НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

МД. МОМІНУЛ ХОК

УДК 338:339.9

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

З УРАХУВАННЯМ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

Спеціальність: 08.02.03 - організація управління,

планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)

Міністерства економіки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук

Корабльов Микола Миколайович,

Управління стратегії реформування економіки та

стратегічного планування Кабінет Міністрів України

( м. Київ), головний спеціаліст Департаменту

економічної політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,академік УААН

Панасюк Броніслав Якович

Київський національний економічний університет

(м.Київ), професор кафедри макроекономіки і державного

управління

кандидат економічних наук

Рубцова Марина Юріївна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного

університету ім. Т. Шевченка (м. Київ), старший науковий

співробітник

Провідна установа: Об’єднаний інститут економіки НАН України

(м.Київ), відділ інституційного та макроекономічного

регулювання економіки

Захист відбудеться “23 ” червня 2005 року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м.Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою:01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий “21” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Рішення стратегічних завдань розвитку економіки України в значній мірі залежить від результатів зовнішньоекономічної діяльності, а також забезпечення державою ії сприятливого режиму. Це буде стимулювати подальше зростання економіки, наповнення її реальнім капіталом, забезпечить високий соціально-економічний рівень. У зв'язку з тим, що економіка України розвивалася як складова частина економіки колишнього СРСР у відриві від світових і загальноєвропейських процесів, її науковці й практики ще не нагромадили достатнього досвіду, який дозволяє ефективно використовувати його при державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, вирішенні питань збалансованості загальноекономічної та зовнішньоекономічної політики. Одним із шляхів розв’язання цього питання може бути визначення найбільш істотних тенденцій та закономірностей впливу зовнішніх факторів на економічний розвиток України, а також визначення пріоритетів у стратегії економічних перетворень.

Проблемі впливу зовнішніх факторів на економічний розвиток України присвячені роботи багатьох вітчизняних і закордонних авторів, хоча їх дослідження зосереджені переважно на методичних підходах, що в основному базуються на використанні адаптаційних моделей країн із розвинутою ринковою економікою. В той же час удосконалення регулювання економічного розвитку України з урахуванням зовнішніх факторів, її участь у різноманітних інтеграційних об’єднаннях потребують розробки загальної концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності на державному рівні, адаптації національної економіки до роботи в умовах подальшої інтеграції у світову економічну систему. Активне використання найбільш ефективних важелів впливу на дієспроможність у всіх гілках економічної сфери допоможе Україні подолати внутрішні економічні проблеми і зайняти належне її можливостям місце у світових господарських зв'язках, що й зумовлює актуальність обраної теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження пов’язане з планом науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зокрема автор приймав участь у виконані теми “Розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період (оптимістичний і песимістичний варіанти) і підготовка пропозицій щодо його використання під час розроблення Урядом “Програми діяльності Кабінету Міністрів України” (2003р., № держреєстрації 0102U007283). Особистий внесок здобувача полягає в розробці зовнішньоекономічних аспектів оптимістичного й песимістичного варіантів прогнозу економічного й соціального розвитку України на середньостроковий період (розділ “Зовнішньоекономічна діяльність”).

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних та практичних питань регулювання економічного розвитку України з урахуванням зовнішніх факторів на основі аналізу світової теорії і практики економічних відносин. Відповідно до цього у дисертації поставлено такі завдання:

- визначити роль і місце зовнішньоекономічної діяльності в економіці України.

- оцінити ступінь адаптації зовнішньоекономічної діяльності України до умов господарювання на світовому ринку;

- проаналізувати особливості європейських інтеграційних процесів і участі в них України;

- виявити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на інтеграційні можливості України, та визначено шляхи подальшого розвитку її економіки;

- розробити концепцію розвитку зовнішньоекономічної діяльності України

в умовах посилення інтеграційних процесів;

- розробити макроструктурний прогноз економічного розвитку України на основі реалізації запропонованої автором концепції з урахуванням впливу зовнішніх факторів.

Об'єктом дослідження є сфера зовнішньоекономічної діяльності економіки України та закономірності інтеграційних процесів світової економіки, а її предметом - теоретичні, методичні та практичні питання регулювання економічного розвитку України з урахуванням впливу світової економіки.

Методи дослідження. Методологічною основую дослідження застосовувалися наступні методи: логіко-діалектичний (дозволив визначити вплив сучасних глобальних процесів на економічний розвиток України); статистичний (здійснити узагальнення стану і розвитку зовнішньоекономічної діяльності й основних тенденцій економічних процесів країни); порівняння (виявити специфіку формування зовнішньоекономічних зв'язків з інтеграційними угруповуваннями та визначити порівняльні переваги й інтеграційний потенціал України), економіко-математичне моделювання (виявити критерії та умови регулювання економічного розвитку України з урахуванням впливу зовнішніх факторів і на основі цього розробити макроструктурний прогноз соціально-економічного розвитку в довгостроковій перспективі); класифікації (групувати подібні за внутрішнім змістом явища, що дозволило вибудувати чітко структуровану схему дослідження). Розрахунки виконувались із застосуванням табличного процесора Microsoft Excel 7.0. та пакету Econometric Views 3.0.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дисертаційного дослідження автором отримані наступні результати, що складають наукову новизну:

одержано вперше:

- обґрунтована стратегія державного регулювання зовнішньоекономічних відносин України, яка на сучасному етапі має сприяти забезпеченню інтеграції країни у європейський економічний простір на основі реалізації потенційних переваг щодо територіального розміщення, а також впровадження інноваційної моделі розвитку;

- здійснена оцінка відповідності економіки України до вимог світового ринку на основі аналізу економічного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, методів здійснення політики в області зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування, адекватності українського законодавства в цій сфері законодавчій базі ВТО й інших міжнародних організацій, що дозволяє розробити комплекс заходів щодо поліпшення процесів інтеграції України до ЄС;

удосконалено:

- обгрунтування в якості домінуючої траєкторії інтеграції України її рух до ЄС. Оскільки нееквівалентний зовнішньоекономічний обмін між ЄС і країнами, які прагнуть вступити до нього та мають недостатньо прогресивну структуру національної економіки, сприяє консервації у останніх переважно сировинної спеціалізації і зовнішньої заборгованості, то рух до ЄС вимагає активних структурних перетворень, підвищення якості продукції до рівня світових стандартів, забезпечення стабільних і високих темпів економічного росту, що може бути частково здійснено за рахунок використання переваг міжнародного поділу праці, а також інтенсифікації зовнішньоторговельних зв'язків із країнами, що розвиваються;

- розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності державного регулювання в сфері зовнішньоекономічної діяльності стосовно методичного, організаційно-економічного та інформаційного її забезпечення, що дасть можливість збільшити обсяг експортно-імпортних операцій, у тому числі надходжень до державного бюджету України;

дістали подальший розвиток:

- обґрунтована доцільність для України відмови від моделі імпортозаміщення (що веде до консервації й відсталості, гальмує появу галузей-локомотивів), зокрема розроблено методичні підхіди до визначення прийнятних обсягів імпорту з урахуванням захисту вітчизняного виробника, а також запропоновано перехід від орієнтації на цінову конкурентноздатність, зумовлену порівняльними перевагами у використанні природних ресурсів і робочої сили, до формування економіки високотехнологічного типу;

- розроблено концепцію розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, метою якої є створення сприятливих умов для більш ефективного регулювання процесів розвитку економіки, відносин між її суб’єктами, визначення напрямів її удосконалення за рахунок: посилення впливу зовнішньоекономічної діяльності на науково-технічне і технологічне оновлення вітчизняного виробництва; активізації залучення іноземних інвестицій; формування конкурентного середовища (гарантуватиме рівні можливості для конкуренції усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також підвищення ринкового статусу Україні як країни-експортера); захист національних інтересів (у тому числі шляхом зміцнення статусу України як транзитної держави й перешкоджання відтоку капіталу за рубіж);

- на основі запропонованої концепції розроблено макроструктурний прогноз економічного розвитку України, сценарні умови якого розглядаються з точки зору впливу зовнішніх факторів, що дозволяє оцінити інтенсивність їхнього впливу на національну економіку в довгостроковій перспективі.

Практичне значення одержаних результатів. Практичні результати дисертаційного дослідження полягають у забезпеченні можливостей розробки й обґрунтування зовнішньоекономічної політики України, використанні аналітичних матеріалів і рекомендацій для міністерств та державних установ, що вирішують питання піднесення національної економіки й розвитку міжнародних відносин. Запропоновані наукові результати були використані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України при розробці відповідних розділів проекту Державної програми економічного й соціального розвитку України на 2004 рік, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2003 р. № 1465 (довідка Міністерства економики та з питань європейської інтеграції України від 28.05.2004 р. № 14-23/149).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, самостійно виконаним автором, що має наукове й практичне значення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися автором та дістали схвалення в роботі: науково-практичних конференцій “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року” (м.Київ, 2003р.); “Механізми співробітництва України з міжнародними фінансовими інститутами” (м.Київ, 2003р.); міжнародних науково-практичних конференцій “Інвестиції ХХI століття: соціальні орієнтири” (м.Умань, 2003р.) та “Економічне зростання і посилення соціальної спрямованості розвитку” (м.Умань, 2004р.).

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертації висвітлені у 8 одноосібних публікаціях загальним обсягом 3,5 д.арк., в тому числі 6 (2,5 д.арк.) - у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків по розділах та загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 195 найменувань. Обсяг основного тексту дисертації складає 178 сторінок (у тому числі 17 таблиць, 18 рисунків, додатки на 5 сторінках).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні основи становлення зовнішньоекономічної діяльності України” узагальнено теоретичні питання щодо природи зовнішніх факторів, які впливають на економічний розвиток України, та проведено аналіз основних напрямів здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Аналізуючи формування й можливості побудови розвиненої економічної системи України, автор розглядає процеси, що відбуваються у світовому просторі і є незворотними, тому що країни (незалежно від специфіки їхніх економік, структур, рівня розвитку, історії й культури) тією чи іншою мірою неминуче втягуються у процес всесвітнього господарства і беруть участь у глобалізації, інтернаціоналізації та інформатизації господарської діяльності.

На тлі цих процесів стратегія економічного розвитку більшості країн світу тісно пов’язана з вирішенням питань щодо удосконалення механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства з урахуванням зовнішніх факторів. У той же час, неврегульованість і безконтрольність у цій сфері призводить до суттєвих втрат ВВП і національного доходу, поляризації населення за критеріями рівня життя та соціального захисту, а також сприяє виникненню соціальної напруги в суспільстві.

Одним із важливих факторів впливу на розвиток економіки країни, із яким необхідно рахуватися, є процес форсування розвинутими країнами прогресу науково-технічних галузей, які акумулюють значні інвестиційні ресурси, а матеріало- та екологоємні підприємства розміщують в країнах, що розвиваються. Ця тенденція відбувається в умовах коли, з одного боку, йде подорожчання енергоносіїв, деяких видів мінеральної сировини, а з другого – проходить процес зниження прибутку на капітал, вкладений у працеємні галузі економіки. Значну роль у цьому процесі відіграють транснаціональні корпорації розвинених країн, які також стають генератором міжнародної торгівлі (мережа закордонних філій, що приходиться на одну корпорацію, у середньому зросла в 90-і роки ХХ століття з 4 до 7).

Проведений аналіз стану міжнародної торгівлі, який є одним із провідних факторів впливу на економічний розвиток країни, показав, що обсяги торгівлі товарами та послугами (як і світовий ВВП) збільшуються. У 90-і роки ХХ століття темпи зростання міжнародної торгівлі приблизно в 5 разів перевищували темпи зростання світового виробництва. У процесі дослідження визначена одна з характерних рис світової торгівлі, що полягає у тенденції до росту асортименту виробленої продукції, її швидкого оновлення, поглиблення диференціації потреб у товарах і послугах як усередині країн, так і між учасниками міжнародної торгівлі; посиленні взаємозалежності, що висуває чіткі вимоги до технічних і економічних параметрів готової продукції. Частка експорту у світовому ВВП (у порівняльних цінах) зросла з 7 до 21%. У зв’язку з цим Україні потрібні потужні механізми впливу для переорієнтації із працеємного на високотехнологічне виробництво.

Аналізуючи експортно-імпортні операції України протягом 1992 – 2003 рр., автор прийшов до висновку, що, з однієї сторони, економіка України є занадто відкритою, а зовнішньоекономічна діяльність займає провідне місце в створенні ВВП. Але, з іншої - стан експортно-імпортних операцій свідчить про значні проблеми в зовнішньоторговельних зв'язках України, які полягають у посиленні нерівномірності обсягів зовнішньої торгівлі із країнами-партнерами внаслідок установлення торговельних бар'єрів через відсутність реального впровадження механізму регулювання нормативно-правових положень.

Аналіз показав, що переміщення капіталу, виробничих та інших активів за межі національних границь розвивається інтенсивно і є на сьогодні однією з основних форм зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, при формуванні Україною системи зовнішньоекономічних відносин, необхідним є врегулювання вищезазначених процесів, зокрема забезпечення контрольності структури, масштабів і напрямів потоків капіталів, а також створення відповідних умов з метою залучення їх у національну економіку.

У зв’язку з тим, що основними формами залучення капіталу є іноземні

інвестиції, Україні необхідно активізувати їх зростання. Але в активізації закордонної інвестиційної діяльності Україна посідає не найкращі місця в порівнянні з іншими країнами (рис.1).

Рис. 1. Частка окремих країн у припливі світових іноземних інвестицій

(у середньому за 1998-2003 рр., %).

У ході дослідження був підтверджений факт, що світове співтовариство йде до побудови нового інформаційного простору й Україна безпосередньо прагне брати більш активну участь у цьому русі. Вона має значні можливості, що полягають у вигідному географічному положенні, але не використовує його повною мірою, для того необхідно розширювати членство в міжнародних економічних організаціях.

У другому розділі “Інтеграційні аспекти економічного розвитку України” розглянуті особливості інтеграційних процесів, зовнішньо- і внутрішноекономічних факторів інтеграції України, а також проведено порівняльний аналіз переваг та інтеграційного потенціалу української економіки.

Україна володіє значним інтеграційним потенціалом і прагне брати активну участь в інтеграційних процесах на всіх рівнях, але однією із проблем є визначення раціонального співвідношення різних напрямів у контексті входження в систему світового господарства. Аналіз показав, що інтеграція України у світовий економічний простір має два основних напрями: Європейський Союз (ЄС) та Союз Незалежних Держав (СНД).

Інтеграція в ЄС є стратегічною метою, але на сучасному етапі, як показало дослідження, за рівнем економічного розвитку Україна відстає від країн-членів ЄС і не відповідає основним вимогам, що пред'являються як умови до вступу у союз. Зараз економічні зв’язки з ЄС є незначними та не відповідають можливостям і потужностям обох партнерів, при цьому половина із зовнішньоторговельних зв’язків України припадає на дві країни ЄС – це Німеччина та Італія. У той же час для кожної із країн ЄС зовнішньоторговельні відносини з Україною не має важливого значення (частка України у зовнішній торгівлі ЄС дорівнює 0,3%).

Дослідження галузевої структури економічних зв'язків України з країнами ЄС показує, що вони орієнтовані в основному на вивезення продукції енергоємного виробництва, а також те, що по основних групах товарів Україна є торговим конкурентом деяких країн ЄС. У цілому спостерігається формування несприятливої структури експорту і, як наслідок, малоперспективної моделі міжнародної спеціалізації.

Порівняльний аналіз співвідношення рівня ВВП на душу населення України до країн-членів ЄС становив у 2003р. 3,8%, прямих іноземних інвестицій на душу населення – 2,3%; обсяг високотехнологічного експорту на душу населення України - 12 дол. США, а ЄС – 827 дол. США; витрати на науку у ВВП відповідно 1,13%, та 2,16%. Тому, щоб наблизитися до повноправного членства Україні у ЄС, необхідно вирішити одну з найважливіших інтеграційних проблем – подолати разходження уяви про політичний порядок та вибір економічної стратегії. Для цого необхідно мати чітку політику відносно зовнішніх стосунків з ЄС, а також застосувати усіх державних заходів щодо реалізації економічного потенціалу України на зовнішньому ринку з метою наближення до рівня економічного розвитку країн-членів ЄС.

Інтеграційні стосунки з країнами СНД зумовлені економічною доцільністю, яка полягає в існуванні налагоджених зв’язків та взаємопорозуміння між менеджментом підприємств відповідних країн, а також відносно низькими цінами порівняно із середньоєвропейськими. Це підтверджується обсягами української зовнішньої торгівлі товарами та послугами (у 2002 р. експорт дорівнював 30,9%, імпорт – 36,2%). У той же час на країни ЄС припадало 19% експорту та 23,8% імпорту. Також необхідно визначити, що в зовнішній торгівлі з країнами СНД простежується залежність українського експорту від зміни ВВП країн-партнерів, яка вказує на тісну взаємодію на всіх рівнях співробітництва. Це пояснюється відносною близькістю ринків, що сформувалась за рахунок взаємодії у межах колишнього єдиного економічного простору цих країн. У даному контексті слід відмітити, що всі регіональні об'єднання країн СНД (Союзна держава Росії і Білорусі (СДРБ), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Центральноазіатське економічне співтовариство Казахстану, Киргизстану, Узбекистану й Таджикистану та альянс Грузії, Узбекистану, України, Азербайджану та Молдови (ГУУАМ)) за умов ринкових відносин та перспективи розвитку зовнішньоторговельної сфери визначаються економічною зацікавленістю підприємств цих країн у налагодженні виробничих зв’язків, формуванні необхідних правових, економічних та організаційних умов для вільного переміщення робочої сили, капіталів та товарів. Активізація взаємин з країнами СНД, на думку автора, полягає в налагодженні економічних відносин на мікроекономічному рівні шляхом залучення до співробітництва виробничих та торговельних структур.

У підсумку автор прийшов до висновку, що відбувається поступова переорієнтація України з євроазійського напрямку на європейський. Аналізуючи порівняльні переваги й інтеграційний потенціал української економіки, визначена головна перешкода в розвитку інтеграційних процесів, якою є істотне відставання національної економіки від провідних економічно розвинутих країн.

Стратегія входження України у світовий економічний простір зобов'язана враховувати геополітичні цілі. Дослідження показало, що просування багатьох українських товарів на зовнішні ринки стає способом виживання для більшості національних виробництв. З цього приводу автором розроблено пропозиції щодо неможливості подальшого руйнування зв'язків із країнами ближнього зарубіжжя і розширення співробітництва із країнами, що розвиваються, у зв'язку з перспективністю їхніх зростаючих ринків. В цілому, виходячи з умов організації підприємницької діяльності на зовнішніх ринках України, можуть зберігатися порівняльні переваги в багатьох видах діяльності.

Дослідження питань щодо реалізації певних інтеграційних притягань та можливостей України зумовило необхідність в обґрунтуванні перспектив поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків, розробки концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності та визначення результатів її впровадження на соціально-економічний розвиток країни.

У третьому розділі “Вдосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності України” обґрунтовано перспективи поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків України з інтеграційними об'єднаннями (на прикладі зовнішньоторговельніх відносин України із країнами СНД ) за допомогою розрахунку цілого ряду кількісних і якісних показників і порівняння їх з оптимальними значеннями.

При проведенні оцінки ефективності зовнішньоекономічних зв'язків України із країнами СНД аналізувалася структура українського експорту товарів і послуг. Економічним обґрунтуванням стало визначення показника чистих умов торгівлі (Y), що розраховувався за формулою:

Y=PX / PY , (1)

де: Px - індекс експортних цін України;

Py - індекс імпортних цін України.

Чисті умови торгівлі безпосередньо відображають співвідношення взаємних попиту та пропозиції на експорт і імпорт країни і є одним із найважливіших орієнтирів для корегування зовнішньоторговельної політики. З огляду на важливість цього показника, слід зазначити, що розрахунок його в Україні на загальнодержавному рівні ускладнюється відсутністю достовірного й повного джерела інформаційних даних. Це в значній мірі зменшує точність економічних висновків і погіршує можливість використання наукового підходу при визначенні орієнтирів зовнішньої політики.

Виходячи з публікацій показників зміни цін інформаційно-аналітичного центра при Мінекономіки України, автором зроблена спроба розрахунку чистих умов торгівлі, що у 1999 році склали:

Y = 1,15/1,532 = 0,7516.

Значення чистих умов торгівлі (менше одиниці) свідчить про погіршення кон'юнктури світового ринку збуту української продукції й ринку закупівель товарів, що не виробляються в Україні чи виробляються в недостатній кількості. Так, загальне падіння експортних цін протягом 1999 року супроводжувалося зростанням цін на імпортну продукцію, що є свідченням того, що на кожну одиницю товару, який експортується, стало можливим придбання дедалі меншого обсягу імпортної продукції. У результаті на загальнодержавному рівні в 1999 році спостерігалося зменшення ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Аналіз оптимальності зовнішньоекономічних зв'язків держави здійснювався на основі показника “концентрації”, що дозволив визначити значення окремих національних галузей економіки в експорті продукції. Згідно з методологією ООН, розрахунок індексу “концентрації” проводився в залежності від кількості товарних груп, що виділяються в складі експорту. В основу розрахунків були покладені виділені в українському експорті в країни СНД 99 товарних груп (Е), формула розрахунків має наступний вид:

Е = (- ) / (1 -) (2)

де: Xi – вартість експортного товару в країни СНД;

X – загальна вартість експорту України в країни СНД

X=Хі (3)

Результати розрахунків за даною формулою проведено за 1999 – 2002 роки.

Величина зазначеного індексу з країнами СНД коливається в межах 0,16 – 0,19, а з іншими країнами світу - відповідно 0,26 – 0,30, що вказує на великий вплив країн СНД на українську економіку.

При проведенні аналізу ефективності зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами СНД використовувалися не тільки показники ступеня залежності національної економіки від стану торгівлі із країнами цього регіону, але і з'ясовувалося, якою мірою структура експорту країни за своїм складом відповідає загальнорегіональній структурі експорту.

Оцінка кількісної відмінності експорту окремо взятої країни від регіонального рівня визначалася індексом “диверсифікації”. Використання цього показника для оцінки кращої чи більш прогресивної структури експорту тієї чи іншої країни є необхідним, але недостатнім. Для більш обґрунтованого розрахунку індексу “диверсифікованості” у структурі українського експорту в країни СНД використовувався метод оцінки складу взаємного експорту в рамках даного регіону.

Виходячи з результатів розрахунку, були зроблені висновки, що найбільш вагомою групою товарів у взаємному експорті країн співдружності були мінеральні продукти, у тому числі енергоносії: у 2001 році їхній експорт склав 12311,0 млн. дол., у 2002 – 8389,5 млн. дол., а в 2003 – 8053,4 млн. дол. Помітне місце займали також групи хімічних товарів і машинобудування.

Порівняння індексів “концентрації”, розрахованих за 24 статтями послуг у цілому для українського експорту і експорту в країни СНД, показало, що за якісними параметрами структура українського експорту послуг у країни СНД є дещо гіршою, ніж структура загального експорту в усі країни світу.

Результати розрахунків показують: якщо індекс “концентрації” для послуг, що експортувалися в усі країни світу, склав 0,4109 у 1998 і 0,3943 у 2001 році, то для структури українського експорту в країни СНД - значно більшу величину (0,7510 у 2000 і 0,7199 у 2001 році). Це значить, що український експорт є сконцентрованим, спрямованим в це інтеграційне об'єднання, що робить національну економічну систему уразливою щодо кон'юнктурних коливань у регіоні.

Підсумком дисертаційного дослідження стала розробка концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України (зміст якої схематично показано на рис.2), що має практичне значення для вирішення основних завдань активізації зовнішньоекономічних зв’язків для сприяння економічному розвитку та забезпечення економічної безпеки, розширення світогосподарських зв`язків України. Мета запропонованої концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності полягає в забезпеченні потреб у товарах і послугах критичного імпорту, оптимальної реалізації експортних можливостей; зменшенні зовнішньої заборгованості, що сприятиме розвитку економіки України.

В цілому концепція розвитку зовнішньоекономічної діяльності України націлюється на гармонізацію торговельного законодавства відповідно до вимог Світової системи ГАТТ/СОТ; проведення диверсифікації економічних зв’язків, що пов’язане з інтересами економічної безпеки України; всебічного співробітництва з країнами СНД, Східної, Центральної та Західної Європи, США, Японією та країнами, що розвиваються.

При розробці положень концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України автором було враховано основні напрямки розвитку економічних зв’язків із Європою, а саме: забезпечення можливостей приєднання України до ГАТТ/СОТ; укладання торговельних угод з ЄС; пошук нових торговельних партнерів у Європі через проведення сприятливої тарифно-податкової політики. Особлива увага

приділяється розвитку економічних зв’язків України із Росією з урахуванням активізації економічної діяльності в обох країнах, а також сприянню розвитку внутрішнього виробництва шляхом: поліпшення товарної структури експорту, орієнтації на переважне вивезення з України кінцевої продукції; використання можливостей зарубіжних фондів сприяння розвитку малому та середньому бізнесу;

залучення сучасних технологій до створення нових і переоснащення діючих комунікацій, для управління виробництвом, торгівлею, фінансових розрахунків з іноземними клієнтами й постачальниками.

Стратегічними цілями концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України на довгострокову перспективу автор визначає три основних концептуальних аспекти: по-перше, адаптацію зовнішньоекономічної діяльності до вимог світового економічного простору; по-друге, формування більш розвинутої й великої економічної системи; по-третє, захист національних інтересів.

На основі запропонованої концепції розроблено макроструктурний прогноз на період до 2015 р., який передбачає два сценарних варіанти розвитку економіки (базовий і цільовий)

Прогноз за базовим сценарієм, що побудований на основі аналізу, моделювання й прогнозування основних макроекономічних показників за умови найбільш реального розвитку процесів, є найбільш імовірним. Цільовий сценарій (рис. 3) передбачає, у першу чергу, реалізацію основних напрямів запропонованої автором концепції при умовах пожвавлення світового економічного розвитку, що здійснить позитивний вплив на розвиток економіки України. Зокрема, згідно з прогнозами Світового Банку, темпи росту світового ВВП збільшаться з 1,2% у 2001 р. до 3,1% у 2005 р. та приблизно до 6,3% у 2015 р. Відбудеться активізація світової торгівлі, темпи приросту якої збільшаться з 0,4% у 2001 р. до 8,2% у 2005 р. та до 12,5% у 2015 р.

В міру зростання і структурної будови економіки України покращиться структура експорту, відбудеться стабілізація імпорту за рахунок оптимізації схем закупівель і використання енергоресурсів; зростуть іноземні інвестиції приблизно до 1/5 – 1/4 загальних їхніх вкладень в економіку; збільшиться питома вага чистого експорту в складі ВВП за категоріями використання.

При розробці сценарних варіантів економічного розвитку враховувалися основні ризики прогнозного періоду: боротьба за традиційні ресурси розвитку; геополітична й економічна напруженість у світі; нові тенденції у системі світового господарства; подальше загострення умов міжнаціональної конкуренції; істотна зміна кон'юнктури зовнішньої торгівлі; збереження існуючої інвестиційної моделі в частині переважної інвестиційної підтримки експортоорієнтованих сировинних і енергоємних видів економічної діяльності; збільшення масштабів вивезення капіталів за кордон; у зв'язку із вступом України у ВТО можливе перевищення втрат економіки над перевагами, особливо що стосується ринку аграрної продукції.

Рис.3. Модель сукупного попиту

Висновки

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми регулювання економічного розвитку України з урахуванням зовнішніх факторів. Вона узагальнює і розвиває науково обгрунтовані підходи до здійснення зовнішньоекономічної діяльності та її впливу на економічний стан країни, містить пропозиції щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності та результати економічного розвитку України в довгостроковій перспективі з урахуванням зовнішніх факторів. Проведене автором дослідження дало змогу зробити наступні висновки.

1. В умовах сучасних світових економічних тенденцій включення України в систему світогосподарських звязків вимагає проведення послідовної адаптації її правової бази, економічних структур, всього господарського механізму до вимог світової ринкової економіки з урахуванням впливу зовнішніх факторів.

2. Прискорення економічного розвитку України тісно пов’язано з урегулюваністю процесів, що відбуваються в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можливе за умов урахування економічних тенденцій, що відбуваються у світі. Тому постає необхідність державного впливу на регулювання зовнішньоекономічних відносин України, які на сучасному етапі мають протеріччя: великих за обсягами зовнішньоторговельний обіг стосовно внутрішньої економіки і незначний у світовому масштабі, структурно деформований, що не відповідає економічному потенціалу країни та її територіальному розміщенню в центрі Європи.

3. Організаційний механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, методи здійснення політики в сфері зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування й інших показників потребують подальшого удосконалення в напряму відповідності законодавчої бази ГАТТ/ВТО.

4. Інтеграція України в світове господарство, маючи два пріоритетних напрямки (ЄС і СНД), потребує науковообгрунтованих підходів щодо визначення раціонального їх співвідношення. Тільки при здійсненні глибоких внутрішніх перетворень Україна може набути рівноправного членства в ЄС. Відносно співпраці України з країнами СНД необхідно впровадження цілеспрямованої зовнішньоторговельної стратегії для забезпечення доступу до ресурсів та ринків збуту, залучення інвестицій.

5. Домінуючою траєкторією інтеграції економіки України є рух до ЄС. Оскільки нееквівалентний зовнішньоекономічний обмін між ЄС і країнами, які прагнуть вступити до ЄС та мають недостатньо прогресивну структуру національної економіки, сприяє консервації у останніх як правило сировинної спеціалізації і зовнішньої заборгованості, то рух до нього вимагає активних структурних перетворень, підвищення якості продукції до рівня світових стандартів, забезпечення стабільних і високих темпів економічного росту. Участь України в європейських інтеграційних процесах пов’язана з необхідністю вирішення багатьох проблем переходу від переважно сировинної спеціалізації до розвинутої високотехнологічної економіки. Ці проблеми можуть бути частково вирішені за рахунок використання переваг міжнародного поділу праці, що існують у відносинах України з євроазіатськими країнами, а також в інтенсифікації зовнішньоторговельних зв'язків із країнами, що розвиваються.

6. Існує доцільність відмови від моделі імпортозаміщення, що веде до консервації й відсталості, гальмує появу галузей-локомотивів, що забезпечують вихід на світовий рівень прогресу. З цих позицій розроблено пропозиції щодо визначення прийнятних обсягів імпорту з урахуванням захисту вітчизняного виробника, а також перехід від малоперспективної орієнтації на цінову конкурентноздатність і порівняльні переваги у вартості природних ресурсів і робочої сили до формування конкурентноздатності високотехнологічного типу.

7. Для використання потенційних можливостей зовнішньоекономічної сфери з метою економічного піднесення країни в роботі розроблена концепція розвитку зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням впливу сучасних світових тенденцій. Мета концепції полягає у створенні сприятливих умов для більш ефективного державного регулювання процесів розвитку економіки, відносин між її суб’єктами, визначенні пріоритетних напрямів її удосконалення за рахунок рішення наступних завдань: посилення впливу зовнішньоекономічної діяльності на науково-технічне і технологічне оновлення вітчизняного виробництва; удосконалення механізмів припливу іноземних інвестицій; активізації участі українських підприємств та організацій в зовнішньоторговельних відносинах (для розширення їх присутності на зовнішніх ринках та вихода на нові перспективні ринки збуту українських товарів та послуг) розробки державної політики (в першу чергу, в сфері поглиблення інтеграційного курсу та вступу до всесвітніх міжнародних організацій) формування конкурентного середовища, яке гарантуватиме рівні можливості для усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також підвищення ринкового статусу Україні як країни-експортера; захист національних інтересів (у тому числі шляхом зміцнення статусу України як транзитної держави й перешкоджання відтоку капіталу за рубіж).

8. Розрахунки автора щодо економічного розвитку України в довгострокової перспективі показують, що впровадження положень запропонованої концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України суттево вплине на соціально-економічний розвиток за умов піднесення світової економіки та регулювання можливого впливу зовнішніх факторів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Хок Мд. Моминул. Внешнеэкономическая деятельность и развитие экономики Украины // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип.1 (20) / Наук. ред. І.К. Бондар.- К.: НДЕІ.-2003.-С.53 -57.

2. Хок Мд. Моминул. Украина и Россия: взаимозависимость экономических отношений // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.Вип. 2 (21) / Наук. ред. І.К. Бондар.- К.: НДЕІ. -2003.- С. 45-49.

3. Хок Мд. Моминул. Европейская интеграция: перспектива и реальность // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.Вип. 3 (22) / Наук. ред. І.К. Бондар.- К.: НДЕІ. -2003.- С. 8-12.

4. Хок Мд. Моминул. Использование зарубежного опыта для создания благоприятного инвестиционного климата в Украине // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.Вип. № 7-8 / Наук. ред. І.К. Бондар.- К.: НДЕІ.- 2003.- С. 44-47.

5. Хок Мд. Моминул. Иностранные инвестиции как ускоритель экономического развития // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Спец. вип. № 7-8.-К.:НДЕІ. - 2003. - С. 61-65.

6. Хок Мд. Моминул. Вопросы совершенствования сотрудничества Украины с международными финансовыми организациями // Актуальні проблемі міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 46 Частина 1. К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка,Інститут міжнародних відносин, 2004.- С.100-105.

в інших виданнях:

7. Хок Мд. Моминул. Стратегические цели и направления социально- экономического развития Украины // Матеріали конференції “Управління економікою в ринкових умовах в контекті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року”.- Київ-2003.- С.25-29.

8. Хок Мд. Моминул. Влияние внешнеэкономического сектора на социально-экономическое развитие Украины до 2015 года // Міжнародний економічний форум “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації”, Київ – 2004р., том 1. - С.187-196.

АНОТАЦІЯ

Мд. Момінул Хок. Регулювання економічного розвитку України з

урахуванням зовнішніх факторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. – організація управління, планування і регулювання економікою.- Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено проблемам економічного розвитку України в умовах впливу світової економіки, із метою вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності та підвищення рівня соціально-економічного стану України.

В роботі викладені теоретичні засади становлення зовнішньоекономічних відносин, показані сучасні тенденції економічного розвитку, визначено роль і місце зовнішньоекономічної діяльності України та вплив на неї процесів, які відбуваються у світовій економіці.

Виходячи з аналізу, розроблена концепція зовнішньоекономічної діяльності України, що охоплює основні напрями: адаптацію її зовнішньоекономічної діяльності до вимог світового простору; формування сталої, потужної економічної системи; захист національних інтересів. Розроблений макроструктурний прогноз економічного розвитку України на довгострокову перспективу.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, світова економіка, глобалізація, економічна інтеграція, регулювання, кон’юнктура світових ринків, економічний розвиток.

АННОТАЦИЯ

Мд. Моминул Хок. Регулирование экономического развития Украины

с учетом внешних факторов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. – организация управления, планирования и регулирования экономикой.- Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена проблемам экономического развития Украины в условиях влияния на него мировой экономики, с целью совершенствования внешнеэкономической деятельности и повышения уровня социально-экономического состояния Украины.

В работе изложены теоретические основы и механизмы становления внешнеэкономических отношений, показаны современные тенденции экономического развития, выявлены роль и место внешнеэкономической деятельности Украины, а также влияние на нее процессов, происходящих в мировой экономике.

В результате проведенных прогнозных расчетов развитие внешнеэкономического сектора в дальнейшем должно привести к ускоренному экономическому развитию и стать основой масштабной структурной перестройки экономики, что будет стимулировать весь комплекс социально-экономических факторов.

При этом внешнеэкономический сектор следует рассматривать как фактор формирования более развитой и обширной экономической системы, экспортные поставки которого являются: важным источником доходной части бюджета; поддержкой платежеспособного спроса различных слоев общества и удовлетворения ими жизненноважных потребностей в питании, одежде, жилье; экспортной выручкой, выступающей существенным источником формирования инвестиционных фондов на предприятиях-экспортерах, создающую рабочие места, повышающую занятость населения; финансовыми ресурсами, использующимися перераспределительным механизмом бюджетной системы в реализации общегосударственных инвестиционных программ.

В диссертационной работе предлагается разработанная концепция внешнеэкономической деятельности Украины, которая охватывает основные направления: адаптацию ее внешнеэкономической деятельности к требованиям мирового экономического пространства; формирование стабильной, мощной экономической системы; защита национальных интересов. Предлагается макроструктурный прогноз экономического развития Украины на долгосрочную перспективу.

Предложенная перспективная оценка динамики ключевых макроиндикаторов определяет интервалы их изменения относительно достижения необходимых уровней при условии реализации инновационно-инвестиционной модели развития экономики Украины. Предельными границами прогнозного интервала на 2004-2015 гг. предложен базовый и целевой сценарии, которые отличаются внешними и внутренними условиями развития экономики.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, мировая экономика, глобализация, экономическая интеграция, регулирование, конъюнктура мировых рынков, экономическое развитие.

ANNOTATION

Md. Mominul Hoque. Regulation of the Economic Development of Ukraine with consideration to the Foreign Economic Factors. - the Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on the speciality 08.02.03. –