Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки"

української академії аграрних наук

Іванова Наталія Анатоліївна

УДК 631.151.6: 338.43: 633.85

Економічні взаємовідносини У СФЕРІ виробниЦТВА, РЕАЛІЗАЦІЇ І переробКи насіння соняшнику

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: | Доктор економічних наук, старший науковий

співробітник, заслужений економіст України

Коденська Марія Юхимівна

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки" УААН,

головний науковий співробітник відділу інвестицій

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Малік Микола Йосипович,

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки" УААН,

завідувач відділу підприємництва;

кандидат економічних наук

Захарчук Олександр Васильович,

Український інститут експертизи сортів рослин,

заступник директора з економічних

та організаційних питань

Провідна установа: | Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України, м. Київ |

Захист дисертації відбудеться "19" квітня 2005 року о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 211.

Автореферат розісланий "18" березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні насіння соняшнику займає 97% і належить до категорії високоліквідної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Порівняно з 1990 роком його валовий збір зріс у 2003 р. на 65,5% при збільшенні посівних площ в 2,4 раза. Урожайність насіння соняшнику за цей період знизилася з 15,8 ц/га у 1990 р. до 11,2 ц/га у 2003 р., або майже на 20% з різними варіаціями по зонах і регіонах, що позначилось на ефективності виробництва і зниженні рівня рентабельності. Рівень урожайності насіння соняшнику та ефективності його вирощування є результатом недосконалих економічних взаємовідносин у сфері його виробництва, реалізації і переробки. Розширення посівних площ під культурою зумовило порушення сівозмін, а недостатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними і фінансовими ресурсами – недотримання технологічної схеми виробництва, невнесення у грунт потрібної кількості мінеральних добрив і використання посівного матеріалу невисокої якості.

Виробничі потужності переробних підприємств олієжирової промисловості спроможні переробити до 3,5 млн. тонн насіння, але в більшості з них обладнання зношене і застаріло, гостро постала потреба в їх переоснащенні та диверсифікації виробництва.

Проблемі економічних взаємовідносин в аграрно-промисловому виробництві присвячені роботи відомих вчених економістів-аграрників: В.Я. Амбросова, В.Г.Андрійчука, В.І. Бойка, М.П.Вітковського, П.І.Гайдуцького, М.Я.Дем'яненка, М.Ю. Коденської, О.В.Крисального, П.А.Лайка, М.Й.Маліка, В.Я.Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенської, О.М.Онищенка, О.А.Рябчика, П.Т.Саблука, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина.

У дослідженнях цих учених основна увага приділяється питанням підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, розробки механізмів державного регулювання, міжгалузевого паритету цін, розвитку ринкової економіки, формування ринків аграрно-продовольчої продукції.

Проте в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки потребують подальшого і більш глибокого дослідження проблеми економічних взаємовідносин між складовими продуктових підкомплексів і, зокрема у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику, з урахуванням його народногосподарського значення, агробіологічних особливостей вирощування та сучасного стану трансформування відносин власності.

Актуальність, наукове і практичне значення, недостатнє вивчення й необхідність пошуку шляхів удосконалення економічних взаємовідносин для підвищення ефективності товарного виробництва насіння соняшнику в умовах трансформації відносин власності та формування ринкової економіки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт відділу форм господарювання Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН з теми „Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику на основі вивчення й узагальнення теоретичних аспектів економічних взаємовідносин і комплексного аналізу сучасного стану ефективності товарного виробництва насіння соняшнику.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

–

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дослідження є процеси формування економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику. Для порівняння загальних закономірностей формування економічних взаємовідносин й оцінки ефективності товарного виробництва соняшнику використовувалась інформація в цілому по господарствах України і Черкаської області.

Предметом дисертаційного дослідження обрано сукупність теоретичних, методичних і прикладних основ формування та розвитку економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є наукові методи фундаментальної наукової методології пізнання досліджуваних процесів і явищ, основні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-аграрників з питань реформування власності та розвитку економічних взаємовідносин.

У процесі дослідження використано систему економіко-статистичних методів у поєднанні з теоретичними аспектами. Зокрема, сучасний стан і тенденції розвитку економічних взаємовідносин досліджувались за допомогою монографічного та аналітичного методів. Комплексний аналіз й оцінка сучасного стану ефективності виробництва насіння соняшнику та виявлення факторів, що визначають рівень його ефективності, здійснювались методами порівняння, рядів динаміки і групувань. Вибіркові обстеження формування взаємовідносин у сфері виробництва і переробки насіння соняшнику проведені з використанням монографічного та аналітичного методів. Обґрунтування шляхів удосконалення економічних взаємовідносин і створення інтегрованих форм у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику здійснено за допомогою абстрактно-логічного методу. Теоретичні узагальнення та формулювання висновків здійснені із залученням абстрактно-логічного методу.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були законодавчі та інструктивні матеріали з питань розвитку аграрно-промислового виробництва, статистичні дані державного, обласного та районного рівнів, річні звіти сільськогосподарських і переробних підприємств, матеріали первинного бухгалтерського обліку, а також довідково-інформаційні та спеціальні літературні джерела з досліджуваної проблеми.

У своїй роботі автор керувався законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України щодо ефективного розвитку аграрно-промислового виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні проблеми формування економічних взаємовідносин та обґрунтуванні напрямів їх удосконалення у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику. Це дозволило одержати наступні теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну:

поглиблено:

в теоретичному плані тлумачення сутності економічних взаємовідносин у сфері товарного аграрно-промислового виробництва сформульовано як мотиваційний механізм у системі виробничих зв’язків і відносин, що генерує загально визнані правила та принципи господарювання, зумовлюючи відповідно до своєї досконалості рівень соціально-економічного розвитку взаємозалежних господарюючих структур;

вперше обґрунтовано:

критерій та показники досконалості економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику для різних рівнів ієрархії управління економікою: на народгосподарському рівні – наповнення ринку вітчизняною продукцією відповідно до попиту і формування експортних ресурсів; на галузевому – еквівалентність обміну та рівень забезпеченості виробничих потужностей якісною сільськогосподарською сировиною; на господарському – конкурентоспроможність підприємства та платоспроможність його працівників;

дістало подальший розвиток:

обґрунтування системи заходів щодо удосконалення економічних взаємовідносин у сфері виробництва і реалізації насіння соняшнику, основу яких становить раціональне використання різноманітних ресурсів, задіяних у технологічному процесі вирощування сільськогосподарських культур (земельних, природно-кліматичних, матеріально-технічних), підвищення економічної освіченості, професіоналізму та підприємливості сільськогосподарських товаровиробників і менеджерів та забезпечення відтворювального процесу виробництва;

визначення теоретичної сутності категорії “відносини власності" як економічної основи господарювання, що базується на привласненні, володінні, користуванні засобами виробництва і результатами праці – з одного боку, а з іншого – як основи формування економічних взаємовідносин у сфері аграрно-промислового виробництва;

систематизація факторів ефективності виробництва насіння соняшнику, в сукупності яких вагоме значення має раціональне розміщення його посівів в структурі посівних площ відповідно до агробіологічних особливостей культури, використання вітчизняних сортів і гібридів з періодом вегетації з урахуванням зони вирощування соняшнику, запровадження досконалої й ефективної схеми виробництва насіння соняшнику з дотриманням усіх правил своєчасного та якісного виконання технологічних операцій;

обґрунтування основних шляхів розвитку інтегрованих форм організації виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику, в основу яких покладено розроблення раціональної організаційно-виробничої структури, з одного боку, а з іншого – економічний механізм господарювання, що передбачає забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами та мотиваційний механізм підвищення його ефективності;

визначення системи факторів впливу на формування економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику, що включає регулюючу роль держави та її протекціонізм щодо розвитку аграрно-промислового виробництва, рівноправність розвитку різних форм господарювання, організації виробництва та відносин власності, що зумовлюється багатоманітністю взаємозв'язків у сфері виробництва, реалізації і переробки сільськогосподарської продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовані на вдосконалення процесу розвитку економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику.

Окремі пропозиції та рекомендації автора знайшли практичне використання в роботі Головного управління сільського господарства і продовольства Черкаської обласної державної адміністрації (м. Черкаси), ЗАТ "Уманський завод продтоварів" Черкаської області. Отримані у процесі дисертаційного дослідження положення стосовно теоретичних основ удосконалення організаційно-економічного механізму взаємовідносин на основі створення нових інтегрованих формувань з виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику з метою підвищення економічної заінтересованості в кінцевих результатах господарювання використовуються при викладанні дисциплін „Економіка АПК”, „Підприємництво” та „Організація ринку” в Уманському державному аграрному університеті. Впровадження результатів дослідження підтверджене відповідними актами і довідками.

Особистий внесок здобувача. Розробка теоретичних і методичних положень дисертації, пошук, формування та аналіз інформаційних матеріалів на основі сучасних методів дослідження, обґрунтування пропозицій щодо напрямів удосконалення економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику виконані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: "Підсумки наукової роботи за 1991-1995 роки" (Уманська сільськогосподарська академія, 1996 р.); "Наукова конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів" (Уманська сільськогосподарська академія, 1999 р.); "Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств" (Житомирський державний агроекологічний університет, 2000 р.); „Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК" (Харківський державний аграрний університет, 2001 р.); "Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період" (Таврійська державна агротехнічна академія, 2002 р.); "Соціально-економічні проблеми села в пореформений період" (Миколаївський державний аграрний університет, 2004 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 2,69 друкованих аркушів, у тому числі – 4 у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 153 найменування, 23 додатки. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінках комп’ютерного тексту, містить 34 таблиці, 9 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, відображені наукова новизна і практична цінність дисертаційної роботи, апробація одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі – "Теоретичні основи економічних взаємовідносин в системі товарного аграрно-промислового виробництва" – досліджено теоретичну сутність поняття “економічні взаємовідносини” як складової виробничих відносин у системі товарного аграрно-промислового виробництва, що включають відносини власності, обміну, розподілу і накопичення.

На основі всебічного вивчення літературних джерел й узагальнення практичного досвіду виявлено, що економічні взаємовідносини у сфері виробництва, реалізації і переробки сільськогосподарської продукції формуються на основі численних зв'язків на різних рівнях управління економікою. На внутрішньогосподарському рівні вони проявляються у процесі організації виробництва певного виду продукції безпосередньо у сільськогосподарському підприємстві. На міжгалузевому рівні економічні взаємовідносини проявляються з приводу забезпечення матеріально-технічними ресурсами виробничого процесу, з одного боку, а з іншого – при реалізації продукції на аграрно-продовольчому ринку чи заготівельним організаціям і/або переробним підприємствам, та відносини з державою – податкова система, субсидії, захищеність вітчизняного ринку від зовнішньої експансії та ін. (рис. 1).

У системі економічних взаємовідносин господарства, що виробляють продовольче насіння соняшнику, знаходяться в значній економічній залежності від його ринкової ціни, цін на пальне, добрива, засоби захисту рослин і ґрунту, які вони придбають на ринку матеріально-технічних ресурсів та аграрно-продовольчої продукції, а також від переробних підприємств.

Рис. 1. Сільськогосподарські підприємства в системі економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику

На різних рівнях управління економікою формуються різні типи відносин: організаційні, технологічні, соціальні, економічні, які у своїй системі й сукупності є також взаємозалежними.

Визначальними складовими в системі економічних взаємовідносин є економічні інтереси, їх мотиваційні збудники, взаємопогодженість між взаємопов'язаними господарюючими структурами, інфраструктурними організаціями і службами, що є умовою розширеного відтворення виробництва в кожному господарстві у безпосередньому взаємозв'язку з інтересами суспільства, колективу, особистості на рівні конкретного господарства, підприємства, галузі, продуктового підкомплексу.

Формування приватної власності, що зумовлює утвердження багатоукладної економіки в аграрній сфері та створення господарських структур різних організаційно-виробничих форм і напрямів, урізноманітнює економічні взаємовідносини між товаровиробниками сільськогосподарської продукції, сферою її реалізації і переробки та є передумовою створення інтегрованих формувань, їх ефективної господарської діяльності, реалізації власниками раціональних управлінських і підприємницьких функцій та забезпечення відтворювального процесу.

У системі "виробництво-реалізація-переробка" економічні взаємовідносини залежать від структури взаємодіючих форм власності, підприємливості господаря і є визначальними складовими удосконалення організаційно-виробничої структури господарського формування та підвищення техніко-технологічного рівня організації виробничих процесів.

У другому розділі – „Тенденції розвитку виробництва і реалізації насіння соняшнику” – висвітлені тенденції розвитку виробництва і реалізації насіння соняшнику, його місце в економіці господарств, здійснено оцінку ефективності та досліджено вплив на її рівень низки факторів.

Насіння соняшнику має важливе народногосподарське значення та є одним із економічно привабливих видів продукції на аграрно-продовольчому ринку. Попит на нього необмежений і випереджає пропозицію, а його виробництво є найменш затратним і найприбутковішим для сільськогосподарських товаровиробників.

Нинішня ситуація на ринку насіння соняшнику, високий рівень його кон'юнктури завдяки споживчим властивостям і багатокомпонентності використання у багатьох галузях та інші не менш важливі мотиваційні фактори зумовили розширення за період 1990-2003 рр. посівних площ цієї культури в господарствах України в 2,4 раза, у Черкаській області – майже втричі. Але валовий збір насіння соняшнику в 2003р. порівняно з 1990 р. збільшився відповідно лише на 65,5 і на 93,9%, при зниженні урожайності відповідно на 29,1 і 34,9%.

У більшості розвинених країн світу урожайність соняшнику зростає (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність насіння соняшнику в окремих країнах світу, ц/га

Країни та регіони | 1990р. | 1991 р. | 1995 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2002 р. в % до | 1990 р. | 2001 р. | Україна | 15,8 | 14,6 | 14,2 | 12,2 | 9,4 | 12,0 | 75,9 | 127,6 | Черкаська область | 21,5 | 18,7 | 15,4 | 13,3 | 9,0 | 13,5 | 62,8 | 150,0 | Світ | 13,5 | 13,5 | 12,5 | 12,6 | 11,5 | 12,6 | 93,3 | 109,6 | Росія | ... | 11,2 | 10,2 | 9,0 | 7,8 | 9,4 | ... | 120,5 | Угорщина | 19,7 | 20,7 | 16,1 | 16,2 | 19,8 | 18,6 | 94,4 | 93,9 | Китай | 18,8 | 18,0 | 15,6 | 15,9 | 14,5 | 16,7 | 88,8 | 115,2 | Франція | 21,1 | 24,4 | 20,6 | 25,2 | 22,4 | 24,4 | 115,6 | 108,9 | Німеччина | 29,3 | 28,7 | 26,4 | 24,7 | 24,8 | 21,8 | 74,4 | 87,9 |

Розширення посівних площ під культурою соняшнику, в тому числі в нетрадиційних для його вирощування регіонах, зумовило використання нерайонованих, вилучених й незареєстрованих сортів та гібридів, зменшення внесення у грунт під його посіви мінеральних добрив у 23,4 раза в господарствах України і в 13,2 раза – в Черкаській області, що суттєво виснажило ґрунти господарюючих структур і позначиться на їх продуктивності в подальшому. За нашими розрахунками, лише в 2002 р. кожен гектар під посівами соняшнику в Черкаській області збіднів на 70-90 кг азоту, 25-32 кг фосфору, 106-152 кг д.р. калію. Відновлення винесених культурою соняшнику поживних речовин з ґрунту потребує великих затрат: лише на закупівлю відповідної кількості мінеральних добрив необхідно 206-272 грн./га.

Проте кон'юнктурність насіння соняшнику на ринку аграрно-продовольчої продукції підтримується деяким зростанням його реалізаційної ціни, але підвищення цін на матеріально-технічні ресурси позначається на зростанні собівартості, стримуючи підвищення рівня рентабельності продукції (табл. 2).

Таблиця 2

Ефективність товарного насіння соняшнику

у сільськогосподарських підприємствах

Показники | 1998 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Україна | Черкаська область | Україна | Черкаська область | Україна | Черкаська область | Україна | Черкаська область | Україна | Черкаська область | Продано-всього, тис. тонн | 1670,7 | 31,9 | 1988,1 | 72,0 | 1380,7 | 40,7 | 1734,6 | 57,0 | 2262,6 | 98,0 | % до 1998 р. | 100,0 | 100,0 | 225,7 | 82,6 | 127,6 | 103,8 | 178,7 | 140,4 | 135,4 | 307,2 | Повна собівартість 1 ц, грн. | 25,93 | 33,14 | 31,32 | 32,44 | 46,2 | 48,38 | 46,96 | 45,01 | 51,82 | 46,12 | % до 1998 р. | 100,0 | 100,0 | 126,7 | 97,9 | 186,9 | 151,8 | 189,7 | 141,3 | 199,8 | 127,1 | Ціна реалізації 1ц, грн. | 31,70 | 29,73 | 51,4 | 51,28 | 77,91 | 75,57 | 83,43 | 77,56 | 85,12 | 78,3 | % до 1998 р. | 100,0 | 100,0 | 162,1 | 172,5 | 245,8 | 254,2 | 263,2 | 261,0 | 268,5 | 263,4 | Прибуток (+), збиток (-), тис. грн. | 94330 | -424 | 357394 | 13640 | 437941 | 11060 | 633566,7 | 18539,6 | 753509,0 | 31554,0 | на 1 ц, грн. | 5,65 | -1,33 | 17,97 | 18,83 | 31,7 | 27,19 | 36,5 | 32,53 | 33,30 | 32,2 | Рівень рентабельності, % | 21,78 | -4,01 | 52,2 | 57,9 | 68,7 | 56,2 | 77,9 | 72,3 | 64,3 | 69,8 | Прибуток на 1 га, грн. | 42,9 | -6,2 | 139,0 | 201,6 | 213,9 | 227,1 | 273,6 | 317,02 | 236,4 | 301,9 |

Специфічна особливість виробництва насіння соняшнику полягає в тому, що більша частина виробленої продукції є товарною. Проте щороку товарність насіння соняшнику в результаті зростання його пропозиції на ринку знижується як у цілому по господарствах України, так і в Черкаській області (табл.3).

Таблиця 3

Товарність насіння соняшнику у сільськогосподарських підприємствах, %

Показники | 1990 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Загальний обсяг реалізації по Україні | 87,7 | 73,1 | 80,8 | 71,9 | 75,5 | 77,8 | 83,6 | 89,0 | у тому числі заготівельні організації | 74,8 | 3,3 | 5,4 | 5,3 | 2,4 | 1,1 | 1,5 | 2,4 | Загальний обсяг реалізації по Черкаській області | 79,3 | 76,5 | 66,0 | 60,5 | 69,5 | 87,7 | 68,7 | 83,5 | у тому числі заготівельні організації | 78,3 | 0,4 | 1,8 | 10,4 | 1,6 | 1,5 | 2,01 | 6,4 |

Реалізаційна ціна за каналами збуту суттєво коливається. Так, у 2002 р. по Україні найвищою вона була при реалізації насіння соняшнику переробним підприємствам, рівень якої перевищував середній на 3,1%, найнижчою при реалізації населенню – нижче середньої на 24,5%. Водночас у господарствах Черкаської області найвищою ціна реалізації виявилась при видачі пайовикам в рахунок орендної плати за землю і майнових паїв (часток) та при реалізації переробним підприємствам, що свідчить про неврегульованість поки що відносин власності господарств з власниками паїв, коли перші завищують ціну на продукцію при розрахунках з пайовиками за оренду землі та засобів виробництва.

У ціні реалізації продукції фокусується багато факторів, насамперед досконалість економічних відносин, що проявляється через умови реалізації продукції, багатоканальність її збуту, підприємливість товаровиробників та їх взаємозв’язки із споживачами продукції. Разом з тим товаровиробники насіння соняшнику між собою роз’єднані, що зумовлено просторовим фактором та унеможливлює їх домовленість про ціну реалізації продукції, а це є однією з причин неоднакової ціни на насіння за каналами реалізації та регіонами, зниження рівня рентабельності насіння соняшнику, що можна простежити, наприклад, у господарствах Черкаської області – з 306,3% у 1990 р. до 69,8% – у 2003 р., по Україні – відповідно з 236,5 до 64,3% (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка рентабельності товарного насіння соняшнику

в сільськогосподарських підприємствах, %

Роки | Черкаська область | Україна | Рівень рентабельності | +, - до | Рівень рентабельності | +, - до | поперед-нього року | 1990 року | поперед-нього року | 1990 року | 1990 | 306,6 | - | - | 236,5 | - | - | 1991 | 356,6 | +50,0 | +50,0 | 316,9 | +80,4 | +80,4 | 1992 | 560,6 | +204,0 | +254,0 | 543,7 | +226,8 | +307,2 | 1993 | 532,5 | -28,1 | +225,9 | 500,1 | -43,6 | +263,6 | 1994 | 308,9 | -223,6 | +2,3 | 230,6 | -269,5 | -5,9 | 1995 | 146,8 | -162,1 | -159,8 | 170,9 | -59,7 | -65,6 | 1996 | 76,7 | -70,1 | -229,9 | 53,8 | -117,1 | -182,7 | 1997 | 1,7 | -75,0 | -304,9 | 19,4 | -34,4 | -217,1 | 1998 | -4,7 | -6,4 | -311,3 | 22,0 | +2,6 | -214,5 | 1999 | 69,9 | +74,6 | -236,7 | 54,5 | +32,5 | -182,0 | 2000 | 58,0 | -11,9 | -248,6 | 52,2 | -2,3 | -184,3 | 2001 | 56,2 | -1,8 | -250,4 | 68,7 | +16,5 | -167,8 | 2002 | 72,3 | +16,1 | -234,3 | 77,9 | +9,2 | -158,6 | 2003 | 69,8 | -2,5 | -236,8 | 64,3 | -13,6 | -172,2 |

На процес виробництва і реалізації насіння соняшнику впливає ряд взаємопов’язаних факторів, що визначають його результативність. В узагальненому вигляді їх можна згрупувати за значенням і впливом на результативність: фактори виробництва, що включають забезпеченість матеріально-технічними, трудовими й іншими видами ресурсів; технологія вирощування культури; витрати виробництва. У своїй взаємодії та зв’язку названі фактори взаємозалежні й визначають рівень результативності (рис.2).

Рис. 2. Фактори і показники ефективності та виробництва насіння соняшнику

Наявність у процесі виробництва численних взаємозв’язків, їх розгалуженість за технологічними, виробничими й організаційними напрямами є основою формування економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки продукції та предметом їх удосконалення.

Дослідженням виявлено слабку налагодженість або і відсутність прямих економічних зв’язків з переробними підприємствами олієжирового продуктового підкомплексу. В результаті їх виробничі потужності, що спроможні забезпечити переробку всього обсягу виробленого насіння, недовикористовуються. Збільшення кількості невеликих олійниць у Черкаській області порівняно з 1990 роком в 3,9 раза (у них в середньому зайнято 2 працівники, виробляється продукції на суму 18,2 тис. грн., вартість основних виробничих фондів становить 30,6 тис. грн.) може слугувати резервом у роки перевиробництва насіння соняшнику.

У третьому розділі – "Напрями удосконалення взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику" – обґрунтовується система факторів впливу формування економічних взаємовідносин безпосередньо у сфері виробництва насіння соняшнику, між сільськогосподарськими і переробними підприємствами та визначаються критерії і показники їх досконалості.

Форма власності, і зокрема приватної власності на землю, є одним із мотиваційних факторів ефективності, але в умовах перехідного періоду необхідне регулювання різних форм взаємозв’язків (організаційних, технологічних, управлінських, економічних) на основі нормативно-правової бази. Це зумовлюється, з одного боку, великою кількістю і різноманітністю ресурсів, задіяних у виробничому процесі (природно-кліматичних, земельних, трудових, фінансових, матеріально-технічних), з іншого – відтворювальний процес у сільському господарстві, що охоплює стадії відтворення (виробництво, обіг, споживання, нагромадження), визначає не тільки його ефективний розвиток, а й розвиток багатьох галузей харчової та переробної промисловості, життєдіяльність населення країни. Тому особливо важливими в цьому плані є заходи, спрямовані на удосконалення відносин власності з метою підвищення ефективності виробництва. Їх складовими є упорядкування землекористування, що на державному рівні включає науково обґрунтоване визначення в ринкових умовах спеціалізованих регіонів на виробництві насіння соняшнику; забезпечення виробничого процесу матеріально-технічними ресурсами відповідно до запланованого урожаю з метою запобігання зниженню родючості ґрунтів; підвищення рівня професіоналізму й підприємливості сільськогосподарських товаровиробників і спеціалістів, що визначає культуру та систему господарювання і є важливою передумовою впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, раціональних форм організації виробництва і його інтенсифікації.

Трансформація відносин власності та форм господарювання дещо змінила теоретичні постулати щодо значення і місця факторів впливу на розвиток сільського господарства. Поряд із природно-кліматичними умовами, рівнем спеціалізації та концентрації виробництва, забезпеченістю матеріально-технічними ресурсами, матеріальним і соціальним інтересом, великого значення набувають кон’юнктурність аграрно-промислового виробництва, його науково-технічне й інформаційне забезпечення, пожвавлення інноваційного процесу та впровадження його результатів, розвиток ринкової інфраструктури, вихід на зовнішній ринок, раціональне співвідношення ємності внутрішнього і зовнішнього аграрно-продовольчих ринків. Наведені фактори забезпечуватимуть конкретну віддачу протягом неоднакового періоду. Але для ефективного їх використання необхідна економічна освіченість та підприємливість сільськогосподарських товаровиробників і спеціалістів, підвищення рівня їхнього професіоналізму.

Налагодження прямих економічних зв’язків сільськогосподарських підприємств із переробними – один з реальних шляхів підвищення ефективності обох цих ланок. Сільськогосподарські підприємства мали б надійний канал збуту продукції, що обмежило б ризики на шляху до її реалізації споживачам, а зусилля більшою мірою спрямовувалися на інтенсивний розвиток виробництва насіння соняшнику, поліпшення його якості та підвищення урожайності. Олійно-жирові підприємства мали б надійну сировинну базу відповідно до своїх потреб, зменшили б витрати на закупівлю сировини та її переробку в результаті скорочення проміжних ланок (посередників), налагодили б ритмічнішу роботу.

Важливим напрямом удосконалення економічних взаємовідносин у сфері виробництва і переробки насіння соняшнику є формування інтегрованих аграрно-промислових структур, що передбачає організацію стабільної сировинної зони відповідно виробничим потужностям промислових переробних підприємств (рис. 3) та обґрунтування поетапного її розвитку з урахуванням нарощування обсягів виробництва та скорочення радіусу транспортування до споживачів, або нарощування виробничих потужностей відповідно до потреб сировинної зони (при доцільності), з одного боку, з іншого – відпрацювання економічного механізму господарювання, в основі якого організаційно-економічна регламентація виробничого процесу, мотиваційний механізм щодо підвищення ефективності виробництва та стимулюючий розподіл результатів спільної діяльності.

Рис. 3. Схема організаційно-виробничої структури на перспективу

Можливі й інші форми розвитку інтегрованих структур. Зокрема, фермери створюють кооператив для спільного виробництва насіння соняшнику і будують олійницю для його переробки. Кооператив надає фермерам матеріально-технічну допомогу або забезпечує їх матеріально-технічними ресурсами для організації виробництва насіння соняшнику, його переробку і реалізацію олії, шроту тощо. Фермери отримують виручку від реалізації олії та шроту за виключенням витрат на переробку насіння і реалізацію кінцевої продукції з урахуванням необхідних коштів на розвиток кооперативу.

Можливі оренда землі у її власників (фермерів, населення, сільськогосподарських підприємств) олійно-жировими комбінатами для самостійного виробництва насіння соняшнику або інші форми розвитку інтеграційних процесів.

Розвиток системи взаємозв’язків і відносин безпосередньо в інтегрованому формуванні мають забезпечити кожному виробничому підрозділу самостійність і економічний інтерес у підвищенні ефективності виробництва кінцевого продукту.

Реалізація перелічених заходів потребує удосконалення законодавчих і нормативних актів щодо раціонального використання землі, регулювання ринку насіння соняшнику, організації міжгалузевої системи управління й узгодженості інтересів господарюючих суб'єктів олієжирового підкомплексу. Лише при досягненні рівноваги між інтересами товаровиробників і споживачів насіння соняшнику можливе ефективне використання землі, у переробній промисловості – виробничих потужностей, у сфері реалізації – задоволення потреб споживачів.

Досконалість економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику на різних рівнях ієрархії управління економікою визначатиметься відповідними критеріями і показниками (рис. 4).

Ієрархічні рівні управління економікою | Критерій досконалості економічних взаємовідносин | Показники досконалості економічних взаємовідносин | Народногосподарський | Наповнення ринку вітчизняною продукцією галузі відповідно до науково обґрунтованої норми споживання.

Формування експортних ресурсів.

Частка вітчизняної продукції на аграрно-продовольчому ринку наближається до 100% | Галузевий | Еквівалентність обміну та забезпеченість виробничих потужностей переробних підприємств якісною сільськогосподарською сировиною

Коефіцієнт використання виробничих потужностей близький до одиниці | Господарський | Конкурентоспроможність підприємства та платоспроможність його працюючих | Прибуток від реалізації продукції достатній для забезпечення розширеного відтворення виробництва |

Рис. 4. Критерії і показники досконалості економічних взаємовідносин у сфері виробництва та переробки насіння соняшнику

На макроекономічному рівні економічні взаємовідносини у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику мають регулюватись державою за прикладом активного державного впливу на розвиток аграрного сектору в країнах з ринковими відносинами для упередження диспропорцій у розвитку складових олієпродуктового підкомплексу.

ВИСНОВКИ

1. Економічні взаємовідносини як складова виробничих відносин охоплюють систему різних форм взаємозв'язків, які проявляються у процесі товарного виробництва, реалізації та переробки сільськогосподарської продукції і доведення кінцевого продукту до споживача, та є мотиваційним механізмом, що генерує загально визнані правила і принципи господарювання, зумовлюючи відповідно до своєї досконалості рівень соціально-економічного розвитку взаємозалежних господарюючих структур.

2. Основою формування економічних взаємовідносин у сфері аграрно-промислового виробництва є відносини власності – як економічна основа господарювання та формування реальних власників землі, засобів виробництва і результатів праці, вільних у виборі форм господарювання та шляхів підвищення ефективності розвитку товарного виробництва.

3. Виявлені тенденції виробництва насіння соняшнику в господарствах регіону та Україні в цілому свідчать про високий рівень його кон’юнктурності. Це зумовило розширення посівів у 2003 р. порівняно з 1990 р. по господарствах України в 2,4 раза, в Черкаській області – у 2,98 раза. Але недостатня кількість матеріально-технічних та фінансових ресурсів, зменшення обсягів внесення в грунт мінеральних і органічних добрив, недотримання раціонального розміщення посівів у сівозміні та порушення технології вирощування культури призвели до зниження урожайності соняшнику на 29,1 і відповідно на 34,9%. Валовий збір збільшився за цей період лише на 65,5% по Україні і на 93,9% - у Черкаській області.

4. Найважливішими факторами підвищення урожайності та збільшення обсягів виробництва насіння соняшнику є раціональне розміщення його посівів у структурі посівних площ відповідно до агробіологічних особливостей культури; використання вітчизняних сортів і гібридів з періодом вегетації відповідно до зони вирощування соняшнику; запровадження досконалої й ефективної технологічної схеми виробничого процесу вирощування культури з дотриманням усіх правил своєчасного та якісного виконання технологічних операцій.

5. У структурі реалізації насіння соняшнику за каналами збуту найвищу частку займають комерційні організації: по господарствах України в цілому – 73,84%, у господарствах Черкаської області – 75,17%. Структура реалізації насіння соняшнику в динаміці за каналами збуту свідчить про їх нестабільність, що проявилось у зниженні частки заготівельних організацій, за бартерними угодами та підвищення частки реалізації комерційним структурам. Незначні обсяги насіння соняшнику були реалізовані на ринку через власні магазини, ларки, палатки та населенню – через систему громадського харчування, включаючи продаж і видачу в рахунок оплати праці. Причому обсяги збуту та їх частка за цими каналами мають тенденцію до зменшення. Реалізаційні ціни за каналами збуту різні, неоднакові і щорічне їх підвищення, що свідчить про наявність перерозподільчих процесів і недостатній розвиток ринкового середовища. Це зумовлює зростання цін на матеріально-технічні ресурси, впливає на рівень собівартості та рентабельності насіння соняшнику.

6. У сфері виробництва і реалізації продукції соняшнику формується система зв’язків, які суттєво визначають умови здійснення товаровиробниками виробничого процесу та мають багатовекторну розгалуженість. Узагальнення структури їх формування показує, що вони здійснюються в двох основних напрямах. Перший напрям стосується забезпечення внутрішніх потреб господарств у матеріально-технічних ресурсах, наявність яких має гарантувати відтворення виробничого процесу і виробництво продукції, причому якісної, відповідно до попиту споживачів. Другий напрям зв’язків, які здійснюються у сфері збуту продукції, пов’язаний з пошуками організованих і стабільних ринків її реалізації для гарантованого збуту за цінами, що мають не тільки відшкодувати виробничі витрати, а й забезпечити достатню прибутковість та розширене відтворення виробництва.

7. Виявлена багатоканальність ринку збуту насіння соняшнику не сприяє формуванню стабільних стимулюючих економічних відносин у сфері його виробництва і реалізації. Процес збуту продукції є досить складним і не забезпечує товаровиробникам достатній рівень прибутковості, а окремим господарствам приносить збитки. У 2003 р. від реалізації насіння соняшнику 32 сільськогосподарські підприємства Черкаської області мали збитки, що складає 7,5% від кількості тих, які займались його виробництвом. При цьому рівень рентабельності насіння соняшнику в середньому по області становив 69,8%, що нижче попереднього року на 2,5 відсоткових пункти.

8. Канали реалізації насіння соняшнику, обсяги реалізації та реалізаційні ціни , виявлені умови формування сучасної структури збуту продукції за каналами реалізації є несприятливими для товаровиробників і потребують удосконалення економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами й олійно-жировими комбінатами як гарантованого каналу реалізації. Наявність виробничих потужностей з переробки насіння соняшнику дозволяє повністю переробити вирощений урожай. Дрібні олійниці мають відігравати роль резервних потужностей за умови перевиробництва насіння соняшнику чи/або продукції інших олійних культур.

9. Розвиток і становлення економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику в своїй основі базуються на відносинах власності на землю, засоби виробництва і результати праці. При цьому удосконалення відносин власності є основою раціонального використання землі та підвищення ефективності виробництва насіння соняшнику.

10. Важливими напрямами удосконалення економічних взаємовідносин є організація професійних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників за галузевим принципом, створення фермерськими господарствами обслуговуючого кооперативу і будівництво олійниці для переробка насіння соняшнику для координації їх діяльності з переробними підприємствами з приводу виробництва якісного насіння для повного забезпечення промислових потужностей з переробки на основі спільного інтересу; організація інтегрованих формувань на основі спільного економічного механізму взаємовідносин, що грунтується на централізованому управлінні ефективним розвитком сфери виробництва і переробки та спільній відповідальності за ефективне використання виробничого потенціалу сільськогосподарських і переробних підприємств.

11. Досконалість економічних взаємовідносин у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику на різних рівнях ієрархії управління визначатиметься певними критеріями і показниками. На народгосподарському рівні таким критерієм є наповнення ринку вітчизняною продукцією відповідно до попиту і формування експортних ресурсів; на галузевому – еквівалентність обміну та рівень забезпеченості виробничих потужностей якісною сільськогосподарською сировиною; на господарському – конкурентоспроможність підприємства та платоспроможність його працівників.

12. На макроекономічному рівні економічні взаємовідносини у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику мають базуватись на регулюючій дії держави та її протекціонізму щодо розвитку аграрно-промислового виробництва за прикладом активного державного впливу в країнах з ринковими відносинами для упередження диспропорцій у розвитку складових олієпродуктового підкомплексу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Фахові наукові публікації:

1. Іванова Н.А. Виробництво і переробка насіння соняшнику в Черкаській області// Економіка АПК. – 1999. - № 5. - с.57-61.

2. Іванова Н.А. Форми власності в системі економічних взаємовідносин// Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної