10) З’ясовано, що основними проблемами в організації роботи з укладання Державного реєстру книжкових пам’яток, які гальмують виконання цієї справи в межах держави загалом і в кожній бібліотеці зокрема, є відсутність належної координації цієї діяльності, недостатня популяризація та методична розробка даного завдання, невирішеність питань зведення інформації від бібліотек – учасниць проекту тощо. Тому в дисертації запропоновано шляхи реалізації даної діяльності, систему реєстрації в Державному реєстрі національного культурного надбання книжкових пам’яток (виходячи з того, що певне видання має бути зареєстроване один раз, із зазначенням кількості існуючих примірників і основних місць зберігання), незважаючи на їх відомчу приналежність до Національного музейного, архівного чи бібліотечного фонду. Наголошено на необхідності уніфікації описів книжкових пам’яток, з урахуванням принципових засад щодо укладання облікового реєстру книжкових пам’яток у сховищах держави, а не ґрунтовних наукових каталогів установ–фондоутримувачів, на базі представлених в дисертації методичних рекомендацій щодо опису окремих груп пам’яток та внесення до Реєстру основних даних. Передбачено організаційні засади проведення робіт в межах України: за кожним окремим розділом реєстру (інкунабули, палеотипи, стародруки кириличним, латинським, гражданським шрифтом, рукописні книги, рідкісні й цінні видання ХІХ–ХХ ст.) закріплюється конкретна установа, що є методичним центром створення даної бази даних пам’яток. Підкреслено, що до Державного реєстру вносяться описи книжкових пам’яток світового та державного рівнів, а на місцях ще створюються реєстри пам’яток місцевого значення. В окремому розділі реєстру пропонується фіксувати колекції – книжкові пам’ятки, що має забезпечити їх цілісність, неможливість розформування, вивезення за межі України як колекцій у цілому, так і окремих книжок з них, і таким чином відкласти на першому етапі попримірникову фіксацію в Державному реєстрі одиничних пам’яток, які входять до складу історичних колекцій.

11) На підставі узагальнення досвіду роботи у відділах стародруків і рідкісних видань та аналізу відповідної інструктивно-методичної літератури сформульовано основні вимоги до збереження книжкових пам’яток, їх обліку та опису. Серед них: суворий, чіткий облік, який передбачає, окрім звичайного сумарного та інвентарного, укладання ще паспортів на колекції книжкових пам’яток, детальні службові каталоги, які містять певні результати наукових досліджень, книгознавчі особливості примірників і таким чином гарантують неможливість підміни; регулярні перевірки наявності раритетів; більш жорсткий контроль за дотриманням оптимальних умов зберігання книжкових пам’яток (санітарно-гігієнічних, температурно-вологісних, світлових); належну систему охорони, що виключає можливість несанкціонованого виносу книжкових пам’яток, їх пошкодження під час обслуговування користувачів; розробку нормативної документації, що регламентує всі напрями діяльності спеціалізованих відділів рідкісних книг; правильне розміщення раритетів; вилучення з активного обігу унікальних книжок і виготовлення копій з метою збереження автентичного вигляду оригіналів як пам’яток певної епохи книжкової культури; основні засади консервації, стабілізації, реставрації книжкових пам’яток; сучасний рівень розгалуженого довідково-бібліографічного апарату. Підкреслено специфічні особливості опису інкунабул, іноземних стародруків ХVІ–ХVІІІ ст., кириличних стародруків, нелегальних та заборонених видань.

Отже, представлено теоретичне узагальнення проблем виявлення, дослідження та збереження книжкових пам’яток, що складає основи книжкового пам’яткознавства, яке інтегрує історико-книгознавче, бібліотечно-бібліографознавче, пам’яткознавче та бібліофільське знання. Це має важливе наукове, соціально-культурне та практичне значення, оскільки регламентує розв’язання проблем щодо книжкових пам’яток цілісної галузі практичної діяльності бібліотек, архівів, музеїв, сприяє формуванню адекватного правового поля охорони національного культурного надбання.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Монографія

1. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах. – К.: НБУВ, 2004. – 644 с.

Брошури

2. Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов (1880–1957): Біобібліографічний нарис / Ковальчук Г. І., Королевич Н. Ф. – К.: Нац. парлам. б-ка України, 1995. – / Видатні діячі української книги. Вип. 4. – 44 с.

Довідкові видання

3. Бібліологічні вісті (1923–1930): Систематичний анотований покажчик. – К.: Абрис, 1996. – 160 с.

4. Словник книгознавчих термінів / Буран В. Я., Медвєдєва В. М., Ковальчук Г. І., Сенченко М. І. – К.: Книжкова палата України, 2003. – 160 с.

Науково-методичне видання

5. Створення баз даних документів, визначених для включення до Державного реєстру національного культурного надбання, за допомогою системи автоматизації бібліотек ІРБІС: Рекомендації /Лазарєва О., Ніколенко Л., Сенько Я., Флегонтова Н., Ковальчук Г., Лосієвський І., Рудзький Л. – К.: Національна парламентська бібліотека України, 2002. – 20 с.

Статті у наукових фахових виданнях

6. Архів С. І. Маслова як джерело з історії створення та діяльності відділу стародруків ВБУ // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. праць. – К., 1999. – Вип. 1: Архів і особа. – С. 175–182.

7. Книгознавча концепція П. Й. Ярковського (до джерел вітчизняної бібліологічної науки) // Наукові праці НБУВ. – К., 2000. – Вип. 3. – С. 167–175.

8. Пам’ять України. Пам’ять світу // Українська культура. – 2000. – № 4. – C. 15.

9. Проблеми створення єдиного фонду книжкових пам’яток Росії // Вісник Книжкової палати. – 2000. – № 4. – С. 17–18.

10. Книжкові пам’ятки: досвід Росії // Бібліотечний вісник. – 2000. – № 3. – С. 46–49.

11. Видання Біблії з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина. – К., 2000. – Вип. 5. – С. 3–15.

12. Кириличні стародруки НБУВ та їх наукове освоєння / Бондар Н. П. // Наукові праці НБУВ. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 207–214.

13. Збереження стародруків та рідкісних видань // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 2000. – Т. 6. – С. 53–55.

14. Проблеми створення каталогів колекцій рідкісних видань // Наукові праці НБУВ. – 2000. – Вип. 5. – С. 194–198.

15. О сохранности и учете книжных памятников // Вестник БАЕ. – 2000. – № 3. – С. 77–78.

16. Книжкові пам’ятки в бібліотечних фондах: критерії відбору та визначення // Бібліотечна планета. – 2001. – № 2. – Додаток. – С. 1–5.

17. Програма “Пам’ять світу” та робота над укладанням Державного реєстру книжкових пам’яток // Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 7. – С. 12–17.

18. Острозька Біблія // Історичний календар 2001. – К., 2001. – Вип. 7. – С. 323–325.

19. Традиційні колекції відділів стародруків та рідкісних видань. Проблеми формування // Бібліотечний вісник. – 2001. – № 5. – С. 20–30.

20. Збереження книжкових пам’яток //Наукові праці НБУВ. – К., 2001.– Вип. 7. – С. 44–49.

21. Апарат книги // Енциклопедія сучасної України. – К., 2001. – Т. 1. – C. 609.

22. І. П. Крип’якевич – завідувач відділу стародруків БАН УРСР // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві (Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць, 8). – Львів, 2001. – С. 801–802.

23. Проблеми створення Державного реєстру книжкових пам’яток України” // Бібліотечний вісник. – 2002. – № 6. – С. 39–43.

24. Професіограма співробітника відділу стародруків та рідкісних видань // Наукові праці НБУВ. – К., 2002. – Вип. 9. – С. 593–601.

25. Принципи бібліографування книжкових пам’яток // Бібліотечна планета. – 2003. – № 1. – С. 13–19.

26. Книгознавча наука в контексті роботи з бібліотечними фондами книжкових пам’яток // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 3. – С. 37–44.

27. Борис Зданевич і його відкриття Provinciale Romanum // Наукові праці НБУВ. – К., 2003. – Вип. 10. – С. 67–82.

28. Книгознавча робота з бібліотечними фондами книжкових пам’яток та проблеми охорони таких фондів // Наукова бібліотека в сучасному суспільстві: Історія, проблеми, перспективи. – Одеса, 2003. – С. 64–75.

29. Створення Державного реєстру книжкових пам’яток України як складової частини Державного реєстру національного культурного надбання // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 2. – С. 2–10.

30. Правове поле України щодо роботи з книжковими пам’ятками // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 1. – С. 50–57.

31. Деякі питання оцінки книжкових пам’яток // Бібліотечна планета. – 2004. – № 2. – С. 6–11.

32. Українське бібліологічне товариство (УБТ) // Вісник Книжкової палати. – 2004. – № 4. – С. 34–35.

33. Бібліофільство // Енциклопедія сучасної України. – К., 2003. – Т. 2 – С. 735–737.

34. Книга і світова цивілізація // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 3. – С. 50–52.

35. Вивчаємо та популяризуємо рідкісні та цінні книги з бібліотечних фондів // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 4. – С. 15–17.

Матеріали конференцій

36. Друковані каталоги колекцій стародруків та рідкісних видань НБУВ: стан і перспективи // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек: Мат-ли Міжнарод. наук. конф. К., 14–17 жовтня 1997. – К.,1997. – С. 47–48.

37. Відділи стародруків та рідкісних видань наукових бібліотек: історія та концепція створення // Історія наукових бібліотек у контексті історії, культури, освіти в Україні: Мат-ли наук.-практ. конф. 14–15 жовтня 1999 р. – К., 1999. – С. 74–80.

38. Борис Иванович Зданевич и формирование коллекций старопечатных книг Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского // Библиотека в контексте истории: Материалы 5-й международ. науч. конф. Москва, 21–23 октября 2003 г. – М., 2003. – С. 446–451.

39. Колекції стародруків і рідкісних видань у бібліотеках України: історія створення, проблеми обліку та інформаційного розкриття // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття: Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ імені В. Г. Короленка. – Х., 2003. – С. 6–22.

40. Від “рідкісних книжок” до “книжкових пам’яток”: еволюція термінів і понять // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. мат-лів міжднарод. наук.-практ. конф. – К., 2004. – С. 24–26.

АНОТАЦІЯ

Ковальчук Г. І. Теорія та практика книжкового пам’яткознавства ХХ століття.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено історії, теорії та практиці комплексного дослідження книжкових пам’яток у бібліотеках і обґрунтуванню відповідної, відносно самостійної галузі знань на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам’яткознавства – книжкового пам’яткознавства. Розроблено теоретико-методологічні основи книжкового пам’яткознавства. Представлена історіографія розвитку даного напряму знань, значна увага приділена еволюції тлумачення поняття “рідкісна книга”, сучасним термінологічним визначенням базових понять: “рідкісна книга”, “цінна книга”, “унікальна книга”, “книжкова пам’ятка”, “стародрук” та ін. Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу, створення відповідних структурних підрозділів і доведено загальну тенденцію щодо цього. Схарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам’яток, проаналізовано відповідну законодавчу базу України, визначено основні проблеми та шляхи їх розв’язання в плані укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. З’ясовано основні критерії книжкових пам’яток. Сформульовано основні науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань ХІХ–ХХ ст.

Ключові слова: книжкове пам’яткознавство, рідкісна книга, цінна книга, книжкова пам’ятка, книга – пам’ятка історії та культури, відділ стародруків та рідкісних видань, бібліотечні фонди книжкових пам’яток, бібліографічний опис стародруків та рідкісних видань, Державний реєстр національного культурного надбання, збереження книжкових пам’яток.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук Г. И. Теория и практика книжного памятниковедения ХХ столетия. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.08 – книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. – Киев, 2005.

Диссертация посвящена истории, теории и практике работы в библиотеках с книжными памятниками, в частности, со старопечатными книгами и редкими и ценными изданиями ХІХ–ХХ вв., которые являются объектами изучения как книговедческих дисциплин, так и памятниковедения. Обосновано формирование соответствующей, относительно самостоятельной специальной дисциплины на стыке книговедения, библиотековедения и памятниковедения и соответствующей отрасли практической деятельности – книжного памятниковедения, сформулированы его теоретико-методологические основы.

Представлена историография развития данного направления знаний, проанализированы основные, наиболее рациональные аспекты книговедческих, библиотековедческих, библиографических, библиофильских концепций, в первую очередь российских, где эти вопросы традиционно активно развиваются. Значительное внимание уделено эволюции толкования понятия “редкая книга”, представлена собственная классификация редких изданий, а также современные терминологические определения других базовых понятий: “старопечатная книга”, “ценная книга”, “уникальная книга”, “книжный памятник”, “книжное памятниковедение” и др.

Рассмотрена история и выявлена общая тенденция выделения в библиотечных фондах старопечатных книг, редких изданий более позднего времени, создание соответствующих структурных подразделений. На основании архивных материалов изложена история отдела старопечатных изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, формирование его коллекций, научная и научно-методическая деятельность сотрудников по их изучению. В приложении представлен архивный документ – “Положение о подотделе раритетов ХІХ–ХХ вв. при отделе старопечатных изданий”, где закреплены основные критерии, по которым из общих фондов отбирались в отдел редкие и ценные издания в конце 20-х – в 30-х гг. ХХ ст.

Уделено внимание толкованию основных критериев определения редких и ценных изданий, в т. ч. разработаны критерии понятия “украинский книжный памятник”. Охарактеризованы современные мировые программы, касающиеся сохранения и популяризации книжных памятников, проанализирована соответствующая законодательная база Украины, определены основные проблемы и пути их решения в плане составления раздела “Книжные памятники” Государственного реестра национального культурного достояния, который призван зафиксировать книжное наследие Украины. На основе обобщения опыта, методических разработок специализированных отделов редких книг крупных библиотек сформулированы основные научно-методические и практические требования относительно унификации описания и обеспечения сохранности книжных памятников.

Ключевые слова: книжное памятниковедение, редкая книга, ценная книга, книжный памятник, книга – памятник истории и культуры, отдел старопечатных и редких изданий, библиотечные фонды книжных памятников, библиографическое описание старопечатных и редких изданий, Государственный реестр национального культурного достояния, сохранность книжных памятников.

RESUME

Kovalchuk H. I. Theory and practice of study of book monuments in XX c. – Manuscript.

Thesis for a Doctor degree in History by speciality 07.00.08 – bibliology, library science, study of bibliography. – V. Vernadsky National Library of Ukraine. – Kyiv, 2005.

The thesis investigates history, theory and practice of complex researches of book monuments in libraries and substantiates relatively separate sphere of knowledge at the border of bibliology, library science and study of monuments. The historiography of development of this field of knowledge is given, much attention being paid to evolution of explaining notion “rare book”, to modern terminological definitions of basic notions: “rare book”, “valuable book”, “unique book”, “book monument”, “old-printed book” etc. The history of separation of old-printed books and rare books of subsequent time in library funds, creation of proper departments is observed, with common tendency of such processes being proved. Modern worldwide programs concerning conservation and popularization of book monuments are characterized, the appropriate legislative base of Ukraine is analyzed. Main problems having been appeared when compiling the chapter of the National register of cultural legacy dealing with book monuments of Ukraine and ways of their solving are pointed. Main criteria of definition of book monuments are ascertained. The thesis formulates guidance and practical demands for description and conservation of old-printed books, rare and valuable books of XIX–XX cc.

Key words: study of book monuments, rare book, valuable book, book monument, book as a monument of history and culture, department of rare and old-printed books, library funds of book monuments, bibliographical description of rare and old-printed books, the National register of cultural legacy, conservation of book monuments.

Підписано до друку 14.01.2005 р.

Формат 60х90/16. Друк офсетний.

Умовних др. арк. 1,9. Тираж 100 прим.

Замовлення № 1

Друкарня Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Адреса: 03039, Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 3