МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ФРАНКА

ЧУПИК ІВАН ОЛЕГОВИЧ

УДК 330.342:003.13

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

(ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНОГО ВИМІРУ)

Спеціальність 08.01.01. – Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській комерційній академії Укоопспілки.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Скибінський Станіслав Володимирович,

завідувач кафедри маркетингу і ЗЕД

Львівської комерційної академії.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Павлишенко Михайло Миколайович,

завідувач кафедри економічної теорії

Львівського державного аграрного університету;

кандидат економічних наук, доцент

Кульчицький Ярослав Володимирович,

завідувач кафедри економічної теорії

Львівського державного лісотехнічного університету.

Провідна установа - Державний університет "Львівська політехніка",

кафедра теоретичної економіки та економіки України

Захист відбудеться " квітня 1999 р. о год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.35.051.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Львівському державному університеті ім. І.Франка за адресою: 290006, м. Львів, пр. Свободи, 18.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. І. Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, .

Автореферат розісланий " 27 " лютого 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

кандидат економічних наук,

професор Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність дисертаційного дослідження. Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується ринковою трансформацією усіх її сфер і формуванням на цій основі змішаної економічної системи, яка в своїй основі ще продовжує бути перехідною від адміністративної до ринкової системи організації економічних процесів, але вже поєднує в собі органічно як приватну, так і державну власність, як ринкові, так і державні методи регулювання економічної діяльності. За своїм характером вітчизняна економіка є державно - ринковою, хоча і розвивається у напрямку формування ринково-державної, у якій визначальну роль у регулюванні економічних процесів відіграє не держава, а ринок з його механізмами і важелями. У змішаних економічних системах основною їх ланкою є ринок як система зв'язків між покупцями і продавцями, споживачами і виробниками на різних функціональних рівнях - мікроекономічному, мезоекономічному, макроекономічному, метамакро-економічному. Від ступеня самоорганізації і організації економічних систем великою мірою залежить результативність функціонування економічної, соціально-економічної і соціально-духовної сфер країни та всієї національної економічної системи. На основі функціонування ефективних економічних систем формуються і розвиваються ефективні в економічному і соціально-економічному плані суспільні організми. Тому проблема ефективності функціонування економічних систем є особливо актуальною не лише в чисто теоретичному, а й в практичному відношенні. Саме ці міркування і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, у якому прагнемо через аналіз цілого комплексу проблем ефективності функціонування економічних систем різного рівня (підприємств, об'єднань підприємств, галузей, комплексів галузей, окремих сфер національної економічної системи) вийти на ефективність функціонування національної економіки перехідного типу в цілому.

Ступінь розробленості проблеми дисертаційного дослідження. Внаслідок своєї практичної актуальності проблема дисертаційного дослідження досить активно вивчається в сучасній світовій економічній літературі. Однак ці дослідження мають здебільшого відповідну конкретну спрямованість. У західній економічній науці проблема ефективності функціонування економічних систем досліджується здебільшого на основі розвинутої економіки чи змішаних систем, а також за окремими типовими моделями ринкових систем (досконало конкурентних, недосконало конкурентних, досконало монополістичних, недосконало монополістичних чи їх проміжних форм). Такий аналіз є актуальним з позицій інтересів і цілей розвитку розвинутих економічних організмів, а в умовах перехідної вітчизняної економіки він уже не має такої високої цінності. Розвиток економічної системи в Україні вимагає реалізації інших методологічних підходів до аналізу проблеми ефективності функціонування економічних систем. Перехідна система володіє певною специфікою, вивчення і аналіз якої вимагає іншого підходу до дослідження всього комплексу проблем її функціонування та розвитку, у тому числі і тих, які розглядаються у дисертаційній роботі. Перехідні економічні системи відрізняються від аналогічних систем розвинутих країн не лише своєю динамікою і рівнем економічної ефективності їх функціонування, але й специфікою формування цього рівня. Основне завдання даної дисертаційної роботи полягає в тому, щоб виявити найхарактерніші особливості функціонування саме перехідних економічних систем, що визначають рівень їх ефективності. У найзагальнішій формі можна констатувати, що ми прагнемо йти шляхом формування перехідної теорії метрологічного (кількісного) аналізу проблеми ефективності функціонування економічних систем.

Ще однією особливістю даного дисертаційного дослідження є те, що в ньому проблеми економічної ефективності функціонування економічних систем досліджуються з позицій методологічних, а саме: визначення прийомів і підходів до кількісного виміру рівня економічної ефективності функціонування та розвитку перехідних економічних систем. Хоча такий метрологічний аналіз вказаної проблеми не є рідкістю у сучасній економічній літературі, однак у більшості досліджень проблем ефективності функціонування економічних систем методологічний аналіз здійснюється не спеціально, а лише як необхідний елемент якісного аналізу економічних процесів і явищ. Для даної дисертаційної роботи метрологічний аналіз проблеми ефективності функціонування економічних систем перехідного типу є одним з основних її завдань.

Дисертаційне дослідження має і ту особливість, що в ньому метрологічний аналіз проблем ефективності функціонування перехідних економічних систем здійснюється на якісному і загальному рівні. У роботі для нас важливим є те, яка методологія лежить в основі економічної ефективності, а не те, як конкретно виявити той чи інший рівень даного економічного параметра. Саме ця обставина і перетворює роботу в політико-економічну, а не конкретно-галузеву. Нарешті, досліджуючи проблему ефективності функціонування економічних систем з метрологічного боку, ми даний аналіз здійснюємо безвідносно до різних типів економічних ринків. Економічну ринкову систему ми розглядаємо як певний однорідний економічний механізм. Таке спрощення дисертаційного дослідження обумовлюється передусім методологічним характером роботи, а також її обсягом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася як складова частина таких науково-дослідних тем:

1. "Проблеми функціонування та розвитку економічних систем" (науковий керівник - професор Башнянин Г. І.).

2. "Перехідні економічні системи" (науковий керівник - професор Башнянин Г.І.).

3. "Системи економічного виміру" (науковий керівник - професор Башнянин Г.І.).

4. "Перспективи розвитку споживчої кооперації в ринковому середовищі" (науковий керівник - професор Апопій В. В).

Мета дисертаційного дослідження. Виявлення загальних принципів виміру і чинників, що визначають економічну ефективність функціонування економічних систем у перехідній економіці і формування на цій основі деяких елементів теорії виміру такого параметра як економічна ефективність

Завдання дисертаційного дослідження. Для реалізації вказаної мети в дисертаційній роботі поставлено такі завдання:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Об'єктом дисертаційного дослідження є економічні системи у перехідній вітчизняній економіці на найвищому ступені їх агрегованості і узагальнення. Економічна система розглядається як невіддиференційована в собі економічна одиниця, позбавлена внутрішньої специфіки і особливостей.

Предметом дисертаційного дослідження виступає параметр діяльності економічних систем перехідного економічного періоду - економічна ефективність. Ефективність функціонування та розвитку економічних систем цього типу аналізується з позицій чинників її формування та динаміки, а також з позицій принципів, способів і методів метрологічного відображення її рівня.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є прийоми і методи системного аналізу і загальної теорії економічних систем, методологія, методи та інструменти економічного аналізу, зокрема, концепція еластичності, економіко-математичні і графічні методи, системний підхід до аналізу економічних процесів і явищ.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є сучасні концепції функціонування та розвитку економічних систем різного ступеня конкурентності; теорії економічної ефективності функціонування як ринкових, так і економічних систем різного функціонально-історичного типу; досягнення сучасної економетричної науки, зокрема, такої її частини і одночасно методологічної основи її розвитку як економічна метрологія; публікації вітчизняних і зарубіжних учених з цілого комплексу проблем функціонування та розвитку економічних систем у перехідних економіках.

Емпіричною основою дисертаційного дослідження є практика економічної діяльності в її найширшому розумінні, історична практика функціонування та розвитку економічних систем і економічних структур різного функціонально-історичного типу, структура метрологічного відображення результатів діяльності економічних систем, у тому числі і систем перехідного типу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в такому:

1. Уточнено місце і роль економічних систем у функціонуванні та розвитку систем перехідного типу.

2. Проаналізовано чинники формування та зміни, а також динаміку економічних доходів як підсумкового параметра діяльності систем у перехідній економіці.

3. Проаналізовано чинники формування, а також динаміку економічних витрат в економічних системах перехідного типу і різного порядку.

4. Розроблено загальну методологічну схему формування та динаміку підсумкового параметра економічної діяльності у вітчизняних економічних системах перехідного типу - економічної ефективності.

5. Виявлено основні принципи і методи вимірювання рівня економічної ефективності функціонування економічних систем перехідного типу.

6. Удосконалено методику, методологію і технологію вимірювання рівня економічної ефективності функціонування перехідних економічних систем.

До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать:

1. Комплексний підхід до оцінки чинників формування та принципів вимірювання економічної ефективності перехідних економічних систем.

2. Визначення ефективності функціонування економічних систем перехідного типу через співставлення економічних доходів та економічних витрат.

3. Функціонально-історична типологізація економічних систем перехідного типу з позицій характеру формування та динаміки економічної ефективності їх функціонування і розвитку.

4. Пропозиції щодо вдосконалення методики і технології вимірювання рівня ефективності функціонування та розвитку економічних систем перехідного типу.

Теоретико-методологічне та практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні положення та висновки можуть бути використані для подальшого розвитку загальної і спеціальної теорій економічних систем, у вивченні ринкової поведінки суб'єктів економічної діяльності, у метрологічному відображенні результатів діяльності в економічних системах перехідного типу, а також у викладанні курсів “Макроекономіка”, “Мікроекономіка” та “Сучасні економічні системи”.

Апробація дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження були викладені на науково-практичних конференціях, семінарах, використані у методичних рекомендаціях з економічної оцінки майна, капіталу, розроблених у науково-дослідній лабораторії економічної оцінки Львівської комерційної академії, в публікаціях у вигляді статей, тез виступів, науково-методичних посібників, у формуванні регіональних та галузевих програм економічного і соціального розвитку, у навчальному процесі при викладанні цілої низки економічних дисциплін.

Публікації з теми дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 12 публікаціях, з них: 6 статей у фахових виданнях, 2 тези виступів і доповідей на науково-практичних конференціях, 4 у науково-навчальних посібниках (загальний обсяг публікацій 6,8 д.а., з них 5,1 д.а. належать особисто автору дисертаційного дослідження).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Структура дисертаційного дослідження обумовлена метою і його основним завданням, а також загальною логікою аналізу і викладу проблеми. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (134 найменування) і додатків. У ній міститься 34 схеми і 38 графіків. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 174 сторінках друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі з’ясовано актуальність теми та ступінь її розробленості у сучасній економічній літературі, визначено теоретико-методологічну основу, науково-практичне значення результатів дослідження та новизну роботи, подано відомості про апробацію і загальну структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи аналізу економічних систем” розглянуто структуру, функціональні типи і методологічні основи аналізу господарських систем у перехідній економіці України.

1.1 Економічні ринкові системи, що виступають основним об'єктом дослідження в дисертаційній роботі, є основним інгредієнтом відповідних господарських систем і переважно останніми визначаються. Чинники формування та розвитку господарських систем одночасно виступають у своїй основній частині як чинники формування та розвитку ринкових систем різного порядку. Тому в теоретичному аналізі економічних систем важливу методологічну роль відіграє дослідження функціональної структури господарських систем відповідного функціонального рівня.

1.2. Економічні ринкові системи виступають як складовий інгредієнт власне економічних систем. У теоретичному аналізі вони можуть розглядатися, з одного боку, як тотожні одні одним (економічні системи – ринкові системи відповідного функціонального рівня), а з іншого, зміст економічних систем є значно ширшим від ринкових систем. Характер співвідношення між ними значною мірою залежить від інтерпретації ринкових систем. Здійснений автором дисертаційного дослідження аналіз сучасної економічної літератури дає змогу виділити три найтиповіші інтерпретації ринкових систем. Згідно з першою інтерпретацією, яку в роботі ми кваліфікуємо як елементарну, ринкові системи - це певна система зв’язків між покупцями (споживачами) і продавцями (виробниками). За другою інтерпретацією, яку ми кваліфікуємо як високу, системи ототожнюються із сферою обігу. І, нарешті, за третьою інтерпретацією, яку кваліфікуємо гіпервисокою, ринкові системи - це системи, що є тотожними (співпадають за своїм економічним змістом) з економічними системами. Наймісткішою і найширшою є гіпервисока інтерпретація економічних систем, бо вона містить у собі елементарну і високу інтерпретацію як часткові випадки.

1.3.

Перше, це елементарна (класична) інтерпретація економічних систем, за якою ці системи ототожнюються з системами виробничого порядку (економічні системи - це виробничі системи). На основі такого розуміння економічних систем була сформована елементарна економічна теорія (політична економія).

У центрі уваги цієї теорії перебувають проблеми трансформації економічних ресурсів в економічні продукти. Друге, це висока (посткласична) інтерпретація економічних систем, яка вже економічні системи "зводить" до систем ринкового порядку і певним чином їх ототожнює (економічні системи - це ринкові системи). Дана висока інтерпретація економічних систем лежить в основі побудови високої економічної теорії (політичної економії) і відповідного типу економічного аналізу. Високий економічний аналіз бере до уваги переважно такі проблеми як формування попиту і пропозиції (індивідуального, ринкового і сукупного). Категорії попиту і пропозиції в такому аналізі є центральними чи основними. Третє, це гіпервисока (сучасна) інтерпретація економічних систем, згідно з якою економічні системи - це системи споживання, формування та розподілу грошових доходів чи грошових витрат. Гіпервисокий економічний аналіз основну увагу звертає на такі проблеми як формування грошових доходів і грошових витрат, зміну рівня економічної ефективності функціонування тих чи інших економічних систем. На відміну від елементарного економічного аналізу гіпервисокий аналіз економічних систем має схильність вироджуватися в соціально-економічний аналіз. В умовах його практичної реалізації економічна теорія частково трансформується в соціально-економічну чи соціально-політичну теорію. Однак, такий аналіз є найвищим типом економічного аналізу, оскільки він має змогу економічну матерію дослідити в її найвищій власній ситуації (“найекономічнішими” є форми "грошового" порядку). Гіпервисокий аналіз економічних систем відіграє в даній дисертаційній роботі роль методологічної основи дослідження проблем ефективності функціонування економічних систем різного порядку з боку чинників її формування та кількісної визначеності.

1.4. В економічній теорії, як функціональній науці, можна виділити три рівні. Перший - це елементарний чи формальний, який зводиться до аналізу виробничих систем. Другий - це високий чи реальний, який полягає в дослідженні економічних систем як грошових систем в розрізі "економічні доходи - економічні витрати". Третій тип аналізу нами кваліфікується як гіпервисокий тому, що він досліджує грошові потоки і є значно складнішим за рівнем і своїми результатами, ніж ринковий аналіз економічних систем. Гіпервисокий аналіз економічних систем перехідного типу відіграє особливо важливу методологічну роль в дослідженні проблем ефективності їх функціонування та розвитку, оскільки економічна ефективність функціонування економічних систем формується під впливом тих чинників, які визначають рівень та динаміку таких параметрів як економічні доходи і економічні витрати, а з кількісного боку вона є певним співвідношенням вказаних параметрів.

У другому розділі “Формування доходів і витрат в економічних системах перехідної економіки” розглянуто процеси формування та руху грошових потоків у економічних системах з різним ступенем конкурентності: потенційно і актуально монопольних; динамічних і квазідинамічних; соціалізованих і капіталізованих; концентрованих і слабоконцентрованих економічних системах. Здійснено аналіз формування економічних доходів і витрат за характером використання економічних ресурсів у системах детенсивного, екстенсивного і інтенсивного типу.

2.1. Рівень економічної ефективності функціонування економічних систем визначається переважно характером формування та зміни економічних доходів і економічних витрат. Останні два економічні параметри, що визначають рівень і динаміку параметра "економічна ефективність" функціонування та розвитку відповідних економічних систем, у різних економічних умовах формуються по-різному. Характер їх функціонування значною мірою залежить від типу систем, якщо їх кваліфікувати за параметром особливостей використання економічних ресурсів. За останньою ознакою виділяють три типи економічних систем: екстенсивний, інтенсивний і детенсивний. В економічних системах екстенсивного типу формування економічних доходів і витрат характеризується такими особливостями: по-перше, як економічні доходи, так і економічні витрати в короткотривалому ринковому періоді змінюються за величиною пропорційно до зміни обсягів економічної діяльності. По-друге, між економічними доходами і витратами зберігається відносна рівновага, яка описується рівнянням функціональної економічної рівноваги відповідної системи і має такий вигляд:

МС = МСL+ МСLE + МСK+ МСP = МІ = W +R + I + PN ,

де МС - грошові витрати, МСL - грошові платежі за придбання робочої сили, МСLE - грошові платежі за придбання матеріалів і землі, МСK - грошові витрати на придбання капіталу, МСP - грошові витрати на придбання такого специфічного ресурсу як підприємницькі здібності, МІ - грошові доходи, W- заробітна плата, R - рента, І - процент, PN - нормальний прибуток.

По-третє, в довготривалому ринковому періоді економічні доходи спочатку зростають, а потім знижуються в міру зростання масштабів економічної діяльності, а економічні витрати, навпаки, спочатку знижуються, а потім зростають.

2.2. Процес формування та зміни економічних доходів і витрат в інтенсивних економічних системах є характерний тим, що економічні доходи змінюються вищими темпами, ніж обсяги економічної діяльності, і ця зміна здійснюється в прогресивному напрямку (у короткотривалому ринковому періоді), а масштабна еластичність економічних доходів є більшою одиниці. Економічні витрати в таких системах зростають нижчими темпами, ніж масштаби певної економічної діяльності, а масштабна еластичність економічних витрат є меншою одиниці. Економічні доходи зростають швидше від економічних витрат, а канонічне рівняння економічної рівноваги системи перетворюється в рівняння типу:

МС = МСL+ МСLE + МСK+ МСP = МІ = W +R + I + PN + А,

де А - специфічний компонент у складі економічних доходів.

Формування вказаного специфічного компонента в складі інтегральних грошових доходів може бути аргументованим трьома причинами: по-перше, дією ефекту масштабу, по-друге, впливом непрямих методів виробництва, по-третє, впливом неекономічних чинників. У дисертаційній роботі обґрунтовується положення, що вплив указаних трьох чинників на процес формування економічних доходів в економічних системах інтенсивного типу може бути резюмований в такій категорії як негативні економічні витрати (економічні витрати зі знаком "-", економія витрат). Залежно від інтенсивності формування цих негативних витрат функціонально змінюються економічні результати. На основі порівняльного аналізу різних типів економічних систем формулюється висновок, що в некооперативному сегменті національної економічної системи вплив негативних економічних витрат на процес формування економічних доходів є більшим, ніж в кооперативному, а в недосконалих конкурентних системах ці негативні економічні витрати формуються інтенсивніше, ніж у досконалих конкурентних системах.

2.3. У сучасній вітчизняній економіці більшість економічних систем є системами детенсивного типу, у яких зростання обсягів економічних результатів здійснюється за рахунок нарощування витрат економічних ресурсів. У детенсивних економічних системах процес формування економічних доходів і економічних витрат характеризується тим, що економічні витрати зростають вищими темпами, ніж обсяги економічної діяльності, а масштабна еластичність економічних витрат є більшою одиниці. Економічні доходи, навпаки, зменшуються вищими темпами, ніж масштаби економічної діяльності, а масштабна еластичність економічних доходів є меншою одиниці. Це дає підстави виділяти як у економічних витратах, так і у економічних доходах дві складові частини. В економічних витратах - нормальні економічні витрати, що формуються в умовах економічної рівноваги між сукупними витратами і сукупним доходом при екстенсивному використанні економічних ресурсів, і наднормальні економічні витрати, які виступають як негативні ефекти детенсифікації. А в економічних доходах - нормальні економічні доходи, що є властивими умовам економічної рівноваги системи при екстенсивному характері використання економічних ресурсів і донормальні економічні доходи (негативні економічні доходи), що формуються в детенсивних економічних умовах:

AMC = -AV = FMC – NMC = NMI - FMI,

де АМС - додаткові економічні витрати, AV- додана вартість, FМС - фактичні економічні витрати, NMC – нормальні економічні витрати, NMI - нормальний економічний дохід, FМI - фактичний економічний дохід. Таким чином, фактичні економічні витрати містять у собі їх нормальну і наднормальну частину.

2.4 За своєю економічною природою негативні економічні доходи – це ті економічні доходи, які могли б бути отримані, коли би процеси детенсифікації були трансформовані в процеси екстенсифікації або інтенсифікації. Це свідчить про те, що вони можуть бути представлені як недоотриманий грошовий дохід, тобто як вмінені витрати. Аналогічно можуть бути також інтерпретовані і додаткові економічні витрати. Вони виступають як негативна добавлена вартість, яка також є нічим іншим, як недоотриманим грошовим доходом, тобто специфічними вміненими витратами. Порівняльний аналіз процесів формування додаткових економічних витрат і негативної доданої вартості в кооперативних і некооперативних сегментах національної економічної системи дає підстави сформулювати такі висновки: відносна величина додаткових економічних витрат в кооперативному сегменті національної економіки є вищою, ніж в некооперативному; негативна додана вартість у них є нижчою, ніж в останніх. Обумовлюються ці особливості глибшим розвитком процесів детенсифікації в кооперативному сегменті перехідної вітчизняної економіки, ніж у некооперативному.

2.5 Формування та рух грошових потоків в економічних ринкових системах значною мірою залежить від ступеня їх конкурентності (концентрованості). В актуально монопольних ринках формуються негативні економічні витрати і наднормальні грошові доходи. Як наслідок, економічна ефективність їх функціонування є надодиничною (наднормальною, гіпернормальною) (див. рис. ). У потенційно монопольних ринках формуються квазінормальні економічні витрати, однак вони породжуються не ефектом масштабу, а фактором іммобільності чи географічною монополією (в кооперативному секторі економіки цінова еластичність попиту є низькою). В умовах дії ефекту іммобільності чи географічної монополії фактичні економічні витрати є меншими від нормальних економічних витрат, і ця різниця між ними формує негативні економічні витрати іммобільності (див. рис. 3).

Специфічним чином формуються грошові доходи і грошові витрати в потенційно
конкурентному (квазіконкурентному) ринку, який почав формуватися в кооперативному секторі економіки. Якщо в конкурентному ринку економічна ефективність лише в короткотривалому періоді є надодиничною, а в довготривалому вона є одиничною (нормальною), то в квазіконкурентному ринку і в довготривалому періоді формується надодиничний рівень економічної ефективності функціонування, що пояснюється дією ефекту іммобільності і географічної монополії .

2.6. Економічна ефективність функціонування економічних систем значною мірою залежить також і від характеру використання грошових доходів. Відповідно до характеру використання грошових доходів ринкові системи поділяються на стабільні (стаціонарні, статичні), квазідинамічні і динамічні. У стабільних системах весь або майже весь грошовий дохід соціалізується (спрямовується на задоволення соціальних потреб), у квазідинамічних - частина грошового доходу вже капіталізується ( спрямовується на цілі розвитку системи ), а в динамічних майже весь грошовий дохід капіталізується. У зв'язку з цим указані типи економічних систем мають різну масштабну еластичність eкономічної ефективності функціонування. Перші - це системи з нульовою, другі - з помірною, а треті - з високою чи гіпервисокою масштабною еластичністю економічної ефективності. Крім того, в соціалізованих економічних системах у короткотривалому ринковому періоді формується "від’ємне" економічне зростання, що є основною ознакою наявності формального економічного циклу, який на відміну від реального економічного циклу викликається специфікою використання інтегрального грошового доходу. У дисертаційній роботі у зв'язку з цим виділяються два типи формального економічного циклу - простий, який викликається ринковою кон‘юнктурою, і високий, що породжується специфікою формування та використання грошових доходів. Відповідно до цього виділяють елементарну і високу теорії формального економічного циклу.

У третьому розділі “Економічна ефективність функціонування економічних систем в умовах ринкової транзиції: фактори формування, зміни та методологія загального виміру” здійснено методологічний аналіз масштабної (витратної), подохідної та приватизаційної ефективності функціонування економічних систем та їх динаміку в екстенсивних, інтенсивних і детенсивних системах у різних періодах функціонування.

3.1 На основі певної взаємодії і співвідношення інтегральних грошових доходів і інтегральних грошових витрат формується рівень економічної ефективності функціонування економічних систем. Під економічною ефективністю функціонування економічних систем прийнято розуміти результативність їх функціонування. З кількісного боку ефективність (Ее) визначається шляхом відповідного співвідношення інтегральних грошових доходів (ТМІ) і інтегральних грошових витрат (ТМС):

Eе = TMI : TMC =

Виділяють три способи представлення параметра "економічна ефективність". Перше, це "точкове" представлення, за яким економічна ефективність - співвідношення вказаних вище двох економічних параметрів. Друге, це матричне (векторне) представлення. Воно зображає економічну ефективність як певну матрицю (вектор) відношень інтегральних економічних доходів і витрат, кожному з яких відповідає певне значення масштабів економічної діяльності. Третє, це графічне зображення економічної ефективності, кожна точка якої зображає відповідні співвідношення інтегрального грошового доходу і витрат за даних значень масштабів економічної діяльності. З іншого боку, виділяють інтегральну і диференціальну форму економічної ефективності. Інтегральна економічна ефективність - це співвідношення загальних величин економічних доходів і витрат, а диференціальна ефективність - це співвідно-шення приростних величин указаних вище параметрів, тобто:

Eеd = dTMI : dTMC

Криві інтегральної і диференціальної економічної ефективності функціонування економічних систем мають такий загальний вигляд (рис. 4).

У теоретичному аналізі проблем ефективності функціо-нування економічних систем розрізняють теоретичну еконо-мічну ефективність від бухгалтерської економічної ефективності. Економічна ефективність у теоретичному плані - це співвідношення інтегральних грошових доходів до інтегральних грошових витрат, взятих у їх цілісності в повному обсязі. А економічна ефективність у бухгалтерській інтерпретації визначається шляхом співвідношення валового чи чистого грошового доходу до інтегральних зовнішніх економічних витрат. Відповідно до цього виділяють два види бухгалтерської економічної ефективності: валову і чисту.

3.2 Економічна ефективність функціонування господарських систем є лише одним з основних компонентів інтегральної ефективності. Інтегральна ефективність - це результативність функціонування господарських систем в їх цілісності, а не тільки їх економічної сфери. Визначається вона шляхом співвідношення інтегрального ефекту від функціонування усіх сфер господарської системи і інтегральних витрат усіх ресурсів (екологічних, техніко-економічних, економічних, соціальних і соціально-духовних). У складі інтегральної ефективності виділяють екологічну, техніко-економічну, економічну, соціальну, соціально-духовну ефективність. У специфічному співвідношенні перебувають між собою техніко-економічна і економічна ефективність. Вони в чистих конкурентних економічних системах між собою співпадають, а в умовах певної монополізації ринку продуктів і ринку ресурсів можуть відхилятися одна від одної. Техніко-економічна ефективність в умовах монополізації ресурсно-продуктового ринку в конкурентних економічних системах є, як правило, вищою від економічної, а в монополізованих системах - нижчою.

3.3 Залежно від того, які економічні ефекти ми беремо до уваги при розгляді рівня економічної ефективності функціонування економічних систем - поточні, віддалені чи гіпервіддалені, ми матимемо різні її значення, і на цій основі формуються різні динамічні типи економічної ефективності. Виділяються три типи динамічної ефективності функціонування економічних систем. Перше, це функціональна економічна ефективність, яка визначається шляхом співставлення поточних економічних ефектів (інтегрального грошового доходу, що формується в короткотривалому ринковому періоді) і поточних економічних витрат (інтегральних грошових витрат в короткотривалому ринковому періоді). Друге, це динамічна економічна ефективність, при визначенні якої вже співставляються між собою віддалені економічні ефекти (інтегральний грошовий дохід в довготривалому ринковому періоді) і поточні економічні витрати. Третє, це гіпердинамічна економічна ефективність, для визначення якої необхідно порівняти гіпервіддалені економічні ефекти (інтегральний грошовий дохід в гіпердовготривалому ринковому періоді) і поточні економічні витрати.

3.4 Економічна ефективність функціонування господарських систем значною мірою визначається затратною еластичністю економічних результатів і витратною еластичністю економічних доходів. Перший параметр характеризує рівень і динаміку техніко-економічної, а другий - економічної ефективності функціонування економічних систем. Затратна еластичність економічних результатів може бути нормальною, наднормальною і квазінормальною. Вони мають місце, відповідно, при екстенсивному, інтенсивному і детенсивному типі економічних систем. На основі відповідної затратної еластичності економічних результатів формується витратна еластичність економічних доходів, які між собою можуть за певних умов і не співпадати. Витратна еластичність економічних доходів також може бути нормальною, наднормальною і донормальною.

3.5 Важливим фактором формування рівня економічної ефективності є масштаби економічної діяльності. Характер залежності між указаними параметрами є різним, а тому виділяють позитивну, нульову і негативну масштабну економічну ефективність. Позитивна масштабна економічна ефективність може бути нормальною, наднормальною і квазінормальною. Для першої відповідний коефіцієнт еластичності є рівним одиниці, для другої - більшим одиниці, для третьої - меншим одиниці. Негативна масштабна економічна ефективність також є потрійною: нормальною, наднормальною і квазінормальною (див. рис. 5)

3.6 Фактором формування та зміни рівня економічної ефективності функціонування економічних систем виступає обсяг і характер використання чистого грошового доходу. Залежність між указаними параметрами може бути позитивною, нульовою і негативною. Відповідно до цього формується позитивна, нульова і негативна подохідна економічна ефективність (перша - у капіталізованих, друга - у соціалізованих, третя - у деградованих економічних системах). Позитивна подохідна економічна ефективність може бути: нормальною, наднормальною і квазінормальною. Вони формуються, відповідно, в капіталізованих, гіперкапіталізованих і квазікапіталізованих економічних системах. Такі ж різновиди може мати і негативна подохідна економічна ефективність, вона також може бути нормальною, наднормальною і квазінормальною (див. рис. 6).

Перша формується в деградованих, друга - в гіпердеградованих, а третя - в квазідеградованих економічних системах.

3.7 Ефективність приватизації економічних систем у перехідній економіці залежить від цілого ряду чинників, у тому числі і від ступеня конкурентності фірм і тривалості ринкового періоду. У короткотривалому ринковому періоді, коли при визначенні рівня економічної ефективності співставляємо поточні витрати з поточними результатами, конкурентні системи позитивно реагують на поглиблення приватизаційних процесів, квазіконкурентні майже не реагують, а неконкурентні реагують негативно. У першому випадку формується позитивний приватизаційний ефект, який з боку його рівня і кількісної визначеності може бути донормальним, нормальним і наднормальним у, відповідно, помірно конкурентних, конкурентних і гіперконкурентних системах. У другому випадку формується нульовий приватизаційний ефект, який також може бути нульовим, гіпопозитивним і гіпонегативним у, відповідно, квазіконкурентних, гіпоконкурентних і гіпоконцентрованих системах. У третьому випадку формується негативний приватизаційний ефект, який за величиною може бути квазінормальним, нормальним і наднормальним у, відповідно, квазіконцентрованих, концентрованих і гіперконцентрованих системах. Цю обставину повинна враховувати державна політика приватизації економічних фірм. Якщо держава прагне досягти максимально можливого позитивного сукупного приватизаційного ефекту в короткотривалому ринковому періоді, то вона повинна розпочати практику приватизації конкурентних фірм і відповідно звужувати практику приватизації концентрованих фірм. Лише в цьому випадку короткотривалий приватизаційний ефект буде максимально можливим. Однак у довготривалому і особливо гіпердовготривалому ринковому періоді він може бути негативним при здійсненні вказаної вище приватизаційної політики.

3.8 У довготривалому ринковому періоді позитивна приватизаційна ефективність конкурентних економічних систем починає знижуватися в умовах подальшого поглиблення приватизації конкурентного сектора національної економічної системи. Високий економічний ефект знижується до рівня незначного позитивного приватизаційного ефекту. Позитивні приватизаційні ефекти квазіконкурентних систем ліквідовуються і трансформуються в нульовий приватизаційний ефект. Економічна ефективність приватизації концентрованих систем продовжує бути негативною, але в подальшому вона здатна трансформуватися в позитивну приватизаційну ефективність (в гіпердовгостроковому ринковому періоді і за умови подальшого посилення приватизаційних процесів в концентрованому секторі перехідної національної економіки). Це також указує на те, що політика приватизації, яка здійснюється державою щодо економічних систем у довготривалому ринковому періоді, також повинна диференціюватися, бо вона є різною за ефективністю в конкурентному і неконкурентному секторі національної економічної системи.

3.9 Гіпервіддалені (гіпердинамічні) приватизаційні ефекти також можуть бути різними: негативними, позитивними і нульовими. Позитивними вони є в тому випадку, коли приватизуються концентровані системи, негативними - конкурентні системи, а нульовими - квазіконкурентні або квазіконцентровані системи. Приватизаційна політика держави повинна бути, по-перше, диференційованою, по-друге, збалансованою, тобто приватизація, середніх і великих фірм повинна так поєднуватися в часі і в інтенсивності, щоб сукупний приватизаційний ефект (за певний період часу) був позитивним і постійно зростав у своїй величині. У випадку, коли пріоритетними є стратегічні цілі (досягнення максимального рівня приватизаційної ефективності у віддаленій перспективі), то перевага повинна віддаватися великій приватизації, при пріоритетності поточних (досягнення максимального рівня приватизаційної ефективності в поточний момент чи найближчій перспективі) цілей - малій і середній.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Ефективність функціонування економічних ринкових систем визначають дві основні групи чинників - техніко-економічні та економічні. Техніко-економічні чинники формують загальний рівень та динаміку техніко-економічної ефективності функціонування та розвитку економічних систем, яку в найзагальнішому вигляді визначають порівнянням економічних доходів і затрат. Техніко-економічна ефективність є одною із детермінантів формування та зміни рівня економічної ефективності функціонування ринкових систем. Економічну ефективність визначають як співвідношення між величиною економічних доходів і витрат. За стабільності і збалансованості ринкової кон’юнктури і незначного рівня монополізації господарського середовища економічна ефективність здебільшого співпадає із загальним рівнем і динамікою техніко-економічної ефективності.

2. На загальний рівень та динаміку економічної ефективності функціонування та розвитку економічних систем впливають дві групи чинників, які пов’язані з економічними доходами і економічними витратами. Різним системам притаманна неоднакова масштабна і подохідна еластичність економічної ефективності. Оперативне і стратегічне управління економічними системами повинно враховувати різну чутливість рівня економічної ефективності їх функціонування та розвитку до зміни економічних витрат і економічних доходів.

3. В умовах формування національної економічної системи особливо актуальним, на нашу думку, є визначення економічної ефективності та поглиблення приватизаційних процесів. Приватизаційна чутливість економічних ринкових систем є неоднаковою. Найвищою приватизаційною еластичністю володіють або досконало конкурентні, або повністю монополізовані системи. Проміжкові типи економічних систем (між досконало конкурентними і повністю монополізованими) володіють помірною приватизаційною еластичністю зміни рівня економічної ефективності їх функціонування та розвитку. Цей емпіричний факт, на нашу думку, потрібно враховувати під час проведення приватизаційної політики. Мала і велика приватизація вагоміше впливають на зміну рівня економічної ефективності функціонування економічних ринкових систем порівняно із середньою.

4. Чутливість економічних систем до зміни рівня приватизації залежить не лише від ступеня їх конкурентності чи концентрованості, а й від тривалості економічного періоду, в межах якого визначається величина приватизаційних ефектів. У дисертаційній роботі встановлено, що приватизаційний ефект може мати різне значення (позитивне, нульове, негативне) залежно від того, у якому проміжку часу його визначаємо. Тому пропонуємо розрізняти поточні, відносно віддалені і гіпервіддалені приватизаційні економічні ефекти. Перші проявляють себе у короткотривалому, другі - в довготривалому, а треті - в гіпердовготривалому ринковому періоді.

5. Ринкові системи, які за ступенем своєї конкурентності близькі до досконало конкурентних, у короткотривалому ринковому періоді сильно і позитивно реагують на посилення рівня приватизації, у довготривалому ринковому періоді є більш-менш нейтральними до зміни рівня приватизації, а у гіпердовготривалому періоді - сильно і негативно реагують на зміну рівня приватизації, тобто вони володіють, відповідно, позитивним, нейтральним і негативним приватизаційним ефектом. Цей емпіричний факт слід враховувати при формуванні державної приватизаційної політики. Малу приватизацію вигідно здійснювати тоді, коли ставиться завдання використання значного поточного позитивного приватизаційного ефекту. Якщо стоїть завдання максимізувати гіпервіддалений сукупний приватизаційний ефект, то мала приватизація повинна доповнюватися у відповідному напрямку середньою і великою приватизацією.

6. Економічні системи, які за ступенем концентрованості є близькими до повністю монополізованих систем, у короткотривалому ринковому періоді сильно і негативно реагують на посилення рівня приватизації, у довготривалому періоді майже не реагують, а в гіпердовготривалому – сильно і позитивно реагують на зміну рівня приватизації, тобто приватизаційні ефекти щодо вказаного типу системи є дуже значними і