МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ім. М.ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
КРИВЕНКО КОСТЯНТИН ЄВГЕНОВИЧ
УДК 336.77:339.1
ВПЛИВ КРЕДИТУВАННЯ НА СТАБІЛІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.07.05 – Економіка торгівлі та послуг
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Омелянович Лідія Олександрівна
Донецький державний університет економіки
і торгівлі ім.М.Туган-Барановського, перший проректор.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Костирко Лідія Андріївна
Східноукраїнський національний університет
ім. Володимира Даля, завідувач кафедри фінансів;
кандидат економічних наук, професор
Власова Наталя Олексіївна
Харківська державна академія технології та організації
харчування, завідувач кафедри економіки підприємств
харчування і торгівлі.
Провідна установа – Інститут економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк).
Захист відбудеться "27" вересня 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.11.055.01 у Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського за адресою: 83017,
м. Донецьк, б. Шевченка, 30.
Автореферат розісланий "26" серпня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Виноградова О.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідність забезпечення стабільного розвитку суб’єктів господарювання, їх розширеного відтворення в умовах динамічного реформування економіки України вимагає кредитної підтримки і удосконалення кредитних відносин між підприємствами і банками. Особливе значення відводиться грошово-кредитній політиці держави, яка спрямована, з одного боку, на забезпечення фінансування стабільного розвитку підприємств, а, з іншого боку, на стійкість кредитної системи і регулювання грошового обігу в економіці. Серед видів економічної діяльності однією з найпоширеніших є торговельна діяльність. У зв’язку з цим є потреба у дослідженні схем кредитування торговельних підприємств, фінансових інструментів його здійснення та методики кредитування.
Теоретичні і методологічні питання кредитування підприємств досліджено в наукових працях вітчизняних вчених, зокрема, І.Бланка, М.Беркова, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Герасимовича, О.Василика, Н.Власової, А.Даниленка, О.Заруби, Л.Костирко, І.Лукінова, Л.Лігоненко, В.Лисицького, І.Лютого, А.Мороза, А.Мазаракі, Л.Омелянович, А.Поддєрьогіна, М.Савлука, О.Сугоняки, Н.Ушакової, В.Федосова, А.Чухна, В.Шокуна, а також зарубіжних – Б.Бухвальда, Б.Едванса,В.Захарова, А.Кролівецької, В.Колесни-кова, О.Лаврушина, Г.Полякова, Пітера С.Роуза, Дж.Ф.Сінкі, В.Усоскіна та інших.
Дослідження такої теоретичної спадщини дозволило дійти до висновку про те, що науковими працями цих вчених закладено основи становлення і розвитку кредитної системи, грошово-кредитних відносин в економіці, висвітлено проблеми кредитування підприємств, ризиковості кредитної діяльності та інших сторін кредитного механізму. Але практика свідчить про незрілість грошово-кредитної системи України, яка ще не набула рис грошово-кредитної системи ринкового типу, і в якій не діють повною мірою закономірності ринкового саморегулювання. Залишаються невирішеними проблеми ефективності кредитування суб’єктів господарювання, що займаються різними видами економічної діяльності, у тому числі і торговельною. Кредит ще не відіграє суттєвої ролі у забезпеченні стабілізації підприємств і їх економічного зростання. Недостатньо дослідженими залишаються проблеми кредитних ризиків та їх оцінки. В сучасних умовах виникає потреба у визначенні нових рішень щодо подальшої кредитної діяльності комерційних банків, захисту прав кредиторів і позичальників, розвитку нових кредитних продуктів і інструментів кредитної діяльності. Особливого значення набувають напрямки підвищення ефективності кредитної діяльності як для комерційних банків, так і для позичальників – торговельних підприємств, впливу кредитування на економічні процеси торговельних підприємств. Тому виникла необхідність у актуальному науковому дослідженні впливу кредитування на стабілізацію розвитку торговельних підприємств.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансів Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського як складові частини держбюджетної фінансованої теми “Соціальна політика і її ресурсне забезпечення: теорія і практика” (№ державної реєстрації 0198U005304) – виконано розділ „Активізація політики розповсюдження споживчого кредитування населення із залученням активів торговельних підприємств”; теми Г-97-10 "Розробка науково-методичних посібників для забезпечення дисциплін державного компоненту" – розроблено науково-методичні рекомендації щодо запобігання кредитного ризику; госпдоговірної науково-дослідної теми № 817/2001 “Кредитна діяльність торговельного підприємства і можливості її активізації” (№державної реєстрації 0102U000362) – запропоновано напрямки удосконалення практики кредитування комерційними банками торговельних підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування кредитного забезпечення діяльності торговельних підприємств та оцінка його впливу на їх стабільний розвиток.
Поставлена мета зумовила вирішення сукупності таких основних теоретичних, науково-методичних і практичних завдань:
проведення теоретичного аналізу сутності грошей, кредиту, кредитних відносин і механізму їх реалізації;
визначення макроекономічних і монетарних умов політики стабілізації і зростання, а також сутності та складових стабільності торговельних підприємств;
обґрунтування підвищення ролі кредиту як фактора економічного зростання і розробка умов і напрямків удосконалення кредитних відносин торговельних підприємств з комерційними банками;
з’ясування закономірностей і тенденцій дебіторської і кредиторської заборгованості торговельних підприємств, кредитів банків і встановлення форматів кредитної дисциплінованості;
визначення впливу кредитних факторів на стабільність діяльності торговельних підприємств та ефективності кредитування;
оцінка кредитної привабливості торговельних підприємств;
вдосконалення кредитного менеджменту як фактору розширення кредитних відносин торговельних підприємств і кредитних установ.
Об'єктом дослідження є процеси кредитування торговельних підприємств різноманітних форм власності та організаційно-правових форм господарювання.
Предметом дослідження є кредитні відносини між торговельними підприємствами і комерційними банками у контексті визначення напрямків стабілізації торговельної діяльності.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дисертації використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: абстрактно-логічний метод (при теоретичних узагальненнях та висновках); економіко-статистичні методи, такі як порівняння, групування (при дослідженні взаємовідносин торговельних підприємств з комерційними банками на основі даних фінансової статистики), індексний метод (при визначенні впливу інфляції на формування кредитних ресурсів торговельних підприємств); кореляційно-регресійний аналіз (при оцінці впливу окремих показників кредитної привабливості торговельних підприємств до умов кредитування, що забезпечують комерційні банки); вибіркових обстежень (в процесі анкетного обстеження вимог торговельних підприємств до умов кредитування, що надають комерційні банки); економіко-математичного моделювання (при визначенні потреби торговельних підприємств у позикових коштах).
Інформаційною базою дослідження стала наукова монографічна література, наукові статті вітчизняних і зарубіжних вчених у періодичних виданнях, законодавчі і нормативні акти України, дані Держкомстату України і Головного управління статистики Донецької області, НБУ, матеріали авторських обстежень. Обробка інформації здійснювалась з використанням сучасних прикладних програмних продуктів та інформаційних технологій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному підході до вирішення задач щодо підвищення ефективності кредитування торговельних підприємств з боку комерційних банків.
Вперше:
визначено сутність стабільності торговельних підприємств як стійкий надійний рівень їхнього соціального і економічного розвитку у довгостроковому періоді та її складові: постійна наявність оптимального асортименту і високої якості товарів, його оновлення в зв’язку з розвитком виробництва товарів народного споживання і попиту різних контингентів покупців з урахуванням їх вимог, забезпечення безперебійності торгово-технологічного процесу протягом усього торговельного часу, що сприяє забезпеченню еквівалентних відносин з контрагентами, у тому числі з кредиторами.
Дістало подальший розвиток:
теоретичне підґрунтя грошово-кредитної політики в умовах стабілізації і економічного зростання шляхом розмежування бюджетно-фіскального і грошово-кредитного механізму та диференційованого підходу до визначення грошей за ідеологічним кореневищем, загальноекономічним характером і цільовим призначенням;
класифікація банківських кредитів, що включає в себе такі ознаки: види позичальників; умови надання кредитів; строки кредитування, використання та повернення кредиту; ступінь ризику; соціально-економічне призначення;
організаційне забезпечення кредитування торговельних підприємств за рахунок: узагальнення видів кредитних операцій банків для торговельних підприємств та визначення найбільш ефективніших, дотримання принципів організації кредитування торговельних підприємств, чіткості функціональних обов’язків кредитних менеджерів;
система показників кредитної привабливості торговельних підприємств, як клієнтів банків, що сформовані за ознаками ліквідності, фінансової стійкості, динамічної оцінки кредиторської і дебіторської заборгованості, рентабельності, аналізу грошових потоків.
Удосконалено:
понятійний апарат: кредит визначено як самостійну економічну категорію, що характеризується рухом вартості і що пов’язана з обслуговуванням технологічних, організаційних, соціальних відносин і реалізацією споживчої вартості; кредитний механізм формулюється як процес формування ресурсної бази банками, методів і інструментів регулювання кредитуванням торговельних підприємств, визначення кредитного забезпечення.
систему управлінських рішень з реалізації кредитних відносин кредиторів і позичальників щодо здійснення кредитування торговельної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати сприяють створенню умов і передумов удосконалення практики кредитних відносин комерційних банків з позичальниками – торговельними підприємствами. Практичне значення мають наступні результати дослідження: методика визначення кредитоспроможності торговельних підприємств шляхом розробки системи корегувальних коефіцієнтів, що впливають на кредитну привабливість: „термін функціонування”, „ділова активність”, „ринкова позиція”, „прострочена заборгованість”; методика забезпечення стабільного розвитку торговельних підприємств, яка передбачає використання економіко-математичної моделі оптимізації кредитування на основі забезпечення їх кредитної привабливості; схема управління кредитними ризиками тощо. Результати дослідження дозволяють підвищити вплив кредитування на економіку торговельних підприємств та удосконалити практику кредитування комерційними банками суб’єктів господарювання.
Окремі висновки і пропозиції здобувача доведені до рівня практичних рекомендацій і використовуються в діяльності ЗАТ КБ „Приватбанк” (Акт впровадження регіонального відділення ЗАТ КБ „Приватбанк” від 31.12.2002р.). Прийняті до впровадження науково-методичні рекомендації щодо запобігання кредитного ризику (Довідка про впровадження КБ ТОВ “МІСТО БАНК” від 12.04.2004р.). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету економіки і торгівлі ім.М.Туган-Барановського при викладанні навчальних курсів “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, „Банківські операції”, а також при виконанні курсових і дипломних робіт студентами економічних спеціальностей (Довідка №19 від 29.06.2005р.).
Апробація результатів дисертації. У процесі дослідження здобувач проводив апробацію основних результатів дисертації шляхом їх висвітлення в авторських доповідях на міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науковій конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (м. Донецьк, 2001р.); міжнародному семінарі "Проблеми розвитку зовнішніх економічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій (регіональний аспект)" (м. Донецьк, 2001р.); міжнародному семінарі "Нова економіка і вища освіта" (м. Донецьк, 2003р.), ІV міжрегіональній науково-практичній конференції “Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2004р.). Результати дисертації оприлюднювались також на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського у 1998-2004 рр.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 2,8 д.а., з них 2,4 д.а. належить особисто автору, 7 наукових статей - у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Дисертація викладена на 183 сторінках комп’ютерного тексту і містить 44 таблиці на 28 сторінках та 24 рисунка на 11 сторінках, 9 додатків загальним обсягом 13 сторінок. Список використаних джерел включає 131 назву.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, надано інформацію щодо апробації та висвітлення основних результатів дисертації у відкритому друці.
У першому розділі “Теоретичні і практичні основи формування кредитних ресурсів торговельних підприємств” досліджено роль грошової маси у фінансовому і товарному обігу держави, сутність, цілі та результати реалізації кредитного механізму, визначено основні тенденції кредитування торговельних підприємств та його впливу на стабілізацію їх діяльності.
Визначена аксіома: стабільність розвитку торговельних підприємств через довіру до комерційних банків, грошової одиниці, підкріплену ліквідністю та стабільністю, що вирішується на рівні держави, кредитних установ, населення. Доведено, що торгівля нерозривно пов’язана з кредитно-фінансовою системою країни, бо кількість грошей в обігу, швидкість їх обігу залежать від обсягу товарної маси, рівня цін і швидкості реалізації товарів. Торгівля є джерелом постачання грошових коштів від населення і цим формує фінансову стабільність.
Стабільність діяльності торговельних підприємств автор розглядає як стійкий, надійний рівень їхнього соціального і економічного розвитку у довгостроковому періоді. Складовими стабільності є постійна наявність оптимального асортименту і високої якості товарів, його оновлення в зв’язку з розвитком виробництва товарів народного споживання і попиту різних контингентів покупців, створення комфортних умов для придбання товарів, надання торгових послуг з урахуванням вимог покупців, забезпечення безперебійності торгово-технологічного процесу протягом усього торговельного часу.
Проведені здобувачем кількісні та якісні аналітичні оцінки статистичної інформації свідчать про те, що обсяг діяльності торгівлі в Україні постійно зростає. Торгівля України стає привабливою для ритейлерів. Розвиваються національні торгові мережі, на український ринок приходять зарубіжні торгові мережі, такі як Billa, METRO Cash & Carry, “Патерсон”, “Перекресток”, транснаціональні корпорації ІKEA, Hit, Migros, Auchan, Carefour і “локально-зарубіжні” оператори. Для укріплення поточної конкурентноздатності і створення підґрунтя для майбутнього розвитку українським торговельним мережам, оптовим підприємствам, ринкам необхідно формувати джерела для фінансування розширеного розвитку. Велике значення у цьому напрямі має отримання банківського кредиту. За офіційними даними в Україні у 2004 р. було зареєстровано 106,4 тис. підприємств роздрібної торгівлі і ресторанного господарства. Обсяг роздрібного товарообігу підприємств України у 2004 р. складав 67,6 млрд. грн.
На стабільність торговельної діяльності впливають ряд чинників, серед яких особливе місце займають кредитні ресурси, кредитна політика підприємства і кредитний менеджмент. Велике значення в цьому зв’язку має стабільність грошової одиниці і загальний економічний розвиток держави. В дисертації з позицій історизму показана сутність і роль грошей. Зроблено акцент на тому, що саме розвиток торгівлі між різним народами і територіями призвів до широкого застосування грошей, які на відміну від товарів, що знаходяться у сфері торгівлі тимчасово, є постійним супутником торгівлі. До речі, стабільна економіка – це економіка, що зорієнтована, перш за все, на внутрішній ринок, внутрішню торгівлю. Визначено авторській підхід до класифікації сутності грошей за ідеологічним кореневищем, загальноекономічним характером і цільовим призначенням, констатуючи феномен грошей, який заключається в тому, що, з одного боку, вони підкоряють юридичних і фізичних осіб, а, з іншого боку, самі підкоряються останнім.
Грошово-кредитні відносини визначаються як основа ринкових методів управління. Характер грошово-кредитної політики суттєво впливає на стабілізацію економіки України і усіх суб’єктів господарювання. Самі її складові: динаміка інфляції, процентні ставки, валютний курс стали індикаторами оцінки економіки і перспектив її розвитку.
Звернено увагу на взаємодію органів грошової влади в Україні та її удосконалення. Дослідження показали функціональну незрілість грошово-кредитної політики України. А звідси і не завжди корельованість між динамікою ВВП, пропозицією грошової маси (М3), цінами на товари і послуги, роздрібним товарообігом, реальними доходами населення, інвестиціями в основний капітал та іншими макроекономічними показниками (табл.1).
Таблиця 1
Динамічні зміни індикаторів макроекономічної стабілізації України
(у відсотках до попереднього року)
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
ВВП | 5,9 | 9,2 | 5,2 | 9,4
Промислове виробництво | 13,2 | 14,2 | 7,0 | 15,8
Інвестиції в основний капітал | 14,4 | 20,8 | 8,9 | 31,3
Роздрібний товарооборот | 8,1 | 13,7 | 15,0 | 20,5
Експорт товарів та послуг | 17,9 | 9,5 | 10,7 | 24,0
Реальні наявні доходи населення | 9,9 | 9,6 | 18,0 | 7,8
Індекс реальної заробітної плати | 3,6 | 20,4 | 15,6 | 13,8
Балансовий капітал банків у % до ВВП | 3,8 | 3,9 | 4,4 | 4,9
Активи банків у % до ВВП | 21,8 | 23,3 | 28,4 | 37,9
Зобов’язання банків у % до ВВП | 18,0 | 19,4 | 23,9 | 33,1
Індекс споживчих цін, приріст у % до грудня попереднього року | 25,8 | 6,1 | -0,6 | 8,2
Грошова маса (М3), приріст у % до грудня попереднього року | 45,4 | 42,0 | 41,8 | 46,5
В дисертації наведено аналіз активів торговельних підприємств, встановлено їх склад та динамічні зміни в ньому, визначені особливості торговельних підприємств, в яких частка основних засобів за період 2000-2004р.р. складала від 5,6 до 7,9%, а оборотних активів – 92,1- 94,4%. Зроблено акцент на суттєвій частці дебіторської заборгованості торговельних підприємств, у складі якої левову частину (70-81%) займає заборгованість за товари, роботи, послуги.
Проведено аналіз довгострокових і поточних зобов’язань торговельних підприємств, їх складу. Особливу увагу звернув на структуру кредиторської заборгованості. Найбільша кредиторська заборгованість торговельних підприємств спостерігається перед постачальниками товарів та послуг. Її частка складає в різні роки (2000-2004р.р.) 78-85%, а частка простроченої досягає 1,5-6,5%. Аналітичні співставлення заборгованості торговельних підприємств Донецької області наведені у табл.2.
Таблиця 2
Дебіторська і кредиторська заборгованість торговельних підприємств
Донецької області у 2000-2004р.р.
Показники | Од.вим. | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
Частка дебіторської заборгованості в оборотних активах | % | 34,6 | 41,1 | 36,9 | 36,9 | 34,4
Частка кредиторської заборгованості у поточних зобов’язаннях | % | 28,5 | 37,5 | 32,5 | 32,8 | 28,4
Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською (+) | млн. грн | 2890,5 | 3285,3 | 2869,8 | 3615,7 | 2410,7
Відношення кредиторської заборгованості до дебіторської | % | 124,9 | 119,7 | 117,3 | 118,9 | 109,9
Темпи росту дебіторської заборгованості | % | 100 | 144,2 | 99,5 | 114,7 | 127,9
Темпи росту кредиторської заборгованості | % | 100 | 138,0 | 97,5 | 116,4 | 118,1
Дебіторська заборгованість впливає на додаткові витрати для продовження виконання зобов’язань перед кредиторами. Від тривалості погашення дебіторської заборгованості залежить частка безнадійних боргів. Надмірна невиправдана заборгованість означає іммобілізацію обігових коштів, а її надмірне зростання може призвести до втрати ліквідності і зупинки діяльності. Встановлена тенденція перевищення кредиторської заборгованості торговельних підприємств над дебіторською. Це свідчить про те, що торговельні підприємства залучають більше ресурсів, ніж вивільняють. Але кредиторську заборгованість підприємство зобов’язане погашати незалежно від стану дебіторської заборгованості. В дисертації представлені формати обмеження, відмови і надання кредитів з урахуванням аналізу стану кредиторської і дебіторської заборгованостей.
Певне місце в дисертації відведено оцінці інфляційного середовища діяльності торговельних підприємств. У роботі міститься комплексний аналіз статистичного матеріалу, що стосується грошових агрегатів, інфляції, грошових витрат населення на купівлю товарів та послуг. Доведено, що монетарні чинники поступово втрачають рівень впливу на інфляційні процеси. Аналіз свідчить про те, що у довгостроковому періоді спостерігається тісний зв’язок між індексом споживчих цін та основними грошовими показниками. Це вимагає посилення контролю у цьому напрямку. Саме готівкові гроші обертаються поза банками і регулювання їх кількості в обігу є першочерговим заходом щодо стримання інфляційних процесів і досягнення стабілізації в економіці держави і суб’єктів господарювання. Проведені аналітичні розрахунки свідчать про те, що для стабілізації ВВП, насичення внутрішнього споживчого ринку необхідним обсягом товарів, стабілізації рівня споживчих цін та підвищення платоспроможності громадян і як наслідок активізації ділової активності в Україні потрібно забезпечення економіки необхідною кількістю грошей і зниженням процентних ставок за кредитами та депозитами.
Пропонуються антиінфляційні заходи, які стосуються державного регулювання з боку державних органів грошової влади шляхом створення законодавчих правил економічної поведінки підприємств, громадян і держави і врахування сукупності соціально-економічних і політичних факторів, що мають місце в сучасному макроекономічному середовищі.
Стабільний розвиток торговельних підприємств залежить від кредитної політики і кредитного механізму у контексті залучення кредитних ресурсів. Кредитний механізм визначається в дисертації як процес формування кредитної ресурсної бази банками, методів і інструментів регулювання кредитуванням торговельних підприємств, визначення рівня кредитного забезпечення (рис.1).
У процесі дослідження доведена тенденція зростання обсягів діяльності оптової, роздрібної торгівлі і ресторанного господарства, що позначилось на зростанні кредитів, як одного із чинників відтворювального розвитку цих видів економічної діяльності. В дисертації проведено групування банківських операцій, що надаються торговельним підприємствам, та визначено позитивний вплив банківської діяльності на створення нових платіжних засобів та розрахунків між клієнтами.
Аналіз дозволив визначити позитивні в негативні риси кредитування діяльності торговельних підприємств і дійти висновку про те, що для торговельних підприємств залучення кредиту і його формати пов’язані з особливостями їх діяльності, товарообігу і кругообігу капіталу, ефективності використання і можливостей своєчасного повернення. Здобувач наполягає на інтеграції економічних інтересів банків і торговельних підприємств на основі організаційного і правового забезпечення, а також дотримання принципів кредитування.
Рис. 1. Кредитний механізм і його реалізація
У другому розділі “Соціально-економічна оцінка кредитних відносин торговельних підприємств і комерційних банків” досліджено основні чинники, які визначають кредитний потенціал банку з урахуванням динамічного просування до довгострокового кредитування і водночас розвитку роздрібного банківського бізнесу, обґрунтовано організаційне забезпечення кредитних відносин між торговельними підприємствами і комерційними банками, здійснено оцінку кредитної привабливості торговельних підприємств.
Надійне кредитування суб’єктів господарювання, у тому числі і торговельних підприємств з боку комерційних банків можливе при дотриманні таких умов: наявність попиту на кредитні ресурси, баланс між депозитними і кредитними операціями і прогнозні оцінки щодо кредитного портфелю. В дисертації проаналізовано кредитні вкладення комерційних банків у торгівлю, банківські послуги, що надавалися торговельним підприємствам, визначено структуру кредитів. Кредит визначено як самостійну економічну категорію, що характеризується рухом вартості і що пов’язана з обслуговуванням технологічних, організаційних, соціальних відносин, а також з реалізацією споживчої вартості. Для оптимізації аналітичної роботи з оцінки процесу кредитування в дисертації уточнена класифікація банківських кредитів, яка включає в себе такі ознаки, як види позичальників, умови надання кредитів, строки кредитування, використання та повернення кредиту, ступінь ризику і соціально-економічне призначення.
Кредитні відносини торговельних підприємств і комерційних банків визначаються обсягами наданих кредитів (табл.3).Частка кредитів, що надані торговельним підприємствам, складала у 2000-2003 рр. в середньому 37,1% у загальній сумі кредитів, що були надані в економіку України. Це свідчить про значну концентрацію кредитів у сфері торгівлі. Як показав аналіз, пояснюється така ситуація в більшій мірі вищою обіговостю торговельного капіталу та його рентабельністю у порівнянні з іншими видами економічної діяльності суб’єктів господарювання. Аналіз та визначення тенденцій динаміки показників діяльності комерційних банків України свідчить про зростання активів банків, капіталу, кредитного портфелю.
Таблиця 3
Динамічні зміни обсягів кредитів, наданих комерційними банками України
підприємствам торгівлі
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2003 в % до 2000
млн. грн. | у % до підсумку | млн. грн. | у % до підсумку | млн. грн. | у % до підсумку | млн. грн. | у % до підсумку
Усього надано кредитів торговельним підприємствам | 7479 | 100 | 9917 | 100 | 15214 | 100 | 24241 | 100 | 324,1
У тому числі за видами
кредитів і валют
Короткострокові:
у національній | 3163 | 42,3 | 4365 | 44,0 | 6616 | 43,5 | 9508 | 39,2 | 300,6
у іноземній | 3171 | 42,4 | 3638 | 36,7 | 4575 | 30,1 | 5175 | 21,3 | 163,2
Довгострокові:
у національній | 435 | 5,8 | 808 | 8,1 | 1875 | 12,3 | 4428 | 18,3 | 1017,9
у іноземній | 710 | 9,5 | 1106 | 11,2 | 2148 | 14,1 | 5129 | 21,2 | 722,4
Поряд з цим встановлено, що активи банків зростали протягом 2000-2003 рр. більш високими темпами (21,7-40,0% до ВВП), ніж капітал (3,8-5,0% до ВВП). Для того, щоб забезпечити задоволення зростаючого високими темпами попиту суб’єктів господарювання на кредити, банківська система мусить адекватними темпами нарощувати капітал. Це буде сприяти стабільності і надійності.
Ґрунтуючись на теоретичних дослідженнях кредитних відносин і практику роботи підприємств, в дисертації визначені основні фактори впливу на доступність кредиту. Поряд з цим розроблені індикатори, що характеризують дисциплінованість торговельних підприємств відносно повернення кредитів банкам. Проведена формалізація числового статистичного матеріалу, що свідчить про доцільність розрахунків запропонованих індикаторів і можливість їх використання в аналітичній роботі торговельних підприємств і банків.
У процесі дослідження проведено анкетне обстеження серед керівників 19 комерційних банків та їх філій у Донецькій області, за результатами обробки якого виявилось, що не дивлячись на значну концентрацію кредитів у сфері торгівлі, все ж торговельні підприємства не відносяться до суто благоприємних клієнтів. Це пов’язано з складним економічним становищем торговельних підприємств, їх значною залежністю від загальних економічних і політичних факторів, а не лише від внутрішніх проблем; від виробників товарів, покупців, їх платоспроможності. Торговельні підприємства найбільш чутливі до інфляції, змін життєвого рівня людей, бідності, економічної стабілізації держави в цілому.
В дисертації розглянуто соціально-економічні умови діяльності торговельних підприємств з позиції позичальника і визначено загальні і приватні показники кредитної привабливості. Для визначення кредитної привабливості торговельних підприємств запропонована методика для визначення класу його кредитоспроможності.
Розрахунки показали, що загалом фінансова діяльність торговельних підприємств знаходиться на належному рівні, але підтримувати її на даному рівні протягом тривалого часу не представляється можливим.
Для обґрунтування висновків щодо кредитної привабливості торговельної діяльності підприємств та встановлення взаємозв’язку і залежності між сукупністю коефіцієнтів, що характеризують кредитну привабливість застосовано багатофакторний регресійний аналіз. Узагальнена багатофакторна лінійна регресійна модель має такий вигляд:
(1)
де Y – залежна змінна;
в0, в1, ..., вр – невідомі параметри, які потрібно оцінити;
х0, х1, ..., хр – незалежні змінні (або фактори);
е – ?ипадкова величина.
Отримання розрахункових величин, які дають оцінку кредитним факторам впливу на стабільність торговельних підприємств свідчить про те, що торговельні підприємства мають усі підстави стати привабливим клієнтами для банків за умов їх стабільного відтворювального розвитку і прибуткової роботи.
При дослідженні організації кредитних відносин торговельних підприємств і комерційних банків в дисертації запропоновані конкретні види банківських продуктів. Серед них особливе місце займає овердрафтне кредитування, яке ґрунтується на високому рівні довіри до клієнтів, вексельний обіг, факторинг й ін. Для розрахунку максимальної суми ліміту при овердрафтному кредитуванні запропонована методика, що ґрунтується на урахуванні середньомісячного „чистого” обороту по розрахунковому рахунку за досліджуваний період у гривневому еквіваленті і частки від середньомісячного обороту, що складає ліміт кредитування рахунку позичальника (торговельного підприємства).
У третьому розділі “Вдосконалення організації кредитування торговельних підприємств” досліджується кредитний менеджмент, принципові положення щодо довіри до банків як фактору розширення кредитування підприємств. Певне місце відведено соціальним послугам банківського сектору, запропоновані концептуальні засади кредитних відносин в Україні, розроблені пропозиції з удосконалення кредитних відносин торговельних підприємств з комерційними банками. При розробці концепції кредитних відносин в Україні до уваги прийняті основні дійові особи кредитних відносин, сформульовані макроекономічні, мікроекономічні і соціальні цілі кредитних відносин, першочергові і перспективні засоби реалізації цілей.
На прикладі підприємств оптової і роздрібної торгівлі Донецької області встановлена динаміка їхнього капіталу, структура, залежність від акціонерів (табл. 4).
Таблиця 4
Динаміка капіталу торговельних підприємств Донецької області у 2000-2004 р.р.
%
Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
1. Власний капітал | 100 | 75,5 | 66,5 | 157,7 | 238,4
2. Залучений капітал | 100 | 140,2 | 139,1 | 160,5 | 192,4
3. Статутний капітал | 100 | 81,6 | 77,5 | 189,9 | 171,9
4. Залежність від акціонерів | 67,0 | 72,6 | 78,0 | 80,6 | 48,3
5. Співвідношення власного і залученого капіталу | 15,6 | 8,4 | 7,5 | 15,3 | 19,3
Наведені в табл. 4 показники свідчать про те, що торговельні підприємства мають невелику частку власного капіталу, що вимагає залучення коштів. У 2004 р. відзначається суттєва залежність від акціонерів.
Організація кредитування торговельних підприємств розглядається як сукупність певних дій відповідальних осіб комерційних банків (кредиторів) і їх клієнтів (позичальників). Аналіз цих дій дає можливість визначити основні напрями вдосконалення кредитних відносин. У зв’язку з цим в дисертації обґрунтовано підвищення ролі кредитного менеджменту як у комерційному банку, так і торговельному підприємстві. Зроблено висновок про те, що кредитний менеджер або менеджер кредиту може стати новою банківською професією, новою професією на підприємстві і новою соціальною фігурою, що буде впроваджувати інтеграцію фінансового і реального сектору економіки. В дисертації доведено постійне проникнення банківського менеджменту і банківських фінансових технологій у реальний сектор економіки. Отримуючи все більші обсяги інформації внутрішнього характеру, контролюючи використання і оборот кредитних ресурсів, банки становляться важливими учасниками процесу відпрацювання рішень і організації фінансово-господарської діяльності підприємств – боржників, у тому числі і торговельних підприємств.
Встановлено те, що торговельний і банківський менеджмент мають спільні риси, оскільки будуються на основі посередницьких технологій і мають досвід роботи з ліквідністю. Ґрунтуючись на дослідженнях зарубіжного досвіду, визначено особисту позицію щодо концентрації універсального торговельного і фінансово-кредитного сервісу. В зв’язку з цим дистрибуція банківських продуктів може стати пріоритетним напрямом торговельної політики підприємства.
Дослідження показують підвищення ролі кредитного менеджменту на рівні торговельних підприємств, який орієнтується на конкурентній силі підприємства, його привабливості як стійкого, надійного, платоспроможного і ліквідного клієнта. Саме кредитний менеджер доводить, те що для реалізації процесу кредитування як з боку банку, так і торговельного підприємства – боржника, інтереси повинні збігатися. В задачі кредитного менеджера входять забезпечення прозорості кредитного процесу, деталізація етапів кредитування і їх призначень, розподіл відповідальності між посадовими особами, від яких залежить прийняття конкретних кредитних рішень, дотримання технології і процедур кредитування, інформаційне забезпечення кредиту, використання фінансових інструментів для мінімізації ризиків.
В дисертації запропонована структурно-логічна схема кредитного менеджменту торговельного підприємства, визначені чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, що впливають на організацію кредитного менеджменту, конкретизовані цілі і засоби вирішення, а також запропонована структура кредитного відділу та розподіл кредитних функцій між робітниками відділу. На основі аналізу цілей, завдань та функціональних обов’язків кредитних менеджерів запропонована програма підвищення кваліфікації кредитних менеджерів, яка складається із основної і додаткової. Для вибору методів навчання пропонується розроблена здобувачем матриця. В методичній моделі навчального процесу передбачається вибір форм і методів навчання в залежності від факторів реалізації освітньої програми шляхом ранжування.
Комерційна доцільність прийнятих кредитним менеджером рішень і економічний ефект від їх реалізації пропонується визначити за допомогою конкретної методики:
(2)
де Кепк – коефіцієнт ефективності використання позикових коштів;
ВКР – вартість кредитних ресурсів;
ВПпк – валовий прибуток, отриманий від використання позикових коштів.
В дисертації приділена увага розрахункам та урахуванню кредитного ризику не тільки з позиції банків, а й з позиції торговельних підприємств. До речі, основними критеріями, що характеризують упередження кредитного ризику щодо своєчасного повернення, є ділова активність, ділова репутація, фінансовий стан підприємства, що сприяє умовам розширеного надвиробництва, оцінка та прогнозування грошових потоків, що обслуговують кредитні проекти.
В дисертації доведено те, що умовою реалізації кредитування торговельного підприємства є забезпечення єдності інтересів клієнта і банку на основі прозорості технологічного процесу кредитування з чітким визнанням відповідальності конкретних посадових осіб, а саме кредитних менеджерів. Важливим мотиваційним підходом до організації процесу кредитування є його прозорість і зрозумілість для клієнтів та забезпечення виконання кредитних процедур з боку банку. Це буде сприяти залученню кредитних ресурсів для стабілізації і розвитку торговельних підприємств.
При визначенні кредитоспроможності торговельного підприємства пропонується диференційований підхід, враховуючи термін залучення кредиту, прибутковість власного капіталу, обсяг майна, що може складати заставу кредиту. З іншого боку, для торговельного підприємства важливо встановлювати відносини з сталими комерційними банками, для чого в дисертації запропонована система показників для оцінки фінансової стійкості банку і на експертному рівні визначений можливий кредитний рівень кожного із запропонованих показників, розкрито їх зміст, наведено алгоритм розрахунку.
Аналіз кредитних ризиків запропоновано здійснювати за схемою (рис. 2).
Рис. 2. Схема управління кредитними ризиками
Доведено, що торговельному підприємству необхідно визначати величину прибутку, яка припадає на одиницю власного капіталу (зростання рентабельності власного капіталу). Цей показник характеризує ефективність використання позичкового капіталу. Дійсно, для торговельного підприємства ефективність кредитування заключається у залученні додаткових джерел фінансування виробничих потреб з метою одержання додаткового прибутку, якого достатньо для відшкодування в бюджет, позабюджетні фонди і для погашення процентів за позикою та для відтворювального розвитку самого підприємства.
Для ефективного кредитування торговельних підприємств визначені основні умови, що наведені на рис. 3.
Рис. 3. Умови ефективного кредитування
Порівняльний аналіз оборотних коштів за видами економічної діяльності торговельних підприємств Донецької області у 2000-2004 рр. Показав, що 38,1% зосереджено у торгівлі. Це свідчить про значну залежність повернення кредитів на покриття потреби в оборотних коштах від сталості економічних зв’язків торгової ритмічності товарообігу та отримання торгової виручки, а також формування вивільненої грошової маси.
В дисертації запропоновано удосконалення форм забезпечення кредитів, серед яких особлива увага приділена предмету застави та його оцінці. Запропоновані науково-методичні підходи до оцінки предмета застави, зокрема, нерухомості за трьома методами: аналоговим, витратним і дохідним. В дисертації представлена характеристика цих методів, формалізація розрахунків і пропозиції щодо комплексного використання.
Певне місце у дисертації відводиться підвищенню рівня довіри до національної одиниці, до банків і банківських операцій. Поряд з цим визначені соціальні послуги, які надають сучасні банки певним контингентам клієнтів, що спрямовано на поєднання соціальних цілей і економічних досягнень сторін.
Для проведення аналізу та розробки пропозицій щодо поліпшення кредитних відносин велике значення має формування кредитної інформації. Для організації збору кредитної інформації доцільно створити кредитне бюро у складі Міністерства фінансів України, яке буде сприяти зосередженню інформації про позичальників, залученню коштів населення, юридичних осіб, організації оперативно-статистичного обліку та інформаційно-аналітичних спостережень за кредитними процесами.
Удосконалення практики кредитування торговельних підприємств з боку комерційних банків здобувач визначає як чіткість та дотримання основних складових організаційного процесу формування кредитних відносин і їх реалізацію: складання заявок на кредит відповідно потребам, прийняття рішення про доцільність кредитування, вибір конкретного банку, оформлення кредитного договору, отримання позики, моніторинг використання та повернення позики і процентів, оцінка ефективності використання кредитів на підприємстві.
Ґрунтуючись на дослідженнях розвитку торговельної діяльності у сільській місцевості, зроблено висновки щодо необхідності надання суб’єктам сільської торгівлі фінансової підтримки шляхом пільгового кредитування на придбання, створення або розширення торгових об’єктів на селі, створення запасів соціально значущих споживчих товарів та розвитку матеріально-технічної бази для їх зберігання.
ВИСНОВКИ
В дисертації на основі комплексного аналізу теоретичних основ формування кредитних ресурсів та практики кредитування торговельних підприємств банківськими установами запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо удосконалення процесу кредитування як фактору стабільної діяльності торговельних підприємств.
Сутність основних висновків і рекомендацій зводиться до наступного:
1. Кредитні відносини між підприємствами і комерційними банками сприяють стабілізації їх діяльності. Стабілізація торговельних підприємств визначається як стійкий надійний рівень соціального і економічного розвитку у довгостроковому періоді. Її складові: постійна наявність оптимального асортименту і високої якості товарів, його оновлення в зв’язку з розвитком виробництва товарів народного споживання і попиту різних контингентів покупців з урахуванням їх вимог, забезпечення безперебійності торгово-технологічного процесу протягом усього торговельного часу, що сприяє забезпеченню еквівалентних відносин з контрагентами, у тому числі з кредиторами.
2. Встановлена значна концентрація кредитів у сфері торгівлі (37,1%), що пов’язано з швидкістю обіговості торгового капіталу. В той же час проведені дослідження довели те, що торговельні підприємства не відносяться до суто благоприємних клієнтів, що пояснюється складним економічним станом торгівлі, яка залежить від макроекономічного середовища, життєвого стану людей, стабілізації економіки в цілому.
3. Групування визначення сутності грошей здобувач пропонує за ідеологічним кореневищем, їх загальноекономічним характером і цільовим призначенням. Гроші можуть виступати як ціль, що прагне досягти людина, і як засіб для досягнення цілей.
4. Кредит здобувач визначає як самостійну економічну категорію, що характеризується рухом вартості і що пов’язана з обслуговуванням технологічних, організаційних, соціальних відносин, а також з реалізацією споживчої вартості. Для оперативної і конкретної аналітичної оцінки процесу кредитування уточнена класифікація банківських кредитів, що включає в себе такі ознаки, як види позичальників, умови надання кредитів, строки кредитування, використання та повернення кредиту, ступінь ризику, соціально-економічне призначення.
5. Головним напрямом забезпечення кредитними ресурсами є збалансованість власних і додаткових джерел фінансування поточних господарських потреб на основі оцінки кругообігу обігових коштів і участі кредиту в ньому через оцінку обсягу грошових потоків з урахуванням таких параметрів, як термін кругообігу обігових коштів підприємств, періодика вивільнення їх в процесі здійснення торгівлі та наявність власного капіталу.
6. Запропонована методика визначення потреби торговельних підприємств у кредитних ресурсах, яка включає моніторинг кон’юнктури кредитного ринку, динаміку обсягів кредитних ресурсів підприємств, оцінку умов і результатів залучення кредитних ресурсів.
7. Розвитку кредитних відносин буде сприяти запропонована система показників кредитної привабливості торговельних підприємств, які сформовані у наступні групи: дослідження ліквідності, визначення фінансової стійкості, оцінка складу, структури і динаміки кредиторської і дебіторської заборгованості, визначення рентабельності, аналіз грошових потоків (надходжень на рахунки). На основі систематизації запропонованих показників
