СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КАЛЮЖНА НАТАЛІЯ ГЕННАДІЇВНА

УДК 658.012.32:621

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Воронкова Алла Еженівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Зінченко Наталля Володимирівна, Донбаський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Алчевськ).

Провідна установа – Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра теорії та практики менеджменту (м. Запоріжжя).

Захист відбудеться 21 грудня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34,кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 18 листопада 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток економіки України на інноваційній основі передбачає активізацію діяльності промислових підприємств та їх адаптацію до ринкових умов функціонування. Однією з базових галузей вітчизняної промисловості є машинобудування, яке на сучасному етапі є особливо уразливим у зв'язку із трансформацією економічної ситуації, розривом попередньо сформованих господарських зв'язків та високим рівнем конкуренції на світовому ринку. Адекватна перебудова внутрішнього середовища машинобудівних підприємств повинна, поряд із оновленням виробничої бази, передбачати підвищення їх загального управлінського потенціалу. Як свідчить практика, саме стан організаційно-управлінських чинників є найбільш слабкою ланкою в господарському механізмі багатьох вітчизняних підприємств машинобудівного комплексу.

Одним з суттєвих організаційно-управлінських чинників, що зумовлюють стан внутрішнього середовища машинобудівного підприємства, є організаційна структура управління (ОСУ). Багато вітчизняних підприємств усвідомили необхідність удосконалення ОСУ як одного з визначальних чинників виходу із кризи, викликаної невідповідністю ринкового, виробничо-господарського й управлінського потенціалу підприємств мінливим умовам зовнішнього середовища.

Існуюча методологія вдосконалення ОСУ великих промислових підприємств, до яких належать і підприємства машинобудівного комплексу, сформувалася в 70-80 рр. минулого сторіччя й з того часу не зазнала істотних змін. Можливість використання методичних наробок цього періоду на сучасному етапі функціонування вітчизняних підприємств є дуже обмеженою, що пов'язано насамперед із трансформацією управлінської діяльності підприємств, зміст та структура якої за умов ринкової економіки суттєво змінилися. У працях же сучасного періоду питання вдосконалення побудови ОСУ промислових підприємств і їхньої адаптації до сучасних умов господарювання носять, як правило, декларативний, рекомендаційний і несистемний характер. Поза увагою залишається завдання пошуку критерію оптимізації ОСУ, що відповідає сучасній структурі управлінської діяльності підприємств. Це зумовлює актуальність досліджень, спрямованих на вирішення науково-практичного завдання з удосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ). Результати дослідження використано при виконанні держбюджетної теми ДН 33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (номер держреєстрації 0103U000421). Внесок здобувача полягає в розробці класифікатора, який дозволяє визначити оптимальну множину задач у системі управління підприємства. Відповідно до Координаційного плану Міжнародної академії науки і практики організації виробництва (затверджено Президією Академії 06.02.01 р., протокол № 17) за темою “Проблеми організації конкурентоспроможного виробництва” розроблено рекомендації щодо вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних, методичних і практичних питань удосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства на основі структуризації управлінської діяльності.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

досліджено стан і тенденції вдосконалення ОСУ машинобудівних підприємств в умовах трансформації економіки України;

систематизовано характеристики організаційної структури управління та встановлено взаємозв'язок цих характеристик, що відповідає характеру їхньої взаємодії;

обґрунтовано необхідність узагальнення існуючих підходів до вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства при визначенні комплексного критерію її оптимізації;

установлено ознаки структуризації управлінської діяльності, на основі поєднання яких визначається оптимальна множина задач у системі управління машинобудівного підприємства;

розроблено інструментарій удосконалення ОСУ машинобудівного підприємства на основі теорії планування експерименту;

обґрунтовано необхідність розробки уніфікованої структури управління продуктового центру у складі ОСУ підприємства, що побудована за дивізіональним принципом;

упроваджено в діяльність машинобудівних підприємств розроблені рекомендації.

Об'єктом дослідження виступає побудова організаційної структури управління промислового підприємства. Предметом дослідження є теоретичні питання, принципи, логіка, методи та практичні аспекти вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною базою послужили праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань дослідження організаційної структури управління підприємства та її вдосконалення. Інформаційною базою дослідження стали офіційні статистичні матеріали та результати власних досліджень.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: системний підхід (при встановленні взаємозв'язку характеристик ОСУ); функціональний підхід (при визначенні критерію оптимізації ОСУ й розробці універсальної схеми “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління); методи структурно-логічного аналізу та статистичний метод (при вирішенні завдання вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства); методи експертної оцінки (при визначенні сили зв'язку управлінських завдань); графове моделювання, теорія планування експерименту, метод Бокса-Уїлсона (при розробці процедури реалізації встановленого критерію оптимізації ОСУ); метод економіко-математичного моделювання (при розробці пакета програм, що вирішує завдання оптимізації ОСУ підприємства).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці підходу до вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства, який базується на дотриманні принципу мінімізації взаємодії структурних одиниць і передбачає реалізацію в системі управління підприємства оптимальної множини управлінських завдань.

Наукова новизна найбільш важливих результатів дослідження, які виносяться на захист, полягає в такому:

уперше:

структуровано управлінську діяльність машинобудівного підприємства щодо визначеного оптимального набору управлінських завдань як множини основних функцій, віднесених до всіх етапів “життєвого циклу” кожного об'єкта функціонального управління, під якими розуміються основні ресурсні підсистеми підприємства й результат виробничого процесу;

визначено комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства, який передбачає дотримання принципу мінімізації взаємодії структурних одиниць системи управління та реалізацію повної множини управлінських завдань, розроблено процедуру реалізації такого критерію на основі теорії планування експерименту;

удосконалено:

взаємозв'язок характеристик ОСУ підприємства, до яких віднесені координація, спеціалізація, ієрархія, масштаб керованості та ін., що враховує характер їх взаємодії та послідовність прийняття управлінських рішень щодо визначення таких характеристик;

організаційну структуру управління продуктового центру у складі дивізіональної ОСУ, яку пропонується формувати на основі комплексного критерію оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства та з урахуванням прийнятого підходу до структуризації управлінської діяльності;

дістало подальшого розвитку:

схема “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління щодо визначення на основі типового “життєвого циклу” продукції універсального набору його етапів для кожного з об'єктів, яка є підґрунтям для розробки класифікатора управлінських завдань.

уточнено:

модель системи управління промислового підприємства, яку пропонується розглядати як сукупність взаємозалежних блоків: цільовий, структурно-функціональний, фінансово-економічний, інформаційно-технологічний, організаційно-поведінковий, кожен із яких реалізує специфічні управлінські завдання.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації результати й розроблені рекомендації є методичною основою формування й удосконалення ОСУ машинобудівних підприємств.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

методика вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства, що базується на визначеному комплексному критерії її оптимізації;

процедура реалізації комплексного критерію оптимізації ОСУ підприємства на основі теорії планування експерименту;

пакет програм, що вирішує завдання вдосконалення ОСУ підприємства відповідно до визначеного комплексного критерію її оптимізації.

Отримані результати дисертаційної роботи використано у формі методичних рекомендацій і впроваджено на підприємствах машинобудівної промисловості Луганської області, підтвердженням чого є відповідні документи, що містяться в додатку до дисертації: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (довідка № 019-101 від 04.05.2005 р.); ЗАТ “Консорціум “Укрбат” (акт упровадження № 262 від
10.04.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства. Особистий внесок автора конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися й одержали схвалення на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2000 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (м. Ірпінь, 2001 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2001 р.); VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах” (м. Донецьк, 2004 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та реґіональні аспекти” (м. Полтава,
2004 р.); IX Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2004 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2004 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 16 наукових праць, з них 4 статті в наукових журналах, 5 статей у збірниках наукових праць і 7 публікацій – у матеріалах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 183 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 26 таблиць і 25 рисунків, які подано на 27 сторінках. Список використаних джерел з 187 найменувань уміщено на 18 сторінках, 14 додатків – на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні аспекти формування організаційних структур управління машинобудівних підприємств. Машинобудування, що є однією з базових галузей вітчизняної промисловості, зазнало суттєвого занепаду на сучасному етапі функціонування вітчизняної промисловості. Під час загального промислового спаду початку 90-х рр. XX сторіччя машинобудування почало втрачати свої позиції, у певні роки навіть більше ніж промисловість у цілому (табл. 1). Від'ємна галузева динаміка була зумовлена трансформацією економічної ситуації, розривом попередніх сталих господарських зв'язків і високим рівнем конкуренції на світовому ринку машинобудівної продукції.

Починаючи з 2000 р. стан галузі помітно покращився, і в машинобудуванні спостерігалося нарощування обсягів виробництва. Але на даний момент відсутні певні передумови для збереження позитивної галузевої динаміки останнього періоду, що може спричинити її нестійкий і короткочасний характер. У роботі обґрунтовано, що подальше нарощування темпів виробництва машинобудівних підприємств можливе лише за умов адаптації їх внутрішнього середовища до ринкових умов функціонування.

У дисертації встановлено, що одним з основних чинників внутрішнього середовища машинобудівного підприємства є організаційна структура управління (ОСУ). З метою визначення стану ОСУ здійснено аналіз напрямів її вдосконалення на 11 машинобудівних підприємствах Луганської області, серед яких ЗАТ “Консорціум “Укрбат”, ВАТ “Юність”, ЗАТ “Луганський завод колінчастих валків”. За результатами експертного опитування фахівців цих підприємств визначено напрями вдосконалення ОСУ, що впроваджуються або вважаються доцільними. У процесі аналізу встановлено, що вдосконалення ОСУ здійснюється на 11,2% машинобудівних підприємств, не впроваджується, але вважається доцільним на 84,6% та вважається недоцільним на 4,2% підприємств. Можливість здійснювати вдосконалення організаційної структури управління мають лише 15,3% підприємств. Серед основних причин, що утруднюють ініціацію процесів модернізації ОСУ, поряд із обмеженістю фінансових ресурсів, найчастіше називається відсутність інструментарію вдосконалення ОСУ, адаптованого до сучасних умов господарювання машинобудівних підприємств.

У роботі обґрунтовано, що якісне дослідження ОСУ вимагає визначення її ролі та місця в системі управління підприємства. З цією метою запропоновано виділити в системі управління взаємозалежних блоків, кожен із яких реалізує специфічні управлінські завдання. До таких блоків віднесено: цільовий блок (визначає цільові настанови системи управління та кінцеві результати її діяльності); структурно-функціональний блок (характеризує ефективність організаційної структури системи управління та раціональність прийнятого функціонального поділу праці); фінансово-економічний блок (характеризує загальну економічність системи управління та витрати на її функціонування); інформаційно-технологічний блок (визначає забезпеченість системи управління засобами праці); організаційно-поведінковий блок (включає суб'єктів управлінської діяльності й організаційну культуру в цілому). В роботі надано повну характеристику пропонованим блокам моделі системи управління та розроблено систему показників, що характеризують ефективність кожного з таких блоків.

Організаційною основою системи управління є її структура. В дисертації розглянуто принципи побудови ОСУ підприємства та виділено ключові з них, а саме: упорядкування організаційних елементів згідно з їх роллю в процесі реалізації цілей системи управління, а також наслідування системного підходу, що передбачає цілісність елементів ОСУ, їх взаємопов'язаність та ієрархічну впорядкованість. Згідно з виділеними принципами організаційну структуру управління підприємства визначено як цілісну сукупність структурних одиниць, що виконують функції управління та є ієрархічно впорядкованими відповідно до їх ролі в процесі реалізації цілей системи управління.

Організаційна структура управління характеризується рядом параметрів, набір яких варіюється в різних літературних джерелах. З метою систематизації існуючих наборів параметрів сформовано систему характеристик ОСУ підприємства та встановлено взаємозв'язок цих характеристик, що відповідає характеру їхньої взаємодії та враховує послідовність прийняття управлінських рішень щодо їх визначення (рис. 1).

У роботі розглянуто підходи до побудови й удосконалення ОСУ підприємства, кожен з яких має специфічний концептуальний і методичний апарат. Установлено, що всі підходи кореспондуються з ідеями класичних управлінських шкіл, наслідком чого є розгляд у межах кожного з підходів лише одного компонента структури управління без урахування впливу інших її складових. Систематизовано існуючі підходи за об'єктом оптимізації та обґрунтовано, що комплексне завдання побудови й удосконалення ОСУ має базуватися на раціональному поєднанні основних ідей існуючих підходів. Комплексне завдання побудови й удосконалення ОСУ сформульовано як завдання синтезу формальної структури системи управління й оптимізації технологій організаційних процесів, що враховує значимість поведінкового фактора й базується на використанні концептуальної моделі організації як відкритої комплексної системи.

Розділ 2. Дослідження підходів до вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства. Проведені дослідження дозволили встановити, що розмаїття підходів до вирішення проблеми вдосконалення ОСУ підприємства зумовлює існування різних варіантів її оцінки, які базуються на застосуванні систем показників або припускають використання комплексних критеріїв оптимізації. Узагальнення існуючих систем показників дозволило сформувати групи показників, використовуваних для оцінки ефективності ОСУ, кожна з яких характеризує ефективність певного блоку пропонованої моделі системи управління підприємства. До таких показників належать: кінцеві результати діяльності організації; загальна економічність організації управління й витрати на функціонування системи управління; нормативні характеристики апарату управління; рівень інформаційно-технічного забезпечення ОСУ; рівень техніко-організаційного забезпечення ОСУ. В дисертації обґрунтовано, що показники жодної із встановлених груп не можуть використовуватися як критерій оптимізації ОСУ, оскільки характеризують окремі аспекти її функціонування. Тому доцільним при вирішенні завдання вдосконалення ОСУ є застосування підходів, що базуються на дотриманні комплексного критерію її оптимізації.

У роботі сформульовано вимоги до комплексного критерію оптимізації ОСУ підприємства й доведено, що вибір дійсно комплексного (того, що враховує всі аспекти функціонування ОСУ) критерію можливий за умови інтеграції існуючих напрямів удосконалення ОСУ. Залежно від способу використання знань про процеси управління виділено три основні напрями вдосконалення ОСУ підприємства (рис. 2).

Визначений комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства передбачає дотримання принципу мінімізації взаємодії структурних одиниць системи управління та реалізацію повної множини управлінських завдань. Мінімізація взаємодії структурних одиниць досягається шляхом об'єднання в окремі структурні одиниці максимально пов'язаних між собою управлінських завдань і зменшує в системі управління потребу в координації, що за інших однакових умов приводить до підвищення її ефективності.

У дисертації встановлено, що застосування критерію оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства, основаного на принципі мінімізації взаємодії структурних одиниць, можливе тільки за умови реалізації в системі управління оптимального набору управлінських завдань. Під оптимальним набором управлінських завдань пропонується розуміти таку їхню множину, що є необхідною та достатньою для нормального функціонування системи управління. Для встановлення оптимального набору завдань у роботі здійснено структуризацію управлінської діяльності на основі запропонованого поєднання ознак структуризації: основні функції управління, що являють собою послідовні етапи управлінського циклу; об'єкти функціонального управління, до яких віднесено основні ресурсні підсистеми підприємства та власне результат виробничого процесу – продукцію; етапи “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління. Поєднання цих ознак структуризації управлінської діяльності дозволило визначити оптимальний набір завдань як повну множину основних функцій управління, віднесених до всіх етапів “життєвого циклу” кожного об'єкта функціонального управління.

Розділ 3. Удосконалення побудови організаційної структури управління машинобудівного підприємства. На основі поєднання запропонованих ознак структуризації управлінської діяльності розроблено класифікатор управлінських завдань, використання якого дозволило сформувати їх оптимальну множину та встановити такі із завдань, що є невизначеними або дублювальними в системі управління машинобудівного підприємства (табл. 2). Згідно із запропонованим класифікатором управлінське завдання визначають: об'єкт функціонального управління, основна функція управління та етап “життєвого циклу” відповідного об'єкта функціонального управління.

З метою уніфікації етапів “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління розроблено універсальну схему “життєвого циклу”, яка складається з 11 етапів. Підґрунтям для її формування став типовий “життєвий цикл” продукції та подання виробничо-господарської діяльності машинобудівного підприємства як системи взаємозалежних “життєвих циклів” усіх об'єктів функціонального управління.

У роботі запропоновано математичну постановку завдання вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства на основі вибраного критерію оптимізації, яку утворює формалізоване подання оптимальної множини управлінських завдань у поєднанні зі встановленою вимогою дотримання принципу мінімізації взаємодії структурних одиниць системи управління:

, (1)

де М – кількість структурних одиниць системи управління; N – загальна кількість завдань у системі управління згідно із пропонованим класифікатором; N1, …, NM – неперетинні підмножини управлінських завдань; - коефіцієнт, що визначає силу зв'язку між завданнями {i1, j1, k1} і {i2, j2, k2}; ; P – число основних функцій управління; R – число об'єктів функціонального управління; S – число етапів “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління відповідно до запропонованої універсальної схеми; Fijk – функція, що відображає факт вирішення завдання {i, j, k} у системі управління: Fijk = 1, якщо завдання {i, j, k} розв’язується в системі управління, інакше Fijk = 0.

На основі встановленого критерію оптимізації ОСУ та з урахуванням прийнятого підходу до структуризації управлінської діяльності розроблено методику вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства, етапи якої представлено на рис. 3, та процедуру реалізації критерію оптимізації ОСУ з використанням теорії планування експерименту. Для реалізації запропонованої процедури розроблено пакет програм, який забезпечує вирішення завдання оптимізації ОСУ підприємства. Результатом роботи пакета програм є розрахунок показника організаційної відокремленості, який пропонується використовувати для оцінки ефективності перерозподілу завдань між структурними одиницями системи управління:

, , (2)

де n – число структурних одиниць у системі управління; zi – кількість внутрішніх зв'язків у i-й структурній одиниці; wij – зважене значення j-ї сили зв'язку в i-й структурній одиниці; Z – загальне число зв'язків у системі управління; wk – зважене значення k-ї сили зв'язку в системі управління. Чим ближче значення даного показника до одиниці, тим ближче структура управління до оптимальної з точки зору встановленого критерію.

Апробація пропонованого підходу до вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства була здійснена на базі ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Оскільки використання розробленого підходу пов'язане з необхідністю оцінки сили зв'язку великої кількості управлінських завдань, а єдиним інструментом її визначення є експертне опитування, бажаним є застосування певного емпіричного підходу до визначення “усіченого” масиву завдань, сила зв'язку між якими підлягає оцінці. Аналіз вихідного розподілу завдань між структурними одиницями в межах об'єкта функціонального управління “продукція” дозволив зробити такі обґрунтовані припущення: сила зв'язку управлінських завдань, які є суміжними або в межах певної основної функції управління, або в межах окремого етапу “життєвого циклу” об'єкта функціонального управління і при вихідному розподілі завдань у системі управління закріплені за однією й тією ж структурною одиницею, приймається рівною максимальному значенню – одиниці.

Сила зв'язку управлінських завдань, які не є суміжними або в межах певної основної функції управління, або в межах окремого етапу “життєвого циклу” об'єкта функціонального управління, і при вихідному розподілі завдань у системі управління закріплені за різними структурними одиницями, приймається рівною мінімальному значенню – нулю. З урахуванням прийнятих допущень можемо вважати, що підлягає оцінці сила зв'язку між такими управлінськими завданнями, які є суміжними або в межах певної основної функції управління, або в межах окремого етапу “життєвого циклу” об'єкта функціонального управління, і при вихідному розподілі завдань у системі управління закріплені за різними структурними одиницями.

Відповідно до розробленої методики вдосконалення ОСУ й за допомогою розробленого пакета програм було здійснено оптимізацію досліджуваної ОСУ ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Застосування програмного забезпечення дозволило визначити такий розподіл завдань між структурними одиницями системи управління, при якому значення показника організаційної відокремленості дорівнює 0,88 (у порівнянні із значенням 0,79, що мало місце до оптимізації ОСУ), і встановити завдання, що були невизначеними або дублювалися в системі управління підприємства. Встановлено, що оптимальний розподіл завдань при дотриманні принципу мінімізації взаємодії досягається при скороченні кількості структурних одиниць і посадових позицій, що задіяні в управлінні об'єктом функціонального управління “продукція”.

Для досягнення максимального ефекту від удосконалення побудови ОСУ пропонується використовувати встановлений критерій оптимізації у поєднанні зі зміною загальної організаційної форми підприємства. Практичною рекомендацією може бути впровадження децентралізованої дивізіональної (продуктової) структури. Цей тип оргструктури управління, що базується на оптимальному для великих промислових підприємств лінійно-функціональному принципі побудови, має порівняно із традиційною лінійно-функціональною формою ряд відчутних переваг, які роблять її актуальною в сучасних умовах господарювання українських машинобудівних підприємств. Оптимальну ОСУ продуктового центру формалізовано за допомогою пропонованого класифікатора управлінських завдань, що визначає оптимальний набір управлінських завдань у межах кожного об'єкта функціонального управління. Оскільки кожний продуктовий центр можна розглядати як підсистему дивізіональної ОСУ, що забезпечує управління певним об'єктом функціонального управління “продукція”, набір завдань, обмежений розробленим в дисертації класифікатором, є моделлю будь-якого продуктового центру (рис. 4). Таким чином, використання критерію оптимізації ОСУ дозволяє визначити найбільш раціональну структуру продуктового центру, тобто кількість структурних одиниць і оптимальний розподіл між ними управлінських завдань.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання щодо вдосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства. Вирішення завдання полягає у встановленні комплексного критерію оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства; розробці класифікатора управлінських завдань, який дозволяє визначити їх оптимальну множину в системі управління; встановленні уніфікованої організаційної структури управління продуктового центру у складі дивізіональної ОСУ. Основні висновки та результати, які отримано в ході дослідження, зводяться до такого:

1. Обґрунтовано, що одним із суттєвих чинників внутрішнього середовища машинобудівного підприємства є організаційна структура управління (ОСУ). Проаналізовано стан і напрями вдосконалення ОСУ на машинобудівних підприємствах Луганської області та встановлено, що керівництво підприємств усвідомлює необхідність удосконалення ОСУ, але є дуже обмеженим в ініціації відповідних процесів у зв'язку із браком коштів.

2. Підвищенню якісного рівня дослідження ОСУ сприяє виділення в системі управління взаємозалежних блоків. Доведено, що найбільш інформативною та структурно визначеною є модель системи управління, що складається з таких блоків: цільовий, структурно-функціональний, фінансово-економічний, інформаційно-технологічний, організаційно-поведінковий.

3. На основі порівняльного аналізу низки найпоширеніших дефініцій ОСУ виділено ключові принципи побудови та запропоновано визначення організаційної структури управління підприємства як цілісної сукупності структурних одиниць, що виконують функції управління і є ієрархічно впорядкованими відповідно до їх ролі в процесі реалізації цілей системи управління.

4. Організаційна структура управління характеризується параметрами, набір яких варіюється в різних джерелах. З метою систематизації існуючих наборів параметрів сформовано систему характеристик ОСУ та встановлено взаємозв'язок цих характеристик, що відповідає характеру їхньої взаємодії.

5. На основі інтеграції існуючих підходів до побудови й удосконалення ОСУ запропоновано варіант формулювання комплексного завдання побудови й удосконалення ОСУ промислового підприємства, що базується на раціональному поєднанні ключових ідей цих підходів.

6. У результаті аналізу основних існуючих напрямів удосконалення ОСУ визначено комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства на базі їх інтеграції та сформульовано його так: мінімізація взаємодії структурних одиниць управління за допомогою об'єднання в окремі структурні одиниці максимально пов'язаних між собою управлінських завдань за умови реалізації в системі управління їх оптимального (тобто необхідного й достатнього) набору.

7. Для встановлення оптимального набору завдань у системі управління запропоновано використовувати поєднання таких ознак структуризації: основні функції управління, об'єкти функціонального управління, етапи “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління.

8. На основі поєднання запропонованих ознак структуризації сформовано класифікатор управлінських завдань, згідно з яким оптимальний набір управлінських завдань визначається як множина основних функцій управління, віднесених до всіх етапів “життєвого циклу” кожного об'єкта функціонального управління.

9. Базуючись на поєднанні запропонованих ознак структуризації, сформовано класифікатор управлінських завдань, використання якого дозволяє встановити оптимальну множину завдань у системі управління машинобудівного підприємства. З метою уніфікації етапів “життєвого циклу” об'єктів функціонального управління розроблено універсальну схему їх “життєвого циклу”.

10. Для оцінки ефективності перерозподілу завдань між структурними одиницями управління пропонується використовувати показник організаційної відокремленості. Чим ближче значення даного показника до одиниці, тим ближча структура управління до оптимальної з точки зору встановленого критерію.

11. Установлений критерій оптимізації ОСУ, з урахуванням прийнятого підходу до структуризації управлінської діяльності, дозволив розробити методику вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства та процедуру реалізації критерію її оптимізації на основі теорії планування експерименту. Для реалізації запропонованої процедури представлено пакет програм, який забезпечує вирішення завдання оптимізації ОСУ підприємства.

12. Апробацію методики вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства здійснено на базі ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Запропоновано емпіричний підхід до визначення “усіченого” масиву управлінських завдань, сила зв'язку між якими підлягає оцінці, та визначено оптимальний розподіл завдань між структурними одиницями з точки зору встановленого критерію.

13. На основі пропонованого класифікатора управлінських завдань формалізовано структуру управління продуктового центру у складі дивізіональної ОСУ, яка відповідає встановленому критерію оптимізації ОСУ підприємства.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Друковані праці наукових конференцій

10.

11.

12.

13.

14.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано вимоги, яким повинні відповідати визначення поняття функції управління.

15. Калюжная Н.Г. Состояние машиностроительной отрасли в условиях трансформации экономики Украины // Матеріали ІX Міжнародної науково-практичної конференції “Університет і регіон”: Науковці – підприємствам і установам регіону. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. – С. .

16. Калюжная Н.Г. Удосконалення організаційної структури системи управління як чинник підвищення маркетингових можливостей підприємства // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні”. – К.: КНТЕУ, 2004. – С.148-149.

АНОТАЦІЯ

Калюжна Н.Г. Удосконалення організаційної структури управління машинобудівного підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.

Показано, що організаційна структура управління (ОСУ) є суттєвим чинником внутрішнього середовища машинобудівного підприємства. Запропоновано блочну модель системи управління підприємства та визначення поняття ОСУ підприємства. Сформовано систему характеристик ОСУ підприємства та встановлено їх взаємозв'язок. Сформульовано комплексне завдання побудови й удосконалення ОСУ. Визначено комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства. Встановлено ознаки структуризації управлінської діяльності, на основі поєднання яких визначено оптимальну множину завдань у системі управління, та розроблено класифікатор управлінських завдань. Запропоновано універсальну схему життєвого циклу об'єктів функціонального управління. Розроблено методику вдосконалення ОСУ машинобудівного підприємства. Запропоновано уніфіковану структуру управління продуктового центру.

Ключові слова: організаційна структура управління, комплексний критерій оптимізації, принцип мінімізації взаємодії, класифікатор управлінських завдань, універсальна схема “життєвого циклу”, уніфікована структура продуктового центру.

АННОТАЦИЯ

Калюжная Н.Г. Совершенствование организационной структуры управления машиностроительного предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2005.

Показано, что организационная структура управления (ОСУ) является одним из существенных организационно-управленческих факторов, которые определяют состояние внутренней среды машиностроительного предприятия. Предложена модель системы управления промышленного предприятия, состоящая из взаимосвязанных блоков, каждый из которых реализует специфические управленческие задачи. Сформулированы принципы построения ОСУ, с учетом которых предложено определение понятия ОСУ предприятия как целостной совокупности структурных единиц, выполняющих функции управления и иерархически упорядочены в соответствии с их ролью в процессе реализации целей системы управления. Сформирована система структурных характеристик ОСУ предприятия и установлена взаимосвязь этих характеристик, которая отвечает характеру их взаимодействия и последовательности принятия управленческих решений относительно их значения. Систематизированы существующие подходы к построению и совершенствованию ОСУ и показано, что все они корреспондируют с идеями классических управленческих школ и рассматривают в качестве объекта оптимизации лишь один из компонентов структуры управления. Сформулировано комплексное задание построения и совершенствования ОСУ, которое базируется на рациональном сочетании ключевых идей основных существующих подходов. На основе систематизации используемых для оценки эффективности ОСУ показателей сформированы группы таких показателей, каждая из которых характеризует эффективность определенного блока предложенной модели системы управления предприятия. Обосновано, что целесообразным при решении задания совершенствования ОСУ является использование комплексных критериев ее оптимизации. На основе интеграции основных направлений совершенствования ОСУ сформулирован комплексный критерий оптимизации ОСУ машиностроительного предприятия, который базируется на следовании принципу минимизации взаимодействия структурных единиц и предполагает реализацию в системе управления оптимального (т.е. необходимого и достаточного) множества управленческих заданий. Для определения оптимального набора задач в системе управления предложено использование следующих признаков структуризации управленческой деятельности: основные функции управления, объекты функционального управления, этапы “жизненного цикла” объектов функционального управления. На основе сочетания предложенных признаков структуризации разработан классификатор управленческих заданий, в соответствии с которым оптимальный набор заданий в системе управления предприятия может быть определен как множество основных функций управления, отнесенных ко всем этапам “жизненного цикла” каждого объекта функционального управления. С целью унификации этапов “жизненных циклов” объектов функционального управления предложена универсальная схема их “жизненного цикла”. Для определения близости ОСУ предприятия к оптимальной с точки зрения установленного критерия предложено использование показателя организационной обособленности, который определяется как отношение числа внутренних связей в системе управления к общему числу связей. В соответствии с установленным критерием оптимизации и принятым подходом к структуризации управленческой деятельности разработана методика совершенствования ОСУ машиностроительного предприятия и процедура реализации критерия ее оптимизации на основе теории планирования эксперимента. Для реализации предложенной процедуры разработан пакет программ, решающий задачу оптимизации ОСУ предприятия. Осуществлена апробация предлагаемого подхода к совершенствованию ОСУ машиностроительного предприятия. Предложен эмпирический подход к определению “усеченного” массива управленческих заданий, сила связи которых подлежит оценке. С помощью разработанного программного обеспечения определено оптимальное с точки зрения установленного критерия распределение заданий между структурными единицами, а также установлены задания, которые не были определены или дублировались в системе управления предприятия. С учетом принятого подхода к структуризации управленческой деятельности и в соответствии с установленным критерием оптимизации ОСУ определена унифицированная структура управления продуктового центра в составе дивизиональной ОСУ предприятия.

Ключевые слова: организационная структура управления машиностроительного предприятия, комплексный критерий оптимизации, принцип минимизации взаимодействия, классификатор управленческих заданий, универсальная схема “жизненного цикла” объектов функционального управления, унифицированная организационная структура продуктового центра.

ANNOTATION

Kaluyzhna Natalia Gennadiyivna. The improvement of organizational structure of control of a machine-building enterprise. – Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by a speciality 08.06.01 – Economy, organisation, and enterprises management. – East Ukrainian National University named after Volodymir Dal of Ministry of education and science of Ukraine, Lugansk, 2005.

In the work there is shown that the organizational structure of control (OSC) is the essential factor, which determines state of the machine-building enterprise. A block model of the enterprise control system is proposed. A definition of concept of the ОSC of the enterprise is suggested. A system of the characteristics of the OSC of the enterprise is generated and the interrelation of them sets. A complex task of constructing and improving of the OSC is proposed. The complex criterion of optimization of the OSC of the machine-building enterprise is determined. The attributes of structuring of management activity are determined and based on their combination the optimal set of tasks in the control system is determined and a classifier of administrative tasks is elaborated. The universal scheme of “life cycle” of objects of functional management is designed. The procedure of improving of the ОSC of the machine-building enterprise designed. The unified structure of product centre is proposed.

Key words: organizational structure of control, complex criterion of optimization, interaction minimization principle, classifier of administrative tasks, universal scheme of “life cycle” of objects of functional management, unified structure of product centre.

Підписано до друку 11.11.2005 р. Формат 60х90/16 0,9 д.а.

Тираж 100 екземплярів. Замовлення №

Ротапринт СНУ ім. В. Даля. 91034,