КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Конюшенко Наталія Валеріївна

УДК 336.717

НУМІЗМАТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ:

МЕТОДИЧНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 08.04.01 – „Фінанси, грошовий обіг і кредит”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі банківської справи Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Герасимович Анатолій Михайлович,

Київський національний економічний

університет, професор кафедри банківської

справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Пересада Анатолій Анатолійович,

Київський національний економічний

університет, завідувач кафедри банківських

інвестицій

кандидат економічних наук,

Раєвська Тетяна Олександрівна,

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

начальник відділу економічного аналізу та

поточного моніторингу

Провідна установа: Тернопільський державний економічний

університет Міністерства освіти і науки

України, кафедра банківської справи,

м.Тернопіль

Захист відбудеться „26” грудня 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розіслано „21” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З набуттям Україною незалежності перед нею повною мірою постав весь комплекс питань, пов`язаних з організацією нумізматичних операцій. Карбування власних монет – діяльність особлива, яка має не тільки економічне, а й політичне значення. Випуск колекційних монет є справою загальнодержавною і представницькою, а Національний банк України – головний організатор, безпосередній її виконавець і реалізатор. Саме власними монетами і банкнотами Україна засвідчує перед світом свій суверенітет, демонструє історичний родовід, повагу до національних культурних і духовних цінностей. Українські монети впевнено завойовують своє місце на міжнародному нумізматичному ринку, забезпечуючи репрезентацію монетної політики держави, провідником якої є НБУ; відтворення в символах та емблемах історії і культури нації; представлення світові технологічних можливостей власної виробничої бази із виготовлення монет; надійний засіб заощадження і вкладення грошей. Нумізматика – початкова, традиційна й найбільш розвинута форма інвестиційного вкладення і стимул як для внутрішнього, так і зовнішнього підвищення розвитку нумізматичної справи.

Вище викладене підтверджує актуальність і важливість створення засад науково обґрунтованої і ефективної системи організації випуску та обігу нумізматичних цінностей, що має втілювати сучасні технології та методи управління і світовий досвід щодо методики та маркетингового забезпечення нумізматичних операцій. Отже, дослідження нумізматичних операцій НБУ, зокрема їх місця і ролі в грошовому обороті, є актуальним як з теоретичних, так і з прагматичних позицій.

В історичному плані нумізматичні операції достатньо висвітлені в економічній літературі в роботах таких українських вчених, як А.С.Гальчинський, О.В.Дзюблюк, Н.В.Дорофєєва, М.Ф.Котляр, В.Л.Лагутін, А.М.Мороз, А.А.Пересада, Т.О.Раєвська, М.І.Савлук, В.С.Стельмах, В.А.Ющенко та інших. Варто звернути увагу на праці російських вчених А.Е.Абалова, И.Т.Балабанова, А.С.Максимова, А.М.Матліна, Ю.С.Пашкуса. Серед західних економістів вагомий внесок у дослідження зробили Д.Ван-Хуз, Р.Міллер, Ф.Мишкін, М.Пебро, Е.Роде, Л.Харрис. У той же час небагато досліджень, присвячених проблемам місця і ролі в системі грошового обороту нумізматичних цінностей, маркетингу, формування собівартості, інвестиційній привабливості. У працях зазначених вище авторів переважно йдеться про окремі їх аспекти, тоді як стратегічні орієнтири нумізматичних операцій НБУ у вітчизняній науковій літературі досі лишаються невизначеними, бо немає цілісної характеристики становлення і розвитку нумізматичного ринку України, а також системи організації випуску та обігу нумізматичних цінностей.

Саме актуальність, вагомість окресленої проблематики, теоретична і практична значимість нумізматичних операцій НБУ, а також їх недостатня вивченість в Україні та необхідність розроблення механізмів підвищення їх ефективності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри банківської справи Київського національного економічного університету за держбюджетними темами „Банківська система України: її становлення та розвиток у перехідний період до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0196U023340) та „Грошово-кредитний механізм економічного зростання” (номер державної реєстрації 0101U002946). Особистий внесок автора полягає у впровадженні результатів дисертаційного дослідження щодо здійснення нумізматичних операцій та їх вдосконалення для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі банківської справи Київського національного економічного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення теоретичних і правових засад нумізматичних операцій НБУ, аналіз реального стану організації випуску і обігу нумізматичних цінностей України, світового досвіду здійснення нумізматичних операцій центральних банків інших держав та розроблення на цій основі з урахуванням національних особливостей, а також із застосуванням математичних моделей та методів рекомендацій щодо вдосконалення та підвищення ефективності нумізматичних операцій НБУ. Досягнення вказаної мети передбачає розв’язання таких наукових і практичних завдань:

- уточнити, з урахуванням сучасних тенденцій теоретичну сутність поняття „нумізматика”, розкрити його природу як економічного явища та призначення в житті українського суспільства;

- здійснити структуризацію наявних монет та колекційних монет, які перебувають в обігу в Україні, а також дати визначення понять „нумізматичні операції”, „нумізматичний ринок” та провести їх класифікацію;

- оцінити місце і роль нумізматичних операцій в грошовому обороті України;

- довести необхідність започаткування випуску інвестиційних монет України як нового та перспективного сегменту фінансового ринку і джерела додаткових коштів для економіки держави, а також визначити основні положення їх ціноутворення, особливості, стандарти, центри торгівлі, клієнтів та мотиви їх купівлі;

- узагальнити та критично проаналізувати маркетингову діяльність НБУ на нумізматичному ринку, на цій основі запропонувати приоритетні напрями його подальшого розвитку з використанням математичних моделей та методів для розширення ринку і підвищення конкурентоспроможності нумізматичних операцій;

- розкрити основні правила та особливості монетної цінової політики, провести аналіз фінансових результатів нумізматичних операцій з метою визначення перспектив подальшого розвитку монетного виробництва України та підвищення його ефективності;

- систематизувати та проаналізувати досвід маркетингової діяльності провідних центральних банків світу на нумізматичному ринку, на цій основі запропонувати застосування їх позитивного досвіду у прийнятті управлінських рішень НБУ;

- розробити практичні рекомендації з раціональної організаційної структури служби менеджменту з нумізматики Національного банку України.

Об’єктом дослідження є нумізматичні операції Національного банку України.

Предметом дослідження є фінансові, маркетингові та організаційні механізми здійснення нумізматичних операцій НБУ та їх вдосконалення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є системний підхід до аналізу фінансових явищ і процесів. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувалися загальні методи наукового пізнання. Дослідження проводилося, виходячи з діалектичного підходу до вивчення фінансово-економічних явищ і процесів, який передбачає їх розгляд у розвитку і взаємозв’язку. Під час виконання дослідження, залежно від конкретних цілей і завдань, використано такі методи дослідження: метод економічного аналізу економічних процесів, діалектичний, вибіркового спостереження, аналізу і синтезу, порівняння, групування, системно-структурного та макроекономічного аналізу, методи математичної статистики, багатофакторного аналізу, моделювання, графічного зображення даних.

Статистичну і фактологічну основу дослідження складають закони, ухвалені Верховною Радою України, постанови та декрети Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України, звіти іноземних банків та монетних дворів, бюлетені та інша статистична і бухгалтерська звітність НБУ, статистичні видання, наукові праці українських та зарубіжних економістів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, довідкова, монографічна і періодична література, матеріали власних досліджень автора дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та вдосконаленні методичних і маркетингових аспектів нумізматичних операцій НБУ, а також у вирішенні практичних питань, пов’язаних з підвищенням їх ефективності за рахунок використання позитивного світового досвіду, випуску інвестиційних монет та застосування математичних моделей і методів.

Основні положення, які формують наукову новизну результатів дисертаційного дослідження, полягають у наступному:

уперше:

? введено в науковий оборот дефініції „нумізматичний ринок” та „нумізматичні операції НБУ” з виділенням їх структурних елементів та здійсненням класифікації, зокрема запропоновано трактування нумізматичних операцій як дій, спрямованих на здійснення операцій з колекційними монетами, що включають 4 етапи: планування, виготовлення, випуск в обіг та реалізація на нумізматичному ринку;

? розроблено та запропоновано для використання в практичній діяльності НБУ методику визначення привабливості колекційної монети за допомогою рейтингової оцінки доцільності її випуску для прийняття рішення про випуск нової монети та формування досконалих планів випуску пам’ятних та ювілейних монет;

? розроблено методику аналізу поведінки колекціонера на нумізматичному ринку для визначення тиражу монет: виведена залежність поведінки нумізмата від рівня задоволення його потреб та кількості й асортименту накопичуваних ним монет з урахуванням певного його доходу; обґрунтовано, що зміна цього доходу впливає на обсяги попиту на монети, які не змінюються зі зростанням доходів, а залежать, в основному, від якості монет, їх унікальності, тиражу, металу, тематики тощо;

? виділені та обґрунтовані до впровадження критерії оцінки привабливості колекційної монети, виходячи із тематики, металу, з якого вона виготовлятиметься, його ваги, тиражу, дизайну, ціни, соціальної стабільності нумізмата, що дає змогу всебічно охарактеризувати монету, ранжирувати та з’ясовувати значення важливості кожного з критеріїв ієрархічної структури;

удосконалено:

? структуризацію наявних монет, які перебувають в обігу в Україні, а також розроблено класифікацію колекційних монет за такими ознаками: платіжністю, матеріалом виготовлення, технологією карбування, тематикою, роками введення в обіг, які найповніше виражають їх зміст і специфічні риси зазначеного обігу, що сприяє розвитку теорії вітчизняної нумізматики та нумізматичних операцій НБУ;

? пріоритетні напрями законодавчого і нормативного забезпечення, які передбачають урегулювання питання щодо проведення операцій з колекційними монетами з метою створення такої правової та управлінської системи, яка сприятиме подальшому розвитку нумізматичних операцій НБУ, що особливо важливо в сучасних умовах економічних перетворень;

? організаційну структуру служби менеджменту нумізматики НБУ в напрямі створення підрозділів фронт-офісу, мідл-офісу і бек-офісу, розроблено основні функції і завдання цих підрозділів для підвищення ефективності управління нумізматичними операціями НБУ;

? методику формування елементів і статей собівартості (уточнена структура собівартості, виділені її головні складові, певні особливості, основні тенденції та фактори її зміни) та визначення фінансових результатів від нумізматичних операцій НБУ для забезпечення максимального врахування тих факторів, які впливають на її рівень та рентабельність цих операцій;

набули подальшого розвитку:

? питання випуску інвестиційних монет України як джерела накопичення покупцем коштів у вигляді дорогоцінних металів (як надійного засобу заощадження, альтернативи придбання іноземної валюти) та додаткових надходжень до бюджету: систематизована й проаналізована західна практика, обґрунтована доцільність започаткування інвестиційних монет в Україні та розроблені практичні рекомендації щодо визначення особливостей, стандартів, центрів торгівлі, клієнтів та мотивів їх купівлі;

? пропозиції щодо вдосконалення вітчизняної практики здійснення нумізматичних операцій НБУ на предмет застосування позитивних надбань, виходячи з аналізу діяльності провідних центральних банків світу на нумізматичному ринку, та уникнення помилок, які мали місце в маркетинговій діяльності того чи іншого центрального банку, що дасть змогу підвищити ефективність прийняття НБУ оптимальних управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення, а також визначаються обґрунтованими пропозиціями з розроблення та впровадження нових підходів до організації нумізматичної діяльності Національного банку України. Практична реалізація пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення нумізматичних операцій сприятиме розвитку нумізматичної справи та подальшому підвищенню ефективності нумізматичних операцій НБУ (довідка НБУ № 11-313/1750-5325 від 26.05.2005). Ряд пропозицій було враховано в роботі банків України (довідки ВАТ „Кредитпромбанк” № 6257/11-1082-06 від 19.05.05 та ВАТ Банк „Біг Енергія” № 1256/24-01 від 25.05.05). Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету під час викладання дисциплін „Банківські операції” та „Центральний банк і грошово-кредитна політика” (довідка КНЕУ від 27 травня 2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювались та були оприлюднені під час проведення таких наукових і науково-практичних конференцій: „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (2000 р., м. Донецьк); “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (24 ? 26 травня 2001 р., м. Київ), „Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду” (3-4 квітня 2001 р., м. Чернівці), „Розвиток фінансово-економічних відносин в Україні” (27 лютого 2004 р., м. Київ), „Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (18-19 листопада 2004 р., м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційної роботи особисто автором підготовлено і опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,44 друк. арк., з яких 4 – у фахових виданнях (1,45 д.а.) і 5 – в інших наукових виданнях (0,99 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Її загальний обсяг складає 192 сторінки машинописного тексту. Дисертація містить 25 таблиць на 16 сторінках, 9 рисунків на 5 сторінках, 10 додатків на 52 сторінках. Список використаних джерел включає 208 найменувань на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і визначено завдання дослідження, його предмет і об’єкт, розкрито наукову новизну, практичне значення та апробація отриманих наукових результатів.

У розділі 1 „Теоретичні і правові засади нумізматичних операцій” дається критичний аналіз різноманітних теоретичних поглядів на нумізматику, розкрито її сутність та призначення в житті українського суспільства, систематизовано і проаналізовано законодавче та нормативне забезпечення нумізматичних операцій Національного банку України, їх місце і роль в системі грошового обороту для подальшого розвитку теорії та методики їх здійснення.

Для розкриття призначення нумізматики в житті українського суспільства розглянуто історію розвитку монетної справи та створення сучасної грошової системи. На підставі аналізу існуючих концепцій і підходів щодо поняття „нумізматики” і власного бачення даного питання в дисертації запропоновано його узагальнене визначення як економічного явища для подальшого розв’язання сучасних проблем і завдань теорії та практики здійснення нумізматичних операцій. На думку здобувача, нумізматика – це науковий напрям у теорію грошей, який забезпечує виконання таких завдань: 1) вивчення, систематизація та аналіз різних видів монет, які відображають економічний, політичний і культурний розвиток країни та стають дійовим інструментом у представленні держави на міжнародній арені; 2) дослідження історії та сучасності монетної справи і монетної політики країни в ту чи іншу епоху; 3) розроблення монетної термінології, атрибуція всіх монет країни, їх метрологія та систематизація; 4) сприяння вирішенню питань політичної історії, археології, історії держави та права, політичної економії тощо.

Випуск пам’ятних та ювілейних монет з різноманітною тематикою і художніми рішеннями, які становлять основу сучасної вітчизняної нумізматики, стає вельми помітним явищем культурного життя країни, дійовим інструментом у формуванні відповідного образу держави серед членів світової спільноти. Водночас монети карбуються в пам`яті народу, в його соціально-економічних, суспільно-політичних, історико-культурних традиціях за рахунок різних засобів, зокрема ті з них, тематика яких репрезентує світові найдавніші традиції нації, славні сторінки та визначні події історії, а також сучасну політику держави, її головні цінності та орієнтири. Отже, нумізматична продукція репрезентує концепцію монетної політики НБУ, яка є невід`ємною складовою загальнодержавної політики. Саме монети представляють державу на міжнародній арені, творять її імідж. Україна все активніше заявляє про себе у світі, у тому числі й колекційними монетами.

У дисертації для розкриття предмета і об’єкта дослідження здійснено загальну класифікацію та структуризацію монет і колекційних монет за платіжністю, матеріалом виготовлення, технологією карбування, тематикою, роками введення в обіг, яка найповніше виражає їх зміст й особливості в сучасній Україні.

Автор розглядає ці позиції як вихідну теоретичну основу для дослідження нумізматичних операцій НБУ. В економічній літературі немає визначення термінів „нумізматичні операції” взагалі та „нумізматичні операції НБУ”, що обумовило необхідність здійснення дисертантом їх чіткого тлумачення та проведення класифікації за такими ознаками: учасники здійснення, місце проведення, територіальна ознака. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що нумізматичні операції НБУ – це дії НБУ, які спрямовані на здійснення операцій з колекційними монетами і включають 4 етапи: планування, виготовлення, випуск в обіг та реалізація на внутрішньому і зовнішньому нумізматичних ринках (рис. 1).

Сутність нумізматичних операцій НБУ нерозривно пов’язана з нумізматичним ринком, що зумовило необхідність визначення в дисертації його поняття, суб’єктів та секторів. Ураховуючи характеристики сутності ринку взагалі та з урахуванням власного бачення, у роботі запропоновано визначення нумізматичного ринку як сфери обороту нумізматичних цінностей, на які протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція. Суб’єктами цього ринку є юридичні особи (НБУ, банки, нумізматичні фірми, інші підприємства), а також фізичні особи, а об’єктом купівлі-продажу ? нумізматичні цінності. Нумізматичний ринок складається з двох секторів ? первинного (продаж нумізматичних цінностей безпосередньо НБУ, який є продавцем на цьому ринку, а підприємства, банки, фізичні особи ? покупцями) і вторинного ринків (вторинний продаж або купівля нумізматичних цінностей банками, підприємствами, фізичними особами, які одночасно є покупцями і продавцями). Первинний ринок є необхідною передумовою існування вторинного ринку, призначення якого полягає в забезпеченні ліквідності нумізматичних цінностей, тобто клієнти повинні мати змогу в будь-який зручний для них час купити певні нумізматичні цінності, які перебувають в обігу, або продати ті, які їм належать, за прийнятною ціною.

Механізми здійснення нумізматичних операцій регулюються певними законодавчими і нормативними актами. У дисертації встановлено та систематизовано пріоритетні напрями їх вдосконалення (у частині термінології, методики), які передбачають урегулювання питання щодо здійснення операцій з колекційними монетами з дорогоцінних металів.

Здобувачем визначено, що колекційні монети є складовою грошового обороту України, який включає в себе грошовий обіг, фіскально-бюджетний та кредитний оборот, тобто вони більшою або меншою мірою виконують функції грошей. На рівень прибутковості цих монет впливає їх номінальна вартість, яка значною мірою залежить від виду металу і його ваги, є одним із найважливіших факторів впливу на обсяг обігу монет та формування сучасних ринкових цін, виходячи із співвідношення пропозиції і попиту, а, отже, формує обсяг доходів як від їх реалізації в цілому, так і окремих видів монет.

Номінальна вартість колекційної монети встановлюється за прийнятою в міжнародній практиці методикою, виходячи із виду металу, його вартості, розміру та ваги монети, номінального ряду монет та банкнот, який діє в країні на момент випуску її в обіг. У дисертації обґрунтовано те, що монети з дорогоцінних металів НБУ повинен реалізовувати за цінами, суттєво вищими від їх фіксованих номіналів, щоб запобігти втратам від непередбачених постійних змін ринкових цін на дорогоцінні метали, які є складовою вартості монет. Український нумізматичний ринок є досить привабливим в силу своєї місткості, недостатнього досвіду, правових колізій, при цьому потенціал ринку величезний. З нормалізацією соціально-економічного становища в країні та зростанням рівня доходів населення роль нумізматичних операцій підвищуватиметься.

У розділі 2 „Аналіз діючого організаційно-маркетингового та планово-технологічного забезпечення нумізматичних операцій НБУ” досліджується сучасний стан нумізматичного ринку, на підставі якого здійснено його класифікацію з метою визначення особливостей цього ринку. В роботі особливо наголошується на тому, що колекційна монета, з одного боку – символ державності, джерело інформації про політику, економіку і культуру давно минулих епох, з іншого – це специфічний цінний товар, який вимагає особливого маркетингу. Доведено, що виробництво і збут становлять зміст маркетингу нумізматичних операцій НБУ, який включає маркетингові дослідження, розроблення та планування монет, організацію їх розповсюдження, політику ціноутворення, рекламу, безпосередньо продаж, аналіз реалізації монет на внутрішньому та зовнішньому нумізматичних ринках. Автор виділив складові комплексу маркетингу НБУ в галузі нумізматичних цінностей: 1) перелік найменувань монет з розподілом за металами; 2) ціни – роздрібні та оптові, ціноутворення; 3) методи розповсюдження – вибір каналів розповсюдження і дистриб`юторів; 4) методи стимулювання – реклама, пропагування.

У результаті проведеного дослідження автором встановлено, що НБУ зроблено досить багато для створення ефективної маркетингової системи, яка сприяла б зростанню конкурентоспроможності українських монет на нумізматичному ринку. Але основними недоліками цього ринку, з погляду здобувача, є такі: відсутність продажу колекційних монет поштою в Україні; щорічне збільшення найменувань цих монет, особливо із дорогоцінних металів; вузька мережа зарубіжних дистриб’юторів. Аналіз досвіду діяльності провідних центральних банків світу на нумізматичному ринку дав змогу визначити переваги реалізації монет через іноземних партнерів порівняно із самостійним відкриттям Україною магазинів за кордоном. З огляду на це, автор пропонує нові ринки збуту колекційних монет нашої країни: регіони з численною українською діаспорою – Канада, Австралія, країни СНД. Крім того, дисертант визначив, що пріоритетами маркетингової роботи НБУ є активна виставкова діяльність, створення гнучкої системи цін та оптимальних умов для співробітництва з дистриб`юторами, а також з потенційними замовниками.

У дисертації доведено, що необхідною передумовою маркетингу колекційних монет є оптимальне планування, яке включає в себе план випуску монет, передбачаючи обсяги їх випуску, тиражі та кількість найменувань, тематику, метал, номінал, технологічні можливості монетного двору, кадрове і фінансове забезпечення.

Разом з тим, кількісний склад і тиражі монет під час планування визначаються також з урахуванням можливостей їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також їх економічної ефективності. На думку автора, проблеми планування сьогодні викликані неякісним та недостатнім маркетингом, який не зміг виявити всі кон’юнктурні особливості нумізматичного ринку та конкурентоспроможність української продукції. Дисертант обґрунтував, що найвищої ефективності планування можливо досягти лише за умови комплексного підходу, який ґрунтується на сучасних економіко-математичних методах маркетингу, попиту і пропозиції та передбачається в чітко визначених планах випусків видів і тиражів колекційних монет з максимально реальним врахуванням впливу інфляції, рівня доходів населення та споживчих цін, зміни валютного курсу і цін на придбання зі сторони дорогоцінних металів та послуг.

Так, плани НБУ з випуску колекційних монет у 1995 ? 2004 роках були досить насиченими і передбачали велику їх кількість у різноманітних металах (табл.1). Із наведених даних видно, що спостерігається тенденція щорічного збільшення кількості найменувань монет (від 6 монет у 1995 році до 39 монет у 2004 році), особливо із дорогоцінних металів. Це, як вважає автор, є недоліком у роботі НБУ через неврахування ще низької купівельної спроможності населення країни, на що слід звернути увагу під час здійснення маркетингу і менеджменту колекційних монет.

Таблиця 1

Тиражі та випуски (кількість найменувань) колекційних монет України.

(шт.)

Роки | Всього | У т.ч.

Кіль-

кість

ви-пус-

ків | За-

галь-ний

ти-раж,

тис. | Золоті монети | Срібні монети | Біметалеві монети із золота-срібла | Монети із недорогоцінних металів

Кіль-

кість

ви-пус-

ків | За-

галь-ний

тираж,

тис. | Кіль-

кість

ви-пус-

ків | За-

галь-ний

тираж,

тис. | Кіль-

кість

ви-пус-

ків | За-

галь-ний

тираж,

тис. | Кіль-

кість

ви-пус-

ків | За-

галь-ний

тираж,

тис.

1995 | 6 | 820 | - | - | - | - | - | - | 6 | 820

1997 | 13 | 145 | 6 | 40 | 3 | 15 | - | - | 4 | 90

1999 | 22 | 638 | 1 | 3 | 10 | 90 | - | - | 11 | 545

2001 | 28 | 751 | 1 | 3 | 9 | 34 | 2 | 4 | 16 | 710

2003 | 29 | 547 | 2 | 7 | 11 | 30 | - | - | 16 | 510

2004 | 39 | 987 | 2 | 12 | 13 | 135 | - | - | 24 | 840

Всього | 137 | 3888 | 12 | 65 | 46 | 304 | 2 | 4 | 77 | 3515

У той же час у дисертації встановлено, що кількість випусків монет та оптимальне визначення їх тиражів впливають на фінансові результати нумізматичних операцій, які, в свою чергу, залежать від собівартості монет, що впливає на їх конкурентоспроможність. Особливостями ж формування собівартості колекційних монет є переважаючі наступні статті витрат: „Матеріальні витрати” (їх важливою складовою є дорогоцінні метали, вартість яких особливо необхідно контролювати), а також „Амортизаційні витрати” та „Загальновиробничі витрати”.

Крім того, про перспективність монетного виробництва України свідчить зростання рівня рентабельності, починаючи з 2001 року (табл.2). Так, рентабельність колекційних монет України значно зросла, зокрема, з 1,01 % у 2001 році до 26,35 % у 2004 році. У той же час, у дисертації встановлено, що механізм випуску цих монет передбачає, що за рахунок високорентабельних монет із дорогоцінних металів покриваються витрати на випуск низькорентабельних монет із недорогоцінних металів.

Автором доведено, що одним із способів збільшення рентабельності та зниження витрат за нумізматичними операціями є вдосконалення організаційної структури НБУ, пов’язаної із створенням підрозділів фронт-офісу, мідл-офісу і бек-офісу. Тому в роботі обґрунтовані та запропоновані практичні рекомендації щодо необхідності створення в рамках служби менеджменту нумізматики НБУ зазначених підрозділів і розроблені їх основні функції і завдання, що дасть змогу підвищити рівень організації та управління нумізматичними операціями НБУ.

Таблиця 2

Фінансові результати від реалізації пам`ятних та ювілейних монет України

( грн.)

Види монет | Показники | Роки

1997 | 1998 | 1999 | 2001 | 2003 | 2004

1. Із золота 900 проби | Собівартість (фактична) | 522,40 | 612,40 | 758,58 | 978,01 | 1793,00 | 2315,45

Ціна реалізації | 533,32 | 625,00 | 775,00 | 1000,00 | 2083,00 | 2500,00

Прибуток (+), збиток (-) | +10,92 | 12,60 | +1,42 | 21,99 | +290,00 | +184,55

Рентабельність (%) | 2,09 | 2,06 | 2,17 | 2,25 | 16,17 | 7,97

2. Із срібла

925 проби одноунцієві (31,10 г ) | Собівартість (фактична) | 18,02 | 45,04 | 56,00 | 66,00 | 60,10 | 65,95

Ціна реалізації | 18,34 | 45,83 | 56,67 | 66,67 | 75,00 | 93,33

Прибуток (+), збиток (-) | +0,32 | 0,79 | +0,67 | +0,67 | +14,90 | +17,38

Рентабельність (%) | 1,77 | 1,75 | 1,20 | 1,01 | 24,79 | 26,35

3. Із ней-зильберу | Собівартість (фактична) | - | 1,63 | 2,46 | 2,71 | 2,98 | 1,90

Ціна реалізації | - | 3,67 | 2,50 | 2,97 | 3,47 | 2,00

Прибуток (+), збиток (-) | - | 0,04 | +0,04 | +0,26 | +0,12 | +0,10

Рентабельність (%) | - | 2,45 | 1,62 | 3,32 | 4,38 | 5,26

У розділі 3 „Шляхи підвищення ефективності нумізматичних операцій НБУ” обґрунтовано напрями підвищення ефективності нумізматичних операцій НБУ. Зокрема, вивчено та проаналізовано досвід діяльності провідних центральних банків світу на нумізматичному ринку з метою використання його позитивних надбань у прийнятті управлінських рішень НБУ, застосування математичних моделей та методів у маркетингових дослідженнях, а також необхідність випуску інвестиційних монет як джерела додаткових коштів для економіки держави.

Дослідження дисертантом світового досвіду маркетингу нумізматичних операцій дало змогу обґрунтувати доцільність та потребу вжиття таких заходів: 1) зменшення номінального ряду колекційних монет; 2) урізноманітнення тематики монет для задоволення попиту внутрішнього і зовнішнього нумізматичних ринків; 3) витрачання частини коштів на рекламу, нову упаковку; 4) розраховування, передусім, на внутрішній ринок, а потім на світовий. Реалізація цих заходів сприятиме розширенню кола потенційних покупців, збільшенню попиту на монети і обсяги їх продажу. У роботі доведено, що рентабельність срібних монет України вже сьогодні дорівнює світовим стандартам, що є позитивним і підтверджує конкурентоспроможність нашої країни на світовому нумізматичному ринку.

Крім того, у вітчизняній практиці, виходячи з позитивного досвіду Центрального банку Росії на нумізматичному ринку, доцільно звернути увагу на вдосконалення: 1) організаційної структури спеціалізованого управлінського підрозділу з питань нумізматики; 2) порядку випуску в обіг, бухгалтерського обліку монет; 3) тиражно-цінової політики; 4) каналів розповсюдження монет. Їх впровадження в роботу НБУ, на думку автора, створить умови для прийняття оптимальних управлінських рішень, а також забезпечить підвищення ефективності нумізматичних операцій.

Застосування моделювання в маркетингових дослідженнях нумізматичних операцій також допомагає варіативному інформаційному забезпеченню прийняття управлінських рішень НБУ. У роботі визначено роль моделювання в процесі проведення монетної політики НБУ, досліджено ефект від використання математичних моделей, обґрунтовано можливості їх застосування для забезпечення високої ефективності прийняття маркетингових рішень.

Як свідчить проведений автором аналіз, методи моделювання виступають засобом врахування впливу найбільшої кількості факторів нумізматичного ринку, одночасно абстрагуючись від економічної суті та специфіки кожної конкретної нумізматичної операції. В роботі показано, що такими методами можуть бути концепції споживчих переваг, теорії ігор, функція відносного попиту, метод невизначеного множника Лагранжа та метод аналізу ієрархій.

Таким чином, на підставі зазначених математичних моделей та методів, використаних дисертантом у маркетингових дослідженнях нумізматичних операцій:

1) розроблено алгоритм визначення обсягу та структури попиту на окремі колекційні монети на підставі ідентифікації функцій попиту на підґрунті даних щодо обсягів їх придбання колекціонерами з різними видами доходів за допомогою функції відносного попиту на монети та методу невизначеного множника Лагранжа. Отже, функція визначення обсягу попиту на колекційну монету має вигляд:

де H – вид монети; ? обсяг витрат споживачів r-ї групи населення на придбання H-го виду монети; ? залежність попиту від індексу цін на H-го виду монети;

2) визначено ситуацію рівноваги на нумізматичному ринку з цільовими функціями центральних банків (прибуток, дохід, питома вага обсягів продажу монет) на базі концепції теорії гри, які можуть бути розраховані за такими формулами:

прибутку від нумізматичних операцій ? ;

доходу від нумізматичних операцій ?;

питомої ваги обсягів продажу колекційних монет –,

де k – номер банку на ринку; ? витрати банків; ? обсяг монет для продажу;- ціна банку; - обсяг продажу k-го банку; x – управлінське рішення.

3) сформовано методику визначення доцільності випуску певної колекційної монети та запропоновано таку функцію визначення рейтингової оцінки доцільності її випуску на базі методу аналізу ієрархій, використання якої дає змогу визначити необхідність в її випуску залежно від отриманої оцінки привабливості:

М = (1,7М1111+0,34М1112+0,29М1121+1,47М1122+0,5М1123+0,32М1113+0,14М1141+

+0,48М1143+6,3М1211+0,86М1212+5,5М1221+1,1М1122+0,57М1223+1,1М1231+0,4М1232+

+0,4М1233+0,15М1234+0,49М1242+0,87М1243+0,2М1244+9,96М131+12,33М132+0,95М133+

+5,69М134+4,74М135+4,27М136+1,4М137+5,2М138+2,85М139+3,3М141+2,32М142+

+2,94М143+1,96М144+1,7М145+1,84М211+12,28М212+2,5М221+0,38М222)/99,

де М1111, М1112, М1121, М1122, М1123, М1113, М1141, М1143– вага монет; М1211, М1212, М1221, М1122, М1223, М1231, М1232, М1233, М1234, М1242, М1243, М1244– тиражі монет; М131 ,М132 , М133, М134, М135, М136, М137, М138, М139– серії монет; М141 – „цінова історія”; М142 – номінал монети; М143 – ціна металу, з якого виготовлена монета; М144 – ціни на монети в інших країнах; М145 – собівартість монети; М211 – вік і соціальний статус покупця; М212 – загальний матеріальний стан покупця; М221 – макроекономічна ситуація на Україні; М222 – макроекономічна ситуація в світі. Якщо М >4,5, то включити до плану випуску поточного року; 3,5<М4,5 – до перспективного плану випуску; 2,5 < М 3,5 – ще раз проаналізувати дані про монету; М 2,5 – не потрібно випускати монету.

4) запропоновано методику аналізу залежності поведінки нумізмата на ринку від рівня задоволення його потреб та кількості й асортименту накопичуваних ним монет при заданому його доході, яка дає змогу визначити тираж монети.

Ще одним із шляхів підвищення ефективності нумізматичних операцій НБУ є започаткування випуску інвестиційних монет України як джерела додаткових коштів для економіки держави. Придбання населенням монет досягає щорічно 8 - 10% усього продажу дорогоцінних металів у світі, у 75 країнах світу щорічно випускаються 650 найменувань інвестиційних монет, на виготовлення яких тільки в 1995–2000 роках було використано 553,8 т золота та 4976 т срібла1. Наприклад, щорічно в Канаді карбується до 25 т цих монет із золота, в Австрії – до 18 т, в Австралії – до 11 т, в Ірані – до 6 т, в Великобританії, Китаї та ЮАР – до 3 т. Проте кожна країна самостійно визначає те, залежно від політичної та економічної ситуації та власних пріоритетів, на скільки скорочувати чи збільшувати обсяги їх випуску.

Якщо в розвинених країнах населення розглядає інвестиційні монети передусім як інвестиційний актив, який дає змогу диверсифікувати структуру фінансових вкладень, то в країнах, що розвиваються, вони є насамперед надійним засобом заощадження і альтернативою придбанню іноземної валюти. На відміну від фіктивних активів, схильних до значного знецінення, дорогоцінні метали мають у своїй основі реальну вартість товару, що робить їх усе-таки більш стійкими до у країнах з розвинутими ринками інвестиційні золоті монети виконують роль одного з важливих інструментів регулювання грошового обороту. Реалізовуючи частину інвестиційних монет на міжнародному ринку, країни-емітенти отримують додаткові надходження у вільно конвертованій валюті.

Отже, виходячи з авторського дослідження світового досвіду, в роботі доведено, що інвестиційні монети виконують роль одного із джерел накопичення покупцем коштів у вигляді дорогоцінних металів та додаткових надходжень до бюджету. Випуск інвестиційних монет має значний ринковий потенціал в Україні. Рекомендацією для України, виходячи з вищезазначеного, може бути пропозиція щодо започаткування випуску інвестиційних монет як нового перспективного сегменту фінансового ринку, на який прийшли б заощадження населення. На нашу думку, це сприятиме зміцненню національної валюти та підвищенню внутрішньої фінансової стабільності. У зв’язку з цим у роботі розроблені практичні рекомендації щодо визначення стандартів, центрів торгівлі, клієнтів та мотивів купівлі інвестиційних монет, а також запропоновано створити програму їх випуску в Україні із включенням питань економічних розрахунків щодо їх випуску з визначенням тиражів, ціноутворення, ринків збуту в країні та за кордоном.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення актуального наукового завдання, важливого як з погляду економічної теорії, так і прикладного

___________________

Плисецкий Д.Е. Проблемы и перспективы развития розничного рынка драгоценных металлов в России// Деньги и кредит. – 2004 – №4. – С.36-40.

характеру (банківської практики), ? методичного і маркетингового аспектів нумізматичних операцій НБУ. Основні висновки та пропозиції, які є результатом проведеного дослідження, полягають у наступному:

1. У вітчизняній економічній теорії слід враховувати те, що нумізматика ? це також економічне явище, а отже, не слід обмежуватися її дослідженням як історії та сучасності монетної справи і монетної політики країни в ту чи іншу епоху, адже вона охоплює й питання, що стосуються політичної історії, археології, історії держави та права, політичної економії тощо. Нумізматика вивчає, систематизує та аналізує різні види монет, які відображають економічний, політичний і культурний розвиток країни, стають дійовим інструментом у формуванні позитивного іміджу країни серед членів світової спільноти, її представленні на міжнародній арені, а також розробляє монетну термінологію, займається атрибуцією та метрологією всіх монет держави.

2. У роботі обґрунтовано необхідність введення в науковий оборот теоретичного поняття „нумізматичні операції НБУ”, що зумовлено розвитком та розмаїттям банківських операцій. Введення поняття „нумізматичні операції” як наукового напряму в теорію грошей дає змогу виділити його серед інших, дослідити стан, розвиток, класифікацію, методику здійснення таких операцій і виокремити їх структурні елементи й основні етапи. Комплексне визначення поняття „нумізматичні операції” – це дії, спрямовані на здійснення операцій з пам’ятними та ювілейними монетами, яке включає 4 таких етапи: планування, виготовлення, випуск в обіг та реалізація на внутрішньому і зовнішньому нумізматичних ринках.

3. Розвиток нумізматичної справи в Україні орієнтується на розроблення теоретичних та правових засад нумізматичних операцій, які на сьогодні сформовані недостатньо. Тому дисертант для повної та ґрунтовної характеристики цих операцій:

- провів структуризацію всіх монет, зокрема колекційних монет, які перебувають в обігу на території нашої країни (за платіжністю, матеріалом виготовлення, особливостями технології карбування, тематикою, роками введення в обіг), яка найповніше виражає їх зміст та специфічні риси зазначеного обігу в сучасній Україні;

- розкрив суть, взаємозв’язок і взаємодію первинного і вторинного нумізматичних ринків для розмежування і систематизації з метою дослідження процесу реалізації монет;

- довів, що колекційні монети, які мають номінал, і як дійсні платіжні засоби України є складовою грошового обороту, який включає в себе грошовий обіг, фіскально-бюджетний та кредитний оборот, тобто вони більшою або меншою мірою виконують усі функції грошей. У роботі наголошується, що на рівень прибутковості