ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛІНЕЦЬ ЛЕСЯ БОГДАНІВНА

УДК 339.54:339.9

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ СТИМУЛЮВАННЯ зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу Тернопільського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Штефанич Дмитро Андрійович,

Інститут економіки і підприємництва,

завідувач кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Луцишин Зоряна Орестівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, доцент

Сищук Андрій Артемович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Провідна установа: Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра міжнародної економіки, м.Донецьк

Захист відбудеться „6” жовтня 2005р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 в Тернопільському державному економічному університеті за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий „3” вересня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Б.П.Адамик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність наукової розробки обраної теми для України обумовлена як глобальними тенденціями функціонування світової економічної системи, так і дією взаємопов’язаних між собою внутрішніх факторів: перехід до ринкової економіки та подолання трансформаційної кризи (перша половина 90 –х рр.) в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів; руйнування багатьох виробничих комплексів із завершеним циклом; неефективна структура використання залучених іноземних коштів; бездієва і невиважена система надання податкових пільг, преференцій; відсутність стратегічної збалансованої програми розвитку експорто- та імпортоорієнтованих галузей, яка враховувала б і міжсезонні ринкові коливання. В нинішніх умовах від системного стимулювання розвитку ЗЕД у значній мірі залежатиме стабілізація як зовнішньоекономічної ситуації України вцілому, так і її фінансового стану, зокрема, створення умов для виходу вітчизняної економіки на траєкторію сталого економічного зростання. Тому для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) надзвичайно важливе значення має розробка системи ефективних заходів ринкового, зокрема фінансово-кредитного стимулювання ЗЕД.

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні питання стимулювання ЗЕД з використанням фінансово-кредитних інструментів відіграють праці Ю.Вільгельма, М.Боскіна, Г.Вітлинського, В.Гейла, Н.Кальдора, А.Лаффера, П.Ліндерта, Р.Мак Леода, К.Мейера, П.Мінаріка, Ф.Хайека, Д.Хартмана.

Вагомий внесок у розробку питань стимулювання зовнішньоекономічної діяльності зробили І.Балабанов, І.Бураковський, В.Вергун, А.Кредісов, Л.Красавіна, Д.Лук’яненко, В.Новицький, Ю.Осіпов, В.Сіденко.

Різні аспекти з проблем формування системи регулювання ЗЕД розглядаються у роботах сучасних вітчизняних науковців А.Гальчинського, О.Гребельника, З.Луцишин, Ю.Макогона, Є.Савельєва, А.Сищука, А.Філіпенка, Д.Штефанича та ін.

Питання фінансового регулювання прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та спільного підприємництва досліджували О.Василик, С.Євстратов, М.Козлов, А.Кузнєцов, Ю.Константінов, В.Ломакін, В.Шастітко, В.Суторміна, С.Юрій. Податки, як дієвий інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності знайшли своє відображення у роботах М.Чамова, А.Крисоватого, О.Махмудова, А.Чухно.

Однак слід зазначити, у вітчизняній фінансово-економічній літературі все ж бракує ґрунтовних наукових комплексних досліджень саме щодо стимулювання ЗЕД за допомогою фінансово-кредитних інструментів. Не визначені товарні пріоритети стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, мало приділено уваги кредитуванню та страхуванню експорту. Імпортна діяльність країни частіше розглядається з точки зору обмеження, ніж стимулювання. Немає також єдності серед науковців стосовно ролі податкових стимулів при залученні прямих іноземних інвестицій.

Також недостатнім у цій сфері є практичний український досвід, а пряме копіювання зарубіжних моделей стимулювання може призвести до негативних наслідків, а тому воно є просто неможливим.

Недостатні теоретичні розробки зазначених питань, з одного боку, та їх важливість для практики здійснення зовнішньоекономічної діяльності визначили актуальність проблеми та зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства і належить до теми „Проблеми міжнародної економіки та перспективи входження України в європейську економічну систему” (державний номер реєстрації 0103U003580). Зокрема, автор є виконавцем підрозділу „Фінансово-кредитні важелі стимулювання зовнішньоекономічної діяльності країни”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є поглиблення наукового обґрунтування економічної суті зовнішньоекономічної діяльності, дослідження теоретичних положень; оцінка позицій науковців щодо доцільності, системності використання фінансово-кредитних інструментів для стимулювання ЗЕД; комплексний аналіз практичних аспектів, їх ефективність; узагальнення, систематизація та розробка нової концептуально-комплексної системи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Досягнення цієї мети передбачає виконання комплексу завдань, головними з яких є:

§ розкрити об’єктивний характер суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, її елементів, напрямів та інструментів; обґрунтувати інтерпретацію цих понять у сучасних ринкових умовах для вироблення власних методологічних підходів;

§ удосконалити теоретичні положення щодо визначення змісту фінансово-кредитного інструментарію як основи подальшого покращення системи стимулювання ЗЕД;

§ розробити принципи податкового стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, кредитування та страхування експорту, стимулювання імпорту для обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення стимулювання ЗЕД;

§ оцінити стан кредитування експорту та страхування експортних кредитів в Україні, проаналізувати використовувані інструменти стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій для виявлення можливих подальших шляхів їх вдосконалення;

§ вдосконалити механізм стимулювання імпортної діяльності для забезпечення країни стратегічними товарами;

§ розробити економіко-математичну модель для визначення впливу податкового механізму на ефективність залучення прямих іноземних інвестицій, яка дасть можливість запропонувати заходи по збільшенню притоку ПІІ в країну.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність країни у світовій економічній системі.

Предметом дослідження є фінансово-кредитний інструментарій стимулювання експортно-імпортної діяльності та залучення прямих іноземних інвестицій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити комплексний підхід до вивчення зовнішньоекономічної діяльності країни та інструментів її стимулювання, системний аналіз (для дослідження проблем стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними інструментами) (перший розділ); економіко-статистичний метод (для аналізу й оцінки сучасного стану ЗЕД України та в ряді країн світу); метод порівняння (для зіставлення даних щодо динаміки розвитку зовнішнього сектору економіки) (другий розділ); графічний метод (для вивчення сучасного стану імпорту, надходження митних платежів до бюджету та ін.) (другий і третій розділи); економіко-математичний метод (для дослідження взаємозв’язків між показниками), зокрема кореляційний (для виявлення зв’язку між експортом країни і сумою кредитування та страхування експорту) (другий розділ); економіко-математичне-моделювання (при побудові моделі для визначення впливу податкового механізму на ефективність залучення ПІІ) (третій розділ).

Інформаційною та статистичною основою дисертаційної роботи є закони України, дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, Світової організації торгівлі, ООН, Бернського союзу, аналітичні та практичні праці українських та зарубіжних вчених щодо проблем впливу фінансово-кредитних інструментів на ЗЕД, інформація мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержано такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми, що досліджується, та характеризують новизну роботи:

вперше:

§ розроблено механізм кредитування експорту на основі встановлення пріоритетності товарів з врахуванням таких критеріїв, як ступінь їх технологічної завершеності, насиченість ними внутрішнього ринку, фінансовий стан підприємства-експортера, важливість підприємства для даного регіону; та запропоновано створення організаційної структури зі страхування експорту, обґрунтовано її необхідність, окреслено функції та джерела формування необхідних коштів;

§ запропоновано механізм стимулювання імпорту стратегічних товарів шляхом зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) в залежності від насиченості ринку цими товарами, що дозволить забезпечити потребу країни в них;

набули подальшого розвитку:

§ трактування економічної суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, під якою розуміється сукупність всіх засобів і методів, що спрямовані на заохочення зовнішньої торгівлі та збільшення зовнішньоторговельного обороту країни, просування вітчизняних товарів на іноземні ринки та забезпечення вітчизняної промисловості іноземними інвестиційними ресурсами з врахуванням принципів економічної безпеки;

§ визначення складових фінансово-кредитного інструментарію стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, до якого віднесено оподаткування (включаючи податок на прибуток, ПДВ), кредитування експорту та страхування експортних кредитів, що дає можливість підвищити дієвість стимулювання ЗЕД;

удосконалено:

§ методологічні принципи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності за трьома основними напрямами: податкове стимулювання ЗЕД, до принципів якого віднесено: здійснення стимулювання ЗЕД в рамках зовнішньоекономічної стратегії держави, узгодження стимулюючої і фіскальної функції податків; кредитування експорту: забезпечення зростання ефективності експорту, дотримання збалансованості у кредитуванні, застосування пільгових ставок; стимулювання імпорту: відповідність економічним інтересам країни та критеріям зовнішньоекономічної безпеки, врахування рівня насиченості ринку товарами вітчизняного виробництва;

§ систему моделювання впливу податкового механізму на ефективність залучення прямих іноземних інвестицій. Зокрема, розроблено економіко-математичну модель, яка дозволяє визначити вплив на частку прямих іноземних інвестицій у валовому національному продукті (ВНП) таких факторів, як ставка податку на прибуток, кількість податкових ставок, показник інфляції та ступінь ризикованості вкладення в країну коштів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в розробці механізмів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом використання фінансово-кредитного інструментарію.

Результати дослідження використані в розробці проектів законодавчих актів з питань державного кредитування та страхування експорту та регулювання імпортної діяльності, зокрема, застосовано методику визначення пріоритетності товарів для пільгового кредитування, механізм вибору кредитної установи та ін. (довідка Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 5.04.2005р. № 06-10/10-370 про практичне використання результатів дисертаційного дослідження).

Окремі положення стосовно стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій розглянуті Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації та прийняті до впровадження (довідка № 162-а2/01-19 від 04.05.2005р.).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Тернопільської академії народного господарства (довідка №124-04/1069 від 7.04.2005р.) та Інституту економіки і підприємництва (м.Тернопіль) (довідка №62 від 16.05.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Всі представлені в роботі наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом власної роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовані на: Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м.Тернопіль, 20 лютого 2003р.), ІІ Міжнародній науковій конференції „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення” (м.Тернопіль, 10-11 червня 2004р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (м.Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004р.), науково-практичній конференції „Перспективи розробки науки і техніки” (м. Бєлгород, Росія, 22 жовтня 2004р.), ІІ науково-практичній конференції „Соціально-економічні реформи в контексті європейського вибору України” (м.Дніпропетровськ, 24-27 березня 2005р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,89 д.а., в тому числі 2 у співавторстві. У провідних фахових виданнях опубліковано 6 статей загальним обсягом 2,71 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 195 найменувань на 17 сторінках та 7 додатків на 23 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 205 сторінки комп’ютерного тексту, з яких 165 сторінки основного тексту, що містить 39 аналітичних таблиці та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретичні основи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності” – досліджено економічний зміст зовнішньоекономічної діяльності, її складових, а також фінансово-кредитних інструментів стимулювання: кредитування, страхування та оподаткування.

На основі досліджень економічної суті стимулювання ЗЕД, автором запропоновано власне визначення цього поняття, як сукупність всіх засобів і методів, що спрямовані на заохочення зовнішньої торгівлі та збільшення зовнішньоторговельного обороту країни, просування вітчизняних товарів на іноземні ринки та забезпечення вітчизняної промисловості іноземними інвестиційними ресурсами з врахуванням принципів економічної безпеки.

Зважаючи на обширність поняття „стимулювання зовнішньоекономічної діяльності”, у роботі розглянуто та проаналізовано лише такі напрями стимулювання як експорт, імпорт та залучення прямих іноземних інвестицій.

Термін стимулювання експорту виник наприкінці ХІХ ст., що започаткувало практику формування державної політики стимулювання експорту як складової зовнішньоекономічної політики.

Його дослідження має складну історію, що призвело до певних розбіжностей у визначенні інструментів стимулювання цього напряму ЗЕД. Проведений аналіз сучасних підходів до його класифікації дозволив автору запропонувати власне бачення стимулювання експорту та його інструментів (рис.1).

Рис.1. Інструменти політики стимулювання експорту

Як видно з рис.1, політика стимулювання експорту може здійснюватися з використанням фінансових (прямих й опосередкованих) та інформаційних інструментів. Її варто впроваджувати при сприятливому економічному кліматі, який визначають податкова, митна, торгова та валютна політики.

Щодо стимулювання імпорту, то встановлено, що у переважної більшості дослідників питання ролі імпорту подається з точки зору його обмеження за допомогою різних засобів. У даній роботі ж увагу акцентовано саме на його стимулюванні, тобто заохоченні, та запропоноване власне визначення цього поняття. Отже, стимулювання імпорту – це процес заохочення ввезення в країну іноземних товарів, необхідних для ефективного функціонування економіки.

Стимулювання імпорту має за мету: розвиток експортоорієнтованого виробництва – коли ввозяться необхідні для цього імпортні товари чи комплектуючі; забезпечення внутрішньої потреби ринку через ввезення сировини або товарів, які зовсім не виготовляються в країні, чи в малій кількості; стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку між іноземними і вітчизняними фірмами; здійснення товарної інтервенції.

Не менш важливим є стимулювання прямих іноземних інвестицій, яке передбачає створення сприятливих умов для діяльності в країні транснаціональних корпорацій (ТНК), спільних підприємств (СП).

Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в країні може здійснюватися за допомогою цілого ряду засобів, як економічних, так і іншого характеру. Серед перших провідну роль відіграють фінансово-кредитні інструменти, до яких можна віднести: оподаткування, кредитування та страхування.

Автором здійснено комплексний аналіз оподаткування ЗЕД та вдосконалено принципи податкового стимулювання з врахуванням сучасних вимог до нього. Зокрема, воно повинно здійснюватися в рамках зовнішньоекономічної стратегії держави, зважаючи на напрями міжнародної інтеграції країни; не має бути завдано шкоди державі через стимулювання ЗЕД; механізм податкового стимулювання повинен узгоджувати між собою стимулюючу і фіскальну функції податку; введення податкових пільг не має бути вибірковим, тобто, не повинно залежати від форми власності підприємства, яке здійснює ЗЕД, чи від інших умов; стимули повинні носити економічний характер, а не бути лише адміністративною нормою чи взагалі неекономічними; податкові пільги мають за мету активізацію зовнішньоекономічної діяльності, нарощення виробництва та експорту певних видів продукції, зростання доходів бюджету та збільшення зовнішньоторгового обороту.

Важливе місце серед фінансово-кредитних інструментів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності посідає кредитування. Основними цілями впровадження системи кредитування експорту є: забезпечення стабільності експорту, перш за все продукції з високим ступенем переробки; покращення доступу підприємств до обігового капіталу; здешевлення кредитних ресурсів; освоєння нових закордонних ринків та просування на ці ринки вітчизняних товарів; підвищення конкурентоспроможності товарів на світових ринках, в тому числі у міжнародних тендерах.

В роботі доведено, що кредитування експорту необхідно поєднувати з страхуванням. Основну роль у системі державних гарантій відіграють експортне страхування та страхування іноземних інвестицій. Суть першого полягає в тому, що уряд зобов’язується взяти на себе витрати щодо виконання контрактів, якщо покупець не може виконати прийняті умови, а другого ж – у наданні гарантій іноземним інвесторам.

Зокрема, страхування експортних кредитів передбачає: захист вітчизняного експортера від можливого ризику неплатежу з боку іноземного покупця; гарантії, які захищають комерційні банки від збитків, що можуть виникнути в результаті неповернення позики експортерами. Об'єктами страхування є комерційні кредити, надані покупцеві; банківські позики постачальнику чи покупцеві; зобов'язання і поручительства за кредитом; довгострокові інвестиції тощо.

На основі аналізу досліджень низки вчень стосовно впливу величини ставки податку на прибуток на притік ПІІ дисертантом встановлено, що зменшення податкової ставки та наявність податкових стимулів позитивно впливають на рішення підприємства інвестувати в іноземну країну.

У другому розділі – „Стан та проблеми стимулювання зовнішньоекономічної діяльності” – проведено аналіз сучасного стану стимулювання ЗЕД як в Україні, так і за кордоном.

Досліджено розвиток зовнішнього сектору економіки України, динаміку товарної й географічної структури експорту та імпорту. Товарна структура експорту, зокрема, характеризується високою часткою чорних та кольорових металів і виробів з них, продукції хімічної промисловості та мінеральних продуктів. Водночас поставки машин, устаткування та механізмів становлять лише 16 % загального обсягу експорту, що більш як утричі менше рівня, досягнутого на початку 90-х років (рис.2).

Рис. 2. Товарна структура українського експорту в 2004р.

Домінуючі частки українського імпорту займають мінеральні продукти, механічне обладнання, машини і механізми, транспортні засоби (рис.3).

Рис. 3. Товарна структура українського імпорту в 2004р.

Впродовж останніх років сталися істотні зміни в географічній структурі зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Триває процес скорочення обсягів торгівлі з країнами СНД. Частка країн цієї групи в загальному товарообігу скоротилася з 44,6% у 2000 р. до 37,9 у 2004 р. Торгівля з країнами далекого зарубіжжя, у т.ч. з ЄС, навпаки, розвивається більш швидкими темпами.

Автор, проаналізувавши сферу зовнішньоекономічної діяльності, дійшов висновку, що у ній існує комплекс проблем:

) український експорт характеризується значною часткою продукції сировинної спрямованості та низьким рівнем доданої вартості, що робить економіку країни досить вразливою до зовнішніх шоків, зміни цінової кон'юнктури;

) структура українського імпорту відображає високу залежність економіки країни від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв, в той же час не визначено пріоритетності товарів стратегічного імпорту;

) обсяги залучених прямих іноземних інвестицій є недостатніми для фінансування структурної перебудови економіки України, та й спеціальні економічні зони (СЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР) не є джерелом їх надходження.

Дисертантом здійснено комплексний аналіз використання фінансово-кредитних інструментів стимулювання експортно-імпортної діяльності та залучення прямих іноземних інвестицій. Встановлено, що в Україні вони використовується неефективно і не в повному обсязі: а) проблеми з відшкодування ПДВ експортерам фактично перетворюють його на податок на експорт і обмежують ресурси підприємств; б) обмеженість кредитування експорту на пільгових умовах фактично стримує його зростання; в) незастосування державного страхування експортних кредитів від комерційних і політичних ризиків ускладнює можливість одержання кредитів та збільшує ризиковість проведення зовнішньоторгових операцій; г) необґрунтовані податкові пільги для імпортерів та відсутність механізму диференційованого підходу до встановлення ввізних митних тарифів та ставок податків не забезпечують оптимальності структури українського імпорту.

Аналіз зарубіжної практики стимулювання ЗЕД засвідчив ефективність державної підтримки національного експорту через офіційні експортні кредитні агентства (ЕКА), які створені більш ніж у 70 країнах світу і регулюються правилами Бернського союзу і нормами „Угоди про уніфікацію експортних кредитів, котрі користуються державною підтримкою” (неофіційна назва – консенсус). Метою консенсусу є початкова стабілізація умов державної підтримки ЗЕД через їх уніфікацію, а потім – прогресуюче зниження рівня пільг, які надаються. Він регулює такі ключові параметри підтримки: розмір пільг у порівнянні як з ринковими процентними ставками, так і з тарифами зі страхування; максимальну частку покриття позикою контракту; нижню і верхню межу кредитного періоду; перелік товарів і послуг, які підпадають під дію консенсусу та ін.

У дисертаційній роботі проведено деталізований аналіз діяльності експортних кредитних агентств у різних країнах світу. Виявлено, що важливими елементом діяльності ЕКА є надання середньо- та довготермінових кредитів іноземним покупцям вітчизняного експорту (одержувачами в основному є країни, що розвиваються і країни з перехідною економікою) та страхування експортних кредитів. Обсяги страхування експортних кредитів в останні роки постійно зростають і складають 7-9% світового експорту, що на сьогоднішній момент є достатнім.

Встановлено, що у світовій економічній системі посилюється зв’язок між кредитуванням і страхуванням експорту. Це обумовлено тим, що надання кредиту експортеру передбачає, як правило, наявність в нього полісу експортного страхування.

На основі кореляційного аналізу виявлено наявність позитивного стимулюючого впливу державного кредитування експорту та страхування експортних кредитів на обсяги експорту країни, що дає теоретичне підґрунтя для використання цих інструментів в Україні.

Аналіз стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій показав, що у зв’язку із зменшенням показників глобального притоку прямих іноземних інвестицій у багатьох країнах прискорилася лібералізація режимів щодо ПІІ.

Так, у 2003р. 220 із 244 змін, які були внесені в системи регулювання прямих іноземних інвестицій в 82 країнах, спрямовані на створення більш сприятливих умов для ПІІ. При цьому, така тенденція спостерігалася протягом десяти років.

Державна політика у сфері ПІІ стає все більш відкритою і передбачає більш активне використання стимулів і адресних стратегій стимулювання інвестицій. Із загостренням конкуренції розширюються фінансові та податкові стимули і посилюється боротьба за крупні інвестиційні проекти.

Доведено, що у міжнародній практиці прослідковується тенденція до збереження широкого використання податкових стимулів для залучення прямих іноземних інвестицій.

У третьому розділі дисертаційної роботи – „Вдосконалення стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитним інструментарієм” – запропоновано механізм вдосконалення стимулювання ЗЕД на основі кредитування, страхування та оподаткування.

Одним із засобів стимулювання експорту є відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам. Проте, в Україні склалася неоднозначна ситуація у цій сфері: зростає заборгованість держави перед експортерами внаслідок невідлагодженого механізму відшкодування ПДВ. Можливими шляхами виходу із цієї ситуації могли б бути: взаємозалік зобов’язань із повернення ПДВ за рахунок податкових зобов’язань платника ПДВ; списання і реструктуризація боргу уряду з відшкодування ПДВ пропорційно до списання і реструктуризації боргу платників податків перед бюджетом.

Що стосується такого інструменту стимулювання експорту, як кредитування, то пропонується його здійснювати через „Державний експортно-імпортний банк України”, оскільки початковою метою створення цього банку було саме сприяння здійсненню зовнішньоекономічної діяльності підприємствами, і на сьогоднішній момент банк володіє широкою мережею регіональних представництв та висококваліфікованими управлінськими кадрами. Кредитування експорту потрібно проводити з врахуванням пріоритетності стимулювання певних товарів, яке полягає у встановленні важливості (ранжуванні) експортних товарів з врахуванням таких критеріїв як ступінь їх технологічної завершеності, насиченість внутрішнього ринку цими товарами, фінансовий стан підприємства-експортера, важливість підприємства для свого регіону та пріоритетність товарних груп. Ця проблема є важливою насамперед з тієї точки зору, що кредитні ресурси в певній мірі є обмеженими.

На думку автора, доцільно надавати такі види кредитів: коротко-, середньо- та довгострокові кредити українським експортерам продукції; кредити вітчизняним виробникам на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції згідно з укладеними зовнішньоторговими контрактами.

Надання кредитів завжди пов’язане з ризиком, як комерційним, так і політичним. Для його мінімізації необхідне створення в країні системи страхування експортерів від кредитних ризиків. Українські банки вже сьогодні мають надлишкові кредитні ресурси, які не надаються вітчизняним підприємствам через відсутність державної системи страхування політичних та довгострокових комерційних ризиків.

Для запровадження системи страхування експортних кредитів автор вважає за доцільне створити Українське агентство страхування експорту у формі акціонерного товариства, контрольний пакет акцій якого належав би державі. Внаслідок цього підприємства отримають певні переваги, зокрема, здатність пропонувати вигідніші умови оплати для клієнтів; можливість вільнішого доступу до ринку оборотного капіталу; зменшення потреби кредитного забезпечення з боку інших банківських установ; захист від ризику фінансових втрат. В результаті запровадження механізмів страхової та фінансової підтримки експортерів прогнозується: збільшення обсягів експорту, особливо капіталомісткої продукції з високою доданою вартістю; стимулювання українськими комерційними банками довгострокового передекспортного кредитування продукції з високою доданою вартістю за рахунок часткової компенсації вартості кредитних ресурсів з боку держави; розширення можливостей вітчизняних підприємств щодо участі у міжнародних тендерах та отримання переваг над конкурентами та ін.

Наступним напрямом стимулювання зовнішньоекономічної діяльності є стимулювання імпорту, яке повинно здійснюватися у відповідності з національними інтересами України. Пропонується стимулювати імпорт лише стратегічних товарів, до яких віднесено: критичний імпорт; інвестиційний імпорт; соціально значимий імпорт; імпорт для забезпечення експортного виробництва.

Автор вважає за доцільне використовувати зменшення ставки ПДВ в залежності від насиченості внутрішнього ринку товару. Щоб подати цю залежність, перш за все потрібно визначити рівень насиченості внутрішнього ринку даним товаром. Для цього використано формулу: де насиченість ринку певного товару у відсотках, – пропозиція і-того товару вітчизняними виробниками на внутрішньому ринку, – величина місткості внутрішнього ринку і-го товару.

Застосування цієї формули дозволило автору розробити декілька варіантів зменшення ставки ПДВ в залежності від насиченості внутрішнього ринку (рис.4).

Рис. 4. Можливі варіанти залежності ставки ПДВ від насиченості вітчизняного ринку товарами стратегічного імпорту

Перший варіант – лінійна залежність, відображена формулою . Тобто, коли товар є новим для ринку і взагалі не випускається, пропонується повне звільнення від сплати ПДВ, при насиченості ринку у 25% ставка ПДВ складатиме 5%, при 50% насиченості – 10%, при 75% – 15% , а при повному насиченні ринку – 20%. Другий варіант – квадратична залежність має менший стимулюючий вплив, оскільки при однакових показниках насиченості ринку, ставки ПДВ є вищими, ніж при застосуванні першого варіанту. Третій варіант залежності, поданої за допомогою формули , найбільш стимулюючий, оскільки більшому рівню насиченості ринку відповідає нижча ставка ПДВ ніж у двох попередніх варіантах, і при цьому зростання відбувається за прогресивною шкалою.

Застосування цих можливих варіантів залежить не лише від насиченості ринку, але й від стратегічного значення товару. Для особливо значимих товарів зниження ставок ПДВ має здійснюватися більш прогресивно.

Зважаючи на сьогоднішні економічні реалії в Україні вважаємо, що другий і третій варіанти буде важко використовувати у практичній діяльності. Тому доцільно використовувати лінійну залежність, але частково модифіковану, з огляду на практичну доцільність (рис. 4, ламана 4).

Отже, пропонований механізм обрахування ставки ПДВ в залежності від насиченості ринку можна подати у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення ставки ПДВ на товари стратегічного імпорту

Насиченість ринку товаром стратегічного імпорту, % | Ставка ПДВ на товар стратегічного імпорту, %

0 | 0

1 -25 | 5

26-50 | 10

51-75 | 15

76-100 | 20

Реалізація викладених пропозицій вимагає розробки заходів, які стосуються концептуального, нормативно-правового і оперативного забезпечення. Виникає необхідність прийняття концепції стимулювання експортно-імпортної діяльності та дотримання зовнішньоекономічної безпеки країни; гармонізації умов державного кредитування та страхування експорту з правилами СОТ та Бернського союзу; гармонізації Митного тарифу України з Митним тарифом Європейського Союзу.

Розглядаючи стимулювання ПІІ, встановлено, що за умов браку їх надходження, рішення про відміну податкових пільг в Україні було передчасним і невиправданим, оскільки у світовій економічній системі існує тенденція до посилення конкурентної боротьби країн за іноземні інвестиції, одним з інструментів якої є податкові стимули.

На основі розробленої економіко-математичної моделі розраховано ступінь впливу на частку прямих іноземних інвестицій у валовому національному продукті таких факторів, як ставка податку на прибуток, складність податкової системи, показник інфляції та ступінь ризикованості вкладення в країну коштів. Встановлено, що дані фактори при зменшенні їхнього числового значення приводять до збільшення частки ПІІ у ВНП. Так, при зменшенні на 1% кількості податкових ставок, інтегрованого показника рівня ризикованості країни, ставки податку на прибуток, логарифму інфляції, відбувається збільшення частки ПІІ у ВНП відповідно на 0,0628%, 0,6807%, 1,5258% та 0,0339%.

З огляду на зарубіжний досвід та враховуючи стан іноземного інвестування, пропонується застосовувати в Україні диференційовану систему податкових стимулів, яка б враховувала розмір внеску іноземного учасника в статутний фонд СП, суму інвестиції, галузь промисловості підприємства та регіон країни.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез до проблеми стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними інструментами та запропоновано нове вирішення науково-практичної задачі формування оптимальної системи стимулювання ЗЕД. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної суті категорії „стимулювання зовнішньоекономічної діяльності” дозволяє трактувати стимулювання ЗЕД як сукупність всіх засобів і методів, які спрямовані на заохочення зовнішньої торгівлі та збільшення зовнішньоторговельного обороту країни, просування вітчизняних товарів на іноземні ринки; на забезпечення вітчизняної промисловості іноземними інвестиційними ресурсами з врахуванням показників економічної безпеки. Воно залежить від таких факторів, як фінансова ситуація в країні та рівень лібералізації ЗЕД.

2. Фінансово-кредитний інструментарій стимулювання ЗЕД включає: податкову політику, кредитування експорту та страхування експортних кредитів. Запропоновано виділяти окремо стимулюючу функцію податків. Вони сприяють збільшенню зовнішньоторгово обороту країни та припливу іноземних інвестицій завдяки зниженню податкового тиску на суб’єктів ЗЕД.

Величина ставки податку на прибуток та наявність податкових стимулів позитивно впливають на рішення підприємства інвестувати в іноземну країну, що підтверджується значною кількістю досліджень та практичними результатами.

3. У сучасних умовах розвитку України першочерговими завданнями є формування оптимальної структури експорту та імпорту, залучення іноземних інвестицій. Провівши оцінку теперішнього стану цього сектору, дійшли висновку, що: український експорт характеризується значною часткою продукції сировинної спрямованості та низьким рівнем доданої вартості; структура українського імпорту відображає високу залежність економіки країни від зовнішніх джерел постачання енергоносіїв; обсяги залучених прямих іноземних інвестицій є недостатніми для фінансування структурної перебудови економіки України, та й СЕЗ та ТПР не є джерелом їх надходження.

4. Фінансово-кредитний інструментарій стимулювання ЗЕД в Україні використовується неефективно і не в повному обсязі: проблеми з відшкодування ПДВ експортерам фактично перетворюють його на податок на експорт і обмежують ресурси підприємств; відсутність механізму кредитування експорту на пільгових умовах фактично стримує його зростання; незастосування державного страхування експортних кредитів від комерційних і політичних ризиків ускладнює можливість одержання кредитів та збільшує ризиковість проведення зовнішньоторгових операцій; необґрунтовані податкові пільги для імпортерів та відсутність механізму диференційованого підходу до встановлення ввізних митних тарифів та ставок податків не забезпечують оптимальності структури українського імпорту.

5. Проведений аналіз зарубіжної практики стимулювання ЗЕД засвідчив, що ефективним інструментом стимулювання експорту є державна підтримка національного експорту через офіційні експортні кредитні агентства (ЕКА), важливими елементом діяльності яких є надання середньо- та довготермінових кредитів іноземним покупцям вітчизняного експорту та страхування експортних кредитів.

У світовій економічній системі посилюється зв’язок між кредитуванням і страхуванням експорту. Це пов’язано з тим, що надання кредиту експортеру передбачає, як правило, наявність у нього полісу експортного страхування.

Результати проведеного дослідження доводять наявність позитивного стимулюючого впливу державного кредитування експорту та страхування експортних кредитів на обсяги експорту країни, що дає теоретичне підґрунтя для використання цих інструментів в Україні.

6. В Україні визріла необхідність запровадження системи пільгового кредитування експорту. Пропонується її здійснювати через структури „Державного експортно-імпортного банку України” з врахуванням пріоритетності стимулювання товарів.

Для мінімізації ризиків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності доцільно запровадити в країні систему державного страхування експортних кредитів через створення Українського агентства страхування експорту у формі акціонерного товариства, контрольний пакет акцій якого належав би державі.

7. Стимулювання імпорту варто проводити лише задля розвитку експортоорієнтованого виробництва, забезпечення внутрішньої потреби ринку у певному товарі, стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку між іноземними і вітчизняними фірмами та здійснення товарної інтервенції.

Стимулювати необхідно лише імпорт стратегічних товарів, до яких віднесено: критичний імпорт – відсутні або наявні в недостатній кількості матеріало-сировинні і паливно-сировинні ресурси на внутрішньому ринку, а також ресурси й засоби та ін.; інвестиційний імпорт - високотехнологічні товари, деякі види машин, обладнання, механізми, ряд транспортних засобів та комплектуючих до них; соціально значимий імпорт – життєво необхідні товари, від яких напряму залежить благополуччя населення; імпорт для забезпечення експортного виробництва.

Основними важелями стимулювання імпорту є зменшення ставки ПДВ в залежності від насиченості внутрішнього ринку товару та звільнення від сплати ввізного мита.

8. На частку прямих іноземних інвестицій у валовому внутрішньому продукті впливають такі фактори, як ставка податку на прибуток, складність податкової системи, показник інфляції та ступінь ризикованості вкладення в країну коштів та ряд інших. На основі розробленої економіко-математичної моделі розраховано ступінь їхнього впливу на притік ПІІ. Встановлено, що зменшення числового значення даних показників призводить до збільшення частки ПІІ у ВНП. У зв’язку з цим, запропоновано відновити в Україні практику надання податкових стимулів спільним підприємствам з іноземними інвестиціями. Пільгові ставки податку на прибуток пропонується встановлювати в залежності від відсотку внеску іноземного учасника в статутний фонд та суми інвестиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Колінець Л.Б. Аналіз зарубіжного досвіду використання податкових важелів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2003. –№15.– С.115-118.

2. Колінець Л.Б., Штефанич Д.А. Фінансово-кредитні інструменти стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2003. – №6. – С.333-338 (Особистий внесок здобувача: запропоновано шляхи вдосконалення податкового стимулювання ЗЕД та страхування експорту).

3. Колінець Л.Б. Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними інструментами // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2004. –№16.– С.125-129.

4. Колінець Л.Б. Аналіз стимулювання експорту в Україні та шляхи його покращення // Наукові записки: Зб. наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – Вип.14. – С.136-139.

5. Колінець Л.Б. Вдосконалення стимулювання експорту: страхові аспекти // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2005. –№18.– С.87-90.

6. Колінець Л.Б. Вдосконалення системи стимулювання імпортної діяльності України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 202: в 4 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.532-538.

В інших виданнях:

7. Білоус О.С., Колінець Л.Б. Польська система страхування та кредитування експорту // Українсько-польська економічна співпраця: досвід і перспективи. Збірник наукових праць за наук. ред. професора, д.е.н. А.Ліманського і проф.Д.Штефанича.– Тернопіль-Катовіце. – 2004. – С.77-83 (Особистий внесок здобувача: проаналізовано діяльність Корпорації страхування експортних кредитів та запропоновано механізм страхової підтримки українських експортерів).

8. Колінець Л.Б. Деякі аспекти стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними важелями // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”, 20.03.2003р.м. Тернопіль: Підручники і посібники. – 2003.– С.279.

9. Колінець Л.Б. Стимулювання експорту: суть, необхідність та інструменти // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень – 2004. Том. 36. Зовнішньоекономічна діяльність. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.24-26.

10. Колинец Л.Б. Экспортные кредитные агентства в системе стимулирования ВЭД // Материалы научно-практической конференции „Перспективы разработки науки и техники”. Том 3. Экономические науки, Белгород: Руснаучкнига – 2004. – С.10-12.

11. Колінець Л.Б. Стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій: податкові аспекти // Доклады второй научно-практической конференции “Социально-экономические реформы в контексте европейского выбора Украины”, Днепропетровск, (24-27 марта 2005г.) – 2005. – С.31-33.

АНОТАЦІЯ

Колінець Л.Б. Фінансово-кредитний інструментарій стимулювання зовнішньоекономічної діяльності у світовій економічній системі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський державний економічний університет, Тернопіль, 2005.

Дисертація присвячена розробці механізму стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитним інструментарієм. Приділено увагу дослідженню впливу оподаткування, кредитування та страхування на обсяги експорту, а також податкових стимулів на імпорт та залучення прямих іноземних інвестицій.

Проаналізовано зарубіжну та вітчизняну практики стимулювання ЗЕД. Встановлено, що ефективним інструментом стимулювання експорту є державна підтримка національного експорту через офіційні експортні кредитні агентства. Посилюється зв’язок між кредитуванням експорту та страхуванням експортних кредитів.

Виявлено, що існує позитивний стимулюючий вплив державного кредитування експорту та страхування експортних кредитів на обсяги експорту країни, що дає теоретичне підґрунтя для використання цих інструментів в Україні.

Розроблено механізми кредитування експорту та страхування експортних кредитів в Україні; залучення прямих іноземних інвестицій та стимулювання імпорту.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), прямі іноземні інвестиції (ПІІ), експортно-імпортна діяльність, податкові стимули, кредитування, страхування експортних кредитів.

АННОТАЦИЯ

Колинец Л.Б. Финансово-кредитный инструментарий стимулирования внешнеэкономической деятельности в мировой экономической системе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Тернопольский государственный экономический университет, Тернополь, 2005.

Диссертация посвящена разработке механизма стимулирования внешнеэкономической деятельности финансово-кредитным инструментарием. Значительное внимание уделено исследованию влияния налогообложения, кредитования и страхования на объемы экспорта, а также налоговых стимулов на импорт и привлечение прямых иностранных инвестиций.

В первом разделе – „Теоретические основы стимулирования внешнеэкономической деятельности" – исследовано экономическое содержание внешнеэкономической деятельности, ее составляющих, а также финансово-кредитных инструментов ее стимулирования: кредитование, страхование и налогообложение.

На основе исследований экономической сути стимулирования ВЭД, автор предложил собственное определение этого понятия: это совокупность всех средств и методов, направленных на поощрение внешней торговли и увеличение внешнеторгового оборота страны, на продвижение отечественных товаров на иностранные рынки; обеспечение отечественной промышленности иностранными инвестиционными ресурсами с учетом принципов экономической безопасности.

Во втором разделе – „Положение и проблемы стимулирования внешнеэкономической деятельности" – проведен анализ современного состояния стимулирования ВЭД как в Украине, так и заграницей.

Проанализированы зарубежная и отечественная практики стимулирования ВЭД. Определено, что эффективным инструментом стимулирования экспорта является его государственная поддержка через официальные экспортные кредитные агентства. Усиливается связь между кредитованием экспорта и страхованием