ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЖУК Дмитро Дмитрович

УДК 616-08:616.311.2-002:612.017.1

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО
ГІНГІВІТУ В ОСІБ ЗІ ЗНИЖЕНОЮ
НЕСПЕЦИФІЧНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ

14.01.22-стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Одеса - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України,

завідувач відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії

Офіційні опоненти:

-

-

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, кафедра дитячої терапевтичної стоматології

Захист відбудеться "16" травня 2005 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий "13" квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія пародонту продовжує залишатися однією з найбільш складних проблем стоматології. Збільшується захворюваність пародонту у дітей, як і раніше залишається високою захворюваність у дорослих (за даними ВООЗ до 90населення земної кулі) (Косенко К.Н., 1994; Канканян А.П., Леонтьев В.К., 1998; Деньга О.В., Иванов В.С., Горохивский В.Н. и др., 2003; Ainamo J., 1988).

Ймовірно, що погіршення екології та негативний вплив її на генетичні механізми, що забезпечують пародонторезистентність, приводить до росту захворюваності і потребує зміни підходів до лікування (Логинова Н.К., Воложин А.И., 1993; Логинова Н.К., 1993; Мащенко И.С., 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Борисенко А.В., 2000; Цепов Л.М., Николаев А.И., Михеева Е.А., 2004; Zhachek D., 1986; Linhe J., Nyman S., 1994; Buchmann R., 2002).

Аналіз клінічних і експериментальних даних свідчить про те, що найбільш частим захворюванням пародонту, особливо у дітей, є гінгівіт з перевагою хронічного катарального гінгівіту (80-85серед усіх захворювань пародонту) (Синицын Р.Г., 1961; Хоменко Л.А., 1998; Деньга О.В., 2001). Ряд авторів розглядає гінгівіт як предпародонтитний стан, тому що він може протікати як самостійно, так і як симптом пародонтиту (Колесова Н.А., 1985; Федоров Ю.А. с соавт., 1992; Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., 1994; Улащик В.С., Луком-ский И.В., 1997; Иванов В.С., 1998; Беляев Е.М. и др., 2003; Michel H., 2002). Тому важливим завданням є своєчасне виявлення гінгівіту, особливо хронічних форм, що протікають, як правило, без симптомів, а також вибір правильного, патогенетично обґрунтованого лікування. У зв'язку з цим, обґрунтованим є пошук нових методів і засобів, застосування яких буде сприяти ефективній ліквідації запалення, нормалізації тканинного дихання, відновленню мікроциркуляції і підвищенню резистентності тканин пародонту, а також позитивному впливу на реактивність організму в цілому і, особливо, дитячого, сприяти стійким адаптаційним реакціям та стабільним результатам.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану 3 науково-дослідних робіт Інституту стоматології АМН України:

- "Адаптаційно-трофічні системи організму в патогенезі і терапії основних стоматологічних захворювань" (№ ДР 0196U001807);

- "Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей України у взаємозв’язку з біогеохімічними факторами оточуючого середовища" (№ ДР 0101U001324);

- "Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин пародонту та карієсу зубів у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю" (№ ДР 0104U000866).

Здобувач був співвиконавцем окремих фрагментів вищезазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження підвищення ефективності лікування і зниження частоти рецидивів хронічного катарального гінгівіту в осіб зі зниженою неспецифічною резистентністю.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження – хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) у осіб зі зниженою неспецифічною резистентністю.

Предмет дослідження – вплив сполученого застосування адаптогенних препаратів рослинного походження і фізичних факторів впливу (ультразвукова терапія, НВЧ-терапія) на стан тканин пародонту, функціональні реакції в порожнині рота, біохімічні, біофізичні та імунологічні параметри організму та порожнини рота у дорослих і дітей із ХКГ на тлі зниженої неспецифічної резистентності.

Методи дослідження: клінічні для оцінки стану тканин пародонту; імунологічні для оцінки неспецифічної та специфічної (імунної) резистентності організму в цілому і зокрема в порожнині рота; біохімічні для оцінки запалення, рівня вільнорадикального окислення (ВРО), стану антиоксидантної системи (АОС) в порожнині рота; біофізичні для оцінки зарядового стану клітин букального епітелію (КБЕ), неспецифічної резистентності, функціональних реакцій у порожнині рота; спектроколориметричні для оцінки проникненості та наявності запалення у тканинах пародонту, стану мікрокапілярного русла, його функціональних можливостей; статистичні для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведена у хворих на ХКГ на тлі зниженої неспецифічної резистентності порівняльна оцінка клінічної ефективності дії різних фізичних факторів впливу на імунний статус і функціональні реакції у порожнині рота.

Вперше inметодом спектроколориметрії показано, що ультразвукова терапія на певний період збільшує проникність слизової оболонки ясен для барвників розчину Шилера-Писарева (Ш-П) і, отже, для препаратів, що використовуються у лікуванні.

Вперше методом кореляційного аналізу встановлена залежність між поширеністю захворювань пародонту і концентрацією ряду елементів питної води.

Вперше проведено порівняльну оцінку і показано адекватність результатів, отриманих за допомогою експрес-методів (спектроколориметрична оцінка функціонального стану мікрокапілярного русла, зарядового стану клітин бу-кального епітелію, стійкості капілярів за Кулаженком) і клінічних імунологічних досліджень крові та ротової рідини. На підставі цього запропоновано використовувати їх для скрінінгових досліджень.

Запропоновані лікувально-профілактичні комплекси для хворих на ХКГ чинять імунореабілітаційний вплив, підвищуючи функціональну активність Т- і В-систем імунітету, місцеві та системні фактори неспецифічної резистентності.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методику комплексної терапії ХКГ у дорослих пацієнтів і дітей зі зниженою неспецифічною резистентністю із застосуванням сполученого впливу на тканини пародонту адаптогенних препаратів рослинного походження і фізичних факторів. Запро-поновані комплекси сполученої терапії дозволяють істотно поліпшити резуль-тати лікування і збільшити строки ремісії.

Запропонована методика лікування ХКГ впроваджена в практику Одеського обласного центру стоматології дитячого віку та ортодонтії, відділення стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН України, у навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблено план дослідження, визначені мета і завдання дослідження. Автором самостійно проаналізована наукова література по даній проблемі, підібрані методики дослідження, проведено аналіз отриманих результатів та їх статистичну обробку, написана дисертаційна робота.

Епідеміологічні, клінічні, біофізичні, біохімічні, імунологічні і спектроко-ло-риметричні дослідження виконані разом із співробітниками відділення стоматології дитячого віку та ортодонтії, лабораторії біохімії відділу біотехнології Інституту стоматології АМН України** Науковий керівник відділу біотехнології д.б.н., проф. Левицький А.П., зав. лаб. біохимії к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А., лабораторії імунології Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України*** Науковий керівник лабораторії імунології д.м.н., проф. Дегтяренко Т.В.*.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені й обговорені на Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю санаторію "Молдова" (Кишинів-Одеса, 1997); Міжнародній науково-практичній конференції "Епідеміологія основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 15-18 квітня 2004 р.); V з'їзді стоматологів Білорусі "Организация, профилактика и новые технологии в стоматологи" (м. Брест, Білорусь, 7-8 жовтня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції "Біофізичні стандарти та інформаційні технології у медицині" (Одеса, 2004 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 12 наукових працях, з яких 6 статей (5 - в наукових спеціалізованих журналах, рекомендованих ВАК України), 4 роботи у вигляді тез доповідей наукових конференцій і 2 патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів (огляд літератури, 3 розділи власних досліджень, аналіз й узагаль-нен-ня результатів роботи), висновків, практичних рекомендацій, списку викори-станих джерел і викладена на 228 сторінках (з них 78 цілком зайняті таблицями, малюнками, бібліографією), містить 23 таблиці, 24 малюнка, 377 використаних літературних джерел, серед яких 85 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналітичний огляд літератури свідчить про те, що найважливішими патоге-нетичними ознаками захворювань пародонту є порушення мікроциркуляції крові, тканинного обміну, окислювально-відновновлювальних процесів, які приводять до порушень процесів регенерації, розвитку запально-дистрофічних і деструктивних процесів. У цьому зв'язку, основними напрямками в комплексній терапії захворювань пародонту для корекції патогенетичних відхилень можуть бути вибрані лікарські препарати і фізичні фактори, лікувальна дія яких пов'язана із протизапальними, вазотропними, знеболюючими, стимулюючими, імунокоригуючими ефектами. Обґрунтуванням до застосування є відповідність їх механізму дії патогенезу запальних захворювань пародонту.

Базовими передумовами для обґрунтування мети роботи були наявність високої поширеності захворювань пародонту, їх часте рецидивування після лікування. Це свідчить про недостатню ефективність традиційних методів терапії та необхідність пошуку більш загальних й універсальних методів впливу.

Як основна ідея роботи нами була запропонована диференційна і спрямова-на корекція зниженої неспецифічної резистентності на тлі традиційної терапії, у результаті чого підвищується резистентність тканин пародонту.

Матеріали та методи дослідження. В роботі використані епідеміологічні, клінічні і клініко-лабораторні (біохімічні, біофізичні, спектроколориметричні та імунологічні) методи досліджень.

В епідеміологічних дослідженнях брала участь 501 дитина 15-літнього віку 12 населених пунктів України, з яких 124 дитини м. Одеси.

У клінічних і клініко-лабораторних дослід--женнях брали участь 280 осіб із хронічним катаральним гінгівітом на тлі зни-женої неспецифічної резистентності. Із загального числа хворих було 130 дорослих пацієнтів віком 20-30 років і 150 дітей 15 років. Діагноз ХКГ стави--ли на підставі скарг, візуального та інстру-ментального обстеження тканин паро-донту, показників пародонтальних проб й індексів, на підставі клініко-лабо-раторних методів дослідження.

На першому етапі із загального числа дорослих пацієнтів було сформовано 4 групи (по 20 осіб у кожній), з яких перша є загальною контрольною для двох етапів роботи. Метою першого етапу було дослідження дії на тканини пародонту трьох різних фізичних факторів: Узв-терапії, СмХ-терапії, ФС відповідно та вибір найбільш ефективного з них.

Пацієнтам всіх груп дослідження проводився базовий курс лікування, що складався із зняття зубних відкладень, зрошення ясен 0,02розчином фурациліну, 0,05розчином хлоргексидину. У першій (контрольній) групі проводили тільки базову терапію протягом 10 днів. У дослідних групах після базової терапії проводили сеанси фізіотерапевтичних процедур.

Ультразвукова терапія (УЗВ-терапія) проводилася за допомогою ультразвукового стоматологічного апарату "УЗТ-102.C". Інтенсивність ультразвуку становила 0,6-0,8 Вт/см2, режим постійний, методика лабільна, експозиція 10-15 хвилин, на курс 10-12 процедур через день. Випромінювач ультразвуку площею 1 см2 накладали на слизову оболонку альвеолярного відростка, на яку попередньо наносили гліцерин.

Сантиметровохвильову терапію (СМХ-терапія) проводили за допомогою апарату "Луч-2", використовуючи наступні параметри: циліндричний випромінювач із керамічним заповненням діаметром 20 мм розташовували контактно на шкірі в проекції альвеолярного відростка верхньої та нижньої щелепи, слабо-теплова доза 2-3 Вт, час проведення процедури 20 хвилин, на курс 10 проце-дур через день.

Вплив флюктуюючого струму (ФС) проводили за допомогою апарату АСБ_, використовуючи струм № (двополюсний симетричний) інтенсивністю до 2 ма/см2, експозицію 10 хвилин, курс лікування _10 процедур через день.

На другому етапі роботи з числа дорослих пацієнтів було сформовано 3 групи дослідження (по 20 осіб в 1-й і 2-й групах, 30 осіб в 3-й групі). Перша група контрольна, де проводилася тільки базова терапія. У другій групі після базової терапії застосовували аплікації катомасу на слизову оболонку ясен по 10-15 хвилин протягом 12-15 днів щодня. У третій групі після базової терапії проводили курс ультрафонофорезу (УФФ) катомасу за допомогою апарату "УЗТ-102.С" і еластичної насадки до випромінювача, розробленої нами та запропонованої для проведення УФФ. Катомас для УФФ використовували у вигляді 10мазі на вазеліні.

З числа досліджених дітей 15 років було сформовано 5 груп (по 30 дітей у кожній). Усім дітям проводилася базова терапія, після чого в другій групі застосовували курс УФФ біотриту (розчин в ампулах), у третій групі УФФ бальзаму "Вікторія", у четвертій аплікації розчину біотриту на слизову оболонку ясен з наступним сеансом НВЧ-терапії, а в п'ятій аплікації бальзаму "Вікторія" на слизову оболонку ясен, після чого проводились 10-хвилинні сеанси електромагнітних хвиль надвисокої частоти (НВЧ-терапія), потужністю 0,5 мвт/см2 протягом 10 днів за допомогою апарату "Эмиттер-ОНС". В усіх групах діти протягом 1 місяця приймали "Біотрит-С" по 1 табл. 3 рази на день і проводили полоскання розчином зубного еліксиру "Біодент-2" 2 рази на день з розрахунку 1 чайна ложка на ? скл. води.

Крім того, у четвертій і п'ятій групах діти приймали соєвий білково-жиро-вий збагачувач (СБЖЗ) з розрахунку 50 г на добу протягом місяця, двічі на рік навесні та восени.

Клінічні дослідження проводили в стандартних умовах стоматологічного кабінету. Стан гігієни порожнини рота оцінювався за допомогою індексу Федорова-Володкіної у дорослих пацієнтів і за допомогою індексу Гріна-Вермільона (Г-В) у дітей. Стан тканин пародонту оцінювався за допомогою індексів CPITN, РМАкровоточивості, проби Ш-П. Крім того, у дорос-лих пацієнтів проводилася вакуумна проба за Кулаженком за допомогою апарату "АЛП-02".

На підставі даних клінічного обстеження діагноз ставили відповідно до класифікації захворювань пародонту Данілевського М.Ф. (1994).

Біохімічними методами дослідження в рідкій частині ротової рідини визначали вміст білка за методом Лоурі (1951), активність еластази (Visser L., Blouf E.R., 1972), активність кислої фосфатази (Bessey у модифікації Левицько-го А.П.), вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність каталази (Королюк М.А. с соавт.., 1988), супероксиддисмутази (СОД) (Чевари С. с соавт., 1985).

Біофізичним методом (Деньга О.В. с соавт., 2003) оцінювався рівень адаптаційних реакцій у порожнині рота дітей за зарядовим станом клітин букального епітелію.

Спектроколориметричними методами (Деньга О.В. с соавт., 2001) inоцінювалась за гіперемією слизової оболонки ясен на регламентоване жувальне навантаження зміна функціонального стану мікрокапілярного русла під дією засто-совуваної комплексної терапії, а також ступеня запальних процесів у слизовій оболонці порожнини рота.

Імунологічні методи включали оцінку вмісту сироваткових імуноглобулінів (А, М і G класів) і секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині (Mancini G. et al., 1965), вмісту лізоциму в ротовій рідині (Дорофейчук В.Г., 1968), оцінку рівня циркулюючих імунних комплексів (М-ЦИК) (Гашкова В. та ін., 1973) і вмісту комплементу в сироватці крові (Караулов А.В., 1999).

Статистичними методами оброблені всі результати для оцінки похибок результатів і достовірності їхніх відмінностей.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали високий рівень поширеності запальних захворювань пародонту у підлітків 15 років різних регіонів України (55,04що, на наш погляд, пов'язано з віковими особливостями дитячого організму та незадовільним рівнем гігієни порожнини рота. Тому дані патологічні зміни можуть розглядатися як самостійні захворювання пародонту й, у більшості випадків, як локалізований або генералізований хронічний катаральний гінгівіт різного ступеня тяжкості, що вимагає широкого застосування в комплексній терапії лікувальних заходів, що сприяють поліпшенню імунодинаміки, підвищенню обміну речовин, реактив-ності тканин пародонту і організму в цілому.

При порівнянні даних про поширеність захворювань пародонту у дітей 15 років у Одеській області у 1958 році, наданих Лехмантом А.М., та наших даних за 2003 рік слід відмітити значне зростання показника _від 31,7% до 65,8%. Така ж тенденція визначається і в м. Одеса _від 35,1% (Сініцин Р.Г., 1961) до 68,2% за нашими даними у 2003 року.

У 15-річних дітей м. Київ у 1958 році, за даними Вишняк Г.М., поширеність запальних захворювань пародонту становила 20,6 %, а в 2003 р. тільки у 26,7% обстежених дітей цього віку відмічали наявність інтактного пародонту. Тобто в цілому розповсюдженість захворювань пародонту становила 73,3%, що в 3 рази перевищує даний показник за 1958 рік (рис. 1).

На підставі проведеного кореляційного аналізу показників, що характеризують стан тканин пародонта у дітей 15 років м. Одеси та області, з показниками мінерального складу питних вод та індексу сумарного ризику для здоров’я, які були представлені кафедрою комунальної гігієни Одеського державного медичного університету, встановлена кореляційна залежність захворюваності тканин пародонту від загального рівня мінералізації води, концентрації Cl, SO4, Cu, Mn, Co та індексу сумарного ризику для здоров’я.

Рис. 1. Поширеність запальних захворювань пародонту у дітей 15 років мм. Київ, Одеса та
Одеської області.

Дослідження впливу на тканини пародонту УЗВ-, СМХ-терапії та ФС показали, що найбільш виражений протизапальний ефект відзначався в другій групі, де застосовували УЗВ-терапію. На 65,7знизилися показники індексу РМА, на 66,2 проби Ш-П в порівнянні з вихідними даними. У третій групі, де застосовували СМХ-терапію, зниження показника РМА склало 59,1а проби Ш-П 51,2У четвертій групі, де застосовували ФС, показник індексу РМА знизився на 58,1проби Ш-П на 30,8У групі контролю ці показники знизилися відповідно на 49,6і 22,2Зміна показника кровоточивості більшою мірою відзначається також у другій групі. Так, в порівнянні з вихідними даними зниження показника індексу кровоточивості склало 66,8У третій групі цей показник знизився на 50,8у четвертій на 57,1і в групі контролю на 33,7Після проведеного курсу лікування наявність зубного каменю не відзначалась.

Покращення показників стійкості капілярів за Кулаженком після проведе-но-го курсу лікування відзначали в усіх групах дослідження у дорослих пацієнтів 20-30 років, однак більш виражений вазотропний ефект зареєстровано у дру-гій групі дослідження - на 81,6покращилися показники проби Кулаженко. У третій групі ці показники покращилися на 62,7у четвертій на 78,3і на 50,9 у групі контролю. У другій основній групі зазначені вище показники виявилися кращими і через 3 місяці.

Більш ефективним виявилося сполучене застосування УЗВ-терапії та катомасу у вигляді УФФ. Так, індекс РМА після курсу УФФ катомасу знизився на 69,2 %, проби Ш-П на 37,6індекси кровоточивості на 70Час утворення гематом за Кулаженком становив 73,3 с. Згодом, у цьому випадку показники практично не погіршувалися. Лише через 2 роки погіршення показників гігієни склало 16РМА на 24а проби Ш-П на 5,5

Результати вивчення динаміки показників пародонтального статусу дорослих пацієнтів свідчать про виражений протизапальний і вазотропний ефекти, досягнення стійкої ремісії при включенні в комплексну терапію УФФ катомасу у хворих з ХКГ на тлі зниженої неспецифічної резистентності.

Проведення УФФ біотриту та бальзаму "Вікторія" у дітей 15 років показали, що індекс Г-В у другій, третій, четвертій та п’ятій групах після курсу терапії зменшився в 7,9 рази, в 9,2 рази, в 3,9 рази й в 4,2 рази відповідно (у контролі в 2,8 рази). Зниження індексу РМА відповідно склало 3,5 рази, 3,7 рази, 3,5 рази й 3,6 рази (у контролі в 2 рази), а показники проби Ш-П на 28на 31на 29і на 30відповідно (у контролі на 21

Через 1 рік після проведеного курсу лікування відзначали істотне погіршення показників пародонтального статусу в контрольній групі й незначне в другій і третій групах, де використовували УФФ біотриту та УФФ бальзаму "Вікторія". На 10погіршилися показники індексу РМА й на 8,3 показники проби Ш-П у другій групі. У третій групі ці показники погіршилися, відповідно, на 10,6і на 5,5Показники індексів пародонтального статусу через 1 рік залишалися в четвертій групі на рівні даних, отриманих через 6 місяців. У п'ятій групі відзначалася позитивна динаміка цих показників.

Через 2 роки в п'ятій групі, де застосовували сполучену терапію, що включає аплікації бальзаму "Вікторія" і НВЧ-терапію, всі показники зберігалися на рівні даних, отриманих через 1 рік.

Таким чином, можна стверджувати, що більш виразний безпосередній протизапальний ефект спостерігався при сполученому використанні ультразвуку з біотритом і бальзамом "Вікторія" у вигляді УФФ їх. Однак, у групах, де засто-совувалася сполучена НВЧ-терапія з бальзамом "Вікторія" і біотритом, СБЖЗ, у дітей практично були відсутні рецидиви захворювання.

Висока ефективність запропонованої у дітей комплексної терапії ХКГ, що включає сполучену УЗВ-терапію та НВЧ-терапію з адаптогенними препаратами, заснована на одночасному впливі на клітинний метаболізм як з боку активізації генетичного захисту (посилення виходу молекул РНК і ДНК із ядра в цито-плазму клітин), так і за рахунок зменшення рівня вільнорадикального окислення та ліквідації органічних поразок клітинних мембран. При цьому адаптаційні реакції в організмі швидко й стійко переходять на фізіологічний рівень, забезпечуючи високу неспецифічну резистентність, у тому числі в порожнині рота.

Проведені спектроколориметричні дослідження слизової оболонки ясен дітей свідчать про те, що в результаті проведеної терапії "негативна" гіперемія мікрокапілярів, що спостерігалася під дією ЖН у вихідному стані перейшла в "пози-тивну", скоротився час нормалізації кровообігу після зняття ЖН. Це свідчить про нормалізацію, у першу чергу, функціональних реакцій у тканинах пародонту на ЖН. При цьому зросла концентрація оксигемоглобіну в артеріальній частині капілярного русла й практично зник метгемоглобін. При цьому застосування УФФ бальзаму "Вікторія" призводить до збільшення проникності та пофарбування слизової оболонки ясен, що зникає після закінчення курсу терапії. У цей час, у контрольній групі аналогічних змін не відбувалось.

Результати дослідження зарядового стану клітин букального епітелію (КБЕ) у дітей в процесі комплексної терапії показали, що під дією УФФ бальзаму "Вікторія" відбувається найбільш істотне збільшення заряду і ядер, і плазмолемм КБЕ. Однак надалі спостерігається відносне збільшення амплітуди змі-щен-ня в електричному полі плазмолем Апл і, отже, їхнього заряду, що призводить до оптимізації співвідношення амплітуд зміщення плазмолем і ядер (Апл/Ая=1,59 – в 15-річному віці), характерному для нормального фізіологічного стану адаптаційних реакцій, починаючи з клітинного рівня. Рецидиви порушен-ня оптимального співвідношення Апл і Ая практично зникають після двох курсів комплексної терапії.

Таким чином, ми вважаємо, що нам вдалося вирішити поставлені завдання й досягти мети, підтвердивши можливість істотного збільшення в загальному комплексі заходів ролі індивідуальної профілактики за рахунок застосування УФФ бальзаму "Вікторія", коригуючого мембранний потенціал клітин, збільшуючого дифузію в тканини пародонту бальзаму "Вікторія" і істотно пролонгуючого позитивні результати лікування гінгівіту.

Біохімічними дослідженнями була показана позитивна роль УЗВ-, СмХ-терапії та ФС у зниженні вмісту білка в ротовій рідині (в 4,0, 2,5 і 3,0 рази відповідно), активності еластази (в 3,0, 2,5 і 2,0 рази відповідно) і кислої фосфатази (в 2,7, 2,4 і 2,0 рази відповідно). Вміст МДА у ротовій рідині під дією зазначеної терапії зменшився відповідно в 5,6, 2,2 і 1,9 рази. У групі контролю після базової терапії ці показники знижувалися в 1,1-1,7 рази. Після проведеного курсу терапії спостерігалося підвищення активності СОД і каталази, причому це підвищення було найбільш стабільним і виразним для Узв-терапії.

При застосуванні УФФ катомасу концентрація білка в ротовій рідині зменшилася в 7 разів, залишаючись на низькому рівні протягом 2 років. Аналогічно змінювалася і активність еластази. Активність деструктивної протеази зменшилась в 2,8 рази, рівень МДА зменшився в 4,1 рази, активність СОД збільшилася з 0,18 0,06 од. акт/л до 0,60 0,07 од. акт/л, активність каталази збіль-шилася в 2,8 рази. Зазначені параметри через 2 роки практично не погіршились.

У дітей 15 років під дією УФФ біотриту, УФФ бальзаму "Вікторія", сполученого застосування НВЧ-терапії з біотритом, НВЧ-терапії з бальзамом "Вікторія", концентрація білка в ротовій рідині зменшилась, відповідно, в 4,0, 4,3, 2,4 і 2,9 рази, а в контролі в 1,5 рази. Аналогічно змінювалась активність еластази, лізосомального ферменту кислої фосфатази. При цьому рівень МДА знизився, відповідно, в 2,3, в 4,0, в 2,8 і в 2,7 рази. Активність каталази і СОД збільшилася найбільш істотно під дією УФФ бальзаму "Вікторія" (в 3,4 і в 3,2 рази).

Проведені біохімічні дослідження свідчать не тільки про високу, але й про пролонговану протизапальну, мембраностабилізуючу та антиоксидантну дію у дітей з ХКГ запропонованої сполученої терапії із застосуванням фізичних факторів впливу. Найбільш ефективне зниження маркерів запалення в ротовій рідині спостерігалося після застосування УФФ бальзаму „Вікторія” та УФФ біотриту. Однак період ремісії виявляється найбільшим при застосуванні НВЧ-терапії з бальзамом "Вікторія" і НВЧ-терапії з біотритом.

Проведені імунологічні дослідження показали, що УФФ катомаса активізує початково знижений функціональний стан Т- і В-систем імунітету у хворих на ХКГ. При цьому абсолютний вміст лімфоїдних клітин підвищувався з 1,05 ± ,08109 до 1,72 ± 0,07109, вміст Т-лімфоцитів з 0,72 ± 0,06109 до 1,16 ± ,05109 і В-лімфоцитів з 0,20 ± 0,03109 до 0,29 ± 0,02109, вміст Т_хелперів і Т-супресорів при цьому збільшився майже в 2 рази. Показник імунорегуляторного індексу після застосування УФФ катомасу підвищився з 1,48 ± 0,11 до 1,93 ± 0,10, що відповідає нормативному значенню даного показника. При цьому спостерігалося підвищення функціональної активності фагоцитуючих клітин і збільшення абсолютного та відносного їхнього вмісту майже на 50

Під дією використаної терапії значно активізувалися й гуморальні фактори неспецифічного імунологічного захисту. Так, вміст лізоциму в ротовій рідині підвищився з 14,1 ± 1,3 од. до 19,8 ± 1,2 од. Значно знизився вміст патогенних малих циркулюючих імунних комплексів (М-ЦІК). У ротовій рідині вміст М-ЦІК знизився з 14,3 ± 0,76 од. до 8,1 ± 0,71 од., а в крові з 119,0 ± 3,7 од. до 85,7 ± 3,2 од. Вміст SIgа в ротовій рідині, Ig A-, G-, M-класів у крові в результаті комплексної терапії підвищився, що свідчить про підвищення ефективності гуморального імунологічного захисту.

Застосування у 15-річних дітей із ХКГ сполученої НВЧ-терапії з бальзамом "Вікторія" призводить до істотного поліпшення всіх показників Т- і В-сис-тем імунітету та гуморального неспецифічного імунітету, знижених у вихідному стані. При цьому кількість лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т_супресорів, В_лімфоцитів, абсолютний вміст фагоцитів, відносний вміст фагоцитарних клітин і фагоцитарне число збільшились приблизно у 1,5 рази. Показники гумораль-ного імунітету також поліпшились у 1,5-2,0 рази. Так, вміст лізоциму в ротовій рідині збільшився з 10,8 1,4 од. до 17,9 1,10 од., М-ЦІК у ротовій рідині зменшився з 15,3 0,94 од. до 7,8 0,82 од., а в крові з 124,9  ,5 од. до 80,1 2,9 од. Вміст SIgА у ротовій рідині збільшився з 0,74  ,07 г/л до 1,19 0,05 г/л. Аналогічно збільшився вміст у сироватці крові IgА, IgМ, IgG і вміст комплементу.

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що УФФ катомасу та сполучена НВЧ-терапія з бальзамом "Вікторія" створюють у дітей з ХКГ адекватний позитивний вплив на адаптаційні механізми імунного гомеостазу, що проявляється в корекції порушень імунологічної реактивності.

Отримані результати стали підставою для можливості рекомендувати для використання в стома-тології розроблені лікувальні комплекси, що включають сполучене застосування адаптогенів і фізичних факторів і дозволяють підвищити ефективність лікування ХКГ, скоротити строки лікування й збільшити період ремісії.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретично обґрунтоване нове рішен-ня актуального наукового завдання підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю за допомогою розробленого комплексу, що включає сполучене застосування адаптогенних препаратів рослинного походження та фізичних факторів впливу.

1. За результатами проведених епідеміологічних досліджень встановлена висока поширеність запальних захворювань пародонта у дітей 15 років (66,8і тенденція до її росту (з 20,6в 1958 році до 73,3в 2003 р. у м. Києві, з 35,1в 1961 році до 68,2в 2003 р. у м. Одесі). Переважною патологією є хронічний катаральний гінгівіт легкого і середнього ступеня тяжкості. Встановлена кореляційна залежність захворюваності тканин пародонту від загальної мінералізації води, вмісту Cl, SO4, Cu, Mn, Co, індексу сумарного ризику для здоров'я.

2. Розроблені патогенетично обґрунтовані та захищені патентом методи комплексного лікування ХКГ у пацієнтів із зниженою неспецифічною резистен-т-ністю, що дозволяють досягти стійкої ремісії:

для дорослих застосування ультрафонофорезу адаптогену катомас (пародонтопротекторний ефект за індексом кровоточивості склав 70;

для дітей УФФ бальзаму "Вікторія" і сполучене застосування бальзаму "Вікторія" з НВЧ-терапією (пародонтопротекторний ефект склав 68,5

3. Клініко-лабораторні дослідження дозволили встановити найбільш ефективні фізичні фактори впливу для лікування ХКГ у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю (УЗВ для дорослих і дітей, ЕМВ НВЧ для дітей).

4. Вперше проведена порівняльна оцінка та показана адекватність результатів, отриманих за допомогою експрес-методів (спектроколориметрична оцінка функціонального стану мікрокапілярного русла, зарядового стану клітин букаль-ного епітелію та стійкості капілярів за Кулаженком) і клінічних імунологіч-них досліджень крові й ротової рідини. На підставі цього запропоновано використовувати їх для скринінгових досліджень.

5. Запропоновані лікувально-профілактичні комплекси для пацієнтів із ХКГ чинять імунореабілітаційну дію, підвищуючи функціональну активність Т- і В-систем імунітету, місцеві й системні фактори неспецифічного імунологічного захисту.

6. Сполучена терапія ХКГ у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю дозволила нормалізувати біохімічні показники ротової рідини, про що свідчать зниження рівня процесів ПОЛ і підвищення антиоксидантного захисту (рівень МДА у дорослих у середньому знизився в 4 рази та в 3,5 рази у 15_літніх, активність каталази підвищилася в 2,8 рази і в 2,8 рази відповідно, активність СОД підвищилася в 3,3 рази і в 2,6 рази відповідно), зниження ступеня запалення (вміст білка зменшився у 7 разів у дорослих і у 3,7 рази у 15_літніх підлітків, активність еластази знизилась у 2,8 рази та у 1,9 рази відповідно, активність кислої фосфатази в 3,6 рази та в 2,9 рази, відповідно) і виразна мембраностабілізуюча дія.

7. Про нормалізацію функціональних реакцій у порожнині рота в результаті застосування запропонованих терапевтичних комплексів свідчить перехід "негативної" гіперемії мікрокапілярного русла під дією жувального навантаження в "позитивну", що зафіксовано спектроколориметричним методом, і нор-ма-лізація зарядового стану КБЕ.

8. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблені лікувальні комплекси для використання в терапевтичній стоматології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендовано використовувати для лікування хронічного катарального гінгівіту у дорослих і 15-літніх дітей на тлі зниженої неспецифічної резистентності в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів сполучене застосування адаптогенних препаратів рослинного походження з фізичними факторами впливу. При цьому для лікування ХКГ у дорослих рекомендовано комплекс, що включає УФФ адаптогенних препаратів, а у 15-літніх дітей – сполучене застосування адаптогенних препаратів із НВЧ-терапією або УФФ їх.

2. Запропоновано оптимальні параметри проведення фізіотерапевтичних процедур, розроблена спеціальна еластична насадка до випромінювача ультразвуку, що містить ємність для лікарського препарату. Застосування такої насадки дозволяє цілеспрямовано впливати на тканини парадонту, при цьому забезпе-чується максимальна акустична однорідність середовища (випромінювач лікарська форма рельєфна слизова оболонка ясен) і вільне переміщення випромінювача з еластичною насадкою по слизовій оболонці ясен.

3. Для оцінки необхідності застосування комплексного лікування захворювань пародонта, крім клінічних обстежень, рекомендовано використання діаг-ностичних експрес-тестів для оцінки ступеня резистентності й функціональних реакцій у порожнині рота (реакція капілярів на жувальне навантаження, спектроколориметрична оцінка проникності слизової оболонки ясен, оцінка зарядового стану КБЕ).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Жук Д.Д. Клініко-лабораторне обґрунтування лікування хронічного
катарального гінгівіту в осіб зі зниженою неспецифічною резистентністю. _Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю за допомогою розробленого комплексу, що включає сполучене застосування адапто-генних препаратів рослинного походження та фізичних факторів впливу.

За результатами проведених епідеміологічних досліджень встановлена висока поширеність запальних захворювань пародонта у дітей 15 років і тенденція до її подальшого росту.

Розроблені патогенетично обґрунтовані й захищені патентом методи комплексного лікування ХКГ у пацієнтів із зниженою неспецифічною резистентністю, що дозволяють досягти стійкої ремісії. Клініко-лабораторні дослідження дозволили встановити найбільш ефективні фізичні фактори впливу сполучені з адаптогенами для лікування ХКГ у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю (УЗВ для дорослих і дітей, ЕМВ НВЧ для дітей). Вперше проведена порівняльна оцінка й показана адекватність результатів, отриманих за допомогою експрес-методів і клінічних імунологічних досліджень крові й ротової рідини. На підставі цього запропоновано використовувати їх для скринінгових досліджень. Запропоновані лікувально-профілактичні комплекси для пацієнтів із ХКГ справляють імунореабілітаційну дію, підвищуючи функціональну актив-ність Т- і В-систем імунітету, місцеві й системні фактори неспецифічного захисту, нормалізують біохімічні показники ротової рідини і функціональні реакції у порожнині рота.

Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, знижена неспецифічна резистентність, адаптогенні препарати, фізичні фактори впливу.

АННОТАЦИЯ

Жук Д.Д. Клинико-лабораторное обоснование лечения хронического
катарального гингивита у лиц со сниженной неспецифической резистентностью. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. – Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения хронического катарального гингивита (ХКГ) у лиц со сниженной неспецифической резистентностью с помощью разработанного комплекса, включающего сочетанное применение адаптогенных препаратов растительного происхождения и физических факторов воздействия.

Проведенные эпидемиологические исследования позволили установить высокую поражаемость тканей пародонта у детей 15 лет, составившую 66,8и тенденцию к ее росту (с 20,6в 1958 году до 73,3в 2003 г. в г. Киеве, с 35,1в 1961 году до 68,2в 2003 г. в г. Одессе). Преобладающей патологией является хронический катаральный гингивит легкой и средней тяжести. Установлена корреляционная зависимость заболеваемости тканей пародонта от общей минерализации воды, содержания Cl, SO4, Cu, Mn, Co, индекса суммарного риска для здоровья.

Разработаны и патогенетически обоснованы и защищены патентом методы комплексного лечения ХКГ у пациентов со сниженной неспецифической резистентностью, позволяющие достичь стойкой ремиссии: для взрослых применение ультрафонофореза адаптогена катомас (пародонтопротекторный эффект по индексу кровоточивости составил 70; для детей УФФ бальзама "Виктория" и сочетанное применение бальзама "Виктория" с КВЧ-терапией (пародонтопротекторный эффект составил 68,5Клинико-лабораторные исследования позволили установить наиболее эффективные физические факторы воздействия для лечения ХКГ у лиц со сниженной неспецифической резистентностью УЗВ для взрослых и детей, ЭМИ КВЧ для детей.

Проведена сравнительная