У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НОУ-ХАУ

Міністерство освіти і науки України

Національний АВІАЦІЙНИЙ Університет

Кукін Андрій Федорович

УДК 656.7.011.46:658.155(043.3)

Механізм та стратегії забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки

Спеціальність 08.07.04 — економіка транспорту і зв’язку

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор технічних наук, професор

Левковець Петро Романович,

Національний транспортний університет, завідувач кафедри Транспортного права, системного аналізу та логістики

Офіційні опоненти:

академік НАН України, доктор економічних наук, професор

Бакаєв Олександр Олександрович,

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та Міністерства освіти і науки України, завідувач відділу

доктор економічних наук; професор

Коба Вячеслав Григорович,

Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, завідувач кафедри економіки та менеджменту,---

Провідна установа Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ ринку транспортних послуг, м. Одеса.

Захист відбудеться "25" червня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1, корпус, 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий "23" травня 2005 р.

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.В.Матвєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Транспортна техніка (автомобілі, літаки, вертольоти, кораблі, вагони, локомотиви і т.д.) за своїми конструктивно-технологічними рішеннями, використовуваними матеріалами і обладнанням належить до унікальних наукомістких виробів, у яких узагальнений прогресивний досвід та знання у галузі відповідного машинобудування, конструкційних матеріалів, приладобудування, інформатики, обчислювальної техніки і т.п.

В усіх галузях народногосподарського комплексу України знаходиться значна кількість транспортних засобів різних типів та різного функціонального спрямування. Деяка частина цієї техніки відпрацювала свій технічний ресурс і за критеріями економічної, соціальної та цільової спрямованості не може бути використана за цільовим призначенням.

З іншого боку, транспортна техніка є складною технічною системою (ТС), яка створюється за складним життєвим циклом (ЖЦ), що включає у себе такі етапи: фундаментальні та прикладні наукові дослідження (НД); проектування (П); дослідне виробництво (ДВ); серійне виробництво (СВ); реалізацію (Р); експлуатацію (Е); науково-методичне і технологічне супроводження у процесі цільового використання (МТС); утилізацію (У).

Для забезпечення економічної незалежності України необхідним є комплексне вирішення науково-методичних, економічних, технічних, технологічних, організаційно-управлінських і соціальних завдань ефективного використання транспортної техніки на усіх етапах життєвого циклу.

Одне з таких завдань – ефективна утилізація транспортної техніки, яка потребує розробки і реалізації системного підходу до створення, розвитку та постійного вдосконалення виробничо-технічного потенціалу утилізації ТТ.

На даному етапі розвитку економічної системи України склалась ситуація, коли транспортна техніка досягла значного фізичного зношення, а виробничо-технічний потенціал з її утилізації недостатньо розвинутий. В той же час існує потреба у забезпеченні авіаційних, машинобудівних, автомобілебудівних підприємств чорними та кольоровими металами, значну частину яких можна отримати від утилізації ТТ.

Проведені дослідження показали, що одним із ефективних напрямів залучення позабюджетних коштів, наприклад, на підтримку галузей літакобудування, військово-повітряних сил України та цивільної авіації є використання фінансових ресурсів, отриманих за рахунок комплексної утилізації літальних апаратів, які належать цим відомствам.

Аналіз фактичного стану справ свідчить, що утилізація авіаційної техніки (АТ) дозволить отримати додаткові матеріальні і фінансові ресурси, необхідні для подальшого поступального розвитку літакобудування, Військово-повітряних сил, цивільної авіації, та розв’язати низку соціально-економічних і виробничих задач, пов’язаних із активізацією виробничої діяльності авіаремонтних підприємств, розширенням кількості робочих місць та створенням цехів і дільниць цілеспрямованої переробки вузлів і агрегатів утилізованої техніки за відповідною номенклатурою народного і виробничого споживання.

Так, утилізація літака середнього класу дає відносно його загальної ваги 75–80% алюмінію, 10–14% сталі, 1,5–3% композиційних матеріалів, 1–2% титану. Собівартість утилізації значно нижча від вартості нових металів і матеріалів.

Таким чином, комплексна утилізація АТ є актуальною науково-прикладною проблемою, яка вимагає відповідного вирішення.

Слід відзначати, що окремі організаційні та економічні аспекти даної проблеми досліджувались вітчизняними та закордонними вченими, зокрема, Бакаєвим О.О., Загорулько В.М., Щелкуновим В.І., Канарчуком В.Є., Жуком К.Д., Кобой В.Г., Єлагіним В.Т., Крикавським С., Кулієвим Ю.Ф., Шавровим В.Б., Правдіним Н.В., Славинськой Л.О., Ященко Л.О., Левковцем П.Р., Мовою В.В., та іншими. В той же час системному дослідженню проблеми забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ недостатньо приділялось уваги.

Об’єкт дослідження – сукупність економічних та організаційних процесів комплексної утилізації авіаційної техніки.

Предмет дослідження – принципи, методи, моделі, стратегії, механізми та прикладні аспекти забезпечення необхідного рівня організаційно-економічної ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджено з Державною концепцією комплексної утилізації авіаційної техніки (наказ Міністра оборони України № від 16.07.1997 р. та постановою Кабінету Міністрів України № від 03.11.1997 р.) і виконано відповідно до цілей і задач, поставлених Державним підприємством Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (ДПМОУ"УАТК").

Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за програмою “Розробка методів, моделей і стратегій розвитку виробництва на базі інвестиційної діяльності” (номер державної реєстрації 0101U002017). Особисто автором в контексті даної програми розроблені моделі і стратегії утилізації авіаційної техніки (звіт за 2004 рік “Моделі, стратегії і алгоритми утилізації авіаційної техніки”).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних і практичних положень щодо вдосконалення механізму і стратегій утилізації авіаційної техніки, що забезпечує підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств, організацій і установ комплексної утилізації за рахунок раціонального вибору і оптимізації відповідних моделей і алгоритмів.

Досягнення мети зумовило вирішення наступних задач:

– дослідити системну сутність та особливості забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки за сучасних ринкових умов;

– виявити основні напрями і принципи вдосконалення комплексної утилізації авіаційної техніки у реальному середовищі та обґрунтувати концептуальні положення їх реалізації за сучасних умов взаємодії із зовнішнім середовищем;

– сформувати системний підхід до вирішення основних задач забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки за сучасних умов;

– запропонувати критерії для оцінки ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки в умовах забезпечення оптимальної взаємодії різних підприємств ринкової інфраструктури стосовно даного об’єкту дослідження;

– обґрунтувати стратегії комплексної утилізації авіаційної техніки;

– розробити моделі і алгоритми управління процесами комплексної утилізації авіаційної техніки, які є основою для формування оптимальних управлінських рішень у реальному середовищі функціонування підприємств;

– запропонувати моделі прогнозування основних показників функціонування підприємств з утилізації авіаційної техніки;

– обґрунтувати організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи дослідження операцій та теорія систем, закони і закономірності економічної теорії, концептуальні положення маркетингу, наукові праці та методичні розробки провідних учених і науково-дослідних установ, а також законодавчі акти України, міжнародні правові акти, періодичні вітчизняні та зарубіжні джерела. Для вирішення окремих задач дисертаційного дослідження застосовані теоретичні та експериментальні методи, такі як наукове абстрагування, аналіз і синтез, факторний аналіз, аналогія, економіко-математичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих і розробці нових теоретичних і прикладних положень забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки, зокрема:  

вперше:

1. З єдиних системних позицій проведені дослідження процесів комплексної утилізації авіаційної техніки, що дозволило намітити шляхи забезпечення ефективності функціонування підприємств з утилізації АТ. Було також встановлено, що провідні країни світу утилізацію транспортної техніки розглядають не тільки як ефективну реалізацію останнього етапу її ЖЦ, а й як один із засобів отримання відповідних матеріальних ресурсів (кольорові та чорні метали, запасні частини тощо).

2. Розроблені науково-методичні положення формування стратегій комплексної утилізації авіаційної техніки шляхом створення необхідної інфраструктури та вибору основних напрямів і принципів забезпечення ефективності її функціонування.

3. Запропоновані критерії для оцінки ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки в умовах забезпечення оптимальної взаємодії різних підприємств ринкової інфраструктури стосовно даного об’єкту дослідження.

4. Розроблена модель і алгоритми управління процесами комплексної утилізації авіаційної техніки, які є конструктивною основою для формування оптимальних управлінських рішень у реальному середовищі функціонування підприємств.

5. Запропонований організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки як сукупність форм, принципів, моделей і стратегій взаємодії суб’єктів виробничо-господарської діяльності, які гармонійно упорядковують відносини сторін на протязі відповідного терміну часу та раціонально впливають на кінцеві результати діяльності.

· одержали подальший розвиток:

6. Моделі планування та прогнозування основних показників функціонування підприємств з утилізації авіаційної техніки.

7. Модель формування фінансових ресурсів, необхідних для цілеспрямованого розвитку підприємств з утилізації авіаційної техніки.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо вдосконалення та розвитку організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. Одержані результати становлять методичні основи для розвитку інфраструктури утилізації авіаційної техніки на основі оптимальної взаємодії підприємств, організацій і установ, зайнятих реалізацією процесів утилізації із зовнішнім середовищем.

Моделі, стратегії і алгоритми доведені до рівня організаційно-економічних і обчислювальних процедур та методик і можуть бути реалізовані на транспортних підприємствах та підприємствах з комплексної утилізації авіаційної техніки. Результати досліджень і практичні рекомендації можуть бути використані керівниками підприємств, які займаються утилізацією транспортної техніки та виготовленням з продукції утилізації товарів широкого вжитку.

Результати дисертаційної роботи впроваджені на ряді транспортних підприємств та підприємств з утилізації авіаційної техніки, а також використовуються в навчальному процесі Національного транспортного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародній науковій конференції “Перспективи розвитку автомобільного транспорту” (м. Київ, 2002 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного транспортного університету (1999–2004 р.р.), засіданнях наукового семінару “Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів” (м. Київ, 2001-2004 р.р.).

Публікації за темою дисертації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових (п’ять) та нефахових (дві) виданнях ВАК України, чотири з яких одноосібні [1, 2, 6, 7],
а три – у співавторстві [3, 4, 5].

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки і рекомендації, які містяться у дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно на основі наукового дослідження і аналізу теоретичного матеріалу та одержаних результатів. У статтях, опублікованих у співавторстві, особисто здобувачеві належать: розробка системних аспектів менеджменту комплексної утилізації авіаційної техніки [3]; обґрунтування доцільності та ефективності утилізації авіаційної техніки на сучасному етапі [4]; розробка методики і алгоритмів прогнозування та планування обсягів утилізації [5].

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 25 таблиць, 32 рисунка і включає у себе вступ, три розділи, висновки, перелік використаних джерел, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано сутність положення наукової проблеми дослідження, актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, методологічні засоби дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, рівень і характер новизни отриманих результатів, їх теоретичне і прикладне значення, ступінь і характер апробації.

У першому розділі "Проблема забезпечення ефективності утилізації транспортної техніки та основні шляхи її вирішення" викладено загальна характеристика життєвого циклу транспортної техніки та досліджений етап утилізації як один із завершальних етапів ЖЦ при визначенні ефективності та доцільності розвитку інфраструктури комплексної утилізації.

Проведеними дослідженнями встановлено, що маса авіаційної техніки, яка відпрацювала свій ресурс, містить 75-95% різних видів металів. Ці метали, а також окремі вузли, агрегати і деталі можуть бути повторно використані за відповідним призначенням. Ціна повторного використання металу, вузлів, агрегатів і деталей значно нижча від відповідних найменувань, виготовлених заново.

Як показує досвід, питання утилізації АТ на даному етапі вирішується не ефективно, відсутнє відповідне науково-методичне забезпечення цих процесів, а в умовах напруженості з матеріальними, енергетичними і фінансовими ресурсами цей напрямок являється перспективним. Таким чином, утилізація транспортної техніки є одним з перспективних напрямків комплексної реалізації ЖЦ АТ за критеріями системної ефективності.

Етап “Утилізація АТ” можна зобразити шляхом декомпозиції у вигляді малого життєвого циклу (МЖЦ) <НДР> > <проектування системи утилізації АТ> > <утилізація АТ>. Проведені дослідження показали, що утилізація АТ може здійснюватись як на транспортних підприємствах, так і на спеціалізованих підприємствах. Рішення про місце утилізації приймається на основі такого критерію як вартість утилізації.

Усі завдання, пов’язані із створенням і постійним удосконаленням роботи підприємств з утилізації АТ, повинні ставитись і вирішуватись комплексно з врахуванням функціональних взаємозв’язків згідно з формулою системного аналізу:

Цсі > Цjk {цjk: цjk є Цjk}; Цjk > Fjk {fjk: fjk є Fjk}; Fjk> Зjk {зjk: зjk є Зjk};

Зjk> Мjk {mjk: mjk є Mjk}; Mjk>Ajk {ajk: ajk є Ajk}; Ajk> Пjk {пjk: пjk є Пjk};

Пjk> ?jk {??jk: ??jk є ?jk};?jk> Рjk {рjk: рjk є Рjk}; (1)

j = 1, 2, …, J; k = 1, 2, …, K,

де Цсі – системна ціль функціонування економічної системи України на і-му проміжку часу;

Цjk – множина локальних цілей функціонування підприємств з утилізації ТТ, що випливають із системної цілі Цсі на і-му проміжку часу;

Fjk – множина функцій, які необхідно реалізувати на даному проміжку часу для досягнення цілей Цjk;

Зjk – множина задач, які необхідно поставити і вирішити на даному проміжку часу для реалізації функцій Fjk;

?jk – множина систем (підсистем), що реалізує множину задач Зjk;

Пjk – програмно-методичні засоби вирішення задач Зjk на даному проміжку часу;

Mjk – множина методів вирішення задач Зjk;

Рjk – результати вирішення задач Зjk на даному проміжку часу;

Аjk – множина алгоритмів вирішення задач Зjk.

Однією із складних задач при реалізації формули (1) є формування множини Fjk в розрізі окремих етапів МЖЦ і рівнів ієрархії, тобто при композиції відповідних структурних утворень. Множина Fjk формується на основі системної моделі МЖЦ утилізації. Утилізація у МЖЦ описується за допомогою системної моделі, що розвивається: М {Мп, Мс, Мф}, де Мп, Мс, Мф – відповідно моделі проектування, створення і функціонування процесів утилізації. На перших етапах МЖЦ (проектування, створення) утилізація створюється організаційно-технологічними системами як проект, представлений Мс, і як конкретна категорія, що представлена Мс. Організаційно-технологічні системи реалізують процеси утилізації АТ. Моделями організаційно-технологічних систем <ОТС> є відповідні моделі для двох етапів: . Організаційно-технологічна система, що описується моделлю , забезпечує реалізацію функцій ефективної утилізації АТ.

Структура моделей Мп, Мс, Мф може бути представлена множиною окремих моделей, які “покривають” усі завдання, що виникають у процесі утилізації АТ. У загальному вигляді таке “покриття” характеризує функціональну повноту системи моделей.

Побудова моделей Мп, Мс, Мф у реальних умовах утилізації АТ створює реальні умови для системного вирішення і оптимізації відповідних завдань раціонального використання залишкового ресурсу АТ.

Реалізація основних напрямів утилізації АТ вимагає розв’язання значної кількості завдань маркетингу та менеджменту. До основних завдань маркетингу можна віднести:

– організацію маркетингових досліджень, спрямованих на ефективну переробку та реалізацію металевого брухту (Зм1);

– формування номенклатури вузлів, деталей і агрегатів, які мають залишковий ресурс і можуть бути реалізовані на відповідному сегменті ринку (Зм2);

– формування номенклатури товарів широкого вжитку, які можуть бути виготовлені на основі широкого використання сировини від утилізації (Зм3);

– організація взаємодії на ринку товарів підприємств з утилізації ТЗАТ зі спорідненими підприємствами, організаціями та установами (Зм4) і т. ін.

Основними завданнями менеджменту (виробничого, персоналу, фінансового і т.п.) у процесі утилізації є:

– розрахунки, оптимізація та створення відповідних дільниць, зайнятих розбиранням ТЗАТ та розрізанням планера літаків на блоки (Зж1);

– розрахунки і оптимізація виробничо-технічного персоналу, технологічного обладнання та виробничих площ, необхідних для виконання розбирально-мийних і комплектувальних робіт (Зж2);

– управління відповідними виробничими процесами при реалізації розбирально-мийних та комплектувальних технологічних операцій (Зж3);

– організація продажу окремих агрегатів, вузлів і деталей та металобрухту (Зж4);

– організація оплати і стимулювання праці виконавців (Зж5); і т.п.

Для визначення ефективності та доцільності функціонування структурних підрозділів утилізації необхідно оцінити попит та пропозицію відносно конкретної продукції. Це дає змогу провести експрес-аналіз витрат і прибутків та оцінити стратегію поведінки на ринку.

При дослідженні структури малого життєвого циклу (МЖЦ) утилізації АТ можна побачити, що кожний із етапів є об’єктом цільового використання в структурі усього МЖЦ (рис. 1).

МЖЦ

Проектування | Створення | Функціонування

Система проектування утилізації АТ | Система створення виробничо-технічного потенціалу утилізації АТ |

Система функціонування ВТП утилізації АТ

Рис. 1. Схема комплексної утилізації АТ

Завдання оптимізації цілей і ресурсів у структурі МЖЦ розглядається як єдине, що вимагає створення потужнього методологічного апарату моделювання процесів утилізації, отримання відповідної прогностичної інформації.

Проведені автором дисертації дослідження показали, що коефіцієнт придатності та ремонту деталей авіаційних двигунів становить 0,4–0,52, тобто понад 40% цих деталей можуть бути використані при капітальному ремонті безпосередньо та відновлені сучасними методами до ресурсу, який буде не меншим 80% ресурсу нових деталей.

Системна ефективність комплексної утилізації АТ характеризується прибутком, який визначається за виразом

max П = max П1 V max П2 V max П3, (2)

де П – прибуток, отриманий від комплексної утилізації ТЗАТ;

П1, П2, П3 – прибуток, отриманий відповідно від реалізації заходів програми продажу металевого брухту, виробництва товарів широкого вжитку, продажу відновлених вузлів, агрегатів і деталей ТЗАТ.

Для забезпечення виконання умов виразу (2) сформульовані такі основні стратегії поведінки при комплексній утилізації АТ:

S1 – різання планера літака на блоки та їх продаж;

S2 – різання та сортування окремих елементів літака за їх хімічним складом, пресування;

S3 – вторинна переробка (плавка) алюмінієвого металобрухту;

S4 – розбирання агрегатів і вузлів на деталі на базових аеродромах, їх сортування (дефектація) та відправка на авіаремонтні підприємства для відновлення з подальшою реалізацією і використанням їх за призначенням;

S5 – розбирання агрегатів і вузлів на деталі безпосередньо на базових аеродромах, продаж їх авіаремонтним підприємствам та іншим користувачам за призначенням;

S6 – організація виробництва товарів для народного господарства на основі агрегатів, вузлів та деталей утилізованої техніки та її продаж;

S7 – підготовка і передавання в утиль агрегатів, вузлів деталей утилізованої авіатехніки, які вичерпали свій ресурс і не можуть бути використані при реалізації попередніх стратегій;

S8 – організація переплавки утилізованих агрегатів, вузлів і деталей та їх реалізація.

Вибір однієї з альтернативних стратегій утилізації авіаційної техніки здійснюється на основі фактичної собівартості робіт, пов’язаних з розв’язанням множини задач, необхідних для ефективної реалізації стратегії. Ефективність реалізації тієї чи іншої стратегії оцінюється фактичним прибутком, отриманим від виконання передбачених робіт. Отримані результати створюють реальну основу для розробки методологічного забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ.

У другому розділі "Методологічні аспекти забезпечення ефективності утилізації транспортної техніки" викладені основні результати існуючого положення і перспектив розвитку підприємств, зайнятих утилізацією АТ. За результатами досліджень побудована на множині задач математична модель утилізації АТ, яка може бути записана у вигляді

Мф = Мф {31ф, 32ф… 3пт}; (3)

М = 1,2,… М; n = 1,2…, N,

де М – кількість задач, які необхідно вирішити у процесі утилізації АТ.

Для всього МЖЦ утилізації здійснена постановка окремих задач моделі Мф, які включають у себе: формалізацію основних показників утилізації; оптимальне управління окремими виробничими процесами утилізації; формування відповідних фінансово-економічних управлінських дій (фонди підприємства); планування процесів утилізації, тощо.

Розв’язання окремих задач 3пт забезпечує ефективність утилізації АТ на усіх етапах МЖЦ.

Для відображення об’єктивних умов функціонування підприємств з утилізації АТ проведені маркетингові дослідження кількісного і якісного стану повітряних суден та відповідного сегменту ринку. Розподіл повітряних суден за сферами використання представлений на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл повітряних суден за сферами використання

Комплексна утилізація повітряних суден дозволяє отримати додаткові технічні, матеріальні і фінансові ресурси, створення нових робочих місць, вирішення актуальних соціально-економічних завдань.

Проведені дослідження підтвердили доцільність створення інфраструктури з утилізації АТ (рис. 3).

Дослідження динаміки утилізації АТ на вагових характеристиках повітряних суден дозволили розробити модель прогнозування та планування обсягів утилізації.

Так, при утилізації АТ різні метали становлять (у % до загальної кількості): алюмінієві сплави 76… 86; магнієві сплави – 2… 4; титанові сплави – 4…6; мідь – 4…8; чорний метал – 8…11.

Дослідження ринку алюмінію та попиту на нього показали, що є значний попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, а собівартість утилізації свідчить про значну ефективність утилізації як виду економічної діяльності.

Розроблено шляхи та сформовано модель для вирішення питання підвищення ефективності утилізації АТ на підставі формування моделей, стратегій та алгоритмів оптимального обґрунтування номенклатури і властивостей продукції утилізації.

Запропонована методика базується на системній єдності об’єктів та процесів утилізації, як цільової категорії, і економічних критеріїв діяльності, як категорії засобів досягнення мети.

У третьому розділі "Розробка організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки" представлені результати формування механізму взаємодії суб’єктів виробничо-господарської і економічної діяльності, зайнятих утилізацією АТ, на підставі визначеного методологічного підходу до розробки моделей і стратегій відповідної економічної діяльності.

Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації (ОЕМЗЕУ) АТ являє собою спосіб взаємодії між суб’єктами з властивими йому відносинами, формами і методами впливу на економічні процеси утилізації. Цей механізм відображає сутність відносин у системі утилізації з урахуванням конкретних умов і обставин.

На ефективність утилізації АТ у значній мірі впливають різні чинники: як зовнішні, так і внутрішні. До цих чинників можна віднести: конкурентоспроможність, режим фінансування та умови інвестування, можливість використання цільових та інформаційних технологій, нормативно-правове регулювання, державна підтримка і т.ін. Зовнішні чинники обумовлюють необхідність створення міжнародних нормативно-правових актів та стандартів на продукцію утилізації, механізми та можливість її просування на міжнародні ринки збуту, ціноутворення, взаємодію партнерів і т.ін.

Внутрішні чинники витікають із особливостей і потреб держави та стану її економіки.

Відповідно до цього з боку держави і ринкових механізмів регулювання формуються джерела фінансування, спрямовані на розвиток виробництва з утилізації АТ та інфраструктури її реалізації. Інтенсифікація авіаційних перевезень обумовлює списання повітряних суден і створення необхідної потреби в їх утилізації.

Проведеними дослідженнями встановлено, що доходи від реалізації продукції утилізації істотно залежать від вкладених інвестицій. Для конкретного випадку ця залежність описується виразом

Ді = 208400+2,76 Фі, (4)

де Ді – доходи від реалізації продукції утилізації;

Фі – інвестиції в розвиток інфраструктури утилізації.

Цілеспрямована політика інвестування комплексної утилізації АТ забезпечила відповідне зростання доходів від цього виду діяльності, що обумовило суттєве поліпшення матеріально-технічної бази, збільшення продуктивності праці та реальної заробітної плати працюючих. Такий підхід дозволив, у реальних умовах функціонування, системно поєднати зовнішні і внутрішні чинники і спрямувати їх на максимальне досягнення критеріїв ефективності кінцевої мети.

Структурна схема організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації АТ представлена на рис. 4.

Пріоритетними завданнями розвитку інфраструктури з утилізації в контексті реалізації ОЕМЗЕУ АТ є:

– формування єдиного організаційно-економічного середовища комплексної утилізації АТ;

– розробка та реалізація системних організаційно-економічних механізмів взаємодії підприємств з утилізації АТ із зовнішнім середовищем;

– формування ефективних моделей та методів логістичного управління процесами утилізації АТ;

– інтеграція інфраструктури утилізації АТ в світову та європейську аналогічні системи;

– створення гнучкої системи цін та тарифів на об’єкти та кінцеву продукцію утилізації і т.ін.

З урахуванням цих завдань деталізовані функції логістичного управління та запропонована дворівнева структурна схема організації процесів утилізації.

Запропонована модель оптимального логістичного управління процесами утилізації, реалізація якої забезпечує системне поєднання кінцевих економічних показників діяльності із джерелами фінансування. Це забезпечує заданий рівень ефективності утилізації у ринковому середовищі функціонування.

Запропонований алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації АТ дозволяє вирішувати принципово нові задачі економічного характеру і створювати відповідні організаційно-функціональні структури, які поєднують інтереси підприємств з утилізації, транспортних підприємств та підприємств з реалізації продукції утилізації (рис. 5).

Внаслідок виконаної роботи розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації АТ, впровадження якого обумовлює:

– підвищення ефективності і якості утилізації АТ;

– отримання нових функціональних можливостей при утилізації АТ;

– отримання прибутку від реалізації продукції утилізації і формування на цій основі необхідних інвестиційних ресурсів;

– раціональне прогнозування і планування процесів утилізації і оптимізації на цій основі трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Реалізація основних наукових результатів у реальних умовах господарювання підтвердила актуальність, наукову новизну, практичну значущість виконаної роботи і дозволила отримати прибуток понад 2350801 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведене теоретичне обґрунтування основ і практичного досвіду комплексної утилізації авіаційної техніки, що дозволило розробити теоретичні положення, а також нові підходи і пропозиції щодо забезпечення ефективності процесів утилізації на основі формування і реалізації відповідного організаційно-економічного механізму за сучасних умов господарювання.

Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати висновки і пропозиції теоретичного, методичного і прикладного характеру, основні з яких зводяться до наступного:

1. З урахуванням значного залишкового ресурсу авіаційної техніки (брухт чорних та кольорових металів, як сировина для машинобудування і літакобудування, вузли і деталі, які мають запаси працездатності, вироби для подальшого використання і переробки) та вимог до охорони довкілля виникає необхідність та економічна доцільність створення і розвитку відповідної інфраструктури з її ефективної утилізації.

2. Забезпечення ефективності і якості утилізації авіаційної техніки може бути досягнуто за рахунок комплексної постановки і вирішення множини задач цілеспрямування і ціледосягнення, які охоплюють усі етапи малого життєвого циклу і різні ієрархії (державний, галузевий, виробничий).

Найбільш ефективним напрямом забезпечення ефективності і якості утилізації авіаційної техніки є створення інструментальних засобів (моделей, методів, стратегій, алгоритмів і т.ін.), організаційного управління відповідними процесами утилізації і взаємодії із зовнішнім середовищем.

3. Методологічний підхід до забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки базується на декомпозиції загальної задачі на деяку множину задач, які є основою формалізації окремих етапів малого життєвого циклу.

Використання даного методологічного підходу визначає принципи функціонування організаційно-економічного механізму комплексної утилізації авіаційної техніки (орієнтація на високі кінцеві результати діяльності, плановість і оптимальність).

4. Для забезпечення ефективності малого життєвого циклу запропоновані методологічні аспекти та побудована математична модель управління процесами комплексної утилізації, реалізація якої у реальному середовищі функціонування обумовлює високі кінцеві результати діяльності та раціональне використання вторинних ресурсів.

5. Обґрунтована номенклатура продукції утилізації та запропоновані моделі і алгоритми прогнозування та планування фінансово-економічної діяльності підприємств, зайнятих утилізацією авіаційної техніки.

6. Показано, що формування механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки передбачає розробку сукупності методів, моделей та принципів для ефективної реалізації основних функцій управління.

Визначено основне поняття "організаційно-економічний механізм забезпече-ння ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки", який характеризує сукупність структуроутворюючих елементів, методів і принципів взаємодії підприємств утилізації між собою та із зовнішнім середовищем.

7. Запропоновані методи і моделі формування фінансових ресурсів, які забезпечують високу ефективність вдосконалення господарської і економічної діяльності підприємств, зайнятих комплексною утилізацією авіаційної техніки.

8. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. Його реалізація дозволяє оцінити рівень ефективності, з яким повинно працювати підприємство, і створити реальні передумови для досягнення високих кінцевих результатів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності.

Таким чином, отримані результати є науково-методичною і прикладною основою розвитку механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки на сучасному етапі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кукін А.Ф. Забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. – К.: НТУ, 2004. – 71 с.

2. Кукін А.Ф. Системні аспекти формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації // Управління проектами, системний аналіз і логістика. – К.: НТУ, 2005. – Вип. 2. – С. 45-51.

3. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Організаційно-економічні аспекти утилізації транспортної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів. – К.: НТУ, 2001. – Вип. 12. – С. 275-282.

4. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Доцільність і ефективність утилізації авіаційної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів. – К.: НТУ, 2002. – Вип. 14. – С. 123-125.

5. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Планування обсягів реалізації продукції утилізації // Управління проектами, системний аналіз і логістика. – К.: НТУ, 2004. – Вип. 1 – С. 85-91.

6. Кукін А.Ф. Системні аспекти формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації // Економіка промисловості. Донецьк.: Інститут економіки промисловості НАН України, 2005. – Вип. 1 –
С. 180-188.

7. Кукін А.Ф. Організація логістичного управління процесами утилізації транспортної техніки. // Менеджер. Донецьк.: Державний університет управління, 2005. – Вип. 2 – С. 101-108.

АНОТАЦІЯ

Кукін А.Ф. Механізм та стратегії забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку. – Національний авіаційний університет, Київ, 2005

Дисертаційна робота присвячена розробці організаційно-економічного механізму та стратегій забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. Для забезпечення системної ефективності утилізації АТ сформований комплекс задач ціледосягнення та цілеспрямування, реалізація яких у реальному середовищі функціонування забезпечує високі кінцеві результати діяльності.

Для забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ запропоновані напрями та відповідні критерії оптимізації.

Основними напрямами комплексної утилізації АТ на сучасному етапі є:

1.

Створення наукового організаційно-технічного потенціалу, який забезпечив би на єдиній системно-методичній основі вирішення завдань підвищення ефективності комплексної утилізації АТ і якості продукції, отриманої в її процесі.

2.

Розробка і практична реалізація комплексних цільових програм розвитку підприємств, зайнятих комплексною утилізацією транспортної техніки.

3.

Створення на рівні держави ефективного середовища для комплексної утилізації АТ з урахуванням усіх аспектів діяльності (економічного, технічного, технологічного, соціального тощо), яке б стимулювало оптимальний розвиток прогресивних форм і методів господарювання підприємств, організацій і установ, зайнятих утилізацією, розширення номенклатури виробів і продукції, отриманих після утилізації.

4.

Залучення значних інвестицій, необхідних для становлення і прогресивного розвитку підприємств і організацій, зайнятих комплексною утилізацією транспортної техніки.

5.

Інтеграція українських підприємств, які займаються питаннями комплексної утилізації АТ, у відповідні світові і європейські структури.

6.

Розробка і реалізація на рівні держави правових, економічних і фінансових механізмів, які б забезпечували ефективне функціонування і поступальний розвиток підприємств комплексної утилізації транспортної техніки.

7.

Формування інформаційного, технічного і кадрового забезпечення процесів утилізації транспортної техніки на сучасній науково-методичній основі.

Встановлено принципи і стратегії комплексної утилізації АТ, реалізація яких забезпечує необхідний рівень ефективності утилізації.

Розроблена модель та алгоритми прогнозування та планування кінцевих показників утилізації АТ за ринкових умов. Запропонований організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ.

Ключові слова: авіаційна техніка, модель, стратегія, організаційно-економічний механізм, ефективність, утилізація.

АННОТАЦИЯ

Кукин А.Ф. Механизм и стратегии обеспечения эффективности утилизации авиационной техники. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 – экономика транспорта и связи. – Национальный авиационный университет, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена разработке организационно-экономическ-ого механизма и стратегий обеспечения эффективности комплексной утилизации АТ. Системная эффективность комплексной утилизации характеризуется прибылью, которая образуется при фугкционировании соответствующих процессов.

Для обеспечения системной эффективности предложены такие стратегии:

– резка планера самолета на блоки и организация их реализации;

– резка и сортировка отдельных элементов самолета по их химическому составу, прессовка;

– вторичная переработка (плавка) алюминиевого лома;

– разборка агрегатов и узлов на детали на базовых аэродромах, их сортировка (дефектовка) и отправка на авиаремонтные предприятия для восстановления с последующей реализацией и использованием по целевому назначению;

– разборка агрегатов и узлов на детали на базовых аэродромах, продажа их авиаремонтным предприятиям и другим потребителям;

– организация производства товаров для народного хозяйства на основании агрегатов, узлов и деталей утилизированной техники и организация их продажи;

– подготовка и сдача в утиль агрегатов, узлов и деталей утилизированной авиационной техники, которые исчерпали свой ресурс и не могут быть использованы при реализации предложенных выше стратегий;

– организация переплавки утилизированных агрегатов, узлов и деталей и их реализация.

Выбор альтернативных стратегий утилизации авиационной техники, осуществляется на основании фактической себестоимости работ, связанных с решением множества задач, необходимых для эффективной реализации стратегий.

Для обеспечения эффективности комплексной утилизации АТ сформулирован комплекс задач целеполагания и целедостижения, внедрение которых в реальной производственной среде функционирования обеспечивает высокие конечные результаты деятельности. Множество задач целеполагания и целедостижения можно разделить на внешние и внутренние.

К внутренним задачам можно отнести:–

создание среды, которая стимулировала бы значительные вложения инвести-ций в развитие производственно-технического потенциала по утилизации АТ;–

восстановление на качественно новом уровне интеграции с аналогичными предприятиями дальнего и ближнего зарубежья;–

создание сети производственных и научно-методических центров, которые бы решали задачи комплексной утилизации АТ и т.п.

Внутренние задачи должны обеспечивать эффективное функционирование объектов и процессов утилизации АТ. Эти задачи включают:

– разработку концептуальных положений создания и развития производственно-технического потенциала утилизации АТ;–

формирование стратегий развития производственно-технического потенциала утилизации АТ;–

разработку критериев эффективности решения задач утилизации АТ;–

создание моделей утилизации АТ;–

создание методов и моделей планирования и прогнозирования основных показателей утилизации АТ;–

создание алгоритмов оптимального логистического управления процессами утилизации АТ и т.п.

На основе постановки и решения задач целеполагания и целедостижения разработан организационно-экономический механизм обеспечения эффективности комплексной утилизации АТ.

Ключевые слова: авиационная техника, модель, стратегия, организационно-экономический механизм, эффективность, утилизация.

SUMMARY

KukinMechanism and strategies of providing aviation
technique utilization efficiency. – Manuscript.

Thesis for the Candidate’s degree in economic sciences in speciality 08.07.04 – economy of transport and communication. – Тhe National Aviation University, Kyiv, 2005.

The thesis is devoted to the studying of the organizational-economic mechanism and strategies, which provide efficiency of the all-embracing aviation technique utilization. In order to provide the system efficiency of the aviation technique utilization, the package of purposefulness tasks has been formed. Their realization secures the high final results of activity in the real environment of functioning.

Principles and strategies of all-embracing aviation technique utilization have been established. Their realization provide the necessary level of utilization efficiency.

The model and algorithms of final indexes of the forecasting and planning of the aviation technique utilization in the market conditions, have been developed. The organizational-economic mechanism of providing efficiency of all-embracing aviation technique utilization has been offered.

Key words: aviation technique, model, strategy, organizational-economic mechanism, efficiency, utilization.






Наступні 7 робіт по вашій темі:

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЦІЛЕЙ ОСВІТИ В РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ І УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ) - Автореферат - 32 Стр.
ЕлектрохімічнІ сенсорИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ГАЗІВ для моніторингу ПОВІТРЯНОго СЕРЕДОВИЩа - Автореферат - 29 Стр.
ВИЗНАЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО РЕЙТИНГУ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ - Автореферат - 29 Стр.
Оптимізація мережі поштового зв’язку З СОРТУВАЛЬНИМИ ВУЗЛАМИ - Автореферат - 27 Стр.
АГРОХІМІЧНЕ ОБґРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ ПІД ОЗИМУ ТА ЯРУ ПШЕНИЦЮ В СІВОЗМІНІ НА ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОМУ ґРУНТІ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ - Автореферат - 23 Стр.
Компоненти спектрів характеристичних втрат енергії електронів, відбитих плівками Al, In та Ge - Автореферат - 23 Стр.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРИВАТНИХ АГРОФОРМУВАНЬ В УКРАЇНІ - Автореферат - 27 Стр.