Національна академія

державної прикордонної служби УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

КОШОНЬКО ГАЛИНА АПОЛЛІНАРІЇВНА

удк: 159.922.27: 355

ПСИХОЛОГІЧНІ особливості становлення сімей майбутніх офіцерів

Спеціальність 19.00.09 -

психологія діяльності в особливих умовах

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор

Томчук Михайло Іванович,

Вінницький соціально-економічний інститут

Відкритого міжнародного університету

розвитку людини „Україна”,

завідувач кафедри психології, ректор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Потапчук Євген Михайлович, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, кафедра кримінального права, начальник кафедри.

кандидат психологічних наук, доцент Хоружий Сергій Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології та психології, кафедра соціальної роботи, доцент кафедри.

Провідна установа:

Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 9 ” червня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 4 ” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук Журавльов В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення і розвиток економічно сильної, духовно зрілої української держави, її інтеграція в європейське і світове співтовариство можливі лише за умови докорінних змін у всіх сферах суспільного життя і, в тому числі, в сфері розвитку сім’ї. Сім'я є інститутом, який створюється суспільством для задоволення різноманітних потреб його членів і виконує ряд життєво важливих функцій: виховну, господарську, емоційну, духовну, функцію соціального контролю, статеву та інші. Складна демографічна ситуація, тенденція до зниження народжуваності в Україні вимагає від держави більш уважного ставлення до молодої сім'ї, ґрунтовного вивчення актуальних проблем її становлення на сучасному етапі.

Підготовка молоді до вступу в шлюб, допомога молодій сім’ї в її становленні – найважливіші суспільно значимі завдання. Проте існуючі сьогодні проблеми в міжособистісних відносинах у шлюбі, фактори нестабільності сімей, конфлікти між молодими подружжями засвідчують про складність процесів становлення молодої сім’ї, про необхідність глибокого соціально-психологічного аналізу причин їх розпаду та нестабільного існування. Не зважаючи на наявність численних наукових праць дослідників з проблем психології сім’ї поза увагою науковців залишались поки що проблеми становлення сімей майбутніх офіцерів. Курсантська сім’я, в якій закладаються основи майбутнього нашої держави, її економічної, військової могутності та інтелектуального потенціалу, є специфічною малою групою і складає у всьому загалі молодих сімей військовослужбовців значний відсоток. Однак, як свідчить практика, саме ця категорія сімей є найбільш вразливою і схильною до внутрішньосімейних конфліктів та розпаду. Через те з кожним роком кількість розлучень у таких сім’ях зростає і за статистикою сягає біля 22%. Слід зазначити, що сім’ї курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), молодих офіцерів знаходяться у дещо складніших умовах життєдіяльності, ніж, наприклад, студентські сім’ї, молоді сім’ї інших соціальних груп. Їх віддаленість від постійного місця проживання, від рідних, часто від населених пунктів, певне звуження міжособистісного спілкування з іншими членами сім’ї, великі фізичні та моральні навантаження на службі, важкі вимоги навчальної та службової діяльності, чітка регламентація та сувора субординація діяльності, ряд інших обмежень (просторових, часових, матеріальних, соціально-побутових, моральних тощо) є серйозним випробуванням для молодої сім’ї на міцність подружніх стосунків.

Певні позиції щодо створення майбутньої сім’ї закладаються у майбутніх офіцерів з раннього дитинства, на основі спостережень за взаєминами батьків, розподілом між ними ролей, ставлення до цього друзів, ровесників тощо. На сьогодні представляє значний науково-практичний інтерес вивчення поглядів курсантів ВВНЗ на створення сім’ї, їх очікувань від цього, становлення молодих сімей під час навчання у ВВНЗ та під час служби на кордоні, оскільки ґрунтовні психологічні дослідження у зазначеній сфері до сьогодні не проводились. Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, відсутність систематизованих теоретичних та експериментальних досліджень, практичних рекомендацій щодо цього зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках планів наукових досліджень Хмельницького національного університету, Національної академії Державної прикордонної служби України (НА ДПСУ), у межах науково-дослідної роботи „Психічне здоров’я військовослужбовців”. Тема дисертації затверджена вченою радою Технологічного університету Поділля 9.11.2001 року, узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні протокол №7 від 21.09.2004 р.

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження – вивчити динаміку створення і розвитку сімей майбутніх офіцерів і визначити психологічні засоби психопрофілактики порушень міжособистісної взаємодії подружжів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психологічну готовність молодих людей, які планують навчатись у ВВНЗ, до створення сім’ї.

2. Дослідити динаміку становлення сімей курсантів ВВНЗ та порівняти її з динамікою становлення сімей студентів ВНЗ.

3. Визначити психологічні чинники дисфункціональності сімей майбутніх офіцерів.

4. Розробити модель психологічної допомоги нестабільним сім’ям.

5. Розробити програму психологічної допомоги членам сімей студентів і курсантів з стабілізації їх функціонування.

Об'єктом дослідження є процес становлення сімей майбутніх офіцерів.

Предмет дослідження - психологічні особливості становлення та стабілізації функціонування сімей майбутніх офіцерів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що основними чинниками, які зумовлюють специфіку становлення сімей майбутніх офіцерів, є жорстка службова регламентація діяльності, місцеперебування і бюджету часу членів сім’ї, що може негативно позначатись на психологічному кліматі і міжособистісній взаємодії у сім’ї. За цих умов стабілізаторами сімейної системи, на нашу думку, виступають готовність подружжів до конструктивного вирішення внутрішньосімейних протиріч і відповідний рівень їх комунікативної компетентності.

Підвищення рівня комунікативної компетентності членів сімей майбутніх офіцерів може ефективно забезпечувати комплексна групова соціально-психологічна їх підготовка.

Методи дослідження: теоретичні методи (синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із психологічними особливостями й проблемами створення та розвитку молодої сім'ї, шляхами попередження конфліктів у шлюбно-сімейних взаєминах; психологічний експеримент проводився з метою вирішення поставлених завдань дисертації, для цього використовувалися психодіагностичні методики - „Рольові очікування і домагання в шлюбі” Г.М.Волкової, Т.М.Трапезнікової, „Задоволеність шлюбом” В.В.Століна, Т.Л.Романової, „Методика діагностики міжособистісних відносин” Т.Лірі, „Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки” К. Томаса (в адаптації Н. В. Гришиної), “Особистісний диференціал” (адаптований в НДІ ім. В.М.Бехтєрєва); аналіз результатів спілкування, діяльності, метод експертних оцінок та інші; методи математичної статистики (коефіцієнт рангової кореляції К. Спірмена) застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає: у визначенні психологічних чинників дисфункціональності сімей, на основі яких запропоновано комплексну програму соціально-психологічної допомоги в стабілізації подружніх взаємин; у систематизації методів дослідження психологічної готовності курсантів та студентів до створення та розвитку стабільної сім’ї; у розробці моделі психологічної допомоги нестабільній сім’ї; у можливості використання у навчально-виховному процесі в НА ДПСУ та Хмельницькому національному університеті при викладанні дисциплін „Соціальна психологія” та “Етика і психологія сімейного життя” та проведенні семінарів, при розробці тренінгових занять, а також при підготовці відповідної навчально-методичної літератури. Результати дослідження реалізовані в науково-дослідних роботах НДІ ДПСУ (акт №4 від 17.02.2005р.), втілено у навчальний процес НА ДПСУ (акт № 276 від 9.02.2005р.) та впроваджені у роботу викладачів та психологів Хмельницького національного університету (акт № 128/147 від 14.03. 2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Формування духовно-моральних цінностей у дітей та молоді” (м. Вінниця, 2004 р.), „Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (м. Київ, 2004 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи” (м. Хмельницький, 2003 р.); на міжвузівських науково-практичних конференціях: „Соціальна робота – ознака демократизації суспільства” (м. Хмельницький, 2004 р.), „Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2005 р.), на засіданнях кафедри педагогіки і психології Хмельницького національного університету (1999 – 2005 р.р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12-ти наукових працях, 6 з яких – у фахових наукових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст дисертації викладений на 165 сторінках тексту і містить 19 таблиць, 4 рисунки. Список використаних джерел складає 217 найменувань, з них 16 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет дослідження, мету, гіпотезу та його завдання, представлено методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено їх апробацію та впровадження, а також дані щодо публікацій і структури дисертації.

У першому розділі „Теоретичний аналіз психологічних проблем становлення молодої сім’ї” проводиться узагальнення наукової літератури, досліджень вчених з проблем розвитку та становлення сім’ї.

Істотний внесок у вивчення зазначених проблем зробили: А.І. Антонов (проблеми народжуваності), К.К. Васильєва (функції та типологія видів життєдіяльності сім'ї), А.М.Волкова (подружня сумісність та конфлікти), І. Голод (стабільність сім'ї), Т.А. Гурко (стабільність в молодій сім'ї), І.С. Кон (сексуальна поведінка в юнацькому віці), Д. Кутсар (якість шлюбу), Н.В. Малярова (типологія подружніх конфліктів), М.С. Мацковський (теорія, методологія сім’ї), М. Я. Соловйов (мотиви і причини розлучень), В.А. Сисенко (стійкість та сумісність в шлюбі), А.Г. Харчев (проблеми розвитку та становлення сім’ї), 3.А. Янкова (міська сім'я та її особливості) та інші.

Проте в цих роботах розглядаються лише окремі проблеми сім'ї і шлюбу. Поза увагою дослідників, за винятком праць Є.М. Потапчука, залишились соціально-психологічні аспекти розвитку та становлення сімей, членами яких є військовослужбовці силових структур, професійна діяльність яких проходить в особливих умовах і позначається на взаєминах в родині. До таких сімей відносяться й сім’ї курсантів ВВНЗ.

У дисертації на теоретико-емпіричному рівні здійснюється аналіз соціально-психологічних чинників становлення молодої сім’ї, вплив особистісних цінностей, психологічної сумісності на адаптацію та взаємини між подружжям. Робиться спроба виявити соціально-психологічні відмінності між молодою курсантською та студентською сім’єю.

У ході дослідження проведено психологічний аналіз сучасної навчально-виховної діяльності курсантів ВВНЗ, і вона представляється як життєдіяльність людини в особливих, більш екстремальних умовах: суворо регламентована, контрольована, як діяльність з певними моральними, соціальними, часовими, просторовими та іншими обмеженнями. У ній жорстко і нормативно регулюються формальні відносини.

Психологічна готовність до вступу в шлюб, до створення сім’ї представляється як єдність таких взаємопов’язаних компонентів: мотиваційна, емоційно-вольова готовності та підготовленість, що описується на когнітивному та операційно-процесуальному рівні.

На основі проведеного аналізу різних теоретичних підходів щодо проблем молодої сім’ї робляться висновки про те, що:

1) молода сім’я є соціальною системою, що знаходиться на важливому етапі життєвого шляху, в процесі якого відбуваєтьcя інтенсивне формування рольової структури, моделі шлюбу, проходить соціально-психологічна, фізіологічна та сексуальна адаптація подружжя один до одного і до складного суспільного життя загалом;

2) безпроблемне становлення та успішний розвиток молодої сім’ї визначаються її якісними характеристиками: попередньою психологічною готовністю молодих людей до створення сім’ї, безпомилковістю, правильністю вибору шлюбного партнера, рівнем сформованості мотивації і знань, психологічною сумісністю, особливостями впливу батьків на їх взаємини тощо;

3) найважливішим етапом життєдіяльності молодого подружжя, на нашу думку, є початковий період, період первинної адаптації, який характерний для молодої курсантської сім’ї і характеризується своєрідними психологічними особливостями та закономірностями розвитку, характерними лише для цього етапу функціонування сім’ї;

4) успішність становлення молодої сім’ї, стабільність подружнього життя в більшості випадків значною мірою зумовлюється сформованою у молодих людей під впливом батьківської сім’ї, поглядів ровесників, інших факторів “моделлю сім’ї”, її структурою.

У другому розділі „Дослідження процесу становлення сімей майбутніх офіцерів” проводиться вивчення психологічних проблем становлення майбутньої офіцерської сім’ї шляхом аналізу динаміки особистісних змін у майбутніх та реальних членів офіцерської сім’ї в системі „абітурієнт – курсант ВВНЗ - офіцер”. У дослідженні взяло участь 122 старшокласники, 307 курсантів , 41 сім’я курсантів, 100 сімей студентів та 105 молодих сімей офіцерів ДПС України.

У роботі аналізуються особливості психологічної готовності випускників шкіл, які в майбутньому планують стати офіцерами, до створення сім’ї. Чинниками, що впливають на їх готовність до створення сім'ї, називаються завершення освіти, здобуття професії, початок самостійного життя, здатність самостійно матеріально забезпечити сім'ю. Проте орієнтація на шлюб в старшокласників у дечому різна (табл. 1).

Таблиця 1

Особливості орієнтацій майбутніх курсантів ВВНЗ

на шлюб та сім’ю

Позиції старшокласників щодо шлюбу

та створення майбутньої офіцерської сім’ї | Юнаків

(у %) | Дівчат

(у %)

1. Бажають вступити до шлюбу якнайшвидше після закінчення школи | 4,4 |

8,3

2. Загалом думають про шлюб і створення сім’ї, але не поспішатимуть з цим | 74,3 |

69,1

3. Не замислюються над цим або ж не бажають створювати сім’ю бо вважають, що це буде стримувати їх особистісний розвиток | 19,2 |

14,3

4. Інші відповіді | 2,1 | 3,3

Чітко орієнтованими на створення сім'ї виявились лише 78,7 % юнаків і 77,4 % дівчат, а 19,2 % юнаків та 14,3 % дівчат ще не замислюються над цим, або ж мотивами відмови від шлюбу називають навчання, вибір та отримання майбутньої професії, бажання “пожити для себе” тощо.

Разом з тим серед тих, хто одразу ж після закінчення школи бажає створити сім’ю, вдвічі більше дівчат, ніж юнаків. Самооцінка готовності учнів до сімейного життя значно вища, ніж експертна оцінка. Це, очевидно, свідчить як про дещо завищену самооцінку готовності у старшокласників, так і про певну недовіру, невпевненість у своїх вихованцях педагогів-експертів.

У ході проведення констатуючого експерименту вивчали ставлення майбутніх курсантів ВВНЗ до таких проблем сімейного життя як психологічна сумісність, психологічний клімат в сім'ї, кохання, психологічні особливості сімейного спілкування, конфлікт, а також їх мотивація щодо створення сім’ї. Особливості мотивів вступу старшокласників до шлюбу представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Мотиви вступу майбутніх курсантів ВВНЗ до шлюбу

Назва мотиву | У юнаків

(у %) | У дівчат

(у %)

1. Спільність інтересів та поглядів | 20,1 | 25,4

2. Зовнішня привабливість | 7,1 | 23,0

3. Матеріальна забезпеченість майбутнього партнера | 3,1 | 7,4

4. Почуття самотності | 9,2 | 5,1

5. Кохання | 40,2 | 47,6

6. Прагнення позбутись опіки батьків | 8,3 | 10,2

7. Інші мотиви | 12 | 2

Отримані результати свідчать, що найбільш вагомими мотивами вступу до шлюбу у старшокласників є кохання, спільність інтересів та поглядів з майбутнім партнером, зовнішня привабливість, яка є більш важливою для дівчат, ніж для юнаків. Майже кожен десятий випускник школи через шлюб прагне позбутись залежності від батьків.

Встановлено, що учнівська молодь не повністю усвідомлює, що психологічна сумісність в сім'ї досягається не одразу і що щасливі сім'ї характеризуються не відсутністю конфліктів, а вмінням їх розв'язувати. Виявлена низька підготовленість старшокласників до конструктивної поведінки в проблемних ситуаціях. Близько половини з них характеризується односторонністю, категоричністю, непоступливістю, невмінням вислухати і погоджувати свої дії в конфліктних ситуаціях. Саме це, на нашу думку, стає серйозним конфліктогенним фактором у майбутній молодій сім’ї курсантів

Переважна більшість юнаків (72,3 %) і дівчат (62,7 %) дають собі самооцінку як непоступливим у конфліктних ситуаціях, що пов’язано як із сформованими в школі, сім’ї стереотипами поведінки щодо жінки (чоловіка), так із відсутністю навичок безконфліктного міжособистісного спілкування. Низький рівень підготовленості до спілкування з іншою статтю переноситься на умови майбутньої життєдіяльності: навчання у ВНЗ та ВВНЗ, у військові колективи тощо. Незначна частина юнаків (20 %) орієнтована на самостійне вирішення конфліктних ситуацій. Серед юначок таких осіб значно менше. Лише кожен шостий-сьомий старшокласник у випадках складних сімейних обставин у майбутньому планує звернутись до батьків. Це свідчить як про певну недовіру дітей до батьків з таких питань, так і, очевидно, про переконаність у тому, що батьки не можуть конструктивно розв’язати свої власні сімейні проблеми, учасником яких є син чи донька.

Частина майбутніх курсантів не мають чіткого уявлення про те, навіщо вступають у шлюб, чого чекають від сім'ї, які сімейні відносини хочуть побудувати, які обов'язки на них накладає шлюб, як оптимально поєднати сімейні і службові обов'язки офіцера на кордоні тощо. Для більшості з них проблеми створення сім’ї ще не є в цьому віці актуальними.

В процесі констатуючого експерименту шляхом експертного опитування було вивчено умови, які необхідні, на думку старшокласників, для щасливого подружнього життя. Ранжування в порядку зниження їх цінності у юнаків дало такий розподіл: 1) матеріальне благополуччя, 2) квартира, 3) взаєморозуміння, 4) цікава робота, 5) діти. У дівчат - 1) взаєморозуміння, 2) діти, 3) взаємне кохання, 4) почуття обов'язку, 5) матеріальне благополуччя. З такого розподілу видно, що у юнаків на перші місця посідають матеріальні цінності і останні - такі цінності, як діти, кохання, почуття обов’язку та інші. Це свідчить про усвідомлення юнаками соціальної ролі чоловіка як члена сім’ї, що має створити матеріальні основи її успішного, стабільного функціонування.

У результаті дослідження виявилось, що у значної частини випускників школи відсутні готовність брати на себе відповідальність за долю іншої людини, зміцнювати подружній союз, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої офіцерської сім'ї. Окремі з них хотіли б отримати сімейне щастя без будь-яких турбот, без особистої праці. Споживацька психологія є першопричиною багатьох майбутніх сімейних конфліктів.

Досліджено готовність курсантів НА ДПСУ до створення сім’ї (табл. 3). Виявлені відмінності у поглядах на сім’ю у майбутніх чоловіків та дружин. До створення сім’ї повною мірою готові лише 15% курсантів, майже кожен четвертий юнак та кожна третя юначка з їх загального числа не готові до шлюбу. Основні причини цього вони вбачають у тому, що у них відсутній необхідний для цього життєвий досвід, ще незакінчений ВВНЗ, багато невідомого існує з призначенням по службі та ін. Близько половини з опитаних курсантів заявили, що не в повній мірі готові до вступу в шлюб.

Більше 65% курсантів і курсанток вважають, що у сім’ї має панувати біархат; 3,2 % дівчат висловились за те, що головою сімейства має бути чоловік, такої ж думки дотримується кожен третій юнак. На старшинство в сім’ї, на думку всіх курсантів, не впливає рівень освіти, життєвий досвід партнера (про це заявило 2,13% курсантів-юнаків та 7,44 % курсантів-юначок).

Таблиця 3

Готовність курсантів НА ДПСУ до створення молодої сім’ї

Показники готовності до шлюбу | Курсанти-юнаки,

у % | Курсанти-юначки,

у %

Рівні готовності до шлюбу: | Готові повністю | 14,89 | 15,87

Не готові | 23,40 | 34,92

Не зовсім готові | 48,94 | 46,03

Ставлення до шлюбу | Вступати в шлюб треба один раз | 29,79 | 41,27

Розлучитись може кожна сім’я | 14,89 | 26,98

При наявності дітей розлучатись не можна | 23,40 | 4,76

Головне зробити правильний вибір | 40,42 | 39,68

Можна прожити й без сім’ї | 0 | 1,59

Взаємодопомога у шлюбі проявляється в здатності правильно і своєчасно відреагувати на слова партнера, на прохання, надавати допомогу в складних ситуаціях, в умінні разом відпочити, знімати напругу, втому, стрес. На думку 68,09 % курсантів – майбутніх чоловіків, ініціаторами конфліктів у молодій сім’ї є чоловіки і лише у 36,51% випадків - жінки. Юначки-курсантки вважають, що ініціаторами конфліктів у сім’ї є у 33,33% випадків жінки і лише у 17% - чоловіки. Майже кожен третій курсант вважає, що в його майбутній сім’ї конфліктів не буде. Майбутні офіцери у випадках виникнення конфлікту в сім’ї планують їх розв’язувати самостійно, без чиєї б то не було зовнішньої допомоги. Проте навички розв’язання конфліктних ситуацій у них відсутні.

Встановлено, що лише 29,79% хлопців та 41,27% дівчат вважають, що шлюб повинен братись один раз в житті, і майже всі вони погоджуються з тим, що без міцної сім’ї не може бути повноцінного життя та успішної служби офіцера на кордоні. Разом з тим, переважна більшість курсантів-прикордонників не повною мірою усвідомлює чинники реальної військової служби, які можуть призвести до труднощів у подружніх взаєминах, навіть до розпаду сім’ї.

У ході дослідження проведено вивчення цінностей сім’ї у майбутніх офіцерів ДПСУ. У курсантів-юнаків виявлений дещо вищий рівень самоусвідомлення того, що чоловіки повинні займатись вихованням дітей. Майбутні дружини мають перевагу над юнаками-курсантами в тому, що бачать гарну жінку у таких її якостях, як акуратність, красива зовнішність, врівноваженість та ін. Для них такі ознаки є важливими та особистісно значущими. Чоловіки ж надають більшу перевагу таким особистісним рисам майбутньої дружини, як вміння вести гарно домашнє господарство, виховувати дітей.

Суттєвих відмінностей у поглядах на цінності, які мають об’єднувати молоду сім’ю, не виявлено. Разом з тим, юнаки проявляють у 1,5 раза більшу, ніж дівчата, відповідальність за інших членів родини. Проте майбутні дружини мають у 1,5 раза більшу, ніж юнаки, потребу в опорі на шлюбного партнера.

Як виявлено нами, курсантські стосунки, а значить і майбутні взаємини в офіцерській сім’ї, ускладнює відсутність у більшості молодих людей знань та навичок з оптимальної організації взаємин, особливо у складних ситуаціях спілкування. Недооцінка налагодження взаємин у сім’ї призводить до постійних конфліктів і ускладнень в ній або ж до її розпаду. Значна частина курсантів, що вступають у шлюб, навіть не здогадується, що створення сприятливого психологічного клімату в новій родині вимагатиме значних зусиль, витримки та розуміння подружжя. Протиріччя, антагонізми порушують нормальну життєдіяльність молодої курсантської сім’ї. Саме в них джерело великої кількості неврозів та порушень нормального розвитку особистості і закладаються вони переважно у період навчання курсантів у ВВНЗ.

Уявлення курсантів про сім’ю, її функції і про ставлення партнерів до різних сфер життєдіяльності є складними і неоднозначними. Найбільші розходження щодо уявлень про майбутні офіцерські сім’ї, шлюбних партнерів виникають у курсанток в інтимно-сексуальній, батьківсько-виховній та емоційно-терапевтичній сферах. Саме у цих сферах сімейних взаємин майбутні дружини очікують від справжніх чоловіків суттєво іншого виконання функцій і обов’язків. Нерозуміння індивідуально-психологічних та інших особливостей чоловіків, інколи неадекватність установок курсанток на ту чи іншу сферу взаємин можуть бути причиною майбутніх конфліктів у сім’ї.

Неузгодженість сімейних цінностей у сфері батьківського виховання дітей зумовлена певною невпевненістю частини курсанток щодо серйозного ставлення чоловіків до виховання дітей, виконання ними батьківських функцій.

Майже у кожної восьмої курсантки виявлена неузгодженість поглядів на значущість емоційно-терапевтичної функції шлюбу, що, очевидно, викликано також невпевненістю їх у тому, що майбутній чоловік зможе взяти на себе роль емоційного лідера в сім’ї, вплинути на психологічний клімат в родині, забезпечити моральну підтримку дружини у важких життєвих ситуаціях.

У юнаків-курсантів суттєві розходження в поглядах на сучасну жінку виникають переважно у господарсько-побутовій сфері та у сфері їх соціальної активності. Сьогоднішні юнаки-курсанти (кожний восьмий), усвідомлюючи важкі умови офіцерської служби на кордоні, ставлять значно більші вимоги до навичок та вмінь майбутньої дружини по господарству, побуту, активності в сімейних справах. У значної частини сьогоднішніх дівчат, на їх думку, цього немає. Майже у 15% юнаків виявлені сильні розходження в уявленнях щодо зовнішньої соціальної активності, позасімейних професійних та непрофесійних взаємин своїх майбутніх дружин.

Вивчення особливостей становлення курсантських сімей проводилось шляхом порівняльного аналізу з розвитком молодих сімей студентів. Виявлено, що більшість студентських та курсантських подружніх пар оцінюють свої молоді сім'ї в цілому як благополучні. Абсолютно неблагополучні оцінки сім’ї у студентських подружніх пар не зустрічаються. Інша картина спостерігається у курсантських сім’ях: у них майже кожна п’ята (за оцінкою чоловіків) та кожна десята (за оцінкою дружин) сім’я є неблагополучною або ж скоріше неблагополучною. Причому значно нижчу оцінку взаєминам дають чоловіки-курсанти. Виявлено, що більш благополучними є молоді сім’ї, в яких обидва члени подружжя навчаються у одному і тому ж ВНЗ чи ВВНЗ.

Оцінки цінностей та узгодженості очікувань і домагань чоловіків та жінок в сім’ях студентів та курсантів були отримані за допомогою методики Г.М.Волкової, Т.М.Трапезнікової „Рольові очікування та домагання в сім’ї” (табл. 4).

Таблиця 4

Особливості узгодженості очікувань і домагань щодо сімейних партнерів

у сім’ях студентів та курсантів

Сімейні цінності у сфері: | Неадекватність очікувань і домагань щодо сімейних партнерів:

у курсантів , у % | у студентів, у %

Висока | Середня | Низька | Висока | Середня | Низька

1. Батьківсько-виховній | 12,2 | 15,6 | 72,2 | 0 | 50,0 | 50,0

2. Соціальної активності | 9,1 | 26,2 | 64,7 | 0 | 20,0 | 80,0

3. Емоційно-психотерапевтичній | 6,4 | 26,8 | 66,8 | 0 | 40,0 | 60,0

4. Зовнішньої привабливості | 1,9 | 22,0 | 76,1 | 20,0 | 20,0 | 60,0

Значно більші неузгодженості у сфері батьківсько-виховної діяльності, соціальної активності, в емоційно-терапевтичній сфері та щодо зовнішньої привабливості виявлені у курсантів ВВНЗ, у порівнянні зі студентами ВНЗ. Лише в сфері своєї зовнішньої привабливості у студентських сім’ях виявлені серйозні розбіжності. Це пов’язано з тим, що студенткам цивільних ВНЗ притаманне високе прагнення мати красивий зовнішній вигляд, вони витрачають при цьому значні кошти на придбання різної косметики, прикрас, що не зовсім співвідноситься з матеріальними можливостями їх чоловіків. Курсанткам ВВНЗ, як і їх чоловікам, стільки уваги приділяти своїй зовнішності не дозволяють умови навчання, вимоги статутів, служба.

За результатами проведеного емпіричного дослідження була встановлена ієрархія сімейних цінностей окремо у чоловіків та жінок. У студентів чоловіків та жінок існує майже однакова ієрархія сімейних цінностей. Найбільш важливими вони вважають реалізацію себе поза межами сім'ї через соціальну активність, при цьому шлюб уявляється ними як середовище, що сприяє психологічному розвантаженню й стабілізації, а також реалізації себе в аспекті виховання дітей. Якості, що стосуються членів подружжя як сексуальних партнерів, займають останнє місце.

У роботі представлені результати дослідження трьох типів сімей: курсантів, студентів, офіцерів. Брались до уваги показники, які погоджені обома членами подружжя. За його результатами можна зробити висновок, що міжособистісні конфлікти виникають у всіх сім'ях, незалежно від їх типу (стабільні, нестабільні, проблемні; курсантські, студентські, сім’ї офіцерів-прикордонників). Найбільше проблем (табл. 5) у міжособистісних взаєминах виникає у сім’ях курсантів та офіцерів. Це зумовлено, на нашу думку, впливом особливих умов їх професійної діяльності та низьким рівнем комунікативної культури. Низький рівень підготовки курсантів у ВВНЗ до безконфліктних взаємин в сім’ї позначається у майбутньому на взаєминах подружжя в офіцерській сім’ї (у 59 % родин офіцерів конфлікти є постійними або ж частими). Це негативно впливає на результати служби офіцера, на психологічний клімат сім’ї, на виховання дітей.

Таблиця 5

Аналіз причин конфліктів у різних типах молодих сімей

Причини та частота появи конфліктів в сім’ї | Категорія сімей опитуваних (у %)

студентські | курсантські | офіцерські

1. Матеріальні негаразди | 20,0 | 25,0 | 36,66

2. Непорозуміння з іншим подружжям через несумісність темпераменту, характеру, поглядів тощо |

40,0 |

47,5 |

21,0

3. Різні точки зору щодо виховання дітей | 8,0 | 7,5 | 18,0

4. Через службу, навчання | 8,0 | 12,5 | 16,3

5. Відмова одного з них брати участь у сімейних справах | 15,0 | 5,0 | 10,0

6. Зловживання алкоголем, інші особистісні недоліки | 10,0 | 0 | 5,66

7. Інші обставини | 2,0 | 2,5 | 2,0

8. Частота прояву конфліктів у сім’ї:

1) конфлікти бувають постійно | 6,0 | 17,5 | 23,0

2) виникають часто | 33,33 | 37,5 | 36,0

3) проявляються рідко | 22,22 | 25,0 | 17,0

4) іноді | 38,89 | 20,0 | 21,0

5) конфліктів ніколи не буває | 0 | 0 | 0

Причинами конфліктів у студентських сім’ях, що виникають у 60% випадків є: нерозуміння членами сім'ї один одного (заявило 40% опитаних), відмова брати участь у сімейних справах (15%), розбіжності у питаннях виховання дітей (8%), зловживання алкоголем, інші погані звички (10%). Серед студентів 45% вказують на те, що основним способом вирішення конфліктів у їхній сім'ї є обговорення ситуації та ухвалення обопільного рішення, 37% - примирення, 18% - припинення конфліктів на якийсь час.

Значно більше проблем у взаєминах існує у курсантських, ніж у студентських молодих сім’ях. Так, у сім’ях курсантів в чотири рази частіше, ніж у студентських, переважає у спілкуванні стиль конкуренції, відповідно серед перших втричі більше конфліктних сімей.

Конкуренція для молодих сімей проявляється у домінуванні таких стосунків, коли переважає прагнення кожного довести свою зверхність над іншими за будь-яку ціну. Емоційний комфорт одного досягається за рахунок психологічного дискомфорту іншого. Для антагонізму характерним є протистояння окремих членів сім’ї і небажання жодної сторони йти на компроміс. Саме вони є джерелом великої кількості неврозів; порушень нормального розвитку особистості, деформацій характеру.

Якщо у сім’ях студентів переважають такі взаємостосунки, як співробітництво – (48,0%), паритет – (32,0%), змагання – (13,0%), конкуренція та антагонізм – (7,0 %), то у сім’ях курсантів відповідно – конкуренція, антагонізм та паритет у взаєминах ( по 30 %); співробітництво – 25%, змагання – 15%. На вибір стилю спілкування у молодій курсантській сім’ї більшою мірою впливає не позиція рідних, а позиція ровесників та друзів.

Взаємини у сім’ї курсантів зумовлені певною мірою відсутністю у молодих людей психолого-педагогічного досвіду оптимальної організації стосунків. Недооцінка налагодження стосунків в сім’ї призводить або до її розпаду, або до постійних конфліктів і ускладнень. Але значна частина студентів та курсантів, що вступають у шлюб, навіть не здогадується, що створення сприятливого психологічного клімату в родині вимагатиме значних зусиль, витримки, взаєморозуміння.

Загалом, можна виокремити такі тенденції ціннісно-рольових орієнтацій в сучасних молодих сім'ях, подружжя яких навчаються:

-

-

-

Вивчення особливостей становлення офіцерської молодої сім`ї, дозволило з`ясувати, що своїм шлюбом повністю задоволені лише 43% шлюбних партнерів (стабільні сім`ї), частково – 42% (проблемні) і незадоволені взагалі – 15% (нестабільні сім`ї). При цьому 15% охарактеризували свій шлюб як відмінний, 30% – як добрий, 45% – як задовільний. Ці результати є свідченням того, що більше половини сімей військовослужбовців мають проблеми і потребують, як і курсанти, психологічної допомоги.

Проте постійно виникають такі ситуації лише у 32% проблемних сімей, 75% нестабільних сімей і часто у 6% стабільних сімей, у 48% проблемних та у 18% у нестабільних їх типах. Найчастішими причинами виникнення шлюбних конфліктів у сім’ях офіцерів є матеріальні негаразди. Цілком очевидно, що внесок офіцера-чоловіка у загальний матеріальний статус сім’ї не відповідає сьогодні очікуванням дружини. В результаті цього в сім’ї, незалежно від її типу, виникають міжособистісні зіткнення.

Серед причин виникнення міжособистісних конфліктів подружжя є й інші фактори: несумісність поглядів, характеру, темпераменту, культурний фактор (виявлений у 21% сімей офіцерів). Було з’ясовано, що неспівпадання особистісних якостей подружжя, перш за все їх темпераментів, характерів й особливостей рольових домагань, також служить частою причиною виникнення конфліктів.

У стабільних сім’ях офіцерів серед причин виникнення шлюбних конфліктів значно переважають ті, які мають об’єктивний характер: матеріальні негаразди, службова діяльність партнера та втручання у шлюбні стосунки родичів.

Незважаючи на те, що ці сім’ї, за даними спостережень, є стабільними, отримані результати вказують також на необхідність проведення з ними психопрофілактичної роботи. Проте, враховуючи, що суб’єктивні причини виникнення шлюбних конфліктів становлять серед таких сімей лише 8%, цілком очевидно, що немає необхідності проводити з членами подружніх пар індивідуальну психопрофілактичну роботу, яка окрім просвітницького, має передбачати ще й активний психокорекційний вплив на психіку людини з метою усунення негативного відхилення у поведінкових, емоційних та інших особистісних проявах. Проте це ще раз вказує на необхідність проведення такої роботи з майбутніми членами офіцерських сімей – курсантами НА ДПСУ.

Нами було встановлено, що у проблемних та нестабільних сім’ях зростає тенденція до виникнення конфліктів через причини суб’єктивного характеру. Так, наприклад, культурний фактор має негативну спрямованість у 16% проблемних сімей і 19% нестабільних сімей; психологічний - відповідно у 10% проблемних і 15% нестабільних сімей; фізичний відповідно - у 9% і 7% сімей, а також сексуальний - у 6% проблемних і 4% нестабільних сімей. Загалом причини виникнення шлюбних конфліктів, що мають суб’єктивний характер, складають 41% у проблемних сім’ях та 45% у нестабільних сім’ях. Враховуючи отримані результати, ці сім’ї, на нашу думку, потребують проведення з ними, окрім групової, ще й індивідуальної психопрофілактичної роботи.

Результати дослідження дозволили встановити, що лише половина курсантських та офіцерських сімей висловились про позитивний вплив шлюбу на результати навчальної та професійної діяльності. У кожного третього офіцера та у 40 % курсантів ВВНЗ взаємини в сім’ї не сприяють покращенню їх показників у навчанні та професійному становленні. В цьому є як об’єктивні причини, так і суб’єктивні фактори, що мають підлягати коригуванню.

У третьому розділі дисертації „Основні шляхи вдосконалення процесу становлення сімей майбутніх офіцерів” представлено програму та результати проведеного формуючого експерименту з сім’ями курсантів НА ДПС України та студентів Хмельницького національного університету. В дослідженні взяло участь 38 сімей курсантів та 40 сімей студентів. Із їх числа було створено 2 експериментальні групи (19 і 20 сімей) та 2 контрольні групи (19 і 20 сімей).

Враховуючи результати констатуючого експерименту, ми розробили модель психологічної допомоги молодим сім’ям, яка охоплює комплекс соціально-психологічних, психопрофілактичних заходів з членами сімей курсантів та студентів, що мають за мету попередження сімейних конфліктів, покращення взаєморозуміння, підвищення рівня їх комунікативної компетентності. Комплексна програма передбачала проведення з подружжям лекцій, семінарів, групових консультацій, дискусій, ролевих ігор та різних видів соціально-психологічного тренінгу. В роботі детально розкривається процедура їх організації, проведення та основні результати (табл. 6).

Найоптимальнішим шляхом досягнення головної мети групової психопрофілактики міжособистісних стосунків у курсантських та студентських сім'ях, як засвідчив проведений експеримент, є використання саме соціально-психологічного тренінгу, що може поєднувати в собі більшість зазначених вище заходів.

Згідно з розробленою методикою, основною метою соціально-психологічного тренінгу для подружжя є психологічна просвіта подружніх пар, формування в них психологічної готовності до конструктивного вирішення сімейних проблем, ознайомлення з оптимальними способами вирішення конфліктних ситуацій, набуття навичок ефективної взаємодії й спілкування в сім'ї.

Таблиця 6

Вплив програми формуючого експерименту на психологічну готовність курсантів

до розв’язання сімейних проблем

Критерії оцінки психологічної готовності особистості курсанта

до адекватного розвитку сім’ї | Експериментальні

групи | Контрольні

групи

само-

оцінка | експертна

оцінка | само-

оцінка | експертна оцінка

Показники на початку формуючого експерименту:

1. Наявність позитивної мотивації щодо покращення взаємин |

3,8 |

3,6 |

3,9 |

3,8

2. Підготовленість до шлюбу, до побудови адекватних взаємин в сім’ї з шлюбним партнером (знання, навички) |

3,2 |

2,8 |

3,3 |

2,7

3. Здатність до саморегуляції поведінки, спілкування в міжособистісних взаєминах |

3,5 |

2,9 |

3,4 |

2,8

Показники в кінці формуючого експерименту:

1. Наявність позитивної мотивації щодо покращення взаємин |

4,4 |

4,2 |

4,0 |

3,8

2. Підготовленість до шлюбу, до побудови адекватних взаємин в сім’ї з шлюбним партнером (знання, навички) |

3,8 |

3,6 |

3,4 |

2,9

3. Здатність до саморегуляції поведінки, спілкування в міжособистісних взаєминах |

4,0 |

3,7 |

3,4 |

3,0

Перевірка ефективності методик психопрофілактики міжособистісних конфліктів проведена шляхом порівняння