НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 378.147:355.233.21:004_

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН КУРСАНТАМИ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Науковий керівник – | доктор педагогічних наук, професор
ЯГУПОВ Василь Васильович, Науково-методичний центр військової освіти Міністерства оборони України, начальник

Офіційні опоненти: |

доктор педагогічних наук, професор
СТЕФАНЕНКО Павло Вікторович, Донецький національний технічний університет, декан факультету спеціальної підготовки

кандидат педагогічних наук
ГЛАЗУНОВА Олена Григорівна, Національний аграрний університет, старший викладач кафедри інформаційних систем у менеджменті

Провідна установа – |

Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, відділ дидактики професійної освіти, м. Київ

Захист відбудеться “12” січня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
К 26.004.11 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий “ 6 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Свистун В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розбудови демократичної держави докорінно змінюється ситуація в системі освіти, гостро постає необхідність її динамічного розвитку та вдосконалення. Стратегія і напрями радикальних змін в освіті чітко визначені у Державній національній програмі “Освіта ” (“Україна ХХІ сторіччя”), Законах України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти та Національній програмі інформатизації України, в яких наголошується на необхідності розвитку освіти на основі сучасних педагогічних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів (ВНЗ) особистісно розвивальних і діяльнісних педагогічних технологій, зокрема інформаційно-телекомунікаційних технологій. Суттєві нововведення у цьому процесі також очікуються з урахуванням вимог Болонського процесу до системи вищої освіти у державі.

Реформування системи військової освіти, зокрема військово-технічної, пов’язані з необхідністю формування сучасних дидактичних, інформаційних і телекомунікаційних технологій і методик, а також наукового розв’язання актуальних проблем підготовки військових фахівців, які пов’язані з подоланням таких інформаційних суперечностей між: цілями сучасної війни, що зумовлені сучасними темпами розвитку загальної та військової науки, бойової техніки, і спрямованістю навчально-виховного процесу (НВП) у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ); динамікою і характером ведення сучасної війни, які викликані суттєвою інформатизацією цієї сфери, та їх моделюванням у військово-навчальному процесі у ВВНЗ; вимогами до професійно значущих якостей, необхідних майбутньому військовому фахівцю для ефективного управління військовими підрозділами (частинами) в умовах зростання інформаційних потоків, та їх формуванням у НВП; автоматизацією й інформатизацією процесу управління військами та їхнім недостатнім технічним моделюванням у процесі підготовки військових фахівців у ВВНЗ; широким упровадженням інформаційних технологій навчання (ІТН) у процес підготовки фахівців у провідних країнах світу та недостатнім їх використанням у вітчизняних ВВНЗ.

Методологічним підґрунтям застосування сучасних інформаційних технологій у підготовці військових фахівців є здобутки науково-педагогічної думки. Суттєвий інтерес у цьому аспекті представляють роботи А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Г.О. Козлакової, В.В. Колоса, В.П. Молочкова, І.В. Роберта, А.С. Сіцінського, О.В. Співаковського та ін., які обґрунтували концептуальні засади процесу інформатизації системи освіти. Розв’язанню психолого-педагогічних проблем ефективного використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі присвячені праці В.В. Арестенко, В.П. Безпалька, Б.С. Гершунського, Т.А. Ільїної, О.С. Ільківої, С.В. Каяліної, Ю.І. Машбиця, В.М. Монахова, Е.С. Полат, І.М. Смирнової, О.С. Трофімова та ін. Удосконаленням змісту і методики викладання основ інформатики займалися Л.В. Брескина, А.Ф. Верлань, О.Г. Глазунова, А.П. Єршов, Н.В. Зінькова, Л.А. Карташова, Ю.Г. Лотюк, М.Ф. Юсупова та ін. Основи підготовки науково-педагогічних працівників (НПП) до використання інформаційних технологій у професійній діяльності фахівців розкриті в роботах Л.Е. Гризуна, С.О. Гунька, Р.С. Гуріна, М.І. Жалдака, С.М. Яшанова та інших науковців. З використанням сучасних інформаційних технологій нерозривно пов’язане дистанційне навчання, теоретичні та методологічні основи дистанційного навчання розглянуті в роботах П.В. Стефаненка, а підготовка майбутніх учителів для системи дистанційної освіти – М.Ю. Кадемії, Т.І. Койчевої. Істотною особливістю ІТН є їхня орієнтація на індивідуальний підхід до навчання, теоретико-методологічне підґрунтя якого закладено у працях Н.С. Завізєної, В.О. Качурівського, Д.В. Таушана, С.М. Яшанова та ін.

Отже, особлива актуальність зазначених суперечностей, гостра потреба у підвищенні якості підготовки військових фахівців, надання їй практичної спрямованості й пов’язана з цим необхідність упровадження у НВП інноваційних технологій, зокрема, сучасних інформаційних технологій навчання (СІТН) потребує наукового обґрунтування теоретичних, методологічних і методичних умов їхнього застосування у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю радіотехнічних військ (РТВ).

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження: “Застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів.”

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до реалізації основних положень Постанови Кабінету Міністрів України № від 15 грудня 1997 року “Про створення єдиної системи військової освіти”, тематичного плану наукових досліджень кафедри тактико-спеціальної підготовки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Програмне і апаратне забезпечення комплексу моделювання та імітації радіолокаційної обстановки” (УДК 623.592[621.37+004.4]).

Тема дисертації затверджена вченою радою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № від 28 лютого 2002 р.) і узгоджена у Раді з координації наукової діяльності у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № від 27 вересня 2005 р.).

Об’єкт дослідження – підготовка майбутніх військових фахівців технічного профілю для радіотехнічних військ у вищих військових навчальних закладах.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні умови застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю радіотехнічних військ.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати системний підхід до застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю радіотехнічних військ у ВВНЗ і розробити його методику.

Концепція дослідження. Проблема покращення підготовки військових фахівців технічного профілю для радіотехнічних військ розглядається у контексті створення загальнонаціонального навчально-виховного середовища, складовим елементом якого є система військової освіти, з оптимальним використанням сучасних інформаційних технологій навчання.

Основними ознаками такої підготовки цих фахівців до професійної діяльності є технологічність, спрямованість на практичний результат, динамічність, проблемність, комплексність, контрольованість, здійсненність, можливість оптимального змоделювання тактики дій радіотехнічних військ. Підготовка військових фахівців розглядається нами як цілеспрямований, системний і динамічний процес, який здійснюється у ВВНЗ в активній взаємодії курсантів (студентів) з науково-педагогічними працівниками, що має взаєморозвивальний характер. Цей процес спрямований на взаємообмін навчальним досвідом між курсантами (студентами) і колективом науково-педагогічних працівників ВВНЗ у сучасному інформаційному середовищі, творче перероблення отриманої інформації відповідно до сучасних тенденцій розвитку військової науки і практики, створення умов для самостійного формування і саморозвитку у курсантів (студентів) потенційних здібностей і професійної компетентності при підготовці до ефективної професійної діяльності, у тому числі із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Суттєвою умовою підвищення рівня підготовленості курсантів (студентів) до військово-професійної діяльності у радіотехнічних військах вважаємо введення у навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій, які ґрунтуються на сучасних інформаційних технологіях навчання, на творчому застосуванні сучасних ефективних технічних засобів навчання з метою забезпечення тісного взаємозв’язку між теорією навчання і практикою майбутньої професійної діяльності військових фахівців технічного профілю радіотехнічних військ.

Гіпотеза дослідження. Застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми військовими фахівцями технічного профілю радіотехнічних військ може підвищити ефективність їхньої підготовки, якщо: обґрунтувати системний підхід до застосування сучасних інформаційних технологій навчання при вивченні тактичних дисциплін у ВВНЗ курсантами (студентами) – майбутніми військовими фахівцями технічного профілю радіотехнічних військ; розробити комплексну методику застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін у ВВНЗ курсантами (студентами) – майбутніми військовими фахівцями технічного профілю; сучасні інформаційні технології навчання у навчальній діяльності курсантів (студентів) виступатимуть не тільки предметом вивчення, але й ефективним засобом вирішення військово-професійних завдань, навчальних і навчально-бойових проблем.

Відповідно до об’єкта, предмету, мети дослідження та висунутої гіпотези, розв’язувалися такі завдання: 1) проаналізувати основні тенденції розвитку інформаційних технологій навчання та наукові основи їхнього застосування у навчально-виховному процесі ВНЗ; 2) обґрунтувати системний підхід до застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін курсантами (студентами) – майбутніми фахівцями радіотехнічних військ; 3) розробити комплексну методику застосування сучасних інформаційних технологій навчання у процесі вивчення тактичних дисциплін у ВВНЗ курсантами (студентами) – майбутніми військовими фахівцями технічного профілю; 4) експериментально перевірити ефективність цієї методики; 5) розробити науково-методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у підготовку військових фахівців технічного профілю.

Методологічну основу дослідження становлять:

філософські положення про: теорію наукового пізнання, історичний підхід до аналізу педагогічних явищ, системний підхід як різнобічний і багатоваріантний спосіб аналізу досліджуваних проблем (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, Т.А. Ільїна, М.С. Каган, Е.С. Маркарян, Е.Г. Юдин та ін.); особистість як активного суб’єкта життєдіяльності й розвитку (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, В.І. Бондар, І.А. Зязюн, В.В. Рибалка, О.Я. Савченко, В.О. Татенко та ін.); специфіку людської діяльності, її детермінованість об’єктивними та суб’єктивними чинниками (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов та ін.); особистісно орієнтований підхід у навчанні і вихованні (І.Д. Бех, О.В. Киричук, В.В. Ягупов та ін.); теорію і методику військового навчання і виховання (О.В. Барабанщиков, М.І. Нещадим, В.В. Ягупов та ін.); загальну теорію інформатизації освіти, наукові основи створення і впровадження орієнтованих на комп’ютеризацію засобів навчання, застосування інформаційних технологій при вивченні спеціальних дисциплін (А.Ф. Верлань, Б.С. Гершунський, Р.С. Гуревич, М.І Жалдак, М.Ю. Кадемія, Г.О. Козлакова, В.М. Монахов, І.В. Роберт, П.В. Стефаненко та ін.).

Теоретичну основу дослідження становлять досягнення педагогіки та психології, результати сучасних міждисциплінарних досліджень (філософських, психологічних, педагогічних, технічних, інформаційних), положення сучасної психолого-педагогічної науки про: розвиток як основний спосіб існування людини у процесі різних форм взаємодії (Б.П. Бітінас, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн та ін.); системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ (П.К. Анохін, Т.А. Ільїна, А.О. Лігоцький та ін.); активність учня як суб’єкта у процесі навчання і виховання (О.В. Киричук, В.І. Лозова та ін.); неперервну професійну освіту (П.М. Воловик, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.); теоретичні та методичні основи військового навчання та освіти (О.В. Барабанщиков, П.А. Корчемний, М.І. Нещадим, В.В. Ягупов та ін.); теорію та практику організації навчання та виховання у ВНЗ (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, С.Я. Батишев, Г.О. Балл, І.Д. Бех, А.М. Бойко, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, В.В. Краєвський, Г.С. Костюк, В.Г. Кремень, В.В. Рибалка та ін.); сучасні концепції навчання; інформатизацію освіти та підготовку педагогів для використання інформаційних технологій (Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, А.П. Єршов, Ю.І. Машбиць та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного та експериментального дослідження.

Теоретичні: аналіз теоретичних джерел з проблем теорії та методики військового навчання та виховання у ВНЗ, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних, конкретизація теоретичних знань, індукція та дедукція, порівняльний аналіз. Емпіричні: вивчення, оцінювання і прогнозування сучасного стану навчально-виховного процесу у ВВНЗ, моделювання умов сучасного бою із застосуванням сучасних інформаційних технологій навчання, спостереження, бесіди, узагальнення досвіду організації застосування сучасних інформаційних технологій навчання у ВВНЗ, аналіз результатів підсумкового контролю знань, навичок і вмінь з тактичних дисциплін у курсантів (студентів). Експериментальні: проведення констатуючого і формувального експериментів. У дослідженні було використано також методи комп’ютерного статистичного опрацювання отриманих даних, обґрунтування змін до програм навчання з тактичних дисциплін за розробленою методикою.

Етапи дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 1998-2005 рр. у такі етапи:

Перший етап (1998-2001 рр.) – аналітико-констатуючий: вивчення філософської, технічної, педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження; аналіз досвіду інформатизації навчально-виховного процесу у ВВНЗ.

Другий етап (2001-2004 рр.) – формувальний: визначення проблем упровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес ВНЗ; формулювання гіпотези, визначення завдань, обґрунтування методики дослідження і добір його методів і методик; проведення формувального експерименту щодо застосування сучасних інформаційних технологій навчання при підготовці військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ; систематизація й узагальнення результатів, отриманих у процесі теоретичного аналізу та дослідної роботи.

Третій етап (2004-2005 рр.) – завершально-узагальнюючий: апробація результатів дослідження; математичне обґрунтування отриманих експериментальних даних; формулювання загальних висновків дослідження; розроблення науково-методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників щодо застосування сучасних інформаційних технологій навчання у навчально-виховному процесі ВВНЗ.

Експериментальна база. Дослідну роботу було здійснено у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де протягом 1998-2005 рр. проводилася експериментальна робота. Окремі аспекти експериментальної роботи пройшли апробацію у в/ч А2682 і Національному науково-дослідному центрі оборонних технологій і воєнної безпеки України. На різних етапах дослідно-експериментальної роботи було залучено понад 450 курсантів (студентів) і 7 науково-педагогічних працівників.

Наукова новизна дослідження. Вперше здійснено систематизацію та узагальнення теоретико-методичних основ застосування сучасних інформаційних технологій у підготовці військових фахівців для радіотехнічних військ у ВВНЗ та обґрунтовано системний підхід до їх використання; теоретично розроблено та експериментально перевірено методику застосування СІТН у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми фахівцями технічного профілю, під якою розуміється сукупність методів, організаційних форм, прийомів і способів вивчення курсантами тактичних дисциплін за їх допомогою у ВВНЗ, принципів і правил творчого застосування, що спрямовано на особистісний і професійний розвиток особистості майбутнього офіцера, на формування і розвиток у нього особистісної, професійної і психологічної видів готовності до застосування автоматизованих систем в управлінні військами та розв’язанні різноманітних технологічних проблем функціонування військ, ведення бойових дій військовими підрозділами (частинами) радіотехнічних військ. Дістали подальшого розвитку загальні принципи, методи та форми використання сучасних інформаційних технологій навчання при підготовці фахівців у ВВНЗ. Удосконалено методичні основи викладання тактичних дисциплін у ВВНЗ.

Теоретичне значення дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні педагогічних основ застосування сучасних інформаційних технологій навчання в процесі вивчення у ВВНЗ тактичних дисциплін курсантами (студентами) – майбутніми фахівцями технічного профілю, розробленні системного підходу до їх застосування та визначенні його методики.

Практичне значення дослідження полягає у конкретній реалізації результатів дисертаційного дослідження у навчально-виховному процесі ВВНЗ, а також розробці навчально-методичних посібників “Основи управління у військовій справі”, “Основи прийняття рішень та управлінської діяльності у військовій справі”, вдосконаленні методичної документації кафедри тактико-спеціальної підготовки щодо вивчення тактики радіотехнічних військ курсантами (студентами).

Одержані експертні, емпіричні та експериментальні дані й висновки слугують науково-методичними рекомендаціями для організаторів навчально-виховного процесу, науково-педагогічних працівників з метою вдосконалення навчальних програм, вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, розроблення спецкурсів і спецсемінарів із застосування сучасних інформаційних технологій навчання курсантів (студентів).

Упровадження результатів дослідження. Комплекс навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів щодо застосування сучасних інформаційних технологій навчання у навчально-виховному процесі ВВНЗ, які були розроблені у процесі роботи над дисертаційним дослідженням, упроваджений у систему підготовки курсантів (студентів) Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт упровадження № 264 від 22 вересня 2005 р.), використовується в Національному науково-дослідному центрі оборонних технологій і воєнної безпеки України (довідка № 137 від 9 листопада 2005 р.) та у в/ч А2682 (довідка № 1076 від 11 листопада 2005 р.).

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів полягає у здійсненні аналізу загальних теоретико-методичних основ застосування сучасних інформаційних технологій навчання при підготовці військових фахівців технічного профілю; у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики застосування сучасних інформаційних технологій навчання при підготовці військових фахівців технічного профілю; у розробленні методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників щодо застосування сучасних інформаційних технологій навчання при підготовці військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів дослідження забезпечувалися теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовною реалізацією системного, проблемного і діяльнісного підходів; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних результатів, обробленням експериментальних даних за допомогою методів математичної статистики; реалізацією основних науково-методичних рекомендацій у підготовці військових фахівців технічного профілю у ВВНЗ.

Апробація результатів дослідження. Хід і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедр військової педагогіки та психології і тактико-спеціальної підготовки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та на таких конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції “Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі” (Рівне, 2002); всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Вища освіта України і Болонський процес” (Переяслав-Хмельницький, 2005); 13 міжвузівській науково-методичній конференції “Проблеми удосконалення системи підготовки та перепідготовки військових й цивільних фахівців в умовах подальшого реформування Збройних сил України та інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у європейський простір” (Житомир, 2005); “круглому” столі Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Неперервна освіта в системі ВНЗ” (Київ, 2005); міжнародній науково-методичній конференції Національного технічного університету “КПІ” “Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу” (Київ, 2005).

Результати дослідження були апробовані у процесі читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, керівництва дипломними роботами курсантів (студентів) у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка з навчальних дисциплін “Тактика”, “Тактика родів військ Повітряних Сил”, “Тактика радіотехнічних військ”, “Тактико-спеціальна підготовка”, “Основи управління та прийняття рішень у військовій справі”, “Управління повсякденною діяльністю підрозділів”.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 8 публікаціях автора, в тому числі: у 2 навчальних посібниках, написаних у співавторстві; 4 статтях у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 2 статтях у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (255 назв, із них – 4 іноземними мовами) і 8 додатків на 12 с. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 215 сторінок, з яких 179 с. – основного тексту (8 авт. аркушів), 4 с. таблиць (8 шт.) і 7 с. рисунків (13 шт.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у науковій теорії та педагогічній практиці, визначено об’єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, гіпотезу, методологію і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викладено форми апробації та впровадження результатів дослідження, їхню вірогідність, особистий внесок здобувача.

У першому розділі – “Сучасні інформаційні технології у навчально-виховному процесі ВВНЗ” – на основі аналізу літератури зазначено, що систематичні дослідження в області комп’ютерної підтримки навчального процесу мають більш ніж 40-річну історію. Спочатку на ідеї програмованого навчання були розроблені та експлуатуються автоматизовані навчальні системи з різних навчальних дисциплін (АНС-ВНЗ, АДОНІС, АВС, САПР, АСНІ та ін.).

Під сучасними інформаційними технологіями навчання слід розуміти, на нашу думку, процеси накопичення, оброблення, збереження, представлення (відображення), передавання і використання інформації (сучасних навчальних, дидактично-методичних матеріалів, баз даних, баз знань тощо) відповідно до закономірностей функціонування психіки тих, хто навчається, за допомогою електронних засобів. До їх складу входять апаратні, програмні, інформаційні та телекомунікаційні компоненти, способи застосування яких вказуються в методичному забезпеченні СІТН.

Практична актуальність застосування СІТН при підготовці військових фахівців зумовлена тим, що, по-перше, вимоги до інформаційної і технологічної культури діяльності командирів (начальників) у військах, зміст їхньої професійної підготовки у ВВНЗ, а також необхідність удосконалення автоматизованого управління військами є обов’язковими умовами формування особистості військового фахівця технічного профілю, особливо у РТВ; по-друге, цілеспрямоване їх застосування суттєво підвищує ефективність навчальної діяльності курсантів (студентів) у процесі вивчення тактичних (тактико-спеціальних) дисциплін; по-третє, комплексне і системне застосування СІТН при вивченні тактичних дисциплін оптимізує цей процес, сприяє його наближенню до умов майбутньої військово-професійної діяльності випускників ВВНЗ.

Аналіз тенденцій застосування СІТН у навчальному-виховному процесі ВНЗ як за рубежем, так і в Україні, засвідчує, що їх цілеспрямоване, системне, комплексне і творче використання дозволяє вирішити чи суттєво послабити такі протиріччя при підготовці майбутніх офіцерів між: сучасними вимогами до перебудови військово-навчального процесу у ВВНЗ відповідно до вимог Болонського процесу та рівнем готовності НПП до її здійснення; зростаючими вимогами до обсягу загальнонаукових і військово-професійних знань, навичок і вмінь (ЗНУ) курсантів (студентів) і обмеженим часом на оволодіння ними; рівнем педагогічного впливу НПП й пізнавальних можливостей, особистісних якостей курсантів (студентів) щодо опанування величезним обсягом загальнонаукових і військово-професійних ЗНУ; вимогами до рівня готовності випускників ВВНЗ до практичної діяльності по призначенню й можливостями моделювання такої діяльності у військово-навчальному процесі; необхідністю комп’ютеризації військово-навчального процесу у ВВНЗ, використання в ньому інших технічних засобів навчання та їхньою реальною наявністю, умінням курсантів (студентів) користуватися ними; фронтальним викладанням навчального матеріалу й індивідуальним характером засвоєння ЗНУ курсантами (студентами). Дослідження реального стану застосування СІТН при підготовці майбутніх офіцерів свідчить про те, що воно не у повному обсязі відповідає вимогам сьогодення.

Основними напрямами покращення їх застосування у процесі вивчення тактичних (тактико-спеціальних) дисциплін курсантами (студентами) є: широке застосування, як ІТН, навчальних середовищ, електронних підручників, віртуальних тренажерів і засобів дистанційного навчання, так і створення нових програмних продуктів дидактичного призначення для інтенсифікації НВП; постійна увага командування ВВНЗ до вдосконалення матеріально-технічної складової СІТН; підвищення рівня практико-теоретичної підготовленості НПП, тобто мінімальний обсяг їх ЗНУ має включати в себе: знання правил техніки безпеки при роботі з комп’ютером; знання призначення основних пристроїв комп’ютера (процесора, клавіатури, дисплея, принтера, модему); вміння працювати з будь-якими видами інформації; вміння працювати із довідковими системами, з основними операційними системами; знати й уміти працювати з основними редакторами (текстові, графічні, музичні та ін.), знати архітектуру комп’ютера; на рівні користувача володіти мовами програмування; вміти розібратися з новими програмними пакетами; застосовувати у навчально-виховному процесі якомога ширший спектр СІТН; створювати оптимальні умови для активізації самостійної пізнавальної діяльності курсантів (студентів) та її індивідуалізації як у ВВНЗ за допомогою ІТН, навчальних середовищ, електронних підручників, віртуальних тренажерів та мережі Internet, так і з метою підготовки до майбутньої військово-професійної діяльності; удосконалювати методичний компонент навчального процесу, що означає перехід у технології навчання від монологу до діалогу, від соціального контролю до розвитку та саморозвитку, від управління до самоуправління, від жорсткого управління навчальною діяльністю курсантів до надання їм умов для широкої творчості за допомогою СІТН.

Ефективність їх застосування залежить від наявності відповідного матеріально-технічного, програмно-інформаційного та методичного забезпечення.

Аналіз проблеми педагогічних основ їх застосування у НВП, оцінювання стану творчого використання при вивченні у ВВНЗ тактичних (тактико-спеціальних) дисциплін курсантами (студентами) – майбутніми фахівцями радіотехнічних військ – дозволяє зробити такі висновки: у теорії та практиці підготовки військових фахівців не розроблені педагогічні умови оптимального використання СІТН для вивчення тактичних (тактико-спеціальних) дисциплін курсантами (студентами) у ВВНЗ; відсутня концептуальна ідея та не обґрунтована методика їхнього застосування при вивченні курсантами цих дисциплін у ВВНЗ; відсутня організаційна робота різних структур ВВНЗ (командування, навчального відділу, кафедр, НПП і органів, які займаються матеріально-технічним забезпеченням) щодо цілеспрямованого їх застосування при вивченні курсантами тактичних дисциплін у ВВНЗ; використання СІТН при вивченні курсантами цих дисциплін у ВВНЗ має епізодичний і несистемний характер; недостатньо розроблені основні технології та методики цілеспрямованого їх застосування при вивченні курсантами тактичних (тактико-спеціальних) дисциплін у ВВНЗ у процесі проведення основних видів занять; не використані технічні можливості моделювання умов бойових дій РТВ за допомогою СІТН; недостатньо стимулюється творча навчальна діяльність курсантів (студентів) з їх використання.

Другий розділ – “Теоретико-методичні основи використання сучасних інформаційних технологій у процесі вивчення тактичних дисциплін” – присвячений теоретичним і методичним умовам застосування СІТН у навчально-виховному процесі ВВНЗ.

Головними чинниками цілеспрямованого впровадження СІТН у процес підготовки майбутніх військових фахівців технічного профілю в сучасних умовах є такі: духовні (пов’язані із суттєвими змінами в суспільній свідомості ролі і призначення людини, цінності її життя, появою нових цінностей у військово-професійній діяльності українських військовослужбовців); особистісні (викликані гуманістичною філософією освіти та необхідністю надання процесу підготовки військових фахівців особистісного спрямування, постійного звеличення особистості офіцера, гармонізації відносин з товаришами по службі та суспільством); теоретичні (зумовлені необхідністю формування у майбутніх фахівців технічного профілю усіх видів компетентності, що, у свою чергу, викликано як концептуальними підходами до призначення ЗСУ, так і практичними завданнями, які вони розв’язують у миротворчих операціях); професійні (викликані необхідністю формування у них вузькопрофесійної компетентності у бойовому застосуванні техніки та озброєння, підрозділів і частин РТВ; саме тому в програму їх підготовки включено багато професійно-орієнтованих дисциплін, що сприяють формуванню і розвитку професійної інформаційної культури та провідних якостей особистості офіцера РТВ, його професійної свідомості та самосвідомості); практичні (виникли у результаті зміни стратегії та тактики ведення сучасної війни, які пов’язані з вирішальною роллю повітряних засобів нападу та застосуванням техніки й озброєння РТВ для захисту від них, широкомасштабного реформування ЗСУ, поступового їх переходу на нові умови функціонування, для яких потрібний сучасний фахівець з високою професійною культурою, компетентний і з цілісним уявленням про власну військово-професійну діяльність).

Ефективного використання СІТН можна досягти системним підходом до їхнього застосування. Такий підхід у нашому дослідженні дає змогу визначити місце і роль педагогічної системи застосування СІТН у процесі вивчення курсантами (студентами) тактичних дисциплін у цілісній системі підготовки офіцерів у ВВНЗ. Це допомагає вирішувати проблему їхньої професійної підготовки у взаємозв’язку з іншими військово-педагогічними явищами у ЗСУ; сприяє всебічному вивченню об’єкта дослідження, проникненню в сутність процесу цілеспрямованого застосування СІТН у військово-навчальному процесі ВВНЗ як педагогічного явища; виступає своєрідним стрижнем у підготовці майбутніх військових фахівців технічного профілю, бо формує їхню інформаційну та технологічну культуру; сприяє подальшому впровадженню СІТН у процес підготовки майбутніх офіцерів.

Педагогічна система застосування СІТН у процесі вивчення курсантами (студентами) тактичних дисциплін – це упорядкована кількість взаємопов’язаних структурних, динамічних і функціональних компонентів військово-навчального процесу ВВНЗ, які активно взаємодіють між собою, виступають у взаємодії з оточенням як цілісне утворення та об’єднані керуванням і спільною метою – оптимально застосовувати СІТН у процесі вивчення тактичних дисциплін майбутніми фахівцями технічного профілю РТВ.

Наша педагогічна система виступає різновидом соціальних систем. Провідними її характеристиками є відкритість і конкретність, складність, динамічність, активність і цілеспрямованість, діяльнісність, централізованість; основними якостями – цілісність, сумісність з іншими системами, стабільність, адаптованість, технологічність; а основними компонентами – цільовий, мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий і оціночно-результативний.

Аналіз сучасного стану створення і використання СІТН при вивченні тактичних дисциплін курсантами (студентами) у ВВНЗ дозволяє зробити такі висновки: по-перше, потрібні нетрадиційні методики використання комп’ютерів у процесі викладання тактичних дисциплін у ВВНЗ з урахуванням цілей, змісту й особливостей їх викладання у різних навчальних закладах; по-друге, найбільшого педагогічного ефекту від застосування програмних продуктів навчального призначення у ВВНЗ при вивченні тактичних дисциплін курсантами (студентами) можна досягти в тому випадку, якщо буде забезпечено комплексність використання різних засобів СІТН у різноманітних видах навчальної діяльності. Вона може бути забезпечена за допомогою спеціально розробленого програмного продукту навчального призначення. Програмний продукт такого типу має бути комплексним, адаптивним, інформаційно насиченим і багатофункціональним, мати великий обсяг інформації в базах даних, передбачати зворотній зв’язок з користувачами, використання в локальних і глобальних інформаційних мережах. У цьому випадку його можна буде використовувати в різноманітних видах навчальної діяльності та під час проведення занять з тактичної підготовки, тиражувати й адаптувати для використання в інших навчальних закладах.

Такий програмний продукт повинен містити: програмні засоби, що надають навчальну інформацію; діагностуючі (тестові програми, що оцінюють ЗНУ, рівень засвоєння курсантами навчального матеріалу); сервісні програмні засоби (автоматизують процес контролю результатів навчальної діяльності курсантів (студентів), розсилання завдань по мережі, процес керування системою; забезпечують обмін інформацією між курсантами (студентами), НПП і системою); інструментальні програмні засоби (дають можливість за необхідності вносити доповнення і зміни в бази даних і бази знань з метою модернізації й адаптації програмних продуктів до навчальної програми в конкретному ВВНЗ).

СІТН у нашій системі творчо використовуються з урахуванням функціональних і технологічних можливостей конкретних навчальних дисциплін – тактичних (тактико-спеціальних) – при оптимальному виборі творчих методик проведення лекційних, семінарських, групових і практичних занять, організації самостійної роботи майбутніх фахівців технічного профілю РТВ.

Система методів, методик, технологій і різних організаційних форм проведення занять склала основу творчого використання СІТН у військово-навчальному процесі (на прикладі тактичних дисциплін).

Методика використання СІТН при вивченні тактичних (тактико-спеціальних) навчальних дисциплін майбутніми офіцерами технічного профілю – це сукупність методів, форм, прийомів і способів вивчення курсантами тактичних дисциплін за допомогою сучасних інформаційних технологій навчання у ВВНЗ, принципів і правил їхнього творчого застосування, спрямованих на особистісний і професійний (інформаційний і технологічний) розвиток особистості курсанта (студента), на формування і розвиток у нього особистісної, професійної й психологічної видів готовності до застосування автоматизованих систем в управлінні військами та розв’язання різноманітних технологічних проблем функціонування військ, ведення бойових дій військовими підрозділами (частинами) РТВ.

Створена нами методика є оптимальною та досить ефективною з таких аспектів: сприяє особистісній і професійній самоактуалізації курсантів (студентів) у навчальній діяльності шляхом затвердження їх суб’єктності і задоволення індивідуальних потреб щодо формування інформаційної та технологічної культур; дозволяє досить ефективно сформувати військово-професійні ЗНУ курсантів (студентів) як майбутніх фахівців технічного профілю РТВ за допомогою СІТН з суттєвою економією часу і технічних засобів (наприклад, озброєння військ ППО); у ній, на відміну від традиційних методик викладання тактичних дисциплін у ВВНЗ, оптимально застосовані суттєві процесуальні можливості СІТН щодо моделювання умов і динаміки сучасного бою із “застосуванням” бойової техніки та озброєння на навчальних заняттях; курсанти (студенти) мають можливість розв’язувати з допомогою СІТН різноманітні навчальні, навчально-бойові та квазіпрофесійні завдання та навчальні проблеми з метою оптимального застосування бойової техніки та озброєння; має свої власні критерії оцінювання, які призначені для визначення сформованості військово-професійних і технологічних ЗНУ в умовах дефіциту часу із застосуванням сучасних технічних засобів навчання; дозволяє відтворити особливості різних видів бойових дій всіма видами та родами військ у динаміці взагалі та РТВ – зокрема; дозволяє оптимально враховувати рівень підготовки кожного курсанта (студента) та сприяє формулюванню і визначенню конкретних рекомендацій кожному із них щодо темпів, структури, динаміки навчальної діяльності; дає можливість створювати екстремальні ситуації бойової діяльності з урахуванням часового компоненту та особливостей дій кожної посадової особи у РТВ; дає можливість, на відміну від традиційних методів навчання, творчо застосовувати елементи проблемного навчання; дає можливість накопичувати різноманітний дослідницький матеріал для проведення педагогічних досліджень і сформулювати відповідні рекомендації командуванню та НПП для вдосконалення військово-навчального процесу.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності застосування сучасних інформаційних технологій у процесі вивчення тактичних дисциплін” – розкриваються організація і методи експериментального дослідження та визначається ефективність розробленої методики вивчення тактичних дисциплін курсантами (студентами) ВВНЗ.

Підсумки експериментальної роботи, проведеного кількісного та якісного аналізу її результатів свідчать про ефективність запропонованої методики вивчення тактичних дисциплін курсантами (студентами) ВВНЗ із використанням СІТН. Порівняно з даними констатуючого експерименту, за результатами підсумкового контролю ЗНУ підвищились такі показники: середні бали за контрольні роботи, розрахункові роботи, коефіцієнт усунення помилок і сформованості навичок і вмінь розв’язування тактичних квазіпрофесійних завдань, відносні частоти засвоєних елементів знань. Під час аналізу даних використовувались статистичні критерії (, Колмогорова-Смирнова, Стьюдента, Фішера).

Аналіз результатів формувального експерименту щодо курсантів (студентів) експериментальних і контрольних груп свідчить про те, що системне та комплексне застосування СІТН для вивчення тактичних дисциплін значно підвищує рівень ЗНУ курсантів (студентів). Так, вищого рівня досягли 7,1% курсантів (студентів) експериментальних груп і 4,4% – контрольних; достатнього 44,5% і 30,2%; середнього – 25,4% і 34,4%; низького – 23,0% і 31,0%, відповідно.

У процесі проведення формуючого експерименту враховувались рівні засвоєння навчального матеріалу, а їх виявлення здійснювалось за допомогою завдань, що відповідали сформованим на даному рівні вмінь і навичок. Визначено такі рівні засвоєння тактичних понять, методів розв’язування квазіпрофесійних завдань, відтворення формулювань тактичних тверджень тощо: перший рівень – розпізнавання визначень і тактичних об’єктів за їхніми ознаками; другий рівень – репродуктивна діяльність із відтворення інформації про вивчений тактичний об’єкт з можливістю аналізу його змісту і якостей; третій рівень – використання набутих ЗНУ для практичної діяльності за раніше засвоєним зразком тобто відпрацювання квазіпрофесійних завдань за знайомими варіантами; четвертий рівень – творча діяльність, пов’язана з використанням засвоєних знань для пошуку нових шляхів і розпізнавання завдань за межами певного класу, за допомогою яких проводилось формування знань, навичок і умінь, тобто використання ЗНУ для вирішення квазіпрофесійних завдань в умовах сучасних бойових дій при протидії повітряного противника.

В ході експерименту виявлено суттєвий вплив використання комп’ютерних технологій на рівні засвоєння навчального матеріалу курсантами (студентами). Так, якщо при використанні традиційної методики навчання лише близько 70% курсантів (студентів) мають перший рівень засвоєння, то із застосуванням СІТН – його мають 100% курсантів (студентів).

На другому рівні засвоєння навчального матеріалу коефіцієнт впливу (відношення кількості курсантів (студентів), які досягли цього рівня в експериментальній групі до їхньої кількості в контрольній) використання нашої методики складає 1,1. На третьому рівні засвоєння з рівнем значущості 0,05 збігається кількість курсантів (студентів), які оволоділи цим рівнем.

Одним із найбільш суттєвих результатів експерименту є можливість сформувати та діагностувати наявність четвертого рівня засвоєння навчального матеріалу, який відповідає високому рівню професійної підготовленості майбутнього офіцера і передбачає не тільки володіння теоретичним матеріалом і наявність навичок і вмінь вирішувати типові квазіпрофесійні завдання, а також вміння самостійно розробляти моделі проведення занять з військовослужбовцями з певних тем чи розділів бойової підготовки з використанням СІТН.

Крім того, як засвідчили роботи з упровадження розробленої нами методики в процес вивчення тактичних дисциплін, створена комплексна методика може бути модифікована для застосування при вивченні також інших навчальних дисциплін.

У процесі аналізу результатів експерименту було вирішено такі завдання: експериментально підтверджено доцільність використання СІТН під час вивчення тактики РТВ; обґрунтовано дидактичні можливості використання даної методики; визначено роль, місце і значення СІТН у процесі вивчення тактики курсантами (студентами) військових ВНЗ.

Статистичний аналіз результатів експерименту показав, що застосування СІТН суттєво підвищує основні показники ефективності навчальної діяльності курсантів (студентів) (рівень засвоєння основних тактичних понять і вміння їх ідентифікувати, аналізувати та використовувати; володіння методами розв’язування квазіпрофесійних завдань; міцність засвоєння знань тощо).

ВИСНОВКИ

1. Дослідження підтвердило актуальність проблеми творчого і цілеспрямованого застосування СІТН при підготовці фахівців. Аналіз сучасного стану їх застосування у вітчизняній і зарубіжній педагогіці свідчить про її актуальність і наявність різних підходів до її реалізації. Перший напрямок спирався на ідеї програмованого навчання, другий – це використання програм, призначених для автоматизації трудомістких розрахунків, оптимізації дослідження характеристик об’єктів і процесів на математичних моделях тощо. Сучасний напрямок комп’ютеризації навчання – це інтелектуальні навчальні системи, засновані на роботах в області штучного інтелекту.

2. Практична актуальність застосування СІТН при підготовці військових фахівців зумовлена тим, що, по-перше, вимоги до інформаційної та технологічної культури діяльності командирів (начальників) у військах, структура їхньої професійної підготовки у ВВНЗ, а також необхідність удосконалення автоматизованого управління військами є обов’язковою умовою формування особистості військового фахівця технічного профілю; по-друге, їхнє цілеспрямоване застосування суттєво підвищує ефективність навчальної діяльності курсантів (студентів) при вивченні тактичних дисциплін; по-третє, комплексне і системне застосування СІТН при вивченні ними тактичних дисциплін оптимізує процес навчання, сприяє його наближенню до умов майбутньої військово-професійної діяльності випускників ВВНЗ.

3. У результаті аналізу практики застосування СІТН встановлено, що головними чинниками їхнього цілеспрямованого впровадження в підготовку майбутніх військових фахівців технічного профілю для РТВ у сучасних умовах є духовні, особистісні, теоретичні, професійні.

Аналіз тенденцій застосування СІТН у навчально-виховному процесі ВВНЗ як за рубежем, так і в нашій країні свідчить, що їхнє цілеспрямоване, системне та комплексне використання дозволяє вирішити чи суттєво послабити такі протиріччя у підготовці майбутніх офіцерів між: сучасними вимогами до перебудови військово-навчального процесу у системі вищої військової освіти відповідно до вимог Болонського процесу та рівнем готовності НПП до її здійснення; зростаючими вимогами до обсягу загальнонаукових і військово-професійних ЗНУ курсантів (студентів) – майбутніх фахівців РТВ – і обмеженим часом для оволодіння ними (особливо з урахуванням вимог Болонського процесу); рівнем педагогічного впливу НПП і пізнавальних можливостей, особистісних якостей курсантів (студентів) щодо опанування величезним обсягом загальнонаукових і військово-професійних ЗНУ; вимогами до рівня готовності випускників ВВНЗ до практичної діяльності у РТВ і можливостями моделювання (відтворення умов) такої діяльності у військово-навчальному процесі ВВНЗ; доцільністю комп’ютеризації військово-навчального процесу у ВВНЗ, використанням у ньому інших технічних засобів навчання та їхньою реальною наявністю, умінням курсантів (студентів) користуватися ними; фронтальним викладанням навчального матеріалу й індивідуальним характером засвоєння ЗНУ