МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Хімченко Андрій Миколайович

УДК 65. 291. 9

РОЗВИТОК В УКРАЇНІ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА: ФОРМУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Дмитриченко Лілія Іванівна,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри економічної теорії

(м. Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Тарасенко Галина Дем’янівна,

Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії, Заслужений працівник народної освіти України (м. Донецьк),

кандидат економічних наук, доцент Литвин Валерія Вікторівна,

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Провідна установа – Харківський національний університет імені В. М. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії та економічних методів управління
(м. Харків).

Захист відбудеться 9 лютого 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано “_6_” _січня__ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна Україна почала рух до змішаної регульованої ринкової економіки. Головною рушійною силою на шляху до цивілізованих ринкових відносин є розвиток підприємництва. Ставши на шлях реформ, необхідно створювати умови для активізації усіх форм підприємницької діяльності, у тому числі – для відродження й розвитку малого бізнесу.

Малий бізнес дозволяє вирішувати водночас низку відтворювальних проблем: проблему соціальної стабільності в суспільстві, проблему зайнятості, проблему нагромадження й інвестування, проблему розвитку виробництва і формування його структури, росту ВВП. У державах із розвинутою ринковою економікою підприємства малого бізнесу виробляють понад 50% ВВП, частка зайнятого населення на цих підприємствах складає понад 40%. Для порівняння, в Україні ці частки становлять відповідно 10% і 14,4%.

Останнім часом бажання займатися саме цим видом трудової діяльності зменшилося. Це обумовлено методологічними помилками щодо обґрунтування державної політики розвитку малого бізнесу. Таке становище гальмує формування малого бізнесу в Україні, що й визначило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значущість.

Проблемі розвитку малого бізнесу велику увагу приділяють вітчизняні і закордонні учені: Л. Аллен, Г. Білоус, Є. Бухвальд, З. Варналій, Л. Воротіна, П. Верхан, О. Виноградська, А. Віленський, П. Гінгстон, Л. Дмитриченко, Л. Донець, С. Мочерний, Ф. Нек, С. Реверчук, В. Рубе, А. Садєков, Г. Тарасенко, О. Шулус та ін.

Вивчення наукових праць щодо проблеми дисертаційного дослідження показало, що залишаються ще питання, які розв’язані недостатньо або цілком не вирішені. Загальною проблемою є обґрунтування методологічних аспектів функціонування малого бізнесу в системі національної економіки. Недостатньо дослідженими є категорія “малий бізнес” і поняття “мале підприємництво”; кількісний і якісний аспекти малого бізнесу, механізм його формування і функціонування та місце держави у ньому; історичні умови і матеріальна база формування малого бізнесу та його особливості в Україні; дослідження основ взаємодії малого і великого бізнесу в сучасному суспільному виробництві; соціальні наслідки розвитку малого бізнесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної теми кафедри економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України “Інвестиційна політика держави перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101U005728).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі методологічної бази економічної теорії дослідити тенденції такої форми підприємництва в економіці України, як малий бізнес і розробити рекомендації з активізації і забезпечення його ефективності в Україні.

Мета роботи визначила наступні задачі:

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси, що відбуваються у зв’язку з функціонуванням і розвитком системи малого бізнесу й малого підприємництва.

Предметом дослідження виступає система економічних відносин щодо формування і функціонування системи підприємництва у формі малого бізнесу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення загальної економічної теорії, досягнення вітчизняної та зарубіжної практики функціонування малих підприємств в умовах ринкових відносин і ринкових реформ; накази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів, статистичні показники, матеріали міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій з проблем дисертаційного дослідження. Для вирішення задач, поставлених у дисертації, використано ряд методів наукового дослідження: системний підхід до визначення об'єкта і предмета дослідження; порівняльний та історичний аналіз тенденцій розвитку малого бізнесу; аналіз, синтез, статистичні методи обробки економічної інформації при аналізі структури і динаміки малого бізнесу. Використані також методи логічного узагальнення, побудови схем, методи економічного прогнозування, що забезпечило достовірність отриманих результатів

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці концепції формування та ефективного функціонування системи малого підприємництва та малого бізнесу в Україні, а саме:

·

·

·

·

·

Практичне значення отриманих результатів полягає в створенні науково-методологічної основи для формування єдиної системи підприємництва в Україні, а також його форми – малого бізнесу. Теоретичні положення дисертації є універсальними й придатними для умов трансформаційної економіки. Висновки автора доведено до рівня практичних рекомендацій, впровадження яких у практику сприятиме економічному зростанню, активізації відтворювальних процесів, розвитку економічного потенціалу країни й зростанню рівня життя громадян.

Теоретичні положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів економічної теорії, історії економічних учень, при розробці спецкурсів для студентів економічних спеціальностей, при проведенні науково-дослідної роботи.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що всі наукові результати дослідження отримані автором самостійно. В них викладено авторський підхід щодо вирішення актуальної задачі створення механізму формування і функціонування малого бізнесу в трансформаційній економіці. На основі узагальнення різних концепцій і методологічних підходів до вивчення малого бізнесу здійснено аналіз соціально-економічних ефектів розвитку малого бізнесу та виявлено основні складові механізму успішного розвитку малого бізнесу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на наукових семінарах кафедри економічної теорії Донецького національного університету і на 4 наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження” (Донецьк, 29 – 30 жовтня 2002 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини і соціальна політика в сучасних економічних умовах” (Донецьк, 15 – 18 квітня 2003 р.); V Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми” (Донецьк, 19 – 20 листопада 2003 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 10 – 25 лютого 2004 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових робіт загальним обсягом 3,2 д. а., з яких автору належить 3,0 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (235 найменувань). Основна частина викладена на 198 сторінках, містить 11 таблиць, 9 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, його методологічну базу, викладено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі дисертації “Теоретичні основи аналізу підприємництва” досліджується підприємництво як економічна категорія і малий бізнес як його форма, розглядається малий бізнес у системі “змішаної економіки” та історичні тенденції його розвитку.

У сучасній системі підприємницької діяльності активно розвивається малий бізнес. Необхідно розрізняти поняття “мале підприємництво” і “малий бізнес”. Під підприємництвом розуміється особлива форма економічної активності (економічної ідеології) суб'єктів економічного процесу. Поняття “підприємництво” може виступати лише у формі якісної оцінки ролі і місця визначеного суб'єкта економічних відносин у структурі суспільного виробництва. Кількісну оцінку можна дати тільки фірмі, підприємству (чи бізнесу – у розумінні фірми, підприємства). Саме фірма (але не підприємництво) може відноситися до категорії малих, середніх і великих.

Світова і вітчизняна практика показує, що критеріальними показниками, на основі яких підприємства (організації) різних організаційно-правових форм відносяться до суб'єктів малого бізнесу, є кількісні показники – чисельність зайнятих працівників, розмір статутного капіталу, величина активів, обсяг обороту (прибутку, доходу) та ін.

Водночас необхідно виділяти і якісні критерії при визначенні підприємств різних розмірів – відношення власника підприємства до праці і керування підприємством, ступінь його контакту з персоналом. Дрібний підприємець сам керує своєю фірмою і має прямий контакт зі своїми працівниками. Середній підприємець має найманих робітників розумової праці і контактує з ними, здійснюючи загальне керування підприємством. Великий підприємець відділений від керування підприємством і не має прямого контакту зі своїм персоналом, особливо з робітниками.

При визначенні місця малого бізнесу в економіці країни необхідно використовувати кількісні показники, які мають визначальне значення для економіки – частка малого бізнесу у ВВП, у загальній чисельності зайнятих, у капіталовкладеннях, у прибутку і т. п. (табл. 1).

Таблиця 1

Стан розвитку малого і середнього підприємництва (МСП) у різних країнах світу в 2003 році

Країна | Кількість МСП, тис. | Кількість МСП на 1000 чол. населення | Зайнято в МСП млн. чол. | Частка МСП у загальній кількості зайнятих, % | Частка МСП у ВВП, %

Великобританія | 2630 | 46 | 13,6 | 49 | 50 – 53

Німеччина | 2290 | 37 | 18,5 | 46 | 50 – 54

Італія | 3920 | 68 | 16,8 | 73 | 57 – 60

Франція | 1980 | 35 | 15,2 | 54 | 55 – 62

США | 19300 | 74,2 | 70,2 | 54 | 50 – 52

Японія | 6450 | 49,6 | 39,5 | 78 | 52 – 55

Росія | 890 | 5,5 | 7,5 | 10,2 | 10 – 11

Україна | 272,7 | 5,7 | 2,03 | 14,4 | 7,7

Примітка: для промислово розвинутих країн приводиться інформація по малим і середнім підприємствам (МСП), а для Росії – тільки по малим, оскільки по середніх підприємствах офіційної статистики немає.

Щодо ролі малого бізнесу в економіці країни, то необхідно використовувати не тільки кількісні показники, але і соціально-економічні (саме відносний показник кількості цих підприємств на тисячу мешканців характеризує в значній мірі позиції малого бізнесу).

Головний недолік в аналізі дрібних фірм – його проведення за коротким відрізком часу (25 – 30 років); причому виявлені тенденції цього етапу часто абсолютизувались. Абсолютизація тенденції, пов'язаної з витискуванням малих фірм (що відбувалося до початку 70-х років) поставила у безвихідь теоретичну думку, яка не могла пояснити факти швидкого зростання чисельності невеликих компаній і підвищення їх питомої ваги в зайнятості в 70 – 80-і роки. Нині часто абсолютизуються сучасні тенденції розвитку малого бізнесу. Осторонь залишається аналіз фундаментальних тенденцій щодо розвитку продуктивних сил в умовах НТР і пов'язаних з цим закономірностей розвитку усуспільнення, що є глибокою основою виявлення передумов розвитку малого бізнесу. При аналізі об'єктивних факторів існування малих фірм треба враховувати розвиток відносин власності, тому що саме на такому підґрунті формуються передумови нових явищ.

Великомасштабне виробництво ніколи не охоплювало і не може охопити виготовлення і реалізацію абсолютно усіх видів товарів і послуг. На цій підставі завжди існував поділ діяльності між великомасштабним і дрібномасштабним виробництвом (щодо диференціації потреб і ринків, зростання номенклатури товарів, вироблених обмеженими серіями і т. п.).

Використовуючи на практиці історичний підхід до аналізу закономірностей динаміки малого бізнесу, варто визначити його методологічні передумови. Необхідно враховувати великі зрушення в продуктивних силах, що викликали зміни у виробничих відносинах. Одна з концепцій, що підводить до пояснення таких зрушень, пов'язана з теорією великих циклів кон'юнктури, основоположником якої є М. Д. Кондратьєв. Широке визнання цієї концепції дозволяє використовувати її досягнення і виділити три періоди в розвитку продуктивних сил в умовах монополістичного капіталізму (I – 1873 – 1929 рр., II – 1929 – 1974 рр., III – з 1974 р. приблизно до 2020 р.), що відповідає третьому, четвертому і п'ятому циклам М. Д. Кондратьєва.

Довгострокові зміни в продуктивних силах були б неможливі, якби не були закріплені на рівні виробничих відносин. Поява нових господарських форм і структур дуже часто є відповіддю на загострення суперечностей між падінням ефективності старих способів господарювання і досягненнями НТР (прикладом є точка зору щодо особливої ролі невеликих фірм як ініціаторів нововведень, коли падає ефективність великого капіталу).

Завдяки розвитку монополістичного капіталізму відбувається постійний розвиток як форм малого бізнесу, так і його змістовної частини. В той же час аналіз нових явищ у цьому підприємництві стримується вживанням традиційних категорій, що нерідко затушовують нову роль і функції дрібних фірм в економічній системі капіталізму. Наприклад, вживання терміну “дрібне виробництво” ще й зараз пов'язується з уявленням про технічно відстале, рутинне виробництво, яке слабо включене в систему капіталістичного усуспільнення. Однак сьогодні багато дрібних фірм, які за технічною озброєністю не поступаються великим компаніям і усе більше перетворюються в складні ланки великого суспільного виробництва. У цьому контексті протиставлення дрібного і великого виробництва втрачає сенс.

Подібні висновки можна зробити при аналізі немонополістичної власності і немонополістичного капіталу. У багатьох випадках незалежна приватна власність малих фірм носить лише формально юридичний характер. Нерідко підприємці керують підприємствами, отриманими в оренду від головної корпорації або в тій чи іншій формі юридично контролюємими нею. Тобто, малий бізнес є продуктом тривалого розвитку суспільного виробництва.

В другому розділі “Малий бізнес у системі підприємництва” аналізується структура і динаміка малого бізнесу в Україні, соціально-економічні ефекти розвитку малого бізнесу.

Створення малого бізнесу в Україні здійснювалося переважно двома шляхами: за власною ініціативою громадян (у рамках законодавства) і в процесі приватизації (реструктуризації) державних підприємств.

Аналіз фактичного стану малого бізнесу в Україні свідчить про те, що процес виробництва у сфері підприємницької діяльності носить стихійний характер. Підприємці йдуть туди, де легко можна одержати доходи в самий короткий час – головним чином у невиробничу сферу, у сферу послуг, торгівлю. Це обумовлено специфікою малого бізнесу як “сервісного” сектору економіки (табл. 2).

Таблиця 2

Частка малих підприємств в Україні за основними видами економічної діяльності, %

Показники: | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р.

Усього, в т. скл. | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Сільське господарство, мисливство та лісне господарство |

2,1 |

2,4 |

3,8 |

4,4 |

4,7 |

5,0

Промисловість | 15,2 | 15,5 | 15,9 | 16,2 | 16,2 | 16,0

Будівництво | 8,7 | 8,3 | 8,6 | 8,8 | 8,6 | 8,9

Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту |

51,9 |

50,9 |

46,6 |

43,1 |

40,3 |

38,3

Готелі та ресторани | 3,5 | 3,5 | 3,6 | 3,5 | 3,5 | 3,6

Транспорт та зв’язок | 3,2 | 3,4 | 3,9 | 4,4 | 4,6 | 4,8

Операції з нерухомістю, здача в оренду та послуги юридичним особам |

9,9 |

10,6 |

12,3 |

13,9 |

16,1 |

17,4

Освіта | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,9 | 0,9 | 0,9

Охорона здоров’я та соціальна допомога | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 1,1 | 1,2 | 1,3

Колективні, громадські та особисті послуги | 3,8 | 3,7 | 3,6 | 3,7 | 3,9 | 3,8

Розподіл малого бізнесу по сферах діяльності визначається наступними чинниками: специфікою конкурентного середовища на різних галузевих ринках, бар'єрами для входу на ринок; особливостями ліцензування діяльності; попитом на відповідну продукцію і послуги; рентабельністю; характером роздержавлення власності. Як слідство, малий бізнес не одержав масштабного розвитку в сільському господарстві.

У територіальному плані найбільшою концентрацією малих підприємств характеризується столиця, обласні центри та великі міста. Недостатній розвиток одержав малий бізнес у периферійних та аграрних районах країни, у малих та середніх містах. Частка малих підприємств у загальному обсязі виробництва продукції по регіонах України зворотно пропорційна їх кількості.

В останні роки явно виражена тенденція до зниження темпів росту кількості малих підприємств і обсягів їх виробництва. Однією з головних причин такого положення є недостатній рівень доходів населення, що обмежує інвестиційні можливості громадян.

У сфері малого бізнесу відбуваються істотні структурні зміни. Якщо на першому етапі розвитку малих підприємств спостерігалося деяке нагромадження капіталу, то в даний час вони змушені працювати головним чином на споживання. Робити продукцію з тривалим виробничим циклом (а також наукомістку) стало неефективним (а з часом просто не прибутково). Тому відбувається консервація виробничої (галузевої та регіональної) структури малого бізнесу. Велика частина суб'єктів підприємницької діяльності направляє капітали в торгівельно-посередницьку сферу і сферу послуг. Лише незначна частина малих підприємств займається промисловим виробництвом (рис. 1).

Рис. 1. Частка продукції малих підприємств України у загальному обсязі виробництва продукції (робіт, послуг)

Приймаючи програму розвитку малого бізнесу, українська держава намагається вирішувати комплекс соціально-економічних проблем: значно розширити виробництво споживчих товарів та послуг; забезпечити умови гнучкого та вчасного реагування на зміни ринкового попиту, що спирається на використання місцевої сировини і відходів великих виробництв; вирішити проблему зайнятості.

Розвиток малого і середнього бізнесу є особливо актуальним в умовах відсутності у держави інвестиційних коштів, тому що малий бізнес нічого не коштує державі, але приносить їй доходи і знімає тягар соціально-економічного навантаження й ризики, пов'язані з державними інвестиціями.

Соціальна значимість малих підприємств підтверджується світовим досвідом їх функціонування – широтою дрібних власників – власників малих підприємств і найманих робітників. Саме ця група населення обслуговує основну масу споживачів, виробляючи комплекс продуктів і послуг відповідно до швидкої зміни вимог ринку.

У третьому розділі “Механізм розвитку малого бізнесу” досліджуються дві тенденції у розвитку сучасного суспільства: одна до концентрації і посилення монополізму, інша – до розвитку малого бізнесу і формування конкурентного ринкового середовища. На такому підґрунті зроблено висновок: зміцнення великого машинного виробництва – це матеріальна основа розвитку малого бізнесу. У механізмі розвитку малого бізнесу розглядається оподатковування, а також система його державної підтримки.

Дійсна роль фінансово-промислових груп і малих підприємств у розвитку малого бізнесу не з'ясована. Це пояснюється тим, що майже всі дослідження, присвячені малому та великому бізнесу, засновані на мікроекономічному аналізі. Крім того, статистичні дані для оцінки функціонування малого та великого бізнесу дуже нестабільні, що також заважає науковому аналізу проблеми.

Дослідження підприємництва в розвинутих країнах дає підставу для висновку: велике виробництво утворює основу сучасних національних народногосподарських комплексів, навколо яких починає вибудовуватися “оболонка” з малих підприємницьких структур. Тому малий бізнес тісно пов’язаний з великим. Система такого взаємозв'язку ґрунтується на відповідних формах відносин: формою виробничих функціональних коопераційних зв'язків є субпідряд, формою виробничо-збутових – франчайзинг, формою виробничо-фінансових – лізинг і венчурне фінансування.

Практика розвитку малого бізнесу доводить, що головною проблемою є проблема інвестицій. Оскільки в Україні немає можливостей для активізації інвестиційної діяльності держави, варто шукати механізми в самих суб'єктах підприємництва. Одним з елементів такого механізму є оподатковування. Проблема податкової політики держави на сучасному етапі полягає в оптимізації розміру фінансових ресурсів, що залучаються в доходи бюджетів усіх рівнів і тих ресурсів, що залишаються в розпорядженні підприємницьких структур і можуть бути спрямовані на формування фінансових ресурсів суб'єктів малого бізнесу.

Крім політики оподатковування, важливою умовою успішного розвитку підприємництва в Україні є створення системи державної підтримки формування малого бізнесу (рис. 2).

Закордонний досвід та аналіз вітчизняної практики показує, що державна політика підприємництва повинна передбачати:

·

·

·

·

Рис. 2. Система державного регулювання та підтримки малого бізнесу

Представляється, що реалізація означених вище практичних заходів загальнодержавного рівня забезпечить створення необхідних умов для реальної активізації підприємницької діяльності в Україні.

У висновках підведено підсумки дослідження проблеми розвитку підприємництва в Україні і його форми – малого бізнесу, наведено основні результати дисертації та сформульовані практичні рекомендації.

ВИСНОВКИ

1. В системі підприємницької діяльності значне місце займає малий бізнес. З погляду на його історичну еволюцію, малий бізнес проходить другу стадію розвитку (після дрібнотоварного господарства як такого). Це якісно нова стадія. Її особливість полягає у тому, що сучасний малий бізнес є похідним від великого виробництва, можна сказати, породженням великої фабрики. Саме велике виробництво створює “ядра” сучасних національних народногосподарських комплексів, навколо яких вибудовується “оболонка” з малих підприємницьких структур. Таким чином, без утворення в Україні сучасних високоефективних крупнокорпоративних підприємств становлення дієздатного і значимого сектора малих підприємств неможливе. Усі види підприємництва слід розглядати в їх нерозривному ієрархічному зв'язку: авангардом економіки є великі корпорації за типом фінансово-промислових груп, а малі підприємства можуть і повинні допомагати їм функціонувати в ефективному режимі.

2. Існує кілька концепцій формування і розвитку малого бізнесу і підприємництва в цілому. Суть одних концепцій полягає в тому, що малий та середній бізнес не має об'єктивних основ тривалого існування, є “поступово зникаючим придатком монополій”. Згідно нових концепцій, існування значної частини малого бізнесу пов'язується з технічним прогресом і має перспективи розвитку; він стає необхідним компонентом суспільного виробництва.

3. Слід розрізняти поняття “малий бізнес” і “мале підприємництво”. Поняття “підприємництво” не може бути основою кількісного виміру, а може виступати лише у формі якісної оцінки ролі і місця визначеного суб'єкта економічних відносин у структурі суспільного виробництва. Кількісну оцінку можна дати тільки фірмі, підприємству (чи бізнесу – у розумінні фірми).

4. В даний час доцільно виділяти два види критеріїв поділу фірм на малі, середні та великі: кількісні (статистичні показники: число зайнятих на підприємстві, оборот, активи, капітал, прибуток) і якісні (відношення власника підприємства до праці і керування підприємством, ступінь його контакту з персоналом).

5. Майбутнє українського підприємництва, у тому числі і малого бізнесу, прямо визначається можливостями формування тісних коопераційних зв'язків малих та великих підприємств. Внаслідок того необхідно вдосконалити законодавство про державну підтримку малого бізнесу по лінії введення норм про стимулювання процесу взаємодії малого та великого бізнесу. У Законі “Про державну підтримку малого підприємництва” належного відображення заслуговують конкретні форми інтеграції малого та великого бізнесу (кожна з них має стати предметом конкретного закону чи іншого правового акта). Потрібна відповідна доробка державної і регіональних цільових програм розвитку малого бізнесу.

6. Не менш важливою умовою формування системи малого бізнесу є державне регулювання і сприяння малому бізнесу. Основу системи державного регулювання і підтримки малого бізнесу складають: законодавче визначення основ керування зазначеним сектором економіки; формування раціональної організаційної структури органів державної влади і місцевого самоврядування; система економічних важелів і стимулів регулювання малого бізнесу; ефективний розподіл і використання міжнародної фінансової і технічної допомоги; забезпечення державної гарантії майнових прав малих підприємств (у т. скл. спільних підприємств); надання допомоги приватизованим і приватним підприємствам по аналізу їх діяльності, підготовці бізнес-планів, інвестиційних проектів, страхування інвестиційних ризиків; сприяння взаємодії великих, середніх та малих підприємств, фінансово-кредитних установ у реалізації великих державних програм і проектів; забезпечення доступу малих підприємств до інформації, необхідної для проведення операцій на ринку; розробка державних програм і підтримка малого бізнесу і відповідної інфраструктури на Україні; прискорене становлення і розвиток вільних економічних зон, що мають великі перспективи, з урахуванням природних і економічних умов геополітичного розміщення України; створити і розвивати ринкову інфраструктуру – товарні та фондові біржі, біржі робочої сили, комерційні банки і т. п.

7. Державна політика сприяння малому бізнесу на мікрорівні (на рівні підприємства) повинна здійснюватися протягом усього періоду діяльності підприємства: створення, функціонування і ліквідації.

8. Однією з основних умов формування системи малого бізнесу є оптимальне оподатковування. Основною визначальною вимогою під час побудови системи оптимального оподатковування малих підприємницьких структур є широке застосування важелів і стимулів оподатковування, забезпечення більш пільгового податкового клімату. Підсистема оптимального оподатковування повинна сприяти збільшенню внутрішніх фінансових ресурсів і найбільш доцільному їх використанню (на виробничий розвиток і інновації); сприяти зниженню відпускних цін на продукцію шляхом звільнення (зниження ставок) від сплати податків і обов'язкових платежів, зборів у цільові фонди, що є структурними компонентами ціни; використовувати на альтернативній основі (на власний вибір платника податків) схеми спрощеного оподатковування обліку і звітності; створювати механізми податкового заохочення і зацікавленості інвестиційно-фінансової інфраструктури в наданні своїх послуг і розширенні обслуговування малого бізнесу і не перешкоджати переходу частки (сімейного) капіталу з рук у руки для підвищення ефективності його використання.

9. Соціальне значення малого бізнесу визначається широтою дрібних власників – власників малих підприємств і їхніх найманих робітників. Існують дві гострі проблеми, що привертають увагу до малого бізнесу: проблема масового безробіття, що породжує гострі соціальні конфлікти і духовно-професійну деградацію суспільства, і проблема відсутності внутрішніх джерел інвестування. У цих умовах малий бізнес – ідеальний для держави, тому що він практично нічого їй не коштує, однак приносить доходи і знімає з держави тягар соціально-економічного навантаження і ризики, пов'язані з державними інвестиціями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опубліковано в наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

Опубліковано за матеріалами конференцій:

1.

2.

3.

АНОТАЦІЯ

Химченко А. Н., Розвиток в Україні системи підприємництва: формування малого бізнесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню системи підприємництва і формування малого бізнесу. Автор показує нетотожність понять “малий бізнес” і “мале підприємництво”. Розглядається питання про критерії розподілу фірм на малі, середні та великі. Автором виділені крім кількісних критеріїв і якісні. Досліджено історичні тенденції розвитку малого бізнесу і терміни їх дії. Пропонується періодизація становлення і розвитку малого бізнесу в Україні.

Здійснено якісний і кількісний аналіз структури і динаміки розвитку малого бізнесу. Визначені та системно проаналізовані основні соціально-економічні ефекти розвитку малого бізнесу. Дано аналіз взаємозв'язку розвитку малого та великого бізнесу. Розглядаються форми взаємозв'язку малого та великого бізнесу: субконтракт, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування. Детально розглянуто кожну з цих форм взаємодії. Визначено систему важелів та стимулів ефективного оподатковування. Пропонується авторська концепція державної політики сприяння малому бізнесу як на рівні держави, так і на рівні підприємства. Отримані результати дисертаційного дослідження дозволили зробити теоретичні та практичні рекомендації щодо розвитку системи підприємництва і формування малого бізнесу в Україні.

Ключові слова: підприємництво, малий бізнес, соціально-економічний ефект, субконтракт, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування, ефективне оподатковування, державна політика.

АННОТАЦИЯ

Химченко А. Н., Развитие в Украине системы предпринимательства: формирование малого бизнеса. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – Экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

Диссертационная работа посвящена исследованию системы предпринимательства и формирования малого бизнеса. Показано различие понятий “малый бизнес” и “малое предпринимательство”. Понятие “предпринимательство” выступает в виде качественной оценки места и роли субъекта экономических отношений. Количественную оценку можно применять к фирме, предприятию. Таким образом, малый бизнес – одна из форм предпринимательства.

Рассматривается вопрос о критериях разделения фирм на мелкие, средние и крупные. Помимо количественных критериев (статистические показатели – число занятых на предприятии, оборот, активы, капитал, прибыль и т. п.) выделены и качественные – отношение владельца предприятия к труду и управлению предприятием, степень его контакта с персоналом.

В результате исследования исторических тенденций развития малого бизнеса и сроков их действия сделан вывод о том, что существующие концепции развития как малого бизнеса, так и предпринимательства в целом имеют один главный недостаток – игнорирование принципа историзма. Предлагается периодизация становления и развития малого бизнеса в Украине.

Дан качественный и количественный анализ структуры и динамики развития малого бизнеса. В результате анализа сделан вывод о том, что наиболее привлекательной сферой для малого бизнеса является непроизводственная сфера, услуги и торговля. Выделены основные факторы и причины, которые влияют на эту тенденцию. Показаны основные структурные изменения, происходящие в сфере малого бизнеса.

Уделено внимание влиянию малого бизнеса на решение современных социально-экономических проблем. Определены и системно проанализированы основные социально-экономические эффекты развития малого бизнеса. Сделан акцент на том, что развитие малого бизнеса особенно актуально в условиях отсутствия средств для инвестирования, так как малый бизнес ничего не стоит государству, но приносит ему доходы и в определённой мере снимает с государства социально-экономическую нагрузку.

Дан анализ взаимосвязи развития малого и крупного бизнеса, в результате чего сделан вывод: крупное производство образует основу национальных народнохозяйственных комплексов, вокруг которых формируется оболочка из малых хозяйственных структур. Рассмотрены формы взаимосвязи малого и крупного бизнеса: субконтракт, лизинг, франчайзинг, венчурное финансирование.

Определена система рычагов и стимулов эффективного налогообложения, при помощи которой формируется оптимальная величина финансовых ресурсов, мобилизуемых в доходную часть бюджетов и тех средств, которые остаются в распоряжении субъектов малого бизнеса и направляются на формирование их собственных финансовых ресурсов.

Рассмотрены основные тенденции в развитии государственной политики содействия малому бизнесу в Украине. Предложена авторская концепция государственной политики содействия малому бизнесу как на уровне государства, так и на уровне предприятия.

Полученные результаты диссертационного исследования позволили сделать теоретические и практические рекомендации относительно развития системы предпринимательства и формирования малого бизнеса в Украине.

Ключевые слова: предпринимательство, малый бизнес, социально-экономический эффект, субконтракт, лизинг, франчайзинг, венчурное финансирование, эффективное налогообложение, государственная политика.

SUMMARY

Khimchenko A. N. Development in Ukraine of a system of business: shaping of small business. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economic Sciences by speciality 08. 01. 01 – Economic theory. Donetsk National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2005.

The dissertation is devoted to research of a system of business and shaping of small business. The problem on criteria of separation of firms on small-sized, average and large is considered. By the author are chosen besides quantitative criteria and qualitative. The historical tendencies of development of small business and terms of their operation are investigated. The author's periodization create and development of small