ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО (м. Одеса)

КРЕМЕНЧУЦЬКА Маргарита Костянтинівна

УДК 159.955

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МИСЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ

КОМП’ЮТЕРНИХ КОРИСТУВАЧІВ

19.00.01. – загальна психологія, історія психології

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: – доктор психологічних наук, професор

Білявський Ілля Григорович

Одеський національний університет імені

І. І. Мечникова

Офiцiйнi опоненти: – доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Моляко Валентин Олексійович,

Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН

України, завідувач лабораторії психології творчості

– кандидат психологічних наук, доцент

Симоненко Світлана Миколаївна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського, завідувач

кафедри педагогічної та вікової психології.

Провідна установа: Харківський національний університет

ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти та науки

України

Захист відбудеться “ 11 ” листопада 2005 р. о 10 год. на засiданнi спецiалiзованої Вченої ради К 41.053.03 в Південноукраїнському державному педагогічному університет імені К. Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65008 м. Одеса, вул. Ніщинського 1, ауд. 14.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65008 м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 9 жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спецiалiзованої Вченої ради Цибух Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток інформаційних технологій, доступність комп'ютерної техніки й систем комунікацій спричиняє активне використання комп'ютерів в інтелектуальній праці людини. Інформатизація й комп'ютеризація стосуються життєвих інтересів, які пов'язані з розвитком інтелектуального потенціалу будь-якого суспільства. На думку О.К. Тихомирова, виникнення нових форм мисленнєвої, мнемічної, творчої діяльності необхідно розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини, що є наслідком використання комп'ютерів.

Проблема психологічних наслідків комп'ютеризації вперше була сформульована О.К. Тихомировим, а потім розроблялася в працях його співробітників (Ю.Д. Бабаєва, Л.М. Бабанін, І.Г. Белавіна, О.Є. Войскунський та ін.). Здійснювався порівняльний аналіз комп'ютеризованої діяльності з традиційною. В цілому, ці дослідження продовжували вивчати лінію психічного розвитку, що, починаючи з Л.С. Виготського, традиційно пов'язувалася з ідеєю історичного розвитку психіки.

У цьому ж напрямку були проведені дослідження з вивчення психологічних напрямків комп’ютеризації у навчальній та професійній діяльності. Зокрема, предметом вивчення виступили певні навички, конкретні дії, окремі психічні процеси, пов’язані з особливостями сприймання та переробки комп’ютерної інформації (Д. Норман, С. Пейперт, О.К. Тихомиров, А.Г. Шмельов, Sh.та ін.).

У працях Ю.І. Машбиця, Є.С. Полат, Я.О. Пономарьова, В.В. Рубцова, К.М. Шоломій показано, що комп'ютер, включений до структури інтелектуальної діяльності людини, активно стимулює продуктивні, творчі функції. Однак характер такого інтенсивного впливу комп'ютерів на пізнавальні процеси й можливі його наслідки (як для особистості, так і для суспільства) дотепер не вивчені належною мірою й оцінюються неоднозначно, часом прямо протилежним чином (О.К. Тихомиров, І.В. Соколова, А.Д. Урсул, О.Д. Хомська, С. Dormann, C.M.та ін.).

Таким чином, маловивченими дотепер залишаються окремі аспекти проблеми. Зокрема, сучасні комп’ютерні технології, що використовують візуальну мову, яка ґрунтується переважно на “м’яких” обчислюваннях, когнітивній графіці та віртуальній реальності акцентують розвиток візуально-образного мислення, водночас, як комп’ютерна мова стереотипних програмних рішень обмежує можливості реалізації вербально-логічним мисленням його продуктивної, творчої функції. Як стверджують лінгвісти та кібернетики, комп’ютерна мова, яка наслідує людську, є неповною та спотвореною, що також спричиняє непродуктивність вербального мислення в комп’ютерному середовищі. Постає питання про продуктивність образно-візуального мислення професійних користувачів, на розвиток якого спрямовані сучасні комп’ютерні технології.

У зв’язку з проблемою „атомізації” суспільства, зменшення міжособистісних контактів у процесі інформаційної взаємодії з комп’ютером, яка характеризується як позаособистісна, виникає проблема визначення умов, що сприяють розвитку мислення як продуктивного, творчого процесу. Як відомо, традиційно зазначені умови пов’язувались із спілкуванням людини з людиною (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов та ін.).

Концепція інформаційної культури особистості, сформульована останнім часом, ґрунтується на розумінні людини не лише як такої, яка сприймає інформацію, а й такої, яка створює та продукує її, розглядає інформаційну культуру як засіб адаптації до умов зовнішнього середовища, і як засіб гармонізації внутрішнього світу людини. Останнє дає можливість припустити, що друга функція інформаційної культури реалізується саме через мисленнєву діяльність. Інакше кажучи, у сучасній культурі виникає принципово новий тип особистості, що стає усе більше масовим, і тим самим вимагає спеціального наукового, і в тому числі, психологічного вивчення.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами, планами. Дослідження пов’язано з науковими розробками, що здійснюються на кафедрі психології Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова відповідно до плану основних наукових досліджень за темою „Історико-культурна детермінанта психічної діяльності” (№ 755).

Автором досліджувалися особливості мисленнєвих процесів людини, які формуються внаслідок активного використання комп’ютерів, що суттєво змінили зміст різних видів діяльності.

Мета дослідження полягає у вивченні впливу постійного та тривалого використання комп’ютерних технологій на особливості когнітивних процесів користувачів комп’ютерами.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження – когнітивні процеси професійних користувачів комп'ютерами і репрезентація інформації в когнітивному просторі суб'єкта.

Предметом дослідження є психологічні особливості мисленнєвих процесів користувачів при тривалому використанні комп’ютерних технологій.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було розроблено програму дослідження, реалізація якої припускала використання комплексу методів. Теоретичні методи: аналіз, узагальнення й систематизація наукових даних, отриманих у дослідженнях з психології мислення, психології особистості в умовах інформаційного суспільства і використання комп'ютерних технологій. Емпіричні методи: спостереження, бесіда, тестування – тест Д. Векслера для дорослих (AWIS), „Прогресивні матриці” Дж. Равена, модифікований варіант тесту П. Торренса для вивчення особливостей візуального мислення, тест Рокича для виявлення ціннісних орієнтацій; методика діоптичного проглядання, методика вивчення особливостей мовної діяльності, піктографічна методика (модифікація М.І. Холодної). Статистичні методи обробки даних: кореляційний аналіз, t-критерій Стьюдента.

Нами було досліджено 120 осіб, чия професійна діяльність пов’язана з активним використанням комп’ютерних технологій, віком 20 – 30 років, досвід роботи 2 – 5 років; досліджуваними стали програмісти, інженери, математики, веб-дизайнери. Групу порівняння склали 80 студентів, що не мають тривалого професійного досвіду роботи з комп'ютером.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше досліджено характер впливу сучасної, вдосконаленої комп'ютерної реальності на когнітивні процеси користувача, емпірично виявлено механізми такого впливу. Дістало подальшого розвитку вивчення ролі комп'ютерних технологій у формуванні домінуючого типу мислення властивого користувачам комп'ютерів, який визначає відповідний набор стратегій одержання й переробки інформації. Розкрито характерні психологічні особливості когнітивних та мисленнєвих процесів комп'ютерних користувачів, завдяки чому з’являється можливість прогнозувати загальні зміни у мисленні, що відбудуться у найближчій перспективі.

Теоретичне значення роботи полягає у визначенні якості і ступеня впливу інформатизації і комп’ютерних технологій на характер розумових процесів користувачів комп’ютерів; визначено психологічні умови формування набору стратегій одержання та обробки інформації в сучасному інформаційному середовищі; одержані результати дають можливість поглибити розуміння проблеми переваг та обмежень використання комп’ютерних технологій.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів при розробці психологічних рекомендацій з усунення негативних наслідків комп'ютерного впливу на мислення та розвитку гармонійної особистості.

Основні результати дослідження були впроваджені в межах спеціальних курсів в процесі професійної підготовки студентів психологічного відділення та факультету інформаційних технологій Інституту математики, економіки та механіки ОНУ ім. І.І. Мечникова (довідки про впровадження № від 11.03.05 р. та № від 18.03.05 р.). Було здійснено впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику роботи комп’ютерної академії „Шаг” в ході реалізації проекту соціально-активного навчання технології спільного розв’язання проблемних завдань (акт впровадження № від 04.12.04 р.). Результати дослідження були використані при розробці та проведенні факультативу із психологічних основ комп’ютерної діяльності для аспірантів факультету автоматизації технологічних процесів Одеської національної академії харчових технологій (акт впровадження № від 27.05.05 р.). Дисертаційне дослідження стало базою для створення нової спеціалізації „Комп'ютерне моделювання й обробка зображень і графічної інформації” (довідка про впровадження № від 17.01.05 р.).

Достовірність і надійність отриманих результатів забезпечувалася методологічним обґрунтуванням основних положень дослідження, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних його об'єкту, предмету, меті і завданням, а також відповідною кількісною обробкою і якісною інтерпретацією отриманих даних.

Особистий внесок здобувача. У працях, написаних у співавторстві, автору дисертації належить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми, розробка програми дослідження та інтерпретація отриманих даних.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження висвітлювалися на міжнародних науково-практичних конференціях (Київ 2002; Одеса 2002; Дніпропетровськ 2004, 2005), на науково-практичних конференціях (Одеса 2001; Київ 2002; Київ-Луганськ 2003), на Міжнародних психологічних читаннях (Харків 2002, 2003), та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Публікації. Основний зміст роботи відображено в 11 публікаціях автора, з яких 8 статей опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 280 сторінок друкованого тексту, з них 170 основного тексту. Список використаних джерел містить 196 найменувань, з них – 34 іноземною мовою. Робота містить 26 таблиць, 12 рисунків, 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються його об'єкт, предмет та мета роботи, формулюються її завдання, розкривається наукова новизна, теоретична та практична значущість дослідження, дається стисла характеристика методів дослідження, наводиться відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

У першому роздiлi „Проблема впливу інформаційних технологій на когнітивний та особистісний простір людини” зазначені питання розглядаються в контексті концепції „інформаційного суспільства”. Розглянуто ті аспекти інформаційного суспільства, які пов’язані з його впливом на інтелектуальну активність особистості. Особливу увагу приділено аналізу прагматичного аспекту розуміння інформації, оскільки саме він значною мірою характеризує ставлення особистості до знань в „інформаційному суспільстві”, яке позначається на її мисленнєвих процесах.

Розглянуто дві головні прагматичні теорії інформації: поведінкову модель Акоффа-Майлса та логіко-прагматичну модель Д. Харраха. Головною ідеєю цих моделей є те, що комп'ютерні технології породжують нову мову, новий засіб спілкування. До масштабного поширення комп'ютерних технологій ідеальною формою репрезентації інформації були усне мовлення і писемність. Комп'ютерні форми репрезентації все більше містять символьно-образну складову у вигляді графіки й іконографії.

Сучасні дослідники (Т.Є. Айгніна, Ю.С. Брановський, Ю.С. Зубов, Н.В. Макарова, Т.А. Полякова, Н.А. Сляднєва та ін.) вважають, що визначальним чинником соціалізації в інформаційному суспільстві є інформаційна культура особистості. Відзначається, що в інформаційному суспільстві під вплив інформаційних технологій підпадає особистість, а, отже, і всі складові її складної структури, в першу чергу когнітивні.

Окремий підрозділ присвячений проблемі співвідношення вербально-логічних та образних компонентів в структурі мисленнєвих процесів. В контексті цієї проблеми розглянуто різні підходи до класифікації видів мислення.

Виходячи з проаналізованих точок зору вчених щодо класифікацій видів мислення та співвідношення в ньому вербально-логічних та образних компонентів, зроблено висновок про те, що кожен з видів мислення розвивається, проходячи певні етапи. Формування вербально-логічного мислення не є прямим наслідком розвитку наочно-образного мислення. Ці види мислення розвиваються паралельно, взаємопов’язуючись один з одним та збагачуючи один одного. Найвищим рівнем розвитку вербального мислення є абстрактно-логічне, а наочного – візуальне мислення.

Подано психологічну характеристику візуального мислення, що розглядається як специфічний вид мисленнєвої діяльності і як одна з форм професійного мислення. Проаналізовано основні його особливості, які були предметом теоретичних та емпіричних досліджень Р. Арнхейма, М. Вертгеймера, Н.Ю. Вергілеса, В.М. Гордона, В.П. Зінченка, В.М. Муніпова, В.О. Моляко, В.В. Пєтухова, С.М. Симоненко.

Візуальне мислення як психічний пізнавальний процес є одним з видів мисленнєвої діяльності, який має свої особливості перебігу та структуру. Специфічними є також механізми його реалізації, результати та детермінанти регуляції. Його продуктом є новий, особливий візуальний образ – образ-концепт, який складає основу візуально-мисленнєвої і загальної креативності, в зв’язку з чим візуальне мислення постає продуктивним, творчим процесом.

Проаналізовано співвідношення вербального та візуального мислення в мисленнєвій діяльності комп’ютерних користувачів. Зроблено висновок про те, що вербально-логічне мислення в комп'ютерному просторі, хоч і є домінуючим, але не несе, як правило, творчої функції. Активне використання когнітивної графіки і мультимедійних засобів у комп'ютерних технологіях спонукають передусім розвиток візуально-образного мислення.

У наступних підрозділах розглянуто тип пізнавального механізму у комп’ютерному середовищі, подано аналіз стратегій візуального мислення та проблеми латеральної організації мисленнєвих процесів.

В тлумаченні поняття „стратегія” ми спираємося на підхід В.О. Моляко, який зазначає, що вона є відносно гнучкою системою особистісно і задачно визначених дій, в якій переважає тенденція до певних суб’єктивних способів дій та яким віддається перевага порівняно з іншими. Інакше кажучи, стратегія завжди є індивідуалізованою, вона завжди має специфічний особистісний відтінок, ознаку.

Розгляд стратегій візуального мислення супроводжується викладенням основних положень стратегіально-семантичного підходу до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій, розробленого С.М. Симоненко. Докладно представлено концепцію „правопівкульного” чи „лівопівкульного” мислення, як розрізнення способів організації контекстуального зв'язку, запропоновану Р. Сперрі. Розглянуто розуміння метафор та ідіом лівою і правою півкулями мозку як приклад мислення, яке забезпечує розуміння інформації та оперування нею. У цьому зв'язку варто згадати ідеї Л.С. Виготського і О.Р. Лурії, згідно з якими відповідні функціональні структури мозку формуються під впливом культури.

Аналіз сучасних комп’ютерних технологій свідчить про те, що комп'ютерне середовище наповнене візуальністю – через статичні й динамічні графічні зображення. Оскільки візуальність мислення тісно пов'язана з активністю правої півкулі головного мозку, цілком природно припустити, що комп'ютерні технології здатні акцентувати правопівкульне мислення або інтегрувати ознаки правопівкульного та лівопівкульного мислення.

На нашу думку, сучасне комп’ютерне середовище використовує ті можливості комп’ютерної графіки, що дозволяють активізувати властиву людині здатність думати складними просторовими образами. Останнє створює умови для формування індивідуально-своєрідних способів мисленнєвої діяльності, які несуть на собі відбиток особистісних, в тому числі, й професійних особливостей.

У другому роздiлi „Емпіричне дослідження особливостей мисленнєвих процесів професійних користувачів комп’ютерами” подано постановку проблеми, описано процедуру дослідження, докладно викладено та проаналізовано відповідно до мети та завдань результати дослідження. Розглянуто можливості та перспективи оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп’ютерами.

До складу вибірки увійшло 120 досліджуваних, професійна діяльність яких пов’язана з активним використанням комп’ютерних технологій в якості основного інструменту для розв’язання різних професійних завдань: програмісти, інженери, математики, веб-дизайнери. При цьому, до досліджуваної вибірки були включені лише ті професіонали, які за самозвітами та оцінками роботодавців характеризувались як успішні у своїй професійній діяльності. Ці досліджувані склали першу, основну групу. З їх числа було сформовано дві підгрупи: програмісти (програмісти, інженери, математики) (N = 77) та веб-дизайнери (N = 43).

Другу (чи групу порівняння) склали 80 осіб – студенти одеських вузів, які лише оволодівають професією, пов’язаною із активним використанням комп’ютерних технологій, і не мають досвіду самостійної професійної діяльності. Це викликано необхідністю доведення специфіки мисленнєвих процесів професійних користувачів комп’ютерами. Ця специфіка, на нашу думку, зумовлена особливостями їхньої професійної діяльності, яка здійснюється у специфічному комп’ютерному середовищі, в якості якої ми обрали графічні і мультимедійні засоби. Вік досліджуваних – 20 – 30 років.

Методики дослідження представлені трьома блоками. До першого блоку увійшли методики для оцінки рівня інтелектуального розвитку: тест Д. Векслера (варіант тесту АWІSС); „Прогресивні матриці” Дж. Равена; методики для виявлення міри володіння мнемічними діями. Специфічні особливості візуального мислення професійних користувачів комп’ютерами досліджувались за допомогою модифікованого варіанту тесту Торренса. До цього ж блоку увійшла методика для дослідження розвитку мовлення, в основу якої покладено сприймання та розуміння зорової та вербальної інформації, з наступним якісним аналізом висловлювань досліджуваних. Тестове завдання полягало у „перекладі” тексту, переповненого комп’ютерними термінами і жаргонізмами, на загальновживану лексику.

Другий блок включав методики для оцінки функціональної асиметрії головного мозку. З цією метою було використано два методичних прийоми: методика діоптичного проглядання (використовувався модифікований варіант методики, запропонований М.К. Кабардовим і М.А. Матовою), методика для визначення типу мислення П. Торренса.

До третього блоку увійшла піктографічна методика (модифікація М. Холодної) для дослідження переважаючих стратегій мислення. Гносеологічні переваги досліджуваних виявлялись у процесі бесіди з ними за спеціально розробленим планом. Характер соціальних установок досліджувався за допомогою методики для дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокича.

Для обробки отриманих даних було підраховано значення t-критерію Стьюдента з метою визначення значущих відмінностей між середніми показниками, отриманими в першій та другій групах, а також коефіцієнтів кореляції між окремими показниками когнітивних процесів і показниками латеральної організації мозкової діяльності.

Зведення в єдину картину отриманих результатів (табл. 1) дало можливість описати загальні характеристики мислення досліджуваних експериментальної групи (у подальшому – ПКК – професійних користувачів комп’ютерами), виявити їхні особливості та порівняти з результатами дослідження групи порівняння (у подальшому – студентів).

Таблиця 1

Достовірність відмінностей у показниках когнітивного розвитку професійних комп’ютерних користувачів та студентів

Показники | Групи досліджуваних | Критерій

Стьюдента (t)

Професіонали (N=120) | Студенти (N=80)

Середнє значення (M) | Стандартна помилка (m) | Середнє значення (M) | Стандартна помилка (m)

Тест Векслера

Вербальний коефіцієнт інтелекту | 120,79 | 1,47 | 111,21 | 1,22 | 5,012***

Невербальний коефіцієнт інтелекту | 125,11 | 1,93 | 109,80 | 1,79 | 5,808***

Загальний коефіцієнт інтелекту | 124,23 | 1,83 | 111,86 | 1,33 | 5,460***

„Прогресивні матриці” Дж. Равена

Загальна продуктивність розв’язання завдань | 55,28 | 0,62 | 50,65 | 0,45 | 6,062***

Зорова пам’ять

Продуктивність впізнавання | 17,75 | 0,74 | 13,61 | 0,45 | 5,363***

Продуктивність відтворення | 10,84 | 0,16 | 8,10 | 0,36 | 6,763***

Продуктивність запам’ятовування | 13,75 | 0,14 | 11,89 | 0,26 | 5,714***

Примітка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001

Аналіз результатів тестування за тестом Векслера показав, що більшість показників в групі ПКК виявилися вищими, ніж у студентів при р  ,001. Інтегральні показники вербального, невербального і загального інтелекту у досліджуваних групи ПКК склали 120,79; 125,11 й 124,23 а в групі студентів вони відповідно дорівнюють 111,21; 109,80 й 111,86.

У досліджуваних вибірках існують відмінності не тільки за показниками загального інтелектуального рівня, але й за окремими характеристиками когнітивних процесів.

Найбільш яскраво відмінності в характеристиках мислення виявилися за шкалами, які ми умовно назвали „візуальна логіка”, що оцінює рівень образного мислення: це субтести „Кодування”, „Відсутні деталі”, „Кубики Кооса”, „Послідовність картинок”, „Складання фігур” у тесті Векслера. Якщо у досліджуваної групи ПКК вони становили 13,41; 13,94; 14,81; 14,38; 13,51 то у студентів відповідно дорівнювали 10,44; 11,39; 12,31; 12,30; 11,71.

Аналіз показників за тестом Дж. Равена і за методиками, які виявляють міру оволодіння діями в образній пам'яті (впізнання, відтворення, запам’ятовування), виявляє ту ж тенденцію в співвідношеннях між показниками ПКК й групою студентів: вони вищі в групі ПКК (в групі ПКК показники дорівнюють 55,28; 17,55; 10,84 й 13,75; у студентів 50,65; 13,61; 8,10 й 11,89). Величина відмінностей за t-критерієм Стъюдента в розглянутих показниках між першою та другою групами дорівнює 6,062; 5,363; 6,763 й 5,714 при p 0,001 у всіх випадках.

Щодо абстрактного (вербального) мислення, то тут вплив комп'ютерного середовища не є однозначним. Значущі відмінності в показниках виконання завдань на логічне мислення певною мірою зумовлені комп'ютерною спеціалізацією. Так, рівень логічного мислення у програмістів значно вищий, ніж у дизайнерів і у студентів, які тільки починають працювати з комп'ютерними технологіями. Наші спостереження також показують, що програмісти мають більш розвинене логіко-математичне мислення, що не характерно для веб-дизайнерів. Таким чином, можна припустити, що комп'ютерний тип мислення не обов'язково містить у собі виражену логіко-математичну складову, вимагаючи створювати візуальні моделі, і саме через наочну образність знаходити вірне рішення.

Узагальнюючи отримані дані, можна зазначити, що в осіб, які не мають досвіду роботи з комп'ютерними технологіями, домінує тенденція до більш розвиненого вербального мислення порівняно з візуальним. А в групі професійних комп'ютерних користувачів спостерігається зворотне співвідношення: візуальна логіка більш розвинена, ніж вербальне мислення, що доводять дані за тестом Дж. Равена. Навіть на досить високому рівні вербальних навичок візуальність зберігає домінуюче положення. Останнє підтверджено даними співбесіди та аналізом результатів запам'ятовування та відтворення образного матеріалу, який показав чітку перевагу професійних комп'ютерних користувачів порівняно з групою студентів.

Виражена нездатність у ряді випадків описати (тобто транслювати у вербально-логічну систему) хід своїх міркувань у комп'ютерних користувачів, наявність більш розвиненої візуальної логіки підтвердили припущення про переважання у них правопівкульних механізмів переробки інформації. Такі результати вимагали більш детального дослідження цього феномену, що було здійснено у подальшому.

Дослідження специфічних особливостей візуального мислення ПКК за тестом Торренса показали, що за всіма показниками, які свідчать про рівень сформованості візуального мислення, професійні користувачі комп’ютерів відрізняються від студентів.

Окрім аналізу значущості різниці між середніми значеннями показників візуального мислення у вибірках, було обчислено коефіцієнти кореляції (за Пірсоном) між цими показниками усередині кожної з них та побудовані відповідні плеяди (Рис. 1 – 3).

Розгляд кореляційних плеяд дозволяє виділити два центри: одним з них є кількість відмов, який значуще негативно пов’язан з іншими показниками, та оригінальність назви, що значуще позитивно корелює з трьома іншими характеристиками візуального мислення. Показники категоріальної гнучкості і конструктивної активності значуще пов’язані у програмістів і веб-дизайнерів.

Показник кількості відмов відображає можливості візуального мислення в плані висунення візуальних гіпотез. Ці можливості пов’язані з реалізацією візуальним мисленням його продуктивної функції: чим вони вищі, тим вищим є показник продуктивності візуального мислення (за інших рівних умов).

Позитивно значущий зв’язок оригінальності назви з категоріальною гнучкістю і конструктивною активністю підтверджує висунуте нами припущення про центральну позицію оригінальності назви серед інших характеристик. Ми вважаємо, що цей показник, відображаючи творчий потенціал візуального мислення, одночасно є індикатором якісних характеристик образу-концепту. Саме в оригінальності назви презентована його амодальність, про що свідчить якісний аналіз назв, які досліджувані дають своїм рисункам. Особливо велику кількість таких нестандартних назв рисункам дали в групі програмістів. У них виявлено і найбільш тісний зв’язок оригінальності з іншими показниками.

Наявність зв’язку оригінальності з конструктивною активністю дозволяє припустити, що показник конструктивної активності відображає операційний бік образу-концепту, визначаючи „поле” стратегій можливих переструктурувань, перетворень основи. Проте лише у сукупності з оригінальністю назви конструктивна активність здатна зробити творчий внесок в образ-концепт. Результати дослідження показують, що більш тісним є зв’язок оригінальності назви з конструктивною активністю у програмістів. Порівняно з ними веб-дизайнери продемонстрували більш тісний зв’язок конструктивної активності з категоріальною гнучкістю. Останнє, ймовірно, можна пояснити, виходячи зі специфіки їхньої професійної діяльності, яка передбачає великий арсенал зображувальних навичок та вмінь, пов’язаних з різними сферами дійсності. У групі програмістів цей зв’язок менш виражений, хоча і значущий; у студентів він низький. На їхніх рисунках частіше відображаються статеві відмінності: у дівчат поширеними є прикраси, посуд тощо, у хлопців – машини, споруди тощо.

Наявність тісного зв’язку між показниками оригінальності назви і конструктивної активності свідчить не лише про високу рухливість образних (як результату конструктивної активності) і вербальних (як результату вербальної активності) компонентів візуального мислення, але і структурної цілісності образу-концепту як основної одиниці, яка є і засобом, і результатом візуального мислення як продуктивного, творчого процесу. Іншими словами, високий ступінь кореляції конструктивної активності і оригінальності назви є необхідними і достатніми умовами для оцінки продуктивності візуального мислення.

Виходячи з результатів дослідження, загалом можна вважати більш продуктивним візуальне мислення програмістів, яке продемонструвало достатньо високі коефіцієнти кореляції за всіма характеристиками візуального мислення, особливо це стосується зв’язку оригінальності назви з конструктивною активністю. У веб-дизайнерів виявились також високі коефіцієнти кореляції між оригінальністю назви і конструктивною активністю, проте вони значуще менші за аналогічні у програмістів та студентів. Значно випереджають студентів і програмістів за показниками конструктивної активності веб-дизайнери. Але вони поступаються за показниками оригінальності назви. Не виключено, що студенти, демонструючи більш оригінальні, ніж веб-дизайнери, назви, ще не відчувають на собі того специфічного впливу, який, як ми вважаємо, має місце у професійній діяльності веб-дизайнерів, що працюють переважно з наочним, образним змістом специфічного характеру.

Таким чином, візуальне мислення професійних користувачів комп’ютерами зберігає риси продуктивного творчого процесу. Його продуктом є високо-рухливі, конструктивно-активні, категоріально-гнучкі, оригінальні, емоційно-забарвлені образи-концепти. Можна стверджувати, що візуальне мислення, яке має такі характеристики, може слугувати основою продуктивної пізнавальної активності професійних користувачів комп’ютерів, підґрунтям якої є їхні пізнавальні потреби, та вищим рівнем розвитку якої є потреби у творчості та творчій самореалізації.

Досліджувані обох груп демонструють помітні відмінності в загальній картині розподілу типів мислення. Привертає до себе увагу той факт, що домінування лівопівкульного типу є спільним для обох досліджуваних груп. Якщо в другій групі лівопівкульний тип мислення виражений у більшої половини досліджуваної вибірки, то в групі професійних комп'ютерних користувачів правопівкульний тип мислення практично так само поширений, як і лівопівкульний. Інша особливість – значно більша кількість осіб з інтегрованим типом мислення в групі професійних комп'ютерних користувачів (порівняно з групою студентів їх процентне співвідношення є більшим в 2,5 рази).

З метою з'ясування, яким чином латеральна організація мозкової діяльності впливає на організацію когнітивних процесів, нами було здійснено обчислення коефіцієнту кореляції індексу правопівкульності та лівопівкульності з показниками когнітивних якостей в обох досліджуваних вибірках.

Насамперед відзначимо відсутність значущих коефіцієнтів кореляції в групі студентів. Це свідчить про те, що характер їхніх когнітивних процесів не пов'язаний з латеральною організацією мозку. Водночас у групі професійних користувачів такий зв'язок явно простежується. Так, з ліволатеральним показником корелюють коефіцієнт вербального інтелекту, показник субтесту “послідовність картинок” за тестом Векслера, а також кількість складних пропозицій при побудові висловлювання. Водночас із правопівкульним показником пов'язані шість показників за тестом Векслера, мнемічні процеси впізнавання й запам’ятовування, а також правильність висловлювання. Таким чином, виявилися взаємозалежними всі показники, що відображають продуктивність переробки зорової інформації. Це може означати, що роль правої півкулі у професійних користувачів досить значна.

Порівняння рівня сформованості мовлення і мовної поведінки у представників професійних комп'ютерних користувачів і групи студентів показало, що краще з перекладом текстового завдання впоралися ті, хто демонструє яскраво виражену „ліву” домінанту. А для більшості „правопівкульних” такий „переклад” виявився досить складним. Досліджувані, як правило, демонстрували небагату лексику й одноманітність синтаксичних оборотів, що використовувалися.

За багатьма ознаками мова комп'ютерних користувачів набагато яскравіше демонструє „правопівкульну” домінанту, ніж їхнє мислення як таке.

Крім дослідження впливу латерального ефекту на розумові, перцептивні й мовні процеси, ми вивчали особливості суб'єктивного сприймання впливу постійної роботи з комп'ютером. Професійні користувачі критично ставляться до впливу комп'ютера на зміну їхньої особистості, має місце певна „залежність”. Характерно, що в процесі співбесіди абсолютна більшість комп'ютерних користувачів вказали на зміну характеру власного мислення – зростання „організованості думки”, схематичності, водночас, вони ж вказували на схильність будувати розумові конструкції візуально, чого раніше за собою не помічали. Проведене опитування також показало досить характерну зміну як стилю їхнього життя, так і деяких їхніх інтересів.

Таким чином, у ході взаємодії з об'єктом розумова діяльність певним чином залежить від „набору” особистісних характеристик. До числа чинників, що зумовлюють „виключність” у розумову діяльність, належить особлива спрямованість особистості на реалізацію своїх інтелектуальних можливостей.

Для нашої категорії досліджуваних (професіоналів, що працюють в сфері комп'ютерних технологій) ця закономірність набуває особливої значущості, оскільки їхня трудова діяльність має профільну спрямованість і містить у собі більші можливості для самореалізації.

Ми припустили, що в осіб, які працюють у сфері комп'ютерних технологій, складаються специфічні ціннісні орієнтації, пов'язані зі специфікою їхнього самовираження й самореалізації, та провели дослідження характеру соціальних установок за допомогою методики ціннісних орієнтацій Рокича. Результати, отримані після ранжування усереднених рангів всіх термінальних цінностей за групами досліджуваних, показали, що в підгрупах програмістів і веб-дизайнерів досить яскраво виражена (порівняно з групою студентів) орієнтація на цінність “пізнання” (ранг 3), у групі студентів – орієнтація на цінність „свобода” (ранг 3).

Для всіх досліджуваних „комп’ютерного напрямку” характерна тенденція домінування орієнтації на цінності „розвиток” (ранг 4) і „творчість” (ранг 6) порівняно з результатами в групі студентів (відповідно ранги 12 й 13).

Якщо мати на увазі отримані високі показники інтелектуального розвитку за тестами Векслера і Дж. Равена у досліджуваних групи професійних користувачів комп’ютерами, то стає зрозуміло, що когнітивний розвиток багато в чому обумовлений установками особистості на творчість і пізнання.

Дослідження мисленнєвих стратегій і гносеологічних переваг у комп'ютерних користувачів дало суперечливі результати. З одного боку, комп’ютер залишається машиною, що моделює переважно лівопівкульні процеси людського мислення. Проте в ситуації нашого дослідження мова йде про специфічну взаємодію з насиченим візуально-образним середовищем, що активізує правопівкульні процеси. Тому ми стверджуємо, що мова йде про інтегральний вплив комп’ютера на мислення людини. Було виокремлено, зокрема, наступні стратегії: аналітична стратегія, яка переважно базується на вербально-логічному мисленні; синтетична стратегія, яка переважно апелює до просторово-образного мислення; змішано-інтегрована стратегія, яка активно використовує візуальне мислення як найбільш високий рівень розвитку образного мислення, що зберігає переваги вербально-логічного мислення.

Аналіз частоти використання стратегій мислення досліджуваними, які знаходились на різних рівнях опанування комп’ютерними технологіями, свідчить, що аналітичні стратегії залишаються характерними для 55% професіоналів. Частина комп’ютерних користувачів (20%) використовують механізми просторово-образного мислення, тобто користуються синтетичними стратегіями, будучи при цьому професійними дизайнерами. Значна частина професійних комп’ютерних користувачів (25%) переходить на змішано-інтегровані стратегії як найбільш ефективні у візуально насиченому середовищі.

В якості психологічної передумови оптимізації мисленнєвої діяльності ПКК нами було запропоновано технологію проблемно-діалогічного спілкування в ході спільного вирішення різних завдань.

В дисертаційній роботі здійснено загальнотеоретичний та емпіричний аналіз мисленнєвих процесів професійних користувачів комп’ютерами. На основі цього зроблено наступні висновки:

1. Сучасне комп'ютерне середовище являє собою складну й багатоелементну візуальну проекцію майже всіх формалізованих способів людського пізнання. Воно не тільки відображає когнітивні процеси людини, але й створює для них новий психологічний простір. Комп'ютерна репрезентація інформації, виступаючи в якості середовища для інтелектуальних операцій, виявляється найважливішим детермінуючим чинником когнітивної активності людини. Вона формує специфічний тип когнітивної діяльності користувача, обумовлений візуальною формою репрезентації абстрактних понять і характером організації інформації, наданої користувачеві.

Активно використовуючи когнітивну графіку й мультимедійні засоби, комп'ютерні технології сприяють розвитку візуально-образного мислення, у зв'язку з чим вербально-логічне мислення в комп'ютерному просторі, будучи обмеженим стереотипними програмними рішеннями, стає малопродуктивним.

2. Візуальне мислення професійних користувачів комп’ютерами є видом зрілого продуктивного творчого процесу. Завдяки цьому воно може розглядатися як основа продуктивної пізнавальної активності, провідними елементами якої виступають пізнавальні потреби, прагнення до творчості і самореалізації.

3. Порівняльне емпіричне дослідження особливостей когнітивної діяльності професійних користувачів встановило:

а) професійне використання комп'ютерних технологій сприяє підвищенню інтелектуального потенціалу, загального рівня ерудиції;

б) професійні комп'ютерні користувачі (програмісти, графіки, дизайнери) демонструють більшу легкість при користуванні абстрактною невербальною інформацією порівняно з непрофесіоналами;

в) комп'ютерні технології сприяють розвитку правопівкульного, образно-синтетичного мислення. Про це свідчать високі показники, які відображають продуктивність переробки зорової інформації та демонструють значну роль правої півкулі в когнітивній діяльності професійних користувачів;

г) професійна діяльність в сфері комп'ютерних технологій, хоча й оптимізує когнітивні операції і в цілому підвищує ефективність інтелектуальної діяльності, одночасно може обмежувати вибір стратегій мислення і послаблювати комунікативний аспект когнітивної діяльності;

д) вплив комп'ютерного середовища на мовну діяльність професійного користувача виражається в наступному: знижується мовна активність як результат зменшення міжособистісних взаємодій у повсякденному житті; для прискорення обміну інформацією як у реальному, так і у віртуальному світі в мові професійних користувачів домінують жаргонні мовні звороти спеціального, професійного призначення, що утрудняє соціальну адаптацію професійних користувачів у повсякденному середовищі; на мотиваційному рівні виникає зневажливе ставлення до мови як до вкрай недосконалого способу комунікації й зберігання інформації;

е) когнітивний розвиток професійних користувачів обумовлений і особистісними установками на творчість, пізнання, самореалізацію. Проте цей факт є і причиною психологічного дискомфорту, який відчувають комп'ютерні користувачі. Правопівкульна мисленнєво-перцептивна активність породжує потребу у живому спілкуванні, активній міжособистісній комунікації, яка не задовольняється у зв’язку зі специфікою професійної діяльності. Можна припустити, що саме цей факт є однією з причин високої популярності Інтернет –„конференцій” і „форумів” серед комп’ютерних користувачів. Вони слугують засобом компенсації відчутного дефіциту „соціальної участі” в комунікативному спілкуванні у комп’ютерних користувачів;

ж) вплив комп’ютерного середовища на логіко-математичні здібності професійних користувачів не можна назвати однозначним. Дослідження показало, що провідну роль у даному випадку відіграє обрана комп’ютерна спеціальність. Таким чином, комп’ютерний тип мислення не обов’язково включає в себе виражену логіко-математичну складову. Він частіше спирається на здатність побудови візуальних моделей та знаходження правильного рішення через наочну образність.

4. Візуальне мислення програмістів продемонструвало досить високі коефіцієнти кореляції за всіма характеристиками візуального мислення. Веб-дизайнери, значно випереджаючи студентів і програмістів за показниками конструктивної активності, все ж поступаються їм за показниками оригінальності назви. Не виключено, що студенти, демонструючи більш оригінальні, ніж веб-дизайнери назви, все ще не відчувають на собі того специфічного впливу, який має місце у професійній діяльності веб-дизайнерів, що працюють переважно з наочним, образним змістом специфічного характеру.

5. Дослідження розумових стратегій і гносеологічних переваг у комп'ютерних користувачів дало суперечливі результати. З одного боку, будь-який комп'ютер залишається аналоговою машиною, яка моделює виключно лівопівкульні процеси людського мислення. З іншого боку, вплив сучасного візуально-образного комп'ютерного середовища активізує правопівкульні процеси мислення і стимулює інтегральну діяльність мозку.

6. Проблемно-діалогічне спілкування при спільному розв’язанні різних задач виступає в якості психологічної передумови оптимізації мисленнєвої діяльності професійних користувачів комп’ютерами.

Виконане дослідження виступило підставою для формулювання нових завдань подальшого вивчення комплексу проблем, пов’язаних із культурно-психологічними наслідками інформатизації; впливом комп’ютерних технологій на психічну організацію та інтелектуальну діяльність людини; особливостями психогігієни праці комп'ютерних користувачів.

Зміст та результати дослідження відображено у публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Кременчуцька М.К. “Психологічний аналіз мисленнєвих процесів комп’ютерних користувачів”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, iсторiя психології. – Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, м. Одеса, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню когнітивних процесів користувачів персональних комп'ютерів у зв'язку зі специфічним способом репрезентації інформації в когнітивному просторі суб'єкта і способами її переробки. Предметом дослідження постають особливості вербально-логічного й образного мислення у постійних користувачів комп'ютерами. Визначено що інформаційний простір, штучно створений людиною в комп'ютерних системах, значно впливає на