МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
КРИВЦУН ІРИНА МИРОСЛАВІВНА
УДК 338.246.87
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРЕВЕНТИВНИХ ТА КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ
Спеціальність: 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки підприємства та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент
Загородній Анатолій Григорович,
Національний університет “Львівська
політехніка”, завідувач кафедри обліку та аналізу
Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор
Вітлінський Вальдемар Володимирович,
Київський національний економічний університет, завідувач кафедри економіко-математичних методів
кандидат економічних наук, доцент
Страхарчук Валентина Петрівна,
Львівський банківський інститут, доцент
кафедри економічної кібернетики
Провідна установа - Ужгородський національний університет
кафедра економіки, менеджменту
та маркетингу
Захист відбудеться 09.11.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів–13, вул. С. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301б.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів – 13, вул. Професорська,1.
Автореферат розісланий 07.10.2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, д.е.н., проф. Алєксєєв І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Реформування економіки України на ринкових засадах вимагає адаптації суб’єктів підприємництва до функціонування за умов невизначеності та ризику. Підвищений рівень ризику, притаманний вітчизняному підприємництву, зумовлений не лише несприятливими макроекономічними умовами, але й реальними можливостями суб’єктів підприємництва щодо управління ризиками та вмінням вибирати та реалізовувати найефективніші заходи управління ризиками. Це вимагає з одного боку наявності стабільно функціонуючих суб’єктів інформаційного бізнесу, страхових компаній, послуги яких дають змогу суб’єктам виробничого підприємництва управляти рівнем підприємницького ризику, а з іншого - розробляння та застосування у підприємницькій практиці методики порівняння та вибору найефективніших заходів управління ризиками та методики оцінки економічної ефективності програми управління ризиками загалом.
Теорія управління ризиками налічує численні праці вітчизняних та зарубіжних фахівців. Питанням аналізу, оцінки та управління підприємницьким ризиком присвячені праці Асилбекової Ф., Балабанова І., Бузько І., Верченка П., Вітлінського В., Гуменюка В., Загороднього А., Кузьміна О., Крикавського Є., Логачевої Л., Наконечного І., Нурєєва Р., Петровича Й., Прандецького І., Романченко О., Сельцової Н., Стадницького Ю., Страхарчук В., Уманціва Ю., Устенка О., Уткіна Е., Фере В., Хохлова М., Штефанича Д., Ястремського О., Цельмера Г., Мюглера Й.
Проте в сучасній теорії управління ризиками відсутня систематизована класифікація заходів управління підприємницькими ризиками, не розроблена методика оцінки економічної ефективності та вибору найефективнішого заходу управління ризиками, а також методика оцінки економічної ефективності програми управління ризиками підприємства. Саме ці проблемні питання, їх теоретичне та прикладне значення визначили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у рамках наукового напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” при виконанні теми “Формування умов забезпечення інвестиційної привабливості підприємств та механізмів залучення іноземних інвестицій” (номер державної реєстрації 0102U001182), затвердженої науково-технічною радою університету, протокол № 12 від 17.12.2001 р.
Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес управління ризиками підприємства.
Предметом дослідження є методичні та прикладні підходи до управління підприємницькими ризиками.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробляння науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності заходів програми управління ризиками підприємства.
Реалізація мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення таких завдань:
§
визначити сутність та завдання заходів управління ризиками підприємства;
§
систематизувати ознаки класифікації заходів програми управління підприємницькими ризиками;
§
дослідити явище асиметрії інформації та його вплив на укладання угод на ринку інформаційних та страхових послуг, класифікувати види асиметрії інформації;
§
удосконалити методику визначення ціни на інформацію;
§
розробити наукове обгрунтування методики порівняння та вибору найефективнішого заходу управління підприємницькими ризиками на прикладі забезпечення інформацією прийняття управлінських рішень та страхування підприємницьких ризиків;
§
сформувати методичний підхід до визначення економічної ефективності програми управління ризиками підприємства.
Теоретичною базою дослідження є сучасна вітчизняна та зарубіжна теорія управління ризиками, матеріали періодичних видань, статистична інформація, законодавчо-нормативні акти, що регулюють діяльність суб’єктів інформаційного та страхового бізнесу.
Методологічною основою дослідження стали основні положення теорії ймовірностей та актуарної математики, статистичного та порівняльного аналізу. Зокрема, у дисертаційному дослідженні застосовані: методи критичного аналізу до методики оцінки ставки страхового тарифу та методики оцінки вартості інформації, статистичного та графічного аналізу – при дослідженні сучасного стану ринку страхових послуг в Україні, системного аналізу – при обгрунтуванні ознак класифікації заходів програми управління ризиками підприємства; порівняльного економічного аналізу – при розгляді альтернативних варіантів превентивних та компенсаційних заходів управління ризиками; нормативний метод – для аналізу нормативно-законодавчих актів, що регулюють діяльність суб’єктів страхового та інформаційного ринку; основні положення теорії ймовірностей та актуарних розрахунків - при розробленні методики оцінки економічної ефективності заходів та програми управління ризиками підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
вперше:
§
науково обгрунтовано методичні рекомендації щодо управління ризиками підприємства на засадах реалізації превентивних та компенсаційних заходів, зокрема, - щодо оцінки економічної ефективності заходів та програми управління ризиками підприємства загалом, які враховують ймовірнісні характеристики реалізації заходів та диференційовані для превентивних, компенсаційних та комбінованих заходів програми управління ризиками підприємства;
§
запропонована класифікація асиметрії інформації ( яка полягає в тому, що суб’єкти підприємництва, що функціонують на певному територіальному ринку і є потенційними діловими партнерами, володіють нерівноцінною або асиметричною інформацією щодо суб’єкта чи об’єкта угоди, певних економічних явищ чи подій тощо) при укладанні угод на ринку інформаційних та страхових послуг за такими ознаками: причина виникнення; предмет інформації, що є об’єктом асиметрії; кількість сторін угоди, що зазнають впливу асиметрії інформації; частка асиметрії інформації у повному обсязі інформації; рівень допустимості (згідно законодавства чи умов договору); масштаб поширення асиметрії інформації; час виникнення подій чи явищ, що є об’єктом асиметрії інформації. Це дає змогу мінімізувати інформаційну складову чинника ризику та оптимізувати розподіл договірних зобов’язань контрагентів, що діють на інформаційному та страховому ринках;
удосконалено:
§
класифікацію заходів управління підприємницькими ризиками за такими ознаками: призначення заходу; механізм захисту, що використовується в складі певного заходу; відношення до суб’єкта ризику; сфера господарської діяльності, в якій реалізується захід; добровільність здійснення заходу; орієнтованість заходу. Запропонована класифікація на відміну від існуючої виключає дублювання впливу окремих заходів та підвищує економічну ефективність програми управління ризиками підприємства загалом;
§
методичні рекомендації щодо визначення ціни на інформацію, які на відміну від існуючих підходів передбачають аналіз чинників впливу на ціну інформації та розробку блок-схеми прийняття рішення продавцем та покупцем при купівлі-продажу інформації, що сприяє зменшенню невизначеності та ризику прийняття управлінських рішень;
дістали подальшого розвитку:
§
методичний підхід до розрахунку страхувальниками страхових тарифів за різних систем відповідальності страховика та рекомендованої тарифної ставки, який, на відміну від існуючого, диференційований за різними системами відповідальності страхової компанії;
§
методичні рекомендації щодо аналізу страхувальниками фінансових та актуарних показників діяльності страховика, які дають змогу мінімізувати ризик вибору ненадійного та фінансово нестабільного страховика.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація суб’єктами підприємництва програми управління ризиками дає змогу розробити ефективну систему заходів у ситуації підвищеного ризику та невизначеності умов господарювання. Запропоновані у дисертаційній роботі рекомендації щодо розробляння та реалізації програми управління ризиками та окремих її заходів реально впроваджені НВП “Техноваги” (Довідка № 82 від 23.03.2005 р.)та СКЖ”Універсальна” (Довідка № 20 від 19.04.2005 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні навчальних дисциплін “Страхові послуги”та “Соціальне страхування” (Довідка № 9 від 22.03.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Маркетинг та логістика в системі менеджменту “ (м. Львів, 22-24 жовтня 1998 р.); “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління” (м. Київ, 27-28 жовтня 1998 р.); “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 3-4 грудня 2002 р.); на методичних семінарах кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету “Львівська політехніка”.
Публікації. Основні положення дисертації відображені у 16 наукових публікаціях ( наукові статті, тези доповідей ). У фахових виданнях опубліковано 4 наукові статті.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 164 сторінках основного тексту, який складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (151 назв). Робота містить 16 таблиць і 11 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретичні засади управління ризиками в підприємницькій діяльності” досліджено сутність підприємницького ризику як об’єкта заходів управління ризиками, уточнено поняття заходу управління ризиками, систематизовано ознаки класифікації заходів, що формують програму управління ризиками підприємства, проаналізовано можливості суб’єктів підприємництва щодо реалізації окремих заходів на теренах національного ринку, запропоновано послідовність розробляння та реалізації заходу управління ризиками.
Підвищений рівень ризику, що притаманний вітчизняному підприємництву, зумовлений несприятливими макро- та мікроекономічними чинниками. Макроекономічні причини підвищують систематичну, а мікроекономічні - специфічну складові чинника ризику. Підвищений рівень систематичної складової підтверджують офіційні статистичні дані ( табл. 1), які вказують на негативну тенденцію частки збиткових підприємств та підприємств, що визнано банкрутами. Однією із основних причин підвищеної специфічної складової є неефективне управління підприємницькими ризиками.
Аналіз наукових праць з теорії управління ризиками та власні дослідження автора дозволили виявити особливості підприємницького ризику, що визначають сутність та призначення заходів управління ризиками. Ними, зокрема, є: ймовірнісний характер ризику та, відповідно, заходів управління ризиками; параметри ризику як безпосередній об’єкт впливу досліджуваних заходів; одночасність виникнення ризику із визначенням підприємницьких цілей; взаємозв’язок невизначеності та ризику; наявність впливу контрольованих та неконтрольованих чинників ризику; позитивний та негативний вплив чинника ризику; суб’єктивність ризику як економічної категорії; чітке формулювання ризикової події, що є об’єктом впливу окремого заходу, та визначення мінімального рівня ризику.
Таблиця 1
Динаміка частки збиткових підприємств та порушених справ про банкрутство в Україні з 1996 по 2003 рр.
Показник | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Загальна кількість справ про банкрутство | 3632 | 7082 | 9095 | 9539 | 8282 | 12200 | 15850 | 17958
Винесено постанов про визнання боржників банкрутами | 1691 | 4107 | 4525 | 6244 | 581 | 5300 | 5063 | 7272
Частка збиткових підприємств, % | 43,0 | 53,4 | 55,0 | 56,0 | 38,0 | 38,2 | 38,8 | 41,2
Виявлені особливості підприємницького ризику зумовили необхідність уточнення визначення заходів управління ризиками та обгрунтували доцільність застосування цього термінологічного вислову у дисертаційній роботі. А саме, заходи управління ризиками розглядаються нами як економічно обгрунтовані заходи в різних сферах фінансово-господарської діяльності, що здійснюються суб’єктами підприємництва самостійно або шляхом використання зовнішніх послуг з метою управління власним рівнем підприємницького ризику та забезпечення ефективного функціонування підприємства за умов невизначеності.
Опрацювання літературних джерел, проведене з метою пошуку та систематизації ознак класифікації заходів управління ризиками, та врахування деяких особливостей заходів, які не були виділені у складі певних класифікаційних груп, дозволили виявити наступні ознаки, згідно до яких у дисертаційній роботі проведена класифікація заходів програми управління ризиками підприємства:1) призначення заходу; 2) механізм захисту, що використовується в складі певного заходу; 3) відношення до суб’єкта ризику; 4) сфера господарської діяльності, в якій реалізується захід; 5) добровільність здійснення заходу; 6) орієнтованість заходу.
Різноманітність заходів, пропонованих зарубіжною та вітчизняною теорією управління ризиками, зумовила доцільність розгляду в дисертаційному дослідженні можливостей реалізації цих заходів на національному ринку та їх узгодження у складі програми управління ризиками підприємства. З метою внормування термінології, якою оперує вітчизняна теорія управління ризиками, досліджувані заходи охарактеризовано згідно запропонованих класифікаційних ознак, а також вказано на відмінності окремих заходів, що входять до однієї і тієї ж класифікаційної групи.
Результатом проведеного аналізу різнотипних заходів управління ризиками підприємства є модель, яка систематизує заходи згідно запропонованих ознак класифікації ( табл. 2 ). Приналежність окремого заходу до класифікаційної групи відображена в таблиці знаком “+”.
Таблиця 2
Систематизація заходів управління ризиками за класифікаційними ознаками
Класифікаційна ознака
Захід | Призна-
чення | Механізм захисту | Відношення до суб’єкта ризику |
Сфера господарської діяльності, в якій здійснюється захід | Добровільність заходу |
Орієнтованість заходу
Уникнення | Договірне обмеження | Правовий захист |
Самостійний захист
Зменшення |
Збільшення |
Утримання на рівні | Виявлення причин | Поділ ризику |
Меха
нізм про-тидії
Технічний |
Фінансовий |
Внутрішній | Зовнішній |
Технологічний |
Соціальний |
Управлінський |
Комерційний |
Правовий |
Фінансовий |
Добровільний |
Примусовий |
Превентивний |
Компенсаційний
Відмова від прийняття ризикового рішення | + | + | + | + | + | + | +
Гарантування | + | + | + | + | + | + | +
Диверсифікація | + | + | + | + | + | + | + | + | +
Захист комерційної таємниці | + | + | + | + | + | + | + | + | + | +
Заходи техніки безпеки | + | + | + | + | + | + | + | + | +
Забезпечення інформацією | + | + | + | + | + | + | + | + | +
Консалтинг | + | + | + | + | + | + | + | +
Лімітування | + | + | + | + | + | + | + | +
Маркетингові дослідження | + | + | + | + | + | +
Моніторинг | + | + | + | + | + | +
Освоєння гнучких технологій | + | + | + | + | + | +
Патентування | + | + | + | + | + | + | +
Підбір персоналу | + | + | + | + | + | + | +
Самострахування | + | + | + | + | + | +
Створення резервів виробничих потужностей | + | + | + | + | + | +
Створення фондів ризику | + | + | + | + | + | + | +
Страхування | + | + | + | + | + | + | +
Факторинг | + | + | + | + | + | + | + | +
Хеджування | + | + | + | + | + | + | +
У другому розділі “Обгрунтування вибору та оцінка економічної ефективності превентивних заходів програми управління ризиками підприємства” розроблено критерії вибору заходу управління ризиками; досліджена специфіка укладання угод на ринку інформаційних послуг, а зокрема, сформульовано визначення явища асиметрії інформації та проаналізовано його вплив на ефективність укладання угод такого типу; систематизовано фактори, що впливають на ціну інформації; запропоновано методичний підхід до визначення максимальної та мінімальної меж ціни інформації; розроблено методику визначення ефекту та економічної ефективності заходів забезпечення інформацією прийняття управлінських рішень на прикладі заходів щодо самостійного збору та опрацювання інформації та заходів щодо її купівлі на ринку інформаційних послуг; запропоновано послідовність порівняння та вибору найефективнішого превентивного заходу такого типу.
Складність розроблення методики визначення ефекту та економічної ефективності, адекватної до її застосування стосовно різнотипних заходів управління ризиками, зумовила обмеження подальшого дослідження вирішенням цієї проблеми на прикладі двох заходів, відмінних між собою за переважною більшістю класифікаційних ознак. Такими заходами обрано: заходи забезпечення інформацією та заходи страхування підприємницьких ризиків. Перший з них є одним із найефективніших та найчастіше реалізовуваних заходів превентивної групи, другий – найхарактернішим прикладом застосування компенсаційного захисту від ризиків. Пріоритетність вибору зумовила і наявність для кожного з цих заходів альтернатив їх здійснення, що дозволило при розробленні методичного підходу передбачити рекомендації щодо порівняння альтернативних варіантів та вибору найефективнішого з них.
Укладання угод на ринку інформаційних послуг зазнає суттєвого впливу явища асиметрії інформації, яке полягає в тому, що суб’єкти підприємництва, які функціонують на певному територіальному ринку і є потенційними діловими партнерами, володіють нерівноцінною або асиметричною інформацією щодо суб’єкта угоди – контрагента за договором; об’єкта угоди; ймовірних у майбутньому подій, що можуть спричинити виникнення підприємницьких ризиків для суб’єкта, який не володіє такою інформацією тощо. Різноманітність ситуацій з асиметричною поінформованістю контрагентів у дисертації класифіковано за наступними ознаками:
§
причиною виникнення – умисна та неумисна асиметрія інформації;
§
предметом інформації – асиметрія інформації щодо об’єкта чи суб’єкта угоди;
§
кількістю сторін угоди, що зазнають впливу асиметрії інформації – одно-, дво- та багатостороння асиметрія інформації;
§
часткою асиметрії інформації у повному обсязі інформації – повна або часткова асиметрія інформації;
§
рівнем допустимості – допустима чи недопустима асиметрія інформації;
§
масштабами поширення – систематична та специфічна асиметрія інформації;
§
часом виникнення подій чи явищ, які є об’єктом асиметрії інформації – наявна чи потенційно можлива асиметрія інформації.
Згідно запропонованої класифікації асиметрія інформації, що супроводжує укладання угод на ринку інформаційних послуг, є односторонньою, умисною та систематичною. Залежно від конкретних обставин таке явище може відповідати повній або частковій, допустимій чи недопустимій, наявній чи потенційно можливій асиметрії інформації.
З позиції менеджменту ризиків метою здійснення заходів забезпечення інформацією є: уникнення односторонньої асиметрії інформації шляхом її трансформації у двосторонню; виявлення та попередження виникнення односторонньої асиметрії інформації; мінімізація асиметрії інформації щодо потенційних ділових партнерів; виявлення недопустимої асиметрії інформації та обгрунтування подальших заходів правового характеру; запобігання виникненню специфічної та обмеження негативного впливу систематичної асиметрії інформації; попередження виникнення наявної асиметрії інформації. Зазначені завдання стосуються обмеження впливу інформаційної складової чинника ризику як стосовно укладання будь-яких договорів чи угод, так і здійснення заходів управління ризиками зокрема.
Приймаючи за основу загальновідому формулу розрахунку економічної ефективності як відношення ефекту до витрат на його досягнення, економічну ефективність заходу щодо купівлі інформації у дисертації запропоновано представити наступним чином:
, (1)
де та відповідно математичні сподівання певного економічного результату, що матиме місце у випадку володіння чи неволодіння покупцем інформацією, грн.; Цдог – договірна ціна інформації, грн.; Вдод – витрати на реалізацію додаткових заходів, що розробляються на основі придбаної інформації, грн.
Формула розрахунку економічної ефективності внутрішніх заходів забезпечення інформацією передбачає коригування формули (1) з врахуванням витрат покупця на самостійні заходи такого типу:
(2) де Во– витрати на збір та опрацювання інформації, грн.; Ве – витрати на залучення зовнішніх експертів, грн.; Впр.з – витрати на здійснення заходів правового захисту, грн.; Цпр – ціна продажу інформації ( враховується у випадку продажу власної інформації іншим зацікавленим покупцям ), грн.
Економічна ефективність кожного із заходів буде тим вищою, чим меншими будуть витрати на їх здійснення (за умови забезпечення інформацією рівноцінного ефекту).
Послідовність дій, що виконують зацікавлені у отриманні певної інформації покупці, представлена схематично на рис. 1. Запропонована схема вміщує також дії продавця (зовнішнього виробника), які на окремих етапах оцінювання вартості інформації визначають умови прийняття рішення її покупцем.
Вибір найефективнішого заходу забезпечення інформацією передбачає поетапне прийняття рішення потенційними покупцями інформації. Такими умовно прийнятими етапами є: оцінка економічної ефективності альтернативних варіантів здобуття інформації, їх порівняння та вибір найефективнішого з них. Залежно від кількості продавців певної інформації на ринку проходження окремих етапів може повторюватись (проходити певні цикли), перш ніж покупці інформації приймуть остаточне рішення про вибір способу її отримання.
У третьому розділі “Обгрунтування вибору компенсаційних заходів програми управління ризиками підприємства та оцінка їх ефективності” досліджена специфіка впливу явища асиметрії інформації на укладання угод на ринку страхових послуг; проаналізовано тенденції розвитку вітчизняного страхового ринку; запропоновано диференційований методичний підхід до визначення ефекту від різних видів зовнішнього страхування підприємницьких ризиків (за різними системами відповідальності страхових компаній); запропоновано методику розрахунку економічної ефективності компенсаційних заходів такого типу, орієнтовану на врахування ймовірнісних характеристик страхового захисту та диференційовану для внутрішнього і зовнішнього страхування підприємницьких ризиків; розроблено процес вибору найефективнішого компенсаційного заходу; запропоновано послідовність розробляння і реалізації програми управління ризиками підприємства, а також методичний підхід щодо визначення її економічної ефективності.
Асиметрія інформації, що має місце на ринку страхових послуг, полягає в тому, що на момент підписання договору страхування контрагенти володіють асиметричною інформацією щодо:
реальної вартості об’єкту страхування та страхової послуги;
ймовірності настання страхової події та конкретного страхового випадку, а також взаємозв’язку між ними;
вірогідності та абсолютної величини збитків, що можуть виникнути у страхувальника в разі настання страхового випадку;
контрагента за договором тощо.
Визначення ефективності укладання договорів страхування повинне враховувати специфіку здійснення компенсаційних заходів. Основна їх відмінність від превентивних заходів полягає в тому, що заходи компенсаційного характеру, а, зокрема страхування, не орієнтовані на зменшення вірогідності виникнення чи абсолютної величини збитків. Це слід враховувати при розрахунку ефекту від страхування підприємницьких ризиків.
Рис. 1. Процес вибору найефективнішого заходу забезпечення інформацією
Нехай Мс(П) – математичне сподівання події, яка полягає в страхуванні ризиків у страховій компанії, грн.; М(П) – математичне сподівання події – наслідку відмови від укладання договору страхування, грн.; С – страхова сума, грн.; rс – ставка страхового платежу, % на рік; t – термін дії договору страхування, роки; Вд – витрати на реалізацію додаткових превентивних заходів, передбачених договором страхування, грн. Тоді запропонована у дисертації формула розрахунку економічної ефективності страхування підприємницьких ризиків матиме вид:
. (3)
Альтернативою до використання послуги страхової компанії є формування на підприємстві спеціальних фондів ризику або створення в складі фінансовопотужних суб’єктів підприємництва страхових кептивів (внутрішніх страхових компаній). Розрахунок економічної ефективності від впровадження заходів страхового захисту такого типу в дисертації запропоновано проводити за наступною формулою:
(4)
де р – ймовірність настання страхового випадку; Вс – страхове відшкодування, грн.; rф – ставка страхового платежу до страхового кептиву, % на рік.
Відмінність застосування формули (4) для визначення економічної ефективності створення на підприємстві фонду ризику від формули розрахунку ефективності використання послуги страхового кептиву полягає в тому, що значення Вс в останньому випадку, як правило, повністю покриває збитки, тоді як для відшкодування збитків коштів фонду ризику може виявитись недостатньо.
Вибір найефективнішого компенсаційного заходу програми управління ризиками підприємства досягається завдяки застосуванню методичного підходу щодо порівняння та вибору найефективнішого заходу страхування підприємницьких ризиків. При цьому слід зазначити, що процес порівняння матиме сенс, якщо ризики, відносно яких проводиться захист, взагалі можуть бути застрахованими. У даному випадку трактування терміну “застраховуваність” підприємницьких ризиків передбачає не лише теоретичну, але і реальну можливість (згідно пакету послуг вітчизняних страхових компаній) страхування підприємницьких ризиків.
Послідовність порівняння та вибору найефективнішого заходу страхування ризиків, подану на рис.2, доповнено діями страхової компанії. Цінність запропонованих методичних рекомендацій для потенційних страхувальників буде вищою, якщо відповідні розрахунки за ними проводитиме фахівець, обізнаний з актуарною математикою, теорією ймовірності, а статистична чи інші види інформації, необхідні для оцінки економічної ефективності страхового захисту будуть зібрані страхувальниками самостійно.
У результаті проведеного дисертаційного дослідження встановлено, що економічна ефективність програми управління ризиками підприємства, до складу якої
Рис. 2. Порівняння та вибір найефективнішого заходу страхування ризиків
входять превентивні, компенсаційні та комбіновані заходи, суттєво залежить від таких чинників:
§
економічної ефективності конкретного заходу, що входить до складу програми управління ризиками: чим вищою є економічна ефективність кожного заходу управління ризиками, тим вищою буде і економічна ефективність програми загалом;
§
дублювання впливу окремих заходів управління ризиками: чим ширшим є спектр ризиків, щодо яких розробляються певні заходи, тим нижчим буде ефект та вищими витрати на реалізацію програми управління ризиками підприємства, а відтак нижчою буде і економічна ефективність такої програми;
§
частки превентивних та компенсаційних заходів у складі програми управління ризиками підприємства. Як підтверджують результати розрахунку економічної ефективності заходу забезпечення інформацією та заходу страхування підприємницьких ризиків, економічна ефективність превентивних заходів є значно вищою, аніж компенсаційних, а тому економічна ефективність програми управління ризиками підприємства буде тим вищою, чим більше до її складу входитиме превентивних заходів захисту.
Розрахунок економічної ефективності програми управління ризиками підприємства, до складу якої входять превентивні, компенсаційні та комбіновані заходи, у дисертації рекомендовано розраховувати за формулою:
(5)
де та - відповідно ефект від реалізації превентивних, компенсаційних та комбінованих заходів управління підприємницькими ризиками, грн.; та - витрати на здійснення превентивних, компенсаційних та комбінованих заходів, грн.
На рис. 3 представлено послідовність розробляння програми управління ризиками підприємства. Виявлення причин виникнення та оцінка рівня підприємницького ризику забезпечують інформацією розробляння як окремих заходів, так і програми управління ризиками підприємства загалом. Оцінювання рівня підприємницького ризику, а зокрема, визначення ймовірності та абсолютної величини збитків дозволяє класифікувати ризики, що виникають у підприємницькій діяльності, на три умовні групи: з низьким, середнім та високим рівнем ризику. За допомогою так званої таблиці рішень розглядаються альтернативні варіанти заходів управління ризиками. Так, для підприємницьких ризиків, що характеризуються низькою ймовірністю виникнення та незначними збитками, заходи можуть не розроблятись взагалі; для групи ризиків, що супроводжуються значними втратами з високою вірогідністю їх виникнення, може бути прийняте рішення про відмову від реалізації підприємницького проекту, який спричинює виникнення цієї групи ризиків; для середніх за рівнем ризиків розробляння заходів щодо управління ними доцільно здійснювати у такій послідовності:
Рис. 3. Розробляння та реалізація програми управління ризиками підприємства
§
проаналізувати, чи може бути реалізований превентивний захист від підприємницьких ризиків;
§
визначити, чи ризики потенційно можуть бути застраховані;
§
проаналізувати інші варіанти здійснення компенсаційних та комбінованих заходів управління підприємницькими ризиками;
§
порівняти економічну ефективність альтернативних заходів управління підприємницькими ризиками та обрати найефективніший з них.
Розрахунок планової та фактичної економічної ефективності програми управління ризиками підприємства, який передбачено при розроблянні та реалізації програми, дозволяє порівняти заплановану та реально досягнуту її ефективність та внести відповідні зміни до розробляння програми управління ризиками підприємства у майбутньому.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі поставлено і розв’язано наукове завдання розроблення теоретичних засад, науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо управління ризиками у виробничому підприємництві. Як результат проведених дисертаційних досліджень зроблено такі висновки:
1.
Діяльності суб’єктів виробничого підприємництва на національному ринку притаманний підвищений рівень підприємницького ризику. Це зумовлено як несприятливими макроекономічними умовами, так і відсутністю теоретично обгрунтованого підходу до управління ризиками. Формування теоретичних засад менеджменту ризиків передбачає вирішення основного проблемного питання, а саме – сутності заходів управління ризиками. Невнормованість фахової термінології з цього питання вносить протиріччя в розроблення фахівцями з ризику як окремих заходів, так і програми управління ризиками підприємства загалом та знижує в кінцевому результаті їх ефективність. Проведене дисертаційне дослідження обгрунтувало доцільність використання словосполучення “захід управління ризиками” для характеристики заходів, що реалізуються суб’єктами виробничого підприємництва з метою впливу на власний рівень підприємницького ризику. Управління підприємницькими ризиками передбачає оптимізацію ризику, яка полягає в тому, що за певної ситуації є доцільним зниження рівня ризику, проте в окремих випадках доречним є обгрунтоване підвищення рівня ризику, якщо це забезпечуватиме вищий прибуток або якщо оцінений рівень ризику є незначним для суб’єкта підприємництва.
2.
Аналіз менеджерами з ризику широкого спектру заходів, які пропонує вітчизняна та зарубіжна теорія управління ризиками, підтверджує, що на сьогодні немає системного підходу до класифікації заходів управління ризиками, що суттєво сповільнює процес практичної реалізації як окремих заходів, так і програми управління ризиками підприємства загалом. Запропоновані ознаки класифікації заходів управління ризиками спрощують вибір менеджерами з ризику найефективнішого заходу та попереджують дублювання їх впливу в складі програми управління ризиками підприємства. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє виділити такі класифікаційні ознаки заходів управління ризиками: призначення заходу; механізм захисту ( протидії ), що використовується в складі окремого заходу; об’єкт впливу заходу; суб’єкт здійснення заходу; сфера господарської діяльності, у якій здійснюється захід; добровільність здійснення заходу; орієнтованість заходу.
3.
У сучасній практиці управління менеджерами з ризику недостатньо аналізується інформаційна складова чинника ризику, а зокрема, практично відсутній аналіз причин виникнення асиметрії інформації, не досліджене явище асиметрії інформації та його вплив на укладання угод на ринку інформаційних та страхових послуг. Суть явища асиметрії інформації полягає в тому, що суб’єкти підприємництва, які функціонують на певному територіальному ринку і є потенційними діловими партнерами, володіють нерівноцінною або асиметричною інформацією щодо: суб’єкта чи об’єкта угоди; якості, рівня новизни чи реальної ціни предмета угоди тощо. Згідно запропонованої нами класифікації видів асиметрії інформації явище асиметрії інформації на ринку інформаційних послуг можна охарактеризувати як приклад односторонньої, умисної, систематичної асиметрії інформації щодо предмету угоди, а асиметрію інформації на страховому ринку - як двосторонню, специфічну, умисну та часткову асиметрію інформації.
4.
Економічна ефективність превентивних заходів програми управління ризиками підприємства, яка розглядається у дисертаційному дослідженні на прикладі заходів забезпечення інформацією, суттєво залежить від того, наскільки покупці інформації зазнаватимуть впливу явища асиметрії інформації та наскільки зважено вони зможуть врахувати якісні та кількісні чинники, які на нашу думку визначають вартість інформації. Запропонований у дисертаційній роботі вибір найефективнішого заходу забезпечення інформацією дає змогу економістам підприємств чітко визначити послідовність дій, здійснюваних продавцем та покупцем при укладанні угоди купівлі-продажу інформації. Процес вибору передбачає аналіз покупцем інформації якісних та кількісних характеристик інформації, а також калькулювання витрат на самостійний збір та опрацювання інформації, що дозволяє встановити мінімальну та максимальну межі коливання ціни на інформацію. Пропонована послідовність дій спрощує потенційним покупцям розрахунок ціни на інформацію та дозволяє мінімізувати витрати на придбання інформації, а відтак підвищує економічну ефективність заходу забезпечення інформацією. Реалізація проаналізованого превентивного заходу управління ризиками зменшує невизначеність прийняття як будь-яких управлінських рішень, так і рішень щодо вибору інших заходів програми управління ризиками зокрема.
5.
Проблема підвищеного рівня ризику у виробничому підприємництві може ефективно вирішуватись керівниками підприємств шляхом вибору адекватних до сучасних умов господарювання на національному ринку та найефективніших за конкретної ризикової ситуації заходів управління ризиками. Критерієм порівняння та вибору є економічна ефективність окремого заходу управління підприємницькими ризиками. Це дозволяє проводити поетапне порівняння різних заходів програми управління ризиками та вибирати найефективніший з них. Такий підхід дозволить суб’єктам виробничого підприємництва суттєво знизити специфічну складову власного рівня підприємницького ризику, а також обмежити вплив систематичного ризику, пов’язаного з їх функціонуванням на ринку страхових та інформаційних послуг. Що стосується використання запропонованої нами методики оцінки економічної ефективності договорів страхування, то цьому повинне передувати визначення рекомендованої ставки страхового платежу та зважений аналіз фінансових та актуарних показників діяльності страхових компаній.
6.
Оцінка менеджерами з ризику економічної ефективності програми управління ризиками підприємства повинна базуватись на визначенні економічної ефективності превентивних, компенсаційних та комбінованих заходів такої програми. Вище значення економічної ефективності програми управління ризиками підприємства може бути досягнуте завдяки максимально повному врахуванні превентивного захисту в програмі та порівнянню альтернативних варіантів здійснення окремих заходів. Цьому сприятиме застосування пропонованої у дисертаційному дослідженні послідовності розробляння та реалізації програми управління ризиками підприємства.
На підставі результатів дисертаційного дослідження автор вносить такі рекомендації:
1.
Керівникам підприємств, підприємцям, менеджерам з ризику при розробці програми управління ризиками підприємства, а, зокрема, при обгрунтуванні доцільності здійснення окремого заходу рекомендувати: виявляти внутрішні альтернативи реалізації заходів; аналізувати причини виникнення асиметрії інформації за будь-якими формами ділової співпраці, а, зокрема, при укладанні угод на ринку страхових та інформаційних послуг; враховувати методичні рекомендації щодо вибору найефективнішого заходу управління ризиками, застосовуючи запропоновану методику як на підготовчих, так і завершальних етапах реалізації таких заходів; залучати до процесу оцінювання економічної ефективності заходів управління ризиками фахівців обізнаних з актуарною математикою, теорією ймовірності, експертними методами.
2.
Міністерству освіти і науки України включити до типових програм з дисциплін “Страхові послуги”, “Економічний ризик” при підготовці фахівців із спеціальності “Економіка підприємства” розділ “Оцінка економічної ефективності заходів управління ризиками”.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у фахових виданнях
1.
Загородній А.Г., Кривцун І.М. Асиметрія інформації та формування інформаційної інфраструктури ринку// Науковий вісник Волинського державного університету. – 1997. - №8. – С.71-74. [ Особисто автором уточнено визначення асиметрії інформації ].
2.
Загородній А.Г., Кривцун І.М. Асиметрія та оцінка вартості інформації// Банківська справа. – 1998. - №5. – С.28-32. [ Особисто автором запропонована класифікація видів асиметрії інформації ].
3.
Кривцун І.М. Аналіз показників фінансового стану регіональних страхових компаній// Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Проблеми економіки та управління”.- Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”.- 2005.- №507.- С.188-191.
4.
Кривцун І.М. Оцінка економічної ефективності програми управління ризиками підприємства// Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Логістика”.- Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”.- 2005.- №526.- С.343-347.
Додаткові публікації
5.
Кривцун І.М. Підприємницький ризик та його вплив на становлення ринку в Україні// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості і залучення.(Щорічник наукових праць): Наукові доповіді на міжнародних науково-практичних конференціях, м. Львів, 12 травня 2000 р., м. Ширгісвальде (Німеччина), 28 травня – 2 червня 2000 р./ НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І.Долішній. – Випуск ХХІІ. – Львів, 2000. – С. 175-180.
6.
Кривцун І.М. Джерела фінансування інноваційних проектів// Збірник наукових праць “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки”. – Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки. –1997. – С.59-62.
7.
Білик М.С., Кривцун І.М., Чухрай Н.І. Ризик як фактор сучасного менеджменту// Тези міжвузівської науково-практичної конференції “Основні напрями розвитку менеджменту в Україні “ – Львів:ЛТЕІ, 1994. – С.162-163. [ Особисто автором виділено складові фактора ризику ].
8.
Процик С.І., Кривцун І.М. Управляти ризиком треба вміти// Діло. – 1995. - №77. – С.12. [ Особисто автором визначено завдання, що вирішуються в процесі управління ризиком ].
9.
Кривцун І.М. Хто не ризикує, той не п’є шампанського// Діло. – 1996. - №.69-70. – С.5.; №.72. – С.15.; №.74. – С.4.
10.
Кривцун І.М. Фактор ризику в маркетинговій діяльності підприємства// Матеріали 1 міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту підприємства”. – Львів, 1996. – С. 307-308.
11.
Загородній А.Г., Кривцун І.М. Джерела виникнення підприємницького ризику в будівництві// Матеріали міжнародного літнього економічного семестру “ІНТЕРЕКО”. – Львів, 1996. – С.21-24. [ Особисто автором досліджені причини виникнення ризику за різними способами будівництва ].
12.
Кривцун І.М. Особливості інвестування інноваційних проектів// Тези міжнародної науково-практичної конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання”. – Чернівці, 1997. – С.215-216.
13.
Загородній А.Г., Кривцун І.М. Інформаційна складова впливу чинника ризику// Збірник наукових праць за матеріалами 1 Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління”. - Київ, 1998. – С.26-27. [ Особисто автором уточнено роль заходів оптимального забезпечення інформацією ].
14.
Кривцун І.М. Етапи та напрямки теоретичних досліджень управління ризиками// Збірник наукових праць за матеріалами 1 Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми економічного ризику: аналіз та управління”. - Київ, 1998. – С.38-39.
15.
Кривцун І.М. Аналіз тенденцій розвитку страхового ринку в Україні// Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Економічні проблеми ринкової трансформації України”.-Львів:ЛБІ НБУ, 2002.-С.132-134.
16.
Кривцун І.М. Розробка програми управління ризиками підприємства// Мактеріали міжнародної науково-практичної конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання”. – Луцьк, 2005.-С. 750-752.
АНОТАЦІЯ
Кривцун І.М. Управління ризиками підприємства на засадах реалізації превентивних та компенсаційних заходів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.
Містить теоретичні обгрунтування та практичні рекомендації щодо формування та оцінки економічної ефективності програми управління ризиками підприємства. Проблема досліджується як на прикладі превентивних, так і компенсаційних заходів програми. Автором досліджено сутність підприємницького ризику як об’єкта впливу досліджуваних заходів; запропоновано ознаки їх класифікації; досліджено різнотипні превентивні та компенсаційні заходи та
