херсонський ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОВАЛЬ Ольга Анатоліївна

УДК 636.4.082.43

ПРОДУКТИВНІ ТА М’ЯСНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ

ЧЕРВОНО-ПОЯСНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ЛІНІЇ

ПРИ ВІДГОДІВЛІ ДО РІЗНИХ ВАГОВИХ КОНДИЦІЙ

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений працівник сільського господарства України

Топіха Віра Сергіївна,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік УААН,

Рибалко Валентин Павлович,

Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН,

директор

доктор сільськогосподарських наук, професор

Заслужений винахідник України

Іванов Володимир Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри морфології і фізіології тварин

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів

ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова” УААН

Захист дисертації відбудеться “19” травня 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд.64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “18” квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Забезпечення населення в достатній кількості повноцінними продуктами харчування, зокрема м’ясом, не можливе без інтенсивного розвитку галузі свинарства.

Важливими заходами, які забезпечать збільшення виробництва свинини, а також покращення її якості є створення нових (українська м’ясна, полтавська м’ясна породи та ін.), удосконалення і поєднання батьківських пар в існуючих породах, спеціалізованих типах і лініях.

В цьому плані важливе місце відводиться новому вітчизняному селекційному досягненню, яким є червоно-поясна спеціалізована лінія м’ясних свиней (ЧПСЛ). В ході селекційного процесу проводилися дослідження щодо створення та подальшого удосконалення цього генотипу (Рибалко В.П., 2003; Баньковський Б.В., 2000; Агапова Є.М., 2002; Бугаєвський В.М., 2003; Іващук І.С., 2000; Нагаєвич В.М., 2003; Лісний В.А., 2002, та ін.). Дані, які були отримані в результаті численних науково-господарських дослідів, свідчать про високі відгодівельні та мясні якості червоно-поясних м’ясних свиней. Встановлено позитивний вплив використання кнурів цієї спеціалізованої лініії в поєднанні з матками різних порід і породностей.

Проте дослідів з вивчення закономірностей формування м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при різних методах розведення і строках відгодівлі проведено недостатньо, а щодо формування їх анатомічних частин туші в динаміці росту – зовсім відсутні.

Виходячи з цього слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на вивчення особливостей формування продуктивних якостей свиней цього генотипу як при розведенні “в собі”, так і в прямому та зворотному поєднаннях з великою білою породою при відгодівлі до різних вагових кондицій. Важливим є також виявлення закономірності формування м’ясності в динаміці росту свиней, зокрема в різних анатомічних частинах туші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету у відповідності з координаційним планом Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН (№ державної реєстрації 0101V00356).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було комплексне вивчення продуктивних та м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також породно-лінійних гібридів, одержаних від реципрокного схрещування з тваринами великої білої породи при відгодівлі до різних вагових кондицій, виявлення особливостей формування м’ясності свиней в динаміці росту.

Відповідно до мети поставлені такі завдання:

· провести порівняльну оцінку репродуктивних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при реципрокному схрещуванні з великою білою породою;

· оцінити показники росту та розвитку чистопородного і гібридного молодняку;

· визначити конституційно-екстер’єрні особливості будови тіла піддослідних тварин та їх зв’язок з продуктивними якостями;

· провести порівняльну оцінку відгодівельних якостей свиней в прямому та реципрокному схрещуваннях при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг;

· дослідити особливості формування м’ясності тварин означених генотипів в процесі постембріонального онтогенезу, встановити інтенсивність росту м’язової тканини в окремих частинах тулуба;

· проаналізувати деякі фізико-хімічні характеристики м’язової і жирової тканин та показники вмісту важких металів;

· обґрунтувати економічну ефективність відгодівлі свиней різних поєднань до передзабійної маси 100 і 120 кг.

Об’єкт досліджень – свиноматки та плідники червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней і великої білої породи, а також їх породно-лінійні гібриди, одержані за схемою реципрокного схрещування.

Предмет досліджень – продуктивність свиноматок, ріст і розвиток чистопородного і гібридного молодняку при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг, забійні, м’ясні якості анатомічних частин тулуба, фізико-хімічні показники якості м’яса і сала свиней різних генотипів.

Методи досліджень. Основний метод – експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методики досліджень. При обробці одержаних результатів використовували біометричні та економічні методи із застосуванням обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення продуктивних якостей та формування м’ясності в динаміці росту свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії у поєднаннях з великою білою породою. Виявлено специфічність росту, розвитку, співвідношення окремих частин тіла і основних тканин свиней в залежності від віку і породності. Більша тривалість періоду формування м’язової тканини у тварин ЧПСЛ та їх породно-лінійних гібридів зумовлює вірогідність різниці по показниках м’ясних якостей у порівнянні з великою білою породою, починаючи з живої маси 60 кг. Отримано нові дані щодо фізико-хімічних показників якості м’ясо-сальної продукції і вмісту важких металів. Визначено доцільність відгодівлі свиней до вищих вагових кондицій в залежності від варіанту поєднання генотипів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати є підставою для підвищення ефективності використання свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії при розведенні “в собі” та схрещуванні. Використання запропонованих виробництву ефективних варіантів поєднань тварин червоно-поясної спеціалізованої лінії з великою білою породою сприяло підвищенню маси гнізда поросят при відлученні на 8,8...12,9%, скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 13...15 днів, збільшенню м’ясності туш при відгодівлі до вищих вагових кондицій на 4,04...4,76 %. В залежності від способів і строків реалізації відгодівельного молодняку використання свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії в породно-лінійній гібридизації з великою білою породою сприяло зростанню рівня рентабельності на 5,3...21,1%.

Одержані результати досліджень запропоновані для використання як в теоретичних, так і в практичних цілях і впроваджені в СЗАТ “Ольвія” Очаківського району Миколаївської області, що підтверджується актом.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймала участь у розробці схем і методик досліджень. Особисто виконано експериментальну роботу, аналіз і узагальнення первинних даних – з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету 2001-2004 рр., республіканських семінарах – навчаннях науковців та виробничників “Стан і подальший напрямок селекційно-племінної роботи по розведенню червоно-поясних м’ясних свиней.“ (ХДАУ, Херсон, 2003 р., Інститут свинарства УААН, Полтава, 2004 р.), IX Міжнародній науково-виробничій конференції “Актуальні проблеми розвитку свинарства” (Миколаїв, 2003 р.). Дисертаційна робота розглянута і схвалена на розширеному засіданні кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету (Миколаїв, 2004 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 137 сторінках комп’ютерного тексту і включає – вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву, містить 27 таблиць і 5 рисунків. Список використаної літератури нараховує 258 джерел, з них 20 іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2001-2004 років в умовах племрепродуктора СЗАТ “Ольвія” Очаківського району Миколаївської області, в лабораторіях Миколаївського державного аграрного університету, Обласної державної лабораторії ветеринарної медицини на тваринах червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також їх породно-лінійних гібридах, одержаних від поєднання з великою білою породою свиней.

На першому етапі експериментальної частини досліджень вивчали репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп. Схема досліджень приведена в табл.1.

Відібрані для досліду свиноматки за принципом аналогів були розділені на 4 групи, по 14 голів в кожній. Для парування свиноматок кожної дослідної групи використовували по три кнура великої білої породи і червоно-поясної спеціалізованої лінії. Кнури-плідники були аналогами за віком і за сумарною оцінкою відповідали вимогам класу еліта.

За технологією, прийнятою у господарстві, спарованих свиноматок утримували протягом 30 днів в свинарнику для холостих і першої половини поросності свиноматок, після чого їх переводили в приміщення для утримання тварин другої половини поросності. За 7 днів до опоросу свиноматок переводили у свинарник-маточник в індивідуальні станки.

Таблиця 1 – Методична схема міжпородних поєднань

Група | Призначення

групи | Генотип | Кількість тварин в групі, гол. | свиноматок | кнурів | свиноматок | кнурів | I | Контрольна | ВБ* | ВБ | 14 | 3

II | Дослідна | ЧПСЛ** | ЧПСЛ | 14 | 3 | III | Дослідна | ВБ | ЧПСЛ | 14 | 3 | IV | Дослідна | ЧПСЛ | ВБ | 14 | 3 | Умовні позначення: *ВБ – велика біла порода, **ЧПСЛ – червоно-поясна спеціалізована лінія мясних свиней.

Раціони складалися згідно з існуючими нормами годівлі, за нормами ВІТу та Полтавського НДІ свинарства, з урахуванням живої маси, фізіологічного стану, продуктивності тварин та пори року (1985).Тип годівлі – концентратний з використанням кормів власного виробництва та кормової риби. Для тварин всіх піддослідних груп були створені аналогічні умови годівлі та утримання.

Продуктивні якості свиноматок піддослідних груп визначали за наступними показниками: багатоплідність, жива маса кожного поросяти при народженні і відлученні (60 днів), маса гнізда і кількість поросят при відлученні, збереженість приплоду.

У другій частині експериментальних досліджень вивчали особливості росту і розвитку, відгодівельні та м’ясні якості піддослідного молодняку. Живу масу піддослідних тварин визначали шляхом індивідуального зважування вранці перед годівлею. Лінійний ріст і екстер’єрні особливості вивчали шляхом взяття промірів. На основі отриманих промірів за загальноприйнятими методиками (1973) для вивчення вікової динаміки пропорцій будови тіла у тварин піддослідних груп розраховували наступні індекси: збитості, розтягнутості, масивності та грудний.

Відгодівельні та мясні якості піддослідного молодняку в динаміці росту вивчались за схемою, наведеною в табл.2.

Вивчення відгодівельних, забійних та м’ясо-сальних якостей піддослідних тварин проводили за загальноприйнятими методиками (1972; 1976; 1987).

Відгодівельні якості піддослідних тварин вивчали за скоростиглістю, середньодобовими приростами і витрачанням кормів на 1кг приросту при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг.

Забійні і м’ясо-сальні якості, а також параметри росту та формування м’язової, жирової, та кісткової тканин визначали за результатами контрольного забою тварин по досягненню живої маси 20, 40, 60, 80, 100 та 120 кг, по 3 голови з кожної піддослідної групи.

Для анатомічного розділу і визначення співвідношення м’яса, сала та кісток брали праву напівтушу. На підставі даних контрольних забоїв, визначали склад туші у піддослідних тварин по періодам вирощування і відгодівлі.

Таблиця 2 – Методична схема досліду з вивчення відгодівельних,

забійних та м’ясо-сальних якостей

Група | Призначення

групи | Генотип | Жива маса, кг | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | свиноматок | кнурів | кількість свиней на відгодівлі, гол. | I | Контрольна | ВБ | ВБ | 30 | 27 | 24 | 21 | 18 | 15 | II | Дослідна | ЧПСЛ | ЧПСЛ | 30 | 27 | 24 | 21 | 18 | 15 | III | Дослідна | ВБ | ЧПСЛ | 30 | 27 | 24 | 21 | 18 | 15 | IV | Дослідна | ЧПСЛ | ВБ | 30 | 27 | 24 | 21 | 18 | 15 |

Від забитих тварин живою масою 100 і 120 кг відбирали зразки м’яса та шпику. Оцінка продуктів забою проводилась за загальноприйнятими методиками (1977) і методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1978). Зразки найдовшого м’яза спини (400 г), шпику (200 г) відбиралися між 9...12 грудними хребцями. Фізико-хімічний склад м’яса та шпику визначали за показниками: кількість загальної вологи – методом висушування м’яса в сушильній шафі при температурі 105°С до постійної ваги; вміст жиру – методом Сокслета; кількість протеїну – по загальному азоту методом К’єльдаля; вміст золи – шляхом спалювання зразків в муфельній печі при температурі 500-600°С; вологоутримуючу властивість м’яса – прес-методом за методикою Р. Грау і Р. Гамма в модифікації В.П. Воловинської, Б.Я. Кельман (1961); рН (активну кислотність) м’яса - в водному екстракті 1:4 на рН-метрі ЛПУ-0,1 (Крилова Н.М., Лясковська Ю.М., 1957); інтенсивність забарвлення м’яса – екстракційним методом за методикою Д.Февсона і Р.Кирсамера (1960) за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-М; йодне число, вміст вологи, жир і суху речовину в жировій тканині.

По досягненню піддослідними тваринами 2-, 4-, 6- місячного віку відбирали зразки крові в одних і тих самих тварин (по 5 голів з кожної групи) вранці, до годівлі з великої вушної вени.

Визначали морфологічний та біохімічний статус крові свиней за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахуванням у камері Горяєва під мікроскопом; вміст загального білка у сироватці крові – рефрактометричним методом на рефрактометрі ІРФ-456 М, кількість альбумінів, ?-, в-, г- ?лобулінів – нефелометричним методом. Вміст гемоглобіну визначали за допомогою гемометру Салі.

Економічну ефективність свиней на відгодівлі до різних вагових кондицій при різних методах розведення вираховували шляхом визначення собівартості 1 кг приросту, а також чистого прибутку від реалізації 1 ц свинини і рівня рентабельності.

Експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) з використанням комп’ютерного обладнання.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивні якості свиноматок. Аналіз відтворювальних якостей маток піддослідних груп (табл.3) показав, що кращими за багатоплідністю – 10,4 голови були матки великої білої породи у поєднанні з червоно-поясними кнурами, що на 0,6 голови більше, ніж у маток червоно-поясної спеціалізованої лінії при розведенні “в собі”. Проте, великоплідність маток ЧПСЛ, яка становила 1,46 кг, перевершила показник аналогів I групи на 0,34 кг (Р<0,001), а III і IV груп на 0,08 і 0,05 кг – відповідно.

Таблиця 3 – Репродуктивні якості свиноматок, ()

Показник | Група | I | II | III | IV

Багатоплідність, гол. | 10,3 0,26 | 9,8 0,37 | 10,4 0,24 | 10,3 0,25 | Великоплідність, кг | 1,12 0,01 | 1,46 0,03*** | 1,38 0,02 | 1,41 0,02 | Маса гнізда при відлученні, кг | 147,5 4,0 | 157,7 5,5 | 166,6 4,4 | 160,5 4,1 | Кількість поросят при

відлученні, гол. | 8,94 0,21 | 8,83 0,33 | 9,4 0,19 | 9,1 0,19 | Жива маса 1 поросяти при відлученні, кг | 16,5 0,16 | 17,9 0,16*** | 17,7 0,20*** | 17,6 0,24*** | Збереженість поросят, % | 87,0 | 90,0 | 90,7 | 88,7 | Примітка: *** Р < 0,001

В дослідних групах породно-лінійних гібридів показники великоплідності мали проміжний характер наслідування. Маса гнізда при відлученні у 2 місяці в цих групах склала 166,6 (III група) і 160,5 кг (IV група) і перевищила показник маток великої білої породи при чистопородному розведенні на 13,0... 19,1 кг. Більша жива маса новонароджених поросят червоно-поясної спеціалізованої лінії та породно-лінійних гібридів III і IV груп,очевидно, зумовила і їх більшу вагу при відлученні. Різниця за масою одного поросяти на момент відлучення між дослідними групами і контрольною високо вірогідна (Р<0,001) і становила відповідно 1,4; 1,2 і 1,1 кг.

Ріст і розвиток піддослідного молодняку. За однакових умов годівлі і утримання чистопородний і гібридний молодняк характеризувався різною інтенсивністю росту. Встановлено, що молодняк III і IV груп з 6-місячного віку, мав більш високу інтенсивність росту, і за живою масою незначно: на 1,0 і 0,25% – відповідно переважав тварин ЧПСЛ. В порівнянні з аналогами великої білої породи їх жива маса в 6 місяців була вищою на 8,7 і 7,3 відсотки, що сприяло більшій, ніж у тварин великої білої породи, масі і в 9-місячному віці: відповідно на 8,3 і 7,5% (Р0,001).

Відгодівельні якості свиней різних поєднань. Результати відгодівлі свиней до живої маси 100 і 120 кг представлено в табл.4.

Таблиця 4 – Відгодівельні якості піддослідного молодняку, ()

Група | Вік

досягнення, днів | Тривалість відгодівлі, днів | Загальний

приріст, кг | Середньодобовий

приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од. | жива маса 100 кг ( n=18 ) | I | 230 0,96 | 139 | 71,2 | 513 4,0 | 4,88

II | 218 1,00 | 127 | 69,8 | 550 4,6 | 4,55

III | 215 0,74 | 124 | 70,1 | 565 4,1 | 4,43 | IV | 217 0,91 | 126 | 70,4 | 559 3,6 | 4,48 | II до I | -12*** | -12 | -1,4 | +37*** | -0,33 | III до I | - 15*** | - 15 | - 1,1 | + 52*** | - 0,45 | IV до I | -13*** | -13 | -0,8 | +46*** | -0,40 | жива маса 120 кг ( n=15 ) | I | 264 0,98 | 173 | 91,2 | 527 10,6 | 4,93

II | 252 0,91 | 161 | 89,7 | 557 3,8 | 4,67

III | 247 0,87 | 156 | 90,2 | 577 4,2 | 4,51 | IV | 249 0,80 | 158 | 90,5 | 573 3,7 | 4,54 | II до I | -12*** | -12 | -1,5 | +30* | -0,26 | III до I | - 17*** | - 17 | - 1,0 | + 50*** | - 0,42 | IV до I | -15*** | -15 | -0,7 | +46*** | -0,39 | Примітки: * Р < 0,05; *** Р < 0,001

Визначено, що кращі показники швидкості росту були у породно-лінійних підсвинків III і IV груп і червоно-поясної спеціалізованої лінії. Живої маси 100 кг вони досягли за 215, 217 і 218 днів, раніше ніж аналоги великої білої породи на 15 (Р<0,001), 13 (Р<0,001) і 12 (Р<0,001) днів – відповідно. Молодняк великої білої породи виявився найбільш пізньостиглим серед тварин інших груп.

Найвищі середньодобові прирости живої маси під час відгодівлі до 100 і 120 кг отримані по групі гібридів від поєднання маток великої білої породи з кнурами червоно-поясної спецлінії – 565 і 577 г, найнижчі – у молодняку великої білої породи – 513 і 527 г. Так, при відгодівлі до 100 і 120 кг середньодобовий приріст свиней III групи був вищим за показники аналогів великої білої породи відповідно на 52 г (Р<0,001) і 50 г (Р<0,001), або 10,1 і 9,5%. Серед груп чистопородного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг найвищий середньодобовий приріст було одержано по групі ЧПСЛ – 550 г, що на 37 г (Р<0,001), або на 7,2% більше, ніж у підсвинків контрольної групи. Вони були кращими за цим показником також і на відгодівлі до 120 кг, перевершивши середньодобові прирости аналогів великої білої породи на 30 г (Р<0,05 ).

Формування м’ясності свиней спеціалізованої лінії при розведенні “в собі” та породно-лінійній гібридизації. Проведеними дослідженнями встановлено, що вірогідної різниці між піддослідними групами за площею “м’язового вічка” при живій масі молодняку 20 і 40 кг не відмічено, проте в 60 кг і в подальші періоди росту різниця за цим показником між групами чистопородних тварин на користь червоно-поясної спеціалізованої лінії була вірогідна і складала: 3,1см? при забої в 60 кг (Р<0,05), 3,2 см? (Р<0,05) – в 100 кг і 5,1см? (Р<0,01) – в 120 кг (табл.5).

Таблиця 5 – Вікова динамка площі “м’язового вічка”, (, см?)

Група | Жива маса при забої, кг | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120

I | 7,6±0,19 | 20,6±0,20 | 25,3±0,29 | 26,2±0,47 | 28,9±0,67 | 31,1±0,67

II | 8,1±0,27 | 21,5±0,45 | 28,4±0,28* | 29,1±0,58 | 32,1±0,74* | 36,2±0,65**

III | 7,8±0,31 | 20,8±0,39 | 26,8±0,47 | 27,3±0,41 | 30,1±0,44* | 34,3±0,58*

IV | 8,0±0,26 | 21,2±0,22 | 27,7±0,32 | 28,4±0,45 | 31,4±0,46* | 35,1±0,87* | Примітки: * Р<0,05; ** Р<0,01

Породно-лінійні гібриди за величиною площі “м’язового вічка” займали середнє положення, що свідчить про адитивний тип наслідування цієї селекційної ознаки. Перевага гібридних свиней над чистопородним молодняком великої білої породи за площею “м’язового вічка” склала: при 100 кг – 2,5см? у підсвинків поєднання +ЧПСЛ ? >ВБ і 1,2 см? у гібридів +ВБ ? >ЧПСЛ, а при 120 кг – відповідно 4,0 і 3,2 см? (Р<0,05; Р<0,05).

Особливості розвитку анатомічних частин туші.. З ростом тварин значні зміни відбувалися у співвідношенні відрубів, які визначають товарну цінність туш. Дослідженнями встановлено, що кожен з трьох анатомічних відділів характеризувався своїми особливостями росту (табл.6).

Так, при живій масі 20 кг найбільшу частину від загальної маси туш складала плечолопаткова частина – від 41,10 до 42,89%. При досягненні живої маси 40 кг відносна маса цього відрубу зменшувалась до 36,15...38,56%, а при 120 кг – до 31,40...32,71%. Тазостегнова частина, яка при живій масі 20 кг складала 34,31...35,59%, поступово зменшувала відносну масу до 32,85...35,65% в 100 кг. Характерним є те, що відносна маса цього відрубу була найвищою у тварин ЧПСЛ при розведенні “в собі” у всі вікові періоди.

Таблиця 6 – Відносна маса анатомічних частин, у % до маси напівтуші

Група | Частина тіла | Передзабійна жива маса, кг | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | I | Плечолопаткова | 42,89 | 38,56 | 36,35 | 35,01 | 34,42 | 32,38 | Спинопоперекова | 22,79 | 27,75 | 30,66 | 32,73 | 32,83 | 34,83 | Тазостегнова | 34,32 | 33,69 | 32,99 | 32,26 | 32,85 | 32,79 | II | Плечолопаткова | 41,27 | 37,08 | 34,21 | 32,76 | 32,59 | 31,40 | Спинопоперекова | 23,23 | 26,77 | 29,86 | 32,04 | 31,78 | 32,31 | Тазостегнова | 35,50 | 36,15 | 35,93 | 35,20 | 35,63 | 36,29 | III | Плечолопаткова | 41,10 | 37,82 | 35,52 | 34,12 | 33,54 | 32,71 | Спинопоперекова | 23,31 | 27,44 | 29,98 | 31,22 | 32,22 | 33,24 | Тазостегнова | 35,59 | 34,74 | 34,50 | 34,66 | 34,24 | 34,05 | IV | Плечолопаткова | 40,78 | 37,40 | 35,01 | 34,48 | 33,21 | 32,25 | Спинопоперекова | 22,69 | 26,32 | 30,09 | 29,76 | 32,02 | 33,18 | Тазостегнова | 36,53 | 36,28 | 34,90 | 35,76 | 34,77 | 34,57 |

У порівнянні з тваринами великої білої породи свині червоно-поясної спеціалізованої лінії, а також породно-лінійні гібриди III і IV дослідних груп мали найбільший вихід цінних відрубів туші – окосту та поперекової частини. Причому, за масою тазостегнової частини підсвинки ЧПСЛ переважали аналогів великої білої породи за всіх вагових категорій від 1,18 до 3,50% при статистично вірогідній різниці. Піддослідний молодняк, одержаний від поєднання маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами спеціалізованої лінії переважав за цим показником чистопородних свиней великої білої породи за живої маси 80 кг на 2,40% (P<0,05), в 100 кг – на 1,39% (різниця статистично не вірогідна) і в 120 кг на 1,26 % (P<0,05).

Зміни морфологічного складу туш. Із збільшенням живої маси піддослідних тварин відбувалися зміни не лише в співвідношеннях між окремими частинами тулуба, але й між тканинами, з яких вони складаються. В наших дослідженнях спостерігалась закономірність зміни співвідношення тканин з віком: зменшення виходу м’яса і збільшення виходу сала (табл.7).

Різниця за вмістом м’яса в тушах свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії і великої білої високо вірогідна, починаючи з живої маси 40 кг (Р<0,001). Червоно-поясні підсвинки переважали аналогів великої білої породи за вмістом м’яса при живій масі 100 кг на 5,96%, а в 120 кг – на 8,01%. Туші породно-лінійних гібридів III групи – +ВБ ? >ЧПСЛ, мали у порівнянні з показниками великої білої породи вищий – відповідно на 3,92 і 4,04% (P<0,001; P<0,001) відносний вміст м’яса при забої в 100 і 120 кг. Туші піддослідних свиней IV групи – поєднання +ЧПСЛ ? >ВБ при забої в 100 і 120 кг поступалися червоно-поясній спеціалізованій лінії за відносним вмістом м’яса відповідно на 0,79 і 3,25% (P<0,01), але перевершували аналогічні показники великої білої породи на 5,17 і 4,76%.

Таблиця 7 – Морфологічний склад туші, % (n =3)

Група | Вміст в туші | Передзабійна жива маса, кг | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | I | М’ясо | 68,70 | 67,37 | 63,30 | 59,25 | 55,64 | 51,44 | Сало | 13,49 | 14,85 | 19,85 | 27,00 | 32,86 | 37,84 | Кістки | 17,81 | 17,78 | 16,85 | 13,75 | 11,50 | 10,72 | II | М’ясо | 71,12 | 70,95 | 68,18 | 65,76 | 61,60 | 59,45 | Сало | 11,89 | 13,02 | 16,25 | 20,22 | 26,61 | 28,50 | Кістки | 16,99 | 16,03 | 15,57 | 14,02 | 11,79 | 12,05 | III | М’ясо | 69,70 | 68,91 | 65,54 | 61,75 | 59,56 | 55,48 | Сало | 13,12 | 14,22 | 18,12 | 24,5 | 27,91 | 32,80 | Кістки | 17,18 | 16,87 | 16,34 | 13,70 | 12,53 | 11,72 | IV | М’ясо | 70,45 | 69,48 | 66,82 | 62,49 | 60,81 | 56,20 | Сало | 12,44 | 13,52 | 17,11 | 23,42 | 26,58 | 31,70 | Кістки | 17,11 | 17,00 | 16,07 | 14,09 | 12,61 | 12,10 |

Найменшій вміст сала відмічено в тушах червоно-поясних м’ясних свиней і найбільший – у тварин великої білої породи. Різниця за вмістом сала між цими групами чистопородних тварин склала за живої маси 60 кг – 3,60% (P<0,001), 100 кг – 6,25% (Р<0,05) і в 120 кг – 9,34% (Р<0,01). Породно-лінійні гібриди, одержані від реципрокного схрещування, у всі вагові категорії за вмістом жиру в тушах займали проміжне положення з відхиленням у бік материнської форми. Так тварини поєднання +ВБ ? >ЧПСЛ за виходом сала в туші поступалися своїм чистопородним аналогам великої білої породи за живої маси 100 і 120 кг на 4,95% (Р<0,01) і 5,04% (Р<0,05) відповідно. Породно-лінійні гібриди IV групи – поєднання +ЧПСЛ ? >ВБ перевищували показник червоно-поясних м’ясних свиней за маси 100 кг на 0,93% (зі статистично не вірогідною різницею) і на 3,20% (Р<0,05) при забої в 120 кг.

Значні відмінності між дослідними тваринами спостерігались і в характері розподілу м’язової, жирової та кісткової тканин по окремим відрубам. Найбільша кількість м’яса піддослідних тварин всіх груп містилася в тазостегновій частині (табл.8). При живій масі 60 кг цей показник складав 67,35...72,00%, а в плечолопатковій і спинопоперековій частинах – 63,12...68,71%, або на 4% менше, ніж в тазостегновій. Свині червоно-поясної спеціалізованої лінії протягом всього періоду росту характеризувались найвищим вмістом м’яса в тазостегновій частині, що на 8,52 і 7,61% відповідно в 100 і 120 кг більше у порівнянні з аналогами великої білої породи.

Породно-лінійні гібриди від поєднання маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами перевершували ровесників контрольної групи на 5,47 і 3,24% за живої маси 100 і 120 кг. Підсвинки IV піддослідної групи незначно (на 2,90 і 4,00%) поступалися аналогам червоно-поясної спеціалізованої лінії за вмістом м’яса в тазостегновій частині, проте ця різниця невірогідна, і на 5,62 і 3,61% переважали відповідні показники тварин великої білої породи.

Таблиця 8 – Морфологічний склад тазостегнової частини, %

Група | Вміст в туші | Передзабійна жива маса, кг | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | I | М’ясо | 70,58 | 71,21 | 67,35 | 63,43 | 59,78 | 53,61 | Сало | 14,60 | 16,48 | 20,67 | 25,25 | 30,07 | 36,71 | Кістки | 14,82 | 12,31 | 11,98 | 11,32 | 10,15 | 9,48 | II | М’ясо | 73,42 | 73,14 | 72,00 | 68,17 | 68,30 | 61,22 | Сало | 10,19 | 12,00 | 14,47 | 18,94 | 20,10 | 28,06 | Кістки | 16,39 | 14,86 | 13,53 | 12,89 | 11,60 | 10,72

III | М’ясо | 71,85 | 71,38 | 68,94 | 65,12 | 65,25 | 56,85 | Сало | 11,65 | 13,79 | 17,27 | 22,46 | 25,41 | 33,26 | Кістки | 16,50 | 14,83 | 13,79 | 12,42 | 10,34 | 9,89 | IV | М’ясо | 72,41 | 72,00 | 69,68 | 65,86 | 65,40 | 57,22 | Сало | 10,88 | 13,65 | 16,71 | 21,43 | 23,75 | 32,66 | Кістки | 16,71 | 14,35 | 13,61 | 12,71 | 10,85 | 10,12 |

Одержані нами дані дають можливість стверджувати, що із всіх відрубів найбільше значення має тазостегнова частина, так як відсоток м’яса в ній більший, ніж у передній і середній частинах напівтуші, що у підсумку є визначальним у загальному вмісті м’яса в туші.

Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин. Порівняльна характеристика результатів фізико-хімічного та хімічного аналізів найдовшого м’язу спини свиней піддослідних груп подана в табл. 9.

Показник pH м’яса свиней всіх груп і вагових кондицій знаходився у межах норми. Результати аналізу вологоємкості не виявили великої різниці між групами і відповідали показникам нормальної якості свинини – від 55,26 до 55,86% при забої в 100 кг і від 58,12 до 58,84% – в 120 кг. Проте, помітне зниження цього показника у тварин з підвищеною м’ясністю.

Найбільший вміст жиру як при забої в 100 кг, так і в 120 кг мало м’ясо підсвинків великої білої породи – 3,59 і 4,11%, найменшу – червоно-поясної спецлінії – 2,74 і 3,32% відповідно.

Шпик м’ясних свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії за живої маси 100 і 120 кг містив на 1,16 і 1,26% більше вологи у порівнянні з аналогічними показниками великої білої породи, і на 1,60 та 1,97% менше жиру. Дещо вищій вміст сухої речовини у породно-лінійних гібридів III та IV груп вказує на більш твердий шпик у порівнянні з чистопородними аналогами I і II груп. У них також вищим, у порівнянні з молодняком великої білої породи як за маси 100, так і 120 кг, було йодне число: на 1,60 і 1,00 та 1,34 і 0,71 - відповідно, але вірогідної різниці за цим показником не встановлено.

Таблиця 9 – Фізико-хімічні властивості та хімічний склад м’язової тканини

Група | Кислотність,pH | Вологоутримуюча здатність, % | Загальна волога, % | Суха речовина, % | Жир, % | Протеїн, % | 100 кг | I5,48±0,03 | 55,86±0,75 | 74,24±0,98 | 25,76±1,32 | 3,59±0,25 | 21,05±0,79

II | 5,60±0,03 | 55,26±1,23 | 74,32±0,67 | 25,68±0,92 | 2,74±0,55 | 21,86±0,56

III | 5,61±0,11 | 55,35±0,48 | 74,14±0,68 | 25,86±1,07 | 3,27±0,88 | 21,79±0,35

IV | 5,52±0,06 | 55,47±1,27 | 74,04±0,41 | 25,96±1,13 | 3,15±0,63 | 21,68±0,26

120 кг

I | 5,52±0,05 | 58,84±1,04 | 73,79±0,32 | 26,21±0,76 | 4,11±0,31 | 20,95±0,65

II | 5,62±0,04 | 58,12±1,23 | 73,93±0,41 | 26,17±0,68 | 3,32±0,47 | 21,75±0,38

III | 5,60±0,16 | 58,45±0,85 | 73,77±0,54 | 26,23±0,92 | 3,61±0,29 | 21,62±0,44

IV | 5,57±0,12 | 58,71±1,15 | 73,75±0,36 | 26,25±1,18 | 3,47±0,65 | 21,56±0,57 | Показник | Маса, кг | Група | ІII | III | IV

Вік досягнення кінцевої живої маси, днів | 100 | 230 | 218 | 215 | 217 | 120 | 264 | 252 | 247 | 249 | Витрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. | 100 | 4,88 | 4,55 | 4,43 | 4,48 | 120 | 4,93 | 4,67 | 4,51 | 4,54 | Собівартість 1 ц приросту свинини, грн. | 100 | 536,00 | 518,00 | 512,00 | 514,00 | 120 | 499,00 | 485,00 | 474,00 | 477,00 | Ціна реалізації 1 ц живої маси, грн. | - | 659,00 | 659,00 | 659,00 | 659,00 | Чистий прибуток від реалізації 1 голови за живою масою, грн. | 100 | 123,00 | 141,00 | 147,00 | 145,00 | 120 | 160,00 | 174,00 | 185,00 | 182,00 | Рівень рентабельності при реалізації 1 голови за живою масою, %100 | 22,9 | 27,2 | 28,7 | 28,2 | 120 | 32,1 | 35,9 | 39,0 | 38,2 | Вихід м’яса з туші,* ц | 100 | 0,419 | 0,470 | 0,448 | 0,470 | 120 | 0,471 | 0,580 | 0,530 | 0,547 | Вихід сала з туші, ц | 100 | 0,201 | 0,171 | 0,173 | 0,170 | 120 | 0,287 | 0,232 | 0,258 | 0,254 | Вартість м’яса з туші,** грн. | 100 | 670,4 | 752,0 | 716,8 | 752,0 | 120 | 753,6 | 928,0 | 848,0 | 875,2 | Вартість сала з туші,*** грн. | 100 | 221,1 | 188,1 | 190,3 | 187,0 | 120 | 315,7 | 255,2 | 283,8 | 279,4 | Вартість 1 туші, грн. | 100 | 891,5 | 940,1 | 907,1 | 939,0 | 120 | 1069,3 | 1183,2 | 1131,8 | 1154,6 | Собівартість 1 туші, грн. | 100 | 646,0 | 628,0 | 622,0 | 624,0 | 120 | 609,0 | 595,0 | 584,0 | 587,0 | Чистий прибуток від реалізації

м’ясо-сальної продукції з 1 гол., грн. | 100 | 245,5 | 312,0 | 285,1 | 315,0 | 120 | 460,3 | 588,2 | 547,8 | 567,6 | Рівень рентабельності при

реалізації м’ясо-сальної продукції, % | 100 | 37,9 | 49,6 | 45,8 | 50,4 | 120 | 75,5 | 98,8 | 93,6 | 96,6 |

Визначення вмісту важких металів (міді, свинцю, цинку, кадмію і миш’яку) у м’язовій тканині піддослідних тварин засвідчило, що їх кількість знаходилась у межах допустимих норм і м’ясо відповідало вимогам якісної, екологічно чистої продукції.

За аналізом результатів наших досліджень можна зробити висновки, що якість м’яса свиней всіх піддослідних груп залежно від варіанту поєднання та передзабійної маси, мало специфічні властивості і відповідало вимогам технологічних норм.

Гематологічні дослідження піддослідних тварин. Результатами досліджень підтверджено, що гематологічні показники пов’язані з продуктивними якостями свиней і в значній мірі вказують на рівень окислювальних процесів та білкового обміну в організмі.

Дослідженнями встановлено, що з віком свиней кількість загального білку зростає найбільш інтенсивно у гібридних тварин. Так, у 4-місячних свиней III і IV дослідних груп було більше глобулінів (3,84 і 3,91 мг%), ніж у тварин I - контрольної групи і ця різниця склала відповідно 32,9 і 31,8%. У порівнянні з аналогами великої білої породи в крові породно-лінійних гібридів 6-місячного віку містилось на 10,6...12,9%