Міністерство освіти та науки України

Одеський державний економічний університет

КУЗНЄЦОВА МАРИНА АРКАДІЇВНА

УДК 338.5.01

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ ЦІНИ

ВІД КЛАСИЧНОЇ ДО СУЧАСНОЇ

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса 2005

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України (м. Одеса).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Пусенкова Ірина Володимирівна

Одеська національна академія зв'язку

ім. О. С. Попова,

завідувач кафедрою економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Болдирєв Ігор Андрійович

Південноукраїнський державний

педагогічний університет

ім. К. Д. Ушинського,

професор кафедри політичних наук

кандидат економічних наук, доцент

Вдовиченко Анатолій Миколайович

Одеська національна академія

харчових технологій ім. М.В. Ломоносова

доцент кафедри політичної економії

Провідна організація – Інститут економічного прогнозування НАН України, відділ економічної теорії (м. Київ).

Захист відбудеться 8.04.2005 р. о 14.00 г. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти та науки України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розіслано 7.03.2005 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат економічних

наук, доцент А.І. Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

В ході сучасних економічних перетворень в Україні, спрямованих на створення передумов розвитку ринкових відносин, які відповідають світовому рівню, проблеми ціни й ціноутворення виходять в нашій країні на передній план. Ціна є основним механізмом, який забезпечує пропорційність розвитку виробництва, а також єдність матеріальних інтересів виробників і споживачів. Це означає, що вона виступає найбільш узагальнюючим показником руху товарних відносин.

Проблеми ціни й ціноутворення завжди були в центрі уваги вчених-економістів різних шкіл протягом усього ходу розвитку суспільства. Проте, зараз ці проблеми набувають найбільшої актуальності. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що сучасний стан розвитку суспільства на світовому рівні носить перехідний характер. Капітал, як вища форма товарного виробництва, в ході свого саморозвитку несе в собі риси свого власного заперечення як такого, що веде до зародження в його рамках нової системи відносин. Гіпотеза розвитку товарних відносин та їх самозаперечення, яка виникла в класичній економічній літературі, припускає, що на зміну опосередкованим (речовим) суспільним відносинам приходять відносини, які не потребують для своєї реалізації необхідності опосередкування ринком, тобто виступають безпосередньо суспільними (міжособистісними). Це означає: якщо в умовах панування товарних відносин через механізм ціноутворення стихійно визначалося - що виробляти? скільки виробляти? для кого виробляти? і ціна являла собою хаотично сформовану мінову вартість, то у ході природноісторичного розвитку капіталу виникає об'єктивна необхідність вирішувати поставлені питання свідомо, планово, наперед визначати й організовувати виробництво відповідно до суспільних потреб.

Стосовно проблеми ціни і ціноутворення існують напрацювання багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів. Вітчизняні економісти та економісти ближнього зарубіжжя основну увагу у своїх дослідженнях приділяють аналізу перехідності відносин, які виражені у ціні. Найбільший внесок у розвиток цього питання внесли Геєц В.О., Горбатенко В.Л., Гош А.Г., Грималюк В.А., Ентов Р.М., Єсипов В.Є., Збарський М.І., Звєряков М.І., Капустін Є.І., Касаткіна А.А., Коган А.М., Козлова К.Б., Корніков К.А., Костусев О.О., Ліпсіс І.В., Маймінас Є.Д., Мартиновський С.В., Мочерний С.В., Мошенський М.Г., Павлов В.С., Покритан А.К., Пусенкова І.В., Тарасович В.М., Цаголов Н.А., Цвильов Р.М., Чухно А.А., Шпригін В.І., Яковець Ю.В. та ін. До зарубіжних економістів, які розвивають проблеми ціни й ціноутворення, на наш погляд, можна віднести головним чином: Д. Бела, Дж. К. Гелбрейта, П. Дракера, П. Дугласа, Л. Едвінссона, Дж. М. Кейнса, Д. Кендріка, А. Маршала, М. Мелоуна, Дж. В. Робінсон, П. Самуельсона, Р. Солоу, Т. Стюарта, Я. Тінбергена, П. Хейне, Дж. Хікса, Е. Чемберліна та ін.

Практика розвитку системи ціноутворення призвела до необхідності її віддзеркалення в еволюції теорії ціни. Це, у свою чергу, потребує створення на новому рівні теоретичних передумов для подальшого розвитку практичного механізму ціноутворення. В цьому реалізується єдність розвитку теорії і практики. Зазначена проблема та її вирішення набуває найбільшої актуальності для нашої країни, коли трансформаційні процеси викликають необхідність реалізації на практиці планового регулювання цін на мікро-, та на макрорівнях.

Разом з тим, в розвитку трансформаційних процесів в економіці України ціна ще не виконує всіх своїх функцій. Тому розкриття зміни у функціях ціни можливе лише через дослідження природноісторичного процесу розвитку економіки, та його відображення в еволюції теорії ціни. Це надасть можливість визначити її сучасний перехідний зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою фундаментальної роботи "Методологія дослідження економічного змісту ринкової трансформації в Україні в контексті глобального перехідного процесу", яка виконується в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень ОДЕУ, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2003 -2005 роки. Державний реєстраційний номер теми 0103U002532. Дисертаційна робота відповідає провідним напрямам наукових досліджень, котрі провадяться сьогодні у відділеннях економіки НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичний аналіз суті ціни на сучасному етапі переходу від опосередкованих (речових) відносин до неопосередкованих ринком (міжособистісних) суспільних зв’язків.

Відповідно до мети дисертації було поставлено й розв’язано такі завдання:

–

–

–

–

–

–

–

Об'єктом дослідження є ціна і ціноутворення в їх еволюції.

Предметом дослідження є трансформація ціноутворення як віддзеркалення розвитку товарних відносин за умов зародження в їх межах суспільного зв'язку, який не потребує опосередкування ринком.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження виступає діалектико-матеріалістичний метод пізнання економіки. Для розв’язання по-ставлених завдань використовувалися такі наукові методи: системний аналіз та системний підхід; метод логічної абстракції; метод сходження від абстрактного до конкретного; метод єдності історичного й логічного. Використовується також метод наукової гіпотези. У роботі застосовано факторний, порівняльний, графічний та інші прийоми аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів.

Найбільш важливі результати, вперше отримані здобувачем–

доведено, що сучасна ціна є найбільш узагальнюючим показником і засобом руху всіх процесів, які формують перехідність відносин від товарних до зароджуваних неопосередкованих ринком суспільних зв’язків. Тобто, з одного боку, ціна ще зберігає власну природу як стихійно сформовану мінову вартість продуктів праці, з другого - вона поступово перетворюється на регульований плановий норматив, затребуваний розвитком науки та новітніх технологій. Дане положення відноситься до всіх форм цін, щонайбільш до корпоративної;–

обґрунтована точка зору, що на сучасному етапі розвитку товарних відносин маркетингова система є формою вияву становлення прямих неопосередкованих ринком суспільних зв’язків як планових нормативів, які забезпечують формування й задоволення суспільних потреб на базі розвитку новітніх інформаційних технологій;–

доведена точка зору, що якщо в класичній економічній літературі правило чи природа відхилення ціни (мінової вартості) від вартості (величини вартості), вартості від абстрактної праці є єдиний закон, що реалізується через механізм закону середніх чисел, який пробиває собі шлях крізь хаос цих відхилень, то в перехідних формах відносин ми бачимо початок процесу самозаперечення цих явищ. Перехідна форма ціни від класичної до сучасної являє собою стійке відхилення ціни від вартості, вартості від праці. Поступово зникає загальний закон відхилення ціни від вартості, а також механізм його реалізації - закон середніх чисел; гроші поступово перетворюються на обліковий засіб;

як подальше розвинення теоретичних знань:–

доведена можливість та необхідність запровадження планового регулювання монополістичного ціноутворення на основі виникнення новітніх технологій і розвитку науки, що поступово перетворює ціну в плановий норматив;–

обґрунтовується точка зору, що розвиток сфери телекомунікацій, новітніх інформаційних технологій є матеріальним підґрунтям формування неопосередкованих ринком суспільних зв’язків, які виявляються через ціни;–

показано, що становлення неопосередкованих ринком суспільних відносин виявляється, насамперед, в діяльності корпорацій, особливо в ТНК телекомунікацій, що відбивається в процесі ціноутворення;–

обґрунтовано положення про те, що найбільш точною характеристикою сучасного етапу економічного розвитку передових держав є не постіндустріальне суспільство, а інформаційне. У процесі розвитку цього суспільства спостерігається самозаперечення природи ціни на основі впровадження новітніх інформаційних технологій і підвищення її ролі при переході від товарних (речових) до неопосередкованих ринком (міжособистісних) відносин; –

доведено, що перехідні форми відносин у ціні проявляються у суперечливих умовах трансформаційних процесів в економіці України.

Практичне значення здобутих результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій для формування нової стратегії економічного розвитку. Вони можуть бути використані у подальшому дослідженні трансформаційних процесів та виробітки цінової політики. Висновки та рекомендації дисертації використовуються в навчальному процесі ОНАЗ ім. О.С. Попова у викладанні лекційних курсів “Основи економічної теорії”, “Основи маркетингу”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”, “Міжнародні корпорації телекомунікацій” та при публікуванні методичних вказівок з курсу “Мікроекономіка”.

За матеріалами дисертації розроблено новий навчальний курс “Ціноутворення” з підготовкою робочою програми, затвердженої методичною радою Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (протокол № 2 від 14.10.2003 р.) для студентів п’ятого року навчання інституту економіки та менеджменту ОНАЗ ім. О.С. Попова.

Матеріали дисертаційного дослідження були використані при виконанні науково-дослідної роботи за темою "Аналіз ділового середовища ВАТ "Укртелекому" з урахуванням існуючого виробничого потенціалу, залучення капіталу, інноваційного ефекту та зміни власника" Шифр "Бізнес-портфель" НДР №50-01/376/7-8 за 2003 рік.

Результати дослідження знайшли практичне впровадження в господарській діяльності ВАТ "Урктелеком", ПП "Науково-виробнича фірма "Елєкс".

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в роботі, дістані здобувачем особисто. На підставі узагальнення класичної теорії ціни, а також різноманітних концепцій ціни зарубіжних та вітчизняних економістів та з огляду на сучасні тенденції процесу становлення інформаційного суспільства, автором висунуто нове тлумачення ціни як категорії, котра відбиває перехідні відносини від товарних до неопосередкованих ринком суспільних зв'язків.

Особистий внесок здобувача полягає в подальшому розвиненні теоретичних знань в теорії ціни, зазначених вище, а також у напрацюваннях практичних рекомендацій для розробки програм дій соціальних структур України, господарської діяльності й для удосконалення навчального процесу.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення й наукові результати дослідження доповідалися й дістали позитивну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції (18–19 травня 2000 р.), Українська Академія державного управління при Президентові України, м. Київ; ІІІ міжнародній науково-технічній конференції студентів, аспірантів та молодих фахівців країн СНД “Техніка і технологія зв'язку” (11–13 вересня 2001 р.), ОНАЗ, Одеса; Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (12–13 червня 2001 р.), ОДЕУ, Одеса; “Проблеми економічного розвинення й ефективного управління” (22–23 травня 2003 р.), ОНАЗ, на науково-практичних конференціях ОНАЗ, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004 рр.

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано особисто (без співавторства) 13 праць загальним обсягом 5,06 друк. арк. (9 – у фахових виданнях).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із введення, трьох розділів та висновків. Основний зміст викладено на 184 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 9 рисунків, одну таблицю, 5 додатків. Список використаної літератури зі 145 найменувань подано на 11 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено мету й завдання дослідження, наукову новизну і практичне значення здобутих результатів.

У першому розділі “Тлумачення ціни в класичній теорії, у маржиналістській та неокласичній концепціях” подано аналіз різноманітних тлумачень ціни. Класична теорія вартості і ціни була сформульована представниками англійської економічної школи А Смітом, Д.Рікардо, К.Марксом. Вони розвивали трудову теорію вартості. А.Сміт і Д.Рікардо визначили, що праця є основою вартості. К.Маркс довів, що не праця "взагалі" як фізіологічні витрати людини, а абстрактна праця як соціальний аспект полягає в основі вартості. На базі важливіших своїх відкриттів про те, що соціальна характеристика праці як приватної роботи з відокремленим матеріальним інтересом по визначеної спеціалізації має двоїстий суспільний характер - абстрактна і конкретна - К. Маркс створив цілісну класичну теорію капіталу.

Дослідження розпочинається з розгляду засад вивчення економічних відносин як системи, яка має органічний характер. Найбільш повно характеристики органічної системи надані К.Марксом в "Економічних рукописах 1857 - 1861 рр." як основі "Капіталу". Розкриття теорії капіталу можливе тільки на базі дослідження особливостей органічної системи. Завдяки тому, що ціна не являє собою самостійний елемент, а виступає як найбільш узагальнююча характеристика системи капіталу, аналіз сутності ціни потребує розглядання характеристик економічної органічної системи. До них відносяться: - органічна система є живим організмом на відміну від механічної системи; - органічна система являє собою єдність безлічі елементів і зв’язків між ними, кожний з яких припускає всю систему в цілому; - систему не можна розкласти на елементи і вона не складається з їх суми; - дана система розвивається за рахунок власних внутрішніх сил, за рахунок розв’язання протиріч, що закладено в природі самої системи; - органічна система розгортає свої структурні елементи з єдиної генної основи, де в елементарному вигляді подано основне протиріччя, для товарних відносин таким геном виступає товар; - система знаходиться постійному процесі розвитку, еволюції; - елементи, що формують систему, можуть мати різний ступінь стиглості відносин; - система стає цілісністю коли її передумова, що не включена в систему, відтворюється нею як умова руху її основного відношення; - в перебігу становлення органічної структури цілісністю зароджується і розвивається нова генна система іншого організму.

Розглядаючи сутність капіталу через призму органічної системи, К.Маркс розкрив теорію капіталу як саморух вартості. Якщо всі елементи даної системи припускають й обумовлюють один одного, то як вартість, так і ціна розгортаються у все більш складний і розвинутий живий організм, що формує в собі своє власне заперечення й зародження нового організму. Це означає, що відхилення як природа товару й самого обігу є єдиним законом, який реалізується через механізм сліпо діючого закону середніх чисел.

В "Економічних рукописах 1857 - 1861 рр." як підґрунті "Капіталу" К.Маркс розвиває теорію ціни наступним чином. Ціна відрізняється від вартості не тільки як номінальне від реального, але й тим, що вартість є законом для всіх рухів, що здійснює ціна. Разом з тим вони ніколи не збігаються, чи збігаються випадково і винятково. В "Економічних рукописах 1857 - 1861 рр." розглянуто також, що правилом праці, вартості, і ціни є відхилення ринкової від реальної вартості, ринкової ціни від реальної ціни як форми реальної вартості, вартість товару існує лише у відхиленнях товарних цін уверх та униз.

В "Капіталі" К.Маркс продовжує дослідження теорії вартості і ціни, підтверджуючи ці положення новими доказами. Він стверджував, що можливість відхилення ціни від величини вартості міститься в самій ціні і це не є її недоліком, а виступає правилом товарного виробництва. Дане правило реалізується крізь безладний хаос як сліпо діючий закон середніх чисел. При аналізі перетворення грошей в капітал, розкриваючи протиріччя загальної формули, К.Маркс дає найбільш повну характеристику суті ціни. Він показує, що природа товару, вартості, грошей и самого обігу є єдиною природою як відхилення, тобто є єдиним законом для усіх форм цього відхилення. По-перше, під правилом чи природою ціни К.Маркс має на увазі закон; по-друге, що це правило чи природа є єдиним законом для товару, вартості, грошей й самого обігу; по-третє, механізм дії цього закону реалізується як закон середніх чисел. Отже, в "Капіталі" розглядається не сума законів - закон вартості, закон додаткової вартості і тощо, а аналізується саморух закону вартості, перетворення її в капітал, додаткову вартість і тощо.

Аналіз суті заробітної плати як перетвореної форми ціни і вартості робочої сили надав можливість К.Марксу на новому рівні абстракції розкрити єдність природи праці, вартості і ціни й показати саморух закону вартості, перетворення, формування його в закон додаткової вартості.

Закон відхилення ціни від вартості виявляється на різних рівнях руху вартості, як на внутрішньогалузевому, так і на міжгалузевому рівні. Розвиваючи теорію ціни в Ш томі "Капіталу" К.Маркс пише, що закон відхилення виступає як єдиний. Він здійснюється як пануюча тенденція, як якась середня постійних коливань, що ніколи твердо не встановлюється. Досліджуючи обіг товарів різних галузей, К.Маркс доходить висновку про те, що вони реалізуються по вартості, яка є центром їх постійних відхилень уверх та униз, чи коливань навколо вартості.

Розглядаючи існуючі концепції ціни, які виникли на різних етапах розвит-ку суспільства, в роботі виявляються моменти, які свідчать про зміну відносин у напрямку згасання товарних і формування неопосередкованих ринком зв'язків. Розгляд окремих позицій в тлумаченні ціни у деяких економістів дозволив виявити в ціні зміну реальних відносин розвитку капіталу.

Увага, яка приділяється споживним властивостям товару й суб'єктивному сприйманню цих властивостей споживачем, знайшла відображення в неокласичній теорії А. Маршалла. Дослідження А. Маршалла розкривають механізм формування ринкової ціни, яка окреслюється ним як результат взаємодії корисності й витрат, котрі відіграють однаково важливу роль. Взаємодія попиту та пропозиції визначає величину ринкової ціни рівноваги, за якої кількість запропонованого до продажу товару дорівнює кількості затребуваного товару на ринку. Аналізуючи процес ціноутворення з огляду на вплив на нього різних чинників попиту та пропозиції й досліджуючи реальні відносини в ціні, А. Маршалл подає процес зміни цих відносин. Він не аналізує відносини з огляду на класові позиції, не розкриває зміст та процес становлення неопосередкованих ринком суспільних відносин, але його тлумачення ціни й ціноутворення відбиває розвиток відносин. Концепція ціни А. Маршалла фіксує певний етап розвитку нових відносин у межах старих, коли здійснюється спроба передбачення й окреслення суспільних потреб і відповідно до цього планово окреслюються необхідний обсяг та структура виробництва.

До неокласичної школи відносять розроблену Л. Вальрасом розгорнуту математичну модель, в якій він охопив практично весь процес руху продукту від його виробництва до кінцевого споживання. Його система рівнянь окреслює взаємозв'язок не лише між обсягами попиту й цінами на певний вид продукції, але й те, як впливає на ці величини розмір плати за чинники виробництва і рівень доходу трудящих. Важливим є те, що в ній виявляється співвідношення між виробництвом продукції і певними витратами різних чинників, використаних у виробництві даної продукції, тобто ставиться питання про виробничу функцію. Постановка цього питання і можливості його розв’язання математичним шляхом свідчать про те, що прогнозування ринкової ситуації стає об'єктивною реальністю, що й набуває відбиття в ціні товару. Теорія виробничих функцій набула подальшого розвитку й уточнення в працях західних економістів ХХ сторіччя П. Дугласа, Я. Тінбергена, Р. Солоу, Д. Кендріка, Е. Денісона.

У розглянутих вище концепціях ціна залишається категорією в чистому вигляді. Разом з тим, ухил в ній подано як відбиття розвитку потреб. Ціна, з одного боку, ще відбиває товарні відносини, а з іншого – перетворюється на плановий норматив як вияв елементу неопосередкованих ринком суспільних відносин. Ці концепції ціни вже фіксують початок її самозаперечення, тобто заперечення її природи як стихійно сформованої мінової вартості.

У другому розділі “Перехідні форми в системі ціноутворення ” подано аналіз розвитку монополій, формування монопольної ціни. Окреслено головні етапи цього процесу й відповідно зміна змісту монопольної ціни в міру захоплення монополією горизонтального рівня й подальшого проникнення по вертикалі. Проаналізовано тенденції розвитку суспільства, які пов'язані з виникненням та пануванням потужних корпорацій, та особливості процесу ціноутворення в цих умовах. Подано різні методи ціноутворення в маркетингу як віддзеркалення перехідних форм відносин.

Монополія є природноісторичним, тобто об'єктивним явищем, тому що в її основу покладено розвиток науково-технічного прогресу, який охоплює виробництво під впливом нагромадження капіталу.

У роботі аналізується процес зміни змісту відносин, які виявляються в категорії “монопольна ціна”, що він відбувається відповідно до розвитку концентрації й централізації виробництва та капіталу.

З розвитком монополій "правило" чи "природа" ціни виявляється суперечливо. З одного боку, законом ціни залишається її відхилення від вартості, з іншого – ціна під впливом можливостей монополій гальмується у власному вільному русі як відхилення від вартості.

Монопольна ціна ґрунтується не лише на створеній абстрактною працею й перерозподіленій за рахунок монопольної влади вартості, але й на результатах діяльності в науковій сфері, які набули грошової форми.

Можливість та необхідність застосування планового ціноутворення при формуванні монопольної ціни, а також її об'єктивний зв'язок з широким використанням нових технологій та розвитком науки, що є відбиттям розвитку всезагальної діяльності, свідчить про зміст монопольної ціни як категорії, яка відображає перехідні відносини. У ній подано початок змін в економічних відносинах у напрямку заміни стихії ринку свідомим формуванням та регулюванням обсягів та структури суспільного виробництва.

Виникнення монополій як наслідку конкурентної боротьби призводить до формування й розвитку планових засад у цілому у відтворювальному процесі. Особливості впливу конкуренції поміж монополістами й відповідні зміни процесу ціноутворення стали об'єктом дослідження провідних економістів. Дослідження Дж. М. Кейнсом ціни на макрорівні і виявлення її взаємозв'язку з зарплатою, рівнем зайнятості та ступенем завантаженості чинників виробництва засвідчує, що вона перестає вільно формуватися на ринку. З розвитком монополій товарні відносини підриваються, але не зникають. Ціна як категорія, що відбиває реальні відносини, втрачає власну природу, але, зберігаючись ще як мінова вартість, набуває властивостей протилежного характеру. Це означає, що кейнсіанський напрямок у розвитку теорії регульованої економіки фіксує в ціні її перехідний характер. Розвиток нових відносин стає більш інтенсивним під впливом формування ними адекватної нової матеріальної бази, котра згодом сама сприяє подальшому їх розвитку.

Е. Чемберлін визначив монопольну владу як здатність фірми контролювати ціну товару, що безпосередньо пов'язано з характером та особливостями продуктів, які реалізуються. Це означає, що при аналізі монополістичної конкуренції найважливішого значення набуває дослідження споживної вартості товару як невід'ємної частини вивчення ринкового попиту, а диференціація товарів, їх унікальність послаблює залежність виробника від ринкової ціни, тобто дає тимчасовий монополістичний ефект. Особливу роль в такому випадку відіграє еластичність попиту при зміні ціни даного товару, що залежить від нагальної потреби, яка задовольняється цим товаром, і від ступеня його диференціації. При дослідженні конкуренції також використовується поняття перехресної еластичності, яка слугує показником взаємозалежності цін окремих товарів та їх споживних властивостей.

Увага до якісних характеристик товару як визначальних в процесі ціноутворення свідчить про те, що відбувається поступовий перехід до відображення в ціні планового нормативу суспільних потреб. Отже, мінова вартість сама поступово перетворюється на плановий норматив, тобто в ній поступово зникає її власна природа.

Головна проблема в процесі ціноутворення в умовах вертикальної монополізації полягає у визначенні взаємозалежності та взаємодії фірм-олігополістів. Відповідно до теорії олігополії, розробленої Дж. Робінсон та Е. Чемберліном, фірми-олігополісти можуть або агресивно конкурувати, намагаючись захопити велику частку ринку за рахунок низької ціни, або “співробітничати”, співіснуючи зі своїми конкурентами й задовольняючись власною часткою ринку. В другому випадку вони одержують більш високі прибутки, аніж за агресивної конкуренції. При визначенні ціни фірма-олігополіст має обирати такий її рівень, який у поєднанні з оптимальним обсягом виробництва давав би максимальний прибуток, припускаючи, що конкурент зробить так само. Отже, формується спільна мета, досягнення якої можливе шляхом неафішованого договору і яка призводить до усталення цін. Умовою реалізації загальної мети олігополістів є обмеження конкуренції, відмова від відкритої цінової конкуренції. На практиці взаємна домовленість досягається шляхом застосування системи лідерства в цінах. Через лідерство в цінах виявляється часткове зменшення ступеня відокремленості матеріального інтересу виробника. Тому ціноутворення на монополістичному й олігополістичному ринку відображає перехідний характер відносин, а ціна виступає як форма вияву цього процесу.

При аналізі олігополістичного ринку головним об'єктом дослідження виступають потужні корпорації й ті особливості, які притаманні ціні в умовах корпоративного виробництва. Ці питання набули відображення в роботах видатного економіста Дж. Гелбрейта.

Аналізуючи корпорацію ХХ століття, можна виділити її відмінні риси. Сучасні корпорації – це величезні промислові об'єкти. Збільшення розмірів корпорацій зумовлено розвитком науки, необхідністю впровадження нової техніки та технологій. Окрім того, величезний розмір фірми пов'язаний з прагненням вижити на ринку, убезпечивши себе, наскільки це можливо, від його невизначеності.

Коли корпорації досягають величезних масштабів, у її рамках спостерігається формування єдності інтересів: тепер не капіталіст-власник і не група акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій, керують виробництвом для досягнення своєї мети – одержання максимального прибутку, а наймані менеджери визначають діяльність корпорації, виходячи зі спільної мети. Мета діяльності також відмінна тим, що спрямована не стільки на одержання максимально високого прибутку, скільки на забезпечення стабільної діяльності корпорації.

Для потужної корпорації ХХ сторіччя притаманне широке застосування плановості й керованості власної діяльності. Дані принципи поширюються не лише на виробничий процес. Плануються й фінансові показники діяльності корпорації на короткий та тривалий періоди й її економічні зв'язки з ринками цінних паперів, сировини та готової продукції. Планування охоплює також визначення й наступне формування попиту. Окрім того, у сферу впливу корпорації потрапляють і доходи населення, оскільки їх зростання забезпечує збільшення попиту. У цьому плані інтереси суспільства й корпорації збігаються.

Зростання зарплати й у цілому життєвого рівня населення призводить до того, що все більше уваги приділяється розвитку потенціалу людини як носія інтелекту. Це означає, що починає формуватися новий рівень розвитку людини як гармонійно розвинутої особистості. Зміна природи ціни в умовах панування потужних корпорацій полягає в тому, що вона стає формою вияву не властивої їй за змістом субстанції. В основу процесу переходу до нового типу відносин покладено розвиток науки як головної рушійної сили і прагнення капіталу забезпечити собі умови для виживання й саморозвитку. Говорячи словами Дж. Гелбрейта, при пануванні корпорацій передова техніка й умови виробництва, що вимагаються нею, стають “ворогами” ринку.

У роботі аналізуються зміни змісту ціни, пов'язані з маркетингом. Сучасний ринок несе в собі планові засади, він затребує нову систему – маркетинг. Необхідність використання маркетингу визначається тією обставиною, що зростаючі можливості високопродуктивної техніки наштовхуються на обмежений платоспроможний попит населення. Окрім того, в умовах ринку має місце періодичне насичення потреб суспільства товарами певного рівня й типу, а також відносне спадання граничної ефективності виробничих витрат, пов'язане з моральним зносом основного капіталу. Маркетингова система, з одного боку, має замінити стихію ринкових відносин на планове просування товару від виробника до споживача. З іншого – вона має забезпечити нову структуру ціноутворення, котра сама себе відтворює і зберігає як товарний зв'язок.

Методи ціноутворення в маркетингу є вельми різноманітні і враховують безліч чинників, які впливають на цей процес, а також ті цілі, досягнення яких забезпечується застосуванням того чи іншого методу. Процес ціноутворення в маркетингу містить у собі низку етапів, на кожному з яких фірма відповідно до власної мети, даних про ринкову ситуацію, а також власних можливостей визначає прийнятний для неї в певних умовах метод ціноутворення. При визначенні ціни товару на підставі маркетингового підходу методи ціноутворення можуть змінюватись й відповідно до етапів життєвого циклу товару.

Вочевидь, що ціноутворення в маркетингу – це планований процес. Хоча коливання ціни відбувається ще на ринку й має на меті пристосувати діяльність фірми до вимог ринку, однак цей процес вже перебуває під контролем виробника. Ціна в маркетингу відбиває товарні відносини, водночас в ній подано і процес формування й початок переходу до прямих, неопосередкованих ринком суспільних відносин у вигляді планового нормативу.

Ми схильні визначати маркетинг як сучасне теоретичне продовження класичної економічної теорії, в якому набула розвитку сучасна система ціноутворення. Нами по-новому розуміється маркетингова система як форма вияву підриву товарних відносин в умовах їх панування, яке ще зберігається на сучасному етапі. У цьому зв’язку виникає потреба розглянути практичне застосування маркетингової системи на макрорівні.

У розділі 3 "Зародження інформаційного суспільства й застосування ціни в сучасній практиці" показано, що сучасне суспільство перебуває на шляху становлення інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство – це таке, в якому на основі всеосяжного поширення інформаційних технологій, інформатизації відбувається поступове підвищення питомої ваги духовних потреб та стимулів за високого рівня задоволеності матеріальних потреб. Це суспільство, в якому здійснюється гармонічний розвиток людини як особистості, носія духовних, інтелектуальних потреб та інтересів. Таке суспільство реально ще не склалося як органічна цілісність, через що його теоретичне осмислення буде уточнюватися й удосконалюватися в процесі історичного розвитку.

Інформаційне суспільство виступає як форма вияву розвитку неопосередкованих ринком суспільних відносин у життєдіяльності людини і передбачає створення власного матеріального підгрунтя. У цій функції виступають нові інформаційні технології. На сучасному рівні розвитку інформація виступає як один з основних ресурсів економічного зростання. Застосування телекомунікацій забезпечує стабільність діяльності підприємств, створює умови для підвищення ефективності виробництва та його керованості.

Інформаційні технології кардинально змінюють умови й характер діяльності в усіх її сферах. Уже сьогодні помітне часткове подолання відокремленості матеріальних інтересів виробників. Праця ще залишає приватний характер і водночас розпочинає здійснюватися як всеосяжна діяльність. Усе більшого значення набуває виробництво, яке організує власну діяльність на підставі використання маркетингу. У дисертації показано, що в цьому процесі активна роль належить сучасному зв'язку, розвиток якого забезпечує процес самоформування соціальної природи людини.

Окреме місце в роботі відведено дослідженню становлення й розвитку неопосередкованих ринком суспільних відносин у ТНК. До процесів, що виражають виникнення нових відносин, можна віднести: широке застосовування планування, яке охоплює весь процес відтворення в цілому; визначення всіх економічних показників діяльності ТНК, у тому числі й ціни товару, тощо.

Розвиток наукових методів управління в ТНК можна побачити в зміні організаційної будови й організації соціальних служб на корпоративному, заводському, а в подальшому й цеховому рівнях. Можна простежити основні загальні функції, закріплені за цими службами. До них належать: розробка та впровадження систем колективної зацікавленості й колективної відповідальності робітників за зростання виробництва, поліпшення якості продукту, скорочення витрат виробництва та плинності робочої сили.

Важливою рисою, характерною для вияву нових відносин у ТНК є процес прийняття управлінських рішень. До нього все частіше залучають робітників.

При пануванні ТНК одиничний поділ праці усе більше зливається з загальним. Це відбувається, у першу чергу, тому, що продукт підприємств, які входять до ТНК, вже не є кінцевим, споживання якого можливе лише після здійснення акта купівлі-продажу, незалежно від того, це особисте споживання чи виробниче. Продукт праці різних підприємств ТНК стає проміжним, рух його здійснюється в рамках внутрішньокорпоративного обороту. Це, у свою чергу, припускає вже не лише можливість, а й об'єктивну необхідність застосування в процесі формування ціни на проміжні внутрішньокорпоративні товари плановості. Таке маніпулювання ціною має забезпечити фірмі як пропорційний, погоджений розвиток усіх її підрозділів, так і цінову конкурентоспроможність кінцевої продукції ТНК. Зростаючі масштаби ТНК, які охоплюють інтереси декількох держав, визначають дії внутрішньокорпоративних (трансферних) цін на міжнародному рівні. Однак це не означає, що вартість у повній мірі перестає бути основою ціни. Трансферні ціни в той чи інший спосіб рухаються навколо вартості, але вони мають додатковий ступінь волі порівняно з цінами, які встановлюються на звичайному ринку.

Одним з важливих чинників, який впливає на процес ціноутворення, є розширення державних контрактних систем. Ціна на товари, вироблені ТНК за державними замовленнями, передбачає застосовування планових засад.

Особливу увагу ТНК приділяють науці як ресурсній базі власного розвитку (рис. 1, рис. 2). У зв'язку з тим, що ТНК функціонують на світовому рівні, розвиток неопосередкованих ринком суспільних відносин відбувається в масштабах усього світу. Оскільки Україна має стати повноправним партнером західних країн, то напрям її економічного розвинення має відповідати загальносвітовим тенденціям. Цьому може сприяти залучення прямих іноземних інвестицій ТНК до України.

США

Німеччина Японія Великобританія |

19% припадає на 4 найпотужніші корпорації

78% припадає на 100 найпотужніші корпорації

93% припадає на 400 найпотужніші корпорації

46% припадає на 10 найпотужніші корпорації

50% припадає на 85 найпотужніші корпорації

50% припадає на 10 найпотужніші корпорації

Рисунок 2 – Частка великих корпорацій у фінансуванні усіх витрат на НДОКР країни

Сьогодні потужні зарубіжні фірми орієнтуються у власній діяльності на застосуванні принципів соціально-етичного й освіченого маркетингу. Дані концепції є наслідком об'єктивного розвитку теорії маркетингу і сучасних тенденцій суспільства. У них набувають відбиття не лише нові вимоги, що пред'являються стосовно якісних характеристик товарів, умов їхньої реалізації, методів просування, але й вимоги, що відбивають інтереси розвинення суспільства в цілому. Сучасний освічений маркетинг усе більшою мірою несе на собі соціальне навантаження.

У світовій підприємницькій практиці з'явилися нові поняття – “екологічний маркетинг”, “емоційний маркетинг”. Для фірми, котра ухвалила концепцію екологічного маркетингу, реалізація такої мети, як охорона навколишнього середовища, має не менше значення, ніж збільшення обсягів збуту чи створення додаткових конкурентних переваг. Екологічна відповідальність фірми з чинника, який сприяє поліпшенню її іміджу, перетворюється на її стратегічну мету.

Застосування фірмою емоційного маркетингу призводить до того, що попит усе більше диференціюється. Індивідуалізація попиту стає все більш масштабною. Попит на індивідуальні (навіть унікальні) продукти зростає. Це потребує від виробників переорієнтації власної діяльності на задоволення індивідуальних потреб споживачів.

Урахування зазначених тенденцій фіксується 4-м і 5-м рівнями структури товару (поліпшений та потенційний товар) (рис. 3).

Рис. 3 – Багаторівнева структура товару

Вони передбачають, що враховано всі вимоги конкретного споживача до товару. Товар створюється індивідуально для кожного споживача з максимальним урахуванням його побажань.

У маркетинговій системі найбільш яскраво проявляється, що ціна поступово перетворюється на плановий норматив, який на базі розвитку інформатизації формує і реалізує потреби індивідів і суспільства. Відбувається поступовий процес саморуху товарних відносин у напрямку їх переходу від опосередкованих (речових) до неопосередкованих ринком (міжособистісних) суспільних зв’язків: 1) праця як зміст вартості починає відбиватися безпосередньо як праця взагалі, тобто витрати фізіологічних зусиль людини; 2) праця як кількісний вираз вартості починає відбиватися безпосередньо як її витрата в годинах; 3) праця, яка визначена за своєю спеціалізацією, починає виявлятися не приватною працею, що вимагає прирівнювання її продуктів у формі купівлі-продажу на ринку, а така, що безпосередньо задовольняє різноманітні потреби суспільних індивідів. В цих умовах гроші поступово втрачають властивість загального еквівалента і починають виконувати роль чисто планового облікового засобу урахування витрат праці.

Якщо ціна перестає бути стихійно сформованою міновою вартістю продуктів праці й поступово починає перетворюватися в плановий норматив, який забезпечує відповідність обсягу і структури суспільного виробництва обсягу і структурі суспільних потреб, це означає, що ціна більше не коливається навколо вартості. Вартість, у свою чергу, не коливається навколо абстрактної праці через процес стихійного прирівнювання суспільної праці на ринку як купівля-продаж, а абстрактна праця перестає бути особливою формою вияву приватних робіт. Приватні роботи під впливом розвинення інформаційних технологій поступово перетворюються на всеосяжну діяльність. Відбувається поступове порушення ланцюжка: приватна праця - абстрактна праця - вартість - ціна за рахунок сталого відхилення ціни від вартості, починає поступово порушатися механізм товарних зв’язків як стихійний регулятор закону відповідності між суспільним виробництвом і суспільними потребами. Сучасні ринкові відносини набувають істотних змін.

Сучасний рівень розвитку відносин в Україні характеризується впливом двох взаємозалежних, але протилежних за напрямами руху, процесів. З одного боку, в нашій країні необхідно відродити товарні, ринкові відносини, усунувши адміністративно-командну практику ведення господарства, що затвердилася в економіці з радянського періоду. Ринкові перетворення в Україні припускають, що ціна має відбивати товарні відносини, тобто складатися стихійно, хаотично на ринку як грошове вираження вартості, що відображає суспільно необхідні витрати, а її правилом чи природою має бути відхилення від вартості.