УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ХІМІЧ Олександр Володимирович

УДК: 636.084:636.087

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ САПОНІТУ, СЕЛЕНУ ТА

КОМПЛЕКСНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК НА ЇХ ОСНОВІ

В РАЦІОНАХ МОЛОЧНИХ КОРІВ І БИЧКІВ НА ВІДГОДІВЛІ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Інституті кормів УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кулик Михайло Федорович, Інститут кормів УААН, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Гноєвий Віктор Іванович, Інститут тваринництва УААН, зав. лабораторії виробництва кормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Іванченко Михайло Михайлович, Харківська державна

зооветеринарна академія, доцент кафедри годівлі

сільськогосподарських тварин і кормовиробництва

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, Міністерство АП України, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться 29.06.2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої ради Д. 65. 365.02. в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук, за адресою: Інститут тваринництва УААН, 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської армії, 11.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, за адресою: Інститут тваринництва УААН, 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської армії, 11.

Автореферат розісланий 27.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук В. В. Проніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Максимальна спадкова продуктивність, здоров’я і висока відтворювальна здатність тварин забезпечується лише при їх повноцінній годівлі, коли задовольняється потреба в енергії, білку, мінеральних та біологічно-активних речовинах.

В останні десятиріччя як джерело макро-, мікро- і ультрамікроелементів для тварин вивчаються природні кремнеземи, зокрема, бентоніти, цеоліти, глауконіт, сапоніт та інші. Встановлено, що введення їх у раціони позитивно впливає на обмінні процеси в організмі, перетравність та продуктивність тварин. Ці мінерали мають високі катіонно- і аніонообмінні та сорбційні властивості, здатні сорбувати на своїй поверхні токсичні речовини, важкі метали, радіонукліди, з послідуючим виведенням їх із організму та проявляють лікувальні властивості (П.С. Пулатов та ін., 1983; І.Й. Грабовенський та ін., 1984; С. А. Лапшин та ін., 1988; Г.І. Калачнюк, 1990; В.Н. Ніколаєв, 1990; М.Ф. Кулик та ін., 1994, 1995; Ю.І. Савченко та ін., 1994).

Проте, на даний час проведено недостатньо досліджень по вивченню впливу сапоніту та різних добавок на його основі на стан репродуктивних органів, відтворювальну здатність, морфологічні і структурні зміни органів травлення та залоз внутрішньої секреції, а також на продуктивність корів і молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Тому подальше вивчення використання в тваринництві нових мінералів, а саме сапоніту, селену і комплексних мінеральних та вітамінно-мінеральних добавок, виготовлених на його основі, є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до науково-технічної програми “Кормовиробництво”, 1996-2000 рр., завдання 03.16. “Розробити і впро-вадити комплексні мінеральні добавки на основі сапоніту, біоло-гічно-активних речовин для балансування раціонів великої рогатої худоби”. Номер держреєстрації 0196 U 0181 32.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи – вивчити вплив сапоніту, селену і комплексних мінеральних добавок на продуктивність, відтворювальну здатність корів, структурно-функціональний стан органів травної та ендокринної систем бичків. Для досягнення поставленої мети в задачі роботи входили:–

вивчити вплив згодовування сапоніту і селену сухостійним та дійним коровам на відтворювальну здатність, деякі гематологічні і біохімічні показники крові, а також молочну продуктивність корів;–

розробити комплексні мінеральні (КМД) і вітамінно-мінеральні (КВМД) добавки для корів і молодняку великої рогатої худоби та вивчити ефективність використання їх для балансування раціонів в стійловий та пасовищний періоди за необхідними елементами живлення;–

вивчити вплив сапоніту та комплексної мінеральної добавки на продук-тивність, перетравність та баланс поживних речовин, гематологічні показники, забійні якості та структурно-функціональний стан внутрішніх органів, а також на жирнокислотний склад ліпідів м’яса і жиру молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі;–

дати зоотехнічну та економічну оцінку ефективності використання сапоніту, КМД і КВМД в годівлі дійних корів і молодняку великої рогатої худоби.

Об’єкт досліджень. Сапоніт, селен, тільні та дійні корови, молодняк великої рогатої худоби, кров, органи травлення, продукти забою.

Предмет досліджень. До-слідження впливу розроблених і виготовлених комплексних мінеральних та вітамінно-мінеральних добавок на продуктивність корів та їх відтворювальну здатність, а також продуктивність, забійні якості та морфолого-функціональний стан органів травлення і залоз внутрішньої секреції у бичків на відгодівлі.

Методи досліджень. В роботі при проведенні досліджень вико-ристані загальноприйняті зоотехнічні та хімічні методи, проведення дослідів на тваринах, оцінки кормів і продуктів тварин, спектрофотометричні, потенціомет-ричні, хроматографічні при визначенні фізико-хімічних показників кормів, крові, продуктів забою, гістологічні – внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції; статистичні – при математичній обробці результатів досліджень.

Наукова новизна. Вперше вивчено вплив сапоніту і сапоніту з селеном на продуктивність та відтворювальну здатність корів. Розроблено комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки на основі сапоніту для балансування раціонів корів в стійловий та пасовищний періоди, вивчено їх вплив на обмінні процеси в організмі та продуктивність, а також вплив сапоніту і розробленої комплексної мінеральної добавки на адаптивні зміни, що відбуваються в структурі та функціях рубця, сітки, книжки, сичуга, печінки та наднирників у бичків на відгодівлі.

Встановлено, що згодовування коровам сапонітових добавок у кількості 17-20 г на 1 к. од. раціону сприяє підвищенню середньодобових надоїв на 7-17% та відтворювальної здатності корів. Згодовування сапоніту і КМД-2 бичкам на відгодівлі підвищує їх середньодобові прирости на 7,3-18,8%, не впливає суттєво на морфологічні та біохімічні показники крові та посилює функціональну активність деяких структур органів травної системи тварин.

Практичне значення роботи. Проведені експериментальні дослідження дозволили обґрунтувати доціль-ність введення в раціон корів та молодняку великої рогатої худоби сапоніту і селену, їх вплив на відтворювальну здатність, а також на морфолого-функціональний стан органів травлення, що дозволило розробити комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для балансування зимових і літніх раціонів великої рогатої худоби з метою підвищення їх про-дуктивності. Використання комплексної вітамінно-мінеральної добавки в раціонах сухостійних і дійних корів у кількості 17-20 г на 1 к. од. у виробничих умовах сприяє покращенню відтворювальної здатності корів, молочної продуктивності – на 17%, а також підвищенню збереженню телят на 11,8%, що забезпечує одержання додатково 131 грн. прибутку на 1 голову.

Особистий внесок здобувача в обсязі виконаної роботи полягає в самостійному проведенні науково-виробничих дослідів на тільних і дійних коровах, молодняку великої рогатої худоби по вивченню ефективності згодовування сапоніту і селену, розробці комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок для корів і молодняка великої рогатої худоби та вивченні ефективності балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди за елементами мінерального та вітамінного живлення; дослідженню впливу сапоніту і мінеральних добавок на перетравність та баланс поживних речовин в організмі тварин, забійних якостей, жирнокислотного складу м’язової тканини, внутрішнього жиру, сироватки крові та морфолого-функціонального стану органів травлення тварин.

Весь обсяг експериментальних досліджень, добір та аналіз лі-тературних джерел з теми дисертаційної роботи, статистична оброб-ка та теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис і аналіз виконані автором. Програма наукових досліджень розроблялась разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту кормів УААН 1997-2001 рр., Міжнародній конференції “Годівля високопродуктивних тварин та перспективні технології виробництва кормів” (м. Вінниця, 11-12 жовтня 2002 р.), І Міжнародний науково-практичній конференції „Україна-Комбікорми 2003 (м. Київ, 3-5 березня 2003 р.). ІІІ Міжнародній конференції „Корми і кормовий білок” (м. Вінниця, 12-13 жовтня 2004 р.). Розробки пройшли апробацію у Вінницькій державній с.-г. дослідній станції, результати досліджень якої передано у Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Вінницької області для впровадження (Протокол № 2 від 24.04.2000 р.). Комплексна вітамінно-мінеральна добавка впроваджується в господарствах Вінницької області з 1999 року.

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації відображені в 11 наукових працях, в тому числі в 2 одноосібних, які опубліковані в спеціалізованих фахових журналах та наукових збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 120 сторінках комп’ютерного тексту, містить 48 таблиць, 7 рисунків та 7 додатків. Список літератури включає 212 джерел, із них 48 іноземних.

Дисертаційна робота складається із вступу, методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, узагальнених висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди по вивченню ефективності використання сапоніту, селену і комплексних мінеральних добавок проводили на дійних і тільних коровах та молодняку великої рогатої худоби у племзаводах “Україна” Вінницького району та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Вінницької області (табл. 1).

Зоотехнічні досліди на тваринах проводили методом груп (Овсяніков А.І., 1976). При формуванні груп враховували: живу масу, вік, породу, породність, а для корів, додатково – лактацію, удій за 305 днів останньої лактації та у зрівняльний період.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Група | Кількість тварин, гол. | Тривалість періодів, дні | Умови годівлі

зрівняльного | основного

Перший дослід (сухостійні і дійні корови)

1-контрольна | 10– | 93 | Основний раціон (ОР)

2-дослідна | 10– | 93 | ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. раціону

3-дослідна | 10– | 93 | ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. + селен 0,1 мг/кг СР* раціону

Другий дослід (сухостійні і дійні корови)

1-контрольна | 15– | 125 | Те ж що у І досліді

2-дослідна | 14– | 125 | -“-

3-дослідна | 15– | 125 | -“-

Третій дослід (дійні корови)

1-контрольна | 7 | 30 | 69 | ОР

2-дослідна | 7 | 30 | 69 | ОР + 20 г КМД на 1 к. од. раціону

Четвертий дослід (корови на роздоюванні)

1-контрольна | 11 | 30 | 105 | ОР

2-дослідна | 11 | 30 | 105 | ОР + 20 г КВМД на 1 к. од. раціону

П’ятий дослід (бички на відгодівлі)

1-контрольна | 9 | 30 | 247 | ОР

2-дослідна | 9 | 30 | 247 | ОР + 15 г сапоніту на 1 к. од. раціону

3-дослідна | 9 | 30 | 247 | ОР + 30 г КМД – 2 на 1 к. од. раціону

Виробнича апробація (сухостійні і дійні корови)

1-контрольна | 18– | 77 | ОР

2-дослідна | 18– | 77 | ОР + 20 г КВМД на 1 к. од. раціону

*СР – суха речовина

Тварини контрольної групи отримували основний раціон (ОР), а дослідної – ОР + досліджувані добавки. В усіх дослідах вивчалась ефективність введення в раціони сапоніту, сапоніту та селеніту натрію і комплексних мінеральних добавок (КМД, КВМД, КМД-2) в кількостях, показаних в таблиці 1.

Перетравність та баланс поживних речовин вивчали у балансовому досліді на баранах, який проводили за методом періодів. У першому головному періоді згодовували в ОР сапоніт 15 г/к. од., а другому головному – КМД-2 – 30 г/к. од. раціону. Тварин годували згідно норм ВАСГНІЛ (Калашніков А.П. та ін., 1985).

Кров для досліджень відбирали із яремної вени від 4 тварин з групи вранці до годівлі, а контрольний забій бичків проводили по 4 голови з групи в кінці дослідного періоду.

Під час забою відбирали зразки передшлунків, сичуга, печінки, наднирників, найдовшого м’яза спини та внутрішнього жиру.

Проводили хімічний аналіз у відібраних зразків кормів, крові, м’яса, калу і сечі за ГОСТ 13496. (3, 16, 15, 2, 4), а також за загальноприйнятими у зоотехнії та ветеринарії методиками.

Морфологічні дослідження передшлунків, сичуга. печінки та наднирників проводили за методиками Г. Г. Автанділова ( 1973), В. Г. Єлісєєва (1977).

Жирнокислотний склад ліпідів сироватки крові, м’язів і внутрішнього жиру проводили за методиками Б. В. Столярова та ін. (1988) та С. М. Синяк та ін. (1976).

Основні показники досліджень обробляли біометрично (Плохинский Н. А., 1969). Різницю з контролем вважали вірогідною і позначали (*) при *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості годівлі піддослідних корів

Сухостійних корів утримували у першому досліді на трав’яному раціоні, в якому трава злаково-бобових становила 90% і концентрати – 10%, а у другому – на силосно-сінажному, в якому сіно становило 16,8%, силос – 25,2, сінаж – 39,5 і концентрати – 18,5% за енергетичною поживністю.

В третьому досліді дійні корови у літній період отримували траву пасовища і кукурудзи, які становили 54% і концентровані корми – 46%, а в четвертому – траву злаково-бобових – 52% і концентрати – 48% за поживністю раціонів.

Раціони сухостійних і дійних корів в усіх дослідах були збалансовані за основними поживними речовинами (табл. 2). Концентрація енергії і основних поживних речовин у сухій речовині раціонів була на рівні існуючих норм за виключенням концентрації протеїну у другому і третьому дослідах, яка була дещо нижчою рекомендованої.

Таблиця 2

Концентрація енергії і поживних речовин у сухій речовині раціонів

№

досліду | Спожито СР на голову за добу, кг | Міститься в 1 кг сухої речовини | Вміст перетрав-ного протеїну на

1 к. од., г | Відношення кальцію до фосфору

кормових одиниць | обмінної енергії, МДж | сирого протеїну, г | сирої клітковини, г | сирого жиру, г

Сухостійні корови

1 | 12,8 | 0,93 | 10,2 | 150 | 255 | 34,5 | 109 | 2,3

2 | 12,5 | 0,88 | 10,5 | 136 | 281 | 38 | 85 | 2,1

Дійні корови

3 | 16,5 | 0,92 | 10,7 | 127 | 260 | 23 | 100 | 1,25

4 | 14,8 | 0,95 | 10,9 | 165 | 260 | 34 | 126 | 1,71

Вивчення ефективності згодовування великій рогаті худобі сапоніту Варварівського родовища показало, що мінерал має високі іонообмінні і адсорбційні властивості. За сумарною ємністю обмінних іонів і хімічним складом сапоніт є природним джерелом ряду макро- і мікроелементів, зокрема магнію, калію, заліза, марганцю, міді, цинку і кобальту, а також ряду ультрамікроелементів.

Крім сапоніту, в дослідах вивчали ефективність згодовуванням коровам селеніту натрію, а також комплексних мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, які були розроблені нами разом з співробітниками лабораторії комбікормів і преміксів Інституту кормів УААН (табл. 3.). Комплексні мінеральні добавки виготовляли на Корделівському заводі преміксів Вінницької області.

Таблиця 3

Рецепти та хімічний склад сапоніту та комплексних
мінеральних і вітамінно-мінеральних добавок, %

Компонент | Мінеральні добавки

сапоніт | КМД | КВМД | КМД-2

Сапоніт | 100 | 45 | 36 | 50

Монокальційфосфат | - | 25 | 20 | 15

Сіль кухонна | - | 10 | 10 | 10

Сірка елементна | - | 2 | 2 | -

Вітамінно-мінеральний премікс* | - | - | 12 | -

Цинк сірчанокислий | - | 0,220 | - | 0,120

Мідь сірчанокисла | - | 0,023 | - | 0,013

Калій йодистий | - | 0,003 | - | 0,0003

Селеніт натрію | - | 0,001 | - | -

Висівки пшеничні до 100

В 1 кг добавки міститься:

кормових одиниць, кг | - | 0,13 | 0,23 | 0,19

обмінної енергії, МДж | - | 1,53 | 2,83 | 2,30

сухої речовини, кг | 0,95 | 0,89 | 0,90 | 0,91

сирого протеїну, г | - | 27,0 | 48,0 | 37,8

кальцію, г | 15,7 | 49,3 | 40,0 | 33,0

фосфору, г | 1,8 | 59,0 | 50,0 | 34,1

магнію, г | 55,2 | 31,5 | 26,0 | 35,0

калію, г | 99,0 | 46,5 | 39,4 | 52,2

сірки, г | 0,04 | 20,3 | 20,3 | 0,5

марганцю, мг | 1189 | 484 | 397 | 629

заліза, мг | 44394 | 23260 | 22238 | 24419

міді, мг | 115 | 83,9 | 69,0 | 71,3

цинку, мг | 125 | 530,5 | 310 | 340

кобальту, мг | 12 | 18 | 20 | 20

йоду, мг | - | 22,9 | 22 | 3,0

селену, мг | - | 4,6 | 4,6 | -

вітаміну А, тис. МО | - | - | 300 | -

вітаміну Д3, тис. МО | - | - | 32 | -

вітаміну Е, мг | - | - | 130 | -

* В 1 тонні преміксу містилось вітамінів: А – 2500 млн. МО, Д3 – 270 млн. МО, Е – 1000 г, цинку – 2000 г, міді – 30 г, кобальту – 50 г, йоду – 176 г, селену – 39,7г.

Вплив сапоніту і селену на відтворювальну здатність
та молочну продуктивність корів

Згодовування тільним коровам сапоніту і сапоніту з селеном в стійловий і пасовищний періоди не впливало суттєво на перебіг родів у корів та живу масу телят при народженні, проте вони позитивно впливали на відтворювальну здатність корів (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив сапоніту і сапоніту з селеном на відтворювальну здатність корів

Показник | І – дослід | ІІ – дослід | Всього

групи

І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ

Кількість голів | 8 | 8 | 8 | 13 | 13 | 14 | 21 | 21 | 22

Строк 1-го осіменіння після отелення, днів | 60±

5,7 | 59,3±

10,7 | 40,1±

6,1 | 70±

6,6 | 56,7±

5,7 | 51,5±

6,0* | 65±

4,6 | 58±

5,2 | 45,8±4,1*

Кількість тільних корів до 90-го дня після отелення, % | 55,0 | 62,5 | 62,5 | 30,8 | 61,5 | 71,4 | 38,1 | 61,9 | 68,2

Кількість корів з довготривалою безплідністю (180 і більше днів), % | 12,5 | 12,5 | 12,5 | 23,0 | 7,7 | 7,1 | 19,0 | 9,5 | 9,1

Сервіс-період, днів | 104,0±8,6 | 85,0

±10,7 | 77,5

±11,9 | 124

±14,0 | 95

±10,8 | 85,8±10,5* | 114

±8,6 | 90± 7,6* | 82,7±

10,6*

* Р < 0,05

Строк першого осіменіння корів контрольної групи у стійловий період становив 70 днів. При згодовуванні сапоніту він скоротився на 13 днів, а сапоніту з селеном – на 18,5 днів. Сервіс-період при цьому у корів дослідних груп був відповідно меншим на 29 і 38 днів, а відсоток тільних корів до 90 дня після отелення – вищим на 31 і 40%, порівняно до тварин контрольної групи.

У пасовищний період добавки, що досліджувались, сприяли зменшенню сервіс-періоду відповідно, на 19 і 26,5 днів та збільшили відсоток тільних корів на 7%.

Як показали дослідження, покращенню відтворювальної здатності передував позитивний вплив згодовування сухостійним коровам сапоніту і сапоніту з селеном на затримання посліду та захворювання на ендометрит. Так, в середньому за два досліди при підгодівлі сапонітом відсоток корів, у яких відмічено затримання посліду зменшився з 24% (контроль) до 4,2%, а сапоніту з селеном – до 4,0% від поголів’я в групі. Відповідно зменшилась кількість захворювань корів на ендометрит з 44% до 29,0 і 20,0%.

Згодовування коровам сапоніту (другий дослід) не вплинуло суттєво на їх молочну продуктивність. Добовий надій корів контрольної групи становив 22,2 кг при вмісті 3,63% жиру, а при згодовуванні сапоніту – 22,8 кг і жиру – 3,69%. Сапоніт з селеном сприяли підвищенню добових надоїв молока на 10%, порівняно до тварин контрольної групи.

Комплексні мінеральні і вітамінно-мінеральні добавки для
балансування раціонів у стійловий та пасовищний періоди

Аналіз трав’яних раціонів тільних і дійних корів, до складу яких входила трава пасовища, сіяних злакових та бобових трав, а також кукурудзи показав, що вони є дефіцитними за вмістом макро- і мікроелементів, зокрема, фосфору, магнію, сірки, міді, цинку, кобальту, йоду і селену.

Силосно-сінажно-концентратні раціони не збалансовані за вмістом фосфору, магнію, міді, цинку, йоду і селену.

Як показали дослідження, у весняний період у зимових кормах відбувається значна деструкція ліпідів і жиророзчинних вітамінів з утворенням різноманітних продуктів окислення. Так, вміст каротину у сіні та силосованих кормах знижувався до 10-14 мг /кг, а кислотне число жиру зросло до 20-22 мг КОН/кг і перекисне у концентрованих кормах становило 0,91% J, сіні – 1,11, сінажі – 1,09 і силосі – 0,99% J.

Для балансування трав’яних і силосних раціонів тільних і дійних корів за елементами мінерального та вітамінного живлення, а також для збагачення їх природними антиоксидантами нами були розроблені на основі сапоніту та кормових фосфатів комплексні мінеральні (КМД) і вітамінно-мінеральні добавки (КВМД), а також мінеральний та вітамінний премікси (табл. 3).

Молочна продуктивність та відтворювальна здатність корів

Як показали дослідження, згодовування коровам на роздоюванні у пасовищний період комплексної мінеральної добавки з розрахунку 20 г/к. од. раціону сприяло підвищенню молочної продуктивності на 7,6% порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на одиницю продукції при цьому були нижчими на 7 %. На 1 кг згодованої КМД було додатково одержано 3,81 кг молока 4%-ної жирності.

Введення в силосно-концентратний раціон корів КВМД (20 г/ к. од.) дало можливість збалансувати його за елементами мінерального і вітамінного живлення, що сприяло підвищенню надою на 16,2% (Р<0,05), а по молоку 4%-ної жирності – на 11,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 5). Витрати кормів на 1 кг молока при цьому були нижчими на 10,5%. За рахунок КВМД було за 105 днів роздоювання додатково одержано 254 кг молока на корову.

Виробнича апробація показала, що введення в раціон КВМД тільним коровам у зимово-весняний період на протязі 25-30 днів до отелу не впливало суттєво на перебіг родів, але скорочувало час виділення посліду на 1,5 год., порівняно до тварин контрольної групи.

У корів дослідної групи не відмічено випадків затримання посліду і захворювань на ендометрит, тоді як у контрольній відмічено по одному випадку.

Таблиця 5

Молочна продуктивність корів та затрати кормів на 1 кг молока

Дослід | Група | Молочна продуктивність | Витрачено кормів на 1 кг молока, 4%-ної жирності, корм. од.

середньодобовий надій, кг | вміст жиру, % | молоко 4%-ної жирності, кг

3-тій | І | 17,3 ± 1,02 | 3,48 ± 0,04 | 15,05 ± 0,93 | 1,0

ІІ | 18,2 ± 0,52 | 3,58 ± 0,04 | 16,2 ± 0,39 | 0,93

4-тий | І | 14,8 ± 0,86 | 3,20 ± 0,07 | 11,8 ± 0,70 | 1,24

ІІ | 17,2 ± 0,89* | 3,07 ± 0,07 | 13,2 ± 0,75 | 1,11

Виробнича апробація досліджень | І | 19,0 ± 1,2 | 3,57 ± 0,11 | 17,0 ± 1,1 | 0,87

ІІ | 21,9 ± 0,5* | 3,64± 0,08 | 19,9 ± 0,6* | 0,76

* Р < 0,05

КВМД не вплинула суттєво на живу масу телят при народженні, проте вони менше хворіли і краще росли. Збереження їх до двохмісячного віку було кращим на 11,8%, а середньодобові прирости вищими на 10,1%, ніж у телят, одержаних від корів контрольної групи (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив згодовування тільним коровам КВМД
на живу масу та збереження телят

Показник | Групи

1-контрольна | 2-дослідна

Одержано телят, гол. | 17 | 17

Середня жива маса теляти при народженні, кг | 34,3 ± 0,5 | 34,8 ± 0,6

Кількість телят у 2-місячному віці, гол | 14 | 16

Процент збереження | 82,3 | 94,1

Жива маса у 2-місячному віці, кг | 59,0 ± 2,3 | 62,0 ± 1,1

Приріст живої маси, кг | 24,7 ± 2,1 | 27,9 ± 1,2

Молочна продуктивність корів, які одержували КВМД була вищою на 17,0% (Р 0,05), а витрати корму на 1 кг молока були меншими на 12,6%, ніж тварин контрольної групи. (табл. 5).

КВМД при згодовуванні дійним коровам впливала на їх відтворювальну здатність. Так, строк першого осіменіння був меншим на 9 днів, а сервіс-період – на 21 день, порівняно до корів контрольної групи. Відсоток тільних корів до 90-го дня після отелення був вищим у корів дослідної групи на 29,4%, ніж у тварин контрольної групи.

Продуктивність бичків, перетравність та обмін поживних
речовин раціону при згодовуванні сапоніту і КМД-2

Згодовування бичкам у силосно-сінажно-концентратних та трав’янисто-концентратних раціонах сапоніту (15 г/к. од.) і – КМД-2 (30 г/к. од.), сприяло підвищенню середньодобових приростів на 7,3 і 18,8% та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту, відповідно, на 6,8 і 15,8%, порівняно до тварин контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7

Показники продуктивності піддослідних бичків

Показник | Групи

І | ІІ | ІІІ

Жива маса, кг:

на початку досліду

на кінець досліду |

246,1 ± 8,02

428 ± 8,65 |

246,1 ± 8,34

442,2 ± 6,46 |

245,6 ± 6,20

462,7 ± 8,54

Приріст, кг | 182,8 ± 8,97 | 196,1 ± 9,34 | 217,2 ± 4,34

Середньодобовий приріст, г | 740 ± 36 | 794 ± 37 | 879 ± 17,6

Витрачено кормів на 1 кг приросту, к. од. | 9,40 | 8,76 | 7,91

Згодовування сапоніту та КМД-2 впливало на перетравність протеїну і жиру (табл. 8).

Перетравність протеїну при згодовуванні сапоніту була вищою на 3,9% і КМД-2 – на 3,1%, порівняно з такою у попередній період. Аналогічно відмічено збільшення перетравності жиру на 5,5 і 5,0%, порівняно з такою у попередні і та заключний періоди.

Баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі тварин був позитивним в усі періоди досліду. При згодовування тваринам сапоніту в їх тілі утримувалось азоту більше на 5,5% і КМД-2 – на 3,9% від спожитого, ніж у попередній і заключний періоди. Сапоніт і КМД-2 підвищувала засвоєння кальцію, фосфору, заліза і марганцю в організмі тварин (табл. 8).

Таблиця 8

Перетравність поживних речовин та баланс азоту і мінеральних елементів

Показник | Періоди

попередній | головний 1 | головний 2 | заключний

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Коефіцієнти перетравності, %

Суха речовина | 70,1±1,2 | 71,5±1,0 | 70,1±0,9 | 70,6±0,5

Органічна

речовина | 72,2±1,0 | 73,8±1,0 | 72,8±0,8 | 73,6±0,5

Протеїн | 71,8±0,89 | 74,7±0,96 * | 74,9±0,94 * | 75,3±0,5

Жир | 62,7±0,9 | 67,0±0,4 ** | 66,5±1,1* | 60,2±2,1

Клітковина | 57,0±1,03 | 60,7±1,3 | 59,6±1,5 | 61,4±1,1

Продовження таблиці 8

1 | 2 | 3 | 4 | 5

БЕР | 80,9±1,2 | 79,8±1,7 | 78,8±0,79 | 77,8±0,76

Засвоєння азоту і мінеральних речовин (грам/відсотків від спожитого)

Азоту, г

% | 13,14±0,16

40,0 | 14,90±0,48*

45,3 | 14,5±0,5*

43,7 | 13,05±0,33

39,6

Кальцію, г

% | 1,41±0,25

15,96 | 1,93±0,4

21,32 | 2,71±0,11*

27,98 | 1,81±0,22

20,50

Фосфору, г

% | 1,77±0,12

34,5 | 2,12±0,05*

41,0 | 2,18±0,12*

35,7 | 1,49±0,11

28,9

Заліза, мг

% | 2,4±1,8

1,2 | 56,5±23,0*

6,9 | 65,8±2,5*

7,5 | -7,6±1,5

-3,6

Цинку, мг

% | 4,6±1,1

7,8 | 6,4±1,2

10,5 | 6,2±1,1

9,1 | 5,1±1,5

8,6

Міді, мг

% | 1,75±0,4

14,4 | 1,4±0,5

10,0 | 1,7±0,4

12,0 | 1,27±0,3

10,5

Марганцю, мг

% | 7,2±0,3

14,6 | 24,8±1,35*

38,0 | 19,8±2,7*

29,9 | 14,2±0,7

28,9

* Р < 0,05, ** Р < 0,01

Морфологічні і біохімічні показники крові бичків

Гематологічні дослідження показали, що добавки не вплинули негативно на основні показники крові (табл. 9).

Таблиця 9

Морфологічний склад і біохімічні показники крові бичків

Показник | Групи

І | ІІ | ІІІ

Еритроцити, 1012/л | 6,405 ± 0,42 | 6,54 ± 0,18 | 5,860 ± 0,26

Лейкоцити, 1012/л | 7,5 ± 0,59 | 6,25 ± 0,61 | 8,05 ± 0,73

Еозинофіли, % | 4,5 ± 0,48 | 5,75 ± 0,63 | 6,00 ± 0,51

Нейтрофіли, %: юні | 1,0 ± 0,29 | 1,0 ± 0,57 | 0,75 ± 0,14

паличкоядерні | 1,3 ± 0,24 | 3,75 ± 1,02 | 3,25 ± 0,74**

сегментоядерні | 28,0 ± 3,74 | 18,0 ± 3,34* | 18,5 ± 1,26*

Лімфоцити, % | 65,0 ± 4,51 | 69,75 ± 4,98 | 70,0 ± 3,92

Моноцити, % | 0,5 ± 0,20 | 1,75 ± 0,37 | 1,5 ± 0,24**

Гемоглобін, г/л | 107,4 | 100,5 | 105,5

Кольоровий показник | 1,0 | 0,92 | 1,08

В сироватці крові

Білок, г/л | 75 ± 2 | 72,5 ± 1,4 | 74 ± 1,8

Глюкоза, ммоль/л | 2,3 ± 0,15 | 2,45 ± 0,35 | 2,20 ± 0,11

Кальцій, ммоль/л | 2,81 ± 0,07 | 2,67 ± 0,05 | 2,73 ± 0,1

Фосфор, ммоль/л | 0,70 ± 0,03 | 0,97 ± 0,05* | 1,40 ± 0,07***

Резервна лужність, мг /л | 4350 ± 151 | 4150 ± 50 | 4130 ± 67

Каротин, мг % | 0,12 ± 0,02 | 0,14 ± 0,03 | 0,16 ± 0,03

* Р < 0,05, ** Р < 0,01, *** Р < 0,001

У крові бичків дослідних груп відмічено збільшення в межах фізіологічної норми кількості паличкоядерних і тенденція до зменшення сегментоядерних нейтрофілів, а також збільшення моноцитів. У сироватці крові тварин контрольної групи відмічено зниження вмісту фосфору до 0,70 ммоль/л. Згодовування сапоніту сприяло підвищенню вмісту фосфору в сироватці крові до 0,97 ммоль/л, а КМД-2 – до 1,40 ммоль/л.

Морфо-функціональний стан внутрішніх органів бичків
при використанні в їх раціонах сапоніту і КМД-2

Тривале згодовування бичкам сапоніту і КМД-2 не впливало на забійний вихід та масу внутрішніх органів.

Вивчення морфолого-функціонального стану органів травлення бичків показало, що добавки, які досліджувались не впливали суттєво на морфологічні показники рубця, сітки, книжки і сичуга та їх масу.

При згодовуванні тваринам сапоніту і КМД-2, спостерігалось незначне збільшення каріометричних показників печінки (табл. 10). При відсутності різниці за її масою, в другій групі спостерігалась тенденція до збільшення діаметру і об’єму ядер відповідно на 6,6 і 20,7%, а в третій – суттєве збільшення цих показників на 17 і 60% (Р0,01), порівняно до контролю. Кількість каріоплазми на 1 мм2 при згодовуванні сапоніту була вищою на 24,6 тис. мкм3 і КМД-2 – на 110,7 тис. мкм3, порівняно до тварин контрольної групи.

Згодовування бичкам сапоніту і КМД не впливало суттєво на масу наднирників. Сапоніт не впливав на їх діаметр, а також розміри коркової і мозкової речовин, а КМД – зменшувала діаметр залози на 9% (Р0,05) за рахунок потоншення коркової речовини на 17%, порівняно до тварин контрольної групи.

Таблиця 10

Морфологічна характеристика стану печінки

Показник | Групи

І | ІІ | ІІІ

Маса, кг | 4,69 ± 0,26 | 5,33 ± 0,21 | 4,73 ± 0,24

Кількість ядер на 1 мм2, шт. | 3608 ± 81 | 3546 ± 155 | 4122,5 ± 81**

Розміри ядер:

діаметр, мкм | 4,12 ± 0,13 | 4,39 ± 0,13 | 4,83 ± 0,12***

об’єм, мкм3 | 36,6 | 44,2 | 58,9

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3 |

132,1 |

156,7 |

242,8

** Р < 0,01, *** Р < 0,001

В мікроструктурі клубочкової зони наднирників відбулись такі зміни: кількість ядер на 1 мм2 під впливом добавок не змінилась, проте збільшився їх діаметр та об’єм, а також кількість каріоплазми. В пучковій зоні наднирників суттєвих структурних змін не виявлено. Всі вони знаходились на рівні контрольної групи.

При згодовуванні сапоніту кількість ядер у сітчастій зоні була на контрольному рівні, але розміри ядер і кількість каріоплазми були, відповідно, більшими на 12,2 і 38,8% (Р0,05). КМД-2 не впливала суттєво на кількість ядер, але відмічена тенденція до збільшення їх розмірів.

Досліджувані добавки не впливали суттєво на кількість ядер мозкової речовини, проте збільшився діаметр і об’єм ядер, що сприяло збільшенню кількості каріоплазми на 1 мм2.

Хімічний склад та якість м’яса

Сапонітові добавки не впливали суттєво на хімічний склад м’яса, проте за технологічними показниками воно дещо різнилось (табл. 11).

Таблиця 11

Показники якості парного м’яса піддослідних бичків

Показник | Г р у п и

І | ІІ | ІІІ

Загальна волога, % | 78,20 ± 0,59 | 78,6 ± 0,33 | 77,8 ± 0,64

в т. ч. зв’язана, % | 50,5 ± 0,48 | 49,8 ± 0,74 | 53,8 ± 1,10

вільна, % | 27,7 ± 0,79 | 28,85 ± 0,80 | 24,0 ± 1,17

рН | 6,78 ± 0,21 | 6,73 ± 0,12 | 6,74 ± 0,13

Ніжність, см2/г загального азоту | 266,2 ± 3,0 | 265 ± 5,6 | 264 ± 9,4

Показник мармуровості, од. | 8,25 ± 0,5 | 9,56 ± 0,26 | 7,42 ± 0,20

Суха речовина, % | 21,8 ± 0,37 | 21,4 ± 0,33 | 22,2 ± 0,6

Зола, % | 1,04 ± 0,08 | 0,93 ± 0,04 | 0,93 ± 0,04

Органічна речовина, % | 20,76 ± 0,38 | 20,47 ± 0,29 | 21,27 ± 0,61

Білок, % | 18,5 ± 0,50 | 17,9 ± 0,24 | 19,4 ± 0,31

Жир, % | 2,17 ± 0,17 | 2,40 ± 0,16 | 1,97 ± 0,09

Калорійність, МДж | 5293 | 5241 | 5430

* Р < 0,05

Так, м’ясо тварин, яким згодовували сапоніт, мало вищі показники мармуровості. При згодовуванні КМД-2 у м’ясі збільшився вміст зв’язаної води на 3,3% (Р0,05) і зменшився вміст вільної – на 3,7% (Р0,05), що свідчить про покращання його технологічних властивостей.

Дослідження жирнокислотного складу ліпідів м’язової тканини бичків показали, що згодовування сапонітових добавок сприяло зменшенню вмісту миристинової, миристолеїнової і пентадецилової кислот і підвищувало вміст лінолевої кислоти на 0,64-2,25% (Р0,05), порівняно до тварин контрольної групи (табл. 12).

Проте, коефіцієнт насиченості жирних кислот ліпідів м’яса тварин всіх груп практично був на одному рівні.

Таблиця 12

Жирнокислотний склад ліпідів найдовшого м’яза спини бичків
при згодовуванні сапоніту і КМД-2, % від суми кислот

Показник | Код | Г р у п и

1-контрольна | 2-дослідна | 3-дослідна

Капронова | С10 0 | 0,08 ± 0,01 | 0,05 ± 0,01 | 0,06 ± 0,02

Лаурінова | С12 0 | 0,06 ± 0,01 | 0,05 ± 0,02 | 0,05 ± 0,01

Миристинова | С14 0 | 1,78 ± 0,04 | 1,44 ± 0,04* | 1,25 ± 0,03*

Миристолеїнова | С14 1 | 0,47 ± 0,02 | 0,35 ± 0,02** | 0,27 ± 0,04***

Пентадецилова | С15 0 | 0,54 ± 0,01 | 0,37 ± 0,02* | 0,35 ± 0,04***

Пентадецилолеїнова | С15 1 | 0,43 ± 0,01 | 0,40 ± 0,04 | 0,35 ± 0,01

Пальмітинова | С16 0 | 23,5 ± 0,64 | 24,36 ± 0,24 | 22,34 ± 0,40

Пальмітолеїнова | С16 1 | 2,03 ± 0,8 | 1,88 ± 0,08 | 1,73 ± 0,11

Маргаринова | С17 0 | 1,59 ± 0,16 | 1,27 ± 0,09 | 1,46 ± 0,19

Гептадекамоноєнова | С17 1 | 0,53 ± 0,03 | 0,49 ± 0,05 | 0,63 ± 0,09

Стеаринова | С18 0 | 33,59 ± 0,29 | 31,57 ± 0,20 | 35,93 ± 0,31

Олеїнова | С18 1 | 31,73 ± 0,22 | 32,04 ± 0,19 | 31,93 ± 0,26

Лінолева | С18 2 | 3,29 ± 0,16 | 5,54 ± 0,11*** | 3,93 ± 0,15***

Ліноленова | С18 3 | сліди | сліди | сліди

Сума насичених | 61,14 | 59,11 | 61,40

Сума ненасичених | 38,48 | 40,71 | 38,84

Коефіцієнт насиченості | 0,62 | 0,66 | 0,63

* Р 0,05, ** Р 0,02, *** Р 0,01

Зоотехнічна та економічна оцінка результатів досліджень

Оцінюючи ефективність використання кормів тваринами за період дослідів, необхідно відмітити, що введення в раціони сапоніту та комплексних мінеральних добавок на його основі забезпечує зниження витрат кормів на одиницю продукції і підвищує продуктивність тварин (табл. 13).

Таблиця 13

Розрахунок економічної ефективності використання комплексних
мінеральних добавок у годівлі дослідних тварин у розрахунку на 1 голову

Показник | Виробнича апробація | Дослід 5, відгодівля бичків

КВМД | сапоніт | КМД-2

1 | 2 | 3 | 4

Тривалість досліду, днів | 77 | 247 | 247

1. Одержано додаткової продукції на 1 голову

молока, кг

приросту, кг

маса додатково збережених телят до 2-х міс. віку, кг |

145

3,0

4,8– |

13,3– |

34,4

Продовження табл. 13

1 | 2 | 3 | 4

2. Вартість додаткової продукції, грн. | 152,2 | 46,55 | 120,4

3. Використано добавок на 1 гол., кг | 20,0 | 25,5 | 50,2

4. Додаткові затрати на 1 гол., пов’язані з придбанням, транспортуванням і використанням, добавок, грн. | 18,2 | 7,65 | 32,12

5. Затрати на одержання додаткової продукції і її