НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОРНІЄНКО Ольга Андріївна

УДК 632.7.: 634. [477]

ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ КАЛІФОРНІЙСЬКОЇ ЩИТІВКИ В ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАЇНИ

16.00.10 – ентомологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ- 2005

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Національному аграрному університеті

Кабінету Міністрів України

Науковий керівник- |

доктор сільськогосподарських наук, професор,

ДОЛЯ Микола Миколайович, Національний аграрний університет, професор кафедри інтегрованого захисту і карантину рослин

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук , професор,членкор УААН, |

ХОМЕНКО Іван Іванович, Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН, науковий директор

кандидат сільськогосподарських наук, ЛОШИЦЬКИЙ Володимир

Павлович, Інститут садівництва УААН, старший науковий

співробітник лабораторії захисту рослин

Провідна установа - | Полтавська державна аграрна академія,

кафедра екології і ботаніки, Міністерство

аграрної політики України, м. Полтава

Захист відбудеться “28” січня 2005 року о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім.41

Автореферат розісланий: “25” грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед щитівок, що є в садах України, найбільшої шкоди плодовим насадженням завдає небезпечний карантинний шкідник, обмежено розповсюджений на території нашої держави, а також країн Європи, Азії, Африки та Америки - каліфорнійська щитівка - Quadraspidiotus perniciosus Comst., що належить до родини Diaspididae - справжні щитівки, підряду Coccinea – кокциди, ряду рівнокрилих – Homoptera.

Незважаючи на карантинні та інші захисні заходи, ареал каліфорнійської щитівки дедалі розширюється на території країни, що зумовлено відсутністю стійких проти неї сортів плодових, високоефективних хімічних препаратів для застосування як у колективних, так і присадибних господарствах, а також безконтрольним перевезенням садивного матеріалу.

Тому виникла необхідність екологічної оцінки і пошуку можливостей удосконалення заходів обмеження чисельності шкідника.

Високоякісний садивний матеріал дозволяє прискорити плодоношення дерев, підвищити їх урожайність, поліпшити товарну якість плодів. А отримання такого матеріалу не можливо без вивчення заходів щодо обмеження чисельності цього фітофага.

В тих садах, де не проводять обробку, або вона є недостатньо ефективною, бо залишаються необробленими верхівки крон дерев, успішно розмножується даний вид.

Переміщення галузі садівництва в приватний сектор, стихійне вирощування та реалізація без належних документів садивного матеріалу при відсутності лабораторної експертизи не тільки у районах його вирощування, але й на всій території України, вимагає глибоких знань та чіткого контролю від інспекторів з карантину рослин на місцях та спеціалістів лабораторій по своєчасному виявленню та встановленню видової приналежності того чи іншого фітофага.

Сади, як і ліси та інші зелені насадження, мають велике санітарно-гігієнічне значення, особливо навколо великих міст та промислових центрів, які є стаціями поширення каліфорнійської щитівки. Крім того, сади на схилах при доброму догляді за ними не лише дають високий урожай, а й одночасно захищають ґрунт від ерозії.

В Україні зосереджено 29,8% площ СНД, зайнятих під плодово-ягідними насадженнями, в т.ч. 46% загальної площі яблуні і груші, виробляється 26-30% садівничої продукції.

Сучасний захист рослин від шкідливих організмів грунтується на інтеграції різних методів зниження контролю їх чисельності. При цьому, поряд із забезпеченням необхідної біологічної ефективності головною вимогою до фітосанітарних заходів є екологічна та санітарно-гігієнічна безпека застосування засобів захисту. Це особливо складно для такої галузі, як садівництво, де втрати урожаю від хвороб та шкідників можуть перевищувати 50% і більше . Особливістю захисту багаторічних насаджень від шкідників на даному етапі є посилення екологічного підходу до розробки і практичного застосування інтегрованої системи захисних заходів.

Одержання високоякісного садивного матеріалу, вільного від шкідників карантинного та некарантинного походження, неможливо вирішити без науковообгрунтованого захисту плодових насаджень.

Враховуючи вимоги сьогодення, виникла необхідність пошуку шляхів удосконалення існуючої системи захисту саду з максимальним застосуванням агротехнічних, механічних, біологічних заходів та раціонального використання хімічного методу захисту рослин.

Недостатня вивченість біології і екології каліфорнійської щитівки в умовах України, недосконалість системи захисту багаторічних насаджень від цього шкідника, і рекомендацій з прогнозу розмноження його визначили актуальність теми дисертаційної роботи. Матеріали дисертації зібрані автором під час роботи у Державній інспекції з карантину рослин по Україні на посаді провідного агронома у 1997-2002 рр. і навчання в заочній аспірантурі Національного аграрного університету у 1998-2001 рр.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації є частиною плану наукових досліджень Національного аграрного університету з Державної науково-технічної програми №4 "Високоефективні технології та засоби захисту рослин" (номер Державної реєстрації 0196V013083).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень – удосконалити систему заходів обмеження розмноження каліфорнійської щитівки і розробити модель короткострокового прогнозу її розмноження. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішувати такі завдання:

-дослідити вплив низьких зимових температур на виживання личинок каліфорнійської щитівки;

-вивчити регіональні особливості біології і екології щитівки;

-удосконалити заходи захисту посадкового матеріалу, плодових культур від карантинного шкідника в плодоводчиських господарствах України;

-вивчити ефективність дії деяких пестицидів проти шкідника;

-встановити причини стабільної шкодочинності каліфорнійської щитівки в садах України;

-встановити раціональну норму витрати пестициду “ДНОК” при ранньовесняних обприскуваннях саду проти щитівки;

-вивчити видовий склад ентомофагів і їх значення в регуляції чисельності шкідника;

-визначити зони розповсюдження щитівки на території України;

-розробити короткостроковий прогноз і заходи з удосконалення обмеження розмноження каліфорнійської щитівки;

Об'єкт досліджень – каліфорнійська щитівка.

Предмет досліджень – закономірності розвитку каліфорнійської щитівки у просторі і часі, розробка короткострокового прогнозу її розмноження і шляхів обмеження чисельності.

Методи досліджень – польові та лабораторні досліди з біології шкідника, і ефективності сучасних пестицидів, прогностичність аналізу реакцій каліфорнійської щитівки на зміну екологічних факторів і складання моделей короткострокового прогнозу згідно загальноприйнятих методик. Оцінка достовірності отриманих даних методом дисперсійного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено причини стабільної шкодочинності каліфорнійської щитівки в садах України, уточнені зони розвитку одного і двох поколінь. Проведено аналіз видового складу ентомофагів щитівки та визначена їх роль в регулюванні чисельності виду в різних регіонах нашої держави і розроблені режими захисту посадкового матеріалу та прищепно-підщепних комбінацій проти заселення щитівкою за допомогою фітоверму. Розроблена методика визначення плодючості самок та динаміка виходу личинок (бродяжок) з використанням ловильних смужок. Виявлено, що частина зимуючих личинок щитівки навесні на активізується, а залишається в стані діапаузи протягом усього вегетаційного періоду. Обгрунтована можливість відміни ранньовесняної обробки саду ДНОКом залежно від умов зимівлі та встановлена доцільність використання інсектицидів для захисту саду проти каліфорнійської щитівки. Установлено, що для короткострокового прогнозу розмноження щитівки навесні достатнє уявлення дають відомості про виживання її після зимівлі.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені рекомендації виробництву щодо доцільності проведення ранньовесняного обприскування ДНОКом проти каліфорнійської щитівки навесні за результатами обстежень, контролю виходу бродяжок та плодючості самок, льоту самців. Для захисту плодових культур від щитівки найбільшу ефективність дає застосування фітоверму

0,2 % к.е. при концентрації робочої рідини 0,5 % по препарату, що викликає загибель шкідника на 88-91 %.

Для складання короткострокового прогнозу загрози насадженням від каліфорнійської щитівки у наступному році потрібно провести облік заселеності шкідником культур восени і після зимівлі.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брала участь у плануванні та проведенні дослідів, експериментів та спостережень, обробці даних, аналітичній роботі та підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданні кафедри хімічного захисту факультету захисту рослин в 1998-2001 рр., на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного Аграрного Університету (1998-2001рр.), на всеукраїнській науково-практичній конфренції на тему: “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів” у Харківському державному аграрному університеті ім.В.В. Докучаєва, (Харків, 21-25 травня 2001 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації видано 9 статей у фахових виданнях, опубліковані Рекомендації щодо захисту плодових культур від каліфорнійської щитівки, одна робота у матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 151 сторінці друкованого тексту. Вона складається з вступу, загальної характеристики роботи, аналітичного огляду літератури, опису умов та методики проведення досліджень, шести розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань та додатків. У дисертації міститься 42 таблиці, 15 рисунків. Перелік посилань охоплює 233 найменування, в тому числі 18 іншомовних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дана загальна характеристика роботи, показана актуальність теми. Поставлена мета та завдання досліджень, висвітлена новизна та практичне значення одержаних результатів.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На основі узагальнення даних літератури висвітлено стан вивчення каліфорнійської щитівки в різних країнах світу, вплив факторів різної природи на популяцію шкідника, ареал поширення щитівки та умови для її розвитку, опис шкідника, його спосіб життя та шкідливість, світовий досвід по обмеженню його чисельності. Доведено, що каліфорнійська щитівка вивчена в Україні недостатньо та обгрунтована актуальність питань досліджуваних у дисертації.

МІСЦЕ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 1998-2001 років у садівничих господарствах двох кліматичних зон: 1. Північний Лісостеп України – Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки, дослідне господарство "Новосілки" Інституту садівництва УААН, Центральний Лісостеп – Черкаська область, Городищенський р-н., с.Мліїв, дослідне господарство Мліївського інституту садівництва ім.Л.П. Симиренка УААН., 2. Степ України – Херсонська область Бериславський р-н., с. Зміїв, ВАТ "Мічуринець".

Обстеження проводили обліком зимуючих личинок 1-го покоління (весною) для визначення кількості особин, що залишились живими після перезимівлі і доцільності проведення хімічних обробок (влітку по бродяжках і самицях).

Феромонними пастками виявляли шкідника в тих садах, де візуальне обстеження неможливе за низької чисельності.

Строки проведення літніх обробок визначали за динамікою виходу личинок із під щитків.

Проводили періодичні обстеження та облік бродяжок щитівки за допомогою ловильних клейових смужок. Личинок, яких знаходили в ловильних смужках підраховували і по цих даних визначали строки проведення обприскувань.

КАЛІФОРНІЙСЬКА ЩИТІВКА В РАЙОНІ ДОСЛІДЖЕНЬ

Охарактеризовані особливості регіонального поширення каліфорнійської щитівки. Основою для планування сезонного комплексу заходів захисту рослин у поточному році проти каліфорнійської щитівки є біологічний моніторинг і прогноз сезонних змін фітосанітарної ситуації у плодових насадженнях.

Відмічено, що відчутну шкоду цей вид завдає в зоні розвитку двох і трьох поколінь (рис.1).

Рис. 1. Уточнена схема поширення і число поколінь каліфорнійської щитівки на території України (1998-2001рр.): I-II – зона Полісся і Лісостепу, де розвивається 1-2 покоління; II– зона, де розвивається 2 покоління, III – зона Степу, де розвивається 3 покоління.

Бродяжки заселяють скелетні гілки, стовбур і, насамперед, верхівки пагонів. На плодах, при відродженні другого покоління, бродяжки швидко утворюють колонії на таких сильно пошкоджуваних сортах як Шафран Літній, Пепін Лондонський, Бельфлер жовтий, Кальвіль сніговий, Джонатан, Папіровка, Голден Делішес.

Найулюбленішими місцями поселення бродяжок на плодах є "чашечки".

За декілька вегетаційних періодів на скелетних гілках і стовбурах утворюються суцільні покриви кори щитівками. В результаті пошкоджень дерева набувають пригнічений вигляд; відбувається викривлення пагонів, розтріскування кори, сильно знижується врожай. У сильно заселених дерев різко знижується тургор, гілки засихають, утворюється суховерхість, дерево може повністю загинути.

За допомогою ловильних смужок можна прослідкувати початок виходу бродяжок каліфорнійської щитівки з-під щитків самок та його закінчення для визначення терміну проведення обробки і встановлення плодючості самок (табл.1,2).

Таблиця 1 - Середня плодючість каліфорнійської щитівки в

регіонах досліджень (1998-2001 рр.)

Роки | Плодючість в поколіннях,екз.

весняне | перше літнє | друге літнє

ДГ "Новосілки"

1998 | 56 | 64 | 26

1999 | 72 | 81 | 28

2000 | 63 | 74 | 29

2001 | 77 | 97 | 30

Середнє | 67 | 79 | 28

Мліїв

1998 | 98 | 102 | 106

1999 | 101 | 104 | 102

2000 | 93 | 97 | 99

2001 | 89 | 92 | 98

Середнє | 95 | 98,8 | 101

ВАТ "Мічуринець"

1998 | 97 | 99 | 102

1999 | 113 | 115 | 120

2000 | 141 | 148 | 151

2001 | 145 | 154 | 147

Середнє | 124 | 129 | 130

Таблиця 2 - Максимальна плодючість каліфорнійської щитівки в регіонах

досліджень (1998-2001 рр.)

Роки | Плодючість в поколіннях,екз.

весняне | перше літнє | друге літнє

ДГ "Новосілки"

1998 | 59 | 76 | 32

1999 | 68 | 88 | 33

2000 | 79 | 86 | 36

2001 | 86 | 94 | 39

Середнє | 73 | 86 | 35

Мліїв

1998 | 83 | 87 | 91

1999 | 96 | 99 | 109

2000 | 104 | 108 | 110

2001 | 105 | 107 | 113

Середнє | 97 | 100 | 105,7

ВАТ "Мічуринець"

1998 | 116 | 124 | 135

1999 | 128 | 139 | 147

2000 | 137 | 142 | 168

2001 | 151 | 147 | 174

Середнє | 133 | 138 | 156

Так, весною плодючість каліфорнійської щитівки в дослідному господарстві "Новосілки"дорівнювала 67 екземплярам, у Мліївському інституті садівництва імені Л.П. Симиренка - 95 екземплярам, в Херсонській області у ВАТ "Мічуринець" - 124 екземплярам, а максимальна, відповідно, становила 73, 97, 133 екземпляри. Середня плодючість першого покоління в "Новосілках" становила 79, у Мліїві-98,8, у Херсонській області 129 екземплярів, а максимальна, відповідно, дорівнювала 86, 100 та 138 екземплярів. Максимальна плодючість другого покоління шкідника в "Новосілках" становила 35, у Мліїві-105,7 в Херсонській області-156 екземплярів, тоді як середня плодючість другого покоління становила, відповідно, 28, 101 та 130 екземплярів.

ФАКТОРИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ЧИСЕЛЬНІСТЬ КАЛІФОРНІЙСЬКОЇ ЩИТІВКИ

Наведені дані щодо визначення строків проведення обприскувань проти щитівки пестицидами, результати обліків виходу бродяжок щитівки із застосуванням ловильних клейових смужок (табл. 3).

На зниження кількості зимуючих личинок каліфорнійської щитівки ефективно впливають низькі температури повітря, залежно від тривалості морозних днів.

Основна маса особин шкідника зимує на корі штамбів і скелетних гілок переважно в стадії личинок першого віку, покритих чорним щитком. Восени зустрічаються личинки, дещо нижчого ступеню розвитку, у яких щиток іще не почорнів. Вони гинуть при перших мінусових температурах.

Грудневе і січневе зниження температури повітря до –24…–29С та тривалість морозів з температурою нижче –20С протягом 14-16 днів (у місяць) зменшують чисельність шкідника на 97,8-98,9% при щільності заселення штамбів восени 58-72 екз/дм? (табл. 4).

Таблиця 3 - Динаміка виходу личинок – бродяжок каліфорнійської щитівки та

інтенсивність їх розселення в кронах плодових дерев

(Дослідне господарство Мліївського інституту садівництва

ім. Л.П. Симиренка УААН, сорт Айдаред, 1998-2001 рр.)

Роки досліджень | Перше покоління | Друге покоління

Початок відроджен-ня личинок | Кінець відроджен-ня личинок | Тривалість виходу личинок (дні) | Початок відроджен-ня личинок | Кінець відроджен-ня личинок | Тривалість виходу личинок (дні)

1998 | 9.06 | 2.07 | 24 | 28.07 | 13.08 | 17

1999 | 3.06 | 24.06 | 22 | 2.08 | 28.08 | 27

2000 | 27.05 | 18.06 | 23 | 25.07 | 16.08 | 23

2001 | 30.05 | 22.06 | 24 | 27.07 | 23.08 | 28

Середнє | 3.06 | 25.06 | 23 | 29.07 | 20.08 | 23,7

Таблиця 4 - Вплив низьких температур повітря на виживання

зимуючих личинок каліфорнійської щитівки на яблуні

(Дослідне господарство Мліївського інституту садівництва

УААН, 1997 - 2001 рр., сорт Мелба )

Роки | Мінімальні температури повітря по місяцях, 0С | Тривалість температур

нижче –200С,

діб | Щільність заселення гілок зимуючими личинками, екз/на 1дм? кори штамба | Заги-бель личи-нок,

%

гру-

день | сі-

чень | лю-

тий | бере-

зень | гру-

день | сі-

чень | лю-

тий | через

місяць

після

листо-паду | на 20-й

день після

морозів

нижче

>-250 С | на

почат-

ку

вегета-

ції

1997-1998 | -27,8 | -8,4 | -3,2 | -7,9 | 14 | - | - | 67 | 10 | 1,5 | 97,8

1998-1999 | -29,3 | -14,3 | -14,4 | -11,7 | 16 | - | - | 72 | 6 | 0,8 | 98,9

1999-2000 | -16,7 | -24,2 | -10,0 | -7,3 | - | 4 | - | 58 | - | 1,3 | 97,8

2000-2001 | -7,2 | -16,2 | -12,6 | -8,6 | - | - | - | 61 | - | 0,6 | 86,3

НІР05 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 0,1 | 0,91

При вирішенні питання про потребу ранньовесняних обприскувань ДНОКом необхідно в обов'язковому порядку до початку вегетації кормової рослини встановити щільність заселення дерев та життєздатність личинок каліфорнійської щитівки, що перезимували, особливо у випадках коли взимку морози нижче – 20С тривали 14 і більше днів. За таких обставин обробка ДНОКом недоцільна.

Площа садів, заселених каліфорнійською щитівкою в Україні становить понад 91781 га.

Для обробки садів ДНОКом на території, заселеній шкідником, потрібно: на 1 га – 54 $, а на заселену площу 4956174 $ або 26267722 гривень, і при відсутності обстежень садів та обліків садівничі господарства України, як витрачали, так і будуть витрачати для обробок проти каліфорнійської щитівки близько 1735 тонн ДНОКу щорічно.

Цей захід обмежить розмноження шкідника, але не вирішить у повному обсязі проблему захисту садів від нього, тому що навіть при своєчасному обробітку частина популяції залишається живою.

У наших дослідженнях із захисту прищеп після окуліровки ми використали новий препарат фітоверм, 0,2% к.е., як інсектоакарицид кишково-контактної дії зареєстрований в Україні (табл.5)

Таблиця 5 - Ефективність дії препарату фітоверм 0,2 % к.е. проти каліфорнійської

щитівки та вплив його на приживання "вічок" при проведенні літньої

окуліровки насінневих прищеп (Дослідне господарство Мліївського

інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН, сорт Мелба,

середнє за 2000-2001 рр.)

Варіант | Трива-лість

обробки

препара

тами, хв | При робочій концентрації

фітоверму у рідині, % | Ефектив-ність дії

0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | інших препа-ратів, %

Приживання, %

Контроль (обробка водою) | - | - | - | - | - | 93,9

Еталон (фумігація

живців бромистим метилом), 60г/м 3 | 6 | - | - | - | - | 31,7

Фітоверм 0,2% к.е. | 10 | 92,3 | 92,0 | 91,4 | 92,5 | -

Фітоверм 0,2% к.е. | 20 | 93,4 | 91,9 | 92,3 | 91,8 | -

Фітоверм 0,2% к.е. | 30 | 92,9 | 92,4 | 92,6 | 92,6 | -

НІР05 | - | 1,52 | 1,74 | 1,63 | 1,59 | -

Загибель шкідника, %

Контроль(обробка водою) | - | - | - | - | - | 3,1

Еталон (фумігація

живців бромистим метилом) 60г/м 3 |

6 | - | - | - | - | 98,8

Фітоверм 0,2% к.е. | 10 | 62,7 | 71,2 | 81,3 | 88,7 | -

Фітоверм 0,2% к.е. | 20 | 64,9 | 74,6 | 89,6 | 90,2 | -

Фітоверм 0,2% к.е. | 30 | 68,3 | 75,9 | 90,4 | 91,2 | -

НІР05 | - | 0,95 | 1,03 | 1,46 | 0,97 | -

При концентрації фітоверму 0,2% по препарату та тривалості обробки 10 хвилин загибель шкідника становила 62,7%, а приживання "вічок" становило 92,3%, при 20 хвилинах обробки загибель шкідника становила 64,9%, а приживання дорівнювало 93,4%; при 30 хвилинах обробки загибель дорівнювала 68,3%, а приживання – 92,9%.

При концентрації фітоверму 0,3% по препарату та тривалості обробки 10 хвилин загибель шкідника дорівнювала 71,2%, а приживання "вічок" склало 92,0%. При тривалості обробки – 20 хвилин загибель шкідника дорівнювала 74,6%, а приживання становило 91,9%; при тривалості обробки 30 хвилин загибель шкідника склала 75,9% , а приживання вічок дорівнювало 92,4% .

При концентрації фітоверму у робочій рідині 0,4 і 0,5% приживання "вічок" майже не відрізнялось і становило 91,4-92,6%, а загибель шкідника у варіанті з концентрацією 0,5% складала 88,7- 91,2%.

Дослідженням ефективності дії проти личинок каліфорнійської щитівки інших сучасних препаратів установили, що сайрен, 40,8% к.е. та парашут 450% мк.с. з нормами витрати препаратів 1,5-2 л/га виявились найбільш ефективними і забезпечили середню ефективність дії за роки досліджень відповідно 92,1-97,7%, 91,0-99,7%.

У варіантах, де використовували данадім, 40% к.е. з нормою витрати 3 л/га ефективність дії за роки досліджень становила 84,6-95,5%.

При обробці сумітіоном 50% к.е. ефективність дії при нормі витрати 2,4 л/га становила 86,4-97,3%.

Ефективність дії препарату актара 25 WG, в.р.г. при витраті 0,1-0,2 кг/га була 75,3-99,8%.

Для захисту плодових насаджень від каліфорнійської щитівки необхідно проводити одне ранньо-весняне та по два обприскування пестицидами проти кожного літнього покоління (при відсутності обприскувань проти яблуневої плодожерки та інших шкідників плодового саду.)

Обробки пестицидами проти каліфорнійської щитівки високоефективні в молодих садах, де відсутня відмерла кора, і немає великого нашарування щитків.

КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ КАЛІФОРНІЙСЬКОЇ ЩИТІВКИ В САДАХ УКРАЇНИ

Показано інтенсивність розвитку каліфорнійської щитівки, яка залежить від метеорологічних умов року. Проведено облік зимуючого запасу, визначено вплив осінньо-зимових температур на виживання популяції та здійснено контроль за сезонною динамікою розмноження шкідника.

Моніторинг виходу і розселення личинок каліфорнійської щитівки є одним із найбільш необхідних елементів системи заходів, тому, що по виходу личинок плануються строки обробок хімічними препаратами.

Нами було встановлено, що щільність заселення пагонів навесні личинками щитівки, що перезимували, залежить від погодних умов зими.

Виживання шкідника до початку вегетації рослин в окремі роки складає 1,1-2,2%, за таких умов перше покоління щитівки вельми обмежене і не являє собою загрози відчутного пошкодження насаджень. Отже результати перезимівлі щитівки доцільно використовувати для складання короткострокового прогнозу її загрози культурам.

Нами вперше розроблено рівняння стосовно визначення строків появи II-го покоління фітофага для прогнозування та проведення вчасних і ефективних заходів проти шкідника з коефіціентом кореляції 0,92:

У=85,0+0,9х1 +1,03х2 +0,6х3 +0,5х4 +0,04х5+0,1х6,:

Де : х1 – число днів від початку розвитку личинок першого покоління;

х2 – середньодобова температура повітря, С;

х3 – середня відносна вологість повітря від початку розвитку

личинок навесні, %;

х4 – середня відносна вологість повітря за період розвитку

першого покоління, %;

х5 – сума опадів за період розвитку першого покоління, мм;

х6 – сума ефективних температур для розвитку першого покоління, С.

85,0 – вільний член;

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ САДУ

Ми вивчали вплив строків проведення обприскувань препаратом ДНОК, 40% р.п. проти щитівки на урожайність насаджень яблуні та сортність плодів і вартість урожаю. Середня урожайність насаджень становила в контролі 85 ц/га, в еталоні-120 ц/га, а в варіанті 130 ц/га (табл. 6).

Ми провели розрахунки з визначення економічної ефективності хімічного захисту яблуні від каліфорнійської щитівки. Рівень рентабельності за роки досліджень у дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН в середньому складає 420-500% (табл.7).

Таблиця 6 - Вплив строків проведення обприскувань пестицидами

проти каліфорнійської щитівки на урожайність насаджень та

якість плодів яблуні (Дослідне господарство Мліївського

інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН,

сорт Айдаред, середнє за 1998-2001 рр.)

Варіанти | Середня

урожайність,

ц/га | Сортність плодів в урожаї | Вартість урожаю,

грн/га

І | ІІ | н/с

Контроль - обприскування водою | 85,0 | 10,0 | 63,0 | 27,0 | 6500

Еталон – обприскування ДНОКом, 40%.р.п., 15,0 кг/га, та по дві обробки проти першого і другого поколінь щитівки фосфорорганічними препаратами | 120,0 | 45,0 | 35,0 | 20,0 | 10400

Обприскування ДНОКом, 40% р.п., 15,0 кг/га та по дві обробки проти першого і другого поколінь щитівки фосфорорганічними препаратами по сигналізації згідно відлову ловильними смужками | 130,0 | 85,0 | 10,0 | 5,0 | 11600

Таблиця 7 - Економічна ефективність хімічного захисту яблуні

проти каліфорнійської щитівки (Дослідне господарство

Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка

УААН, сорт Айдаред, середнє за 1998-2001 рр.)

Варіанти | Урожай-ність,

ц/га | Вартість урожаю, грн/га | Вартість збільшення урожаю, грн/га | Додаткові витрати на захисні заходи, грн. | Чистий прибуток, грн/га | Рівень рента-бель-ності,

%

Контроль, без обробки інсектицидами | 85,0 | 6500 | - | - | - | -

Еталон – обприскування ДНОКом, 40% р.п., 15,0 кг/га, та по дві обробки проти першого і другого поколінь щитівки фосфорорганічними препаратами | 120,0 | 10400 | 3900 | 750 | 3150 | 420

Обприскування ДНОКом, 40% р.п., 15,0 кг/га та по дві обробки проти першого і другого поколінь щитівки фосфорорганічними препаратами по сигналізації згідно відлову ловильними смужками | 130,0 | 11600 | 5100 | 850 | 4250 | 500

ВИСНОВКИ

1. В умовах 1998-2001 рр. із виявлених 7 видів щитівок, найбільшої шкоди плодовим насадженням завдавав карантинний вид - каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.).

2. Каліфорнійська щитівка в плодових насадженнях виходить із діапаузи весною після становлення середньодобової температури повітря +7,3?С, розмножується у 2-3 поколіннях за рік. При наявності в саду одного покоління шкідника обробки пестицидами проводити не доцільно, тому що його розмноження стримується екологічними умовами.

3. В Степу і на півдні Лісостепу України частина личинок 1-го віку зимуючої генерації каліфорнійської щитівки навесні не виходить із діапаузи протягом усього вегетаційного періоду. Частина особин самців щитівки перезимовує у стадії німфи, а частина личинок 1 віку в першому поколінні щитівки не розвиваються, переходячи в стан зимової діапаузи.

4. В Лісостеповій і Степовій зонах України зниження температури повітря взимку до –24? С –29?С та нижче протягом 14 днів і більше викликає зменшення чисельності шкідника в агробіоценозі саду на 97-99%. В таких випадках ранньовесняне обприскування насаджень проти щитівки препаратом ДНОК, 40% р.п. (15 кг/га) є недоцільним, що дозволяє зменшити витрату коштів на захист саду, знизити собівартість вирощуваної продукції і зменшити забруднення зовнішнього середовища пестицидами.

5. Заходи захисту від каліфорнійської щитівки необхідно проводити, в першу чергу, в молодих садах, де немає щільного нашарування її щитків на корі дерев. Завдяки високій плодючості каліфорнійської щитівки, навіть при виживанні 6,3% особин зимуючої популяції, в першому поколінні вона здатна швидко відновити свою чисельність.

6. Інсектициди сумітіон, 50% к.е., 2,4 л/га; парашут, 450 мк.с., 1,5 л/га: сайрен 40,8% к.е .,2 л/га; данадім, 40% к.е., 3 л/га забезпечують високу ефективність дії (85-92 %) при застосуванні їх проти бродяжок першого покоління шкідника.

7. Строки проведення літніх хімічних обробок проти личинок першого віку каліфорнійської щитівки доцільно визначати за динамікою виходу личинок із- під щитків. Для цього на пагін або частину кори потрібно накладати ловильні клеєві смужки з хлорвінілової стрічки, яку намазувати тонким шаром вазелину. Личинки-бродяжки, що відродились, в пошуках місць живлення потрапляють на стрічку з вазеліном і там фіксуються. Цей метод дає змогу визначити динаміку виходу бродяжок та плодючість самок, що є дуже важливим для прогнозування загрози і планування заходів захисту плодових садів від щитівки.

8. За наявності щитівки в саду сигналізацію строків масової появи імаго шкідника доцільно установлювати за допомогою феромонних пасток, а контроль за динамікою виходу бродяжок - по відлову на ловильні смужки.

9. Використовувати біологічний препарат фітоверм, 0,2 % к.е. для захисту живців під час літньої окуліровки проти каліфорнійської щитівки доцільно при концентрації робочої рідини 0,5%, по препарату, що викликає середню загибель шкідника на 88-91 % при зануренні на 10-30 хвилин.

10. Короткостроковий прогноз розвитку щитівки є основою системи захисту плодових насаджень від шкідника. Основними предикторами прогнозу є: зимуючий запас шкідника; місце розташування щитків (відродження у тріщинах кори); виживання популяції після осінньо-зимового періоду; динаміка льоту самців (визначається місце знаходження шкідника); динаміка виходу і розселення бродяжок каліфорнійської щитівки; зимуючий запас на наступний рік.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.Доцільність ранньовесняного обприскування ДНОКом 40% р.п. проти каліфорнійської щитівки доцільно визначати за показниками виживання шкідника після зимівлі.

Якщо взимку температура повітря становила мінус 24-29?С і тривала протягом 4 днів і більше, зменшення чисельності шкідника в агробіоценозі саду становить 97-99%.

2.Для спостережень за динамікою льоту самців каліфорнійської щитівки слід застосовувати феромонні пастки, а контроль за динамікою виходу бродяжок проводити за допомогою ловильних клейових смужок.

3.Для захисту плодових культур проти личинок першого віку каліфорнійської щитівки ефективним є застосування фітоверму, 0,2%-й к.е. при концентрації робочої рідини 0,5% за препаратом, що викликає середню загибель шкідника на 91-98% при витримці живців у робочому розчині 30 хв.

4.Для складання короткострокового прогнозу загрози плодовим насадженням від каліфорнійської щитівки у наступному році потрібно провести облік заселеності шкідником культур восени і після зимівлі. У випадку виживання личинок щитівки до 1% застосування обробок хімічними препаратами недоцільне.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Корнієнко О.А. Екологічне обгрунтування методів контролю каліфорнійської щитівки в плодових насадженнях України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 16.00.10 - ентомологія. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню біології каліфорнійської щитівки, заходів захисту проти неї і розробки короткострокового прогнозу її розмноження.

Досліджено вплив дії низьких зимових температур на виживання личинок каліфорнійської щитівки. Удосконалено заходи захисту посадкового матеріалу, плодових культур від карантинного організму в плодорозсадницьких господарствах України.

Установлено, що у Степу і на півдні України частина личинок каліфорнійської щитівки навесні не активізується, а залишається увесь вегетаційний період у стані зимової діапаузи, частина бродяжок першого покоління діапаузує до весни, частина самців щитівки зимує в стадії німфи.

Установлено можливість відміни застосування “ДНОКу” при ранньовесняних обприскуваннях саду проти каліфорнійської щитівки, відмічена ефективність пестицидів при обробці проти шкідника та встановлено причини стабільної шкодочинності виду в садах України.

Встановлений видовий склад ентомофагів щитівки та визначена їх роль в регулюванні чисельності виду в різних регіонах України, розроблена методика визначення плодючості самок та динаміка виходу личинок (бродяжок) з використанням ловильних смужок.

Ключові слова: каліфорнійська щитівка, плодові насадження, личинка (бродяжка), карантинний організм, ентомофаги, шкідливість.

Корниенко О.А. Экологическое обоснование методов контроля калифорнийской щитовки в плодовых насаждениях Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 – энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованиям системы мероприятий по ограничению размножения калифорнийской щитовки и разработке модели краткосрочного прогноза.

В результате исследований установлено, что основная масса вредителя зимует на коре штамбов и скелетных ветвей в стадии личинок первого возраста, покрытых черным щитком.

Исследования показали, что на снижение количества зимующих личинок калифорнийской щитовки эффективно действуют низкие температуры воздуха.

Необычайно губительным для зимующих личинок щитовки оказалось снижение температуры воздуха в декабре 1997 года до -27,8С, в декабре 1998 до -29,3С, на протяжении 14 дней и больше, когда смертность личинок составила 97,8%; 98,9% соответственно.

Учитывая влияние низких температур (ниже-20С) на протяжении длительного периода времени можна исключить ранневесеннюю обработку ДНОКом 40% р.п., стоимость которого на сегодняшний день составляет за 1 кг 2,7 $ США.

Исключение этой обработки даст возможность уменьшить финансовые затраты и пестицидую нагрузку при защите сада от щитовки.

Использование препарата фитоверм, 0,2% к.е. с концентрацией рабочей жидкости по препарату 0,5% во время летней окулировки вызывает смертность щитовки 88-91%, при приживаемости “глазков” - 92%.

При исследовании новых инсектицидов против калифорнийской щитовки наиболее эффективными оказались: сайрен, 40,8% к.е. и парашют 450 мк.с. с нормами расхода 1,5-2 л/га, которые обеспечили биологическую эффективность за годы исследований 92,1-97,7%, 91,0-99,7%.

В вариантах, где исследовали данадим 40% к.е., биологическая эффективность при расходе 3 л/га составила 84,6-95,5%.

При обработке сумитионом 50% к.е., биологическая ефективность при расходе 2,4 л/га составила 86,4-97,3%.

Обработка плодового сада инсектицидом актара, 25% в.р.г. расход 0,2 кг/га вызвала смертность личинок щитовки от 75,3 до 99,8%.

Ключевые слова: калифорнийская щитовка, плодовые насаждения, личинка (бродяжка), карантинный организм, энтомофаги, вредоносность.

Korniyenko O.A. Ecoloqical justification of control methods of San Jose scale in the orchards of Ukraine. – Manuscript.

The thesis for the degree of the candidate of agricultural sciences on the speciality 16.00.10 – entomology. National Agrarian University, Kyiv, 2004.

The author has investigated the effect of winter low temperatures on the survival of the San Jose scale larvas. The methods of the protection of the fruit crops planting stock from the quarantine organism in Ukraine’s nursery farms have been improved.

The rational expense of DNOC while early spring sprayings of orchards against San Jose scale has been determined.

The author has drew attention to the efficiency of new pesticides while treating orchards against this pest, established causes of its constant harmfulness in the orchards of our republic, the specific composition of the armoured scale entomophags and their species role in regulating the amount of these species in different regions. The methods of determinating the female fertility and the dynamics of larvas let-out have been elaborated with the use of catching bands.

Key words: San Jose scale, orchards, larva, quarantine organism, entomophags, harmfulness.