ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КОСТІНА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

УДК 35. 658. 589

МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: | чл.-кор. НАН України, доктор технічних наук, професор Пілюшенко Віталій Лаврентійович. Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор Мерзляк Анжела Віталіївна, Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), декан факультету управління;

кандидат економічних наук, доцент Мельтюхова Надія Миколаївна, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач кафедри державного управління та менеджменту.

Провідна установа: Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра державного управління і місцевого самоврядування (м. Одеса).

Захист дисертації відбудеться 21 грудня 2005 року о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 17 листопада 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Орієнтація на інноваційний шлях розвитку, яка проголошена Концепцією економічної стабілізації і зростання в Україні і Законом України “Про інноваційну діяльність”, вимагає від суб’єктів господарювання промислових регіонів докорінної перебудови всієї системи державного управління, створення на основах сучасних концепцій управління стратегій інноваційного розвитку регіонів та механізмів реалізації їх власного інноваційного потенціалу. За цих умов закономірним є посилений інтерес учених і практиків до теоретичних проблем розроблення ефективних механізмів інноваційного розвитку регіонів у ринковому середовищі, історично сконцентрованих у предметі досліджень інноваційних процесів.

Сучасна економіка характеризується динамічністю і нестабільністю процесів, що відбуваються на ринку. Економіка трансформаційного періоду як України, так і інших країн, що стали на шлях ринкових перетворень, характеризується високим рівнем нестабільності, яка пов'язана з постійною зміною не тільки обсягів, але і напряму розвитку. В таких умовах суб'єкти господарювання повинні постійно адаптуватися до змін, що відбуваються. Одним із ефективних методів адаптації, що дозволяє динамічно приводити до відповідності внутрішні можливості розвитку і зовнішні фактори впливу, є інновації, ефективне управління якими значною мірою обумовлено впливом державних механізмів регулювання інноваційного розвитку промислових регіонів.

Проблемам інноваційної діяльності, її окремим аспектам присвячені праці багатьох зарубіжних та вітчизняних учених. У першу чергу необхідно зазначити роботи Амоші О.І., Амітана В.Н., Амосова О.Ю., Бланка І.А., Бубенка П.Т., Бутнік-Сіверського О.Б., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Гончарової Н.П., Дорофієнка В.В., Ілляшенка С.М, Мерзляк А.В., Оберемчука В.Ф., Підопригори О.А., Пересади А.А., Поважного С.Ф., Чумаченка М.Г. та інших.

Переважна більшість досліджень з цього питання орієнтується на виробничу концепцію інноваційного розвитку, в якій акцент робиться передусім на продуктові та технологічні інновації. Проте за умов нестабільного, швидко змінюваного середовища, загострення конкуренції, ключовими чинниками успіху стають не тільки виробничі нововведення, а й організаційно-управлінські інновації, зокрема розробка відповідного механізму комплексних стратегій інноваційного розвитку промислових регіонів та їх впровадження.

В науці управління залишаються недостатньо розробленими питання створення дійових механізмів державного управління інноваційним розвитком регіонів і країни в цілому залежно від характеру і інтенсивності протікання інноваційних процесів, методології регулювання інноваційної сфери, формування і реалізації регіональних програм інноваційного розвитку.

Регулюючі функції держави не можуть бути ефективними в умовах відсутності надійної комплексної системи стратегічного планування соціально-економічного розвитку як окремих промислових регіонів, так і країни в цілому без необхідних для цього методологічних основ, відповідного інструментарію.

Актуальність окреслених вище проблем теорії розробки механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів та розширення діапазону наукового пошуку в цій важливій сфері державного управління, розробки концептуальних основ і методологічного забезпечення управління інноваційною діяльністю на рівні регіону є важливим державним завданням і визначає актуальність теми дисертаційної роботи, мету та задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових розробок зі створення і впровадження інноваційних систем управління в умовах ринкової економіки, виконаних безпосередньо автором і за його участю в рамках держбюджетної теми кафедри маркетингу Донецького державного університету управління “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер державної реєстрації 0100U003067).

У рамках даної теми автором розроблено механізм формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів.

Реалізація поставленої мети досягається через послідовне вирішення задач теоретичного та практичного характеру:

визначення ролі держави в розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу промислового регіону, аналіз факторів активізації інноваційних процесів у регіоні та доведення необхідності вдосконалення національного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності;

критичний аналіз існуючих проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств регіону;

дослідження методологічних принципів рішення проблем державного управління інноваційною діяльністю та обґрунтування необхідності впровадження методики формування системи інформаційного забезпечення процесу державного управління науково-технічним потенціалом і інтелектуальною власністю регіону;

доведення важливості ролі кадрового потенціалу в інноваційному розвитку регіонів та обґрунтування кадрової моделі організації інноваційної діяльності підприємств регіону;

визначення необхідності розробки та впровадження механізмів інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суб’єктів господарювання регіону та обґрунтування необхідності розробки механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів, заснованої на принципах та концепціях маркетингу, менеджменту та логістики;

розробка шляхів реалізації комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів на основах формування регіональної міжгалузевої структури інноваційного розвитку та впровадження основних напрямів активізації державної інноваційної та інвестиційної політики.

Об'єктом дослідження є процеси державного управління інноваційним розвитком промислового регіону.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є механізм формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів.

Методи дослідження. Методологічною базою проведеного дослідження виступають діалектичний метод пізнання, концептуальні положення у сфері державного управління інноваційними процесами, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою досліджень стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері державного і регіонального управління інноваціями, стратегії управління, логістики та маркетингу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні документи, що регулюють питання управління інноваційними процесами в промисловому регіоні, статистичні дані про стан інноваційної діяльності окремих регіонів України, що дозволило зробити певні висновки щодо наявності і причин виникнення проблем у галузі інноваційного розвитку промислових регіонів.

У роботі використано системно-структурний аналіз (при дослідженні особливостей міжгалузевих і регіональних проблем управління інноваціями), методи функціонального аналізу (при аналізі структури управління інноваційною діяльністю в Україні), полікритеріальний підхід (в аналізі взаємодії суб’єктів управління інноваційним розвитком промислового регіону), метод порівняльного аналізу (у дослідженнях особливостей інноваційного розвитку територій), методи математичної статистики (в оцінці інноваційного потенціалу).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів та практичних засад удосконалення управління інноваційно-інвестиційними процесами в регіонах. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:

уперше:

розроблено комплексний підхід щодо розробки механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів і схеми взаємодії рівнів управління інвестиціями в інноваційний розвиток суб’єктів господарювання регіону з урахуванням інтелектуальної складової;

доведено, що для використання інноваційного потенціалу регіону необхідно сформувати і реалізувати кадровий маркетинг як основу забезпечення стратегії розвитку промислових регіонів;

удосконалено:

підходи до визначення поняття “інноваційний потенціал регіону”, під яким необхідно розуміти сукупність засобів і можливостей промислового регіону в реалізації своєї інноваційної діяльності та його складових до яких необхідно включити інтелектуальний потенціал;

методологічну базу дослідження проблем державного управління інноваційною діяльністю промислового регіону шляхом використання таблиці рішень щодо можливості реалізації варіантів інноваційного розвитку регіону;

отримали подальший розвиток:

напрями активізації державної інноваційної та інвестиційної політики;

підходи до створення регіональної міжгалузевої структури інноваційного розвитку, її функцій, напрямів роботи та умов існування.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи, методи й отримані результати являють собою методичну базу для формування напрямів удосконалення організаційних форм державного управління інноваційним розвитком промислових регіонів.

Практичну цінність має методика кількісної оцінки рівня використання інноваційного потенціалу регіону, яку запропоновано проводити на базі маркетингового дослідження і побудови SWOT-матриці прийняття рішень щодо можливості реалізації варіантів інноваційного розвитку промислового регіону.

Прикладні аспекти дисертаційної роботи, методики реалізації інноваційної стратегії розвитку промислового регіону було використано в діяльності обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при аналізі проектів до програм розвитку Донецької області, проектів зони вільної торгівлі та територій пріоритетного розвитку (довідка № 2.7/381-12 від 12.08.2005р.), а також при читанні курсів лекцій “Товарна інноваційна політика” та “Прийняття управлінських рішень” за спеціальністю „Маркетинг” у Донецькому державному університеті управління (довідка № 01-12/596 від 14.09.2005р.).

Наведені довідки подані у Додатку А.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора у сфері формування напрямів удосконалення організаційних форм державного управління інноваційним розвитком промислових регіонів. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі використано не було. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, що викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Наука та освіта 2003” (20-24 січня 2003 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнська науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (19-20 лютого 2003 р., м. Харків); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми управління” (27-28 листопада, 2003 р., м. Київ); IV Міжнародний науковий конгрес “Державне управління і місцеве самоврядування” (26 лютого 2004р., м. Харків); V Міжнародний науковий конгрес “Державне управління і місцеве самоврядування” (23 лютого 2005 р., м. Харків); Щорічні конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи ДонДУУ (2001-2005 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,6 д.а., з яких безпосередньо автору належить 3,0 д.а., в тому числі 7 статей (з них 2 у співавторстві) у фахових виданнях і 1 публікація в матеріалах науково-практичної конференції.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 199 сторінках друкованого тексту. Матеріали містять 16 таблиць і 25 рисунків, які наведено на 41 сторінках. Список використаних джерел із 166 найменувань наведено на 16 сторінках, 2 додатки на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Інноваційна діяльність промислового регіону як об’єкт державного регулювання. На основі аналізу теоретичних засад і принципових підходів до формування і реалізації державної інноваційної політики, висвітлених в літературних джерелах, встановлено, що відсутність ясного розуміння ролі науки та інновацій в умовах перехідного періоду в Україні призвела до різкого зниження частки бюджетних витрат на науку. Кризові явища призвели до різкого падіння обсягів виробництва, насамперед продукції важкої промисловості, що сприяло реальному зниженню надходжень у бюджет, інфляції і росту цін на більшість матеріалів і виробів.

По більшості галузей народного господарства обсяги науково-дослідних праць упали в кілька разів. У значній кількості наукових організацій склалася багатомісячна заборгованість із заробітної плати персоналу, припинилося відновлення науково-технічної і приладової бази. Це призвело до втрати майже 50% наукового потенціалу країни.

За останні роки держава здійснила ряд важливих заходів для реалізації науково-технічної та інноваційної політики: Верховною Радою України схвалена Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, прийняті доповнення до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, законодавчі акти про інтелектуальну власність, відбулося приєднання України до міжнародних договорів у цій сфері, розробляється Державна програма захисту і використання інтелектуальної власності. Створюються нові інноваційні структури, діяльність яких націлена на виробниче використання наукомістких розробок, високих технологій і конкурентноспроможної на світовому ринку продукції. Позитивні зміни очікуються і у регіонах завдяки впровадженню механізмів стимулювання регіонального розвитку, передбачених Концепцією державної регіональної політики, а також після прийняття Верховною Радою України Державної стратегії регіонального розвитку України і Закону України “Про стимулювання регіонального розвитку”. Тому основним завданням державного регулювання науково-технічного прогресу України повинне стати створення оптимального економічного механізму, який поєднував би державні і ринкові важелі впливу на наукові та інноваційні процеси, був орієнтований на економічне зростання України, її інтеграцію в світову економіку.

На основі вивчення і аналізу стану інноваційної діяльності в регіоні визначено, що політика держави в цій сфері має свої особливості, але економічна і науково-технічна стратегія України і її регіонів на найближчі роки й у довгостроковій перспективі повинна бути спрямована на переведення вітчизняної економіки саме на інноваційний шлях розвитку. В дослідженні виявлено та охарактеризовано фактори активізації інноваційних процесів у регіоні, означена роль і ступінь впливу кожного з них на можливості інноваційного розвитку регіону.

Акцентовано вплив інтелектуальної власності на інноваційну активність. Доведено, що інноваційна діяльність безпосередньо пов'язана з об'єктами інтелектуальної власності. Цей зв’язок полягає в тому, що створення і (або) впровадження останніх у виробництво або соціальну сферу зумовлює інноваційний характер підприємницької діяльності.

Тому головною метою інноваційної діяльності є просування інтелектуального капіталу на ринок з метою отримання прибутку.

Окремо визначено специфіку інновацій як товару. Це дозволило стверджувати, що процес управління інноваційною діяльністю можна будувати на принципах та концепціях маркетингу.

Зазначено зростаючу роль регіональної складової інноваційного механізму. Доведено, що саме в регіоні є можливість для створення досить гнучких інституціональних форм підтримки інноваційної активності на принципах ринкових відносин. Це потребує розробки і впровадження стратегії інноваційного розвитку регіональних моделей, що повинні будуватися на оптимальному поєднанні форм і методів державного регулювання з використанням ринкових економічних важелів і стимулів. Зроблено висновок, що умови, які склалися сьогодні на ринку інновацій вимагають формування, підтримки і стимулювання інноваційного попиту за допомогою державного регулювання. А для забезпечення високого інноваційного потенціалу в регіоні необхідні вироблення і реалізація єдиного комплексу заходів, спрямованих на нарощування міцності інноваційного потенціалу, на консолідацію сил, досвіду кадрів, матеріальних і фінансових ресурсів усіх підприємств, організацій та інших підприємницьких структур, які функціонують на території регіону. Запропоновано перелік дій, які повинні здійснювати органи державного управління для вирішення існуючих проблем у галузі інноваційної діяльності регіонів.

Доведено необхідність удосконалення національного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності. Визначено, що однією з найважливіших умов успішного розвитку науково-технічних досягнень промисловості, торгівлі та інших сфер діяльності є не тільки визнання за авторами об'єктів промислової власності й особами, що дістали права на ці об'єкти, певних цивільних прав, але і забезпечення надійного захисту цих прав. Однією з основних функцій державного регулювання економіки визначено нормативну (регламентуючу) функцію, завдяки якій держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів установлює правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий простір. А також функція контролю, що полягає в державному нагляді і контролі за виконанням і дотриманням законів, нормативних актів, економічних, екологічних і соціальних стандартів. Без належної системи, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості отримання аналогічних прав іншими, система інтелектуальної власності не має цінності.

Визначено, що основні проблеми, з якими зустрічаються промислові підприємства Донецького регіону при здійсненні державної інноваційної політики, це проблеми інвестицій і фінансування науково-технічних програм. Промислові підприємства регіону для фінансування інноваційної сфери використовують державний бюджет, державний інноваційний фонд, господарські угоди замовників, власні кошти. Фінансування інноваційної діяльності в сучасних умовах потрібно для збереження наукової бази, що відповідає рівню проведення наукових досліджень, розробці та освоєнню наукомісткої конкурентоспроможної продукції. Тому, на перше місце повинно вийти державне фінансування інноваційних програм. Маючи ресурси, держава зможе регулювати надходження і використання іноземних інвестицій, сприяти поліпшенню внутрішнього інвестиційного клімату, забезпечувати формування механізмів багатоканального фінансування науково-технічної діяльності. Орієнтиром для інвесторів буде служити довгострокова стратегія науково-технічного розвитку, що забезпечує отримання конкурентоспроможних переваг. Доведено, що для своєчасного коригування державних пріоритетів науково-технічного розвитку буде необхідна комплексна система прогнозування пріоритетних напрямів науки і технологій. Ці пріоритети повинні визначати структуру економіки регіону на період не менше 5-10 років.

Розділ 2. Моделі і методи державного управління інноваційною діяльністю в промисловому регіоні.

Проаналізовано методологічні принципи дослідження проблем управління інноваційною діяльністю підприємств регіону. Окреслені в роботі якісні ознаки науково-технічного прогресу дозволили визначити поняття науково-технічного прогресу як закономірно-історичного етапу розвитку продуктивних сил, всі елементи якого беруть участь у виробничому процесі, що використовує досягнення науки щодо заміни живої праці технікою та безупинно оновлює виробництво і підвищує його ефективність. Важливим методологічним принципом дослідження науково-технічного прогресу є проведення кількісного аналізу в поєднанні з якісним, що формує новий аспект дослідження науково-технічного прогресу з позицій виявлення його міри.

Крім того, доведено, що важливу роль в ефективному управлінні інноваційною діяльністю регіону грає правильна організація процесу купівлі об’єктів інтелектуальної власності, який в роботі представлений у вигляді відповідної моделі.

У залежності від складу продуктивних сил, змісту й організаційних форм інноваційного процесу запропоновано проводити класифікацію нововведень за відповідними критеріями. Визначено, що зараз чинне законодавство України не створює достатньої зацікавленості учасників інноваційного процесу в реалізації нововведень. Зокрема, немає суттєвих пільг в кредитуванні, оподатковуванні і матеріально-технічному забезпеченні інноваційних програм. Для часткового чи повного вирішення зазначених вище протиріч необхідне докорінне вдосконалення господарського механізму, пов'язаного зі створенням і впровадженням інноваційних проектів. З цією метою запропоновано відповідні методологічні питання. Модель господарського механізму в сфері нововведень загалом може виглядати так: ефект нової техніки – надбавка до ціни – додатковий прибуток – премія. Така послідовність етапів дозволить підвищити зацікавленість працівників у зростанні ефективності виробництва на базі нової техніки. Доведено, що комплекс завдань сучасного управління науково-технічним прогресом вимагає формування в регіоні інформаційного ринку, який є механізмом, що забезпечить найкращий розподіл і ефективне застосування всіх інтелектуальних ресурсів регіону.

У роботі обгрунтовано необхідність формування і розвитку патентного фонду, який на практиці повинен реалізувати принцип поєднання прийнятних умов доступу до патентної інформації користувачів і економічні інтереси відомств, що надають ці послуги.

Аналіз аспектів інноваційної діяльності регіону дозволив визначити, що найбільш важливими є саме кадрові аспекти, які потребують особливої уваги з боку державних органів управління. В роботі запропоновано кадрову модель організації інноваційної діяльності підприємств промислового регіону, яку розглянуто на прикладі великого промислового підприємства регіону – ВАТ “Концерн Стирол”, що постійно здійснює розробку і впровадження інновацій. Запропоновано інноваційно-інвестиційну модель розвитку промислових підприємств регіону. Доведено, що необхідно формування регіональної інноваційно-інвестиційної політики, яка являє собою систему заходів, спрямованих на розвиток і структурно-технологічне вдосконалення регіональних господарських комплексів. Визначено, що для поліпшення умов інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні і її промислових регіонах необхідне створення системи організаційного та інформаційного забезпечення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в регіоні та зазначено, що успішний розвиток регіону багато в чому зумовлюється ефективністю системи його організаційного забезпечення. Запропоновано під системою організаційного забезпечення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в промисловому регіоні розуміти взаємозалежну сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів регіонального органу управління, що забезпечать розробку і прийняття рішень по окремих аспектах інвестиційної діяльності в регіоні і будуть відповідати за результати цих рішень.

Запропоновано організаційне забезпечення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в регіоні покласти на сформовану в регіональному органі управління структуру управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в регіоні (ІІДР), елементами якої повинні стати окремі менеджери, служби, відділи та інші організаційні підрозділи апарату управління. Відповідно до загальної теорії систем, система інноваційно-інвестиційної діяльності регіону повинна стати складовою частиною загальної системи управління регіональним розвитком. Таке інтегрування дозволить знизити загальний рівень управлінських витрат, забезпечити координацію дій системи інноваційно-інвестиційної діяльності регіону з іншими керуючими системами регіону, підвищити комплексність і ефективність контролю за реалізацією прийнятих рішень.

Функціональна побудова центрів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону істотно буде розрізнятися в різних промислових регіонах. Так, якщо мова буде йти про створення подібних структур у районних державних адміністраціях, то функції інвестиційного управління можуть бути покладені на спеціального інвестиційного менеджера або на загальний центр управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону, що знаходиться в складі фінансової служби районної державної адміністрації (рис.1).

Рис.1. Принципова схема управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону в рамках районної державної адміністрації

Якщо мова йде про обласне управління, то тут може бути створений загальний центр управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону, до складу якого будуть входити керівники інноваційно-інвестиційних проектів окремих районів (рис.2).

Рис.2. Принципова схема управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону в рамках обласної державної адміністрації

Запропоновано під системою інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону розуміти процес безупинного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності регіону.

Для забезпечення ефективності інноваційних процесів у промисловому регіоні запропоновано інвестиційну стратегію інноваційного розвитку регіону розглядати як динамічний процес ресурсного забезпечення суб'єктів господарювання регіону, розвиток яких відбувається в умовах постійно змінюваного зовнішнього середовища.

Визначено, що серед функціональних сфер організаційної структури управління інноваційним розвитком суб'єктів господарювання регіону провідними повинні стати маркетинг, логістика та інвестиційна діяльність. Це пов'язано з тим, що саме дані сфери діяльності формують сьогодні стратегію розвитку як окремого підприємства, так і всього регіону в цілому. Саме вони визначають зміст інноваційної стратегії промислового регіону і його суб'єктів господарювання шляхом приведення у відповідність варіантів розвитку ринкових можливостей і ресурсного забезпечення.

Розділ 3. Формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислового регіону. Сучасна теорія інновацій пропонує різні економічні прийоми, моделі, алгоритми і методи при плануванні та організації господарської діяльності суб'єктів господарювання. Однак у практичній діяльності вітчизняних підприємств застосовується лише певна частина передового економічного інструментарію. Це зобов’язує органи державного управління будувати інноваційну діяльність промислових регіонів на базі розробки механізму формування комплексної стратегії їх інноваційного розвитку. Велику допомогу в цьому питанні може дати застосування принципів і методів маркетингу та логістики.

Це можна пояснити з одного боку тим, що сучасні українські підприємства ще недостатньо усвідомили необхідність використання інновацій. З іншого боку, має місце недостатня інформованість керівників багатьох підприємств щодо наявності і потенціалу відповідного інструментарію.

Певну розбіжність між теоретичними напрацюваннями і практичним використанням пропонується зменшити за допомогою такої економічної категорії, як інноваційний потенціал, під яким необхідно розуміти сукупність засобів і можливостей промислового регіону в реалізації своєї інноваційної діяльності. Також під інноваційним потенціалом регіону пропонуємо розуміти певну критичну масу ресурсів суб'єктів господарювання, необхідних і достатніх для його розвитку на основі постійного пошуку і використання нових сфер і способів реалізації ринкових можливостей (рис.3).

Рис.3. Складові інноваційного потенціалу промислового регіону

Запропоновано критерії визначення рівня всіх складових інноваційного потенціалу регіону. Побудовано ієрархію інноваційного потенціалу регіону і чітко визначено і проаналізовано його інноваційний потенціал. Оцінку варіантів інноваційного розвитку регіону пропонується проводити за допомогою SWOT-аналізу, що являє собою аналіз сильних і слабких сторін регіону, можливостей і потенційних погроз з боку зовнішнього середовища. SWOT-матриця дозволяє, з одного боку, виявити сильні і слабкі сторони, можливості і погрози, а з іншого боку - досліджувати перспективи розвитку регіону і розробити відповідну інноваційну стратегію його розвитку. Аналіз можливостей інноваційного розвитку промислового регіону пропонується проводити за такою схемою: складання SWOT-матриці прийняття рішень; оцінка варіантів інноваційного розвитку регіону; розробка механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислового регіону.

Запропонований підхід дозволяє вже на початковій стадії відмовитися від неприйнятних варіантів рішень. Методика оцінки дозволяє врахувати природу характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища за допомогою коефіцієнтів упевненості, що дозволяє приймати рішення в умовах більшої визначеності і меншого ризику. Наведена методика має цілком формалізований вид і може бути реалізована на ЕОМ з використанням стандартних пакетів програм. Такий підхід дозволяє підвищити оперативність і точність робіт, дає принципову можливість розширення обрію вибору за рахунок проведення оперативного аналізу й оцінки численних альтернативних варіантів інноваційного розвитку регіонів. При цьому реалізація поставлених цілей інноваційної діяльності регіонів, що орієнтують суб'єктів господарювання на інноваційний шлях розвитку, повинна здійснюватися в рамках широкого спектра законодавчих і нормативних актів. У роботі доведено, що ефективність регіональної інноваційної політики багато в чому визначається тим, як вона співвідноситься з дією об'єктивних ринкових законів, відповідає державній політиці, можливостям даного регіону.

Важливе місце в цьому процесі займає регіональна інвестиційна політика. Це викликано тим, що конкретний суб'єкт господарської діяльності, розробляючи стратегію інвестування у власний розвиток, з ряду альтернатив повинний вибирати ті варіанти інноваційного розвитку, орієнтація на які буде підпадати під дію стимулюючих механізмів державного і регіонального регулювання. Взаємозв'язок різних рівнів управління інвестиціями (державного, регіонального і на рівні окремого суб'єкта господарювання) в інноваційний розвиток суб'єктів господарювання промислового регіону подано у виді відповідної схеми (рис.4).

Для розробки конкретного варіанта механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислового регіону пропонується алгоритм (рис.5). Запропоновано оціночні показники і критерії доцільності впровадження інноваційного проекту, а також підходи до оцінки показників його ефективності. Наведено порядок розрахунку оптимальної структури інвестиційних ресурсів для розвитку і впровадження інновацій. Запропонована система критеріїв рекомендується для використання при прийнятті рішень на різних стадіях процесу обґрунтування вибору проектів інноваційного розвитку в нестабільному ринковому середовищі.

Запропонована в роботі методика дозволяє провести комплексну оцінку інтелектуального потенціалу, як одного з ресурсів забезпечення відповідного рівня інновацій.

Доведено необхідність створення регіональної міжгалузевої структури інноваційного розвитку (РМСІР), яка буде проводити науково-прогнозні дослідження і на комерційній основі пропонувати результати своєї діяльності споживачам – суб'єктам господарської діяльності регіону, з одного боку, і, регіональним органам державного управління, з іншого боку.

Рис.4. Схема взаємозв'язку рівнів управління інвестиціями в інноваційний розвиток суб'єктів господарювання промислового регіону

Крім того, дана структура повною мірою буде нести відповідальність за якість дослідження. Дана структура може почати свою діяльність на бюджетні кошти, а потім, у міру реалізації продуктів своєї роботи, може одержати статус комерційної державної структури.

Оскільки реалізація інноваційних проектів пов'язана зі значними ризиками, до складу регіональної міжгалузевої структури може входити і страхова компанія, яка буде страхувати результати діяльності регіональної міжгалузевої структури інноваційного розвитку.

Дана структура може надавати методичну допомогу підприємствам регіону, які орієнтують свою діяльність на інноваційний шлях розвитку. Вимоги і правила прогностичних досліджень і страхування результатів повинна забезпечувати і підтримувати держава.

Розроблено напрями активізації державної інноваційної та інвестиційної політики і доведено, що ефективне функціонування механізмів інвестування повинна забезпечити система державного регулювання (податкове регулювання, захист інвестицій, мотивація інноваційної активності, регулювання участі інвесторів у приватизації і т.д.), від якої значною мірою буде залежати інвестиційний клімат у країні.

Рис.5. Алгоритм процесу розробки механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку суб’єкта господарювання промислового регіону

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтовування і практичне рішення актуального соціально-економічного завдання – вдосконалення організаційних форм державного управління інноваційно-інвестиційними процесами в регіонах шляхом розробки механізму формування і впровадження комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів.

Основні висновки і результати, отримані в ході проведення наукових досліджень, зводяться до такого:

1. Серед багатьох аспектів, що зумовили невдачі ринкових реформ і відставання України в економічному і соціальному розвитку, істотне місце займає недостатнє використання науково-технічного, інтелектуального та інноваційно-інвестиційного потенціалу промислових регіонів країни. При цьому позитивна й ефективна трансформація українського суспільства можлива лише на основі комплексного використання всіх фундаментальних факторів суспільного прогресу, ключове значення серед яких займають наука, нові знання і технології.

2. Переведення економіки України на інноваційний шлях розвитку потребує нового підходу з боку органів державного управління до оцінки ролі і місця науки в суспільному прогресі, у зв'язку з чим політика держави у сфері науки і інновацій повинна стати одним з головних напрямів його роботи. Основним завданням державного регулювання науково-технічного прогресу України повинне стати створення оптимального економічного механізму, який би об'єднував державні і ринкові важелі впливу на наукові та інноваційні процеси, що протікають в регіонах. Основними чинниками активізації інноваційних процесів у регіоні є рівень науково-технічного потенціалу, наявність інноваційного ринку і ринку інтелектуальної власності; регіональна політика, яка направлена на підтримку інноваційної і інтелектуальної діяльності; співвідношення попиту і пропозиції на інновації, наявність підготовлених і висококваліфікованих фахівців у сфері інтелектуальної власності в галузевих міністерствах і відомствах, а також відновлення роботи патентно - ліцензійних підрозділів.

3. Ситуація, що склалася сьогодні на ринку інновацій, потребує формування, підтримки і стимулювання інноваційного попиту за допомогою механізмів державного регулювання. Для забезпечення високого інноваційного потенціалу в промисловому регіоні необхідна розробка і реалізація єдиного комплексу заходів, направлених на нарощування інноваційного потенціалу, для цього консолідувати сили, досвід кадрів, матеріальні і фінансові ресурси всіх підприємств, організацій і інших підприємницьких структур, що функціонують на території регіону. При цьому стратегія інноваційного розвитку промислового регіону повинна бути тісно взаємозв'язана і скоординована з державною науково-технічною політикою країни і пріоритетними напрямами з цих питань.

4. У розвитку інноваційних процесів регіону велику роль відіграє науково-технічна політика держави, яка тісно пов'язана з структурною і інвестиційною політикою. Встановлено, що перехід до інноваційного виробництва реформує як власне матеріальне виробництво, так і науку, яка забезпечує виробництво науково-технічної продукції. Доведено, що комплекс завдань, які стоять перед управлінням науково-технічним прогресом регіону, потребує створення в регіоні інформаційного ринку, який стане механізмом, здатним забезпечити якнайкращий розподіл і ефективне застосування всіх інтелектуальних ресурсів.

5. Основними проблемами, що вимагають негайного рішення, є приналежність права власності на інформацію; особливості інформації; визначення грошового виразу вартості інформації; організація розподілу інформації між споживачами з використанням ринкових законів. Запропоновано шляхи рішення даних проблем.

6. Розроблено пропозиції щодо організації робіт відносно кадрового забезпечення інноваційної діяльності. Обґрунтовано використання поняття “кадровий маркетинг”. Проаналізовано інноваційну діяльність крупного суб'єкта господарської діяльності регіону (СГР) – ВАТ “Концерн Стирол”, що дозволило запропонувати функціональну схему інноваційної діяльності СГР. Доведено необхідність розробки інноваційно-інвестиційної моделі розвитку СГР і запропоновано систему організаційного забезпечення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату в регіоні. Розроблено принципові схеми управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового регіону на рівні районної і обласної державної адміністрацій. Запропоновано порядок дій з формування системи інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності промислового регіону і чинники, які визначають її створіння.

7. Запропоновано використання категорії “інноваційний потенціал регіону”, під яким необхідно розуміти сукупність засобів і можливостей регіону в реалізації своєї інноваційної стратегії. Дану категорію наповнено конкретним функціональним змістом для можливого практичного використання суб'єктами господарювання регіону. Для кількісної оцінки рівня використання інноваційного потенціалу регіону запропоновано процедуру маркетингового дослідження. Оцінку варіантів інноваційного розвитку промислового регіону запропоновано проводити з використанням такого універсального інструменту маркетингу, як SWOT-аналіз. Для цього складена SWOT-матриця і таблиця рішень щодо можливості реалізації варіантів інноваційного розвитку регіону, прийнятних у кожній конкретній ситуації.

8. У роботі розроблено шляхи реалізації комплексної стратегії інноваційного розвитку промислового регіону і наведено методику оцінки її ефективності, розроблено основні критерії доцільності впровадження інноваційного проекту, а також підходи до оцінки показників. Запропоновано умови оптимальності інвестування в конкретний проект щодо конкретного інвестора, а також порядок розрахунку оптимальної структури інвестиційних ресурсів і схема вибору прийнятного варіанта.

9. Для успішної реалізації комплексної стратегії інноваційної розвитку промислового регіону запропоновано створити регіональну міжгалузеву структуру інноваційного розвитку, визначено її функції і напрями діяльності, а також умови її існування. Розроблено основні напрями активізації державної інноваційної і інвестиційної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Костина Л.Н. Необходимость совершенствования национального законодательства по вопросам защиты прав интеллектуальной собственности // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Стратегія маркетингу в управленні регіоном та підприємництвом”: Серія “Державне управління”, т.2, вип. 7. – Донецьк: ДонДАУ, 2001. – С. 204 -211.

2. Костина Л.Н. Роль государства в развитии научно-технического потенциала страны // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Управління та регулювання діяльності підприємств, установ та організацій”: Серія “Державне управління”, т.3, вип. 10. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 160-167.

3. Костина Л.Н. Роль государства в развитии интеллектуальной деятельности // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: Серія “Державне управління”, т.3, вип. 17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 402 – 411.

4. Костина Л.Н. Факторы активизации инновационного процесса в регионе // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Державне управління процесами жизнєдіяльності і галузевого розвитку регіону”: Серія “Державне управління”, т.4, вип. 25. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 197 –205.

5. Ларина Р.Р., Костина Л.Н. Формирование инновационной стратегии развития промышленного региона // Менеджер: Вісник ДонДУУ –Донецьк: ДонДУУ, 2005. - № 1. – С.63-69.

Особистий внесок здобувача: запропоновано складові інноваційного потенціалу промислового регіону, розроблена методика оцінки інноваційного розвитку регіону.

6. Ларина Р.Р., Костина Л.Н. Оценка и вибор оптимальных вариантов инновационного развития промышленного региона // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Фінансово-банківські механізми державного управління”: Серія “Державне управління”, т.6, вип. 48. – Донецьк: ДонДАУ, 2005. – С. 178 -191.

Особистий внесок здобувача: проведено аналіз проблем стимулювання інноваційної діяльності регіону, виявлена необхідність розробки інноваційної стратегії, пропоновані напрями її реалізації.

7. Костина Л.Н. Анализ кадровой политики в инновационном развитии региона // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми державного управління”, вип.2 (24), ч.1. – Харків.: Вид. “Магістр”, 2005. – С.298-302.

Матеріали науково-практичної конференції:

1. Костина Л.Н. Проблемы вопросов регулирования государством защиты прав интеллектуальной собственности // Матеріали 4 Міжнародної науково-практичної конференції “Наука та освіта 2003” (20-24 січня 2003року), т.19,- Дніпропетровськ – Донецьк - Харків, 2003, - С. 8-11.

АНОТАЦІЯ

Костіна Л.М. Механізм формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена проблемам обґрунтування механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів і практичних засад удосконалення державного управління інноваційно-інвестиційними процесами в регіонах.

Доведено важливість ролі кадрового потенціалу в інноваційному розвитку промислових регіонів та обґрунтована кадрова модель організації інноваційної діяльності підприємств регіонів;

Визначено необхідність розробки та впровадження механізмів інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суб’єктів господарювання регіону та обґрунтовано необхідність розробки механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів.

Для вибору конкретного варіанта механізму формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислового регіону розроблено алгоритм, за допомогою якого можна здійснити цей процес більш ефективно та запропоновано порядок розрахунку оптимальної структури інвестиційних ресурсів.

Ключові слова: інноваційний потенціал, державне управління, промисловий регіон, інтелектуальна власність, інвестиції, механізм формування стратегії, інноваційно-інвестиційні процеси.

АННОТАЦИЯ

Костина Л.Н. Механизм формирования комплексной стратегии инновационного развития промышленных регионов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена проблемам обоснования и разработки теоретико-методологических подходов, методического инструментария и практических основ разработки механизма формирования комплексной стратегии инновационного развития промышленных регионов. На основе анализа теоретических основ и принципиальных подходов к формированию и реализации региональной инновационной политики, установлено, что отсутствие ясного понимания роли науки и инноваций в условиях переходного периода в Украине привело к резкому снижению части бюджетных расходов на науку.

В исследовании определены и охарактеризованы факторы активизации инновационных процессов в регионе ими являются: уровень научно-технического потенциала, наличие инновационного рынка и рынка интеллектуальной собственности; региональная политика, направленная на поддержание инновационной и интеллектуальной деятельности; соотношение спроса и предложений на инновации, наличие подготовленных и высококвалифицированных специалистов в области интеллектуальной собственности в отраслевых министерствах и ведомствах, а также возобновление работы патентно-лицензионных подразделений. Определена роль и степень влияния каждого из них на инновационное развитие региона. Доказана необходимость усовершенствования национального законодательства по вопросам защиты прав интеллектуальной собственности. Определено, что основные проблемы, с которыми встречаются промышленные предприятия Донецкого региона при осуществлении инновационной политики, это проблемы инвестиций и финансирования научно-технических программ.

Предложена инновационно-инвестиционная модель развития промышленных предприятий региона, организационное обеспечение которой в регионе