МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім.М.Туган-Барановського

ХЛЕВИЦЬКА ТЕТЯНА БОРИСІВНА

УДК 658.7

ГРОШОВІ ПОТОКИ В ЛОГІСТИЦІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ:

СУТНІСТЬ ТА МЕХАНІЗМИ ОПТИМІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.07.05 – “Економіка торгівлі та послуг”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | кандидат економічних наук, доцент

Дядечко Лідія Павлівна,

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського,

професор кафедри економіки підприємства | Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Крамаренко Галина Олександрівна, Дніпропетровський університет економіки та права, завідувач кафедри фінансів і банківської справи | кандидат економічних наук, доцент

Кононенко Алла Федорівна,

Донецький державний університет економіки і торгівлі ім.М.Туган-Барановського,

доцент кафедри банківської справи Провідна установа | Полтавський університет споживчої кооперації України (м.Полтава)

Захист дисертації відбудеться 28 жовтня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м.Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий 28 вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради | Виноградова О.В. |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення соціальної спрямованості ринкової економіки України поставило перед суб’єктами торговельної діяльності низку проблем, найважливішою з яких є удосконалення управління товарорухом на основі економічної тріади “виробництво-дистрибуція-споживання”. Задоволення невпинно зростаючого попиту споживачів не тільки за кількістю та якістю товарів, місцем і часом їх реалізації, а й за рівнем сервісного обслуговування покупців потребує узгодження процесів формування всіх логістичних потоків на основі новітніх технологій, однією з яких є логістизація взаємозв’язків товароруху з його інформаційним, грошовим і сервісним забезпеченням.

Вивчення макроекономічних і галузевих умов формування логістичних грошових потоків дозволило виявити проблеми, з якими зіткнулася економіка України в умовах зростання платоспроможного попиту населення і перетворення дефіцитного споживчого ринку в насичений. Однією з таких проблем в умовах нестачі власного капіталу і дорожнечі позик є оптимізація формування грошових потоків підприємств на засадах логістики. Розв’язання цієї проблеми в економіці торговельних підприємств потребує теоретико-методологічного обґрунтування логістичних моделей і механізмів оптимізації грошових потоків. Тому застосування логістичної концепції до грошового забезпечення торговельних підприємств стало основним завданням виконання дисертаційної роботи.

Сутність і роль логістики та значення логістичної концепції не залишилися поза увагою науковців. Різним аспектам логістики присвячені роботи вітчизняних (І.І.Бажан, І.О.Бланк, З.С.Каіра, А.Г.Кальченко, Г.О.Крамаренко, Є.В.Крикавський, В.Е.Ніколайчук, М.А.Окландер, Л.В.Фролова, Н.І.Чухрай та ін.) і зарубіжних учених (А.У.Альбеков, Б.А.Анікін, Р.Баллоу, Д.Дж.Бауэрокс, О.М.Гаджинський, М.П.Гордон, С.Б.Карнаухов, Д.Дж.Клосс, Л.Б. Міротін, О.І.Міхайлова, В.І.Сєргєєв, А.А.Смехов, Ч.Скворонек, І.Е.Ташбаєв та ін.). Перевагу ці науковці надають транспортній, складській та виробничій логістиці. Особливості формування логістичних грошових потоків з урахуванням чинних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку не привернули поки що достатньої уваги вітчизняних науковців. Ще більше це стосується проблем оптимізації логістичних грошових потоків торговельних підприємств, хоч планування та нормування грошових коштів розкрито в роботах І.О. Бланка, А.А. Мазаракі, Л.О.Лігоненко, А.Ф.Кононенко, Л.О. Омельянович, Н.М.Ушакової та ін. За таких умов розробка моделей і механізмів оптимізації грошових потоків на засадах логістики в законодавчому полі України набуває особливої актуальності. Посилення інтеграції та глобалізації світогосподарських процесів підштовхує підприємства до застосування визнаного світом логістичного підходу до формування грошових потоків. Однак зарубіжний досвід з поставлених проблем потребує ґрунтовної адаптації до умов господарювання в Україні.

Актуальність обґрунтування моделей і механізмів оптимізації грошових потоків в торгівлі, недостатнє їх вивчення і висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення для розвитку ринкових відносин обумовили вибір теми дисертації, визначили її мету, завдання і зміст.

Зв' язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексного плану науково - дослідних і методичних робіт Донецького державного університету економіки і торгівлі ім.М.Туган-Барановського з таких держбюджетних тем: Д-2003-2 “Концепція взаємодії потокових процесів в торгівлі” (державний реєстраційний номер 0102U007177), в якій особисто автором на основі логістичної концепції обґрунтовано механізми оптимізації формування і використання грошових коштів підприємств; Д-2004-7 “Механізми регулювання внутрішньої торгівлі на регіональному рівні”, в рамках якої автором розроблено рекомендації з прогнозування грошових потоків в торгівлі Донецької області на основі використання балансу доходів і витрат населення регіону; Д-1998-3 “Розробка автоматизованого робочого місця (АРМ) економіста”, в якій здобувачем удосконалено методику аналізу і планування товарообороту та товарних запасів на засадах логістики.

Матеріали дослідження використовувалися при виконанні госпдоговірної науково-дослідної роботи № 73/2005 “Методичні рекомендації з формування капіталу підприємства за допомогою банківських механізмів і фондового ринку” (державний реєстраційний номер 0105U002839), в якій здобувачем розроблено рекомендації до застосування банківських і фондових інструментів і механізмів підвищення ефективності формування оборотного капіталу підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретико-методологічних і практичних підходів до розробки логістичних моделей і механізмів оптимізації грошових потоків торговельних підприємств. Відповідно до мети в дисертації поставлено і вирішено такі завдання:

розкриття теоретико-методологічних основ і сутності логістики торговельних підприємств;

виокремлення поняття “логістичний грошовий потік” з поняття “фінансовий потік” і визначення його сутності як об’єкта логістики торгівлі;

дослідження діючої системи формування логістичних грошових потоків торговельних підприємств;

формування системи інформаційного забезпечення та обґрунтування методики аналізу логістичних грошових потоків підприємницьких структур;

оцінка практики формування і використання грошових коштів торговельних підприємств при обслуговуванні руху товарів від виробника до споживача;

комплексний аналіз ефективності формування грошових потоків торговельних підприємств;

розробка системи логістичного моніторингу грошових потоків як основи удосконалення управління грошовими потоками;

моделювання стратегії логістичного управління грошовими потоками в торгівлі;

обґрунтування вибору моделей і механізмів оптимізації логістичних грошових потоків торговельних підприємств.

Об' єктом дослідження є процеси формування і використання грошових коштів підприємств роздрібної торгівлі на логістичних засадах.

Предметом дослідження виступають моделі і механізми наскрізної оптимізації грошових потоків вздовж логістичного ланцюга торговельного підприємства.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дисертації використано сукупність таких загальнонаукових методів, як логічне узагальнення, процесно-системний аналіз і синтез, індукція та дедукція (при узагальненні теорії і формулюванні висновків), а також спеціальні методи, зокрема, структурно-функціональним методом визначалась ієрархія грошових потоків, оборотність активів і капіталу підприємств; коефіцієнтним - оцінювався стан грошового забезпечення та рейтинг підприємств за ефективністю формування логістичних грошових потоків; факторним - виявлялась сила впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на грошові потоки; групуванням - визначалась однорідність підприємств за базовими стратегіями, обсягами грошових потоків і спроможністю генерувати грошові кошти від логістичної діяльності; табличним і графічним - ілюструвалися результати досліджень; індексним - розраховувалась динаміка грошових потоків; кореляційно-регресійним і трендовим - розроблялися прогнозно-аналітичні моделі формування грошових потоків; моделюванням економічних систем обґрунтовувалися прогнозні оптимізаційні моделі логістичного управління грошовими потоками. При розрахунках використано пакети прикладних програм SPSS та Statistica (економіко-статистичний аналіз), MS Excel.

Основою дослідження стали закони України, постанови Кабінету Міністрів України та інші законодавчо-нормативні акти з регулювання фінансових відносин, а також опубліковані дані Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Головного управління статистики в Донецькій області, матеріали статистичної звітності та експериментального збору даних репрезентативної вибірки в кількості 16 підприємств роздрібної торгівлі Донецької області різних організаційно-правових форм і обсягів діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в таких теоретико – методологічних, методичних і практичних розробках:

уперше:

розроблено основні положення теорії формування грошових потоків торговельних підприємств на засадах наскрізної синхронізації грошового забезпечення з рухом товарів від постачальника до споживача;

обґрунтовано науково-методологічний підхід до формування стратегії логістичного управління з використанням критерію оптимальності вхідних і вихідних грошових потоків, в основу якого покладено співвідношення “результат-витрати”, що визначає чистий рух грошових коштів як підґрунтя платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності та самофінансування підприємств;

удосконалено:

визначення логістики, в якому логістика торгівлі розглядається як наука про економічні відносини формування єдності товарних, фінансових, інформаційних і сервісних потоків вздовж логістичного ланцюга “закупівля-реалізація-торговельний сервіс” і як організаційно-управлінський механізм мінімізації витрат і максимізації прибутку логістичної діяльності підприємницьких структур;

понятійний апарат, зокрема, розкрито сутність об’єкта і предмета управління логістичним грошовим потоком на принципах процесно-системного підходу. В основу визначення об’єкта покладено тріаду процесів формування грошових потоків, яка охоплює вихід грошових коштів у зовнішнє середовище при закупівлі товарів, відшкодування витрат обігу і вхід ззовні виручки від реалізації товарів і послуг, а предмета - сукупність моделей і механізмів оптимізації грошових потоків в системі синергійних зв’язків;

одержало подальший розвиток:

концепція моніторингу логістичної діяльності шляхом введення запропонованих критеріїв достатності та збалансованості вхідних і вихідних грошових потоків;

теоретичне обґрунтування механізмів оптимізації логістичних грошових потоків на основі базових економічних стратегій підприємств, циклічності трансформування вихідних потоків у вхідні і навпаки та рівня достатності чистого руху грошових коштів;

визначення критеріїв оптимальності дебіторської і кредиторської заборгованостей, вихідною ситуацією якого є відсутність чистого руху грошових коштів і нестача власного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати сприяють створенню умов удосконалення грошового забезпечення товароруху торговельних підприємств. Практичне значення мають такі результати дослідження: методика виокремлення логістичних грошових потоків із загальносистемних, а логістичних витрат - із складу витрат обігу за ознакою приналежності до логістичної діяльності; методика оцінки типу політики формування оборотного капіталу підприємств з використанням коефіцієнтів поточної ліквідності та достатності власного оборотного капіталу; методика інформаційного забезпечення моніторингу логістичних грошових потоків. Результати дослідження спрямовані на підвищення обсягів чистих грошових потоків як мети логістичної діяльності.

Одержані результати доведені до рівня практичних рекомендацій і впро-ваджені в практику діяльності підприємств торгівлі Донецької області, зокрема, механізми оптимізації грошових потоків використано ЗАТ “Донецький ЦУМ” (довідка про впровадження № 665 від 17.11.04 р.), рекомендації щодо використання моделей оптимізації руху грошових коштів впроваджено Донецькою філією дочірнього підпри-ємства “Райз-Агросервіс” (довідка про впровадження № 332 від 23.12.04 р.), методика обґрунтування обсягів вхідного логістичного грошового потоку впроваджена в діяльність ТОВ “Донбаспромкомп-лект” (акт впровадження № 134 від 06.05.05 р.), рекомендації до застосування системи моніторингу логістичних грошових потоків використано ВАТ “ТД“Радуга” (довідка про впровадження № 302 від 16.05.05 р.), методологія обґрунтування стратегії управління логістичними грошовими потоками впроваджена ВАТ “Донецькбудматеріали” (довідка про впровадження № 01/16 від 23.06.05 р.).

Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Економічна стратегія підприємства”, “Фінансовий менеджмент”, “Торговельна логістика” тощо.

Особистий внесок здобувача. Наукові розробки, висновки та рекомендації, які викладено в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно на основі всебічного вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного спадку й практичного досвіду з широким залученням звітних і експериментально зібраних даних про формування грошових потоків торговельних підприємств і знайшли відображення в наукових працях і методичних рекомендаціях, які впроваджено або прийнято до використання в практиці торговельної діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, доповідались і були схвалені на 13 міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 2001 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Маркетингові дослідження в Україні” (Ялта, 2002 р.); Міжнародна наукова конференція “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (Тернопіль, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні аспекти формування національного продовольчого ринку України” (Полтава, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Управління підприємствами: проблеми і шляхи вирішення” (Донецьк, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція “М.І.Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації” (Донецьк, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (Харків, 2002 р.); за підсумками наукової роботи професорсько - викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (1999-2002 рр. і 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових працях, серед яких 8 - у фахових виданнях ВАК України загальним обсягом 2,65 д.а., з яких автором підготовлено самостійно 7 обсягом 2,50 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох глав та висновків, обсягом основного тексту 178 машинописних сторінок, а також містить 44 таблиці (обсягом 26 сторінок) і 30 рисунків (обсягом 10 сторінок), 13 додатків (обсягом 65 сторінок) та список використаних джерел (із 166 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичну значущість результатів проведеного дослідження.

У першому розділі “Сутність, місце та роль грошових потоків в логістиці торговельних підприємств” конкретизовано поняття “логістика торгівлі”, “логістичний грошовий потік” і “логістичний фінансовий потік”, наведено авторське бачення сутності логістичного грошового потоку як об’єкта логістики торгівлі, визначено роль і особливості формування грошових потоків в умовах дефіциту фінансових ресурсів, досліджено діючу систему формування логістичних грошових потоків торговельних підприємств.

Фінансова скрута, що спіткала економіку України на початку ринкових перетворень, ще й нині нагадує про себе нестачею і навіть відсутністю в діяльності деяких підприємств власного оборотного капіталу. Розв’язання цієї проблеми потребує розробки теоретико-методологічних і практичних підходів до оптимізації грошових потоків на принципах визнаної світом концепції логістики. Перехід торгівлі до роботи в умовах насиченого споживчого ринку викликає необхідність застосування саме логістичних підходів до формування грошових потоків підприємств.

Вивчення еволюції тлумачень поняття “логістика” та узагальнення сучасних визначень зумовило розгляд логістики торгівлі як сукупності двох сутнісних аспектів. Перший полягає у визначенні логістики як науки про економічні відносини формування єдності товарних, інформаційних, фінансових і сервісних потоків вздовж усіх ланок ланцюга “закупівля – реалізація – торговельний сервіс”, а другий розкриває логістику як організаційно-управлінський механізм мінімізації витрат і максимізації прибутку від логістичної діяльності підприємницьких структур.

Взаємопов’язана послідовність ланок надходження й реалізації товарів утворює логістичний ланцюг товароруху, а сукупність пов’язаних з ним розрахунково-платіжних процесів і виконуючих їх структур – логістичні грошові потоки та їх ланцюги. Тому логістичні грошові потоки розглядаються в дисертації як рух грошових коштів, який виникає задля або внаслідок товароруху. Підприємство при цьому виступає логістичною системою поєднання всієї сукупності логістичних потоків, а саме, товарних, фінансових, інформаційних і сервісних. Основним системоутворюючим потоком торговельного підприємства є товарний, інші можна вважати обслуговуючими, але не пасивними по відношенню до товароруху. Недоліки у будь-якому з обслуговуючих потоків негативно впливають на формування основного потоку. Це особливо стосується логістичних грошових потоків, нестача яких нині є головним гальмом в розвитку торговельної діяльності підприємств.

З метою дослідження ролі логістичних грошових потоків в обслуговуванні товароруху в роботі виокремлено грошові потоки зі складу фінансових потоків на основі врахування приналежності грошових коштів до логістичної діяльності. Виходячи з такого підходу, обґрунтовано систему формування грошових потоків торговельних підприємств на принципах логістичного ланцюга, який охоплює тріаду розрахунково-платіжних процесів, пов’язаних, по-перше, з надходженням виручки від реалізації товарів і послуг, по-друге, з відшкодуванням витрат, що виникають при обслуговуванні товаропотоку, і по-третє, з оплатою замовлених товарів. Ця тріада відображає послідовність етапів формування вхідних і вихідних логістичних грошових потоків торговельних підприємств (рис.1).

Рис.1. Схема формування логістичних грошових потоків підприємств роздрібної торгівлі

Основну роль в логістиці торговельних підприємств відіграє такий елемент, як торговельна надбавка, іншими словами - торговельний дохід, який є складовою вхідного грошового потоку і призначений для відшкодування витрат обігу та отримання прибутку.

У процесі вивчення грошових потоків виявлено макро- і мікроінтерес до їхніх обсягів. Макроінтерес полягає у прагненні регіонів і держави регулярно отримувати податки та інші обов’язкові платежі, а мікроінтерес - у досягненні мети логістичної діяльності.

Метою застосування логістичного підходу до формування грошових потоків торговельних підприємств виступає ефект взаємопідсилюючих зв’язків різних видів потокових процесів, який називається ефектом синергізму. Він проявляється в мінімізації витрат обігу, максимізації чистого руху грошових коштів і виражається відомою формулою: “2+2=5”. Здатність логістичної системи до ефективної самоорганізації з урахуванням змін не тільки внутрішнього, а й зовнішнього середовища виступає запорукою отримання такого ефекту. Звідси необхідність створення гнучких адаптивно-стійких систем ефективного управління сукупністю логістичних потоків підприємств.

Логістичний підхід до вивчення грошових потоків дозволяє зробити висновок, що валовий грошовий потік є інструментом і об’єктом логістичного управління, а його складова - чистий грошовий потік - забезпечує платоспроможність підприємства, його фінансову стійкість та привабливість для інвесторів.

Результати дослідження сутності, ролі й місця грошових потоків в логістиці торговельних підприємств покладено в основу методології аналізу ефективності їх формування.

У другому розділі “Оцінка ефективності формування грошових потоків торговельних підприємств” на основі процесно-системного підходу підготовлено інформацію і визначено методи аналізу, досліджено ефективність формування грошових потоків, проведено діагностику достатності вхідних логістичних грошових потоків, узагальнено типи політик залучення оборотного капіталу в умовах нестачі й дорожнечі фінансових ресурсів і нестабільності їхнього ринку.

Застосування логістичного підходу до формування грошових потоків суб’єктів торговельної діяльності неможливе без інформації. Агрегованість сучасної бази даних і відсутність будь-якої спеціальної інформації про логістичні грошові потоки у формах статистичної й бухгалтерської звітності підприємств зумовили розробку методики збору даних про логістичну діяльність. Виявлено, що логістичні процеси охоплюють усі види економічної діяльності підприємств: операційну, інвестиційну та фінансову. Тому запропонована методика передбачає виокремлення із агрегованої бази даних про фінансовий стан підприємства тієї інформації, яка стосується логістичних грошових потоків. Для визначення такої інформації здобувачем розроблені спеціальні моделі за ознакою приналежності до логістичної діяльності. На основі запропонованої методики експериментально зібрано інформацію про рух грошових коштів на 16 підприємствах роздрібної торгівлі Донецької області різних організаційно-правових форм і обсягів діяльності. Труднощі такого збору пов’язані не тільки з агрегованістю інформації, а й з тим, що керівництво підприємств поки що не налаштоване на логістизацію торгівлі, бо не розуміє того потенціалу, яким володіє логістика.

Аналіз зібраних даних про логістичні грошові потоки показав, що, незважаючи на позитивні тенденції розвитку торгівлі в Україні протягом останніх п’яти років, 43,75 % досліджених підприємств не мали в 2003 р. власного оборотного капіталу, а 37,5 % відчували його нестачу. Проблеми нестачі грошового забезпечення діяльності підприємств посилюються макроекономічними чинниками, зокрема, дорожнечею залучення грошових коштів ззовні, що спонукає підприємства нарощувати обсяги кредиторської заборгованості підприємств, бо вона є безкоштовним джерелом залучення капіталу. До негативних факторів формування грошових потоків відноситься й фіскальна політика держави. Привертає увагу те, що податкові платежі та обов’язкові відрахування у 5-7 разів перевищують прибуток, який залишається у розпорядженні торговельних підприємств.

У процесі дослідження виявлена тенденція зростання обсягів логістичних грошових потоків як у роздрібній торгівлі Донецької області, так і в дослідженій вибірці підприємств. Проте така тенденція супроводжувалась екстенсивністю використання оборотного капіталу (у 2003 р. ситуація дещо покращилась), зростанням витратомісткості торговельної діяльності та падінням прибутків (зростанням збитків) на більшості досліджених підприємств. Навіть у 2003 р. більше 80% цих підприємств скоротили свої прибутки або збільшили збитки порівняно з 2000 р., що відразу відбилося в падінні рівня запасу фінансової міцності.

Для поглиблення аналізу витратності логістичної діяльності в дисертації запропоновано методику визначення реальних логістичних витрат шляхом коригування витрат обігу на суми, пов’язані з амортизацією та утриманням зданих в оренду торговельно-складських приміщень і вантажного автотранспорту. Скориговані витрати дозволили визначити реальну рентабельність логістичної діяльності. Розрахунки підтвердили вищий рівень реальної рентабельності порівняно зі звітною. Наприклад, у 2003 р. 87,5 % досліджених підприємств реально мали вищі рівні рентабельності логістичної діяльності або нижчі збитковості, ніж за звітними даними. Такий підхід до оцінки логістичних витрат і рентабельності покладено в основу аналізу ефективності формування вхідних і вихідних грошових потоків торговельних підприємств.

Вивчення структури логістичних операційних витрат у взаємозв’язку з формуванням логістичних грошових потоків і чистим рухом грошових коштів дозволило визначити грошові потоки “порогу рентабельності” для збиткових підприємств і рівень достатності вхідних логістичних грошових потоків для забезпечення фінансової міцності рентабельних підприємств. Розрахунки за розробленою в дисертації методикою показали, що в 2003 р. порівняно з 2000 р. рівень запасу фінансової міцності впав на 68,75 % досліджених підприємств. За цей же період у 2,2 раза зросла кількість підприємств з негативним значенням цього показника, що означає: вхідні грошові потоки таких підприємств не забезпечують навіть самоокупність логістичної діяльності. Динаміка запасу фінансової міцності на підприємствах протягом 2000-2003 рр. використана з відповідними корективами як база прогнозування потреби в грошових коштах для забезпечення не тільки беззбитковості логістичної діяльності, а й отримання цільового прибутку.

При дослідженні взаємозв’язків між вхідними й вихідними логістичними операційними грошовими потоками виявлено коливання рівня здатності підприємств генерувати грошові кошти від високого до незадовільного при переважанні останнього. Навіть у 2003р. 62,5 % досліджених підприємств незадовільно генерували грошові кошти, що обумовило вибір агресивного типу політики формування капіталу (найперше оборотного).

За уточненою здобувачем методикою оцінки типу фінансової політики визначено, що протягом 2000-2003 рр. більшість підприємств дотримувалась агресивної або вкрай агресивної політики формування оборотного капіталу. До того ж кількість підприємств з вкрай агресивною політикою зросла на початок 2004 р. у 3,5 раза проти початку 2001 р. Найбільше це стосується збиткових підприємств, 57,1 % яких застосовують вкрай агресивну політику формування оборотного капіталу, бо не мають власного. Така політика призводить до підвищення кредитозалежності підприємств, втрати фінансової стійкості і до вимушеного порушення термінів виконання поточних платіжних зобов’язань. Останнє по суті є перерваним у русі вихідним операційним грошовим потоком.

Оцінюючи сучасну практику формування грошових потоків слід зазначити, що основним джерелом позикового оборотного капіталу в торгівлі є безоплатно залучені ззовні кошти – це кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Зокрема, у 2003 р. 56,25% досліджених підприємств нарощували оборотний капітал виключно за рахунок збільшення кредиторської заборгованості (у 2000 р. таких підприємств було ще більше – 62,5%). Це пояснюється нестачею власного оборотного капіталу (протягом досліджуваного періоду лише на половині підприємств рівень забезпеченості торговельної діяльності власним капіталом перевищував визначену науковцями межу в 10 % від потреби).

Ефективність вихідних грошових потоків, призначених для авансування оборотних активів і відшкодування витрат обігу, в роботі оцінювалась за тривалістю їх трансформування у вхідні потоки. Виявлено подовшання протягом 2000-2002 рр. періодів такого трансформування, що означає падіння ефективності формування грошових потоків. Правда, в 2003 р. три чверті досліджених підприємств скоротили тривалість такої трансформації завдяки прискоренню оборотності товарних запасів і дебіторської заборгованості за товари.

Для ранжування підприємств за рівнем ефективності формування вхідних і вихідних логістичних грошових потоків до аналізу введено еталонні значення таких показників, як ліквідність логістичних грошових потоків, рівень чистого грошового потоку, оборотність найбільш ліквідних активів, рентабельність вихідних логістичних грошових потоків і чиста логістична Cash-flow маржа. Еталонами вважаються досягнуті за попередній період максимальні значення відібраних показників з усіх досліджених підприємств.

Порівняння фактичних показників ефективності формування логістичних грошових потоків підприємств з еталонами дозволило визначити рейтинг кожного з досліджених підприємств. Для розрахунків рейтингових оцінок ефективності формування грошових потоків пропонується така формула: |

(1)

де Rj – рейтингова оцінка грошових потоків j-го підприємства;

X1j, X 2j,…Xnj – стандартизовані (еталонні) показники ефективності формування логістичних грошових потоків j-го підприємства.

Результати проведених розрахунків покладено в основу ранжування підприємств за рівнями рейтингових оцінок ефективності формування логістичних грошових потоків. Систематизація рейтингових коефіцієнтів дозволила виділити три групи підприємств. До першої групи віднесено підприємства з відносно стабільною ефективністю, до другої – з помірними змінами, а до третьої – з великими коливаннями. Проведене ранжування дозволило виявити покращення в 2003 р. рейтингових коефіцієнтів на 37,5 % досліджених підприємств, що проявилося в зростанні чистих логістичних грошових потоків. До першої групи віднесено 43,75 %, до другої – 31,75 %, а до третьої - 24,5 % ранжованих підприємств і виявлено лідера за показником нарощування чистих логістичних грошових потоків серед досліджених підприємств як зразок для наслідування.

Для визначення причин відхилення фактичних показників ефективності формування грошових потоків від еталонних в роботі проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу різних факторів на вхідні і вихідні грошові потоки, що дозволило синтезувати рівняння регресії, прийнятні не тільки для аналізу, а й для прогнозування збалансованості надходження й витрачання грошових коштів при здійсненні логістичної діяльності в торгівлі. Результати такого аналізу підтвердили доцільність моделювання стратегії та обґрунтування методів і механізмів оптимізації грошового забезпечення руху товарів (послуг) від постачальників до споживачів на логістичних засадах.

Третій розділ “Організаційно-методологічні основи оптимізації грошових потоків на засадах логістики” присвячено моделюванню стратегії логістичного управління грошовими коштами та обґрунтуванню ефективних механізмів оптимізації грошових потоків торговельних підприємств на сонові теоретико-методологічних розробок і результатів дослідження практики формування грошових потоків.

Теоретичною основою моделювання стратегії логістичного управління грошовими потоками виступає концепція логістики, а практичним підгрунтям – інтегрована система моделей і механізмів оптимізації цих потоків, яка неможлива без всебічного моніторингу логістичної діяльності. Тому дисертантом пропонується запровадити моніторинг грошових потоків, побудований на принципах удосконалення системи інформації, відбору індикаторів виявлення ризиків і застосування аналітичних моделей концентрації результатів в єдиному центрі, точності інформаційної бази, декомпозиції та прозорості результатів. З огляду на це, запропонована в роботі система моніторингу охоплює чотири етапи: спостереження за грошовими потоками і виявлення впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, аналіз достатності та збалансованості вхідних і вихідних грошових потоків, розробка пропозицій щодо їх оптимізації і контроль за ходом і ефективністю виконання управлінських рішень щодо формування вхідних і вихідних логістичних грошових потоків. Головний результат моніторингу полягає у визначенні такої кількості пропозицій для прийняття управлінських рішень, яка необхідна для вчасного коригування стратегії і тактики логістичного управління.

Вивчення теоретико-методологічних положень загального менеджменту дозволило розкрити сутність логістичного управління грошовими потоками як комплексу дій, спрямованих на наскрізну синхронізацію руху грошових коштів, пов'язаних з потоками товарно-матеріальних і нематеріальних цінностей з метою отримання ефекту синергізму.

Стратегічне управління грошовими потоками розглядається в дисертації як перспективна програма досягнення фінансової мети логістичної діяльності, якою є поповнення власного капіталу за рахунок чистого руху грошових коштів. В основу розробки стратегії управління логістичними грошовими потоками підприємств покладено їхні базові економічні стратегії, які ґрунтуються на перспективах підвищення рентабельності або скорочення збитковості логістичної діяльності. В роботі визнано, що базові економічні стратегії підприємств є основоположними для стратегій логістичного управління. Тому моделювання стратегії логістичного управління грошовими потоками охоплює визначення економічної базової стратегії, проведення моніторингу руху грошових коштів, використання теорії “директ-костінг”, ранжування етапів трансформації грошових потоків, систематизацію взаємозв’язків логістичних процесів з урахуванням їхніх сильних і слабких сторін, можливостей та загроз. Завершується таке моделювання системою контролю за ходом виконання розробленої стратегії на основі дотримання оптимального співвідношення “результат-витрати”, що вимірюється чистим рухом грошових коштів і виступає метою логістичної діяльності. Розкриття змісту моделювання стратегії логістичного управління грошовими потоками дозволило виділити головні етапи її розробки (рис.2).

Критерієм ефективності механізмів оптимізації грошових потоків виступає достатність чистого руху грошових коштів для забезпечення поточної платоспроможності і фінансової незалежності торговельного підприємства.

Проведена в дисертації оцінка достатності чистих грошових потоків дозволила визначити базові економічні стратегії досліджуваних підприємств, а результати факторного аналізу логістичних операційних грошових потоків використано при обґрунтуванні механізмів оптимізації цих потоків на основі запропонованої здобувачем системи критеріїв (формули 2-3):

, |

(2)

, | (3)

де , - вхідний і вихідний логістичний операційний грошовий потік відповідно;

?ДЗ, ?ТЗ, ?КЗ - зміна дебіторської заборгованості, товарних запасів і кредиторської заборгованості відповідно;

?ДЗ', ?КЗ' - зміна обсягів погашеної дебіторської і кредиторської заборгованості відповідно;

ОВнл - нелогістичні операційні витрати;

- прибуток (збиток) від логістичної операційної діяльності до зміни в операційному грошовому робочому капіталі;

?РКоп - зміна обсягу операційного грошового робочого капіталу.

Наведені формули засвідчують: головним критерієм оптимальності формування логістичних операційних грошових потоків виступає перевищення чистого прибутку від логістичної діяльності над нарощуванням власного робочого капіталу за один і той же період, що ілюструє матриця (табл.1).

Таблиця 1

Матриця формування чистого логістичного операційного грошового потоку*

*Умовні позначки:

(+Д?А), (+?ПЗ) – збільшення обсягів оборотних активів і поточних зобов’язань відповідно;

|-Д?А|, |-?ПЗ| - зменшення обсягів оборотних активів і поточних зобов’язань відповідно;

|Збиток| - збиток від логістичної операційної діяльності;

П, Д – позитивний і дефіцитний чистий грошовій потік відповідно.

Діагональ AB ділить матрицю на дві зони в залежності від впливу факторів на формування логістичного операційного грошового потоку. Зона над діагоналлю АВ означає, що на обсяг грошового потоку більше впливають зміни робочого капіталу, а під діагоналлю АВ - зміни фінансового результату від логістичної операційної діяльності. Друга пряма CD розбиває матрицю на два сектори. Верхній сектор відображає умови забезпечення позитивного грошового потоку, а нижній засвідчує умови виникнення дефіцитного грошового потоку. На прямій CD і біля неї знаходяться критичні випадки зміни грошовими потоками своєї направленості з переходом через нульові значення, що носять моментний характер.

Співставлення фінансової політики підприємства з загальною стратегією господарської діяльності дає основу для прогнозування вхідних і вихідних грошових потоків. Наведена матриця з урахуванням реальних умов прийнятна для регулювання руху логістичних операційних грошових потоків торговельних підприємств.

Експериментальні розрахунки довели, що при орієнтації на підвищення інтенсивності використання оборотних активів скорочується потреба в оборотному капіталі і зміцнюється фінансова незалежність підприємства.

Рівень збалансованості надходження і витрачання грошових коштів за один і той же період є важливою складовою оптимізації грошових потоків. Вона ґрунтується на загальних умовах оптимальності руху грошових коштів (див. формула 2), охоплює критичні рівні обсягів і тривалості обертання дебіторської та кредиторської заборгованості.

Відсутність чистого руху грошових коштів є критичною ситуацією, яка виражається такою пропорцією:

, | (4)

де - середньодобовий вхідний готівковий логістичний грошовий потік, тис.грн;

- середній термін інкасації дебіторської заборгованості, дні;

- середньодобові надходження коштів від дебіторів та середньодобові платежі кредиторам відповідно, тис.грн;

- оборотність дебіторської і кредиторської заборгованостей відповідно, коеф.

Застосування цієї пропорції до оцінки процесів формування грошових потоків дозволило обґрунтувати систему критичних обсягів і оборотності дебіторської та кредиторської заборгованостей аби використати у процесі оптимізації логістичних грошових потоків (табл.2).

Таблиця 2

Моделі розрахунків критичних показників дебіторської і кредиторської заборгованості*

*ЛГПч– чистий логістичний грошовий потік, тис.грн;

- середньодобовий вихідний логістичний операційний грошовий потік, тис.грн.

Запропоновані моделі дозволяють визначати ефективність формування окремо дебіторської і кредиторської заборгованості, вибирати найвигідніші умови взаємовідносин з контрагентами як за обсягами платежів, так і за термінами розрахунків і встановлювати критичну тривалість оборотності цих заборгованостей.

Результати прогнозування грошового обороту торговельних підприємств показали, що логістична оптимізація авансування оборотних активів може забезпечити зростання чистого грошового потоку підприємств за рахунок вивільнення грошових коштів внаслідок прискорення оборотності товарних запасів і дебіторської заборгованості. Реалізація заходів щодо оптимізації структури й оборотності активів, підвищення ефективності формування й розподілу оборотного капіталу, покращення збалансованості та синхронізації руху логістичних грошових потоків сприяє мінімізації сукупних витрат і підвищенню рентабельності логістичної діяльності.

Апробація розроблених механізмів оптимізації грошових потоків на прикладі досліджених торговельних підприємств доказала прийнятність для прогнозування вхідного валового логістичного грошового потоку () і вихідного () таких моделей:

, | (5)

, | (6)

де , - товарооборот і собівартість реалізованих товарів відповідно.

Обґрунтовані в дисертації моделі і механізми оптимізації грошових потоків торговельних підприємств на засадах логістики перевірено на дієздатність, що дозволяє стверджувати: їх використання сприятиме вибору ефективних джерел формування і напрямів використання грошових коштів в логістичній діяльності, наслідком чого стане зростання чистого грошового потоку як основи зміцнення фінансової незалежності та покращення платоспроможності підприємств.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі узагальнення теорії та вивчення практики формування логістичних потоків запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо удосконалення грошового забезпечення товароруху на основі обґрунтування стратегії управління й механізмів оптимізації грошових потоків торговельних підприємств.

Сутність основних висновків і рекомендацій зводиться до наступного:

1. Перехід торгівлі до роботи в умовах орієнтації економіки країни на задоволення споживчого попиту, посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів викликали необхідність застосування логістичної моделі формування грошових потоків підприємств. Світовий досвід підтверджує, що концепція логістики є ефективною теоретико-методологічною основою обґрунтування стратегії логістичного управління та механізмів оптимізації грошових потоків на всіх ієрархічних рівнях економіки торгівлі.

2. Узагальнення визначень поняття “логістика” дозволяє трактувати логістику тор-гівлі як науку про економічні відносини формування товарних і обслуговуючих їх інформаційних, фінансових і сервісних потоків вздовж усіх ланок логістичного ланцюга “закупівля-реалізація-торговельний сервіс” та як організаційно-управлінський механізм мінімізації витрат і максимізації прибутку підприємств. Підприємства при цьому розглядаються як логістичні системи.

3. Логістична концепція формування грошових потоків торговельних підприємств охоплює тріаду розрахунково-платіжних процесів, пов’язаних з виходом грошових коштів у зовнішнє середовище при оплаті замовлених товарів, відшкодуванням витрат обігу та входом до логістичної сис-теми виручки від реалізації товарів і послуг. Така тріада процесів утворює логістичний грошовий потік, який відіграє визначальну роль у формуванні чистого руху грошових коштів як передумови забезпе-чення фінансової стійкості, інвестиційної привабливості, плато- та кредитоспроможності підприємств.

4. Дослідження грошового потоку як об’єкта логістики торгівлі обумовило необхідність його виокремлення зі складу фінансового потоку за приналежністю до логістичної діяльності. Такий підхід став основою вивчення діючих механізмів формування грошових потоків, які охоплюють операційну й фінансову діяльність, пов’язану з формуванням оборотного капіталу, та інвестиційну, пов’язану з забезпеченням логістичних необоротних активів.

5. Агрегованість сучасної бази даних і відсутність будь-яких вказівок щодо виділення в окрему групу інформації про логістичну діяльність зумовили розробку методики збору даних про рух грошових коштів з форм статистичної й бухгалтерської звітності та планово-нормативної документації дослідженої вибірки підприємств роздрібної торгівлі. В основу запропонованої методики покладено розроблені дисертантом моделі визначення логістичних грошових потоків для кожного виду діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової).

6. Аналіз достатності вхідних логістичних грошових потоків для забезпечення фінансової стійкості на основі теорії “директ-костінг” показав падіння в 2003 р. запасу фінансової стійкості на 68,75 % досліджених підприємств порівняно з 2000 р. За цей же період у 2,2 раза зросла кількість підприємств з негативним значенням цього показника, що пояснюється нестачею власного оборотного капіталу, зростанням дебіторської заборгованості та дорожнечею кредитів. Це зумовило застосування більшістю торговельних підприємств агресивної або вкрай агресивної політики залучення капіталу. До того ж кількість підприємств з вкрай агресивною політикою на початок 2004 р. зросла проти 2001 р. у 3,5 раза за рахунок збиткових підприємств.

7. Дослідження ефективності діючих механізмів формування грошових потоків на основі розроблених критеріїв наскрізної синхронізації логістичних процесів з використанням процесно-системного підходу дозволила виявити позитивну тенденцію чистого руху грошових коштів і деяке пожвавлення інтенсивності використання оборотного капіталу на підприємствах. Однак протягом досліджуваного періоду тільки половина підприємств досягла достатнього рівня забезпеченості логістичної діяльності власним оборотним капіталом. Друга половина нестачу власного оборотного капіталу покривала за рахунок відстрочення поточних платіжних зобов’язань, тобто нарощування кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволив ранжувати підприємства за такими показниками ефективності формування логістичних грошових потоків, як ліквідність грошових потоків, оборотність найбільш ліквідних активів, рентабельність вихідного грошового потоку, рівень чистого логістичного грошового потоку та чиста логістична Cash-flow маржа.

8. Розгляд грошових потоків в торгівлі як сукупності етапів “перетікання” грошових коштів з одного виду діяльності до іншого став основою моделювання стратегії логістичного управління грошовими потоками та обґрунтування моделей і механізмів їх оптимізації. Вихідним моментом при цьому виступає розробка інформаційної бази для проведення моніторингу. Запропонована система моніторингу охоплює чотири етапи: спостереження за грошовими потоками і виявлення впливу зовнішніх і внутрішніх чинників; оцінка рівня достатності та збалансованості вхідних і вихідних грошових потоків; розробка пропозицій щодо їх оптимізації; контроль за ходом виконання управлінських рішень. Такий моніторингу забезпечить логістизацію розробки стратегії управління грошовими потоками.

9. Розробка стратегії логістичного управління грошовими потоками ґрунтувалася на базовій економічній стратегії підприємства, ранжуванні етапів трансформування грошових потоків, системності взаємозв’язків логістичних процесів, врахуванні сильних і слабких сторін, можливостей та загроз логістичної діяльності. Завершується моделювання цієї стратегії розробкою системи контролю за ходом її виконання