МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Калиниченко Максим Петрович |

УДК 331.5:658.8.012.12

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВО-ЛОГІСТИЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ РОБОЧОЇ СИЛИ

Спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі маркетингу Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Гриценко Сергій Іванович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Балабанова Людмила Веніамінівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.І.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри маркетингового менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Шаульська Лариса Володимирівна,
Інститут економіки промисловості НАН України, провідний науковий співробітник відділу економічних проблем охорони праці та соціальної політики.

Провідна установа:

Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра управління персоналом.

Захист відбудеться „26” травня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий „21” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із стратегічних завдань подальшого економічного розвитку України є підвищення ефективності використання трудового потенціалу. Своєрідним індикатором підвищення ролі людського фактора виступає ринок робочої сили, який займає центральне місце в системі ринкових відносин. Проте на сучасному етапі до існуючої системи формування ринку робочої сили повільно залучаються інструменти та підходи, які орієнтовані на споживача робочої сили.

Труднощі, з якими зіштовхуються суб’єкти трудових відносин на рівні регіону і підприємств, є загальними для всіх, а механізми їх подолання ще не досить ефективні. Тільки у Донецькій області за період з 1999 по 2003 р. середньорічна кількість працівників у сільськогосподарських підприємствах скоротилася на 38,3%, а кількість працівників, які перебувають в умовах вимушеної неповної зайнятості, зросла у
2,3 рази. Нерозвинутість сільської сфери докладання праці характеризується зростанням усіх форм безробіття, скороченням попиту на робочу силу, погіршенням соціального становища жінок і молоді, що спонукає економічно активне населення до зайнятості за межами офіційного сектора. Крім того, особливістю сільського ринку робочої сили є прискорення процесів інтеграції капіталу підприємств промисловості й сільського господарства, що призводить до монополізації попиту на робочу силу з боку великих агроформувань.

Якісно новий рівень розвитку соціально-трудових відносин вимагає проведення наукових досліджень щодо застосування ринкових інструментів при формуванні механізму функціонування ринку робочої сили. Теорія і практика формування механізму функціонування ринку робочої сили знаходиться на етапі становлення, а тому вимагає відповідного використання методології маркетингу й логістики як ринкових інструментів вивчення, задоволення потреб і узгодження інтересів суб’єктів зовнішнього та внутрішніх ринків робочої сили.

В економічній літературі категорія “ринок робочої сили” є актуальним предметом досліджень, результати яких викладено у роботах провідних науковців України: О.Амоші, С.Бандура, Д.Богині, О.Грішнової, І.Гнибіденка, В.Дієсперова, Є.Качана, А.Колота, Е.Лібанової, Н.Лук'янченко, О.Новікової, Л.Шаульської і близького зарубіжжя: В.Буланова, М.Волгіна, Г.Мелікяна, В.Кулікова, Г.Слезингера, С.Рощина та інших. У західній економічній літературі дослідження соціально-трудових відносин зайнятості пов’язане з іменами Дж.М.Кейнса, А.Маршала, П.Самуельсона, Ж.Б.Сея, А.Філіпса та інших. Вагомий внесок у дослідження проблем маркетингу й логістики робочої сили зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Л.Балабанова, Л.Гапошина, С.Гриценко, О.Кібанов, Є.Крикавський, Ж.-Ж.Ламбен, В.Ніколайчук, М.Окландер, О.Панкрухін, М.Васелевський, Р.Патора, Л.Семеркова, В.Томілов та інші. Докладний аналіз наукових здобутків названих учених показав, що недостатньо повно досліджено напрями використання маркетингу й логістики суб’єктами ринку робочої сили для узгодження своїх інтересів. Тому потреба подальшого розвитку теоретичних і методологічних основ формування ринку робочої сили через узгоджені дії між суб’єктами соціально-трудових відносин, адаптації методології маркетингу й логістики до сфери докладання праці визначає актуальність і наукову значущість дослідження, його об’єкт і предмет, мету і задачі, зумовлює вибір теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетних тем кафедри управління персоналом і економіки праці Г-01/24 “Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств” (номер державної реєстрації 0101U005711) – дисертантом проводилося дослідження проблем і перспектив розвитку ринку робочої сили, розроблено економіко-математичну модель і визначено на її основі потребу в робочій силі для підприємств сільського господарства, запропоновано маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили та кафедри маркетингу Г-01/32 “Проблеми розвитку маркетингу і логістики” (номер державної реєстрації 0101U005719) – здобувачем досліджено зміст і форми маркетингу й логістики робочої сили, на засадах логістичного підходу удосконалено класифікацію потоків робочої сили, розкрито зміст функціональних стратегій маркетингу робочої сили.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка концептуальних положень та обґрунтування науково-методичних основ формування і реалізації маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства.

Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

дослідити теоретико-методологічні основи формування і функціонування ринку робочої сили;

розкрити сутність категорії “маркетинг робочої сили” та розробити класифікацію форм маркетингу робочої сили;

удосконалити класифікацію потоків робочої сили на основі логістичного підходу;

визначити роль маркетингу й логістики у процесах формування зовнішнього й внутрішніх ринків робочої сили;

надати оцінку впливу факторів середовища маркетингу на процеси формування і функціонування зовнішнього й внутрішніх ринків робочої сили;

виявити основні тенденції розвитку сільського ринку робочої сили, а також встановити ступінь його впливу на внутрішні ринки робочої сили;

розробити маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили та послідовність етапів його формування;

обґрунтувати напрямки стратегії регіонального маркетингу робочої сили;

розробити комплексну систему формування внутрішнього ринку робочої сили.

Об’єктом дослідження є процес формування і функціонування ринку робочої сили.

Предмет дослідження – механізм організації і функціонування ринку робочої сили на теоретико-методичних засадах маркетингу й логістики.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. У роботі застосовано діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи дослідження: аналізу і синтезу (для обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій), системного та комплексного аналізу (для дослідження форм і змісту категорій “маркетинг робочої сили”, “логістика робочої сили”), метод класифікації (для уточнення факторів середовища маркетингу робочої сили); маркетингові методи дослідження: метод PEST – аналізу (для оцінки впливу факторів макрозовнішнього середовища маркетингу на сільський ринок робочої сили); методи соціологічних досліджень – опитування (для оцінки перспективної структури трудового потенціалу сільських районів), метод експертних оцінок (для оцінки якості використання інструментів маркетингу й логістики при формуванні внутрішнього ринку робочої сили); аналітичні методи: економіко-статистичний аналіз (для оцінки соціально-економічного розвитку сільських районів), табличний (для представлення конкретних розрахунків і конкретних результатів дослідження); прогностичні методи: метод компонент (для прогнозування чисельності працездатного населення сільських районів), метод екстраполяції (для визначення додаткової потреби у робочій силі).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативно-правові акти щодо формування і функціонування ринку робочої сили, матеріали Державного комітету статистики України та науково-практичних конференцій і семінарів, публікації вітчизняних і зарубіжних вчених із досліджуваної проблеми, результати обстежень підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у поглибленні теоретико-методологічних основ формування механізму функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства. Найбільш суттєві результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

дістало подальшого розвитку визначення сутності маркетингу робочої сили та логістики робочої сили: маркетинг робочої сили – це двоєдиний процес, спрямований, з одного боку, на комплексне дослідження стану ринку робочої сили, тенденцій і закономірностей його розвитку, а з іншого – на прийняття обґрунтованих рішень у сфері працевлаштування, сприяння зайнятості й ефективного використання здатностей до праці за допомогою обміну; логістика робочої сили – це форма економічної логістики, предметом якої є оптимізація потоків робочої сили на рівні підприємства, регіону, національної економіки;

розроблено класифікацію видів маркетингу робочої сили на основі системного підходу до вивчення форм обміну на ринку робочої сили, яка включає такі ознаки групування: кінцева мета, об’єкт маркетингу, рівень економічних систем, основний об’єкт уваги, період розробки маркетингових зусиль, ступінь диференціації, відношення до економічних систем; удосконалено на засадах логістичного підходу класифікацію потоків робочої сили, основу якої становлять додаткові ознаки: ієрархічний рівень економічних систем, структура або кваліфікація робочої сили, ступінь детермінованості, ступінь правомірності, відношення до логістичної системи, природа і структура руху;

визначено основні напрямки застосування маркетингу й логістики у формуванні зовнішнього та внутрішніх ринків робочої сили, зокрема: як науково-практичних інструментів усунення протиріч між кількісними та якісними характеристиками попиту і пропозиції робочої сили та забезпечення ефективної зайнятості й раціональної організації потоків робочої сили; як підходів до встановлення партнерських взаємовідносин у вирішенні проблем соціально-трудової сфери; як стратегії і тактики поведінки суб’єктів на ринку;

вперше запропоновано та обґрунтовано маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, який є складною системою важелів впливу на процеси відтворення робочої сили, узгодження інтересів та усунення протиріч між суб’єктами трудових відносин, що будується на виявлених закономірностях, наукових принципах, взаємодії на довгостроковий період, чинній нормативно-правовій базі, свободі кожної сторони соціально-економічного обміну і спрямований на збалансування кількісно-якісної структури попиту і пропозиції робочої сили;

вперше розроблено методику формування регіональної стратегії маркетингу робочої сили, що включає формулювання стратегічних цілей і створення комплексу конкретних програм і проектів, за допомогою яких вони можуть бути реалізовані, враховуючи природно-ресурсний, економічний і трудовий потенціал території, використання якої дозволило впливати на кон’юнктуру сільського ринку робочої сили;

розроблено економіко-математичну модель прогнозування додаткової потреби економіки у робочій силі, яка враховує фактори, що впливають на структуру трудового потенціалу, застосування якої визначило стратегічні напрямки формування сільського ринку робочої сили на регіональному рівні;

розроблено комплексну систему формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу і логістики, яка забезпечує його збалансованість і складається із сукупності взаємопов’язаних і взаємодіючих підсистем інформаційного забезпечення, управління товарною політикою, управління політикою оплати праці, управління політикою розподілу робочої сили, управління політикою комунікацій, застосування якої дозволило розробити заходи щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації положення і рекомендації є основою для вирішення теоретичних і практичних проблем формування механізму функціонування ринку робочої сили, підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільського населення, розробки та обґрунтування стратегії і тактики поведінки суб’єктів ринку робочої сили.

Окремі результати дослідження використано Новоазовською районною адміністрацією Донецької області (довідка № 29/1081 вих. від 10.12.2004 р.) – методика визначення додаткової потреби у робочій силі; Першотравневою районною адміністрацією Донецької області (довідка № 01-04e-138/1 від 07.12.2004 p.) – регіональна стратегія маркетингу робочої сили; Донецьким обласним центром зайнятості (акт впровадження № 01-4916 від 16.12.2004 p.) – схема комплексного маркетингового дослідження ринку робочої сили; в кадровій політиці агрокомплексу ВАТ “ММК ім. Ілліча” (акт впровадження № 12-3771/01–5 від 01.12.2004 p.) – комплексна система формування внутрішнього ринку робочої сили, а також при підготовці рекомендацій Міжнародних науково-практичних конференцій, які було направлено Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству праці і соціальної політики, обласним і районним державним адміністраціям (акт впровадження № 1198/01–27/6.9.0 від 16.11.2004 р.).

Матеріали дисертації використано в Донецькому національному університеті при розробці робочих програм, методичних і навчальних посібників з дисциплін “Маркетинг”, “Логістика”, “Маркетингові дослідження” (довідка № 1137 /01-27/ 6.9.0 від 07.11.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися і були схвалені на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (2004 р., м.Тернопіль), “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (2004 р., м.Донецьк-Маріуполь), “Соціально-трудові відносини та соціальна політика у сучасних економічних умовах” (2003 р., м.Донецьк), “Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” (2003 р., м.Хмельницький), “Ломоносов-2003” (2003 р., м.Москва), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (2002 р., м.Львів).

Публікації. За підсумками науково-дослідної роботи за темою дисертації опубліковано дванадцять наукових праць загальним обсягом 4,0 д.а., з яких особисто автору належить 3,7 д.а., у тому числі 7 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,8 д.а., з яких особисто автору належить 2,7 д.а. Наведені публікації достатньо повно відображають основні положення дисертаційної роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 168 найменувань, додатків. Основний зміст викладено на 183 сторінках друкованого тексту, включаючи
28 таблиць на 30 сторінках, 18 рисунків на 17сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування і функціонування ринку робочої сили на засадах маркетингу і логістики” досліджено умови і необхідність використання маркетингу й логістики суб’єктами ринку робочої сили, розкрито економіко-організаційні основи управління маркетингом робочої сили, визначено пріоритетні напрямки впровадження концепції логістики щодо формування ринку робочої сили.

Формування ринку робочої сили залишається однією з невирішених проблем у забезпеченні зайнятості, але кількість проведених досліджень дозволяє вийти на новий рівень її теоретичного узагальнення і комплексного аналізу. Відповідно з цим проаналізовано підходи наукових шкіл економічної теорії до категорії “ринок робочої сили”, розглянуто структуру механізму його функціонування. Ринок робочої сили з точки зору системного підходу визначається економічною наукою як складна, динамічна система економічних, правових, соціальних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу і використання здатностей до праці на засадах найму. Трудова теорія вартості, яка не позбавлена діалектичного підходу та виключає схематичність і поверховість аналізу, дозволила розглядати здатності до праці, робочі місця і послуги як об’єкти купівлі-продажу на ринку робочої сили.

Об’єктивна необхідність використання методології маркетингу й логістики у системі інструментів впливу на процеси формування зовнішнього і внутрішніх ринків робочої сили обумовлена становленням ринкових відносин у сфері праці; універсальністю застосування концепції маркетингу й логістики, а також їх здатністю адаптувати обраний об'єкт впливу відповідно до умов навколишнього середовища; необхідністю постійного пошуку нових підходів до управління соціально–трудовими відносинами з метою підвищення ефективності цього процесу; розвитком інфраструктури ринку робочої сили і загостренням конкурентної боротьби між продавцями і покупцями здатностей до праці; формуванням ринку покупця робочої сили; свободою кожної сторони соціально-економічного обміну при прийнятті рішень.

До теперішнього часу українські і зарубіжні вчені-економісти обґрунтовували доцільність використання окремих методів маркетингу найбільш активними суб’єктами ринку робочої сили: роботодавцями (маркетинг персоналу), найманими працівниками (самомаркетинг), некомерційними організаціями сприяння зайнятості (маркетинг послуг). Відсутність системного підходу до вивчення форм обміну, визначення рівнів використання і постановки задач ускладнювала однозначність тлумачення об'єкта і предмета маркетингу робочої сили. Ці обставини обумовили необхідність проведення дослідження форм маркетингу робочої сили, розробку їх класифікації, визначення змісту соціально-економічної категорії “маркетинг робочої сили”. Відповідно з цим маркетинг робочої сили запропоновано розглядати як двоєдиний процес, спрямований, з одного боку, на комплексне дослідження стану ринку робочої сили, тенденцій і закономірностей його розвитку, а з іншого – на прийняття обґрунтованих рішень у сфері працевлаштування, сприяння зайнятості й ефективного використання здатностей до праці за допомогою обміну.

Розроблено класифікацію форм маркетингу робочої сили, основу якої становлять орієнтація на кінцеву мету (комерційний і некомерційний маркетинг), об’єкт маркетингу (самомаркетинг, маркетинг персоналу, маркетинг послуг, маркетинг робочих місць, маркетинг установ і організацій), рівень економічних систем (макро- і мікромаркетинг), основний об’єкт уваги (маркетинг, орієнтований на споживача або на товар “робоча сила”, маркетинг взаємовідносин), період розробки заходів (стратегічний і тактичний), ступінь диференціації (диференційований і недиференційований), відношення до економічних систем (міжнародний, національний, регіональний і внутрішній маркетинг).

Зміст маркетингового підходу до формування ринку робочої сили розкрито через порівняння з існуючим традиційним підходом (концепцією збуту), який орієнтований не на споживача робочої сили – роботодавця, а на досягнення короткострокової стабілізації сфери докладання праці. Основним об’єктом уваги при орієнтації на концепцію збуту є товар “робоча сила”, підвищення рівня зайнятості працездатного населення і скорочення безробіття. На відміну від традиційного підходу концепція маркетингу орієнтована на потреби ринку в робочій силі і через комплексні зусилля сприяє найбільш ефективному використанню здатностей до праці (рис. 1).

Методологічною основою управління маркетингом робочої сили є формування комплексу маркетингу, до якого входить товарна політика, політика ціноутворення, політика комунікацій і політика розподілу. Досліджено значення кожного елементу комплексу маркетингу у формуванні ринку робочої сили та визначено стратегії їх реалізації суб’єктами трудових відносин.

Розробка системи заходів і методів, що дозволяють надати руху робочої сили більш організованого та цілеспрямованого характеру, а також забезпечують оптимальний баланс між вхідними і вихідними потоками робочої сили на рівні підприємства, регіону, національної економіки є задачею логістики. Робоча сила характеризується високою рухливістю, тому поняття потоку робочої сили цілком розкриває необхідність постійного відстеження та управління рухом. Як будь-який інший вид ресурсів, робоча сила може надходити до логістичних систем, розвиватися і використовуватися у них, а також виходити за її межі.

Рис. 1. Порівняння підходів до формування ринку робочої сили

Логістику робочої сили визначено як форму економічної логістики, предметом якої є оптимізація потоків робочої сили на рівні підприємства, регіону, національної економіки. На засадах логістичного підходу вдосконалено класифікацію форм руху робочої сили, основу якої становлять ієрархічний рівень економічних систем (макро-, мезо-, мікропотік), відношення до логістичної системи (внутрішні та зовнішні), структура або кваліфікація робочої сили (однопродуктові та багатопродуктові), ступінь детермінованості (детерміновані та стохастичні), характер (товарні та сервісні), ступінь правомірності (легальні та нелегальні), природа руху (економічні, соціальні, природні), структура руху (галузеві та територіальні потоки).

Таким чином, маркетинг і логістика робочої сили можуть бути використані державними інститутами, роботодавцями, найманими працівниками для прийняття обґрунтованих рішень у сфері регулювання зайнятості, ефективного використання здатностей до праці, працевлаштування, для управління потоками робочої сили з метою мінімізації загальних витрат при формуванні здатностей до праці, розподілі й перерозподілі між територіями, галузями економіки, робочими місцями.

У другому розділі “Дослідження умов формування і функціонування ринку робочої сили” проведено оцінку впливу факторів маркетингового середовища на ринок робочої сили, виконано маркетинговий аналіз формування і функціонування зовнішнього та внутрішніх ринків робочої сили, проведено системний аналіз потоків робочої сили на рівні регіону і підприємства.

Забезпечення зайнятості, розвиток інфраструктури ринку робочої сили, усунення диспропорцій між обсягом, структурою попиту та пропозицією робочої сили має чітко виражений територіально-галузевий характер. На основі геокомплексологічної концепції обґрунтовано необхідність розгляду сільського ринку робочої сили як складової системи соціально-територіального комплексу.

Формування ринку робочої сили у сільських районах Донецької області відбувається, з одного боку, в умовах зміцнення територіальних виробничо-технологічних і соціально-економічних зв’язків між структурними підрозділами великих агропромислових формувань (агрокомплекс ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” та агрофірма “Шахтар” ОП “Шахта ім. О.Ф.Засядька”), а з іншого, – збільшення прихованого безробіття і часткової зайнятості у власних підсобних господарствах. Землекористування агрокомплексу комбінату ім. Ілліча охоплює територію семи, а агрофірми “Шахтар” – чотирьох сільськогосподарських районів Донецької області (рис. 2). Інтеграція капіталу підприємств промисловості й сільського господарства призводить до монополізації попиту на робочу силу з боку великих агроформувань (індекс Херфінделя, який визначає ступінь монополізації ринку робочої сили, коливається по сільських районах від 857 до 5282).

Середньооблікова чисельність штатних працівників по Донецькій області за останні п’ять років скоротилася на 15,5%, а на ММК ім. Ілліча збільшилася на 52,4%. Питома вага зайнятих на комбінаті від загальної чисельності зайнятих на великих і середніх підприємствах Донецької області на І півріччя 2004 р. становить 5,6%, а питома вага зайнятих у структурних підрозділах агрокомплексу ММК ім. Ілліча від середньорічної чисельності зайнятих у сільськогосподарських підприємствах – 26,2%.

Рис. 2. Розподіл працівників ВАТ “ММК ім. Ілліча” по сільських
районах Донецької області у 2003 р.

Дослідженням встановлено, що розвиток агропромислового виробництва та створення додаткових робочих місць у цехах агрокомплексу комбінату ім. Ілліча та агрофірми “Шахтар” привело до поступового зростання рівня зайнятості сільського населення та скорочення рівня зареєстрованого безробіття, уповільнення вивільнення працівників, збільшення чисельності осіб, які звернулися до районних служб зайнятості з приводу працевлаштування, зростання середньої заробітної плати.

Узагальнення факторів середовища маркетингу робочої сили дозволило оцінити їх вплив на кон’юнктуру сільського і внутрішнього ринків робочої сили. Оцінку було виконано за допомогою розробленої анкети та опитування головних спеціалістів 48 агроцехів ВАТ “ММК ім. Ілліча”. Результати обробки анкет показали, що на стан зовнішнього й внутрішнього ринків робочої сили суттєво впливають соціально-економічні (39%), політико-правові (22%), природно-екологічні (21%) та інші (18%) фактори.

Для оцінювання впливу демографічних факторів на пропозицію здатностей до праці на сільському ринку робочої сили Донецької області за допомогою методу пересуву віку спрогнозовано загальну чисельність населення і чисельність населення працездатного віку. За умови закріплення існуючих параметрів відтворення населення прогнозується істотне скорочення як загальної чисельності населення, так і його працездатної частини. У 2008 р. порівняно з 2003 р. чисельність населення у сільських районах Донеччини зменшиться на 6,5%, у 2013 р. – на 13,4%, у 2018 р. – на 20,4%. До 2018 р. прогнозована чисельність населення буде складати 565609 осіб, що на 145116 осіб менше, ніж у 2003 р.

Оцінку соціально-економічного розвитку сільських районів було проведено через систему індикаторів, яка складається з двох блоків: ресурсно-економічного, що характеризує забезпеченість соціуму економічними ресурсами та ефективність їх використання, та соціально-демографічного, який характеризує соціальні процеси. Розрахунки показали, що у тих сільських районах Донеччини, де рівень монополізації попиту на ринку робочої сили з боку великих агроформувань вище, вище і рівень життя населення, ефективність використання ресурсно-економічного потенціалу, у тому числі й трудового.

Порівняльний комплексний аналіз стану сільського ринку робочої сили по районах Донецької області дозволив охарактеризувати ситуацію як позитивну у тих сегментах ринку, де його суб’єктами виступають великі агроформування, які забезпечують динамічний рівень зайнятості населення за рахунок зростання потреби на робочу силу. Навпаки, ситуація є кризовою через неефективність натурального та дрібнотоварного господарства у третині сільських районів області, де негативні зміни у зайнятості дедалі поглиблюються, набувають стихійного і нерегульованого характеру, призводять до соціальної напруженості та руйнування трудового потенціалу.

Оцінка роботи районних служб зайнятості вказала на те, що вони як інститут ринку робочої сили досить обмежено впливають на загальний рівень зайнятості населення через те, що їх діяльність відбувається в межах зареєстрованого ринку робочої сили та зосереджена на працевлаштуванні, професійній орієнтації, перепідготовці й соціальному захисті зареєстрованих безробітних. Позитивні зрушення на сільському ринку робочої сили здебільшого є результатом об’єктивних процесів активізації суб’єктів господарської діяльності, зокрема у напрямку формування великих агропромислових комплексів.

З метою оцінки перспективної структури трудового потенціалу регіону було проведено опитування учнів сільських шкіл стосовно їх намірів продовжувати навчання за наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Відповіді учнів розподілилися таким чином: 45% хотіли б продовжувати навчання у закладах освіти ІІІ та ІV рівнів акредитації, з них тільки половина хотіла б повернутися після закінчення закладу освіти на попереднє місце проживання; у 73% учнів наміри обрати спеціальність не відповідають поточному попиту на сільському ринку робочої сили або перспективним потребам у фахівцях з боку великих агроформувань. Із 55% учнів, які не мають наміру продовжувати навчання, 58% хотіли б допомагати своїм батькам або мати власну справу, а 42% не визначилися з тим, що вони будуть робити у майбутньому. Результати опитування було враховано при розробці регіональної стратегії маркетингу робочої сили.

Якість використання інструментів маркетингу й логістики при формуванні внутрішнього ринку робочої сили на рівні агрокомплексу ММК ім. Ілліча, яка була оцінена експертами у 2,8 бали за п’ятибальною шкалою, а ефективність – у 55,3%, підтверджує задовільну роботу служби управління персоналом. Значення коефіцієнта конкордації підтверджує узгодженість висловлювань експертів. Проведений системний аналіз руху робочої сили на рівні сільських районів та агроформувань показав незбалансованість між вхідними та вихідними потоками, що суттєво впливає на ефективність використання трудового потенціалу регіону і підприємств.

Таким чином, стан зовнішнього і внутрішнього ринків робочої сили та можливі варіанти його розвитку потребують нових підходів до їх формування, спрямованих на усунення протиріч між суб’єктами соціально-трудових відносин із наданням пріоритету кінцевому споживачу товару “робоча сила”, тобто роботодавцю.

У третьому розділі “Основні напрямки вдосконалення механізму функціонування ринку робочої сили” запропоновано маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, розроблено регіональну стратегію маркетингу робочої сили та комплексну систему формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу і логістики.

Маркетинг і логістика, які є конкретизованою формою зв’язку між виробництвом і споживанням робочої сили, вказують напрямки вдосконалення механізму цієї взаємодії. Способом узгодження інтересів суб’єктів ринку робочої сили є формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили через призму партнерських взаємовідносин. Маркетингова концепція партнерських взаємовідносин на ринку робочої сили полягає у тому, що між власником здатностей до праці, посередниками на ринку робочої сили та роботодавцем існує функціональна залежність та інформаційний, соціальний взаємозв’язок.

Розроблено маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, який реалізується за допомогою інструментів, процедур, цілеспрямованих заходів, технологій маркетингу й логістики і спрямований на забезпечення ефективної зайнятості населення і раціонального використання трудового потенціалу (рис. 3). Запропоновано впровадити маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства за логічною схемою поглиблення, доповнення, конкретизації та деталізації окремих характеристик, у межах яких розвиваються три основні етапи – організаційний, управлінський і кількісний (рис. 4).

На першому етапі будуються функціональна і структурна моделі поточної і майбутньої ситуації на ринку робочої сили. Функціональна модель відповідає на питання, які функції реалізуються у процесі формування маркетингово-логістичного механізму, а структурна – хто саме їх реалізує. У результаті сполучення функціональної і структурної моделей будується організаційна модель, яка забезпечує узгодженість у роботі на всіх рівнях управління, дозволяє контролювати процеси, визначати потребу в робочій силі за кількісними і якісними характеристиками. На рівні адміністративних районів повноваження за виконання функцій маркетингу й логістики робочої сили рекомендуємо покласти на управління економіки районних держадміністрацій і районні центри зайнятості населення. Інтеграція роботи суб’єктів ринку робочої сили буде націлена на узгодження з партнерами своїх ринкових інтересів.

Рис. 3. Маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили

На другому етапі формування маркетингово-логістичного механізму функціональна модель трансформується у процесну, що дозволяє окремі функції управління представити як послідовність взаємозалежних процесів. Паралельно з процесною структурна модель трансформується у рольову, що відповідає на запитання – яку роль відіграє кожний суб’єкт ринку робочої сили у забезпеченні зайнятості.

Сполучення процесної і рольової моделей приведе до формування управлінської моделі, яка забезпечить досягнення запланованих цілей і може вимагати перебудови структури зайнятості та управління з метою підвищення її гнучкості і пристосованості до вимог ринкової економіки.

Рис. 4. Пропонована послідовність етапів формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили

На третьому етапі процес формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили передбачає кількісний його опис за допомогою системного, комплексного підходів до розв’язання проблем і застосування моделювання, конкретно-історичного підходу, експерименту, економіко-математичних і соціологічних вимірів.

Розроблено методику формування регіональної стратегії маркетингу робочої сили, яка включає формулювання стратегічних цілей і створення комплексу конкретних програм і проектів, за допомогою яких вони можуть бути реалізовані. Методика була використана при формуванні регіональної стратегії маркетингу робочої сили Новоазовського і Першотравневого районів Донецької області. Стратегією визначено основну мету регіональної стратегії маркетингу робочої сили – усунення протиріч між попитом і пропозицією робочої сили, що передбачає вирішення таких задач: створення нових і сприяння збереженню наявних робочих місць через розвиток усіх конкурентоспроможних галузей економіки районів і в першу чергу сільського та рекреаційного господарства; підвищення кваліфікаційного рівня робочої сили через проведення професійної орієнтації випускників загальноосвітніх шкіл; формування регіонального замовлення на підготовку робочої сили, перепідготовку і перенавчання безробітних; розвиток доступної та ефективної системи охорони здоров'я, пропаганда ідей здорового способу життя, підвищення якості спортивно-оздоровчої роботи; сприяння розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу; розвиток інфраструктури ринку робочої сили через систему інформування населення і роботодавців про стан сільського ринку робочої сили, систему соціального захисту населення, а також за рахунок покращення якості послуг районних центрів зайнятості.

Реалізація регіональної стратегії маркетингу робочої сили передбачає співробітництво суб’єктів соціально-трудових і господарських відносин, прикладом якої є співпраця
ММК ім. Ілліча і районних державних адміністрацій у напрямку забезпечення цехів агрокомплексу акціонерної компанії робочою силою, проведення професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл на базі агроцехів і структурних підрозділів комбінату. Для цього було визначено потребу агроцехів комбінату ім. Ілліча у робочій силі з урахуванням перспектив розвитку сільського і рибного господарства, а також потребу в перепідготовці й підвищенні кваліфікації керівників і спеціалістів агроцехів, виконано прогноз додаткової потреби у робочій силі.

Для визначення потреби роботодавців у робочій силі у сільських районах Донецької області за професійними групами (відповідно до державного класифікатора професій
ДК 003-95) розроблено модель прогнозування цієї потреби (рис. 5).

Рис. 5. Модель прогнозування потреби в робочій силі

Розрахунок перспективної потреби у робочій силі за професійно-кваліфікаційним складом є економічним підґрунтям професійної орієнтації та професійного навчання населення, розподілу та використання робочої сили. Загальна перспективна потреба – це чисельність зайнятого населення, яка необхідна для вироблення прогнозованого валового регіонального продукту. Додаткова перспективна потреба включає чисельність робочої сили, яка буде потрібна додатково (до вже наявної разом із чисельністю працівників) для заповнення вільних робочих місць, що виникатимуть з причин смертності, зовнішньої міграції, плинності кадрів тощо. Додаткову перспективну потребу в робочій силі () запропоновано визначати через залежність між прогнозованим обсягом валової продукції () відповідної галузі і продуктивністю праці k-професії (), враховуючи фактори, які збільшують/зменшують додаткову потребу в робочій силі:

. (1)

Визначено тенденції розвитку та спрогнозовано обсяг валової продукції сільського господарства у сільських районах Донеччини. З урахуванням розрахованої потреби великих агроформувань у додатковій робочій силі визначено прогнозну чисельність зайнятих у сільських районах за професійними групами до 2009 р. Розподіл загальної чисельності зайнятих за професійними групами виконано пропорційно встановленому на 01.07.2004 р. фактичному розподілу контингенту зайнятих за цими групами. У 2009 р. порівняно з 2003 р. прогнозується збільшення чисельності зайнятих у тих сегментах сільського ринку робочої сили, де його суб’єктами виступають великі агроформування, і навпаки, при існуючих тенденціях рівень безробіття сільського населення буде зростати у третині сільських районів Донецької області.

На рівні підприємства вибір напрямків формування і функціонування внутрішнього ринку робочої сили спрямовано на забезпечення збалансованості кількісно-якісної структури попиту та пропозиції робочої сили, соціальної захищеності працівників і надання гарантій зайнятості. У цьому випадку внутрішній ринок відіграє роль механізму управління особовим складом підприємства, формування якого відбувається за рахунок оптимізації вихідних і вхідних потоків робочої сили.

Задачею якісної практичної реалізації методичних підходів маркетингу і логістики робочої сили підприємства є формування функціональної підсистеми маркетингу і логістики в системі управління персоналом. Відповідно з цим рекомендовано вдосконалити організаційну структуру служби управління персоналом ММК ім. Ілліча та створити відділ маркетингу і логістики персоналу. На основі матричного методу розподілу задач і відповідальності у підсистемі маркетингу і логістики персоналу розроблено схему вдосконалення функціонального і технологічного розподілу праці.

Обґрунтовано, що формування збалансованого внутрішнього ринку робочої сили на основі концепції маркетингу й логістики треба розглядати з точки зору комплексного й системного підходів. Розроблена комплексна система формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу й логістики розглядається як сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих підсистем інформаційного забезпечення, управління товарною політикою, управління політикою оплати праці, управління політикою розподілу робочої сили, управління політикою комунікацій. Реалізація комплексної системи формування внутрішнього ринку робочої сили дозволила розробити заходи щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства.

Таким чином, запропоновано і реалізовано ряд заходів, спрямованих на збалансування кількісних і якісних характеристик попиту і пропозицій на ринку робочої сили.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу розробки концептуальних положень та обґрунтування науково-методичних основ формування і реалізації маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства. Це дозволило зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.