МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КРУПА Казімір

УДК 338.24.021.8

МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН У РЕГУЛЮВАННІ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Спеціальність 08.02.03 – організація управління, планування

і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: | доктор економічних наук, професор

BOBK Володимир Mиxaйлович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економiчної кібepнeтики

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, заслужений

діяч науки і техніки України, Президент Української академії інформатики ЄРМОШЕНКО Микола Миколайович, Національна академія управління,

проректор з наукової роботи

доктор економічних наук, професор

КАРЛІН Микола Іванович,

Волинський державний університет ім. Лесі Українки, завідувач кафедри, декан факультету післядипломної освіти

доктор економічних наук, професор

ЄЛЕЙКО Василь Іванович,

Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економетрії та статистики.

Провідна установа: | Національний університет “Львівська політехніка”, економічний факультет.

Захист відбудеться 19 травня 2005 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79008, м.Львів, просп. Свободи, 18, ауд.115).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м.Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 11 квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зміни в економіці реалізуються через модифікацію існуючого на даний час стану, тобто через виробничі, організаційні, фінансові, ринкові, технологічні, соціальні, політичні зміни та відносини, що впливають на ті, чи інші показники ефективності діяльності конкретного суб’єкта економіки (підприємства, фірми).

Зміни на підприємстві можуть викликатись діями як з боку зовнішнього середовища, так і процесами у внутрішньому середовищі цього підприємства.

Для кожного з цих випадків реакція підприємства буде різною:

- підприємство не може істотно впливати на процеси і зміни у зовнішньому середовищі, а значить вимушене пристосовуватись до таких змін за рахунок власних ресурсів;

- адаптація до змін у зовнішньому середовищі потребує змін у внутрішньому середовищі підприємства, наприклад, зміни відносин, структури, кадрів тощо;

- в залежності від масштабу і економічного потенціалу підприємства, зміни у його внутрішньому середовищі можуть мати вплив на показники ефективності цього підприємства, а також викликати зміни у інших суб’єктів економіки.

У всіх випадках, для збереження дієздатності підприємства, забезпечення ефективності його діяльності одними з перших змін будуть зміни в організації управління , зміни в структурі економічних процесів, відносин та зміни в способах і методах організації регулювання цих процесів і відносин. Такі зміни називають організаційними.

Оскільки в сучасній, динамічній економіці, організаційні зміни надзвичайно дієві, то їх проведення потребує досить активних, швидких і складних дій, а оскільки в економічній науці вони найменш досліджені, то головний акцент в даній науковій праці зроблено якраз на ці питання.

Отже, організаційна зміна, головним чином, стосується системи управління, структури цієї системи, зокрема структури інформаційних процесів і процесів регулювання, прийняття стратегічних і оперативних рішень, направлених на забезпечення ефективного функціонування, або, в гіршому випадку, на забезпечення економічної стабільності підпри-ємства.

Такі зміни, як правило, пов’язані з модифікуванням: політики і стратегії, організаційних структур, функцій та стилів управління, методів і техніки управління, організаційних документів, а також організаційної культури прийняття рішень.

Ряд авторів пропонують аналізувати поняття “організаційна зміна” в предметному розумінні, або у функціональному співвідношенні. Сфера і вигляд всіх змін визначаються в основному середовищем, в якому відбуваються економічні процеси і їх можна класифікувати за відповідними ознаками. Сучасним організаційним змінам в економіці сприяють нові економічні та господарські моделі, методики, виробничі технології та відносини.

Найефективнішими засобами для швидкої реалізації організаційних змін є такі, що ґрунтуються на сучасних інформаційних технологіях. Це уможливлює швидке створення проектів нових моделей організації і їх комплексний аналіз. Наприклад, такі засоби, як інформаційна система CASE Tools (США) дають змогу отримувати інформацію про стан досліджуваного суб’єкта та оцінку необхідних змін з допомогою Internet. Крім того, методи і програмні засоби цієї системи полегшують створення ефективних моделей інформаційних систем для впровадження змін на конкретному підприємстві.

Одним з основних факторів, які потрібно враховувати при дослідженні організаційних змін, є людський фактор, кваліфікація працівників і здатність їх до швидких змін у власній діяльності на користь підприємства. Це призводить до необхідності періодичного підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників. А це сприяє виникненню на підприємствах нових структур, які перетворюють їх в організації тих, хто навчається. Таким чином, проблематика, що досліджується в даній дисертаційній роботі охоплює багато питань із суміжних наукових дисциплін, зокрема економіки, кібернетики, інформатики, прикладної психології та інші.

Стосовно тематики цієї наукової праці, з різних позицій кібернетики, інформатики, проблемами управління динаміч-ними економічними процесами, адаптації складних еконо-мічних, соці-альних і технологічних систем, інтелектуалізації управління займа-лися і займаються вчені в Україні, Польщі, Росії, США, серед них можна назвати: Г. Агу-жена, І. Алек--сеєва, Р. Базилевича, B. Баш-ня-нина, Г. Бенюка, M. Бєльского, Б.Вавриняка, В. Вол-ковича, С. Ври-ж-ца, В. Гарбарчука, В. Глу-ш-кова, М. Да-нилюка, О. Де--ся-нюка, I. Ду--р---ліка, Р. Жарлінську, Є. Зелє-нєвського, З. Зі--новіча, T. Каспшака, Дж. Кісєльніцького, A. Ko-зьмінсь-кого, О. Кондра-тю-ка, Л.Крижа-новсь-кого, М. Кро-ливка, M. Крупку, О.Кухтенка, З. Ми-ко-лай-чука, І. Миха-сюка, Л. Останкову, С. Пан-чишина, Д. Поспелова, О. Про-скуро-вича, T. Пшего-ловського, Є. Ро-кі-ту, Л. Серге-єву, В. Соло-довикова, Г. Сроку, Є.Тєнєвського, K. Фа--біянського, та інші.

У цій праці значну увагу зосереджено на показниках, які можна використовувати під час реалізації завдання фінансової оцінки змін. Фінансові служби мають брати більш активну участь у всьому методологічному процесі змін. Їхні фінансові прогнози, квантифікування результатів можуть і мають запобігти майбутнім помилкам. Цими питаннями з різних боків моделювання еконо-міч-них процесів займалися, зокрема: І. Ан-соф, A. Бар-толінего, Ф. Боне, К. Вард, Ю. Ве-бер, С. Ві-ханський, B. Boвк, Ф. Гермел, П. Горват, Е. Де--ар--ден, С. Емануель, В. Еспінос, М. Єрмо-шенко, Р. Каплан, М. Кар-лін, Л.Кларк, Т. Льюсі, Л.Мармонера, Г. Морган, С. Му-дзю-ха, E. Ос-лон, Б. Райан, Т. Райх-ман, Дж. Рокарт, Р. Сай-монс, П. Сен-ге, С. Сер-то, М. Сявавко, Р. Фатхутдінов, Ф. Фефта, С. Хорнгрен, В. Юри--нець.

Ґрунтовні дослідження основних аспектів впровадження організаційних змін, а головно – розробка методів та стратегії мінімізації інерції, здебільшого дозволяють віднайти позитивні ефекти в еволюційних процесах змін. Визначити ці ефекти допомагає чимало спеціалізованих методів оцінювання. Особливо цікавими є сучасні концепції змін, зокрема операціоналізація і квантифікація вибраних детермінантів процесу оцінювання, пропозиції поділу методів оцінювання організаційних змін, характеристика вибраних емпіричних показників, які стосуються оптимізації та визначення “доданої вартості,” а також – дослідження масштабів змін економічних організаційних структур.

В дисертації значна увага приділяється питанню необхідності подолання спротиву в учасників змін, ролі організаційної культури в процесі змін, теорії організації в русі, майбутнім проекціям змін, тобто організаціям, що навчаються, а також змінам в них, використовуючи методи управління їх знаннями і концепції квантифікації цих методів.

Невдачі в управлінні змінами вказують на те, що багато часу слід приділяти методам визначення величини результатів організаційних змін. Це підтверджує “Інноваційна стратегія українських реформ” /Галь-чинський А. С., Геєць В. М., Кінах, А. К., Семиноженко В. П. - К.: Знання України, 2002. Це також обґрунтовується польським професором Ч. Сі-корским в його характеристиці графіка коливань рівня точності органі-зованого суб’єкта під час реалізації процесу змін. Але в назвах та інших дослідженнях авторами розглядаються лише окремі питання, які стосу-ються організаційних змін. Відсутнє комплексне дослідження пробле-ма-тики організаційних змін в цілому.

Якраз системному аналізу і моделюванню організаційних змін для різних типів підприємств, з різними показниками динаміки економічних процесів, на основі використання сучасних досягнень економічної науки, інформаційних технологій та практичній апробації отриманих наукових і методичних результатів присвячена дисертаційна праця автора.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукову проблему організаційних змін розглянуто і детально досліджено автором як в теоретичному плані так і проведена велика робота по апробації авторських розробок на практиці.

Проаналізовано три етапи методичного циклу змін: постановка мети і проектування, впровадження i управління, оцінка отриманих результатів внаслідок реалізованих організаційних змін.

Дане наукове дослідження безпосередньо пов’язане з Міжнародними науковими програмами Tempus JEP 4221 наукових досліджень Жешовського, Варшавського університетів та Університету м. Saar (Німеч-чина) в 1994-1998 р.р., а також 5-річною “Загальною Програмою Досліджень Технологічного Розвитку і Презентації Європейського Союзу”, №. 6798, 2000 – 2005 р.р., в яких автор є регіональним науковим коорди-натором.

Мета і завдання дослідження. Головна мета дисертації – розробка концептуальних засад, наукових методів та методичних основ і практичних засобів реалізації організаційних змін, потрібних для оперативного і ефек-тивного розв’язання економічних проблем управління на підпри-ємствах і регулювання у відповідних економічних процесах.

Відповідно до поставленої мети ставились і розв’язувались такі наукові завдання, які можна звести до кількох груп.

Перша група завдань стосується теоретичних досліджень для створення методів реалізації адекватних реакцій на сигнали зовнішнього середовища, що приводять до вибору потрібних ефективних методів бізнесової діяльності, відповідного підбору доступних засобів її регулювання, чи до створення специфічної процедури змін в організаційній структурі підприємства.

Друга група завдань пов’язана з розробкою наукових методів та прикладних процедур проведення організаційних змін через навчання персоналу та використання здобутих знань для ефективних реакцій підприємств на зміни, викликані як внутрішніми, так і зовнішніми діями. Для цього досліджувались питання розробки спеціальних сценаріїв діяльності, направлених на ефективне подолання пасивності працівників, застосування стимулів, що заохочували б до змін з позитивними економічними наслідками.

В цій групі завдань досліджувались і вирішувалися питання:

– побудови моделі проектування організаційних економічних структур;

– конструювання галузевих інформаційних систем;

– використання генетичноподібних алгоритмів для ефективного вибору показників організаційних структур;

– оцінювання впроваджуваних методів з використанням для регулю-вання економічних процесів інтегрованих інформаційних систем;

– створення засобів для ефективного управління інтелектуальним капіталом в економічних суб’єктах;

– розробки технології оперативного навчання і перенавчання персоналу.

Предметом дослідження є економічні, технологічні, виробничі, соці-альні та інші процеси, що у сукупності, або кожний окремо викликають змі-ни, або потребу в організаційних змінах на підприємстві для забезпечення його ефективної діяльності.

Об’єктом дослідження є проблеми, що викликають потребу органі-заційних зміну суб’єкта економічної діяльності (підприємства, фірми, ін.) через зміни способів взаємодії цього суб’єкта із зовнішнім середовищем та через зміни його внутрішніх процесів.

Методи досліджень. Для аналізу та моделювання процесів, що викликають організаційні зміни на підприємствах застосовані мето-дологічні і теоретичні методи системного аналізу, економічної теорії, інформатики, теорії управління і регулювання економічних процесів, методи статистичного аналізу показників економічної діяльності підпри-ємств та ін.

Наукова новизна результатів дослідження. Головними науковими авторськими результатами є наступні:

Вперше:

- розроблено концептуальні положення теорії змін в економічних процесах на мікрорівні;

- розроблено і реалізовано концепцію оцінки якості систем управління знаннями в економічних процесах на підприємстві;

- розроблено і реалізовано на практиці наукову концепцію побудови інформаційного Internet-терміналу, з допомогою якого можна опера-тивно і швидко в потрібному обсязі отримати інформацію про зміни у зовнішньому для даного підприємства середовищі і своєчасно провести організаційні зміни, які адекватно відповідатимуть змінам у зовнішньому середовищі;

- розроблено модель проектування організаційних структур;

- розроблено і апробовано методи використання Internet-терміналу для реалізації принципу самоорганізації процесів управління на підпри-ємстві, що забезпечує своєчасне проведення організаційних змін і покращує якість регулювання економічних процесів;

- розроблено і реалізовано систему “SOWA” для оцінки надійності партне-рів підприємства з метою забезпечення ефективності його економічної діяльності;

- розроблено і апробовано комплексні оцінки ефективності вибору і реалізації кожної з основних відомих спеціалізованих інформаційних технологій, відомих під назвою ERP в залежності від економічної ситуації на підприємстві;

- запропоновано генетичноподібний алгоритм, що реалізує набір показ-ників для оцінки промислових організацій в режимі он-лайн і процес дослідження ступеня ефективності впровадження інтегрованих інфор-ма-ційних систем для проведення змін;

- розроблено і реалізовано STBWO–метод поетапного проекту-вання бази знань організації;

- розроблено і реалізовано метод „слабких ланок”, який вико-ристовується для визначення ступеня безпеки економічного бізнесу (e’бізнесу) в залежності від стратегії проведення організаційних змін на підприємстві;

- розроблено і реалізовано спосіб MPWSI для впровадження інформаційних технологій на підприємствах,що потребують організаційних змін.

Набули подальшого розвитку:

- методи проектування організаційних структур підприємства;

- Internet-технології для самоорганізації процесів управління на підпри-ємстві;

- Генетичні алгоритми дослідження ефективності інтегрованих інформа-ційних систем;

- Методи оцінки рівня безпеки економічного бізнесу;

- Інтегровані інформаційні системи управління підприємством.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні науково обгрунтованого комплексу практичних рекоменда-цій проведення організаційних змін для забезпечення ефективного управління та регулювання економічних процесів на підприємствах, викликаних змінами як у зовнішньому, так і внутрішньому для підпри-ємства середовищах.

Основні наукові результати дослідження використані при виконанні Міжнародних наукових тем та в працях за договорами з підприємствами Польщі на протязі останніх 10 років. Вони сприяли успішному виконанню цих договорів та отриманню позитивних економічних ефектів. Одночасно це дало можливість зробити відповідні корекції як в напрямку наукових досліджень, так і в напрямку розробки практичних методик реалізації авторських наукових результатів на підприємствах різного профілю виробничої діяльності.

Авторський метод MPWSI та інші результати досліджень вико-ристано в кількох підприємствах та навчальних дисциплінах у вищих навчальних закладах Польщі.

Так, у Вищій школі управління м.Жешув (Польща) на факультеті управління і факультеті інформатики, читаються автором відповідні курси лекцій і проводяться лабораторні і практичні заняття з питань моделювання економічних процесів з урахуванням організаційних змін на підприємствах.

В Жешувському університеті наукові матеріали досліджень автора з 1994 р. використовуються в курсах лекцій „Сучасні методи і засоби управління .

Щорічно студентами виконуються дипломні роботи, що базуються на наукових розробках автора.

При практичній реалізації розроблених методів організаційних змін взято до уваги конкретні соціологічні аспекти, котрі дозволяють розширити всю аналізовану проблематику на конкретному підприємстві. Це дало можливість, наприклад, під час практичного використання отримати бажаний результат на підприємстві легкої промисловості (виробництво льняних тканин), м. Кросно (Польща).

При впровадженні авторського методу ZSI, що є складовою частиною даного наукового дослідження, на підприємстві Huta Stalowa Wola і Huta Silesia (Польща) потрібно було враховувати і дотримуватись таких засад, де основним вирішальним чинником успіху був професійний рівень кадрів і де отримати добрі результати було неможливо, якщо не використовувати спеціальні процедури, що активізували б учасників даного процесу (метод ASTEX). Це елементи нового, оригінального, багатоаспектного підходу, який забезпечив позитивні результати на вказаних підприємствах.

Концепція організаційних змін дала можливість розробити практичні методики підвищення економічної ефективності на підприємствах м. Жешува (SERVE, ZM RESMIES, ZM Nisko, HS KROSNO, MIKROTECH, Mikro-Serve, ACME, DECMED).

Монографія автора “Bazy danych w przemyњle “ ?икористовується в навчальному процесі Інституту Інформатики Університету Politechnika Lubelska, Університету Rzeszow, Національного університету „Львівська політехніка”.

Особистий внесок автора. Всі наукові результати, представлені в дисертації і винесені на захист є власними науковими досягненнями автора.

Основні наукові результати досліджень автора з різних питань теми дисертаційної праці опубліковані без співавторів в 12 монографіях, виданих в Польщі та Україні в 1994-2005 р.р. та більше ніж в 160 (понад 100 – без співавторів) наукових статтях в наукових видавництвах. Польщі, України, Німеччини, США.

Апробація результатів дисертації. Основні підсумкові результати наукових досліджень автора доповідались і схвалені на багатьох українських та всепольських наукових конференціях та семінарах: Регіо-нальному науковому семінарі Української академії інформатики “Проблеми інформатики в економіці” (Одеса, липень 1999, жовтень 2000 р.р.), Першому і Другому Всеукраїнському науковому семінарі “Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті”(червень 2002, ли-пень 2003, Волинь, Світязь), Науковому семінарі математичного факуль-тету Волинського державного університету ім.Лесі Українки “Теоретичні і прикладні проблеми інформатики” (жовтень 2002, квітень 2003, грудень 2003 р.р.), Спільному науковому семінарі кафедр математичного і економічного факультетів Волинського державного університету імені Лесі Українки (грудень 2003), Науковому семінарі економічного факуль-тету Львівького національного університету імені Івана Франка (січень 2004), Спільному науковому семінарі з проблем управління та інформатики кафедр інформатики, управління та основ техніки Люблінського політехнічного університету (листопад 2003), 3-й Міжнароднoму науко-вoмy семінарi “Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті”, 29.06-03.07, 2004р., Світязь, Волинь, Україна, ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні". Львів. 11-12.11. 2004 року.

Крім цього, окремі наукові результати дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку, а також опубліковані в матеріалах п’ятнадця-ти Міжнародних та Всепольських наукових конференціях, зокрема: "Strategie i aplikacyjne systemy informatyczne" (Lublin, 15-17 styczeс 1994), miкdzynarodowych konferencjach naukowych "Information Technologies in Business Reeingineering" (Warszawa, 20 czerwiec 1995), “Business Information Systems” (Poznaс, 17-20 czerwiec 1997), „Human-Computer Interaction” (Gdaсsk, 20-23 wrzesieс 1997), konferencjach naukowych „Modele Informacyjne Procesуw Gospodarczych”, (Warszawa, 10-11 czerwiec 1998), „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 15-17 wrzesieс 1998), „Kultura Informatyczna w spoіeczeсstwie globalnej informacji” (Szczecin, 6-8 wrzesieс 1998), miкdzynarodowych konferencjach naukowych “Business Information Systems” (Poznaс, 16-18 czerwiec 1999), “Electronic Data Interchange” (Јуdz, 4 czerwiec 1999), konferencjach naukowych „Њwiadomoњж informatyczna spoіeczeсstwa” (Szczecin, 20 wrzesieс 1999), „Przedsiкbiorczoњж w procesie przemian strukturalnych w Europie Њrodkowo-Wschodniej” (Rzeszуw, 15-17 styczeс 1999), „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 14-16 wrzesieс 1999), “Electronic Data Interchange” (Јуdџ, 20-22 czerwiec 2000), „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 12-14 wrzesieс 2000), „Komputerowo Zintegrowane Zarz№dzanie” (Zakopane, 12-14 styczeс 2000), “Spoіeczeсstwo informacyjne” (Szczecin, 15 czerwiec 2000), miкdzynarodowych konferencjach naukowych “Multimedia in Business” Czкstochowa, 14 kwiecieс 2000), “Electronic Data Interchange” (Јуdz, 18-20 czerwiec 2000), konferencjach naukowych „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 17-20 wrzesieс 2000), „Sieci i systemy wielodostкpne” (Rzeszуw, 17-19 maj 2000), „Komputerowo zintegrowane zarz№dzanie” (Zakopane, 11-13 styczeс 2001), “The Technological Information Systems in Engineer’s Production and Technical Education” (Lublin, 21-22 czerwiec 2001), “Systemy komputerowe i sieci” (Rzeszуw, 25 czerwiec 2001), “Electronic Data Interchange - EDI-NC” (Јуdz, 15 czerwiec 2001), „Zastosowanie informatyki w rachunkowoњci i finansach” (Gdaсsk, 12-15 kwiecieс 2001), “Efektywnoњж zastosowaс systemуw informacyjnych” (Szczyrk, 28-30 czerwiec 2001), „Ekonomiczne aspekty globalizacji informacji” (Szczecin, 2 czerwiec 2001), „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 20 wrzesieс 2001), „Komputerowo zintegrowane zarz№dzanie” (Zakopane, 12-15 styczeс 2002), „Zastosowanie informatyki w Rachunkowoњci i Finansach” (Gdaсsk, 15 kwiecieс 2002), „Telepraca-szans№ czy zagroїeniem na ryku pracy?” (Szczecin, 12 czerwiec 2002), „Wybrane problemy zastosowania Electronic Data Interchange i Electronic Commerce (Јуdџ, 17-19 czerwiec 2002), „Systemy informatyczne zastosowania i wdroїenia” (Szczyrk, 20-23 czerwiec 2002), „Komputerowe Systemy Wielodostкpne” (Bydgoszcz, 13-15 wrzesieс 2002), „Model telepracy dla rynku polskiego-aspekty techniczne i organizacyjne” (Poznaс, 5 wrzesieс 2002), „Zastosowania informatyki w rachunkowoњci i finansach” (Gdaсsk, 18-20 kwiecieс 2003), „Komputerowo zintegrowane zarz№dzanie” (Zakopane, 13-16 styczeс 2003), „Wiedza–њwiatіem na drodze do spoіeczeсstwa przyszіoњci” (Szczecin, 22-23 czerwiec 2003), „Efektywnoњж zastosowaс systemуw informatycznych” (Szczyrk, 12 czerwiec 2003), „Wybrane problemy zastosowania Electronic Data Interchange i Electronic Commerce”(Јуdџ, 19-21 czerwiec 2003).

Публікації. Основні наукові положення та результати опубліковані автором в 12 наукових монографіях (без співавторства), 160 наукових статтях та матеріалах конференцій (понад 100 – самостійних), більшість яких у фахових виданнях. (загальний обсяг понад 90 друкованих аркушів).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, та висновків. Загальний обсяг дисертації 396 сторінок. Робота містить 77 рисунків, 41 таблицю, 2 планшети, 3 додатки. Список використаних джерел налічує 486 назв.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, його мету і завдання, визначено наукову новизну, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У першому розділі „Науковий аналіз проблематики організаційних змін”

подається науковий огляд досліджень за темою дисертації, проведено критичний аналіз відомої мережевої глобальної концепції Net (США) та авторські підходи до реалізації даної концепції з позицій методології організаційних змін в економічних структурах (детально ці питання викладені в монографіях автора [1, 2 ,3, 7, 8]). Показано, що технологія відкритої трансмісії даних дозволяє згладити організаційні розбіжності між підприємствами та спростити процедури реформування зміни структури системи управління. При вдосконаленні господарювання особливої уваги заслуговує концепція Net i методи управління, віднесені до напрямку т.зв. нової хвилі.

Автор наголошує на необхідності комплексного аналізу показників економічних і структурних змін, впливів зовнішнього середовища, а також на необхідності використання інформаційних технологій прийняття рішень. В цьому напрямку інші, американські автори сформували детермінанти для т. зв. „досконалих підприємств”. Це: манія діяльності, близький і безпосередній контакт з клієнтом, автономія і підприємництво, продуктивність і ефективність, реалізована через людей, концентрація на прийнятих цінностях, діяльність згідно до умови „тримайся за те, що вмієш найкраще”, незначний штаб з простою структурою, співіснування в одній структурі вільних і жорстких форм організації, а також професійне управління знаннями. Автор проаналізував різні підходи і показав, що економічна практика досить часто припускаються помилок через нерозуміння теоретичних концепцій, або через власні неадекватні інтерпретації без наукового обгрунтування.

З метою ліквідації цих помилок потрібне наукове обгрунтування доцільності організаційних змін і конкретні практичні методи для реалізації організаційних змін на конкретних підприємствах в конкретних, а не абстрактних умовах.

Необхідність змін – явище не нове, однак сьогодні його вирізняє динаміка і діапазон. Інколи організовані суб’єкти приймають стратегію постійної зміни як форми пристосування (адаптації) до оточення. Проте недостатність методологічних підстав в цих змінах призводить до їхньої поразки. Керівний склад підприємств стоїть зараз перед наступною дилемою: з одного боку – швидкі видозміни, що відбуваються в зовнішньому середовищі, значною мірою ускладнюють процес управління організаціями та планування і впровадження змін, а з іншого – власне, з точки зору динаміки оточення, проведення відповідних змін у відповідний момент, вирішує успіх організації. Показано, що підприємства, котрі не готові до постійного навчання (організації, що навчаються) і систематичної та швидкої модифікації методів і напрямків діяльності, зазвичай втрачають вже випрацювану позицію на ринку, що в подальшому відображається у їхніх фінансових результатах.

Автором проаналізовані різні методологічні і теоретичні варіанти організаційних змін в залежності від економічних масштабів підприємств і швидкості змін. Для цього виділено три рівні змін.

Рівень 1. До цього рівня відносяться підприємства невеликого економічного масштабу, для яких зміни у зовнішньому, або їх власному внутрішньому середовищі викликають тільки потреби в організаційних змінах на цих підприємствах. Якість проведення відповідних організа-ційних змін не впливає (зовсім, або помітно) на діяльність інших підприємств. Схема такого типу змін показана на рис. 1.

Ще одною важливою ознакою підприємств цього рівня є та, що зміни в них не викликають помітних змін у зовнішньому середовищі, наприклад, на ринку праці, або товарів і послуг, на підприємствах-конкурентах і т.п. Навіть ліквідація (зникнення з ринку) таких підприємств залишається непомітною для зовнішнього середовища.

Рівень 2. До цього рівня відносяться підприємства , зміни в яких приводять до помітних економічних змін в економіці держави вцілому, або частково.

Для підприємств цього рівня характерним є те, що зміни в них викликають помітні, або суттєві зміни в інших підприємствах, зовнішніх для даного, але розташованих в межах тієї самої держави.

Таким чином, вказані зміни вцілому можуть привести до потреби врахування змін в загальнодержавній економічній системі.

З іншого боку, політичні, або інші зміни в державі можуть спричинити зміни в підприємствах даного рівня. Наприклад, зміна керівництва держави може викликати зміни в економічній стратегії, законодавстві, що викличе зміни на підприємствах і т.п.

Характерною особливістю таких підприємств цього рівня є те, що між підприємствами та зовнішнім для них середовищем виникають не тільки прямі, але й зворотні зв’язки (рис. 2).

Рівень 3. До цього рівня відносяться великі підприємства, транснаціональні корпорації, а в деяких випадках – і економічні показники цілих держав, або об’єднань держав, наприклад, Євросоюз, зміни в яких приводять до помітних, або суттєвих економічних, а також і політичних змін вцілому в глобальній, світовій економіці та інших міжнародних відносинах держав. Для такого рівня змін можуть бути наступні приклади:

1. Практично миттєва, за критерієм інерційності світових політичних процесів, ліквідація Радянського Союзу привела до таких суттєвих організаційних змін в політичній і економічній структурі світу, які викликали суттєві (позитивні і негативні) зміни в економці і політиці практично всіх держав світу (розвинутих і не дуже розвинутих, наприклад, Куба, Північна Корея) і наслідки від яких ще і зараз відчуваються і ще довго будуть відчуватись.

2. Ліквідація в той же час Югославії, невеликої в економічному і політичному розумінні, спричинила тільки зміни в тих державах, які виникли в результаті розпаду Югославії, але суттєво не вплинули на інші європейські і світові держави.

3. Розширення Євросоюзу з 1 травня 2004 р. приведе до суттєвих організаційних змін як в структурі цього Союзу, так і викличе суттєві організаційні, економічні і суспільні зміни в тих державах, як наприклад, Україна, Білорусь, Росія, які мають інтенсивні економічні і чисто людські звязки з Польщею, Чехією та ін.

В такій ситуації виникають так звані системні ефекти, суть яких полягає в тому, що внесення в систему будь-якого нового елемента, який має власну ціль, потребує не чисто арифметичного оцінювання “ ступеня збільшення” системи, а корекції всієї загальносистемної мети , а значить і змін як в стратегії, так і тактиці взаємодій між елементами системи нового масштабу. Тому, не відкидаючи позитивну оцінку того, що одночасно Євросоюз збільшується (арифметично) майже на 40% за рахунок входження до нього 10 держав, можна тільки прогнозувати розміри і суть тих проблем, які виникнуть в розширеному Євросоюзі.

Справа в тім, що кожна з нових держав – членів Євросоюзу, не залежно від того, велика вона, чи мала за своєю територією і кількістю населення, має власні цілі. І з цими цілями прийдеться рахуватися всім іншим державам Євросоюзу.

В цій ситуації ніяка вища математика не може дати готових рекомендацій - алгоритмів ефективної багатокритеріальної поведінки множини держав.

Схема для такого типу змін показана на рис. 3. Варто відзначити, що для змін цього рівня, характерним є взаємний вплив змін в одному середовищі, наприклад в середовищі 1 на зміни в середовищі 2, а також їх взаємозв’язки іншими країнами - середовище 3. Ще одна суттєва відмін-ність схеми на рис. 3 від попередніх в тому, що всі три середовища – взаємопов’язані. А це означає, що існують такі інтереси, зміни яких для однієї держави з потужною економікою можуть викликати потребу в змінах в значній частині інших держав і їхніх підприємств, незалежно від того, входять вони, чи не входять в ті, чи інші об’єднання.

Так як реальні зміни третього рівня відбувалися в період проведення автором своїх досліджень, тому тема даної праці практично була стимульована реальними процесами і це тільки ще раз підтверджує її актуальність. В той же час, масштаби проблем для економічної та інших наук, викликаних вище-названими причинами такі, що виходять далеко за межі однієї наукової праці. Тому з проблем, що відносяться до трьох названих вище рівнів змін автором досліджувались, в більшій мірі, зміни рівня 1, а частково – рівня 2. Зміни рівня 3 відносяться до проблеми моделювання процесів глобального масштабу і потребують нових підходів до цих досліджень.

Ще один важливий фактор, який врахований автором в дослідженнях за даною темою, це представлення зміни як функції часу. Ці питання розглядаються з різних позицій економічного оцінювання. Але вони важливі для іншого напрямку досліджень – побудови кібернетичних систем управління підприємствами. А в таких системах тип функції суттєво впливає як на тип системи управління вцілому, так і на типи математичних моделей і алгоритмів управління.

В загальному випадку, ці зміни можуть бути дискретними і виникати, а також і зникати, практично миттєво (в формі імпульсів), що показано на рис. 4а, або бути неперервними, рис. 4б.

Суттєвим є і питання, досліджене автором, яке стосується так званих викликів середовища. Ця популярна в науковому середовищі Заходу концепція стосується так званих віртуальних організацій, реальна поява яких визвана розвитком глобальної інформаційної мережі Internet, яка дозволяє швидко, дешево отримувати потрібну і якісну інформацію для адекватної реакції на зміни у зовнішньому для підприємства, або держави середовищі.

Одочасно вирішуються питання надлишку інформації, що стосуються питань своєчасності проведення організаційних змін. Адже проведення змін з запізненням може привести тільки до шкоди підприємству, так як в цей час ситуація на підприємстві не відповідатиме реальній ситуації у зовнішньому середовищі. Проведення змін раніше ніж потрібно взагалі не має сенсу. Найкраще коли є надійний прогноз на зміни, які проводяться своєчасно, з появою тих, чи інших змін у вхідних параметрах системи. Такий підхід має місце при створенні адаптивних систем управління.

Автором грунтовно досліджена концепція реінженерингу Alana Greenspana, Barry Bluestone i Martina Blocha (Uniwersytet Massachusett в Бостоні). В дослідженнях автора показано, що в проблематиці організа-ційних змін важливо враховувати вплив п’яти найважливіших сучасних факторів: технологія виробництва; підхід до клієнта; використання активів підприємств; перевага над конкуренцією; розвиток науки і техніки. Найсуттєвіший з них пов’язаний з технологією виробництва. В цій сфері ми перебуваємо зараз на етапі швидкозмінних технологій і дедалі коротшого циклу існування продукції. Виникає потреба створити нову концепцію управління, котра б дала змогу перемагати конкуренцію в технологічному аспекті. Говорячи про генезу управління згідно цієї методики, автор пропонує проаналізувати еволюцію розвитку стратегії діяльності, що виникає в діалозі спільного навчання.

У другому розділі Розробка методів організаційних змін” розгляда-ють-ся питання класифікації oрганізаційних змін та підходи до управління змінами на підприємствах. На підставі відповідних досліджень розроблено метод класифікації змін.

Суть методу полягає в тому, що для конкретного типу і рівня підприємства та типу вхідних параметрів функцій змін (дій зовнішнього середовища), відповідно до моделей, представлених на рисунках 1, 2, 3, 4 розроблені альтернативні варіанти стратегії і тактики проведення організаційних змін на підприємстві, найкращий з яких вибирається за конкретними критеріями опти-мізації на підставі евристичних процедур, або з використанням експертних оцінок. Детально ці питання викладені в монографіях автора [4, 6, 9, 10, 11,12].

Kласифікація організаційних змін необхідна, принаймні, з чотирьох причин: полегшує характеристику розпочатої зміни; дає можливість передбачити майбутні результати; відіграє роль впорядкувальника; дає право оцінювати.

Весь процес організаційних змін, наприклад, реорганізацію, можна поділити на підготовчу i реалізаційну фази та кільканадцять етапів.

Підготовча фаза – це конкретизація мети, дослідження, проектування змін, залучення коштів. Реалізаційна фаза – це впровадження, коригування і оцінка результатів.

Для реалізації цих завдань використовується щонайменше дев’ять крите-ріїв, які стосуються:

- управління (зміна планова і позапланова);

- стилю змінювання (зміна нав’язана і за власною ініціативою);

- джерела змін (зміна внутрішня і зовнішня);

- ефективності змін (зміна вдосконалююча і обмежуюча);

- часу змін (зміна коротка і довга);

- сфери змін (зміна значна і незначна);

- способу змін (зміна тривала і прецедентна),

- причини змін (за власною ініціативою, або примусова);

- фази організаційного руху (зміни пов’язані з ідентифікацією організації з середовищем, наприклад, з новим ринком, капіталом; зміни у способі координації дій, які уможливлюють необхідність пристосування; добровільна у способах зміни дій і вимушена в контролюванні дій; примусова в системі влади).

Таким чином, з математичного погляду задачі, що виникають при виборі стратегії і тактики проведення змін відносяться до найскладніших – багатокри-теріальних оптимізаційних задач прийняття рішень, що виходить за рамки даного дослідження.

Автор робить акцент на важливості врахування якісних і кількісних характе-ристик зміни. До змін за критерієм якості відносяться винаходи, інноваційні адміністративні, культурні, регулюючі і структурні зміни. До змін за кількісними критеріями відносяться величини результатів, які зумовлює зміна, a вид змін залежить від росту рівня складності. Показано,що при впровадженні змін часто називають ще й реорганізацією або вдосконаленням організації. Зміни, поділені відповідно до критерію сфери управління, можуть стосуватися:

а) всієї системи управління промисловою організацією;

б) вибраних елементів, наприклад, технічної, соціальної і економічної підсистем;

в) різних рівнів організації: цілісності, комплексу системності; одиноких робо-чих посад.

Тоді вже можна говорити про ширину і глибину змін. Крім того, розрізняємо одновимірні і багатовимірні підходи до їх класифікації.

Автором розвивається концепція одновимірного підходу на підставі праць: L. Ackerman, L. Costello, J.P. Kotter, L.E. Greiner, J. Baginski, E. Masіyk-Musiaі. ?рім цього, автором досліджується і підхід дво i трьохвимірний, які запропоновані L. Fopp, D.A. Nadler, A. Zarebska. Для аналізу одновимірної концепції поділу організаційних змін використовуються наступні критерії:

1. Швидкість і сфера процесу змін.

2. Період запізнення організаційних змін відповідно до змін, що надихають, або т. зв. відносин часового зміщення.

3. Cфера та „глибина” змін.

В дисертації розглядаються планові й непланові зміни. Планову зміну, на думку автора, підготовлено і втілено впорядкованим чином, з чітко визначеною гармонограмою. Вона може бути вороже налаштована до майбутніх подій. Ряд досліджень, в т.ч. і досліджень автора засвідчують, що не рідше, ніж раз на рік організовані суб’єкти реалізують помірковані зміни колекційного плану, а серйозніші зміни відбуваються в них раз на кілька років. Разом з тим доведено, що помірковані зміни за своєю суттю адаптаційні. Але рівень адаптивності залежить від того, наскільки своєчасно і повно проведена оцінка як типу змін, так і їх інтенсивності як функції часу.

Автором, з врахуванням досліджень J. Bagiсski, ?налізуються темпи і міра змін, важливими з яких є зміни часткові і комплексні. Принцип їх розрізнення полягає у темпі і шкалі, а також у відношенні до майбутнього. Досліджується економічний процес в залежності від типу змін, головними з яких є зміни революційні та еволюційні. Прикладом революційних змін можуть бути зміни, викликані розпадом СРСР. Прикладом еволюційних змін можуть бути зміни, викликані змінами в технологіях виробництва, технологіях управління, в свою чергу, визваних змінами в інформаційних технологіях, мікропроцесорній техніці та ін. Подаючи характеристику цього поділу, автор досліджує ще одну важливу сторону проблематики змін, яка викликається динамікою, результатами, ініціативою, роллю лідерів, що забезпечують прийняття рішень, підтримку колективу, фінансові витрати, результати експертиз зовнішніх консультантів, відношення до початкового етапу, організаційні перетворення.

Використовуючи діапазон змін як критерій, запропонований L. Ackerи L. Castello, автор дисертації розвиває питання про зміни, що мають характер розвитку, видозміни або трансформації. Ці зміни відрізняються між собою межею, глибиною, ступенем їх можливого планування і контролю перебігу процесу. Зміни першого характеру – це попередні поправки дотеперішніх вирішень, оскільки вони недостатньо адекватні щодо поточних вимог. Основні завдання, що висуваються до цих змін, є: результативніше використання дотеперішньої допомоги; зміни повинні поетапно створювати „нову,” більш адекватну організаційну структуру; вони можуть стосуватися вирішень і способів реалізації бізнесових завдань, на які накладаються організаційні, технічні, технологічні, операційні і кадрові проекти. Процес такого „переходу” триває певний час i пов’язаний зі спадом організаційної активності, як результату т.зв. функціонального „пристосування”. Автор досліджує концепцію змін трансформаційного характеру, запропоновану L. Akerman. Ці зміни досить радикальні, a запропоновані вирішення, в порівнянні з попередніми, займають найбільший діапазон і глибину. Однак автор, так як і I. Swi№tek-Barylska ?аголошують, що реалізація такого типу концепції діяльності, вимагає редефініції організаційних завдань, нового визначення стратегії функціонування, часткової заміни керівних кадрів, змін в організаційній культурі. Крім того, у них надто великий ступінь невдачі. У зв’язку з цим передбачається взаємозалежність між характеризованими змінами: Трансформаційні зміни можуть охоплювати зміни розвитку і зміни, що мають характер перетворень; видозмінні – можуть містити в собі зміни розвитку. Розвиваючи концепцію L. Castello, автор зосереджується на плануванні і послідовності впровадження для кожного типу змін. Зміни, визначені як показник розвитку, повинні надати всім працівникам можливість мислити креативно, розвивати уяву та використовувати їх потенціал для планування і реалізації проектів. Видозміни повинні надати засоби для ідентифікації відмінностей способів діяльності та визначати т. зв. “каміння спотикання” під час реалізації проектів змін.

Зміни трансформаційного характеру повинні забезпечити „вміщення” змін у бачення, місію i стратегію. Автор, розвиваючи ідею, що запропонована Z. Mikolajczyk, досліджує питання