СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО - ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Купцова Олена Євгенівна
УДК 502.31(504:332)(477.72)
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Спеціальність: 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса-2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.
Науковий керівник доктор економічних наук, с.н.с
Галушкіна Тетяна Павлівна,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,
головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мішенін Євгеній Васильович,
Сумський національний
аграрний університет,
проректор з наукової роботи
доктор економічних наук, професор
Степанов В’ячеслав Миколайович,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,
завідувач відділу економіко-екологічних проблем Світового океану та приморських регіонів
Провідна установа Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України, відділ методології сталого розвитку і екологічної безпеки (м. Київ)
Захист відбудеться "17'' лютого 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01. в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044. м. Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 650044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий "14" січня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В.Моліна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Продовження економічних реформ і курс на європейську інтеграцію України передбачає дотримання еколого-орієнтованого розвитку та поетапного покращення умов життя населення. В документах Четвертої Міністерської конференції по довкіллю та охороні здоров’я (Будапешт, Угорщина, 2004 р.) робиться акцент на основні пріоритетні критерії загальноєвропейської системи оцінки якості навколишнього середовища як основи формування еколого-орієнтованого життєзабезпечення. На сьогодні розробка концептуальних підходів щодо досягнення балансу інтересів в цьому контексті визнана домінуючим напрямком наукових досліджень не лише в масштабі Європи, а й України.
Згідно оцінки вітчизняних та зарубіжних учених, період становлення України як держави був найтяжчий з економічних, екологічних та соціальних наслідків. За ці роки мали місце непередбачувані природні та антропогенні катаклізми. За даними Держкомстату з 1990 по 2003 рік населення України зменшилося на 7,5%. Скоротилося виробництво матеріальних благ, занепав аграрно-промисловий сектор і, як наслідок, знизився рівень споживання. На сьогоднішній день виробництво ВВП на душу населення становить 20% від рівня країн – членів ЄС. (За кінцевим споживанням Україна відстає від них у 6,2 рази). За експертними оцінками, частка асигнувань в бюджеті на охорону природи також постійно зменшується і складає 0,18% всіх видатків і 0,05% ВВП, причому при перерахунку на душу населення екологічні витрати в Україні в 2-10 раз нижчі, чим в країнах Європи. За останній час відбулася девальвація економічних інструментів природокористування і природоохоронної діяльності, внаслідок чого частка екоресурсних платежів у доходах зведеного бюджету зменшилася у 1,5 рази, а загальні витрати на охорону навколишнього природного середовища у розрахунку на 1000 грн. ВВП по офіційним даним, зменшилися з 21,6 грн. до 18,6 грн.
Це негативно впливає на рівень життєзабезпечення населення, оскільки на сьогодні екологічний фактор є визначальним. За інформацією Всесвітнього банку 20% хвороб в країнах, що розвиваються, пов’язано з екологічними умовами, причому 40% екологозалежних хвороб припадає на дітей молодше 5 років. В Україні за оцінками експертів, питома вага екозалежних хвороб досягає 70%.
Вітчизняними ученими (зокрема, з наукових шкіл таких регіонів як Київ, Одеса, Львів, Суми, Дніпропетровськ) уже сформовано теоретико-методологічні засади щодо концептуального та еколого-економічного розвитку держави в ринкових умовах. Проте, питання теорії, методології і практики еколого-орієнтованого життєзабезпечення, особливо на регіональному рівні, розроблено ще недостатньо. Практично відсутня комплексна оцінка еколого-економічної складової життєзабезпечення по регіонах України. Поглиблене вивчення цих проблем позитивно позначиться на умовах життя майбутніх поколінь як в Україні, так і в цілому в світі. Тому формування ефективної еколого-орієнтованої системи життєзабезпечення в умовах переходу до ринку вкрай необхідне, що і зумовило вибір теми, визначення мети та завдань наукового дослідження.
Дослідження виконано на прикладі еколого-економічної оцінки системи життєзабезпечення в цілому по Україні з поглибленим аналізом її по Херсонській області.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведена здобувачем робота є складовою частиною комплексного дослідження Херсонського державного аграрного університету (кафедра екології і економіки природокористування) з проблеми “Еколого-економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу Південного регіону України та ефективності господарського використання його головних компонентів”. Автором виконано розділи стосовно обґрунтування еколого-економічних механізмів покращення рівня життєзабезпечення населення Херсонської області (1996-2002 р. р.)
Крім того, обраний напрямок досліджень є складовою частиною комплексних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темою “Організаційно-економічне забезпечення еколого-безпечного розвитку регіону (на прикладі Українського Причорномор’я)”, номер державної реєстрації 0101U000709, в межах якої запропоновано підходи щодо визначення еколого-економічної складової системи життєзабезпечення населення.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є ідентифікація еколого-економічної системи життєзабезпечення та розробка методологічних засад її формування в умовах ринкових реформ в Україні. Досягнення зазначеної мети обумовило важливість послідовного вирішення наступних завдань:
–
розглянути існуючий рівень дослідження еколого-економічної системи життєзабезпечення, визначити понятійний апарат та поглибити теоретико-методологічні засади її формування;
–
проаналізувати фактори антропогенного впливу на довкілля і здоров’я населення за ступенем їх значимості;
–
узагальнити еколого-економічні тенденції розвитку регіону та визначити концептуальні принципи формування еколого-орієнтованої системи життєзабезпечення (на прикладі Херсонської області);
–
обґрунтувати резерви та напрями удосконалення еколого-економічних механізмів системи життєзабезпечення, включаючи реформування законодавчо-правового поля та економічних важелів;
–
удосконалити концептуальні підходи в галузі управління якістю довкілля як
необхідного базису розвитку еколого-економічної системи життєзабезпечення;
–
розробити організаційні рішення та прогнозні оцінки щодо формування еколого-орієнтованої системи життєзабезпечення на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є еколого-економічна система життєзабезпечення як комплекс суспільних відносин та інституційних утворювань в контексті регіонального виміру (на прикладі Херсонської області).
Предметом дослідження є методологічні та економіко-організаційні засади формування еколого-економічної системи життєзабезпечення в умовах інтеграції України до світового співтовариства.
Методи дослідження. Методологічною та емпіричною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем методологічних та науково-організаційних засад формування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення в умовах ринкових реформ в Україні.
Основою методологічного апарату є комплексний та системний підходи до розв’язання низки завдань в напрямі створення ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення з урахуванням рівней регіоналізації.
В роботі використовуються елементи методу порівняльного аналізу та індексний метод, що дозволяє адекватно оцінювати існуючі суперечності регіонального розвитку, виявляти деструктивні тенденції та причинно-наслідкові зв’язки, визначати ступінь залежності соціально-економічних явищ від найбільш детермінуючих факторів.
Інформаційну базу роботи склали Закони, Укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, методичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України та регіональних управлінь з охорони навколишнього природного середовища, звіти ООН та інших міжнародних установ, а також міждержавні порівняння.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку та поглибленні теоретичних та концептуальних підходів щодо еколого-економічних основ формування системи життєзабезпечення на регіональному рівні.
Найбільш значними науковими результатами, що характеризуються науковою новизною, є такі:
вперше:
–
з позицій комплексного підходу в контексті сучасних пріоритетів регіонального розвитку визначено та поглиблено теоретико-методологічні засади формування еколого-економічної системи життєзабезпечення, які полягають в узагальненні наукових положень та розробці логічних організаційно-економічних моделей її впровадження;
–
на методологічній основі синтезу наукових знань обґрунтовано сценарій та
концептуальні підходи щодо поетапної стратегії створення еколого-орієнтованої моделі життєзабезпечення, критерієм якої є визначення пріоритетів реалізації державної політики в галузі управління якістю довкілля та життєзабезпечення з урахуванням ієрархічних рівнів і регіональних особливостей;
Удосконалено:
–
понятійний апарат, який розкриває сутність, функції та структуру системи життєзабезпечення з еколого-економічної точки зору. Відмінність авторських підходів від існуючих тлумачень полягає в системному визначенні відповідних категорій згідно запропонованої в роботі системи критеріїв;
–
методичні підходи до визначення еколого-економічної компоненти суспільних збитків внаслідок втрат здоров'я від екозалежних захворювань, які на відміну від наявних наукових досліджень, полягають в урахуванні рівня розвитку еколого-економічної системи та регіональної специфіки її формування;
Дістало подальшого розвитку:
–
розробка організаційної моделі управління якістю довкілля як передумови створення ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення на базі адаптації до міжнародних стандартів;
–
обґрунтування основних тенденцій та комплексної оцінки рівня еколого-орієнтованого життєзабезпечення, яка визначає вплив стану навколишнього середовища на соціально-економічні показники Херсонської області, що зроблено вперше.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження характеризується практичною цінністю, має екологічне, економічне та соціальне значення. Теоретико-методологічні положення, отримані результати та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані при формуванні інформаційних баз даних, аналізі еколого-економічного і соціального розвитку територій України, особливо її Південного регіону. Результати дослідження є теоретичною та практичною основою для оцінки, прогнозування стану навколишнього середовища, а також для обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку цього регіону. Дисертація має суттєве значення для розвитку теорії і практики на суміжжі таких наук як економіка, екологія та соціологія.
Матеріали дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного аграрного університету і використовуються для викладання курсів “Економіка природокористування”, “Страхова справа”, “Бухгалтерський облік”, “Основи банківської справи” (довідка від 23.06.03.№66-09/11/56). Теоретичні розробки передані для використання у відділ екології Херсонського міськвиконкому та Херсонської обласної держадміністрації. Результати дослідження використовуються також в організації науково-дослідної роботи студентів економічного та гідромеліоративного факультетів Херсонського ДАУ, учнів ліцею й інших школярів. Наявність відповідного довідково-інформаційного матеріалу дозволяє використовувати запропоновані в дисертації методичні підходи в системі управління охороною довкілля, здоров’я, страхуванні та фінансуванні без суттєвих опрацювань. Основні положення та пропозиції було також враховано при розробці довгострокових планів та заходів щодо охорони довкілля Херсонщини “Екологія – 2005” (довідка від 15.11.04., №17/368). Авторські розробки використані в процесі передпроектної оцінки будівництва аквапарку “Лазурний”, Одеська обл. (довідка від 24.03.2003, №203.2003 – ВЯ/ЕД). Матеріали дисертації використовувались при написанні та реалізації проекту "Партнерство за демократію заради здоров’я нації", який проходить в Херсонській області при підтримці Представництва Європейської комісії в Україні (довідка від 01.09.2004, №07).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено результати авторських розробок щодо теоретико-методологічних та організаційних основ функціонування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача, конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.
Обґрунтовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції є особистим надбанням автора і його конкретним внеском в розвиток економічної науки.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (м. Херсон 1997-2003 р.р.), республіканській науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрямки підвищення ефективності його розвитку” (м. Херсон, листопад 1997р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення освіти у вищій школі України” (м. Кіровоград, травень 1998р.), науково-практичній конференції з питань агропромислового комплексу (м. Херсон, травень 1998р.), міжнародній науково-практичній конференції “Міжрегіональні проблеми екологічної безпеки” (м. Суми, 15-16 травня 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (м. Чернівці, 10-11 жовтня 2002), круглому столі в рамках проекту Таsis “Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні: стан, проблеми, перспективи” (м. Херсон, березень 2003), Європейському молодіжному водному Парламенті в рамках проекту “Молодь за водні ресурси і демократію в європейських країнах з перехідною економікою” (Болгарія, м. Стара-Загора, 1-7 вересня 2003), міжрегіональній науково-практичній конференції "Ідеї гендерної справедливості та шляхи їх реалізації" (м. Херсон, листопад 2003), міжнародній науково-практичній конференції "Стратегії соціально-психологічної реабілітації і профілактики життєдіяльності людини - 3000" (м. Миколаїв, 12-14 лютого 2004), круглому столі „Співробітництво заради покращення екологічної ситуації та оздоровлення нації” (м. Херсон, 27 серпня 2004).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 14 роботах, загальним обсягом 4,2 друкованого аркуша, з них 2,7 належать особисто автору. З загальної кількості - 2 статті у наукових журналах, 6 статей у збірниках наукових праць, 6 у матеріалах і тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел, викладеного на 18 сторінках, містить 19 таблиць (на 17 сторінках), 26 рисунків (на 25 сторінках), і 24 додатків (на 25 сторінках). Загальний обсяг дисертації – 229 сторінок комп’ютерного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовані актуальність теми, мета та завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.
У першому розділі “Теоретико - методологічні основи функціонування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення населення в ринкових умовах” проаналізовано визначальні фактори та вихідні понятійно-методологічні передумови формування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні. При цьому методологія виконаного аналізу базувалася на системному підході та сучасних уявленнях теорії життєзабезпечення.
Спираючись на наукові концепції, поняття, категорії, в роботі було запропоновано методику прикладних досліджень в напрямку формування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення. Доведено, що вона має включати системний комплекс заходів щодо забезпечення нормативно-правового поля, розробки економічних важелів, впровадження стратегії покращення еколого - економічного рівня життєзабезпечення, запровадження механізмів впливу за рахунок взаємодії влади, бізнес кіл та громадськості.
Враховуючи багатогранність предмету досліджень, автор аналізує існуючі як у вітчизняній, так і у зарубіжній економічній науці категорії “якість життя”, “рівень життя”, “життєзабезпечення”, що трактуються по різному і в цілому розроблені недостатньо. Результати проведеного дослідження дають підстави для ствердження, що в Україні поняття еколого-економічної системи життєзабезпечення має досить вузьку спрямованість і в методологічному плані недостатньо опрацьовані.
Тому доцільно виділити основні критерії її формування:
- визначення дієвості та гармонізація законодавчо-нормативного поля і економічних важелів його регулювання з існуючими міжнародними підходами,
- баланс інтересів в прагненні зменшення негативного впливу антропогенних факторів на довкілля і стан здоров’я населення та мінімізації ризику від екозалежних захворювань,
- оптимізація програмних рішень щодо державної політики в напрямі створення і реалізації ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення.
В результаті дослідження було узагальнено наукові підходи до удосконалення категоріально-понятійного апарату, запропоновано авторське тлумачення дефініції “система життєзабезпечення” - як сукупності елементів, які є інтегральною категорією способу, якості, стилю, устрою та рівня життя і пов’язані з раціональним науково-обґрунтованим забезпеченням комфортного проживання людини на певній території й включають в себе рівень культури та духовності, час генерації та впровадження “ноу-хау”, систему управління і фактори невизначеності. Було визначено деякі поняття для подальшого їх використання в нормативних документах. В роботі було доведено, що еколого-економічна система життєзабезпечення – це конгломерат інституцій, законодавчих актів, еколого-економічних механізмів державного управління, які б забезпечували максимально комфортні умови проживання людей на певній території.
Здійснений аналіз дозволив дисертанту обґрунтувати домінування визначальних елементів еколого-економічної системи життєзабезпечення (рис.1).
Як свідчить аналіз, ними є якість довкілля та продукції, які, в свою чергу, відповідно ґрунтуються на таких механізмах як: законодавчо-правове забезпечення, економічні інструменти природокористування, організаційні рішення щодо посилення вимог стосовно екологічної безпеки, економічне стимулювання виробництва еколого-безпечної продукції, поширення нормативно-правових важелів та впровадження міжнародних стандартів.
Виходячи з викладених міркувань, здобувач пропонує під економічним механізмом еколого-орієнтованого життєзабезпечення розуміти сукупність видів, форм, методів, інструментів та важелів впливу на формування ринкових економічних відносин при сталому розвитку держави та дотриманні гарантій щодо конституційного права на чисте навколишнє середовище і на доступ до інформації стосовно цього. В роботі доведено, що формування ефективної моделі системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення базується на критеріях досягнення екологічної безпеки.
В ході дослідження визначено також вектори еколого-економічної системи життєзабезпечення, які впливають на соціально-економічні показники держави і призводять до зміни ВВП.
На основі узагальнення основних принципів сталого розвитку існуючих і прогнозованих тенденцій в роботі були сформульовані вихідні передумови переходу до системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення як на національному, так і на регіональному рівні.
В другому розділі. “Аналіз та оцінка еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні (на прикладі Херсонщини)” проведено аналіз антропогенного впливу господарської діяльності на соціально-економічні показники Херсонської області; виявлено основні чинники структурних трансформацій та сталого розвитку територіальних комплексів в розрізі адміністративного поділу.
В роботі було доведено, що існує тісна залежність між забрудненням та економічним зростанням країни. Основною перепоною вирішення екологічних проблем в Україні є бідність – доходи майже третини населення складають менше 2 ум. од. в день. Аналіз існуючої еколого-економічної системи життєзабезпечення як комплексу суспільних відносин та інституційних утворювань в контексті регіонального виміру довів, що ця тенденція чітко прослідковується і на Херсонщині, яка цілком правомірно може бути визнана еколого-депресивним регіоном. Показником екологічної депресивності території можна вважати рівень економічної оцінки збитку від забруднення в розрахунку на душу населення та питомих поточних витрат на охорону і раціональне використання природо-ресурсного потенціалу, які, за експертними оцінками, становлять менше 20 грн. на особу.
Хоча в останні роки антропогенний тиск на довкілля суттєво зменшився і спостерігається деяка стабілізація якості навколишнього середовища, зумовлена переважно тривалою економічною кризою та спадом обсягів виробництва, проведене дослідження свідчить, що в регіоні сформувалась деформована еколого-економічна система. Після аналізу великої кількості джерел виявлено групи несприятливих факторів навколишнього середовища, які негативно впливають на стан здоров’я населення. Визначальними чинниками антропогенного тиску є якість повітря, води та поверхневих джерел, стан ґрунтів, радіаційна безпека, розміщення відходів, підтоплення територій, шум тощо.
На основі узагальнення існуючих методичних підходів в роботі було запропоновано матрицю визначення рейтингу районів Херсонщини по рівню техногенного навантаження, яка свідчить, що перше місце займають найменш забруднені райони, а останнє – м. Херсон, як найбільш екологодепресивна територія (табл. 1).
При цьому проаналізовано кількісний показник ГДК, який розраховано за максимально разовими концентраціями чотирьох найбільш розповсюджених інгредієнтів (діоксиду азоту, оксиду вуглецю, фенолу, пилу). Так, стан забруднення атмосферного повітря в Херсонській області погіршився завдяки викиду оксиду вуглецю та фенолу (похідним якого є діоксин), які мали перевищення ГДК в 2,4 та 5 разів відповідно. Згідно з рекомендованими МОЗ України методиками розраховано показник аерогенного хімічного навантаження (АХН), який в дітей є найвищим, внаслідок чого діти молодшої вікової групи потрапляють у найбільшу групу ризику.
Як відзначає аналіз, напружена екологічна ситуація на Херсонщині обумовлена нераціональним поводженням з відходами. Інформаційний моніторинг свідчить, що в області налічується 34 полігони поховання твердих побутових відходів (22 звалища знаходяться на балансі комунгоспів та 12 - на балансі селищних рад). Лише десять з них відповідають вимогам генерального плану розвитку населених пунктів, а чотири - санітарно-гігієнічним вимогам. Із 622 сіл області тільки в 122 відведено ділянки для знезараження твердих побутових відходів. Більшість звалищ знаходяться у незадовільному стані - відсутні зони санітарної охорони, звалища неогороджені, не працюють мийки для автотранспорту, не дотримуються технологічні вимоги процесу поховання відходів, не проводиться дезинфекція звалищ, і, як наслідок, токсичні речовини потрапляють в підземні води і довкілля.
Таблиця 1
Рейтинг районів Херсонської області по рівню техногенного навантаження
(повітря та відходи)
Найменування районів
Херсонської області |
Індекс викидів стаціонарними джерелами | Індекс
викидів пересувними джерелами | Індекс
викидів шкідли-вих речовин | Індекс
накопичення токсичн. відходів | Інтегральний
індекс | Місце в рейтингу
1 | 2 | 3 | 4 | 6 | 7
Бериславський | 0,99 | 0,94 | 0,91 | 0,999 | 0,95975 | 12
Білозерський | 1,00 | 0,91 | 0,88 | 0,999 | 0,94725 | 14
Великолепетиський | 0,99 | 0,99 | 0,98 | 1,000 | 0,99 | 6
Великоолександрівський | 0,97 | 0,96 | 0,93 | 1,000 | 0,965 | 11
Верхньорогачицький | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 1,000 | 1,00 | 1
Високопільський | 1,00 | 0,99 | 0,98 | 1,000 | 0,9925 | 4
Генічеський | 0,94 | 0,91 | 0,86 | 0,997 | 0,92675 | 18
Голопристанський | 0,97 | 0,90 | 0,88 | 1,000 | 0,9375 | 17
Горностаївський | 1,00 | 0,99 | 0,98 | 1,000 | 0,9925 | 3
Іванівський | 1,00 | 1,00 | 0,99 | 1,000 | 0,9975 | 2
Каланчацький | 1,00 | 0,98 | 0,98 | 0,998 | 0,9895 | 7
Каховський | 1,00 | 0,98 | 0,94 | 1,000 | 0,98 | 8
Нижньосірогозький | 0,99 | 0,99 | 0,98 | 1,000 | 0,99 | 5
Нововоронцовський | 0,99 | 0,96 | 0,93 | 1,000 | 0,97 | 9
Новотроїцький | 0,99 | 0,93 | 0,91 | 1,000 | 0,9575 | 13
Скадовський | 0,99 | 0,91 | 0,86 | 0,998 | 0,9395 | 16
Цюрупинський | 0,96 | 0,84 | 0,82 | 0,998 | 0,9045 | 19
Чаплинський | 1,00 | 0,95 | 0,92 | 1,000 | 0,9675 | 10
м. Каховка | 0,94 | 0,91 | 0,93 | 1,000 | 0,945 | 15
м. Нова Каховка | 0,93 | 0,80 | 0,75 | 0,000 | 0,62 | 20
м. Херсон | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,864 | 0,216 | 21
Є випадки вивезення токсичних відходів в місця неорганізованого складування, що зумовлює їх розповсюдження у ярах, балках, кар’єрах (всього 1,2 тис. тонн небезпечних відходів). Як результат - в середньому на кожний гектар території Новокаховської міської Ради припадає 10,4 тонни небезпечних речовин (останнє місце в рейтингу). Погіршують стан довкілля і м. Херсон, на території якого зберігається 9,0% (22,9 тис. т.) обсягу токсичних відходів по області, що складає 0,033 т на душу населення.
Поряд з екологічними наслідками і згубним впливом забруд-нення довкілля на здоров'я населення спостерігаються ще й серйозні генетичні наслідки, а споживання питної води, яка не відповідає стандартам за жорсткістю та неякісних продуктів харчування, в тому числі з синтетичними додатками та генетично - модифікованими рослинами, призводить до синергічної дії на організм людини факторів навколишнього середовища. Аналіз демографічної ситуації в Херсонській області виявив негативну тенденцію в динаміці спостережень показників стану здоров'я, що є свідченням несприятливого впливу чинників антропотехногенного навантаження. Встановлено порушення репродуктивного здоров'я у молодих вагітних жінок та їх майбутніх дітей. Припущено зв'язок екологічної ситуації і соціального статусу з розвитком різноманітних захворювань та ускладнень, а також розраховано економічну оцінку збитку внаслідок втрат здоров’я населення від екозалежних хвороб по Херсонській області. Алгоритм цієї оцінки має вигляд:
V=Вj*?j*I, (1)
де: j
V - економічна оцінка збитку внаслідок втрат здоров’я від екозалежних хвороб, грнрік; Aj – усереднена еколого-економічна оцінка суспільних втрат від захворюваності населення (грн. людино-день); Сj – кількість людино-днів хвороби (в рік); I – індекс залежності хвороб від рівня розвитку еколого-економічної системи (0<I1); j – групи хворих за категоріями.
В свою чергу усереднена еколого-економічна оцінка втрат від захворюваності населення визначається наступним чином:
Вj=(Oj+Дj+Зj+Мj+Пj+Лj+Хj)/n, (2)
де: j
Oj – втрати основної зарплати за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); Дj – втрати додаткового доходу за віковими категоріями(грн/людино-день хвороби); Зj – втрати зарплати по догляду за хворими за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); Мj – витрати сімейного бюджету на медикаменти за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); П j – витрати на платні медичні послуги за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); Лj – витрати на санітарно-курортне лікування за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); Хj – витрати на додаткове харчування за віковими категоріями (грн/людино-день хвороби); n – кількість вікових категорій хворих.
Використовуючи запропонований підхід було визначено частку еколого-економічної компоненти в сумарній компенсації суспільних втрат від захворюваності населення, яка дорівнює 9,07 грн. на люд-день хвороби. Загалом тільки по Херсону експертна економічна оцінка збитку внаслідок екологозалежних захворювань складає майже 7 млн. грн. за рік.
Підсумовуючи усе вищезазначене, в роботі обґрунтовується необхідність розробки державної стратегії формування ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні.
В третьому розділі. “Напрямки підвищення розвитку функціонування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення” висвітлено шляхи удосконалення законодавчо-нормативної бази та надано рекомендації щодо її трансформації згідно з вимогами європейського та міжнародного законодавства, обґрунтовано економічні важелі стимулювання та сценарій реалізації моделі еколого-орієнтованого життєзабезпечення на регіональному рівні.
На підставі приведеного аналізу автор вважає за доцільне розробити та прийняти екологічний кодекс, де чітко визначаються особливості еколого-орієнтованого розвитку держави, закріплено норми міжнародного права, визначено понятійний апарат, в тому числі дефініції “еколого-орієнтоване життєзабезпечення”, “сприйнятний екологічний ризик”, “екологічно безпечні харчові продукти” та ін. Цей документ покликаний врегулювати всі спірні питання в еколого-економічній сфері.
Констатуючи існуюче положення, можна зробити висновок, що українське законодавство не має науково-обґрунтованих норм і положень стосовно еколого-орієнтованого життєзабезпечення, тому необхідно чітко визначитись в цьому питанні. Доцільно впровадити заходи щодо: розробки нормативно-правової бази з генетично-модифікованих організмів, введення маркування на товари іноземного та вітчизняного виробництва; внесення змін до цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні і розробки подальших заходів щодо вивчення впливу ГМО на мутації в організмі людини; впровадження митного та акцизного збору на товари, що містять ГМО (зерно кукурудзи, сої, картоплю тощо).
Реалії вітчизняної практики екологічного управління свідчать про відсутність стимулюючої дії наявної системи економічних важелів, про їх нездатність спонукати до впровадження ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення.
З цією метою необхідно:
·
розробити і впровадити фінансові важелі розвитку системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення та забезпечити дієвість їх застосування в правовому полі України;
·
розглянути можливості і шляхи донорського фінансування соціально-екологічних програм;
·
збільшити штрафні санкції та скоригувати механізми їх стягнення, розробити
систему пільг щодо підприємств, які впроваджують нові технології і стандарти якості довкілля та ініціюють програми, що направлені на впровадження ефективної еколого-економічної системи життєзабезпечення;
·
визначити пільги для юридичних і фізичних осіб, які вирощують сільськогосподарську продукцію за екологічно-орієнтованими технологіями, забезпечити державну підтримку таким виробникам;
·
запровадити механізми надання пільгових кредитів на екологічну конверсію підприємств з відшкодуванням частини відсотків за кредит або довгострокове кредитування.
В роботі надана аргументація щодо посилення контролю за еколого-економічною складовою життєзабезпечення, який має включати в себе соціально-екологічний аудит та механізми відповідальності, що дозволяють впливати на прийняття рішень владними структурами; обґрунтована послідовна програма дій по налагодженню системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення. Її реалізація можлива тільки при відповідному державному патронаті і розробці Концепції державної політики в сфері управління якістю довкілля, аналогічно з прийнятою раніше Концепцією державної політики в сфері управління якістю продукції.
Доведено, що забезпечення поліпшення якості довкілля має стати завданням загальнодержавної ваги, а основним шляхом його розв'язання - державна підтримка, розробка і впровадження систем управління якістю довкілля відповідно до принципів природоохоронних ініціатив, визнаних у Європі та в світі.
З вищезазначених позицій обґрунтовано мету Концепції, якою є визначення стратегічних напрямів та пріоритетів еколого-економічних засад реалізації державної політики у сфері управління довкілля та життєзабезпечення, в т.ч. на регіональному рівні. Основними завданнями Концепції є:
-
визначення стратегічних напрямів, методів і механізмів реалізації державної політики у сфері управління якістю довкілля та еколого-орієнтованого життєзабезпечення;
-
формування екологічної свідомості індивідууму;
-
постійне вдосконалення управління та створення національної системи екологічної сертифікації.
Ця Концепція має лягти в основу діяльності органів виконавчої влади і виробничих структур у сфері управління якістю довкілля і життєзабезпечення та мати зворотній зв’язок.
На сьогодні можуть бути запропоновані напрями активізації розвитку управлінських та організаційних інновацій в Україні на відповідність міжнародним стандартам якості довкілля.
·
в законодавчо-нормативній сфері:
-
гармонізація вітчизняного законодавства з вимогами ЄС з метою стимулювання механізмів впровадження міжнародних стандартів ISO-14000 в Україні;
-
застосування заходів щодо удосконалення і спрощення реєстраційних, сертифікаційних і адміністративних процедур стосовно поширення екологічних стандартів;
-
розробка відповідного законодавчо-регулюючого механізму відповідальності щодо процесу впровадження систем екологічного менеджменту в Україні.
·
в сфері інституціоналізації державної політики розвитку систем екологічного менеджменту та екоаудиту в Україні:
-
створення більш сприятливого політичного середовища для стимулювання і підтримки цього процесу (за рахунок мереж, кластерів, тощо);
-
визначення чітких орієнтирів та цілей щодо імплементації екологічної стандартизації в планах національного розвитку, а також уточнення функцій захисту цих інтересів на урядовому, регіональному та місцевому рівнях;
-
наділення місцевої та регіональної влади повноваженнями підтримки щодо прискорення та активізації впровадження стандартів екологічного менеджменту.
·
в сфері консалтингових послуг:
-
створення відповідних консалтингових центрів;
-
розробка програм консалтингових послуг, адаптивних до місцевих потреб бізнесу;
-
налагодження координаційних дій по узгодженню системи життєзабезпечення та якості довкілля.
·
в сфері фінансової підтримки впровадження систем управління якістю довкілля:
-
залучення банківських та комерційних структур;
-
створення і розвиток ключових компонентів інфраструктури сектора фінансових послуг (в т. ч. кредитних ліній, лізингу тощо);
-
створення фінансових інструментів для підтримки ініціатив щодо впровадження стандартів управління якості довкілля на місцевому та регіональному рівнях.
В дисертації констатується, що:
В результаті реалізації державної політики у сфері управління якістю довкілля та життєзабезпечення передбачається:
-
розв'язання низки завдань щодо збереження та оздоровлення довкілля і покращення життєзабезпечення;
-
активізація механізмів стосовно формування дієвої системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення;
-
нівелювання еколого-економічних розбіжностей між регіонами;
-
підвищення ролі еколого-економічної складової системи життєзабезпечення
та посилення її значимості як на державному, так на місцевому рівні.
Доведено, що балансу національних та місцевих інтересів можна досягти лише відпрацьовуючи спільну стратегію формування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення. З урахуванням вищезазначеного, в дисертаційній роботі розроблено поетапну стратегію реалізації ефективної системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення на різних ієрархічних рівнях.
ВИСНОВКИ
Дисертація є самостійною працею, в якій наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі - розвитку та поглиблення концептуальних основ і організаційно-методичних засад формування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні. Це дало змогу на прикладі Херсонської області обґрунтувати напрями та шляхи удосконалення еколого-економічної системи життєзабезпечення, а також розробити пропозиції стосовно стратегії її подальшого розвитку.
Сформульовані, обґрунтовані та поглиблені в дисертаційній роботі організаційно-методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні та концептуально-методологічні результати досліджень, створюють основу їхньої практичної реалізації. Їх основний зміст полягає в тому, що:
1.
В дисертаційній роботі вперше узагальнено основні тенденції еколого-економічного розвитку, визначено методологічні основи та закономірності функціонування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні (на прикладі Херсонської області).
2.
З позиції системного підходу автором удосконалено методологічні підходи та наведено семантичний аналіз сутності і змісту таких економічних категорій як “еколого-економічна система життєзабезпечення”, “економічний механізм еколого-орієнтованого життєзабезпечення”, що поглиблює теоретичні засади економіки природокористування як науки.
3.
Обґрунтовано принципи і апробовано алгоритми розрахунку еколого-економічних суспільних збитків внаслідок втрат здоров’я від екозалежних захворювань. Впровадження запропонованого автором методичного інструментарію в практику прийняття управлінських рішень дозволить більш об’ємно визначати ступінь екологічного ризику та посилити відповідальність за досягнення бажаних параметрів еколого-економічної системи життєзабезпечення.
4.
На базі проведеного аналізу виявлено резерви покращення рівня еколого-економічної системи життєзабезпечення за рахунок зменшення антропотехногенного тиску на довкілля, гармонізації екологічного законодавства, впровадження стандартів екологічного менеджменту та розвитку національної системи екологічної сертифікації, реалізації екологоорієнтованих рішень, стимулюючих зменшення кількості екологозалежних захворювань в регіональному вимірі.
5.
Запропоновано проект Концепції державної політики у сфері управління якістю довкілля та життєзабезпечення, яка дасть можливість визначити дієві механізми реалізації державної екологічної політики та сформувати ефективні важелі впливу.
6.
Розроблено поетапну стратегію створення системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення з урахуванням довгострокових пріоритетів та рангу завдань на різних ієрархічних рівнях.
Визначення стратегічних напрямків формування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення, теоретичні і організаційно-економічні основи якої розкриті в дисертаційній роботі, являють собою реальний внесок в розвиток і поглиблення економічної теорії природокористування, реалізації її практичної функції в інтересах подальшого сталого розвитку як в контексті всієї держави, так і окремих її регіонів.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці та реалізації програмних рішень на різних ієрархічних рівнях: в Міністерстві охорони здоров’я України, Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, а також в його регіональних управліннях, тощо. Матеріали дисертації можуть впроваджуватися в сферу екологічної освіти.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1.
Купцова О.Є. Природно - екологічні чинники як група зовнішніх умов стану здоров’я населення // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: ТУП. – 1999.- №3, сер 2 (економіка).- С.140-142.
2.
Купцова О.Є. Перспективи розвитку соціально-економічного стану життєзабезпечення населення Херсонської області // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2001. - №19. - С.181-184.
3.
Соловйов І.О., Купцова О.Є. Фінансово-кредитне забезпечення як чинник розвитку суб’єктів АПК // Вісник аграрної науки Причорномор’я - Миколаїв: МДАА, 2001. - вип. 5 (14). - С. 170 - 174. (особистий внесок здобувача – аналітичний огляд даних та обгрунтування створення кооперативного банку)
4.
Купцова О.Є., Чесноков В.Л., Михайлик С.В. Економічна оцінка забруднюючих речовин-викидів в атмосферу (на прикладі Херсонської обл.) // Таврійський науковий вісник.-Херсон: Айлант, 2002. - № 22. - С.133-137. (особистий внесок здобувача – економічна оцінка та розгляд динаміки забруднення атмосферного повітря)
5.
Купцова О. Є. Теоретичні основи формування еколого-орієнтованої
системи життєзабезпечення // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2002. - № 23. - С.153-158.
6.
Купцова О.Є., Слободяник О.А., Брошкова С.Л. Рейтингові оцінки регіонів, як елемент формування системи життєзабезпечення // Таврійський науковий вісник . - Херсон: Айлант, 2003. - № 26. - С.123-133. (особистий внесок здобувача – аналіз інвестиційного клімату в Херсонській області)
7.
Купцова О.Є., Галушкіна Т.П. Реалізація стратегії створення системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення // Таврійський науковий вісник . - Херсон: Айлант, 2004. - № 32. - С.224-230. (особистий внесок здобувача – розробка теоретичних положень створення системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення)
8.
Купцова О.Є., Галушкіна Т.П. Економічний механізм еколого-орієнтованого життєзабезпечення (на прикладі Херсонщини) // Вісник соціально-економічних досліджень. - О.: ОДЕУ, 2004.- № 16 - С.138-142 (особистий внесок здобувача – узагальнення факторів впливу на механізм еколого-орієнтованого життєзабезпечення)
Купцова О.Є. Формування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2004.
Дисертаційна робота присвячена питанням розвитку теоретико-методологічних основ формування еколого-економічної системи життєзабезпечення. Проаналізовано регіональні особливості, розкрито зміст зовнішніх ефектів та еколого-економічної складової життєдіяльності в регіональному вимірі. Проведено комплексний аналіз сучасного стану довкілля та еколого-економічних тенденцій розвитку на прикладі Херсонської області. Запропоновано проект Концепції державної політики у сфері управління якістю довкілля та життєзабезпечення. Розроблено організаційні поетапні рішення щодо формування системи еколого-орієнтованого життєзабезпечення на різних ієрархічних рівнях.
Основні положення і результати дисертації можуть бути впроваджені в практику господарювання та в сферу освіти.
Ключові слова: еколого-економічна система життєзабезпечення, еколого-орієнтоване життєзабезпечення, сталий розвиток, регіон, управління якістю довкілля, економічний механізм еколого-орієнтованого життєзабезпечення, еколого-економічні важелі.
Купцова Е.Е. Формирование эколого-экономической системы жизнеобеспечения на региональном уровне. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2004.
Диссертационная работа посвящена вопросам развития теоретико-методологических основ формирования эколого-экономической системы жизнеобеспечения. В ней проанализированы региональные особенности, раскрыто содержание внешних эффектов и эколого-экологической составляющей жизнеобеспечения в региональном контексте. Предложена авторская интерпретация понятий “эколого-экологическая система жизнеобеспечения”, “экономический механизм эколого-ориентированного жизнеобеспечения”.
Методология проведенных исследований позволила автору обосновать доминирование ключевых элементов эколого-экономической системы жизнеобеспечения. В ходе исследования были определены также эколого-экономические векторы, которые влияют на социально-экономические показатели государства и приводят к изменению ВВП.
На основе обобщения определяющих принципов устойчивого развития, существующих и прогнозируемых тенденций, в работе были сформулированы предпосылки перехода к системе эколого-ориентированного жизнеобеспечения как на национальном, так и на региональном уровне. Проведен анализ антропогенного влияния на окружающую среду и уровень заболеваемости в региональном разрезе. Обоснована зависимость между загрязнением окружающей среды и экономическим ростом. Рассмотрены рейтинги районов области по уровню техногенной нагрузки на окружающую природную среду. Было доказано, что напряжённая экологическая ситуация, которая влияет на уровень жизнеобеспечения, определяется масштабом синергического действия антропотехногенных факторов.
Исследована зависимость экологической ситуации от уровня заболеваемости и осложнений, а также рассчитана экономическая оценка убытков вследствие потерь здоровья населения от екологозависимых болезней по Херсонской области.
Используя предложенный подход, была определена доля эколого-экономической компоненты в суммарной компенсации общественных потерь от заболеваемости населения.
Обосновывается необходимость разработки поэтапной стратегии формирования системы эколого-ориентированого жизнеобеспечения на региональном уровне.
Доказано, что улучшение качества окружающей среды может стать задачей общегосударственного масштаба, а основным путем её решения - государственная поддержка, разработка и внедрение систем управления качеством окружающей среды в соответствии с принципами природоохранных инициатив, признанных в Европе и в мире.
В работе приведена аргументация относительно разработки Концепции государственной политики в сфере управления качеством окружающей среды и жизнеобеспечения, которая должна создать предпосылки для принятия эффективных управленческих решений, обозначить рычаги влияния и усилить ответственность за эти решения.
Основные положения
