Українська академія аграрних наук

інститут розведення і генетики тварин

хмельничий леонтій михайлович

УДК 636.22/28.081.14

оцінка екстер’єру тварин в системі
селекції великої рогатої худоби

06.02.01 – розведення та селекція тварин

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук

Чубинське – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському інституті агропромислового виробництва УААН.

Науковий консультант – |

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового вироб-ництва УААН.

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Петренко Іван Петрович, головний науковий співро-бітник Інституту розведення і генетики тварин УААН;

доктор сільськогосподарських наук, професор Пелехатий Микола Сергійович, завідувач кафедри розведення і генетики сільсько-господарських тварин Державного агроекологічного університету;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Пешук Людмила Василівна, завідувач кафедри технології м’яса, м’ясних та олієжирових продуктів Національного університету харчових технологій.

Провідна установа – |

Херсонський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра гене-тики та розведення сільськогосподарських тварин.

Захист відбудеться “26” квітня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район,
с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення
і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “25”березня 2005 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У селекційно-племінній роботі з великою рогатою худо-бою чільне місце займає оцінка і добір тварин за зовнішніми формами і пропорціями будови тіла. Це зумовлено встановленим у практичній селекції та багатьох дослід-женнях зв’язком між особливостями екстер’єру тварин та їхніми господарськи корис-ними ознаками, міцністю, технологічністю і тривалістю продуктивного використання.

Поряд з традиційною (інструментальною) методикою оцінки екстер’єру великої рогатої худоби за останнє десятиріччя в Україні було запропоновано ряд методич-них рекомендацій з сучасної (окомірної) класифікації корів за будовою тіла (С.Ю. Рубан, А.Н. Шеховцов, 1990; В.І. Власов, М.В. Зубець, Л.В. Вишневський, 1991; В.П. Буркат, Г.П. Котенджі, В.І. Ладика та ін., 1993; А.М. Дубін, І.А. Рудик, М.З. Басовський, 1996; В.І. Антоненко, 1998; Ю.П. Полупан, 2000), які суттєво різняться за методологією і не набули поширеного використання у практичній селекції для оцінки типу великої рогатої худоби. Тому основною пробле-мою лінійної оцінки є методологічний аспект, який полягає в запровадженні єдиної уніфікованої методики.

Актуальність досліджень зумовлена також обов’язковою умовою для племінного скотарства і відповідно для новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід – це досконале знання характеристик тварин на всіх етапах їхнього поліпшення і консолідації за селекційно-генетичними параметрами продуктивних та екстер’єрно-конституціо-нальних ознак.

Перспективним шляхом інтенсифікації селекційного процесу є розвиток концепції бажаного типу як мети селекції з новоствореними породами
(М.В. Зубець, В.П. Буркат, 1987; Ю.Д. Рубан, 1993; В.П. Буркат, 1994; М.В. Зубець, Б.О. Агафонов, 1994), методика обґрунтування та розрахунку якої потребує методологічного вирішення (М.В. Зубець, 1992; 2003). Уявлення про бажаний (модельний) тип корови лежить в основі багатьох методів лінійної класифікації худоби за екстер’єрним типом. Враховуючи це, наші дослідження були спрямовані на розробку методів визначення критеріїв бажаного типу в системі лінійної оцінки, які завершуються створенням зображення модельних корів досліджуваних порід.

У процесі практичної класифікації тварин за екстер’єрним типом особливої актуальності набуває проблема зведення до мінімуму впливу систематичного суб’єктивного фактора на її точність, вирішення якої полягає в розробці цільових параметрів описових статей будови тіла у межах оцінюваної породи та для корів молочних порід в системі уніфікованої методики лінійної оцінки зокрема.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з дисертаційної роботи виконувались згідно з державними програмами науково-дослідних робіт Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН за період з 1997 по 2004 р. з теми “Консолідувати та удосконалити існуючі та створювані породи і типи молочної та м’ясної худоби на основі оптимізації селекційного процесу і годівлі з використанням автоматизованої інформаційної системи селекції у скотарстві Черкаського регіону” (№ держреєстрації 0101U006619).

Мета і задачі досліджень. Основна мета даної роботи – методологічно обґрунтувати, розробити і впровадити в практику селекції уніфіковану методику лінійної класифікації корів за будовою тіла. В аспекті концепції бажаного типу розробити методичний підхід щодо визначення критеріїв добору тварин бажаного екстер’єрного типу, оцінити тварин новостворених українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід за продуктивністю з визначенням селекційно-генетичних параметрів ознак екстер’єру на сучасному етапі селекції із застосуванням традиційно відомих і розроблених нових методів лінійної оцінки з вирішенням у процесі їхнього використання проблем методологічного характеру.

Досягнення мети здійснювалось через вирішення завдань, основними серед яких були: оцінка особливостей корів досліджуваних порід за селекційно-генетичними показниками будови тіла, морфологічними властивостями вимені та молоч-ною продуктивністю; мінливість лінійних показників вимені, його об’єму та закономірностей виведення молока в процесі доїння; оцінка росту і розвитку молодняку української червоно-рябої молочної породи у ранньому віці та на різних етапах постнатального онтогенезу у зв’язку із впливом тривалості ембріогенезу та особливостей екстер’єру матері; розробка вікових ростових стандартів для ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи; оцінка ємності вимені українських червоно- і чорно-рябої молочних порід; визначення продуктивних і екстер’єрних особливостей корів різних екстер’єрно-конституціона-льних типів; визначення в системі лінійної класифікації особливостей типу та ступеня мінливості селекційно-генетичних параметрів статей екстер’єру корів українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід; оцінка бугаїв-плідників молочних порід за екстер’єрним типом їхніх дочок; визначення параметрів лінійних ознак, які характеризують бажаний екстер’єрний тип корів із розробкою для кожної з досліджуваних порід зображення модельної корови; розробка цільових параметрів описових ознак екстер’єру в абсолютних величинах із градацією у межах 9-бальної шкали для запропонованих систем лінійної оцінки худоби; встановлення рівня фенотипової консолідації селекційних формувань тварин за ознаками екстер’єру в системі лінійної класифікації.

Об’єкт досліджень: методологічний аспект лінійної класифікації в загальній системі оцінки екстер’єру великої рогатої худоби.

Предмет дослідження: селекційно-генетичні показники ознак будови тіла тварин українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід, які оцінені інструментальним та окомірним способами, ознаки бажаного типу, цільові порівняльні параметри лінійних ознак в абсолютних і відносних одиницях у межах 9-бальної шкали.

Методи досліджень: інструментальний, окомірний, зоотехнічний, морфологічний, функціональний, порівняльний, статистичний, кореляційний, дисперсійний, моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблено, апробовано та рекомендовано для широкого використання у селекційній практиці нові методи лінійної оцінки корів за типом будови тіла, які відповідають вимогам світових стандартів. У методичному аспекті розроблено комплекс селекційних заходів, використання яких дозволяє суттєво підвищити рівень вірогідності та об’єктивності лінійної класифікації у визначенні племінної цінності бугаїв-плідників за екстер’єрним типом їхніх дочок.

У межах методик лінійної класифікації визначено рівень середніх та оптимальних показників оцінюваних статей, їхні біологічно граничні відхилення, мінливість під впливом генотипових і паратипових факторів, успадковуваність, ступінь та спрямованість кореляцій між ознаками екстер’єру і продуктивністю, визначені параметри бажаного розвитку лінійних ознак для тварин досліджуваних порід та розроблено зображення модельних корів.

На сучасному етапі селекції з консолідації новостворених українських червоно- і чорно-рябої молочних порід за використання комплексного підходу встановлено особливості формування екстер’єру тварин у зв’язку з продуктив-ністю, віком, спадковістю, співвідносним розвитком ознак з визначенням селекційно-генетичних параметрів. Вперше розроблено стандарти живої маси та лінійного росту для ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи у щомісячній динаміці від народження до 18-місячного віку.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву запропоно-вані нові, доступні для користування фахівцями експерт-бонітерської служби, ефек-тивні та об’єктивні методи лінійної класифікації корів молочних і симентальської порід за екстер’єрним типом, використання яких є обов’язковим елементом у визначенні комплексної племінної цінності великої рогатої худоби згідно з Законом України “Про племінну справу у тваринництві”.

Метод лінійної класифікації корів використовується в практичній селекції Черкаського ВАТ “Науково-виробниче об’єднання по племінній справі і прогре-сивних технологіях в тваринництві “Прогрес” і суб’єктів з племінної справи інших областей України для оцінки бугаїв-плідників молочних порід за будовою тіла їхніх дочок і корів провідної селекційної групи. Розроблена інструкція з оцінки корів за екстер’єрним типом, яка схвалена і рекомендована у виробництво на засіданні секції виробництва і переробки продукції тваринництва та птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол № 5 від 4 червня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній розробці наукової концепції досліджень, організації та проведенні експериментів. Автором сформо-вано комп’ютерну базу селекційної інформації на оцінене поголів’я, розроблено алгоритм побудови графіка екстер’єрного профілю дочок оцінюваних бугаїв-плідників. Запропоновано нові еле-менти методології лінійної оцінки з розробкою цільових показників промірів лінійних ознак екстер’єру для корів-первісток української червоно-рябої молочної породи (патент на винахід № 2003010633; Україна 62199 А; 7 А01К67/027. – Опубл. 15.12.2003. – Бюл. № 12), сименталь-ської породи (патент на винахід № 20031213353; Україна 70898А; 7 А01К67/027. – Опубл. 15.10.2004 – Бюл. № 10) та вимірювального пристрою – фіксованої лінійки (патент на корисну модель № 2003032272; Україна 2311; 7 G01В3/08; А01К29/100. Опубл. 16.02.2004. – Бюл. № 2).

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на: засіданнях вченої ради Черкаського інституту АПВ УААН (1997-2004 рр.); звітних засідан-нях коорди-наційно-методичної ради Інституту розведен-ня і генетики тварин УААН (1997-2004 рр.); науково-практичних міжнародних конференціях: “Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин” (Харків, 1998); “Селекційно-генетичні та біотехноло-гічні методи консолі-дації новостворених порід і типів сільськогос-подарських тварин” (Київ, 1999); „Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин” (Київ, 1999); “Перспективи розви-тку скотарства у третьому тисячолітті” (Суми, 2001); “Генетика і селекція вищих організмів” (Полтава, 2001); “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002); “Перспективи розвитку тваринництва і зооінженерної спеціальності” (Харків, 2002); “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003); “Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (Львів, 2003); “Фактори експериментальної еволюції організмів” (Київ, 2003); „Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (Львів, 2004) та республіканських: “Науково обґрунтовані напрямки нарощування генетичного потенціалу продуктивності сільськогоспо-дарських тварин у реформованих підприємствах (Черкаси, 2000); “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002);

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в журналах „Вісник аграрної науки”, „Тваринництво України”, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 56 наукових праць, в т.ч. три методичні рекомендації з лінійної оцінки корів і 23 самостійні праці у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, експериментальну частину, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Загальний обсяг дисерта-ційної роботи – 430 сторінок, містить 93 таблиці, 22 рисунки та 8 додатків. Список літературних джерел – 723, в т.ч. 170 – іноземною мовою.

матеріали і методи досліджень

Науково-виробничі дослідження виконані в Черкаському інституті агропромис-лового виробництва УААН в 1997-2004 рр. відповідно до наведеної схеми (рис. 1). Експериментальна частина досліджень проведена в стадах базових господарств з розведення україн-ських червоно- і чорно-рябої молочних, голштинської та симента-льської порід „Маяк” (n = 1633), „Золотоніське” (n = 217), „Христинівське” (n = 218), „Промінь” (n = 714), „Велика Бурімка” (n = 199), „Матусівський” (n = 85); „Старий Коврай” (n = 394), „Нива” (n = 737), „Біле Озеро” (n = 129), „Кавунівка” (n = 146) Черкаської та „Агро-Регіон” (n = 123) – Київської областей.

Динаміку живої маси і лінійний ріст телиць української червоно-рябої молочної породи визначали шляхом щомісячного зважування та взяття промірів. Абсолютний приріст живої маси (D) за окремі вікові періоди дослідження визначали за формулою: , де Wt і Wo – кінцева і початкова жива маса на відповідний період, кг. Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою: , де Wt і Wo – жива маса в кінці і на початку періоду, кг; t2 і t1 – вік в кінці і на початку періодів, днів. Відносну інтенсивність росту (К) визначали за формулою С.Броді: .

За тривалістю ембріогенезу ремонтних телиць було розділено на три групи:
І – з коротким (до 278 днів, < M – 0,5 у); ІІ – з середнім (від 279 до 287 днів, M ± 0,5 у) та ІІІ – з подовженим ембріональним розвитком (понад 288 днів, > M + 0,5 у).

Оцінку корів за молочною продуктивністю проводили за матеріалами племінного обліку (форма № 2-мол). Добовий надій визначали під час оцінки морфофункціональних властивостей вимені.

Екстер’єр у досліджуваних тварин вивчали за розвитком основних статей будови тіла, проміри яких брали упродовж 2-5 місяців після отелення за допомогою: мірної палиці – висоту в холці, спині та крижах, глибину та ширину грудей; мірного циркуля – ширину в маклаках, кульшах і в сідничних горбах, навскісну довжину заду; мірної стрічки – навскісну довжину тулуба, обхват грудей та п’ястка.

Індекси будови тіла тварин обчислювали через співвідношення відповідних промірів (Д.И. Старцев, 1960; Е.Я. Борисенко, 1967; В.Ф. Красота и др., 1983).

Морфологічні та функціональні властивості вимені корів досліджували за методиками Д.Т. Вінничука (1970) і Ф.Л. Гарькавого (1974). Оцінку вимені корів проводили на 2-3 місяцях після отелення за 1-1,5 год. до вранішнього доїння візуально і за допомогою мірних стрічки, циркуля, штангенциркуля і лінійки.

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Індекс спадання об’єму вимені (ІСОВ) визначали за формулою
З.М. Айсанова (1997): ,

де V1 – умовний об’єм вимені до доїння, см3;

V2 – умовний об’єм вимені після доїння, см3.

Фізіологічну ємність вимені визначали за максимальним разовим надоєм (Г.И. Азимов, 1961). Ступінь наповнення ємності вимені визначали за формулою Ф.Л. Гарькавого (1974): .

Індекс ейрисомії вираховували за формулою Н.М. Замятина (1946): .

Відповідно до середнього показника індексу ейрисомії та величини середньо-квадратичного відхилення корів підконтрольних порід і стад розділяли на три типи: ейрисомний (<М – 0,5 у), проміжний (М ± 0,5 у) і лептосомний (>М + 0,5 у).

Коефіцієнти фенотипової консолідації (К) досліджуваних селекційних груп тварин визначали за формулами Ю.П. Полупана (1996): і ,

де: уг і Сvг – середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт мінливості оцінюваної групи тварин за конкретною ознакою; у3 і Сv3 – ті ж показники генеральної сукупності.

Лінійну класифікацію корів молочних порід проводили за двома системами: А – 9-бальною системою лінійного опису 14 ознак екстер’єру; Б – 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, кожен із яких оцінюється незалежно, має свій ваговий коефіцієнт у загальній оцінці (ЗО) тварини і характеризує: молочний тип (МТ) – 15 %, тулуб (Т) – 20 %, кінцівки (К) – 25 % та вим’я (В) – 40 % (М. Бащенко, Л. Хмельничий, 1998).

Загальну оцінку типу визначали за формулою:

.

Оцінку бугаїв-плідників (n = 16) за екстер’єрним типом їх дочок (n = 735) з побудовою графіка екстер’єрного профілю проводили за методикою М.В. Зубця, М.І. Бащенка, Л.М. Хмельничого та ін. (2000).

Лінійну оцінку симентальської худоби проводили за методикою М.І. Бащенка і Л.М. Хмельничого (2001), яка включає взяття промірів і описування
18 екстер’єрних ознак за 9-бальною шкалою.

Для визначення загальної оцінки, яка характеризує тулуб оцінених симентальських корів (ЗОТ) у цілому, використовували формулу, де враховано абсолютну середню величину проміру висоти в крижах (ВК) і кількість балів, котрі відповідають величинам промірів довжини заду (ДЗ), ширини в маклаках (ШМ) і глибини тулуба (ГТ):

.

Цільові параметри лінійних промірів оцінюваних ознак, передбачених методиками лінійної класифікації, з градацією у межах 9-бальної шкали для корів українських червоно- і чорно-рябої молочних та симентальської порід визначали експериментальним вимірюванням водночас з окомірною оцінкою. Вимірювали статі екстер’єру за допомогою традиційних пристроїв: мірних – палиці, стрічки, циркуля і приладів власної конструкції – кутоміра і фіксованої лінійки
(Л.М. Хмельничий, 2004).

Біометричне опрацювання експериментальних даних – статистичний, коре-ляційний та дисперсійний аналізи проводили за методиками Н.А. Плохинского (1964, 1969), Е.К. Меркурьевой (1970) на ЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням програмного забезпечення.

результати експериментальних досліджень

Молочна продуктивність корів. Результати досліджень показують, що серед чорно-рябої худоби найвищими надоями відрізнялися голштин-ські корови канадської селекції ПЗ „Золотоніське” (І – 5036; ІІІ – 6276 та краща – 6949 кг), перевищуючи одновікових тварин україн-ської чорно-рябої молочної породи з достовірною різницею (P < 0,001) відповідно на 300 і 767 кг молока за першу, 885 і 1564 кг за третю і на 1129 і 1643 кг – за кращу лактації (табл. 1).

Найвищою продуктивністю за надоєм серед стад української червоно-рябої молочної породи характеризувалися тварини племзаводу „Маяк” (І – 4691; ІІІ – 5451 та краща – 6100 кг) з достовірним (P < 0,001) перевищенням корів племзаводів „Христинівське” та „Промінь” відповідно на 533 і 653 кг молока за першу, 427 і 913 кг за третю та на 657 і 1122 кг – за кращу лактації.

1. Характеристика корів українських червоно- та чорно-рябої

молочних порід за молочною продуктивністю (M ± m)

Господарство | Л а к т а ц і я

перша | третя | краща

n | надій,
кг | %
жиру | n | надій,
кг | %
жиру | n | надій,
кг | %
жиру

Українська чорно-ряба молочна та голштинська породи

ПЗ „Золотоніське” | 217 | 5036±76,2 | 3,78 | 107 | 6276±138,0 | 3,81 | 143 | 6949±111,2 | 3,82

ПЗ „Маяк” | 419 | 4736±43,5 | 3,87 | 125 | 5391±83,3 | 3,79 | 261 | 5720±54,2 | 3,89

ПЗ „Велика Бурімка” | 199 | 4269±69,4 | 3,69 | 97 | 4712±113,1 | 3,68 | 134 | 5306±97,4 | 3,71

Українська червоно-ряба молочна порода

ПЗ АФ „Маяк” | 702 | 4691±39,4 | 3,76 | 298 | 5451±67,0 | 3,74 | 428 | 6100±54,7 | 3,76

ПЗ „Христинівське” | 218 | 4158±102,2 | 3,74 | 62 | 5024±185,4 | 3,77 | 115 | 5443±145,0 | 3,76

ПЗ „Промінь” | 248 | 4038±48,6 | 3,74 | 119 | 4538±80,5 | 3,66 | 176 | 4978±56,8 | 3,68

ПР „Старий Коврай” | 394 | 3133±39,5 | 3,89 | 230 | 3719±58,2 | 3,99 | 222 | 4504±43,6 | 4,09

ПР „Нива” | 737 | 3721±51,3 | 3,73 | 282 | 3555±49,7 | 3,76 | 368 | 4409±36,8 | 3,72

Найконсолідованішими за молочною продуктивністю серед стад з розведення української червоно-рябої молочної породи є племзаводи „Маяк” та „Промінь”, у яких із наявного поголів’я відібрано по 73 та 54 % корів бажаного типу за цією ознакою з надоєм відповідно 5143 і 4621 кг молока жирністю 3,75 і 3,74 % за першу та 6224 і 5278 кг жирністю 3,76 і 3,68 % – за кращу лактації.

Молочна продуктивність тварин бажаного типу української чорно-рябої молоч-ної породи стада „Маяк” (64,4 %) та голштинської стада „Золотоніське” (65,4 %) відповідно становила 5650 і 5264 кг молока із вмістом жиру 3,79 і 3,89 % за першу та 7209 і 5860 кг жирністю 3,80 і 3,89 % – за кращу лактації.

Особливості екстер’єру корів молочної худоби. Середні показники промірів екстер’єрних статей будови тіла корів-первісток підконтрольних стад на фоні міжпородної та міжстадної мінливості свідчать про сформований на рівні цільових параметрів тип тварин новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід (табл. 2). Найвищі показники розвитку статей в масиві пер-вісток української червоно-рябої молочної породи мають тварини стада „Маяк”, а в масиві чорно-рябої молочної – тварини голштинської породи ПЗ „Золотоніське”.

Визначені показники індексів будови тіла корів-первісток українських червоно- і чорно-рябої молочних порід (табл. 2) характерні для тварин молочного типу.

У корів-первісток української червоно-рябої молочної породи племзаводів „Маяк” і „Промінь” виявлено позитивний достовірний (P < 0,1-0,001) зв’язок між величиною надою за першу лактацію і розвитком соматометричних показників екстер’єру за промірами висоти в холці (r = 0,400 і 0,189), глибини грудей
(r = 0,358 і 0,242), навскісної довжини тулуба (r = 0,313 і 0,189), ширини в маклаках (r = 0,381 і 0,340), обхвату грудей (r = 0,380 і 0,263), висоти в крижах
(r = 0,441 і 0,330) і ширини в сідничних горбах (r = 0,343 і 0,357).

Первістки молочної худоби підконтрольних стад характеризуються переважно бажаними формами будови вимені: ванноподібною – 73,6-86,2 % та чашоподібною – 13,8-26,4 % від оціненого поголів’я (табл. 3). За величиною, яка визначена абсо-лютними промірами обхвату, довжини і ширини, спостерігається певна міжстадна різниця. Найкращими за розвитком перерахованих ознак вимені відрізняються тварини обох порід ПЗ „Маяк”. Показники промірів, які характеризують розміщення дна вимені від землі, довжину, діаметр дійок та відстань між ними відповідають вимогам машинного доїння.

Встановлено, що більшість морфологічних ознак вимені позитивно корелює із величиною надою за лактацію (r = 0,196-0,532 при P < 0,1-0,001).

Розвиток заду корів впливає на рівень формування молочної залози, про що свідчить позитивний зв’язок між відповідними промірами. Промір навскісної дов-жини заду достовірно корелює з обхватом (r = 0,405-0,529), довжиною (r = 0,309-0,584), шириною (r = 0,237-0,594), довжиною передньої чверті (r = 0,231-0,410) та умовним об’ємом (r = 0,338-0,427) вимені. Позитивний зв’язок виявлено між шириною в маклаках та обхватом (r = 0,388-0,531), довжиною (r = 0,367-0,759), шириною вимені (r = 0,290-0,486) і довжиною передньої чверті (r = 0,203-0,373).

2. Характеристика корів-первісток українських червоно- та чорно-рябої
молочних і голштинської порід за промірами (см) та індексами (%) будови тіла (M ± m)

Проміри та індекси

будови тіла | Українська червоно-ряба молочна | Українська чорно-ряба молочна

“Маяк” | “Промінь” | “Старий

Коврай” | “Христи--
--нівське” | “Нива” | “Маяк” | “Велика Бурімка” | “Золото--ніське”

Оцінено тварин | 235 | 164 | 50 | 35 | 294 | 161 | 123 | 39

Висота в: холці | 134,2±0,31 | 131,1±0,29 | 131,9±0,54 | 132,2±0,54 | 130,6±0,21 | 132,5 ± 0,35 | 131,2 ± 0,32 | 134,5 ± 0,51

спині | 137,7±0,30 | 134,7±0,32 | 134,3±0,54 | 137,5±0,55 | 135,9±0,23 | 134,3 ± 0,35 | 135,6 ± 0,34 | 138,6 ± 0,56

крижах | 142,6±0,28 | 140,3±0,34 | 140,5±0,60 | 141,3±0,55 | 139,7±0,23 | 140,0 ± 0,25 | 139,3 ± 0,29 | 142,9 ± 0,60

Глибина грудей | 72,6±0,23 | 71,3±0,23 | 70,3±0,36 | 72,1±0,44 | 71,6±0,21 | 72,1 ± 0,21 | 70,8 ± 0,33 | 73,7 ± 0,42

Ширина грудей | 43,9±0,23 | 43,5±0,21 | 42,7±0,42 | 42,8±0,42 | 42,2±0,16 | 44,2 ± 0,28 | 41,0 ± 0,20 | 44,0 ± 0,49

Ширина в: маклаках | 52,3±0,20 | 51,4±0,17 | 50,5±0,28 | 51,3±0,26 | 50,2±0,13 | 50,9 ± 0,15 | 48,9 ± 0,15 | 53,3 ± 0,37

кульшах | 49,4±0,15 | 49,2±0,16 | 49,3±0,27 | 49,0±0,30 | 48,2±0,12 | 49,2 ± 0,12 | 47,2 ± 0,14 | 50,1 ± 0,25

сідничних горбах | 34,5±0,14 | 34,5±0,17 | 33,8±0,30 | 34,1±0,21 | 32,4±0,09 | 35,9 ± 0,13 | 33,8 ± 0,13 | 36,0 ± 0,30

Навскісна довжина: тулуба | 161,4±0,53 | 161,1±0,45 | 161,7±0,73 | 161,2±0,72 | 157,0±0,37 | 164,6 ± 0,45 | 160,5 ± 0,45 | 162,9 ± 0,91

заду | 53,7±0,17 | 52,0±0,17 | 52,1±0,21 | 52,8±0,26 | 51,3±0,10 | 52,7 ± 0,14 | 50,8 ± 0,14 | 53,5 ± 0,29

Обхват: грудей | 192,3±0,70 | 189,1±0,59 | 184,3±0,94 | 187,7±1,5 | 180,5±0,38 | 190,2 ± 0,52 | 183,9 ± 0,74 | 194,4 ± 1,24

п’ястка | 18,8±0,07 | 18,6±0,09 | 17,2±0,10 | 18,7±0,20 | 18,8±0,05 | 18,3 ± 0,05 | 18,1 ± 0,08 | 18,8 ± 0,12

Індекси: розтягнутості | 120,3±0,29 | 122,9±0,32 | 122,6±0,48 | 122,0±0,42 | 120,9±0,20 | 124,2 ± 0,32 | 122,3 ± 0,18 | 121,5 ± 0,71

тазогрудний | 84,2±0,43 | 84,7±0,45 | 84,6±0,77 | 83,4±0,49 | 84,1±0,26 | 86,9 ± 0,54 | 83,8 ± 0,32 | 82,6 ± 0,80

грудний | 60,6±0,28 | 61,1±0,31 | 60,8±0,55 | 59,4±0,33 | 58,9±0,15 | 61,4 ± 0,36 | 57,9 ± 0,14 | 59,7 ± 0,67

збитості | 119,3±0,36 | 117,5±0,37 | 114,2±0,53 | 116,4±0,61 | 114,4±0,19 | 115,7 ± 0,38 | 114,6 ±0,28 | 119,5 ± 0,65

перерослості | 106,3±0,13 | 107,0±0,16 | 106,5±0,31 | 106,9±0,11 | 107,0±0,06 | 105,8 ± 0,19 | 106,3 ± 0,11 | 106,2 ± 0,20

шилозадості | 151,8±0,56 | 149,4±0,54 | 149,6±0,94 | 150,4±0,68 | 155,0±0,31 | 142,0 ± 0,48 | 144,7 ± 0,37 | 148,2 ± 0,97

костистості | 14,1±0,05 | 14,2±0,06 | 13,1±0,08 | 14,1±0,12 | 14,4±0,03 | 13,8 ± 0,05 | 13,8 ± 0,05 | 13,9 ± 0,07

масивності | 143,3±0,39 | 144,2±0,37 | 139,7±0,63 | 142,0±1,0 | 138,2±0,18 | 143,6 ± 0,43 | 140,2 ± 0,45 | 144,6 ± 0,89

3. Показники морфологічних ознак вимені корів-первісток українських червоно-
і чорно-рябої молочних порід та їх зв’язок з надоєм

Назва ознаки | Українська червоно-ряба молочна | Українська чорно-

ряба молочна

“Маяк” | “Промінь” | “Старий Коврай” | “Маяк”

M±m | r | M±m | r | M±m | r | M±m | r

Оцінено тварин | 76 | 129 | 50 | 159

Проміри вимені, см: обхват | 133,0±1,28 | 0,336*** | 130,2±1,31 | 0,319*** | 118,4±1,33 | 0,098 | 136,3±0,80 | 0,342****

глибина передньої чверті | 26,0±0,32 | 0,142 | 26,1±0,22 | 0,352**** | 19,9±0,32 | 0,531**** | 24,0±0,30 | 0,510****

довжина передньої частини | 13,3±0,30 | 0,212** | 14,3±0,26 | 0,134 | 12,5±0,26 | -0,022 | 14,8±0,24 | 0,185***

довжина вимені | 42,6±0,64 | 0,387**** | 41,7±0,37 | 0,300*** | 38,4±0,67 | 0,153 | 41,1±0,27 | 0,443****

ширина вимені | 32,2±0,50 | 0,408**** | 31,9±0,24 | 0,240** | 27,3±0,40 | 0,372*** | 31,6±0,26 | 0,386****

відстань від дна вимені до землі | 62,9±0,60 | 0,227** | 62,4±0,39 | 0,060 | 66,6±0,39 | -0,174 | 62,7±0,30 | -0,058

довжина дійок: передніх | 5,6±0,10 | 0,002 | 5,6±0,09 | 0,137 | 5,7±0,11 | -0,067 | 5,2±0,07 | 0,017

задніх | 5,0±0,11 | -0,019 | 4,8±0,09 | 0,053 | 5,0±0,12 | -0,142 | 4,3±0,06 | -0,018

діаметр дійок: передніх | 2,3±0,04 | 0,104 | 2,3±0,04 | 0,516**** | 2,0±0,03 | -0,082 | 2,3±0,02 | 0,053

задніх | 2,3±0,04 | 0,180 | 2,2±0,04 | 0,372**** | 2,0±0,03 | -0,068 | 2,3±0,02 | 0,100

розміщення дійок: передніх | 14,1±0,29 | 0,191 | 16,1±0,29 | 0,196* | 11,3±0,50 | 0,257* | 17,0±0,22 | 0,203**

задніх | 8,4±0,24 | 0,163 | 9,6±0,22 | 0,273** | 7,7±0,24 | 0,295** | 9,4±0,17 | 0,052

Умовний об’єм вимені, см3 | 3444±46,7 | 0,374**** | 3414±54,8 | 0,396**** | 2367±53,7 | 0,469**** | 3288±51,0 | 0,532****

Форма вимені, %: ванноподібна | 77,7 | 0,218** | 73,6

26,4 | 0,227** | 76,0 | 0,092 | 86,2 | 0,276****

чашоподібна | 22,3 | 24,0 | 13,8

Форма дійок, %: циліндрична | 86,2 | 0,257*** | 74,0

26,0 | -0,102 | 82,0 | -0,073 | 91,6 | 0,023

конічна | 13,8 | 18,0 | 8,4

Наявність додаткових дійок, % | 22,2 | 0,030 | 15,7 | -0,022 | 12,2 | -0,008 | 11,8 | -0,123

Ступінчасте вим’я, % | 11,7 | -0,068 | 7,0 | -0,148* | 10,2 | -0,135 | 5,1 | 0,041

Примітка. Достовірно при: *Р<0,1; **P<0,05; ***P<0,01; ****P<0,001.

За результатами дисперсійного аналізу, проведеного на поголів’ї тварин української червоно-рябої молочної породи племзаводів „Маяк” і „Промінь”, встановлено рівень успадковуваності промірів основних статей будови тіла (h2) та силу впливу умовної частки спадковості поліпшуючої (голштинської) породи на їх розвиток (). Визначені коефіцієнти відповідно становили за висотою в холці
(h2 = 0,221 і 0,185; = 0,251 і 0,249) та крижах (h2 = 0,160 і 0,327; = 0,283 і 0,225), глибиною (h2 = 0,230 і 0,344; = 0,320 і 0,252) та шириною (h2 = 0,203 і 0,113;
= 0,434 і 0,180) грудей, шириною в маклаках (h2 = 0,223 і 0,396; = 0,279 і 0,217), кульшах (h2 = 0,168 і 0,383; = 0,356 і 0,238) та сідничних горбах (h2 = 0,173 і 0,301; = 0,373 і 0,268), навскісною довжиною заду (h2 = 0,249 і 0,413; = 0,426 і 0,204) та тулуба (h2 = 0,161 і 0,085; = 0,379 і 0,131), обхватом грудей (h2 = 0,306 і 0,303; = 0,263 і 0,278) та п’ястка (h2 = 0,167 і 0,438; = 0,269 і 0,278).

Мінливість морфофункціональних властивостей вимені корів у процесі доїння. Ознаки вимені корів української червоно-рябої молочної породи в процесі триразового доїння зазнають непропор-ційних змін. Після вранішнього, денного і вечірнього доїнь спостерігається відповідне зменшення промірів вимені: обхвату на 19,7; 16,5 і 9,4 %; глибини передньої чверті – 15,9; 9,5 і 6,9 %; відстані дна вимені від підлоги – 7,3; 7,6 і 5,8 %; довжини передньої частини – 21,0; 16,7 і
12,8 %; довжини – 24,4; 15,4 і 11 % та ширини вимені – 20,6; 12,6 і 10,9 %; відстані між передніми – 20,8; 16,2 і 8,5 %, задніми 36,4; 21,9 і 12,5 % та передніми і задніми дійками – 22,8; 21,2 і 11,2 %. Тривалість доїння та інтенсивність молоко-віддачі корів вранці, вдень, ввечері та разом за добу в середньому відповідно становили 4,3; 3,1; 2,7 і 10,1 хв. та 2,0; 2,0; 1,6 і 1,90 кг/хв.

Між інтенсивністю молоковіддачі та тривалістю доїння корів-первісток встановлений високодостовірний зворотній зв’язок за даними ранкового
(r = -0,847), денного (r = -0,762) та вечірнього (r = -0,632) доїнь (P < 0,001). За середніми показниками доби кореляція становить -0,712. Для оцінки залозистості вимені молочної худоби встановлено рівень градацій за індексом спадання об’єму вимені: 38 % і більше – залозисте; 28-37 – середнє та 27 % і менше – жирове.

Ємність вимені. За ємністю вимені корови-первістки української чорно-рябої молочної породи перевищують ровесниць української червоно-рябої молочної на
1,5 кг (P<0,001), а за ступенем його наповнення – на 5,8 % (P<0,001) (табл. 4).

Встановлена залежність молочної продуктивності корів-первісток молочних порід від ємності вимені, про що свідчить достовірне зростання показників надою за добу (P < 0,05-0,001) і за 305 днів першої лактації відповідно із збільшенням у них ємності вимені (табл. 4). Виявлені тісні зв’язки у червоно- і чорно-рябих первісток між ємністю і надоєм за добу (r = 0,858 і 0,994) і лактацію (r = 0,553 і 0,682) свідчать про те, що ємність вимені є визначальним чинником молочної продуктивності корів.

4. Надій корів з різною ємністю вимені (М±m)

Ємність вимені, кг | n | Ступінь наповнення ємності вимені, % | Добовий надій,

кг | Надій за
305 днів 1-ої лактації, кг

Українська червоно-ряба молочна порода

9,5 ± 0,13 | 232 | 46,8 ± 0,27 | 20,3 ± 0,24 | 4724 ± 60,4

до 6,0 | 7 | 41,1 ± 1,05 | 13,8 ± 0,36 | 3543 ± 399,0

6,1-8,0 | 56 | 45,0 ± 0,47 | 16,5 ± 0,19 | 4182 ± 85,5

8,1-10,0 | 106 | 46,9 ± 0,40 | 20,3 ± 0,20 | 4661 ± 79,7

10,1-12,0 | 49 | 48,8 ± 0,47 | 23,4 ± 0,26 | 5269 ± 92,0

12,1-14,0 | 11 | 49,4 ± 1,05 | 27,1 ± 0,55 | 5509 ± 307,0

14,1 і більше | 3 | 50,2 ± 1,93 | 29,7 ± 1,20 | 6388 ± 192,6

Українська чорно-ряба молочна порода

11,0 ± 0,16 | 102 | 52,6 ± 0,27 | 21,8 ± 0,31 | 5156 ± 84,7

до 8,0 | 4 | 52,6 ± 2,18 | 14,8 ± 0,25 | 3851 ± 190,0

8,1-10,0 | 29 | 52,4 ± 0,62 | 18,2 ± 0,24 | 4562 ± 117,2

10,1-12,0 | 54 | 52,6 ± 0,33 | 21,4 ± 0,19 | 5342 ± 81,4

12,1-14,0 | 11 | 52,4 ± 0,57 | 25,8 ± 0,17 | 5590 ± 299,8

14,1 і більше | 4 | 54,6 ± 1,03 | 27,5 ± 0,50 | 6755 ± 368,9

Характеристика екстер’єру новонароджених телят. Середні показ-ники промірів новонароджених бугайців і теличок української червоно-рябої молочної породи становили за висотою в холці 77,8 і 77,1 та крижах – 83,9 і 83,4 см, глибиною – 31,2 і 30,2 та шириною грудей – 15,8 і 15,8 см, шириною в маклаках – 17,7 і 17,4, кульшах – 22,3 і 21,6 та сідничних горбах – 12,0 і 11,8 см, навскісною довжиною заду – 24,3 і 23,7 та тулуба – 76,2 і 75,2 см, обхватом грудей – 80,5 і 79,5 та п’ястка – 11,7 і 11,1 см. На нашу думку, проміри є достатніми, оскільки вони забезпечили високі показники живої маси – 44,1 кг у бугайців та 42,4 кг – у теличок. Достовірна кореляція між тривалістю ембріогенезу та живою масою позитивна і становила у бугайців 0,562 (P < 0,001) та у теличок – 0,308 (P < 0,05).

Встановлено вплив матерів на розвиток основних статей будови тіла у їхніх нащадків, про що свідчать отримані нами позитивні коефіцієнти кореляцій між промірами екстер’єру корів і новонароджених від них бугайців і теличок (табл. 5).

Доведено, що тривалість ембріогенезу впливає на ріст молодняку в постна-тальному онтогенезі. Телички з коротким періодом ембріонального розвитку переви-щили ровесниць із середньою і найдовшою тривалістю за живою масою відповідно на 8,9 та 14,2 кг у річному віці (табл. 6). Достовірність цього висновку підтверджується отриманими від’ємними коефіцієнтами кореляцій між тривалі-стю ембріо-генезу і живою масою, які за щомісячними визначеннями впродовж 12-місячного періоду вирощування становили -0,219...-0,381.

5. Зв’язок промірів корів-матерів та їхніх
новонароджених нащадків

Корелюючі ознаки | Бугайці | Телички

r | tr | r | tr

Кількість оцінених пар | 25 | 33

Жива маса | 0,088 | 0,44 | 0,111 | 0,64

Висота в: холці | 0,629 | 5,20**** | 0,394 | 2,68***

спині | 0,362 | 2,08** | 0,297 | 1,87*

крижах | 0,368 | 2,13** | 0,286 | 1,79*

Глибина грудей | 0,371 | 2,15** | 0,238 | 1,45

Ширина грудей | 0,330 | 1,85* | 0,449 | 3,23***

Ширина в: маклаках | 0,335 | 1,88* | 0,472 | 3,48****

кульшах | 0,209 | 1,09 | 0,258 | 1,59

сідничних горбах | 0,634 | 5,31**** | 0,432 | 3,05***

Навскісна довжина: тулуба | 0,566 | 4,20**** | 0,356 | 2,34**

заду | 0,700 | 6,86**** | 0,343 | 2,23**

Обхват: грудей | 0,459 | 2,91**** | 0,335 | 2,17**

п’ястка | 0,033 | 0,17 | 0,146 | 0,86

Примітка. Достовірно при: *Р<0,1; **P<0,05; ***P<0,01; ****P<0,001.

6. Динаміка живої маси телиць української червоно-рябої
молочної породи залежно від тривалості ембріогенезу

Вік, міс. | Жива маса (M ± m, кг) телиць за групами з тривалістю ембріогенезу, днів | Кореляція: тривалі-сть ембріогенезу – жива маса

короткий | середній | довгий

до 278 | 279-287 | понад 288

r | tr

Оцінено тварин | 7 | 15 | 11 | 33

Новонароджені | 40,7 ± 1,78 | 40,7 ± 1,88 | 45,9 ± 1,46 | 0,308 | 1,96**

1 | 61,9 ± 2,01 | 58,7 ± 1,76 | 59,1 ± 0,85 | -0,249 | 1,52

2 | 80,9 ± 2,25 | 78,1 ± 1,99 | 76,7 ± 1,45 | -0,320 | 2,05**

3