ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 33.658:338.45:66

КВАСНІЙ Любов Григорівна

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЯМИ РОЗВИТКУ

ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 —

економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Благун Іван Семенович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти доктор економічних наук, профессор

Лапко Олена Олександрівна,

Науково-дослідний інститут нафтогазової

промисловості НАК “Нафтогаз України”,

начальник управління економічних досліджень,

кандидат економічних наук, доцент

Раєвнєва Олена Валентинівна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики

Провідна установа: Одеський національний політехнічний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра економіки підприємств, м. Одеса.

Захист відбудеться “27” жовтня 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.055.01 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61011, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “23” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління стратегіями розвитку та функціонування є одним з найважливіших чинників, що визначають ефективність діяльності вітчизняного підприємства в ринковому середовищі, його фінансову стабільність та конкурентоздатність. Особливої нагальності цей чинник набуває в умовах ринкових перетворень національної економіки України, оскільки характер діяльності підприємств та промисловості в цілому на даний час визначає їх конкурентні якості не лише на вітчизняному ринку, але й на міжнародному.

Необхідність стратегічного розвитку функціонування підприємств для держави зумовлює вибір оптимальної стратегії розвитку, яка характеризується показниками економічної ефективності їх діяльності. Враховуючи велику кількість способів та методів управління стратегіями, для різних етапів науково-технічного та технологічного розвитку виробництва вибір методів узгодження внутрішнього та зовнішнього середовищ діяльності підприємств має для кожного окремого підприємства на кожному етапі життєвого циклу велике значення.

Така різноманітність методів управління стратегіями розвитку розкриває широкі можливості для здійснення наукових досліджень в даній сфері. Побудова стратегії розвитку і функціонування підприємства з врахуванням функціональних цілей розвитку вищих рівнів ієрархії на основі ефективного (раціонального) використання природних, фінансових, матеріальних і трудових ресурсів підприємств на сьогодні є особливо актуальною для підприємств кожної галузі.

На даний час у вітчизняній та світовій науці значний внесок у вивчення даних питань зроблений такими вченими, як І. Ансофф, А. Воронкова, В. Герасимчук, А. Довгань, О.Тридід, О. Лапко, О. Пушкар, Т. Сааті, В. Сомов та ін.

Проте наукові дослідження, присвячені проблемам розробки адекватних часу стратегій розвитку підприємств, як складно організованих систем із внутрішньою будовою і зовнішніми чинниками, є не повністю досконалими і потребують подальшого доопрацювання.

У зв’язку з вищезазначеним, розробка оптимальної стратегії управління розвитком і функціонуванням підприємства нафтовидобувної галузі на основі використання методів фінансового планування і управління та її практична реалізація на прикладі конкретного підприємства (нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”) є актуальною задачею на сучасному етапі розвитку підприємств всіх галузей економіки.

Актуальність поставленої задачі, її теоретичне та практичне значення, необхідність формування адекватної часу стратегії розвитку та функціонування вітчизняних підприємств обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника і є частиною комплексної теми „Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Автором розроблено варіанти стратегії розвитку підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розробка окремих теоретичних аспектів аналізу розвитку і функціонування підприємства як складної системи та практичних методів управління стратегіями його розвитку. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені та розв’язані такі завдання:–

розглянуто теоретико-методичні підходи до побудови стратегій розвитку і функціонування підприємства та управління ними в ринкових умовах;–

виявлено особливості функціонування підприємств як складно організованих систем та розроблено методичні рекомендації до системно-аспектного аналізу їх діяльності і розвитку;–

проведено аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ нафтовидобувних підприємств з урахуванням особливостей їх діяльності;–

визначено і проаналізовано систему цілей, уточнено механізм їх побудови та сукупність принципів розвитку і функціонування нафтовидобувних підприємств в умовах ринкової економіки;–

сформовано систему показників економічної ефективності розвитку підприємства з урахуванням системно-цільового аспекту аналізу;–

розроблено критеріальні оцінки формування стратегії розвитку промислових підприємств;–

обґрунтовано та розроблено методичні рекомендації з портфельного аналізу капіталовкладень підприємств нафтовидобувної галузі;–

проаналізовано систему взаємозв’язків основних показників економічної ефективності та розвитку підприємств та здійснено їх прогнозування;–

розроблено методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємства у короткостроковій перспективі.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку та функціонування підприємств.

Предметом дослідження є побудова, аналіз та управління стратегіями розвитку і функціонування підприємств нафтовидобувної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, вітчизняні та зарубіжні дослідження з питань управління розвитком підприємств, фінансового планування та управління діяльністю підприємств нафтовидобувної галузі в умовах ринкової економіки. У роботі використано методи економічного та статистичного аналізу для визначення системи взаємозв’язків показників ефективності розвитку і функціонування підприємств та тенденцій змін динамічних характеристик суб’єктів господарювання; теорія графів для формування системи цілей розвитку і функціонування підприємств; економетричні методи для побудови моделей показників економічної ефективності діяльності промислових підприємств; системний підхід для розроблення методичних рекомендацій з комплексного аналізу діяльності суб’єктів господарювання та оптимізаційні методи для методичного забезпечення до управління стратегіями розвитку та ефективного використання портфелю капіталовкладень в родовища нафтовидобувного підприємства.

Інформаційною основою дослідження є первинні та кінцеві статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях, інтернет-публікації, нормативні та довідкові матеріали, статистичні дані нафтовидобувного управління “Долинанафтогаз”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні теоретичних та науково-методичних положень з управлінні стратегіями розвитку підприємства в умовах ринкової економіки. При цьому отримано такі результати:

вперше:

розроблено методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств в короткостроковій перспективі та відбору оптимальної із сформованої множини альтернатив за допомогою методів оптимізації, реалізація якої забезпечує ефективне використання портфелю капіталовкладень конкретних підприємств при загальному зниженні собівартості їх продукції;

одержали подальший розвиток:

методичні рекомендації до системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку підприємств, що базується на підході до їх функціонування як складно організованих систем із врахуванням внутрішніх можливостей та зовнішніх чинників;

методичні розробки до аналізу внутрішнього та зовнішнього середовищ нафтовидобувних підприємств промисловості з урахуванням специфіки їх діяльності на основі використання системного підходу та теорії графів, що дозволило чітко сформулювати та реалізувати цілі розвитку та функціонування таких підприємств;

методика дослідження стратегій розвитку підприємств промисловості, яка полягає в розробленні критеріальних оцінок і застосуванні їх до конкретизації стратегічних альтернатив розвитку підприємств;

методичні рекомендації з портфельного аналізу капіталовкладень в родовища підприємств нафтовидобувної галузі, яка передбачає використання оптимізаційних методів, і застосування якої дозволяє, на відміну від існуючих напрацювань, знизити собівартість видобутку нафти по підприємству із врахуванням оптимальної собівартості для кожної його підсистеми.

удосконалено:

механізм побудови системи цілей розвитку та функціонування підприємств нафтовидобувної галузі на основі теорії графів, що враховують ієрархічну складність системи взаємозв’язків підсистеми та елементів нафтовидобутку;

систему взаємозв’язків основних економічних показників ефективності розвитку і функціонування підприємств та здійснено їх прогнозування на основі методів економетричного та статистичного аналізу, що дозволяє попереджати зміни динамічних характеристик системи та забезпечує покращення кінцевих показників економічної діяльності суб’єктів господарювання;

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення в дисертації доведені дисертантом до конкретних пропозицій щодо розробки, реалізації та управління стратегіями розвитку підприємств нафтовидобувної галузі. Так, методика обчислення економічних показників ефективності діяльності підприємства та використання портфельного аналізу капіталовкладень в родовища впроваджені у діяльність нафтовидобувного управління “Долинанафтогаз” (довідка № 10б-1772 від 24.05.05); методика аналізу стратегій розвитку нафтовидобувного підприємства на основі розробки критеріальних оцінок впроваджена у роботу Бориславського нафтовидобувного управління (довідка № 03-202 від 23.05.05).

Теоретичні та науково-практичні розробки дисертаційної роботи (проблеми розвитку і функціонування економічних систем, питання управління стратегіями розвитку підприємства) використані автором в навчальному процесі при викладанні курсів “Економіка підприємства”, “Стратегічний менеджмент”, “Економічний аналіз” (довідка №613 від 27.05.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід з вирішення

проблем управління стратегіями розвитку підприємств і побудови оптимальної. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані та обговорювались: на Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 5 грудня 2003 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 15-17 вересня 2004 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 8 одноосібних наукових роботах, загальним обсягом 3,8 ум.-друк. арк., з яких 6 — у фахових виданнях, обсягом 3,42 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи — 195 сторінок машинописного тексту. Дисертація містить - 29 рисунків на 11 сторінках, 10 таблиць на 15,4 сторінках, список використаних літературних джерел включає 138 найменувань на 12 сторінках і 5 додатків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані і визначені мета, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретичні аспекти стратегічного управління підприємствами в умовах ринкової економіки” наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні ролі та місця стратегічного планування як основної функції стратегічного управління розвитком та функціонуванням виробничо-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

На сучасному етапі розвитку стратегічне планування сприймається як умова ефективного управління підприємством, а побудова стратегії розвитку підприємства базується на методології стратегічного управління, яка включає принципи побудови прогнозів розвитку підприємства через теорію стратегічного планування до практичного використання у відповідності до вимог окремої галузі або всієї економіки.

Метою стратегічного управління підприємством є досягнення оптимального стану суб’єкта господарювання, спланованого на певний проміжок часу, суть якого полягає у формуванні пропорцій між підсистемами господарського суб’єкта у відповідності до заданого критерію оптимальності.

Виявлено, що стратегічні рішення мають специфіку прийняття і реалізації. Специфіка організаційного механізму прийняття стратегічних рішень обумовлена певними їх особливостями на вищому рівні управління, спрямована на охоплення всіх управлінських рівнів підприємства та відображення інтересів вищого керівництва. Специфіка реалізації стратегічних рішень обумовлена їх довготерміновим характером, що потребує відповідного коректування.

Найголовнішою для підприємства в умовах економічної кризи або стагфляції економіки є стратегія виживання, яка спрямована на виведення підприємства з кризового стану. Стратегія виживання спрямована на покращення стану підприємства шляхом ліквідації збиткових операцій, виходу з неперспективних ринків, скасування застарілих технологій тощо. Вона має захисний характер, спрямований на накопичення необхідного потенціалу підприємства для майбутнього зростання, на адаптацію підприємства до зовнішнього середовища.

Реалізація будь-якої стратегії потребує втілення в життя визначених тактичних рішень у короткі періоди часу. Тому розробка стратегії має підкріплюватися тактичним плануванням, яке забезпечує послідовне досягнення стратегічних цілей. Основою складання планів за певними напрямками майбутньої стратегії поведінки підприємств є локальні задачі, результати яких визначаються в натуральних і грошових кількісних показниках.

Загальні завдання стратегічного і тактичного управління діяльності підприємства полягають в аналізі ситуації (внутрішньої і зовнішньої), стратегічній сегментації, формуванні портфеля стратегій, виборі і реалізації конкретної стратегічної альтернативи.

При формуванні стратегії поведінки підприємства особлива роль відведена методиці аналізу господарського портфеля підприємства. Ця методика спрямована на знаходження в певний період часу оптимального набору виробництва продукції на підприємстві. За допомогою цієї методики проводиться перерозподіл ресурсів між затвердженими програмами господарської діяльності, які реалізують стратегії, розроблені на підприємстві. Існуючі методики аналізу господарського портфеля підприємства, перш за все вимагають ідентифікації господарських одиниць (визначення типів виробництва), позиції стратегічних господарських одиниць на вибраній матриці аналізу, додаткових спеціальних стратегій за ресурсами для кожної стратегічної господарської одиниці в залежності від положення на матриці.

У розділі 2 “Стратегічний аналіз діяльності підприємства як складної галузевої системи” розроблено та обґрунтовано методичне забезпечення з системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку підприємств, що базується на функціонуванні суб’єктів господарювання як складно організованих систем на (прикладі нафтовидобувних підприємств з урахуванням їх специфіки); удосконалено механізм побудови системи цілей розвитку підприємств.

Стратегічний аналіз складних соціально-економічних об’єктів передбачає вивчення внутрішньої будови розглядуваної системи, її взаємодії із зовнішнім середовищем, історії та факторів розвитку системи, основних функцій підсистеми і елементів та ін.

В дисертації одержали подальший розвиток методичні рекомендації з системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку промислових підприємств, що враховує особливості їх внутрішнього і зовнішнього середовища:–

виявленні системоутворюючі чинники та зв’язки і, на цій основі, встановленні структури елементів і підсистем, включених в систему при даному конкретному аналізі (системно-компонентний аспект аналізу);–

встановленні структури системи, тобто форм і видів зв’язку і взаємодій між її компонентами, визначенні їх ієрархічного підпорядкування (системно-структурний аспект аналізу);–

визначенні функції елементів, підсистем і системи в цілому, їх цілей і задач (системно-функціональний і системно-цільовий аспекти аналізу);–

вивченні системоутворюючих механізмів і факторів, які обумовлюють виникнення ефекту цілісності (системно-інтегративний аспект аналізу).

Важливою стороною стратегічного аналізу складних об’єктів є вивчення їх взаємодій із зовнішнім середовищем, тобто впливу середовища на систему і системи на середовище (системно-комунікаційний аспект аналізу). Даний аспект є особливо важливим при вивченні складних галузевих систем, оскільки всі вони повинні розглядатися як підсистеми міжгалузевих комплексів, галузей економіки, економіки країни загалом, з якими вони (так само, як і між собою) тісно взаємодіють.

Будь-яка соціально-економічна система галузевого типу у своєму розвитку проходить етапи зародження, становлення, розвитку, основного періоду функціонування, деградації та зникнення або ж реструктуризації в якісно іншу систему. Встановлення цих етапів життєвого циклу системи, її часових меж, факторів, які визначають або характеризують настання того чи іншого етапу, має важливе значення для вивчення перспектив та шляхів розвитку розглядуваної системи (системно-історичний аспект аналізу).

Перераховані аспекти аналізу, звичайно, взаємопов’язані.

За допомогою системно-компонентного аспекту аналізу нафтовидобувне підприємство, як складну систему, структуровано за територіальною та функціональною ознаками, що дало змогу відобразити природу і види зв’язків між компонентами системи і зовнішнім середовищем, функціональні та інтегративні характеристики системи.

Для аналізу складно побудованого об’єкта і конструювання адекватної йому формальної системи використано системно-структурний аспект, який забезпечив встановлення вертикальних і горизонтальних зв’язків, виділення системоутворюючих зв’язків, їх кількісну оцінку. Все це дозволило встановити структуру розглядуваної системи, тобто те, що залишиться якісно незмінним при кількісних змінах, які постійно відбуваються в будь-якій системі в процесі розвитку.

Виявлено, що в процесі просування системи по етапах її життєвого циклу вона зазнає суттєвих змін: змінюється кількість, масштаби і значимість її елементів і підсистем (компонентний склад), модифікуються цілі і функції, внутрішні і зовнішні зв’язки системи і т.д.

При цьому для однорідних по своїй природі систем вказані зміни є схожими і відбуваються приблизно в одні й ті ж моменти по відносній шкалі часу, тому вивчення історії існуючих систем є корисним для наукового передбачення руху систем, які ще не створені або знаходяться на більш ранніх етапах життєвого циклу. Цим визначається практична значимість системно-історичних досліджень.

Як показав системно-історичний аспект аналізу, на сьогоднішній день нафтовидобувне управління (далі НГВУ) “Долинанафтогаз” знаходиться на етапі скорочення життєвого циклу за показниками видобутку нафти по основних родовищах і на етапі стабілізації за показниками видобутку нафти по інших (молодших) родовищах. Таким чином, залежність діяльності управління від природних (а отже, незалежних від підприємства) факторів безпосередньо впливає на вибір стратегії життєвого циклу підприємства за основним видом діяльності — видобутком нафти.

В дисертаційному дослідженні подано пропозиції методичного характеру з аналізу внутрішнього і зовнішнього (мікро- і макро-) середовища нафтовидобувних підприємств з урахуванням специфіки їх діяльності.

На основі проведеного аналізу макросередовища на прикладі нафтовидобувних підприємств виявлено вплив наступних факторів: міжнародних чинників, стану економіки, соціально-культурних факторів, державних органів влади, законодавства і науково-технічного прогресу.

Аналіз мікросередовища діяльності суб’єктів господарювання включає: місцеві органи влади, постачальників ресурсів, партнерів, споживачів продукції та конкурентів.

Галузеві фактори конкурентоздатності НГВУ “Долинанафтогаз” у порівнянні з конкурентами умовно поділено на позитивні і негативні, що впливають на конкурентоздатність та ефективність діяльності даного підприємства.

Зважаючи на негативні та позитивні фактори діяльності підприємства в порівнянні з конкурентами, зроблено наступні висновки:–

відсутність вітчизняних конкурентів в даній сфері діяльності відкриває широкі можливості для розвитку нафтовидобувного управління;–

збільшення інвестицій в пошуково-розвідувальні роботи дозволить не тільки збільшити обсяги видобутку нафти в перспективі, але й водночас порівняно зменшити її собівартість:–

нафтовидобувне управління як складова ВАТ “Укрнафта” — державного монополіста в галузі паливно-енергетичного комплексу — є стратегічним об’єктом держави, від діяльності якого залежить розвиток самої держави.

Системно-комунікаційний аспект аналізу показав, що НГВУ “Долинанафтогаз” в середньостроковій перспективі, та, навіть, у довгостроковій перспективі, є не тільки привабливим з точки зору конкурентноздатності цієї сфери, але й стратегічно важливим об’єктом держави.

Виявлено, що одним із основних напрямків удосконалення управління економікою, галуззю, підприємством і т. д. є посилення цільової спрямованості в діяльності і стратегічному плануванні суб’єкта господарювання, орієнтація на кінцеві економічні результати (системно-функціональний і системно-цільовий аспекти аналізу).

В дисертації удосконалено механізм побудови системи цілей розвитку та функціонування підприємств (на прикладі нафтовидобувної промисловості).

Для будь-якої галузевої системи цілі її розвитку і функціонування можна звести до чотирьох агрегованих функціональних цілей:

– отримання максимального ефекту від усіх видів діяльності;

– раціональне використання матеріальних, природних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво кінцевої продукції;

– підвищення стабільності функціонування і розвитку суб’єкта господарювання та його окремих структур і підрозділів;

– створення ресурсного, виробничого і науко-технічного потенціалу для розвитку за межами стратегічного плану.

Кожну із функціональних цілей розкладено в ряд часткових цілей і під цілей. В дисертаційному дослідженні приведено дерево цілей розвитку та функціонування суб’єктів господарювання.

Структуризація і аналіз цілей їх діяльності дозволили обґрунтовано підійти до вибору показників і критеріїв, за якими порівнюються і відбираються стратегії системи та її підсистем, і на цій основі вибрати оптимальну стратегію розвитку нафтовидобувного підприємства.

У розділі 3 “Моделювання стратегій розвитку підприємства” досліджено та проаналізовано систему взаємозв’язків основних економічних показників ефективності розвитку і функціонування підприємств (на прикладі нафтовидобувних) та здійснено їх прогнозування на основі методів економетричного та статистичного аналізу, що дозволило розробити методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств в короткостроковій перспективі та вибрати оптимальну стратегію; здійснено портфельний аналіз капіталовкладень нафтовидобувних підприємств.

Для аналізу економічної ефективності застосовуваних технолого-технічних методів і засобів у видобутку нафти створено багатофакторні економіко-математичні моделі економічних показників, в яких передбачається виявлення впливу на рівень і динаміку економічних показників сукупності технологічних, організаційних, природних та інших факторів.

Для оцінки результатів діяльності нафтовидобувних підприємств в ринкових умовах економічного стимулювання за показниками “прибуток” і “рентабельність”, які залежать від рівня витрат виробництва, значна роль відводиться показнику собівартості видобутку нафти.

Враховуючи, що показник собівартості акумулює комплексний вплив багатьох факторів, що здійснюють вплив на її динаміку, проведено відбір факторів-аргументів, що найбільш суттєво впливають на зміну собівартості видобутку нафти (грн./т-рік): дебіт свердловин (т/свердл.-міс.), обводненість рідини (у відсотках), фондоємність продукції (грн./т-рік). Економіко-математична модель собівартості видобутку нафти записана у вигляді ступеневої залежності:

, (1)

де а0, а1, а2, а3 – коефіцієнти регресії, обчислені методом найменших квадратів.

Для Долинського родовища функціональна залежність наступна:

y1 = 17715,34·x11,055·x2-4,133·x31,427 (2)

Адекватність даної моделі та всіх інших доведено за допомогою наступних критеріїв: Фішера (F), коефіцієнта множинної кореляції (R), та коефіцієнта детермінації (d):

F=13,55; R=0,962; d=0,926.

Для всіх інших родовищ Долинського НГВУ проведено аналогічні розрахунки.

Розрахункові прогнозні значення собівартості видобутку нафти на 2005–2007 рр. відображено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка прогнозних значень собівартості видобутку нафти по родовищах НГВУ “Долинанафтогаз” (грн./т-рік)

Основним економічним показником оцінки ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. За одиницю виміру продуктивності праці прийнято середньорічний видобуток нафти на одного працівника промислово-виробничого персоналу в тоннах (). З урахуванням інженерно-економічних міркувань і результатів попереднього аналізу побудови моделі розглянуто наступні фактори, що впливають на продуктивність праці:–

дебіт свердловин (т/свердл.-міс.),–

фондоозброєність праці (тис.грн./чол.-рік),–

питому чисельність працівників промислово-виробничого персоналу на одну середньодіючу свердловину (чол./свердл.-рік),–

коефіцієнт експлуатації свердловин (у відсотках).

Економіко-математична модель продуктивності праці записана у лінійній формі:

, (3)

де а0, а1, а2, а3, а4 – коефіцієнти регресії, обчислені методом найменших квадратів.

Для Долинського родовища отримано наступну модель продуктивності праці:

y2 = 10252,64 + 1,347x1 – 2,446x4 – 89,691x5 + 115,118х6 (4)

F=13,55; R=0,996; d=0 ,962.

Для інших родовищ НГВУ “Долинанафтогаз” проведено аналогічні розрахунки.

Розрахункові прогнозні значення продуктивності праці на 2005–2007 рр. відображено на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка прогнозних значень продуктивності праці

по родовищах (т/чол.-рік)

Одним із узагальнюючих показників використання основних засобів є фондовіддача (видобуток нафти на 1 тис. грн. промислово-виробничих основних засобів в тоннах). Дослідження динаміки і тенденцій зміни факторів фондовіддачі дозволило провести кількісну оцінку кожного з таких факторів і у підсумку виявити найбільш істотні з них. Для побудови економіко-математичної моделі фондовіддачі відібрано наступні фактори:–

дебіт свердловин (т/свердл.-міс.);–

обводненість рідини (у відсотках);–

фондоозброєність праці (тис.грн./чол.-рік);–

середня вартість однієї свердловини експлуатаційного фонду (тис. грн.-рік).

Економіко-математична модель фондовіддачі праці записана у вигляді степеневої залежності:

, (5)

де а0, а1, а2, а3, а4 – коефіцієнти регресії, обчислені методом найменших квадратів.

Для Долинського родовища економіко-математична модель має такий вигляд:

(6)

F=24,602; R=0,979; d=0,958.

Для всіх інших родовищ Долинського НГВУ проведено аналогічні розрахунки.

Розрахункові прогнозні значення фондовіддачі на 2005–2007 рр. відображено на рис. 3.

На основі результатів проведених досліджень в дисертації вперше розроблено методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств у короткостроковій перспективі та вибору оптимальної на основі з’ясування цілей нафтовидобувного підприємства, їх основних властивостей і взаємозв’язків.

З’ясування цілей нафтовидобувного підприємства, їх основних властивостей і взаємозв’язків забезпечило більш обґрунтований підхід до формування методичного апарату розробки найбільш ефективних стратегій розвитку підприємства і, насамперед, до з’ясування критеріїв порівняння альтернатив на всіх рівнях його ієрархічної структури.

Під критерієм ефективності (оптимальності) стратегії розвитку нафтовидобувного підприємства розуміють якісний або порядковий показник, за допомогою якого в натуральній або вартісній, абсолютній або відносній формі можна оцінити економічну ефективність кожної із розглядуваних альтернатив розвитку і вибрати з них найкращу, з точки зору особи, що приймає управлінське рішення (системно-інтегративний аспект аналізу).

Рис. 3. Динаміка прогнозних значень фондовіддачі по родовищах (т/грн.-рік)

Мінімізація за критерієм економічних витрат визначає вибір варіанту, який є оптимальним в задачі на мінімум витрат при обмеженнях на капітальні вкладення. Сформульовану задачу записано таким чином:

, , (7)

де — функція зміни поточних витрат від величини капітальних вкладень по -ому родовищу в -ому році, — загальний обсяг капітальних вкладень, — кількість родовищ.

Залежність поточних витрат від величини капітальних вкладень в загальному випадку має вигляд

, (8)

де — собівартість видобутку нафти по -ому родовищу на початок розглядуваного періоду, — коефіцієнт пропорційності.

В дисертаційній роботі одержали подальший розвиток методичні рекомендації з портфельного аналізу капіталовкладень в родовища нафтовидобувної галузі, що дозволило провести перерозподіл капіталовкладень між родовищами нафтовидобувного підприємства, які реалізують стратегії, спрямовані на зниження собівартості в цілому по підприємству (рис. 4).

Рис. 4. Оптимальний портфель капітальних вкладень на 2006 р.

Виходячи із критичних (екстремальних) значень собівартості видобутку нафти та величин капітальних вкладень по кожному із родовищ підприємства у прогнозному періоді, матриця оптимального портфелю інвестицій поділяється на чотири групи, межі яких визначаються як середнє мінімальних та максимальних значень відповідних показників.

Як видно із рис. 7, кожна із виділених груп володіє певними характеристиками, які, позиціонують відповідні родовища стосовно їх стратегій розвитку:

I група — низька собівартість та малі капітальні вкладення;

II група — низька собівартість та великі капітальні вкладення;

III група — висока собівартість та великі капітальні вкладення;

IV група — висока собівартість та малі капітальні вкладення.

Проведений аналіз портфельних капіталовкладень показав, що для ефективного розвитку підприємства в короткостроковій перспективі необхідно родовища даного підприємства згрупувати за видами стратегій:

1. Стратегія зростання (Спаське, Струтинське, Витвицьке, Ріпнянське, Чечвинське, Рожнятівське, Підлясівське родовища).

2. Стратегія утримання (Долинське, Північно-Долинське, Танявське родовища).

Стратегія зростання робить акценти на високі інвестиції в короткостроковій перспективі (2005-2007 рр.), удосконаленні видобутку нафти і збільшенні її ринкової частки продажу. Це може також привести до зменшення ціни (зниження собівартості в подальшій перспективі), щоб досягти найбільшого проникнення на ринок і запобігти появі конкурентів.

Стратегія утримання і поступової ліквідації характеризується тим, що видобуток нафти все ще високий, але родовища перебувають на стадії скорочення. При цьому підприємство намагається максимізувати видобуток в короткостроковій перспективі при стабільних обсягах капіталовкладень, а в подальшій перспективі підприємству невигідно і небажано здійснювати інвестиції в родовища даних груп.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретико-методичне обґрунтування і нове практичне вирішення науково-прикладної задачі управління стратегіями розвитку підприємств.

На основі результатів проведеного наукового дослідження зроблено такі висновки:

1. Проведений аналіз теоретико-методологічних підходів до стратегічного планування та управління розвитком підприємств дав змогу обгрунтувати та вдосконалити основні аспекти їх діяльності. Для вивчення внутрішнього середовища підприємств, як складної системи, її взаємодії із зовнішнім середовищем, історії та факторів розвитку системи, основних функцій підсистем і елементів запропоновано системно-компонентний, системно-структурний, системно-функціональний, системно-цільовий, системно-історичний, системно-комунікаційний та системно-інтегративний аспекти аналізу середовищ підприємства нафтовидобувної галузі.

2. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства нафтовидобувної галузі показав, що для ефективного прийняття управлінських рішень підприємствам в умовах ринкової економіки необхідно, в першу чергу, чітко та коректно сформулювати цілі розвитку даного підприємства, враховуючи його складну ієрархічну структуру, тобто у взаємоузгодженні із вищими та нижчими рівнями ієрархії.

3. Удосконалено механізм побудови системи цілей розвитку нафтовидобувного підприємства з використанням теорії графів, яка враховує інтереси не тільки вищих рівнів ієрархії (надсистем), але й окремих її елементів та підсистем — нижчих рівнів. Внаслідок чого встановлено, що система цілей розвитку підприємства нафтовидобувної галузі передбачає тісний взаємозв’язок та взаємовплив цілей усіх ієрархічних рівнів. Уточнено сукупність принципів розвитку підприємств.

4. На основі економічного та техніко-технологічного аналізу процесу виробництва основного виду продукції — видобутку нафти — виділено системи економічних показників ефективності та витрат діяльності підприємства нафтовидобувної галузі. Вищезазначена система показників ефективності відображена у вигляді економетричних залежностей лінійного та нелінійного характеру, що дозволило адекватно описати взаємозв’язки даних економічних показників ефективності (фондовіддача і продуктивність праці) та витрат (собівартість видобутку нафти) та здійснити короткостроковий прогноз цих показників.

5. Реалізація комплексу економічних показників ефективності діяльності підприємств нафтовидобувної промисловості дозволила оцінити та спрогнозувати динамічні зміни внутрішнього і зовнішнього середовища системи, а також на основі отриманих оцінок сформувати критерії оптимальності стратегій розвитку нафтовидобувних підприємств, що дало змогу оцінити економічну ефективність кожної з розглядуваних альтернатив розвитку і вибрати з них найкращу (оптимальну) з точки зору особи, що приймає управлінські рішення.

6. На основі сформованих критеріїв оптимальності стратегії розвитку нафтовидобувного підприємства в дослідженні визначено портфель капіталовкладень в кожне із родовищ даного нафтовидобувного підприємства, що дозволило мінімізувати загальну величину собівартості видобутку нафти по підприємству в цілому. З метою ефективного управління діяльністю підприємства в подальшій перспективі запропоновано конкретному підприємству (НГВУ “Долинанафтогаз”) використати два види стратегії: стратегію зростання та утримання за родовищами, що, зокрема, відповідає стадіям життєвого циклу родовищ даного підприємства.

7. Запропоновано методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств (на прикладі нафтовидобувної галузі та конкретного підприємства НГВУ “Долинанафтогаз”) за допомогою методів оптимізації та критерієм економічних витрат при обмежені на капітальні вкладення.

8. Практичні результати проведених досліджень є універсальними та можуть бути використані для галузей економіки, цілями яких є ефективне використання природних, матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. Практичне застосування одержаних в роботі результатів забезпечить оптимальне використання наявних ресурсів та зниження показників витрат при незмінних (стабільних) капіталовкладеннях у діяльність підприємств тієї чи іншої галузі економіки.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Квасній Л. Г. Економетричний аналіз собівартості видобутку нафти в Прикарпатському нафтопромисловому регіоні // Вісник ТАНГ. Серія “Економіко-математичне моделювання”. — 2001. — № 9-10. — С. 43-64.

2. Квасній Л. Г. Розробка моделей оптимізації виробничих зв’язків на підприємствах нафтопереробного комплексу // Вісник ТАНГ. Серія “Економіко-математичне моделювання”. — 2002. — № 11-12. — С. 87-93.

3. Квасній Л. Г. Оптимізація управління господарськими потоками підприємств і фінансова політика підприємства // Моделювання регіональної економіки. 3б. наук. пр. — Івано-Франківськ: Плай, 2003. — №1-2. — С. .

4. Квасній Л. Г. Сучасний стан і тенденції розвитку нафтопереробної галузі Прикарпаття // Моделювання регіональної економіки. 3б. наук. пр. — Івано-Франківськ: Плай, 2004. — №3. — С. 122-136.

5. Квасній Л. Г. Моделювання функціонування нафтопромислового комплексу як об’єкту управління // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 3б. наук. пр. — Івано-Франківськ: Плай, 2005. — С. 252-254.

6. Квасній Л. Г. Аналіз і прогнозування економічних показників видобутку нафти // Вісник Хмельницького національного університету. — 2005.—№3. т.2.—С. 

в інших виданнях:

7. Квасній Л. Г. Моделювання стратегії розвитку підприємств нафтопереробної галузі // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки”, Сімферополь, 5 грудня, 2003. — Сімферополь: Б.в., . — С. 20.

8. Квасній Л. Г. Економічний механізм побудови і формулювання системи управління інтегрованим нафтопромисловим комплексом в Україні // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика сучасної економіки”, Черкаси, 15-17 вересня, 2004. – Черкаси: ЧДТУ, — 2004. — С.199-202.

АНОТАЦІЯ

Квасній Л.Г. Управління стратегіями розвитку підприємства. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 — економіка, організація і управління підприємствами. —Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню проблем розроблення та формування стратегій розвитку і функціонування підприємств в умовах ринкової економіки (на прикладі нафтовидобувної промисловості).

Розроблено методику системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку підприємств, як складно організованих систем із врахуванням їх внутрішніх можливостей та зовнішніх чинників. Запропоновано систему взаємозв’язків основних економічних показників ефективності розвитку і функціонування нафтовидобувних підприємств та здійснено їх прогноз на основі методів економетричного та статистичного аналізу.

На основі розроблених критеріальних оцінок запропоновано оптимальну стратегію розвитку та функціонування підприємств в короткостроковій перспективі.

Проведена практична апробація запропонованих стратегій дозволила зробити висновок про доцільність та ефективність їх застосування.

Ключові слова: управління, стратегія розвитку, стратегічне планування, підприємство, галузь, ефективність, оптимальність.

АННОТАЦИЯ

Квасний Л.Г. Управление стратегиями развития предприятия. — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01—экономика, организация и управление предприятиями.—Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена проблемам разработки и формирования стратегий развития и функционирования предприятий в условиях рыночной экономики (на примере нефтедобывающей промышленности).

Разработан методический подход к управлению стратегиями развития предприятий в краткосрочной перспективе и отборе оптимальной стратегии из сформированного множества альтернатив с помощью методов оптимизации; методика системно-аспектного анализа их деятельности и развития как сложно организованных систем с учетом внутренних возможностей и внешних факторов.

Предложена система взаимосвязей основных экономических показателей эффективности развития и функционирования нефтедобывающих предприятий, и осуществлен их прогноз на основании методов эконометрического и статистического анализа.

Обоснованы методические рекомендации из портфельного анализа капиталовложений, способствующие минимизации общей себестоимости продукции на предприятии.

Усовершенствован механизм построения системы целей развития с использованием теории графов, учитывающей интересы не только высших уровней иерархии (надсистем), но и отдельных ее элементов и подсистем — низших уровней.

Ключевые слова: управление, стратегия развития, стратегическое планирование, стратегия, предприятие, отрасль, эффективность, оптимальность.

ANNOTATION

Kvasnij L.G. Strategic management of the development of enterprise. — Manuscript.

Thesis for the candidate degree in economics by speciality 08.06.01 — economics, organization and management of enterprises. — Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to the decision of problems of development both management of strategic of development and functioning of the enterprises in conditions of market economy (for example of an oil-output industry).

The methodical approach to management of strategic of development of the enterprises, technique system-aspect analysis of activities and development, as difficulty organized systems is developed in view of internal opportunities and external factors. The systems of interrelations of the basic economic parameters of efficiency of development and functioning of the oil-output enterprises is offered. The methodical recommendations based on analysis of different types of capital investments are proved. The mechanism of system construction of the purposes of development is advanced.

On the basis of developed criterion of ratings it is offered optimum strategy of development and functioning of the enterprises in short-term prospect.

Key words: management, strategic development, strategic planning,enterprise, branch, efficiency, optimality.

Відповідальний за випуск Т.І. Притиченко

Підписано до друку 5.09.2005. Формат 60 х 84 1/16. Спосіб друку – ризографія.

Ум.-друк. арк. 1,2. Наклад 100 прим. Зам № 2-1002.

Ціна договірна

ХНУРЕ, 61166, Харків, проспект Леніна, 14

_____________________________________________________________________________________

Віддруковано в навчальному-науковому

Видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕК

61166, Харків, проспект Леніна, 14