Згідно з результатами експертної оцінки найбперспективнішими слід вважати діяльність НАК „Нафтогаз” щодо розробки нафтових родовищ у Лівії, газових покладів Ірану, а також участь у спорудженні газопроводу для постачання іранського газу до країн Європейського Союзу.

На основі проведеного дослідження пропонується:

підвищити рівень диверсифікації джерел постачання енергоносіїв. Ціна палива з альтернативних джерел повинна вважатися прийнятною навіть тоді, коли вона перевищуватиме ціну аналогічного за якістю російського палива (чи такого, що постачається через її територію). Це може бути іранський, норвезький газ, каспійська нафта;

Таблиця 1

Результати експертної оцінки інвестиційних проектів НАК „Нафтогаз України”

Ступінь вагомості кожного показника

( усього 1,00) | Країна

Показник |

Ірак

(газове родовище Kormor) | ОАЕ

(емірат Фуджейра) | Калмикія

(нафта) | Іран

(транспортування газу) | Лівія

(нафта) | Казахстан

(газ) | Єгипет

(нафта)

газ, газовий конденсат (сухопутний) | нафта (шельф)

0,41 | За обсягом нафти/газу, які можна буде видобувати (бар./тис.м? на рік) | 4,2 | 4,6 | 5 | 4,6 | 5 | 4,8 | 4,2 | 4,6

0,14 | Термін окупності проекту | 4,6 | 4,8 | 4,8 | 4,2 | 4,8 | 5 | 4,6 | 4,6

0,29 | За обсягом необхідних інвестицій | 4,6 | 4,4 | 4,4 | 4,4 | 5 | 5 | 4,8 | 4,6

0,16 | За ступенем вигідності умов участі НАК у розробці / експлуатації родовища | 4 | 5 | 5 | 3 | 5 | 5 | 4 | 5

збільшити обсяги робіт щодо розвідування і видобутку нафти й природного газу в Україні та розвивати видобуток нафти та газу за кордоном;

розвивати власну нафтопереробну промисловість;

створити стратегічні запаси нафти та газу;

розвивати інфраструктуру нафтогазової галузі таким чином, щоб перетворити її на елемент енергетичної безпеки держави;

з метою здійснення ефективної конкуренції російським нафтовим компаніям організовувати інвестиційні проекти спільно з підприємствами інших держав, також зацікавлених у протидії стратегії російських компаній, спрямованої на захоплення значної частки європейського ринку палива та продуктів його переробки;

у тому разі, якщо українські підприємства не зможуть створити гідну конкуренцію російським нафтовим компаніям на українському ринку нафти та нафтопродуктів, слід забезпечити сприятливе інвестиційне середовище для нафтових компаній з інших країн, які одноосібно чи спільно з українськими підприємствами створять конкуренцію російській нафті та нафтопродуктам;

знижувати енергоємність економіки України, у споживанні енергоносіїв треба зменшувати питому частку імпортного палива через впровадження енергозберігаючих технологій;

розвивати використання альтернативних джерел енергії.

Отже, паливно-енергетичний комплекс України може ефективно функціонувати і розвиватися лише за умов активної співпраці з іншими суб’єктами міжнародної економіки з метою максимального використання переваг глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства.

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез та сучасних методів вивчення впливу зовнішніх факторів на національну економіку, а також економетричне моделювання взаємодії суб’єктів євразійського ринку енергоносіїв у процесі глобалізації та транснаціоналізації світового господарства дають змогу зробити низку висновків і рекомендацій, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

Паливно-енергетичний комплекс України є складною ієрархічною системою, що характеризується органічністю, наявністю кількох типів структурних зв’язків та відкритістю. Характер функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу України визначається не тільки сукупною дією її елементів, а й впливом систем, до складу яких належить паливно-енергетична система України - національним господарством України, світовим паливно-енергетичним комплексом та системою політичних дій у паливно-енергетичній сфері. Останні, у свою чергу належать до систем більшого масштабу – системи світового господарства та системи політичних рішень.

На паливно-енергетичний комплекс України впливають фактори, які поділяються: за ступенем впливу (незначний, корегувальний, визначальний), за опосередкованістю (фактори прямого та опосередкованого впливу), за належністю до сфери суспільного життя (економічні, політичні, технологічні, екологічні), за напрямом дії (внутрішні та зовнішні), за динамікою (статичні та динамічні), за масштабом (національний, міжнародний, світовий). Найбільший вплив на паливно-енергетичний комплекс України мають процеси глобалізації та транснаціоналізації, кон’юнктура та транспортна інфраструктура євразійського ринку енергоносіїв, діяльність суб’єктів цього ринку.

Невід’ємними рисами глобалізації та транснаціоналізації є посилення взаємозалежності між основними суб’єктами світової економіки – державами та транснаціональними компаніями, зростання впливу зовнішніх факторів на розвиток національної економіки та окремих її секторів, в тому числі, і на паливно-енергетичний комплекс. Ці процеси є одними з визначальних у розвитку вітчизняного ПЕКу, що забезпечує інтеграцію України у євразійський економічний простір.

Потреби європейської економіки у енергоносіях значно перевищують її можливості щодо забезпечення їх власною сировиною, що зумовлює високий ступінь залежності Західної Європи від імпорту енергоносіїв. Суттєву роль у забезпеченні цих країн паливом відіграє Росія. У енергозабезпеченні країн Центральної Європи Російська Федерація посідає майже монопольні позиції. Аналогічна ситуація спостерігається і на паливному ринку нашої держави. Тому Україні, як державі, економіка якої також залежить від імпортних енергоносіїв, слід з іншими європейськими країнами скоординувати свої зусилля зі зменшення імпортної залежності.

Європа характеризується розвинутою мережею трубопроводів, що дає змогу досягти необхідного обсягу операцій щодо експорту-імпорту енергоносіїв. Україна володіє розвинутими транспортними потужностями, які у поєднанні з вигідним географічним положенням нашої держави забезпечують наповнення відповідної бюджетної статті. Має місце високий рівень зношеності трубопроводів та технологічного обладнання газо- і нафтотранспортної систем держави та необхідність їх реконструкції. Сучасна кон’юнктура євразійського ринку енергоносіїв створює вигідні умови для спільних інвестиційних проектів України та Європейського Союзу, спрямованих на розвиток української транспортної інфраструктури.

Серед держав, до кола економічних інтересів яких належить України, найпотужнішим фактором впливу на розвиток і функціонування її паливно-енергетичного комплексу є Російська Федерація, а також російські транснаціональні компанії. Українські підприємства не повністю використовують наявні та потенційні переваги у конкурентній боротьбі на ринку нафти та нафтопродуктів, у той час як її конкуренти – російські нафтові компанії використовують свої переваги максимально ефективно.

Модель аналізу взаємозалежностей на євразійському ринку палива складається з показників та механізмів, які спрямовані на дослідження системи відносин між суб’єктами цього ринку та визначення ступенів їх взаємозалежності. До складу моделі належать механізми, які забезпечують аналіз поточної ситуації на ринку, а також дослідження різних альтернативних варіантів розгортання подій. Ця модель може бути використана для дослідження місця та ролі України у системі взаємовідносин на євразійському ринку палива.

За досліджуваних альтернативних умов ціна російського газу для України має значно більший вплив на показник залежності України від РФ, ніж обсяг транзиту російського газу територією України. Найнижчий ступінь залежності України від Російської Федерації спостерігається у випадку відмови Росії від транзитних послуг Білорусі. Найвищий ступінь залежності України від РФ матимемо у разі реалізації проектів „Ямал – Європа”, „Кобрин – Великі Капушани” та „Північноєвропейський газопровід”.

Серед потенційних напрямів розвитку вітчизняного ПЕКу, що спрямовані на нівелювання та протидію негативному впливу зовнішніх факторів найперспективнішими слід вважати зниження енергоємності економіки України, діяльність НАК „Нафтогаз України” щодо розробки нафтових родовищ у Лівії, газових покладів Ірану, участь у спорудженні трубопроводів для постачання іранського газу та каспійської нафти до країн Європейського Союзу, використання альтернативних джерел енергії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Голюк В.Я. Оптимізація валютного регулювання експортного потенціалу України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 38 (у двох частинах). – Ч. І. – К.: Київський університет, 2002 – С. 137-139.

Голюк В.Я. Сучасний стан та стратегія розвитку системи зовнішнього забезпечення України перспективними енергоносіями // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк. РВВ „Вежа”, Вип.2003. – №8. – С.60-62.

Голюк В.Я. Паливно-енергетичний комплекс України крізь призму методології системних досліджень // Збірник наукових праць. Вип. 37. – К.: ІСЕМВ НАНУ, 2003. – С.213-219.

Голюк В.Я. Особливості кредитування підприємств паливно-енергетичного комплексу України Європейським банком реконструкції і розвитку // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 46 (у двох частинах). – Ч. ІІ. – К.: Київський університет, 2004. – С.162-164.

Голюк В.Я. Україна на європейському ринку нафти і газу // Зовнішня торгівля: право та економіка. – №2 (14), 2004. – К.: УАЗТ, 2004. – С.40-42.

Голюк В.Я. Українсько-російські відносини у сфері транспортування нафти та газу як фактор розвитку ПЕК України // Зовнішня торгівля: право та економіка. – №4 (16), 2004. – К.: УАЗТ, 2004. – С. 50-55.

Матеріали конференцій:

Голюк В.Я. Сучасний стан та тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи розвитку транзитивної економіки” (20 грудня 2002 року). – Сімферополь: Таврія-Плюс, 2003. – С.14-16.

Голюк В.Я. Магістральні трубопроводи регіону як інструмент міжнародної економічної політики // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України ” (25 грудня 2003 року). – Сімферополь: „Таврія-Плюс”, 2004. – С. 156-157.

Голюк В.Я. Геоекономічні інтереси України на європейському ринку нафти і газу // Європейські інтеграційні