МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРІНА КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 338.24:65.012.45.004.01

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ОСНОВІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - | кандидат економічних наук, доцент

Фінагіна Олеся Валентинівна,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

Канигін Юрій Михайлович,

Університет сучасних знань (м.Київ),

професор кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Лепа Роман Миколайович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк),

завідувач відділу проектування систем підготовки й прийняття управлінських рішень;

Провідна установа – | Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (м.Харків), кафедра економіки та менеджменту.

Захист відбудеться “02” листопада 2005 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “01” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування підприємств в умовах формування ринкової економіки вимагає від керівників уміння бачити перспективи, приймати обґрунтовані тактичні і стратегічні рішення, які сприятимуть зростанню конкурентоспроможності підприємств.

Роль інформаційного чинника, який впливає на процеси прийняття управлінських рішень, з розвитком науки і техніки і появою якісно нових інформаційних потреб підвищується, оскільки тісний і гнучкий зв'язок раціональних методів управління з високими потребами ринкової економіки визначає господарські успіхи промислового підприємства. Така тенденція викликає необхідність розробки виключно нових інформаційних механізмів, які беруть участь в процесі документообігу і прийнятті управлінських рішень.

У Донецькій області машинобудівний комплекс включає 164 підприємства, головним завданням розвитку якого є посилення тенденцій до збільшення обсягів продукції, підвищення якості та ефективності виробництва, створення принципово нового типу продукції, високоефективних зразків техніки, вихід на нові ринки збуту. У процесі здійснення таких напрямів вельми важливим стає використання високоякісної та результативної інформації, яка дозволить підвищити рентабельність підприємства і визначити нові конкурентоспроможні можливості в ринкових умовах.

Питання управління на основі інформаційних систем розглядалися в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних учених: В.Н. Амітана,

М.П. Афанасьєва, Я.Г. Берсуцького, Л.С. Вінарика, В.В.Годіна, І.В. Гордієнка, Н.І. Данька, В.В. Діка, Ю. М. Канигіна, М. Кастельса, М.І. Крулькевича,

М.М. Лепи, Р.М. Лепи, Ю.Г. Лисенка, В.С. Пономаренко, В.Ф. Ситника, Дж. Стіглера, Г.А. Титаренко, Д. Уотермена та ін.

Проте, деякі методологічні і практичні аспекти створення інформаційної системи при прийнятті управлінських рішень в умовах нестабільної економічної ситуації підприємств залишаються нерозкритими. Необхідність теоретичного обгрунтовування і розробки практичних рекомендацій щодо формування інформаційних систем машинобудівного комплексу зумовили актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тем науково-дослідних робіт: “Економіко-правове забезпечення розвитку міських систем промислового регіону” (номер державної реєстрації 0103U005967) Інституту економіко-правових досліджень НАН України; “Розробка науково-методичних основ та інструментальних засобів прийняття управлінських рішень в органах влади та управління з використанням сучасних інформаційних технологій” (номер державної реєстрації 0102U001293) Донецького державного університету управління.

У межах виконаних тем особисто здобувачем як співвиконавцем було розроблено: модель розрахунку інформаційного ризику для промислових підприємств; показники аналізу та оцінки документообігу на промисловому підприємстві; підхід до використання інформаційних систем підприємства при прийнятті управлінських рішень на основі даних інформаційного аудиту; використання показників оцінки ефективності документообігу та оцінки інформаційного ризику.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення засад інформатизації управління на промислових підприємствах машинобудівної галузі України та розробка методичних підходів щодо формування інформаційної системи, реалізація яких буде сприяти забезпеченню конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів.

Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

проведено теоретичний аналіз сутності та змісту інформації, інформаційної системи та розглянуто особливості функціонування інформаційних систем на промислових підприємствах;

розкрито специфіку використання економічної інформації на підприємствах машинобудівного комплексу;

розглянуто структуру управлінської діяльності та проаналізовано функціонування інформаційних систем у процесі управління з метою удосконалення інформаційної системи підприємства;

проведено дослідження впливу якості інформації на процес управління на підприємствах машинобудівного комплексу;

здійснено аналіз чинників, що впливають на функціонування інформаційної системи на промисловому підприємстві;

проведено дослідження документообігу як елементу інформаційної системи підприємства, визначено роль та організаційні функції інформаційної служби аудиту;

визначено основні напрями удосконалення інформаційної системи в процесі управління промисловим підприємством.

Об'єкт дослідження – процес застосування інформаційних систем при розробці та обґрунтуванні управлінських рішень на підприємствах машинобудівного комплексу в умовах формування ринкового середовища.

Предмет дослідження – теоретичне та методичне забезпечення оцінки ефективності функціонування інформаційної системи управління на промисловому підприємстві.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інформаційних систем і процесу управління, загальні теорії у сфері інформації, а також методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень, звітні дані підприємств, дані опитувань керівників і фахівців підприємств машинобудівного комплексу.

У ході дослідження використовувалися: методи опитування і спостереження при аналізі каналів надходження інформації на підприємстві; традиційні засоби і прийоми економічного аналізу (табличний, порівняння, угрупування, регресійно-кореляційний аналіз) при створенні системи показників документообігу; економіко-математичне моделювання (при розробці моделі оцінки інформаційного ризику), логістичні методи (при розробці логістичної системи як елементу інформаційної системи). Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Інформаційну базу дослідження складають діючі законодавчі і нормативні документи; галузеві методики, які регулюють процеси функціонування інформаційних систем на підприємствах машинобудівного комплексу; офіційні статистичні матеріали; дані обліку і звітності КП “Зуївський енергомеханічний завод”, ВАТ “Ясинуватський машинобудівний завод”, ВП “Красногвардійський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства “Макіїввугілля”; матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на машинобудівному підприємстві на основі розвитку інформаційних систем, і зводиться до наступного:

уперше:

запропоновано метод оцінки інформаційного ризику, заснований на економіко-математичному моделюванні ймовірності виникнення інформаційного ризику, що дозволяє визначити ризик на певних технологічних етапах у інформаційній системі підприємства;

запропоновано структуру формування інформаційної системи машинобудівного підприємства на основі застосування окремих підсистем: програмного і технологічного забезпечення, обробки документів, безпеки інформації, агрегації управлінських рішень на основі отриманої інформації для кожного рівня управління, інформаційного аудиту, правового забезпечення, що створює засади безумовно ефективного застосування інформаційної системи у процесі розробки та прийняття управлінських рішень;

удосконалено:

методологічний підхід щодо оцінки якості інформації на підприємстві на основі застосування інформаційних каналів та показників якості, що дозволило отримати обґрунтовану і точну оцінку якості застосованої інформації;

методологічний підхід до проведення інформаційного аудиту на основі включення наступних етапів: оцінка якості інформації, оцінка інформаційного ризику; застосування системи показників документообігу, який дозволяє оцінити надійність та ефективність діючої інформаційної системи;

методологічний підхід щодо прийняття управлінських рішень на основі автоматизації засобу “дерево рішень” з урахуванням показників якості інформації, ефективності документообігу і даних служби інформаційного аудиту, що дозволить надавати своєчасну та якісну інформацію для прийняття управлінських рішень;

організаційну структуру інформаційної системи на основі використання логістичних підходів до принципів функціонування підсистем, що створює засади для покращення взаємодії між елементами інформаційної системи та функціями управління;

дістало подальшого розвитку:

показники аналізу та оцінки документообігу на промисловому підприємстві, які базуються на системі розпізнавання вхідних і вихідних документо-реквизитів, що забезпечить ефективність документообігу у підрозділах і в цілому на підприємстві. Результативними показниками такої системи є: число документо-реквізитів, які входять у структурний підрозділ без дублювання (вхідні); число документо-реквізитів, які виходять із структурного підрозділу без дублювання (вихідні); коефіцієнти ефективності потоку документо-реквізитів (коефіцієнт вхідного потоку і коефіцієнт вихідного потоку);

поняття “інформаційна система” як така, що заснована на функціонуванні інформаційних потоків, які надають відомості про стан об'єкта в процесі управління з використанням інформаційних технологій;

поняття “інформаційний ризик” як рівень об'єктивного і суб'єктивного спотворення інформації, її втрати, дефіциту або надмірності, що призводить до неадекватних управлінських рішень на основі результуючої інформації;

поняття “інформаційний аудит” як системний процес отримання та оцінки об'єктивних даних про поточний стан інформаційної системи, встановлення рівня їх відповідності певному критерію.

Практичне значення отриманих результатів. На підґрунті теоретичних викладок у дослідженні розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування інформаційних систем на підприємствах машинобудівного комплексу на основі оцінки якості інформації, ідентифікації інформаційного ризику, уточнення показників документообігу, що забезпечать підвищення ефективності функціонуючої інформації.

Основні положення і результати дослідження були реалізовані на підприємствах машинобудівного комплексу КП “Зуївський енергомеханічний завод” (довідка №102/12 від02.02.2005), ВАТ “Ясинуватський машинобудівний завод” (довідка № 325/14 від 15.10.2004), ВП “Красногвардійський ремонтно-механічний завод” Державного підприємства “Макіїввугілля” (довідка №48 від 25.01.2005), ТОВ “ЕВМ-Сервіс” (довідка №18 від 23.11.2004).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно. Особистий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Про отримані результати дослідження, висновки і пропозиції докладалося у доповідях, які обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми формування і реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта” (м.Дніпропетровськ, 2002р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства і шляхи їх подолання” (м.Запоріжжя, 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії сучасного розвитку” (м.Дніпропетровськ, 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (м.Дніпропетровськ, 2004р.), науково-практичній конференції “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення” (м.Полтава, 2005р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 14 робіт загальним обсягом 3,93 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 3,64 ум.-друк.арк. З них у наукових фахових виданнях – 8 робіт загальним обсягом 3,15 ум.-друк.арк., з яких особисто автору належить 2,86 ум.-друк.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 179 сторінках, списку використаних джерел із 179 найменувань на 15 сторінках і 11 додатків на 32 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 217 сторінок, включаючи 29 таблиць на 25 сторінках і 20 рисунків на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення і розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління на основі розвитку інформаційних систем (ІС) на промислових підприємствах у сучасних умовах.

Розділ 1. “Науково-методичні основи формування інформаційної системи підприємства”. Функціонування підприємств України в період переходу до ринкової системи вимагає впровадження нових технологій управління, що можливе лише за умови своєчасного надходження даних, які повно та ґрунтовно характеризують стан зовнішнього та внутрьошньго середовища підприємства. Сучасна інформаційна управлінська система повинна за допомогою відповідних методів і технічних засобів перетворювати отримані дані в інформацію, систематизувати їх і надавати керівництву підприємства в необхідній формі з метою виявлення існуючих взаємозв'язків між явищами і процесами. Тому важливим напрямом інформатизації управління є підвищення ефективності функціонування ІС на підприємстві.

До числа найвагоміших причин застосування комплексної ІС на машинобудівному підприємстві можна віднести наступні фактори об’єктивного збільшення інформації: розширення сфери діяльності; збільшення чисельності персоналу, контрагентів; розширення асортименту продукції; зростання числа філіалів і дочірніх підприємств.

Управлінську діяльність доцільно розглядати, як процес перетворення інформації з метою вироблення управляючих дій. Тоді сама управлінська праця повинна сприйматися, як комплекс операцій з перетворення інформації. Принциповими для реалізації функцій управління стають задачі систематизації і впорядкування інформації, що описує стан управляючої системи, а також основні етапи перетворення цієї інформації.

При проектуванні інформаційної системи прийняття управлінських рішень на машинобудівному підприємстві слід мати на увазі, що інформаційні потреби на різних рівнях управління різні і залежать від функціональних обов'язків керівників і спеціалістів. Діяльність категорій управлінців відповідає обов'язкам вищої, середньої і технічної ланки (рівня). Керівники кожного рівня повинні своєчасно одержувати інформацію відповідно до виконуваних управлінських функцій, що стає одним з грунтівних завдань ефективної управлінської інформаційної системи.

У процесі функціонування ІС повинна забезпечувати виконання наступних вимог:

якість інформації, яка включає наступні характеристики: достовірність,

змістовність, репрезентативність, повноту, доступність, актуальність,

своєчасність, стійкість, точність;

безпека інформації;

орієнтація на певні рівні управління;

економічність обробки інформації;

пристосовність до інформаційних потреб, що змінюються.

Якість надання інформації на технологічних етапах проходження інформаційних потоків у системі прийняття управлінських рішень залежить від технології збору, зберігання, оновлення, переробок і передач інформації, оснащення технічними і програмними засобами. Від якості інформації на всіх рівнях управління залежить ефективність прийняття управлінського рішення. Основна увага в процесі розробки і прийняття управлінського рішення повинна надаватися організації документообігу. Забезпечення вимоги безпеки інформації має мінімізувати негативні наслідки, пов'язані з використанням інформації в ІС, і забезпечити досягнення основних цілей і задач підприємства. Ця вимога зумовлює актуальність застосування моніторингу інформаційних ризиків, що дозволяє своєчасно виявити ймовірність виникнення ризикової ситуації.

Результати дослідження особливості функціонування ІС на промислових підприємствах дозволяють висунути нові вимоги до формування структури інформаційної системи підприємства. Запропонована структура формування інформаційної системи (див. рис.1) дає змогу забезпечити виконання вищенаведених вимог і сприяє досягненню високої ефективності процесу розробки та прийняття управлінських рішень на промисловому підприємстві.

Рис.1. Пропонована структура інформаційної системи машинобудівного

підприємства

Таким чином, ІС підприємства може складатися з 6 підсистем, які реалізуються та взаємозв’язуються за допомогою відповідних засобів автоматизації, що стає умовою високої результативності процесу прийняття управлінських рішень.

Розділ 2. “Управління підприємством на основі розвитку інформаційних систем”. Керівник кожного підприємства, яке функціонує в умовах ринку як відкрита система, має одержувати адекватну інформацію до і після прийняття рішення, що зумовлюється якісним формуванням ІС. Використання якісної і потрібної інформації в управлінському обліку зменшує невизначеність у процесі прийняття рішень.

У роботі досліджено якість інформації, що функціонує на конкретному машинобудівному підприємстві за показниками: достовірність, змістовність, репрезентативність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність - для виявлення ступеня впливу цих показників на прийняття управлінських рішень. За результатами бальної оцінки відмічається низька якість інформації, яка використовується, що спричиняє ситуацію невизначеності при прийнятті управлінських рішень.

При аналізі інформаційних потоків в ІС на підприємстві доводиться враховувати те, що між функціями підрозділів та інформацією не існує однозначної відповідності. Будь-яка функція підрозділу може виконуватися цілим класом організаційних структур за наявності інформації. У зв'язку з цим аналіз ІС проводився шляхом дослідження інформаційних потоків на вищому, середньому і технічному рівнях управлінських структур, де безпосередньо циркулює зовнішня і внутрішня інформація і приймаються управлінські рішення.

Спостерігається незближеність каналів і видів зібраної інформації вищої ланки. Так, вона “збирає” від нижчестоящих таку інформацію, яку вони не “накопичують” для себе. Звідси багато запитів “зверху”, які примушують нижчестоящі ланки збирати наново, дублювати інформацію. Це відноситься до запиту незапланованих відомостей, довідок, планів заходів, що свідчить про низький рівень планування стабільно потрібної інформації та порушуює маршрути руху інформації.

Для виявлення якості інформації був проведений аналіз вхідних і вихідних документів на підприємстві та у підрозділах. Аналіз показав, що причинами відхилень у процесі функціонування інформаційної системи є наступні недоліки в обробці документів: не забезпечуються наявність необхідної і достатньої інформації для прийняття рішень, чітка її адресність; не завжди точно визначаються джерела і споживачі інформації; низький рівень організації потоків інформації, оскільки не усунено дублювання документів і показників, що містяться в них; не забезпечується мінімізація маршрутів проходження документів. Відсутня чітка організація елементів ІС: інформаційного забезпечення, інформаційних масивів; потоків інформації; автоматизованих процесів і засобів збору, зберігання, оновлення, переробки і передачі інформації, у тому числі ведення нормативної документації; не сформовано системність інформаційної діяльності.

Однією з важливих вимог до керівництва підприємства є швидка реакція на зміни у зовнішньому середовищі. При цьому час пристосовування до нової ситуації постійно зменшується і, відповідно, зростає ступінь недостатності інформації, необхідної для швидкого реагування. Прийняття рішень в умовах недостатності або неякісності інформації збільшує невизначеність і ризик при прийнятті управлінських рішень. Дані досліджень, які проведено у роботі, показують, що в процесі прийняття управлінських рішень присутня ситуація ризику і невизначеності, оскільки управління підприємством в сучасних умовах здійснюється за наявності неповної інформації.

Це дозволило виділити інформаційний ризик, під яким слід розуміти такий рівень об'єктивного і суб'єктивного спотворення інформації, її втрати, дефіциту або надмірності, який призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на основі результуючої інформації.

У дисертації було проведене дослідження виникнення інформаційних ризиків за 3 етапами з наступними класифікаційними ознаками.

1. “Технологічні складові руху інформації”: передача інформації; зберігання інформації; обробка інформації; результуюча інформація.

2. “Класифікація інформаційного ризику”: джерело небезпеки; вид діяльності; правова умова виникнення ризику; ступінь сприйняття ризику.

3. “Чинники виникнення ризику”: конкуренти (інформаційне шпигунство); внутрішній несанкціонований доступ; внутрішня діяльність; зовнішня діяльність; внутрішнє законодавство; зовнішнє законодавство; керівний склад; рядовий склад.

Більшість непередбачених ситуацій виникає у технологічних процесах руху інформації. Аналіз інформаційних ризиків у технологічному процесі при функціонуванні ІС (етап 1) проводився за наступними складовими руху інформації: передача, зберігання, обробка, результуюча інформація (див. табл.1), а також за етапами 2 і 3.

Результати аналізу виникнення інформаційного ризику при функціонуванні ІС, наведені у табл.1, дозволили виділити елементи ІС з максимальною ймовірністю загрози виникнення інформаційного ризику. Така загроза виникає у рядового складу підприємства при оцінці сприйняття ризику, що найбільш піддається його впливу: імовірність загрози 0,916; місто проявлення (етап руху інформації) – отримання результуючої інформації; фактор виникнення – оцінка сприйняття ризику рядовим складом підприємства.

Результати аналізу показали, що максимальне значення ймовірності виникнення загрози інформаційного ризику переважно очікується на етапі отримання результуючої інформації.

Розділ 3. “Основні напрямки удосконалення управління підприємством на основі розвитку інформаційних систем”. Дослідження, проведені в розділах 1 і 2 дисертації, показали, що основну функцію в ІС підприємства виконує документообіг, тобто внутрішня інформація, а показники якості інформації визначають ефективність документообігу.

Таблиця 1

Результати розрахунку ймовірності виникнення інформаційного ризику при функціонуванні інформаційної системи

Етап “Технологіч-

ні складові руху інформації” |

Модель ймовірності виникнення інформаційного ризику | Етап “Класифікація інформаційного ризику”

джерело небезпеки | вид діяльності | правова умова виникнення ризику | ступінь сприйняття ризику

Етап “Чинники виникнення ризику”

конкуренти (інфор-маційне шпигунство) |

внутріш-ній несанк-ціоно-ваний доступ | внут-рішній бізнес | зов-

нішній бізнес | внут-рішнє законо-давство | зовнішнє законо- давство | керівний склад | рядо-

вий склад

1. Передача інформації | Z1=1-Y1, де

Y1 = 1,1488e-0,5822x | 0,696 | 0,761 | 0,014 | 0,135 | 0,137 | 0,686 | 0,655 | 0,914

2. Зберігання інформації | Z2=1-Y2, де

Y2 = -0,1894*х2 +

+0,6529х -0,0059 | 0,487 | 0,602 | 0,834 | 0,723 | 0,692 | 0,494 | 0,446 | 0,330

3. Обробка інформації | Z3=1-Y3, де

Y3= 1,0289e-0,5006x | 0,726 | 0,835 | 0,068 | 0,097 | 0,205 | 0,577 | 0,522 | 0,744

4. Результуюча інформація | Z4=1-Y4, де

Y4 = 1,3991e-0,754x | 0,875 | 0,874 | 0,136 | 0,845 | 0,009 | 0,519 | 0,744 | 0,916

Примітка: Z1,Z2, Z3, Z4 – моделі ймовірності виникнення інформаційного ризику відповідно на етапах передачі, зберігання, обробки та результуючої інформації;

Х –середньостатистична частота звернення до інформації за технологічними складовими руху інформації з урахуванням класифікації та чинників виникнення інформаційного ризику;

Y – імовірність відсутності ризику за технологічними складовими руху інформації.

Недоліками внутрішнього документообігу є: відсутність чіткої організації інформаційних масивів, потоків інформації, обробки, передачі, зберігання нормативної документації, що приводить до прийняття неякісних управлінських рішень. Тому для вдосконалення документообігу пропонується ввести нові показники аналізу та оцінки документообігу, що базуються не тільки на кількісній оцінці вхідних і вихідних документів, а, в першу чергу, на системі розпізнавання вхідних і вихідних документо-реквізитів. До таких показників відносяться: число документо-реквізитів, які входять у структурний підрозділ без дублювання, число документо-реквізитів, які виходять із структурного підрозділу без дублювання, коефіцієнти ефективності потоку документо-реквізитів (коефіцієнт вхідного потоку і коефіцієнт вихідного потоку). Ці показники розраховуються для структурних підрозділів і підприємства в цілому.

Запропонована структура ІС висунула умову для оцінки надійності та ефективності ІС підприємства. Інформаційний аудит має бути спрямований на перевірку інформаційної системи щодо відповідності певним критеріям за розробленими методами. Автором дисертаційної роботи пропонується методологічний підхід щодо проведення інформаційного аудиту на підприємстві, який здійснюється за класифікацією інформаційних потоків в ІС та за напрямами основних підрозділів підприємства.

Інформаційний аудит дозволить визначити якість інформації, що використовується, відповідність програмних і апаратних засобів поставленим задачам, виявити “вузькі місця”, оцінити технологічний рівень існуючої ІС підприємства, розробити комплекс пропозицій щодо її реструктуризації, оцінити інформаційний ризик, надійність та ефективність діючої системи. Такий аудит надасть можливість отримати всебічну об'єктивну оцінку інфраструктури підприємства, комплексу всіх подій та елементів ІС (технологічні процеси, обліково-аналітична робота, людські ресурси, документи тощо).

При оцінці ефективності функціонування інформації на підприємстві в основному орієнтуються на стандартні параметри інформаційних потоків. Тому доцільно застосувати логістичні методи прийняття управлінських рішень. На рис.2 наведено запропоновану логістичну схему прийняття управлінських рішень.

В організаційній структурі логістичної інформаційної системи виділено підсистеми: управління запитами інформації; обробки інформаційних запитів; генерації вихідних форм і звітів; підтримки управлінських рішень. Підсистеми відображають вплив зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на процес управління і здійснюють взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління за рахунок :

інтеграції логістичного та виробничого планування;

взаємодії логістичного управління з іншими виробничими функціями;

стратегічних настанов для організаційної структури логістичної системи і персоналу;

інтеграції інформаційних технологій;

підготовки або покупки технологічних рішень і використання посередників;

пристосовування до умов підприємства форм логістичних ланцюгів, каналів і мереж, а також функцій управління;

акцентування на продуктивності і якості послуг у логістиці.

Рис. 2. Логістична схема прийняття управлінських рішень

Прийняття ефективних управлінських рішень повинне орієнтуватися на релевантну та об'єктивну інформацію. Аналіз, проведений у розділі 2, виявив запізнювання інформаційних потоків в управлінській діяльності, що негативно відображається на прийнятті рішень. Для вирішення зазначеної проблеми автором дисертації запропонований підхід вдосконалення інструменту управлінських рішень на основі автоматизації “дерева рішень”, що інтегровано у загальну ІС підприємства.

Як засіб оптимізації “дерева рішень”, пропонується використання двох модулей Raw Data Analyzer і Tree Analyzer за критерієм оптимізації “зниження інформаційного ризику”. Застосування автоматизованого інструменту “дерева рішень” в ІС підприємства допомогає знайти оптимальне управлінське рішення відносно удосконалення і має такі переваги:

простий процес використання користувачами різних рівнів підготовки;

опис правил мовою умовних операторів „Якщо..то”, де важко формалізувати знання;

витягання правил з “дерева рішень” мовою, зрозумілою для користувача, з умовними операторами „Якщо..то”;

достатня точність прогнозу, зіставна з іншими методами прогнозування;

побудова непараметричних моделей.

Упровадження логістичної системи і автоматизації “дерева рішень” створить засади для підвищення якості прийняття управлінських рішень, що забезпечить комплексний підхід до формування ІС для ефективного управління підприємством.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо підвищення якості управління підприємством на основі удосконалення функціонування інформаційних систем у сучасних умовах.

1. Функціонування підприємств в умовах формування ринкових відносин грунтується на використанні різноманітної інформації, необхідної для прийняття відповідних управлінських рішень. Під інформацією слід розуміти відомості про навколишній світ, які зменшують ступінь невизначеності, що є, неповноту знань суб'єкта, приймаючого рішення, виражені певною мовою у вигляді знаків і придатних до подальшого відтворювання і переробки.

2. При розробці підходів до класифікації інформації на підприємстві слід ураховувати такі властивості, як єдність, зіставність інформації, специфіка функціонування. Тому в основу класифікації інформації в дисертації було покладено ознаку “джерело виникнення інформації”, тобто виникнення інформації на певних етапах управлінського процесу.

3. Інформація виступає основою в процесі формування ІС і в процесі розробки та прийняття управлінського рішення. За допомогою інформації здійснюють стадії процесу управління, що циклічно повторюються, – отримання, переробку відомостей про стан керованого об'єкта і передачу йому управляючих команд. Отже, за допомогою інформації реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом, або між управляючою і керованою частинами системи управління. Більшість промислових підприємств, у тому числі і машинобудівного комплексу, може бути подано такою ієрархічною структурою управління: вищий, середній та технічний рівні.

4. Серед найважливішіх галузей промисловості, що створює засоби виробництва, машинобудуванню належить провідна роль. Як показав проведений аналіз, на більшості машинобудівних підприємств існують певні проблеми, пов'язані із застосуванням ІС в процесі прийняття управлінських рішень, що обумовлено збільшенням обсягів інформації.

5. Дослідження проходження інформаційних потоків на вищому, середньому і технічному рівнях управління дозволили отримати оцінки якості інформації. Якість інформації в чітко відладженій інформаційній системі повинна бути базою, на якій приймаються управлінські рішення, і основоположним чинником ефективності функціонування підприємства. Аналіз довів, що показники якості не витримуються унаслідок недостатнього реагування на зміну вхідних даних, слабкої автоматизації обліку інформації, а отже, неповного відбору і формування баз інформаційних даних. В управлінській діяльності необхідно створення системи управлінського обліку на підприємстві за такими критеріями: своєчасність, одноманітність, точність і регулярність отримання інформації керівництвом.

6. Основними елементами ІС для її ефективного функціонування повинні стати: оцінка документообігу в процесі отримання, обробки, зберігання інформації; оцінка ризику (йомовірність виникнення несприятливих ситуацій, які впливають на кінцевий результат роботи підприємства); моніторинг функціонування інформації за допомогою інформаційного аудиту та прийняття управлінських рішень, одним з етапів якого повинні стати логістичні підходи та побудова “дерева рішень”.

7. Проведене дослідження довело, що причинами відхилень у функціонуванні ІС є також недоліки в процесі обробки документообігу: бракує необхідної і достатньої інформації для прийняття рішень, чіткої її адресністі; не завжди точно визначено джерела і споживачів інформації; не усунено дублювання документів і показників, що містяться в них; не завжди мінімізовано маршрути проходження від джерела до споживача. Незадовільне забезпечення відповідних підрозділів якісною інформацією і одночасне надходження зайвої для них інформації, нераціональне використання інформаційних даних перешкоджає прийняттю адекватних ситуації управлінських рішень. Тому головним завданням формування ІС є удосконалення документообігу. У роботі пропонується ввести нові показники документообігу, що базуються не тільки на кількісній оцінці вхідних і вихідних документів, а, в першу чергу, на системі розпізнавання вхідних і вихідних документо-реквізитів.

8. При прийнятті управлінських рішень керівники стикаються з проблемою вибору. В такому процесі існує необхідність постійного пошуку інформації, головним чином, для зниження невизначеності стосовно доступних альтернатив, їх відносної цінності та умов реалізації продукції. У дослідженні виявлено, що ризик виникає переважно на технологічному етапі руху інформації – етапі результуючої інформації. Запропонований метод оцінки інформаційного ризику забезпечує підвищення ймовірністі прийняття якісних управлінських рішень.

9. З метою забезпечення критерію формування ІС обґрунтовано наявність системи інформаційного аудиту на підприємстві. Інформаційний аудит спрямовано на перевірку відповідності ІС певним критеріям за розробленими методами, що дозволить оцінити реальний стан інформаційної системи. Доцільно виділити три основні напрями інформаційного аудиту в ІС підприємства: організаційний, технічний, методологічний.

10. У дисертації запропоновано логістичну інформаційну систему прийняття управлінських рішень з підсистемами: управління запитами інформації; обробки інформаційних запитів; генерації вихідних форм і звітів;підтримки управлінських рішень, які відображають вплив зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на процес управління і здійснюють взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління.

11. З метою забезпечення релевантної і достовірної інформації при прийнятті управлінських рішень в роботі пропонується підхід вдосконалення інструменту управлінських рішень на основі автоматизації “дерева рішень”, що інтегровано у загальну ІС підприємства, який має такі переваги: простий процес використання користувачами різних рівнів підготовки; витягання правил з “дерева рішень” зрозумілою для користувача мовою; достатня точність прогнозу, зіставна з іншими методами прогнозування; побудова непараметричних моделей.

Таким чином, удосконалення в структурі ІС повинні включати комплексний підхід щодо оцінки інформації та інформаційного ризику, показників аналізу та оцінки документообігу, систему побудови інформаційного аудиту, логістичну систему прийняття рішень, автоматизовану систему “дерева рішень”. Запропоновані методи дозволять підвищити обґрунтованість, швидкість прийняття управлінських рішень, ефективність управління за рахунок раціональної систематизації інформації, правильного її розподілу на рівнях управління відповідно до характеру вирішуваних завдань, а також нададуть можливість керівникам здійснювати формалізацію стратегії і тактики управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті у фахових виданнях

1. Харина Е.В. Проблемы информатизации металлургического комплекса Донецкого региона Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. – 2002. - №6 (22). – С.140-143.

2. Харина Е.В. Развитие и совершенствование информационного комплекса предприятия Науковий економічний журнал. Актуальні проблеми економіки. - Київ: Вид-во НАУ. – 2003. - №7 (25). – С. 131-138.

3. Харіна К.В. Характеристика інформації у системі діяльності вітчизняних підприємств Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.184. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. – 2003. -№ 10. – С. 423-431.

4. Харіна К.В., Фінагіна О.В. Специфіка стратегічного розвитку підприємств Донецького регіону Новое в экономической кибернетике: Сб. науч. статей. - Донецьк: Вид-во ДонНУ. – 2004. – №2. – С.112-119.

Особистий внесок здобувача: запропоновано напрями вдосконалення інформатизації підприємств Донецького регіону як основи їх стратегічного розвитку.

5. Харіна К.В. Розвиток інвестування інформаційного аудиту на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.189. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. – 2004. – С.1109-1112.

6. Харіна К.В. Керування інформаційними ризиками у діяльності підприємств // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. трудов.– Том 1.– Донецьк: Вид-во ДонНУ. – 2004. – Вип.7. – С.333-334.

7. Харіна К.В. Проблеми оцінки інформаційних ризиків на підприємстві // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. трудов / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк: Изд-во ИЭП НАН Украины, 2004. – С. 314-317.

8. Харіна К.В. Нові підходи до оцінки інформаційного ризику на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип.200. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. – 2005. – С.320-326.

Матеріали науково-практичних конференцій

9. Харина Е.В. Проблемы инвестиций в Информационный комплекс предприятий металлургической отрясли Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб’єкта”.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 182-184.

10. Харіна К.В. Удосконалення інформаційних систем підприємства Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подалання”. – Запоріжжя: ЗІДМУ, 2003. - С.22-23.

11. Харіна К.В. Роль і значення інформації в стратегії розвитку підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інвестиційні стратегії сталого розвитку”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 119-120.

12. Харіна К.В. Особливості інформаційного забезпечення на підприємствах машинобудування // Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 42-44.

13. Харіна К.В. Управління підприємством на основі розвитку інформаційних систем // Матеріали науково-практичної конференції “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення”. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2005. – С. 179-181.

Наукові статті в інших виданнях

14. Харіна К.В. Проблеми удосконалення інформаційних систем підприємства Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничний журнал Гуманітарного університету ЗІДМУ.- Запоріжжя: ЗІДМУ. – 2004. - №1. – С.261-264.

АНОТАЦІЯ

Харіна К.В. Удосконалення управління підприємством на основі розвитку інформаційних систем.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. –Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2005.

У дисертації розроблено новий науковий підхід до методології побудови інформаційної системи для забезпечення прийняття управлінських рішень на основі аналізу та оцінки документообігу з використанням показників: число документо-реквізитів, вхідних у структурний підрозділ без дублювання; число документо-реквізитів, вихідних із структурного підрозділу без дублювання; коефіцієнти ефективності потоку документо-реквізитів (коефіцієнт вхідного потоку і коефіцієнт вихідного потоку). Запропоновано метод оцінки інформаційного ризику при прийнятті управлінського рішення, а саме: визначення інформаційного ризику на певних технологічних етапах у інформаційній системі підприємства.

Розширено значення понять “інформація”, “інформаційна система”, “інформаційний ризик”, “інформаційний аудит”. Показано, що інформація виступає як основа в процесі створення інформаційної системи. За допомогою інформації реалізується зв'язок між суб'єктом і об'єктом системи управління. Виконано аналіз потоків інформації, визначено показники, які характеризують її якість. Виявлено особливості розрахунку якості інформації на підприємствах машинобудування.

Досліджено стан інформаційної системи за допомогою методичного підходу до інформаційного аудиту на основі показників якості інформації, інформаційного ризику і документообігу.

Обгрунтовано необхідність прийняття управлінських рішень на основі автоматизації “дерева рішень” з урахуванням показників якості інформації, аналізу та оцінки інформаційного ризику, показників документообігу, логістики і даних служби інформаційного аудиту.

Ключові слова: інформація, інформаційна система, інформаційний ризик, інформаційний аудит, промислове підприємство, управлінське рішення.

АННОТАЦИЯ

Харина Е.В. Совершенствование управления предприятием на основе развития информационных систем. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2005.

В диссертации разработаны новый научный подход к методологии построения информационной системы для обеспечения принятия управленческих решений на основе анализа и оценки документооборота с использованием показателей: число документо-реквизитов, входящих в структурное подразделение без дублирования; число документо-реквизитов, исходящих из структурного подразделения без дублирования; коэффициенты эффективности потока документо-реквизитов (коэффициент входного потока и коэффициент выходного потока). Предложен метод оценки информационного риска при принятии управленческого решения, а именно: определение информационного риска на соответствующих технологических этапах в информационной системе.

Расширены значения понятий “информация”, “информационная система”, “информационный риск”, “информационный аудит”. Показано, что информация выступает как основа в процессе создания информационной системы. С помощью информации реализуется связь между субъектом и объектом системы управления.

Выполнен анализ потоков информации, определены показатели, которые характеризуют ее качество. Выявлены особенности расчета качества информации на предприятиях машиностроения. Анализ показал, что причинами отклонений в процессе функционирования информационной системы являются следующие недостатки: не обеспечивается наличие необходимой и достаточной информации для принятия управленческих решений, четкая ее адресность, низкий уровень организации потоков информации.

Исследовано состояние информационной системы с помощью методического похода к информационному аудиту на основе показателей качества информации, информационного риска и показателей документооборота.

Обоснована необходимость принятия управленческих решений на основе автоматизации “дерева решений” с учетом показателей качества информации, анализа и оценки информационного риска, показателей документооборота, логистики и данных службы информационного аудита.

Ключевые слова: информация, информационная система, информационный риск, информационный аудит, промышленное предприятие, управленческое решение.

SUMMARY

Kharina K.V. The perfection of management of the enterprise on the basis of development information systems. - Manuscript.

Theses for a candidate’s degree on economic sciences by speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of the enterprises. - Priazovsky State Тechnical University of the Ministry of education and sciences of Ukraine, Mariupol, 2005.

In the dissertation is approach a new scientific to methodological construction of information system for maintenance of acceptance of administrative decisions, which is developed on the basis of a technique of the analysis, an estimation of document circulation with use of parameters: number of document-essential elements included in structural division without duplication; number of document -essential elements starting with structural division without duplication; effectiveness ratio of a stream of document -essential elements (factor of an entrance stream and factor of a target stream).; techniques of an estimation of information risk at acceptance of the administrative decision, namely: the definition of information risk in technological processes, at receipt of information streams, classification and risk factors.

The essence of concepts “information”, “information system”, “information risk”, “information audit” is opened. It is revealed, that the information acts as a basis during creation information system. With the help of the information communication between the subject and object of a control system is realized. The analysis of streams of the information is executed, parameters which characterize quality of the information are determined. Features of calculation of quality of the information at the enterprises of mechanical engineering are revealed.

The condition of information system with the help of a technique of information audit is investigated on the basis of parameters of quality of the