НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЖОЛНЕР ІННА ВАСИЛІВНА

УДК 663.51:003.13

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Чернелевський Леонід Миколайович,

Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мостенська Тетяна Леонідівна,

Національний університет харчових технологій, декан факультету економіки і менеджменту

кандидат економічних наук,

Крисюк Ніна Миколаївна, Департамент стратегії розвитку аграрної економіки Міністерства аграрної політики України, заступник начальника

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення харчової і переробної промисловості, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 7 червня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, корпус В, аудиторія 502.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий 27 квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Марченко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна щорічно споживає біля 200 млн. т паливно-енергетичних ресурсів і відноситься до енергодефіцитних країн, тому що покриває свої потреби в енергоспоживанні приблизно на 53% і імпортує 75% необхідного обсягу природного газу та 85% сирої нафти і нафтопродуктів. Така структура паливно-енергетичного комплексу економічно недоцільна, породжує залежність економіки України від країн-експортерів нафти та газу і є загрозливою для її енергетичної та національної безпеки.

Відомо також, що, виходячи з оцінки глобальних запасів нафти, наближається ера її вичерпання. Природно, це значно загострить енергетичні проблеми більшості країн світу. Тому світова економіка звертає велику увагу на використання в якості джерела енергії поновлювальних видів сировини – етилового спирту як біопалива. Біопаливо, до якого відноситься високооктанова кисневмісна добавка до бензинів це і є енергетичний ресурс, що має біологічне походження, і головною особливістю якого є відновлюваність. У даному напрямку працюють США, Бразилія, Канада, країни Західної Європи, а також ті країни, що відчувають значну нестачу продуктів нафтопереробного комплексу.

Неповна завантаженість потужностей спиртової промисловості України призводить до виникнення цілої низки критичних проблем, які потребують оперативного вивчення, узагальнення та практичних рекомендацій щодо їх вирішення. Спиртова промисловість здатна задовольнити всі потреби України при завантаженні потужностей лише на 40 %, тому пошук нових ринків збуту продукції призводить до необхідності введення інноваційних технологій і виробництві нових видів продукції, яким є високооктанова кисневмісна добавка до бензинів.

Основним завданням економіки України в умовах ринку є трансформація принципів управління і функціонування виробничих систем на основі впровадження інноваційних технологій, які відкривають нові можливості підвищення ефективності виробництва.

Питання визначення і підвищення ефективності виробництва розглядалися у роботах М.В. Афанасьєва, С.А. Аханова, А.А. Барсова, П.П. Борщевського, Я.С. Витвицького, А.С. Гончара, В.Я. Горфінкелья, П.Г. Грузинова, А.О. Заїнчковського, С.П. Кошелюка, Л.Г. Мельника, С.Ф. Покропивного, Р.М. Пєтухова, Ю.Л. Темчишиної, М.Г. Чумаченка та інших.

В умовах трансформаційних процесів в економіці ефективність діяльності підприємств спиртової промисловості значно знизилась, проте проблема не знайшла свого комплексного вирішення. Останнім часом все більшої значущості набувають процеси підвищення ефективності виробництва через впровадження інноваційних стратегій розвитку.

Сучасні тенденції, що існують в світі при використанні продукції спиртової промисловості, дозволяють вирішити низку взаємопов’язаних проблем соціального і екологічного характеру. Так, останнім часом все більшої значущості набувають технології спрямовані на покращення якості пального із використанням високооктанових кисневмісних добавок до бензинів, що дозволяє відносити сумішеві бензини до біопалив. Вирішення цієї проблеми дозволить паралельно вирішити низку проблем галузей-споживачів, а саме енергетики та нафтопереробки. Також застосування високооктанових кисневмісних добавок до бензинів при виробництві біопалива дозволить значно покращити екологічну ситуацію, особливо у великих містах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт Національного університету харчових технологій по виконанню комплексних тем: “Удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційних процесів у харчовій промисловості” (номер державної реєстрації 0199U003934) та “Формування фінансово-кредитного механізму в умовах переходу харчової промисловості до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0198U002126).

Мета і завдання дослідження. Своєчасність подібного дослідження для спиртової підгалузі харчової промисловості обумовлюється відсутністю методичних розробок і рекомендацій практичного характеру щодо впровадження у виробництво високооктанових кисневмісних добавок до бензинів з урахуванням особливостей діяльності підприємств спиртової промисловості, стану екології та енергетичної залежності України.

Предметом дослідження виступає процес підвищення ефективності діяльності спиртових заводів Українського галузевого концерну „Укрспирт”, які виробляють біля 91% спирту від загальнодержавних обсягів виробництва.

Об’єктом дослідження є механізм підвищення ефективності виробництва на підприємствах спиртової промисловості за рахунок впровадження інновацій.

Метою дослідження є узагальнення теоретико-методологічних положень підвищення ефективності виробництва та розробка організаційних заходів щодо впровадження у виробництво високооктанових кисневмісних добавок до бензинів на підприємствах спиртової промисловості та визначення економічно доцільних зв’язків спиртової та нафтопереробної промисловості.

Реалізація поставленої мети потребує вирішення таких завдань:

- визначити систему чинників впливу на ефективність виробництва підприємств спиртової промисловості;

- виділити і охарактеризувати систему показників ефективності виробництва з урахуванням особливостей спиртової промисловості України;

- визначити виробничий потенціал підприємств спиртової промисловості України при умові розширення виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів;

- обґрунтувати організаційний механізм виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів на підприємствах спиртової промисловості України;

- визначити економічну, соціальну та екологічну складові ефективності виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів;

- удосконалити методику визначення екологічної складової ефективності;

- розробити методику прогнозу виробництва основних видів продукції на підприємствах спиртової галузі;

- визначити основні підходи щодо удосконалення системи державної підтримки виробників і споживачів високооктанової кисневмісної добавки до бензинів.

Методологічною основою дослідження є об’єктивні закони суспільного розвитку, праці класиків економічної теорії з питань удосконалення організаційно-економічного механізму, підвищення ефективності виробництва в умовах трансформації ринкових процесів.

В роботі використовуються основні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системного підходу до визначення економічних явищ, узагальнень та синтезу одержаних результатів, комплексного аналізу економічних явищ із застосуванням економіко-математичних моделей, статистичний метод, розрахунковий, вибірковий і інші.

Як джерела інформації використані законодавчі бази України і Євросоюзу, статистичні матеріали міністерств і відомств, первинні матеріали підприємств концерну „Укрспирт”, Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі запропонованих автором методологічних підходів з проблеми, що досліджувалася, одержано ряд нових наукових результатів.

Вперше:

· запропоновано організаційно-методичні підходи щодо ефективної організації виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів на підприємствах спиртової промисловості України спираючись на сприятливі інвестиційні умови виробництва;

· розроблено методику визначення соціальної і екологічної ефективності виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів в умовах масового виробництва і використання сумішевих бензинів;

· запропоновано створення екотрудової асоціації підприємств харчової промисловості з метою координації господарської діяльності, направленої на екологізацію виробничої діяльності, а також співпраці з профспілками, визначення спільних інтересів з екологічним рухом українських і світових організацій та сприяння їх тісній співпраці для підвищення впливу на стандарти життя, підвищення екологічної культури трудових колективів харчових підприємств України;

Удосконалено:

· класифікацію чинників впливу на ефективність виробництва, в основі якої лежить доповнення існуючого підходу чинниками екологічної ефективності за рівнем об’єкту господарювання;

· підхід до системи державного регулювання виробництва і застосування біодобавок та біопалива шляхом удосконалення існуючої законодавчої бази України щодо обов’язкового використання як чистого біопалива, так із домішками біодобавок;

Знайшло подальший розвиток:

· теоретичні засади визначення ефективності виробництва в соціально орієнтовану спрямованість шляхом розгляду проблем гармонізації економічної та соціальної ефективності, коли економічна ефективність оцінюється системою показників і відображає основні засади комерційного (господарського) розрахунку підприємства, а соціальна ефективність розглядається в аспекті підвищення якості життя і його головного елементу – здоров’я споживачів;

· доповнено структурно-логічну схему впливу системи чинників на ефективність виробництва, яка включає чотири основні групи чинники, що пов’язані із оптимізацією використання засобів праці, економії робочого часу, покращення якості продукції і використанні предметів праці;

· поглиблений аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємств спиртової промисловості з метою подальшого використання його основних показників у процесі прийняття управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що її результати можуть бути покладені керівництвом концерну „Укрспирт” у впровадження організаційних заходів щодо виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів на підприємствах спиртової промисловості, при підготовці програми поступового нарощення виробничих потужностей. Одержані результати можуть бути використані у виробничій діяльності функціонуючих підприємств галузі.

Окремі положення дисертації знайшли практичне застосування. Зокрема, розроблена система показників економічних і фінансових результатів використана у діяльності Андрушівського спиртового заводу (Акт про впровадження від 11.12.04 №125/12). Окремі положення дисертаційної роботи щодо визначення ефективності організації виробництва ВКД з урахування впливу різних груп факторів знайшли використання у практичній діяльності на Лужанському експериментальному заводу (Акт про впровадження від 10.12.04).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі факультетів обліку, фінансів та підприємницької діяльності; економіки і менеджменту Національного університету харчових технологій при підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання – розробка організаційно-методичних підходів щодо підвищення ефективності виробництва підприємств на сучасному етапі ринкової трансформації економіки.

Одержані науково-практичні результати з питань теоретичних і практичних аспектів є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень оприлюднені та пройшли апробацію у доповідях і виступах на наступних міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференціях:

· Другій міжнародній третій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2002 рік);

· Міжнародній науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” (Київ, НУХТ, 23-25 квітня 2002 р.);

· Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні фінансовою діяльністю підприємства” (Черкаси, 20-22 листопада 2002 року);

· 69-тій науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості”(Київ, НУХТ, 22-24 квітня 2003 р.);

· Четвертій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2003 рік);

· 71-тій науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді – вирішення проблем харчування людства у ХХІ столітті”(Київ, НУХТ, 18-19 квітня 2005 рік).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у 11 наукових працях загальним обсягом 2,06 друк. арк., з яких 4 статті опубліковано в фахових виданнях обсягом 1,56 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Обсяг дисертації складає 191 сторінку. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок, у тому числі 8 рисунків і 50 таблиць. Список використаних джерел містить 165 найменувань і займає 13 сторінок. Дисертація має 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи визначення ефективності виробництва на підприємствах спиртової промисловості України” розглянуто сутність та критерії визначення ефективності виробництва, узагальнено показники ефективності виробництва спиртової промисловості в ринкових умовах та обґрунтовано необхідність використання високооктанової кисневмісної добавки до бензинів.

Вітчизняна та зарубіжна наукові думки по різному визначають ефективність виробництва. Вітчизняна наукова думка розрізняє різні види та рівні ефективності, які можуть визначатись як окремо, так і в сукупності; натомість, зарубіжна наукова думка визначає ефективність виробництва як умову досягнення технологічної та економічної ефективності. Тому, при визначенні рівня ефективності виробництва є сенс використовувати загальноприйняту методику відношення ефекту до витрат; у разі необхідності здійснення оцінки ефективності виробництва доцільніше використовувати методику за Паретто.

Важливе місце при визначенні ефективності функціонування галузі займає економічна ефективність, методичні і методологічні положення розрахунку якої широко висвітлені в вітчизняній економічній літературі. Термін "економічна ефективність" використовується як універсальне поняття і характеризує економічну результативність діяльності. В загальному розумінні економічна ефективність – це досягнення найбільших результатів при найменших витратах живої та уречевленої праці, що характеризується співвідношенням отриманих результатів до витрат на їх здійснення.

Можна зробити висновок, що більшість вітчизняних методик визначення економічної ефективності призначені для оцінки ефекту у виробництві:

- техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів;

- створення і впровадження у виробництво нової техніки і технологій;

- відображення показників економічної ефективності в нормах, нормативах і планах розвитку підприємств;

- удосконалення ціноутворення і стимулювання виконавців наукових та науково-дослідних робіт.

Комплексні методи оцінки ефективності функціонування, що враховують синергічний ефект взаємодії виробничої і фінансової діяльності підприємства, поки не розроблені.

Доведено, що ефективність виробництва слід оцінювати з урахуванням науково обґрунтованих не тільки економічних і соціальних, а і екологічних критеріїв та їхнього поєднання, беручи до уваги одне із завдань виробництва – створення умов для відтворення та всебічного розвитку людського та трудового потенціалу держави, забезпечення в цілому добробуту кожного учасника виробничого процесу, безпечних екологічних умов життєдіяльності на виробництві та за його межами.

Неухильне зростання соціальної ефективності є кінцевою метою сукупної виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємств. Саме рівень економічної результативності функціонування підприємств слугує матеріальною і фінансовою базою розв’язання будь-яких соціальних проблем. Екологічна ефективність характеризується можливістю одержання ефекту в результаті зменшення витрат на ліквідацію наслідків інтенсивного антропогенного втручання в навколишнє середовище, створення належних умов для розширення відтворення природних ресурсів. Система показників, які характеризують визначення екологічної ефективності поділена нами на дві групи, що наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Система показників екологічної ефективності

Показники екологічної ефективності

мікроекономічні | макроекономічні

· структура поточних витрат на природоохоронні заходи;

· структура капітальних витрат, пов’язаних з екологізацією виробництва;

· витрати, пов’язані із підвищенням якості продукції за рахунок використання екологічно чистої сировини;

· ступінь технологічної досконалості (частка безвідходних і маловідходних технологій);

· динаміка викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. | · темпи відтворення природного середовища;

· зміна екологічної ситуації при використанні продуктів виробництва;

· зменшення державних витрат на фінансування заходів щодо покращення екологічної ситуації навколишнього середовища;

· зменшення витрат на ліквідацію наслідків забруднення навколишнього середовища.

Оцінка соціальної та екологічної ефективності наражається на істотні труднощі через відсутність науково обґрунтованої і загальновизнаної методики визначення їх системи показників. Таке явище зумовлене надзвичайною складністю самих соціальних процесів.

Визначено, що за рахунок встановлення обов’язкових обсягів виробництва і використання високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (ВКД) вирішується цілий комплекс проблем:

· забезпечується збереження існуючих та створення додаткових робочих місць в сільському господарстві та переробній галузі;

· підвищується рівень завантаженості спиртової та нафтопереробної промисловостей;

· зменшується імпорт енергоносіїв;

· покращується екологічна ситуація великих міст і стан довкілля;

· зменшується викиди вуглекислого газу, що дає можливість виконувати вимоги Кіотського протоколу;

· забезпечується доступ України до ринку торгівлі викидами та можливості одержання додаткових статей доходу.

У другому розділі “Сучасний стан та напрямки інтеграції спиртової промисловості України” проведено аналіз сучасного стану економічного розвитку спиртової галузі, виявлено позитивні та негативні тенденції, ключові проблеми та визначено особливості виробництва ВКД на підприємствах спиртової промисловості.

У результаті аналізу було виявлено динаміку обсягів виробництва спиртовими підприємствами України за 1990-2003 роки (рис.1).

Рис. 1. Динаміка виробництва спирту за 1995-2003 роки по Україні і концерну „Укрспирт”, млн. дал *

* Розраховано за даними концерну „Укрспирт”

Вона характеризувалась в цьому періоді різновекторними змінами від різкого збільшення обсягів виробництва у 1995-1996 роках до стійкої тенденції скорочення обсягів виробництва з 1997 по 1999 роки, та з 2002 по 2003 роки.

Основними проблемами спиртової галузі на протязі останніх років є наступні:

- відсутність нових ринків збуту продукції;

- існування сталого відсотка „чорного” сегмента ринку спиртових напоїв;

- скорочення обсягів експорту.

Всі вище перераховані проблеми в результаті призводить до скорочення завантаженості потужностей спиртових підприємств України, яка має великий виробничий потенціал, що був закладений історично.

В рамках програми “Етанол”, затвердженою постановою КМУ від 4 липня 2000 року, яка спрямована на розвиток спиртової та лікеро-горілчаної промисловості було визначено перелік підприємств, що вироблятимуть в Україні технічний спирт, в тому числі ВКД.

У згаданому переліку визначено 35 спиртових та експериментальних заводів України, що розташовані в різних регіонах країни і мають різний виробничий потенціал. Але на сьогодні реальний стан виробництва технічного спирту, в тому числі ВКД, в межах України знаходиться на досить низькому рівні. Фактично за період з 1998 року по серпень місяць 2004 року виробляли технічний спирт лише 13 заводів із 35. Тільки в 2003 році в Україні запрацювало лише 10 заводів по виробництву ВКД (рис.2).

Рис.2. Динаміка виробництва і реалізації ВКД за 2003 рік, тис. т*

* Розраховано за даними концерну „Укрспирт”

Досвід провідних світових виробників паливного етанолу або біоетанолу був вивчений з метою використання найкращих моделей розвитку ринку біопалива з подібними ресурсами і можливостями для України. Багаторічний зарубіжний досвід використання ВКД у сумішевих бензинах засвідчує наступне:

- не потребує змін в конструкції двигуна й паливної системи автомобіля;

- підвищується октанове число палива;

- знижується шкідливість відпрацьованих газів автомобіля,

- підвищується зайнятість населення в сільському господарстві;

- зменшується залежність від імпорту нафти та нафтопродуктів завдяки одержанню паливного компоненту з відновлюваної сировини.

Це аргументує необхідність подальшої трансформації спиртового виробництва на основі інноваційної моделі. Інноваційний напрямок дозволить здійснити практичну реалізацію Указу президента “Про заходи для розвитку виробництва палива з біологічної сировини” виданого у вересні 2003 року, згідно якого виникає необхідність розроблення комплексу заходів, спрямованих на сприяння виробництва і використання біологічного палива.

Критерієм економічної ефективності виробництва ВКД є рівень її рентабельності. Середній рівень рентабельності виробництва ВКД по десяти спиртових підприємствах України становить 6%. Основні показники рентабельності роботи цих заводів наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Основні показники рентабельності роботи спиртових заводів за 2002 - 2003 роки*

Найменування

спиртзаводу | Рентабельність продукції, % | Рентабельність продажу, % | Загальна рентабельність активів, % | Рентабельність

ВКД, %

2002 | 2003 | 2002 | 2002 | 2002 | 2003 | 2002 | 2003

Барський | - | - | - | - | - | 0,44 | - | 2,93

Гайсинський | 1,38 | 5,09 | 1,01 | 1,01 | 1,09 | 2,47 | 10,06 | 11,35

Стадницький | 1,79 | 3,31 | 0,77 | 0,77 | 0,81 | 1,47 | 1,04 | 2,25

Триліський | - | 5,74 | - | - | - | 1,71 | - | 11,55

Лужанський | 8,01 | 2,34 | 0,12 | 0,12 | 0,24 | 0,19 | 6,08 | 2,45

Лохвицький | - | - | 0,76 | 0,76 | 1,32 | - | 10,00 | 10,00

Маловисківський | - | 2,65 | - | - | - | 6,70 | - | 2,55

Дублянський | 12,69 | 8,08 | 2,71 | 2,71 | 6,96 | 3,47 | 3,13 | 13,17

Андрушивський | - | 0,03 | 0,02 | 0,02 | 0,04 | 0,08 | 5,01 | 3,58

* Розраховано за даними фінансової звітності спиртових заводів

Слід зауважити, що найвищий рівень рентабельності на підприємствах, які використовують мелясну сировинну базу. Середній рівень рентабельності на заводах, які можуть використовувати сировину як мелясу, так зерно дефектне або низького ґатунку шостого класу. Найнижчий рівень рентабельності на підприємствах, які використовують лише зернову сировинну базу, що пов’язано із рівнем собівартості виробництва.

Таким чином, нами пропонується завантажувати заводи з виробництва ВКД за наступним ланцюгом: мелясні > мелясно-зернові (змішані)> зернові. Дана аргументація пов’язана також із якістю, а саме на харчові потреби буде використовуватися спирт найвищої якості і очистки – вироблений із зерна, тоді як для виробництва технічного спирту і ВКД використовуватиметься мелясний спирт нижчої якості.

У третьому розділі “Методичні та організаційні рекомендації щодо виробництва високооктанових кисневмісних добавок до бензинів в Україні” розроблено методичні та організаційні рекомендації щодо підвищення ефективності організації виробництва ВКД на підприємствах спиртової промисловості.

Проведений аналіз стану спиртової промисловості та зовнішнього середовища дозволяє віднести цю галузь до групи галузей харчової промисловості, які є інвестиційно привабливі. Таким чином, загальне дослідження можливостей організації виробництва ВКД на підприємствах спиртової промисловості України є доцільним.

В роботі розроблено методику розрахунку ефективності організації виробництва ВКД на підприємствах спиртової промисловості, що запропонована у вигляді схеми на рис.3.

Рис. 3. Схема визначення ефективності організації виробництва ВКД

Згідно запропонованої схеми, в першу чергу для ефективної організації виробництва ВКД нами проведено прогнозування потреби даного продукту та спирту етилового, що подано в табл. 3. При розрахунку підставою стали: обсяг потреби у бензині в Україні, який постійно збільшується; оптимальний обсягом домішки ВКД до бензинів у розмірі 6–10%; обов’язкове використання в 2005 році 2% біопалива від загального обсягу споживання пального та в 2010 році 5,7%, відповідно до Директиви Євросоюзу.

Таблиця 3

Прогноз потреби основних видів продукції спиртової промисловості до 2015 року

Види продукції | Один. виміру | Роки | Відхилення

2005 | 2010 | 2015 | від 2005 | від 2010

+/- | % | +/- | %

Спирт етиловий | тис. дал. | 25350 | 22565 | 19780 | -5570 | -22 | -2785 | -11

ВКД | тис. т. | 100 | 287 | 350 | 230 | В 2,5 р.63 | 21

Спираючись на прогнозні дані, потреби у ВКД будуть щорічно зростати, саме тому нами було досліджено можливості потужностей спиртової промисловості у нарощуванні обсягів виробництва ВКД за запропонованим ланцюгом: мелясні > змішані > зернові заводи (табл. 4).

Таблиця 4

Потенційна можливість завантаженості потужностей спиртових заводів концерну „Укрспирт” по виробництву ВКД

Роки | Середньорічна потужність мелясних | Середньорічна потужність змішаних | Середньорічна потужність зернових

31502 тис. дал. | % завантаження | 2022 тис. дал. | % завантаження | 32416 тис. дал. | % завантаження

2005 | 12500 | 40 | - | - | - | -

2010 | 31502 | 100 | 2022 | 100 | 2371 | 7

2015 | 31502 | 100 | 2022 | 100 | 7726 | 24

Таким чином, при умові потенційної потужності 65940 тис. дал. завантаженість підприємств виробництвом ВКД від загальної у 2005 році складе – 19%, у 2010 – 54%, а 2015 – 62 %. Тому одним із основних напрямків підвищення ефективності виробництва є саме впровадження інноваційного продукту – ВКД.

Нами в роботі запропоновано провести оцінку економічної, соціальної та екологічної ефективності.

Соціальна ефективність застосування ВКД – це покращення умов життя населення, зменшення ризиків на відповідний відсоток ураження людського організму відомими речовинами-забрудниками, особливо у великих містах, збереженням генетичного фонду і забезпечення нормальних умов розвитку в життя майбутніх поколінь.

Екологічна ефективність застосування ВКД виражається в зниженні рівня забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами автомобільного транспорту. У формалізованому вигляді нами запропоновано визначати екологічну ефективність від застосування ВКД (Ееф).

,

де Nв.авт. – нормативи викидів автотранспорту; Fв.авт. – фактичні викиди автотранспорту.

Якщо Ееф 1, то застосування ВКД є екологічно ефективним, а при умові, коли Ееф < 1 екологічно неефективним.

Тому, при застосуванні автотранспортом України сумішевих бензинів з домішкою ВКД фактичні викиди значно скоротяться (Ееф = 1,239) а відтак застосування ВКД є екологічно ефективним.

Згідно з попередніми результатами випробувань в реальних умовах міста Києва (значна кількість світлофорів, великі затори, використання понижених передач тощо) застосування сумішевих бензинів зменшує викиди монооксиду вуглецю майже в півтора рази, вуглеводнів – на 15-20 відсотків, оксидів азоту – на 25-40 відсотків, а в середньому, в залежності від роботи автомобілів, загальні шкідливі викиди автотранспорту можуть скоротитися від 20 до 30 %. Отже, першим кроком на шляху до переходу на новий рівень якості бензинів є біодобавка – ВКД.

Нами було розраховано за трьома сценаріями екологічний ефект від застосування сумішевих бензинів та наведено в табл. 5. Перший сценарій: застосування ВКД з домішкою до 6 % і переведення на сумішеві бензини автотранспорту України; другий сценарій: ВКД додається у 10 % і переведення на сумішеві бензини автотранспорту України; третій сценарій: біодобавка додається як до бензинів так і до дизельного пального з домішкою 10%.

Таблиця 5

Екологічний ефект від застосування ВКД за трьома сценаріями

Сценарій | Один. виміру | Песимістичний | Оптимістичний

Перший | тис. т | 267 | 300

Другий | -"- | 435 | 480

Третій | -"- | 630 | 700

З метою координації господарської діяльності, направленої на екологізацію виробництва, визначення спільних інтересів з екологічним рухом українських і світових організацій та сприяння їх тісній співпраці для підвищення впливу і авторитету ідеї сталого розвитку і екологічної безпеки, а також підвищення екологічної культури трудових колективів харчових підприємств України в роботі запропоновано створення екотрудової асоціації харчових підприємств України.

Ефективний механізм державного регулювання повинен реалізувати політику компромісу щодо важелів зростання загального екологічного добробуту населення, його енергетичної безпеки з одного боку та необхідного і достатнього рівня результативності виробничо-господарської діяльності підприємств різних галузей, що призводить до загального економічного зростання.

В роботі запропоновані заходи державного регулювання, направлені на стимуляцію виробництва і застосування екологічно чистих видів палива та сумішевих видів палива із домішками ВКД, що наведено на рис. 4.

Рис. 4. Заходи державного регулювання виробництва біопалива

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведення теоретичних досліджень удосконалено класифікацію чинників впливу на ефективність виробництва, в основі якого лежить доповнення чинниками екологічної ефективності за рівнем об’єкту господарювання. Екологічна ефективність характеризується можливістю одержання ефекту в результаті зменшення витрат на ліквідацію наслідків інтенсивного антропогенного втручання в навколишнє середовище, створення належних умов для розширення відтворення природних ресурсів. Систему показників, що характеризують екологічну ефективність запропоновано поділити на макроекономічні та мікроекономічні.

2. Максимізація отримання прибутку як найважливішої складової критерію ефективності визначається метою підприємницької діяльності в умовах трансформаційних процесів ринку. Тому за критерій економічної ефективності спиртової галузі можна взяти рівень рентабельності продукції.

3. З метою врахування магістрального шляху розвитку світової економіки в бік альтернативних джерел енергозабезпечення проведено дослідження досвіду застосування біоетанолу в інших країнах світу, результати якого підтверджують доцільність використання ВКД в Україні. При застосуванні якого сумішевий бензин можна назвати ланцюгом, що з’єднує використання чистого біопалива та вже досить обмеженого нафтового палива.

4. Поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності та стану спиртової промисловості показав, що спиртова галузь харчової промисловості є сприйнятливою для інвестицій та гарною базою для проведення інноваційних процесів щодо впровадження у виробництво нових за технологічними ознаками видів продукції. В першу чергу це виробництво ВКД, а в майбутньому і чистого біопалива.

5. На підставі аналізу реальних проблемних питань спиртової промисловості запропонована методика ефективної організації виробництва ВКД на підприємствах спиртової промисловості України з метою активізації виробничих процесів та підвищення економічної, соціальної і екологічної ефективності їх діяльності.

6. Запропоновано методологію визначення екологічної ефективності застосування ВКД, яка ґрунтується у формалізованому вигляді на відношенні норми викидів автотранспорту і фактичною його кількістю. Екологічна ефективність застосування ВКД виражається в зниженні рівня забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами автомобільного транспорту.

7. З метою координації господарської діяльності, направленої на екологізацію виробничої діяльності та підвищення екологічної культури трудових колективів харчових підприємств України запропоновано створення екотрудової асоціації харчових підприємств України.

8. Важливим фактором впливу на ринок біопалива в Україні є діяльність державих органів влади. Запропоновано організаційні та фінансово-економічні заходи державного регулювання виробництва і застосування екологічно чистих видів палива та сумішевих видів палива із домішками ВКД.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Жолнер І.В. Проблеми та перспективи виробництва і застосування високооктанових домішок до палива в Україні // Економіст. – К.: 2002. – №8 (190). – С. 60-62 (0,26 д.а.).

2. Жолнер І.В. Економічна і соціальна ефективність виробництва високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) до палива на спиртових заводах України // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Серія: Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 191. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 649-656 (0,5 д.а.).

3. Жолнер І.В. Прогноз потреби і потенційної можливості виробництва високооктанових кисневмісних домішок до палива на спиртових заводах України // Економіст. – К.: 2004. – №10 (216). – С. 59-62 (0,4 д.а.).

4. Жолнер І.В. Екологічна ефективність застосування високооктанових кисневмісних домішок до палива // Економіст. – К.: 2004. – №11 (217). – С. 73-76 (0,4 д.а.).

Публікації тези доповідей:

5. Жолнер І.В. Дослідження ефективності виробництва нового виду продукції спиртових заводів – високооктанової кисневмісної добавки до бензинів // Програма і матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” Частина 1. – Київ: НУХТ, 2002. – С. 61 (0,03 д.а.).

6. Жолнер І.В. Research and efficiency of ecofuels production at enterprises of Spirit industry // Програма і матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” Частина 1. – Київ: НУХТ, 2002. – С. 110 (0,03 д.а.).

7. Жолнер І.В. Необхідність і потенційні можливості виробництва високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) до палива // Праці Другої міжнародної третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” Частина 1. – Донецьк: ДНУ, 2002. – С. 236-239. (0,18 д.а.).

8. Жолнер І.В. Ефективність виробництва високооктанових кисневмісних домішок до палива в Україні // Праці першої Всеукраїнської науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні фінансовою діяльністю підприємства”. – Черкаси: УЧТУ, 2002. – С. 84-86 (0,1 д.а.).

9. Жолнер І.В. Світовий досвід виробництва і використання біопалива на прикладі Бразилії // Програма і матеріали 69-тої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості” Частина 1. – Київ: НУХТ, 2003. – С. 74 (0,03 д.а.).

10. Жолнер І.В. Організація та ефективність виробництва високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) до палива на підприємствах спиртової галузі України // Праці четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” Частина 2. – Донецьк: ДНУ, 2004. – С. 131 (0,1 д.а.)

11. Жолнер І.В. Напрямки підвищення ефективності виробництва основних видів продукції спиртової промисловості // Програма і матеріали 71-ої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді – вирішення проблем харчування людства у ХХІ столітті” Частина 1. – Київ: НУХТ, 2005. – С. 47 (0,03 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Жолнер І.В. Організаційно-методичні підходи до підвищення ефективності спиртової промисловості України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – „Економіка, організація і управління підприємствами”. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці методологічних положень та методичних рекомендацій щодо ефективності організації виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів (ВКД) на підприємствах спиртової промисловості України. Обґрунтовано напрямок підвищення ефективності спиртових підприємств на базі організаційних підходів.

В роботі узагальнено теоретичні та методичні підходи визначення ефективності виробництва спиртової промисловості; проаналізовано сучасний стан та інтеграційні процеси спиртової промисловості; визначено економічну ефективність виробництва ВКД.

Обґрунтовано обов’язкове використання біопалива в Україні, запропоновано організаційно-методичні підходи до підвищення ефективності підприємств спиртової промисловості України.

Ключові слова: ефективність виробництва, економічна ефективність, соціальна ефективність, екологічна ефективність, високооктанова кисневмісна добавка до бензинів, біопаливо.

SUMMARY

Zholner I.V. Organizational-methodical approaches to efficiency improvement of alcohol industry of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for Ph.D. degree in economics according to speciality 08.06.01 – “Economics, organization and management of enterprises” – National University of Food Technology, Kyiv, 2005.

The thesis is dedicated to elaboration of methodological positions and technical recommendations about efficiency of organization of production of high-octane oxygen-containing fuel additives on Ukrainian alcohol industry enterprises. On the basis of organizational techniques is elaborated the way of efficiency improvement of alcohol industry enterprises.

In paper also synthesized theoretic and methodic approaches to efficiency determination of alcohol industry, analyzed current situation and integration trends of this branch as well as economic efficiency of high-octane oxygen-containing fuel additives production is calculated.

In thesis there is also substantiated compulsory use of biofuel in Ukraine and suggested organizational-methodical approaches to efficiency improvement of Ukrainian alcohol industry enterprises.

Key words: production efficiency, economic efficiency, social efficiency, environmental efficiency, high-octane oxygen-containing fuel additive, anti-knock fuel additive, biofuel.

АННОТАЦИЯ

Жолнер И.В. Организационно-методические подходы к повышению эффективности производства предприятий спиртовой промышленности Украины. – Рукопись.

Диссертация посвящена разработке методологических основ и методических рекомендаций по эффективности организации производства высокооктановой кислородосодержащей добавке к бензинам (ВКД) на предприятиях спиртовой промышленности Украины. Обосновано направление повышения эффективности спиртовой промышленности на базе организационных подходов.

ВКД является одним из основных продуктов производства спиртовой промышленности – абсолютизированный технический спирт, который может производиться из мелассы или из дефектного зерна 6 класса. За границей его называют биоэтанол и топливный этанол. ВКД может использоваться как добавка к бензину (6% до 25% не требует перестройки двигателя, при этом улучшает экологическую ситуацию) так и в чистом виде (биотопливо).

В работе дополнена система показателей, которая характеризует экологическую эффективность спиртовой промышленности, и разделена на макроэкономические и микроэкономические показатели.

Проанализировано состояние спиртовой промышленности Украины, магистральной направленностью на пути к повышению эффективности которой должна стать инновационная стратегия по внедрению в производство новых по технологическим качествам видов продукции. В первую очередь это производство ВКД, а в будущем и чистого биотовлива.

На основе анализа реальных проблемных вопросов спиртовой промышленности разработана методика эффективной организации производства ВКД на предприятиях спиртовой промышленности Украины с целью активизации производственных процессов и повышении экономической, социальной и экологической эффективности их деятельности.

Предложена методика определения экологической эффективности использования ВКД, которая основывается на отношении норм выбросов автотранспорта и его фактическими выбросами. Экологическая эффективность от использования ВКД выражаться в снижении уровня загрязнения окружающей среды вредными выбросами автомобильного транспорта.

С целью координирования хозяйственной деятельности направленной на экологизацию производства и повышение экологической культуры трудовых коллективов пищевых предприятий Украины предложено создание экотрудовой ассоциации пищевых предприятий Украины.

Значимым фактором влияния на рынок биотоплива в Украине является государство. Предложено организационные и финансово-экономические мероприятия государственного регулирования производства и применения экологически чистых и смесевых видов топлива с добавкой ВКД.

Ключевые слова: эффективность производства, экономическая эффективность, социальная эффективность, экологическая эффективность, биотопливо, высокооктановая кислородосодержащая добавка к бензинам.